Війна
КНДР цьогоріч могла відправити до Росії щонайменше 3000 військових
Північна Корея, ймовірно, у січні і лютому відправила до Росії щонайменше три тисячі військових для підтримки війни проти України.
Як повідомляє Yonhap, про це заявляє Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї (JCS), передає Укрінформ.
«Із близько 11 000 північнокорейських військових, відправлених до Росії, чотири тисячі загинули, і, ймовірно, у січні і лютому були додатково відправлені близько трьох тисяч або більше (вояків – ред.)», – заявили в JCS.
Військові Південної Кореї також зазначають, що КНДР продовжує постачати до Росії ракети, боєприпаси і артилерійську зброю, у тому числі «значну кількість балістичних ракет малої дальності і близько 220 одиниць 170-міліметрових самохідних гаубиць та 240-міліметрових ракетних установок».
Крім того, Пхеньян, імовірно, проводить технологічну модернізацію для запуску ще одного військового супутника-шпигуна, хоча жодних ознак запуску наразі немає.
У JCS заявили, що уважно стежать за можливими провокаціями з боку Північної Кореї, включно із запусками міжконтинентальної балістичної ракети на твердому паливі, гіперзвукової ракети та балістичної ракети, яка запускається із підводного човна.
Водночас зауважується, що Пхеньян проводить менше військових навчань у зимовий період порівняно з минулим роком. У JCS пов’язують це з мобілізацією військ КНДР на будівельні роботи, підготовкою їх до додаткового розгортання у Росії та хронічним дефіцитом електроенергії.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого стало відомо, що сотні північнокорейських військових, ймовірно, були переправлені морем до Росії для участі у війні проти України, про що свідчать супутникові знімки Planet Labs.
Фото: KCTV
Війна
ППО знешкодила 75 із 84 безпілотників, якими росіяни вдень атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 75 із 84 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну вдень 20 травня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 08.30 до 17:00 середи, 20 травня, ворог атакував Україну 84 ударними БПЛА типу Shahed, в тому числі реактивними, “Гербера”, “Італмас” і дронами-імітаторами типу “Пародія”.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 17.00 середи, 20 травня, ППО збила / подавила 75 безпілотників на сході, півночі та півдні України.
Зафіксовані влучання шести ударних БПЛА.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих безпілотників.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 131 ударний безпілотник зі 154, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 19 травня.
Війна
ДСНС зняли дрон РФ з хмарочоса в Одесі — відео
У Одесі вибухотехнік вручну розрядив російський дрон-камікадзе “Шахед”, який влетів у стіну 24-поверхівки на рівні 15 поверху, розповіли у Державній службі надзвичайних ситуацій. Фахівця підняли на крані-підйомнику на висоту близько 50 метрів: на відео бачимо, як він розбирає безпілотник та розплутує проводи. Як провели “ювелірну” спецоперацію зі знешкодження 50-кілограмової бойової частини “Шахеда”?
У багатоповерхівку врізався дрон-камікадзе ЗС РФ з фугасно-запалювальною бойовою частиною, яка є особливо небезпечною, розповіла пресслужба відомства. Будинок опинився під загрозою, і тому викликали вибухотехніків і також фахівців радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) ДСНС. На кадрах з місця подій — колінчатий підйомник, який підняв рятувальника до 15 поверху. Вибухотехнік спершу розібрав корпус “Шахеда”, який повністю пробив стіну і хвіст ледь виглядав на зовні. Із захисного спорядження на ньому був бронежилет та рукавиці. З’явився доступ до проводів, і після певних маніпуляцій дрон знешкодили.
У ДСНС назвали роботу на висоті 15 метрів “ювелірною і надскладною”. Наголошується, що рятувальник розрядив “Шахед” та спустив на землю бойову частину. Після цього фахівці РХБЗ перевірили, чи не містять уламки небезпечних речовин та чи не випромінюють радіацію. Далі їх завантажили у спецмашину: наступний етап — контрольований підрив на полігоні.
