Туризм може стати одним із драйверів відновлення України. Але для цього потрібно діяти системно

Війна змінила не лише безпекову ситуацію в країні – вона радикально трансформувала економіку і підходи до розвитку цілих галузей. Туризм став одним із найбільш чутливих секторів, але водночас і одним із тих, що демонструють здатність до відновлення. Як голова Тимчасової слідчої комісії, протягом року я мав можливість не лише аналізувати документи і статистику, а й безпосередньо бачити стан галузі на місцях, спілкуватися з громадами, керівниками об’єктів, бізнесом і фахівцями, які сьогодні фактично тримають внутрішній туризм.

За цей період ми відвідали низку регіонів і об’єктів культурної спадщини та туристичної інфраструктури – зокрема Дніпро, Полтаву, Волинь, Хмельниччину, Хотин та Канів. І ці поїздки дають набагато більше розуміння, ніж будь-яка аналітика: ми бачимо не лише потенціал, а й системні проблеми – зношену інфраструктуру, відсутність сучасного сервісу, недостатнє фінансування і, що особливо важливо, відсутність сучасних інструментів управління та просування.

Водночас цифри показують, що навіть у таких умовах галузь починає відновлюватися. Динаміка туристичного збору демонструє поступове повернення активності: після падіння у 2022 році до 178,9 млн грн, у 2023 році надходження зросли до 222,6 млн грн, у 2024 році перевищили 270 млн грн, а у 2025 році склали вже 359 млн грн, що на 31,5% більше, ніж роком раніше. Це означає, що внутрішній туризм живий, і він працює, перш за все, завдяки українцям, які відкривають свою країну заново.

Фактично формується нова карта туристичної України: Київ, Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття стали ключовими центрами внутрішнього туризму, тоді як частина східних і південних регіонів через бойові дії тимчасово випали з цього процесу. Але навіть у центральних регіонах і на заході ми бачимо не використаний потенціал – об’єкти є, історія є, попит є, але системного підходу до управління і просування поки що бракує.

Окремо варто сказати про фінансування, яке у 2025 році суттєво зросло. Обсяг міжнародної технічної допомоги на розвиток туризму досяг 126,51 млн грн порівняно з 26,69 млн грн у 2024 році. Найбільше ресурсів отримали Волинська область – 99,67 млн грн, Івано-Франківська – 18,90 млн грн та Вінницька – 2,6 млн грн. Водночас інші регіони отримують значно менше – наприклад, Черкаська область лише 1,49 млн грн, Закарпатська – 1,42 млн грн, що свідчить про нерівномірність доступу до фінансування. Паралельно зростає і роль місцевих бюджетів: у 2025 році громади спрямували на розвиток туризму 54,89 млн грн проти 29 млн грн у 2024 році, причому найбільші видатки зафіксовано в Івано-Франківській області (9,64 млн грн) та Києві (6,16 млн грн).

Разом із тим, коли ти особисто бачиш стан об’єктів, стає очевидно: головна проблема – не лише у фінансах. Ми досі працюємо у застарілій системі, де відсутня повноцінна статистика, не врегульована діяльність значної частини ринку, немає єдиних стандартів якості, а туристичний збір адмініструється неефективно. Значна частина ринку перебуває в тіні, а органи місцевого самоврядування не мають достатніх інструментів впливу.

Але, на моє переконання, ключовий виклик сьогодні – це відсутність цифровізації галузі. Ми маємо унікальні об’єкти культурної спадщини, але часто вони не представлені належним чином у цифровому середовищі. В багатьох випадках відсутні сучасні системи онлайн-продажу квитків, електронного обліку відвідувачів, аналітики потоків. Державні туристичні об’єкти практично не мають системного цифрового маркетингу, не використовують повною мірою можливості міжнародних платформ і не працюють як цілісний продукт. У результаті ми втрачаємо не лише доходи, а й інтерес потенційних відвідувачів.

Ще одним критичним напрямом є фіксація втрат галузі. Станом на кінець 2025 року зафіксовано 453 пошкоджених об’єкти туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори та інші об’єкти. Найбільше постраждали Донецька, Харківська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області. Водночас повна оцінка збитків проведена лише щодо 33 об’єктів, і вже вона перевищує 1,5 млрд грн. Це означає, що реальний масштаб втрат значно більший, і його ще належить зафіксувати для подальшого відновлення.

Саме тому я переконаний: без системних змін ми не зможемо використати той потенціал, який має Україна. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про туризм” та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму» (реєстр. № 4162) є базовим кроком у цьому напрямі. Він передбачає створення Єдиного туристичного реєстру, впровадження сучасної статистики, гармонізацію з європейськими стандартами та формування нової моделі управління галуззю. Але навіть найкращий закон не працюватиме без реального впровадження – на рівні держави, громад і конкретних об’єктів.

Сьогодні внутрішній туризм – це не про відпочинок у класичному розумінні. Це про економіку громад, про робочі місця, про збереження культурної спадщини і про формування нової ідентичності країни. І якщо ми правильно використаємо цей момент, туризм може стати одним із драйверів відновлення України. Але для цього потрібно діяти системно – модернізувати законодавство, інвестувати в цифровізацію, підтримувати громади і, головне, почати сприймати туризм як стратегічну галузь, а не допоміжну.

Максим Ткаченко, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Мінрозвитку представляли Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій разом із заступниками Сергієм Деркачем та Євгеном Дубогризом. Міжнародну корпорацію фінансування розвитку США очолив керівник інвестиційного напрямку Конор Коулман. До перемовин також приєдналась Тимчасово повірена у справах США в Україні Джулі Девіс.

Учасники зустрічі обговорили залучення інвестицій у відновлення України, розвиток проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), а також інструменти зниження ризиків для міжнародних інвесторів.

“Відновлення України включає модернізацію інфраструктури за сучасними принципами та створення умов для розвитку бізнесу. Йдеться як про транспортну інфраструктуру, логістичні коридори, економічні кластери та індустріальні парки. Ми бачимо інтерес інвесторів до України навіть під час війни, тож працюємо над тим, щоб запропонувати актуальні проєкти та більше залучити бізнес до відбудови. Наразі готуємо портфель потенційних проєктів публічно-приватного партнерства, щоб активно працювати із зацікавленими компаніями”, – підкреслив Кулеба.

Сторони обговорили пріоритети діяльності Ukraine Reconstruction Investment Fund (URIF). Учасники також наголосили на важливості подальшого розвитку інвестиційного портфеля: наразі для розгляду вже відібрано понад 20 українських проєктів.

Сторони домовилися посилити координацію для прискорення реалізації інвестиційних проєктів, зокрема шляхом регулярної взаємодії на рівні команд та презентацій ключових ініціатив та проєктів.

У Мінрозвитку наголосили на важливості запуску спільних проєктів до Ukraine Recovery Conference 2026, що стане важливим сигналом для міжнародних інвесторів.

Як повідомлялося, за останніми оцінками RDNA, загальна потреба у відновленні України становить понад 588 млрд доларів США, з яких критичні потреби на 2026 рік оцінюються у близько 15 млрд дол. Наразі профінансовано лише близько 38% цієї суми, що створює значний запит на залучення приватного капіталу.

Фото: Мінрозвитку

Київ та Сеул координуватимуть зусилля для швидкої підготовки та реалізації проєктів відбудови, для цього створюється спільна робоча група (Task Force).

Як передає Укрінформ, про це повідомило Мінрозвитку за підсумками зустрічі віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби зі спеціальним представником Республіки Корея з питань відбудови України Чон Бьон Ха.

Зазначається, що головна мета створення Task Force – координація зусиль для швидкої підготовки та реалізації проєктів, а також мобілізація корейського бізнесу для участі у відбудові та технологічній модернізації України.

«Готуємо запуск українсько-корейської робочої групи з питань відбудови. Це інструмент для швидшої підготовки та реалізації проєктів, координації зусиль і залучення корейських технологій. Це дозволить мобілізувати корейські компанії для процесу не тільки відбудови, а й модернізації України», – зазначив Кулеба.

На сьогодні міністерство вже координує близько 15 проєктів, які реалізуються за підтримки уряду Республіки Корея. Пріоритетними напрямками співпраці є відновлення житлового сектору та соціальної інфраструктури, розвиток залізничної та авіаційної інфраструктури, модернізація систем водовідведення та енергоефективні рішення.

Очікується, що найближчим часом стратегічна рада Республіки Корея ухвалить рішення щодо подальшого розширення цього портфеля.

Читайте також: Україна планує побудувати високошвидкісну залізницю від Києва до кордону

Паралельно триває робота над розвитком механізмів публічно-приватного партнерства. Мінрозвитку стимулює локалізацію корейського бізнесу в Україні.

Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій України провело зустріч з делегацією Республіки Корея щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва високошвидкісної залізниці між Києвом і кордоном України. Проєкт реалізується в межах грантової допомоги уряду Республіки Корея, має бюджет у 8 млн дол.

Фото: Мінрозвитку