Відбудова
На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро
Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.
Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.
«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.
Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.
Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).
Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фото: АМПУ
Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні. Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький. На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів.
Джерело
Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.
«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.
За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.
На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).
Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)
На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.
0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.
Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.
Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.
“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.
Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.
Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.
Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.
Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.
Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.
Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.
Фото: coe.int
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка