Політика
Лише Україна може вирішувати, які іноземні війська допускати на свою територію
Відповідаючи на запитання журналістів щодо орієнтовних термінів направлення в Україну європейських «миротворців», польський урядовець зауважив, що у цьому питанні не варто забігати за кілька кроків вперед.
«Ми все ще не маємо навіть припинення вогню, не кажучи вже про мир, який треба захищати. Але перша річ, про яку варто пам’ятати, – це Україна має вирішувати, коли, які, і чи мають іноземні війська бути на її землі. Україна, і ніхто інший», – наголосив Сікорський.
Він зауважив, що на цей час не вдалося досягти жодного результату від будь-яких переговорів, і коли вони нарешті призведуть до миру, саме Україна може запитувати про гарантії безпеки в формі іноземної присутності.
«Саме тоді міжнародне співтовариство буде вирішувати, які форми така іноземна присутність може отримати. Зрозуміло, чого не можна дозволити – це щоб Путін диктував, хто може, а хто не може бути в Україні. У цьому вся суть цієї оборонної війни – це має вирішувати лише Київ», – додав міністр закордонних справ Польщі.
Він зауважив, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі у Мадриді є триваюча російська агресія проти України.
«Я дуже задоволений, що ключові європейські країни визнають це проблемою не лише для європейського східного флангу, але що путінські агресивні наміри є проблемою для всієї Європи. Тож нам потрібен європейський шлях, щоб відповісти на цю проблему», – сказав польський урядовець.
Він нагадав, що Росія не лише продовжує бомбардувати Україну, вона проводить гібридну війну проти європейських країн, яка не обмежується поширенням дезінформації, пропагандою та спробами політичних маніпуляцій. Інколи ця ворожа діяльність Росії, за словами міністра, набуває форм на межі «кінетичних заходів», включаючи замахи на вбивство, акти шпіонажу, фізичне переривання підводних енергетичних та комунікаційних кабелів.
«Все це потребує розбудови справжньої європейської стійкості. Це означає, що нам потрібно серйозно ставитися до посилення нашої оборони та до відновлення нашої оборонної промисловості», – наголосив Сікорський.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Мадриді відбувається зустріч міністрів закордонних справ європейських країн в форматі «Weimar +», за участі представників Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Великої Британії і Європейського Союзу.
Політика
Греція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі повідомили у пресслужбі Ради Європи.
“Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо завданої шкоди Україні. Документ у Страсбурзі підписав постійний представник Греції при Раді Європи Ніколас Сігалас”, – поінформували в пресслужбі.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що Міжнародна комісія з розгляду заяв уособлює справедливість і надію для десятків тисяч жертв. “Це наше тверде переконання, що ті, хто постраждав, не будуть забуті. Закликаю до якнайшвидшої ратифікації, щоб ми могли оперативно розпочати роботу комісії для народу України”, – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.
Фото: ОП
Політика
Мельник передбачає наслідки для країн, які не голосують за підтримку України в Генасамблеї ООН
Про це він сказав Укрінформу, коментуючи голосування за резолюції Генасамблеї щодо повернення викрадених Росією дітей, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
На переконання Мельника, досягнутий результат є оптимальним з огляду на дедалі складніші умови як на фронті, так і на дипломатичному рівні.
Водночас Мельник визнав, що підтримка України в ООН зменшується в кількісному вимірі. «Нам потрібно чесно визнати: ситуація для України на майданчику ООН ставатиме надалі складнішою», – зазначив він. За його словами, якщо на початку повномасштабної війни українські резолюції отримували понад 140 голосів, то нині «найвищий результат – ледь-ледь до сотні».
«Це серйозна проблема. Було б помилкою прикрашати й казати, що все супер», – наголосив постпред.
Він зазначив, що Україні необхідно швидко знайти «креативні, сміливі й навіть жорсткі рішення», аби змінити динаміку голосувань і повернути рівень підтримки.
За словами дипломата, частина держав свідомо утримується або не бере участі в голосуваннях, намагаючись уникнути політичних ризиків.
«Якщо ви не голосуєте за нас, то всі інші варіанти ми сприймаємо як голосування проти нас», – заявив Мельник, наголосивши, що українські резолюції стосуються «питань війни й миру, чорного і білого», а не нейтральних тем.
Він підкреслив, що така позиція матиме наслідки для держав, які роками утримуються або голосують проти. «Це для нас має фундаментальне значення. Ми не можемо дозволити собі просто «брати до уваги» таку позицію», – сказав дипломат.
За словами Мельника, нормалізація агресивної політики Росії через мовчазну згоду в ООН створює серйозну загрозу для всієї міжнародної системи. «Ризик у тому, що агресія може стати правилом, а не винятком», – наголосив він.
Постпред додав, що дипломатичний фронт є невід’ємною частиною загальної боротьби. «Цей фронт простягається від Покровська і Куп’янська, через океан – і проходить тут, в ООН», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, 3 грудня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію «Повернення українських дітей»; 11 грудня – «Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль з вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи»; 18 грудня – «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь».
Політика
Українська делегація у США проведе безпекові консультації
Українська делегація 19 грудня на чолі з секретарем Ради національної безпеки і оборони Рустемом Умєровим проведе у Сполучених Штатах черговий раунд переговорів.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у соцмережі X.
“Сьогодні у Сполучених Штатах разом з генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим ми розпочнемо черговий раунд консультацій з американською стороною”, – написав він.
За його словами, на запрошення американської сторони, європейські партнери також будуть залучені до цього формату.
“Ми дякуємо Сполученим Штатам за координацію, що дозволяє нам підтримувати спільне бачення та скоординовано рухатися вперед”, – зазначив Умєров.
Він повідомив, що українська сторона вже провела попередні розмови з європейськими колегами та готується до діалогу з американцями.
“Діємо чітко відповідно до визначених Президентом Володимиром Зеленським пріоритетів: безпека України має бути гарантована надійно та на довгий термін”, — наголосив секретар РНБО.
Як повідомляв Укрінформ, у Берліні відбулися переговори Президента Володимира Зеленського з американською делегацією на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером.
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса1 тиждень agoЛіцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Одеса5 днів agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Війна1 тиждень agoСирський окреслив ключові зміни — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoНе купуйте «розумний» телевізор без цих функцій: експерти назвали 5 параметрів
-
Суспільство1 тиждень agoЗанедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси
