Відбудова
На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро
Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.
Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.
«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.
Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.
Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).
Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фото: АМПУ
Команди Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури та посольства Великої Британії провели робочу зустріч, присвячену питанням посилення стійкості енергетичної інфраструктури України та розвитку співпраці у сфері її захисту.
Про це пресслужба держагентства повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Наголошується, що британську сторону ознайомили з баченням агентства щодо реалізації завдань із захисту енергетичних об’єктів та наявними спроможностями для впровадження відповідних проєктів. Окрему увагу було приділено управлінським процесам пріоритезації проєктів захисту, механізмам ухвалення рішень та координації робіт.
Також йшлося про проєкти захисту об’єктів життєзабезпечення, зокрема в місті Києві, над якими наразі працює установа, а також про відповідні практичні рішення.
Представники посольства Великої Британії представили актуальні пріоритети та підходи до підтримки енергетичного сектору України, окреслили чинні ініціативи й програмні інструменти, а також підтвердили готовність до подальшого розвитку співпраці в напрямку зміцнення енергетичної стійкості України.
Як повідомлялося, в Агентстві відновлення поділилися з делегацією Республіки Естонія досвідом у сфері захисту та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичного сектору.
Фото: Агентство відновлення / Фейсбук
Фінансування охоплює транспортну інфраструктуру, можливості органів місцевого самоврядування, енергетичну стійкість та програму, спрямовану на повернення молодих українських фахівців на державну службу.
Найбільший окремий транш у чотири мільйони євро буде спрямований на фінансування другого етапу з встановлення сонячних електростанцій для підвищення енергетичної стійкості українських шкіл і лікарень. Цей план передбачає встановлення сонячних панелей, інверторів та акумуляторних систем на щонайменше 25 об’єктах. Фінансування буде забезпечене за рахунок цільового внеску від литовської державної енергетичної компанії Ignitis Group. Проєкт триватиме 24 місяці.
Один мільйон євро виділять у вигляді національного співфінансування до Фонду підтримки транспорту України, мета – відновлення, ремонт та утримання цивільної транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок конфлікту.
Фонд зосереджується на малих і середніх проєктах, спрямованих на задоволення найнагальніших потреб України, що не покриваються іншими міжнародними механізмами. Проєкт триватиме 12 місяців.
Ще один мільйон євро спрямують на партнерську програму між литовськими та українськими муніципалітетами. Метою цієї ініціативи є зміцнення адміністративного потенціалу на місцевому рівні, покращення держпослуг, підтримка планування у районах, які постраждали від війни, реабілітація дітей та допомога українським органам місцевої влади у підготовці до отримання фінансування від ЄС та інших донорів. Проєкт триватиме 24 місяці.
Решту коштів – один мільйон євро – Литва спрямує для програми Create Ukraine, яка заохочує молодих українських фахівців повертатися з-за кордону і обіймати посади в органах центральної влади, сприяючи зусиллям з відновлення країни та процесу інтеграції України в ЄС. Програма має на меті повернути до України 25 молодих фахівців до 2027 року і триватиме 20 місяців.
Як повідомляв Укрінформ, Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд ієн) на реалізацію ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).
Фото: Олексій Кулеба, Телеграм
Уряд завершив реалізацію проєкту відновлення системи водопостачання у Миколаївській області, завдяки якому доступ до якісної води отримали 500 тис. місцевих мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«Понад 500 000 мешканців Миколаївщини тепер мають доступ до якісної питної води. Завершили реалізацію ще одного важливого етапу відновлення системи водопостачання регіону – станцію попередньої очистки води потужністю 120 000 кубометрів на добу», – йдеться в повідомленні.
Будівництво нового водогону та насосних станцій було завершено торік. Це дозволило налагодити безперебійне постачання прісної води до міста з Південного Бугу.
Сьогодні фактично завершено створення нової сучасної системи водопостачання для Миколаївщини.
На станції впроваджено багаторівневу систему очищення та знезараження води. Комплекс працює у цілодобовому автоматизованому режимі та забезпечує підготовку води належної якості для мешканців міста.
Очисні споруди збудовані без залучення додаткових бюджетних коштів. Майже 800 млн грн на реалізацію проєкту спрямовано завдяки економії, отриманій під час будівництва нового водогону. Зараз триває передача очисних на баланс міста Миколаїв.
До комплексного проєкту також увійшли будівництво сучасної станції очищення стічних вод у Новій Одесі та фотогальванічної електростанції, яка забезпечує додаткове живлення системи. Це робить інфраструктуру більш енергоефективною та стійкою до можливих перебоїв електропостачання.
Як повідомлялося, магістральний водогін у Миколаєві було зруйновано у 2022 році. Відновлення водопостачання стало одним із пріоритетних інфраструктурних проєктів держави. За цей час було побудовано новий магістральний водогін протяжністю майже 68 км, три насосні станції, сучасний комплекс очищення води та додаткові об’єкти енергоефективної інфраструктури.
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції
-
Політика1 тиждень agoПідтримка України буде пріоритетом головування Ірландії в Раді ЄС
-
Суспільство1 тиждень agoЗСУ взяли під вогневий контроль ключовий маршрут з Херсонщини до Криму Анонси