Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів ексголова Агентства розвитку промисловості РП, представник Польщі в Консультативній раді бізнесу, яка діє в рамках Української Платформи Донорів Бартломей Бабуська.

«Цьогорічна конференція (URC 2026) буде великою дипломатичною подією для Польщі, і важливо створити документ, який стане великим кроком уперед у визначенні умов співпраці між нашими країнами. У майбутній міжурядовій угоді мають бути чітко визначені проєкти та правила, за якими наші країни працюватимуть», – наголосив ексголова Агентства розвитку промисловості РП.

Він додав, що польські будівельні компанії часто виграють тендери (в Україні – ред.), але потім не можуть реалізувати ці перемоги, оскільки тендери скасовуються або виникають технічні проблеми. Тобто йдеться про питання прозорості процедур, які мають бути врегульовані між українським та польським урядами.

«Ми повинні створити прозору й чесну систему відбору компаній для відбудови України. І це, серед іншого, має бути прописано в угоді», – наголосив Бабуська, зауважуючи, що будівництво відрізку автомагістралі з пункту пропуску «Корчова-Краківець» до Львова є «ідеальним пілотним проєктом», на якому можна навчитися співпрацювати і де можуть проявитися всі помилки та проблеми.

Реалізація цього проєкту відбуватиметься на основі рішень, прийнятих під час конференції у Гданську.

«Вже за два місяці ми повинні знати, коли запускатимемо відповідні процедури, адже слід розуміти, що будівництво розпочнеться не одразу. Бульдозери не заїдуть на будівельний майданчик через два місяці. Спершу треба провести тендери, потім буде етап проєктування. Тож до моменту, коли перший екскаватор почне роботу, мине щонайменше рік», – зазначив Бабуська.

Він не виключив, що після етапу проєктування треба буде призупинити його реалізацію до завершення гарячої фази війни.

«Це теж логічний підхід. Але поляки не бояться. Коли пів року тому прозвучало гасло “їдемо до Києва”, всі керівники найбільших будівельних компаній – Budimex, Polimex, Unibep, Strabag – одразу поїхали потягом до Києва на переговори», – зауважив представник Польщі в Консультативній раді бізнесу.

В коментарі Укрінформу радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін заявив, що Київ і Варшава до Міжнародної конференції з відновлення України (URC 2026) наприкінці червня у Гданську напрацюють «польську модель» взаємної співпраці, і тоді буде підписано перші контракти у сфері ОПК.

Протягом тижня майже 14 тис. працівників аварійно-відновлювальних бригад отримають додаткові виплати за березень, це буде фінальна виплата.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“З початку року до України надійшло 3209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.

Допомогу надали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, UNICEF/WASH, PFRU, VOLVO.

Очікується надходження ще 1465 генераторів, 419 трансформаторів та 153 одиниці іншого обладнання, зокрема котлів, блочно-модульних котелень та когенераційних установок.

За цей час зі складів хабів Міненерго відправили 360 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 2,9 тис. т. Зокрема, 2357 генераторів, 55 трансформаторів та 160 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від міжнародних партнерів майже 29 тис. т гуманітарної допомоги. Із них понад 26,4 тис. т уже розподілено між регіонами.

Як повідомлялося, у квітні до Фонду підтримки енергетики України надійшло 72,3 млн євро, загальна сума внесків становить майже 1,934 млрд євро.

Фото Укрінформу можна купити тут.