Connect with us

Війна

Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського

Published

on


Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України

Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.

Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.

Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.

«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.

Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.

Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.

Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.

Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.

За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.

«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.

У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!

Фото: Нацполіція, МВС



Джерело

Війна

Прикордонники показали, як генерал і полковники ДПСУ зайшли в село Карпівка за 3,5 кілометра від ворога

Published

on


На сьомий день після звільнення села Карпівка Донецької області на Лиманському напрямку туди зайшли командири Державної прикордонної служби – генерал, два полковники та Герой України.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі прикордонної бригади «Помста».

Як зазначається у повідомленні, тоді ще тривали бої за сусіднє селище Нове, а в Карпівці тільки закріпилася піхота.

«До найближчих позицій росіян тоді було лише три з половиною кілометри. Попри загрозу, командири бригади “Помста” та офіцер підрозділу “Дозор” разом із досвідченими піхотинцями обійшли сім піхотних позицій, щоб особисто привітати з успішним проривом військових, які закріпилися й тримали оборону на нових рубежах. Це був не формальний візит. У кожному бліндажі відбулася важлива щира розмова», – йдеться у повідомленні.

Повідомляється також, що під час заходу до звільненої Карпівки генерал-лейтенант, командир бригади «Помста» Сергій Дейнеко та полковник, комендант підрозділу «Срібна трійка» Віталій Фасоля навідали єдиного мешканця села – діда Володю. Володимир пережив окупацію і запеклі бої. Кожного разу, передаючи провізію, у тилу пам’ятають про цього сміливого українця і передають йому пакунок їжі.

Читайте також: Сили оборони показали, як звільнили Карпівку на Лиманському напрямку

«На зворотному шляху на офіцерів чекала ворожа пастка – “почекун” (замаскований ворожий безпілотник , який окупанти навмисно виставляють уздовж доріг чи маршрутів логістики у режим очікування – ред.). Але Герой України на псевдо “Кілер” миттєво відреагував і з першого ж пострілу збив ворожий дрон. Цей епізод потрапив на відео», – повідомили у «Помсті».

Там також зазначили, що унікальні кадри військові тривалий час не оприлюднювали. «Навіть після того, як про результати операції “Вівальді” дізналася вся країна, вони не поспішали розповідати про цей ризикований візит. Лише тепер відео стало доступним широкому загалу. На ньому – не лише зустріч командирів із бійцями, а й свідчення особливої довіри та бойового братерства між людьми, які разом несуть відповідальність за звільнену українську землю», – наголошується у повідомленні.

Відео з особистого архіву прикордонників також оприлюднене на сайті ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, про звільнення села Карпівка на Лиманському напрямку стало відомо 28 вересня. Зокрема, у Державній прикордонній службі показали, як звільняли його спільно з Третім армійським корпусом.

Наприкінці вересня також повідомлялося, що Третій армійський корпус завершив третій сезон операції «Вівальді», звільнивши населені пункти Нове, Рідкодуб і Катеринівку та відновивши контроль над Карпівкою і Новомихайлівкою. За час наступальних дій корпус повернув під контроль 176 км² української території.

Фото: пресслужба прикордонної бригади “Помста”



Джерело

Continue Reading

Війна

Під Ростовом спалахнув завод “Аксайкардандеталь”: в InformNapalm розповіли, що він виробляє (відео)

Published

on



Над промзоною Аксая піднявся чорний дим: горить завод “Аксайкардандеталь”, чиї верстати, за оцінкою InformNapalm, придатні й для військових замовлень.

Велика пожежа спалахнула 13 жовтня в Аксаї під Ростовом-на-Дону. Вогонь охопив територію машинобудівного заводу “Аксайкардандеталь”. За російськими даними, попередня площа загорання становить близько 3000 квадратних метрів, а над промзоною піднявся густий чорний дим. Про це повідомляє InformNapalm.

Підприємство працює з 1955 року й випускає карданні вали, шарніри, вузли трансмісій та інші механічні компоненти для сільськогосподарської і спеціальної техніки. Проте, як передає джерело, його можливості ширші: тут є потужності для гарячого штампування, високоточної металообробки, лазерного різання та роботи на верстатах із числовим програмним керуванням.

