Connect with us

Відбудова

На реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно $11 мільярдів

Published

on



Кабінет міністрів планує використати фінансування Європейського інвестиційного банку на впровадження проєкту відновлення у сфері водопостачання та водовідведення, потреби якого досягають 11 мільярдів доларів.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 1 квітня, передає Укрінформ.

“Наступне рішення уряду сьогодні спрямоване на відновлення у сфері водопостачання та водовідведення. Тут наші потреби в реконструкції становлять понад 11 млрд доларів. Ми домовилися про фінансування в розмірі 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів”, – заявив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, квітня 2025 року експертна робоча група Міністерства розвитку громад та територій схвалила 14 проєктів у різних регіонах в межах Програми відновлення ІІІ на загальну суму майже в 1 млрд грн.

Читайте також: Уряд надасть пільгові кредити на забезпечення житлом понад 1000 родин переселенців – Шмигаль

У червні 2024 року Україна та Європейський інвестиційний банк уклали фінансову угоду, яка передбачає залучення 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів та забезпечення муніципальним житлом у регіонах, що постраждали від воєнної агресії РФ, а також у тих областях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Субвенція надаватиметься громадам через державний бюджет місцевим бюджетам.

Кредитний портфель ЄІБ в Україні є одним із найбільших серед міжнародних фінансових інституцій і складається з 24 активних проєктів загальною вартістю 4,3 млрд євро.

Зокрема, ЄІБ фінансує: два інвестиційні проєкти на суму 178 млн євро у сфері забезпечення енергоефективності будівель закладів освіти та розвитку закладів професійно-технічної освіти; два інвестиційні проєкти на суму 400 млн євро у сфері забезпечення рухомого складу міського громадського транспорту у містах України; три проєкти на суму 640 млн євро у сфері відновлення соціальної інфраструктури у регіонах із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб та у регіонах, що постраждали від збройної агресії РФ.



Джерело

Відбудова

На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту

Published

on



На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.

Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.

«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.

За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.

Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.

Читайте також: Захист енергетики та промисловості від дронів: Зеленський доручив винести питання на Ставку

Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.

Ілюстративне фото: rv.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі

Published

on



Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.

Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.

«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.

Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.

За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).

«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.

Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.

Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.

Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.

За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.

Читайте також: На Чернігівщині відновили 54% пошкоджених об’єктів медичної інфраструктури

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.

Фото: Агентство відновлення



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Український культурний фонд виділив понад ₴700 тисяч на відновлення музею «Чорнобиль»

Published

on



Український фонд культурної спадщини (UCHF) спрямував понад 700 тисяч гривень (14,4 тисячі євро) на технічне обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль», який зазнав значних руйнувань внаслідок російської ракетної атаки 24 травня 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Фахівці вже завершили обстеження будівлі. Вони оцінили пошкодження конструкцій, виявили ризики для безпеки та створили технічну основу для планування відновлювальних робіт.

До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, 26 квітня 2026 року, музей відкрився після реставрації з новою експозицією «Чорнобиль: люди і сенси». Однак уже за місяць російська ракета влучила безпосередньо в будівлю музею. Внаслідок удару були зруйновані третій та частина другого поверху, пошкоджені нова експозиція та мультимедійне обладнання.

За фінансової підтримки Українського фонду культурної спадщини інженери провели комплексне технічне обстеження пошкодженої будівлі. Фахівці визначили стан несучих конструкцій, масштаби руйнувань і потенційні загрози для безпечного перебування в будівлі. Результати дослідження допоможуть визначити подальші кроки з відновлення музею.

За словами віцепрем’єр-міністерки України з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної, музей зберігає пам’ять про одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства та розповідає світові про наслідки рішень радянського режиму.

«Маємо зберегти його для наступних поколінь», – наголосила Бережна.

«Український фонд культурної спадщини об’єднує міжнародну підтримку та український професійний досвід, допомагає захистити історію, ідентичність і колективну пам’ять України», – підкреслила виконавча директорка Українського фонду культурної спадщини Олександра Ковальчук.

Обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль» відбулося в межах механізму екстреного реагування Українського фонду культурної спадщини, який Рада директорів UCHF затвердила 18 червня 2026 року.

Механізм передбачає оперативну підтримку об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій. Спеціальна експертна комісія Фонду визначає проєкти, які потребують першочергової допомоги.

«Врятувати цей музей – означає захистити нашу колективну пам’ять, зберегти історичну правду та зробити все, щоб майбутні покоління ніколи не забули уроків Чорнобиля», – зазначила представниця Національного музею «Чорнобиль» Віталіна Мартиновська.

Український фонд культурної спадщини (UCHF) – механізм залучення міжнародної підтримки для збереження та відновлення культурної спадщини України. Фонд спрямовує ресурси на захист, відновлення та збереження культурних об’єктів, які постраждали внаслідок російської агресії.

Читайте також: У Києві внаслідок російської атаки пошкоджені вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток

Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд цьогоріч надав підтримку для 320 мистецьких проєктів.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.