Система державних нагород України була сформована вже після проголошення незалежності й поступово розбудовувалась у 1990-х роках. Відправною точкою стало 3 травня 1995 року, коли указом президента Леоніда Кучми було встановлено перший після 1991 року державний орден — Богдана Хмельницького. Саме з цього рішення почалося формування сучасної української нагородної системи. Відтоді перелік відзнак розширювався, охоплюючи як військові, так і цивільні заслуги.

Відповідно до закону “Про державні нагороди України”, ордени є однією з найвищих форм відзнаки держави — поряд із почесними званнями та медалями. Вони присуджуються указами президента — сьогодні це робить Володимир Зеленський — і можуть вручатися як громадянам України, так і іноземцям.

Ключова відмінність орденів — у масштабі заслуг. Якщо медалі часто відзначають конкретний епізод чи подію, то ордени, як правило, — системний внесок або винятковий подвиг. Більшість із них мають кілька ступенів — від третього до першого, де найвищий рівень означає найбільше визнання.

Після 2022 року система фактично перейшла у воєнний режим: кількість нагороджень різко зросла, а серед кавалерів переважають військові. Водночас частина орденів, які раніше вручалися переважно за цивільні заслуги, відійшли на другий план — їх замінили нагороди, пов’язані з обороною країни та особистим героїзмом.

Герой України: хто отримує найвищу нагороду

Найвищою державною відзнакою в Україні є звання “Герой України”, яке супроводжується врученням одного з двох орденів — “Золотої Зірки” або Ордена Держави. Перший присуджується за винятковий героїзм, передусім на полі бою, другий — за визначні трудові та державницькі досягнення.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році кількість таких нагороджень різко зросла. Президент Володимир Зеленський регулярно підписує укази про надання звання військовослужбовцям, часто — посмертно.

Серед найвідоміших прикладів — український пілот Степан Тарабалка, якому звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” було присвоєно посмертно за участь у бойових діях на початку вторгнення. Також це звання отримували оборонці Маріуполя, зокрема військові полку “Азов”, які тримали оборону заводу “Азовсталь” у надзвичайно складних умовах.

Окрім військових, звання Героя України може присвоюватися й цивільним — за визначний внесок у розвиток держави, економіки чи науки. Утім, у нинішніх умовах абсолютна більшість нагороджених — саме військові, а орден “Золота Зірка” фактично став символом героїзму на фронті.

Водночас це не лише символічна відзнака. Звання передбачає державні пільги та офіційний статус, а також фіксує ім’я людини в історії країни як одного з ключових героїв свого часу.

Орден Держави: друга відзнака Героя України

Поряд із “Золотою Зіркою” у структурі найвищої нагороди існує ще одна відзнака — Орден Держави. Саме ним відзначають тих, хто отримує звання “Герой України” не за бойовий подвиг, а за визначні досягнення у розвитку держави, економіки, науки чи культури.

Якщо “Золота Зірка” сьогодні асоціюється передусім із фронтом і героїзмом на полі бою, то Орден Держави — це нагорода за системний внесок у розбудову країни. До 2022 року саме ця відзнака часто вручалася представникам цивільних професій — ученим, промисловцям, державним діячам.

Серед відомих прикладів — український вчений Борис Патон, якому було присвоєно звання Героя України з врученням Ордена Держави за визначний внесок у розвиток науки та держави. Також цією відзнакою нагороджували діячів науки, культури та інших сфер, які мали стратегічний вплив на розвиток країни.

Після початку повномасштабної війни ця нагорода відійшла на другий план — кількість її присвоєнь суттєво зменшилася на тлі масових нагороджень військових “Золотою Зіркою”. Водночас Орден Держави залишається важливою частиною системи — як відзнака для тих, чий внесок формує фундамент держави поза полем бою.

Орден Богдана Хмельницького: нагорода для командирів і тактичних рішень

Орден Богдана Хмельницького — одна з ключових військових нагород України, яка має три ступені та вручається передусім за успішне командування й проведення бойових операцій. Саме цей орден став першим у сучасній нагородній системі держави: його було запроваджено 3 травня 1995 року указом президента Леоніда Кучми.

Нагороду отримують переважно офіцери — за вдале планування операцій, утримання позицій або успішні наступальні дії. Якщо орден “За мужність” частіше відзначає особистий героїзм, то орден Богдана Хмельницького — це про рівень управління і відповідальність за підрозділ.

