Як передає Укрінформ, про це повідомив Офіс генерального прокурора.

Під час відновлення дев’ятиповерхового будинку в Умані, зруйнованого ракетним ударом РФ у квітні 2023 року, викрита схема заволодіння бюджетними коштами. Йдеться про об’єкт, де загинули 23 людини, серед них шестеро дітей.

За даними Черкаської обласної прокуратури, колишній директор підрядного підприємства організував привласнення коштів, виділених на відбудову. У 2023–2024 роках із підприємством уклали договори за результатами тендерів.

Під час виконання робіт фігурант вносив до актів недостовірні відомості, завищуючи обсяги. 

Частина робіт фактично не виконувалася або виконувалася частково, однак документи підписувалися і ставали підставою для оплати.

Упродовж квітня–грудня 2024 року на підставі таких актів підряднику перерахували бюджетні кошти. 

Згідно з висновками експертиз, підприємство незаконно отримало понад 1,4 млн грн.

Дії ексдиректора кваліфікували за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; службове підроблення). Також прокурори повідомили про підозру інженеру технагляду у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України).

Як повідомляв Укрінформ, у Хмельницькій області правоохоронці повідомили про підозру заступниці міського голови і начальниці управління праці й соцзахисту населення однієї із міськрад Хмельницького району, які привласнили 2,6 млн грн державних коштів при купівлі будинку для багатодітної родини внутрішньо переміщених осіб.

Про це Калашник повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Сьогодні провели виїзну нараду з мешканцями військового містечка в Гостомелі — безпосередньо на місці, де вже почалося нове будівництво житла. Разом із першим заступником голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Миколою Бойком, генпідрядником та ініціативною групою детально проговорили всі ключові питання”, — написав глава ОВА.

Він зазначив, що на будівельному майданчику розпочалися підготовчі роботи – розкопка котлованів під майбутні багатоквартирні будинки.

Калашник нагадав, що замість зруйнованих 272 квартир буде збудовано 360 нових квартир у сучасних 7-поверхових будинках. Реалізація проєкту передбачена у 6 черг. Проєктом передбачено також будівництво підземного протирадіаційного укриття, комплексний благоустрій території. Пропозиції місцевих представників щодо вигляду житла, планувань і прибудинкової території максимально враховуються, запевнив посадовець.

На зустрічі також обговорили механізм розподілу житла.

“Усі необхідні роз’яснення ініціативній групі вже надані, і цю роботу будемо продовжувати. Принципова позиція — постійний діалог. Такі зустрічі будуть регулярними: між представниками служби відновлення, місцевою владою, громадою та підрядником. Без закритих рішень і без невизначеності”, — наголосив начальник ОВА.

Як повідомляв Укрінформ, у Київській області вже відновили близько 80% пошкоджених і знищених РФ об’єктів.

Презентація ініціативи відбулася під час робочої зустрічі в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.

«Використання відходів руйнації як вторинної сировини – це важливий крок до формування циркулярної економіки в Україні. Такі проєкти дозволяють поєднати екологічну відповідальність із практичними рішеннями для відновлення інфраструктури», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький.

Зокрема, проєкт передбачає збір відходів руйнування, зокрема бетону, цегли та асфальту, їх сортування і переробку з подальшим використанням як вторинної сировини для відновлення дорожньої інфраструктури.

Сторони також обговорили державну політику у сфері управління відходами, результати реалізації проєкту, інвестиційні бар’єри та можливі механізми підтримки японського бізнесу. Очікується, що IKEE сприятиме передачі технологій виробництва всепогодних матеріалів для ремонту доріг із використанням вторинних заповнювачів, а також їх подальшій комерціалізації.

За схемою JICA компанія проводить випробування матеріалу на українських дорогах, а також тестове виробництво продукту. Розробка може застосовуватися за різних погодних умов, не потребує складної підготовки чи спеціальної техніки, забезпечує швидке введення відремонтованих ділянок в експлуатацію та має високу стійкість до навантажень.

У міністерстві наголошують, що впровадження таких рішень сприятиме поєднанню переробки відходів із сучасними технологіями в будівельній галузі та відповідатиме європейським підходам до сталого розвитку і відновлення країни.

Як повідомлялось, уряд визначив Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ) єдиним замовником робіт і закупівель для відновлення автошляхів у зоні бойових дій і поблизу неї.

Фото: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства