Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Війна
Пам’яті старшого солдата Андрія Кузьменка (позивний «Покемон»)
Ніколи не сидів склавши руки та мав широке коло захоплень
Андрій народився 27 грудня 1990 року у селі Пологи-Вергуни на Київщині. Під час навчання в місцевій школі грав у постановках народного театру.
“Брав участь у шкільному КВК. У нас батько грає на гітарі, то й Андрій пробував вчитися. Але довго в одному захопленні не затримувався – постійно шукав щось нове для себе”, – розповіла мати бійця Світлана Іванівна.
Захоплювався і спортом: баскетболом, тенісом, хокеєм. Любив ходити із батьком на рибалку та полювання.
Після закінчення школи Андрій вступив до Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування при Національному авіаційному університеті на спеціальність геодезиста-землевпорядника. У 2011 році продовжив навчання в Університеті новітніх технологій.
Працював спочатку геодезистом у будівельній компанії, згодом став виконробом, а потім – і начальником дільниці. У 2018-2020 роках проходив військову службу за контрактом на Київщині.

“Андрій ніколи не сидів склавши руки. Йому було цікаво всюди, він до всього долучався, багато про що мріяв, але якогось одного великого бажання нам не озвучував. Уже як пішов на війну, то говорив, що в нього одна мрія – щоб вона закінчилася, щоб родина була в безпеці. Це стало для нього найголовнішим”, – згадує сестра Інна.
Наприкінці листопада 2021 року Андрій поїхав на чергове будівництво у пристоличний Макарів. Там його й застало повномасштабне вторгнення РФ. 27 лютого 2022 року чоловік опинився в окупації.
“Син якось знайшов можливість і зателефонував нам з іншого номера, сказав, що йде в тероборону. Але біля військкомату військові ЗСУ їм наказали сидіти і не висовуватися. Хоч вони таки намагалися допомагати нашим, робили “коктейлі Молотова””, – розповіла мати.

Одного разу у будинок, де Андрій був із колегами, прилетіла ракета. Вона пробила стіни та спричинила пожежу, але не вибухнула. У чоловіка зайнявся одяг, він отримав опіки ніг.
У рідне село Андрій повернувся відразу, як Макарів звільнили від росіян. Але пробув там недовго: уже 27 квітня 2022 року пішов до ТЦК.
“Він багато побачив у Макарові, багато почув про те, що там відбувалося, як люди страждали, але нам мало що розповідав. Казав лише, що не хоче, щоб таке сталося з нами”, – зазначила сестра.
Спочатку чоловік служив старшим стрільцем-оператором у механізованому підрозділі. У вересні 2022 року його направили на Дніпропетровщину, а згодом – до донецької Авдіївки у складі 110-ї окремої механізованої бригади.

У квітні 2023 року отримав поранення внаслідок влучання по бліндажу. Після операції тривалий час лікувався. Рідні Андрія сподівалися, що його комісують, але розгляд ВЛК затягнувся. Чоловік у той час повернувся в частину та на бойову позицію.
Наприкінці того ж року Андрій Кузьменко зник безвісти під час ворожого штурму позицій під Авдіївкою. Лише у березні 2025 року сім’ю запросили на опізнання: збіглися матеріали ДНК одного із невпізнаних загиблих бійців.
Виявилося, що тіло чоловіка повернули в Україну під час обміну у жовтні 2024 року. Однак точних обставини загибелі Андрія його сім’я так і не встановила.
“Ми намагалися зв’язатися з командуванням, побратимами, щоб дізнатися якісь деталі. Але Андрій перед виходом не казав, куди йде і з ким. На листи, які ми надсилали через військкомат, приходили лише загальні форми, жодної конкретної інформації про місце чи локацію. Ми лише здогадуємося, що це сталося під Авдіївкою десь біля коксохімзаводу”, – сказала Інна.
За офіційними даними службового розслідування, Андрій Кузьменко загинув під час масованої атаки росіян, після якої позиція чоловіка була окупована. Один із побратимів згодом розповів рідним, що із тієї позиції не вижив ніхто.

Захисника поховали 23 березня 2025 року у рідному селі.
Вічна пам’ять Герою!
Фото з сімейного архіву
За матеріалами: Ташанська ОТГ, ПереяславNews.City
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
На фронті за добу – 120 зіткнень, зафіксовані 2299 порушень режиму припинення вогню
Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 120 бойових зіткнень. Cтаном на 7:00 12 квітня зафіксовані 2299 випадків порушення режиму припинення вогню.
Про це Генштаб ЗСУ повідомив у зведенні станом на 08:00 12 квітня передає Укрінформ.
Після 16:00 станом на кінець доби зафіксовані 1723 випадки порушень режиму припинення вогню. А саме: 25 штурмових дій ворога, 365 ворожих обстрілів, 566 ударів дронами-камікадзе («Ланцет», «Молнія») та 767 ударів FPV -дронами. В той же час ударів ракетами, керованими авіабомбами, БпЛА типу Shahed не було.
Станом на 7:00 12 квітня зафіксовані 2299 випадків порушення режиму припинення вогню. А саме: 28 штурмових дій ворога, 479 ворожих обстрілів, 747 ударів дронами-камікадзе («Ланцет», «Молнія») та 1045 ударів FPV -дронами. Ударів ракетами, керованими авіабомбами, БпЛА типу Shahed не було.
За уточненою інформацією, вчора ворог завдав 58 авіаційних ударів, скинувши 184 керовані авіабомби. Крім того, застосував 8458 дронів-камікадзе та здійснив 2947 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 123 – із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема по району населеного пункту Підгаврилівка у Дніпропетровській області, на Запоріжжі від авіаударів постраждали Воздвижівка, Цвіткове, Копані, Чарівне, Рівне, Обще, Омельник, а також місто Херсон.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження живої сили та техніки ворога та два пункти управління.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби ворог п’ять разів атакував позиції українських оборонців, здійснив 46 обстрілів позицій українських військ та населених пунктів, зокрема шість – із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі українських захисників в районах населених пунктів Стариця, Ветеринарне, Приліпка та Вовчанські Хутори.

На Куп’янському напрямку, за уточненою інформацією, ворог чотири рази атакував в бік населених пунктів Петропавлівка та Новоосинове.

На Лиманському напрямку ворог дев’ять разів намагався вклинитися в українську оборону поблизу Зарічного та у бік Шийківки, Дробишевого і Лиману.

На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби українські захисники зупинили чотири спроби загарбників просунутися вперед в районі Платонівки та у бік Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Русиного Яру, Софіївки та Новопавлівки.

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 22 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Дорожнє, Мирноград, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Новопавлівка.

На Олександрівському напрямку ворог атакував шість разів в районах Новогригорівки, Тернового та в бік Привілля.

На Гуляйпільському напрямку відбулися сім атак загарбників у районах населених пунктів Солодке, Оленокостянтинівка, Залізничне, Мирне та у бік Чарівного, Гуляйпільського.

На Оріхівському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

На Придніпровському напрямку ворог проводив три марні наступальні дії в бік Антонівського мосту та о. Білогрудий.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті запровадили режим припинення вогню на час святкування Великодня.
Росіяни під час «перемир’я» вбили українську евакуаційну групу та розстріляли чотирьох полонених.
Війна
Лондон заговорив про роль України в безпеці Ормузької протоки
Міністр збройних сил Великої Британії Ал Карнс заявив у Києві, що Україна може відіграти корисну роль у міжнародних зусиллях із забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. За словами британського посадовця, українські безпілотні технології, напрацьовані під час війни з Росією, уже довели свою ефективність у боротьбі з іранськими дронами Shahed на Близькому Сході.
Україна може відіграти корисну роль у міжнародних зусиллях щодо забезпечення безпеки Ормузької протоки, заявив міністр збройних сил Великої Британії, високо оцінивши її технологію безпілотників як одну з найкращих у світі, повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Цього місяця Велика Британія організувала обговорення з понад 30 країнами щодо того, як знову відкрити протоку на тлі іранської блокади, яка перекрила постачання нафти до світової економіки після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Київ брав участь у консультаціях щодо захисту судноплавства, спираючись на досвід війни з Росією. Україна вже направила понад 200 експертів на Близький Схід, де вони збили іранські безпілотники далекого радіуса дії Shahed.
“Україна має одні з найкращих технологій у світі, які вона розробила тут, під час війни. Я думаю, що це може бути корисним на Близькому Сході, як ми вже бачимо проти безпілотників Шахед, аж до Ормузької протоки”, — сказав Аль Карнс під час візиту до Києва в п’ятницю.
Карнс, який служив полковником у збройних силах Великої Британії до обрання до парламенту два роки тому, заявив, що його візит мав на меті запевнити Київ, що війна в Україні залишається головним пріоритетом оборони та безпеки Великої Британії.
Він применшив напруженість у військовому альянсі НАТО після критики президента США Дональда Трампа на адресу європейських союзників за те, що вони не приєдналися до війни з Іраном, заявивши, що НАТО все ще є “хребтом нашої безпеки”.
Хоча Велика Британія надає Україні фінансування, навчання та військовий потенціал, Карнс зазначив, що Велика Британія також може багато чого навчитися з інновацій Києва на полі бою, зокрема в технології безпілотників, використанні даних та штучному інтелекті.
“Це революція у військовій справі, і нам потрібно діяти швидше”, — сказав Карнс.
Карнс закликав Україну прискорити експорт своїх передових технологій, щоб захопити частину світового ринку, перш ніж інші країни її наздоженуть, а також сприяти навчанню та розвитку разом із союзниками по НАТО.
Україна видала свої перші експортні ліцензії у лютому. Київ сподівається залучити кошти для розширення своєї оборонної промисловості, використовуючи свою зброю як дипломатичний важіль впливу на союзників. Однак деякі керівники галузі скаржилися , що Київ зволікає зі схваленням ліцензій і ризикує втратити можливість, яку надала війна з Іраном.
“Україні потрібно пришвидшити нарощування експортних можливостей. Я все ще вважаю, що найкращі системи знаходяться в Україні, але решта світу наздоганяє”, — сказав Карнс.
У Великій Британії є завод з виробництва українських безпілотників-перехоплювачів, виробництво якого розпочалося в лютому . Ще одна українська військово-технічна компанія зі штаб-квартирою у Великій Британії, UForce, виробляє морський безпілотник Magura.
Нагадаємо, що Велика Британія проводить підготовку військових до можливого конфлікту з Росією на полігонах, які відтворюють умови боїв в Україні. Там солдати відпрацьовують дії у зруйнованому міському середовищі. Навчання організовані Міністерством оборони Британії на тлі зростання безпекових ризиків у Європі.
Раніше ми також інформували, що Велика Британія виділяла сотні мільйонів доларів на закупівлю озброєння для України в межах міжнародної підтримки. Йдеться, зокрема, про фінансування постачання американської зброї та інші оборонні програми.
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Події1 тиждень agoУ кінотеатрах Чехії покажуть український фільм «Мавка. Справжній міф»
-
Суспільство1 тиждень agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Усі новини1 тиждень agoМобілізація музикантів Цибульської – що сталося насправді у Вараші
-
Політика4 дні agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Суспільство4 дні agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
