Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк України.

“Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак російської федерації розпочали фінансування відповідних проєктів бізнесу на 67,1 млрд грн та населення на 5,9 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за даними опитування найбільших банків – підписантів меморандуму, станом на 26 жовтня 2026 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,176 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових та гідро-, біо-, вітрових установок, придбання генераторів.

Крім генерації, банки фінансують проєкти бізнесу зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами сягнула 1,050 ГВт.

Станом на 26 жовтня 2026 року валовий портфель “енергетичних” кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 44,1 млрд грн, населенню – 4,4 млрд грн.

Проєкти фінансуються в 22 областях країни.

“Національний банк системно працює над адаптацією регуляторних вимог для розширення доступу бізнесу до кредитів. З початку серпня ухвалено вже чотири пакети заходів, у тому числі жовтневі рішення, спрямовані на підтримку кредитування підприємств енергетичного сектору та критичної інфраструктури”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.

У лютому 2026 року банки в доповненні до меморандуму про фінансування відновлення енергетики оновили орієнтовні умови фінансування інвестиційних проєктів, щоб сприяти більш гнучкому формуванню кредитних продуктів. До меморандуму вже приєдналися 53 підписанти.

«Франція вже виділила 10 мільйонів євро на попередні дослідження. Тепер вона додає ще 30 мільйонів, тож її загальний внесок становитиме 40 мільйонів євро. Це, безумовно, вагома частка спільного фінансування», – сказав Лескюр.

На закритті конференції міністр-делегат Франції у справах Європи Бенжамен Аддад повідомив, що 15 донорів підтвердили зобов’язання на загальну суму 278 мільйонів євро. За попередньою оцінкою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повне відновлення арки коштуватиме щонайменше 500 мільйонів євро.

Лескюр нагадав, що в жовтні країни G7 оголосили про намір спрямувати на ремонт 260 мільйонів євро під час зустрічі міністрів фінансів у Бангкоку. За його словами, усю необхідну суму розраховують зібрати до весни 2027 року.

«Ми маємо продовжити роботу й розширити коло донорів. Саме тому ми сьогодні всіх зібрали», – зазначив міністр. Він наголосив, що спільне фінансування має допомогти Україні та забезпечити ядерну безпеку в Чорнобилі.

На конференції співголовували Франція, Україна та ЄБРР. Заступник міністра енергетики України Анатолій Куцевол, який взяв участь у зустрічі в Парижі, висловив упевненість, що партнери зможуть зібрати всю необхідну суму.

Як повідомляв Укрінформ, 14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Удар пошкодив зовнішню й внутрішню обшивки арки та її системи безпеки. За оцінкою ЄБРР, повністю відновити споруду потрібно до 2030 року, щоб зменшити ризик корозії сталевих конструкцій.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«Зустрівся з Постійною заступницею Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Катрін Бухгольц. Обговорили подальшу підтримку Херсонщини, результати нашої співпраці з німецькими партнерами та можливості її розширення», – написав Прокудін.

Як зазначається, окрему увагу приділили партнерству з федеральною землею Шлезвіг-Гольштейн, яка стала першим регіональним партнером Херсонщини після звільнення правобережжя.

За словами Прокудіна, завдяки цій співпраці область отримала 1,5 мільйона євро на посилення енергетичної стійкості, зокрема встановлення сонячних панелей у школах і лікарнях. Також є вагомі результати у сфері безпеки та цивільного захисту, обміну досвідом між правоохоронцями.

Наголошується, що важливу роль відіграє і співпраця з Федеральним агентством технічної допомоги Німеччини (THW), яке цього року передало дванадцять пікапів для комунальних служб Херсонщини.

Говорили також про розвиток аграрного партнерства в межах ініціативи «Поле дружби» та подальші обміни досвідом між фермерами.

Під час зустрічі представив книгу «Unbreakable Kherson», у якій зібрано 32 практичні уроки управління прифронтовим регіоном в умовах війни. Прокудін переконаний, що цей досвід може бути корисним і для європейських партнерів.

Окремо начальник ОВА окреслив актуальні потреби області — енергетичне обладнання, генератори, портативні зарядні станції, спеціалізована техніка та транспорт для ремонтних бригад.

Прокудін висловив вдячність Федеральному уряду Німеччини, федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн, прем’єр-міністру Даніелю Гюнтеру, THW та всім німецьким партнерам за послідовну підтримку Херсонщини.

Як повідомляв Укрінформ, Херсонщина отримає від Шлезвіг-Гольштейну €1 мільйон на посилення енергостійкості. Херсонська громада у межах співпраці з Німецьким федеральним агентством технічної допомоги (THW) отримала 13 нових дизельних генераторів потужністю 26 кВт.