Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Війна
На фронті від початку доби сталося 125 зіткнень, понад третина
Між Силами оборони України та російськими загарбниками від початку доби зафіксовані 125 бойових зіткнень, на шести напрямках фронту бої наразі тривають, найбільше ворог продовжує тиснути на Покровському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 понеділка, 10 листопада, передає Укрінформ.
Із мінометів й артилерії російська армія сьогодні завдала ударів по населених пунктах Сумської області, зокрема по Кучерівці, Зарічному та Бобилівці, а також по Хрінівці Чернігівської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські захисники відбили вісім атак. Ворог на цій ділянці фронту 68 разів обстріляв позиції Сил оборони та населені пункти, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ здійснили вісім атак у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки. Два боєзіткнення досі тривають.
На Куп’янському напрямку українські оборони відбили вісім атак у районах Піщаного, Петропавлівки, Куп’янська та Глушківки. Два боєзіткнення ще тривають.
На Лиманському напрямку загарбники двічі атакували позиції Сил оборони в районі Корового Яру та в бік Лимана. Одне боєзіткнення досі триває.
На Слов’янському напрямку російська армія шість разів намагалася просунутися на позиції оборонців у районах Серебрянки та Дронівки.
На Костянтинівському напрямку ворог десять разів намагався вклинитися в українську оборону в районах Плещіївки, Олександро-Шультиного, Русиного Яру та Софіївки.
На Покровському напрямку від початку доби росіяни здійснили 51 спробу потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Паньківки, Червоного Лимана, Родинського, Михайлівки, Новоекономічного, Мирнограда, Новопавлівки, Рівного, Лисівки, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії та Дачного. Оборонці стримують натиск: 46 ворожих атак уже відбиті. П’ять бойових зіткнень досі тривають.
На Олександрівському напрямку захисники України зупинили чотири штурмові дії російських військ. Ще одне боєзіткнення досі триває. Ворог намагався просунутися в районах Іванівки, Соснівки, Вороного, Орестополя та Єгорівки.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці успішно відбили три атаки, здійснені армією РФ у районі Зеленого Гаю та в бік Рівнопілля.
На Оріхівському напрямку захисники відбили російську атаку в районі Плавнів. Ще одне боєзіткнення триває.
На Краматорському та Придніпровському напрямках ворог сьогодні ще не проводив наступальних дій.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники активізувалися на островах біля Херсона.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
На Запоріжжі ворог намагається обійти українські позиції біля Малокатеринівки
Російські війська активізували спроби обійти українські позиції через очеретяні зарості в районі Малокатеринівки та на інших суміжних напрямках, зокрема поблизу Запорізької АЕС і Кам’янки-Дніпровської.
Про це у телеефірі повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, передає кореспондент Укрінформу.
“Декілька груп противника намагалися цими очеретними хащами обійти наші позиції і зайти нам у фланг із заходу”, – сказав речник.
За словами Волошина, російські окупанти намагаються також таємно інфільтруватися по днищу колишнього Каховського водосховища під прикриттям заростей, щоб якнайшвидше дістатися до українських позицій і зайти в тил.
“Противник подібні дії намагається здійснити і біля Запорізької АЕС та біля населеного пункту Кам’янка Дніпровська”, – уточнив він.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 9 листопада, були зафіксовані 265 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото з відкритих джерел
Війна
Вибори у Нью-Йорку і візит Орбана до США
Настрою Україні додають результати «євроінтеграційного тижня» – у Брюсселі і не лише
Схоже, головна подія цього тижня відбулася у США. Перші значущі вибори після виборів президентських рівно рік тому принесли приголомшливий результат. Дональд Трамп, звісно, залишається «королем» у Вашингтоні, але відтепер у Нью-Йорку, неформальній столиці світу, є Зохран Мамдані. Чи можна було уявити, щось більш збочене і хворе у владній верхівці Америки. Праве і ліве безумство зійдуться в одному герці. Хто такий Трамп уже всі зрозуміли – й у США, й у світі. Тепер належить познайомитися в реалі, тобто при владі у світовому мегаполісі, з Мамдані – популістом без гальм, практично комуністом, прихильником ХАМАСу й антисемітом у місті, де проживає кілька мільйонів євреїв.
Втім, не будемо поспішати. Згадаємо, наприклад, Ахмеда аль-Шараа, нового сирійського президента. Хто ще рік тому міг уявити, що ватажок ісламістських терористів вдягне костюм і краватку й поїде до Америки домовлятися за участі президента США про співіснування з Ізраїлем?
Але зафіксуємо до уваги важливі речі.
1. Америка виходить на барикади – майже гарантовано. Це дуже погано і для США, і для світу. Сполучені Штати цим демонструють своє нездоров’я і слабкість. Це що, така тепер єдина супердержава, лідер вільного світу?
2. Демократична партія за рік, що минув після жорсткого фіаско у листопаді 2024 року, так і не змогла відновитися, очиститися від лівацького сифілісу, запропонувати реальну альтернативу Трампу. Перспектива появи такої сили не проглядається.
3. Гучні святкування демократами своєї «перемоги» за участі «дідуся Байдена» ситуації не рятують. Про яке «відродження сили» мова? Про залучення ультралівих деструкторів до влади?
4. Звісно, обрання губернаторами штатів Нью-Джерсі та Вірджинія начебто більш притомних демократок обнадіює, але не знімає проблеми Мамдані, який керуватиме де-факто столицею світу, адже саме у Нью-Йорку розташована штаб-квартира ООН.
5. Демократія хвора (дай Бог, щоб не смертельно) як спосіб управління державою, якщо її обличчями, мов викарбувані на медалі профілі, тільки не в ряд, а ніс до носа, опиняються Трамп і Мамдані.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Вашингтон. Візит був анонсований, вважалося, що серед іншого, угорський прем’єр отримав з Москви «завдання», яке не зміг виконати тижнем раніше спецпосланник Путіна Дмитрієв: вплинути на Трампа щодо введення санкцій, запланованого на 21 листопада. Так, Орбан домовився про скасування санкцій «лише» для Угорщини і «лише» на рік. Але на це варто дивитися й ширше: візит Орбана до Вашингтону це такий собі лакмусовий папірець, який дозволяє визначити: чи залишається президент США на новій, реалістичний щодо Росії політичній платформі, чи «синусоїда» його політики знову «вильнула» в бік «Анкоріджу з червоною доріжкою до літака»? Наразі, є привід непокоїтися щодо другого. Україна продовжує проходити «випробування Трампом» і до питання «наскільки воно нам вдається» доводиться повертатися щомісяця. І це ще без врахування впливу внутрішньополітичних розборок: на тижні стало відомо, що допомога Україні від США припинилася через «рекордний» шатдаун, коли виконавча і законодавча влада не можуть погодити бюджет.
Про саміт щодо розширення ЄС, який відбувся у Брюсселі 4 листопада. Ми всі чекаємо, коли вступ до ЄС перейде для України зі сфери великої політики в царину поточної бюрократичної процедури. І можна було б сказати, що ми вже майже там, якби не все та ж Угорщина з Орбаном і його маніякальним антиукраїнством. Втім, процес не зупинився. На минулому тижні було багато інформації саме про це. Єврокомісія опублікувала щорічну доповідь щодо прогресу України в реформах, необхідних для вступу до ЄС. Попередньо претензії до нас там були і досить серйозні, але вони не потрапили в остаточний звіт. У документі згадується ухвалений у липні 2025 року закон, який «демонтував важливі гарантії незалежності НАБУ та САП». Хоча незалежність була «швидко відновлена» після внутрішніх протестів та реакції міжнародних партнерів, Єврокомісія вказує на тиск на інституції та законодавчі ініціативи, які «ризикують підірвати ефективність боротьби з корупцією». Але це все. Єврокомісія знову видала Києву аванс, підкресливши, що Україна виконала умови, необхідні для відкриття кластера 1 (основи), 6 (зовнішні відносини) та 2 (внутрішній ринок). Чому так сталося? Пояснення просте: об’єднана Європа сама потребує України – і як воєнної сили, здатної захистити, і як символу спротиву, що його демократії чинять тоталітаризму в особі агресивної Росії.
Президент Зеленський обговорював питання вступу України до Європейського Союзу і з Дональдом Трампом. Президент США підтримує Україну як майбутнього члена Європейського Союзу, бо наша держава «є частиною Європи географічно, геополітично та історично». Щодо блокування української євроінтеграції Угорщиною, то Трамп пообіцяв зробити «все можливе».
Між тим Марта Кос, комісар Єврокомісії з питань розширення і добросусідства, прогнозує, що Україна зможе продовжити перемовини про вступ до ЄС без схвалення Орбана: «Одним із рішень, яке зараз могло б дозволити відкриття першого кластеру або всіх кластерів для України та Молдови, було б отримання Комісією мандату від Ради ЄС, щоб ми могли продовжувати роботу на експертному рівні». «Коли всі умови будуть виконані, ми зможемо відкрити кластери також офіційно», – каже вона.
В принципі, це можна зрозуміти: ніхто в Європі не хоче, щоби в ЄС раптом виникла одна або кілька нових «угорщин», які будуть спекулювати на принципах справедливості, що діють в Європейському Союзі. Жаль тільки, закон зворотної сили не має і ці нововведення не можна буде застосувати до того самого Будапешта. Що б там не говорили, але дестабілізуюча гра Угорщини уже далася взнаки, ЄС уже не виглядає Землею Обітованою, де цивілізовані народи живуть у достатку, радості та щасті під звуки бетховенської Оди радості – «Обійміться мільйони». Залишається вірити, що це тимчасово.
А ще Європейський Союз розглядає ініціативу щодо встановлення «випробувального терміну» для нових країн-членів. Протягом кількох років держави можуть бути виключені з ЄС у разі відступу від демократичних принципів. Шкода, що закон не має зворотної сили, а то ця норма ідеально б підійшла до сучасної Угорщини. Марта Кос сказала красиво і по суті: «Я не хочу, щоб мене запам’ятали як комісара, яка привела троянських коней» в ЄС.
І ще важлива інформація. Україна отримала статус розширеного партнера Об’єднаних експедиційних сил (JEF). Ми тепер – перша держава, що не входить до об’єднання, але отримала такий статус. Статус «розширеного партнера» означає поглиблення співпраці з цим оборонним альянсом, до якого входять 10 північних європейських держав на чолі з Великою Британією. Альянс діє поза НАТО, але доповнює його можливості. Отримання Україною цього статусу є кроком до ще глибшої інтеграції в європейську систему безпеки.
Якщо ми говорили про можливість приєднання України до оборонних союзів поза межами НАТО – то це саме воно. Точніше, це початок.
Сергій Тихий, Київ
Перше фото – новий мер Нью-Йорка Зохран Мамдані / Фото: Wikipedia
-
Усі новини6 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Події4 дні agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини1 тиждень agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою
-
Відбудова1 тиждень agoУряд Грузії закупить генератори для України на понад $500 тисяч
-
Відбудова1 тиждень agoНа Запоріжжі відновили електропостачання після російської атаки
-
Політика6 днів agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Суспільство5 днів agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
