Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Апеляційна палата Вищого антикорсуду залишила без змін запобіжний захід для ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн грн.
Про це оголосив слідчий суддя, передає кореспондент Укрінформу.
«Колегія суддів постановила: апеляційні скарги залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 25 серпня 2026 року – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає», – сказав слідчий суддя.
Під час засідання Мудра сказала, що не може внести заставу, яку їй визначила перша інстанція, а також заявила, що «незаконно у держави нічого не взяла».
Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, низці посадовців. За версією слідства, 29 червня вони забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас» за рахунок нелегальних коштів.
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП. Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.
20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, за версією слідства, була спрямована, зокрема, на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.
У вівторок, 25 серпня, ВАКС обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави.
ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний у вигляді арешту з альтернативою внесення застави розміром 30 млн грн. 1 вересня АП ВАКС залишила без змін цей запобіжний захід.
Також, за даними Transparency International Ukraine, 21 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП та обрав посадовцю ОП Віктору Дубовику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою 7 млн грн застави. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу.
Фото архівне
Президент Володимир Зеленський увів до складу робочої групи з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР керівника Першого Головного підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова.
Про це йдеться в Указі №851/2026 від 2 вересня, передає Укрінформ.
“На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 28 липня 2022 року № 539/2022 «Про робочу групу з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку» (із наступними змінами): увести до складу робочої групи (…) АБАКУМОВА Олександра Юрійовича — керівника Першого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (за згодою)”, — йдеться в документі.
Окрім цього, зі складу зазначеної робочої групи вивели Ірину Мудру, увільнивши її від виконання обовʼязків секретаря групи. Також вивели В.Дубовика, Т.Качку та П.Лисенко.
Указ набуває чинності з дня його опублікування.
Як повідомлялося, Олександр Абакумов очолював групу детективів Національного антикорупційного бюро України, що розслідувала резонансну справу «Мідас» щодо корупції.
Фото: ОП
Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк провів у США низку зустрічей щодо просування законопроєкту сенатора Ліндсі Грема про посилення санкцій проти РФ та Ірану.
Як повідомили Укрінформу в посольстві України у США, Власюк зустрівся з демократом Стені Гоєром та республіканцями – головою регламентного комітету Палати представників Вірджинією Фокс, співголовою українського кокусу Браяном Фіцпатріком та конгресменом Ніком Лангуорті.
Крім того, український посадовець провів зустрічі з представниками офісів конгресменів обох партій та посадовцями Міністерства торгівлі.
Під час розмов ішлося про необхідність якнайшвидшого ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема про «нищівні санкції» для посилення тиску на Росію.
У посольстві зазначили, що Україна цінує сильну двопартійну підтримку в Конгресі США та продовжує тісно працювати з американськими партнерами, щоб санкції мали максимальний ефект.
Як повідомляв Укрінформ, Власюк заявив, що санкційний законопроєкт Ліндсі Грема може почати просування у Палаті представників вже у вересні.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Війна1 тиждень agoВ Одесі армія РФ влучила в будівельний гіпермаркет
-
Суспільство1 тиждень agoДень Незалежності – свято вдячності Богові за дар свободи