Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
У місті Батурин Чернігівської області в Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” створили інклюзивний культурний простір.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“У Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” реалізували інклюзивний проєкт “Гетьманська столиця: доступна історія” за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”, – йдеться у повідомленні.
Мета проєкту – зробити історико-культурну спадщину доступнішою для людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку та інших маломобільних груп.
У межах ініціативи команда заповідника комплексно адаптувала експозиції п’яти музейних об’єктів. Серед них – територія Цитаделі Батуринської фортеці, Музей археології Батурина, Будинок Генерального суду (будинок Кочубея) XVII-XVIII століть, Палац гетьмана Кирила Розумовського та Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського.
Для відвідувачів створили тактильні картини, інформаційні таблички шрифтом Брайля, мнемосхеми та інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями музейних експонатів. Також підготували аудіогіди з аудіодискрипцією для людей із порушенням зору та відеогіди українською жестовою мовою для відвідувачів із порушеннями слуху.
Для пам’яток, доступ до яких фізично обмежений, команда заповідника розробила панорамний відеотур. Онлайн-матеріали також розмістили на платформах IZI.Travel, “єМузей” та YouTube-каналі заповідника.
До створення адаптованих рішень долучилися експерти Ресурсного центру “Безбар’єрна Україна” та представники громадського об’єднання “Сурдо Школа”.
У Мінкульті додали, що проєкт тривав із травня до вересня 2026 року. “Гетьманська столиця” стала першим музейним закладом Чернігівщини з комплексно адаптованою експозицією для різних груп відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.
Фото: mincult.gov.ua
Одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха відзначила 95 років від дня заснування. З цієї нагоди в місті відкрився новий, 179-й філармонійний сезон.
Про це у Телеграмі повідомили в Одеській міськраді, передає Укрінформ.
Повідомляється, що ювілейний вечір «Філармоніссімо! Нам 95» розпочався з живої фортепіанної та квартетної музики й з художньої вистави ще у фоє.
На головній сцені свято продовжилося концертом Камерного оркестру Одеської філармонії під орудою заслуженого артиста України Ігоря Шаврука та Володимира Дикого за участю провідних солістів.
Офіційний відлік діяльності закладу розпочався у 1931 році зі створення державного симфонічного оркестру, біля витоків якого стояв видатний педагог і диригент Леонід Могилевський.
Будівля Одеської обласної філармонії – це пам’ятка архітектури національного значення, зведена у 1899 році за проєктом архітекторів О. Й. Бернардацці та В. І. Прохаски. Її унікальна Велика зала з особливою акустикою пам’ятає виступи світових корифеїв класичної музики, а ім’я легендарного одесита, скрипаля-віртуоза Давида Ойстраха, яке з гордістю носить заклад, зобов’язує тримати високу виконавську планку.
Будівля Одеської філармонії була пошкоджена унаслідок російської атаки по середмістю 31 січня 2025 року. Основні пошкодження – це вибиті віконні шибки та зміщене столярне заповнення. Вже 7 лютого в ній відбувся перший після атаки концерт «Музичний діалог».
Як повідомляв Укрінформ, Одеська філармонія, попри обстріли й значні пошкодження будівлі внаслідок російської атаки 31 січня, не припинила свою діяльність і долучилася до культурно-благодійної ініціативи «Ода стійкості».
У Вінниці 17 жовтня на Європейській площі розпочнеться дев’ятий меморіальний Лицарський турнір пам’яті Героя Небесної сотні Максима Шимка.
Про це у Фейсбуці повідомили організатори заходу, передає Укрінформ.
«17 жовтня 2026 року запрошуємо на 9-й Лицарський турнір пам’яті Максима Шимка. Турнір приурочений до Дня народження Героя Небесної Сотні, вінницького історика-реконструктора Максима Шимка», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що головною метою заходу є вшанування пам’яті Максима Шимка та усіх героїв, які загинули за Україну.
Змагання лицарів відбудуться у шести номінаціях. Зокрема, учасники виборюватимуть перших у категоріях «Щит-меч. Жінки», «Щит-меч. Чоловіки», «Довгий меч. Жінки», «Довгий меч. Чоловіки», а також «Три на три. Жінки» і «П’ять на п’ять. Чоловіки».
Окрім змагань лицарів, програмою турніру передбачене проведення благодійного шкільного ярмарку. Під час заходу працюватимуть тематичні локації.
Як повідомлялось, вінничанин Максим Шимко був учасником клубу історичної реконструкції “Білий вовк”. Він загинув 20 лютого 2014 року від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Ховали Шимка як лицаря – із шоломом, мечем, щитом.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса4 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса6 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство4 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Суспільство4 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнець показав вечерю для біженців (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Проїзд в Одесі у жовтні 2026 року: тарифи на громадський транспорт