Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“У лютому до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Норвегії, Ірландії, Нідерландів, Австралії та Швеції. Загальний обсяг надходжень становить 208,8 млн євро”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, за минулий місяць партнери анонсували нові внески: 2,8 млн євро від Ісландії, 500 тис. євро від Словенії, 12,4 млн євро від Канади та 1,5 млн євро від Хорватії.

Через механізм Фонду у лютому підписані контракти на постачання критично необхідного обладнання на суму близько 20,1 млн євро. Йдеться про трансформатори та інше обладнання для енергомереж, а також обладнання для безперебійного забезпечення електроенергією та посилення стійкості енергетичної інфраструктури.

За раніше підписаними контрактами у лютому здійснені поставки обладнання на майже 1,5 млн євро: трансформатори, навантажувальна техніка тощо.

Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,849 млрд євро від 36 іноземних спонсорів з 24 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.

Як повідомлялося, Україна пропонує міжнародному бізнесу п’ять ключових кластерів інвестування в енергетику. Перший – системи накопичення енергії (BESS) і гнучкі резерви, які необхідні для компенсації аварійних вимкнень та коливань генерації. Другий – відновлювані джерела: C&I Energy, вітро- та гідроенергетика, що зменшують навантаження на інші сектори генерації. Третій – гнучка газова генерація: газопоршневі й газотурбінні установки, пікери, когенерація. Четвертий – будівництво локальних мереж Smart Grid для громад і критично важливих об’єктів та підприємств. П’ятий – розвиток агрегації.

Фото Укрінформу можна купити 

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я з посиланням на звіт RDNA5 – п’яту швидку оцінку збитків і потреб відновлення України, передає Укрінформ.

“У сфері охорони здоров’я ситуація залишається складною. Зокрема, обсяг втрат, пов’язаних із порушенням роботи системи та перериванням надання медичних послуг, оцінюється у 23,1 млрд доларів США. Йдеться про системний вплив війни на надання медичної допомоги та спроможність галузі забезпечувати потреби населення. Загальна потреба у відновленні та відбудові системи охорони здоров’я на період 2026–2035 років оцінюється у 23,6 млрд доларів США”, – йдеться у повідомленні.

За даними звіту, з цієї суми 11 млрд дол. становлять потреби у відновленні, передусім у сфері медичної допомоги та забезпечення лікарськими засобами. Йдеться про відновлення повноцінного надання медичних послуг та реагування на довгострокові наслідки війни для здоров’я населення.

Ще 12,6 млрд доларів необхідні для відбудови та модернізації, зокрема для розвитку мережі закладів первинної медичної допомоги і лікарень, посилення системи реабілітації та психічного здоров’я, а також зміцнення готовності системи охорони здоров’я до надзвичайних ситуацій і реагування на виклики, пов’язані з війною.

Зазначається, що найбільших руйнувань зазнали багатопрофільні лікарні – на них припадає 56% загальної вартості пошкоджень. Основна частина пошкоджень зосереджена у Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Звіт RDNA5 представив Світовий банк спільно з урядом України, Європейською комісією та ООН. Документ охоплює оцінку за період від початку повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 року) до кінця грудня 2025 року та визначає масштаби руйнувань, завданих війною, а також обсяг ресурсів, необхідних для відбудови держави.

Як повідомляв Укрінформ, згідно зі звітом RDNA5, загальна потреба на відновлення освіти та науки України становить 33,5 млрд доларів.

Фото: unsplash