Переселенка з Луцька, яку звуть Ірен Дяченко (@irensoul), кілька років тому скористалася італійською програмою продажу занедбаних будинків за символічну ціну в 1 євро. Сьогодні вона розповідає, що ремонт садиби на скелі обійшовся їй уже приблизно в 60 тисяч євро. Жінка зізнається, що знаючи це наперед, навряд чи наважилася б на таку авантюру. Що не так, – читайте у матеріалі Фокусу.

Будинок-термос

Житло, яке дісталося Ірен за символічну суму, розташоване просто на скелі й має майже двохсотрічну історію. За словами господині, головна перевага такої нерухомості – унікальний мікроклімат: влітку в приміщеннях прохолодно, а взимку – тепло, “наче в термосі”.

Саме така автентичність і приваблює туристів до подібних італійських містечок: люди їдуть подивитися на по-справжньому унікальні, збережені в первісному вигляді куточки країни.

Ірен каже, що й сама тепер живе в такому нетиповому просторі – з коридорами, схожими на печерні ходи, а в одній із кімнат стіною слугує безпосередньо скельна порода. Цей фрагмент інтер’єру вона обіцяє показати підписникам окремо.

Нестандартна геометрія стін

Попри романтику автентичного житла, його обслуговування виявилося справжнім випробуванням. Кривизна та нерівність стін, властиві старовинній забудові, значно ускладнюють будь-які ремонтні роботи – стандартні рішення тут просто не працюють, і кожен етап реставрації доводиться підлаштовувати під особливості будівлі.

За словами Ірен, лише з її рідного Луцька до програми долучилося близько 12 родин. Вони придбали будинки в Італії за символічну плату, і навіть найдорожча з таких покупок обійшлася сім’ям лише в 40 тисяч євро – сума, яку сама героїня називає скромною порівняно з реальними витратами на відновлення такого житла.

“Та боже, це і так було зрозуміло, що віддають за 1 євро, бо ремонт занадто дорого”, – пише один учасник обговорення у коментарях. “Чесно? Заздрю по хорошому… Ви молодці. Сили, терпіння і здоров’я… Хай буде так, як Ви того бажаєте!” – висловилась наступна глядачка.

Деякі відгуки були дуже практичними: “Якщо ви маєте де працювати поруч і є якась мінімальна інфраструктура (школа, супермаркет, ринок не далі, ніж за 20 кілометрів) або у вас є стабільна дистанційна робота, то варто вкластись в цей будинок. Потім, як надумаєте провернутись в Україну після війни (бо діти моїх друзів з Канади, Польщі і Німеччини планують повертатись), то з закінченим ремонтом зможете продати досить дорого, особливо, якщо знайдете самі, а не через італійського ріелтора – покупців з Англії чи США”.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Подружжя Смеликів стало власниками старої хати у львівському селі й тепер документує кожен етап її перетворення, а також показує підписникам речі, що залишилися їм від колишніх господарів.
• Ельміра, яка викладає математику, зважилася купити хату в одному з сіл, аби почати там життя з чистого аркуша. Ремонтом вона з рідними займається власноруч, регулярно ділячись із аудиторією корисними лайфхаками.

Мати Тараса Сніжковського переїхала зі Слов’янська до черкаського села Драбівка, де придбала будинок разом із господарськими будівлями – про цю історію переселенців розповів її син, і жінка потроху облаштовує нове місце для життя.

Зірка, яка розповідала Фокусу про своє життя за кордоном, показалася в українській столиці та навіть дещо зробила вперше.

Шоптенко повернулася до Києва

Олена каже, що за роботою навіть не вдалося нормально погуляти містом.

“Київ. Ця поїздка пройшла між залом і сценою — вся у підготовці до “Балу хоробрих сердець”. Погуляти містом так і не вийшло, набутися з улюбленим Києвом теж не встигла — але встигла все інше: вирватись на творчу зйомку, забігти на улюблені “плюси”, реалізувати з неймовірною командою класний проєкт і навіть викроїти час на кілька beauty-процедур. Ну і, звісно, смачно наїстися. І за це життя, що вирує, за цей шалений ритм, у якому встигаєш прожити ціле життя за кілька днів — я й обожнюю це місто”, — написала танцівниця.

Зробила першу процедуру

Ба більше, Олена зважилася на те, чого ще ніколи не робила — косметологічну процедуру. Зірка каже, це хронічне запальне захворювання шкіри розацеа її вже замучило.

“Трошки побуду б’юті-блогером зараз, розкажу вам, що зараз буду позбуватися своєї “косметологічної цноти”, бо до своїх 38 років я жодного разу не робила ніяку косметологічну процедуру, мається на увазі апаратну чи ін’єкційну. І от я нарешті наважилася. Чому? Бо розацеа мене замучила”, — сказала Шоптенко.

Олена показала себе безпосередньо під час процедури.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

• Українська хореографка Олена Шоптенко прокоментувала чутки про свій конфлікт з Наталею Могилевською, яку вона обійшла в “Танцях з зірками” 20 років тому.
• Зірка пригадала, як виступала з Володимиром Зеленським на “Танцях з зірками”, але вже видалила виступи з ним.

Крім того, Шоптенко, попри розлучення, підтримує стосунки з Дмитром Дікусаром.

Сьогодні багато говорять про новітні типи телевізійних дисплеїв, такі як OLED, LCD та QLED. Зокрема, QLED називають одним із найцікавіших нових візуальних форматів, але оскільки його почали використовувати багато виробників, важко точно визначити, хто саме його розробив. Як з’ясувалося, патент на технологію QLED належить Samsung, але компанія дозволяє іншим виробникам використовувати її в рамках галузевого альянсу, пише bgr.com.

Технічно, Sony стала першим виробником електроніки, який застосував технологію квантових точок у своїх телевізорах, починаючи з лінійки Bravia у 2013 році. Однак торгова марка QLED з’явилася у 2016 році завдяки компанії Samsung та її телевізорам власного виробництва, а саме завдяки розробці матеріалу на основі квантових точок, що не містить кадмію.

Незважаючи на очевидну перевагу над конкурентами в цій галузі, особливо в наступному десятилітті, коли стандарти якості зображення підвищилися, компанія Samsung вирішила поділитися своїм патентом з іншими великими виробниками, такими як Hisense та TCL.

Як працюють телевізори QLED

Технологія квантових точок розроблялася з 2001 року, при цьому кадмій був початковим ключовим матеріалом. Однак це було проблематично, оскільки кадмій є екологічно шкідливим, тому його не використовували в комерційних цілях. Лише у 2014 році компанія Samsung з’ясувала, як виробляти матеріал на основі квантових точок без кадмію.

Після цієї знаменної події та подальшого отримання патенту компанія Samsung почала використовувати цю технологію у своїх SUHD-телевізорах. Компанія представила перший справжній QLED-телевізор у 2017 році. У квітні того ж року компанія також приєдналася до так званого QLED-альянсу разом із китайськими виробниками Hisense та TCL. Завдяки цьому бренди можуть використовувати технологію квантових точок без кадмію у своїх продуктах.

Цей альянс був ініційований Китайською торговою палатою електроніки з метою розширення присутності QLED-дисплеїв на ринку, водночас забезпечуючи всім трьом компаніям конкурентну перевагу у розвитку цієї технології в майбутньому.

Samsung, як і раніше, активно працює в цьому напрямку, пропонуючи безліч нових цікавих функцій для своїх телевізорів QLED. Альянс QLED діє й сьогодні, і, ймовірно, Hisense та TCL і надалі матимуть доступ до будь-яких нових розробок від Samsung.

Раніше ми писали про те, як довго насправді працюють телевізори LG. Термін експлуатації телевізорів LG становить лише 5 років, проте багато користувачів зазначають, що телевізійні панелі можуть пропрацювати удвічі довше.