Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Зазначається, що віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали угоду (у формі обміну нотами) щодо надання грантової допомоги для реалізації п’ятої фази Програми екстреного відновлення.

“Уряд Японії виділяє 6,2 млрд японських єн (приблизно 41 млн дол. США) на першочергові потреби України у відбудові. Цей етап фінансування спрямований на зміцнення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів”, – йдеться у повідомленні.

Кошти будуть розподілені через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за чотирма пріоритетними напрямками: муніципальна інфраструктура, охорона здоров’я, підтримка агросектору та підтримка суспільного мовлення.

«Ця угода відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з JICA, де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери – галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави», – зазначає Кулеба.

Як повідомлялось, під час попередніх фаз Програми екстреного відновлення, починаючи з 2023 року, Японія виділила 100 млрд єн, завдяки чому українські громади, державні установи та відомства отримали, зокрема, спецтехніку для розчищення завалів, генератори, модульні мости, рейки для відновлення залізничної інфраструктури, а також обладнання для водоканалів, медичне устаткування для регіональних лікарень і підтримку для агросектору.

Перше фото: Фб/Олена Зеленська

Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За його словами, потреби на відновлення енергетики, за останньою оцінкою Світового банку, становлять 90,6 млрд доларів.

“Покрити ці потреби лише через державні інвестиції неможливо. Маємо консолідувати сили через механізми державно-приватного партнерства на взаємовигідних умовах”, – про це Шмигаль зазначив під час розмови Президента Володимира Зеленського з представниками міжнародного бізнесу та за участі радниці Глави держави з питань економічного розвитку Христі Фриланд.

Україна не просто розраховує на солідарність бізнесу, а пропонує конкретні вигідні інвестиційні проєкти. Вже зараз можна визначити п’ять ключових кластерів:

• Системи накопичення енергії (BESS) та гнучкі резерви. Вони критично потрібні для компенсування аварійних вимкнень і коливань генерації.
• Відновлювані джерела енергії. C&I Energy, вітроенергетика в логістично зручних регіонах, гідроенергетика. Все це зменшує навантаження на інші сектори генерації.
• Гнучка газова генерація: газопоршневі та газотурбінні установки, високоефективні газопоршневі пікери, когенерація.
• Будівництво локальних мереж Smart Grid. Цього потребують громади України, критично важливі об’єкти та підприємства.
• Розвиток агрегації. Агрегатори роблять конкурентоспроможними малих гравців – від домогосподарств із невеликими СЕС до мережевих VPP (Virtual Power Plants).

Читайте також: Відбудова України: Японія виділяє 6,2 мільярда єн на першочергові потреби

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики та Світовий банк розпочали роботу над довгостроковою Енергетичною стратегією України.

Про це повідомляє пресслужба компанії у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Зазначається, що обладнання надійшло наприкінці минулого року. Загальна вартість наданої допомоги – понад 20 мільйонів доларів.

Голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко подякував уряду Японії та всьому японському народу за підтримку українських енергетиків.

Керівник офісу JICA в Україні Осаму Хатторі наголосив, що завдяки цій підтримці Японія висловлює солідарність з народом України та енергетиками, які невпинно працюють, щоб забезпечити людям світло

«Ми глибоко захоплюємося стійкістю та технічною досконалістю команди НЕК «Укренерго». JICA прагне й надалі надавати допомогу для підвищення надійності, безпеки та довгострокової стійкості енергосистеми України», – сказав Хатторі.

В Укренерго зауважили, що логістика вантажів такого типу – дуже складний процес, зумовлений, передусім, габаритами вантажу. Вага кожного із трьох трансформаторів – майже 200 тонн, висота – 4 з половиною, а ширина – майже 4 метри. Враховуючи габарити платформи для перевезення та вагу самого тягача, маршрут прокладається так, щоб оминути багато мостів якими чи під якими проїхати неможливо.

Як повідомляв Укрінформ, Україна отримала 13 генераторів для потреб столичного комунального підприємства «Київтеплоенерго» за програмою екстреного відновлення, що фінансується японським агентством міжнародного співробітництва (JICA).

З 26 січня до України надійшло понад 560 одиниць енергетичного обладнання від різних країн, зокрема G7. 1152 тонни устаткування розподілили з хабів Міненерго для підтримки лікарень, соціальної інфраструктури, ДСНС.