Connect with us

Цікаво

Підсумки круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови»

Published

on


Участь у круглому столі, організатором якого виступив Укрінформ, взяли освітяни, письменники, мовні активісти, представники громадськості.

«Ми стоїмо на порозі шостої річниці Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набув чинності в липні 2019 року. І водночас уже четвертий рік живемо в стані повномасштабної російсько-української війни, що, безперечно, ще більше посилює його важливість, роль і значення в житті кожного українця», – зазначають учасники заходу.

Вони вказують, що українці за цей період стали активніше спілкуватися українською мовою в публічній площині та в побуті. Однак, попри створені інституції та ухвалені закони, процес переходу на державну мову відбувається на недостатньому рівні. Зокрема, 63% опитаних КМІС у квітні цього року сказали, що вдома спілкуються українською, водночас 13% відповіли, що вдома спілкуються російською. Ще 19% спілкуються і українською, і російською. 

Оскільки культурна сфера є вкрай важливою у протистоянні російському впливу та російській пропаганді, учасники круглого столу – діячі культури, освіти, громадськості – обговорили поточну мовну ситуацію в країні та напрацювали креативні й ефективні методи стимулювання вживання української мови, з особливою увагою до сходу та півдня України. 

На їхню думку, насамперед необхідно: впровадження системної мовної політики як на державному рівні, так і на рівні суспільства; культивування в суспільстві нульової толерантності до русифікації; боротьба із засиллям матірщини в українській мові (і в побуті, і в публічній площині); масштабування здобуття культурної освіти, щоб український культурний продукт ставав конкурентоспроможним на міжнародному рівні; збільшення україномовного контенту для використання інструментарію штучного інтелекту (ШI).

Також учасники круглого столу виступають за створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою «Правильна мова», що має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину; виконання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині безкоштовних курсів української мови; запровадження в шкільній програмі початкової школи додаткового предмета з умовною назвою «Рідна мова», на якому вивчатиметься розмовна українська мова та в різних формах відбуватиметься ознайомлення з практичним застосуванням мови у житті, зокрема і в ігровій; збільшення кількості книг, виданих українською, зокрема, професійних словників; посилення популяризації української літератури у світі.

Крім того, учасники круглого столув вважають, що необхідно переосмислити ставлення до «суржикізації» як до інструменту українізації, а не того, чого ми соромимося, щоб дати змогу сучасній українській мові динамічно формуватися. 

Культурні діячі також висловили пропозицію щодо збільшення українських перекладів всесвітньо відомих опер, щоб глядач, націлений на високе мистецтво, також сприймав його українською мовою; збільшення корпусу перекладної драматургії (успішний кейс «Колекція театральна» та «Особливі проєкти» від «Видавництва Анетти Антоненко»); запровадження в театрах посади мовного тьютора (або редактора), який би впроваджував культуру мовлення, відпрацьовував чистоту вимови, зокрема акторів (успішний кейс працює на базі Київського національного театру ім. Лесі Українки).

Учасники мовного круглого столу ініціюють і промоцію українського кіно серед різних суспільних груп і верств населення (успішний кейс – діяльність Асоціації «Дивись українське!»); збільшення частки дитячого україномовного контенту в українському медійному просторі; підтримку української україномовної анімації на державному рівні; державну підтримку розвитку української жестової мови, зокрема й адаптацію казок і мультфільмів жестовою мовою. 

Відповідну заяву з пропозиціями підписали: Володимир Бугров, ректор КНУ імені Тараса Шевченка; Кирило Кашліков, генеральний директор Національного академічного театру імені Лесі Українки; Михайло Іллєнко, кінорежисер, сценарист, продюсер, заслужений діяч мистецтв України; Анжеліка Рудницька, директорка Державної агенції промоції культури України; Олександр Завальський, заслужений артист України, актор театру, кіно та дубляжу, режисер, педагог; Слава Жила, режисер, продюсер; Дмитро Лінартович, актор театру і кіно; Лариса Руснак, актриса театру і кіно; Олена Фесуненко, актриса театру і кіно, заслужена актриса України; Марина Ліферова, перекладачка української жестової мови; Сергій Винниченко, театральний аналітик; Ольга Черепанова, креативна продюсерка мультимедійних проєктів; Остап Українець, письменник, перекладач, літературознавець.



Джерело

Усі новини

Аліна Гросу народила – як назвали дитину

Published

on


Українська співачка Аліна Гросу вперше розкрила імʼя сина. Хоч і прямо вона не назвала його, фанати зірки все зрозуміли.

В Instagram новоспечена зіркова мама зізналася, що імʼя для малюка обирали разом з чоловіком.

Як Аліна Гросу назвала сина

“Бачу багато запитань, як ми назвали сина. В нього подвійне імʼя, обирали його разом з чоловіком. Точніше, обирала я, а він відсіював ті, котрі йому подобаються менше. Обидва імені дались йому не просто так, а є пояснення. Настав час загадувати вам ребус із смайликів”, — написала Аліна.

Вона додала, що імʼя можна скласти з перших букв предметів.

Виявилося, що малюка звуть Марк-Габріель.




