Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Президент Володимир Зеленський привітав африканські держави з Днем Африки та побажав миру, свободи та безпеки.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Зеленського у соцмережі Х.
«З Днем Африки всі держави та народи континенту! Бажаємо африканським країнам миру, свободи й безпеки на вашому динамічному континенті, роль якого стає все більш визначною», – наголосив глава держави.
За словами Зеленського, «Україна готова зробити внесок у розвиток, безпеку та суверенітет держав, адже українці багато досягли на цьому шляху, захищаючись від російського неоколоніалізму».
Він підкреслив, що «ми твердо переконані, що підтримка стабільності та самодостатності африканських країн дуже важлива, і ми готові співпрацювати у сфері освіти – тисячі африканських студентів здобули освіту в Україні, – а також у сфері технологій, продовольчої безпеки та розвитку виробництва на рівних умовах».
«Ми вдячні кожній африканській державі, яка підтримує нашу незалежність і наш народ, а також допомагає нам наблизити мир. Дякуємо країнам Африки, які підтримують нас у міжнародних організаціях, зокрема в Генеральній Асамблеї ООН. Голос Африки має реальну вагу у визначенні глобальних питань», – зазначив Президент.
Як повідомлялось, День Африки відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Аддис-Абебі 25 травня 1963 року.
Фото: ОП
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика5 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі