Політика
Очікуємо сильної реакції Америки та Європи на щоденні атаки російських дронів
Україна очікує серйозної реакції партнерів на масштабні дронові атаки, які російські війська здійснюють фактично щодня.
Про це Президент Володимир Зеленський заявив у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
Глава держави висловив подяку Державній службі з надзвичайних ситуацій, усім комунальним службам, залученим до усунення наслідків російських обстрілів, а також Національній поліції, медикам.
У самому лише Дніпрі, згідно з його даними, до ліквідації наслідків удару російських дронів сьогодні були залучені майже 250 працівників компетентних служб.
«Так само – місто Кривий Ріг, інші наші міста та громади, які зазнають ударів. Усюди працює ДСНС, усі екстрені та спеціальні служби, усюди надається допомога. Вдячний усім, хто рятує життя й підтримує наших людей – це надзвичайно важливо», – зазначив Президент.
Він нагадав, що за минулу ніч російська армія випустила по Україні загалом 172 безпілотники, більш як сто з яких були ударними БПЛА типу Shahed.
Такі масштабні дронові удари, констатував Зеленський, війська РФ здійснюють фактично щодобово, також створюють ракетні загрози, атакують балістикою.
Партнерам, підкреслив він, має бути зрозуміло, що ці удари російська армія здійснює не лише по українцях, але й по всіх міжнародних зусиллях – по дипломатії, якою намагаємося завершити цю війну.
«Росія завдає цих ударів по позиціях усіх, хто хоче закінчення війни. Неможливо ігнорувати сотні «шахедів» щоночі. Ми очікуємо реакції, серйозної реакції. Ми працюємо на реакцію. Сильна реакція дуже потрібна – передусім Америки, Європи, всіх у світі, хто зробив ставку на дипломатію», – заявив глава держави.
Зеленський переконаний: Росію треба примусити до миру, і тільки примус спрацює.
«Уже надто довго на столі пропозиція Америки про безумовне припинення вогню – без адекватної відповіді з Росії. Це багато говорить. Уже могло би бути припинення вогню, якби на Росію був справжній тиск», – наголосив він.
Президент висловив вдячність тим партнерам, котрі це розуміють і просувають необхідні рішення, зокрема санкційні.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 29 березня Сили оборони збили 94 російські безпілотники, ще 69 ворожих БПЛА були локаційно втрачені.
Фото: ОП
Політика
ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року
Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.
За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.
«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.
Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.
«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.
За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.
Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.
«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.
Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.
«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
Політика
В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.
“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.
Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.
Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.
Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Фото: Guillaume Perigois unsplash
Політика
Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.
Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.
«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.
Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».
«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.
Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.
«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.
Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
