Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
У справі надання українському військовому підрозділу почесної назви «імені героїв УПА» Польща очікує на зміну позиції з боку української сторони.
Про це в ефірі радіо RMF24 заявив у п’ятницю голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач, передає Укрінформ.
Пшидач зауважив, що він мав «жорстку розмову» з цього приводу з керівником Офісу Президента України Кирилом Будановим, який відвідав Варшаву на минулих вихідних.
Він підкреслив, що Польща повинна була висунути вимогу українській стороні щодо відмови від цього рішення.
«М’яч перебуває на українському боці. Я також передав це Буданову: саме українська сторона розпочала цей конфлікт. Ми відреагували жорстко», – підкреслив Пшидач.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу в середу із трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.
Фото: prezydent.pl
Запит на закупівлю ракет PAC3 для систем Patriot за гроші європейського кредиту на підтримку України ще не надходив, але він може бути розглянутий Європейською комісією.
Про це заявив речник Європейської комісії Балаш Ужварі під час брифінгу в Брюсселі в четвер, коментуючи питання про те, чи ведуться відповідні дискусії, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Логіка наступна. Ми рухаємося від одного розкладу постачання продукції до іншого. Зараз маємо перший, який стосується дронів на суму 5,9 млрд євро», – заявив речник, додавши, що ці гроші можуть бути перераховані «дуже скоро», а саме до кінця червня.
Ужварі додав, що кожного разу, перед тим, як українська сторона подає на розгляд новий запит на закупівлю оборонної продукції, вона має можливість врахувати ситуації на полі бою та чітко визначити пріоритети.
«Наскільки мені відомо, ми ще не отримували другого розкладу закупівлі продукції. Ми перебуваємо в активних дискусіях з Україною і, очевидно, якщо існує інтерес в обладнанні, яке виходить за рамки безпілотників, такому як протиракетні або протиповітряні системи, є можливість розглянути це, і ми це будемо вивчати», – заявив речник.
Як повідомляв Укрінформ, в американській корпорації Lockheed Martin попередили, що компанія не може надати союзникам США чітких термінів постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, незважаючи на плани щодо потроєння виробничих потужностей.
Водночас віцепрезидент зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу компанії Брайан Данн заявив, що найбільший у світі виробник озброєння за обсягом доходів докладає значних зусиль для нарощування виробництва критично важливих ракет-перехоплювачів PAC-3 на тлі дефіциту поставок, який посилився через війну в Ірані.
Компанія Lockheed Martin погодилася збільшити виробництво ракет PAC-3 з поточних 650 на рік до 2 тис. до 2033 року в рамках угоди з Пентагоном на суму $4,7 млрд, укладеної на початку цього року.
Попит на ці ракети був високим ще до того, як конфлікт у Перській затоці спричинив величезний тиск на західні запаси.
Фото: eumetsat.int
Міністерства оборони України та Фінляндії підписали офіційний меморандум про взаємне гарантування якості військових товарів і послуг.
Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.
«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.
Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.
Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.
Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.
Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.
У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.
Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.
Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.
Фото: Міноборони
-
Події3 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова6 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини6 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів про плани РФ послабити зв’язки України з низкою держав