Відбудова
мер Очакова розповів про ситуацію в місті
У прифронтовому Очакові на Миколаївщині, що знаходиться за п’ять кілометрів від окупованої Кінбурнської коси, пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80% інфраструктури та житлових будинків.
Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.
«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.
За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.
До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.
«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.
І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.
Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.
«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.
Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.
Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.
За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.
«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.
Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).
Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.
Фото: Наталія Грудова
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від латвійських донорів понад 900 тонн енергетичного обладнання та 600 тис. євро до Фонду підтримки енергетики України.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
За його словами, латвійська допомога включає силові трансформатори й трансформатори струму, обмежувачі, ізолятори, трактори з буровими установками і бездротові маршрутизатори. Це обладнання допомагає українським енергетикам швидше відновлювати енергооб’єкти після російських атак, зазначив він.
Шмигаль підкреслив, що лише для потреб Чернігівщини латвійський уряд передав цього року 30 генераторів потужністю від 80 до 650 кВт. Очікується надходження ще 30 генераторів, які мають посилити енергетичну стійкість прифронтової області напередодні зими.
Цього тижня Чернігівщині вже отримала нову партію генераторів від Латвійської Республіки, додав віцепрем’єр.
За словами Шмигаля, один із пріоритетних напрямів співпраці — постачання обладнання з латвійських електростанцій, виведених з експлуатації. Воно потрібне для ремонтно-відновлювальних робіт на українських енергооб’єктах.
Шмигаль подякував Латвії за підтримку України та допомогу в зміцненні енергетичної стійкості.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня уряд Латвії схвалив новий пакет енергетичної підтримки для Чернігівської області на суму близько 200 тис. євро.
Про це міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко повідомив у Фейсбуці, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі в країні реалізується 342 проєкти будівництва і реконструкції закладів охорони здоров’я на суму 27 млрд грн», – заявив він.
Окремо міністр поінформував, що у Берегівській лікарні імені Бертолона Ліннера завершили будівництво нового корпусу.
«П’ять поверхів, нові дитяче, хірургічне, акушерсько-гінекологічне відділення та інтенсивна терапія. Три операційні, рентгенологічна діагностика, амбулаторна реабілітація. Це дає лікарні більше можливостей для лікування пацієнтів у тяжких станах, проведення операцій, допомоги дітям і жінкам та відновлення після травм і захворювань», – зазначив глава МОЗ.
Ляшко констатував, що роботи тут були проведені якісно, обладнання – найвищого рівня і що тут були створені умови для того, щоб медичні працівники могли отримувати задоволення, надаючи медичні послуги.
«Для нас ключова задача – створити умови в лікарні, однаково комфортні як для пацієнта, так і для медичного працівника. Тут реально умови створені, (щоб – ред.) рухатися вперед, розвивати українську медицину. І ми вже бачили навіть патенти на винаходи, які роблять медичні працівники цього закладу», – повідомив він.
Міністр поінформував, що цей проєкт у Берегові реалізувався спільно: 93,9 млн гривень — це кошти державного бюджету, 71,4 млн грн — обласного.
«Значну частину обладнання допомогли забезпечити міжнародні партнери та благодійні організації. Дякую всім, хто долучився», – заявив Ляшко.
Окрім цього, глава МОЗ також відвідав Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги.
«Говорили про профілактику та раннє виявлення хронічних захворювань. Обстеження за програмою Скринінг здоров’я 40+ тут уже пройшли 820 людей. У центрі облаштовано простір психологічного розвантаження для медичних працівників і пацієнтів», – зазначив він.
Ляшко повідомив, що це – один із 60 таких просторів у центрах первинної медико-санітарної допомоги у 21 області, створених у межах спільного проєкту Міністерство охорони здоров’я України та World Bank Ukraine HEAL Ukraine.
Міністр поінформував, що фінансування здійснювалося донорськими коштами Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) і що роботи виконало Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС).
Окрім цього, глава МОЗ відвідав і пункт базування бригад екстреної медичної допомоги 103 Закарпаття – ЗЦЕМД МК.
«Поспілкувалися з командою про умови роботи та оплату праці — зарплата лікаря тут перевищує 60 тис. грн», – заявив він.
Як повідомлялося, у чотирьох гірських областях заплановане посилення системи надання екстреної медичної допомоги.
Фото ілюстративне zakarpattya.net.ua
У Національній академії наук розробляють проєкт консервації будівлі президії, яка постраждала внаслідок російської атаки. Завершити роботи планують до настання холодів.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов в ефірі телеканалу Суспільне Культура.
За його словами, внаслідок удару та подальшої пожежі пошкоджено близько 900 м² приміщень із загальних 2350 м², що становить майже 40% будівлі. Він додав, що найтяжчою втратою для академії стала загибель двох працівників.
«Та частина будівлі, яка не пошкоджена ударом і пожежею, теж, на жаль, наразі не придатна для експлуатації, оскільки горів дах, і вода, яка потрапляла на цей дах, пошкодила ці приміщення», – зазначив Богданов.
«Будівля стара, там дерев’яні перекриття, дранка, штукатурка, і зараз це все відвалюється, тому працювати там неможливо», – додав віцепрезидент.
Наразі Київська аварійно-рятувальна служба завершує розбір найнебезпечніших елементів конструкції, а працівники академії допомагають прибирати приміщення. Найближчим часом звідти вивезуть сміття та вологі пошкоджені елементи. Наступним кроком стане збереження того, що лишилося.
«Зараз ми розроблятимемо проєкт цієї консервації і, безумовно, це треба зробити до настання холодів», — пояснив Богданов.
Попри значні руйнування вже 30 вересня президія зібралася на чергове засідання. Академія також отримала слова солідарності від багатьох міжнародних наукових організацій. Богданов сподівається, що ця підтримка переросте у допомогу з обладнанням та вплине на ізоляцію російських вчених у світі.
Як повідомляв Укрінформ, 28 вересня у центрі Києва російський дрон влучив у будівлю Національної академії наук, загинули двоє людей і семеро зазнали поранень.
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство7 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)