Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Війна
ССО показали роботу на Донецькому напрямку
Бійці Сил спеціальних операцій Збройних сил України в результаті спеціальний дій на Донецькому напрямку отримали цінні розвідувальні дані, радіостанції, карти та інше важливе майно російських загарбників.
Війна
Україна вводить особливий режим на кордоні з РФ та Білоруссю: як це торкнеться громадян
Нова норма не означає, що Україна заборонила людям жити в усіх населених пунктах поблизу російського чи білоруського кордону.
У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.
Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.
Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.
Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.
Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.
Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.
На кого поширюються обмеження
Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.
Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.
Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.
Які роботи дозволені
Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.
У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:
- відсіччю збройній агресії проти України;
- обороною України;
- охороною державного кордону.
Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.
Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.
Обмеження діятимуть не назавжди
Новий режим має тимчасовий характер.
Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.
Чи означає це повну заборону перебування біля кордону
Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.
Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).
Що змінилося порівняно з попередніми правилами
Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.
Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.
Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.
Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.
Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.
Війна
Сили оборони уразили місце запуску дронів у Донецьку, ворожі пункти управління і три РЛС
Підрозділи Сил оборони України 9 вересня та в ніч на 10 вересня завдали уражень по низці пунктів управління підрозділів БПЛА, трьох радіолокаційних станціях та інших військових об’єктах російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
У тимчасово окупованому Донецьку уражене місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників типу «Герань»/«Гербера».
Також уражені пункти управління підрозділів БПЛА в Осипенку Запорізької області, Комишуватому Донецької області, Токмаку Запорізької області, Ясногорівці та Очеретиному на Донеччині. Окремо уражені пункти управління підрозділів РФ в Луганському та Зайцевому Донецької області.
У Брянській області РФ уражені три радіолокаційні станції – у Павлині, Картушині та Антонівці (РЛС «Небо-СВ»).
Крім того, у Трубчевську уражений наземний ретранслятор, призначений для управління ударними БПЛА типу «Герань»/«Гербера».
У районі Довжанська Луганської області уражений склад боєприпасів.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони у серпні засобами middle strike уразили 17 одиниць ППО та 30 пунктів управління росіян.
Фото ілюстративне
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoяк змінилась солістка гурту Reflex (фото)
