Відбудова
мер Очакова розповів про ситуацію в місті
У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.
Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.
«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.
За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.
«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.
І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.
«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.
Фото: Наталія Грудова
Відбудова
У Вінниці відновлюють пошкоджений дронами дитсадок
У Вінниці за підтримки ЮНІСЕФ відновлюють пошкоджений під час березневої атаки російських дронів дитячий садок «Ластівка».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«У дитячому садку №13 «Ластівка» триває відновлення будівлі, пошкодженої вибуховою хвилею під час березневої атаки російських дронів на місто. Березневий удар залишив по собі пошкоджені рами й вибите скло», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ремонтні роботи виконують за співфінансування ЮНІСЕФ і бюджету Вінницької громади.
У пошкодженому корпусі демонтують старі рами та встановлюють нові віконні блоки. Нові конструкції мають багатошарове триплексне скло зі спеціальною захисною плівкою між шарами. У разі пошкодження вона утримує уламки й не дає їм розлітатися всередину приміщення. За принципом дії воно подібне до лобового скла автомобіля: може тріснути від удару, але залишається на плівці.
Такі вікна також краще зберігають тепло та зменшують проникнення зовнішнього шуму. Для групових кімнат це особливо важливо: упродовж дня діти тут граються, навчаються, відпочивають, і простір має бути теплим та придатним для щоденного перебування.
Наразі виконано близько 40% запланованих відновних робіт. На першому поверсі садочка встановлення вікон уже завершили, там облаштовують відкоси. Паралельно демонтують старі блоки та монтують нові вже на другому поверсі.
Після заміни вікон фахівці перейдуть до відновлення чотирьох вітражних конструкцій.
Завершити відновні роботи й повернути дітей до оновлених груп у міськраді планують до кінця червня.
Як повідомлялось, 24 березня Вінниця зазнала масованої атаки дронів. Одна людина загинула, 21 дістала поранення. Вибуховою хвилею було пошкоджено житлові будинки, комерційні об’єкти та адміністративні будівлі.
Відбудова
Норвегія надасть Україні близько €40 мільйонів на відновлення енергосистеми
“Норвегія надасть 425 мільйонів норвезьких крон (приблизно 40 мільйонів євро – ред.), щоб допомогти Україні відновити стійкість її енергетичної системи”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що допомога орієнтована на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумуляторні накопичувачі та гнучкі місцеві енергетичні системи. Це фінансування посилить стійкість енергопостачання України, допоможе пришвидшити відновлення та забезпечити роботу критично важливих послуг.
«Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, що буде менш вразливою до нападів. У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС», – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
«Зима може здаватися далекою, але готуватися потрібно вже зараз», – додав він.
«Внесок Норвегії – це обіцянки в дії. Це допоможе Україні підготуватися до наступної зими та наблизитися до енергетичної системи ЄС, до свого місця в ЄС. Зосередження уваги на відновлюваних джерелах енергії та децентралізованому виробництві енергії сприятиме енергетичній безпеці України. Це також наблизить Україну до поточних пріоритетів ЄС через зелений перехід», – сказала європейський комісар з питань розширення Марта Кос.
Підтримка буде надаватися через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України. Ця домовленість розроблена для мобілізації додаткового фінансування від банків та інших фінансових установ.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія у середу, 6 травня, оголосила про надання Україні 2,8 мільярда норвезьких крон (понад 300 мільйонів доларів) через ініціативу НАТО з закупівлі американської зброї Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Відбудова
Україна стала соціально «антикрихкою», але потребує підтримки партнерів для відновлення
Повномасштабна війна зробила Україну «антикрихкою» соціально, однак країна залишається матеріально вразливою та потребує системної підтримки партнерів для відновлення.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час IV Міжнародного Саміту міст і регіонів «Партнерство. Стійкість. Готовність», передає кореспондент Укрінформу.
«Трансформація, яка відбувається в Україні зараз, є унікальною за своєю системою управління, прийняття рішень та реагування на суспільні потреби. Україна сьогодні стала антикрихкою соціально – нашу згуртованість та єднання всередині країни неможливо збити. Проте ми стали дуже вразливими матеріально. Ми не просто адаптуємося, ми стрімко змінюємося під час війни», – сказав Кулеба.
Він підкреслив, що за чотири роки повномасштабного вторгнення докорінно змінилися військові та безпекові технології, а українці отримали досвід захисту критичної інфраструктури, якого зараз не має жодна країна світу.
Віцепрем’єр-міністр зауважив, що основою цієї стійкості є люди на місцях, зокрема від лідерів громад до звичайних працівників комунальних служб, які цілодобово ліквідовують наслідки ворожих обстрілів.
Кулеба подякував іноземним делегаціям та представникам місцевого самоврядування, зокрема колегам із Польщі, які попри нещодавні жорстокі масовані обстріли Києва прибули на саміт.
За його словами, для подолання матеріальної вразливості Україна вже зараз запроваджує нові інструменти, серед яких Міжнародний транспортний фонд, покликаний оперативно реанімувати пошкоджену логістику. Крім того, на рівні громад активно реалізуються комплексні плани стійкості та продовжує розвиватися державна програма «єВідновлення», завдяки якій допомогу вже отримали 200 тисяч українських родин.
«Попри велику кількість руйнувань, ми демонструємо надзвичайну динаміку змін. Наприклад, на Київщині вже на 90% відновили Бородянку. В перспективі Україна – це великий «супермаркет інвестицій», але сьогодні нам необхідна солідарність міжнародної спільноти», – підсумував Кулеба.
Як повідомлялось, за державною програмою «єВідновлення» компенсації за пошкоджене та знищене житло станом на 10 травня 2026 року отримали 196 067 родин на загальну суму 89,7 млрд грн.
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика7 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
