Про це повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

Наголошується, що делегація США на чолі з Келлогом оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту.

Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, яких вживають для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.

 

Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню українського морського коридору.

«Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах сьогодні працюють українські порти <…> Наше завдання – разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики», – зазначив заступник міністра Сергій Деркач.

Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів та приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів.

«Російські атаки на портову інфраструктуру – це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Окремим напрямком зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі Сполученими Штатами. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі. Серед пріоритетів – концесійні проєкти в порту «Чорноморськ», розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання.

Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера.

Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці у межах Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в рамках економічної угоди між Україною та США.

Для Мінінфраструктури фонд може стати одним з інструментів залучення інвестицій у транспорт та логістику. Йдеться, зокрема, про формування спільного портфеля інфраструктурних проєктів, до реалізації яких можуть долучатися американські компанії, фінансові інституції та постачальники технологій.

Як повідомлялося, Україна через проблеми з логістикою у серпні експортувала лише 20% зернових культур від потенційного обсягу. Найбільше скорочення експорту припало на зернові культури. Їх було експортовано 522 тис. т. Водночас олійних культур експортовано 63 тис. т, рослинних олій – 128 тис. т, шротів – 86 тис. т.

Фото: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України

Про це Драгоне написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Під час нашої розмови я ще раз підтвердив подальшу військову підтримку з боку НАТО, оскільки Україна мужньо захищає свій суверенітет і територіальну цілісність», – заявив адмірал.

Він зазначив, що по всій Європі та Північній Америці члени НАТО нарощують обсяги оборонного виробництва, прискорюють поставки та забезпечують необхідне обладнання як для захисту своїх громадян, так і для підтримки України.

«Я на власні очі бачив мужність українців: військові з надзвичайною хоробрістю тримають оборону заради своїх домівок, своїх родин та своєї свободи. Їхня стійкість нагадує нам, що стоїть на кону: не лише майбутнє України, а й безпека нас усіх», – наголосив Драгоне.

Голова Військового комітету НАТО зазначив, що саме тому підтримка союзників є такою важливою і реально змінює ситуацію.

«Безпека України – це наша безпека, і ми й надалі будемо підтримувати Україну, щоб допомогти досягти справедливого і тривалого миру», – заявив Драгоне.

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий  у Фейсбуці зазначив, що під час спілкування обговорили, зокрема, питання протиповітряної оборони.

 «Захист неба – це мій пріоритет», – наголосив головнокомандувач ЗСУ.

Драпатий поінформував адмірала про обстановку на фронті та пріоритети Сил оборони України: далекобійні удари, гнучку тактику піхоти, роботизацію передової. Також висловив вдячність Драгоне за особисту позицію та послідовну підтримку України на рівні вищого військового керівництва Альянсу.

«Адмірал тричі був у нас, бачив ситуацію на місці, і це відчувається в розмові», – зауважив головнокомандувач.

Він додав, що у жовтні очікується перший за останні вісім років візит Військового комітету НАТО в Україну.

«Україна не лише отримує підтримку. Ми передаємо бойовий досвід, якого сьогодні немає ні в кого, і він працює на безпеку всього Альянсу. Дякую союзникам. Ми робимо спільну справу», – підкреслив Драпатий.

Як повідомлялося, на початку липня Україна була вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку; союзники зобов’язалися надати Києву військову допомогу на суму 70 мільярдів євро і підтвердили зобов’язання щодо щонайменше еквівалентної підтримки у 2027 році.

Про це повідомила пресслужба глави держави, передає Укрінформ.

Президент закликав міністра оборони та всіх, хто ухвалює рішення в Силах оборони, звірятися з тим, що реально потрібно фронту, ППО, далекобійним операціям і мідлстрайкам.

За словами Глави держави, насамперед необхідно провести аудит усіх домовленостей із партнерами: що реалізовано, а що досі очікує реалізації.

«ППО й антибалістика – це ключовий пріоритет. Не тільки це, але ключовий, і особливо перед зимою – ви добре це всі знаєте. Сьогодні була атака, і збиття крилатих ракет досягається на значному рівні, збиття дронів треба постійно нам збільшувати», – підкреслив Зеленський.

Він наголосив, що окремим викликом залишається захист міст і громад Херсонщини, Дніпропетровщини, Сумщини, Чернігівщини та інших прифронтових регіонів від щоденного російського терору.

«Треба дати відповідь на цей виклик. І так само – на виклик із російськими керованими бомбами. Нам потрібні свої засоби, які зможуть діяти проти таких ударів, зможуть діяти проти російської авіації», – наголосив Президент.

Ще одним завданням, за словами Зеленського, є збільшення кількості дипстрайків. Хмара має великий досвід у таких операціях ще із СБУ.

Потрібно забезпечити й реальні рішення та пропозиції в усьому, що стосується мобілізації, контрактів та ротацій воїнів.

«Дуже очікую системної спільної роботи на цьому напрямку ЗСУ та Міністерства оборони. Та більш людяного й системного підходу до вирішення організаційних питань у військах», – додав Глава держави.

За словами Президента, особливу увагу слід приділити пошуку необхідного ресурсу для сектору оборони. Кошти є одним із найбільших викликів і водночас спільним завданням для всієї держави.

У свою чергу Хмара подякував за довіру й зазначив, що та ефективність, із якою він працював у спецпідрозділі «Альфа» та загалом в СБУ, буде застосована і в Міністерстві оборони. Є три ключові пріоритети: фронт і посилення війська, люди, розвиток оборонної промисловості.

За словами міністра оборони, у центрі кожного рішення буде воїн – його життя та здоров’я, якість підготовки, забезпечення, зброї, медицини та відновлення. Міністерство оборони посилить співпрацю з партнерами, роботу зі зміцнення ППО, реалізацію програм виробництва балістики й антибалістики, масштабування дронових спроможностей та нарощування далекобійних ударів і мідлстрайків.

«Ми маємо чітке завдання від Верховного головнокомандувача налаштувати систему. Систему нашої оборони, виробництва й закупівель, постачання у війська. Наша задача – масштабувати те, що вже довело свою ефективність. Прибрати зайву бюрократію, додати швидкості рішенням, налаштувати змістовніший зв’язок міністерства з фронтом», – підкреслив Хмара.

Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.

Президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони і заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до Верховної Ради щодо підтримки його кандидатури на цю посаду.

За погодженням із Зеленським уряд призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов’язки міністра оборони. До цього він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа»).

18 серпня Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення Хмари міністром оборони.

19 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Хмари з посади заступника міністра оборони. У цей же день Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони.

Фото: Офіс Президента