Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Київські митники передали до Національного музею історії України трипільську вазу V тисячоліття до нашої ери, яку намагалися вивезти до Швейцарії у міжнародному поштовому відправленні без дозвільних документів.
Як передає Укрінформ, про це Київська митниця повідомила у Фейсбуці.
Передана ваза є унікальною археологічною пам’яткою.
Як встановили експерти, такі вироби характерні для доби енеоліту. Морфологія посудини та особливості розпису дають підстави віднести її до середини V тисячоліття до нашої ери.
“Це один із тих артефактів, що дозволяє буквально доторкнутися до історії, якій понад шість тисяч років”, – зазначили в митниці.
Доки ваза очікувала рішення суду і зберігалася в митниці, Київська митниця оцифрувала її для історії.
Також митники демонстрували артефакт під час візитів іноземних делегацій.
Після завершення всіх процедур культурна цінність перейшла у власність держави і поповнила музейну колекцію.
Разом із трипільською вазою до Національного музею історії України митники передали й інші археологічні предмети. Серед них автентичні зразки підгірцевської культури V–III століть до н.е., черняхівської культури III – початку V століття, а також артефакти, поширені на території Русі у X–XIII століттях. Свого часу їх намагалися переслати до США.
“Збереження таких предметів в Україні — це внесок у науку, культуру та пам’ять про наше минуле, яка має залишатися доступною для нинішніх і майбутніх поколінь”, – підкреслили митники.
Вони зазначили, що для митниці це приклад того, як рутинна робота допомагає зберігати пам’ятки національного значення.
Передача культурних цінностей до державної частини музейного фонду України здійснюється за рішенням Експертно-фондової ради при Міністерстві культури України.
Як повідомляв Укрінформ, прикордонники Чернівецького загону спільно зі співробітниками митниці запобігли незаконному вивезенню з України бронзових скіфських наконечників і монет, що можуть становити культурну та історичну цінність.
Фото: Київська митниця
Міністерство закордонних справ Литви звернеться до міністра внутрішніх справ країни із проханням заборонити в’їзд до Литви грузинському реперу Гіо Піка, який виступав у Криму після тимчасової окупації півострова Росією.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Delfi.
«Сьогодні, після того, як стало зрозуміло, що артист виступав у Криму після його окупації Росією на початку 2014 року, ми хотіли б запевнити, що міністр закордонних справ Кястутіс Будріс негайно, після повернення зі службового відрядження, в якому він зараз перебуває, скористається наданим йому законом правом звернутися до глави МВС з проханням заборонити в’їзд до Литовської Республіки цьому артисту», – йдеться у письмовій відповіді міністерства.
У МЗС додали, що той факт, що артист виступав у Росії, не є підставою для відмови у в’їзді до Литви.
При цьому у відомстві зазначили, що «їм не були відомі факти та обставини, які могли б привести до включення Гіо Піки до національного списку іноземців, яким заборонено в’їзд до Литви».
Раніше мер Вільнюса Валдас Бенкунскас закликав МЗС не допустити в’їзду до Литви грузинського виконавця Гіо Піка.
За його словами, фахівці самоврядування нарахували як мінімум сім випадків, коли репер виступав у Росії після того, як Кремль уже розпочав повномасштабну війну проти України.
Виконавець Гіо Піка планує виступити у Вільнюсі 21 березня.
Організатори заходу стверджують, що артист «народився в регіоні Осетії, який під час війни був окупований, і тому артиста не можна пов’язувати з російським політичним, культурним чи ідеологічним простором».
Як повідомляв Укрінформ, концерт російського скрипаля Вадима Рєпіна у Мангаймі (Німеччина) скасовано після листа посла України у ФРН Олексія Макеєва до міської адміністрації та організаторів, а також розмови українського генконсула з мером міста.
Фото: gio-pika.com
На Гетеборзькому кінофестивалі, який є найбільшим у Північній Європі, відбулася премʼєра стрічки «Ейфорія», частково знятої в Україні за участі українських захисників.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
Зйомки в Україні організувала команда Family Production.
У її складі були локейшн-менеджер Роман Павленко, який нині служить у лавах Збройних сил України, а також керівник кінодепартаменту та координатор зйомок Станіслав Притула. Він став на захист України в перший день повномасштабного вторгнення Росії, а торік, 22 січня, загинув у бою.
«Ейфорія» стала останнім проєктом, над яким Станіслав працював до служби. Після його загибелі ця стрічка стала для колег частиною памʼяті про нього.
Як повідомляв Укрінформ, на Роттердамському кінофестивалі відбулася світова премʼєра фільму «Ротація» української режисерки Марини Ер Горбач.
Фото: Family Production
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини6 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