Connect with us

Відбудова

На реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно $11 мільярдів

Published

on



Кабінет міністрів планує використати фінансування Європейського інвестиційного банку на впровадження проєкту відновлення у сфері водопостачання та водовідведення, потреби якого досягають 11 мільярдів доларів.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 1 квітня, передає Укрінформ.

“Наступне рішення уряду сьогодні спрямоване на відновлення у сфері водопостачання та водовідведення. Тут наші потреби в реконструкції становлять понад 11 млрд доларів. Ми домовилися про фінансування в розмірі 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів”, – заявив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, квітня 2025 року експертна робоча група Міністерства розвитку громад та територій схвалила 14 проєктів у різних регіонах в межах Програми відновлення ІІІ на загальну суму майже в 1 млрд грн.

Читайте також: Уряд надасть пільгові кредити на забезпечення житлом понад 1000 родин переселенців – Шмигаль

У червні 2024 року Україна та Європейський інвестиційний банк уклали фінансову угоду, яка передбачає залучення 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів та забезпечення муніципальним житлом у регіонах, що постраждали від воєнної агресії РФ, а також у тих областях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Субвенція надаватиметься громадам через державний бюджет місцевим бюджетам.

Кредитний портфель ЄІБ в Україні є одним із найбільших серед міжнародних фінансових інституцій і складається з 24 активних проєктів загальною вартістю 4,3 млрд євро.

Зокрема, ЄІБ фінансує: два інвестиційні проєкти на суму 178 млн євро у сфері забезпечення енергоефективності будівель закладів освіти та розвитку закладів професійно-технічної освіти; два інвестиційні проєкти на суму 400 млн євро у сфері забезпечення рухомого складу міського громадського транспорту у містах України; три проєкти на суму 640 млн євро у сфері відновлення соціальної інфраструктури у регіонах із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб та у регіонах, що постраждали від збройної агресії РФ.



Джерело

Відбудова

Шмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації

Published

on



Конкурсна комісія затвердила документацію для потенційних учасників конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової генерації.

Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.

“Комісія з проведення конкурсу офіційно затвердила правила та вимоги до учасників. Тепер потенційні інвестори мають 20 днів для подання своїх зауважень та пропозицій”, – написав Шмигаль.

За його словами, проєкт кожного об’єкта, який допускатиметься до відбору, повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт, передбачати другий рівень захисту, повинен забезпечувати роботу в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі та мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 000 годин.

До конкурсу допускатимуться тільки ті об’єкти, які не були в експлуатації раніше. Територія розміщення – у Києві, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях.

Читайте також: Кабмін збільшив загальну потужність на конкурсі із будівництва нової генерації до 1,5 ГВт

“Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації та посилення енергетичної безпеки України”, – додав Шмигаль.

Як повідомлялося, 22 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про проведення конкурсу на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у межах планів стійкості. Згодом уряд розширив регіональний лот на конкурсі із будівництва нової генерації для Дніпропетровської області на 183 МВт.

Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна та Німеччина посилюють співпрацю у сфері житлової політики та просторового планування

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Мінрозвитку.

Зазначається, що під час зустрічей українська та німецька сторони обговорили систему соціального, доступного та орендного житла, механізми її фінансування, а також роль муніципалітетів і житлових компаній у забезпеченні громадян житлом.

Українська делегація представила перебіг житлової реформи, підходи до створення соціального житла та механізми житлового забезпечення населення.

«Цей візит є частиною системного та довгострокового діалогу між Україною та Німеччиною у сфері житлової політики та міського розвитку. Ми визначили наступні кроки співпраці та розпочали підготовку нових спільних заходів для підтримки житлової реформи та відновлення України», – зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Окрему увагу сторони приділили питанням просторового планування. Українська делегація ознайомилася з німецькою моделлю управління просторовим розвитком і будівельним законодавством, а також представила власні напрацювання у сфері цифровізації містобудівної діяльності, розвитку Містобудівного кадастру та створення цифрової системи просторового планування.

За словами Козловської, Україна впроваджує підхід інтегрованого відновлення, який передбачає комплексний розвиток громад із поєднанням житлової, транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури в єдиній системі планування.

У межах візиту українська делегація провела зустрічі з представниками Федерального міністерства житлового будівництва, міського розвитку та будівництва Німеччини, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку, Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку, KfW, GIZ, Сенату Берліна та муніципальних житлових компаній.

Читайте також: Азербайджан ділитиметься з Україною досвідом повоєнної відбудови

У міністерстві зазначили, що візит став практичним продовженням реалізації Декларації про стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною та Спільної декларації про наміри, підписаної у квітні 2026 року.

Як повідомлялося, голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник підписав меморандум із представниками німецької гуманітарної організації Arbeiter-Samariter-Bund про реалізацію спільних проєктів до 2028 року.

Фото: Мінрозвитку



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У «Дії» протестують подачу нових категорій заяв до Міжнародного реєстру збитків

Published

on



На порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.

Про це повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.

«Запускаємо в «Дії» запис на бета-тест нових заяв до міжнародного Реєстру збитків про втрату, пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей внаслідок російської агресії. Це дасть змогу державі та юридичним особам зафіксувати завдані збитки на міжнародному рівні й сформувати доказову базу для майбутніх компенсацій, якщо такі збитки сталися після 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.

З боку держави доступна заява B2 «Втрата, пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей», з боку бізнесу – C2 «Втрата, пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей».

Читайте також: Міжнародний реєстр збитків відкриває п’ять нових категорій подачі заяв для бізнесу та держави

Заяву можна подати про втрату або пошкодження пам’яток та історичних будівель; музеїв, архівів і бібліотек; музейних предметів, архівних документів, рукописів і колекцій; творів мистецтва та інших культурних цінностей.

Реєстр створений для збору заяв про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих після 24 лютого 2022 року на території України, через міжнародно-протиправні дії Росії. Послугу реалізує Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції. Розвиток сервісу виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev і швейцарсько-українською Програмою EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа.

Як повідомлялося, фізичні та юридичні особи, а також держава Україна зможуть подати заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) на відшкодування за гуманітарне розмінування та очищення територій від боєприпасів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.