Війна
навіщо Росія переоснащує трофейну техніку

У мережі з’явилися фото захопленої росіянами бойової машини піхоти (БМП) M2 Bradley, на якій замість штатної гармати 25-мм Bushmaster M242 встановлено радянську 30-мм гармату 2А72. Таке рішення вельми спірне, оскільки “рідне” знаряддя Bradley істотно перевершує російський аналог за деякими показниками.
Росіяни, ймовірно, проводять випробування гібридної бронемашини з метою її практичного застосування на фронті, пишуть у своєму матеріалі оглядачі The War Zone.
Гармата Bushmaster стріляє боєприпасами 25×137 мм, тоді як 2А72 використовує більший боєприпас — 30×165 мм. Фахівці зазначають, що, на перший погляд, здається, що встановлення більшої і скорострільної гармати може дати перевагу: 2А72 робить до 330 пострілів за хвилину проти 200 у M242. Однак не все так однозначно.
Річ у тім, що 2А72 демонструє низьку стабільність при стрільбі: ствол активно вібрує, що знижує купчастість. Крім того, радянська гармата поступається американській за якістю бронебійних снарядів. Наприклад, Bushmaster M242 здатний використовувати боєприпас M919 зі збідненим ураном, який показує високу пробивну здатність навіть проти важкої бронетехніки. У 2А72 таких боєприпасів немає.
На думку аналітиків Defense Express, основна причина заміни гармати може критися в логістиці. Росія не має як великих запасів 25-мм боєприпасів до M242, так і оригінальних запчастин до американської техніки. Тому навіть частково пошкоджена машина без можливості ремонту або перезарядки втрачає сенс у бойовому застосуванні. Заміна гармати на вітчизняну 2А72 спрощує постачання, але викликає масу технічних проблем.
Наприклад, щоб інтегрувати 2А72 в американську вежу, потрібно повністю переробити механізм подачі боєприпасів, а головне — модернізувати систему управління вогнем. Крім того, обидві гармати проєктувалися з різними прицілами, електронікою та архітектурою. Тому при кустарному встановленні виникає ситуація, за якої стріляти можна буде хіба що “на око”.
Західні експерти вважають, що з урахуванням складнощів переоснащення і відсутності масових постачань, найімовірніше, ці трофейні Bradley будуть використовуватися в інформаційній кампанії. Нагадаємо, в мережі вже опубліковано відео, на яких російські військові нібито проводять навчання із застосуванням захопленої БМП, виконуючи евакуацію поранених і штурм позицій.
Війна
Ворог майже щодня безуспішно штурмує Вовчанськ, який повністю знищений

На Південно-Слобожанському напрямку російські війська продовжують щоденні атаки на Вовчанськ, намагаючись захопити місто, проте Сили оборони утримують позиції та відбивають штурми.
Про це в телеефірі повідомив речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Олег Сушинський, передає кореспондент Укрінформу.
“Загалом ситуація на Південно-Слобожанському напрямку залишається складною. Ворог за минулу добу штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Кам’янка, Глибоке та Амбарне. Однією із головних цілей ворога залишається Вовчанськ, там росіяни намагаються атакувати майже щодня, діють переважно малими піхотними групами від трьох до п’яти осіб і за активної підтримки дронів”, – зазначив Сушинський.
За словами речника, Сили оборони продовжують утримувати ділянку на північному березі річки Вовча, зокрема на території агрегатного заводу.
“Там ворог докладає усіх зусиль і проводить постійні штурмові дії з метою витіснити наші підрозділи за природній рубіж річки Вовча, але успіху при цьому немає”, – запевнив він.
Крім того, Сушинський підкреслив, що ворог не відмовився від планів захопити Вовчанськ попри повне знищення міста.
“Якщо росіяни не можуть взяти якийсь населений пункт відразу, то вони намагаються обходити його з флангів, і якщо вони десь досягають успіху, то підтягують резерви і намагаються розвивати наступ”, – пояснив речник.
Сушинський додав, що противник постійно проводить ротацію та поповнення підрозділів, які беруть участь у штурмах в районі Вовчанська.
“Зараз безпосередньо там ворог використовує тактику малих піхотних груп – це групи по дві-три людини, які намагаються проникати на територію агрегатного заводу з метою там закріпитися, насамперед в якихось підвальних приміщеннях, в руїнах підприємства, від якого майже нічого не залишилося”, – поінформував він.
Водночас речник зауважив, що також не припиняються ворожі обстріли, зокрема ворог активно використовує артилерію та дрони, які на сьогодні є головною загрозою для Вовчанська.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулися 78 бойових зіткнень, на шести напрямках фронту бої досі тривають, найбільше ворог продовжує тиснути на Покровському, значну активність проявляє також на Лиманському напрямку.
Фото: ГУР
Війна
Новим командиром 13-ї бригади «Хартія» став Даніель Кітонє

