Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
Триразовий номінант на «Греммі» Усеін Бекіров здійснив студійний аудіозапис циклу «Пори року»
Сучасний український композитор, піаніст і аранжувальник кримськотатарського походження, триразовий номінант на премію «Греммі» Усеін Бекіров здійснив студійний аудіозапис циклу «Пори року».
Про це Укрінформу повідомила продюсерка проєкту Світлана Євдокименко.
«Музикант переосмислює традицію музичних творів про пори року, поєднуючи академічну традицію, джаз та кримськотатарський фольклор. Кожна з 12 частин має власний характер і відображає сезонні ритми, природні явища та внутрішні переживання людини», – зазначила Євдокименко.

Сам Усеін Бекіров зауважив, що «Пори року» – це музика про безперервний рух життя. Після кожної зими неодмінно приходить весна, після кожного випробування – надія, а разом із нею народжується новий початок.

Майже годинний твір для скрипки та камерного оркестру всключає 12 частин. Його прем’єра відбулася у 2025 році на фестивалі «Контрасти» у Львові. «Пори року» виконали скрипаль Назарій Пилатюк і Львівський камерний оркестр «Академія» під орудою Ігоря Пилатюка. Керівник і концертмейстер оркестру Артур Микитка.
Той самий склад музикантів долучився і до студійного запису, який здійснено за підтримки Українського культурного фонду.
Традиція звернення до теми пір року має велику історію в європейській музиці – від Антоніо Вівальді до Астора П’яццолли. Сучасні українські композитори звертаються до цієї теми не вперше. Наприклад, Золтан Алмаші написав Concerto grosso №4 «Пори року» для скрипки й камерного оркестру, Олександр Гоноболін – однойменний цикл із чотирьох концертів для скрипки з оркестром. Також є українські хорові цикли з такою назвою у Мирослава Скорика, Лесі Дичко, Людмили Шукайло та інших. У Бекірова ця тема отримує інше прочитання: українські та кримськотатарські традиції, джазова свобода і сучасна композиторська мова формують нове звучання цієї універсальної теми.
«Цей цикл я присвячую видатному українському скрипалеві Назарію Пилатюку – музиканту, чия майстерність, глибина інтерпретації та щира відданість мистецтву стали для мене джерелом натхнення. Саме його виконавська культура й особистість спонукали мене створити цей твір», – розповів Бекіров.
За словами Назарія Пилатюка, професійний студійний запис дасть змогу представити музику міжнародній авдиторії. «Як змінюються пори року, так змінюються епохи. Але є речі, які залишаються незмінними – людська гідність, пам’ять і культура. Саме про це, на мою думку, «Пори року» Усеіна Бекірова», – зазначив скрипаль.
Наступним етапом проєкту стане створення відеоверсії циклу та відеокліпу на композицію «Вересень».
Невдовзі цикл «Пори року» стане доступним для слухачів на Spotify, YouTube та інших цифрових платформах.
Як повідомлялося, у Миколаєві створили стінопис на честь співачки Квітки Цісик.
Фото: Анна Салій
Події
На Закарпатті завершився 15-й Міжнародний скульптурний симпозіум
На Закарпатті завершився 15-й Міжнародний скульптурний симпозіум у межах проєкту «Карпатський скульптурний шлях».
Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
Зазначається, що упродовж двох тижнів вересня на базі санаторію «Квітка полонини» у селі Солочин працювали митці із семи країн – України, Угорщини, Румунії, Франції, Португалії, Мексики й Аргентини.
“Майстри створювали монументальні роботи на теми, що осмислюють культурну спадщину краю, зв’язок між народами й поколіннями, а також утверджують цінність миру. Відвідувачі ж мали змогу безпосередньо спостерігати за творчим процесом, спілкуватися зі скульпторами та побачити, як народжуються нові мистецькі об’єкти”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляється, підсумки творчої роботи учасників презентували під час урочистого закриття симпозіуму.

Як повідомляв Укрінформ, «Карпатський скульптурний шлях» започаткувала у 2013 році ГО «Про Арте – Мункач» на чолі із закарпатським скульптором Петром Матлом, котрий має світове ім’я.
За задумом Матла, створені під час симпозіумів роботи митці дарують громадам на Закарпатті. Там скульптури стають частиною культурного простору та формують унікальний мистецько-туристичний маршрут, що нині простягається більш ніж на 250 кілометрів.
Фото: Департамент культури Закарпатської ОДА
Події
На книжковому ярмарку Liber 2026 у Барселоні Україну представили 17 видавництв
У Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026, на якому представлені 17 українських видавництв.
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомляє у Фейсбуці.
“29 вересня у Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026. Цього року Україна втретє долучилася до події”, – ідеться в повідомленні.
На національному стенді свої книжки представляють 17 видавництв: “Родовід”, “Фоліо”, “Літературна брама”, Mountain Mill, “Крокус”, “Антивидавництво”, “Час Змін Інформ”, “Видавництво Старого Лева”, Creative Publishing, “Мала академія наук України”, “Вільний вітер”, “Жорж”, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, “Ранок”, “Каламар”, Kovyla Publishing та “Рада”.
Український стенд під час першого дня ярмарку відвідали представники професійної та культурної спільноти. У межах ознайомчої екскурсії під час відкриття заходу до стенду завітали голова організаційного комітету LIBER’26 Мануель Гонсалес, директор ярмарку Liber Жозеп Алькарас, генеральний секретар FGEE Фернандо Бенсо, генеральний консул України в Барселоні Олена Троніна та консул з економічних питань Олег Грабовецький.
Троніна відзначила важливість міжнародної присутності українського книговидання.
“Раді вітати Україну у Барселоні на найбільшому іспаномовному книжковому ярмарку Європи Liber-2026. Зараз, коли наша видавнича галузь зазнає неймовірного тиску, важливо бути активним на міжнародній арені та доносити свої сенси і на інші континенти. Саме тому за підтримки Українського культурного центру ми братимемо участь в панельних дискусіях на форумі і представляємо вже видані переклади. Бажаємо всім учасникам і особливо 17 нашим видавництвам та Українському інституту книги успішного ярмаркування”, – зауважила вона.
В межах Liber 30 вересня відбудуться дві професійні події, присвячені українській літературі, її присутності в Іспанії та перспективам міжнародної співпраці. Заходи організовані за підтримки Centro Cultural Ucraniano.
Ярмарок Liber 2026 триватиме до 1 жовтня. Український національний стенд D176 працює у павільйоні 1 виставкового центру Fira Barcelona Gran Via.
Національний стенд України на Liber 2026 організовує Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, посольства України в Королівстві Іспанія, генерального консульства України в Барселоні та Centro Cultural Ucraniano.
Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу. Цьогоріч захід триватиме з 7 до 11 жовтня.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук назвав малоперспективним запровадження е-виборів найближчим часом
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
