Відбудова
На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро
Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.
Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.
«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.
Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.
Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).
Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фото: АМПУ
Агентство відновлення завершило роботи з модернізації чотирьох пунктів пропуску і облаштування сервісної зони на кордоні з Молдовою.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
“В Одеській області завершили оновлення пунктів пропуску «Старокозаче – Тудора», «Долинське – Чишмікіой», «Лісне – Сеіць» та «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга»”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією Кулеби, на об’єктах оновлено інфраструктуру, встановлено нові модульні споруди, резервні джерела живлення, сучасне освітлення, інженерні мережі, облаштовано пішохідні зони та покращено умови роботи прикордонних і митних служб.
Також завершено будівництво сучасної сервісної зони поблизу пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть» на трасі Одеса – Рені. Майданчик розрахований на 46 вантажівок та 13 легкових автомобілів. Тут створені комфортні умови для відпочинку водіїв, облаштовано освітлення, водопостачання, водовідведення та безбар’єрну інфраструктуру.
Проєкти були реалізовані за підтримки Європейського Союзу у межах ініціативи «Шляхи солідарності».
Як повідомлялося, Кабінет міністрів погодив залучення позики у розмірі 96 млн євро для продовження реалізації проєкту «Покращення мереж автомобільних доріг в рамках ініціативи ЄС «Шляхи солідарності».
Фото: Мінрозвитку
В Успенському соборі тривають роботи з монтажу аварійного накриття пошкодженої покрівлі, станом на сьогодні вже закрили близько 70% даху.
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Наразі в Успенському соборі триває монтаж аварійного накриття пошкодженої покрівлі. Станом на сьогодні вже закрито близько 70% даху”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що сьогодні розпочала роботу Комісія з обстеження конструкції даху Успенського собору за участі фахівців Національного університету «Львівська політехніка». За результатами її роботи буде підготовлений дефектний акт і кошторис на облаштування консерваційного накриття.
Хід робіт із ліквідації наслідків атаки та захисту святині оглянув перший заступник міністра культури Іван Вербицький. За його словами, одним із ключових завдань залишається убезпечення собору від подальшого впливу погодних умов і збереження його унікального історичного та мистецького оздоблення.
“Кожен відновлений об’єкт культурної спадщини – це внесок у збереження нашої історичної пам’яті та стійкості суспільства. Дякую всім, хто долучився до ліквідації наслідків атаки та захисту Успенського собору, – працівникам лаври, братії монастиря, рятувальникам, реставраторам, інженерам, будівельникам та всім фахівцям, які безперервно працюють, щоб зберегти цю святиню. Водночас розраховуємо на подальшу підтримку міжнародних партнерів та меценатів у процесі відновлення пам’яток, що постраждали внаслідок російської агресії”, – зазначив Вербицький.
Мінкульт висловив вдячність «Львівській політехніці» і працівникам університету Ігорю Бокалу, Мар’яні Каплінській та Михайлу Волинцю за участь в обстеженні пошкодженого об’єкта культурної спадщини та підготовці подальших консерваційних заходів.
Водночас Києво-Печерська лавра поступово відновлює доступ для відвідувачів. Уже відкрито Церкву Спаса на Берестові, доступні Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква та частина музейних експозицій. Відновлено проведення групових екскурсій за попереднім записом.
“Попри удари Російської Федерації, ми відновлюємо нашу роботу і робимо все, аби достойно зустріти 975-річницю Києво-Печерської лаври. Робота з відновлення не зупиняється ні на день, бо питання культурної спадщини та збереження наших святинь – це частина когнітивної війни, яку Росія веде проти України”, – сказав генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ у ніч на 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок ворожої атаки пошкоджено 80% покрівлі собору.
Фото: Мінкульт
Команди Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та посольства Великої Британії провели робочу зустріч, присвячену питанням посилення стійкості енергетичної інфраструктури України та розвитку співпраці у сфері її захисту.
Про це пресслужба держагентства повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Наголошується, що британську сторону ознайомили з баченням агентства щодо реалізації завдань із захисту енергетичних об’єктів та наявними спроможностями для впровадження відповідних проєктів. Окрему увагу було приділено управлінським процесам пріоритезації проєктів захисту, механізмам ухвалення рішень та координації робіт.
Також йшлося про проєкти захисту об’єктів життєзабезпечення, зокрема в місті Києві, над якими наразі працює установа, а також про відповідні практичні рішення.
Представники посольства Великої Британії представили актуальні пріоритети та підходи до підтримки енергетичного сектору України, окреслили чинні ініціативи й програмні інструменти, а також підтвердили готовність до подальшого розвитку співпраці в напрямку зміцнення енергетичної стійкості України.
Як повідомлялося, в Агентстві відновлення поділилися з делегацією Республіки Естонія досвідом у сфері захисту та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичного сектору.
Фото: Агентство відновлення / Фейсбук
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції
-
Відбудова1 тиждень agoУ Дніпрі відновили дві пошкоджені російськими обстрілами гімназії
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 150 мільйонів заощаджень й дарунки від родичів: що задекларували голови судів Одещини Анонси
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців