Події
Науковці поставили крапку в суперечці, де народився автор «Гуцулки Ксені»
На Прикарпатті науковці поставили крапку в багатолітній суперечці, де народився автор «Гуцулки Ксені».
Про це для ЗМІ розповів голова Заболотівської громади Петро Маліборський, передає кореспондент Укрінформу.
«Ярослав Барнич, всесвітньовідомий композитор, є уродженцем нашої громади. Ми б хотіли, аби навколо його імені побудували туристичні маршрути… зберігся родинний будинок композитора. Він розташований між селами Трофанівка і Балинці. Тому люди довгий час мали суперечку – одні називали його (Барнича) трофанівським, а інші – балинцівським. Крапку поставили науковці. Вони дослідили, підняли архівні документи і сказали, що у вікіпедії треба вказувати село Балинці місцем народження композитора», – зазначив Маліборський.
За його словами, нині у громаді є кімната-музей композитора у Балинцівському ліцеї імені Ярослава Барнича.
«Якби мені вдалося здобути фінансування, ми б розвинули це до масштабного музею… Поки ми провели одну наукову конференцію. Всі її матеріали є у науковців, а ми плануємо їх видання», – поінформував голова Заболотівської громади.
Ярослав Барнич — український композитор, диригент, педагог, скрипаль, громадський діяч. Увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: «Дівча з Маслосоюзу» (1933), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936), «Гуцулка Ксеня» (1938). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, створивши довершені речі «Ох Соловію», «Чи тямиш?», «Гуцулка Ксеня» та ін.
Як повідомляло агентство, мюзикл «Гуцулка Ксеня» знову вийшов на Takflix.
Фото: Музей історії Коломиї
В галереї Одеського літературного музею триває персональна виставка живопису Наталії Класненької під назвою «Метафорична лагуна».
Проєкт є художнім дослідженням метафор та образів, що виникають на межі між візуальним мистецтвом і внутрішнім досвідом глядача. Живопис Класненької зосереджується на пошуку пластичної мови для вираження тонких емоційних станів — від споглядальної тиші до відчуття глибинної єдності зі світом.
«Метафорична лагуна» — це простір візуальних медитацій, де картини стають провідниками, запрошуючи відвідувача до особистого діалогу з мистецтвом. Світлові та кольорові переливи робіт формують атмосферу занурення й відкривають нові можливості сприйняття та інтерпретації образів.
Наталія Класненька — художниця, авторка арт-проєктів, дослідниця міждисциплінарних практик. У своїй творчості вона поєднує традиції живопису з елементами перформансу, літературного слова та звукових практик, створюючи цілісні арт-простори.
Стримінгова платформа Netflix опублікувала трейлер до третього сезону американського кримінального серіалу «Монстр: Історія Еда Гайна» (Monster: The Ed Gein Story).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Новий сезон серіалу, який розповідає про серійного вбивцю у 1950-х роках у штаті Вісконсин, вийде 3 жовтня.
Головну роль виконав англійський актор Чарлі Ганнем. У серіалі також знімалися Том Голландер, Лорі Меткалф, Сюзанна Сон, Вікі Кріпс, Олівія Вільямс, Леслі Менвілл, Джої Полларі, Чарлі Холл та інші.
Ієн Бреннан та Раян Мерфі створили серіал та виступили його виконавчими продюсерами, причому Бреннан також виступив сценаристом твору.
Бреннан зрежисував два епізоди третього сезону, а Вінклер — шість.
Зазначається, що Ганнем, окрім головної ролі, є виконавчим також продюсером серіалу.
Раніше стало відомо, вже готується вже четвертий сезон серіалу «Монстр», який буде зосереджений на справі Ліззі Борден (американка, яку судили та виправдали у вбивстві сокирою її батька).
Ганнем веде переговори про повернення до франшизи в ролі батька Борден, тоді як Елла Бітті зіграє саму Борден.
