Війна
наскільки він реальний — Олексій Гетьман
Останнім часом у низці джерел з’явилися відомості про підготовку армії РФ до наступу, який може розпочатися навесні 2025 року. Однак це може бути радше елементом інформаційно-психологічного тиску, ніж відображенням реального потенціалу ЗС РФ.
У своєму коментарі майор запасу і військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі телеканалу FREEДОМ зазначив, що наразі на території України зосереджено близько 600 тисяч російських військовослужбовців, але цього недостатньо для повномасштабного наступу уздовж усієї лінії фронту, протяжністю близько тисячі кілометрів.
Олексій Гетьман про можливий наступ ЗС РФ у 2025 році (дивитися з 16:08)
Щоб збільшити чисельність особового складу Збройних сил РФ з урахуванням втрат на фронті, необхідно поліпшити ситуацію з резервами, але для цього Москва має піти на масштабну мобілізацію. У цьому контексті аналітик зазначив, що мобілізаційні можливості Росії в поточних умовах становлять близько 30-35 тисяч осіб на місяць. Це включає не тільки внутрішній ресурс, а й іноземців, зокрема бійців із КНДР. Однак ці темпи набору, за словами Гетьмана, не покривають поточних бойових втрат, які в середньому становлять близько 1 250 осіб на добу, або близько 37-38 тисяч на місяць.
“Хоча, до речі, закон про мобілізацію в Росії діє ще з початку так званої “спеціальної військової операції”, але він юридично діє, практично його не застосовували”, — додав експерт.
ЗС РФ проривають Сумщину: що відбувається на кордоні та які ризики виникають для області
Згідно з його оцінкою, російська армія не отримала значного приросту техніки та особового складу порівняно з літом 2024 року. Ба більше, обговорюване збільшення граничного віку призову до 30 років, що дасть додатково 160 тисяч солдатів, не дасть відчутного ефекту найближчими місяцями, а якщо вони і з’являться на передовій, то не раніше за кінець травня.
“У них техніки більше не стало, людей більше у них не стало, порівняно з тим, що було, наприклад, минулого літа. То за рахунок чого вони можуть робити якісь активні наступальні дії і з якимось серйозним просуванням углиб нашої території? Поки що це незрозуміло”, — підкреслив Гетьман.
Аналітик пояснив, що спочатку новобранці проходять три місяці підготовки, включно з розподілом по частинах і курсом молодого бійця, оскільки відправлення на передову ненавченого контингенту за дефіциту резервів недоцільне навіть із військового погляду.
Нагадаємо, німецьке видання ZDF повідомило, що Росія може залучити військових із Північної Кореї до боїв безпосередньо на території України.
Бійці 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України відбили спробу масованого штурму російських загарбників на Олександрівському напрямку.
Як передає Укрінформ, про це бригада повідомила у Фейсбуці та оприлюднила відповідне відео.
“Вранці 28 березня 2026 року противник здійснив спробу масштабного наступу в операційній смузі 37 окремої бригади морської піхоти. Це була найпотужніша атака на даному відтинку фронту з початку поточного року. Для штурму противник залучив важку броньовану техніку та велику кількість особового складу”, – зазначили військові.
Як поінформували у 37-й окремій бригаді морської піхоти, “завдяки злагодженим діям наших підрозділів станом на 14:00 ситуацію повністю стабілізовано, спроби штурмових дій противника зупинено”.
Військові зазначили, що лише за першу половину поточної доби втрати особового складу й техніки російських загарбників перевищили сумарні показники попередніх трьох діб ведення бойових дій в операційній смузі бригади.
У ході бою 27 загарбників знищені, ще один поранений.
Крім того, знищені та уражені один російський танк, два квадроцикли і два мотоцикли.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія від початку доби 143 рази атакувала позиції українських оборонців. Найбільше ворог тисне на Покровському напрямку, підвищену активність проявляє на Гуляйпільському, Костянтинівському й Олександрівському.
Фото: Генштаб ЗСУ, ілюстративне
Війна
Сили безпілотних систем показали, як уразили ворожих операторів дронів під час запуску «Гербер»
Оператори 1-го окремого центру безпілотних систем Збройних сил України 28 березня завдали ураження по російському екіпажу безпілотників під час запуску дронів типу “Гербера”.
Як передає Укрінформ, про це 1-й окремий центр БПС СБС повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відповідне відео.
“1 Окремий центр СБС (14 полк) береже ваш сон. Особливо той, де горить Росія – такі сни не можна переривати”, – йдеться у дописі.
“Ми знаємо, як важко було цього тижня. Ворог серед білого дня знову б’є по мирних людях і містах – руйнує українські мрії, вбиває наших людей”, – зазначили військові і додали, що “за кожен такий удар буде у стократ сильніша відповідь”.
“Відплата не змусила себе чекати. Ми зупинили ворога ще до того, як у небо піднялись “Шахеди”. Тепер менше дронів полетять у наші міста, де не будуть лунати сигнали повітряних тривог“, – підкреслили в 1-му окремому центрі БПС.
Як повідомляв Укрінформ, бійці полку “Рейд” Сил безпілотних систем Збройних сил України уразили низку складових системи зв’язку, яку російська армія почала використовувати після втрати можливості повноцінно користуватися терміналами Starlink.
Фото ілюстративне
Як і багато співвітчизників, добровільно змінив мирне життя на боротьбу за Україну
Андрій народився 2 квітня 1989 року у Тернополі, зростав у родині двох знаних у місті лікарів. Він навчався у Чортківській гімназії «Рідна школа», згодом – у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника та Вищій суспільно-природничій школі імені Вінцента Поля в Любліні.
Фото: Фейсбук-сторінка Чортківський ліцей N1 імені Маркіяна Шашкевича
«У спогадах педагогів Андрій назавжди залишиться усміхненим, спокійним, урівноваженим, розумним та допитливим учнем; в спогадах однокласників – надійним та вірним товаришем. Так складно і боляче писати про учнів «був»… Але в наших серцях Андрій завжди буде живим Героєм», – йдеться у дописі Чортківського ліцею №1 ім. Маркіяна Шашкевича.
Життя хлопця могло бути пов’язане з професійною реалізацією у цивільній сфері, однак війна змінила все. У вересні 2024 року Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив зовнішнім пілотом (оператором) БПЛА взводу БПаК мотопіхотного батальйону у званні молодшого сержанта.
Разом із побратимами брав участь у бойових діях на різних напрямках фронту – у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях. Чітко виконував бойові завдання та залишався вірним присязі до останнього.
У ніч на 11 березня 2026 року Андрій Степаненко загинув поблизу населеного пункту Юрківка Запорізької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона.
Фото: Чортківська міська рада
«Андрію Степаненку було лише 36 років. Молодий, освічений, відповідальний і добрий. Таким людям тільки жити, творити власну долю, розбудовувати Україну. Але страшна війна забирає найкращих», – написала у Фейсбуці Зіна Кушнірук.
«Лишень минулого тижня Андрій отримував відзнаку «За честь і відвагу» з рук міського голови Володимира Шматька, коли волонтерська команда БФ «Покрова Чортків» відвідувала наших захисників на фронті…», – згадують у Чортківській міській раді.
Із захисником попрощалися 16-17 березня у Чорткові.
Вічна слава і шана Герою!
За матеріалами Чортків.City, Чортківська міська рада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення