Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Війна
Начальник ГУР зустрівся з командирами підрозділів активних дій на Запорізькому напрямку
У межах робочої поїздки на Запорізький напрямок начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко відвідав підрозділи, які виконують бойові та спеціальні завдання, і провів наради з командирами.
Про це повідомила пресслужба воєнної розвідки, передає Укрінформ.
Зазначається, що командири доповіли про результати виконання завдань, зміни в обстановці та актуальні питання, що потребують рішень на рівні командування.
За підсумками Іващенко уточнив завдання підрозділам з урахуванням поточної обстановки та набутого бойового досвіду.
«Ми не можемо змагатися із противником лише кількістю ресурсів. Наша перевага – у здатності швидше побачити зміни, проаналізувати їх і прийняти рішення. Тому практичний досвід підрозділів має безпосередньо впливати на те, як ми плануємо подальші дії, готуємо людей і розвиваємо наші спроможності”, – наголосив він.
Раніше в інтерв’ю Укрінформу Іващенко заявив, що Головне управління розвідки МОУ на третину збільшило кількість особового складу, який залучають до виконання бойових завдань.
Фото: ГУР
Війна
Забезпечення ЗСУ на 15-20% — Сирський розповів про дефіцит і конфлікт із Федоровим
Гострий дефіцит зброї та роботизованих систем у ЗСУ спричинив публічний конфлікт між вищим командуванням і призвів до гучних кадрових переростановок у Міноборони.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.
За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.
Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.
Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.
“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.
За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.
Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.
Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.
Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.
Що раніше говорив Федоров
Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.
У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.
Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.
Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова
Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.
В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.
Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.
Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.
На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.
Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.
Війна
«Азов» зірвав спробу РФ вийти на логістичні шляхи біля Дружківки
Сили оборони у смузі відповідальності 1-го корпусу Нацгвардії «Азов» провели зачистку російських військ, які накопичувалися протягом літа, та зірвали спробу противника вийти на логістичні шляхи для оперативного оточення Дружківки й удару в напрямку Добропілля.
Як передає Укрінформ, про це повідомив 1-й корпус НГУ «Азов» у Телеграмі та оприлюднив відповідне відео.
«У смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» проведено зачистку сил противника, які накопичувалися впродовж літа… Було зірвано спробу противника вийти на логістичні шляхи з метою оперативного оточення Дружківки та удару в напрямку Добропілля», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що операцію провели загін розвідки спеціального призначення (ЗРСП) Ultima Ratio 1-го та 6-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», окремий загін спеціального призначення (ОЗСП) «Туман» 1-го корпусу НГУ «Азов» та батальйону «Шквал» 425-го ОШП «Скеля». Підрозділи діяли за підтримки ОЗСП Lasar’s Group НГУ.
У корпусі додали, що деталі координації дій підрозділів та результати операції показані у відео.
Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 22 вересня, на фронті зафіксовано 247 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: 1-й корпус НГУ «Азов»
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
