Connect with us

Усі новини

Олена Зеленська – образ першої леді у Фінляндії

Published

on



Для закордонного візиту перша леді одягнула темно-смарагдовий костюм. Символічним доповненням ділового образу стала брошка у вигляді колоска.

Олена Зеленська прибула на офіційну зустріч з президентом Фінляндії в костюмі з особливою брошкою. Знімками перша леді України поділилася в соцмережах.

19 березня президент України Володимир Зеленський та його дружина зустрілися з президентом Фінляндії Александром Стуббом і першою леді Сюзанн Іннес-Стубб.

Для закордонного візиту Олена Зеленська одягнула темно-смарагдовий костюм, що складався зі штанів та подовженого піджака з поясом у тон. Символічним доповненням ділового образу стала брошка у вигляді колоска.

“Під час візиту до Фінляндії обговорили разом із Президентом Александром Стуббом ключові питання двосторонньої та багатосторонньої співпраці. Звісно, фокус на оборонній підтримці та інвестиціях у нашу промисловість. Українська позиція незмінна, ми готові до взаємовигідного спільного виробництва з усіма партнерами, хто справді допомагає”, — написав Володимир Зеленський після зустрічі з фінським колегою.

Володимир та Олена Зеленські під час візиту до Фінляндії

Зокрема, під час зустрічі обговорили гарантії безпеки та потенційний внесок Фінляндії, майбутню безпекову архітектуру Європи, європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

“Ми в Україні надзвичайно цінуємо відносини, які є в нас із Фінляндією. Це справжнє партнерство між країнами та дружба між людьми. Дякуємо за гостинність, за цей візит – разом із першою леді України – та спільну роботу. І за підтримку нашої держави та людей”, — зазначив Зеленський.

Олена Зеленська під час візиту до Фінляндії

Нагадаємо, де Володимир Зеленський зустрічається з дружиною під час війни.

Також Фокус писав про фобії Олени Зеленської.





Джерело

Війна

ЗСУ воюють ШІ та зброєю СРСР

Published

on


Протягом чотирьох років великої війни арсенал України еволюціонував від старих радянських зразків зброї до високотехнологічних пристроїв, які керуються ШІ. Як трансформувалась українська зброя під час вторгнення РФ?

Арсенал, з яким ЗСУ входили у повномасштабне вторгнення, можна оцінити за даними проєкту Global Firepower Index (GFP). GFP-2022 показував, що Україна мала 2,5 тис. танків, 1 тис. САУ, 2 тис. гармат. Дані 2026 року — 1 тис. танків, 700 САУ, 600 гармат. Арсенал зменшився у 1,5-2,5 раза, але лінія фронту при цьому змістилась мінімально. Завдяки яким змінам у зброї й тактиці ЗСУ тримається фронт? Фокус вирішив порівняти арсенал Сил оборони України на початку вторгнення та у 2026 році, і показати, як це змінило бойові дії.

4 роки повномасштабного вторгнення — чим на початку воювали ЗСУ

24 лютого 2022 року російська армія перетнула український кордон та лінію розмежування на ТОТ, і почалось вторгнення РФ в Україну. На Київ, Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь, Запоріжжя, Херсон рушили колони бронетехніки ЗС РФ. Російські колони зустріли підрозділи ЗСУ, озброєні зброєю 20 століття. На відео перших днів вторгнення фігурували українські ПТРК “Стугна”, британські NLAW та американські Javelin. Крім того, ворожу авіацію збивали за допомогою ПЗРК “Ігла” та ЗРК “Бук”, які збереглись з радянських часів. У небі літали винятково МіГи та “Сушки”, при чому — з обох боків. Тоді ж перші Bayraktar, “Лелеки” та “Фурії” ЗСУ вистежували противника, а у морі панував російський флот, не ляканий морськими дронами.

На лінії фронту працювала ствольна та реактивна артилерія радянського виробництва: РСЗВ “Град”, “Ураган”, “Смерч”, САУ “Гвоздика”, “Акація”, “Мста-С”, “Піон”, гармати “Гіацинт-Б” та “Мста-Б”, Д-30. Також діяла 19-та ракетна бригада “Свята Варвара”, озброєна РК “Точка-У” з дальністю до 120 км.

