Політика
Країни НАТО з початку року надали Україні безпекову допомогу на понад €20 мільярдів
НАТО продовжує послідовно підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії. Лише з початку поточного року союзники по Альянсу надали Україні безпекову допомогу на суму більше 20 мільярдів євро.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Союзники по НАТО продовжують підтримку України. Протягом перших трьох місяців року вони вже виділили для України більше як 20 мільярдів євро безпекової допомоги на 2025 рік. Наше командування у Вісбадені продовжує координувати поставки безпекової допомоги та тренування для України», – сказав Рютте.
Він нагадав, що цього тижня весь світ відзначив сумну річницю трагедії українського міста Буча.
«Я відвідав це місто у липні 2022 року, і говорив з тими, хто вижив. Ми ніколи не збудемо цього лиха. За три роки, що минули після звільнення Бучі, Росія продовжує розпалювати війну проти України. Я відзначаю президента Трампа за те, що він зламав цей глухий кут, і повністю підтримую зусилля, що були здійснені США, щоб привести цю війну до справедливого та довготривалого завершення. Я також вітаю зусилля Великої Британії, Франції та інших країн, які роблять свій внесок у забезпечення тривалого миру, коли прийде його час», – зазначив генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що загроза, яка надходить для Альянсу від Росії, залишається чинною. Росія продовжує тісно співпрацювати з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, і характер таких контактів не лише завдає шкоди Україні, але посилює нестабільність в Альянсі та по усьому світу.
«Ми бачимо як ці та інші учасники намагаються дестабілізувати наші суспільства, шляхом саботажу на підводній інфраструктурі, кібернетичними атаками, замахами на вбивство. Ми живемо в небезпечному світі. Для того, щоб відповісти на ці та на інші виклики, ми маємо збудувати сильніше, більш справедливе та більш летальне НАТО. Саме тому міністри зібралися тут цього тижня, щоб переконатися, що Альянс активно працює над цією спільною метою», – наголосив Рютте.
Як вже повідомлялося, завтра у Брюсселі розпочнеться дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядатимуть урядовці країн Альянсу, буде підвищення його оборонних спроможностей та нарощування допомоги для України. У рамках заходу відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Фото: АА
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Росія незаконною окупацією спричинила катастрофу у місті Олешки в Херсонській області та несе за це повну відповідальність.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі Х.
«Люди у тимчасово окупованих Олешках голодують. Їсти майже нічого не лишилося», – підкреслив Сибіга.
Глава українського МЗС зазначив, що, за повідомленнями, мирні жителі міста змушені виживати, харчуючись травою і бур’янами, тоді як ліки, чиста вода, електроенергія та медична допомога стають дедалі менш доступними. У таких умовах опинилися також діти, додав він.
«Ці страждання мають чітку причину та конкретного винуватця. Росія спричинила цю катастрофу в Олешках своєю незаконною окупацією і несе повну відповідальність за цю гуманітарну катастрофу, усі її наслідки та загибель невинних мирних жителів, що сталася унаслідок цього», – написав Сибіга.
Міністр заявив, що міжнародна спільнота повинна задіяти усі наявні засоби, щоб дістатися до мешканців Олешок, доставити гуманітарну допомогу та гарантувати безпечну евакуацію тих, хто має бажання покинути місто.
«ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації повинні скористатися своїми повноваженнями та каналами, аби забезпечити негайний та безперешкодний гуманітарний доступ», – написав Сибіга.
Очільник зовнішньополітичного відомства України подякував комісару Ради Європи із прав людини Майклу О’Флаерті за те, що він привернув міжнародну увагу до ситуації в Олешках.
«Тепер ця увага має бути підкріплена конкретними діями. Люди там не можуть вижити на словах про стурбованість. Забезпечення гуманітарного доступу та безпечної евакуації має стати реальністю, адже кожен день має значення», – написав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, комісар Ради Європи із прав людини Майкл О’Флаерті закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та безпечної евакуації цивільного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.
Сполучені Штати до кінця вересня замовлять для України різноманітне військове обладнання більш як на $90 мільйонів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.
“Адміністрація Трампа взяла на себе юридичне зобовʼязання витратити майже всі 400 млн дол, які Конгрес минулого року затвердив на допомогу Україні”, – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що станом на початок тижня Білий дім вже використав $307 млн, і до кінця фіскального року (30 вересня) адміністрація США пообіцяла розподілити решту $93 млн.
“Одне з джерел розповіло, що до переліку військового спорядження не входять перехоплювачі Patriot, попри обстріли Росією українських міст дронами та ракетами”, – зауважує Reuters.
За даними агентства, цього місяця Україна вже почала отримувати певне військове обладнання зі США, зокрема наступальну зброю та запасні деталі до броньованих автомобілів, а решта має надійти до жовтня 2029 року.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський заявив, що Україна має конкретні домовленості зі США щодо отримання ліцензій на виробництво ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.
Фото: ОП
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий Цивільний кодекс України планують вводити в дію через рік після завершення воєнного стану, щоб за цей час підготувати суддів та інших учасників правовідносин до застосування нових норм і за потреби їх доопрацювати.
Про це Стефанчук розповів під час зустрічі з нагоди презентації напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України, що відбулася в Житомирі.
“Для нас дуже важливо не просто запропонувати “новий Mercedes”, але й навчити людей їздити на ньому. Адже інколи ти можеш запропонувати щось найкраще, але ним не будуть користуватися. Саме тому ми відмовились від ідеї вводити одразу цей Цивільний кодекс. І ми написали, що він буде введений вже в другому читанні через рік після завершення правового режиму воєнного стану”, — сказав він.
Стефанчук зазначив, що після завершення правового режиму воєнного стану передбачено ще один рік для проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи, обговорення із суддями практики застосування відповідних норм, а також внесення змін, які можуть усунути виявлені помилки або вдосконалити їх.
“Нам потрібен рік для того, щоб подивитися, що спрацювало, а що ні”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ заявив, що дедлайнів щодо ухвалення у другому читанні нової редакції Цивільного кодексу України не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація