Відбудова
На реконструкцію системи водопостачання в Україні потрібно $11 мільярдів
Кабінет міністрів планує використати фінансування Європейського інвестиційного банку на впровадження проєкту відновлення у сфері водопостачання та водовідведення, потреби якого досягають 11 мільярдів доларів.
Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 1 квітня, передає Укрінформ.
“Наступне рішення уряду сьогодні спрямоване на відновлення у сфері водопостачання та водовідведення. Тут наші потреби в реконструкції становлять понад 11 млрд доларів. Ми домовилися про фінансування в розмірі 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів”, – заявив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, квітня 2025 року експертна робоча група Міністерства розвитку громад та територій схвалила 14 проєктів у різних регіонах в межах Програми відновлення ІІІ на загальну суму майже в 1 млрд грн.
У червні 2024 року Україна та Європейський інвестиційний банк уклали фінансову угоду, яка передбачає залучення 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури, житлово-комунальних об’єктів та забезпечення муніципальним житлом у регіонах, що постраждали від воєнної агресії РФ, а також у тих областях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Субвенція надаватиметься громадам через державний бюджет місцевим бюджетам.
Кредитний портфель ЄІБ в Україні є одним із найбільших серед міжнародних фінансових інституцій і складається з 24 активних проєктів загальною вартістю 4,3 млрд євро.
Зокрема, ЄІБ фінансує: два інвестиційні проєкти на суму 178 млн євро у сфері забезпечення енергоефективності будівель закладів освіти та розвитку закладів професійно-технічної освіти; два інвестиційні проєкти на суму 400 млн євро у сфері забезпечення рухомого складу міського громадського транспорту у містах України; три проєкти на суму 640 млн євро у сфері відновлення соціальної інфраструктури у регіонах із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб та у регіонах, що постраждали від збройної агресії РФ.
У місті Первомайськ на Миколаївщині завершили перший етап будівництва модульних житлових будиночків для переселенців – 14 будинків встановили на підготовлені фундаменти.
Про це повідомляє виконком Первомайської міської ради у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Очільник Первомайської міської територіальної громади Олег Демченко здійснив робочий виїзд на будівельний майданчик, де триває реалізація проєкту зі створення житла для внутрішньо переміщених осіб. Він ознайомився з поточним станом виконання робіт, зокрема з процесом встановлення модульних будинків та облаштування інженерної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що станом на сьогодні завершили перший етап постачання та монтажу житлових модулів – 14 будинків уже встановили на підготовлені фундаменти.
Проєкт реалізується у мікрорайоні «Фрегат» за підтримки данського фонду GAUFonden у межах міжнародної співпраці з Королівством Данія, за сприяння Миколаївської ОВА та Агенції регіонального розвитку Миколаївської області.
Його метою є створення комфортного, безпечного та гідного житлового середовища для громадян, які були змушені залишити свої домівки через війну.
Наразі роботи на об’єкті тривають у плановому режимі. Паралельно з монтажем будинків ведеться підключення інженерних мереж, що дозволить у подальшому забезпечити повноцінне функціонування житлового простору.
Як повідомлялося, у місті Первомайськ за підтримки данського Фонду відбудови України та Королівства Данія буде зведено 50 комфортних модульних будиночків для ВПО, загальна площа кожного складає близько 72 кв. метри. Завершення робіт планується у першому півріччі 2026 року.
У Гостомелі, на Київщині, відкрили після реконструкції початкову школу №1, розраховану на 120 учнів.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«27 квітня відбулося офіційне відкриття початкової школи №1 у Гостомелі, зруйнованої в перші тижні повномасштабної війни та відбудованої за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ)», – йдеться в повідомленні.
Реконструкція закладу тривала з січня 2025 року по квітень 2026 року. Будівельні роботи включали ремонт конструкцій, утеплення фасадів, заміну вікон та дверей, а також повне оновлення внутрішніх приміщень та інженерних мереж. Завдяки модернізації місткість школи зросла з 67 до 120 учнів. Будівля відновлена за сучасними стандартами з енергоефективності та обладнана системами безперебійного живлення для стабільного навчання навіть під час відключень електроенергії.
У навчальному закладі також створено нові приміщення для проведення уроків з цифрового навчання, робототехніки та мистецтва.
Проєкт реалізовано в межах «Програми з відновлення України» Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), яку координує Міністерство розвитку громад та територій України. Вартість робіт склала 639 тис. євро.
Станом на квітень 2026 року Мінрозвитку реалізує три програми з відновлення від ЄІБ із загальним обсягом фінансування 740 млн євро. Загалом у Київській області в межах програм уже завершено 5 проєктів, а ще 61 перебуває на стадії реалізації.
Як повідомлялося, експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 19 проєктів у Тернопільській та Чернівецькій областях за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ.
Фото: Мінрозвитку
Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень у будівельній сфері, які створюють умови для прискорення відбудови, зменшення ризиків для бізнесу, залучення інвестицій та розвитку будівництва.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Ухвалено комплексний пакет рішень ініційований Міністерством розвитку громад та територій та спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що ці рішення є частиною широкої реформи та вдосконалення законодавства в сфері містобудування. На першому етапі оновлюються підходи через урядові постанови, а наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності у сфері будівництва.
Одним із ключових нововведень стало впровадження нового підходу до закупівель у проєктах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Йдеться про механізм рамкових угод, який дозволяє заздалегідь сформувати перелік підрядників і надалі швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Такий підхід суттєво скорочує час на проведення процедур і дозволяє швидше запускати відбудову житла, інфраструктури, соціальних об’єктів тощо.
Паралельно змінюється підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила мають наблизити кошториси до реальних ринкових умов, зокрема через оновлення підходів до визначення рівня оплати праці. Одночасно запускається в роботу база даних цін на будівельні матеріали в складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримують можливість самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Це скоротить строки та зменшить ризики затягування процесів. Механізм запроваджується як експериментальний із подальшою оцінкою ефективності.
Окремим рішенням запроваджено механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Сьогодні цей процес у середньому триває понад 9 місяців, а більше третини заяв, за даними ЄДЕССБ, отримують відмову. Запроваджені зміни дають можливість оскаржити такі рішення. У разі підтвердження їхньої необґрунтованості замовник зможе продовжити проєктування дотримуючись вимог містобудівної документації без отримання містобудівних умов та обмежень.
Також врегульовано питання забудови на приаеродромних територіях, яке особливо загострилося під час війни. Через війну багато цивільних аеродромів і пов’язаних служб не мають чинних сертифікатів, які підтверджують їхню операційну спроможність надавати оцінку впливу запланованих об’єктів. Ухвалені зміни запроваджують чіткий механізм, як враховувати такі обмеження навіть за відсутності стандартних погоджень. Також визначено оновлений порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів, не знижуючи вимог безпеки.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України розпочало формування переліку пріоритетних проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) у сфері транспорту та інфраструктури – йдеться про порти, дороги, порти, залізницю, аеропорти.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoКупити дешеву квартиру в Італії — українка показала житло за 27 тисяч євро
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Відбудова3 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Одеса1 тиждень ago
З Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість