Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Під час відбудови музею Шухевича у Білогорщі виявили ймовірну криївку, історики вивчають знайдені речі.
Про це у Фейсбуці повідомила Львівська міська рада, передає Укрінформ.
“Під час розбирання паркету на території музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили у фундаменті обкладене каменем приміщення глибиною майже 2 метри. Під час розкопок археологи не знайшли цінних історичних артефактів. Тому зараз історики досліджують можливе призначення цієї будівлі і її зв’язок з генерал-хорунжим армії УПА”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що місто планує накрити цей простір склом і зберегти його для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, роботи з відновлення музею Романа Шухевича після російського удару 1 січня 2024 року розпочали цьогоріч на початку березня. Виявлення криївки дещо змістило терміни виконання робіт. Проте вже до кінця червня тут планують вибудувати стіни та накрити музей.
У КНУ імені Тараса Шевченка до Дня Африки відкрилась виставка «Африканські маски: етнофілософія, правосвідомість, культура та живі традиції».
Як передає Укрінформ, виставка покликана представити культурне, символічне та світоглядне розмаїття Африканського континенту, а також привернути увагу до розвитку африканських студій в Україні як важливого напряму сучасних академічних і міжнародних досліджень.
Центральною частиною виставки стала унікальна приватна колекція африканських масок Івана Стамова, доповнена матеріалами Центру досліджень країн Африки Київського національного університету імені Тараса Шевченка – автентичними предметами, зібраними під час польових досліджень у різних регіонах континенту.
Виставка стала результатом співпраці колекціонера Стамова та Центру досліджень країн Африки КНУ: науковці отримали можливість працювати з унікальною збіркою, а під час відкриття представлені перші результати цього дослідження й наукової колаборації.
У відкритті взяли участь представники дипломатичного корпусу, наукового та експертного середовища, дослідники й фахівці з африканістики, державні і культурні діячі та урядовці.
За інформацією КНУ імені Тараса Шевченка, виставка відкрилась 27 травня у мистецькому салоні (авдиторія 321) в головному корпусі університету (вул. Володимирська, 60). Вона триватиме до 29 травня.
Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».
Фото Укрінформу можна купити тут
«Українсько-єврейська Зустріч» та громадська організація «Форум видавців» оголосили склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії нонфікшн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.
Зазначається, що «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові.
Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нонфікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.
Цього року премією будуть відзначені твори в категорії нонфікшн – історичні праці, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.
До складу міжнародного журі увійшли:
- професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕНів, Оля Гнатюк (Польща-Україна, голова журі премії);
- віцепрезидент Української асоціації юдаїки, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (Україна);
- історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця Єврейських студій Українського католицького університету Владислава Москалець (Україна).
«Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого», – зауважили організатори премії.
Нагородження переможців премії відбудеться у вересні 2026 року на 33-му Львівському міжнародному фестивалі BookForum.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році переможцем літературної премії «Зустріч» стала антологія «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х – 1930-х» за редакцією Христини Семерин.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину