Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Політика
Німеччина завершить ратифікацію участі в Компенсаційній комісії для України до кінця року
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у вівторок під час виступу на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми завершимо процедуру ратифікації приєднання Німеччини до Компенсаційної комісії до кінця року й докладаємо зусиль, щоб Спеціальний трибунал також був створений якомога швидше”, – заявив Вадефуль.
За його словами, Рада Європи відіграє важливу роль у створенні механізмів відповідальності Росії за агресію проти України, документуванні злочинів та забезпеченні права постраждалих на відшкодування збитків. Міністр назвав три основні елементи цієї системи: Реєстр збитків, Міжнародну компенсаційну комісію та Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.
Відповідаючи на запитання депутатів ПАРЄ, глава німецького МЗС підтвердив готовність Берліна надати необхідне фінансування для створення та функціонування відповідних механізмів.
“Ми, безумовно, готові зробити фінансовий внесок, який припадає на Німеччину”, – зазначив він.
Як повідомлялося, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної компенсаційної комісії є окремими складовими міжнародних зусиль із забезпечення відповідальності Росії. Трибунал має розглядати питання індивідуальної кримінальної відповідальності за злочин агресії, тоді як компенсаційний механізм призначений для відшкодування збитків, завданих війною.
Політика
Україні слід невідкладно впроваджувати євроінтеграційні реформи
Німеччина разом із європейськими партнерами наголошує на важливості негайного впровадження Україною реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та 10-пунктовому плані пріоритетних реформ («план Качка-Кос»).
Про це заявила заступниця посла Німеччини в Україні Катрін Бухгольц на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає кореспондент Укрінформу.
«Посилення боротьби з корупцією та утвердження верховенства права в Україні є ключовим пріоритетом для нашого уряду. Як виконавча, так і законодавча гілки влади України мають відіграти в цьому свою роль. Разом із нашими європейськими партнерами ми наголошуємо на важливості негайного впровадження пріоритетних реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та «плані Качка-Кос», – зазначила Бухгольц.
Вона зауважила, що незалежність та ефективність антикорупційних інституцій мають бути захищені надійними й сталими інституційними гарантіями. Заступниця посла також висловила сподівання, що Україна повною мірою здійснить необхідні реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.
«Вже багато досягнуто, але цей прогрес необхідно зберегти. Не можна допустити відкату», – застерегла дипломатка.
Зокрема, Бухгольц згадала про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки та Державну антикорупційну програму, які мають бути ухвалені якнайшвидше, необхідність формування складу судових установ на засадах професійної компетентності і з залученням незалежних експертів; забезпечення прозорості і відсутності корупції при відбудові України, а також підтримку громадянського суспільства в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вкотре висловила сподівання, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.
На переконання Єврокомісії, Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.
Фото: Радіо Хартія
Політика
Парламент Данії одностайно підтримує продовження військової допомоги Україні
Парламент Данії одностайно підтримує Україну та виступає за продовження допомоги не лише на словах, а й діями.
Про це заявив голова Фолькетингу (парламенту) Королівства Данія Сьорен Геле під час заяв для преси спільно з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
Стефанчук подякував данському колезі за візит і системну підтримку України, зокрема на шляху до Європейського Союзу, а також за тісну співпрацю між парламентами.
Зі свого боку Геле висловив співчуття родинам загиблих і постраждалим від російських атак, а також наголосив на великій повазі до стійкості українців.
«Данський парламент одностайно підтримує Україну, і всі депутати парламенту Данії виступають за продовження підтримки не лише на словах, а й у дії. Ми розуміємо, що Україна воює не лише за свою свободу, а й свободу Європи, і що найголовніше завдання зараз – виграти війну», – підкреслив спікер Фолькетингу.
Він також відзначив зусилля українського парламенту в проведенні необхідних реформ на шляху до членства в ЄС і нагадав про нещодавнє рішення данського парламенту.
«17 вересня в парламенті Данії ми ухвалили ще один пакет військової підтримки Україні. І ми розуміємо, що це не буде останнім пакетом, тому що народ Данії і надалі підтримує необхідність фінансування України», – підсумував Геле.
Як повідомляв Укрінформ, Данія передає позачерговий пакет військової допомоги вартістю близько 275 млн дол., який буде спрямовано на посилення української протиповітряної оборони у критичний осінньо-зимовий період.
Скриншот з відео
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Суспільство7 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
