Суспільство
Максим Буткевич став лауреатом премії імені Вацлава Гавела
Премію з прав людини імені Вацлава Гавела цього року отримав український журналіст, правозахисник, співзасновник правозахисного центру “Зміна” та “Громадського радіо” Максим Буткевич.
Лауреата премії урочисто оголосили на відкритті осінньої пленарної сесії ПАРЄ у Страсбурзі 29 вересня, передає кореспондент Укрінформу.
У короткому списку претендентів також була грузинська журналістка, співзасновниця незалежних медіа “Батумелебі” та “Нетгазети” Мзія Амаглобелі. Її було зааарештовано та засуджено у 2025 році після викриття зловживань грузинської влади під час народних протестів. Це допомогло привернути увагу до репресій проти ЗМІ та зробило Мзію символом свободи преси та стійкості, підкресливши вирішальну роль журналістів у захисті прав людини.
Ще одним фіналістом премії Гавела став азербайджанський журналіст Ульві Гасанлі. Директор незалежного ЗМІ Abzas Media з 2016 року. З 2011 року він став жертвою безперервних переслідувань з боку уряду, включаючи свавільні затримання, тортури та політично мотивовані звинувачення. У червні 2025 року Хасанлі був засуджений до дев’яти років ув’язнення і наразі утримується в суворих умовах у віддаленій в’язниці, де він пережив голодування та одиночне ув’язнення.
Журі премії складається з незалежних діячів у сфері прав людини та засідає в Празі під керівництвом президента ПАРЄ Теодороса Русопулоса.
Премія імені Вацлава Гавела щорічно вручається за видатний внесок у захист прав людини. Вона охоплює грошову винагороду в розмірі 60 тисяч євро, трофей і диплом.
Як повідомляв Укрінформ, Максим Буткевич майже 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був координатором проєкту “Без кордонів”, а також співзасновником Центру прав людини ZMINA і Громадського радіо. Багато років виступав одним з організаторів та ведучих показів і подій Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Правозахисник виступав з лекціями про права людини, про мову ворожнечі, про біженців для журналістів, активістів та владних структур в Україні та в інших країнах. Працював в офісі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.
Після початку повномасштабної російсько-української війни у березні 2022 року Буткевич вступив до лав Збройних сил України. У червні того ж року потрапив до російського полону.
6 березня 2023 року незаконний “суд” на тимчасово захопленій частині Луганської області призначив йому 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку.
Апеляційний суд в Москві залишив вирок чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення частину часу фактичного тримання під вартою – з 19 серпня 2022 року.
У березні 2024 року Верховний суд РФ залишив без змін 13-річний вирок полоненому правозахиснику і військовослужбовцю. На судовому засіданні він розповів, що змушений був обмовити себе під погрозами тортур. Російські судді відмовилися долучити до матеріалів справи докази того, що Буткевич узагалі не був на місці ймовірного скоєння злочину, і взагалі в Сєвєродонецьку, ні у вказаний у “справі”, ні в будь-який інший день війни. Не взяли до уваги й заяву правозахисників, що він обмовив себе через обіцянки швидкого обміну та погрози тортурами.
У листопаді 2022 року Буткевич був нагороджений чеською премією “Історії несправедливості”: нагороду замість сина в Празі отримав його батько Олександр.
У 2023 році Максим Буткевич був вшанований Спеціальною відзнакою нагороди імені Анни Франк за людську гідність і толерантність від посольства Нідерландів у США та Національною правозахисною премією, яку вручає українська платформа “Правозахисний порядок денний”.
Буткевич був звільнений з полону 18 жовтня 2024 року.
Перше фото скріншот із відео
Державна служба статистики після чотирирічної перерви повертається до проведення вибіркових обстежень бюджетів домогосподарств.
Про це повідомила пресслужба Держстату, передає Укрінформ.
