Connect with us

Події

Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури

Published

on


В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.


фото: Степан Алєкян/Фейсбук.

Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.

Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.

Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.

Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.

Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.

Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.





Джерело

Події

Leléka виступила на промоконцерті у Лондоні

Published

on



Представниця України на «Євробаченні-2026» Leléka виступила з конкурсною піснею Ridnym на промоконцерті London Eurovision Party в Лондоні.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне.

Зазначається, що цей виступ став першою препаті у Великій Британії для представника України з 2018 року. Разом з українською представницею на London Eurovision Party виступили 25 цьогорічних учасників “Євробачення”.

London Eurovision Party – це подія, яка об’єднала в собі пресзахід та концерт, на якому артисти «Євробачення» представляють свої пісні авдиторії перед виступом у травні.

Leléka дала емоційний виступ на сцені промоконцерту і здивувала публіку пишною чорною сукнею.

«Це був дуже насичений тиждень – здається, минуло набагато більше. Я зворушена кількістю теплих слів та тим, яким потужним насправді є комʼюніті єврофанів. Я вдячна за цей досвід, і вже не дочекаюся нашої зустрічі у Відні», – зауважила співачка.

Крім цього, українська представниця долучилася до ще однієї фан-події – Euro Rave Ball, яка відбулася напередодні.

На ній учасники «Євробачення» різних років об’єдналися у великий концерт, а Leléka стала однією з хедлайнерів.

Ювілейний 70-й пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться в австрійській столиці – Відні.

Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.

Конкурс пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.

Читайте також: Євробачення посилило вимоги до глядацьких прапорів

Як повідомляв Укрінформ, організатори «Євробачення-2026» оприлюднили порядок виступів у півфіналах конкурсу, які відбудуться 12 та 14 травня. Співачка Leléka, яка представлятиме Україну, виступить у другому півфіналі під номером 12.

На початку березня Leléka офіційно оприлюднила конкурсну версію пісні Ridnym.

У квітні Leléka виступила з піснею Ridnym на наймасштабнішому промоконцерті до конкурсу – Eurovision in Concert в Амстердамі.

Фото: Іnstagram.com/leleka_music/a_gomeniuk 



Джерело

Continue Reading

Події

у Вінниці оголосили архітектурний конкурс

Published

on



У Вінниці оголосили всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana на трансформацію кінотеатру ім. М. Коцюбинського на музей сучасного мистецтва.

Про це повідомив сайт Вінницької міської ради, передає Укрінформ.

«У Вінниці оголошено реєстрацію на відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana, який передбачає трансформацію будівлі кінотеатру ім. М. Коцюбинського у музей сучасного мистецтва. Ініціатива спрямована на формування відкритого, сталого та інклюзивного культурного простору, що органічно інтегрується в міське середовище», – йдеться у повідомленні.

Конкурс має за мету знайти архітектурне рішення, яке поєднає збереження історичної цінності об’єкта з актуальними підходами до розвитку міста, водночас відкриваючи нові можливості для його культурного життя.

Зазначається, що конкурс стане платформою для фахового діалогу та змагання ідей, що дозволяє залучити широке коло спеціалістів і отримати інноваційні підходи до переосмислення простору.

Учать у конкурсі можуть брати індивідуальні архітектори, архітектурні бюро, а також міждисциплінарні команди, до складу команд окрім архітекторів також можуть входити спеціалісти з суміжних сфер. Зокрема, з реставрації, культурної спадщини, експозиційного дизайну, музейної справи, інженерії та ландшафтної архітектури.

Оцінюватимуть проєкти провідні українські та міжнародні фахівці. За результатами конкурсу передбачені п’ять премій: І премія – ₴350 тисяч; ІІ премія – ₴175 тисяч; ІІІ премія – ₴175 тисяч; IV і V премії – по ₴80 тисяч.

Читайте також: Одеська мерія просить Мінкульт передати управління об’єктом ЮНЕСКО місту

ЮНЕСКО є стратегічним партнером і технічним радником конкурсу, а також забезпечує фінансові винагороди переможцям.

Як повідомляв Укрінформ, у Вінниці на базі колишнього кінотеатру ім. Коцюбинського планують створити музей сучасного мистецтва. Це має бути сучасне інтерактивне середовище з виставковими залами, місцями для подій, зустрічей і відкритої публічної діяльності. Це буде не класичний музей з традиційними фондами, а новий формат культурного закладу.

Фото: Петр Загнитоко, maps



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відбудеться показ стрічки «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

Published

on


У Києві 24 квітня відбудеться показ та обговорення фільму режисера Тараса Томенка “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці.

Фільм демонструватимуть у Кіноклубі О. Довженка.

За словами організаторів показу, про будинок “Слово” та “розстріляне відродження” ще років 15 тому знало злочинно мало українців, і українське кіно наполегливо намагається виправити цю ситуацію. Ще в 2017 році вийшов однойменний документальний фільм Тараса Томенка, який мав непоганий розголос. Втім, цей же режисер ще 10 років тому почав працювати над повнометражним ігровим фільмом – “Будинок Слово. Нескінчений роман”. Ця стрічка настільки довго йшла на великі екрани, що про неї вже потроху почали забувати. В 2021 році відбулася світова прем’єра на Варшавському кінофестивалі, в 2022 році – українська фестивальна на Mykolaychuk Open Fest, і ось нарешті масовий глядач має змогу побачити цей довгобуд в кінотеатрах своїх міст.

Події стрічки розгортаються в Харкові на початку 30-х років минулого століття.

“Євген Ламах, Роман Ясіновський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, В’ячеслав Довженко, Костянтин Темляк та багато інших грали, а точніше перевтілювалися у своїх героїв, таких різних, справжніх, експресивних, замкнених, високомірних, буремних, трагічних поетів і письменників настільки природньо, що їм віриш, їм співереживаєш, про їхню долю тривожно здогадуєшся”, – написали організатори показу у анонсі.

Важко не захоплюватись роботою художників-постановників під керівництвом легендарного Шевкета Сейдаметова. Вражаюче достовірний будинок, увага до найдрібніших деталей інтер’єрів і їх цілковита відповідність зображуваній епосі, автентичні предмети побуту, яких начебто перенесли машиною часу із 30-х років в декорації фільму. Це все дозволяє ще більше зануритись в події “Будинку “Слова”” і не просто дивитися, а відчути цю картину.

“Будинок “Слово”. Нескінчений роман” – фільм, який вимагає від аудиторії і знання історичного контексту, і уваги до деталей. Саме тому після перегляду на всі питання, які можуть виникнути, відповість відомий культуролог, професор Михайло Красіков.

Як повідомляв Укрінформ, світова прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на Варшавському кінофестивалі в межах міжнародної конкурсної програми.

Фільм переносить глядачів у драматичне життя українських письменників часів “Розстріляного Відродження”. Під виглядом комфортного проживання у будинку “Слово” в Харкові митців непомітно змушували узгоджувати свою художню творчість з радянською ідеологією. Фільм ілюструє перетворення ідеалістичного бачення на реальність інтелектуальних та особистісних репресій.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» запускають у повторний прокат

У Харкові у 1927 році був зведений будинок “Слово” для розміщення провідних письменників країни. Ця ініціатива, організована Йосипом Сталіним, мала на меті виховувати нове покоління радянських письменників та встановлювати абсолютний контроль над творчим процесом, закріплюючи художню доктрину соціалістичного реалізму. Однак не всі мешканці були готові погодитися з прославлянням образу Сталіна. Несподіваний приїзд молодого загадкового письменника Володимира Акімова порушує встановлений порядок у будинку.

Фото: usfa.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.