Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов обговорив з американськими сенаторами підтримку України, перемовний процес та гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це Буданов повідомив у Фейсбуці.
“Провів розмову у форматі відеоконференції з головою Комітету Сенату США зі збройних сил Роджером Вікером та членом Комітету Сенату з питань розвідки Майклом Беннетом”, – зазначив Буданов.
За словами Буданова, американські сенатори порушили низку актуальних тем, зосередившись на ключових викликах, з якими Україна стикається на нинішньому етапі протистояння російській агресії, та пріоритетних напрямах двосторонньої співпраці.
“Оцінюючи посилення ударів РФ по тилових містах України, наголосив, що російські обстріли цивільної та критичної інфраструктури є систематичним терором, який не має військової доцільності й принципово не змінює ситуації на фронті. Україна критично залежить від американської допомоги у сфері систем раннього попередження про повітряні загрози для захисту цивільного населення під час зими”, – повідомив Буданов.
Керівник Офісу Президента зауважив, що цінує зусилля США в організації та просуванні переговорного процесу, про що він проінформував американську сторону під час розмови.
“Для досягнення результату необхідно підготувати належні умови, тому Україна очікує на прогрес під час наступного раунду тристоронніх переговорів”, – додав Буданов.
Також він відзначив особливу важливість питань гарантій безпеки для України та зауважив, що будь-яке мирне врегулювання чи припинення бойових дій без чітких безпекових механізмів не гарантуватиме сталого миру. Тому вироблення надійних архітектур безпеки за участю партнерів є одним з основних пріоритетів України.
“Відповідні домовленості слід розглядати не як односторонню благодійність, а як прагматичну інвестицію США у зміцнення оборонних спроможностей і власну безпеку”, – підкреслив Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у листопаді можуть відбутися переговори у форматах, які довго обговорюються.
Фото: Кирило Буданов, Facebook
Канада долучиться до надання позики на підтримку України (Ukraine Support Loan), яку ЄС передбачив на 2026–2027 роки, та виділить 500 млн євро.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час спільної із президентом Європейської ради Антоніу Коштою пресконференції у Монреалі.
“Наш перший внесок становитиме 500 млн євро”, – відповів Карні на запитання про те, яким чином Канада бачить свою участь у наданні позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).
За словами Карні, ця позика – “важливий та ефективний механізм, що використовує заморожені кошти для надання дуже потрібної Україні допомоги”.
“Йдеться, звісно, і про суттєву підтримку оборони та відбудови України. Ми поговорили й про ширші фінансові та безпекові потреби України”, – зазначив премʼєр Канади.
Своєю чергою Кошта подякував Канаді за рішення долучитися до цієї позики. “Це – потужний сигнал нашої довготривалої спільної відданості Україні”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ: за підсумками саміту в Монреалі Канада та ЄС зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото Укрінформу можна купити тут
Українські удари по легітимних військових цілях на території РФ слід розглядати як відповідь на російський терор проти цивільного населення та умисні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий на брифінгу в п’ятницю, 30 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Тихий наголосив, що внаслідок російських атак лише протягом останніх днів у Дніпрі загинули 15 людей, у Кременчуці – троє, у Чернігові – двоє 15-річних дівчат, в Ізюмі на Харківщині – четверо, у селі Біленькому на Запоріжжі – двоє. Також росіяни атакували житлову забудову в Києві, громадський транспорт у Запоріжжі та цивільне підприємство в Лозовій на Харківщині.
Окремо речник МЗС навів дані про удари по енергетичній інфраструктурі. Зокрема, за 29–30 жовтня російські ракети й дрони пошкодили щонайменше чотири енергооб’єкти у Київській, Дніпропетровській та Полтавській областях. Зокрема, були уражені підстанції, трансформатори та об’єкти нафтопереробки. Через атаки без електропостачання залишилися 350 тисяч абонентів.
«Я називаю вам ці цифри, тому що це реальність, в якій ми існуємо, і вся подальша зовнішньополітична наша діяльність, і всі новини мають розглядатися з точки зору цієї реальності. Тому будь-які новини про ураження Україною легітимних законних військових цілей на території Російської Федерації треба приймати як відповідь на цей терор, який відбувається», — сказав речник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 30 жовтня, росіяни вдарили по одному з торговельних центрів Харкова, постраждали четверо жінок.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна5 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови