Відбудова
Латвія відновить три лікарні в Україні
Латвія приєдналася до проєкту НАТО «Renovator» та взяла на себе ініціативу з реконструкції одного українського військового шпиталю, а з власного бюджету координуватиме відновлення трьох лікарень в Україні.
Про це повідомляє МЗС Латвії, передає Укрінформ.
Зазначається, що 7 жовтня 2025 року Кабінет міністрів схвалив рішення про участь Латвії в проєкті НАТО «Renovator».
«Цей проєкт реалізується в рамках Комплексного пакету допомоги НАТО та передбачає реконструкцію п’яти військових шпиталів, закупівлю медичного обладнання та навчання медичних спеціалістів. Мета полягає в тому, щоб зробити ці шпиталі сучасними реабілітаційними центрами, які можуть допомогти пораненим повернутися до служби або успішно інтегруватися в цивільне суспільство з максимально можливою якістю життя», – йдеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Байба Браже висловила вдячність усім організаціям та особам, які були залучені до надання підтримки Україні.
«Довіра НАТО до можливостей Латвії, запрошення Латвії приєднатися до невеликої групи виконавців проєкту, є найвищим визнанням для тих установ, організацій, медичних працівників та інших причетних осіб, які вже щодня працюють над підтримкою України», – наголосила Браже.
Повідомляється, що в рамках реконструкційних робіт, що фінансуються з державного бюджету Латвії, Центральне агентство з фінансування та контрактів координує реконструкцію трьох цивільних лікарень.
У МЗС також підкреслюють, що латвійські медичні працівники з Національного реабілітаційного центру «Вайварі», Університетської лікарні «Рига Схід», Відземського реабілітаційного центру, Латвійської асоціації мікрохірургів та Центру радіохірургії «Сігулда» продовжують навчати українських спеціалістів у проєктах співробітництва.
Як повідомляв Укрінформ, в ході проєкту НАТО «Реноватор» планується відбудувати п’ять військових реабілітаційних центрів в Україні, включаючи ті, що постраждали від російських ударів.
Наразі участь у проєкті беруть Латвія, Литва, Норвегія, Швеція та Велика Британія.
Фото: ОП
Агентство відновлення завершило в одній із прифронтових областей ремонт іще двох мостів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення; рух ними відновлено.
Про це держагентство повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Відновлено рух ще двома мостами, зруйнованими внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ. Відновлені об’єкти мають стратегічне значення – вони забезпечують сполучення між населеними пунктами, а також стабільне функціонування логістичних і гуманітарних маршрутів: як військових, так і цивільних», – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що під час робіт замінено опори, влаштовано нові прогонові будови, гідроізоляцію, проїзну частину та встановлено сучасні бар’єрні огородження.
Довжина одного мосту становить 33,7 м, ширина – 11,6 м. Тут встановлено нову систему освітлення та відеонагляду. Інший міст завдовжки 24,5 м та завширшки 11,6 м, має пішохідні тротуари з обох боків.
Обидва мости були збудовані ще 1950-х роках. У 1990-му вони були реконструйовані. На початку повномасштабного вторгнення споруди були зруйновані внаслідок агресії РФ.
Як повідомлялося, дорожники відремонтували черговий міст на Харківщині, який був зруйнований внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. З початку 2025 року це вже восьма відновлена мостова споруда у Харківській області, ще на десяти рух відкрили торік.
Новий водогін у Миколаєві побудований за новітніми інженерними стандартами. Це перший в Україні об’єкт такого рівня, який поєднує систему управління через оптоволокно, енергоефективні рішення та захист від російських дронів.
Про це повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин в ексклюзивному інтерв’ю в межах проєкту «Миколаїв.Recovery», який вийде на Ютуб-каналі Укрінформу о 16:00.
Після того, як російські війська у 2022 році зруйнували систему водопостачання Миколаєва, місто залишилося без прісної води. Питання її повернення стало одним із ключових у процесі відбудови критичної інфраструктури, нагадав Сухомлин.
За його словами, для розробки нового проєкту було залучено значну кількість консультантів та інженерів, аби врахувати всі технічні та безпекові аспекти.
«У процесі ми його доробляли, щоб зробити роботу якісніше. Навіть врахували внутрішню трубу – матеріал, який зменшує використання електроенергії. Врахували і різні варіанти, щоб зменшити вартість води для міста Миколаєва. Пропрацювали додаткові сонячні електростанції, щоб можна було зменшити використання електроенергії. Це приблизно на 15-18% економії використання електроенергії. І, фактично, це менша платіжка на такий відсоток», – зазначив Сухомлин.
Він уточнив, що у проєкті використано технології, які раніше не застосовували в Україні. «Тут абсолютно інші технології. Ще радянські водогони не передбачали тих же частотних перетворювачів, тому йшли гідроудари, коли припинялося водопостачання чи потрібно було підвищити тиск. Тут цього вже не буде», – пояснив він.
Окрему увагу під час будівництва приділили питанню безпеки. Зокрема, захисту об’єктів від ворожих атак. «Це вже, в тому числі, антидроновий захист на об’єктах водогону. Тут вже є і укриття для персоналу. В тому числі, управління водогоном через оптоволокно. Тут багато є того, що ніколи не застосовувалося. Ті ж сонячні електростанції», – зазначив голова Агентства відновлення.
Серед основних труднощів, за словами Сухомлина, було проведення комплексної експертизи проєктної документації. «Ми піднімали генеральний план міста Миколаєва. Подивилися, що він не оновлювався з 2007 року. Тому вони виставили потребу 160 тис. кубів. Проаналізували їхню сьогоднішню потребу, те, що було до війни, і втрати на сьогоднішній момент. З’ясувалося, що достатньо 120 тис. кубів», – розповів він.
Новий водогін забезпечуватиме водою понад 500 тис. мешканців Миколаєва. Його загальна довжина становить 67 км. Додатково для забезпечення фермерських господарств проклали ще 15 км. На сьогодні це унікальний інфраструктурний проєкт, який демонструє можливості України реалізовувати великі технічні рішення за сучасними європейськими стандартами навіть у воєнний час, зауважив голова Агентства відновлення.
Фото: mindev.gov.ua
«Дуже важливо показати, в тому числі нашим європейським партнерам, що ми вміємо реалізовувати проєкти якісно, швидко і іноді навіть дешевше, ніж прораховують, у тому числі, їхні консультанти», – підсумував Сухомлин.
Як повідомлялося, Агентство відновлення повністю завершило будівництво Миколаївського водогону; від 7 жовтня централізована подача прісної води відновлена.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий російськими загарбниками водогін Дніпро–Миколаїв. Відтоді там текла лише технічна вода.
Будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, вийшло на завершальний етап. У ньому заплановано будівництво водозабору з Південного Бугу та водогону завдовжки понад 67 км, який складається з трьох ділянок.
Пропускна спроможність водогону – 120 тис. кубометрів на добу для Миколаєва та 50 тис. кубометрів для меліоративної системи міста Нова Одеса і Миколаївського району.
Повну версію інтерв’ю можна буде переглянути згодом на Ютуб-каналі Укрінформу.
Докладніше про те, як відбувалося відновлення водопостачання у Миколаєві на всіх етапах, – дивіться у програмі «Миколаїв.Recovery», яка незабаром вийде на ресурсах Укрінформу.
Німеччина посилить підтримку проєктів у сфері житла та просторового планування територій в Україні.
Про це повідомляє Мінрозвитку за підсумками онлайн-зустрічі віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністрп розвитку громад і територій Олексія Кулеби з міністеркою житла, міського розвитку та будівництва Німеччини Вереною Губерц, передає Укрінформ.
Фото: mindev.gov.ua
«Фокус зустрічі – поглиблення співпраці у сфері житла та просторового планування територій з урядом Німеччини. Мінрозвитку зацікавлене у посиленні німецьких програм та ініціатив в Україні, які сприятимуть комплексній відбудові міст та селищ», – ідеться в повідомленні.
Фото: mindev.gov.ua
За словами Кулеби, станом на зараз в Україні зруйновано або пошкоджено понад 300 тис. будинків, 4,6 млн людей є внутрішньо переміщеними особами, а потреби на відновлення сягають 80 млрд дол. Водночас завдяки низці інструментів у країні триває відновлення житлового фонду. І у 2026 році ці зусилля планується масштабувати, зокрема і за підтримки уряду Німеччини
Пріоритетом у відновленні житла є прискорення залучення коштів та містобудівних процедур. Мінрозвитку ініціювало пілотний проєкт просторового планування зруйнованих та нових населених пунктів, яким зацікавилася німецька сторона.
Крім того, уряд Німеччини готовий надати підтримку у розробці реформ містобудування та житлової політики, особливо у створенні системи соціального житла. Йдеться про модель оренди, за якою житло залишається у власності громади і здається в оренду за фіксованою і нижчою за ринкову ціною.
Сторони також обговорили підготовку до підписання меморандуму про співробітництво у сферах житла, містобудування, архітектури та благоустрою.
Як повідомлялося, у Мінрозвитку відбулася зустріч з європейськими партнерами, присвячена перегляду проєктного портфелю Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні. Сторони обговорили графік наступних траншів фінансування за кожним проєктом.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Війна1 тиждень agoППО у вересні збила понад 10 тисяч повітряних цілей Росії
-
Політика1 тиждень agoУгорщина має намір вийти з усіх організацій, до яких входить Україна?
-
Події1 тиждень agoТеатр на Лівому березі готує прем’єру неонуарної трагікомедії «Дурко»
-
Усі новини1 тиждень agoНебезпечний девайс перервав поїздку та відправив чоловіка до лікарні — фото
-
Політика1 тиждень agoКачка розповів подробиці найшвидшого скринінгу в історії
-
Відбудова1 тиждень agoНовий водогін у Миколаєві підключать до постійного електроживлення з 1 жовтня
-
Політика1 тиждень agoРішуча підтримка України зараз може призвести до перелому у війні
-
Одеса1 тиждень agoЗлива в Одесі: рятувальники відкачують воду та допомагають людям