Відбудова
На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро
Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.
Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.
«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.
Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.
Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).
Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фото: АМПУ
Відбудова
Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від партнерів
Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину мостових конструкцій у межах технічної допомоги. Їх використають для облаштування резервних переправ через Дніпро у Києві, тож додаткових коштів на придбання цих конструкцій не потрібно.
Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.
«Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії, Америки в рамках технічної допомоги. На них не треба буде додатково витрачати кошти», – зауважив депутат.
За його словами, у столиці вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ: на окремих об’єктах триває підготовка, на інших – практична реалізація. Два мостові переходи планують звести до кінця лютого.
Він наголосив, що важливо не лише спорудити переправи, а й належно інтегрувати їх у транспортну систему столиці. Для цього облаштовують розгалужені під’їзні шляхи, які мають запобігти накопиченню автомобілів після перетину Дніпра.
«На під’їзні шляхи й на монтування виділили 2,2 мільярда гривень: один мільярд – з бюджету Києва і 1,2 мільярда – з резервного фонду Кабінету Міністрів», – зазначив Крейденко.
За словами депутата, альтернативні маршрути вкрай необхідні з огляду на системні російські удари по мостах. Водночас він упевнений, що резервні переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково забезпечать транспортне сполучення.
«Нині щодня береги Дніпра в Києві перетинають близько 600 тисяч транспортних засобів і важливо, щоб у нас були альтернативи, які дозволять хоча б частково вирішити проблему», – наголосив він.
Крейденко не став розголошувати місця спорудження альтернативних мостових переходів з міркувань безпеки.
«Локації визначають військові з урахуванням рельєфу, течії річки, а також можливостей оборони та протиповітряного захисту переправ», – пояснив він.
Окремо депутат прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.
«Такі тунелі в провідних країнах світу будуються не один рік, витрачаються мільярди доларів на реалізацію цих проєктів. На жаль, у нас таких коштів особливо під час воєнного стану немає», – пояснив Крейденко.
Він додав, що навіть за наявності фінансування повноцінна реалізація проєкту могла би тривати два-три роки, адже потрібно не лише спорудити тунель, а й облаштувати його та інтегрувати в транспортну мережу Києва.
За словами депутата, до цього питання можна було б повернутися після завершення воєнного стану, зокрема, за умови залучення фінансування від Європейського Союзу або інших міжнародних партнерів.
«Поки таких домовленостей, таких угод, підписаних на папері, немає. Це просто інформація для роздумів, можливо, це плани на майбутнє після закінчення воєнного стану. У мирний час можна почати реалізовувати цей проєкт» – підсумував Крейденко.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують збудувати 21 мостову переправу і вже розпочали роботи у Києві – про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
Відбудова
Швеція, ЄС і Британія передали Україні енергообладнання на понад €2,4 мільйона
Минулого тижня енергетичні компанії Чернігівщини, Одещини, Вінниччини та Харківщини, а також «Укрзалізниця» отримали обладнання на понад €2,4 млн через Фонд підтримки енергетики України.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала важливе обладнання для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури на понад 2,4 млн євро від Швеції, ЄС і Великої Британії. Постачання профінансували Швеція, Європейський Союз та Велика Британія”, – йдеться у повідомленні.
Серед переданого обладнання — трансформатори, вимикачі, ізолятори, трансформаторна олива та інші матеріали.
Як повідомляв Укрінформ, протягом минулого тижня росія 116 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетику та нафтогазовий сектор.
Фото ілюстративне
Відбудова
НКРЕКП обговорила зі шведськими партнерами інвестиції
Члени НКРЕКП Роман Шикеринець та Олександр Формагей під час міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine 2026 у Варшаві провели робочі зустрічі зі шведськими партнерами.
Про це повідомляє пресслужба НКРЕКП, передає Укрінформ.
Сторони обговорили залучення інвестицій у відновлення енергетики України, модернізацію інфраструктури та наближення національного регулювання до європейських стандартів.
Зустрічі організувала Шведсько-українська торговельна палата у Скандинавії в межах меморандуму про взаєморозуміння з НКРЕКП.
Під час зустрічі з представниками фінансової інституції Swedfund розглянули інвестиційний потенціал української енергетики та регуляторні умови для фінансування проєктів відновлення.
З представниками IVL Swedish Environmental Research Institute обговорили співпрацю у сферах енергоефективності, декарбонізації та модернізації систем централізованого теплопостачання.
На зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ Швеції йшлося про регуляторну співпрацю, інтеграцію українських енергетичних ринків до європейського простору, цифровізацію та захист прав споживачів.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли внески від Німеччини, Мальти та угорської компанії REKK на загальну суму понад 249,7 млн євро.
Фото: nerc.gov.ua
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика7 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса6 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
