Connect with us

Політика

Країни НАТО з початку року надали Україні безпекову допомогу на понад €20 мільярдів

Published

on



НАТО продовжує послідовно підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії. Лише з початку поточного року союзники по Альянсу надали Україні безпекову допомогу на суму більше 20 мільярдів євро.

Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Союзники по НАТО продовжують підтримку України. Протягом перших трьох місяців року вони вже виділили для України більше як 20 мільярдів євро безпекової допомоги на 2025 рік. Наше командування у Вісбадені продовжує координувати поставки безпекової допомоги та тренування для України», – сказав Рютте.

Він нагадав, що цього тижня весь світ відзначив сумну річницю трагедії українського міста Буча.

«Я відвідав це місто у липні 2022 року, і говорив з тими, хто вижив. Ми ніколи не збудемо цього лиха. За три роки, що минули після звільнення Бучі, Росія продовжує розпалювати війну проти України. Я відзначаю президента Трампа за те, що він зламав цей глухий кут, і повністю підтримую зусилля, що були здійснені США, щоб привести цю війну до справедливого та довготривалого завершення. Я також вітаю зусилля Великої Британії, Франції та інших країн, які роблять свій внесок у забезпечення тривалого миру, коли прийде його час», – зазначив генеральний секретар НАТО.

Він зауважив, що загроза, яка надходить для Альянсу від Росії, залишається чинною. Росія продовжує тісно співпрацювати з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, і характер таких контактів не лише завдає шкоди Україні, але посилює нестабільність в Альянсі та по усьому світу.

«Ми бачимо як ці та інші учасники намагаються дестабілізувати наші суспільства, шляхом саботажу на підводній інфраструктурі, кібернетичними атаками, замахами на вбивство. Ми живемо в небезпечному світі. Для того, щоб відповісти на ці та на інші виклики, ми маємо збудувати сильніше, більш справедливе та більш летальне НАТО. Саме тому міністри зібралися тут цього тижня, щоб переконатися, що Альянс активно працює над цією спільною метою», – наголосив Рютте.

Читайте також: У Бундесвері та німецькій розвідці попереджають – Росія готується до прямого конфлікту з НАТО

Як вже повідомлялося, завтра у Брюсселі розпочнеться дводенна зустріч міністрів оборони країн НАТО. Головними питаннями, які розглядатимуть урядовці країн Альянсу, буде підвищення його оборонних спроможностей та нарощування допомоги для України. У рамках заходу відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.

Фото: АА



Джерело

Політика

Другий і третій переговорні кластери про вступ до ЄС можуть бути відкриті 13 жовтня

Published

on



«Є домовленості з угорською стороною, що ми зможемо рухатися з відкриттям наших переговорних кластерів (другого і третього). Це може відбутися вже 13 жовтня, тобто наступного дня після ухвалення відповідного закону (№16119) як ми сподіваємося», – поінформував він.

Ченцов підкреслив, що 13 жовтня запланована міжурядова конференція України та Угорщини, тому закон необхідно ухвалити якнайшвидше.

За його словами, з угорськими партнерами є домовленість про необхідність ухвалення закону найближчим часом, однак про підписання Президентом поки не йшлося.

Він висловив сподівання, що підписання главою держави такого важливого для євроінтеграції закону не займе багато часу.

«Я вважаю, що нам вдалося збалансувати цей законопроєкт. З одного боку ухвалення законопроєкту дозволить нам виконати наші домовленості по нацменшинах, і це не лише Угорщина, а й сусідні з нами держави, які проявляють інтерес до цього питання», – додав віцепремʼєр.

Читайте також: Комітет ВР рекомендував ухвалити закон про освіту мовами нацменшин

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.

За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.



Джерело

Continue Reading

Політика

Комітет ВР рекомендував ухвалити закон про освіту мовами нацменшин

Published

on



Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому проєкт закону щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.

Як передає Укрінформ, законодавча ініціатива була підтримана одноголосно депутатами-членами Комітету.

«Цей законопроєкт розроблений для впорядкування діяльності класів та осіб, які навчаються мовами національних меншин або корінних народів. Законопроєкт збалансований і пропрацьований разом з урядом. Він також погоджений з нашими партнерами», – зазначив голова Комітету Сергій Бабак.

За його словами, документ прописаний таким чином, щоб забезпечити національні інтереси України і водночас дати право розвиватися національним меншинам.

Очікується, що парламент винесе законопроєкт на голосування 12 жовтня.

Законодавча ініціатива сприятиме розблокування Угорщиною відкриття двох переговорних кластерів для вступу у ЄС.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС

Published

on



Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.

Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.

За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.

За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.

Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.

Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.

«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.

Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.

Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.

Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.

Читайте також: Вступ України в ЄС: Кос сподівається на відкриття наступного тижня ще двох кластерів

Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.