«Із 8 грудня 2025 року Державна служба статистики України відновлює проведення вибіркових обстежень населення (домогосподарств). Після чотирирічної перерви держава повертається до системного збору даних про життя населення, необхідних для ухвалення рішень у соціальній, економічній та демографічній політиках», – ідеться в повідомленні.
Наголошується, що проведення обстежень бюджетів домогосподарств розпочнеться з опитування щодо стану здоров’я населення за методологією Європейського Союзу. Такий формат забезпечує порівнюваність показників з іншими європейськими країнами та відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України.
Мета опитувань – отримати об’єктивну інформацію про те, як живуть українські родини сьогодні: які мають умови проживання, потреби та доступ до послуг, на що витрачають кошти, а також як війна вплинула на їхній добробут і стан здоров’я.
Зібрані дані дадуть змогу уряду та громадам ефективніше планувати соціальні програми й підтримку родин, а міжнародним партнерам – коректно оцінювати потреби населення при формуванні програм допомоги.
Отримана інформація буде використана для аналізу рівня життя населення та структури витрат на товари і послуги, оцінки ефективності державних і регіональних програм підтримки, розрахунку індексу споживчих цін, показників продовольчої безпеки, гендерної статистики та індикаторів Цілей сталого розвитку ООН.
До вибірки включено близько 11 тис. домогосподарств у 22 регіонах України (за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій). До випадково відібраних домогосподарств у період із грудня 2025 року по січень 2026 року завітає офіційний працівник органу державної статистики – фахівець з інтерв’ювання, який пред’явить службове посвідчення та документ, що підтверджує його особу.
Упродовж 2026 року із цими ж родинами буде проведено чотири квартальні інтерв’ю. Перед ними респонденти вестимуть короткі щоденники витрат, що дасть можливість отримати більш точну картину структури споживання.
У Держстаті підкреслили, що участь в опитуванні є добровільною, а конфіденційність відповідей – гарантованою. Отримані дані знеособлюються та не містять персональних ідентифікаторів. Жодних банківських реквізитів, паролів або сум на рахунках не запитують. Результати не використовуються для перевірок чи оподаткування. Усі інтерв’юери діють відповідно до Закону України «Про офіційну статистику».
Як повідомлялося, Державна служба статистики України, компанія YouControl та ГО «Асоціація відкритих даних» (АСВІДА) уклали тристоронній меморандум про взаємодію у сфері статистики, аналітики та цифровізації.
Фото ілюстративне: Мінреінтеграції
Президент України Володимир Зеленський нагородив міського голову Чорноморська Василя Гуляєва орденом Данила Галицького.
Відповідний указ оприлюднив Офіс президента.
Василій Гуляєв — український політик, народний депутат України VIII скликання у 2014—2019 роках. Міський голова Чорноморська з 2020 року. Член депутатської групи “партія Відродження”. У 2015 році призначений головою Одеської обласної організації політичної партії “Відродження”. У 2019 році вийшов з партії “Відродження”. Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.
Орден Данила Галицького — державна нагорода України, що призначена для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також державних службовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові.
Василь Гуляєв став єдиним у переліку хто тримав саме цю нагороду, утім загалом орденами, медалями, відзнаками та почесними званнями нагороджені 38 посадовців.
Серед них також орденами “За заслуги” III ступеня нагороджені:
- Головна спеціалістка управління Херсонської міської ради Ганна Азегова (посмертно).
- Начальниця Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району, Херсонської області Альона Охрімовська.
- Голова Миколаївської обласної ради Антон Табунщик.
63-річна Ганна Азегова загинула внаслідок російських обстрілів Херсона 27 січня 2023 року. Снаряд вдарив по авто, у якому перебувало двоє людей. Ганна загинула на місці.
Сергій Коцюба за власним бажанням пішов з посади виконувача обов’язки заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
-
Суспільство4 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Усі новини1 тиждень agoінженери створили новий генератор, який перевершив аналоги
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»