4 роки повномасштабного вторгнення — що відомо про РК “Точка-У”

Втрати ЗС РФ протягом 4 років війни

Генштаб ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення публікував інформацію про втрати ЗС РФ, і за характером цих втрат можна встановити, яку зброю мали Сили оборони України та як вона змінилась протягом чотирьох наступних років. Інфографіка порталу “Мінфін” показує, що у перші місяці українці підривали по 300-400 танків, 40-60 РСЗВ та близько 200 артилерійських систем. Окрім того, є стрімкий пік втрат авіації РФ: у березні 2022 року — “мінус” 113 літаків, у квітні — ще “мінус” 49.

Дані на інфографіці показують, що близько року з початку вторгнення втрати РФ зростали, але не надто відчутно. Орієнтовно, з середини 2023 року, росіяни почали втрачати шалену кількість артилерії (1400 од.), автомобілів (4000 од.) і є подвійний ріст знищення танків (500 од. проти 200). Причина таких тенденцій — зміни в арсеналі ЗСУ, про що писали медіа на основі повідомлень політиків та військових. Фокус виділив три основні напрямки цих змін: перший — надання західної зброї, другий — розвиток власної зброї, третій — цифровізація.

Західна зброя ЗСУ у 2022-2026 роках

У 2022 році тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та президент України Володимир Зеленський говорили про нестачу снарядів радянських калібрів. Тому у перших партіях військової допомоги, які отримала українська армія, були гаубиці М777 та САУ Krab, які використовують калібр НАТО 155 мм.

Протягом 2022 року Сили оборони почали переходити на західні стандарти та отримали перші РСЗВ M142 HIMARS та M270 і артилерійські системи калібру 155 мм (М109, CAESAR, PzH 2000). Наступний етап — танкова коаліція: у 2023 році прийшли Leopard 2, Abrams, Challenger 2, AMX-10 RC, PT-91 Twardy. Ще один прорив — влітку 2024 року з’явились F-16 Fighting Falcon, а згодом Mirage-2000. Паралельно партнери допомогли збудувати багаторівневу систему ППО, надавши ЗРК Patriot, SAMP/T, IRIS-T та ін. При цьому ЗСУ отримували снаряди потрібних калібрів: серед них GMLRS на 80-84 км та ATACMS на 165-300 км. Для далекобійних ударів — авіаракети Storm Shadow / SCALP (на 300 км), AGM-88 HARM (протирадіолокаційні ракети).

4 роки повномасштабного вторгнення — винищувачі F-16 в Україні

Згідно з даними проєкту ORYX, Україна протягом 4 років повномасштабного вторгнення РФ втратила значну частину запасів радянської техніки. Ці втрати закрила західна зброя, яка мала більшу дальність та точність, порівняно зі зразками зброї часів СРСР. Водночас, Захід забороняв бити по РФ далекобійною зброєю і не давав ракет, які б дістали до цілей в глибині російської території.

Власна зброя України під час повномасштабної війни

Військова техніка

Український оборонно-промисловий комплекс почав масовий випуск САУ “Богдана”, яка пройшла бойові випробування у 2022 році, а вже у 2024 році виготовлялось понад 30 од. на місяць. Технічні характеристики установки — калібр 155 мм, дальність 30-40 км, скорострільність 6 пострілів за хвилину. Крім того, на фронті з’явились БТР-4 “Буцефал” та БТР-3, бронемашини “Козак-2М”, “Новатор” та “Варта”.

Снаряди

Ще один напрямок роботи ОПК — це власне виробництво снарядів, оскільки західні партнери інколи затримували постачання або ж не мали необхідних калібрів. При цьому у лютому 2024 року з’ясувалось, що ЗСУ мають третину снарядів від потреби для втримання фронту. Українські підприємства, самостійно або спільно з західними компаніями (наприклад, з Rheinmetall), налагодили випуск снарядів калібру 82 та 120 мм, 152 мм (радянський), 155 мм (натівський).