У вересні 2025 року директор заводу В’ячеслав Покровський розповідав про модернізацію виробництва та закупівлю південнокорейських і китайських верстатів. Він також підтверджував, що підприємство розширює напрям механічної обробки й може виготовляти компоненти для інших галузей.

Саме це робить об’єкт цікавим у контексті російського ВПК. Карданні передачі та шарніри використовують не лише в цивільних машинах, а й у військовій автомобільній та спеціальній техніці. Тобто наявні технології дозволяють заводу потенційно виконувати замовлення подвійного призначення.

Вогонь, за попередніми повідомленнями, охопив складські приміщення з пластиковою продукцією. На заводі є окрема дільниця, де роблять пластикові захисні кожухи для карданних валів. Масштаби пошкоджень основних цехів і причина пожежі поки невідомі.

Раніше повідомлялося, що магістральний газопровід, яким центральноазійський газ іде до Росії, вибухнув у Пензенській області. Аварійну ділянку відключили, у трубі догорає паливо, постраждалих немає.

Також великий нафтопаливний термінал Новошахтинського заводу нафтопродуктів у Ростовській області догорів після атаки дронів 10 жовтня. Об’єкт палав дві доби, а після пожежі там зафіксували серйозні руйнування.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сирський каже, що перекидання сил із Курська не змінило б ситуацію під Покровськом

Published

on



Курська операція у 2024 році дала змогу зірвати наступальні плани Росії, змусити її перекинути близько 70 тисяч військових і відновити боєздатність українських підрозділів. Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вважає, що спрямування залучених до операції сил на оборону Покровського напрямку не змінило б суттєво ситуацію, оскільки там росіяни зосередили майже 100-тисячне угруповання.

Як передає Укрінформ, про це Сирський сказав в інтерв’ю BBC News Україна.

«Ні, не краще. Питання в тому, що на Курському напрямку в наступальному угрупованні застосували тільки три неповних бригади десантно-штурмових військ і два штурмових батальйони», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи варто було спрямувати ресурси на оборону східного фронту.

За словами Сирського, повним складом наступала лише одна бригада. Дві інші спочатку діяли силами двох батальйонів, а 95-та бригада перед операцією виходила з важких боїв на Торецькому напрямку. Інші залучені частини виконували завдання із закріплення та утримання зайнятої території, маючи укомплектованість на рівні 60-70%.

«Тобто якби їх застосували на Покровському напрямку, – і ми Покровський напрямок розглядаємо як два напрямки, Добропільський і Покровський, – то на цьому напрямку у росіян було зосереджено майже стотисячне угруповання військ і ці дві, а потім ще одна бригада, вони б не зіграли ніякої ролі, з огляду на їхній технічний стан», – пояснив колишній головнокомандувач.

Він зазначив, що українське командування обрало Курський напрямок після вивчення всієї лінії фронту. На початку літа 2024 року Росія наступала на 13 оперативних напрямках, подекуди маючи перевагу в 4,5-6 разів. Водночас на Сумщині російська оборона ослабла після перекидання військ на Харківський напрямок.

«Але на Сумському напрямку значно послабилась його оборона, і фактично не було активних військ, тому якраз і було прийнято рішення мною про проведення наступальної операції, яке було затверджено Президентом України», – сказав Сирський.

За його словами, протягом місяця українські військові взяли під контроль 1273 квадратних кілометри російської території. Росія перекинула на Курщину близько 70 тисяч військових, а її наступальні дії припинилися на всіх оперативно-стратегічних напрямках, крім Покровського.

«Тобто це дало нам можливість фактично підготувати резерви, дати перепочинок нашим військам і відновити боєздатність цих військ, які зазнали втрат в таких важких боях», – зазначив Сирський.

Читайте також: Сирський: Досвід української армії вже змінює уявлення НАТО про сучасну війну

Він додав, що на Курському напрямку російська оборона була слабкою: підрозділи прикриття кордону складалися переважно зі строковиків і були розтягнуті вздовж фронту на 10-12 кілометрів. Після початку українського наступу російські війська хаотично перекидали підрозділи, які відразу вступали в бій і зазнавали значних втрат. За російськими даними, наведеними Сирським, у деякі дні співвідношення втрат на Курському напрямку становило один до п’яти не на користь російських військ.

Як повідомлялося, українські війська розпочали операцію в Курській області РФ 6 серпня 2024 року, перетнувши державний кордон у районах Суджі та Кореневого.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.