Відбудова
На реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно $11 мільярдів
Кабінет міністрів планує використати фінансування Європейського інвестиційного банку на впровадження проєкту відновлення у сфері водопостачання та водовідведення, потреби якого досягають 11 мільярдів доларів.
Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 1 квітня, передає Укрінформ.
“Наступне рішення уряду сьогодні спрямоване на відновлення у сфері водопостачання та водовідведення. Тут наші потреби в реконструкції становлять понад 11 млрд доларів. Ми домовилися про фінансування в розмірі 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів”, – заявив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, квітня 2025 року експертна робоча група Міністерства розвитку громад та територій схвалила 14 проєктів у різних регіонах в межах Програми відновлення ІІІ на загальну суму майже в 1 млрд грн.
У червні 2024 року Україна та Європейський інвестиційний банк уклали фінансову угоду, яка передбачає залучення 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів та забезпечення муніципальним житлом у регіонах, що постраждали від воєнної агресії РФ, а також у тих областях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Субвенція надаватиметься громадам через державний бюджет місцевим бюджетам.
Кредитний портфель ЄІБ в Україні є одним із найбільших серед міжнародних фінансових інституцій і складається з 24 активних проєктів загальною вартістю 4,3 млрд євро.
Зокрема, ЄІБ фінансує: два інвестиційні проєкти на суму 178 млн євро у сфері забезпечення енергоефективності будівель закладів освіти та розвитку закладів професійно-технічної освіти; два інвестиційні проєкти на суму 400 млн євро у сфері забезпечення рухомого складу міського громадського транспорту у містах України; три проєкти на суму 640 млн євро у сфері відновлення соціальної інфраструктури у регіонах із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб та у регіонах, що постраждали від збройної агресії РФ.
Фінські державні інституції та бізнес розглядають Україну як перспективного партнера для співпраці у відновленні та модернізації аграрного сектору.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького з державно-приватною делегацією Фінляндії, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.
До складу делегації увійшли представники Національного агентства постачання у надзвичайних ситуаціях (NESA), Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії, Фінського агентства з безпеки харчових продуктів та приватних компаній.
Як зазначається, попри понад $11 мільярдів прямих втрат унаслідок російських атак та руйнування Каховської ГЕС, аграрний сектор України зберігає стабільність і залишається важливим елементом глобальної продовольчої безпеки.
Під час зустрічі сторони обговорили наслідки руйнування Каховської ГЕС для аграрного виробництва та водозабезпечення південних регіонів. Зокрема, без стабільного зрошення залишилися близько 1,5 мільйона гектарів земель.
Фінська сторона високо оцінила здатність України забезпечувати функціонування агросектору, логістики та продовольчих ланцюгів в умовах війни та висловила зацікавленість у розвитку спільних проєктів.
Йдеться, зокрема, про співпрацю у сферах водної інфраструктури, агрологістики, зберігання і транспортування зерна, харчової переробки, екологічних технологій та циркулярної економіки.
«Ми повністю забезпечуємо внутрішні потреби та продовжуємо робити внесок у глобальну продовольчу безпеку. Водночас зрозуміло, що відновлення потрібне, і воно передбачає глибоку модернізацію виробництва, логістики та водної інфраструктури. Фінляндія має значний досвід у кризовому управлінні, технологічних рішеннях і забезпеченні роботи критичних систем. Тому ми бачимо великий потенціал для спільних проєктів та інвестицій», – зауважив Висоцький.
Водночас сторони обговорили питання європейської інтеграції аграрного сектору, зокрема гармонізацію стандартів виробництва та розширення доступу української продукції на ринок ЄС.
Україна також веде діалог із фінською стороною щодо прискорення сертифікації української продукції, що має розширити можливості для вітчизняних виробників.
Як повідомлялось, у Верховній Раді зареєстровані близько 100 необхідних для європейської інтеграції України законопроєктів, які чекають свого розгляду.
Фото: me.gov.ua
Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков провів зустріч із директором департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Бальтазаром Ліндауером.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДІЯРУ.
“У ході зустрічі сторони обговорили питання співпраці щодо подолання наслідків атаки російського БпЛА на Новий безпечний конфайнмент об’єкта Укриття (НБК). Зокрема йшлося про роботу над розробкою заходів з відновлення проєктних функцій НБК, до якої ЄРББ вже залучено міжнародний консорціум, а також про забезпечення Держатомрегулюванням регулюючого супроводу проєктів з реалізації цих заходів”, – йдеться у повідомленні.
Ліндауер поінформував Корікова про зусилля банку щодо залучення донорів до підтримки ремонту конфайнмента. Він також підкреслив важливість забезпечення сталого співробітництва із українською стороною, координації заходів із регулюючого розгляду, готовність до компетентного прийняття виважених та оптимізованих рішень.
Як повідомлялося, Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.
Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Фото: snriu.gov.ua
В Україні тривають роботи з відновлення дорожнього покриття; з початку року ліквідовані вже понад 14,7 мільйона м² пошкоджень.
Про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
«На дорогах державного значення по всій Україні тривають роботи з експлуатаційного утримання та відновлення дорожнього покриття. Водночас уже завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень, що виникли після осінньо-зимового періоду. З початку року дорожники відновили понад 14,7 мільйона м² покриття», – йдеться в повідомленні.
Найбільші обсяги відновлення з початку року виконано у Кіровоградській (1,54 мільйона м²), Київській (1,52 мільйона м²), Миколаївській (1,61 мільйона м²), Харківській (1,2 мільйона м²) та Дніпропетровській (983 тисячі м²) областях.
Протягом минулої доби, 11 червня, ліквідовані пошкодження на 93 тисячах м² дорожнього покриття. Роботи виконувалися на міжнародних та національних автомобільних дорогах у різних регіонах країни.
Надалі роботи зосереджуватимуться на експлуатаційному утриманні мережі доріг державного значення та відновленні маршрутів у прифронтових регіонах. Особлива увага приділятиметься автошляхам, які мають стратегічне значення для потреб Сил оборони, евакуації населення та забезпечення життєдіяльності громад.
Як повідомлялося, у Житомирській області відновили ремонтні роботи на обході Житомира в межах траси Київ – Чоп та на автодорозі Житомир – Чернівці.
Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури
-
Події4 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події4 дні agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень ago«Київська камерата» презентувала платівку з творами українських композиторів