Дрони

Окремо варто відзначити українські дрони різного типу та призначення, які з, орієнтовно, 2023 року широко використовуються на фронті.

Повітряні безпілотники — ударні БпЛА, які б’ють по позиціях ЗС РФ на відстані до 30 км (FPV-дрони, бомбери, дрони на оптоволокні), розвідувальні дрони, важкі бомбери, далекобійні дрони-камікадзе (Ан-196 “Лютий”, FP-1, FP-2, “Бобер”).

Морські дрони — катери-камікадзе, які можуть дістати на відстань близько 1000 км (різні моделі SeaBaby та Magura), підводні дрони з дальністю від 100 до 2000 км (“Марічка”, “Толока”).

4 роки повномасштабного вторгнення — морські дрони Sea Baby ЗСУ

Наземні роботизовані платформи — вантажні роботи (підвозять снаряди, їжу та евакуюють поранених), мінери/розміновувачі, бойові турелі (установки з дистанційним керуванням з кулеметом чи гранатометом).



4 роки повномасштабного вторгнення — НРК з туреллю

Фото: Telegram / Михайло Федоров

Ракети

У 2025 році президент Володимир Зеленський розповів про удари по військових об’єктах РФ, виконані крилатими ракетами “Нептун”, дронами-ракетами “Паляниця”, “Рута”. Також є інформація про балістичні ракети “Сапсан”, FP-7 та FP-9 (на стадії розробки). З серпня 2025 року з’явились крилаті ракети “Фламінго” з дальністю 3 тис. км. Завдяки вітчизняним далекобійним засобам ураження Україна змогла обійти заборону партнерів бити по РФ західною зброєю, хоч їхньої потужності поки не вистачає для масштабних руйнувань.

Війна в Україні 2026 — ШІ та цифровізація

Протягом чотирьох років війни Сили оборони цифровізувались, щоб краще протистояти ЗС РФ на полі бою. Перш за все, українська армія використовує систему ситуаційної обізнаності Delta, яка збирає дані про ситуацію на різних відтинках фронту. Друга — система “Кропива” для артилеристів. Ще один напрямок цифровізації — застосунок “Армія+” (для дистанційного подання рапортів) та “Резерв+” (для обліку військовозобов’язаних).

Разом з тим, Сили оборони використовують технології штучного інтелекту для управління дронами. Зокрема, БпЛА можуть рухатись по визначеній траєкторії та бити по цілі в умовах перешкоди та дії РЕБ. Крім того, є можливість розпізнавання цілі, коли програма відшукує замасковану техніку ЗС РФ або ворожих солдатів.

Війна в Україні 2026 — як працює ШІ для розпізнавання цілей

Четверта річниця вторгнення — тактика війни у 2026 році

Зміни в арсеналі ЗСУ зумовили трансформацію тактики війни, показують події на фронті. У лютому 2022 року колони танків ЗС РФ підривалися ПТРК, але вже у 2025 росіяни майже не використовують бронетехніку на полі бою, а натомість поодинці інфільтруються крізь позиції ЗСУ. Крім того, дістрайки вже дістали до НПЗ в Ухті (дистанція до 2 тис. км). Морські дрони ГУР та СБУ загрожують нафтовим танкерам у радіусі тисяч кілометрів. На фронті зникли колони техніки, проте місцевість покрита оптоволокном, а дороги ховаються під антидронними сітками. Станом на 2026 рік утворилась “кілзона” шириною 30 км, у якій будь-який рухомий об’єкт виявляється і стає ціллю для ударного дрона. Дослідники центру CSIS уточнили, що РФ втратила загиблими та пораненими 1,2 млн солдатів, а темпи просування на фронті — 70 м на день (під Покровськом). Експерти пояснили нову тактику ЗСУ, яка склалась на четвертому році вторгнення: це “глибокоешелонована оборона” з “зубами дракона”, окопами, мінами, перешкодами, дронами, які мають “відбити охоту” у солдатів ЗС РФ пробиратись чи штурмувати українські позиції.

“Східна лінія фронту перенасичена безпілотниками. Повільні темпи просування РФ в численних наступальних операціях протягом останніх двох років підкреслюють виснажливий характер війни та складність прориву укріплених оборонних позицій”, — підсумували аналітики досягнення ЗСУ, отримані завдяки оновленому арсеналу та новій тактиці оборони.

Зазначимо, Фокус підсумував події 2025 року та розповів, як Збройні сили України протримались без допомоги Сполучених Штатів Америки. Серед іншого, ішлося про масовані діпстрайки вглиб російської території, коли зграї БпЛА майже щоночі били по НПЗ Російської Федерації.

24 лютого 2026 року Україна відзначить 4 роки повномасштабного вторгнення, а українська армія покаже, як змінилась з 24 лютого 2022 року та навчилась стримувати озброєну до зубів російську армію. Крім того, західні військові також побачили здобутки ЗСУ, коли під час навчань Hedgehog-2025 програли фронтовим дронарям і побачили, що слід змінитись, щоб вистояти у сучасній війні.



Джерело

Continue Reading

Україна

Олена Зеленська — Перша леді про життя після лютого 2022 року

Published

on


Перша леді Олена Зеленська зізналася, що з лютого 2022 року ще жодного разу не почувалася щасливою на всі сто відсотків. При цьому, дивлячись на свого чоловіка, їй здається, що повномасштабна війна триває вже понад чотири роки.

У дружини президента Олени Зеленської, дивлячись на чоловіка, створюється відчуття, що війна триває набагато довше чотирьох років. Про це вона розповіла CNN.

“Це видно, коли дивишся на нього. Але це не так важливо, як те, що він переживає всередині, на емоційному рівні”, — зазначила вона.



Перша леді Олена Зеленська та президент України Володимир Зеленський вшановують пам’ять загиблих учасників Революції Гідності на Алеї Героїв Небесної Сотні в Києві

Зеленська зізналася, що з початку повномасштабного вторгнення в неї не було жодного моменту повного щастя. Дружина політика змирилася з цим і визнає, що з цим доведеться почекати до закінчення війни. Однак вона зосереджується на коротких моментах радості, наприклад, коли сім’я завела нове цуценя і вперше принесла його додому.

Крім того, Зеленська поділилася, що в перші дні широкомасштабного вторгнення РФ відчувала “гострий страх”, який пізніше змінився постійним. Це почуття вона намагається побороти.


Важливо

“Я не думаю про себе”: Зеленський розповів, чи не боїться бути отруєним, як Навальний

"Я не думаю про себе": Зеленський розповів, чи не боїться бути отруєним, як Навальний

“Тому що інакше це заважає жити нормальним життям. Цей страх іноді намагається вирватися назовні… але я не дозволяю собі довго на ньому зосереджуватися”, — заявила Зеленська.

Нагадаємо, 2023 року Олена Зеленська в інтерв’ю ВВС розповіла, як війна з Росією вплинула на її сім’ю. Вона заявляла, що їй потрібен чоловік, а не історична постать поруч.

Фокус писав, якою була в дитинстві та юності дружина президента Зеленського.



Джерело

Continue Reading

Авто

Авторинок України під час війни — порівняння із 2021 роком

Published

on


Війна, звісно, підкосила автомобільну галузь України, проте не знищила її. Фокус порівняв показники авторинку напередодні повномасштабного вторгнення та зараз.

Попри війну, авторинок України не лише не зупинився, а й зростає та тримає позиції. У порівнянні з відносно спокійним 2021 роком все не так і погано.

Авторинок України у 2021 та 2025 роках — порівняння

За 2021 рік в Україні продали 103,3 тис. нових легкових авто, а ріст склав 21%. Результат 2025 року – 81,3 тис. автомобілів та зростання на 17%. Різниця не критична.

Навіть найпопулярніші моделі авто багато в чому одні й ті ж. У 2021 році найбільше купували Kia Sportage, Toyota RAV4 і Renault Duster, а в 2025 – ті ж Duster та RAV4, а також Volkswagen ID.Unyx. Хоча якщо чотири роки тому серед брендів перше місце займала Toyota, то за результатами минулого року в лідери вирвався китайський BYD.

Примітно, що у січні 2022 та 2026 року продажі нових авто фактично на одному рівні – 5,3 та 5,1 тис., відповідно. Мало того, як тоді, так і зараз лідер — Renault Duster.


Важливо

В яких авто найчастіше скручений пробіг в Україні, — дослідження


Також варто згадати преміальний сегмент – він чи не найшвидше відновився до рівня 2021 року, а в окремі періоди навіть перевищував ці показники. Розкішні Rolls-Royce, швидкісні McLaren та Lamborghini продовжують з’являтися на наших вулицях.

Продажі бу авто



У війну в Україну завозять сотні тисяч авто з пробігом

Фото: autocentre.ua

У сегменті авто з пробігом різниця суттєвіша: у 2021 році першу реєстрацію в Україні пройшли 517,4 тис. вживаних машин, а у 2025 майже вдвічі менше – 274,3 тис.

Одначе, варто відзначити, що поки діяло пільгове розмитнення авто з пробігом, то цифри були зовсім іншими: у 2022 році в Україні вперше поставили на облік понад 400 тис. вживаних автівок.

Як тоді, так і зараз найбільшим попитом користуються Volkswagen із пробігом, тільки якщо в 2021 році найчастіше обирали VW Passat, то тепер – компактніший Volkswagen Golf.

За час повномасштабної війни ми вже встигли призабути, що таке “євробляхи”. Ця категорія авто фактично зникла і зараз ми бачимо європейські номери лише на авто іноземних гостей або ж на волонтерських машинах для ЗСУ.

А от “битки” зі США зберігають попит, хоча якщо в 2021 році їх завезли 158 тисяч, то в 2025 – 61,6 тис.


Важливо

Екстрім-тест електромобіля Skoda Enyaq: випробування морозами і блекаутами

Екстрім-тест електромобіля Skoda Enyaq: випробування морозами і блекаутами

Електрифікація б’є рекорди

Утім, є сегмент авторинку, де зараз показники набагато кращі, аніж чотири роки тому – це, звісно, електромобілі. Цікаво, що їх розмитнення було дешевим і в 2021-2022 роках, проте настільки ажіотажного попиту, як під кінець 2025 року перед скасуванням пільг, не спостерігалося ніколи.

До прикладу, за весь 2021 рік в Україні нових та вживаних електрокарів продали усього 8541 тоді, як за один лиш грудень 2025 року – 32,8 тис. За весь минулий рік першу реєстрацію пройшли рекордні 110,2 тис. електромобілів, тобто за чотири роки ринок виріс майже в 13 разів!

електромобілі в Україні



Попит на електромобілі в Україні б’є рекорди

Фото: 24 канал

Звісно, після скасування пільгового розмитнення продажі електромобілів в Україні обвалилися, проте вони все одно вищі, аніж чотири роки тому. У січні 2022 року поставили на облік усього 663 електрокари, а за аналогічний період нинішнього року – 2873, тобто у чотири рази більше. І навіть незвично сильні морози та багатогодинні відключення світла не відлякують покупців електромобілів.

Суттєво зросли за чотири роки і продажі гібридів в Україні. Якщо у 2021 році їх продали 16,2 тис., то у 2025 – 31,2 тис. Це також новий рекорд для нашої країни.

Отже, авторинок України не лише зміг пережити війну та кризу, а й стабільно демонструє зростання за багатьма показники. Мало того, в окремих його сегментах (електромобілі, гібриди) зараз рівень продажів значно вищий, аніж чотири роки тому.

Таку ситуацію цілком можна вважати маленьким економічним дивом, адже важко знайти подібні приклади в історії, щоб у країні, на території якої йде війна, продажі автомобілів не просто зростали, а встановлювали нові рекорди.

Раніше Фокус розповідав, як заряджати електромобіль в умовах відключень електроенергії.

Також ми писали про основні новинки українського авторинку в 2026 році.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.