Відбудова
На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро
Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.
Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.
«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.
Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.
Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).
Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фото: АМПУ
Кабінет міністрів розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу для залучення кредитів на будівництво власної генерації.
Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.
Зазначається, що механізм програми розширений на проєкти відновлення пошкоджених або знищених об’єктів паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі.
“Зважаючи на посилення ворожих обстрілів та масштабні системні втрати бізнесу ми розширюємо держпідтримку для забезпечення енергостійкості підприємців… Для цього уряд надаватиме пільгові кредити на створення захищеної та децентралізованої моделі зберігання пального – через будівництво або модернізацію підземних резервуарних потужностей», – наголосив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.
Серед основних змін у програмі – нові напрями фінансування. Пільгові кредити видаватимуть на відбудову паливної та складської інфраструктури, модернізацію підприємств переробної промисловості, а також, як тимчасовий антикризовий захід, на фінансування оборотного капіталу для оптової та роздрібної торгівлі (для розрахунків із виробниками).
Замість плаваючої ставки, що прив’язувалася до індексу UIRD, запроваджується фіксована компенсація від держави у розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.
Крім того, збільшені ліміти за кредитами. Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн (для прифронтових територій – 30 млн грн). Максимальний ліміт на групу пов’язаних компаній встановлено на рівні 1 млрд грн.
Окремим пунктом виділене фінансування заходів із підвищення стійкості паливної інфраструктури – зокрема, перенесення під землю резервуарів, насосних станцій та систем зберігання пального.
Програма реалізується через Національну установу розвитку (НУР). Подати заявку можна через уповноважені банки, перелік яких буде опублікований на сайті НУР. Проєкти відбираються на конкурсній основі – за пріоритетами програми та в межах бюджету після оцінки банками.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно.
Австрія задекларувала готовність прийняти Конференцію з питань відновлення України в 2028 році.
Про це, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, сказала голова Федеральної ради Австрійської Республіки Крістіна Шварц-Фукс, яка бере участь в установчому саміті восьми країн Карпатського регіону Carpathian 8 Summit.
«Ми були б раді організувати в себе таку конференцію і зібрати різні компанії, що допоможе згодом відбудувати Україну. Є багато австрійських компаній з великим досвідом, експертизою, ноу-хау, і ми хочемо зібрати австрійські та інші компанії разом з українськими, щоби вони могли обмінятися контактами, налагодити зв’язки зараз і для майбутнього відновлення. Це наша мета», – сказала Шварц-Фукс.
Вона зауважила, що Австрія разом з міжнародними партнерами прагне допомогти Україні з відбудовою, оскільки дуже багато об’єктів інфраструктури, зокрема критичної, зруйновані.
У своєму виступі на установчому саміті Carpathian 8 Summit Шварц-Фукс запевнила, що Австрія послідовно відстоюватиме міжнародне право та інтереси України, зокрема, як непостійний член Радбезу ООН в 2027-28 роках. Вона також відзначила важливість і перспективність регіонального співробітництва в Карпатському регіоні та високо оцінила українську ініціативу щодо створення такого формату.
Як повідомлялось, цьогоріч Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) відбулась у польському Гданську, до цього захід проходив у Лугано (Швейцарія), Лондоні, Берліні та Римі. Наступного року конференція пройде в Таллінні (Естонія).
Фото: ОП
У Парижі пройшла пʼята міністерська зустріч Координаційної групи G7+ з питань енергетики України.
Про це йдеться у Телеграмі першого віцепрем’єра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.
«Поінформував партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою. Розуміємо наміри ворога й працюємо над протидією», – зазначив він.
Шмигаль поінформував, що спільно з міжнародними партнерами йде робота за напрямами посилення протиповітряної оборони, а також відновлення і створення резервів в енергетиці.
За його словами, паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору.
«Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки», – зазначив посадовець.
Висловлюючись стосовно фінансування, Шмигаль акцентував, що з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 млн євро. Ще близько 307 млн євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 млн євро.
Віцепрем’єр-міністр висловив вдячність міністру економіки, фінансів та промислового, енергетичного й цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію «Енергетичного Рамштайну» та підтримку енергетичної стійкості України.
Як повідомляв Укрінформ, через величезні руйнування в енергетиці Україна для підтримки балансу системи змушена покладатися на імпорт електроенергії та впроваджувати заходи щодо обмеження споживання. Представники G7+ підтвердили спільну підтримку енергетичної безпеки України.
Фото: Шмигаль/Телеграм
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Політика1 тиждень agoБуданов відреагував на свій третій заочний арешт у Росії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові відновлюють дах пам’ятки 1908 року, пошкодженої РФ
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент