Відбудова
На реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно $11 мільярдів
Кабінет міністрів планує використати фінансування Європейського інвестиційного банку на впровадження проєкту відновлення у сфері водопостачання та водовідведення, потреби якого досягають 11 мільярдів доларів.
Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 1 квітня, передає Укрінформ.
“Наступне рішення уряду сьогодні спрямоване на відновлення у сфері водопостачання та водовідведення. Тут наші потреби в реконструкції становлять понад 11 млрд доларів. Ми домовилися про фінансування в розмірі 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів”, – заявив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, квітня 2025 року експертна робоча група Міністерства розвитку громад та територій схвалила 14 проєктів у різних регіонах в межах Програми відновлення ІІІ на загальну суму майже в 1 млрд грн.
У червні 2024 року Україна та Європейський інвестиційний банк уклали фінансову угоду, яка передбачає залучення 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів та забезпечення муніципальним житлом у регіонах, що постраждали від воєнної агресії РФ, а також у тих областях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Субвенція надаватиметься громадам через державний бюджет місцевим бюджетам.
Кредитний портфель ЄІБ в Україні є одним із найбільших серед міжнародних фінансових інституцій і складається з 24 активних проєктів загальною вартістю 4,3 млрд євро.
Зокрема, ЄІБ фінансує: два інвестиційні проєкти на суму 178 млн євро у сфері забезпечення енергоефективності будівель закладів освіти та розвитку закладів професійно-технічної освіти; два інвестиційні проєкти на суму 400 млн євро у сфері забезпечення рухомого складу міського громадського транспорту у містах України; три проєкти на суму 640 млн євро у сфері відновлення соціальної інфраструктури у регіонах із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб та у регіонах, що постраждали від збройної агресії РФ.
Як зауважив віцепрем’єр-міністр, зекономити вдалося завдяки перегляду підходів до реалізації проєктів. Після фахового перерахунку вартість знижувалася без втрати якості та функціональності.
Як приклад Кулеба навів вартість робіт з будівництва водогону для Миколаєва. За проєктною документацією 2024 року його вартість становила 8,7 млрд грн. Після детального аналізу і перерахунку вартість зменшили до 6,3 млрд грн.
«При цьому проєкт не «спростили», а навпаки доопрацювали: додали систему очищення води, резервне живлення, енергоефективні рішення, укриття для персоналу, можливість використання для зрошення. Частину зекономлених коштів уже спрямували на очисні споруди у Миколаєві та підготовку водних проєктів в інших регіонах», – зазначив Кулеба.
Також вдалося заощадити на встановленні на пунктах пропуску модульних конструкцій замість будівництва капітальних споруд. До кінця планується модернізувати 10 малих пунктів пропуску. Сукупна економія за цим напрямом становить близько 1,5 млрд грн.
Окремо були переглянуті витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. За цим напрямом оптимізували витрати на 8,6 млрд грн при збереженні необхідного рівня безпеки.
У дорожньому господарстві також переглянули підходи до формування кошторисів. Врахували реальні ринкові ціни в регіонах, логістику і доступність матеріалів. Після цього договори перепідписали з нижчими кошторисами. У результаті із загального дорожнього бюджету в 17,4 млрд грн вдалося зекономити майже 1 млрд грн, але при цьому зберегти якість робіт.
«У підсумку – понад 13 мільярдів гривень, які залишилися в бюджеті та будуть працювати далі на відновлення, інфраструктуру і потреби громад», – зазначив Кулеба.
Як повідомлялося, Агентство відновлення запускає дашборд, на якому відображатиметься уся інформація щодо закупівель для проведення робіт із захисту об’єктів критичної інфраструктури.
В Ізмаїльському районі Одеської області відкрили нову ділянку автодороги Т1607 у межах населених пунктів Кілія та Вилкове.
Про це у Телеграмі повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер, передає Укрінформ.
«Запустили нову ділянку дороги Т1607 в межах населених пунктів Кілія-Вилкове. Для місцевих громад це подія, на яку чекали майже 40 років. Дороги тут не було ще з радянських часів», – йдеться в повідомленні.
Очільник ОВА також проінформував про ситуацію з транспортним сполученням на півдні області, що було порушене через ворожі атаки на міст у районі Маяків.
«Наразі рух в обох напрямках поступово стабілізується, ситуація – на контролі», – зазначив Кіпер.
Як повідомляв Укрінформ, через безпекову ситуацію роботи з відновлення мостового переходу в селі Маяки, який зазнав пошкоджень внаслідок численних влучань, не проводяться. Триває оцінка стану конструкції.
Фото: Телеграм Олег Кіпер
У Харкові правоохоронці викрили схему заволодіння майже 70 млн гривень міської територіальної громади під час закупівлі товарів в енергетичній сфері.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, засновник та директор суб’єкта господарювання спільно із службовими особами комунального підприємства з метою незаконного заволодіння грошовими коштами територіальної громади міста Харкова взяли участь у неконкурентному тендері на закупівлю товарів лише з одним заздалегідь визначеним постачальником, який був проведений службовими особами зазначеного комунального підприємства.
Після цього приватне підприємство придбало товари за звичайними ринковими цінами, а комунальному підприємству реалізувало їх за вартістю, завищеною майже у 2,5 раза.
За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора групі осіб повідомили про підозру у заволодінні грошовими коштами Харківської міської територіальної громади під час закупівлі товарів в енергетичній сфері.
Як зазначається, їхні дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Також генеральному директору одного з комунальних підприємств Харкова повідомили про підозру у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України).
Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Як повідомили у Нацполіції, організував оборудку бенефіціарний власник і директор товариства-постачальника, під яку службовими особами комунального підприємства були прописані спеціальні умови для участі у торгах з особливостями.
«Відповідно до умов договору, товариство мало поставити спеціалізоване обладнання для заміни і ремонту пошкоджених внаслідок обстрілів обʼєктів критичної інфраструктури на понад 150 млн грн. Однак, як зʼясувало слідство, вартість його була завищена товариством більш ніж в два рази від вартості виробника. Тож сума переплати, а відтак і завданих збитків становила майже 70 млн грн», – йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, група Нафтогаз у співпраці із правоохоронцями розкрила масштабну схему крадіжки газу у Запорізькій області.
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Війна5 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Україна1 тиждень agoмолодик підпалив відділення Укрпошти в Києві
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів