Війна
наскільки він реальний — Олексій Гетьман
Останнім часом у низці джерел з’явилися відомості про підготовку армії РФ до наступу, який може розпочатися навесні 2025 року. Однак це може бути радше елементом інформаційно-психологічного тиску, ніж відображенням реального потенціалу ЗС РФ.
У своєму коментарі майор запасу і військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі телеканалу FREEДОМ зазначив, що наразі на території України зосереджено близько 600 тисяч російських військовослужбовців, але цього недостатньо для повномасштабного наступу уздовж усієї лінії фронту, протяжністю близько тисячі кілометрів.
Олексій Гетьман про можливий наступ ЗС РФ у 2025 році (дивитися з 16:08)
Щоб збільшити чисельність особового складу Збройних сил РФ з урахуванням втрат на фронті, необхідно поліпшити ситуацію з резервами, але для цього Москва має піти на масштабну мобілізацію. У цьому контексті аналітик зазначив, що мобілізаційні можливості Росії в поточних умовах становлять близько 30-35 тисяч осіб на місяць. Це включає не тільки внутрішній ресурс, а й іноземців, зокрема бійців із КНДР. Однак ці темпи набору, за словами Гетьмана, не покривають поточних бойових втрат, які в середньому становлять близько 1 250 осіб на добу, або близько 37-38 тисяч на місяць.
“Хоча, до речі, закон про мобілізацію в Росії діє ще з початку так званої “спеціальної військової операції”, але він юридично діє, практично його не застосовували”, — додав експерт.
ЗС РФ проривають Сумщину: що відбувається на кордоні та які ризики виникають для області
Згідно з його оцінкою, російська армія не отримала значного приросту техніки та особового складу порівняно з літом 2024 року. Ба більше, обговорюване збільшення граничного віку призову до 30 років, що дасть додатково 160 тисяч солдатів, не дасть відчутного ефекту найближчими місяцями, а якщо вони і з’являться на передовій, то не раніше за кінець травня.
“У них техніки більше не стало, людей більше у них не стало, порівняно з тим, що було, наприклад, минулого літа. То за рахунок чого вони можуть робити якісь активні наступальні дії і з якимось серйозним просуванням углиб нашої території? Поки що це незрозуміло”, — підкреслив Гетьман.
Аналітик пояснив, що спочатку новобранці проходять три місяці підготовки, включно з розподілом по частинах і курсом молодого бійця, оскільки відправлення на передову ненавченого контингенту за дефіциту резервів недоцільне навіть із військового погляду.
Нагадаємо, німецьке видання ZDF повідомило, що Росія може залучити військових із Північної Кореї до боїв безпосередньо на території України.
Війна
у Києві пошкоджена ще одна офісна будівля
У Соломʼянському районі Києва внаслідок падіння російського дрона пошкоджена п’ятиповерхова офісна будівля.
Як передає Укрінформ, про це Київський міський голова Віталій Кличко повідомляє у Телеграмі.
«У Соломʼянському районі, внаслідок падіння БпЛА, пошкоджений фасад та вибиті вікна в п’ятиповерховій офісній будівлі. Попередньо, є пожежа», – ідеться у повідомленні.
Екстрені служби прямують на місце.
Як повідомляв Укрінформ, кількість загиблих у Києві внаслідок російських атак 25 вересня зросла до семи, 46 постраждалих.
Наслідки атаки по Києву / Фото: Павло Багмут, Укрінформ
1 / 14
За даними поліції Києва, у Солом’янському районі внаслідок влучання російського безпілотника в офісну будівлю загинуло четверо людей, щонайменше 10 отримали травми.
Перше фото ілюстративне
Війна
РФ поєднує різні типи дронів та використовує погоду для досягнення цілей
Росія під час атак по Україні поєднує застосування реактивних безпілотників із «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами, а також використовує погодні умови для досягнення своїх цілей.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це в телеетері заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Ворог використовує різні тактичні прийоми, різні маршрути для досягнення тих чи інших цілей», – зазначив Ігнат.
Речник пояснив, що під час атак РФ поєднує реактивні БПЛА зі звичайними «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами. При цьому реактивні безпілотники не завжди летять на максимальній швидкості.
За його словами, такий БПЛА може рухатися зі швидкістю близько 170 км/год, що робить його доступним для ураження, зокрема стрілецькою зброєю та дронами-перехоплювачами.
«Противник використовує примхи погоди. Зрозуміло, що зараз уже хмарна погода, дощі, тумани, тому все це буде використовуватися противником для досягнення своїх цілей», – підкреслив Ігнат.
Водночас він запевнив, що метеорологічні умови враховують і українські сили протиповітряної оборони під час організації роботи системи ППО, наголосивши, що через велику кількість безпілотників різних типів та обмеженість сил і засобів важливо ефективно розподіляти їх на тактичному рівні та між регіонами.
«Тут взаємодія має бути на найвищому рівні для того, щоб досягати високих результатів», – підсумував речник.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 267 із 295 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 24 вересня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoРосійські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
