Як повідомляє Driver, у 2026 році на українських водіїв чекає низка потенційних нововведень у Правилах дорожнього руху. Законопроект № 15348 пропонує запровадити прогресивну шкалу штрафів за перевищення швидкості та систему штрафних балів. Однак важливо розрізняти норми, що вже діють, та ті, що поки що перебувають на стадії розгляду у Верховній Раді.

Штрафи за перевищення швидкості: поточна ситуація та можливі зміни

Наразі штрафи за перевищення швидкості залишаються незмінними:

• Більше ніж на 20 км/год — 340 грн.
• Більше ніж на 50 км/год — 1700 грн.

Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені, поріг відповідальності знизять з 20 до 10 км/год, а максимальний штраф за новою шкалою може сягнути 3400 грн. Також обговорюється можливість тимчасового позбавлення прав за небезпечні порушення. Загальні обмеження швидкості поки що не змінилися: 50 км/год у населених пунктах, 90 км/год за їх межами, 110 км/год на дорогах із розділювальною смугою та 130 км/год на автомагістралях.

Варто зазначити посилення контролю: у серпні 2026 року МВС повідомило про запуск ще 50 комплексів автофіксації, які контролюють дотримання швидкісного режиму та рух у смузі громадського транспорту (штраф за це порушення — 680 грн). При сплаті штрафу, накладеного за допомогою камери, у пільговий період надається знижка 50%.

Зміни щодо вантажівок та нові правила автоцивілки

З 9 квітня 2026 року набули чинності зміни, що стосуються насамперед вантажного транспорту. У Правилах дорожнього руху з’явилися поняття “контейнеровоз” і “контейнерні перевезення”, а також встановлено нові норми допустимої маси для різних типів вантажівок на дорогах державного та місцевого значення. Для легкових автомобілів нових сезонних обмежень не вводили.

У сфері ОСАГО відбулися значні зміни. Запроваджено систему прямого врегулювання: тепер потерпілий у ДТП найчастіше звертається за виплатою до своєї страхової компанії, а не до компанії винуватця. Введено вільне ціноутворення на поліси, а страхові ліміти суттєво зросли:

• До 250 тис. грн на одного потерпілого та до 1,25 млн грн на одну ДТП (за шкоду майну).
• До 500 тис. грн на одного потерпілого та до 5 млн грн на одну ДТП (за шкоду життю та здоров’ю). Електронний поліс повністю прирівняний до паперового.

Технічний огляд та паркування

Чутки про запровадження обов’язкового технічного огляду для всіх приватних легкових автомобілів у 2026 році не підтвердилися. Техогляд, як і раніше, є обов’язковим лише для комерційного транспорту (вантажівок, автобусів, таксі, автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі).

Штрафи за порушення правил паркування становлять від 340 до 1700 грн залежно від порушення. За паркування на місцях для осіб з інвалідністю загрожує штраф від 1020 до 1700 грн. Якщо автомобіль створює суттєві перешкоди, його можуть евакуювати, що спричинить додаткові витрати для власника.

Раніше ми писали про те, що водіям не доведеться платити 17 000 за перевищення швидкості: як пройшло голосування в парламенті. 

А також в Україні може з’явитися окреме покарання за різні випадки перевищення швидкості: у Раді готують більш суворі правила для “гонщиків”.

Залишки знайшли в Чанпіні, в місцевості Гудалінгоу, під час розкопок, проведених Пекінським інститутом археології в період з серпня по жовтень 2026 року. Дослідники обстежили ділянку площею приблизно 800 квадратних метрів і виявили понад 60 артефактів, серед яких кераміка, фарфор та металеві предмети, пише Heritage Daily.

Серед знахідок були будівельні матеріали, предмети побуту та зброя з кількох історичних періодів, зокрема з часів Північних династій, династії Суй та династії Цзінь. За словами Шан Хенга, заступника наукового співробітника Пекінського інституту археології, оборонний комплекс був зведений переважно в періоди Північної Ці та Суй, хоча деякі його ділянки використовувалися й за часів династії Цзінь.

“Це перший випадок, коли в Пекіні було виявлено залишки Великого китайського муру часів династії Суй”, — зазначив Шан.

Археологи встановили вік цих залишків завдяки кільком знахідкам, зокрема монеті та порцеляні, характерній для того періоду. Ці предмети допомогли дослідникам ідентифікувати частину укріплення як належну до династії Суй, яка правила Китаєм з 581 по 618 рік н. е.

Великий китайський мур не будувалася як єдина суцільна споруда. Упродовж багатьох століть різні китайські держави та династії споруджували, ремонтували та розширювали оборонні стіни.

Ще до династії Суй династія Північна Ці вже збудувала розгалужені укріплення на території північного Китаю. Правителі династії Суй продовжували утримувати та розширювати ці оборонні споруди, щоб захистити північний кордон імперії.

Залишки в Чанпіні можуть допомогти дослідникам встановити, коли були збудовані ранні ділянки Великого китайського муру, де вони розташовувалися та в якому напрямку простягалися. Знахідки також можуть надати інформацію про те, як була організована військова оборона в цьому регіоні.

Ще однією важливою можливістю для досліджень є порівняння пекінських укріплень із спорудами династії Суй, знайденими в інших частинах північного Китаю, зокрема в провінціях Хебей та Шеньсі.

До цих розкопок жодні залишки Великого китайського муру в Пекіні не були археологічно підтверджені як такі, що датуються династією Суй. Ця знахідка дає історикам новий орієнтир для вивчення раннього розвитку стіни та розуміння того, як захищали стародавній Пекін.

Інші новини науки

Винахідника звали Герон Олександрійський, він жив у І столітті н. е. в одному із найбільших наукових центрів античного світу. У своїх працях він описав десятки механізмів — деякі з них видаються винаходами швидше за XIX століття, ніж епохи імператора Нерона, пише Фокус.

Найвідомішим з них був еоліпіл або Геронова куля — порожня металева куля, встановлена на осі над герметичною посудиною з водою. При нагріванні вода закипала, пара трубками надходила всередину кулі і з силою виривалася назовні через два вигнутих сопла, змушуючи кулю обертатися. По суті, це була найпростіша парова турбіна — вона з’явилася більш ніж за 1600 років до того, як в 1712 в Англії Томас Ньюкомен створив першу практично застосовну парову машину.

Але на цьому Герон не зупинився.

Він спроектував пристрій, який можна вважати першим у світі торговим автоматом. У храмі людина опускала монету у спеціальний проріз. Вона падала на невелику чашу, прикріплену до важеля. Під вагою монети важіль нахилявся, відкриваючи клапан, крізь який витікала “свята вода”. Коли монета сковзала з чаші, важіль повертався у вихідне положення, і подача води припинялася. Подібні автомати, що працюють від монет, знову з’явилися лише у 1880-х роках.

Герон також описав храмові двері, які відчинялися самі собою. Жрець розпалював вогонь на вівтарі, жар нагрівав повітря у прихованій камері під ним, і той витісняв воду у підвішену ємність. Стаючи важчим, ємність натягувала троси, які відчиняли двері. Для людей, що зібралися, це виглядало так, ніби боги почули їхні молитви.

Чому ж у Стародавньому Римі не відбулася промислова революція? Історики досі сперечаються про це. Одні вказують на широке поширення рабства, через що людська праця коштувала дуже дешево. Інші говорять про брак технологій для точної металообробки та відсутність дешевого палива — умов, необхідних для масштабного впровадження таких механізмів. Як би там не було, винаходи Герона здебільшого залишилися лише храмовими дивовижками та цікавими штучками.

Інші новини науки