Відбудова
мер Очакова розповів про ситуацію в місті
У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.
Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.
«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.
За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.
«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.
І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.
«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.
Фото: Наталія Грудова
Відбудова
В Україні збудували протирадіаційні укриття ще у чотирьох школах
Ще чотири нові протирадіаційні укриття запрацювали в українських школах.
Про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
“Безпечні простори збудовано в закладах освіти Сумської, Запорізької, Житомирської та Дніпропетровської областей. Завдяки цьому ще понад 1 000 дітей повернулися до якісного та безпечного очного навчання. Фінансування реалізовано через державну фандрейзингову платформу United24″, – йдеться у повідомленні.
У міністерстві висловили вдячність уряду Литви та Lithuanian Fund for the Development Cooperation and Humanitarian Aid за підтримку відновлення безпечного очного навчання для українських дітей.
Як повідомляв Укрінформ, у свічні МОН розпочало прийом заявок від закладів освіти на будівництво укриттів. В держбюджеті на це передбачено 5 млрд грн.
Відбудова
Україна посилює співпрацю з Японією та UNIDO із зеленої відбудови
Україна, Японія та Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) провели перше засідання Тристороннього діалогу з промислової політики щодо індустріального відновлення та модернізації української промисловості.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що перше засідання започаткувало інституційну платформу для координації міжнародної підтримки, узгодження промислової політики та реалізації спільних проєктів.
Під час переговорів сторони обговорили реалізацію Програми зеленої індустріальної відбудови України, розвиток тристороннього партнерства, а також запуск проєкту із трансферу технологій за участю японського бізнесу.
«Мета України – не просто відновити зруйновану промисловість, а побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану в європейські та глобальні ланцюги доданої вартості. Партнерство з Японією та UNIDO відкриває нові можливості для технологічної модернізації, розвитку малого і середнього бізнесу та впровадження інновацій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.
У межах візиту українська делегація провела зустрічі з керівництвом UNIDO, під час яких обговорили розвиток малого і середнього бізнесу, цифрову трансформацію та інноваційні екосистеми.
Окрему увагу сторони приділили впровадженню штучного інтелекту, а також розвитку індустріальних кластерів і парків.
За підсумками тристоронніх консультацій визначено ключові пріоритети співпраці, серед яких модернізація промисловості, розвиток МСП, зелена трансформація, цифровізація та інтеграція українських підприємств у глобальні виробничі ланцюги.
Серед практичних напрямів взаємодії – розвиток циркулярної економіки, впровадження цифрових технологій, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваної енергетики та підтримка бізнесу через доступ до фінансування і міжнародних ринків.
Сторони також обговорили механізми посилення трансферу технологій, зокрема через партнерства між українськими та японськими компаніями та проведення бізнес-місій.
У межах відповідного проєкту вже сформовано каталог із 47 технологічних рішень, які можуть бути впроваджені в Україні через створення спільних підприємств. Ініціатива реалізується за підтримки уряду Японії та передбачає розвиток виробництв без прямого фінансування.
Крім того, обговорено підготовку нових спільних проєктів, зокрема із грантовою підтримкою підприємств та розвитком зелених технологій. Загальний потенційний обсяг нових ініціатив перевищує 100 млн євро.
Наступні засідання Тристороннього діалогу заплановані на літо та кінець 2026 року.
Як повідомлялося, Тристоронній діалог з промислової політики (TIPD) – це новий формат співпраці між Україною, Японією та UNIDO, спрямований на координацію політик, залучення інвестицій і впровадження технологій для зеленої індустріальної відбудови України.
Проєкт передбачає трансфер технологій та створення нових бізнесів у таких сферах, як енергетика, цифрова інфраструктура, переробка відходів, водоочищення та індустріальні технології.
Фото: Мінекономіки
Відбудова
Нові очисні споруди у Миколаєві запрацюють із 15 березня
Якість води у місті Миколаїв стане кращою після запуску нових очисних споруд, які мають запрацювати вже 15 березня.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, коментуючи закиди містян з приводу того, що погіршення якості води з нового водогону пов’язане з бажанням КП «Миколаївводоканал» підвищити вартість кубометра майже утричі.
“Вода погана, бо після зими були повені і у річку Південний Буг, звідки йде водозабір, потрапило багато бруду. Старі очисні не справляються. Але з 15 березня запускаються нові очисні у тестовому режимі і тоді вона ставатиме кращою», – підкреслив Кім.
Він також наголосив, що зі свого боку намагатиметься зробити все можливе, щоб підвищення ціни на воду з нового водогону було мінімальним. Адже він збудований за кошти держави.
Як повідомлялося, останніми тижнями у Миколаєві значно погіршилася якість води у кранах, вона стала болотяного кольору.
12 квітня 2022 року російські загарбники залишили Миколаїв без води, перебивши водогін Дніпро-Миколаїв.
Будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, завершено у жовтні 2025 року. Проте старі очисні споруди, які є у наявності у КП «Миколаївводоканал», не можуть впоратися з доведенням показників якості питної води до норм ДСТУ
Першу чергу нових очисних споруд у Миколаєві, які дадуть змогу постачати якісну питну воду через новий водогін планується виконати до кінця березня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Суспільство1 тиждень agoУ Білгород-Дністровському районі «шахед» влучив у стадіон біля школи
-
Суспільство1 тиждень agoУ Херсоні відкрили документи щодо привласнення коштів на ремонті міської лікарні Анонси
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Події1 тиждень agoУІНП готовий долучитися до оцифрування фондів української бібліотеки, перевезеної з Торонто в Тернопіль
