Connect with us

Події

Kharkiv Music Fest стартує 2 травня

Published

on



Мжнародний фестиваль класичної музики Kharkiv Music Fest проходитиме цьогоріч із 2 травня по 10 червня.

Про це Укрінформу повідомили організатори.

Програму фестивалю об’єднує тема «Коди Відродження: Вдячність. Спокій. Гармонія. Досвід. Надія. Традиція. Рефлексія. Емпатія». Відбудеться шість традиційних концертів, інтерактив гурту «Муравський шлях» та музична презентація-обговорення книжок і творчості Миколи Леонтовича, Бориса Лятошинського й інших митців за участю письменника Сергія Жадана.

“Якщо дивитись масштабно, то відродження – це загальнонаціональна метафора, бо раз по разу сама Україна, попри всі загрози, відроджується як фенікс, і наші коди – символи ідентичності, що маркують шлях до незалежності та свободи. Процес відродження української культури, нації триває просто зараз, і фестиваль є одним з його інструментів, який допомагає репрезентувати унікальність та багатство нашої культури, популяризувати її та розширювати горизонти, зрештою, формувати культурну екосистему, яка взаємодіє з аудиторією і впливає на майбутнє”, – сказав президент Kharkiv Music Fest Сергій Політучий.

Відкриватиме фестиваль Національний ансамбль солістів «Київська камерата». Солістами будуть народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії скрипалька Богдана Півненко, заслужена артистка України альтистка Катерина Супрун і кларнетист зі США Юліан Мілкіс, який народився в Одесі і згодом з батьками емігрував у Канаду.

Читайте також: Фестиваль «Київські музичні прем’єри-2025» представить понад 140 творів

Серед творів, які прозвучать 2 травня, – один з найвизначніших творів харківського композитора Валентина Бібіка Симфонія-концерт для скрипки й альта, яка поєднує модернізм і глибоку емоційність. Цей твір не виконувався у Харкові з моменту його написання у 1986 році.

Богдана Півненко у відкриттях фестивалю у Харкові, де народилася, виступатиме за останні роки втретє. Організатори переконані: її повернення у 2025 році – це потужний жест підтримки місту, яке розташоване за 30 км від кордону країни-агресора РФ.

На авторському концерті заслуженої артистки України скрипальки Мирослави Которович 7 травня буде представлено музику одного з найвідоміших у світі українських композиторів Валентина Сильвестрова.

У музичній імпрезі «Міські симфонії» 11 травня демонструватимуть рідкісні історичні кадри 1906-1930 років про Харків та Відень у супроводі фортепіанних імпровізацій австрійського композитора та музиканта Флоріана Райтнера та українських музикантів – джазового піаніста Сергія Давидова та мультиінструменталіста Дениса Мороза.

У концерті закриття фестивалю Президентський симфонічний оркестр виконає Симфонію №3 «Героїчна» Людвіга ван Бетховена та «Симфонію Незламності» українського композитора Олега Безбородька. Диригуватиме Максим Гусак.

Перед завершенням фестивальної програми у межах Kharkiv Music Fest організують Kharkiv Art Therapy Day. Для дітей та дорослих 6-8 червня проводитимуть арттерапію, психологічне розвантаження музикою, танцями тощо.

Читайте також: У Познані відбудеться дитячий польсько-український концерт солідарності

Усі заходи проводитимуть у безпечних просторах.

«Саме зараз час перевідкривати для себе наше багате культурне надбання, яке має світовий рівень, і впливати на те, щоб воно набуло ще й світового значення. Відродження культури – це не розкіш, яку ми зможемо собі дозволити після перемоги, а один із факторів, що наближає нашу перемогу», – переконана виконавча директорка Kharkiv Music Fest Марія Горбонос.

Як повідомлялося, перший фортепіанний конкурс Ukrainian Piano Awards оголосив переможців. Ними стали молоді українські піаністи – Амєлія Плошко, Роман Шутко, Юлія Мандзюк та Олександр Олійник.

Фото ілюстративне: kh.vgorode.ua



Джерело

Події

У Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»

Published

on



У трьох містах Литви відбудуться додаткові покази українського романтичного фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.

Про це повідомили на офіційній сторінці фільму у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Зокрема, 21 червня стрічку покажуть у Шяуляї (Atlantis Cinema), 25 червня – у Клайпеді (Kinas Arlekinas).

26, 27 та 28 червня заплановані покази у Вільнюсі (Apollo Kinas).

Читайте також: Презентували перший фрагмент українського анімаційного фільму «Наша Файта»

Як повідомлялося, стрічка Каті Царик «Мавка. Справжній міф» є частиною великого Всесвіту Мавки. Її події розгортаються у прадавніх лісах України під час магічного Русалчиного тижня, коли міфічні істоти виходять із Темного озера.

Національна премʼєра фільму відбулася в палаці мистецтв «Україна» наприкінці лютого цього року. Захід зібрав аншлаг. У кінотеатрах стрічка вийшла 1 березня. Касові збори за місяць перевищили 21,5 млн грн.

Також у березні стартував міжнародний прокат «Мавки». З великим успіхом прем’єра пройшла, зокрема, у Нідерландах. Серед країн, де відбулися покази, – Швейцарія, Бельгія, Чехія, Польща, Канада, Латвія,

У квітні фільм став доступним на платформі Netflix.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер режисер «Друзів» і «Теорії Великого вибуху» Джеймс Берроуз

Published

on



Американський режисер і продюсер Джеймс Берроуз, який працював над серіалами «Друзі» і «Теорія Великого вибуху», помер у віці 85 років.

Про це повідомляє People із посиланням на родину режисера, передає Укрінформ.

У заяві сім’ї, опублікованій 19 червня, сказано, що Берроуз «мирно пішов із життя в оточенні люблячої родини».

За більш як п’ятдесятирічну кар’єру Берроуз зняв понад 1000 епізодів телешоу. Він відіграв ключову роль у створенні таких культових американських серіалів, як «Шоу Мері Тайлер Мур», «Таксі», «Будьмо», «Фрейзер», «Друзі» та «Теорія Великого вибуху».

Берроуз 46 разів номінувався на премію «Еммі» та одинадцять разів ставав її лауреатом. Зокрема, дві нагороди режисер отримав за серіал «Таксі», для якого зняв понад 70 епізодів, а за постановку 240 із 275 епізодів серіалу «Будьмо» Берроуз удостоєний шести премій «Еммі».

Читайте також: Фабрика сенсів: як Сполучені Штати стали культурною наддержавою

У 2006 році Берроуза включили до Зали слави телебачення, у 2014 році він отримав нагороду Гільдії режисерів Америки за досягнення в галузі телебачення.

У Берроуза залишилися дружина Деббі Істон, чотири доньки та семеро онуків.

Як повідомляв Укрінформ, актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.



Джерело

Continue Reading

Події

«За сезон слід з’їсти 12 порцій козацького борщу»

Published

on


Про елемент нематеріальної культурної спадщини Донеччини – приготування козацького борщу з кропивою, що побутує в селі Стародубівка

Український борщ у 2022 році внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення має особливе значення, адже ухвалене під час повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, історію, культуру.

Є багато різновидів цієї традиційної страви, і один із них – козацький із кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, тимчасово окупована територія. Рецепт борщу залишається невіддільною частиною кулінарної культури регіону й продовжує жити завдяки зусиллям переселенців та носіїв традицій.

СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ

Стародубівку заснували у 1830 році дунайські козаки, у 1831–1864 роках тут була станиця Стародубівська в Азовському козацькому війську.

– Після розгрому Запорізької Січі козаки спочатку знайшли притулок за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі та залишилися в надазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони й зберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.

Вона пригадує, як під час однієї з етнографічних експедицій вивчали традиції, фольклор та побут жителів Стародубівки. І один зі старожилів поділився історією, яку почув ще від своєї бабусі, яка прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли у Запорізької Січі, спочатку привезли за Дунай козаки, а насіння з тих дубів потрапило у село Стародубівку. І в цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрізали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.

– Може, через ці козацькі дуби й назвали село Стародубівкою, бо до 1920 року іменувалося Каратиш, – зауважує дослідниця.

«ЗГІДНО З ПОВІР’ЯМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ ОЗДОРОВЛЮЄ»

За словами Сарбей, у Стародубівці готували здебільшого страви української кухні, й однією з улюблених був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, бо, згідно з повір’ям, у цей період кропива має цілющі властивості.

Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан чи каструлю і заливають холодною водою – щоб вийшов наваристий, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю, цибулю.

Приготування козацького борщу з кропиви на VII Регіональному молодіжному форумі - наметовий табір «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні»
Приготування козацького борщу з кропиви на VII Регіональному молодіжному форумі – наметовий табір «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні»

– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону кладуть також цілу картоплину, і коли звариться, товчуть. Для насиченішого аромату і смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, на бажання – томати. І головний складник цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його кладуть, коли картопля майже готова. Це надає страві і смаку, і користі, – розповідає пані Ірина.

Вона зазначає, що до кропиви можна додати і щавель. Неодмінний інгредієнт борщу – нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.

Дослідниця наголошує, що з давніх-давен існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для оздоровлення організму треба з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.

– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу оздоровлює, і люди намагалися використовувати цю можливість. Бо кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.

Так, кропива – справжня скарбниця вітамінів та корисних елементів. До хімічного складу цієї рослини входять вітамін С, що дає змогу зміцнити імунітет, вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки, вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся, і вітамін D, який має регенерувальну і кровоспинну властивості. Крім того, є вітаміни групи В, які поліпшують сон, зміцнюють нервову систему і нормалізують стан організму, також є каротиноїди, що поліпшують зір. У кропиві зосереджені такі елементи, як хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші, потрібні організму.

За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили й зберігали, щоб восени та взимку використовувати до борщу та супів. Але висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – лиш довести до кипіння й одразу знімати з вогню, щоб рослина не втратила корисних властивостей.

«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ЗВАРИТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»

Ірина Сарбей каже, що попри всі виклики часу й те, що село під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невіддільною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.

– Для збереження кулінарного спадку – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між жителями громади, які через війну перебувають у різних куточках України і за кордоном, – зазначає пані Ірина.

За її словами, обміну досвідом серед носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи, фестивалі.

– У 2024 році у Дніпропетровській області пройшов VII Регіональний молодіжний форум, від кожної громади була команда, наша молодь представила традицію приготування козацького борщу. Готували на вогні, як колись козаки, і всіх пригощали, – каже дослідниця.

Додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за стародавніми рецептами, щоб зберегти зв’язок з минулим, повернути переселенцям відчуття дому.

– Люди, які покинули рідні домівки через російську агресію, коли смакують ці знайомі з дитинства страви, зі сльозами на очах кажуть, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття дорого коштують, – каже пані Ірина.

Підбиваючи підсумки своєї розповіді про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час зварити український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.

Довідково. У 2008 році Україна ратифікувала ст. 12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Укрінформ веде власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були внесені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої керамікикролевецьке переборне ткацтвоопішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися притаманні різним регіонам нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.

Олена Колгушева, Донеччина



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.