Війна
Пам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
Він мріяв долати стіни між народами, зведені на багатовікових стереотипах
Костянтин Пономаренко був одним із тих, хто пішов боронити Україну в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Він був непересічною, успішною людиною, мріяв не воювати, а долати стіни непорозумінь між народами. Та всі його плани і прагнення зруйнувала війна.
Усе його життя було шляхом усвідомлення і осмислення себе, як українця. Костянтин народився на зламі епох – 1991 року в Запоріжжі, на тоді майже повністю зросійщеному місті. До 13 років він ріс у російськомовному середовищі. Потім родина переїхала до Вінниці. І тут хлопець захотів досконало вивчити українську. Закінчив школу, а по тому вступив до Києво-Могилянської академії. Він навчався на кафедрі історії за спеціалізацією «Юдаїка» і навіть стажувався в Єрусалимському університеті.
Однокурсники, викладачі та колеги Костянтина згадують про нього, як про дуже активну, рішучу і спраглу до нового людину. Він також вирізнявся активністю й поза «Могилянкою» – був членом Демальянсу, брав участь у Революції Гідності.
Костянтин Пономаренко був відкритим і щирим. Він любив пізнавати світ, історію та культуру інших народів. Особливо цікавився тими, які мали давні зв’язки з Україною та безпосередньо чи опосередковано впливали на її становлення та розвиток. Знав до десятка іноземних мов, з яких шістьма володів майстерно.
По завершенні магістратури він так писав про свій вибір: «Вчитися на програмі мене спонукало усвідомлення того, що впродовж століть євреї та українці живуть поруч на цих теренах, проте між ними існувала і дотепер існує стіна з байдужості, забобонів, а подекуди і ненависті. Ця ментальна і культурна стіна не подолана й досі: українці майже нічого не знають про євреїв, про їхню історію, побут, культуру, мотивацію в тих чи інших історичних ситуаціях».
Молодий магістр мріяв прислужитися країні, долаючи стіни між народами, зведені на багатовікових стереотипах та російській імперській спадщині, яка культивувала зневагу до різних націй. Вивчав і трагічні сторінки історії України.
«Костя був дуже сильною людиною. Його сила полягала у переконаннях. Він мав широкий світогляд, глибоку віру у свої ідеали та принципи, яких ніколи не зраджував. Цим захоплював усіх довкола. Власне, завдяки сину і я вивчила українську мову та захопилася історією. Саме він відкрив мені невідомі факти про геноцид українського народу, Голокост… Костя ніколи не зупинявся: багато читав, пізнавав, аналізував», – пригадує матір полеглого воїна Анжеліка.
Історія, суспільні процеси завжди були у колі його інтересів і після завершення навчання. Зокрема, коли він став журналістом. Свого часу Костянтин Пономаренко працював у столиці редактором історичного інтернет-видання. Потім – журналістом мультимедійної платформи іномовлення України UATV, КримSOS. А кілька років перед повномасштабним російським вторгненням обіймав посаду редактора у щотижневому соціально-політичному українському журналі «Фокус».
Мама Героя каже, що Костянтин розумів: війни з Росією не уникнути. А коли вона почалась, іншого шляху, аніж стати на захист країни, для себе не бачив.
«Коли йшов до війська, просив, щоб я не плакала та пишалася його вчинком. І щоб вірила, що він повернеться», – ділиться жінка.
Костянтин Пономаренко пішов до українського війська у перші ж дні повномасштабного вторгнення. Він не вважав прийнятним служити у тилових підрозділах. Тому за першої ж нагоди пішов добровольцем до бойової частини.
Костянтин воював у складі 425-го окремого штурмового батальйону «Скала», узявши собі позивний «Ван Гог». Був стрільцем-снайпером штурмового відділення взводу, виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
Пономаренко гідно захищав країну більш ніж два роки, аж поки 2 квітня 2024 року із ним не зник зв’язок. Родина і друзі майже півтора року вважали його зниклим безвісти та сподівалися на диво. Утім, восени 2025 року надійшло підтвердження його загибелі.
Земляки-вінничани провели Костянтина Пономаренка останнім земним шляхом 2 жовтня. Поховали захисника у Вінниці на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Костянтин назавжди залишився 32-річним. У нього залишилась дружина та семирічна донечка.
Вічна слава Герою!
Фото: Вінницька міська рада, соцмережі
Російські війська від початку доби 129 разів атакували українські позиції, найбільше загарбники тиснуть на Покровському напрямку, підвищену активність демонструють на Гуляйпільському, Костянтинівському й Олександрівському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 15 лютого, передає Укрінформ.
Ворог продовжує спроби просування вглиб території України. Сили оборони стримують його, завдаючи значних втрат на різних ділянках фронту, виснажують вздовж усієї лінії бойового зіткнення й у тилу.
Росіяни сьогодні вкотре обстріляли українське прикордоння. Під ворожим вогнем опинилися Рогізне, Рижівка, Прогрес, Бачівськ, Іскрисківщина, Будки, Кучерівка, Кружок і Нововасилівка Сумської області, Михальчина Слобода, Бучки, Лисківщина, Пльохів і Ясна Поляна Чернігівської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники 78 разів обстріляли населені пункти та позиції Сил оборони, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ двічі атакували в бік Ветеринарного та Вовчанських Хуторів. Нових спроб покращити свої позиції не здійснювали.
На Куп’янському напрямку ворог один раз намагався просуватися в районі Піщаного.
На Лиманському напрямку українські захисники відбили дві спроби російської армії просунутися в бік Ставків і Дробишевого.
На Слов’янському напрямку росіяни чотири рази намагалися просунутися на позиції Сил оборони в бік Ямполя, Закітного, Кривої Луки та Рай-Олександрівки. Два боєзіткнення тривають.
На Краматорському напрямку загарбники сьогодні ще не намагалися наступати.
На Костянтинівському напрямку російські війська виконали 26 наступальних дій поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Щербинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Миколайпілля, Новопавлівки, Степанівки та Софіївки. Одна атака триває.
На Покровському напрямку від початку доби ворог здійснив 43 спроби потіснити українських оборонців із займаних позицій у районах Кучерового Яру, Білицького, Затишка, Родинського, Шевченка, Новоолександрівки, Покровська, Удачного, Котлиного, Молодецького, Новопідгороднього, Новопавлівки, Новомиколаївки, Філії та Дачного. 39 його атак Сили оборони вже зупинили.
На Олександрівському напрямку російська армія наступала 15 разів у бік Зеленого Гаю, Іванівки, Олександрограда, Єгорівки, Вишневого, Олексіївки, Вербового, Степового, Данилівки та Нового Запоріжжя.
Ворожа авіація завдала ударів по районах Новоукраїнки й Великомихайлівки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Сили оборони України уразили термінал «Таманьнефтегаз» в районі селища Волна в Краснодарському краї Російської Федерації та зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1» у тимчасово окупованому Криму.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці.
«У рамках послідовних заходів зі зниження наступального та економічного потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України продовжують завдавати ураження по важливих військових та стратегічних об’єктах ворога в глибині його території та на ТОТ», – ідеться у повідомленні.
Зокрема, підтверджене ураження нафтового терміналу «Таманьнефтегаз» в районі селища Волна, (Краснодарський край, РФ). На території об’єкта зафіксована пожежа.
Масштаби збитків уточнюються.
Крім того, у районі селища Кача (ТОТ АР Крим) успішно уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1» російських загарбників.
Також за минулу добу завдано ураження по об’єктах загарбників на інших напрямках. Зокрема, у районі Вільного (ТОТ Донецької області) уражений ремонтний підрозділ зі складу однієї з артилерійських бригад ЗС РФ. А у районі Любимівки (ТОТ Запорізької області) зафіксоване влучання по району зосередження живої сили загарбників.
Втрати ворога та завдані ворогу збитки уточнюються.
Як повідомляв Укрінформ, місцева влада підтверджує наявність осередків займання на промислових об’єктах у Краснодарському краї РФ, який у ніч на неділю був атакований українськими безпілотними літальними апаратами.
Росія завдала удару безпілотниками по цивільній залізничній інфраструктурі в Одеській та Дніпропетровській областях.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
На Одещині унаслідок атаки пошкоджені будівлі на території депо. На території виникла масштабна пожежа – зайнявся вагон-цистерна. Усі профільні екстрені служби працювали над ліквідацією наслідків – пожежу ліквідовано.
Залізничники перебували в укриттях і не постраждали.
Також ворог завдає постійних ударів по залізничній інфраструктурі Дніпропетровщини. Без постраждалих. Пошкодження на рух поїздів не вплинули.
«Росія системно б’є по нашій логістиці. Це не військові цілі – це спроба паралізувати економіку регіону», – зазначив Кулеба.
Залізничники, рятувальники, енергетики продовжують ліквідовувати наслідки удару.
Як повідомляв Укрінформ, уночі ворог масовано атакував Одещину ударними безпілотниками. Більшість ворожих цілей збили сили ППО, проте внаслідок влучання та падіння уламків є пошкодження цивільної та транспортної інфраструктури.
Фото: t.me/OleksiiKuleba
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Усі новини7 днів agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Політика5 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика7 днів agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова5 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови