Зранку 11 жовтня далекобійні безпілотники Центру спецоперацій “А” Служби безпеки України атакували нафтопереробний завод “Башнафта-УНПЗ” в Уфі (Республіка Башкортостан, РФ), за 1400 кілометрів від України.

Про це в коментарі Укрінформу розповів речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ полковник Олександр Завтонов.

«За останні чотири дні воїни 30-го корпусу морської піхоти знищили чотири артилерійські системи, які обстрілювали Херсон», – повідомив речник.

За його словами, за період з 7 по 10 жовтня російські війська здійснили 38 артилерійських обстрілів населених пунктах, які знаходяться у смузі оборони 30-го корпусу морської піхоти. Як додав Завтонов, найбільше від цих атак страждає Херсон, адже він фактично перебуває, так би мовити, «на нулі».

«На відміну від російських окупантів, ми не розміщуємо артилерію в міській забудові, щоб не наражати місцевих жителів на додаткову небезпеку. Тим не менш, у нас є засоби протидії таким терористичним атакам», – пояснив речник.

Він розповів, що протягом цих днів українські військові знищили й поранили 83 окупантів, уражено 48 одиниць озброєння та техніки, зокрема і чотири артилерійські системи, що обстрілювали Херсон. Це результат контрбатарейної боротьби, у якій українські військові поєднують артилерію, дрони та сучасні системи розвідки.

Як наголосив Завтонов, не маючи успіхів на полі бою, ворог робить усе, щоб бити по обласному центру, продовжуючи свою терористичну тактику щодо цивільного населення.

«Ми ж робимо все, щоб захистити місто, виявити й знищити ворожий особовий склад, озброєння та техніку й мінімізувати загрози для наших громадян», – наголосив він.

За його словами, Херсон залишається мішенню № 1 для росіян, а зусилля захисників зосереджені на систематичному послабленні можливостей російсько-окупаційних військ – українські військові знищують їхню артилерію та техніку й поступово знижують інтенсивність ворожих обстрілів.

Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, включно з Херсоном. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.

Військовий експерт Українського інституту майбутнього та консультант комітету Верховної Ради з нацбезпеки й оборони Іван Ступак пояснив виданню УНІАН, що систематичні зимові атаки на критичну інфраструктуру ведуться з метою паралізувати промисловість.

“Зараз вони виходять на серйозні оберти. У першу чергу, це військова складова. Росіяни від цього не відмовляються, бо розуміють: якщо немає електрики, немає виробництва будь-якої електроенергії — немає виробничих потужностей України. Не збираються дрони DeepStrike, не збираються FPV-дрони. Ми ж розуміємо, це 3D принтери, воно там друкується, немає комплектуючих, і просідають фронти. В додачу, економічна складова. Немає електрики — не працює економіка. Не надходять податки до бюджету. Немає грошей фінансувати армію. Це так само логічно”, — пояснив експерт

Також він звернув увагу на психологічний аспект: у Кремлі розраховують, що тривалі відключення світла ослаблять населення й посилять тиск на владу з вимогами припинити воєнні дії або піти на поступки задля відновлення комунальних послуг. За його прогнозом, російське керівництво сподівається, що масові незручності змушуватимуть громадян вимагати “швидкого” завершення конфлікту за будь‑яких умов.

Ще однією причиною ескалації, на думку експерта, є відплата за удари по російських НПЗ. Він пояснив, що у Кремлі прагнуть змусити Україну відмовитися від атак на ці об’єкти, оскільки пошкодження НПЗ завдають відчутних фінансових втрат. Тому удари по енергетиці Ступак розглядає як елемент тиску й каральної політики проти української економіки.

Окремо фахівець підкреслив, що росіяни також націлені на газову інфраструктуру — місця зберігання та магістралі.

“Зрозуміло, вони б’ють по газовій інфраструктурі, по місцях, де зберігається газ, газосховищах. Так, до них не дотягнутися. Але я припускаю, що у росіян розрахунок такий, щоб бити по цих місцях. Це ідея фікс, щоб воно здетонувало. Звісно, це було би супер для росіян — щоб увесь газ, усі обсяги здетонували, щоб все вибухнуло, це буде як ядерний вибух”, — пояснив журналістам експерт.

Ба більше, Іван Ступак застеріг, що через постійні влучання ТЕЦ і пошкоджені лінії електропередач конструктивна стійкість енергосистеми знижується, тож окремі регіони, зокрема на сході та у промислових зонах, опиняться в значно складнішому становищі. Загалом експерт припускає, що наступна зима може бути для українців приблизно на 20–30% важчою порівняно з попередньою, однак наголошує, що це — його суб’єктивна оцінка.

Зрештою, за його підсумками, логіка противника полягає в максимальному знищенні вразливих об’єктів, “щоб розвалити те, що можна розвалити”, і тим самим підірвати економічну та суспільну стійкість України.

Нагадаємо, що 10 жовтня ворог запустив засоби ураження за поганих погодних умов та обрали цілями чотири основних міста — Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя. На думку військового експерта Геннадія Хазана, крім інфраструктурних об’єктів, ЗС РФ намагались пошкодити мости через Дніпро у Києві.

Також Фокус писав, що у Києві та кількох областях України тривають роботи з відновлення електропостачання після нічної ракетно-дронової атаки.