Як повідомляв Укрінформ, кінокомпанія Disney опублікувала у понеділок, 28 липня, перший трейлер третього фільму франшизи «Аватар» легендарного канадського кінорежисера Джеймса Кемерона під назвою «Аватар: Вогонь і попіл» (Avatar: Fire and Ash).
Фото: Netflix
У Миколаєві оцифрували збірку живописних творів миколаївського художника й мецената Леоніда Інглезі, яку передали місцевим музеям нащадки митця, що мешкають у Франції.
Про це передає Укрінформ із посиланням на Агенцію розвитку міста Миколаєва.
“Команда проєкту «Цифрова колекція музею» оцифрувала повну збірку живописних творів миколаївського художника й мецената Леоніда Інглезі (1882–1972), яку нащадки митця передали з Парижа в дар двом миколаївським музеям. Це зробило можливим їх дослідження, збереження та тепер — цифрове відтворення, як важливий крок до збереження та популяризації мистецької спадщини півдня України після її повернення з еміграції”, – розповіли в агенції.
Проєкт з оцифрування музейної колекції реалізує Платформа MY ART спільно з Агенцією розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.
За цей час команда оцифрувала 19 картин із зібрання Миколаївського обласного краєзнавчого музею та 3 роботи з фондів Миколаївського обласного художнього музею імені В. В. Верещагіна, тим самим об’єднавши творчий спадок художника у цифровій колекції, яка незабаром стане доступна на сайті проєкту.
«Миколаївський вигнанець із трагічною та водночас блискучою долею, Леонід Інглезі, уже понад тридцять років поступово повертається додому з Парижа завдяки зусиллям його онуки Ганни Христофорової. Саме стільки триває її листування з Миколаївським краєзнавчим музеєм і передача творчої спадщини митця: живопису, графіки, архівних документів та особистих речей», – сказав старший науковий співробітник та зберігач художньої групи Миколаївського обласного краєзнавчого музею Сергій Піскурьов.
На картинах Інглезі у зібранні краєзнавчого музею зображені, зокрема, краєвиди старого Миколаєва початку ХХ століття – це роботи «На вулицях Миколаєва» (1905), «Фонтан» (1910), «Миколаївська міська управа», «Будинок з вазонами» (1910), «Старі гармати» (1910), «Миколаївський елеватор» (1912), «Поштова станція в Миколаєві», «Трійка», «Таємничий сад» тощо.
За словами заступниці директора з наукової роботи Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна Лариси Твєрітінової, у фондах зберігається етюд Інглезі «Вид Миколаєва», подарований миколаївським художником Павлом Ковальовим у 1965 році. Ця робота була експонована 1913 року на Весняній виставці в Одесі.
У 2010 році музейні фонди поповнили ще два пейзажі художника – «Поле. Етюд» та «Клумба у приватному саду Ля Гарен-Коломбо (передмістя Парижа)», створені у 1920–1930-х роках у Франції. Їх передала музею онука митця.
Леонід Інглезі на початку ХХ століття активно долучався до громадського та культурного життя Миколаєва та Одеси: постійно брав участь у виставках Товариство художників півдня України; входив до комітетів зі створення двох миколаївських музеїв (історичного та художнього); викладав малювання, креслення та ліплення у художньо-промисловій школі у Миколаєві (1914); був гласним Міської думи (1913-1917); стояв біля витоків утворення миколаївської футбольної ліги й фінансово підтримував футбольний рух Миколаєва.
Після більшовицького перевороту художник із родиною виїхав за кордон і опинився у Франції — без грошей і підтримки. Він знайшов себе у відомій мозаїчній майстерні Бориса Анрепа й до кінця життя створював мозаїки для європейських палаців і соборів.
Як повідомлялося, у Миколаєві оцифрують понад 300 експонатів з фондів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна та Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Фото: inshe.tv
-
Суспільство1 тиждень agoУ Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події6 днів agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна6 днів agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень agoПортативний телевізор Samsung можна возити із собою: що вміє незвичайна новинка (фото)