Про це на пресконференції повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, чи є партнери, які готові продовжити роботу з розвитку зрошення на Херсонщині, з огляду на ситуацію з USAID.

«Є. USAID, звичайно, дуже допомогло. Вони 1 млн дол. виділили на відновлення зрошення на площі 1 500 гектарів. Обладнання закуплено і передано», – сказав Прокудін.

За його словами, це обладнання встановлять, коли дозволять безпекові умови.

Начальник ОВА розповів, що паралельно область продовжує роботу з іншими міжнародними партнерами. Зокрема, одна з благодійних організацій надала 150 тис. дол. грантової підтримки на ремонт чотирьох дощувальних машин у Білозерській громаді – йдеться про відновлення зрошення на площі 400 га.

«Ведемо перемовини по зрошенню з усіма – хто б не приїжджав, з будь-якими міжнародними партнерами. Це, напевно, перше питання – щодо відновлення зрошення, тому що ми від цього залежимо, і наші аграрії від цього залежать», – додав Прокудін.

Також він нагадав, що в області працюють із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, щоб залучити її до проєктів з відновлення зрошення у регіоні.

Крім того, діє державна програма підтримки, ухвалена за ініціативи Херсонської ОВА. Вона передбачає компенсацію 50% витрат на реконструкцію або будівництво меліоративних систем – до 26,5 тис. грн за 1 га.

Наразі спільно з урядом опрацьовують можливість збільшення рівня компенсації до 80% для прифронтових громад Херсонщини.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині відновили дюкер Інгулецької зрошувальної системи, зруйнований росіянами у 2022 році.  

Фото: Lindsay Corporation

Найрозповсюдженішими є плутанина у категоріях, брак доказів, або неподання заяви через неідеальний пакет документів, зазначила Шуляк.

За її словами, попри те, що українці вже подали до RD4U майже 90 тисяч заяв, деякі громадяни так і не змогли зафіксувати свої збитки у міжнародному реєстрі, оскільки при поданні заяви ними були допущені помилки. Це, у свою чергу, може певним чином дискредитувати міжнародний механізм, тому по найрозповсюдженішим кейсам потрібно робити розʼяснення.

Частіше всього, пояснила Шуляк, громадяни роблять помилки через невідповідність категорії заяв. Наприклад, плутають категорії A3.3 і A3.1 — подають заяву про втрату домівки там, де треба заявляти про пошкодження або знищення житла або навпаки.

Крім того, поширеним випадком є подання однієї заяви від родини замість окремих від кожного з її членів.

Також громадяни часто не вказують орієнтовну суму збитків і логіку розрахунку, не додають доказів проживання — особливо коли не були офіційно зареєстровані за адресою, або навіть відкладають подачу заяви через, на їх думку, брак доказів, або не вирішують питання з підтвердженням права власності.

“Найгірше, коли люди не подаються взагалі, бо думають, що без ідеального пакета документів це неможливо. Особливо це помітно по категорії для житла на ТОТ, оскільки навіть якщо ви не маєте підтверджень, що ваше майно там знищено, ви все одно можете подати заяву саме про втрату доступу/контролю до нього. Тому у RD4U прямо пояснюють: подати заяву можна, але важливо дати максимум інформації, яка є зараз, і не плутати категорії”, — наголосила Шуляк.

Вона пояснила, що категорія A3.3 — це про сам факт втрати домівки та витрати на оренду, отримання або придбання нового житла. Якщо ж людина є власником і житло пошкоджене або знищене, потрібно подати окрему заяву в A3.1. Окремо акцентується і на тому, що кожен член сім’ї, який втратив домівку, має подати свою заяву в A3.3.

“Навіть якщо ви не були офіційно зареєстровані за адресою, і, наприклад, орендували житло, це не блокує подачу: потрібно просто зібрати й додати достатньо доказів, що це було ваше місце проживання. І обов’язково дайте орієнтовну суму заяви та коротко поясніть, як ви її порахували”, — пояснила народна депутатка.

Ще однією типовою проблемою, за словами Шуляк, стає підтвердження права власності у категорії A3.1, де подають заяви за збитки через знищене або пошкоджене житло. Ця ж проблема спостерігається й у випадку спроби отримати державну компенсацію “єВідновлення”.

У RD4U вказують: якщо право на майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, його варто зареєструвати, а якщо це неможливо — все одно можна подати заяву, але треба показати доказ спроби реєстрації.

Також для цієї категорії важливо врахувати, що якщо житло було відремонтоване, це не позбавляє права на подачу заяви, але варто додати докази ремонтів та їх вартості. Натомість придбання вже пошкодженого об’єкта не дає підстав заявляти “старі” пошкодження в цій категорії.

“Окрема історія — майно на тимчасово окупованих територіях. Наразі громадяни, чиє житло там пошкоджено або зруйновано, не можуть податись на компенсацію “єВідновлення”, оскільки ми і досі чекаємо на рішення уряду про розширення програми. Однак, у RD4U така можливість є — якщо ви не маєте доступу до такого житла і навіть не можете підтвердити, чи є пошкодження, це не означає, що подаватися не треба: для цього існує категорія A3.6 — втрата доступу або контролю”, — підкреслила Шуляк.

Вона зауважила, що попри максимально цифровізований підхід до забезпечення можливості подаватись до RD4U, деякі громадяни все ще не можуть це зробити через “Дію”, оскільки ця послуга доступна тільки на порталі, а не через застосунок.

“Для громадян “Дія” — це перш за все застосунок, тому логічно, що люди пробують податись до RD4U саме у такий спосіб. Однак через застосунок ви можете лише ознайомитись з переліком 14 доступних категорій збитків, а вже подавати заяву потрібно лише через портал “Дія” — у особистому кабінеті”, — пояснила Шуляк.

Як зауважила голова парламентського комітету, останньою, але дуже розповсюдженою помилкою є те, що громадяни не завжди розуміють суть RD4U і очікують, що прийняття заяви до Реєстру автоматично означає компенсацію за збитки. Однак RD4U — перший етап компенсаційного механізму, метою якого є виключно фіксація збитків. Розмір компенсацій встановлюватиме Компенсаційна комісія, рішення щодо створення якої нещодавно оголосили.

Вона нагадала, нині у RD4U громадяни–фізособи можуть подавати заяви про збитки у наступних категоріях:

А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;

А2.1 — смерть близького члена сімʼї;

А2.2 — зникнення безвісти близького члена сімʼї;

А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;

А2.4 — сексуальне насильство;

А2.5 — катування, або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;

А2.6 — позбавлення свободи;

А2.7 — примусова праця або служба;

А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;

А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;

А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

А3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;

А3.3 — втрата житла або місця проживання;

А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Як підкреслила Шуляк, наприкінці грудня 2025 року можливість подаватись до RD4U надали і юридичним особам. Бізнес може зробити це у випадках пошкодження або знищення інфраструктури й про пошкодження, знищення або втрату активів на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

“Подати заяву може бізнес або державна установа — керівник, який зазначений у ЄДР. Керівник для подання заяви зможе призначити представника в “Дії”. Щодо безпосередньо категорій, то йдеться про B1.1, C1.1 — “Пошкодження або знищення критичної інфраструктури”, B1.2, C1.2 — “Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури”, C3.1 “Пошкодження, знищення або втрата активів”, — резюмувала Шуляк.

Як повідомляв Укрінформ, Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні.

16 грудня у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, була підписана Конвенція про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026 рік має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка зможе ухвалити перші рішення наприкінці 2026-го – на початку 2027 року.