Як передає Укрінформ, про це повідомила DW.

«Я хотів цілком свідомо бути тут у дні, коли відзначають 35-річчя Незалежності України, щоб ще раз продемонструвати подальшу підтримку з боку Німеччини для України», – зазначив Вадефуль під час спілкування із журналістами.

Очільник німецького зовнішньополітичного відомства зазначив, що поки у Німеччині тривають канікули і сезон відпусток, Україна знову й знову зазнає нищівних атак та ударів.

«Тут люди страждають щодня – і не лише вночі – від постійних брутальних російських ударів, спрямованих насамперед проти цивільного населення. Ми бачимо всі ці страждання, бачимо як ця країна веде боротьбу й підтримуватимемо її й надалі», – наголосив Вадефуль.

За словами міністра, Україна й надалі потребує підтримки. Він також підкреслив, що вже зараз потрібно вживати заходів для підготовки України та її інфраструктури до наступної зими.

«Як показала минула зима, Путін атакував насамперед критичну інфраструктуру України, тож я разом із моїм французьким колегою Жаном-Ноелем Барро звернувся письмово до багатьох країн із проханням допомогти й вжити відповідних заходів, щоб Україна могла пережити наступну зиму», – зазначив Вадефуль.

Глава МЗС Німеччини також вказав на важливість спільної позиції Європи щодо війни Росії проти України.

«На мою думку, важливо, щоб Європа показала в цій ситуації, що Путін не досягне своїх цілей тут в Україні, що ми й надалі будемо підтримувати Україну. А також, що ми, звісно, будь-якої миті готові підтримати та супроводжувати Україну в її переговорах з Росією, однак, щоб ці переговори взагалі відбулися, нам потрібно як і раніше надавати підтримку Україні», – підкреслив Вадефуль.

Він також висловив упевненість у тому, що Україна вистоїть у збройній боротьбі з Росією і наголосив, що нині саме Німеччина стала найважливішим союзником України щодо обсягів двосторонньої військової, політичної та економічної підтримки і допомоги.

«Це триватиме й надалі», – запевнив Вадефуль.

У дописі в соцмережі Х після прибуття в українську столицю Вадефуль наголосив, що на тлі ще жорстокіших російських атак, спрямованих саме на цивільну українську інфраструктуру, партнери працюють над тим, щоб допомогти Україні підготуватися до зими. «Путін намагається виснажити народ України. Але їхнє суспільство стійке. Ми з ними – і цієї зими. Путін не досягне своєї мети», – написав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 21 серпня до України прибув колишній спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог. Йому надали інформацію про роботу морських портів та показали наслідки обстрілів портової інфраструктури Одеси.

Фото Укрінформу можна купити тут

Він згадує день, коли Верховна Рада проголосила незалежність України, атмосферу в парламенті, підготовку Акта проголошення незалежності, страх комуністичної більшості та емоції депутатів після історичного голосування.

«Коли проголосували Акт про незалежність, то багато депутатів (є документальні зйомки) плакали. Ми ж, опозиція, вийшли на трибуну, і співали гімн України “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. А комуністи всі сиділи перелякані», – пригадує Костенко.

У програмі йтиметься і про те, чому після проголошення незалежності Україна не змогла повністю позбутися радянської системи та чому ключові посади залишилися в руках представників старої влади.

Також гість і ведуча програми Христя Равлюк обговорять ядерне роззброєння України, рішення Леоніда Кравчука та втрачені можливості для створення реальної системи безпеки. За словами Костенка, Україна могла обміняти ядерне роззброєння не лише на політичні обіцянки, а на значно потужніші безпекові механізми.

«Бжезінський (Збігнєв Бжезінський, американський політолог – ред.) мені говорив, що у вас є приблизно 5-6 років для того, щоб ви повністю відірвалися від Росії. В першу чергу це фінансова система, економічна система, енергетична залежність, щоб у вас було вирішене це питання або принаймні мінімізована залежність від Росії. І, звичайно, Збройні сили. Він казав, що вам треба конче відбудувати свою незалежну армію від Росії», – розповідає Костенко.

У розмові з Укрінформом Костенко також згадав про маловідому курйозну історію з текстом Акта незалежності.

Чи могла Україна бути іншою державою, якби тоді скористалася своїм історичним шансом? Які можливості були втрачені та що потрібно було зробити одразу після проголошення незалежності? Про все це дивіться у новому випуску програми «Є Розмова» з Юрієм Костенком – про народження незалежної України, втрачені можливості, ядерне роззброєння та уроки, які історія залишила для сьогодення.

Прем’єра – 22 серпня о 18:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Про це повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

Наголошується, що делегація США на чолі з Келлогом оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту.

Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, яких вживають для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.

 

Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню українського морського коридору.

«Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах сьогодні працюють українські порти <…> Наше завдання – разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики», – зазначив заступник міністра Сергій Деркач.

Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів та приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів.

«Російські атаки на портову інфраструктуру – це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Окремим напрямком зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі Сполученими Штатами. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі. Серед пріоритетів – концесійні проєкти в порту «Чорноморськ», розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання.

Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера.

Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці у межах Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в рамках економічної угоди між Україною та США.

Для Мінінфраструктури фонд може стати одним з інструментів залучення інвестицій у транспорт та логістику. Йдеться, зокрема, про формування спільного портфеля інфраструктурних проєктів, до реалізації яких можуть долучатися американські компанії, фінансові інституції та постачальники технологій.

Як повідомлялося, Україна через проблеми з логістикою у серпні експортувала лише 20% зернових культур від потенційного обсягу. Найбільше скорочення експорту припало на зернові культури. Їх було експортовано 522 тис. т. Водночас олійних культур експортовано 63 тис. т, рослинних олій – 128 тис. т, шротів – 86 тис. т.

Фото: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України