Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Війна
Росія не має переваги на фронті, тому посилює повітряні атаки
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не має переваг на фронті, але має успіхи у повітряних атаках на мирні міста.
Про це глава держави заявив під час спільної з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом пресконференції у Берліні, передає кореспондент Укрінформу.
«Ситуація на фронті, безумовно, непроста, є втрати, але ми вдячні нашим воїнам, Силам оборони за те, що ситуація дійсно контрольована. Ми не бачимо зараз російської переваги», – розповів Зеленський.
За його словами, після успішних українських операцій російське командування вирішило зробити кроки у відповідь, зокрема, збільшити кількість особового складу, що бере участь у наступі. Проте, як зауважив Президент, ці військові недостатньо підготовлені, що є однією з причин рекордних втрат армії РФ минулого місяця.
«У них є перевага на деяких напрямках і в кількості особового складу, і в дронах, якщо чесно, але вони понесли (таку кількість втрат – ред.) через відповідну непідготовленість. І вони не шкодують людей», – додав глава держави.
Водночас у повітрі, як зазначив Зеленський, ситуація для України не така позитивна. А саме, мова про протиповітряну оборону, захист цивільних.
«Росія не змогла на фронті, то вирішила максимально нанести нам ураження (…) по енергетиці, інфраструктурі, по всьому, по залізничній інфраструктурі, тощо. Тобто тут треба зібратись силами і захищати якомога краще і працювати, безумовно, з партнерами», – зауважив Президент.
Він висловив вдячність Німеччині за посилення енергетичного напрямку і ППО.
«Дякуємо, але цього недостатньо. І тут я погоджуюсь з Фрідріхом (Мерцом – ред.) – були сильні домовленості під час турецького саміту НАТО, всім країнам треба згадати про ці домовленості і пришвидшити допомогу Україні», – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, у жовтні 2026 року Сили оборони України завдали російській армії рекордних втрат за весь період повномасштабної війни та звільнили 96,2 кв км української території – на 10,4 кв км більше, ніж зміг захопити ворог за цей час.
Протягом місяця Росія втратила вбитими та важкопораненими 54 400 військових. Це найбільший показник за всі місяці повномасштабної війни. Рекордними були й добові втрати російської армії: 21 жовтня вони становили 2250 осіб.
Війна
Біля Козачої Лопані ворог зміг трохи посунутися у сірій зоні
У зоні відповідальності Угруповання об’єднаних сил російські окупаційні війська намагаються тиснути вздовж кордону та проводять на добу 10-12 боєзіткнень.
Про це в телеефірі заявив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Останні дні у нас десь по 10-12 бойових зіткнень на добу в нашій зоні відповідальності – сукупно це від східної Сумщини і до Куп’янського напрямку включно. Ворог намагається тиснути вздовж кордону, намагається інфільтруватися вздовж лінії розмежування. Не дуже вдало, станом на зараз, не сприяє погода в тому числі, бо зараз вже немає листя на деревах, тому ворог не може якось дуже ефективно інфільтруватися. Хоча є певні спроби, є навіть певне розширення в районі Козачої Лопані, хоч і невелике, але ворогу все ж таки вдалося там трішки посунути в червону зону за рахунок сірої зони, що, звісно, негативно. Але в цілому зусилля ворога відносно його ефекту, якого вони досягають, неспівставні», – зазначив Трегубов.
Він наголосив, що тактика ворога принципово не змінюється відтоді, як з’явились дрони на оптоволокні. Адже росіяни наразі не можуть застосовувати важку техніку.
«Як з’явилися дрони на оптоволокні, зникла важка техніка. Оце була велика зміна, вона відбулася півтора року тому, і з тих пір у нас не було таких технологічних змін, які так би повпливали на полі бою. Відтоді єдиною ефективною тактикою для росіян залишається тактика інфільтрації малими групами», – пояснив речник.
Відповідаючи на питання, чи розширить ворог застосування газогонів для просування вглиб української території, Трегубов зазначив, що масштабувати це ворог не зможе, оскільки не скрізь є газогони.
«Нема куди масштабувати, бо нема газогонів великих магістральних, воно ж не в кожному селі. На Куп’янщині вони їх використовують, бо просто там є така можливість, там є магістральний газогін, через який можна було справді ганяти піхоту. Ось вони його там і використовували. Але ж це не та історія, яку можна поширити там, де немає відповідної інфраструктури», – пояснив речник.
Трегубов також повідомив, що ситуація в районі Куп’янська суттєво не змінилась, а ворог активніше почав діяти в напрямку населеного пункту Радьківка.
«Росіяни зараз більш активно почали лізти у бік населеного пункту Радьківка – це на правому березі, на північ від Куп’янська і на захід від Голубівки. Якщо раніше вони заводили війська через Голубівку здебільшого, то зараз в них очевидний план залізти в Радьківку і лізти трішки з іншого боку, себто все одно потрапляти в Куп’янськ, але не безпосередньо з півночі, а, я б сказав, з північного заходу. Ось вони туди і спрямовують свої основні атакувальні зусилля останній тиждень. Але без успіху», – розповів Трегубов.
Речник зазначив, що наразі не спостерігається підготовка ворога до активних штурмових дій, йдеться лише про підтримку постійного тиску на Куп’янський напрямок.
Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби на фронті відбулося 206 боєзіткнень. Найактивніше росіяни атакували на Костянтинівському напрямку, де здійснили 21 атаку.
Війна
ППО знешкодила 257 дронів, три балістичні і 49 крилатих ракет, якими росіяни з вечора атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили три балістичні ракети, 49 крилатих ракет і 257 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 2 листопада.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 понеділка, 2 листопада, ворог атакував:
- балістичними ракетами “Іскандер-М”/KN-23, протикорабельними ракетами “Циркон” із Ростовської, Воронезької та Курської областей;
- 59 крилатими (авіаційними) ракетами повітряного, наземного базування Х-101/Х-59/Х-69/”Іскандер-К” із Вологодської, Оренбурзької, Орловської областей;
- 289 ударними БПЛА типу Shahed (120 із них – реактивні), “Гербера” і дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), тимчасово окупований Донецьк, а також Гвардійське і Чауда (тимчасово окупований Крим).
Основними напрямками удару були Київська, Харківська, Вінницька і Дніпропетровська області.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 вівторка, 3 листопада, ППО збила / подавила 309 цілей:
- три балістичні ракети “Іскандер-М”/KN-23/”Циркон”;
- 49 крилатих ракет Х-101/Х-59/Х-69/”Іскандер-К” (інформація стосовно трьох ракет уточнюється);
- 257 дронів.
Зафіксовані влучання на 23 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на 14 локаціях.
Як повідомляв Укрінформ, у Комишувасі Запорізької області 29 людей загинули внаслідок російських авіаударів 2 листопада.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
