Минулої ночі спецпризначенці “Альфи” СБУ влаштували справжнє пекло для російського флоту та авіації в окупованому Криму. Під ударом опинилися об’єкти в Севастополі та на аеродромі Бельбек, де базується стратегічна авіація ворога. Вони є частиною єдиної бойової системи РФ на півострові.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий експерт Іван Тимочко, передає Новини.LIVE.

Загроза кораблів

Ураження суден “Ямал” та “Фільченков” — це величезний удар по здатності Росії возити зброю. Раніше ці кораблі готували для десанту в Одесі, але зараз вони стали звичайними “вантажівками” для снарядів. Без них забезпечувати кримське угруповання та фронт на материку стає набагато важче. Тепер окупантам доведеться шукати нові шляхи для підвезення боєкомплекту під постійним вогнем.

“Такі десантні кораблі планувалися саме для висадки ворожого десанту, наприклад, в Одесі. Зараз їх більше використовують для підвозення боєкомплекту для російського контингенту в Криму та на півдні України”, — зазначає Іван Тимочко.

Унікальність судна “Іван Хурс”

Корабель-розвідник “Іван Хурс” був гордістю Чорноморського флоту, адже його спустили на воду лише у 2013 році. Це сучасне судно не просто стежило за морем, а координувало роботу всієї ворожої авіації. Воно “бачило” українське ППО та наводило російські ракети на цілі. Виведення його з ладу фактично засліплює окупантів у акваторії Чорного моря на тривалий час.

“Це доволі новий корабель, який не просто відслідковує повітряний простір, він задає цілі та координує роботу авіації. Він є носієм певної номенклатури ракет і дуже цінний для ворога”, — пояснює експерт.

Удар по МіГ-31 та аеродром Бельбек

На аеродромі Бельбек було знищено не просто літаки, а цілий технічний центр для їхнього обслуговування. Особливу увагу привертає МіГ-31 — це багатоцільова машина, яка здатна запускати смертоносні ракети “Кинджал”. Разом із літаком під роздачу потрапили станції РЛС, які мали б захищати небо, але самі стали мішенями. Тепер ремонт та експлуатація російської авіації в Криму під великим питанням.

“МіГ-31 — це багатоцільовий літак, завдання якого як повітряні бої, так і пуски “Кинджалів”. А на Бельбеку знищено центр, де ремонтують авіацію, де є склади з обладнанням та працює технічний персонал”, — каже Тимочко.

Крах оборонної системи РФ

Ця операція не була випадковим влучанням у поодинокі цілі, це був комплексний розгром системи захисту. Окупанти втратили не лише залізо, а й навчальну базу “Лукомка”, де готували фахівців з радіоелектронної боротьби. Такий провал напевно призведе до серйозних розборок у Кремлі. Військовий експерт прогнозує, що після цієї ночі чимало російських генералів та адміралів можуть втратити свої посади.

“Всі цілі, які уражені, — це комплекс, система, виведена з ладу, що серйозно вплине на спроможність ворога в акваторії. Швидше за все, хтось з вищого керівництва флоту там позбавиться погон”, — підсумував Іван Тимочко.

Як повідомляли Новини.LIVE, попри те, що окупований Крим не знаходиться безпосередньо на лінії зіткнення, він є зоною активних бойових дій. Українські воїни регулярно уражають військові об’єкти РФ на півострові. Результатом чергової успішної операції стало пошкодження сторожового корабля біля Севастополя. Також зафіксовано серйозні втрати на підприємстві, що виробляє дрони у Таганрозі.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська активно мінують узбережжя Криму. Йдеться не лише про сушу, а й про прибережні води. Так окупанти намагаються зірвати можливу висадку українського десанту.

На цьому наголосив співавтор документа, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ігор Фріс (фракція “Слуга народу”) в етері Українського радіо, передає Укрінформ.

“Критика Цивільного кодексу в основному стосується однієї книги – це книга “Сімейне право”, яку кожен чомусь зараз повинен був почати детально вичитувати і коментувати, розуміючи або не дуже розуміючи норми, які там прописані. І дивним є те, що, напевно, 95% хейту і коментарів стосуються норм, які фактично існують у чинному Сімейному кодексі і закріплені в його нормах. Це стосується шлюбу, сім’ї, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді при розлученні”, – заявив Фріс.

Він додав, що багато цих норм сьогодні узгоджені регулятором і не зазнавали жодної критики з 2004 року.

Коментуючи принцип доброзвичайності, який є в новому Цивільному кодексі ключовим, депутат зауважив, що раніше це називалося принцип “моральних засад суспільства”.

“Інститут української мови переклав радянський рудимент “моральні засади суспільства” сучасною українською мовою, надавши йому визначення “доброзвичайність”. Тобто в перекладі зі старої радянської це означає моральні засади суспільства… На моє розуміння, це визначає те, що прийнято в нашому суспільстві. Норми, які притаманні українському суспільству, повинні бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами”, – наголосив Фріс.

У контексті закидів щодо того, що “за доброзвичайністю можна дискримінувати будь-яку особу”, він підкреслив: закон каже, що не є дискримінацією захист доброзвичайності.

“Я вам наведу маленький приклад. Якщо український законодавець ухвалить закон про те, що в публічних місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна категорія суспільства, яка носить хіджаб, може сказати, що це дискримінаційна норма, спрямована проти них. А ми кажемо, що в українському суспільстві, в українській доброзвичайності в публічних місцях не носять хіджаб. Тому це є не дискримінація, а захист цієї доброзвичайності”, – сказав один з авторів проєкту.

За його словами, будь-яке поняття, яке визначається нормами моралі, є оціночним, у кожному суспільстві мораль і етика – це оціночні судження.

“Натомість норми Цивільного кодексу і цивільного права – формальні, вони чітко визначені щодо прав, обов’язків, виконання цих обов’язків і здійснення цих прав певним суб’єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які обов’язки батьків, яким чином вони повинні утримувати дітей, як діти повинні утримувати батьків, яким чином здійснюються різноманітні правочини, коли потрібно нотаріальне посвідчення, коли воно не потрібно, як спадкується майно, які рівні черг спадкування є – це основні елементи. Вони всі чітко виписані і регламентовані нормами законодавства, які не можуть трактуватися по-іншому”, – зазначив депутат.

Натомість, за його словами, судова практика “вже врегулювала багато питань, які на сьогодні написані в цьому Кодексі і відтворені з попереднього”.

Коментуючи положення про захист прав добросовісного набувача, критики якого заявляють, що йдеться про легалізацію краденого майна, Фріс нагадав, що був автором закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за яким вже є судові рішення, і Європейський суд з прав людини визнав, що його норми забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України, є людиноцентриськими та підлягають обов’язковому захисту.

“Тому будь-які інсинуації про те, що хтось щось у когось забере – це абсолютна нісенітниця. Для того щоб суд ухвалив відповідне рішення, особа має бути недоброчесною. А в доброчесної особи, яка на законних підставах купила, заплатила гроші і зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого взамін”, – заявив один з авторів проєкту Цивільного кодексу.

Стосовно закидів щодо поспіху з ухваленням документа він нагадав, що проєкт Цивільного кодексу був оприлюднений на сайті Верховної Ради 2 місяці тому для публічного обговорення, а робота над документом тривала майже сім років.

“Час, який був витрачений інститутами і лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових інституцій, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це не дуже швидкий процес. Особливо, якщо зважити, що Господарський кодекс був скасований 2 роки тому, і саме з цього моменту почалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоби ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому мені, навпаки, здається, що це один з найдовших законопроєктів, який розроблявся в стінах цього парламенту”, – підкреслив депутат.

Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу.

Шостий апеляційний адміністративний суд відмовився задовольняти скаргу адвокатів колишнього оільника Одеської митниці Михайла Грібанова.

Як повідомив Центр публічних розслідувань, згідно із постановою суду, адвокати ексочільника митниці скаржилися на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, який відмовив Михайлу Грібанову у задоволенні позову проти звільнення митника з посади.

Звільнили його за те, що за період його керування митницею він не впорався із забезпеенням запланованих надходжень, що спричинило бюджету України збитків на майже 4 мільярда гривень. Сам посадовець наполягав, що на той час він перебував на іспитовому терміні і йому не визначили будь-яких завдань на строк випробування, ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Також він наполягав, що попередження про звільнення не містило жодних обставин, з якими Державна митна служба пов’язувала б факт невиконання поставлених завдань, ключових показників. І що введення карантину у більшості країни Європи та Азії спричинило спад ділової та економічної активності, що вплинуло на показники діяльності Одеської митниці Держмитслужби. Утім суд він не переконав. 

Михайло Грібанов був призначений на посаду 5 березня 2020 року з випробувальним строком 3 місяці. Вже у травні того ж року керівництво Держмитниці дійшло висновку про його невідповідність займаній посаді. Тоді він намагався позовом до суду заборонити керівництву Державної митної служби України звільняти його. 

Він планував подати позов про визнання дій Державної митної служби України щодо вручення 15 травня 2020 року попередження про звільнення його з посади начальника Одеської митниці Держмитслужби у зв’язку із встановленням невідповідності займаній посаді протиправними та зобов’язання Державної митної служби України відкликати попередження. Проте суд відмовив Михайлу Грібанову. 

Кирило Бойко