Новим командиром 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» став Даніель «Куба» Кітонє.
Як передає Укрінформ, про це бригада «Хартія» повідомляє у Фейсбуці.
На урочистій церемонії бойовий прапор бригади новому комбригу передав полковник Максим «Альтаїр» Голубок, нині начальник штабу – перший заступник командира корпусу «Хартія».
«Усвідомлюю відповідальність, що покладається на мене. Обіцяю бути вірним присязі, зберігати бойові традиції, дбати про особовий склад і примножувати славу нашого підрозділу», – заявив у першій промові Кітонє, який раніше був командиром одного з батальйонів «Хартії».
Як відомо з відкритих джерел, Кітонє народився 27 серпня 1983 року в Сімферополі, більшу частину життя провів у Харкові. З перших днів повномасштабного вторгнення воює на ключових напрямках.
Після створення 13-ї бригади НГУ «Хартія» приєднався до підрозділу, де послідовно обіймав командні посади.
За службу Кітонє отримав низку відзнак і державних нагород, серед яких орден «За мужність» ІІІ ступеня, орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, «Сталевий хрест» головнокомандувача ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, Національна гвардія України створила два корпуси, які очолили командир 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» полковник Денис Прокопенко на позивний «Редіс» та командир 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» полковник Ігор Оболєнський на позивний «Корнет».
Війна
ЗС РФ використовують радянську техніку 80-х — деталі

На одному з напрямків фронту було помічено рідкісну радянську розробку — бойову машину розвідки та управління “Ладога”, побудовану на базі танка Т-80. На думку експертів, поява рідкісного зразка на фронті може бути пов’язана з дефіцитом бронетехніки.
Аналогічна техніка вже ставала ціллю українських FPV-дронів у березні 2024 року, однак наразі незрозуміло, йдеться про відновлений зразок чи про іншу машину. Про це повідомив профільний ресурс BTVT.INFO.
Оглядачі вважають, що через брак бойових машин російська сторона могла переобладнати цей унікальний зразок у бронетранспортер, забезпечивши десанту максимальний захист.
Російська бронемашина “Ладога”
Фото: btvt.info
Апарель і бічні двері бронемашини “Ладога”
Фото: btvt.info
“Ладога”: командно-штабна машина особливого призначення
Розробка високозахищеного транспортного засобу почалася наприкінці 1970-х років на Ленінградському Кіровському заводі під керівництвом конструктора В.І. Миронова. Метою було створення техніки, здатної працювати в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження, забезпечуючи при цьому комфорт і широкий набір засобів зв’язку для вищого командування.
Як базу використовували шасі танка Т-80. Корпус зберіг основні елементи, але бойове відділення замінили на броньовану надбудову-рубку. Житловий відсік був розділений на два відділення: у носовій частині розміщувалося управління з постом водія, у центральній і кормовій — салон для перевезення командування. Для зручності посадки використовували великі бічні двері з апареллю.
Машина отримала газотурбінний двигун ГТД-1250 потужністю 1250 к.с., додатковий електроагрегат на 18 кВт, а також стандартне шасі Т-80 з торсіонною підвіскою. Бойова маса склала 42 т, при цьому рухливість залишалася на рівні основного танка.
Радянська бронемашина “Ладога”
Фото: Архівне фото
Внутрішній простір “Ладоги” вирізнявся високим рівнем оснащення: кілька зручних крісел, столики, розвинені засоби зв’язку, танковий переговорний пристрій і навіть спеціальні шкіряні шоломофони для екіпажу й командування. За деякими даними, обладнання дозволяло вести управління стратегічними ядерними силами. На одному з дослідних зразків додатково встановлювали щоглу з відеокамерами для кругового огляду.
Інтер’єр населеного відсіку машини “Ладога”
Фото: Архівне фото
Особливу увагу приділяли колективному захисту від зброї масового ураження. Машина мала фільтровентиляційну установку, окремі балони з повітрям, системи контролю зараження, а також запаси води й продовольства, що давало змогу екіпажу перебувати в замкнутому просторі до 48 годин.
На думку оглядачів, екіпаж цієї бойової машини становить двоє людей, включно з чотирма десантниками, однак після ймовірного переобладнання кількість десанту могло бути збільшено.
Нагадаємо, 2024 року український FPV-дрон уперше знищив унікальну російську бронемашину “Ладога”. Було зазначено, що під удар фактично потрапив раритетний екземпляр.
-
Події3 дні ago
Вийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі на два тижні перекрили провулок Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago
Макс Корж у Польщі – Анатоліч розніс білоруса через його слова зі сцени
-
Суспільство1 тиждень ago
Суд арештував майно директора херсонської будкомпанії Анонси
-
Відбудова1 тиждень ago
У Миколаєві Данія відновлює дитячий садочок, який пошкоджений під час обстрілів
-
Усі новини1 тиждень ago
ШІ змушує людей пам’ятати речі, яких не було, – дослідження
-
Війна1 тиждень ago
РФ намагається умовити Індію на нову зброю — деталі
-
Суспільство1 тиждень ago
Апеляційний суд в Одесі заявив, що мобілізація не є незворотною Анонси