Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
В Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
За її словами, на учасників програми чекають три місяці навчання з лідерства, фінансів, маркетингу та партнерств, робота над власним проєктом розвитку інституції. Також передбачений менторський супровід після навчання.
«Культура – це те, що об’єднує нас і нагадує, хто ми є. Під час війни вона стала й частиною спротиву. Тому її підтримка – справа всієї країни», – акцентувала Бережна.
Музеї, заповідники та меморіальні комплекси, зауважила вона, сьогодні не лише бережуть спадщину, а й шукають, як розвиватися: залучати партнерів, знаходити ресурси, запускати нові проєкти.
«Для цього потрібні команди з сильними управлінськими знаннями», – наголосила віцепрем’єрка.
Над проєктом працює Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури України.
Подати заявку на участь у програмі може команда з двох людей до 29 листопада включно. Детальніша інформація доступна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, перший набір на освітню програму «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» був проведений навесні цього року.
Події
Помер відомий волинський письменник Йосип Струцюк
Про це Національна спілка письменників повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Струцюк був поетом і драматургом, автором понад 60 книжок. Залишив по собі творчий спадок, присвячений, зокрема, історії та культурі Холмщини й Волині.
Мав звання почесного громадянина Луцька.
Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (Польща). У 1946 році, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.
У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток Луцького району, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах.
Свого часу обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості. Був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела», очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
З 1956 року Струцюк почав друкувати вірші. Його перша збірка поезій «Освідчення» вийшла в 1965 році. Загалом видав понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок.
Він зібрав й упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень. У пісенному жанрі співпрацював з відомими композиторами, серед яких – Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Олександр Некрасов, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин.
Був лауреатом низки міжнародних та всеукраїнських літературних премій, членом НСПУ.
Як повідомляв Укрінформ, пішов із життя актор, театральний діяч Ігор Тєтруєв.
Фото: Національна спілка письменників України НСПУ
Події
Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.
Про це йдеться у публікації Укрінформу.
“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.
До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.
До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.
“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.
Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка придбала земельну ділянку з кладовищем XVIII століття у США
