Connect with us

Події

Нацбанк випустив монету у формі писанки до Великодня

Published

on


Національний банк України увів в обіг нову пам’ятну монету «Великодня радість. Писанка», яка має форму традиційної української писанки.

Про це повідомляє пресслужба НБУ у Телеграмі, передає Укрінформ.





Пам’ятна монета «Великодня радість. Писанка» виготовлена зі срібла 999 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті становить 31,1 г. Монета оздоблена емаллю та локальною позолотою. Її номінал – 10 гривень. Тираж монети – до 15 000 штук.

На реверсі монети зображено традиційну писанку Одеської області, відому як «Сорокопуть» або «Козачі левади». Писанка оздоблена складними орнаментами, кожен з яких має глибокий зміст.

На аверсі монети в центрі композиції розміщено стилізоване дерево життя у формі дуба, яке всіяне 12 писанками із зображеннями давніх символів наших пращурів.

Придбати монету можна буде згодом в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів, перелік яких розміщено на сайті НБУ.

Читайте також: Екскурсії та освячення пасок: Київська лавра анонсувала заходи до Великодня

Як повідомляв Укрінформ, 16 квітня Національний банк України випустив нову пам’ятну монету “Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко”, присвячену видатній українській художниці-модельєру та шістдесятниці.

Фото: Нацбанк



Джерело

Події

У липні внаслідок російських атак знищені понад 1,5 мільйона книжок

Published

on



Понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомило у Фейсбуці.

“Росія знищує українські книжки – лише за липень російські атаки знищили понад 1,5 мільйона примірників”, – зазначили у міністерстві.

Внаслідок російських ударів значних руйнувань зазнали друкарня “Конві Плюс”, видавництва “Книголав” і Mison.publishing.

Як поінформували в Мінкульті, у “Конві Плюс” повністю знищені близько 5 тисяч м² виробничих і складських приміщень, ще понад 2 тисячі м² значно пошкоджені, також знищена й пошкоджена друкарська техніка.

Згоріли понад 600 тисяч готових книжок і підручників багатьох українських видавництв, а також близько 350 тисяч примірників, які перебували у виробництві.

За даними Мінкульту, попередня сума збитків готової продукції, сировини та видань у виробництві становить близько ₴110 мільйонів.

На складі “Книголаву” знищені майже 200 тисяч книжок. Попередні збитки видавництва – близько ₴20 мільйонів.

“Видавництво “Місон”, засноване наприкінці 2025 року, втратило весь наклад своєї першої книжки, офісне приміщення та спеціальну техніку”, – поінформували в Мінкульті.

Як підкреслили у міністерстві, відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі є питанням культурної стійкості та національної безпеки.

У Мінкульті поінформували, що за підсумками наради з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та за участі Української видавничої асоціації визначені доступні механізми державної підтримки: друкарні можуть отримати гранти до ₴16 мільйонів на відновлення обладнання, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії; програма страхування воєнних ризиків передбачає до ₴30 мільйонів компенсації за пошкоджене майно.

“Працюємо над розширенням програми “єКнига”, запуском субсидій книгарням із компенсацією витрат на оренду приміщень та оновленою програмою поповнення фондів публічних бібліотек”, – заявили у Мінкульті.

Як поінформували у відомстві, “Мінекономіки наразі вже консультує постраждалі видавництва та друкарні щодо можливої підтримки”.

Читайте також: ЮНЕСКО допоможе Харківській бібліотеці Короленка відновити пошкоджені атаками РФ будівлі

“Наше завдання – допомогти підприємствам відновити виробництво і забезпечити вихід нових українських книжок. Держава посилюватиме стійкість книжкової галузі та створюватиме умови для її відновлення і розвитку”, – підкреслили в Мінкульті.

Як повідомляв Укрінформ, унаслідок російської ракетної атаки вночі 19 липня була зруйнована друкарня групи “Конві” – одного з найбільших підприємств України, де друкують шкільні підручники.

Міністерство освіти і науки України спільно з Інститутом модернізації змісту освіти встановлюють обсяг навчальної літератури, яка була знищена та пошкоджена внаслідок російської атаки по Києву 19 липня.

Фото: Tetyana Berezhna, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою

Published

on



Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора внесені до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

Відповідне рішення прийняв Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу організації.

Об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташований в тимчасово окупованому Росією Криму, внесено з огляду на серйозні загрози для атрибутів об’єкта, що передають його видатну універсальну цінність та які стали підставою для його включення до Списку всесвітньої спадщини.

Супутниковий аналіз ЮНЕСКО та UNITAR/UNOSAT виявив значні втрати на території об’єкта внаслідок нового будівництва та масштабних археологічних розкопок. Ця ситуація, додатково ускладнена неможливістю України отримати доступ до об’єкта та виконувати свої обов’язки щодо його захисту, збереження й управління, наражає об’єкт на довгострокові загрози.

Організація відзначає, що культурний об’єкт включає залишки міста, заснованого дорійськими греками у V столітті до н. е. на північному узбережжі Чорного моря, разом із прилеглою сільськогосподарською територією. Він є винятковим свідченням взаємодії між грецькою, римською та візантійською спільнотами, а також діяльності торговельного центру, який упродовж майже двох тисячоліть сполучав різні торговельні шляхи Чорного моря.

Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши безпосередню загрозу агресії РФ.

Фото: Wikipedia



Джерело

Continue Reading

Події

На Прикарпатті помер майстер-сопілкар Тарас Лошак

Published

on



На 47-му році життя помер майстер-сопілкар Тарас Лошак з Прикарпаття.

Про це повідомив у Фейсбуці доброволець-госпітальєр, лідер гурту «КораЛЛі» Мишко Адамчак, передає Укрінформ.

«На жаль, Тарас вчора раптово помер», – написав Адамчак.

Тарас Лошак жив у прикарпатському місті Долина. За інформацією ЗМІ, з восьми років він допомагав батьку у виготовленні сопілок. У 2013 році виготовив першу партію власних інструментів.

У 2021 році Тарас Лошак виготовив білу сопілку для музичного гурту «Go_A». Того ж року Go_A вибороли п’яте місце на «Євробаченні». На його інструментах також грали музиканти Kalush Orchestra – переможці «Євробачення – 2022» .

У перші два тижні повномасштабної війни майстер призупинив виробництво інструментів, роздаючи сопілки всім, хто їх втратив під час війни, в обмін на донати для ЗСУ.

Пізніше сопілки Тараса Лошака стали лотами благодійних аукціонів в Лондоні, Нью-Йорку й Вашингтоні, гроші від продажу яких спрямовували на закупівлю бронежилетів, безпілотників та на інші потреби війська.

Свою науку майстер передавав синові Луці.

Як повідомлялося, помер заслужений артист України Олександр Гарбарчук.

Фото: @taras.losak.sopilki



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.