Відбудова
Кулеба обговорив із представниками місії МВФ проєкти з відбудови
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом з командою під час зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) обговорили пріоритети міністерства на 2025 рік та залучення фінансування для проєктів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінрозвитку.
“Для нас важливо пришвидшити процеси відбудови. На сьогодні ми маємо великий розрив у фінансуванні і потребуємо посилення підтримки з боку партнерів. Ми переконані, що частина потреб може бути покрита шляхом використання заморожених російських активів. Зокрема, коли ми говоримо про швидку відбудову, ми говоримо про енергетику, житло, виплату компенсацій”, – зазначив Кулеба.
За його словами, у перспективі важливо розробити ширший комплексний підхід до відновлення. Йдеться про великі інфраструктурні проєкти, кроссекторальний підхід до кожного окремого типу територій.
З боку МВФ на зустрічі були присутні заступниця голови Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан, голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, заступник голови місії МВФ в Україні, постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.
Серед напрямків співпраці, які сторони обговорили під час зустрічі, – доступне житло для ВПО та адаптація в нових громадах. На меті Мінрозвитку – забезпечити для економічно активних ВПО можливість отримання доступного житла.
Перша заступниця міністра Альона Шкрум зазначила, що це є важливим для того, щоб українці, які цього потребують, могли завдяки доступним кредитам або компенсаціям придбати житло, орендувати його або відбудуватись самостійно. Один з таких механізмів – державна програма компенсацій “єВідновлення”, також окремо Держмолодьжитло реалізує програму пільгового кредитування для ВПО.
Крім того, заступниця міністра Марина Денисюк наголосила, що співпраця з приватним сектором через механізм публічно-приватного партнерства (Private Public Partnership, PPP) може стати ключовою для комплексної відбудови України та реалізації великих проєктів.
Міністерство вже готує проєкти РРР і планує показати результати цього процесу до Конференції з відновлення України (Ukraine recovery Conference, URC), що відбудеться у липні цього року у Римі. Серед них концесійні проєкти у порті Чорноморськ та проєкт концесії доріг, яким займається Агентство відновлення, очікується завершення роботи над проєктом Національної толінгової системи.
Через PPP планується залучити інвестиції у тому числі і для розбудови соціального житла для ВПО.
Як повідомляв Укрінформ, до державного бюджету України надійшли близько 400 млн дол. чергового траншу від МВФ. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це кошти, які Україна отримала після успішного сьомого перегляду програми EFF (Extended Fund Facility). Таким чином, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 млрд дол.
У 2025 році планується залучити від МВФ 2,7 млрд дол. за результатами чотирьох квартальних переглядів.
Фото: mindev.gov.ua
Відбудова
Німеччина виділить Україні близько €350 мільйонів на енергетику напередодні зими
“Перед зимою ми надаємо допомогу для енергетичної сфери в обсязі близько 350 млн євро. Для генераторів, для підстанцій та необхідних ремонтних робіт”, – сказав Мерц.
За його словами, ця допомога має пом’якшити наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та допомогти населенню пройти майбутню зиму.
“Ми стоїмо перед, можливо, дуже важкою зимою. Москва обстрілює не лише це місто та інші великі міста, а й цілеспрямовано інфраструктуру енергопостачання – теплоелектростанції, підстанції, автозаправні станції, залізничну інфраструктуру”, – заявив канцлер.
Мерц висловив переконання, що метою цих атак є тиск на населення України.
“Мета цілком очевидна – зламати моральний дух українців”, – сказав він.
Водночас канцлер заявив, що під час нинішнього перебування в Києві бачить протилежне.
