Connect with us

Політика

Країни НАТО з початку року надали Україні безпекову допомогу на понад €20 мільярдів

Published

on



НАТО продовжує послідовно підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії. Лише з початку поточного року союзники по Альянсу надали Україні безпекову допомогу на суму більше 20 мільярдів євро.

Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Союзники по НАТО продовжують підтримку України. Протягом перших трьох місяців року вони вже виділили для України більше як 20 мільярдів євро безпекової допомоги на 2025 рік. Наше командування у Вісбадені продовжує координувати поставки безпекової допомоги та тренування для України», – сказав Рютте.

Він нагадав, що цього тижня весь світ відзначив сумну річницю трагедії українського міста Буча.

«Я відвідав це місто у липні 2022 року, і говорив з тими, хто вижив. Ми ніколи не збудемо цього лиха. За три роки, що минули після звільнення Бучі, Росія продовжує розпалювати війну проти України. Я відзначаю президента Трампа за те, що він зламав цей глухий кут, і повністю підтримую зусилля, що були здійснені США, щоб привести цю війну до справедливого та довготривалого завершення. Я також вітаю зусилля Великої Британії, Франції та інших країн, які роблять свій внесок у забезпечення тривалого миру, коли прийде його час», – зазначив генеральний секретар НАТО.

Він зауважив, що загроза, яка надходить для Альянсу від Росії, залишається чинною. Росія продовжує тісно співпрацювати з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, і характер таких контактів не лише завдає шкоди Україні, але посилює нестабільність в Альянсі та по усьому світу.

«Ми бачимо як ці та інші учасники намагаються дестабілізувати наші суспільства, шляхом саботажу на підводній інфраструктурі, кібернетичними атаками, замахами на вбивство. Ми живемо в небезпечному світі. Для того, щоб відповісти на ці та на інші виклики, ми маємо збудувати сильніше, більш справедливе та більш летальне НАТО. Саме тому міністри зібралися тут цього тижня, щоб переконатися, що Альянс активно працює над цією спільною метою», – наголосив Рютте.

Читайте також: У Бундесвері та німецькій розвідці попереджають – Росія готується до прямого конфлікту з НАТО

Як вже повідомлялося, завтра у Брюсселі розпочнеться дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядатимуть урядовці країн Альянсу, буде підвищення його оборонних спроможностей та нарощування допомоги для України. У рамках заходу відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.

Фото: АА



Джерело

Політика

ВАКС продовжить підготовче засідання у справі Тимошенко 9 жовтня

Published

on



Вищий антикорупційний суд продовжить підготовче засідання у справі народної депутатки Юлії Тимошенко 9 жовтня.

Про це оголосив суддя Олег Ткаченко, передає кореспондент Укрінформу.

«Наступне засідання у нас 9 жовтня о 12 годині. Надалі графік засідань: 26 (жовтня) з 13 години і 29 (жовтня) на 10 годину. Потім – 13 листопада на 10 годину і 18 листопада на 11 годину», – зазначив Ткаченко.

Сьогодні на засіданні виступив представник Державної митної служби Андрій Борщ, який прокоментував деякі клопотання сторони захисту щодо отримання тимчасового доступу до певних документів. Відповідаючи на запитання судді, він заявив, що не може стверджувати, чи є у базі ДМС “те, що хоче пошукати захист” депутатки.

Сама ж Тимошенко пояснила, що сторону захисту цікавлять документи щодо ввезення на територію України трьох програмних комплексів. За її словами, експерт у своєму висновку надала інформацію про застосування трьох програмних продуктів під час проведення експертиз у справі.

«Запитувані документи можуть дозволити встановити походження відповідних засобів, дату ввезення постачальника та одержувачів. Ці відомості можна буде зіставити з інформацією експертної установи. Якщо виявляться розбіжності, вони підлягатимуть перевірці під час судового розгляду», – заявила фігурантка.

На запитання судді про те, яке це має значення для кримінального провадження, депутатка відповіла, що вона хоче довести на кожному документі, що аудіозапис, який фігурує у її справі, сфальшований і «як наслідок – у них (правоохоронців – ред.) не було виходу і вони фальшували експертизи».

Своєю чергою прокурор висловив переконання у тому, що захист Тимошенко маніпулює даними для отримання тимчасового доступу до певних документів.

«Сторона захисту вже зараз має все необхідне, щоб стверджувати, що, на її думку, у цьому випадку програмне забезпечення було отримане не в тому порядку», – заявив представник обвинувачення, назвавши клопотання захисту необґрунтованим.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у ₴33 мільйони. Було внесено всю суму застави.

Тимошенко заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного стосунку, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.

ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові депутатки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

Читайте також: У Львові мають оголосити вирок у справі про вбивство Фаріон

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

26 травня прокурор САП направив до ВАКС обвинувальний акт стосовно Тимошенко.

7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів

Published

on



Парламентська асамблея Ради Європи закликала розробити у державах правові механізми, які дозволять використати російські державні активи для виплати Україні компенсацій за рішеннями ЄСПЛ, а також створити під егідою Ради Європи механізм, через який ці кошти можна буде передавати Україні.

Відповідну резолюцію та рекомендації ПАРЄ ухвалила 30 вересня, передає Укрінформ.

«Асамблея закликає держави-члени та держави-спостерігачі негайно вжити необхідних правових і практичних заходів щодо російських державних активів, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Це має дати змогу передати активи до механізму фінансування виплат, коли ЄСПЛ визначить розмір компенсації у міждержавних справах України проти Росії, пов’язаних з агресивною війною», – зазначається в документі.

ПАРЄ вважає, що спрямування російських державних активів на такі виплати було б правомірним контрзаходом за міжнародним правом. У резолюції наголошується, що Росія має нести правові наслідки своєї агресії та відшкодувати завдану Україні шкоду.

Зазначається, що ЄСПЛ уже встановив відповідальність Росії за тяжкі порушення прав людини у двох міждержавних справах за заявами України, однак розмір компенсації ще не визначив. З огляду на масштаб заподіяної шкоди майбутні виплати можуть становити «десятки або сотні мільярдів євро», йдеться в резолюції.

В ухваленій рекомендації ПАРЄ пропонує створити під егідою Ради Європи механізм, який отримуватиме спрямовані на виплати російські державні активи. Виплачені Україні кошти зараховуватимуть як компенсацію, яку їй винна Росія. Такий механізм може діяти окремо або стати частиною майбутнього компенсаційного фонду.

ПАРЄ також закликала країни забезпечити виконання рішень ЄСПЛ про компенсації за рахунок національних правових процедур, доки Росія відмовляється платити.

Читайте також: ПАРЄ пропонує спрямувати частину коштів для відбудови України на реабілітацію ветеранів

«Росія має безумовний юридичний обов’язок виконувати рішення Суду щодо порушень, скоєних до 16 вересня 2022 року. Цей обов’язок за міжнародним правом не зменшується з часом і не може бути скасований російським законодавством», – наголошують у ПАРЄ.

За її даними, після початку повномасштабного вторгнення було заморожено близько 260 мільярдів євро активів російського Центробанку, з яких близько 210 мільярдів перебувають у ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини закликав створити під егідою Ради Європи механізм, який дозволить використати заморожені державні активи Росії для виплати Україні компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини.

Фото: ПАРЄ



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна ініціює терміновий розгляд в ОБСЄ

Published

on



Україна ініціювала терміновий розгляд питання щодо гуманітарної катастрофи у тимчасово окупованому росіянами місті Олешки на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Про це в мережі Х повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.

Сибіга зазначив, що питання під назвою «Про катастрофічну гуманітарну ситуацію в українському місті Олешки, тимчасово окупованому Російською Федерацією», буде розглянуто завтра, 1 жовтня.

«Делегація України поінформує держави-учасниці про жахливу ситуацію, створену російською окупаційною владою, яка тримає цивільних осіб, зокрема дітей, у заручниках. Це не що інше, як рукотворна гуманітарна катастрофа», – заявив Сибіга.

Він підкреслив, МЗС України і надалі викриватиме цинічну військову пропаганду Росії та дбатиме про те, щоб міжнародна спільнота знала правду, що відбувається в Олешках.

Сибіга наголосив, що ситуація в Олешках є критичною і вимагає негайних дій з боку міжнародної спільноти.

«Я закликаю швейцарське голосування в ОБСЄ та всі держави-учасниці засудити агресора та чинити найсильніший тиск на Росію. Олешки потребують термінової гуманітарної допомоги. Росію необхідно змусити негайно її надати», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Ситуація критична не лише в Олешках, а й у селах громади – МВА

Як повідомляв Укрінформ, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що станом на 24 червня до окупованого силами РФ міста Олешки на Херсонщині не надходило жодних поставок продовольства із 26 травня.

25 вересня комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав до місцевого припинення вогню, безперешкодного доступу гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних в Олешках.

Фото: Дмитро Лубінець / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.