Про це йдеться в публікації видання Time, яке взяло інтерв’ю у президента України, передає Укрінформ.

Трамп провів телефонну розмову з Путіним, який повідомив президентові США, що тисячі українських військових у Курську оточені російськими військами. «Це була брехня», – сказав Зеленський. Але Трамп продовжував її посилювати, зазначає автор публікації Саймон Шустер.

За словами Зеленського, офіційні особи США почали вірити Путіну на слово, навіть коли їхні власні розвідувальні дані йому суперечать, додав журналіст.

«Я вважаю, що Росії вдалося вплинути на деяких людей із команди Білого дому за допомогою інформації», – процитував він Зеленського. – Їхній сигнал американцям полягав у тому, що українці не хочуть припиняти війну, і треба щось зробити, аби їх змусити».

Українці вважають Америку їхнім союзником, зазначив Зеленський. «Але в той момент (під час переговорів у Білому домі, – ред.) було відчуття, що ми не є союзниками або не займаємо позицію союзника, – сказав президент. – У тій розмові я захищав гідність України».

На думку Зеленського, Трамп погодився на деякі з поступок Росії, не отримавши нічого натомість. Він зняв заявку України на вступ до НАТО й навіть припустив, що РФ може повернутися до G7 – клубу найбагатших демократій світу.

Зеленський каже, що такий підхід припиняє ізоляцію Путіна. «Це великий компроміс, – сказав він. – Уявіть собі вивільнення Гітлера з політичної ізоляції».

Трамп зрозуміє, сподівається президент України, що Путін слабший, ніж видається, і що йому не можна довіряти. На переконання Зеленського, президент США і його команда не змирилися б із програшем України.

«У них є власні амбіції. Вони бачать свою роль в історії» не лише як потужні лідери, а і як ті, хто може досягти гідного завершення війни. «Ось чому я не вірю в ці апокаліптичні сценарії», – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, журнал Time присвятив обкладинку нового номеру українському Президентові.

Фото: The White House

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль після обстрілу Росією Сум наголосив, що РФ демонструє бажання продовжувати терор, та закликав світ посилювати тиск на країну-агресора.

“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.