Про це повідомила заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк під час презентації дослідження «Порушення прав військовополонених на охорону здоров’я та медичне лікування: наслідки, кваліфікації та перспективи», передає кореспондент Укрінформу.

Вона повідомила, що за час повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути більше як 9000 громадян, серед яких понад 400 цивільних.

«У російському полоні зараз утримується близько 7 тисяч українських військовополонених. Цивільних — від 10 до 20 тисяч українців. Понад 95% українських військовополонених зазнають тортур та жорстокого поводження в російському полоні», – поінформувала вона.

За її словами, Росія повертає людей із полону у вкрай тяжкому стані — зі слідами катувань, без належної медичної допомоги, часто з незворотними наслідками для здоров’я, «і це — частина цілеспрямованої політики держави-агресора».

Кондратюк також нагадала, що нещодавно Росія повернула Україні 375 тіл з ознаками тортур і ненадання медичної допомоги.  

«Рани, які залишали гнити. Ампутації без знеболення. Зуби, вирвані без анестезії п’яним персоналом. Зняття турнікетів з поранених після теракту в Оленівці. Навмисне ненадання медичної допомоги — це окрема зброя Росії», – заявила вона.

Юридично – це грубі порушення Женевських конвенцій та воєнні злочини за статтею 8 Римського статуту», — заявила Кондратюк.

«Якщо подивитися ширше — на депортацію українських дітей, масові злочини проти цивільного населення, тортури та вбивства полонених — ми бачимо цілісну картину. Ця війна має ознаки геноцидної політики щодо українського народу. Наше завдання — сформувати належну доказову базу, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності. Саме тому такі дослідження є надзвичайно важливими», – заявила заступниця Голови ВР.

За її словами дослідження вперше системно документує медичний вимір російських злочинів проти українських військовополонених та має стати важливою доказовою базою для міжнародного кримінального переслідування РФ.

«Ми маємо пам’ятати: у російському полоні досі перебувають тисячі українців. Їхнє повернення, реабілітація та подальша інтеграція — це одне з найбільших завдань для України», – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, за роки повномасштабної війни Росія не створила жодного табору для військовополонених, що є суттєвим порушенням Женевської конвенції.

Фото: Тетяна Романенко, пресслужба ВР

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду міста Одеси Вадима Іванчука.

Таке рішення ВРП ухвалила 25 травня за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги активістки Тетяни Чижик.

Активістка виявила п’ять справ, у яких водіїв, на яких були складені протоколи за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, суддя накладав лише штраф, а права керувати автівкою вони не були позбавлені. Суддя пояснив свої рішення тим, що правопорушники були або військовослужбовцями, або волонтерами.

Як зазначило видання “Закон і Бізнес”,  два роки тому ця ж палата винесла судді попередження також через нетверезих водіїв. Але тоді Вадим Іванчук ці справи взагалі закривав за строком давності. 

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Наталії Чебан. Причиною стало дисциплінарне провадження, у межах якого суддю визнали винною в істотному порушенні професійних обов’язків.

Підставою для такого рішення стало подання Другої Дисциплінарної палати ВРП. За результатами розгляду дисциплінарної справи палата дійшла висновку, що суддю необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати найсуворіше стягнення — подання про звільнення з посади.

Також Вища рада правосуддя відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Доброславського районного суду Одеської області Наталії Вінської. На захист судді стала одна із заявників і власне позивач у цивільній справі, яка хотіла відкликати свою скаргу, пояснивши, що інший заявник — її колишній адвокат — у такий спосіб намагається прикрити свої недопрацювання під час здійснення представництва її інтересів у суді. Й таку позицію підтримав її представник під час засідання палати, звернувши увагу, що заявниця не уповноважувала колишнього адвоката на подання скарги від її імені. Утім, за законом “Про Вищу раду правосуддя” відкликання скарг на цьому етапі неможливе.

Кирило Бойко