Обстріл України — вибухотехнік і “Шахед” РФ в Одесі, 20 травня
Фото: ДСНС
На серії фото, опубліковував ДСНС, — підйомник з 50-метровою драбиною, яка підняла вибухотехніка на висоту 15 поверху. Наступні кадри — двоє рятувальників, які тягнуть уламки у спецмашину.
Обстріл України — кран та вибухотехнік, Одеса, 20 травня
Фото: ДСНС
Обстріл України — рятувальники та “Шахед” РФ, Одеса, 20 травня
Фото: ДСНС
Обстріл України — що сталось 20 травня
Повітряні сили ЗСУ 20 травня інформували про наліт дронів РФ, який почався в ніч на 19 травня і продовжився до 17 год наступної доби. Командування повідомило, що під час нічної атаки росіяни запустили 154 БпЛА різних типів, а збити вдалось 131. Вдень було 84 безпілотники, а засоби ППО знешкодили 75. В ДСНС не уточнили, під час якого періоду атаки РФ дрон врізався у фасад 24-поверхівки.
Зазначимо, Фокус писав про обстріл Одеси, і також Дніпра та Конотопу, який відбувся в ніч на 20 травня. Перша інформація про вибухи в Одесі з’явилась близько 3 год. Згідно з даними військової адміністрації, РФ запустила по півдню зграю дронів-камікадзе: отримали пошкодження кілька житлових будинків та автомобілі. Тим часом стало відомо про наслідки російської атаки на Дніпро. Глава ОВА Олександр Ганджа заявив, що повністю згорів продуктовий склад.
Зранку 20 травня СБУ повідомило, що в уламках “Шахеда”, який у квітні упав у Чернігівській області, виявили збіднений уран. З’ясувалось, що росіяни запустили дрон з ракетою Р-60 з бойовою частиною з ізотопами Уран-235 та Уран-238. Фокус зібрав думки експертів щодо нової зброї, яку почали використовувати ЗС РФ. Радіобіологиня Олена Паренюк пояснила, що ідеться про старі радянські ракети, в яких справді використовувались радіоактивні компоненти. З її слів, вперше такі випадки зафіксували ще в кінці 2025 року.
Нагадуємо, у Міністерстві культури України заявили, що під час нічного удару РФ дрон влучив у Конотопський міський краєзнавчий музею імені О.М. Лазаревського.
Війна
Від Волині до Чернігівщини укріплюємо кордон з Білоруссю
Україна продовжує нарощувати оборонні можливості на кордоні з Білоруссю, зважаючи на потенційну загрозу з боку цієї країни.
Про це на брифінгу в Укрінформі сказав Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.
«Цьому напрямку надається велика увага, зважаючи на підтримку Білоруссю країни-терористки Росії, яка розв’язала проти нас війну. Тому ми продовжуємо нарощувати наші оборонні можливості безпосередньо по лінії кордону, облаштовуючи в інженерному відношенні кожен клаптик нашої землі. Такі роботи ведуться по всій протяжності кордону з Білоруссю – це понад 1 тисячі кілометрів від Волині до Чернігівської області. Це і нарощення фортифікаційних укріплень, і створення й нарощення мінно-вибухових загороджень. Ці дії продовжують здійснювати підрозділи ЗСУ», – сказав Демченко.
Він запевнив, що зараз немає значної загрози з боку Білорусі, але зауважив, що Росія прагне схилити її до активнішої участі у війні проти України.
«Станом на зараз безпосередньо коло нашого кордону переміщення техніки чи особового складу ми не фіксуємо. Але, звісно, бачимо той тиск, який вчиняє Росія на Білорусь, аби доєднати її більш масштабно до війни проти нашої країни», – зазначив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі в понеділок, 18 травня, розпочалися спільні з РФ навчання військових частин з бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова6 днів agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
