Connect with us

Відбудова

мер Очакова розповів про ситуацію в місті

Published

on


У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.

Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.

«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.

За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.

«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.

І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.

«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.

Фото: Наталія Грудова



Джерело

Відбудова

Шмигаль обговорив із послом Японії подальшу допомогу енергосектору

Published

on



Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме питання співпраці та подальшої допомоги енергетичному сектору.

Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.

Сторони обговорили необхідність прискорення закупівель за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) 62 силових трансформаторів для прифронтових областей України. Один такий трансформатор уже передано Херсонщині, ще 27 – Миколаївщині.

Разом із японськими партнерами ведеться робота і над закупівлею спеціалізованої техніки для видобутку газу. Україна також зацікавлена у вивченні можливостей співпраці для відновлення та модернізації ТЕС і ТЕЦ упродовж 2027 – 2030 років.

«Розраховуємо на подальшу співпрацю у ході підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027, адже Росія не припиняє завдавати прицільних ударів по нашій енергетичній і газовій інфраструктурі», – наголосив Шмигаль.

Зазначається, шо тільки через хаби Міненерго Україна отримала понад 113 т гуманітарної допомоги, зокрема 259 електростанцій резервного живлення. Серед наданого партнерами у межах різних програм підтримки також дві газові турбіни й пересувні підстанції, 181 генератор, 118 трансформаторів, 6400 габіонів та інше обладнання.

Читайте також: Японія передала Укрпошті 20 модульних відділень для прифронтових громад – Мінрозвитку

Як повідомляв Укрінформ, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, серед тем якої були підготовка до опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання.

Уряд Японії вже надав українській стороні 20 млрд дол. США з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Фото: Міненерго



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Київщина отримала від донора зі Швеції конструкції для захисту енергооб’єктів

Published

on



Київській області передали понад 33 тонни захисних конструкцій від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Минулого місяця зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Київщини передано понад 33 тонни гуманітарної допомоги від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB)”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Полтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини

Зазначається, що це – захисні конструкції, які допоможуть зміцнити енергооб’єкти, підвищити їх стійкість до можливих атак, забезпечити безпечніше проведення ремонтно-відновлювальних робіт та сприятимуть більш надійній роботі енергетичної інфраструктури Київщини.

Як повідомлялося, одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У «Дії» відкрили дві нові категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків

Published

on


У «Дії» доступні ще дві категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків – про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення від нерозірваних боєприпасів.

Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.

«У «Дії» розширили можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Відтепер доступні ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії з 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.

Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.

Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.

Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.

На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкрито можливість подання заяв про компенсацію у нових категоріях, що стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації проти України: B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

Заяви в категоріях B4 та B5 можуть бути подані державою Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.

Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії Російської Федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою “єВідновлення”.

Категорія B5 охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.

Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.

Водночас повідомляється, що заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.

Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру. У подальшому вони будуть передані на розгляд майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.

«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством, – зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у своєму дописі у Фейсбуці. – Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися. Так поступово вибудовується вся компенсаційна архітектура: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація. Що повнішою вона стає, то важче буде перекласти цю ціну на жертв агресії або на наших партнерів».

Мудра нагадала, що «до Реєстру вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, а кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписало 39 держав і ЄС, потрібно 25 ратифікацій для набуття чинності, вже є перші 8».

Читайте також: За програмою компенсації у липні розмінували 210 гектарів сільгоспземель

Як повідомлялося, на порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.