Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Туреччина вважає ситуацію в Чорному морі одним із пріоритетів своєї безпекової політики. Країна уважно стежить за її впливом на регіональну безпеку та продовжуватиме відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності в регіоні.
Про це заявив міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер під час церемонії відкриття 2026–2027 навчального року Університету національної оборони, повідомляє Укрінформ із посиланням на видання En Son Dakika.
“Тривала війна та безпекові ризики в Чорному морі, зміна балансу сил, що формуються на Кавказі, події на Близькому Сході, а також наші права та інтереси на Кіпрі й у Східному Середземномор’ї є пріоритетними питаннями нашої безпекової політики», – сказав міністр.
За його словами, Туреччина дотримується збалансованого підходу, спрямованого на збереження стабільності.
«У Чорному морі ми уважно стежимо за впливом війни на регіональну безпеку та продовжуємо наш відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності», – заявив Яшар Гюлер.
Щодо Кавказького регіону, Гюлер наголосив, що Туреччина підтримує встановлення тривалого миру, зміцнення регіональної стабільності та розвиток можливостей для співпраці.
Як повідомляв Укрінформ, вчора президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган телефоном говорив із Володимиром Путіним про безпеку судноплавства в Чорному морі.
Фото: АА
Угорщина дала зелене світло відкриттю другого і третього переговорних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Вступ України до ЄС просувається крок за кроком. Україна та Угорщина разом роблять кроки назустріч одна одній та до європейської єдності», – зазначив глава МЗС.
Він нагадав, що цими днями в українському парламенті було зареєстровано та схвалено профільним комітетом законопроєкт, спрямований на врегулювання освітніх прав національних спільнот.
«Сьогодні на рівні COREPER угорська сторона дала «зелене світло» переговорним позиціям щодо Кластера 2 «Внутрішній ринок» та Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Дякую, Аніто Орбан, за командну роботу, що відповідає інтересам як наших дружніх народів, так і сильної Європи», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Голова Комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.
За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.
Україна вітає намір Європейської комісії адаптувати політику розширення Європейського Союзу до нових реалій та закликає узгодити часові рамки і політичний горизонт для завершення переговорів про вступ.
Про це заявив у коментарі Укрінформу віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов.
«Ми вітаємо намір Європейської комісії і надалі оновлювати та адаптувати політику розширення ЄС до реалій, з якими ми стикаємося сьогодні. Ми повністю підтримуємо мету зробити процес розширення більш ефективним, переконливим та придатним для Союзу, який налічуватиме більше держав-членів», – сказав урядовець.
Водночас Ченцов наголосив, що, розглядаючи орієнтовні дорожні карти та часові рамки для країн-лідерів процесу, важливо, щоб вони забезпечували для України чітку, переконливу та достатньо амбітну перспективу.
Він пояснив, що для України строки завершення переговорного процесу мають особливе значення з огляду на зусилля суспільства для реалізації реформ у складних умовах та той факт, що європейська перспектива – це джерело впевненості у майбутньому.
Тому, на переконання віцепремʼєра, важливо, щоб Євросоюз подав чіткий політичний сигнал про те, що зусилля та прогрес України визнаються, а траєкторія вступу залишається амбітною та передбачуваною. «У цьому контексті ми вітали б узгоджений підхід до орієнтовних часових рамок для країн-лідерів процесу, включно зі спільним політичним горизонтом для завершення переговорів про вступ. Такий підхід забезпечив би більшу передбачуваність і посилив би довіру до процесу розширення», – заявив урядовець.
Він запевнив, що Україна готова виконувати свою частину роботи, та висловив сподівання, що процес вступу залишиться амбітним, переконливим і передбачуваним та таким, що відображає прогрес, якого Україна продовжує досягати.
Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня Європейська комісія запропонувала масштабну стратегію підготовки Євросоюзу до майбутнього розширення, в якій Україні відведено особливе місце, зважаючи на її значний потенціал у сфері продовольчої безпеки та оборони.
Фото: Володимир Зеленський / Телеграм
-
Одеса6 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство6 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство6 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса4 дні ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)
-
Усі новини4 дні ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Цікаво7 днів agoІлля Бондаренко отримав міжнародне визнання на Всесвітньому саміті у Мадриді