Після 2022 року ця нагорода стала однією з найпоширеніших серед командного складу ЗСУ. Указами президента регулярно відзначаються командири бригад, батальйонів і рот, які проявили себе під час боїв на сході та півдні України.

Серед відкритих прикладів — нагородження військових, які брали участь в обороні Київської області, Харківському контрнаступі та боях за Донбас. Частина з них отримує орден посмертно — за операції, які дозволили втримати позиції або врятувати особовий склад.

Фактично цей орден став одним із головних індикаторів ролі командира на війні: його отримують не за один вчинок, а за результат, який вплинув на хід бою.

Орден “За мужність”: нагорода за особистий героїзм

Орден “За мужність” — одна з найпоширеніших державних нагород під час війни. Його вручають за особисту відвагу, самопожертву та дії, пов’язані з ризиком для життя — як на фронті, так і в тилу.

На відміну від ордена Богдана Хмельницького, який здебільшого отримують командири, “За мужність” часто вручають рядовим військовим, сержантам, рятувальникам, поліцейським і навіть цивільним. Це нагорода за конкретний вчинок — бій, евакуацію, порятунок людей або виконання завдання під обстрілами.

Після 2022 року саме цей орден став одним із наймасовіших.

Серед публічно відомих прикладів — нагородження українських захисників, які виводили побратимів з оточення, утримували позиції під інтенсивними обстрілами або рятували цивільних під час бойових дій. Окремо відзначаються рятувальники ДСНС, які працюють на місцях ракетних ударів, розбирають завали та витягують людей з-під уламків.

Цей орден часто називають “найближчим до окопу” — він напряму пов’язаний із реальними історіями війни, де вирішальними стають секунди, рішення і готовність ризикувати життям.

Орден “За заслуги”: нагорода не лише за війну

Одна з найуніверсальніших державних нагород України — орден “За заслуги”. Його вручають за досягнення в різних сферах — від оборони й державної служби до культури, науки та економіки. Орден має три ступені — від третього до першого, причому найвищий зазвичай присуджується за багаторічний і системний внесок.

На відміну від суто бойових нагород, цей орден можуть отримувати як військові, так і цивільні. До 2022 року серед нагороджених часто були чиновники, митці, спортсмени або керівники підприємств. Після початку повномасштабної війни коло кавалерів розширилося — до нього масово додалися волонтери, медики, представники оборонної сфери.

Указами президента регулярно відзначаються як військові, так і цивільні, які забезпечують функціонування держави в умовах війни — від логістики до міжнародної підтримки. Зокрема, 19 січня 2023 року президент Зеленський нагородив президента Європейської ради Шарля Мішеля орденом “За заслуги” I ступеня.

Серед прикладів — нагородження українських волонтерів, лікарів і діячів культури, які працюють на країну під час війни. Зокрема, орденом “За заслуги” були відзначені телеведучий і волонтер Сергій Притула — за масштабні збори коштів на потреби армії, а також кардіохірург Борис Тодуров — за розвиток медицини й роботу в умовах війни. Серед діячів культури — письменник Сергій Жадан, який активно займається волонтерством і представляє Україну за кордоном.

Фактично цей орден став своєрідним “мостом” між фронтом і тилом: він фіксує внесок тих, хто не завжди бере участь у бойових діях, але забезпечує стійкість країни під час війни.

Орден князя Ярослава Мудрого: нагорода для держави й дипломатії

Орден князя Ярослава Мудрого — один із найпрестижніших орденів України, який вручається за визначні заслуги перед державою у сфері політики, дипломатії, економіки та культури. Він має п’ять ступенів і традиційно вважається нагородою “державного рівня”.

На відміну від бойових орденів, його отримують не за конкретний подвиг, а за системний внесок у розвиток країни або зміцнення її позицій на міжнародній арені. Саме тому серед кавалерів — українські політики, дипломати, а також іноземні лідери, які підтримують Україну.

Зокрема, серед відомих прикладів — Джо Байден, якого ще у 2017 році було нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня за внесок у розвиток українсько-американських відносин. Після початку повномасштабної війни цю відзнаку почали активніше вручати міжнародним партнерам: зокрема, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн отримала орден князя Ярослава Мудрого I ступеня під час візиту до Києва у вересні 2022 року.

Також орден отримують українські державні діячі — за багаторічну службу, реформування інституцій або розвиток стратегічних галузей. У мирний час саме ця нагорода часто була однією з головних для політичної та управлінської еліти.

Фактично орден князя Ярослава Мудрого виконує роль інструмента не лише внутрішнього визнання, а й зовнішньої політики — через нього Україна відзначає тих, хто впливає на її позиції у світі.

Орден Свободи: нагорода за принципи й цінності

Ця нагорода — одна з найвищих, яку вручають за визначні заслуги у зміцненні суверенітету, незалежності та розвитку демократії. На відміну від більшості орденів, він не має ступенів і присуджується за справді винятковий внесок.

Це одна з найменш “масових” нагород: її вручають рідко, і переважно — за політичні або суспільні досягнення, які мають довгострокове значення для держави. Серед кавалерів — як українські діячі, так і іноземні політики, які підтримували Україну у критичні моменти.

Зокрема, орденом Свободи був відзначений президент Польщі Анджей Дуда — за послідовну політичну підтримку України, зокрема на міжнародній арені, та сприяння консолідації партнерів у протидії російській агресії.

Водночас цю нагороду можуть отримувати й українські громадські діячі — за внесок у розвиток демократії, захист прав людини або зміцнення громадянського суспільства. У цьому сенсі орден Свободи більше пов’язаний із принципами та ідеями, ніж із конкретними подіями.

Орден княгині Ольги: відзнака для жінок

Орден княгині Ольги — державна нагорода, яку вручають жінкам за визначні заслуги у державній, громадській, науковій, освітній, культурній та інших сферах. Орден має три ступені й присуджується поступово — від третього до першого.

Це одна з небагатьох нагород в українській системі, яка має чітку гендерну спрямованість. Вона з’явилася ще у 1997 році як спосіб відзначити внесок жінок у розвиток держави — від медицини й освіти до волонтерства і державного управління.

Після 2022 року серед нагороджених значно побільшало жінок, залучених до оборони країни та підтримки армії. Зокрема, орденом княгині Ольги відзначали волонтерок, медикинь і громадських діячок. Серед відомих прикладів — письменниця Оксана Забужко, яку нагородили за внесок у культуру та міжнародне представлення України, а також волонтерки, які займаються забезпеченням фронту.

Водночас ця нагорода залишається важливою і в мирних сферах — її отримують викладачки, лікарки, науковиці та представниці культури, які роками працюють на розвиток країни.

Орден Данила Галицького: нагорода за службу і професіоналізм

Орден Данила Галицького вручають військовослужбовцям Збройних сил України та інших військових формувань за сумлінну службу, професіоналізм і виконання службових обов’язків.

На відміну від орденів, що відзначають героїзм чи бойові операції, ця нагорода більше пов’язана зі стабільною, системною роботою у війську. Її отримують офіцери за організацію служби, підготовку підрозділів, ефективне управління та внесок в обороноздатність.

Після початку повномасштабної війни роль цього ордена лише зросла. Указами президента регулярно нагороджують військових, які забезпечують функціонування армії — від логістики до управління частинами.

Серед нагороджених — офіцери, які організовують оборону на ключових напрямках, координують дії підрозділів або відповідають за підготовку особового складу. Часто це ті, чия робота менш публічна, але критично важлива для результату на фронті.

Цей орден — про “скелет армії”: тих, хто не завжди на передовій у медіа, але тримає систему в робочому стані.

Орден “За оборону України”: нова нагорода воєнного часу

Одна з найновіших державних нагород, запроваджена вже під час повномасштабної війни — орден “За оборону України”. Його вручають за особистий внесок у захист держави, зміцнення обороноздатності та участь у відсічі російської агресії.

На відміну від класичних орденів, які існували ще до 2022 року, ця нагорода стала прямою відповіддю на нові реалії війни. Її отримують не лише військові, а й цивільні — волонтери, медики, представники критичної інфраструктури, які забезпечують функціонування країни в умовах бойових дій.

Указами президента регулярно відзначаються як учасники бойових дій, так і ті, хто працює в тилу — від забезпечення армії до ліквідації наслідків ракетних ударів.

Серед прикладів — нагородження енергетиків, які відновлюють інфраструктуру після обстрілів, працівників транспорту, що забезпечують евакуацію, а також волонтерів, які займаються постачанням для фронту.

