Політика
Країни НАТО з початку року надали Україні безпекову допомогу на понад €20 мільярдів
НАТО продовжує послідовно підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії. Лише з початку поточного року союзники по Альянсу надали Україні безпекову допомогу на суму більше 20 мільярдів євро.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Союзники по НАТО продовжують підтримку України. Протягом перших трьох місяців року вони вже виділили для України більше як 20 мільярдів євро безпекової допомоги на 2025 рік. Наше командування у Вісбадені продовжує координувати поставки безпекової допомоги та тренування для України», – сказав Рютте.
Він нагадав, що цього тижня весь світ відзначив сумну річницю трагедії українського міста Буча.
«Я відвідав це місто у липні 2022 року, і говорив з тими, хто вижив. Ми ніколи не збудемо цього лиха. За три роки, що минули після звільнення Бучі, Росія продовжує розпалювати війну проти України. Я відзначаю президента Трампа за те, що він зламав цей глухий кут, і повністю підтримую зусилля, що були здійснені США, щоб привести цю війну до справедливого та довготривалого завершення. Я також вітаю зусилля Великої Британії, Франції та інших країн, які роблять свій внесок у забезпечення тривалого миру, коли прийде його час», – зазначив генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що загроза, яка надходить для Альянсу від Росії, залишається чинною. Росія продовжує тісно співпрацювати з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, і характер таких контактів не лише завдає шкоди Україні, але посилює нестабільність в Альянсі та по усьому світу.
«Ми бачимо як ці та інші учасники намагаються дестабілізувати наші суспільства, шляхом саботажу на підводній інфраструктурі, кібернетичними атаками, замахами на вбивство. Ми живемо в небезпечному світі. Для того, щоб відповісти на ці та на інші виклики, ми маємо збудувати сильніше, більш справедливе та більш летальне НАТО. Саме тому міністри зібралися тут цього тижня, щоб переконатися, що Альянс активно працює над цією спільною метою», – наголосив Рютте.
Як вже повідомлялося, завтра у Брюсселі розпочнеться дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядатимуть урядовці країн Альянсу, буде підвищення його оборонних спроможностей та нарощування допомоги для України. У рамках заходу відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Фото: АА
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна наразі не має достатньої кількості ракет PAC-3 до систем Patriot, щоб відбивати масовані атаки із застосуванням понад 70 балістичних ракет.
Як передає Укрінформ, про це глава держави сказав журналістам у Дарницькому районі Києва біля житлового будинку, зруйнованого внаслідок російської атаки.
«Треба відповідний пакет захисту. Нам треба ці ракети. Ми максимально тиснемо, домовляємося. Є країни, з якими ми домовилися і яким вже віддали гроші – там, де працювала PURL (механізм, що дає країнам НАТО можливість фінансувати постачання американського озброєння і технологій через добровільні внески – ред.). Окремо, без PURL, наприклад, (є домовленість – ред.) з Норвегією: не буду казати куди, (але йшлося – ред.) про готовність оплатити 200 ракет, і жодна з них не прийшла поки», – сказав Зеленський.
Відповідаючи на запитання, чи має Україна достатньо ракет PAC-3 для відбиття атак із застосуванням понад 70 балістичних ракет, Президент відповів: «У нас такої кількості просто немає».
Він додав, що в Україні є велика кількість різних систем ППО, здатних збивати крилаті ракети. «Але балістику збивають тільки «Петріоти», – наголосив глава держави.
У цьому контексті Зеленський акцентував на важливості розвитку європейської антибалістичної програми, зокрема згадав про спільний проєкт зі створення наземної системи протиповітряної оборони Freyja (“Фрея”).
«Що стосується програми «Фрея», у нас повинна бути зустріч з приводу цієї програми під час натовського саміту, і потім ми будемо знати вже дату зустрічі лідерів саме щодо програми «Фрея». Поки що в мене немає дати, ми дуже хотіли, щоб ця зустріч відбулась в липні – серпні. Я думаю, так вона і буде», – зазначив Зеленський, додавши, що у цьому питанні не можна зволікати й необхідно «рухатись швидко».
Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість загиблих внаслідок російської масованої комбінованої атаки зросла до 21 людини, роботи з ліквідації наслідків масованої атаки тривають наразі на семи локаціях. Зокрема, рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи за двома адресами у Дарницькому районі – на місці руйнування 9-поверхівки та приватних житлових будинків.
Сили протиповітряної оборони знешкодили 48 ракет із 74 та 476 безпілотників із 496, якими росіяни атакували Україну з вечора 1 липня.
Фото Укрінформу можна купити тут.
“Самі лише слова осуду не зупинять атаки на Київ. Лише постійна військова підтримка України та посилення тиску на Москву можуть це зробити”, – заявила глава європейської дипломатії.
Наслідки нічного обстрілу Києва / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ
1 / 16
Вона нагадала, що цього тижня ЄС розпочав виплати в рамках кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для зміцнення оборони України.
Наслідки ракетної атаки по Києву / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ
1 / 11
“Сьогодні я запропоную запровадити санкції проти більшої кількості організацій, які підтримують російський військово-промисловий комплекс, у відповідь на удари. Чим більше Москва атакує цивільне населення, тим більше санкцій потрібно запроваджувати. Ми продовжуємо підвищувати ціну, доки Росія не зрозуміє, що не може перемогти”, – заявила Каллас.
Вона також подякувала дипломатам з представництва ЄС в Україні, “які продовжують свою роботу з мужністю та відданістю за найскладніших обставин”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість загиблих внаслідок російської масованої комбінованої атаки в ніч на 2 липня збільшилась до 13.
Парламент Болгарії 1 липня відхилив законопроєкт проросійської партії «Відродження», який мав на меті зобов’язати уряд країни скасувати 10-річну угоду про співробітництво у сфері безпеки з Україною.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bulgarian News Agency.
«За» законопроєкт проголосували всього десять депутатів, «проти» – 160. Ще 14 парламентаріїв утрималися.
Перед самим голосуванням у сесійній залі депутатка від правлячої партії «Прогресивна Болгарія» Сільвія Христова заявила, що її партія не підтримуватиме законопроєкт з огляду на рішення Конституційного суду, яке звертає увагу на те, що парламент не повинен втручатися у повноваження уряду.
Депутат Георгій Георгієв з партії «Відродження» сказав, що її заява суперечить передвиборчим обіцянкам чинного прем’єр-міністра Румена Радева, який раніше заявляв, що скасує угоду, якщо прийде до влади.
Також у проросійській партії вважають, що такі важливі питання повинні вирішуватися парламентом країни, а не тимчасовим Кабінетом міністрів.
Як повідомляв Укрінформ, 30 березня у Києві Президент України Володимир Зеленський та тимчасовий прем’єр-міністр Болгарії Андрій Гюров підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.
-
Політика4 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство4 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Спорт6 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору