Як зазначають аналітики у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 30 березня, українська влада й надалі декларує відкритість до переговорного процесу з Росією, пропонуючи варіанти деескалації навіть на тлі небажання Москви визнавати будь-які переговорні позиції, що не передбачають поступок з боку Києва. Зокрема, 30 березня президент України Володимир Зеленський заявив про готовність погодитися на тимчасове припинення вогню на період Великодня — незалежно від формату, чи йдеться про повне перемир’я, чи про обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі.

У відповідь голова комітету Ради Федерації РФ із закордонних справ Григорій Карасін заявив, що такі ініціативи не варто сприймати серйозно. В ISW нагадують, що раніше президент Росії Володимир Путін уже оголошував односторонні “перемир’я”, зокрема на Великдень і День перемоги у 2025 році. Водночас тоді обидві сторони неодноразово звинувачували одна одну у порушенні режиму припинення вогню на різних ділянках фронту.

Експерти інституту наголошують, що Кремль неодноразово використовував короткострокові домовленості про припинення вогню як інструмент інформаційного впливу, намагаючись створити враження конструктивної позиції. При цьому російська сторона, за оцінками аналітиків, відкидала ініціативи щодо більш тривалого або повного припинення вогню, зокрема пропозиції України та США щодо запровадження мораторію на удари по цивільній інфраструктурі.

Крім того, у звіті зазначається, що російські війська могли використовувати такі паузи для перегрупування сил і накопичення озброєння, зокрема ракет, аби посилити інтенсивність атак після завершення тимчасових “перемир’їв”.

У підсумку в ISW констатують, що Україна послідовно демонструє готовність до дипломатичного діалогу та компромісів, включно з безумовним припиненням вогню, тоді як Росія, за оцінкою аналітиків, не виявляє реальної зацікавленості у добросовісних переговорах щодо завершення війни.

Крім того, в інтерв’ю виданню Axios президент Володимир Зеленський заявив, що затяжна війна в Ірані вигідна для Росії, зокрема через зростання нафтових доходів, і водночас завдає серйозної шкоди Україні через нестачу озброєння. Він також висловив занепокоєння можливим послабленням санкцій проти Москви та припустив, що після завершення іранського конфлікту адміністрація Дональд Трамп може тиснути на Україну щодо територіальних поступок, тоді як попередні переговори з американськими посланцями не дали результатів.

Раніше Фокус писав, що українська сторона серйозна ставиться до переговорів. Однак важливо, аби діалог вівся на рівні лідерів країни. Ба більше, сам Зеленський готовий зустрітися з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

За її словами, вона не зможе мати вплив на Володимира Зеленського. Про це вона сказала у інтерв’ю Fox News, яке дала під час візиту до Вашингтону.

Зеленська зазначила, що не думає, що щось змінилося з минулого разу, коли вона не хотіла, щоб її чоловік балотувався у президенти. Водночас вона розуміє, які очікування існують від президента та його родини.

“Я не можу впливати на його рішення — балотуватися чи не балотуватися вдруге… Я уже знаю, як жити в цьому світі, коли ти дружина президента, мене це не так уже лякає, як це було, коли він балотувався. Чи хочу я цього ще раз? Це дуже складний шлях, дуже виснажливий. І можу сказати, що ми обидва втомлені. Проте є зобов’язання. І якщо він вирішить, що він мусить залишитися для того, щоб закінчити процеси, які він розпочав, то, я думаю, це буде його рішення”, — заявила перша леді.

За її словами, президентство Зеленського, особливо під час війни, — непростий період для усієї родини. Вона пояснила, що відчуває, ніби “спостерігає за своїм життям збоку”, зокрема, дивиться так за подорослішанням своїх дітей.

“Я не можу сказати, що ми живемо на 100%. Усе ж таки чекаємо і працюємо, і боремося… На закінчення цієї війни”, — сказала Зеленська.

Раніше український політик, капітан ЗСУ Юрій Луценко заявив, що Зеленський не може балотуватися на наступних виборах в Україні через обмеження за роками перебування на посаді.

Раніше нардеп “Голосу” Роман Лозинський заявив, що вибори в Україні будуть проведені, але лише після скасування воєнного стану. При цьому для організації виборчих процесів потрібно буде близько шести місяців. Водночас для військових на передовій можуть створити спеціальні дільниці.

Нагадаємо, що у Верховній Раді готують комплексний законопроєкт, який має визначити порядок проведення виборів після завершення війни. За словами Руслана Стефанчука, представити напрацьований документ у сесійній залі планують уже найближчим часом.

Також Фокус розповідав, що більшість українців переконана, що громадяни, які незаконно виїхали за кордон під час війни і не повернулися, не повинні мати права голосу на перших післявоєнних виборах.

Україна може втратити 3,3 млрд доларів і не лише ці кошти, адже державний бюджет України значною мірою залежить від зовнішнього фінансування. Про це голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю Фокусу.

“Ми залежні від зовнішнього фінансування. Фактично, якщо його виключити, це означатиме фінансову катастрофу для нашої країни”, — повідомив Данило Гетманцев.

Він пояснив, що Україна регулярно не дотримується зобов’язань, які взяла на себе перед міжнародними партнерами. Зокрема, у межах програми Ukraine Facility за підсумками 2025 року країна не виконала 14 індикаторів, через що вже втратила 3,9 млрд євро фінансування.

Фінансові ризики для України

До того ж вже в першому кварталі поточного року Україна ризикує остаточно залишитися без 300 млн євро через прострочення зобов’язання щодо збільшення складу Вищого антикорупційного суду. Як пояснив Гетманцев, якщо індикатор не виконується понад 12 місяців, відповідні кошти не переносяться, а анулюються.

Важливо

“Крім того, у першому кварталі 2026 року ми маємо виконати вісім індикаторів, і за п’ятьма є ризик зриву. Також є чотири важливі закони — про публічні закупівлі, інтероперабельність залізничного транспорту, інтеграцію енергетичного ринку та законопроєкт про SEPA. Якщо ми їх не ухвалимо, то втратимо ще 3,3 млрд доларів від Світового банку”, — повідомив народний депутат.

Окремо Гетманцев звернув увагу на ризики у відносинах з МВФ, який є орієнтиром для інших донорів. Він наголосив, що Україна може недоотримувати фінансування через невиконання зобов’язань.

“І ці ризики вже найближчими місяцями можуть стати критичними”, — зауважив Данило Гетманцев.

Раніше Фокус писав, що в березні МВФ почав переговори з Україною про продовження фінансування в межах кредитної програми. Серед головних вимог було підвищення податкового навантаження на малий бізнес і підприємців, а також реалізація інших структурних реформ.