Про це повідомила пресслужба міністерства з посиланням на Програму діяльності уряду, передає Укрінформ.

У документі визначено ключові завдання Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України на 2026 – 2027 роки.

Перший пріоритет – перехід від відновлення окремих об’єктів до єдиної державної політики відбудови. У 2026 – 2027 роках міністерство планує сформувати основні засади політики відновлення та визначити єдині підходи до управління процесами відбудови держави.

Одним із ключових результатів має стати єдина методика оцінки результатів відновлення об’єктів, регіонів та країни загалом. В її основі – людиноцентричність, інклюзивність та енергоефективність.

Найбільший блок завдань стосується розвитку транспортної системи та її повної інтеграції у транс’європейську транспортну мережу. Заплановано відкрити новий пункт пропуску з Румунією, модернізувати п’ять існуючих пунктів пропуску та загалом збільшити їх пропускну спроможність на 15%.

Працюватиме міністерство і над продовженням транспортного безвізу з ЄС, цифровізацією та детінізацією ринку, впровадженням європейських стандартів безпеки. Зокрема, планується забезпечити 100% технічний контроль уперше ввезених вживаних автомобілів та запровадити нову модель фінансування соціально важливих пасажирських перевезень.

У залізничній галузі пріоритетами стануть реформа системи фінансування, оновлення рухомого складу та подальша інтеграція з європейською залізничною мережею. Передбачено розширення електрифікації західного залізничного напрямку та розбудову євроколії до кордону з країнами ЄС.

У морській галузі ключовими завданнями залишаються стабільна робота портів Великої Одеси та Дунайського регіону, цифровізація портових процесів і скорочення простою суден. Окремий напрямок – залучення приватного капіталу через механізм публічно-приватного партнерства. Зокрема, очікується залучення до 300 млн євро інвестицій у морський торговельний порт «Чорноморськ».

Ще одним напрямком стане створення нової інституційної архітектури транспортної галузі. Планується розробити та внести до Верховної Ради законопроєкти щодо створення Національного бюро розслідування аварійних подій на транспорті та Національної комісії, що здійснюватиме державне регулювання у сфері транспорту.

Третя ціль – розвиток сучасного ринку поштових послуг та його інтеграція до європейського простору. До 2027 року планується привести українське законодавство та стандарти у сфері поштового зв’язку у відповідність до вимог ЄС.

Ще один ключовий напрямок роботи – забезпечення стійкості житлово-комунального господарства та критичної інфраструктури в умовах війни. Пріоритетами також є захист критичної інфраструктури, удосконалення державного контролю та тарифоутворення у сфері ЖКГ і формування стабільної фінансової моделі ринку комунальних послуг.

П’ята операційна ціль – залучення міжнародної фінансової, технічної та політичної підтримки для відновлення і розвитку України.

«У 2026 – 2027 роках міністерство планує залучити близько 2 млрд євро фінансування міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для реалізації проєктів у транспортній, комунальній та інших інфраструктурних сферах», – зазначили у Мінінфраструктури.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів передав на розгляд парламенту схвалену Програму діяльності уряду. У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання. Також документ містить чіткий перелік того, що має зробити уряд, з урахуванням чіткої персональної відповідальності за кожен напрям.

 Фото: Unsplash/JustStartInvesting

Бельгійський віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Максім Прево під час візиту до Києва оголосив про інвестиції бельгійської інвестиційної компанії BIO Invest у розмірі 6 млн дол. у фонд прямих інвестицій Rebuild Ukraine Fund (REBUF).

Такі дані аналізу, підготовленого спільно з Мінінфраструктури, Мінекономіки та НБУ, оприлюднила Київська школа економіки (KSE Institute), передає Укрінформ.

«Загальна сума прямих збитків, завданих нерухомості, іншій інфраструктурі, транспортним засобам та запасам України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, зросла до $197,5 млрд. Порівняно з попередньою оцінкою у $169,8 млрд станом на листопад 2024 року сума збитків збільшилася на 16%», – йдеться в повідомленні.

Найбільших прямих збитків зазнав житловий фонд — $65,9 млрд (+$5,9 млрд). Загалом зруйновано або пошкоджено майже 416 тис. житлових будівель. Серед них 352 тис. приватних будинків, 63 тис. багатоквартирних будинків та близько 1 тис. гуртожитків. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд міст на сході України та у прифронтових регіонах, однак пошкодження житла зафіксовані по всій країні.

Збитки транспортної інфраструктури оцінюються у $42 млрд. Найбільша частина припадає на автомобільні дороги. Пошкоджено або зруйновано близько 29 тис. км доріг державного, місцевого та комунального значення. Збитки активів Укрзалізниці оцінюються у $5 млрд, портової інфраструктури — у $1,2 млрд, авіаційної галузі — у $2 млрд.

Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали $18,4 млрд прямих збитків. Від початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або зруйновано активи близько 12,6 тис. підприємств, переважно малих. Серед них також близько 100 великих і середніх приватних та близько 500 державних підприємств. Найбільших втрат зазнала металургія, а у регіональному розрізі майже половина оцінених збитків підприємств припадає на Донецьку область.

Прямі збитки енергетичного сектору зросли до $18,3 млрд. Порівняно з попередньою оцінкою вони збільшилися на 25%. Енергетика залишається одним із секторів, що зазнають значних нових руйнувань внаслідок систематичних російських атак на генеруючі потужності, мережі та іншу критичну інфраструктуру.

Збитки освітньої інфраструктури оцінюються у $12,2 млрд. Внаслідок бойових дій було пошкоджено або зруйновано майже 4,8 тис. закладів освіти. Найбільше постраждали заклади середньої та дошкільної освіти. Руйнування освітньої інфраструктури зафіксовані у 22 регіонах України.

Прямі збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів становлять $12,1 млрд. Найбільша частина припадає на знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки — понад $7,1 млрд. Збитки інфраструктури для зберігання сільськогосподарської продукції оцінюються у понад $2 млрд, а вартість знищеної та викраденої продукції — майже у $1,9 млрд.

Сукупні прямі збитки від руйнування та пошкодження об’єктів громадського сектору, включно із закладами освіти, науки та охорони здоров’я, культурними і спортивними об’єктами, соціальною інфраструктурою та адміністративними будівлями, оцінюються приблизно у $22,8 млрд.

Зокрема, прямі збитки сфери охорони здоров’я становлять $4,5 млрд, культури, спорту та туризму — $4,5 млрд, житлово-комунального господарства — $3,8 млрд. Збитки цифрової інфраструктури зросли до $1,8 млрд.

Оцінка охоплює прямі збитки фізичним активам внаслідок їх повного або часткового руйнування. Розрахунки здійснені відповідно до методології Світового банку на основі даних профільних органів влади, місцевих адміністрацій, державної статистики, відкритих даних та інших доступних джерел.

Як повідомлялося, за даними Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), за чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.