Connect with us

Війна

наскільки він реальний — Олексій Гетьман

Published

on



Останнім часом у низці джерел з’явилися відомості про підготовку армії РФ до наступу, який може розпочатися навесні 2025 року. Однак це може бути радше елементом інформаційно-психологічного тиску, ніж відображенням реального потенціалу ЗС РФ.

У своєму коментарі майор запасу і військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі телеканалу FREEДОМ зазначив, що наразі на території України зосереджено близько 600 тисяч російських військовослужбовців, але цього недостатньо для повномасштабного наступу уздовж усієї лінії фронту, протяжністю близько тисячі кілометрів.

Олексій Гетьман про можливий наступ ЗС РФ у 2025 році (дивитися з 16:08)

Щоб збільшити чисельність особового складу Збройних сил РФ з урахуванням втрат на фронті, необхідно поліпшити ситуацію з резервами, але для цього Москва має піти на масштабну мобілізацію. У цьому контексті аналітик зазначив, що мобілізаційні можливості Росії в поточних умовах становлять близько 30-35 тисяч осіб на місяць. Це включає не тільки внутрішній ресурс, а й іноземців, зокрема бійців із КНДР. Однак ці темпи набору, за словами Гетьмана, не покривають поточних бойових втрат, які в середньому становлять близько 1 250 осіб на добу, або близько 37-38 тисяч на місяць.

“Хоча, до речі, закон про мобілізацію в Росії діє ще з початку так званої “спеціальної військової операції”, але він юридично діє, практично його не застосовували”, — додав експерт.


Важливо

ЗС РФ проривають Сумщину: що відбувається на кордоні та які ризики виникають для області

Згідно з його оцінкою, російська армія не отримала значного приросту техніки та особового складу порівняно з літом 2024 року. Ба більше, обговорюване збільшення граничного віку призову до 30 років, що дасть додатково 160 тисяч солдатів, не дасть відчутного ефекту найближчими місяцями, а якщо вони і з’являться на передовій, то не раніше за кінець травня.

“У них техніки більше не стало, людей більше у них не стало, порівняно з тим, що було, наприклад, минулого літа. То за рахунок чого вони можуть робити якісь активні наступальні дії і з якимось серйозним просуванням углиб нашої території? Поки що це незрозуміло”, — підкреслив Гетьман.

Аналітик пояснив, що спочатку новобранці проходять три місяці підготовки, включно з розподілом по частинах і курсом молодого бійця, оскільки відправлення на передову ненавченого контингенту за дефіциту резервів недоцільне навіть із військового погляду.

Нагадаємо, німецьке видання ZDF повідомило, що Росія може залучити військових із Північної Кореї до боїв безпосередньо на території України.



Джерело

Війна

У Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики

Published

on





Джерело

Continue Reading

Війна

Ядерні навчання РФ та Білорусі — які основні цілі — пояснення ЦПД

Published

on



Росія разом із Білоруссю використовує спільні ядерні навчання не лише як військову демонстрацію, а й як інструмент тиску на країни Європейського Союзу. За оцінками українських експертів, головна мета таких дій — налякати Захід і вплинути на політичні настрої всередині європейських країн.

Як розповів керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у коментарі виданню “РБК-Україна”, Росія використовує ядерну тему як спосіб тиску і залякування. Водночас вона намагається подати свої дії як захисні, хоча фактично створює образ “жертви”.

“РФ перекручує реальність так, що ніби це вимушена дія захисту. Вони пробують перетворити себе з агресора на жертву, і так у всьому”, — пояснив він.

За його словами, участь Білорусі в цих навчаннях свідчить про її сильну залежність від Росії. Попри заяви про самостійність, білоруська армія та її керівництво значною мірою орієнтуються на Москву. Також Коваленко додав, що багато білоруських військових мають освіту в російських військових закладах і підтримують тісні зв’язки з російським командуванням. Так, до прикладу міністр оборони РБ Віктор Хренін є “повністю російською людиною”, а секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович є другом начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова і помічника глави Кремля Миколи Патрушева.

Та все ж, Коваленко припустив, що ці навчання можуть бути частиною ширшого тиску на ЄС, оснвона мета якого:

  • створити страх;
  • вплинути на громадську думку та підтримку влади в європейських країнах;
  • а також посилити проросійські політичні сили.

Водночас в Україні, за його словами, такі інформаційні кампанії мають обмежений ефект, оскільки суспільство вже адаптоване до подібних загроз.

Нагадаємо, що у Росії з 19 по 21 травня проходять масштабні навчання із застосування ядерних сил. До них залучили понад 64 тисячі військових, стратегічні ракетні війська, флот, дальню авіацію, а також сотні одиниць техніки, кораблів і літаків. У Міністерстві оборони РФ заявили, що мета маневрів — перевірка готовності військового управління та підрозділів до реагування на умовну “загрозу агресії”, а також відпрацювання взаємодії між різними компонентами ядерних сил. Окремо під час навчань передбачено практичні пуски балістичних і крилатих ракет, а також відпрацювання спільного застосування ядерної зброї, розміщеної на території Білорусі.

До цього Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок тренувань військових частин бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.

Ба більше, в Білорусі раніше запровадили обмеження на відвідування лісів у прикордонних районах на тлі військової активності та навчань.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили командний пункт росіян у Курській області та понтонні переправи на ТОТ Донеччини

Published

on



Сили оборони України 18 травня уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ та ще низку ворожих об’єктів на території Херсонської, Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.