Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) опублікувала Запит на інформацію (RFI) для визначення компанії, яка надаватиме послуги з адміністрування Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

Офіційним підсумком римської Конференції з питань відновлення України (URC-2025), який відображений в урядових звітах, стало підписання більш як 200 угод та меморандумів з попередньо підтвердженим фінансуванням у понад EUR 13 млрд. Неформальним – налагодження тисяч «горизонтальних» зв’язків між представниками нашого та іноземного бізнесу, українських та європейських громад. Саме тому зустрічі й обговорення в кулуарах міжнародного форуму були, на думку багатьох учасників та оглядачів, не менш цінними, аніж офіційні пленарні сесії і панельні дискусії за участі 43 міжнародних інституцій та майже 100 урядових делегацій з усього світу.

URC-2025: ФІНАНСИ ДЛЯ ВІДБУДОВИ

Не секрет, що одним із головних завдань, які Україна ставить перед собою, організовуючи за підтримки міжнародних партнерів такі представницькі заходи, є пошук грошей для поточного фінансування нашого бюджету в умовах війни та для повоєнної відбудови.

Цього разу вдалося домовитися, зокрема, про залучення 2,3 мільярда євро в межах інвестиційної компоненти програми Ukraine Facility. Це майбутні додаткові інвестиції у відновлення житлового, медичного, енергетичного секторів, а також ресурс для підтримки малого й середнього бізнесу.

Така ж цифра (але в доларах) фігурує в домовленостях про кредитну підтримку від Великобританії. Лондон позичить нам $2,3 мільярда для зміцнення ППО та налагодження спільного виробництва оборонної продукції.

Швейцарія планує протягом 10 років вкласти майже 5 мільярдів євро у відновлення різних секторів української економіки.

Досягнуто домовленості про надання 1,5 мільярда євро для підтримки нашого економічного розвитку в межах Меморандуму, підписаного з урядом Італії. Акцент – на доступі українських громад до італійських фінансових механізмів (страхове покриття для банківських кредитів на втілення інфраструктурних проєктів, пільгові довгострокові кредити для міських ініціатив, гранти і спеціальні умови для закупівлі товарів та послуг в італійських компаній, пряма підтримка малого й середнього підприємництва).

Також у межах Конференції Єврокомісія оголосила про створення Європейського флагманського Фонду для відбудови України обсягом 500 мільйонів євро, до наповнення якого, окрім ЄК, долучаться Італія, Польща, Франція, Німеччина, низка міжнародних фінансових установ. Партнери надаватимуть допомогу у формі грантів, гарантій та інвестицій у капітал при втіленні нових бізнес-проєктів.

Уряд України підписав з Міжнародним банком реконструкції та розвитку й Міжнародною асоціацією розвитку угоду про започаткування п’ятирічної програми PREPARE Ukraine загальним обсягом $200 мільйонів. За даними Міністерства економіки, йдеться про фінансування підготовки державних та муніципальних проєктів відбудови, щоб ті відповідали вимогам міжнародних інвесторів та могли швидко втілюватися. Початковий грант у $44,3 мільйона із цільового фонду донорів з підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) піде на формування портфеля публічних інвестицій та посилення інституційної спроможності.

«Ми отримали чіткий посил від друзів та партнерів України: вони готові інвестувати у наше відновлення. Доказом цього стали ініціатива створення «Коаліції відновлення», створення Європейського флагманського Фонду для відбудови України, а також підписання низки конкретних угод, меморандумів та спільних заяв на загальну суму понад 3,5 мільярда євро», – прокоментував результати URC-2025 віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Зокрема, Мінрозвитку уклало угоду з Банком розвитку Ради Європи на 100 мільйонів євро для компенсацій за зруйноване житло в межах програми «єВідновлення». Крім того, Банк позичить 200 мільйонів євро для фінансування програми допомоги ВПО.

Також укладено угоду з Європейським інвестиційним банком на 134 мільйони  євро для проєкту «Відновлення транспортних мереж».

