Відбудова
мер Очакова розповів про ситуацію в місті
У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.
Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.
«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.
За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.
«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.
І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.
«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.
Фото: Наталія Грудова
Відбудова
Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від партнерів
Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину мостових конструкцій у межах технічної допомоги. Їх використають для облаштування резервних переправ через Дніпро у Києві, тож додаткових коштів на придбання цих конструкцій не потрібно.
Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.
«Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії, Америки в рамках технічної допомоги. На них не треба буде додатково витрачати кошти», – зауважив депутат.
За його словами, у столиці вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ: на окремих об’єктах триває підготовка, на інших – практична реалізація. Два мостові переходи планують звести до кінця лютого.
Він наголосив, що важливо не лише спорудити переправи, а й належно інтегрувати їх у транспортну систему столиці. Для цього облаштовують розгалужені під’їзні шляхи, які мають запобігти накопиченню автомобілів після перетину Дніпра.
«На під’їзні шляхи й на монтування виділили 2,2 мільярда гривень: один мільярд – з бюджету Києва і 1,2 мільярда – з резервного фонду Кабінету Міністрів», – зазначив Крейденко.
За словами депутата, альтернативні маршрути вкрай необхідні з огляду на системні російські удари по мостах. Водночас він упевнений, що резервні переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково забезпечать транспортне сполучення.
«Нині щодня береги Дніпра в Києві перетинають близько 600 тисяч транспортних засобів і важливо, щоб у нас були альтернативи, які дозволять хоча б частково вирішити проблему», – наголосив він.
Крейденко не став розголошувати місця спорудження альтернативних мостових переходів з міркувань безпеки.
«Локації визначають військові з урахуванням рельєфу, течії річки, а також можливостей оборони та протиповітряного захисту переправ», – пояснив він.
Окремо депутат прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.
«Такі тунелі в провідних країнах світу будуються не один рік, витрачаються мільярди доларів на реалізацію цих проєктів. На жаль, у нас таких коштів особливо під час воєнного стану немає», – пояснив Крейденко.
Він додав, що навіть за наявності фінансування повноцінна реалізація проєкту могла би тривати два-три роки, адже потрібно не лише спорудити тунель, а й облаштувати його та інтегрувати в транспортну мережу Києва.
За словами депутата, до цього питання можна було б повернутися після завершення воєнного стану, зокрема, за умови залучення фінансування від Європейського Союзу або інших міжнародних партнерів.
«Поки таких домовленостей, таких угод, підписаних на папері, немає. Це просто інформація для роздумів, можливо, це плани на майбутнє після закінчення воєнного стану. У мирний час можна почати реалізовувати цей проєкт» – підсумував Крейденко.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують збудувати 21 мостову переправу і вже розпочали роботи у Києві – про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
Відбудова
Швеція, ЄС і Британія передали Україні енергообладнання на понад €2,4 мільйона
Минулого тижня енергетичні компанії Чернігівщини, Одещини, Вінниччини та Харківщини, а також «Укрзалізниця» отримали обладнання на понад €2,4 млн через Фонд підтримки енергетики України.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала важливе обладнання для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури на понад 2,4 млн євро від Швеції, ЄС і Великої Британії. Постачання профінансували Швеція, Європейський Союз та Велика Британія”, – йдеться у повідомленні.
Серед переданого обладнання — трансформатори, вимикачі, ізолятори, трансформаторна олива та інші матеріали.
Як повідомляв Укрінформ, протягом минулого тижня росія 116 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетику та нафтогазовий сектор.
Фото ілюстративне
Відбудова
НКРЕКП обговорила зі шведськими партнерами інвестиції
Члени НКРЕКП Роман Шикеринець та Олександр Формагей під час міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine 2026 у Варшаві провели робочі зустрічі зі шведськими партнерами.
Про це повідомляє пресслужба НКРЕКП, передає Укрінформ.
Сторони обговорили залучення інвестицій у відновлення енергетики України, модернізацію інфраструктури та наближення національного регулювання до європейських стандартів.
Зустрічі організувала Шведсько-українська торговельна палата у Скандинавії в межах меморандуму про взаєморозуміння з НКРЕКП.
Під час зустрічі з представниками фінансової інституції Swedfund розглянули інвестиційний потенціал української енергетики та регуляторні умови для фінансування проєктів відновлення.
З представниками IVL Swedish Environmental Research Institute обговорили співпрацю у сферах енергоефективності, декарбонізації та модернізації систем централізованого теплопостачання.
На зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ Швеції йшлося про регуляторну співпрацю, інтеграцію українських енергетичних ринків до європейського простору, цифровізацію та захист прав споживачів.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли внески від Німеччини, Мальти та угорської компанії REKK на загальну суму понад 249,7 млн євро.
Фото: nerc.gov.ua
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика7 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса6 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
