Відбудова
мер Очакова розповів про ситуацію в місті
У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.
Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.
«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.
За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.
«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.
І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.
«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.
Фото: Наталія Грудова
Відбудова
Українці очікують компенсації за втрачене житло на ₴100 мільярдів
Черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.
Про це в Укрінформі під час круглого столу «Право внутрішньо переміщених осіб на житло: чи можуть локальні рішення допомогти розв’язати проблему національного рівня?» заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко.
«Коштів на вирішення питання з житлом для вимушено переміщених осіб закладено дуже мало. Наразі у проєкті бюджету на наступний рік на це передбачено близько 15 млрд грн. Тоді як черга на отримання ваучерів за програмою для переселенців з ТОТ та сертифікатів по «єВідновленню» вже перевищує 100 млрд грн. Люди чекають не тимчасових рішень, а саме отримання коштів на придбання нового житла», – наголосив Ткаченко.
Він висловив сподівання, що у законопроєкті будуть враховані пропозиції його колег по парламенту, і на розв’язання житлової проблеми ВПО спрямують додаткові кошти.
Відповідаючи на запитання, як локальні рішення допомагають зменшити навантаження на державний ресурс, Ткаченко наголосив: без активної участі громад, які приймають переселенців, забезпечити житлом усіх нужденних неможливо. Йдеться про військові, міські, селищні та обласні адміністрації.
Також до розв’язання питання мають активно долучатися адміністрації окупованих громад і областей, які продовжують працювати. Як приклад такого рішення Ткаченко навів ініціативу Луганської ОВА.
«Луганська обласна військова адміністрація всі залишки обласного бюджету спрямовує на кредитування своїх переселенців. Це тільки називається кредит: за однією з категорій люди отримують 99,9% компенсації цього кредиту від обласної влади. Тобто це та сама програма «єВідновлення», але обласного рівня. І що дуже важливо, це одна з небагатьох програм, яка працює саме для ВПО з громад, окупованих ще з 2014 року», – розповів депутат.
Нардеп також розраховує на результати співпраці новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб із парламентом, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами.
Як повідомлялося, найближчим часом близько 2 тис. сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення» – для фінансування житлових сертифікатів вже надійшли понад 2,5 млрд грн.
Відбудова
На Сумщині вже відбудували 119 закладів освіти
Від початку повномасштабного російського вторгнення у Сумській області пошкоджені й зруйновані 327 закладів освіти, 119 – уже відновлені.
Про це повідомив міністр освіти та науки Андрій Бутенко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Освіта на Сумщині працює в складних умовах. В області 606 закладів освіти. Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила 294 з них, ще 33 зруйнувала повністю, 119 закладів уже відновили”, – написав він.
Міністр додав, що попри постійні атаки ворога, в регіоні наразі навчаються понад 72 тисячі школярів і майже 17 тисяч дошкільнят. Ще понад 38 тисяч молодих людей здобувають професійну, фахову передвищу та вищу освіту.
Також Бутенко зауважив, що на Сумщині вже функціонують 13 підземних шкіл, п’ять із яких збудували цього року.
Як повідомляв Укрінформ, 22 червня російські війська завдали ракетного удару по місту Білопілля Сумської області, пошкодивши заклади освіти.
Відбудова
Уряд спрямує понад ₴4 мільйони на відновлення Інституту біохімії імені Палладіна
Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російської дронової атаки в ніч проти 2 липня.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
«Росія систематично атакує українську наукову інфраструктуру, намагаючись знищити можливості для проведення досліджень і розвитку технологій. Наше завдання — зберегти наукові установи, їхній потенціал і забезпечити умови для продовження роботи дослідників. Спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна — конкретний крок у цьому напрямі. Насамперед необхідно зупинити подальше руйнування пошкоджених будівель, щоб надалі перейти до їх комплексного відновлення», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Фото: facebook.com/den.kolyba
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на розроблення проєктно-кошторисної документації та проведення першочергових робіт із консервації пошкодженого даху. Це дасть змогу запобігти подальшому руйнуванню будівель, зберегти наукову інфраструктуру установи та створити необхідні передумови для її повноцінного відновлення.
Як повідомлялося, унаслідок російської атаки на Київ 2 липня були пошкоджені три з чотирьох корпусів Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України: зруйновано дах, вибито вікна, постраждали приміщення, лабораторії та обладнання.
Перше фото: Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
-
Суспільство1 тиждень agoГерої не вмирають: Андрій Залужняк — публікація
