Відбудова
мер Очакова розповів про ситуацію в місті
У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.
Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.
«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.
За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.
До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.
«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.
І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.
Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.
«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.
Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.
Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.
За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.
«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.
Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).
Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.
Фото: Наталія Грудова
У Парижі відбулася конференція високого рівня, присвячена відновленню Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений внаслідок російської атаки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.
Зазначається, що учасниками заходу стали 34 країни та міжнародні організації. Українську делегацію очолив заступник міністра енергетики Анатолій Куцевол.
“Під час заходу до коаліції донорів долучилися нові учасники. Загалом 14 країн та міжнародних організацій зобов’язалися внести 303 млн євро до Міжнародного рахунку співробітництва з питань Чорнобильської АЕС (ICCA), яким керує ЄБРР, для відновлювальних робіт на конфайнменті”, – йдеться у повідомленні.
Серед донорів – Європейський Союз, Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Норвегія, Польща, Швейцарія, Литва, Австрія, Канада, Греція, Італія, Молдова та Нідерланди. Частина партнерів уже оголосила суми зобов’язань, частина – планує оголосити про свої внески у найближчі місяці.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль під час онлайн-виступу подякував Франції за проведення в Парижі Конференції донорів високого рівня, присвяченої відновленню Нового безпечного конфайменту Чорнобильської АЕС. Він нагадав, що у лютому 2025 року конфайнмент був пошкоджений російським дроном.
“Для відновлення об’єкта необхідно близько 500 млн євро. Тимчасовий ремонт уже триває. Плануємо завершити всі інженерні роботи та повністю відновити функціональність конфайнменту до 2030 року”, – наголосив Шмигаль.
Міністр зауважив, що Україна вдячна кожній країні, яка вже зробила внесок у відновлення. Він закликав партнерів приєднатися до відновлення конфайнменту.
“Водночас остаточний рахунок за удар по Чорнобильській станції має оплатити Росія. Тому ми будемо працювати з партнерами, щоб відшкодувати витрати на відновлення з російських активів”, – зазначив Шмигаль.
Як повідомлялося, 9 листопада Франція оголосила, що надасть ще 30 млн євро на ремонт захисної арки Чорнобильської АЕС, яку пошкодив російський дрон. За підсумками донорської конференції в Парижі для повного відновлення споруди залишається залучити щонайменше 222 млн євро.
У жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли внески від Німеччини, Мальти та угорської компанії REKK на загальну суму понад 249,7 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики у Телеграмі.
“У жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Німеччини – 249,7 млн євро, Мальти – 50 тис. євро та угорської компанії REKK – 3 тис. євро. Загальна сума надходжень становить понад 249,7 млн євро”, – йдеться у повідомленні.
Минулого місяця були також анонсовані нові внески: зокрема, 45 млн євро від Швеції, 40 млн євро від Нідерландів. Про додатковий пакет підтримки оголосила Норвегія.
Окремо Світовий банк схвалив інвестиції Україні на суму 116,2 млн доларів у межах програми «Інтеграція відновлюваних джерел енергії» (REI). Кошти спрямують на розвиток транскордонних з’єднань, нарощування потужностей відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії.
Упродовж жовтня українські енергетичні компанії отримали обладнання, закуплене через Фонд за раніше укладеними контрактами, на суму близько 4,1 млн євро. Йдеться про трансформатори, обладнання для захисту електромереж, вимикачі, роз’єднувачі, ізолятори та спеціалізовані вантажні автомобілі, необхідні для підтримки стабільної роботи й відновлення енергетичної інфраструктури.
Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 2,408 млрд євро від 41 іноземного спонсора з 27 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
Як повідомляв Укрінформ, Фонд підтримки енергетики України у жовтні уклав 90 контрактів на постачання енергетичного обладнання на суму майже 200 млн євро — це найвищий місячний показник за весь час його роботи.
Банки в межах спільного меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 22 областях на 73 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк України.
“Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак російської федерації розпочали фінансування відповідних проєктів бізнесу на 67,1 млрд грн та населення на 5,9 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що за даними опитування найбільших банків – підписантів меморандуму, станом на 26 жовтня 2026 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,176 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових та гідро-, біо-, вітрових установок, придбання генераторів.
Крім генерації, банки фінансують проєкти бізнесу зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами сягнула 1,050 ГВт.
Станом на 26 жовтня 2026 року валовий портфель “енергетичних” кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 44,1 млрд грн, населенню – 4,4 млрд грн.
Проєкти фінансуються в 22 областях країни.
“Національний банк системно працює над адаптацією регуляторних вимог для розширення доступу бізнесу до кредитів. З початку серпня ухвалено вже чотири пакети заходів, у тому числі жовтневі рішення, спрямовані на підтримку кредитування підприємств енергетичного сектору та критичної інфраструктури”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.
У лютому 2026 року банки в доповненні до меморандуму про фінансування відновлення енергетики оновили орієнтовні умови фінансування інвестиційних проєктів, щоб сприяти більш гнучкому формуванню кредитних продуктів. До меморандуму вже приєдналися 53 підписанти.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Суспільство1 тиждень agoБлагодійний аукціон зібрав ₴2,5 мільйона на дрони для бійців ГУР та «Азову»