Відбудова
Кулеба обговорив із представниками місії МВФ проєкти з відбудови
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом з командою під час зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) обговорили пріоритети міністерства на 2025 рік та залучення фінансування для проєктів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінрозвитку.
“Для нас важливо пришвидшити процеси відбудови. На сьогодні ми маємо великий розрив у фінансуванні і потребуємо посилення підтримки з боку партнерів. Ми переконані, що частина потреб може бути покрита шляхом використання заморожених російських активів. Зокрема, коли ми говоримо про швидку відбудову, ми говоримо про енергетику, житло, виплату компенсацій”, – зазначив Кулеба.
За його словами, у перспективі важливо розробити ширший комплексний підхід до відновлення. Йдеться про великі інфраструктурні проєкти, кроссекторальний підхід до кожного окремого типу територій.
З боку МВФ на зустрічі були присутні заступниця голови Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан, голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, заступник голови місії МВФ в Україні, постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.
Серед напрямків співпраці, які сторони обговорили під час зустрічі, – доступне житло для ВПО та адаптація в нових громадах. На меті Мінрозвитку – забезпечити для економічно активних ВПО можливість отримання доступного житла.
Перша заступниця міністра Альона Шкрум зазначила, що це є важливим для того, щоб українці, які цього потребують, могли завдяки доступним кредитам або компенсаціям придбати житло, орендувати його або відбудуватись самостійно. Один з таких механізмів – державна програма компенсацій “єВідновлення”, також окремо Держмолодьжитло реалізує програму пільгового кредитування для ВПО.
Крім того, заступниця міністра Марина Денисюк наголосила, що співпраця з приватним сектором через механізм публічно-приватного партнерства (Private Public Partnership, PPP) може стати ключовою для комплексної відбудови України та реалізації великих проєктів.
Міністерство вже готує проєкти РРР і планує показати результати цього процесу до Конференції з відновлення України (Ukraine recovery Conference, URC), що відбудеться у липні цього року у Римі. Серед них концесійні проєкти у порті Чорноморськ та проєкт концесії доріг, яким займається Агентство відновлення, очікується завершення роботи над проєктом Національної толінгової системи.
Через PPP планується залучити інвестиції у тому числі і для розбудови соціального житла для ВПО.
Як повідомляв Укрінформ, до державного бюджету України надійшли близько 400 млн дол. чергового траншу від МВФ. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це кошти, які Україна отримала після успішного сьомого перегляду програми EFF (Extended Fund Facility). Таким чином, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 млрд дол.
У 2025 році планується залучити від МВФ 2,7 млрд дол. за результатами чотирьох квартальних переглядів.
Фото: mindev.gov.ua
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2025
Укрзалізниця збудує новий вокзал у Фастові. Італія надасть Одещині €30 мільйонів кредиту на новий корпус дитячої лікарні. «єВідновлення»: українці вже отримали майже ₴57 мільярдів компенсацій за житло.
Джерело
Відбудова
Україна отримала ще €30 мільйонів за проєктом НОМЕ на компенсації за знищене житло
Банк розвитку Ради Європи надав Україні ще 30 млн євро на компенсації за знищене житло, загальна сума фінансування за проєктами НОМЕ сягнула 200 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.
“Україна отримала від Банку розвитку Ради Європи останній транш обсягом 30 млн євро для реалізації проєкту “HOME: Компенсація за знищене житло. Додаткове фінансування 1”. Кошти вже надійшли до спеціального фонду державного бюджету”, – йдеться у повідомленні.
Таким чином, Україна одержала всі 200 млн євро, заплановані проєктами “HOME: Компенсація за знищене житло” та “HOME: Компенсація за знищене житло. Додаткове фінансування 1” .
Станом на сьогодні в межах програми видано майже 4700 житлових сертифікатів, що дозволило забезпечити новими домівками понад 10 тисяч українців. З них 1900 житлових сертифікатів профінансовано у 2025 році.
“Житловий сектор залишається одним із найбільш постраждалих від російської агресії. За останні чотири роки уряд України отримав понад 185 тисяч заявок щодо пошкодженого житла. Додаткове фінансування у розмірі 30 млн євро дасть змогу профінансувати ще близько 800 житлових сертифікатів”, – зауважила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Сьогодні кредитний портфель проєктів Банку розвитку Ради Європи в Україні налічує п’ять проєктів на загальну суму 550 млн євро. Із середини 2023 року Україна залучила майже 460 млн євро фінансування від Банку.
Як повідомлялось, проєкт “HOME” передбачає, що постраждалі громадяни (зокрема, учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих ветеранів та багатодітні сім’ї) отримують компенсацію за втрачене через бойові дії та теракти РФ житло у вигляді сертифікатів на його придбання. У 2024 році Україна вже отримала від БРРЄ 100 млн євро на такі цілі. Згодом 70 млн євро – у вересні 2025 року.
Фото: Pixabay
Відбудова
Калашник обговорив з японською делегацією будівництво укриттів на Київщині
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник провів робочу зустріч із представниками японської делегації — компанії Metal Products Inc., офісу JICA в Україні та Японії пі час якої сторони обговорили будівництво укриттів на Київщині.
Про це Калашник повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Японія вже кілька років поспіль демонструє послідовну та глибоку підтримку України, і для Київщини співпраця з японськими інституціями є стратегічно важливою. Ми вдячні всім нашим партнерам за увагу до регіону, за конкретні рішення та за те, що вони продовжують нарощувати присутність саме в напрямі безпеки населення», – зазначив Калашник.
За його словами, японська сторона хотіла глибше зрозуміти механізми, які Київщина застосовує під час будівництва укриттів: від вибору типу споруд і процедур закупівель до розподілу бюджетів та визначення першочергових об’єктів.
«Ми презентували партнерам розгорнуту інформацію щодо того, як працює система та які рішення дозволяють нам нарощувати фонд обʼєктів цивільного захисту в умовах війни», – розповів голова ОВА.
Станом на сьогодні у закладах освіти Київщини облаштовано 1297 укриттів, але потреба залишається значною: 36 укриттів необхідно для дитсадків і ще 43 — для шкіл. Частина з них уже має проєктно-кошторисну документацію, частина перебуває на етапі будівництва або капітальних ремонтів.
Протягом цього року завершили будівництво п’яти об’єктів цивільного захисту, оновили 21 укриття та проводять роботи ще на десятках локацій. Пріоритетом залишається саме сфера освіти, адже від наявності укриття залежить можливість дітей повернутися до очного навчання.
«Окремо розповів японським партнерам про модульне укриття в Бородянці — швидке, повністю автономне та максимально ефективне рішення, яке ми вже реалізували. Це приклад того, як сучасні технології можуть максимально оперативно забезпечити безпеку людей у громадах, де звичайне будівництво триває довше або є технічно складним», – підкреслив Калашник.
Він запросив японську сторону долучитися до реалізації конкретних проєктів саме там — де укриття потрібне негайно і де його поява фактично відновить роботу шкіл і садочків. Японські партнери висловили зацікавленість у реалізації пілотного проєкту укриття на 150 людей. Вони вже мають розроблені моделі місткістю 150, 250 і 500 осіб, і саме формат на 150 людей може стати першим швидким рішенням для однієї з громад.
Калашник також запропонував разом виїхати в один з населених пунктів, що найбільше потребує такого укриття, провести огляд ділянки та почати практичну роботу якнайшвидше. Японська сторона підтвердила зацікавленість у реалізації проєкту в Київській області й наголосила, що хоче долучитися саме до безпекової інфраструктури.
Окремо голова ОВА подякував голові українського офісу JICA Осаму Хатторі, представникам токійського та київського офісів JICA, директору Metal Products Inc. Сусуму Ватанабе, раднику компанії Хіроюкі Івамацу за інтерес до співпраці та готовність реалізовувати проєкти на території Київщини. Це команди, які не просто знайомляться з концепцією, а готові заходити в практичну роботу якнайшвидше.
«Продовжуємо роботу. Безпека людей — абсолютний пріоритет. Разом із міжнародними партнерами ми зможемо забезпечити громади сучасними укриттями та створити умови, у яких діти зможуть повернутися до повноцінного навчання. Це — основа стійкості регіону, і ми рухаємося вперед щодня», – наголосив Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, Київська область отримає 260 сучасних автобусів із повним комплектом додаткових запасних частин від французьких партнерів із регіону Іль-де-Франс.
Фото: Фейсбук/Микола Калашник
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Одеса4 дні agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика4 дні agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію запросили до США найближчим часом для продовження мирних переговорів
