Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
У Нью-Йорку відбувся перший фестиваль сценічних читань української драматургії Ukrainian Drama Showcase.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, фестиваль проходив 7–10 травня в театрі Flamboyan на Мангеттені.
Глядацькій авдиторії були представлені повнометражні п’єси Лесі Українки «Блакитна троянда», Сергія Жадана «Хлібне перемир’я», Лєни Лагушонкової «Оренда застелених ліжок», а також невеликі драматичні твори сучасних письменників Аліни Сарнацької, Анни Галас та Олександра Жугана.
«Ми мали на меті показати нью-йоркським глядачам українські драматичні твори, поставлені американськими режисерами та у виконанні американських акторів», – розповіла в коментарі Укрінформу кураторка літературних проєктів благодійної організації Razom for Ukraine Марія Генкін.
За її словами, усі американські актори «закінчували Драматичну школу Єльського університету, Джульярдську школу, Нью-Йоркський університет – тобто все це дуже високий рівень».
«Ми хотіли подивитися, як українські п ‘єси – в перекладі на англійську – працюють на американську аудиторію, – зазначила Генкін. – І тепер бачимо, що такий фестиваль може стати щорічною подією».
Як повідомляв Укрінформ, у канадському місті Мішен 9 травня відбувся 29-й щорічний Фестиваль української культури у Британській Колумбії.
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Мер Парижа Еммануель Грегуар уперше спробував сили у петриківському розписі під час святкування Дня Європи на площі Республіки.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, участь у святкових заходах також взяли посол України у Франції Вадим Омельченко, представники української громади та громадських асоціацій.
«Місто Париж за останні роки активно допомагає українцям, зокрема киянам. Ми готові продовжувати цю максимальну підтримку надалі, у нас багато нових ідей та задумів», – наголосив Грегуар.
Він відвідав український простір асоціації Vidkryta Arka, що займається психологічною підтримкою дітей-переселенців. Там мер Парижа вперше спробував себе у мистецтві петриківського розпису.
Посол України Вадим Омельченко своєю чергою нагадав, що цей розпис внесений до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО і походить із Дніпропетровщини, яка від початку війни регулярно зазнає російських обстрілів.
«Європа сильна своєю єдністю, культурним різноманіттям та солідарністю. І радісно бачити, як Україна збагачує Європу та є невід’ємною частиною великої європейської родини», – зазначив Омельченко.
День Європи завершився концертом музичних гуртів з Франції, європейських країн та України. На площі Республіки виступив і український інді-фолк-музикант Postman.
Як повідомляв Укрінформ, низка українських асоціацій взяла участь у Європейському ярмарку, що відбувся в День Європи, 9 травня, біля собору Нотр-Дам у Страсбурзі.
На платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
Гру створили розробник Віталій Чиж і студія Brenntkopf Development.
Події The Hollow розгортаються наприкінці 1960-х років в альтернативному світі. За сюжетом, попри офіційну ліквідацію системи ГУЛАГ, для “найнебезпечніших” політичних в’язнів у Сибіру існує секретний табір “Заслон”, розташований у кратері Тунгуського метеорита. Саме там Радянський Союз утримує науковців і в’язнів, нелояльних до режиму.
Гравець діє від імені персонажа на ім’я Морок – сина вченого, який працював над створенням секретної зброї на основі вигаданого мінералу “тунгусій”. Основне завдання героя – з’ясувати природу цієї зброї та встановити, хто контролює її використання.
У грі є як вигадані персонажі зі світу “Тигроловів”, так і реальні історичні постаті. Серед них – герой роману Григорій Многогрішний, сам Іван Багряний, правозахисник Михайло Сорока, конструктор Юрій Кондратюк, а також Левко Лук’яненко.
Окремим простором гри є Чорноклин – вигадана незалежна держава, поділена на так звані “Зачепилівки”, віртуальні зони, натхненні реальним населеним пунктом Зачепилівка на Харківщині. У світі The Hollow Чорноклин, де живуть представники УНРівського середовища, протистоїть Білій гвардії, яка також існує в альтернативній реальності гри.
За жанром The Hollow поєднує елементи шутера, виживання, дослідження й горору. Гравець має протистояти ворожим угрупованням і незрозумілим сутностям, досліджувати ізольований простір табору та поступово розкривати історію цього світу.
Розробник описує гру як політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу. Водночас за механіками The Hollow наслідує шутери середини 2000-х: серед референсів до неї згадують Xenus, перший Far Cry і ранні збірки S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost.
Як повідомляв Укрінформ, за два дні після релізу відеогри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” було продано 1 мільйон копій.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026