Події
На Книжковому арсеналі відбудеться презентація «Вільних голосів Криму»
На XIІI міжнародному фестивалі “Книжковий арсенал” 30 травня відбудеться презентація книжки “Вільні голоси Криму” – про людей, які чинили опір російському терору і заплатили за це свободою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
У презентації візьмуть участь журналіст і політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, журналіст і письменник Рустем Халілов, журналістка та культурна менеджерка Тетяна Терен, аналітикиня Центру прав людини ZMINA Нарі Усенко, дружина засудженого російським судом фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка Катерина.
Модеруватиме захід журналістка і письменниця Олеся Яремчук.
Видання “Вільні голоси Криму” розповідає про людей, які чинили опір російському терору й заплатили за це свободою. Російська влада незаконно ув’язнила їх на терміни від 7 до 19 років. Більшість із них — кримські татари. У збірці зібрані листи, щоденники, судові виступи, які стали голосами тих, кого Росія позбавила волі на десятиліття.
За словами лідера кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафи Джемілєва, завдяки авторам книжки, які досліджують судові справи, спілкуються з родинами і правозахисниками, розповідають про життя політв’язнів, їхні затримання й перебування в неволі, відбувається фіксація історії цих нескорених людей у тимчасово окупованому Криму, зокрема як докази злочинів Росії для фахівців.
До збірки увійшли історії Асана Ахтема, Амета Сулейманова, Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова, Ірини Данилович, Олексія Бессарабова, Сейрана Салієва, Рустема Шейхалієва, Сервера Мустафаєва, Марлена (Сулеймана) Асанова, Вілена Темер’янова, Руслана Сулейманова, Тимура Ібрагімова, Ернеса Аметова, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла.
Спершу портрети політвʼязнів були опубліковані у медіаформаті на сайті The Ukrainians Media. Презентація книги відбулася 10 квітня у просторі Українського ПЕН. Книжка “Вільні голоси Криму” вийшла у межах серії “Бібліотека Українського ПЕН”.
За словами Джеляла, кожна з 16 історій у книзі — це історії справжньої мужності, людської стійкості, відданості Богу, родині, своєму народові та країні. Історія взаємної допомоги та перемоги рішучості над страхом і байдужістю.
“З кожним героєм мене пов’язують не лише спогади, але й спільна боротьба. Боротьба за свободу нашого рідного Криму“, — зауважив у післямові Джелял.
Виходу “Вільних голосів Криму” передувала кампанія Українського ПЕН та Центру прав людини ZMINA #SolidarityWords, що розпочалася 2021 року на підтримку авторів-політв’язнів в окупованому Криму: у рамках ініціативи українські письменники та журналісти стали амбасадорами колег, ув’язнених на окупованому півострові.
Придбати книжку українською мовою в електронному і друкованому форматі можна за посиланням на сайті видавництва Vivat, а також у книгарнях Vivat. На сайті вже можна придбати і англомовну електронну версію книжки “The Free voices of Crimea”.
Продаж книги також відбуватиметься після презентації.
Як повідомляв Укрінформ, Книжковий арсенал проходитиме з 29 травня по 1 червня у Мистецькому арсеналі у Києві.
Перше фото: Видавництво Віват
Музей Ханенків переміг у The Best in Heritage та отримав нагороду Project of Influence 2025, ставши символом стійкості та інновацій у сфері культури.
Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.
Відзнаку отримала директорка музею Юлія Ваганова під час 24-ї конференції The Best in Heritage у Барселоні. Подія зібрала понад 150 фахівців і 40 лавреатів міжнародних премій у сфері культурної спадщини.
Журі відзначило, що «цей проєкт, народжений із чистої стійкості тих, хто зіштовхнувся з реальністю війни, нагадує нам про головне в людстві – турботу та солідарність. Перетворивши порожнечу музейних залів і відсутність колекцій на простір спільноти й творчості, музей став маяком стійкості, трансформації та натхнення для майбутніх поколінь і миру».
У Музеї зазначили, що ця нагорода – визнання сили культури й довіри до українських інституцій у світі.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків – чільний музей світового мистецтва в Україні. Музей презентує найзначніші колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу в Україні. «Серцем» музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків – видатних українських колекціонерів та благодійників кінця 19 – початку 20 століття.
Перше фото: www.wikiwand.com, фото в тексті: mcsc.gov.ua
У Британії знайшли перший вірш однієї з найвідоміших англійських письменниць Агати Крісті, який був опублікований у лондонській газеті 120 років тому.
Про це повідомила The Times, передає Укрінформ.
Про свій вірш «Пара проти електрики» («Steam versus Electricity») Крісті згадувала в автобіографії, опублікованої вже після її смерті. Шанувальники письменниці намагалися відшукати його, проте марно.
Пошук ранніх публікацій письменниці ускладнювався, зокрема, й через те, що Крісті використовувала псевдоніми.
Та місяць тому науковий співробітник Університету Саффолка Джеймс Бернтал-Хукер і його партнер Алан розгадали цю загадку – вони знайшли вірш із шести строф в архіві газети Ealing and Hanwell Post. Як виявилось, Крісті неправильно вказала свій вік на момент публікації вірша: вона стверджувала, що їй було 11, а насправді 14 років.
Майбутня королева детективу надіслала свій вірш до газет Middlesex County Times і Ealing and Hanwell Post. В останній він був опублікований під іменем А. М. Міллер 8 липня 1905 року і представлений так: «Молода авторка надіслала нам римований коментар щодо поломки електричних поїздів минулої суботи».
Після виявлення твору в газетних архівах спадкоємці Агати Крісті дали дозвіл на його перевидання.
Бернтал-Хукер також відшукав твори, які авторка надсилала до різних поетичних видань, перш ніж був опублікований її перший роман «Таємнича пригода у Стайлзі» у 1920 році, героєм якого був детектив Еркюль Пуаро.
Загалом Крісті видала дві збірки поезій: «Дорога мрій» (1925 рік) та «Вірші» (1973 рік).
Як повідомляв Укрінформ, Фонд Букерівської премії започаткував нову літературну нагороду – Дитячу Букерівську премію.
Фото: News Corp
Події
Суспільство має штовхати суди до розгляду справ про «привласнення» росіянами української культури
«Політика Росії полягає в тому, щоб помістити всі ці твори в національні фонди музеїв. Вони внесені до реєстру творів Російської Федерації, щоб їх ніколи не можна було повернути. Але важливо зафіксувати, що це вкрадені твори, і якщо вони будуть виставлятися в Ермітажі, а потім поїдуть на виставку за кордон, то ми матимемо реєстр і розумітимемо, що це українська спадщина», – розповідає Артман.
Розслідування, проведене групою волонтерів, які подали скаргу в МКС від імені французької асоціації «Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!» («За Україну, за їхню свободу і нашу!»), вона вважає перспективним з огляду на майбутні справи над російськими чиновниками у судах універсальної юрисдикції у багатьох країнах ЄС.
«Якщо директори російських музеїв або інші відомі особи колись приїдуть до Франції, Швейцарії чи інших країн, зокрема до країн ЄС, більшість з яких ратифікували універсальну юрисдикцію на національному рівні, то асоціація, до якої входять українці, може вимагати їхнього арешту. Тому важливо мати відкриті справи, оскільки міжнародне правосуддя здійснюється на різних рівнях юрисдикції», – пояснила вона.
На думку експертки, після закінчення війни важливу роль для активізації цих справ повинні відіграти громадянське суспільство та журналісти.
«Громадські організації, асоціації, українські громадяни, журналісти з інших країн – усі колективно ми можемо зібрати докази і сказати: «Ось, є така справа, такий багатий росіянин, який живе у Франції або регулярно приїжджає сюди, і він причетний до міжнародних злочинів, на які поширюється універсальна юрисдикція». Якщо у Швейцарію, наприклад, приїде Мєдінський, щоб покататися на лижах, або, якщо директор Ермітажу приїжджає для обміну досвідом у Нью-Йорк чи музей в Амстердамі. Тоді ми, як громадянське суспільство, можемо вказати владі – хто він, і де його місце, і подати скаргу до суду», – вважає Артман.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над оновленням черг евакуації культурних об’єктів із зон ризику.
Фото: wikipedia
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна3 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Суспільство3 дні ago
На Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Усі новини1 тиждень agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна зможе швидко відбудуватися після завершення війни
-
Політика6 днів agoЗеленський підтвердив, що деякі європейські країни висунули свої мирні ініціативи
-
Події6 днів agoУ Берліні розпочався Український кінофестиваль
-
Події2 дні agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно