Війна
Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)
Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області
Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.
“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.
“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.
“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся
Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.
“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.
Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.
“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».
Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.
“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.
“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».
“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».
Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.
Шана і слава Герою!
Фото: особистий архів Оксани Павленко
Війна
Драпатий і Хмара обговорили з британським колегою посилення ППО
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра оборони України Євгеній Хмара, головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий та начальник Штабу оборони Збройних сил Великої Британії головний маршал авіації Річард Найтон обговорили посилення української протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомляє у Фейсбуці.
За словами Хмари, «разом із Великою Британією працюємо над рішеннями, які мають посилити Україну та захист нашого неба».
Хмара подякував Великій Британії за лідерство і системну підтримку України.
Сторони обговорили роботу України для перехоплення ініціативи на полі бою.
У тісній координації з головнокомандувачем ЗСУ Міноборони готує подальші дії, які мають посилити тиск на Росію, збільшити втрати ворога і вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.
Обговорили, як рухатися спільно, зокрема – антибалістичні проєкти, де можливий внесок Великої Британії.
«Окремо розраховуємо на допомогу в постачанні ракет для систем ППО, а також ракет Meteor для літаків Gripen для протидії російським носіям КАБів. Також обговорили постачання антишахедних засобів, яке може бути профінансоване за рахунок доходів від заморожених російських активів», – підкреслив Хмара.
За словами очільника Міноборони, «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів. Працюємо для того, щоб Україна, Велика Британія і вся Європа були готові протидіяти сучасним загрозам і викликам майбутнього».
Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої російської атаки на Київ закликав міжнародних партнерів не зволікати з рішеннями щодо посилення української ППО.
Фото: Міноборони
Війна
Дрони СБУ уразили у Краснодарському краї чотири радіолокаційні станції
Дрони Служби безпеки України уразили у Краснодарському краї РФ три радіолокаційні станції «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба безпеки України.
СБУ цієї ночі завдала чергових успішних ударів по паливній та військовій інфраструктурі РФ. Ці спецоперації здійснюються на виконання поставлених Президентом України Володимиром Зеленським завдань щодо зниження військового потенціалу ворога, ідеться в повідомленні.
Далекобійні безпілотники СБУ уразили інфраструктуру трьох нафтопереробних заводів в Уфі (Республіка Башкортостан РФ), що розташовані на відстані 1600 км від державного кордону України. Йдеться про підприємства «Башнафта-УНПЗ», «Башнафта-Новойл» та «Башнафта-Уфанафтохім», які входять до структури «Башнефті» та утворюють один із найбільших нафтопереробних кластерів Росії.
Загальна потужність цих підприємств становить понад 23 млн тонн нафти на рік. Уфа є одним із ключових центрів нафтопереробки РФ, а місцеві НПЗ забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу, мастильних матеріалів та іншої продукції, яка використовується, зокрема для забезпечення потреб російської армії.
Нафтопереробні заводи залишаються одними з найважливіших законних військових цілей на території РФ. Саме вони забезпечують російську армію пальним, а також формують значну частину доходів, за рахунок яких Кремль фінансує свою агресію, наголосили в СБУ.
Окрім цього, дрони СБУ уразили у Краснодарському краї три РЛС «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2», які використовуються ворогом для виявлення повітряних цілей.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження підсанкційного російського контейнеровозу Yanina та інфраструктури трьох нафтопереробних заводів у Башкортостані.
Війна
Судно Яніна — контейнеровоз затонув у Чорному морі
Українські дрони нібито атакували “мирне” російське судно у Чорному морі. Контейнеровоз “Яніна” належить найбільшій російській транспортно-логістичній компанії FESCO, яка входить до структури держкорпорації “Росатом”.
Два українські дрони за 130 миль від Новоросійська атакували судно “Яніна”. Про це заявив голова “Росатому” Олексій Ліхачов.
За його словами, судно нібито перевозило цивільну продукцію — від заморожених продуктів до будівельних та оздоблювальних матеріалів.
“Це був звичайнісінький мирний контейнеровоз, що йшов у міжнародних водах”, — заявив Ліхачов.
При цьому, як зазначається, команда судна встигла залишити теплохід після того, як він почав тонути.
Більшість членів екіпажу було врятовано командою судна Delphinus на чолі з капітаном з Єгипту, а останнього з 17 людей врятували гелікоптери морської авіації, зазначив голова “Росатому”.
Атака на судно “Яніна”: реакція України
Президент України Володимир Зеленський підтвердив атаку на підсанкційне російське судно у Чорному морі.
“Завдяки точності наших Сил оборони він пішов на дно”, — прокоментував удар по контейнеровозу глава держави.
Зазначимо, згідно з відкритими даними, контейнеровоз YANINA вийшов 15 липня з індійського порту Мундра.
Балкер був збудований у 2005 році і спочатку ходив під прапором Південної Кореї. До складу флоту компанії FESCO контейнеровоз “Яніна” було прийнято у вересні 2021 року.
Нагадаємо, в адміністрації американського президента Дональда Трампа раніше попередили Україну про небажаність атак на судна в Чорному морі, які не належать Російській Федерації.
Водночас, іноземні судна тимчасово перестали заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
