Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
На Прикарпатті, у селі Крилос поблизу міста Галич, археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть, що слугували прикрасою жінок княжої доби. Артефакти передали до музею.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний заповідник «Давній Галич», передає Укрінформ.
«У Крилосі – серці літописного Галича – виявлено колекцію скляних намистин X-XIII століть, що колись прикрашали жінок княжої доби. Ці маленькі артефакти – мовчазні свідки часу, коли Галич був важливим центром торгівлі між Візантією, Центральною Європою та Сходом… Щиро дякуємо Мар’яні Коваль за передані до музею цінні артефакти», – йдеться у повідомленні заповідника.
Тут зауважили, що смарагдово-зелені, темно-зелені, кобальтово-сині, жовті та білі намистини зберегли на собі сліди століть – патину, іризацію скла та навіть тріщини, які сьогодні допомагають дослідникам розкривати секрети давнього склоробства.
Зазначається, що серед знахідок є велика намистина жовтуватого кольору, ймовірно, з бурштину, а також кам’яна.
За інформацією Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Мар’яна Коваль – молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Як повідомляв Укрінформ, біля Галича археологи виявили залишки дороги часів княжої доби.
Фото: Національний заповідник «Давній Галич»
У Києві в Будинку кіно 18 березня відбудеться показ фільму «Крим, як це було» та зустріч з творчим колективом фільму на чолі з режисером Костянтином Кляцкіним.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
«Крим, як це було» – повнометражний документальний фільм 2016 року про українських військовослужбовців (офіцерів, солдатів та матросів), які під час захоплення Криму російськими військами не зрадили присягу на вірність народу України й продовжували виконання своїх військових обов`язків на землі, морі та в повітрі.
Прем’єра фільму, знятого студією DOCNOTEFILMS та об’єднанням BABYLON’13, відбулась в Києві, 16 березня 2016 року.
Стрічка отримала у 2016 році нагороду Rivne International Film Festival «Dreams city».
Покази фільму відбулися у Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.
Як повідомляв Укрінформ, у столичному кінотеатрі «Жовтень» 18 березня відбудеться закритий показ документального фільму «Вона» режисерки Тетяни Станєвої.
Оголосили цьогорічних «переможців» 46-ї американської сатиричної антипремії «Золота малина», яка вручається за сумнівні досягнення в галузі кінематографії.
Про це повідомляється на офіційному сайті премії, передає Укрінформ.
«Фільм «Війна світів» беззаперечно переміг на 46-й церемонії вручення! Майже миттєво ставши культовою класикою, стрічка «Війна світів» (версія 2025 року) увійшла в історію премії «Золота малина» як майже повний володар наших нагород вартістю 4,97 долара», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що стрічка забрала премії у номінаціях – найгірший фільм, найгірший рімейк, найгірший сценарій та найгірший режисер.
«Режисер Річ Лі повністю знищив класичний роман Герберта Веллса, обираючи безглуздий трюк, халтурні діалоги та особливо кумедну гру головного героя, щоб захопити найбільшу кількість статуеток», – зазначається в релізі.
«Золоту малину» у номінації «Найгірший актор» отримав Айс К’юб за виконання головного героя у кінострічці «Війна світів».
«Ще одним переосмисленим «переможцем» стала версія «Білосніжки» від Disney 2025 року, штучні гноми якої не змогли уникнути отримання кількох трофеїв», – зазначають критики.
Пояснюється, що члени журі премії «Золота малина» (1 223 особи з усіх 50 штатів США та понад двох десятків інших країн) голосують онлайн, обираючи по п’ять номінантів у дев’яти категоріях, а «переможців» оголошують вже традиційно у день, який передує врученню «Оскара».
Повний список лауреатів 46-ї премії «Золота малина» виглядає так:
Найгірший фільм – «Війна світів» (2025);
Найгірший актор – Айс Кьюб / «Війна світів» (2025);
Найгірша актриса – Ребел Вілсон / «Шпигунка на весіллі»;
Найгірша актриса другого плану – Скарлет Роуз Сталлоне / «Стрільці»;
Найгірший актор другого плану – всі сім штучних гномів / «Білосніжка»;
Найгірше екранне поєднання – всі сім штучних гномів / «Білосніжка»;
Найгірший пріквел, ремейк, плагіат або сиквел – «Війна світів» (2025);
Найгірший режисер – Річ Лі / «Війна світів» (2025);
Найгірший сценарій – «Війна світів» (2025) / Кенні Голде, Марк Хайман.
«Золоту малину» за відновлення репутації, якою відзначають артистів, які змогли повернутися до успіху, здобути повагу критиків та глядачів після минулих провалів, отримала актриса Кейт Гадсон за фільм «Пісня любові».
Як повідомляв Укрінформ, 98-та церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбудеться 15 березня у театрі «Долбі» у Лос-Анджелесі. Подія транслюватиметься у прямому ефірі АВС та у понад 200 країнах. Її ведучим стане популярний американський комік ірландського походження й телеведучий Конан О’Браєн.
Кадр з фільму
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Одеса1 тиждень ago
Чого одесити очікують від весни 2026 року
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги