Connect with us

Війна

Нацгвардія показала модернізовану систему залпового вогню БМ-21 «Град»

Published

on


Національна гвардія України модернізує системи залпового вогню БМ-21 «Град», зокрема удосконалює платформи й бойові системи, покращує ергономіку та безпеку екіпажу.

Про це командувач НГУ бригадний генерал Олександр Півненко повідомив у Телеграмі.

«За останні кілька місяців особливу увагу приділено оновленню реактивних систем залпового вогню, зокрема БМ-21 «Град». З метою вдосконалення цього зразка озброєння в НГУ було розроблено технічне завдання, що передбачало глибоку модернізацію платформи та бойових систем. Зокрема базове шасі на основі радянського автомобіля «Урал» замінено на сучасну платформу MAN (6х6), яка забезпечує кращу мобільність, прохідність та надійність у складних умовах бойових дій», – зазначив Півненко.

За його словами, покращення торкнулися й ергономіки та безпеки екіпажу.

«Нова машина має більш комфортні умови для роботи особового складу, зокрема за рахунок оновленої кабіни та оптимізованого внутрішнього простору. Встановлені засоби РЕБ та інші рішення, які допоможуть ефективніше застосовувати таку техніку в умовах бойових дій», – підкреслив Півненко.

Читайте також: Близько 60% озброєння та військової техніки в Україні виробляє приватний сектор

Також передбачена можливість транспортування додаткового боєкомплекту, що збільшує автономність бойової машини.

За словами Півненка, ключовим елементом модернізації стала інтеграція сучасних систем управління вогнем і наведення. Нові цифрові комплекси дозволяють значно точніше та оперативніше здійснювати виявлення цілей, розрахунок координат і відкриття вогню.

«Системи вертикального та горизонтального наведення отримали електричні приводи з дистанційним керуванням, що підвищує швидкість реакції та точність бойової роботи. Таким чином, артилерійська частина РСЗВ БМ-21 була інтегрована на нову автомобільну платформу з повністю оновленими бойовими системами — і тепер відповідає вимогам сучасного поля бою в контексті застосування РСЗВ», – наголосив Півненко.

Він зауважив, що це дозволяє підрозділам НГУ ефективніше виконувати завдання вогневої підтримки в умовах маневреної війни.

«Національна гвардія України й надалі послідовно працює над переозброєнням та модернізацією своїх бойових підрозділів — задля зміцнення обороноздатності держави та збереження життя українських воїнів», – підкреслив командувач НГУ.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони від початку 2025 року кодифікувало і допустило до експлуатації для потреб Сил оборони України понад 50 нових зразків автомобільної техніки.

Фото: НГУ



Джерело

Війна

У прифронтових регіонах вже побудували 2130 взводних опорних пунктів

Published

on



У прифронтових регіонах України тривають роботи з облаштування захисних фортифікацій, зокрема вже побудовано 2130 взводних опорних пунктів та облаштовано понад 3 тис. км протитанкового рову.

Про це міністр оборони Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

Шмигаль під час поїздки в Запорізьку область заслухав доповідь керівника Державної спеціальної служби транспорту, генерал-майора Олександра Яковця щодо будівництва укріплень у Запорізькій, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській та Київській областях.

Так, згідно з доповіддю, силами ДССТ побудовані вже 2130 взводних опорних пунктів, понад 3 тис. км протитанкового рову, більш ніж 1 тис. км загороджувальних пірамід, 16 тис. км бар’єрного рубежу «Єгоза» та 4,3 тис. км малопомітної перешкоди.

Читайте також: Федоров відповів на розслідування ЗМІ: Вартість будівництва фортифікацій на Запоріжжі – одна з найнижчих

Шмигаль подякував ДССТ за злагоджену роботу.

«Потрібно надалі нарощувати темпи зведення фортифікацій та покращувати технології будівництва, адже це – важливий рубіж обороноздатності України», – наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль перевірив будівництво фортифікаційних споруд на Запорізькому напрямку.

Фото: Фб/Денис Шмигаль



Джерело

Continue Reading

Війна

Радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»

Published

on



Пошкоджену Силами оборони у Криму радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське».

Про це повідомляє Телеграм-канал «Кримський вітер», передає Укрінформ.

«Радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське», з’ясувала моніторингова група «Кримського вітру», – йдеться у повідомленні.

Згідно з повідомленням, підписники каналу з 02.23 до 03.30 повідомляли про щонайменше три віддалені вибухи, які було чутно у Феодосії.

Зазначається, що відстань від Феодосії до аеродрому «Кіровське» становить 19 км.

Читайте також: «Примари» ГУР у Криму знищили дві дороговартісні РЛС

Як повідомлялось, Сили оборони вразили радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 у районі Красносельського. Ця система призначена для регулювання руху на дальніх та ближніх підходах до аеродрому посадки і для послідовного виведення літаків на злітно-посадкову смугу аеродрому.



Джерело

Continue Reading

Війна

У НАТО заявили, що обсяг військової допомоги Україні не скоротився після зміни у політиці США

Published

on



У НАТО запевнили, що обсяги постачання зброї в Україну не скоротилися попри зміни в політиці США після приходу до влади Дональда Трампа.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.

На запитання, чи відбулося скорочення військових поставок після припинення Трампом прямої допомоги, генерал-майор Майк Келлер, заступник командувача Служби безпеки та навчання для України (NSATU), відповів: “Ні”

“Постачання зброї до України не скоротилися після рішення президента США Дональда Трампа припинити прямі поставки Україні”, – заявив Келлер.

За його словами, не було жодної паузи. “Все просто продовжувалося, і це не так, що США чекають, поки за це заплатять. Щойно оголошується про один пакет (PURL), починається надходження обладнання”, – додав він.

Келлер також зазначив, що у 2025 році в рамках програми НАТО з безпеки та навчання для України (NSATU) Києву було надано близько 220 тисяч тонн військової допомоги, що становить приблизно 9000 вантажівок, 1800 залізничних вагонів та 500 літаків, завантажених зброєю, боєприпасами та іншими матеріалами.

“Цього ніколи не достатньо. Але принаймні цього достатньо, щоб Україна продовжувала боротися”, – сказав він.

Зазначається, що більша частина військової допомоги зараз надходить через хаб у польському місті Жешув, але Келлер сказав, що до кінця січня очікується, що другий логістичний центр в Румунії перейде під командування НАТО.

Читайте також: Україна отримає оборонну допомогу від 15 країнШмигаль розповів про результати «Рамштайну»

Як повідомляв Укрінформ, генеральний директор Міжнародного військового штабу НАТО генерал-лейтенант Ремігіюс Балтренас високо оцінив роботу українських офіцерів у НАТО та наголосив, що основний обмін досвідом відбувається у спільному навчально-аналітичному центрі.

Фото: Представництво НАТО в Україні/Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.