“Попри атаку, яка сталася сьогодні вранці, я бачу тут рішучий народ і рішучий уряд”, – наголосив глава німецького уряду.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
Відбудова
Латвія від початку війни передала Україні понад 900 тонн енергообладнання
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від латвійських донорів понад 900 тонн енергетичного обладнання та 600 тис. євро до Фонду підтримки енергетики України.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
За його словами, латвійська допомога включає силові трансформатори й трансформатори струму, обмежувачі, ізолятори, трактори з буровими установками і бездротові маршрутизатори. Це обладнання допомагає українським енергетикам швидше відновлювати енергооб’єкти після російських атак, зазначив він.
Шмигаль підкреслив, що лише для потреб Чернігівщини латвійський уряд передав цього року 30 генераторів потужністю від 80 до 650 кВт. Очікується надходження ще 30 генераторів, які мають посилити енергетичну стійкість прифронтової області напередодні зими.
Цього тижня Чернігівщині вже отримала нову партію генераторів від Латвійської Республіки, додав віцепрем’єр.
За словами Шмигаля, один із пріоритетних напрямів співпраці — постачання обладнання з латвійських електростанцій, виведених з експлуатації. Воно потрібне для ремонтно-відновлювальних робіт на українських енергооб’єктах.
Шмигаль подякував Латвії за підтримку України та допомогу в зміцненні енергетичної стійкості.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня уряд Латвії схвалив новий пакет енергетичної підтримки для Чернігівської області на суму близько 200 тис. євро.
Відбудова
Наразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
Про це міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко повідомив у Фейсбуці, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі в країні реалізується 342 проєкти будівництва і реконструкції закладів охорони здоров’я на суму 27 млрд грн», – заявив він.
Окремо міністр поінформував, що у Берегівській лікарні імені Бертолона Ліннера завершили будівництво нового корпусу.
«П’ять поверхів, нові дитяче, хірургічне, акушерсько-гінекологічне відділення та інтенсивна терапія. Три операційні, рентгенологічна діагностика, амбулаторна реабілітація. Це дає лікарні більше можливостей для лікування пацієнтів у тяжких станах, проведення операцій, допомоги дітям і жінкам та відновлення після травм і захворювань», – зазначив глава МОЗ.
Ляшко констатував, що роботи тут були проведені якісно, обладнання – найвищого рівня і що тут були створені умови для того, щоб медичні працівники могли отримувати задоволення, надаючи медичні послуги.
«Для нас ключова задача – створити умови в лікарні, однаково комфортні як для пацієнта, так і для медичного працівника. Тут реально умови створені, (щоб – ред.) рухатися вперед, розвивати українську медицину. І ми вже бачили навіть патенти на винаходи, які роблять медичні працівники цього закладу», – повідомив він.
Міністр поінформував, що цей проєкт у Берегові реалізувався спільно: 93,9 млн гривень — це кошти державного бюджету, 71,4 млн грн — обласного.
«Значну частину обладнання допомогли забезпечити міжнародні партнери та благодійні організації. Дякую всім, хто долучився», – заявив Ляшко.
Окрім цього, глава МОЗ також відвідав Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги.
«Говорили про профілактику та раннє виявлення хронічних захворювань. Обстеження за програмою Скринінг здоров’я 40+ тут уже пройшли 820 людей. У центрі облаштовано простір психологічного розвантаження для медичних працівників і пацієнтів», – зазначив він.
Ляшко повідомив, що це – один із 60 таких просторів у центрах первинної медико-санітарної допомоги у 21 області, створених у межах спільного проєкту Міністерство охорони здоров’я України та World Bank Ukraine HEAL Ukraine.
Міністр поінформував, що фінансування здійснювалося донорськими коштами Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) і що роботи виконало Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС).
Окрім цього, глава МОЗ відвідав і пункт базування бригад екстреної медичної допомоги 103 Закарпаття – ЗЦЕМД МК.
«Поспілкувалися з командою про умови роботи та оплату праці — зарплата лікаря тут перевищує 60 тис. грн», – заявив він.
Як повідомлялося, у чотирьох гірських областях заплановане посилення системи надання екстреної медичної допомоги.
Фото ілюстративне zakarpattya.net.ua
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
