Війна
КНДР цьогоріч могла відправити до Росії щонайменше 3000 військових
Північна Корея, ймовірно, у січні і лютому відправила до Росії щонайменше три тисячі військових для підтримки війни проти України.
Як повідомляє Yonhap, про це заявляє Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї (JCS), передає Укрінформ.
«Із близько 11 000 північнокорейських військових, відправлених до Росії, чотири тисячі загинули, і, ймовірно, у січні і лютому були додатково відправлені близько трьох тисяч або більше (вояків – ред.)», – заявили в JCS.
Військові Південної Кореї також зазначають, що КНДР продовжує постачати до Росії ракети, боєприпаси і артилерійську зброю, у тому числі «значну кількість балістичних ракет малої дальності і близько 220 одиниць 170-міліметрових самохідних гаубиць та 240-міліметрових ракетних установок».
Крім того, Пхеньян, імовірно, проводить технологічну модернізацію для запуску ще одного військового супутника-шпигуна, хоча жодних ознак запуску наразі немає.
У JCS заявили, що уважно стежать за можливими провокаціями з боку Північної Кореї, включно із запусками міжконтинентальної балістичної ракети на твердому паливі, гіперзвукової ракети та балістичної ракети, яка запускається із підводного човна.
Водночас зауважується, що Пхеньян проводить менше військових навчань у зимовий період порівняно з минулим роком. У JCS пов’язують це з мобілізацією військ КНДР на будівельні роботи, підготовкою їх до додаткового розгортання у Росії та хронічним дефіцитом електроенергії.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого стало відомо, що сотні північнокорейських військових, ймовірно, були переправлені морем до Росії для участі у війні проти України, про що свідчать супутникові знімки Planet Labs.
Фото: KCTV
Як зробити це онлайн
Джерело
Близько 100 білоруських добровольців загинули, захищаючи Україну від російської агресії, а ще 414 громадян Білорусі перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка через підтримку України.
Про це під час пресконференції повідомила керівниця Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна, передає Укрінформ.
«За Україну вже загинули близько 100 добровольців», – поінформувала вона. Представниця білоруської опозиції також нагадала, що єдиним білорусом, який наразі удостоєний звання Героя України, є Михайло Жизневський, якого було вбито під час Революції Гідності, додавши, що білоруси воюють за Україну ще з 2014 року.
Шатіліна також повідомила, що близько 414 громадян Білорусі нині засуджені й перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка за підтримку України.
Водночас заступниця представниці у справах соціальної політики з питань роботи з добровольцями та їхніми родинами Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, ветеранка Сил оборони України Анастасія «Север» Махомет наголосила, що повернення до Білорусі становить серйозну небезпеку для багатьох громадян країни.
«Білорусь на цей момент є дуже небезпечною країною. Відомо про понад 119 випадків арештів людей саме за те, що вони повернулися. Їх затримують на кордоні, коли вони повертаються до Білорусі. І них 63 вже визнані політв’язнями», – повідомила вона.
За словами Махомет, це одна з причин, чому багато білорусів не можуть повернутися на батьківщину для оформлення нових документів.
Вона також навела статистику щодо надання міжнародного захисту громадянам Білорусі в Україні.
«З 2022 року за захистом звернулися 38 громадян Республіки Білорусь. Тільки три особи були визнані біженцями, 16 осіб отримали додатковий захист, ще 17 особам – відмовили», – зазначила Махомет.
За її словами, хоча українське законодавство передбачає механізм отримання статусу біженця або додаткового захисту, на практиці скористатися ним білорусам складно через необхідність документально довести ризик переслідування, а також через випадки відмов у прийнятті відповідних заяв.
Як повідомляв Укрінформ, під час візиту Тихановської в українську столицю наприкінці травня офіційно відкрили Місію демократичних сил Білорусі.
Фото Укрінформу можна купити .
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом катастрофи винищувача F-16 на Полтавщині та встановлює причини інциденту.
Про це повідомляє ДБР, передає Укрінформ.
“Працівники Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом катастрофи винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України, що сталася під час виконання бойового завдання на Полтавщині”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відомості за цим фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 416 ККУ — порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.
За попередньою інформацією, 29 липня близько 18:45 у Кременчуцькому районі Полтавської області під час виконання бойового завдання зазнав катастрофи літак F-16 ПС ЗСУ. Пілот встиг катапультуватися, його життю нічого не загрожує.
“Відразу після події на місце аварії негайно виїхала слідчо-оперативна група Територіального управління ДБР у місті Полтаві. Невідкладні слідчі (розшукові) заходи тривали усю ніч та продовжуються вранці. Встановлюються усі обставини авіаційної катастрофи”, – зазначають правоохоронці.
Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Полтавська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.
Як повідомлялося, 29 липня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих повітряних цілей на борту винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України сталась нештатна ситуація, пілот катапультувався.
Фото: ДБР
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Суспільство6 днів ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса6 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Україна6 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події7 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події7 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини