Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
До програми Каннського кінофестивалю ввійшов фільм «Весна» режисера Ростислава Кирпиченка.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
За сюжетом стрічки, на тимчасово захоплених територіях України російські загарбники забороняють поховання страчених цивільних. 35-річний священник Андрій змушений зберігати тіла вбитих до того, як їх поховають у братських могилах. Він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам та забезпечує гідне поховання.
Фільм «Весна» є спільною роботою України, Литви та Франції. Над її створенням працюють близько 80 фахівців.
Як повідомлялося, Каннський кінофестиваль цьогоріч триватиме з 13 по 26 травня. Відкриє його історична комедія «Електрична Венера» (La Vénus électrique) французького кінорежисера П’єра Сальвадорі.
У зв’язку з представленням Росії на цьогорічній Венеційській бієнале Єврокомісія вирішила припинити фінансування фонду-організатора фестивалю, про що його раніше попереджали.
Про це повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє на брифінгу у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
“Дозвольте підтвердити, що керуюче агентство EACEA дійсно надіслало листа, повідомивши фонду Biennale di Venezia про наш намір призупинити або припинити грант у розмірі 2 мільйонів євро”, – заявив Реньє, додавши, що лист послідував за відповідними політичними деклараціями наміру з боку європейських високопосадовців, у тому числі високої представниці ЄС Каї Каллас.
“Ми рішуче засуджуємо, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися на бієнале”, підкреслив Реньє.
Він уточнив, що за цим грантом фонду-організатору фестивалю не було виплачено жодного євро.
Як повідомляв Укрінформ, Україна закликає Італію не видавати візи учасникам Венеційської бієнале з Росії.
Група делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи також виступила проти дозволу Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Венеційській бієнале у 2026 році.
«Мистецький проєкт «Джерела» я розпочав ще у 2020 році. Його концепція проста – це все, що надихає художника від найпростішого до найскладнішого, це перше відтворення світу художником, яке він тільки побачив і його вразило. До прикладу, це може бути храм чи будинок, який я побачив на вулиці. Все це стає сюжетом для моїх робіт, але не реалістичним, а переосмисленим у моєму творчому стилі», – розповів Кузів.
У тернопільському музеї презентували виставку «Джерела» / Фото: Юлія Томчишин
1 / 8
В експозиції виставки представлено понад 109 картин художника.
“Це тематичні композиції, філософські мотиви, архітектурні пейзажі, які звертають нас до того, з чого починається життя: до пам’яті роду, до нашої історії, культури, до тих духовних і моральних засад, які формують особистість. Саме до цих джерел у своїй творчості звертається митець”, – зазначила під час відкриття заходу заступниця директора художнього музею Ольга Ваврик.
Кузів у спілкуванні з журналістами зазначив, що у своїй творчості випрацював для себе кілька напрямків.
“Це абстрореалізм, який об’єднує абстракцію та елементи реалізму. Його можна простежити у роботах з архітектурними мотивами, натюрмортами. Логіка цього напряму проста: ти створюєш щось абстрактне для враження та емоцій і даєш невеличкий ключ глядачу, щоб він повністю прив’язався до чогось реального і розвивав у собі асоціації. Інші цикли – це фігуративний живопис, адже я люблю міфологію, історію, наукові дослідження, гіпотези де нема певності, але хочеться відкривати, власне, оці теми. Тому у моїх роботах присутні і скіфи, і амазонки, і Атлантида, ну і, звичайно, космос”, – додав Кузів.
Виставка картин художника діятиме до 10 травня.
Михайло Кузів – український живописець, графік, дизайнер, архітектор. Народився 1965 року в с.Біще Бережанського району, навчався в університеті Львівська політехніка (факультет «Архітектури»). З 1991 року – учасник багатьох збірних та автор персональних виставок в Україні та за кордоном, зокрема в Лондоні (2003) та Барселоні (2024). У 2016 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі відкрили виставку загиблого на фронті фотографа-військового Юрія Костишина.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події6 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією