Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
Фільм «Війна тітки Світлани», знятий у Франківську, збирає на дрони у США та Канаді
Документальний фільм режисера Олега Ущенка «Війна тітки Світлани», знятий в Івано-Франківську, збирає на дрони в українських храмах у США, ПАР та Канаді.
Про це Олег Ущенко розповів у інтерв’ю Укрінформу.
«Війна тітки Світлани» – про родину з Маріуполя. Це – короткометражка, тривалістю 24 хвилини. У цього фільму – цікава доля. Тепер його показують в українських храмах для діаспори у США, Канаді, ПАР і на зібрані кошти купують дрони для наших військових», – розповів режисер.
За його словами, фільм уже зібрав кошти на понад 120 дронів, які відправили на фронт.
«На прохання священників ми поки що не викладаємо в YouTube цей фільм, бо інакше зникне до нього інтерес», – додав Ущенко.
Він зауважив, що героїня фільму тітка Світлана нині живе в Івано-Франківську.
«Уявіть, коли їх там обстрілювали, дах її будинку піднімався настільки, що крізь ті щілини виднілись вулиці, а потім дах опускався на своє місце. Такі розповіді, знаєте, зачіпають. Факти треба складати на полицю, як докази звірства російських окупантів», – переконаний режисер.
Він додав, що ця короткометражка увійде у проєкт документальних історій «Обпалені війною», в якому розповідатимуть про переселенців.
Як повідомляло агентство, на кінофестивалі «Молодість» відбулася прем’єра фільму про посттравматичний синдром у військових.
Ілюстративне фото: credo
Події
У Києво-Печерській лаврі запрацював аудіогід, адаптований жестовою мовою
У Києво-Печерській лаврі запрацював перший в Україні аудіогід, адаптований жестовою мовою.
Як передає Укрінформ, про у Телеграмі повідомило Міністерство культури.
«У Києво-Печерській лаврі запрацював перший в Україні аудіогід, адаптований жестовою мовою! Заповідник разом із ГО «єМузей» представили інклюзивний сервіс, доступний на платформі emuseum.online», – йдеться у повідомленні.
Вказується, що переклад жестовою мовою виконала Уляна Шуміло — перекладачка та дослідниця культури доступності.
Тепер люди з порушеннями слуху можуть повноцінно відвідати й дослідити найважливіші пам’ятки Лаври: Успенський собор, Троїцьку надбрамну церкву, Велику лаврську дзвіницю, церкву Спаса на Берестові та інші святині.
У Мінкульті привітали запуск проєкту, який відкриває культурну спадщину для ще більшої кількості відвідувачів та формує справді доступне культурне середовище.
Ініціатива продовжує реалізацію Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору, започаткованої першою леді Оленою Зеленською.
Як повідомляв Укрінформ, у червні цього року перша леді Олена Зеленська повідомила про запуск Всеукраїнської кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», спрямованої на просування принципів безбар’єрності та залучення людей до творення України без бар’єрів.
Події
Назвали дату проведення церемонії нагородження премії кінокритиків «Кіноколо»
У Києві 29 листопада відбудеться восьма церемонія нагородження лауреатів Національної премії кінокритиків «Кіноколо».
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на організаторів.
«Цього року всього було оцінено 228 кінотворів і 11 робіт «За досягнення». До складу експертного журі увійшло 60 кінокритиків, журналістів і кінознавців України, а також українські члени Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI», – зазначили організатори премії.
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» заснована у 2018 році і відзначає досягнення українського кінематографа та діячів кіноіндустрії від імені спільноти кінокритиків, кіножурналістів та кінознавців України в 11 номінаціях: найкращий повнометражний ігровий фільм, короткометражний ігровий фільм, документальний повнометражний фільм, документальний короткометражний фільм, анімація, режисура, акторка, актор, сценарій, а також у категоріях «Відкриття року» (за найкращий дебютний фільм) та «За досягнення».
У 2024 році головною нагородою за найкращий повнометражний ігровий фільм була відзначена стрічка «Сірі бджоли» Дмитра Мойсеєва, у 2023 році – «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, у 2022-му — «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, у 2021-му – «Стоп-Земля» Катерини Горностай, у 2020-му – «Атлантида» Валентина Васяновича, у 2019-му – «Додому» Нарімана Алієва, у 2018-му – «Донбас» Сергія Лозниці.
Співорганізаторами та засновниками премії «Кіноколо» є асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!», Спілка кінокритиків України та компанія «Артхаус Трафік» за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Як повідомляв Укрінформ, Національна премія кінокритиків «Кіноколо» оголосила претендентів на нагороди 2025 року.
-
Цікаво1 тиждень agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Політика6 днів agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини6 днів agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини1 тиждень agoКолумбійська «жива Барбі» зробила операції доньці: мережа обурилася
-
Усі новини1 тиждень agoотримано дивовижну фотографію, таку ще ніхто не робив (фото)
-
Усі новини7 днів agoексперти назвали топ 3 ненадійних бренди (фото)
-
Війна6 днів agoНа фронті від початку доби
-
Суспільство1 тиждень agoКошти за «Зимовою підтримкою» мають надійти через 10 днів після заявки
