Політика
Країни НАТО з початку року надали Україні безпекову допомогу на понад €20 мільярдів
НАТО продовжує послідовно підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії. Лише з початку поточного року союзники по Альянсу надали Україні безпекову допомогу на суму більше 20 мільярдів євро.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Союзники по НАТО продовжують підтримку України. Протягом перших трьох місяців року вони вже виділили для України більше як 20 мільярдів євро безпекової допомоги на 2025 рік. Наше командування у Вісбадені продовжує координувати поставки безпекової допомоги та тренування для України», – сказав Рютте.
Він нагадав, що цього тижня весь світ відзначив сумну річницю трагедії українського міста Буча.
«Я відвідав це місто у липні 2022 року, і говорив з тими, хто вижив. Ми ніколи не збудемо цього лиха. За три роки, що минули після звільнення Бучі, Росія продовжує розпалювати війну проти України. Я відзначаю президента Трампа за те, що він зламав цей глухий кут, і повністю підтримую зусилля, що були здійснені США, щоб привести цю війну до справедливого та довготривалого завершення. Я також вітаю зусилля Великої Британії, Франції та інших країн, які роблять свій внесок у забезпечення тривалого миру, коли прийде його час», – зазначив генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що загроза, яка надходить для Альянсу від Росії, залишається чинною. Росія продовжує тісно співпрацювати з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, і характер таких контактів не лише завдає шкоди Україні, але посилює нестабільність в Альянсі та по усьому світу.
«Ми бачимо як ці та інші учасники намагаються дестабілізувати наші суспільства, шляхом саботажу на підводній інфраструктурі, кібернетичними атаками, замахами на вбивство. Ми живемо в небезпечному світі. Для того, щоб відповісти на ці та на інші виклики, ми маємо збудувати сильніше, більш справедливе та більш летальне НАТО. Саме тому міністри зібралися тут цього тижня, щоб переконатися, що Альянс активно працює над цією спільною метою», – наголосив Рютте.
Як вже повідомлялося, завтра у Брюсселі розпочнеться дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядатимуть урядовці країн Альянсу, буде підвищення його оборонних спроможностей та нарощування допомоги для України. У рамках заходу відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Фото: АА
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати не планують виходити з НАТО.
Як передає Укрінформ, про це він сказав на пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
“Що стосується НАТО – я не розумію, у Сполучених Штатів розгорнуті тисячі і тисячі військовослужбовців у рамках місії НАТО. І ми чітко дали зрозуміти, я думаю, це було дуже чітко заявлено на саміті всього кілька днів тому або на зустрічі на рівні міністрів оборони. Ми не виходимо з НАТО. Ми не йдемо”, – сказав Рубіо.
Він зазначив, що переміщення військ з однієї країни в іншу відбувалося завжди.
Рубіо додав, що не існує більш важливого обов’язку для будь-якої держави, ніж здатність захищати свій народ та свою країну.
“Саме тому, до речі, ми говоримо про важливість наявності у наших партнерів по НАТО відповідних можливостей… Я думаю, що ми хочемо сказати, що чим сильніші наші союзники, тим сильніші ми всі разом”, – сказав Рубіо.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський і Рубіо обговорили в Мюнхені посилення протиповітряної оборони України та наступні кроки перемовин у тристоронньому форматі.
Фото: ОП
Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що від наступного раунду переговорів у Женеві не варто очікувати суттєвого прогресу, оскільки Росія не демонструє готовності припиняти війну і продовжує її через відсутність достатнього тиску.
Про це Волкер, який працював спецпредставником у першій адміністрації президента США Дональда Трампа, заявив в інтерв’ю Укрінформу на полях Мюнхенської безпекової конференції.
“Мирні переговори не просуваються, оскільки Росія не відчуває жодного стимулу припиняти війну”, – зазначив він.
Волкер підкреслив, що “США, Україна та Європа узгодили дуже важливі принципи”, зокрема підтримку негайного припинення вогню, створення фондів відновлення України та готовність надати гарантії безпеки після припинення вогню. Він також зазначив, що “Європа готова сформувати Коаліцію охочих для розгортання сил в Україні з метою стримування російських атак – із певною підтримкою та забезпеченням з боку США”.
Водночас, за його словами, “жодна з цих речей не впливає на бажання Росії продовжувати війну”. “Необхідно посилити тиск на Росію, щоб вона відчула потребу погодитися на припинення вогню. Це має бути військовий тиск, зокрема шляхом надання далекобійних спроможностей, а також економічний і фінансовий тиск – щоб доходи Кремля від продажу нафти і газу почали висихати, і він не міг фінансувати війну”, – заявив Волкер.
Коментуючи позицію президента США Дональда Трампа щодо можливого тиску на обидві сторони, Волкер зазначив: “Проблема цієї рамки тільки в тому, що війна закінчилася б уже сьогодні, якби це залежало від України. Причина, чому війна не закінчується сьогодні, – це Путін. Тому не має сенсу говорити про необхідність тиску на обидві сторони. Тиск потрібен лише на одну сторону – на Росію”.
Колишній спецпредставник США щодо України також висловив переконання, що для того, щоб президент Трамп досяг своєї мети щодо завершення російсько-української війни, треба посилити тиск на Росію.
“Я не можу передбачити, що зробить президент Трамп, але саме тиск на Росію є тим єдиним чинником, який стоїть між ним і досягненням його мети – завершення війни”, – сказав він.
На уточнювальне запитання, чи варто очікувати прориву від наступного раунду переговорів у Женеві, Волкер відповів: “Ні, ні, ні”.
Як повідомляв Укрінформ, українська делегація на чолі із секретарем РНБО Рустемом Умєровим уже розпочала підготовку до тристоронньої зустрічі представників України, США та Росії, яка відбудеться у Женеві 17-18 лютого.
Глава МЗС України Андрій Сибіга та його канадська колега Аніта Ананд провели зустріч на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МЗС Канади.
“Міністр Ананд підтвердила непохитну підтримку Канадою народу України, її суверенітету й територіальної цілісності. Вона підтвердила готовність Канади долучитися до багатосторонніх безпекових гарантій для України у рамках Коаліції охочих”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що Ананд також наголосила на готовності Канади посилювати економічний тиск на Росію “з метою ослаблення її спроможності вести війну”.
“Міністри обговорили чинні зусилля задля досягнення справедливого й тривалого миру, зокрема прогрес мирного процесу й участь Канади у поверненні військовополонених, незаконно затриманих цивільних і примусово переміщених дітей”, – поінформували у МЗС.
Окрім цього, Ананд запевнила, що Канада відкрита до підтримки відновлення й відбудови України.
Як повідомляв Укрінформ, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки, Сибіга наголосив, що реальний прогрес у мирних переговорах можливий лише за наявності чітких, юридично зобов’язальних і сильних гарантій безпеки для України, які мають передбачати підтримку з боку США, елементи міжнародної військової присутності, членство в ЄС, потужну українську армію та жорсткий санкційний тиск на Росію.
Фото: Аніта Ананд, X
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Усі новини7 днів agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Політика5 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика7 днів agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова5 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови