Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.
Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».
Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.
Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.
Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.
Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.
«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.
Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Сили безпілотних систем завдали удару по нафтохімзаводу у Стерлітамаку в Башкортостані Російської Федерації, що виробляє авіапаливо, компоненти для авіаційного керосину та синтетичний каучук.
Про це в Телеграмі повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді, передає Укрінформ.
«Губер Башкортостану підтвердить. 1500 км вглиб боліт – це не про захист. Про час польоту волелюбного українського Птаха», – написав Бровді.
За його словами, нафтохімзавод у Стерлітамаку (Башкортостан) – виробник авіапалива, присадок для авіаційного керосину та єдиний в Російській Федерації виробник неодимових синтетичних каучуків.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Стерлітамак у Башкортостані, яке є одним із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії, зафіксовано атаку по об’єктах, пов’язаних із виробництвом компонентів для військової техніки.
У Збройних силах України створили Воєнну експертну раду ARES (Allied Reform and Expert Support) – дорадчий орган при головнокомандувачі ЗСУ, завданням якої є обмін передовим українським та міжнародним досвідом для розвитку війська.
Про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначили у Генштабі, це важливий крок для системного посилення ЗСУ: Рада допомагатиме впроваджувати інституційні зміни в системі управління ЗСУ, підтримувати трансформацію армії та підвищувати її ефективність.
Серед пріоритетів – розвиток військової науки та освіти, підвищення ефективності забезпечення потреб Збройних сил України, а також консультативно-дорадча підтримка з інших питань, що належать до повноважень головнокомандувача ЗСУ.
Головою Воєнної експертної ради визначили британського генерала Річарда Ширреффа (заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО 2011-2014 рр).
До складу ради увійшли авторитетні військові лідери й експерти з країн-партнерів, які мають унікальний бойовий і управлінський досвід, зокрема генерал Девід Петреус (директор Центрального розвідувального управління США, 2011-2012 рр.); адмірал Манфред Нільсон (заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації (DSACT), НАТО, Німеччина, 2016–2019 рр.); генерал-лейтенант Павел Мацко (заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Словацької Республіки, 2013–2018 рр.); віце-адмірал Мартін Джон Коннелл (другий морський лорд та заступник начальника штабу Військово-морських сил Великої Британії, 2022–2025 рр.); генерал-лейтенант Ендрю Леслі (командувач Сухопутних військ Збройних сил Канади, 2006–2010 рр.); генерал-майор Патрік Карпентьє (командувач Об’єднаного оперативного угруповання «Північ» Збройних сил Канади, 2017–2020 рр.); коммодор Ганс Хелсет (представник Військово-морських сил Норвегії у структурах НАТО).
Триває підготовка до початку практичної роботи та проведення першого засідання Воєнної експертної ради.
Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у телефонній розмові з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевичем обговорив важливість стабільного постачання озброєнь і пріоритетні потреби України за програмою PURL.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані 48 підприємств холдингової компанії “Швабе” зі складу державної корпорації “Ростех”, які залучені до створення військової продукції.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Інформація оприлюднена на порталі War&Sanctions.
Попри позиціонування як виробника медичного обладнання підприємства “Швабе” залучені до створення широкого спектру військової продукції — від ударних і розвідувальних БПЛА до прицільних систем для авіації та бронетехніки, тепловізорів, а також компонентів для балістичних ракет і коригованих артилерійських боєприпасів.
До структури “Швабе” входять, зокрема закордонні активи — китайська компанія Shvabe Opto-Electronics Co., Ltd та білоруське підприємство “Швабе (Мінськ)”, що розширюють можливості холдингу з доступу до технологій і компонентної бази.
Як зазначили в ГУР, ймовірно, саме “медичне” прикриття дозволило значній частині підприємств уникнути санкційного тиску — 30 із них досі не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції. Серед них московський завод “Сапфір” — виробник фотодіодів для балістичних ракет “Іскандер-М” і фотоприймачів для коригованих артилерійських снарядів “Краснополь-М2”, центральне конструкторське бюро “Фотон”, яке виробляє лазерні далекоміри і тепловізори, АТ “Германій” з виробництва германію та його сполук, які використовуються для виготовлення інфрачервоної оптики, оптоволокна, а також у ядерній та радіоелектронній промисловості.
“Швабе” – восьмий холдинг Ростеху, структуру якого оприлюднило ГУР. Загалом ідентифіковані 553 підприємства Ростеху, що залучені до забезпечення військових спроможностей РФ.
Як зауважили в ГУР, “цей кейс вкотре підтверджує: у Росії відсутній чіткий поділ на цивільне та військове виробництво, а будь-які технологічні підприємства можуть бути інтегровані у воєнну машину агресії”.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило детальну інформацію про керовані російські боєприпаси “Краснополь-М2” та підприємства, залучені до їх виробництва.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні