Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Перше засідання Альянсу дронів ЄС-Україна відбудеться 11 вересня у Брюсселі.
Це підтвердили Euractiv два джерела з галузі, передає Укрінформ.
Як повідомив представник ЄК на умовах анонімності, у засіданні візьме участь комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. За словами джерел, зустріч буде здебільшого присвячена підбиттю підсумків, визначенню подальшого графіка роботи та обговоренню перших кроків групи.
До складу альянсу входять 19 компаній, серед яких з боку ЄС – ORQA, Indra Group, Fincantieri, WB Electronics/WB Group, Destinus, Delair, RSI Europe, TERMA A/S та Quantum Systems, а з боку України – Skyfall Industries, Greentech Harvest, Tencore, Deviro, Vyriy Industry, Науково-виробнича компанія «ATHLON AVIA», TAF Industries, UFORCE та F-Drones.
Одне із джерел в галузі висловило скептицизм щодо можливих результатів засідання, назвавши це «ще однією зустріччю».
Ще на початку травня ЄК опублікувала заклик до компаній долучитися до альянсу, зазначивши, що його головними цілями будуть «сприяння європейським зусиллям щодо створення комплексного європейського потенціалу у сфері безпілотників та засобів протидії їм».
Голова ЄК Урсула фон дер Ляєн вперше висунула ідею створення Альянсу дронів у торішній промові «Про стан ЄС» на тлі низки оголошень, спрямованих на протидію порушенням повітряного простору держав-членів.
Відтоді Європейська комісія уклала нове «оборонно-промислове партнерство» з Україною, в основі якого лежить «угода про дрони». Вона має на меті «забезпечити єдину, узгоджену рамку співпраці між ЄС та Україною для сприяння, координації та підтримки» повної реалізації угод про дрони, які Київ підписав із кількома столицями країн ЄС та ЄАВТ.
Це партнерство може отримати до 10 млрд євро фінансування з невикористаних коштів програми «Заходи з безпеки для Європи» (SAFE), заявила фон дер Ляєн під час візиту до Києва 15 липня.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Європейський Союз погодили угоду в оборонно-промисловій сфері – Drone Deal.
Фото: pixabay
Володимир Путін дав вказівку протягом трьох діб не завдавати ударів по Києву.
Путін дав вказівку з опівночі сьогодні протягом трьох діб не завдавати ударів по Києву. Про це ТАСС повідомив прес-секретар глави Кремля Дмитро Пєсков.
Припинення ударів по Києву пов’язане з підготовкою та проведенням там зустрічей американських переговірників, пояснив Пєсков.
Новина доповнюється…
У Верховній Раді напрацьовують комплексний законопроєкт про святкові, пам’ятні, професійні та скорботні дати. Документ має визначити єдиний підхід до формування державного календаря. Серед пропозицій — закріпити 4 вересня як День національного прапора.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Немає жодного законодавчого акту, який би об’єднував чи створював правовий режим тих чи інших дат. І саме тому Президент України Володимир Зеленський вийшов з ініціативою напрацювання єдиного комплексного закону про святкові дати та інші пам’ятні дати для України. Зараз ми напрацьовуємо цей законопроєкт», – поінформував Стефанчук.
За словами спікера, документ включатиме й пропозиції щодо святкування Дня державного прапора 4 вересня, адже це день, коли 35 років тому над українським парламентом замайорів синьо-жовтий стяг.
«Моя пропозиція — розглянути можливість закріпити саме історичний день підняття прапора над Верховною Радою України як День національного прапора… Саме в цей день український національний стяг уперше замайорів над будівлею єдиного законодавчого органу. Саме тоді Україна офіційно визнала, що наш прапор є синьо-жовтим», — зазначив Голова ВР.
Стефанчук розповів, що до дискусії будуть залучені народні депутати І скликання, аби аргументувати важливість 4 вересня у контексті історії державотворення та становлення Української держави. Також залучаються експерти Українського інституту національної пам’яті, щоб обґрунтувати, яка дата є найбільш доречною.
Водночас документ стосуватиметься й інших памʼятних і святкових дат.
Спікер українського парламенту запевнив, що законодавчий акт буде комплексним. Він передбачатиме державні та національні свята, дні пам’яті, професійні свята, скорботні дні, а також особливості відзначення міжнародних дат.
«Нам треба зробити так, щоб ми мали єдиний підхід до формування державного календаря пам’ятних і святкових дат в Україні. Зараз ми над цим працюємо. Яким він буде — стане результатом дискусії», – додав Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, на честь 35-річчя підняття українського прапора над куполом Верховної Ради відбулася урочиста церемонія підняття стяга.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Події1 тиждень agoУ Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
-
Політика1 тиждень agoСтримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України