Connect with us

Відбудова

Кулеба обговорив із представниками місії МВФ проєкти з відбудови

Published

on



Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом з командою під час зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) обговорили пріоритети міністерства на 2025 рік та залучення фінансування для проєктів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінрозвитку.

“Для нас важливо пришвидшити процеси відбудови. На сьогодні ми маємо великий розрив у фінансуванні і потребуємо посилення підтримки з боку партнерів. Ми переконані, що частина потреб може бути покрита шляхом використання заморожених російських активів. Зокрема, коли ми говоримо про швидку відбудову, ми говоримо про енергетику, житло, виплату компенсацій”, – зазначив Кулеба.

За його словами, у перспективі важливо розробити ширший комплексний підхід до відновлення. Йдеться про великі інфраструктурні проєкти, кроссекторальний підхід до кожного окремого типу територій.

З боку МВФ на зустрічі були присутні заступниця голови Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан, голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, заступник голови місії МВФ в Україні, постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.

Серед напрямків співпраці, які сторони обговорили під час зустрічі, – доступне житло для ВПО та адаптація в нових громадах. На меті Мінрозвитку – забезпечити для економічно активних ВПО можливість отримання доступного житла.

Перша заступниця міністра Альона Шкрум зазначила, що це є важливим для того, щоб українці, які цього потребують, могли завдяки доступним кредитам або компенсаціям придбати житло, орендувати його або відбудуватись самостійно. Один з таких механізмів – державна програма компенсацій “єВідновлення”, також окремо Держмолодьжитло реалізує програму пільгового кредитування для ВПО.

Крім того, заступниця міністра Марина Денисюк наголосила, що співпраця з приватним сектором через механізм публічно-приватного партнерства (Private Public Partnership, PPP) може стати ключовою для комплексної відбудови України та реалізації великих проєктів.

Читайте також: У МВФ заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації навколо України

Міністерство вже готує проєкти РРР і планує показати результати цього процесу до Конференції з відновлення України (Ukraine recovery Conference, URC), що відбудеться у липні цього року у Римі. Серед них концесійні проєкти у порті Чорноморськ та проєкт концесії доріг, яким займається Агентство відновлення, очікується завершення роботи над проєктом Національної толінгової системи.

Через PPP планується залучити інвестиції у тому числі і для розбудови соціального житла для ВПО.

Як повідомляв Укрінформ, до державного бюджету України надійшли близько 400 млн дол. чергового траншу від МВФ. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це кошти, які Україна отримала після успішного сьомого перегляду програми EFF (Extended Fund Facility). Таким чином, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 млрд дол.

У 2025 році планується залучити від МВФ 2,7 млрд дол. за результатами чотирьох квартальних переглядів.

Фото: mindev.gov.ua



Джерело

Відбудова

Ще 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування

Published

on


Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 13 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

Як наголошують у міністерстві, за результатами засідання рекомендовано до фінансування два проєкти у Закарпатській області – реконструкція корпусу дитячого садка в Ясінянській громаді та реконструкція школи в Ужгородській громаді; шість проєктів у Львівській області – будівництво каналізаційних мереж та захисної споруди у Підберізцівській громаді, реконструкція з добудовою у Камʼянсько-Бузький громаді, реконструкція систем електропостачання та теплопостачання і капремонт лікарні у Львівській громаді, капремонт укриття у навчальному закладі Новояричівської громади.

Також кошти у межах програми отримають п’ять проєктів у Рівненській області – капремонт відділення медичного закладу у Рівненській громаді, реконструкція на очисних спорудах у Корецькій громаді, капремонт приміщень медзакладу у Вараській громаді, капремонт системи опалення у медзакладі Березнівської громади, капремонт протирадіаційного укриття у Радивілівській громаді.

Раніше на засіданні Комісії відібрані до фінансування: п’ять обʼєктів у Кіровоградській області, 12 проєктів у Київській області, сім – в Івано-франківській, п’ять – у Черкаській, сім – у Житомирській області, та п’ять – у Вінницькій області, 14 проєктів – у Полтавській області, дев’ять проєктів у Волинській області, три проєкти у Закарпатській області.

Окремо підтримані 76 проєктів у прифронтових регіонах.

Розгляд проєктів робочою групою триває.

Читайте також: У Львові розпочали відновлення музею Шухевича

Як повідомлялося, упродовж минулого року Європейський інвестиційний банк фінансово підтримав більш як 2,6 тисячі малих та середніх підприємств в Україні.

Фото: mindev.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нафтогаз представив європейським партнерам план відбудови «Дружби»

Published

on



У НАК “Нафтогаз України” відбулася зустріч із технічною робочою групою щодо наслідків російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова правління компанії Сергій Корецький у Фейсбуці.

“Разом із заступником посла ЄС Гедімінасом Навіцкасом зустрілись з технічною робочою групою. Спільно з керівництвом Укртранснафти детально поінформували партнерів про наслідки російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”. Розповіли про поточний стан справ, а також презентували системний план відбудови. Намітили наступні спільні дії”, – написав Корецький.

Він зазначив, що Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги з відбудови інфраструктурних активів перекачувальної станції Броди відповідно до кращих європейських інженерних та безпекових норм та протидії повторним терористичним атакам.

Як повідомлялося, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи ці питання з відновленням транзиту нафти.

Читайте також: Без «розблокування» нафти Угорщина не підтримає рішень для допомоги Україні – Орбан

Росіяни 27 січня вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Внаслідок пошкоджень зупинився транзит російської нафти по нафтопроводу “Дружба”. За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, внаслідок пожежі була пошкоджена велика частина внутрішнього обладнання нафтопроводу.

Фото: Нафтогаз



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Виконавчий директор Реєстру збитків пояснив, чому можуть відхилити заяву

Published

on


“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.

Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.

Маркіян Ключковський

Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.

“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.

Читайте також: Війна заподіяла довкіллю України збитків на ₴6,4 трильйона

Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.

За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.

Читайте також: У Міжнародному реєстрі збитків відкрили нову категорію – для ФОПів

“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.