Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на зустрічі з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Джулі Девіс заявив, що гучні корупційні справи мають привести до реальних результатів, а не бути використаними задля дестабілізації ситуації у країні.

Як передає Укрінформ, про це вони написали у соцмережі Х.

Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, яка також є чинною главою ОБСЄ, написала в соцмережі Х, що під час російської атаки Київ зазнав найбільших обстрілів, що призвело до загибелі та поранення людей та масштабних руйнувань. Вона висловила співчуття постраждалим та родинам загиблих.

«Фінляндія однозначно засуджує постійні атаки Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру. Міжнародне гуманітарне право встановлює тверде зобов’язання: цивільне населення має бути захищене постійно. Росія має нести відповідальність за свої постійні порушення міжнародного гуманітарного права», – зазначила Валтонен.

Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл висловив солідарність із народом України, який «зіткнувся з черговою масованою нічною атакою Росії».

«Росія навмисно знищує українські енергетичні об’єкти по всій країні. Цьому потрібно покласти край. Ми повинні збільшити підтримку України та посилити тиск на Росію», – написав він.

А очільник Міністерства оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, говорячи про атаку по Києву, підкреслив, що «Путін не хоче вести переговори про мир, а використовує терор, щоб зламати український народ».

«Агресія та терор не повинні оплачуватись Європою. Це зробить усю Європу менш безпечною. Усі країни повинні повністю підтримувати Україну», – йдеться в його дописі.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зазначив, що атака на цивільне населення та інфраструктуру тривала «безперервно п’ять годин і одинадцять хвилин».

«Під час нічної атаки Києва російські війська вбили кількох людей і поранили вагітну жінку. Путін не хоче миру, і саме тому Україні потрібна наша підтримка – вона також бореться за нас», – наголосив він.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде написав, що «поки міжнародна спільнота збирається у Варшаві, щоб просунути відбудову України, Росія розпочинає нові жахливі напади на мирних жителів у Києві».

Він зауважив, що це «різкий контраст і нагадування про те, що насправді має на увазі Росія, коли заявляє про готовність відновити «мирні» переговори».

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила про неможливість “нормалізації російської агресії” та підтвердила підтримку боротьби українського народу.

«Жахливі сцени в Києві після вчорашнього безперервного, невибіркового бомбардування житлових районів Росією», – написала Мецола у мережі Х.

МЗС Латвії також засудило атаку Росії, назвавши її «кривавою військовою машиною Кремля, яка знову прорвалася до Києва». Там зазначили, що РФ завдавала цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по житлових будинках, лікарні та школі.

«Варварство Кремля не знає меж, воно відверто зневажає гідність і людяність. Єдиною правильною реакцією є повна підтримка України та максимальний тиск на Росію», – написали у відомстві.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, коментуючи останню атаку, зауважив, що «російська жорстокість в Україні не має меж».

«Ми стоїмо з Україною. Ми допомагаємо відновити енергетичну інфраструктуру України та наполягаємо на довгостроковій підтримці, використовуючи заморожені російські активи. Ми не заспокоїмося, доки не буде зупинено російську агресію проти України», – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, кількість постраждалих унаслідок масованої атаки російських військ на Київ зросла до 30 осіб, відомо також про п’ятьох загиблих. У Деснянському районі столиці на місці удару триває пошукова операція.

У ніч проти 14 листопада російська армія атакувала Україну 430 безпілотниками й 19 ракетами, більшість з яких – балістичні. Основним напрямком удару був Київ.

Наслідки атаки зафіксовані у дев’яти районах столиці.

Президент Володимир Зеленський під час розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом обговорив подальшу підтримку України та атаку росіян.