Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький подякував Єврокомісії за високу оцінку стану виконання Україною критеріїв вступу до ЄС і окреслив наступну мету – отримати проміжну оцінку бенчмарків на початку 2027 року.
На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.
За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.
Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.
Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.
Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.
Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.
Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.
Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.
«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.
Фото: Сергій Корецький, Телеграм
Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України, зокрема в 1990-х роках було запущено так звану програму Лужкова із забудови та фінансування інфраструктурних об’єктів на півострові.
Така довготривала ініціатива колишнього мера Москви Юрія Лужкова, яка здійснювалася за кошти московського бюджету аж до 2010 року. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав український військовий та дипломат, колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби генерал-лейтенант Василь Серватюк.
Він нагадав, що в Криму за російські кошти тоді будували житло в Керчі, Щолкіному, а пізніше – і в Сімферополі та Євпаторії.
«Якби тоді не тільки ми, а всі підтримали будівництво в Криму, переселили українських пенсіонерів у Крим – можливо, і не було би подій 2014 року. Адже ситуація тоді яка в Криму була? Чорноморський флот і велика кількість військових частин. Російські військові дослужували там перед пенсією, звільнялись, отримували житло і залишались жити. В 1990-х та 2000-х роках Росія взагалі запустила “програму Лужкова “, коли на кошти Москви в Криму будували цілі квартали (як приклад «Московський квартал» в районі вулиці Адмірала Фадєєва в Севастополі – ред.), дитячі садочки, школи, санаторії», – зазначив Серватюк.
За його словами, це спонукало військових пенсіонерів залишатися в Криму та русифікувати його.
«Тому можна з впевненістю казати, що Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України», – переконаний експерт.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський висловив думку, що якби був наказ відбивати Крим у 2014 році, повномасштабної війни у тому форматі, в якому вона сьогодні є, не було б.
Фото з особистого архіву Василя Серватюка
Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Фейсбуці.
“Прямую до Вашингтона. Попереду важливі зустрічі”, – зазначив омбудсман.
Він додав, що перебуває у дорозі, та запитав в українців: “Якби ви могли передати одне повідомлення першій леді США Меланії Трамп, що б ви їй сказали?”.
Як повідомляв Укрінформ, Меланія Трамп заявила, що проведе 5 листопада зустріч у Білому домі за участю представників України та Росії, присвячену перемир’ю в Олешках на Херсонщині.
Україну під час зустрічі представлятимуть уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Росію представлять спецпредставник очільника Кремля Кирило Дмитрієв і омбудсманка Яна Лантратова.
31 жовтня на підконтрольну територію України повернулася українська делегація, яка здійснювала гуманітарну місію в тимчасово окуповані Олешки Херсонської області.
Фото: facebook.com/dmytro.lubinets
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів