Політика
Керівництво Міноборони обговорило з європарламентаріями посилення оборони України
Заступники міністра оборони Сергій Боєв та Катерина Черногоренко обговорили делегацією Європарламенту посилення оборонних спроможностей України.
Як повідомляє Міністерство оборони України, зустріч із депутатами Європарламенту Ріго Террасом та Лючією Яр, а також головою представництва ЄС в Україні Катаріною Матерновою відбулася у межах першого міжнародного форуму Space for Ukraine, передає Укрінформ.
“Під час зустрічі сторони проаналізували шляхи посилення оборонних спроможностей України, а також спільні ініціативи у сфері безпекових технологій. Крім того, обговорили напрями спрямування нової допомоги з доходів від заморожених російських активів, зокрема на розвиток українського ОПК”, – йдеться у повідомленні.
У МОУ зауважили, що окрему увагу під час зустрічі приділено перспективам зміцнення європейських оборонних спроможностей, зокрема в контексті Білої книги з питань оборони ЄС.
Боєв подякував європейським партнерам за послідовну підтримку України. Він наголосив, що агресивні плани Росії залишаються незмінними та вимагають консолідованої відповіді від європейських партнерів.
«Кожен голос на нашу підтримку важливий. Ми нарощуємо власне виробництво зброї, однак потребуємо допомоги за низкою важливих напрямів. Це протиповітряна оборона, далекобійна зброя, боєприпаси», – зазначив зступник міністра.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві оборони створили Управління космічної політики, яке об’єднає внутрішні та зовнішні можливості для розвитку українського військового космосу.
Фото: mod.gov.ua
Політика
Україна самостійно не зможе профінансувати армію у 800 тисяч осіб
Власного фінансового ресурсу Україні не вистачить, щоби одразу утримувати Збройні сили на 800 тис. осіб, тому українська сторона розглядає фінансування армії з боку партнерів як складову гарантій безпеки.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання, чи буде здатна Україна самостійно фінансувати армію у 800 тис. осіб за умови припинення вогню, передає Укрінформ.
«Ні, не здатна, не вистачить фінансового ресурсу, тому я цей діалог і проводжу з лідерами, тому що розглядаю частково фінансування нашої армії за рахунок партнерів як гарантію безпеки для нас, бо Збройні сили України — це передусім «номер один» гарантія безпеки. Якийсь термін нам потрібен, щоби вирівняти повоєнну економіку і вийти на можливість самостійного фінансування нашої армії. Поки що потрібна допомога партнерів», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, чисельність Збройних сил України, згідно з проєктом можливої мирної угоди, становитиме 800 тис. осіб.
Політика
Україна передала США своє бачення щодо територій, ЗАЕС та відновлення
Україна передала своє бачення щодо питань територій, становища ЗАЕС та фінансування відновлення американській стороні, і очікує на результати обговорень цих питань між США та Росією.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, відповідаючи на питання про “точки перетину” України та США у “найважчих питаннях перемовин”.
“Найважчі питання були і залишаються – це територія України, Запорізька атомна електростанція. Третє питання – гроші на відновлення. Є кілька ще технічних питань щодо гарантій безпеки, формату моніторингу тощо. Це – якщо ми говоримо про 20-пунктний план. Тут питання не в точках перетину, а в тому, що на сьогодні, на саме цей момент, на цю годину, ми передали своє бачення Сполученим Штатам Америки. Вони будуть спілкуватись з Росією, і ми чекаємо на відповідь”, – сказав він.
Президент акцентував: щодо інших документів, зокрема, щодо тих, що стосуються відновлення, гарантій безпеки також українська сторона передала своє бачення США. За його словами, зараз буде спілкування у української та американської груп у Флориді щодо цього.
Оновлюється…
Політика
Греція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі повідомили у пресслужбі Ради Європи.
“Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо завданої шкоди Україні. Документ у Страсбурзі підписав постійний представник Греції при Раді Європи Ніколас Сігалас”, – поінформували в пресслужбі.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що Міжнародна комісія з розгляду заяв уособлює справедливість і надію для десятків тисяч жертв. “Це наше тверде переконання, що ті, хто постраждав, не будуть забуті. Закликаю до якнайшвидшої ратифікації, щоб ми могли оперативно розпочати роботу комісії для народу України”, – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса6 днів agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Одеса1 тиждень agoЛіцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Війна1 тиждень agoСирський окреслив ключові зміни — деталі
-
Суспільство1 тиждень agoЗанедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси
-
Суспільство7 днів agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