Фактично цей орден став символом сучасної війни, де оборона країни — це не лише фронт, а й тил, інфраструктура і суспільство в цілому.

Орден Героїв Небесної Сотні: нагорода, пов’язана з Майданом

Одна з найсимволічніших державних нагород України. Орден Героїв Небесної Сотні було запроваджено після подій Революції Гідності для вшанування громадянської мужності, самопожертви та боротьби за демократичні цінності.

На відміну від більшості орденів, ця нагорода має чітку історичну прив’язку. Її вручали учасникам протестів, активістам, а також тим, хто зробив вагомий внесок у розвиток громадянського суспільства після Майдану.

Серед нагороджених — як українські громадяни, так і іноземці, які підтримували Україну в той період. Частина відзнак була присуджена посмертно — на честь загиблих під час протестів.

У сучасних умовах орден вручається значно рідше, ніж інші нагороди. Водночас він зберігає особливий статус — як відзнака не лише за дії, а й за цінності, які стали основою сучасної української державності.

Це орден пам’яті: він фіксує події, які визначили політичний курс країни й вплинули на її подальший розвиток.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що скелетоніст Владислав Гераскевич отримав орден Свободи за громадянську позицію та представлення України у світі.

Також Фокус писав, що президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив актора та воїна Максима Неліпу орденом “За заслуги” III ступеня.

На любителів кіно чекають сімейна комедія з Г’ю Джекманом “Вівці-детективи”, продовження “Мортал Комбат”, фільм-концерт Біллі Айліш, а також “Мандалорець і Ґроґу”, “Пасажир”, “Сутінки. Сага. Новий місяць” та новий жахастик від А24 “Backrooms: Залаштунки”. Детальніше про кожну прем’єру Фокусу традиційно розповідає кінооглядач Андрій Пушкаш.

“Вівці-детективи”

• реж. Кайл Балда
• з 2-го травня

Розпочинаємо місяць із сімейною комедією з елементами детективу та незвичною ідеєю, бо розслідування вестимуть вівці. Історія пастуха Джорджа (Г’ю Джекман), який щовечора читає своїм вівцям детективи, думаючи, що вони нічого не розуміють. Насправді отара уважно слухає та все аналізує. Коли на фермі стається загадковий інцидент, після якого зникає господар, вівці вирішують самотужки вести розслідування.

Фільм частково базується на книзі “Три мішки вовни”, а окрім Джекмана головну роль виконає відома британська акторка Емма Томпсон. Фільм підійде як для сімейного перегляду, так і соло.

“Мортал Комбат II”

• реж. Саймон Маккуойд
• з 7-го травня

Пряме продовження перезапуску франшизи “Мортал Комбат”, що виходило у прокаті в 2021 році та базується на серії культової відеогри. Після подій першої частини Земне царство готується до офіційного турніру Mortal Kombat, де вирішується доля світу.

Головний герой Коул Янг знову об’єднується з бійцями, щоб протистояти силам Зовнішнього світу. Творці обіцяють, що ця історія концентрується більше на самому турнірі та видовищних боях. На режисерське крісло знову повернувся творець першої частини — Саймон Маккуойд, а головну роль виконає зірка серіалу “Хлопаки” Карл Урбан.

“Біллі Айліш: Hit Me Hard and Soft”

• реж. Джеймс Кемерон та Біллі Айліш
• з 7-го травня

У вересні 2024 року розпочався світовий тур Біллі Айліш на підтримку її нового альбому “Hit Me Hard and Soft”, який тривав до листопада 2025-го. Режисер “Аватар” та “Титанік” Джеймс Кемерон запропонував відзняти один із виступів на камери в 3D-форматі. Основні зйомки проходили на концерті в Манчестері, але можна буде побачити й багато сцен із закулісся.

Документальний фільм-концерт однієї з найпопулярніших артисток свого покоління дозволить фанатам відчути атмосферу її шоу, а також дізнатися, як створювався один з найпопулярніших музичних світовий турів 2025 року.

“Мандалорець і Ґроґу”

• реж. Джон Фавро
• з 21-го травня

Перший повнометражний фільм, що став продовженням серіалу “Мандалорець”. Після падіння імперії Дін Джарін і Ґроґу знову разом. Герої вирушають у небезпечну подорож, щоб захистити нову республіку. Перед ними з’являється загроза — недобитки Імперії, які намагаються повернути контроль.

