Політика
Країни НАТО з початку року надали Україні безпекову допомогу на понад €20 мільярдів
НАТО продовжує послідовно підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії. Лише з початку поточного року союзники по Альянсу надали Україні безпекову допомогу на суму більше 20 мільярдів євро.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Союзники по НАТО продовжують підтримку України. Протягом перших трьох місяців року вони вже виділили для України більше як 20 мільярдів євро безпекової допомоги на 2025 рік. Наше командування у Вісбадені продовжує координувати поставки безпекової допомоги та тренування для України», – сказав Рютте.
Він нагадав, що цього тижня весь світ відзначив сумну річницю трагедії українського міста Буча.
«Я відвідав це місто у липні 2022 року, і говорив з тими, хто вижив. Ми ніколи не збудемо цього лиха. За три роки, що минули після звільнення Бучі, Росія продовжує розпалювати війну проти України. Я відзначаю президента Трампа за те, що він зламав цей глухий кут, і повністю підтримую зусилля, що були здійснені США, щоб привести цю війну до справедливого та довготривалого завершення. Я також вітаю зусилля Великої Британії, Франції та інших країн, які роблять свій внесок у забезпечення тривалого миру, коли прийде його час», – зазначив генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що загроза, яка надходить для Альянсу від Росії, залишається чинною. Росія продовжує тісно співпрацювати з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, і характер таких контактів не лише завдає шкоди Україні, але посилює нестабільність в Альянсі та по усьому світу.
«Ми бачимо як ці та інші учасники намагаються дестабілізувати наші суспільства, шляхом саботажу на підводній інфраструктурі, кібернетичними атаками, замахами на вбивство. Ми живемо в небезпечному світі. Для того, щоб відповісти на ці та на інші виклики, ми маємо збудувати сильніше, більш справедливе та більш летальне НАТО. Саме тому міністри зібралися тут цього тижня, щоб переконатися, що Альянс активно працює над цією спільною метою», – наголосив Рютте.
Як вже повідомлялося, завтра у Брюсселі розпочнеться дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядатимуть урядовці країн Альянсу, буде підвищення його оборонних спроможностей та нарощування допомоги для України. У рамках заходу відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Фото: АА
Політика
у МЗС відреагували на заклик віцеспікера РФ бомбити українські міста
Міністерство закордонних України вважає, що заклик віцеспікера Держдуми Росії Петра Толстого до створення нестерпних умов життя для цивільних в Україні повинен призвести до міжнародного ордеру на арешт.
Політика
Сибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував главам МЗС Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії за їхній лист щодо обговорення заморожених активів РФ.
Про це йдеться у дописі дипломата в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Росія відмовляється припиняти війну та натомість посилює терор. Україні потрібно подолати прогалини у зростаючих витратах на оборону та витратах на відновлення. Справедливо та логічно використовувати російські активи, а не лише гроші європейських платників податків, для покриття додаткових витрат на захист України та решти Європи від російської загрози», – зазначив Сибіга.
Він певен, що обговорення має бути раціональним і що шляхом професійного обговорення та аналізу експерти зможуть розробити реальні рішення відповідно до європейських норм, міжнародного права та принципу верховенства права.
Міністр також переконаний, що ризики можна буде колективно пом’якшити та розподілити порівну, не покладаючи несправедливого тягаря на окремі держави-члени.
Як повідомлялося, Коаліція країн-членів ЄС закликає Європейську комісію відновити зусилля щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України.
Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія переконують, що кредиту в розмірі 90 млрд євро для України буде недостатньо для покриття її зростаючих потреб, закликавши глав МЗС країн-членів блоку на наступній неформальній зустрічі у форматі Гімніх на початку вересня проаналізувати шляхи використання заморожених російських активів для України.
Політика
Стримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
Європа недостатньо реагує на гібридні атаки Росії, а політика стримування агресора не працює. Для зміни ситуації європейські країни мають продемонструвати готовність відповідати на силу силою.
Таку думку в новому випуску «Програми Ігоря Долгова» висловив експерт із питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник.
За його словами, Росія послідовно здійснює кроки, спрямовані на ескалацію ситуації – як у своїх заявах, так і на практиці.
«Ми повинні констатувати, що Європа ніяк не реагує на всі ці гібридні прояви, на втручання у внутрішні справи, на дрони, які падають десь, на погрози – то ядерні, то просто без’ядерні, на акти саботажу і диверсії проти військово-оборонного комплексу. Не реагує Європа. Тобто стримування не працює», – сказав Мельник.
Він зазначив, що європейські держави побоюються подальшої ескалації та не готові переходити до жорсткіших заходів проти Росії.
«Коли це припиниться? Коли прийде в Європу розуміння, що на силу треба відповідати силою, інакше цей баланс ніколи не встановиться», – наголосив експерт.
Водночас Мельник припустив, що ситуація може змінитися після непередбачуваного інциденту із загибеллю громадян європейських країн. Такий сценарій він назвав «чорним лебедем». За його словами, Росія своїми діями постійно підвищує ймовірність такого розвитку подій.
«Українських жертв їм замало. Треба ще понести свої втрати, щоб зрозуміти, що це дійсно війна не проти України, а війна проти всіх», – сказав Мельник.
Водночас він підкреслив, що розширення війни та її перетворення на глобальний конфлікт не є бажаним сценарієм для України, оскільки наслідки такої ескалації неможливо спрогнозувати.
Окремо експерт звернув увагу на підготовку Росії до виборів та можливу нову мобілізацію. За його словами, партія «Єдина Росія» може стати інструментом консолідації російського суспільства навколо війни, а після виборів Кремль може вдатися до масштабнішого набору людей до армії.
«Путін не тільки своє політбюро поставить перед вибором: “Ви зі мною, ви за війну чи ні?” Він весь народ поставить у таку саму позицію», – зазначив Мельник.
Водночас він зауважив, що навіть мобілізація 300-500 тис. людей не гарантує автоматичного посилення спроможностей російської армії вести наземні операції на фронті.
На думку Мельника, кількість факторів невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації зростає. Україна, за його словами, має продовжувати захищати свою землю, зміцнювати внутрішню єдність та підтримувати солідарність із міжнародними партнерами.
Наприкінці розмови ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – наголосив на важливості єдності всередині країни та закликав українську владу чути сигнали суспільства й міжнародних партнерів. «Не вносити розкол, тому що розділена країна – це переможена країна», – підсумував Долгов.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони Андрій Коваленко попередив, що Росія розглядає можливість гібридних ударів по окремих країнах ЄС, зокрема країнах Балтії, щоб послабити європейську підтримку України та змусити суспільства тиснути на політиків.
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і глава МЗС Бельгії обговорили потенційні дати для підписання Drone Deal