Є й домовленість про надання Групою Світового банку гранту у $116 мільйонів для проєктів з відновлення електро- і теплопостачання соціальної та критичної інфраструктури в Миколаєві, Кривому Розі, Кременчуку, Славуті, Харкові, Чернігові та Сумах.

Окремо наші партнери з інших держав та міжнародних фінансових інституцій підтримають проєкти реконструкції дитячої лікарні й відновлення шести об’єктів культурної спадщини в Одесі, відновлення зрошувальних систем на Одещині, будівництва нової міської лікарні в Житомирі, нададуть більш як 200 генераторів школам, дитячим садкам і комунальним підприємствам, 40 мобільних та 14 модульних котелень для громад на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Дніпропетровщині, у Запорізькій, Одеській та Сумській областях.

Програма розвитку ООН та уряд Норвегії започаткували масштабну ініціативу на $200 мільйонів, спрямовану на трансформацію енергетичного сектору  України. Як пояснили в Міністерстві енергетики, ініціатива передбачає як оперативне реагування на поточну кризу, так і довгострокову модернізацію відповідно до національних пріоритетів. Йдеться, зокрема, про відновлення теплопостачання та водопостачання для мільйонів людей – у тім числі, у прифронтових громадах.

А Європейський інвестиційний банк надасть ПрАТ «Укргідроенерго» перший транш кредиту у розмірі 120 мільйонів євро на відновлення та модернізацію українських гідроелектростанцій.

URC-2025: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ГРОМАД

Окрім десятків угод, укладених на державному і відомчому рівнях, про підписання конкретних договорів та меморандумів, домовленості щодо побратимства й партнерства звітують і представники місцевої та регіональної влади. Загалом у межах URC-2025 українські громади і обласні адміністрації підписали партнерські угоди із європейськими компаніями, регіонами та організаціями загальною вартістю майже $200 мільйонів.

Приміром, Ніжин – місто на Чернігівщині, яке не раз атакували російські БПЛА,  підписав угоду про побратимство з італійським муніципалітетом Трапані. За словами ніжинського міського голови Олександра Кодоли, в Римі громада презентувала три проєкти – два інфраструктурні (будівництво колектора та свердловини) та один інвестиційний (сонячна електростанція).  «Наше місто є одним з найактивніших у регіоні в плані міжнародної співпраці. Бо це дієве. Це працює і допомагає розвивати громаду», – наголосив посадовець.

Також новим побратимством хвалиться секретар Менської міської ради (та ж Чернігівщина) Юрій Стальниченко. Ця громада презентувала в Римі потенційно цікаві для інвесторів і грантодавців гуманітарні та економічні проєкти. Обговорювали з партнерами можливість спорудження укриття у найбільшій школі громади імені Шевченка на 500 дітей та повної енергетичної реновації для Менської гімназії, ідею створення культурного центру.

«…І розповідали про наш індустріальний парк. Також є співпраця з громадами двох італійських міст, які стали нашими містами-побратимами – це Сільві та Кастельтерміні», – розповів Стальниченко.

«Тростянець та Сільві –  партнери! Знайомтеся, місто Сільві, італійський партнер Тростянця. Серед різних напрямків співпраці, найголовніші – оздоровлення дітей, військових після поранень, культурні проєкти, співпраця бізнесу», – ділиться новинами міський голова Тростянця, що на Сумщині, Юрій Бова.

За його оцінками, участь у Конференції з відновлення України для делегації Сумської області була успішною.  Відтепер значно більше іноземних політиків, бізнесів, фондів знають про цей регіон, який продовжує потерпати від знавіснілих ворожих атак.

«В руках у багатьох важливих європейських та світових політиків не лише буклети про Тростянець, а й тростянецькі національні ляльки-мотанки від дітей із нашого Палацу дітей та юнацтва і шоколад з незламного міста Героїв. Після всього почутого про місто під час вторгнення й окупації Премʼєр Нідерландів сказав, що цей подарунок для нього є найціннішим на Конференції», – написав Бова.

За спостереженнями голови ГО «Голка» Ірини Федорів, інтерес світового бізнесу і політикуму до презентацій у Римі інвестиційних можливостей та гуманітарних проєктів українських громад і регіонів справді був неабияким. «Оглянула стенд Харківщини. Розповідають, що до них підходять інвестори, які цікавляться шелтерами… І від області до області – це різні проєкти. Так само багато зацікавлених я бачила на стенді Київщини. Тож по суті треба допомагати громадам залучати кошти на ці проєкти. Це, напевно, – ключове з того, із чим ми їхали до Рима. Скажімо, намагаємося перезнайомити людей з Миколаївщини із тими партнерами, яких знаємо. Такі соціальні контакти, соціальна допомога важливі. Адже розуміємо: південь, схід, та й Київ,  потребують відбудови», – каже громадська активістка.

URC-2025: СУПЕРЕЧКИ ПРО ВІДДАЧУ Й ДОЦІЛЬНІСТЬ

Водночас Федорів нагадує про підзвітність перед міжнародними партнерами і українським суспільством центральної та регіональної влади, кожного з відомств та громад, підписи чиїх керівників стоять під затвердженими в Римі документами.

«Звичайно, коли ти віддаєш свої кошти, хочеш, щоб вони були максимально ефективні і їх ніхто не вкрав. Ми бачимо, коли парламент голосує, то у порядку денному є примітки «Facility Plan» чи інші зобов’язання, які треба виконувати. Але водночас бачимо, що навіть якщо законопроєкт «має прапор ЄС», це не означає, що депутати якоюсь правкою чогось не доточили, щось не змінили», – розповідає очільниця ГО «Голка».

Також через те, що парламент розглядає багато питань у закритому режимі, громадський сектор та експерти не завжди можуть вчасно помітити потенційні ризики.

«А коли ми їх бачимо, то маємо лише тиждень-півтора, аби повідомити про це суспільству. А скільки треба часу, щоб достукатися до партнерів? Тому часом через парламент проходять закони, які не мали б пройти і які посилюють корупцію», – застерігає Ірина Федорів. 

Подібні оцінки лунають і від багатьох інших представників громадського сектору, політиків, бізнесменів, журналістів. Пишуть про «занадто компліментарне» для української делегації тло цьогорічної Конференції з відновлення, коли на офіційних зустрічах ніхто фактично не згадував про наші невиконані «домашні завдання», відкладені реформи (в тому числі, й зволікання з ухваленням необхідних законопроєктів) та інші проблеми – приміром, про ситуацію із непризначенням керівника БЕБ, корупційні скандали, які розслідуються правоохоронцями абощо. Але то, швидше, не через те, що партнери цього не помічають. Це – від усвідомлення небезпек   розхитування ситуації в охопленій масштабною війною країні. І це аж ніяк не означає, що у майбутньому нам не доведеться звітувати про кожен витрачений долар чи євро, наданий партнерами – у тому числі й у межах досягнутих в Римі угод загальною вартістю понад 13 мільярдів євро.  

Окрім того, у ЗМІ й соцмережах чимало публікацій і дописів, автори яких узагалі кажуть про недоцільність дискусій про відбудову під час довготривалої й виснажливої війни. Мовляв: зараз – не до міжнародних зустрічей та презентацій, якщо вони напряму не стосуються посилення обороноздатності України. 

Керівниця Програми ветеранського лідерства Руху ЧЕСНО Вікторія Олійник пояснює:

«На перший погляд, пафосна і занадто гучна подія в часи напруженої ситуації на фронті та у нічних містах України. Та навіть у такому форматі – подія надважлива. Тут завершилися місяці переговорів, які принесли мільярди євро на відновлення України. Такі зустрічі – спосіб утримувати міжнародну увагу, просувати наші інтереси і тиснути на агресора».

Експертка нагадала, що масштабна конференція в Римі – це лише вершина айсберга. Адже підготовка до підписання десятків угод тривала місяцями.  «Проведений у Римі захід фактично став публічним завершенням щорічного циклу перемовин про залучення інвестицій та підтримки України міжнародними партнерами. Можна сперечатися про доцільність такого масштабного формату фіксації домовленостей, але важливо не забувати, що все це не є забаганкою України», – резюмувала Олійник.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: URC 2025