Політика
Очікуємо сильної реакції Америки та Європи на щоденні атаки російських дронів
Україна очікує серйозної реакції партнерів на масштабні дронові атаки, які російські війська здійснюють фактично щодня.
Про це Президент Володимир Зеленський заявив у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
Глава держави висловив подяку Державній службі з надзвичайних ситуацій, усім комунальним службам, залученим до усунення наслідків російських обстрілів, а також Національній поліції, медикам.
У самому лише Дніпрі, згідно з його даними, до ліквідації наслідків удару російських дронів сьогодні були залучені майже 250 працівників компетентних служб.
«Так само – місто Кривий Ріг, інші наші міста та громади, які зазнають ударів. Усюди працює ДСНС, усі екстрені та спеціальні служби, усюди надається допомога. Вдячний усім, хто рятує життя й підтримує наших людей – це надзвичайно важливо», – зазначив Президент.
Він нагадав, що за минулу ніч російська армія випустила по Україні загалом 172 безпілотники, більш як сто з яких були ударними БПЛА типу Shahed.
Такі масштабні дронові удари, констатував Зеленський, війська РФ здійснюють фактично щодобово, також створюють ракетні загрози, атакують балістикою.
Партнерам, підкреслив він, має бути зрозуміло, що ці удари російська армія здійснює не лише по українцях, але й по всіх міжнародних зусиллях – по дипломатії, якою намагаємося завершити цю війну.
«Росія завдає цих ударів по позиціях усіх, хто хоче закінчення війни. Неможливо ігнорувати сотні «шахедів» щоночі. Ми очікуємо реакції, серйозної реакції. Ми працюємо на реакцію. Сильна реакція дуже потрібна – передусім Америки, Європи, всіх у світі, хто зробив ставку на дипломатію», – заявив глава держави.
Зеленський переконаний: Росію треба примусити до миру, і тільки примус спрацює.
«Уже надто довго на столі пропозиція Америки про безумовне припинення вогню – без адекватної відповіді з Росії. Це багато говорить. Уже могло би бути припинення вогню, якби на Росію був справжній тиск», – наголосив він.
Президент висловив вдячність тим партнерам, котрі це розуміють і просувають необхідні рішення, зокрема санкційні.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 29 березня Сили оборони збили 94 російські безпілотники, ще 69 ворожих БПЛА були локаційно втрачені.
Фото: ОП
Політика
Канада має більше допомагати Україні на тлі ослаблення ролі США
На тлі зменшення США підтримки України Канаді варто наростити свої внески в українську обороноздатність.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.
“Якщо підтримка США ослабне, Канаді варто наростити свої внески у підтримку України, але слід також бути реалістами: ми не військова наддержава. Ми можемо допомагати Україні – і вже це робимо, – але очікувати, що Канада самостійно зможе допомогти подолати екзистенційну загрозу, якій протистоїть Україна, нереалістично”, – зазначив Фаст.
Водночас він висловив переконання, що “премʼєр-міністр Карні розуміє, якими високими є ставки і що саме стоїть на кону”.
Як повідомлялося, минулого місяця Канада оголосила, що передасть Україні ще близько 400 нових броньованих автомобілів виробництва компанії Roshel.
Фото: Ed Fast/Facebook
Політика
При «зворотному розширенні» вступ України є реалістичним уже у 2027 році
Модель «зворотного розширення», коли країні-кандидатці надається формальне членство із подальшим поступовим отриманням усіх прав та обов’язків, дозволила б Україні стати членом ЄС вже у 2027 році.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила колишня заступниця директора з питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО та експосадовиця Єврокомісії Ґерлінде Нігус.
“Я є рішучою прихильницею пропозиції Єврокомісії щодо так званого “зворотного розширення”. Це означає погодитися в принципі, що країна – Україна, а також інші кандидати – стає членом ЄС і потім поступово інтегрується, крок за кроком отримуючи права й обов’язки”, – зазначила Нігус..
За словами експертки, ключовим тут є те, що Україну “було міцно закріплено в європейській родині”, оскільки затягування процесу створює ризики втручання з боку Росії.
“Тому необхідно просувати цей геостратегічний підхід і переконувати скептичні держави-члени, що це відповідає їхнім власним інтересам. Якщо ми втратимо цю можливість, ціна, яку заплатять європейці колективно, буде історичною”, – переконана Нігус.
На її переконання, у випадку застосування моделі “зворотного розширення” Україна могла б досить швидко приєднатися до Євросоюзу.
“Якщо застосувати модель “зворотного розширення”, строки можуть бути відносно короткими. Я знаю, що ваш Президент згадував 2027 рік – і за цієї моделі це може бути досяжним”, – наголосила експертка.
Коментуючи питання реформи голосування в ЄС, Нігус вказала на те, що “ці дискусії тривають роками, якщо не десятиліттями”. “Існує широке розуміння проблеми: одностайність у зовнішній, безпековій та оборонній політиці є перешкодою. Однак реальний прогрес у запровадженні голосування кваліфікованою більшістю є дуже обмеженим”, – підкреслила вона.
З огляду на це експертка підтримала ідею активнішого використання “коаліцій охочих”: “Саме тому я вважаю, що як частина ширшого рішення потрібно більше спиратися на “коаліції охочих” і діяти поза інституційними рамками НАТО та ЄС, якщо ті не здатні провести необхідні реформи. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний час. Такі коаліції можуть виключати постійних “блокувальників”, тобто “троянських коней” Росії – на сьогодні передусім Угорщину і дедалі більше Словаччину”.
На її переконання, принаймні на перехідний період “це було б більш орієнтованим на результат рішенням”. “Крім того, така коаліція вже могла б включати Україну як одну з найсильніших армій Європи, перевірену роками війни проти Росії. Європейці мають значний інтерес до інтеграції України у свої оборонні та безпекові плани і структури, і такі коаліції є практичним способом це зробити”, – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що до 2027 року Україна технічно буде готова до вступу в Європейський Союз, проте деякі члени ЄС досі блокують відкриття переговорних кластерів.
Фото надане Ґерліндою Нігус
Політика
У Франції розпочалася зустріч міністрів закордонних справ держав G7 та України
У Франції розпочалася зустріч міністрів закордонних справ Групи семи та України.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Серед основних тем переговорів – подальша підтримка України, посилення санкційного тиску на Росію та підтримка Україною партнерів на Близькому Сході.
Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
