Connect with us

Відбудова

На оновлення морської інфраструктури України потрібні десятки мільйонів євро

Published

on



Модернізація морської інфраструктури і оновлення флоту України потребуватиме десятків мільйонів євро інвестицій.

Про це йшлося під час робочої зустрічі керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» з делегацією підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту (SEDE), передає Укрінформ з посиланням на АМПУ.

«Українські морські порти продовжують функціонувати в умовах постійної загрози з боку Росії. Систематичні ракетні та дронові атаки спричинили пошкодження близько 400 об’єктів інфраструктури, в тому числі причалів, перевантажувального обладнання, суден та допоміжної техніки. Попри це українські порти зберігають операційну ефективність завдяки високому професіоналізму та стійкості працівників галузі», — наголосив голова АМПУ Олександр Семирга.

Ключовим завданням є забезпечення стабільності роботи портової системи. Паралельно ведеться активна робота над технічним оновленням флоту, цифровізацією процесів та підвищенням управлінської ефективності, що має забезпечити довгострокову стійкість галузі. Попередньо, вартість необхідного технічного оновлення оцінюється у десятки мільйонів євро.

Читайте також: Росіяни не били по портовій інфраструктурі України від початку часткового перемир’я – Плетенчук

Семирга також поінформував європейську делегацію про ситуацію в українських морських портах. Так, до початку повномасштабного вторгнення в Україні функціонувало 13 морських портів. Зараз залишаються операційними лише шість: три на Дунаї (порти у Рені, Ізмаїлі, Усть-Дунайську) та три в акваторії Чорного моря (в Одесі, Чорноморську, Південному).

Як повідомлялося, у січні – березні 2025 року морські порти України обробили 23 млн т вантажів; це на 4,8 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фото: АМПУ



Джерело

Відбудова

Виконавчий директор Реєстру збитків: Обсяг заявлених втрат у двох нових категоріях

Published

on



“Самі категорії В4 та В5 не встановлюють якихось обмежень щодо обсягів витрат про компенсацію яких можна подавати заяви. Категорії передбачають параметри, яким мають відповідати витрати, що можуть бути компенсовані – це стосується і джерела коштів, і того, на що вони були спрямовані. Далі вже майбутня компенсаційна комісія визначатиме, компенсація яких саме витрат і в якому обсязі є юридично обґрунтованою”, – сказав він.

Він також зазначив, що “обидві ці категорії призначені для заяв від імені держави Україна – центральних чи місцевих органів влади, та витрат, профінансованих державним чи місцевим бюджетами. Правила Реєстру збитків (Форми заяв у цих категоріях) містять чіткий перелік інформації і доказів, які мають бути подані заявниками. Тому, хоча обґрунтування цих витрат має бути ретельним, можна сподіватись, що вся необхідна документація та інформація є в розпорядженні потенційних заявників – і щодо того про які кошти йде мова, на подолання яких наслідків вони були спрямовані та хто був їх отримувачем”, – додав Ключковський.

За його словами, особливо важливо детально описати характер гуманітарних витрат. Зокрема, це може бути евакуація населення, забезпечення людей тимчасовим житлом, екстрена медична допомога, реабілітаційні програми та інші заходи з подолання наслідків російської агресії.

“Зокрема, важливо ретельно описати, на що спрямовані кошти у вигляді гуманітарних витрат – на евакуацію людей, на забезпечення їх тимчасовим житлом, екстреною медичною допомогою чи реабілітаційними програмами, чи мова йде про інші програми, такі, наприклад, як програма єВідновлення, в рамках якої фінансується відновлення пошкодженого чи зруйнованого житла. Важливі деталі – де реалізовуються ці програми, в якому вигляді, що саме спричинило їх потребу і хто отримав за ними допомогу. Чим більше деталей – тим краще, адже тут мова ймовірно може йти про великі суми, і вони мають бути належним чином обґрунтовані. Якщо мова йде про розмінування, то важливо вказати на що спрямовані витрати, на який вид діяльності, в якій саме локації і як обґрунтовуються витрачені суми. Дуже важливо цю інформацію систематизувати та подати до Реєстру разом із заявою у зрозумілому вигляді”, – сказав він.

Читайте також: Кабмін пропонує розширити перелік дітей, постраждалих від війни

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України оголосив про запуск двох нових категорій заяв про компенсацію, які стосуються витрат держави, понесених через агресію Російської Федерації проти України. Йдеться про категорії: B4 – державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; B5 – розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




Україна закликає Євросоюз створити спільний механізм підтримки аграріїв: обстріли портів загрожують експорту. Уряд прискорить виконання умов програми Ukraine Facility для залучення коштів ЄС. Спалені підручники та мільйонні збитки: українська освіта удар тримає і втримає.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Північна Македонія надала силові трансформатори для підприємств Харківської та Запорізької областей

Published

on



До енергетичних підприємств Харківської та Запорізької областей зі складів хабів екстреної допомоги Міністерства енергетики України передано силові трансформатори, надані північномакедонською компанією Rade Končar.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.

“Обладнання використовуватиметься для відновлення та підтримки роботи енергетичної інфраструктури регіонів, які регулярно зазнають російських атак”, – йдеться у повідомленні.

У міністерстві подякували Північній Македонії та компанії Rade Končar за підтримку українського енергетичного сектору та солідарність з Україною.

Читайте також: Відбудова енергетики: банки профінансували проєктів на більш як ₴60 мільярдів

Як повідомляв Укрінформ, посольство України в Республіці Північна Македонія спільно з представниками міжнародного дипломатичного корпусу та організацією «Карітас» передало сучасний дизельний генератор Rade Koncar потужністю 35 кВт для потреб Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова. Обладнання було придбане завдяки внескам іноземних дипломатів, акредитованих у Північній Македонії.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.