Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Україна цьогоріч представить національний стенд на Болонському ярмарку дитячої книги, який проходитиме з 13 по 16 квітня в італійському місті Болонья.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
Зазначається, що 63-й Болонський дитячий книжковий ярмарок традиційно відбуватиметься у виставковому центрі BolognaFiere.
На національному стенді України, який буде розташований у холі 30, стенд – A3, організованому Українським інститутом книги, свої видання представлять 17 видавців та одна літературна агенція.
Серед них: Моя книжкова полиця, Книги – ХХІ (ТМ «Чорні вівці»), Час майстрів, Навчальна книга – Богдан, АССА, Маміно, Ранок, Фоліо, РМ, Видавництво Старого Лева, Крокус, Видавництво, Little Beetle Press, Видавничий дім Весна, Мушля, Каламар, видавництво Національного центру «Мала академія наук України» та літературна агенція «Літ ґрунт».
Як зауважили в інституті, основою дизайну українського національного стенда на Болонському ярмарку дитячої книги, як і минулоріч, стали ілюстрації Олександра Шатохіна з «тихої книжки» «Жовтий метелик».
Партнерами виступили Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Посольство України в Італії, Болонський ярмарок дитячої книги, Federation of European Publishers, громадська організація «Рідна мова» та видавництво «Богдан».
Болонський дитячий книжковий ярмарок – провідна подія в книговидавничій галузі, котра об’єднує унікальну та різноманітну світову аудиторію.
Зокрема, ярмарок став світовим центром обміну авторськими правами преміумкласу в галузі видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси для дитячих оповідань, ілюстрацій, анімації та суміжних галузей.
В УІК нагадали, що в 2025 році подія об’єднала близько 1500 експонентів із 90 країн світу.
Як повідомляв Укрінформ, книжки «Кряк!» Юлії Ґвілім та «Що воно таке? Українська література» Анастасії Євдокимової потрапили до списку найкращих видань від Болонської виставки-2026.
Фото: cantonfair.net
Для Музею писанкового розпису, що працює у Коломиї, придбали 11-ту срібну монету, створену у формі української писанки в Канаді.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська.
«Щороку у Канаді випускають срібні монети у вигляді української писанки. Цього року для нашого музею амбасадорка української культури у світі Марія Рипан вже придбали 11-ту таку монету. Вона цю традицію не порушила, але монету ще не привезла. Десять попередніх у нас вже представлені», – зазначила Оксана Ясінська.
За її словами, на цій монеті-писанці зображена рослинна композиція, яку створила канадська писанкарка українського походження Наталія Кіт. Дизайн присвячено оновленню природи навесні.
Ясінська зауважила, що колекцію Музею писанкового розпису упродовж року поповнили більше 200 нових експонатів. Серед них є писанки литовських, чеських, польських та українських майстрів. Також торік Музею подарували писанку, яку на фронті створив майстер-воїн Олег Кіращук. Нині Музей писанкового розпису представляє виставку відомої писанкарки та дослідниці зі Львова Віри Манько. В експозиції – 700 писанок, які презентують усі регіони України.
Збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу. Найдавнішою в музейній колекції вважають писанку на гусячому яйці, написану природними матеріалами понад 500 років тому.
Як повідомляло агентство, Канада випустила срібну монету у формі української писанки.
Перше фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури, зустріч відбулась у рамках міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості», яка відбулась у Львові.
«Ми вдячні Швеції за постійну підтримку та участь в Альянсі культурної стійкості. Культура є питанням глобальної безпеки, і для України надзвичайно важливо мати партнерів, готових діяти разом», – зазначила Бережна.
Сторони підтвердили зацікавленість у розвитку стратегічного партнерства у сферах захисту культурної спадщини, стійкості та відновлення в межах Альянсу культурної стійкості, а також домовилися продовжити діалог і координацію спільних ініціатив у підготовці до Конференції з питань відновлення України (URC2026).
«Наша співпраця – це не лише допомога Україні, а й взаємне навчання. Швеція отримує цінний досвід від української стійкості та збереження нормального життя, а Україна готова ділитися експертизою у культурній та цивільній сфері», – зазначила Лільєстранд.
Як повідомляв Укрінформ, Бережна зустрілася з міністеркою науки та культури Фінляндії Марі-Лееною Талвітіє та міністром культури Молдови Крістіаном Жарданом у межах міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості» у Львові.
Фото: Мінкульт
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Усі новини6 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика6 днів agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів