Війна
Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського
Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України
Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.
Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.
Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.
Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.
«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».
Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.
Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.
Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.
Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.
За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.
«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.
Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.
У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.
«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.
Слава захиснику України!
Фото: Нацполіція, МВС
Німеччина інвестує понад 10 млн євро в інфраструктуру військових навчальних центрів в Україні в межах ініціативи ЄС задля забезпечення довгострокової боєздатності української армії.
Про це заявив федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, передає Укрінформ з посиланням на ZDF.
“Німеччина робить фінансовий внесок розміром понад 10 млн євро в ініціативу ЄС зі створення військових навчальних центрів в Україні. Завдяки цьому фінансуванню Федеративна Республіка фінансує інфраструктуру для створення повноцінного навчального закладу”, – йдеться у повідомленні.
За словами Пісторіуса, створення таких центрів безпосередньо в Україні має на меті підтримку обороноздатності ЗСУ на належному рівні навіть після завершення активної фази бойових дій.
Окрім розбудови інфраструктури всередині України, Німеччина продовжує навчати українських військових на своїх полігонах. Наразі вже майже 27 тис. військовослужбовців Збройних сил України пройшли підготовку у Німеччині.
Як повідомляв Укрінформ, розвиток шести проєктів у сфері спільного виробництва зброї, підписання Drone Deal, підтримка ППО та енергетики стали ключовими темами зустрічі Президента Володимира Зеленського з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія обрала закінчити часткову тишу, яка зберігалась кілька днів, випустивши цієї ночі по Україні понад 200 ударних дронів.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Росія сама обрала закінчити часткову тишу, яка зберігалась кілька днів. За цю ніч випустили по Україні більше 200 ударних дронів. Знову пішли авіабомби на фронті – понад 80, зафіксовано більше 30 авіаційних ударів. Ударні дрони збивалися на Дніпровщині, Житомирщині, Миколаївщині, Сумщині, Харківщині, Чернігівщині, в Києві та області”, — наголосив Президент.
За його словами, є пошкодження об’єктів енергетики, багатоквартирних будинків, дитячого садочка, також зафіксовано удар по цивільному локомотиву на залізниці.
“Відомо, що є поранені через ці удари. На жаль, є і загиблі. Мої співчуття рідним і близьким”, — зазначив Зеленський.
Він нагадав, що українська сторона попереджала про дзеркальні дії у відповідь на всі російські кроки.
“Росія повинна закінчити цю війну, і саме вона має зробити крок до реального, тривалого припинення вогню. Поки цього не сталося, санкції проти Москви потрібні та мають продовжувати працювати й посилюватися. Важливо, щоб не було послаблень і партнери не залишалися осторонь, а продовжували спільну роботу заради безпеки, справедливості та надійного миру”, — наголосив Президент.
Як заявив у соцмережі Х міністр закордонних справ Андрій Сибіга, повторна відмова Володимира Путіна від миру має привести до посилення тиску на Росію та рішучих дій партнерів задля припинення російського терору проти українських міст.
Глава української дипломатії зазначив, що Україна запропонувала Москві продовжити часткове перемир’я після 11 травня. Натомість цієї ночі Росія запустила понад 200 дронів проти України, націлившись на цивільну інфраструктуру. Результатом цього стало поранення щонайменше шістьох людей і загибель однієї людини.
«Повторне відхилення Путіним пропозиції про мир мусить мати для нього наслідки. Потрібен сильніший тиск через ефективні санкції України з довгостроковим ефектом та рішучі кроки наших партнерів», – заявив Сибіга.
На його переконання, настав час зміцнити наші позиції та змусити Москву припинити війну.
«Путін має усвідомити, що для нього ситуація лише погіршуватиметься. Його єдиним варіантом має бути припинення терору», – наголосив міністр.
У цьому контексті він закликав до більшої ролі Європи у мирному процесі, «яка доповнюватиме основний дипломатичний напрямок під керівництвом США”.
Як повідомлялося, 29 квітня Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність Росії оголоситип перемир’я на 9 травня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала офіційних сигналів від Росії щодо припинення бойових дій, попри заяви в соцмережах. Попри це Київ оголосив режим тиші з 6 травня та закликав Москву перейти від риторики до реальних кроків.
6 травня Президент України заявив, що Росія зірвала режим припинення вогню.
7 травня Міністерство оборони РФ оголосило про нібито запровадження режиму припинення вогню з 00:00 8 травня до 10 травня.
Вранці 8 травня Зеленський заявив про порушення Росією перемир’я.
Експерти Міністерства оборони дослідили, як РФ модернізувала крилату ракету Х-101, намагаючись обійти систему протиповітряної оборони України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
За час повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше чотири помітні модернізації стратегічної авіаційної крилатої ракети повітряного базування Х-101.
Метою усіх цих змін було намагання компенсувати зростаючу ефективність ППО України та спроба посилити терор проти українців.
Як наголосив міністр оборони Михайло Федоров, захист цивільних та інфраструктури є топ-пріоритетом Української держави. Ціль – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.
З початку 2026 року українська ППО збила близько 88% російських ракет Х-101, Х-55 та Х-555.
Щоб ефективно протистояти ворожим повітряним атакам, військові інженери та науковці Міноборони України системно досліджують ракети після використання в реальних бойових умовах.
Зокрема фахівці зʼясували, як Росія методично шляхом модернізацій перетворювала ракети Х-101 на засіб цілеспрямованого терору українських міст.
Ракета Х-101 несе потужну бойову частину масою від 450 до 500 кг – порівняну з бойовою частиною морської ракети «Калібр». Але, на відміну від «Калібру», носіями якого слугують кораблі (їх присутність у Чорному морі нині суттєво обмежена після низки успішних ударів Сил оборони), Х-101 запускається зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. Пуски виконуються переважно над акваторією Каспійського моря.
Час польоту ракети від точки пуску до цілі на території України становить близько 12 годин – що, з одного боку, дає час для підготовки до перехоплення, а з іншого, дозволяє Росії запускати масовані хвилі ракет одночасно з різних напрямків.
У базовому варіанті Х-101 мала: моноблочну осколково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг; дальність польоту 2 500 км – із великим запасом, що перевищує відстань до будь-якої точки України; інерційну навігаційну систему на основі лазерного гіроскопа; корекцію за супутниковою навігацією на маршруті; оптико-електронну екстремально-кореляційну систему (ОЕКС) для прицілювання на кінцевій ділянці польоту.
Саме надлишкова дальність стала відправною точкою для серії модернізацій, які Росія провела починаючи приблизно з 2022–2023 років.
Зіткнувшись із тим, що значна частина ракет збивається ще на маршруті, росіяни вирішили скоротити дальність польоту і натомість збільшити руйнівну силу.
Для цього частину обсягу паливного бака передали під другу бойову частину. Замість однієї моноблочної бойової частини ракета отримала тандемну схему – дві бойові частини різних типів загальною масою близько 800 кг.
Фахівці Міноборони України характеризують цю модернізацію так: Росія свідомо обміняла «зайву» дальність на збільшене бойове навантаження, виходячи з того, що «хоч те, що долетить – буде мати потужну дію».
Паралельно з тандемною схемою Х-101 отримала можливість нести касетні бойові частини – кулеподібні суббоєприпаси, які розсіюються над площею цілі.
Це принципово змінює характер ураження: замість одного потужного точкового удару – велика кількість розсіяних елементів, ефективних проти слабозахищених, розосереджених об’єктів (відкриті склади, паливні сховища, промислові майданчики).
Усередині касетних кулеподібних суббоєприпасів містяться сталеві кульки – в деяких варіантах з цирконієвим пояском. Цирконій – метал із температурою самозаймання на повітрі близько 230 – 390°С, який при розльоті від тертя з повітрям запалюється і коли осідає на горючих матеріалах – провокує стійке горіння.
Крім того, в осколково-фугасних бойових частинах Х-101 в якості вибухової речовини використовується пластизольна вибухова речовина нового покоління (вона приблизно на 30-40% потужніша за гексоген) і в них наявні додаткові капсули з гідридом титану, який також має сильну пірофорну дію.
Саме тому після ударів Х-101, особливо з касетними суббоєприпасами, на місцях влучань фіксуються пожежі. Наявність цирконію та інших пірофорних елементів свідчить, що ці боєприпаси проєктувались для ураження нафтосховищ, паливних баз та інших цивільних обʼєктів.
Росіяни позиціонують Х-101 як ракету для ураження «ключових об’єктів інфраструктури». Це – прямий індикатор: якщо у військовому призначенні ракети зафіксовані цивільні промислові цілі, це означає, що терористичні задачі були закладені в ракету на стадії проєктування.
