Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
«Мілітарі-вишиванки» з дронами та бавовною стали унікальним явищем світової культури
Повномасштабна війна сформувала в Україні унікальний культурний феномен – «мілітарі-вишиванку», яка згодом стане цінним об’єктом для колекціонерів та культурологів.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
За її словами, українська сорочка завжди відображала історичні процеси та переживання нації. Якщо після розпаду СРСР та під час криз був період занепаду чи засилля дешевого імпорту, то нинішня війна породила абсолютно новий стиль.
«Виникло таке явище, як мілітарі-вишиванка. Коли на хакі тканинах, на хакі полотні зеленого кольору вишивають орнаменти з дронами, з бавовною, з псом Патроном, з гелікоптерами, з символами і лого окремих бригад. І це є абсолютно фантастичне культурне явище. Війни відбуваються по всьому світу. І скрізь війна – це військова форма, а у нас війна – це 100 видів мілітарі-вишиванок», – наголосила Воронюк.
Вона зауважила, що придбання такої сорочки сьогодні є важливою «культурною інвестицією» в пам’ять про сучасну епоху.
Як повідомляв Укрінформ, Мінкульт подав вишиванку до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Події
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль починає реєстрацію конкурсних робіт
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль розпочинає реєстрацію конкурсних робіт, він проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«Цьогоріч Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя». Подія, що вже стала особливою частиною культурного життя Вінниці в час війни, вкотре об’єднає творчість, патріотизм і підтримку українських захисників та захисниць», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, традиційно захід організовує ЗК «Міський Палац мистецтв» за підтримки Вінницької міської ради та департаменту культури. Долучитися до конкурсної програми запрошують українських військових. Для учасників та учасниць підготували FPV-дрони, а автор найкращої роботи отримає автомобіль-пікап.
Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення ВІННИЦіЯнський кінофестиваль змінив свій формат: із події, присвяченої комедійному та пародійному кіно, він перетворився на майданчик підтримки українських військових. У межах заходу проводили благодійні виступи артистів-волонтерів та аукціони на підтримку Збройних сил України. Один із таких аукціонів дозволив зібрати близько 700 тисяч гривень для потреб воїнів.
Цей фестиваль присвячений Дню міста, який у Вінниці відзначається у вересні. Символом фестивалю традиційно залишається головна нагорода – «Золотий летючий слон». Цьогоріч, як і торік, він матиме не звичні крила, а крила «мавіка», виготовлені з гільз, як символ незламності, сучасної боротьби та сили українських воїнів.
До участі у конкурсі запрошуються бійці Збройних сил України, Національної гвардії, територіальної оборони, ДСНС, медичних служб та волонтери. Через гумор, самоіронію й креатив конкурсанти мають створити свої роботи.
До участі у конкурсній програмі приймаються короткі відеофільми, зняті самими бійцями, наприклад, на такі теми: бійці і тварини, пародія на відеокліп, а також таланти під бронею і реклама підрозділу. Стрічки обов’язково повинні мати сюжет і тривати від 30 секунд до трьох хвилин.
Матеріал необхідно надіслати до 20 серпня.
Кожен учасник фестивалю отримає комплект дронів, а переможці конкурсної програми – спеціальні подарунки.
Переможців визначатиме професійне журі на чолі з генеральним директором Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. До складу журі увійдуть відомі діячі мистецтва, режисери та актори.
Як повідомлялось, XVIII Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль відбувся у вересні 2025 року задля підтримки Збройних сил України. Уперше його лауреатами стали українські оборонці, які представили 28 гумористичних короткометражних фільмів.
Фото: Вінницька ОВА
Події
Стартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
Український продюсер Єгор Олесов з режисером Шекаром Капуром розпочинає роботу над фільмом “Чужорідні тіла” (Foreign Bodies).
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Проєкт вже був представлений на Каннському кінофестивалі. Він розповість історію одесита Вальдемара Хавкіна – вченого, що створив вакцини проти холери та чуми. Хавкін народився в Одесі, наприкінці XIX – на початку XX століття його робота над вакцинами проти холери й чуми допомогла врятувати мільйони життів, а його наукова спадщина залишається важливою частиною історії сучасної вакцинології. Британська адміністрація в Індії призначила Хавкіна державним бактеріологом, однак згодом він був несправедливо звинувачений у справі, яка стала відомою як “друга справа Дрейфуса”. Дія фільму розгортатиметься в Одесі, Парижі, Лондоні, Мумбаї та Колкаті.
Режисер Шекар Капур описує “Чужорідні тіла” як історію епічного масштабу та глибокого внутрішнього конфлікту: “Це історія надзвичайного масштабу, але водночас дуже особистого й внутрішнього конфлікту – про людину, яка врятувала мільйони життів і стала водночас об’єктом поклоніння як Бог та ненависті як диявол. У фільмі є любовна історія, що долає культурні конфлікти, вона одночасно зігріває серце і розбиває його. В іншому часі й іншому контексті, але за своїм епічним характером цей фільм нагадує мені Lawrence of Arabia”.
Продюсером проєкту з української сторони виступає Олесов, кофаундер компанії United Heroes, який продюсував, зокрема такі стрічки: “Ціна правди”, “Мавка. Лісова пісня”, “Захар Беркут”. Капур – лауреат BAFTA та режисер “Elizabeth”. Сценарій написав британський сценарист Пол Твіві, який протягом трьох років досліджував історію Хавкіна, зокрема працював із сімейними архівами. До міжнародної продюсерської команди також входять Джей Ді Захаріас з Curiosity Rights, Гелен Гедфілд та Александра Стоун.
“Для нас важливо бути частиною проєкту, який повертає Вальдемара Хавкіна в міжнародний контекст не лише як великого науковця, а як людину, чия історія починається в Україні й водночас належить усьому світу. Це фільм про науку, гідність, упередження, віру в правду, кохання і ціну, яку іноді платить людина, що випереджає свій час”, – зазначає Олесов.
Зараз триває кастинг на головні ролі.
У НСКУ нагадали, що Українська кіноакадемія і Netflix оголосили проєкти, які отримають гранти на розробку сценарію. Серед них “Форма світла”, сценарист і режисер Єгор Олесов, продюсер Павло Черепін.
Як повідомляв Укрінформ, український кінопродакшн ForeFilms стане копродюсером нового фільму румунського режисера Раду Жуде “Диптих любові”.
Фото: credo
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова7 днів agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
