Відбудова
На реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно $11 мільярдів
Кабінет міністрів планує використати фінансування Європейського інвестиційного банку на впровадження проєкту відновлення у сфері водопостачання та водовідведення, потреби якого досягають 11 мільярдів доларів.
Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 1 квітня, передає Укрінформ.
“Наступне рішення уряду сьогодні спрямоване на відновлення у сфері водопостачання та водовідведення. Тут наші потреби в реконструкції становлять понад 11 млрд доларів. Ми домовилися про фінансування в розмірі 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів”, – заявив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, квітня 2025 року експертна робоча група Міністерства розвитку громад та територій схвалила 14 проєктів у різних регіонах в межах Програми відновлення ІІІ на загальну суму майже в 1 млрд грн.
У червні 2024 року Україна та Європейський інвестиційний банк уклали фінансову угоду, яка передбачає залучення 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів та забезпечення муніципальним житлом у регіонах, що постраждали від воєнної агресії РФ, а також у тих областях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Субвенція надаватиметься громадам через державний бюджет місцевим бюджетам.
Кредитний портфель ЄІБ в Україні є одним із найбільших серед міжнародних фінансових інституцій і складається з 24 активних проєктів загальною вартістю 4,3 млрд євро.
Зокрема, ЄІБ фінансує: два інвестиційні проєкти на суму 178 млн євро у сфері забезпечення енергоефективності будівель закладів освіти та розвитку закладів професійно-технічної освіти; два інвестиційні проєкти на суму 400 млн євро у сфері забезпечення рухомого складу міського громадського транспорту у містах України; три проєкти на суму 640 млн євро у сфері відновлення соціальної інфраструктури у регіонах із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб та у регіонах, що постраждали від збройної агресії РФ.
У Києві від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 3578 будинків, із 71 найбільш пошкодженого будинку місто вже відновило 30.
Як передає Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко в Телеграмі.
«Місто відновлює будинки, які зазнали ушкоджень унаслідок ворожих атак. Загалом від початку повномасштабного вторгнення у столиці пошкодження різного ступеня отримали 3578 будинків. 71 з них були найбільш пошкоджені. 30 таких будинків місто вже відновило», – йдеться в дописі.
Кличко зазначив, що з 2022 року на відновлення житла з бюджету столиці спрямували 2 млрд 333 млн грн.
«Мешканців пошкоджених або зруйнованих будинків Київ забезпечує тимчасовим житлом. На сьогодні в місті 47 таких квартир для проживання, з них у 22 вже живуть люди, 25 готові до заселення», – підкреслив міський голова.
Кличко зауважив, що всі постраждалі від обстрілів мешканці отримують із 2022 року по 10 000 грн допомоги від міста. За його словами, люди ж, чиє житло дуже пошкоджене, з 2025-го отримують 40 000 грн разової допомоги, а потім — 20 000 грн щомісяця, аби винайняти житло там, де їм зручно.
Кличко додав, що більшість киян обирають допомогу грошима, щоб орендувати помешкання.
«Після останньої масованої ракетно-дронової атаки на Київ, яка була 24 травня, за допомогою звернулися 489 потерпілих мешканців. Унаслідок цього обстрілу пошкоджені 552 об’єкти, з них 488 багатоквартирних та 41 приватний житловий будинок. З них значно пошкоджені 4 багатоповерхівки», – написав міський голова.
Як повідомлялося, влада Києва передбачила одноразову матеріальну допомогу 40 тис. грн на домогосподарство для мешканців, чиє житло постраждало через аварії на інженерних мережах унаслідок російських обстрілів.
Фото архівне
«До врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті у «Дії», – йдеться в повідомленні.
За словами Свириденко, окрім уже наявних категорій, громадяни можуть зафіксувати та в майбутньому отримати компенсацію за втрату доступу до медичної допомоги, доступу до освіти, інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни, а також додаткові економічні втрати.
Власники бізнесу можуть додатково зафіксувати втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, інші економічні та гуманітарні збитки.
Держава ж зафіксує знищення обʼєктів культурної спадщини, екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, витрати на розмінування та очищення територій.
Наразі українці можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків для України за 21 категорією.
Як повідомлялося, 16 грудня 2025 року у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, було відкрито до підписання Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ. Станом на сьогодні 38 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію. Наразі триває процес, необхідний для запуску її роботи.
Італія та секретаріат Енергетичного співтовариства підписали угоду про виділення 10 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Додаткових 10 млн євро надасть Італія для проведення відновлювальних ремонтних робіт в енергетиці. Сьогодні Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковський підписали відповідну угоду щодо нового внеску партнерів. До цього Італія вже спрямувала до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії!” – написав Шмигаль.
Він також провів зустріч із Лорковським у рамках візиту до Берліну. Сторони обговорили зміцнення української енергетики та подальшу інтеграцію до енергетичного простору ЄС. Окрему увагу приділили механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей. Готуємося представити ці й інші можливості на конференції URC у Гданську вже у червні”, – зауважив Шмигаль.
У цьому контексті він домовився із Лорковським спільно опрацювати механізми зниження та страхування воєнних ризиків для таких інвестицій.
Як повідомлялося, до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,934 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова7 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство5 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події6 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини1 тиждень agoКонцерт Макса Коржа — У Бухаресті ввели безпеку рівня саміту НАТО
-
Суспільство6 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси