Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Нідерландів.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Прибули з командою у Нідерланди для зустрічі з Прем’єр-міністром Робом Єттеном. Зміцнюємо наше партнерство й працюємо для більшого захисту України. Будемо говорити про оборонну та економічну співпрацю, посилення української ППО та нові кроки на підтримку України», – зазначив Зеленський після прибуття.
Він також поінформував, що програмою візиту запланована зустріч і з представниками українського та нідерландського бізнесу, а також аудієнція у Короля Нідерландів Віллема-Александра.
Як повідомлялося, сьогодні Нідерланди оголосили про виділення Україні 1,2 млрд євро допомоги впродовж трьох років. Кошти спрямують на відбудову України.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав реалістично оцінювати прагнення Москви, яка намагається розколоти Європу та США, посіяти розбрат між країнами ЄС і НАТО та спричинити внутрішні розколи в європейських державах.
Про це він сказав під час виступу на пленарному засіданні 78-ї сесії Північної (Нордичної) ради, передає Укрінформ.
«Ми маємо дуже реалістично оцінювати те, чого прагне Москва. За даними нашої розвідки, стратегічна мета Росії – розділити нас на трьох рівнях. По-перше, вона хоче розколоти Європу та Сполучені Штати. По-друге, прагне розділити країни всередині ЄС і НАТО. І по-третє, намагається розколоти європейські держави зсередини, особливо протягом наступного року, коли голосуватимуть громадяни більш ніж половини країн ЄС», – сказав Сибіга.
На його переконання, відповіддю на ці спроби мають стати три рівні єдності: між Європою та США, між державами – членами ЄС і НАТО та всередині демократичних суспільств.
Міністр також наголосив на важливості співпраці країн Північної Європи та Балтії, Польщі, України й союзників по НАТО в Чорноморському регіоні. За його словами, цю вісь формують країни, які відповідають трьом критеріям: вважають свободу головною цінністю, мають реалістичний погляд на Росію і вірять у сильну й об’єднану Європу.
«Якщо ми почнемо дивитися на політичну карту Європи крізь цю призму, то побачимо багато нових можливостей – від розуміння цінності членства України в НАТО та ЄС до практичної інтеграції в межах JEF уже сьогодні», – зазначив глава МЗС.
Він додав, що Україна сподівається якнайшвидше стати повноправним членом цієї ініціативи.
«Досить сірих зон. Досить зон впливу. Разом ми маємо стати єдиною силою, відповідальною за власну долю. Це означає, що ми повинні мати власні засоби для захисту нашого неба та забезпечення зв’язку, зокрема супутникового. Щоб ніхто не міг вимкнути нашу безпеку, свободу й майбутнє», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перебуває з візиток у Гельсінкі.
Політика
Країни Північної Європи від початку повномасштабної війни надали Україні близько $50 мільярдів допомоги
П’ять країн Північної Європи – Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швеція – з лютого 2022 року надали Україні допомогу на суму близько $50 млрд.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з главами МЗС Фінляндії Еліною Валтонен та Норвегії Еспеном Бартом Ейде в Гельсінкі, передає Укрінформ.
«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну. І тут Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство. З лютого 2022 року п’ять північних країн надали допомогу на суму близько 50 мільярдів доларів», – сказав Сибіга.
Водночас він наголосив, що Україна є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, який робить внесок у спільну безпеку Європи та всієї трансатлантичної спільноти.
Він нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників.
“Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво. Український досвід і північноєвропейські технології можуть зміцнити весь наш континент”, – підкреслив очільник МЗС.
Він також привернув увагу до нагальної потреби України в посиленні протиповітряної оборони, зокрема в додаткових перехоплювачах для систем PAC, і закликав партнерів продовжувати внески до ініціативи PURL.
Сибіга поінформував, що Україна виконала свою частину спільного проєкту FREYJA, спрямованого на розвиток європейських спроможностей протидії балістичним ракетам.
“Тепер черга за нашими союзниками. Сьогодні ми обговорили, як прискорити цей процес”, – повідомив міністр.
Окрім того, за словами Сибіги, сторони узгодили подальші кроки для посилення тиску на Росію, зокрема запровадження нових санкцій проти її військової машини. У цьому контексті він зауважив, що “можна зробити більше для протидії тіньовому флоту”.
“Наші північноєвропейські партнери відіграють тут особливу роль. Географічне розташування робить вас ключовими учасниками цих зусиль”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії оголосив у вівторок, 27 жовтня, про виділення 500 мільйонів крон (майже 54 млн доларів США) на енергетичну підтримку України напередодні зими.
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини5 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство5 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Політика5 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Війна5 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство5 днів agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Події5 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами