Connect with us

Війна

КНДР цьогоріч могла відправити до Росії щонайменше 3000 військових

Published

on



Північна Корея, ймовірно, у січні і лютому відправила до Росії щонайменше три тисячі військових для підтримки війни проти України.

Як повідомляє Yonhap, про це заявляє Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї (JCS), передає Укрінформ.

«Із близько 11 000 північнокорейських військових, відправлених до Росії, чотири тисячі загинули, і, ймовірно, у січні і лютому були додатково відправлені близько трьох тисяч або більше (вояків – ред.)», – заявили в JCS.

Військові Південної Кореї також зазначають, що КНДР продовжує постачати до Росії ракети, боєприпаси і артилерійську зброю, у тому числі «значну кількість балістичних ракет малої дальності і близько 220 одиниць 170-міліметрових самохідних гаубиць та 240-міліметрових ракетних установок».

Крім того, Пхеньян, імовірно, проводить технологічну модернізацію для запуску ще одного військового супутника-шпигуна, хоча жодних ознак запуску наразі немає.

У JCS заявили, що уважно стежать за можливими провокаціями з боку Північної Кореї, включно із запусками міжконтинентальної балістичної ракети на твердому паливі, гіперзвукової ракети та балістичної ракети, яка запускається із підводного човна.

Читайте також: Команду Трампа бентежить роль КНДР у війні Росії проти України – Держдеп

Водночас зауважується, що Пхеньян проводить менше військових навчань у зимовий період порівняно з минулим роком. У JCS пов’язують це з мобілізацією військ КНДР на будівельні роботи, підготовкою їх до додаткового розгортання у Росії та хронічним дефіцитом електроенергії.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого стало відомо, що сотні північнокорейських військових, ймовірно, були переправлені морем до Росії для участі у війні проти України, про що свідчать супутникові знімки Planet Labs.

Фото: KCTV 



Джерело

Війна

У мережі показали знімок Керченського мосту після трьох ударів

Published

on



У мережі 19 листопада показали знімок Керченського мосту після трьох ударів.

Про це повіломляє Теленрам-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ. 

«Зафіксовано три пошкодження автомобільного полотна та ще два-три залізничного, яке, ймовірно, цієї ночі атакували ракетами «Нептун», – йдеться у повідомлені.

Зазначається, що залізнична частина споруди поки що стоїть.

Читайте також: Росіяни посилюють охорону шляхів постачання до Криму після ударів по мосту

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили пошкодження в ніч проти 19 листопада українськими ракетами «Нептун» залізничного полотна на Керченському мосту.

Перше фото:ASTRA



Джерело

Continue Reading

Війна

власникам землі платитимуть компенсацію — деталі

Published

on


Власники далеко не відразу отримають плату за використання агроземель для фортифікацій. Втім, держава може компенсувати втрачений урожай.

Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14117, який вносить зміни у Земельний кодекс щодо використання агроземель для потреб оборони, розповіли на порталі “Судово-юридичної газети”. В Україні з’явиться можливість тимчасового використання агроземель — таке явище називають сервітутом. Плата за сервітут — 12% від нормативної грошової оцінки. Але кошти виплатять не відразу, а лише після завершення воєнного стану.

У матеріалі СЮГ ідеться про засідання земельного комітету ВР, на якому нардепи рекомендували парламенту підтримати законопроєкт. Мета нового нормативно-правового акту — “забезпечити потреби оборони під час воєнного стану” та захистити власників, які втрачають доступ до агроземель через війну. Завдяки новим нормам армія зможе на законних підставах використовувати агроземлі військові для будівництва інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на агроземлях, а власники мають шанс на отримання плати за це.

На порталі Верховної Ради у картці законопроєкту №14117 вказано, що 19 листопада парламент підтримав документ — прийняв за основу у першому читанні. У тексті документа встановлюють правила сервітуту: наприклад, якщо площа більш як 10 га, то тимчасово забирають під потреби СОУ всю земельну ділянку.



Фортифікації ЗСУ — законопроєкт №14117 про земельний сервітут

Фото: Скриншот

Фортифікації ЗСУ — що відомо про компенсації за землі та сервітут

Які агроземлі можуть забрати під фортифікації ЗСУ?

Згідно з законопроєктом №14117, земельні сервітути для оборони можуть зачепити ділянки лише у певних регіонах України:

  • біля кордону з Білоруссю та РФ;
  • біля тимчасово окупованих територій;
  • якщо поруч відбуваються бойові дії або можуть перенестись бойові дії.

Рішення про тимчасове використання агроземель прийматимуть обласні військові адміністрації для потреб Міноборони, розвідки, прикордонників, СБУ, Нацгвардії тощо.

Які правила оплати та компенсації за будівництво фортифікацій на агроземлях:

  • сервітут встановлюється на рік;
  • якщо землю забрали на рік, а воєнний стан не скасували, то сервітут автоматично продовжується ще на рік;
  • власники отримають плату за сервітут у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (НГО). Ці кошти виплачують не відразу, а через два роки після того, як завершується сервітут.

Зазначимо, Фокус писав про фортифікації ЗСУ, які будують задля зупинки просування ЗС РФ. У січні 2026 року українське командування показало кадри будівництва захисних споруд: ішлося про широку смугу з колючим дротом, ровами, бетонними пірамідами, бліндажами, сітками на шляху можливого просування російської армії. На відео від Генштабу — смуги, які петляли полями у невказаних регіонах України на сході.

Нагадуємо, 9 листопада Фокус зібрав інформацію про можливість встановлення систем РЕБ на дахах цивільних будинків, а експерти пояснили, які можуть бути наслідки та яка мета такого рішення.



Джерело

Continue Reading

Війна

Керченський міст добито

Published

on




19 листопада 2026 року ЗСУ завдали контрольного удару по залізничній частині «гордості Путіна»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.