Про це глава української делегації та віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла в інтерв’ю Укрінформу.

«Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми записуємо це інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Водночас я бачила повідомлення від секретаріатів комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа», – сказала Мезенцева.

За її словами, парламент може розглядати євроінтеграційні законопроєкти значно швидшими темпами.

«Моя позиція дуже проста: можемо голосувати хоч щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, можемо чи не можемо голосувати», – наголосила вона.

Як приклад Мезенцева назвала законопроєкт про проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, який вона підтримує, однак якого наразі немає у порядку денному парламенту.

Відповідаючи на запитання, чи готові депутати забезпечити необхідну кількість голосів, віцепрезидентка ПАРЄ заявила: «Більшість є. Я впевнена, що наступний парламентський тиждень буде результативним у межах євроінтеграції».

Водночас, за її словами, під час організації роботи Верховної Ради необхідно враховувати безпекову ситуацію та можливі відключення електроенергії у столиці.

Мезенцева зазначила, що для депутатів уже підготовлено систему електронного голосування, у якій можна ідентифікувати парламентарія та унеможливити використання його голосу іншою особою.

«Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат також може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика», – додала вона.

Мезенцева також закликала без зволікань виносити на голосування законопроєкти, щодо яких немає політичних розбіжностей і які не потребують тривалого обговорення.

«Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам», – підсумувала глава української делегації в ПАРЄ.

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Започатковуємо окремий парламентський діалог з Андським регіоном. У Мадриді зустрівся з президентом Андського парламенту Мануелем Хосе Оссандоном Ірарразабалем», – поінформував він.

Стефанчук уточнив, що це перша сторін зустріч і важливий крок до системнішої співпраці між Верховною Радою України та парламентськими структурами Латинської Америки.

Спікер українського парламенту пояснив, що Андський парламент об’єднує представників Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору та Перу.

«Поінформував про наслідки останніх російських ударів по Україні та ситуацію, в якій щодня живуть українські міста й громади. Окремо говорили про гуманітарні ініціативи, до яких пан Президент готовий долучитися», – наголосив Голова ВР.

Водночас сторони обговорили подальше поглиблення контактів між Верховною Радою та Андським парламентом, участь українських парламентарів у його заходах і розвиток постійного міжрегіонального діалогу.

Український та Андський парламенти домовилися продовжувати цю співпрацю.

Також Стефанчук запросив представників Андського парламенту відвідати Україну – «переконаний, що такий візит дасть можливість безпосередньо побачити наші потреби й визначити конкретні напрями подальшої взаємодії».

«Для України важливо, щоб голос правди про цю війну звучав у парламентах усіх регіонів світу – і щоб цей діалог переходив у конкретні спільні дії», – підсумував Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Законодавчих зборів Коста-Рики Яра Хіменес під час зустрічі в Мадриді обговорили питання повернення незаконно вивезених українських дітей та посилення санкційного тиску на Росію.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook

Про це оголосив суддя Олег Ткаченко, передає кореспондент Укрінформу.

«Наступне засідання у нас 9 жовтня о 12 годині. Надалі графік засідань: 26 (жовтня) з 13 години і 29 (жовтня) на 10 годину. Потім – 13 листопада на 10 годину і 18 листопада на 11 годину», – зазначив Ткаченко.

Сьогодні на засіданні виступив представник Державної митної служби Андрій Борщ, який прокоментував деякі клопотання сторони захисту щодо отримання тимчасового доступу до певних документів. Відповідаючи на запитання судді, він заявив, що не може стверджувати, чи є у базі ДМС “те, що хоче пошукати захист” депутатки.

Сама ж Тимошенко пояснила, що сторону захисту цікавлять документи щодо ввезення на територію України трьох програмних комплексів. За її словами, експерт у своєму висновку надала інформацію про застосування трьох програмних продуктів під час проведення експертиз у справі.

«Запитувані документи можуть дозволити встановити походження відповідних засобів, дату ввезення постачальника та одержувачів. Ці відомості можна буде зіставити з інформацією експертної установи. Якщо виявляться розбіжності, вони підлягатимуть перевірці під час судового розгляду», – заявила фігурантка.

На запитання судді про те, яке це має значення для кримінального провадження, депутатка відповіла, що вона хоче довести на кожному документі, що аудіозапис, який фігурує у її справі, сфальшований і «як наслідок – у них (правоохоронців – ред.) не було виходу і вони фальшували експертизи».

Своєю чергою прокурор висловив переконання у тому, що захист Тимошенко маніпулює даними для отримання тимчасового доступу до певних документів.

«Сторона захисту вже зараз має все необхідне, щоб стверджувати, що, на її думку, у цьому випадку програмне забезпечення було отримане не в тому порядку», – заявив представник обвинувачення, назвавши клопотання захисту необґрунтованим.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у ₴33 мільйони. Було внесено всю суму застави.

Тимошенко заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного стосунку, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.

ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові депутатки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

26 травня прокурор САП направив до ВАКС обвинувальний акт стосовно Тимошенко.

7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.

Фото Укрінформу можна купити тут