Політика
Керівництво Міноборони обговорило з європарламентаріями посилення оборони України
Заступники міністра оборони Сергій Боєв та Катерина Черногоренко обговорили делегацією Європарламенту посилення оборонних спроможностей України.
Як повідомляє Міністерство оборони України, зустріч із депутатами Європарламенту Ріго Террасом та Лючією Яр, а також головою представництва ЄС в Україні Катаріною Матерновою відбулася у межах першого міжнародного форуму Space for Ukraine, передає Укрінформ.
“Під час зустрічі сторони проаналізували шляхи посилення оборонних спроможностей України, а також спільні ініціативи у сфері безпекових технологій. Крім того, обговорили напрями спрямування нової допомоги з доходів від заморожених російських активів, зокрема на розвиток українського ОПК”, – йдеться у повідомленні.
У МОУ зауважили, що окрему увагу під час зустрічі приділено перспективам зміцнення європейських оборонних спроможностей, зокрема в контексті Білої книги з питань оборони ЄС.
Боєв подякував європейським партнерам за послідовну підтримку України. Він наголосив, що агресивні плани Росії залишаються незмінними та вимагають консолідованої відповіді від європейських партнерів.
«Кожен голос на нашу підтримку важливий. Ми нарощуємо власне виробництво зброї, однак потребуємо допомоги за низкою важливих напрямів. Це протиповітряна оборона, далекобійна зброя, боєприпаси», – зазначив зступник міністра.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві оборони створили Управління космічної політики, яке об’єднає внутрішні та зовнішні можливості для розвитку українського військового космосу.
Фото: mod.gov.ua
Політика
Під санкції ЄС можуть потрапити нові російські олігархи
Відповідаючи на запитання, чи можна розцінювати зняття Євросоюзом санкцій з російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова початком скасування обмежень, Власюк сказав: «На наш погляд, це була величезна помилка, після чого ми відразу їм запропонували список з 10 інших російських олігархів, які пов’язані з ВПК, не просто рандомні олігархи, і вважаємо, що було би правильно їх санкціонувати».
Він також додав: «Забігаючи наперед, я думаю, що деякі імена ми побачимо у 22-го санкційному пакеті ЄС».
Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити на 36 місяців – до 22 вересня 2029 року – дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі списку було вилучено російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
Зараз ЄС готує 22-й пакет санкцій проти Росії, який може охопити обмеження щодо військово-промислового комплексу, торгівлі, а також індивідуальні та фінансові санкції.
Політика
Єврокомісія закликає країни ЄС використати €21,3 мільярда в межах SAFE для України
Європейська комісія запросила держави-члени Європейського Союзу взяти участь у другому раунді інструменту «Безпекова дія для Європи» (Security Action for Europe, SAFE), використавши кошти на підтримку України.
Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії, передає Укрінформ.
Загальний бюджет другого конкурсу становить 21,3 мільярда євро, а подати заявки зможуть усі країни-члени блоку.
Після отримання цільових запитів від держав-членів Єврокомісія зобов’язується повідомити їх про попередній розподіл коштів протягом двох тижнів з дня завершення дедлайну подачі.
Окрім задоволення власних національних потреб та оборонних пріоритетів, Брюссель наполегливо закликає країни-члени ЄС спрямувати кошти цього етапу на посилення співпраці з Україною. Зокрема, йдеться про включення спільних оборонних закупівель разом із Києвом до національних інвестиційних планів.
Єврокомісія наголошує на необхідності першочергового забезпечення нагальних потреб як Збройних Сил України, так і збройних сил країн ЄС у ключових сферах, зокрема системах протиповітряної та протиракетної оборони; дронах та засобах протидії дронам, а також боєприпасах та ракетному озброєнні.
Фінансові можливості другого раунду надаються в межах довгострокової кредитної програми SAFE загальним обсягом 150 мільярдів євро, яка була ухвалена у травні 2025 року. У листопаді того ж року країни-члени подали свої плани розвитку оборонної промисловості, при цьому деякі з них запросили менші суми, ніж передбачалося початковими домовленостями.
Наразі Євросоюз схвалив кредитні угоди з усіма 19 державами-членами, які вирішили долучитися до механізму. Для 16 із них Єврокомісія вже підписала відповідні договори. Крім того, майже 13,5 мільярда євро вже виплачено 11 країнам, які звернулися по авансове фінансування.
Як повідомляв Укрінформ, інструмент SAFE є ключовим елементом загальноєвропейської стратегії Readiness 2030 («Готовність 2030»). Його мета – прискорити інвестиції в оборонні спроможності, підвищити рівень боєготовності та стійкості, а також зміцнити європейську оборонно-промислову базу шляхом розширення кооперації та проведення спільних закупівель озброєнь.
Фото: eumetsat.int
Політика
Україна буде рушієм європейської безпеки навіть без вступу до НАТО в найближчій перспективі
Україна на цьому етапі радше думає про партнерство з НАТО, а не про членство, прагнучи водночас вступу до ЄС як чинника безпеки на континенті.
Про це у Брюсселі заявив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов на заході «Підтримуй Україну – захищай Європу», організованому Офісом Київського безпекового форуму в ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Ми, напевно, мали переглянути наше ставлення до НАТО. Так, ми дивилися в бік НАТО як на безпекову парасольку, але зараз, я вважаю, це інша історія. На цьому етапі ми радше думаємо про партнерство, а НАТО приглядається до досвіду України, і ви вчитеся в нас, оскільки це наша прикра роль зараз – грати роль форпосту європейської оборони», – заявив Ченцов.
При цьому він наголосив на безумовній необхідності дивитися в майбутнє: яку роль Україна відіграватиме після війни.
«І в цьому плані не має значення, чи стане Україна членом НАТО негайно. Україна є і буде рушієм європейської безпеки, важливим партнером для НАТО і, сподіваюся, невдовзі членом ЄС», – підкреслив віцепрем’єр.
Він зосередився на вступі України до ЄС як на факторі безпеки. Ченцов визнав, що Київ довгий час розглядав членство в Євросоюзі як альтернативну «парасольку безпеки» для України.
«Ми змінюємо це сприйняття просто зараз: знову ж таки, Україна є фактором безпеки ЄС у ширшому розумінні. Йдеться не лише про Збройні сили України – мабуть, одні з найбільш боєздатних збройних сил на континенті, – ми також говоримо про український досвід у ширшій сфері стійкості. Ми говоримо про демократичну стійкість та відповідні інструменти», – пояснив член уряду.
Він попередив, що зараз Росія наважилася напряму погрожувати європейським країнам, почала посилати «сигнали», як-от епізод із дронами в Лейпцигу. Вона шантажує і погрожує, але це лише початок.
«Настав час для держав-членів, для НАТО об’єднати зусилля з Україною та навчитися, як це – жити в умовах постійної загрози. У нашому випадку, на жаль, фізичної, кінетичної загрози, у вашому випадку – поки що гібридної. Отже, це зміна ситуації, в якій ми живемо, і зміна ролей, які ми маємо відігравати та виконувати», – зауважив Ченцов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження чисельності ЗСУ та затвердження нейтрального статусу України на переговорах не обговорюються.
-
Політика6 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса3 дні agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