Тому не дивно, що зараз касетна бойова частина з цирконієм була реалізована в конструкції ракети саме для ураження цивільної інфраструктури, зазначили у Міноборони.
У результаті третьої модернізації були вдосконалені системи наведення ракети Х-101.
Х-101 використовує комбіновану навігаційну систему: інерційна система на лазерному гіроскопі – основна на всьому маршруті, практично не піддається придушенню засобами РЕБ; супутникова навігаційна система – коригує накопичену похибку інерційної системи; оптико-електронна екстремально-кореляційна система (ОЕКС) – здійснює «прицілювання» на фінальній ділянці (~20 км до цілі).
Принцип роботи ОЕКС: ще до пуску в пам’ять системи закладаються «портрети» кількох опорних площадок місцевості на відстані 20, 15, 10, 5 км від цілі – вони привʼязані до характерних орієнтирів (мости, перехрестя доріг, залізничні розв’язки, річки).
У польоті ракета на кінцевій ділянці траєкторії знімає зображення місцевості під собою і порівнює з еталонними «портретами», підготовленими за знятими з супутника знімками. Отримавши точку відносно «портрета» як орієнтира, вона коригує траєкторію для атаки цілі.
ОЕКС не наводиться на саму ціль – вона орієнтується по навколишній місцевості й уже знаючи свою швидкість і позицію, розраховує фінальний маневр. Сама система пасивна – не випромінює і тому не піддається придушенню класичними засобами РЕБ.
Модернізації системи наведення включали оновлення алгоритмів ОЕКС для підвищення точності ідентифікації «портретів» опорних точок.
У міському середовищі ОЕКС суттєво деградує: хаотична забудова, тіні будівель, змінне освітлення роблять оптичну «картинку» нестабільною. Подібних орієнтирів у місті може знайтися десятки і система ідентифікує не той. Тому, коли Росія бʼє по великих містах, вона свідомо розуміє, що про точність не йдеться, і, тим не менше, завдає ударів.
Приблизно у 2024-2025 роках на Х-101 встановили комплекс бортового радіоелектронного захисту (РЕЗ) СП-504 з антенами зверху і знизу фюзеляжу. Він має дві підсистеми: активна система – фіксує випромінювання наземних РЛС і бортових радарів повітряних перехоплювачів. У відповідь генерує імітаційні завади, змушуючи радари «бачити» хибні цілі, а зенітні ракети – відхилятися за хибними сигнатурами; пасивна система – відстрілює теплові й дипольні пастки (хибні цілі для ракет із тепловим і радіолокаційним наведенням). Спрацьовує автоматично, коли система фіксує опромінення ракети радаром або головкою самонаведення.
Фахівці Міноборони України зафіксували падіння ракет, де теплові пастки не були відстріляні – це свідчить про те, що алгоритми системи реагують лише на реальне опромінення і не спрацьовують «вхолосту».
Паралельно з модернізацією ракети Росія стикнулася з проблемою на рівні носіїв – стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160.
Через масштаб застосування й велику відстань маршрутів (наприклад, за один виліт з аеродрому «Українка» до Каспію Ту-160 витрачає 6-8% міжремонтного ресурсу двигунів) носії швидко вичерпують ресурс.
Як наслідок, Ту-95МС тепер несе по дві ракети замість шести, кількість боєздатних носіїв скорочується, а потенціал ядерної тріади Росії об’єктивно зменшується – адже ці самі літаки є носіями стратегічної ядерної зброї.
Ще одна показова деталь – маркування ракет, які збиваються або падають. Аналіз підтверджує: складові частини виробляються за кілька місяців наперед, але фінальне складання ракети відбувається за тиждень-два до пуску. Це означає, що докризового запасу вже немає – Росія виробляє й одразу витрачає, працюючи «з коліс».
У Міноборони зазначили, що більше бойове навантаження, запалювальні елементи, активний захист від перехоплення – все це не ознаки технологічного прориву, а адаптація до умов, де значна частина ракет знищується ще в польоті.
Як повідомляв Укрінформ, експерти Міноборони провели дослідження уламків ракет із КНДР, які Російська Федерація застосувала для ударів по Україні.
Фото: defence-ua
-
Події7 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса6 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова7 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини6 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»