Відбудова
На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро
Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.
Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.
«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.
Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.
Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).
Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фото: АМПУ
Відбудова
Мінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України
У Міністерстві фінансів України відбулася робоча зустріч заступниці міністра Ольги Зикової з представниками Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ), посольства ФРН в Україні та Німецького банку розвитку KfW; зокрема, йшлося про нові інструменти економічного відновлення.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.
З німецької сторони у зустрічі брали участь представники федерального уряду, посольства, а також голова представництва KfW в Україні Лоренц Гессне.
Як зазначається, посадовці зосередилися на розвитку українсько-німецької фінансової співпраці та нових інструментах підтримки економічного відновлення України.
“Німеччина залишається одним із ключових партнерів України: з лютого 2022 року наша держава отримала 1,6 млрд євро прямої бюджетної підтримки, з яких 1,3 млрд євро – у формі грантів. Крім того, в межах співпраці із KfW за цей період було залучено 84,56 млн євро для забезпечення відновлення пошкодженого електроенергетичного обладнання, відновлення систем водопостачання та водовідведення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб”, – наголосила Зикова.

Одна з нових спільних ініціатив – NDI4Ukraine (NDI4U) – спрямована на розвиток Національної установи розвитку України та посилення її спроможності реалізовувати фінансові програми підтримки економічного відновлення. Проєкт реалізується у межах Ukraine Investment Framework (UIF) і наразі перебуває на стадії погодження з Єврокомісією.
Зикова також подякувала німецькій стороні за реалізацію проєкту SME Resilience Facility обсягом 40,5 млн євро, підписаного під час Конференції з відновлення України у Римі у 2025 році.
Проєкт передбачає покращення доступу українських мікро-, малих і середніх підприємств, зокрема з деокупованих та постраждалих від війни територій, до фінансування через інструменти Національної установи розвитку.
Згідно з підписаною у листопаді 2025 року окремою угодою, НУР зможе отримати перший транш у 20 млн євро вже найближчим часом.
Як повідомлялось, із 1 січня 2026 року в Україні розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР) – державна фінансова інституція, створена на базі Фонду розвитку підприємництва. Її ключова місія – розширення доступу мікро-, малого та середнього бізнесу до пільгового фінансування через банки-партнери.
Фото: Мінфін
Відбудова
Шмигаль обговорив із президенткою Бундестагу постачання обладнання для відновлення енергетики
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком провів зустріч із президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Шмигаль у Телеграмі.
“Обговорили з пані Кльокнер постачання обладнання, необхідного для ремонтів енергооб’єктів. Зокрема, зі списаних німецький станцій. Запланована частина обладнання вже демонтована та підготовлена до відправки. Очікуємо на отримання його найближчим часом. А також розраховуємо на рішення щодо розбору й передачі устаткування з інших німецьких енергооб’єктів”, – повідомив Шмигаль.
Він також наголосив на пріоритетності отримання Україною кредиту від ЄС на суму 90 млрд євро. За словами Шмигаля, 5 млрд євро із цієї суми планується залучити на нагальні потреби в енергетиці у 2026 році.
Із початку повномасштабної війни Німеччина надала гуманітарної допомоги на суму 15,9 млн доларів, а внесок країни у Фонд підтримки енергетики України становить 552,4 млн євро.
Як повідомлялося, президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер уперше прибула з візитом до Києва.
Під час виступу у Верховній Раді вона запевнила, що, попри війну на Близькому Сході, Німеччина не випустить Україну зі свого поля зору та продовжить підтримку.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса7 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Події1 тиждень agoNetflix запускає грантову програму для українських кінематографістів
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
