Війна
наскільки він реальний — Олексій Гетьман
Останнім часом у низці джерел з’явилися відомості про підготовку армії РФ до наступу, який може розпочатися навесні 2025 року. Однак це може бути радше елементом інформаційно-психологічного тиску, ніж відображенням реального потенціалу ЗС РФ.
У своєму коментарі майор запасу і військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі телеканалу FREEДОМ зазначив, що наразі на території України зосереджено близько 600 тисяч російських військовослужбовців, але цього недостатньо для повномасштабного наступу уздовж усієї лінії фронту, протяжністю близько тисячі кілометрів.
Олексій Гетьман про можливий наступ ЗС РФ у 2025 році (дивитися з 16:08)
Щоб збільшити чисельність особового складу Збройних сил РФ з урахуванням втрат на фронті, необхідно поліпшити ситуацію з резервами, але для цього Москва має піти на масштабну мобілізацію. У цьому контексті аналітик зазначив, що мобілізаційні можливості Росії в поточних умовах становлять близько 30-35 тисяч осіб на місяць. Це включає не тільки внутрішній ресурс, а й іноземців, зокрема бійців із КНДР. Однак ці темпи набору, за словами Гетьмана, не покривають поточних бойових втрат, які в середньому становлять близько 1 250 осіб на добу, або близько 37-38 тисяч на місяць.
“Хоча, до речі, закон про мобілізацію в Росії діє ще з початку так званої “спеціальної військової операції”, але він юридично діє, практично його не застосовували”, — додав експерт.
ЗС РФ проривають Сумщину: що відбувається на кордоні та які ризики виникають для області
Згідно з його оцінкою, російська армія не отримала значного приросту техніки та особового складу порівняно з літом 2024 року. Ба більше, обговорюване збільшення граничного віку призову до 30 років, що дасть додатково 160 тисяч солдатів, не дасть відчутного ефекту найближчими місяцями, а якщо вони і з’являться на передовій, то не раніше за кінець травня.
“У них техніки більше не стало, людей більше у них не стало, порівняно з тим, що було, наприклад, минулого літа. То за рахунок чого вони можуть робити якісь активні наступальні дії і з якимось серйозним просуванням углиб нашої території? Поки що це незрозуміло”, — підкреслив Гетьман.
Аналітик пояснив, що спочатку новобранці проходять три місяці підготовки, включно з розподілом по частинах і курсом молодого бійця, оскільки відправлення на передову ненавченого контингенту за дефіциту резервів недоцільне навіть із військового погляду.
Нагадаємо, німецьке видання ZDF повідомило, що Росія може залучити військових із Північної Кореї до боїв безпосередньо на території України.
Війна
На Ставку винесуть варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами
Заступник голови Офісу Президента полковник Павло Паліса повідомив, що на засідання Ставки планується подати варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами.
Як передає Укрінформ, про це Паліса повідомив виданню LB.
«Ідея така: забезпечити надходження на термін циклу БЗВП (базова загальновійськова підготовка – ред.) певну кількість мобілізованих для підготовки у самих бойових бригадах. Не йдеться про те, щоб змістити підготовку новобранців з навчальних центрів, але необхідно дати командирам бригад стабільне розуміння перспектив надходження особового складу. Причому, не забираючи у ГШ його повноваження і ресурси, дати можливість (бригадам – ред.) накопичувати певні підрозділи під певні задачі, для відновлення підрозділів за окремим планом тощо», – повідомив Паліса.
Він відзначив, що за певний час, коли процес організують на відповідному рівні, нововведення дозволять наповнити і частково відновити деякі підрозділи в бригадах. Це дозволить “прибрати фрагментацію на фронті на рівні бригад і на рівні корпусів”. Крім того, Паліса наголосив, що у довгостроковій перспективі “це дасть можливість бригадам прогнозувати свої дії, свою підготовку, здійснювати середньострокове планування на підставі хоч якихось вихідних даних”.
За словами заступника голови ОП, робота над цим триває спільно з начальником Генштабу Андрієм Гнатовим.
Як повідомляв Укрінформ, 26 листопада Володимир Зеленський після засідання Ставки доручив начальнику Генштабу Андрію Гнатову разом із заступником керівника Офісу Президента полковником Павлом Палісою підготувати рішення про справедливий розподіл поповнення між бригадами.
Фото: ОП
Війна
РФ натиснула на 102 ОБ, яка роками тримала позиції
Ситуація під Гуляйполем погіршувалась поступово, оскільки Збройні сили Російської Федерації тривалий час шукали слабку ланку в обороні і протисли позиції під Успенівкою та Рівнопіллям, пояснив начальник Штурмових військ, полковник Валентин Манько. Після того, як відійшов третій батальйон 102 бригади Тероборони, на їхні позиції зайшли українські штурмовики, але все ж довелось дещо відійти через продовження наступу росіян. Що сьогодні відбувається на Гуляйпіллі?
Російські підрозділи, протиснувши бійців ЗСУ на північний схід від Гуляйполя, і спробували зайти в селище, кидаючи вперед по 20-40 солдатів, бронетехніку або невеликі групи, сказав Манько в інтерв’ю “Українській правді”. З його слів, командування ЗС РФ намагається “закидати м’ясом”. Тим часом українці намагаються повернути фронт назад, але кількість військових в України менша, ніж у росіян.
Манько розповів, що на Гуляйпільському напрямку росіянам не вдавалось пробратись в тили ЗСУ, натомість вони скористались слабким місцем в обороні. Також він заперечив інформацію про оточення, яку поширювали у соцмережах та аналітики. З його слів, це робили заради “лайків”, а якщо про це говорили солдати, то лише ті, які хотіли піти в СЗЧ. На сьогодні росіяни почали використовувати погану погоду, інфільтруючись в українські позиції.
“Росіяни не припиняють спроби зайти в Гуляйполе. Просто закидають м’ясом. Взяти Гуляйполе – важка історія. Треба техніку використовувати, і вони пробували на ній заходити. Але з 8–10–12 одиниць їхньої техніки кілька поверталися назад, а решту ми знищували”, — розповів полковник.
Військовий пояснив ситуацію зі 102 бригадою, яка три роки тримала оборону під Гуляйполем.
“Противник завжди малими групами промацує фронт і вибирає декілька напрямків, де є прогалини в обороні. Третій батальйон, який не витримав натиску, знявся з цього напрямку. З тилу до нас ніхто не заходив. Оточення в них також не було – росіяни лізли в лоб”, — наголосив він.
Бої в Гуляйполі — деталі
На карті аналітиків проєкту DeepState останні зміни під Гуляйполем позначені 1-2 грудня. ЗС РФ змогли просунутись за на 1 км на північний схід від селища. Перед цим, 25-26 листопада, червона зона залила Зелений Гай, Веселе, Високе (Червоне). 15 листопада почалось просування противника біля Малинівки, 6-8 жовтня росіяни підійшли до Полтавки та Успенівки.
Бої в Гуляйполі – ситуація станом на 2 грудня, карта DeepState
Фото: DeepState
У звіті Генштабу ЗСУ станом на ранок 4 грудня вказано, що на Гуляйпільському напрямку ЗС РФ атакували 12 разів, а найбільше, 45, — під Покровськом.
Зазначимо, у листопаді Фокус писав про ситуацію біля Гуляйполя, про яку розповіли родичі 102 бригади ТрО. У розмові з “Громадським” з’ясувалось, що підрозділи цієї бригади перебувають у районі Зеленого Гаю і мають серйозні проблеми з логістикою. Тоді ж аналітики DeepState зауважили, що на даному відтинку були випадки “дружнього вогню” через проблеми з управлінням та відступом одного з підрозділів.
Нагадуємо, 28 листопада воєнна кореспондентка написала на Facebook, що ЗС РФ вже начебто дістались до околиць Гуляйполя.
Війна
Сили ППО з вечора знешкодили 114 із 138 ворожих безпілотників
Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 із 138 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 3 грудня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
З 18:00 середи, 3 грудня, росіяни атакували двома балістичними ракетами “Іскандер-М” з Ростовської області і тимчасово окупованого Криму, а також 138 ударними БПЛА типу Shahed, “Гербера” і безпілотниками інших типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Брянськ (РФ), Чауда (Крим). Близько 85 – дрони типу Shahed.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 четверга, 4 грудня, ППО збила / подавила 114 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході України.
Зафіксовані влучання балістичних ракет та 24 ударних дронів на 14 локаціях.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі внаслідок атаки російських безпілотників вночі 4 грудня постраждали шестеро людей.
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени
