Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
Назвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»
Український режисер-документаліст Сергій Буковський став лавреатом премії за внесок у розвиток українського кінематографа X Національної кінопремії «Золота Дзиґа».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Премія за внесок у розвиток українського кінематографа – це спеціальна почесна нагорода Національної кінопремії «Золота Дзиґа», лавреата якої визначає Національна спілка кінематографістів України.
Нею відзначають видатних діячів за багаторічну працю, професійну майстерність і визначний вплив на розвиток українського кінематографа.
«Буковський є одним із найвизначніших кінодокументалістів сучасності, чия творчість стала частиною національного екранного скарбу. Десятки унікальних стрічок автора, відомих в Україні та за кордоном, допомагають осягнути історію через долі людей. Значущий внесок у розвиток української школи документального кіно зробив як непересічний педагог», – зазначив голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк.
Буковський – один із найавторитетніших українських документалістів, чиї фільми вже понад чотири десятиліття формують сучасну українську документальну школу. Його творчість здобула міжнародне визнання завдяки глибокому гуманістичному погляду, уважності до людських історій та здатності осмислювати складні історичні й суспільні процеси мовою кіно.
У різні роки Буковський створив десятки документальних стрічок, серед яких «Назви своє ім’я», «Живі», «Головна роль», «Іван та Марта», телевізійний серіал «Війна. Український рахунок» та інші роботи, що стали важливими подіями українського кіно. Його фільми неодноразово представляли Україну на міжнародних кінофестивалях і були відзначені престижними нагородами.
Як повідомляв Укрінформ, церемонія вручення X Національної кінопремії «Золота Дзиґа» відбудеться 25 липня у Києві.
Фото: journalism.ucu.edu.ua
Події
Робота над воєнною драмою «Ной» має розпочатися наступного року
Режисерка та сценаристка Марися Нікітюк сподівається, що робота над першою частиною воєнної драми «Ной» розпочнеться наступного року.
Про це вона заявила в інтерв’ю Укрінформу.
«Сподіваюся, в наступному році в нас буде зібраний бюджет, і ми зможемо заходити в підготовку. Як мінімум наступного року має розпочатися ця робота», – зазначила Нікітюк.
За її словами, наразі стрічка перебуває на етапі фінансування. Перше фінансування вже отримано – від European Solidarity Fund for Ukrainian Films, €180 тисяч на продакшн. Також автори подалися на пітчинги «Тисячовесни», результат буде восени. Попереду також подання до хорватського та бельгійського кінофондів, адже фільм створюється у копродукції України, Хорватії та Бельгії.
Зараз на різноманітних фестивалях відбуваються пітчинги. Зокрема, проєкт повнометражного художнього фільму було відібрано до престижної продакшн-програми цьогорічного Карловарського міжнародного кінофестивалю – KVIFF Central Stage. На фестивалі був представлений готовий перший сценарій. Загалом «Ной» задуманий як трилогія – три фільми, що розказуватимуть про трансформацію людини на війні і про саму війну, наголосила режисерка.
«Ной» стане третім повнометражним фільмом Марисі Нікітюк. Стрічка базується на історіях українських військових. У центрі сюжету – трансформація IT-фахівця Андрія (позивний «Тринадцятий») на передовій. Прототипами деяких героїв є конкретні люди, друзі режисерки. Крім того, в сюжет покладена частково історія одного з продюсерів – хорвата Хрвоє Освадіча, який був сапером під час війни на Балканах.
«Для мене дуже важливо показати, що це не тільки локальна війна, а міжнародна – іноземці добровільно воюють за Україну, розуміючи наслідки нашої поразки», – пояснила Нікітюк.
Історія розгортається в контексті Харківського контрнаступу 2022 року.
Як повідомлялось, 60-й Карловарський фестиваль триває з 3 до 11 липня.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Києві через російський удар зруйнований офіс видавництва «Мамине сонечко»
У Києві внаслідок російського удару 8 липня зруйнований офіс видавництва «Мамине сонечко», де зберігалися дитячі книги та журнали.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці видавництва у Фейсбуці.
«Вчора прилетіло у наш офіс, видавництво «Мамине сонечко», де зберігались журнали і книги для дітей, творилась література для малечі. Згоріло багато книжок і журналів», – ідеться у повідомленні.
«Ми все відновимо, щоб змалку юні українці любили книгу, ставали патріотами рідної України», – наголосили у видавництві.
Як повідомляв Укрінформ, Росія 8 липня атакувала Святошинський і Деснянський райони Києва дронами та ракетами. Відомо про 16 постраждалих, троє людей загинули.
Фото: Журнали видавництва «Мамине сонечко», Facebook
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Суспільство5 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Війна1 тиждень agoНа Арабатській Стрілці дрони уразили базу російських тюремників
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
