Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Американська академія кінематографічних мистецтв і наук у четвер оголосила список номінантів на 98 премію «Оскар».
Список оголосили актори Даніель Брукс та Льюїс Пуллман під час прямої трансляції на сайті кіноакадемії, передає Укрінформ.
Зокрема, за нагороду у категорії «Найкращий фільм року» змагатимуться «Бугонія», «Формула 1», «Франкенштейн», «Гамнет», «Марті Супрім. Геній комбінацій», «Одна битва за іншою», «Таємний агент», «Сентиментальна цінність», «Грішники», «Потяг у снах».
Звання найкращого режисера можуть отримати Хлоя Чжао («Гамнет»), Джош Сафді («Марті Супрім. Геній комбінацій»), Пол Томас Андерсон («Одна битва за іншою»), Йоахім Трієр («Сентиментальна цінність»), Раян Куглер («Грішники»).
Нагороду за найкращу чоловічу роль можуть отримати Тімоті Шаламе («Марті Супрім. Геній комбінацій»), Леонардо Ді Капріо («Одна битва за іншою»), Ітан Гоук («Блакитний місяць»), Майкл Б. Джордан («Грішники»), Вагнер Моура («Таємний агент»).
В аналогічній «жіночій» категорії за перемогу змагатимуться Джессі Баклі («Гамнет»), Роуз Бірн («Я не залізна»), Кейт Гадсон («Пісня любові»), Ренате Реінсве («Сентиментальна цінність»), Емма Стоун («Бугонія»).
На нагороду у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» претендують Ель Феннінг та Інґа Ібсдоттер Ліллеаас («Сентиментальна цінність»), Емі Мадіґан («Зброя»), Вунмі Мосаку («Грішники»), Теяна Тейлор («Одна битва за іншою»).
Золоту статуетку за найкращу чоловічу роль другого плану можуть отримати Бенісіо дель Торо («Одна битва за іншою»), Джейкоб Елорді («Франкенштейн»), Делрой Ліндо («Грішники»), Шон Пенн («Одна битва за іншою»), Стеллан Скашгорд («Сентиментальна цінність»).
У категорії «Найкращий міжнародний художній фільм» представлені «Таємний агент» (Бразилія), «Це був просто нещасний випадок» (Франція), «Сентиментальна цінність» (Норвегія), «Сират» (Іспанія), «Голос Хінд Раджаб» (Туніс).
На нагороду у номінації «Найкращий анімаційний повнометражний фільм» висунуті «Арко», «Еліо», «K-Pop Мисливиці на демонів», «Маленька Амелі або Характер дощу», «Зоотрополіс 2».
Документальна стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» не потрапила до п’ятірки номінантів у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Із повним списком номінантів премії можна ознайомитися на сайті Американської кіноакадемії.
Як повідомляв Укрінформ, 98 церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбудеться 15 березня 2026 року у театрі «Долбі» у Лос-Анджелесі. Подія транслюватиметься у прямому ефірі АВС та у понад 200 країнах. Її ведучим стане популярний американський комік ірландського походження й телеведучий Конан О’Браєн.
Фото: flickr.com/Prayitno
У віці 24 років від тяжкої хвороби помер режисер Сергій Сасін.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на допис брата режисера у Фейсбуці.
Сергій Сасін народився 23 травня 2001 року в Києві.
“Попри молодий вік він встиг зробити вагомий внесок у розвиток сучасного українського мистецтва”, – ідеться у повідомленні.
Сасін працював у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Він обіймав посаду керівника літературно-драматургічної частини, координував роботу з молодими митцями і розвивав нові театральні проєкти.
Здобув визнання як режисер фільму “Несміяна” (2022 р.). Зазначається, що це “стрічка про 13-річну танцівницю Лесю, яка шукає свободу у світі власної уяви, стала помітним висловлюванням на теми психологічної вразливості та дорослішання”.
Митець помер після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням.
Колеги згадують Сергія як надзвичайно світлу людину і професіонала, який тонко відчував драматургію та вмів створювати глибокі образи навіть у короткому метрі.
Як повідомляв Укрінформ, 20 січня пішов з життя засновник видавництва “Наш Формат” та громадської організації “Реформація” Владислав Кириченко.
Фото: Facebook/Serhii Sasyn
Археологи знайшли споруду, описану римським архітектором та інженером Марком Вітрувієм Полліоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Artnet.
У центрі міста Фано в Італії були виявлені залишки 2000-річної базиліки, а разом з ними й зв’язок з архітектором зі Стародавнього Риму – Вітрувієм.
Споруду виявили під час реконструкції площі Андреа Коста в самому центрі міста Фано.
Руїна базиліки має прямокутний план, а також 12 колон по периметру: вісім колон на довгих сторонах та чотири – на коротких.
Дослідники порівняли споруду з планом Вітрувія та підтвердили автентичність базиліки. Це відкриття є частиною досліджень, що тривають уже декілька років.
Здогадка про існування базиліки вперше з’явилась у 2022 році, коли під час розкопок на сусідній вулиці Віа Вітрувіо були виявлені стінові конструкції та тротуари, виготовлені з цінного мармуру, що свідчило про наявність високої споруди десь поблизу.
Як повідомляв Укрінформ, на Вінниччині громаді повернули землю з прадавніми курганами.
Фото: Italian Cultural Ministry
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень ago
ДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Усі новини1 тиждень agoЯк зігрітися без опалення — топ найкращих малопотужних обігрівачів