Відбудова
Кулеба обговорив із представниками місії МВФ проєкти з відбудови
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба разом з командою під час зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) обговорили пріоритети міністерства на 2025 рік та залучення фінансування для проєктів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінрозвитку.
“Для нас важливо пришвидшити процеси відбудови. На сьогодні ми маємо великий розрив у фінансуванні і потребуємо посилення підтримки з боку партнерів. Ми переконані, що частина потреб може бути покрита шляхом використання заморожених російських активів. Зокрема, коли ми говоримо про швидку відбудову, ми говоримо про енергетику, житло, виплату компенсацій”, – зазначив Кулеба.
За його словами, у перспективі важливо розробити ширший комплексний підхід до відновлення. Йдеться про великі інфраструктурні проєкти, кроссекторальний підхід до кожного окремого типу територій.
З боку МВФ на зустрічі були присутні заступниця голови Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан, голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, заступник голови місії МВФ в Україні, постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.
Серед напрямків співпраці, які сторони обговорили під час зустрічі, – доступне житло для ВПО та адаптація в нових громадах. На меті Мінрозвитку – забезпечити для економічно активних ВПО можливість отримання доступного житла.
Перша заступниця міністра Альона Шкрум зазначила, що це є важливим для того, щоб українці, які цього потребують, могли завдяки доступним кредитам або компенсаціям придбати житло, орендувати його або відбудуватись самостійно. Один з таких механізмів – державна програма компенсацій “єВідновлення”, також окремо Держмолодьжитло реалізує програму пільгового кредитування для ВПО.
Крім того, заступниця міністра Марина Денисюк наголосила, що співпраця з приватним сектором через механізм публічно-приватного партнерства (Private Public Partnership, PPP) може стати ключовою для комплексної відбудови України та реалізації великих проєктів.
Міністерство вже готує проєкти РРР і планує показати результати цього процесу до Конференції з відновлення України (Ukraine recovery Conference, URC), що відбудеться у липні цього року у Римі. Серед них концесійні проєкти у порті Чорноморськ та проєкт концесії доріг, яким займається Агентство відновлення, очікується завершення роботи над проєктом Національної толінгової системи.
Через PPP планується залучити інвестиції у тому числі і для розбудови соціального житла для ВПО.
Як повідомляв Укрінформ, до державного бюджету України надійшли близько 400 млн дол. чергового траншу від МВФ. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що це кошти, які Україна отримала після успішного сьомого перегляду програми EFF (Extended Fund Facility). Таким чином, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 млрд дол.
У 2025 році планується залучити від МВФ 2,7 млрд дол. за результатами чотирьох квартальних переглядів.
Фото: mindev.gov.ua
У Києві цього року на ремонт укриттів і сховищ передбачили більш як 1,1 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Київ робить усе можливе, щоб збільшити кількість укриттів і сховищ. Так, у місті тривають ремонти наявних укриттів та облаштування нових приміщень, придатних для захисту людей. Від початку повномасштабної війни вже відремонтували майже 3 тис. захисних споруд», – ідеться у повідомленні.
За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, «цьогоріч на ремонти укриттів і сховищ столиці передбачено понад 1,1 млрд грн. Кошти спрямовують районним в місті Києві державним адміністраціям, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів цивільного захисту».
«За 2022–2025 роки на ці роботи міська влада Києва виділила близько 7 млрд грн, з яких 4,5 млрд – на ремонт і належне оснащення цих об’єктів. Визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні підрозділи, адже саме вони є розпорядниками виділеними містом коштами. Пріоритетними є ті локації, де укриттів бракує: мікрорайони, де відсутні станції метрополітену, віддалені спальні житлові масиви тощо. Загалом в Києві функціонують понад 4,3 тис. укриттів різних за типом, власністю та кількісно-технічними характеристиками», – зазначив Пантелеєв.
Він наголосив, що у віддалених від мережі метро мікрорайонах жителі можуть користуватися укриттями, що є в школах та інших навчальних закладах.
«Вони досить місткі та оснащені необхідними базовими елементами для таких приміщень, а також перебувають, як правило, в пішій доступності», – зауважив заступник голови КМДА.
Пантелеєв нагадав, що адреси з найближчими укриттями є на ресурсах міста – в застосунку «Київ Цифровий» у розділі «міські сервіси – мапа стійкості», а також на Офіційному порталі Києва, де також вказані основні алгоритми дій у разі небезпеки.
Як повідомляв Укрінформ, речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп заявила, що у Києві є дефіцит споруд цивільного захисту на окремих житлових масивах лівого берега.
Фото Укрінформу можна купити тут
У сучасному лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ «Охматдит» в Києві змонтували дві гібридні фотоелектричні станції.
Джерело
Конкурсна комісія затвердила документацію для потенційних учасників конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової генерації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Комісія з проведення конкурсу офіційно затвердила правила та вимоги до учасників. Тепер потенційні інвестори мають 20 днів для подання своїх зауважень та пропозицій”, – написав Шмигаль.
За його словами, проєкт кожного об’єкта, який допускатиметься до відбору, повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт, передбачати другий рівень захисту, повинен забезпечувати роботу в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі та мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 000 годин.
До конкурсу допускатимуться тільки ті об’єкти, які не були в експлуатації раніше. Територія розміщення – у Києві, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях.
“Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації та посилення енергетичної безпеки України”, – додав Шмигаль.
Як повідомлялося, 22 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про проведення конкурсу на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у межах планів стійкості. Згодом уряд розширив регіональний лот на конкурсі із будівництва нової генерації для Дніпропетровської області на 183 МВт.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Суспільство7 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї