Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.

“Сторони обговорили ключові виклики та пріоритети у фінансуванні відбудови України в умовах триваючих масштабних руйнувань, а також загальний макрофінансовий контекст і роботу з міжнародними партнерами”, – ідеться в повідомленні.

Міністр фінансів висловив вдячність ПРООН за системну підтримку та значну роботу команди на місцях від початку повномасштабного вторгнення.

Зазначається, що за час війни ПРООН мобілізувала понад 565 млн дол. США на підтримку української енергосистеми, спрямувавши ці кошти як на оперативне відновлення й постачання критичного обладнання (зокрема когенераційних установок і трансформаторів), так і на довгострокову трансформацію.

Під час обговорення інструментів фінансування було розглянуто можливості запровадження спеціальних гарантійних схем (зокрема через структури на кшталт UNCDF) для зниження ризиків і підтримки українського бізнесу та агросектору.

Крім того, сторони торкнулися питань розширення кредитування через міжнародні фінансові інституції та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) для реалізації муніципальних проєктів.

У Мінфіні наголосили на важливості участі ПРООН в Українській платформі донорів. Практичний досвід та експертиза у реалізації проєктів відновлення, а також у залученні та координації донорської підтримки можуть позитивно вплинути на подальшу роботу Платформи.

Як повідомлялось, на території Чорнобильської АЕС запрацювала сонячна електростанція потужністю 2 МВт, яка забезпечуватиме власне споживання об’єктів, розташованих на майданчику станції. Проєкт вартістю понад 825 тис. дол. був реалізований завдяки підтримці ПРООН та урядів Литви і Японії.

Фото: Міністерство фінансів

Про це пресслужба держагентства повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Майже 30 тисяч мешканців двох громад Дніпропетровщини будуть забезпечені стабільним водопостачанням та сучасною системою водовідведення. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році низка населених пунктів залишилася без надійного джерела питної води. У 2025 році тут розпочали будівництво нової інфраструктури. Сьогодні обидва проєкти вже на фінальній стадії», – йдеться в повідомленні.

В одній із громад, де проживає близько 18 тисяч людей, і до складу якої входить 35 населених пунктів, підрядники прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання та майже 2 км зовнішніх мереж каналізації.

Ключовим об’єктом будівництва є насосно-фільтрувальна станція потужністю 1 500 кубометрів води на добу. У перспективі її продуктивність може бути збільшена до 3 000 кубометрів. Наразі станція готова на 99%. Збудовано під’їзні дороги, влаштовано асфальтове покриття на території, завершено роботи з облаштування резервуара чистої води.

Прокладено трубопроводи сирої та чистої води, а також каналізаційні мережі. Наразі на об’єкті тривають завершальні роботи – благоустрій території та пусконалагодження обладнання.

Ще один проєкт реалізується в громаді, де проживає 11 тис. людей та до складу якої входить 14 населених пунктів. Тут завершуються роботи з прокладання 1,57 км трубопроводу водопостачання та 5,25 км зовнішніх каналізаційних мереж.

Насосно-фільтрувальна станція на цьому об’єкті матиме потужність 1 000 кубометрів води на добу з перспективою збільшення до 3 000 кубометрів. Її готовність вже становить 87%. Наразі триває влаштування полів фільтрації та впорядкування території. Старе асфальтове покриття демонтоване. Наступні етапи – укладання нового асфальту та облаштування під’їзних доріг до об’єкта.

Після реалізації проєктів громади отримають повноцінну інфраструктуру не лише водопостачання, а й водовідведення, якого не було у більшості населених пунктів.

Як повідомлялося, МКП «Миколаївводоканал» втрачає 40% води під час транспортування до споживачів через зношені мережі, а торік це стало причиною збитків підприємства на 500 млн грн.

Про це заявив Премʼєр-міністра Литви Міндаугас Сінкявічюс на спільній з Премʼєр-міністром України Сергієм Корецьким пресконференції в Києві, передає Укрінформ.

«Що конкретно Литва планує робити? Ми і вчора, і сьогодні обговорювали, що ми готові надати вашій енергетичній інфраструктурі трансформатори, надати допомогу з локомотивами», – сказав він.

Сінкявічюс додав, що Литва хоче продовжувати ініціативи з конкретної допомоги фізичним особам, передаючи засоби для опалення, продукти.

«Ми будемо думати над цим, не лише як уряд, але і як все литовське суспільство, яке вже не одну акцію таку проводив. Я думаю, ми і надалі такі акції будемо проводити», – відзначив глава уряду.

Як повідомляв Укрінформ, 13 вересня прем’єр-міністри України і Литви під час зустрічі в Луцьку обговорили подальшу підтримку енергетики України та бізнесу, зокрема перспективи запровадження страхування воєнних ризиків.