Connect with us

Відбудова

На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро

Published

on



Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.

Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.

«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.

Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.

Читайте також: Росіяни не били по портовій інфраструктурі України від початку часткового перемир’я – Плетенчук

Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).

Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фото: АМПУ



Джерело

Відбудова

В Україні збудували протирадіаційні укриття ще у чотирьох школах

Published

on



Ще чотири нові протирадіаційні укриття запрацювали в українських школах.

Про це у Фейсбуціповідомляє Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.

“Безпечні простори збудовано в закладах освіти Сумської, Запорізької, Житомирської та Дніпропетровської областей. Завдяки цьому ще понад 1 000 дітей повернулися до якісного та безпечного очного навчання. Фінансування реалізовано через державну фандрейзингову платформу United24″, – йдеться у повідомленні.

У міністерстві висловили вдячність уряду Литви та Lithuanian Fund for the Development Cooperation and Humanitarian Aid за підтримку відновлення безпечного очного навчання для українських дітей.

Читайте також: У центрі Херсона облаштували два нових укриття

Як повідомляв Укрінформ, у свічні МОН розпочало прийом заявок від закладів освіти на будівництво укриттів. В держбюджеті на це передбачено 5 млрд грн.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна посилює співпрацю з Японією та UNIDO із зеленої відбудови

Published

on



Україна, Японія та Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) провели перше засідання Тристороннього діалогу з промислової політики щодо індустріального відновлення та модернізації української промисловості.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, що перше засідання започаткувало інституційну платформу для координації міжнародної підтримки, узгодження промислової політики та реалізації спільних проєктів.

Під час переговорів сторони обговорили реалізацію Програми зеленої індустріальної відбудови України, розвиток тристороннього партнерства, а також запуск проєкту із трансферу технологій за участю японського бізнесу.

«Мета України – не просто відновити зруйновану промисловість, а побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану в європейські та глобальні ланцюги доданої вартості. Партнерство з Японією та UNIDO відкриває нові можливості для технологічної модернізації, розвитку малого і середнього бізнесу та впровадження інновацій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

У межах візиту українська делегація провела зустрічі з керівництвом UNIDO, під час яких обговорили розвиток малого і середнього бізнесу, цифрову трансформацію та інноваційні екосистеми.

Окрему увагу сторони приділили впровадженню штучного інтелекту, а також розвитку індустріальних кластерів і парків.

За підсумками тристоронніх консультацій визначено ключові пріоритети співпраці, серед яких модернізація промисловості, розвиток МСП, зелена трансформація, цифровізація та інтеграція українських підприємств у глобальні виробничі ланцюги.

Серед практичних напрямів взаємодії – розвиток циркулярної економіки, впровадження цифрових технологій, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваної енергетики та підтримка бізнесу через доступ до фінансування і міжнародних ринків.

Сторони також обговорили механізми посилення трансферу технологій, зокрема через партнерства між українськими та японськими компаніями та проведення бізнес-місій.

У межах відповідного проєкту вже сформовано каталог із 47 технологічних рішень, які можуть бути впроваджені в Україні через створення спільних підприємств. Ініціатива реалізується за підтримки уряду Японії та передбачає розвиток виробництв без прямого фінансування.

Крім того, обговорено підготовку нових спільних проєктів, зокрема із грантовою підтримкою підприємств та розвитком зелених технологій. Загальний потенційний обсяг нових ініціатив перевищує 100 млн євро.

Читайте також: Японський бізнес розширить присутність у довгострокових проєктах відбудови інфраструктури

Наступні засідання Тристороннього діалогу заплановані на літо та кінець 2026 року.

Як повідомлялося, Тристоронній діалог з промислової політики (TIPD) – це новий формат співпраці між Україною, Японією та UNIDO, спрямований на координацію політик, залучення інвестицій і впровадження технологій для зеленої індустріальної відбудови України.

Проєкт передбачає трансфер технологій та створення нових бізнесів у таких сферах, як енергетика, цифрова інфраструктура, переробка відходів, водоочищення та індустріальні технології.

Фото: Мінекономіки



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нові очисні споруди у Миколаєві запрацюють із 15 березня

Published

on



Якість води у місті Миколаїв стане кращою після запуску нових очисних споруд, які мають запрацювати вже 15 березня.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, коментуючи закиди містян з приводу того, що погіршення якості води з нового водогону пов’язане з бажанням КП «Миколаївводоканал» підвищити вартість кубометра майже утричі.

“Вода погана, бо після зими були повені і у річку Південний Буг, звідки йде водозабір, потрапило багато бруду. Старі очисні не справляються. Але з 15 березня запускаються нові очисні у тестовому режимі і тоді вона ставатиме кращою», – підкреслив Кім.

Він також наголосив, що зі свого боку намагатиметься зробити все можливе, щоб підвищення ціни на воду з нового водогону було мінімальним. Адже він збудований за кошти держави.

Як повідомлялося, останніми тижнями у Миколаєві значно погіршилася якість води у кранах, вона стала болотяного кольору.

12 квітня 2022 року російські загарбники залишили Миколаїв без води, перебивши водогін Дніпро-Миколаїв.

Читайте також: Справа на 80 мільйонів: на Донеччині викрили схему розкрадання коштів на водогін

Будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, завершено у жовтні 2025 року. Проте старі очисні споруди, які є у наявності у КП «Миколаївводоканал», не можуть впоратися з доведенням показників якості питної води до норм ДСТУ

Першу чергу нових очисних споруд у Миколаєві, які дадуть змогу постачати якісну питну воду через новий водогін планується виконати до кінця березня.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.