Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Наступний тиждень буде насиченим дипломатичними зустрічами Президента Володимира Зеленського з ключовими союзниками, які мають принести конкретні результати для посилення оборони та захисту енергосистеми України.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами в суботу, 29 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У Президента Зеленського наступний тиждень буде надзвичайно динамічним та інтенсивним з точки зору дипломатичного діалогу. Планується низка заходів. Ми перебуваємо в активній стадії підготовки», – сказав міністр.
Сибіга уточнив, що це будуть зустрічі з найближчими союзниками.
“З певних міркувань я не можу вам анонсувати географію, але ці контакти обов’язково відбудуться і матимуть конкретні результати для нашої країни, для захисту наших інтересів, посилення наших оборонних спроможностей передусім і захисту енергосистеми», – запевнив глава української дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки і оборони, глава української делегації Рустем Умєров разом із командою вже вирушив на переговори щодо миру до Сполучених Штатів.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова засудила останню масовану атаку на українські міста, зокрема на Київ, заявивши, що обурена такими діями РФ.
Як передає Укрінформ, про це вона написала у Фейсбуці.
“Поки Москва говорить мовою ракет, дронів та крові — як минулої ночі — будь-яка пропозиція миру звучить як фарс”, – написала вона.
Як зазначила посол, російські ракети та дрони минулої ночі були націлені на енергетичну інфраструктуру, але також були пошкоджені житлові будинки, багатоповерхівки, приватні будівлі та підприємства.
“Я обурена та шокована діями РФ. Це так вони хочуть досягти угоди? Чи вони просто прикидаються? Чи вбивства та атаки більш притаманні їм?”, – зазначила дипломат ЄС.
За її словами, унаслідок ударів РФ по енергетичній інфраструктурі страждають діти, жінки та люди похилого віку.
“Росія атакує в момент, коли весь демократичний світ з тривогою стежить за обговореннями про можливу мирну угоду, коли настає холодна зима та коли Україна вражена внутрішніми політичними заворушеннями. Всі хочуть миру – але лише справедливого та стійкого миру, що поважає суверенітет та гідність України”, – підсумувала посол.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 29 людей постраждали внаслідок масованої російської атаки 29 листопада. Двоє людей загинули.
У Київській області внаслідок російської атаки загинула жінка, восьмеро людей постраждали.
У Києві після масованої російської атаки знеструмлені 500 тисяч споживачів, в області – близько 100 тисяч.
Парламентська фракція партії «Європейська Солідарність» не підтримає напрацьований до другого читання проєкт державного бюджету на 2026 рік, якщо до нього не буде внесено зміни щодо спрямування достатніх коштів на потреби сектору безпеки.
Про це заявила народна депутатка Ірина Фріз у коментарі Укрінформу.
«Ми (фракція «Європейська Солідарність», – ред.) вже заявляли, що за бюджет у тому вигляді, в якому він підготовлений до другого читання, ми голосувати не будемо, якщо не буде внесено фахові зміни щодо потреб сектору безпеки. Наявний наразі документ насправді не відповідає ризикам, загрозам і головним потребам нашої обороноздатності», – наголосила вона.
Депутатка заявила, що фракція вимагає спрямувати більше коштів на потреби Сил безпеки та оборони і провести перерахунок заробітних плат військовослужбовців, «які сьогодні ціною життя обороняють нашу державу».
«Військо має бути пріоритетом номер один. Тому потрібно скоротити всі ненагальні видатки. Це і той самий телемарафон, і нацкешбеки, і виплата «тисячі», і збільшення фінансування окремих міністерств, тобто чиновників. Ми подавали відповідні пропозиції, але жодна з них не була врахована», – підкреслила членкиня оборонного комітету ВР.
За її словами, потрібно знайти щонайменше 200 млрд грн для спрямування на потреби сектора безпеки й оборони.
Крім того, Фріз нагадала, що «Євросолідарність» вимагає відставки чинного складу уряду, «який скомпрометував не лише себе і виконавчу владу, а й державу в цілому перед нашими партнерами».
«Дедлайни голосування за бюджет, як ми знаємо з історії нашого парламентаризму, вже неодноразово пропускалися. І тут питання, з моєї точки зору, ключове не стільки в дедлайнах, скільки в якості бюджету, який подається на розгляд у Верховну Раду… Повторюсь, у такому вигляді ми бюджет підтримувати не збиралися. Що стосується бюджету, який може бути оновлений у разі відставки цього уряду і формування нового, — то будемо дивитися з огляду на видатки і на те, наскільки враховуватимуться питання обороноздатності», – резюмувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, політичні партії «Європейська солідарність» та «Голос» заявили про необхідність оновлення уряду, формування нової коаліції у Верховній Раді та перезавантаження діяльності парламентських комітетів на тлі антикорупційної спецоперації НАБУ у сфері енергетики.
Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський заявив у коментарі Укрінформу, що перенесення термінів голосування за закон про державний бюджет України на 2026 рік не є критичним.
Фото: «Європейська Солідарність»
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Відбудова6 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні із початку повномасштабної війни загинули 669 дітей
-
Одеса1 тиждень ago
Паркомісця для людей з інвалідністю в Одесі — роботи тривають
-
Усі новини1 тиждень agoТуриста зняли з круїзу після сутички з пасажиром: сім’я продовжила відпочинок
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Події1 тиждень agoВ Одесі триває фотовиставка, присвячена полоненим і зниклим безвісти