Суспільство
Мережа «Епіцентр» зазнала хакерської атаки
Торговельні центри мережі «Епіцентр» відновили роботу після масштабної хакерської атаки, яка сталася в ніч проти 28 квітня; компанія продовжує ліквідацію її наслідків.
Про це пресслужба компанії повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Станом на вечір понеділка компанії «Епіцентр К» вдалося відновити роботу всіх торговельних центрів мережі після хакерської атаки, що відбулася в ніч на 28 квітня. Водночас цілеспрямована атака зловмисників призвела до серйозних наслідків для інфраструктури компанії», – йдеться в повідомленні.
За інформацією пресслужби, протягом 28 квітня більшість торгових обʼєктів мережі працювали з перебоями, проте зараз всі великі торгові центри компанії відновили стабільну роботу. Деякі складнощі з функціонуванням залишаються у низки малоформатних торгових обʼєктів.
Невирішеними також залишаються проблеми з регістрами бухгалтерського обліку. В структурі баз даних, що стосуються бухгалтерського обліку, відсутні всі регістри та журнали. У результаті цього немає змоги складати будь-які форми бухгалтерської та податкової звітності.
Команда фахівців «Епіцентр К» продовжує робити все можливе задля усунення наслідків хакерської атаки та якнайшвидшого відновлення всіх сервісів компанії.
Як повідомлялося, наприкінці січня міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП зазнала найбільшої хакерської атаки за всю історію свого існування.
Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.
Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв’ю Укрінформу.
“Щодо рекомендацій: у 2021 році Комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.
За її словами, в мові діють не лише формальні засоби, і не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.
“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми («пан», «пані»), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.
Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів, і важливо не забувати про це різноманіття.
Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.
Приморський районний суд Одеси відхилив клопотання адвокатів Олександра Орлова, який у 2018 році був представником підрядника під час будівництва в Одесі Глибоководного випуску стічних вод у море.
Адвокати наполягали спочатку на закритті провадження, а потів на відводі прокурора.
Справу Приморський суд розглядає по другому колу після того, як касаційний суд скасував рішення Приморського же суду та Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі.
Справу Олександр Орлова виділили в окреме провадження. У січні 2024 року видання 368.media повідомляло, що Приморський районний суд Одеси виправдав обвинувачених у справі Глибоководного випуску. Йшлося про бізнесмена Руслана Тарпана, якому належала фірма підрядник, Вадима Теплицького – директора ТОВ “Білд-Про”, депутата Одеської облради
Сергія Бердічевського – директора ТОВ “Інно-Трейдінг”, Вадима Гетьмана – ексдиректора ПП “Ремерцентр”, Ігоря Полуденка – ексдиректора управління капітального будівництва Одеської ОДА, Василя Попова – директора ПП “Ремерцентр”, Олександра Романова – начальника технічного відділу управління капітального будівництва Одеської ОДА, Віталія Бойка – головного інженера ДП “Чорноморндіпроект”
У 2024 році журналісти Центру публічних розслідувань на тлі виникнення смороду в Одесі, який тримався понад тиждень, дослідили історію будівництва каналізаційного “Глибоководного випуску”, який коштував державі понад 300 мільйонів й дійшли висновку, що до вартості самого проєкту “Глибоководного випуску”, можна додати ще й бюджетні кошти, які регулярно витрачали на ремонт греблі Хаджибейського лиману.
Будівництво випуску, стало вже причиною для відкриття кримінального провадження щодо бізнесмена Руслана Тарпана – у липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) навіть заявляло, що “Глибоководний випуск”, який будували в Одесі фірми ексдепутата Руслана Тарпана з компанії “Incor Group”, є набором будівельних матеріалів, які непридатні до використання.
В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом
Джерело
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова6 днів agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло