Війна
Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)
Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області
Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.
“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.
Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.
“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.
У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.
“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся
Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.
“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.
“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.
Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.
“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».
Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.
“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.
6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.
“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».
“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».
Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.
Шана і слава Герою!
Фото: особистий архів Оксани Павленко
Росія на практиці виявилася найбільш неготовою до асиметричних дій українських морських безпілотників, що дозволило Україні суттєво обмежити активність російського флоту в Чорному морі та фактично заблокувати його в пунктах базування.
Про це в ефірі Українського радіо заявив капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках Андрій Риженко, передає Укрінформ.
За його словами, сучасна війна на морі дедалі більше відходить від принципу кількісної переваги та спирається на маневреність і використання слабких місць противника.
«Маневрена війна на морі в тому числі побудована на асиметрії. Асиметрія означає, що ти виявляєш якісь слабкі потужності ворога і їх експлуатуєш або знищуєш», – пояснив експерт.
За словами Риженка, російський Чорноморський флот створювався за підходами часів Холодної війни, із розрахунком на масштабне застосування великої кількості кораблів, але поява морських дронів виявила критичну вразливість такої моделі.
«Ставка робилась на таку величезну силу, яка висаджується, задавлює фактично цією силою опонента і виконує свої завдання. Але завдяки такому асиметричному підходу була виявлена критична вразливість всіх цих величезних російських кораблів від морських дронів», – зазначив він.
За словами експерта, попри значну перевагу Росії на початку повномасштабної війни, Україні вдалося змінити ситуацію завдяки сучасним технологіям.
«І завдяки такому інноваційному підходу, програючи у співвідношенні сил сторін 12 до 1 на початок війни і 4 до 1 на теперішній час, Україна фактично заблокувала сили противника в портах і пунктах базування», – сказав він.
Експерт додав, що нині російські бази, зокрема у Севастополі та Новоросійську, значно посилили оборону та змушені концентрувати додаткові ресурси для протидії морським дронам.
«Якщо раніше росіяни постійно мали у морі 50 кораблів і суден, то зараз кількість кораблів переважно становить “нуль”. І це якраз завдяки цьому. Тому дрони дійсно написали нову сторінку», – зауважив він.
Також Риженко назвав перспективним подальше застосування безпілотних систем у Чорному морі для контролю морських ділянок, захисту портів і морської інфраструктури, охорони судноплавства та недопущення виходу противника на рубежі застосування зброї.
Окремо експерт зазначив, що український досвід використання морських дронів уже активно вивчають західні партнери та адаптують його і в оперативні концепції, і в технологічні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія виділяє 1,2 млрд норвезьких крон (109 млн євро) на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.
Фото: ОП
На лінії кордону Чернігівської області з Росією спроб армії РФ зайти на українську територію наразі не спостерігається, натомість переважають обстріли з того боку кордону.
Про це в телеефірі розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Станом на зараз у Чернігівській області на лінії кордону з Росією активності руху, спроб заходу піхотних або диверсійно-розвідувальних груп ми не фіксуємо. Але для цього регіону ризик зміни тактики ворога залишається. Станом на зараз переважають обстріли з артилерії, авіації періодично й обстріли за допомогою БПЛА», – сказав Демченко.
Водночас, за його словами, є спроби заходу ворожих ДРГ на Чернігівщині та Сумщині з метою мінування української території, і до цього прикуто увагу Сил оборони.
«Для Чернігівської та Сумської областей зберігається, зокрема, загроза застосування ворогом своїх ДРГ. Попри те, що активність таких дій противника за останній час суттєво зменшилася, але спроби періодично є, зокрема, з метою мінування місцевості з надією, що на таких засобах підірвуться українські воїни. Тому кожна складова Сил оборони має антидиверсійні резерви й пильно стежить за кордоном, прикордонням за допомогою безпілотників, аби вчасно викрити такі спроби ворога – особливо, якщо вони будуть нарощуватися», – запевнив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, РФ продовжує використовувати повітряний простір Білорусі для атак ударними дронами по території України.
Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Про це повідомили в оборонному відомстві, передає Укрінформ.
Як зазначається, торік за цей самий період міністерство кодифікувало й допустило до експлуатації 659 зразків ОВТ.
Серед кодифікованих цьогоріч – понад 300 нових безпілотних авіакомплексів, 188 боєприпасів, 128 засобів зв’язку, понад 60 засобів радіоелектронної боротьби/радіоелектронної розвідки, 50 нових наземних роботизованих комплексів, майже 50 одиниць бронетехніки та спеціальних бронеавтомобілів.
«Усі ці зразки підтвердили свої характеристики у жорстких умовах випробувань. Більшість з кодифікованих зразків уже використовуються Силами оборони України», – зауважують у відомстві.
Згідно з даними міністерства, із тисячі кодифікованих зразків 892 є продукцією українського оборонно-промислового комплексу. Це свідчить про зростання спроможностей вітчизняного ОПК, адже торік частка українських зразків серед кодифікованих становила 69,6%, позаторік – 74,6%.
«Українські виробники створюють саме високотехнологічні зразки ОВТ, що відповідають вимогам сучасної війни», – наголошують у Міноборони.
Крім летального озброєння, цьогоріч кодифіковані 68 автомобілів різного типу та призначення, 34 зразки техніки тилу, 16 інженерних засобів, дев’ять засобів технічного обслуговування ОВТ.
До арсеналу Сил оборони ввійшли також нові надводні засоби, стрілецьке озброєння, зразки оптики, засоби радіаційного, хімічного й біологічного захисту, макети, програмне забезпечення тощо.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Кабмін виділив із резервного фонду 10,8 млрд грн на закупівлю й виробництво озброєння.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса7 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Події7 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі