Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила директорка закладу Аліна Доценко.

Вона повідомила, що в різний спосіб музейники, митці та громадські активісти постійно нагадують про вкрадені Росією українські цінності. Щоби привертати увагу до картин із фондів Херсонського художнього музею та проблеми повернення вкрадених українських артефактів, митці створюють ювелірні вироби, омажі, артпринти, вишиванки; проводять виставки.

Зокрема, до проєкту «Не/вкрадене: штудії та омажі», який стартував у березні нинішнього року, вже долучилися 15 художників із різних міст України. Вони переосмислюють сюжети картин, які російські окупанти викрали в Херсонському музеї. Так, відомий київський митець Матвій Вайсберг створив омаж на роботу 1930 року Давида Бурлюка «Сільський пейзаж» і штудію до картини Григорія Сергеєва «Річковий причал. 1925 рік. Картинки старого Херсона».

Інший проєкт – «Викрадене мистецтво» – має на меті показати в Києві, а потім і в інших містах артпринти шедеврів українських митців, викрадених із Херсонського художнього музею. Ініціатори – засновники Vivid Fusion Art Ганна Криволап і Максим Вітик – мають намір започаткувати міжнародний рух сприяння поверненню викраденого українського мистецтва.

У Національному музеї «Київська картинна галерея» Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка 18 листопада представить персональну виставку видатного французького художника українського походження Михайла Андрієнка-Нечитайла (1894–1982 рр.), який усе життя вважав рідним саме Херсон. Показуватимуть десять робіт митця, які до повномасштабного вторгнення подарував відомий французький колекціонер та дослідник українського авангарду Жан-Клод Маркаде. Від потрапляння до списку викрадених Росією їх врятувало те, що музейники не встигли перевезти роботи з Києва в Херсон.

Як повідомляв Укрінформ, у Львові 11 листопада відкриється виставка «Херсон: не/вкрадене. Штудії та омажі», присвячена пограбованому російськими загарбниками Херсонському художньому музею.

Раніше також повідомлялося, що працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка ідентифікують викрадені твори мистецтва, які «спливли» у Криму.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це повідомило Держагентство з питань кіно, передає Укрінформ.

Головну нагороду отримав фільм «Медовий місяць» режисерки Жанни Озірної.

Найкращий документальний фільм — «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби.

Відзнака журі документального конкурсу — стрічка «З любов’ю з фронту» режисерки Аліси Коваленко.

Крім того, у короткометражному конкурсі журі присудило дві головні нагороди фільмам: «Кордон» режисерки Марії Маргель — за глибоку і зворушливу історію матері та силу її духу; «Життя починається» режисера Олексія Тараненка — за зворушливий образ чоловіка, беззахисного перед війною.

Приз глядацьких симпатій отримав фільм «Ти — Космос» режисера Павла Острікова, який також був відзначений журі.

А найкращим документальним фільмом за версією глядачів стала стрічка «2000 метрів до Андріївки» режисера Мстислава Чернова.

Фільми-переможці можна переглянути у варшавській Кінотеці 10 листопада.

Як повідомлялося, у Варшаві 3 листопада розпочався десятий Ukraina! Festiwal Filmowy — єдиний у Польщі фестиваль, повністю присвячений українському кіно.

Фото: Держкіно