Всесвіт “Зоряних війн” неймовірно великий — він налічує декілька окремих серіалів та спін-офів. Фанатська база у франшизи чимала, зокрема у персонажа Ґроґу (Йода), та й не слід забувати про Педро Паскаля, який виконає у фільмі головну роль. Бюджети на фільми, як правило, більші, аніж у серіалів, тож чекаємо на масштабні сцени та зоряні бої.

“Пасажир”

• реж. Андреа Овредал
• з 21-го травня

Фолк-горор про молоду пару, що стає свідком моторошної аварії, в якій гине водій. Незабаром їх починає переслідувати Пасажир — демонічний сталкер, від якого неможливо втекти.

Один з небагатьох горорів, на які покладають великі надії. Психологічний тиск, атмосфера нічної дороги з напруженим відчуттям, що хтось поруч, — обов’язково сподобається поціновувачам жанру.

“Сутінки. Сага. Новий місяць” (2009)

• реж. Кріс Вайц
• з 28-го травня

Минулого місяця у кінопрокат різко увірвалась перша частина культової історії “Сутінки”. Цього місяця на нас чекає продовження, що з’явиться на великих екранах вже з 28-го травня.

Друга частина покаже, як Белла Свон болісно переживає зникнення Едварда і безуспішно шукає забуття в дружбі з місцевим хлопцем — Джейкобом Блеком. Проте вона навіть не підозрює, що її кращий друг — породження ще одного “народу Пітьми”.

“Backrooms: Залаштунки”

• реж. Кей Парсонс
• з 28-го травня

Один з найцікавіших горорів 2026 року. Екранізація інтернет-феномену від режисера серії YouTube-горорів і оригінального концепту “backrooms”. У 2019 Кей Парсонс створив в YouTube серію відео з безкінечними пустими приміщеннями офісів, де зненацька з’являються скримери. В описі він зазначив: “Якщо випасти із реальності, ти можеш опинитися тут”.

Відео швидко завірусилися в мережі. Згодом студія А24 побачила у цьому потенціал та взялися за екранізацію. Режисерське крісло посів сам автор роликів, тож це буде його дебют в кіно.

За сюжетом фільму, терапевтка шукає свого пацієнта, який зникає і “провалюється” в інший вимір. Вона сама вирішує туди й усвідомлює, що потрапила у страшний лабіринт.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про:

Також ми розповідали про 8 дійсно смішних комедій про кохання, які оцінили глядачі. Таке кіно має унікальну властивість — зближувати та дарували спільні приємні спогади після перегляду.

У березні 2025 року командувач Військово-морськими силами Збройних сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповідав про можливий третій удар по Кримському мосту, який з’єднує анексований півострів із Росією через Керченську протоку. Про це у розмові з Radio NV нагадав речник української добровольчої армії Сергій Братчук.

Українці, зауважив він, у таких випадках говорять, що “Бог любить трійцю”, додавши, що у нас ще, як мінімум, два таких випадки попереду.

Важливо

“Перепрошую, Бог не дурак, любить п’ятак”, — навів популярне прислів’я Братчук, додавши, що подібні удари будуть завжди.

За його словами, аби завдати відповідний удар по Кримському мосту, треба ресурс та умови для “демонтажу” споруди.

Важливо

3-я річниця вибуху на Кримському мосту: як СБУ паралізувала ключову транспортну “артерію” Кремля

Речник УДА зазначив, що на території тимчасово окупованого Криму вже немає жодної локації, до якої не змогли б дотягнутися Сили оборони. “Прилітає” й по кораблям, які патрулюють акваторію та “захищають” Кримський міст.

Водночас Сергій Братчук вважає, що атака по Кримському мосту не відбудеться до “святкової дати” 9 травня, оскільки більш доцільніше, на його думку, поки що зосередитися на інших об’єктах, зокрема на Чорноморському флоті РФ.

Нагадаємо, в ніч на 30 квітня морські дрони Військово-Морських сил України атакували два кораблі Збройних сил Російської Федерації, які стерегли Кримський міст. ВМС завдали ударів по сторожовому катеру “Соболь” та протидиверсійному катеру “Грачонок”.

Також Фокус писав, що балістичні ракети FP-7 чи FP-9 компанії Fire Point не здатні повністю зруйнувати Кримський міст.