Суспільство
Одещина лідирує в Україні за врожаєм пшениці, ячменю, сорго та винограду

Про це повідомляє Держстат.
За даними Держстату, у структурі сільськогосподарського виробництва Одещини минулого року основну частку займала продукція рослинництва — 91,7%.
Одещина посіла перше місце за обсягами виробництва пшениці (11,6% від загального збору в Україні), ячменю (24,9%), сорго (27,4%), сочевиці (49,8%), гороху (32,6%), льону олійного (51,9%), гірчиці (20,7%), коріандру (25,0%) та винограду (56,1%).
Основну частину посівних площ — 61,8% — у регіоні відвели під зернові та зернобобові культури. Серед них лідером залишалася пшениця, яка забезпечила 61,7% валового збору, далі — ячмінь (20,9%) та кукурудза (11,2%).
Серед технічних культур переважали соняшник (65% валового збору) та озимий ріпак із кользою (27,3%).
У категорії овочів найбільше в регіоні виростили помідорів — понад 67% від загального збору овочевих культур підприємств Одещини. Також суттєві обсяги становила ріпчаста цибуля (13,6%), морква (3,9%) та кабачки (3,5%).
Раніше на USIonline.com —
З Одещини до Непалу: агропідприємці «надурили» державу на майже 8 млн грн (відео)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Україна
Отруєння біля Шипоту – туристи брали воду з водоспаду

Люди використовували воду для пиття та приготування їжі, поінформували епідеміологи.
Кількість осіб, які захворіли на гостру кишкову інфекцію після відвідування водоспаду Шипіт на території Пилипецької територіальної громади, наразі становить 38 осіб, повідомили у Закарпатському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.
При цьому 28 хворих проживали в наметах та брали участь у неформальному молодіжному заході поблизу водоспаду, а 10 хворих перебували у тій місцевості на екскурсії.
Встановлено, що туристи вживали воду з водоспаду Шипіт для пиття та приготування їжі.
Наразі хворі отримують належну медичну допомогу у закладах охорони здоровʼя.
Відпустка 2025: де в Україні можна влаштувати літній відпочинок без тривог
Наголошується, що у більшості пацієнтів зафіксований перебіг захворювання середньої важкості. При цьому тяжких форм або летальних випадків не зафіксовано.
Вперше випадки гострих кишкових інфекцій були зафіксовані 8 липня у 9 учасників неформального заходу. У трьох людей зафіксовано легкий перебіг, а у шістьох — середньої важкості.
Вони були госпіталізовані до інфекційного відділення Міжгірської райлікарні.
Наразі, як наголошується, медичне спостереження та епідеміологічне розслідування триває.
Закарпатський ОЦКПХ принагідно нагадав основні правила безпеки під час відпочинку на природі:
- не вживайте некип’ячену воду з відкритих джерел;
- зберігайте продукти в належних умовах, особливо у спекотну погоду;
- дотримуйтеся правил особистої гігієни.
Нагадаємо, раніше ми писали про 5 найкращих туристичних принад Карпат, які сподобаються дітям та здивують їх різноманітністю та атмосферою.
Також Фокус писав, як підкорити найвищу вершину України, піднявшись на Говерлу одним із найлегших маршрутів.
Суспільство
Україна має акцентувати на спільних історичних перемогах з Польщею

Пріоритетним напрямком для Українського інституту національної пам’яті є продовження розпочатого конструктивного діалогу з польською стороною.
Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу нещодавно призначений голова УІНП Олександр Алфьоров.
«За понад тисячолітню історію стосунків ми сьогодні маємо акцентувати на тих спільних перемогах, які відбувалися між нашими народами, на тих спільних історичних звитяжних діях. І це буде девіз, вочевидь, України, українських істориків: фіксувати позитивні зрушення, перемоги. Польські історики, багато хто з них, теж фіксують позитивні зрушення», – сказав Алфьоров.
Голова УІНП нагадав, що у серпні у Польщі відзначатимуть 105 років Варшавської битви, яку ще називають «Диво на Віслі». Вона тривала 13–25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919–1921 років. Тоді завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.
«Так само необхідно згадувати про нашу культурну, історичну, наукову взаємодію. Зрештою, скільки у нас спільних письменників», – зазначив Алфьоров.
Він планує продовжувати вибудовувати добросусідські відносини між Україною і Польщею.
«Для мене це виклик, але він буде, я сподіваюся, прийнятий і доведе до позитивного вирішення певних непорозумінь», – наголосив голова УІНП.
Як повідомляв Укрінформ, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що УІНП не зосереджуватиметься лише на історії ХХ століття й спростовуватиме історичні міфи.
Суспільство
Акунін пообіцяв більше не питати нічого про Одесу Анонси

Борис Акунін подякував тим хто у коментарях відповіді на його запитання щодо Одеси та пообіцяв більше не запитувати про місто.
Він визнав, що питання було недоречним з погляду публічності, але пояснив його відношенням до підписників на своїй сторінці як до читачів своїх книг.
“Зі своїми читачами на реальних зустрічах чи в соцмережах я завжди розмовляю не так, як із широкою публікою – виходжу з того, що читачі, на відміну від широкої публіки, цікавляться моєю роботою. Судячи з коментарів до посту, а їх там дві тисячі, дуже багатьом фейсбучним передплатникам мої твори по барабану. Чому вони на мене підписані, не знаю, але чомусь підписані. І я дуже засмучений тим, що образив цих людей своїм питанням, з погляду загальнопублічного, справді, в теперішній час недоречним”, – написав письменник.
Він також наголосив, що незгоден з тими коментаторами, які радили йому спочатку висловити підтримку, а потім питати, мовляв, тоді обурення було б меншим.
“Мені здається моторошною вульгарністю змішувати ці два жанри: піднесений і практичний. “Душою-з-вами-слава-Україна-до речі-допоможіть-письменнику-в-роботі”. Читачі моєї сторінки мали б і так знати про мою позицію в цій війні, що сто разів заявлена і обійшлася мені забороною в росії, “списком терористів” і трьома кримінальними справами. А втім, ні, нічого українські читачі мені не винні. Ті, хто на мене обрушився – ще раз повторю – мають рацію”, – підсумував письменник.
Тиждень тому російський письменник Борис Акунін викликав хвилю обурення одеситів, попросивши фото з Приморського бульвару під час повномасштабної війни з рф.
Борис Акунін (справжнє ім’я – Григорій Чхартишвілі) – російський письменник, який з 2022 року публічно засуджує війну, звернувся до підписників із проханням надіслати йому фото або уточнення рельєфу місцевості в Одесі, зокрема, нахилу схилу від Приморського бульвару в напрямку Одеського морського порту. Письменник пояснив, що пише повість, дія якої відбувається в Одесі, де сам ніколи не був. Одесити застерегли, що такі “літературні запити” можуть виглядати як збір розвідданих.
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
хаскі усвідомив, що інші собаки працюють в упряжці
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами
-
Одеса1 тиждень ago
Скільки мільярдів витратять на оновлення Іванівського мосту в Одесі
-
Суспільство1 тиждень ago
Через аварію жителі Хаджибейського та Київського районів Одеси залишилися без води