Аліна Гросу із сином

Фото: Instagram

Хто чоловік Аліни Гросу

Свого часу співачка зустрічалася з російським актором Романом Полянським, але їхні стосунки закінчилися. На початку 2024 року Аліна оголосила про весілля, проте обличчя обранця так і не показала. Фанати довго казали, що це Полянський, проте офіційних підтверджень цьому не було.

Моментом викриття стало те, що пані посол з прав людини та сталого розвитку в Економічній і соціальній раді ООН Сіма Карєтна одного разу поділилася кадрами з Романом та Аліною після зустрічі в США у вересні 2024 та назвала російського актора супутником українки по життю, чим фактично підтвердила їхні стосунки. Сама Гросу досі офіційно мовчить про персону свого обранця.

Аліна Гросу з чоловіком



Аліна Гросу з чоловіком

Фото: Instagram

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, з 2022 року вона живе в Лос-Анджелесі (США), але народжувати повернулася на батьківщину — і пояснила чому.





Джерело

Continue Reading

Усі новини

Фролова повернулася в Київ – ведуча показалася в сльозах

Published

on


Українська телеведуча Василіса Фролова, яка останні чотири роки живе в ОЕА, уперше за тривалий час повернулася до України.

Зірка після тривалого проживання з чоловіком та сином у Дубаї повернулася до рідного Києва. Раніше вона казала, що візит спричинили “термінові сімейні справи”, у подробиці яких не вдавалася. В Instagram Василіса поділилася кадрами зі сльозами на різних локаціях столиці.

Фролова повернулася в Київ

“Київ після 4,4 років. Занадто багато вражень, сліз ще більше”, — написала Фролова.

Зокрема, жінка прогулялася зеленими вуличками Києва, зустрілася з близькими людьми, покаталася в метро.

У коментарях українці зворушливо відреагували на допис телеведучої: “Які емоції… у мене мурашки… Наш найкращий на Землі Київ. І хочеться “Відбій повітряної тривоги” почути назавжди!!! Обіймаю тебе дорогенька”, “Скажи як вдома добре, попри все”.




Василіса Фролова в Києві

Фото: Instagram

Де та як живе Василіса Фролова

Відома українська телеведуча останні роки проживає в Дубаї (ОАЕ). Вона переїхала туди ще до повномасштабної війни.

У листопаді 2024 року Василіса вийшла заміж за батька свого сина, Дмитра Котеленця, який працює у компанії Warner Brothers. Разом вони виховують сина Родіона. Фролова розповідала, що не відкидає думки про повернення в Україну.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, українка повернулася додому після чотирьох років еміграції. Вона очікувала, що її тут дуже холодно приймуть, а все виявилося навпаки.





Джерело

Continue Reading

Усі новини

У Центральній Азії знайдено сліди зниклого океану

Published

on



Автори нового дослідження з Університету Аделаїди з’ясували, що давно зниклий океан Тетіс відігравав вирішальну роль у формуванні гірських ландшафтів Центральної Азії.

Стародавній океан сформувався ще в крейдяний період, задовго до того, як Індія і Євразія зіткнулися. Унаслідок цього зіткнення утворилися Гімалаї.

Проаналізувавши геологічні дані за десятиліття, дослідники виявили докази того, що саме океанічна динаміка у віддалених регіонах, а не кліматичні чи мантійні процеси, визначала етапи горотворення в цьому регіоні.

Протягом багатьох років учені вважали, що рельєф Центральної Азії був сформований в основному тектонічними зіткненнями, мантійною конвекцією і кліматичними змінами. Однак нещодавні результати, опубліковані в журналі Communications Earth, ставлять під сумнів цю точку зору.

“Ми виявили, що зміна клімату і процеси в мантії мали лише незначний вплив на ландшафт Центральної Азії, яка протягом більшої частини останніх 250 мільйонів років існувала в посушливому кліматі. Натомість динаміка далекого океану Тетіс може бути безпосередньо пов’язана з короткочасними періодами горотворення в Центральній Азії”, — каже науковий співробітник Аделаїдського університету Сем Бун.

Океан Тетіс, який колись простягався по більшій частині земної кулі, поступово зник у мезокайнозойську еру, залишивши по собі лише залишки, подібні до сучасного Середземного моря. У період свого розквіту океан впливав на геологічну активність далеко вглиб континенту, створюючи напругу і рух уздовж стародавніх зон звуження, що зрештою призвели до утворення гірських хребтів за тисячі кілометрів від основних зон зіткнення.

“Сучасний рельєф Центральної Азії значною мірою сформувався внаслідок зіткнення Індії та Євразії і триваючої конвергенції. Однак у крейдяному періоді динозаври також бачили б гірський ландшафт, схожий на сучасну провінцію Басейнів і хребтів на заході США”, — зазначає співавтор дослідження Стін Глорі.

Глорі пояснив, що гори утворилися не тільки внаслідок руху прилеглих плит.

“Вважається, що розтягнення Тетіса, викликане відступом субдукуючих плит океанічної кори, активізувало старі зони розломів, перетворивши їх на серію приблизно паралельних хребтів у Центральній Азії, на відстані до тисяч кілометрів від зони зіткнення Гімалаїв”, — додав учений.

Це відкриття переосмислює розуміння стародавнього горотворення, показуючи, що океанічна активність могла викликати підняття в спочатку стабільних континентальних районах.

Інші новини науки

Під час написання матеріалу використано джерела IDR, Communications Earth.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.