Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Литовський парламент одноголосно ратифікував Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.
Напередодні голосування голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас назвав створення комісії важливим і своєчасним кроком у зміцненні принципів міжнародного права.
«Ратифікуючи цю конвенцію, ми також підтверджуємо нашу солідарність з Україною, підтримуємо справедливість і принцип повного відшкодування збитків. Ми робимо свій внесок у міжнародну систему, яка прагне забезпечити, щоб ці злочини не залишилися безкарними», – сказав Мотузас.
Зазначається, що Литва підписала конвенцію в Нідерландах у грудні, а країну представляв міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.
Внесок Литви до бюджету Міжнародного реєстру збитків цього року становитиме трохи більше 27 тис. євро.
Як повідомлялося, Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час Дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів, що засвідчила безпрецедентну міжнародну солідарність з Україною.
Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.
Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.
У квітні цього року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.
Фото: Генштаб ЗСУ
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна та Угорщина відкривають нову сторінку у відносинах, яка ґрунтується на взаємоповазі та довірі.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга подякував Кіпрському головуванню за лідерство у просуванні процесу приєднання України до ЄС, а також усім державам-членам ЄС, Єврокомісії та установам ЄС за їхню непохитну підтримку.
«Я також ціную конструктивну взаємодію з Угорщиною. Ми відкриваємо нову сторінку в українсько-угорських відносинах – сторінку, побудовану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому. Україна рухається вперед», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини, яка налічує близько 100 тис. осіб.
Палата представників США підтримала розгляд законопроєкту The Ukraine Support Act, яким передбачено нову військову допомогу Україні та санкції проти Росії. Це перший великий захід на підтримку України в конгресі з січня 2025 року, коли президентом США став Дональд Трамп.
Відповідне рішення підтримало 218 членів Плакати представників, що розблокувало можливість остаточної підтримки для законопроєкту. Про це повідомив член Палати представників від Республіканської партії Дон Бейкон у X.
Крім надання допомоги Україні законопроєкт передбачає також введення жорстких санкцій проти Росії.
Остаточне голосування за затвердження законопроєкту очікується вже сьогодні, 4 червня.
“Це наш “момент Черчилля”, і ми маємо витримати це випробування”, — наголосив конгресмен.
Загалом проєкт The Ukraine Support Act передбачає надання Україні військових кредитів на суму 8 мільярдів доларів, продовження дії Ініціативи з надання безпекової допомоги Україні (USAI) до 2027 року та запровадження додаткових санкцій проти Росії.
Тим часом Держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що адміністрація Трампа завершує новий пакет військової допомоги Україні на суму 400 мільйонів доларів.
Завдяки механізму допомоги, Пентагон зможе закуповувати обладнання та боєприпаси безпосередньо у американських оборонних підрядників.
За його словами, новин щодо цього варто очікувати найближчим часом.
Раніше стало відомо, що двопартійна група сенаторів США надіслала листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою розблокувати 600 млн доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі.
Перед цим голова комітету у закордонних справах Палати представників США республіканець Браян Маст заявляв, що Україна навряд отримає новий пакет фінансової допомоги. Натомість Конгрес може підтримати новий пакет санкцій проти Росії через їхнє вторгнення до України.
Раніше повідомлялося, що європейські країни не здатні повністю замінити військову підтримку США, яка зупинилася після приходу до влади Дональда Трампа. За даними Швейцарії, обсяг європейської допомоги впав майже вдвічі за останні місяці.
Також Фокус розповідав, що Білий дім проігнорував заклики Києва не продовжувати скасування санкцій щодо російської нафти, яка вже знаходилася у морі.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Тополя ДТП – співачка показалася після пережитого