Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

Це дає представникам культурної спільноти додатковий час, щоб подати свої проєкти та отримати можливість залучити до 100% фінансування на їх реалізацію.

У зв’язку з продовженням терміну подання заявок оновилися й дати наступних етапів відбору:

5 – 12 червня – технічний відбір;

17 червня – 28 липня – експертне оцінювання;

12 – 16 серпня – фінальний пітчинг (дати залишилися без змін).

«Тисячовесна» – унікальна для України ініціатива. Ми будуємо її разом із митцями, громадянським суспільством та колегами з державних інституцій: слухаємо, доопрацьовуємо, постійно покращуємо. Останні дні отримуємо дуже багато запитів із проханням подовжити процес подачі. До нас звернулися десятки потенційних учасників. Тож ми прийняли рішення про продовження терміну. Додатковий тиждень – наш сигнал: держава чекає на вас. Ми хочемо, щоб кожен, хто готовий створювати сильний український продукт та має ідею, зміг податись на державну підтримку», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

«Тисячовесна» – це найбільша за роки незалежності національна ініціатива підтримки культури. У її межах на розвиток українського культурного продукту буде спрямовано 4 млрд грн державного фінансування. Ініціатива має на меті посилити присутність україномовного контенту та розвиток українського культурного простору.

Як показало дослідження національного медіаспоживання, 71% українців продовжують дивитися і слухати російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня. Здебільшого – через звичку, доступність і зручний формат.

«Тисячовесна», ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, покликана створити умови для появи більшої кількості якісного українського контенту, здатного конкурувати за увагу аудиторії.

Підтримку у межах ініціативи отримають проєкти у таких напрямах: ігрові фільми та серіали; документальні фільми та серіали; анімаційні фільми та серіали; контент для дитячої аудиторії; сучасна музика; перформативне мистецтво; візуальне мистецтво; аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Окремо визначено рекомендовані тематичні напрями проєктів.

Серед них: українська історія; сили безпеки й оборони України; життя під час війни; збереження та розвиток української мови; видатні українські діячі; фольклорна спадщина; викрадене мистецтво; соціально важливі професії; свідоме громадянство; майбутнє України; безбар’єрність; ментальне здоров’я; природна спадщина.

Детальна інформація на сайті.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.

У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривеь. Із них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.

Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.

Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані тільки три заявки.

Фото: Мінкульт

Виставку відкрили у Національному музеї історії України, повідомляє Укрінформ.

Виставку приурочено до 100-х роковин трагічної загибелі видатного українського державного, військового й політичного діяча, очільника Директорії УНР та головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.

На виставці можна побачити понад 200 артефактів, які ілюструють перебіг визвольних змагань першої чверті 20 століття. Більшість експонатів представлено в незалежній Україні вперше.

«Сьогодні як ніколи актуально представляти і показувати виставкові проєкти, які відкривають ту правду, що була прихована багато років. Ця виставка є важливою для осмислення факторів та обставин, які призвели сто років тому до цієї трагедії. Проєкт також є вкрай актуальним з огляду на те, що вчора Росія здійснила варварський наступ на нашу культурну спадщину, на наші музейні інституції», – сказала генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна.

Експозиція сформована з експонатів колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук (УВАН) у Канаді. Українська еміграція десятиліттями зберігала їх для того, щоб передати Україні після відновлення незалежності. Відповідно до «Заповіту» засновників Військового музею колекція надійшла до Національного музею історії України.

«За заповітом їх мали передати, коли Україна стане дійсно незалежною. Я вважаю, зараз, у 2026 році, ми можемо вже сказати, що здобули цю незалежність – ми стали суб’єктом на міжнародній арені, а весь світ знає, хто такі українці і де знаходиться Україна. Це надважливо», – зазначив голова правління фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

За підтримки фундації було обладнано спеціальний виставковий простір та створено виставку «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що діятиме в музеї на постійній основі.

На виставці представлено особисті речі видатних військових і політичних діячів доби Української революції 1917–1921 років, зокрема друкарська машинка «Корона», що належала Симону Петлюрі, старшинський багнет генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського, деталі одностроїв лідерів ОУН Євгена Коновальця та Андрія Мельника.

«Пишаємося нашою історією й цими людьми, їхніми здобутками, прагненнями та їхньою боротьбою. Дякуємо людям, які зберегли ці сакральні речі для наступних поколінь. У свою чергу СБУ, інші Сили безпеки та оборони докладатимуть максимум зусиль, щоб бути достойними їхньої пам’яті та боротьби. Ми будемо проводити операції, бити ворога, випалювати його з нашої землі, здобуваючи очікувану перемогу», – пообіцяв очільник Служби безпеки України Євген Хмара.

Особливе місце в експозиції посідають бойові знамена Армії УНР, як-от прапор штандарт 2-го Уманського полку Кінних Запорожців «На смерть за Україну», а також військові нагороди, стрілецькі поштівки, оригінальні світлини Армії УНР тощо.

«Більшість наших цінностей десь розкидана по світу, особливо багато вкрадено нашими ворогами, і ми ще, можливо, колись повернемо це і з Москви, і з Петербурга. Але те, що повертається з інших країн світу, це також для нас дуже важливо і, власне, доповнює ту велику українську історію, той героїчний шлях», – зазначив директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.

Нині українці відстоюють свою незалежність у збройній боротьбі з тим же ворогом, що й 100 років тому. Виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» демонструє тяглість цієї боротьби та має глибоке символічне значення для спадкоємців справи Симона Петлюри та інших борців за незалежність України.

«Такі моменти пам’яті й заходи надзвичайно важливі для нашої країни й людей – щоб ми пам’ятали, що ці воїни, які були закатовані радянськими негідниками, виконували задачі, щоб наша Україна була сильна, незалежна і процвітаюча. Задача сьогоднішніх Сил оборони – продовжити їхню роботу та завершити їхню справу», – наголосив командувач Національної гвардії Олександр Півненко.

Національний банк випустив і представив на виставці пам’ятну монету із серії «Видатні особистості України» до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри.

«На монеті немає жодного випадкового елементу. Ви побачите тут гілку, яка прикрашала френч Симона Петлюри, шеврон нарукавний, а саме він запровадив в українській армії шеврони як частину однострою. Ви побачите тут символіку УНР, тяглість тих історичних подій. Сьогодення також закарбоване в цій монеті, як і пам’ять про Симона Петлюру. Для мене честь сьогодні подарувати перший екземпляр цієї монети для експонування в музеї», – сказав голова Національного банку України Андрій Пишний.

Тим часом в Інституті національної пам’яті виступають за повернення останків Симона Петлюри в Україну та встановлення йому пам’ятника у Києві.

У Києві відкрили виставку до 100-річчя трагічної загибелі Симона Петлюри / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ

1 / 10

«Петлюра має бути повернутий в Україну. Ми маємо повернути їх усіх. І в сто років від дня вбивства Петлюри є два пункти, які має виконати держава, – перевірити слідство, яке було навколо Петлюри після його вбивства. А друге – у Києві й досі немає пам’ятника Петлюрі», – звернув увагу директор Інститут національної пам’яті України Олександр Алфьоров.

До загального огляду виставка “Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри” відкривається 26 травня.

Як повідомляв Укрінформ, у травні в Україні тривають заходи до 100-х роковин трагічної загибелі Симона Петлюри, лідера Української революції 1917-1921 років.

Симона Петлюру було вбито 25 травня 1926 року в еміграції у Парижі, як вважають, радянським агентом.

У Хмельницькому 29-31 травня пройде перший фестиваль ветеранських театрів «Veteran Art Festival».