Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

Головний захист від балістики

Published

on




Характеристики і темпи виробництва ракет для систем Patriot



Джерело

Continue Reading

Війна

Проєкт «Перевірено боєм»: у новому випуску

Published

on


У новому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу знайомляться з броньованим автомобілем Oncilla разом із бійцями 25-ї бригади імені князя Аскольда Національної гвардії України.

Військовослужбовець із позивним «Таксист» розповість, чому цю машину назвали на честь дикого кота, наскільки вона маневрена в умовах сучасної війни та які можливості дає екіпажу під час бойових завдань.  

«Раніше був український проєкт “Дозор-Б”, але він зазнав модернізації та вдосконалення. Онцила – це швидкий та маневрений кіт. Від цього й пішла така назва», – зазначив військовий.

Боєць пояснює, що машину створювали насамперед для швидких і небезпечних операцій.

«Ця машина має капсульний тип захисту. Створена була для того, аби швидко заїхати з десантом або зі штурмовиками на певну ділянку, виконати свою роботу і так само швидко виїхати назад», – розповідає нацгвардієць.

Зі свіжого випуску програми можна дізнатися, як працює система автоматичної підкачки шин, для чого бронеавтомобілю потужна лебідка, дистанційно керований бойовий модуль і димові гранати.

«Димові гранати використовуються, коли ми вже виконали свою роботу і потрібно відходити. Випускаються димові гранати, і ми можемо через дим швидко покинути цю місцевість», – поділився боєць.

Окрему увагу військовий приділяє мобільності машини, адже саме вона нерідко визначає успіх виконання бойового завдання.

«Цей автомобіль дуже добре себе показує по лісистій місцевості, по полях, по бездоріжжю. Це база 4х4, повний привід. Якісь болота, бруд – вона дуже добре проходить», – констатує боєць.

А ще ведуча Христя Равлюк вперше сяде за кермо «Онцили» та перевірить, наскільки легко опанувати бронемашину, яка щодня працює на передовій.







Проєкт «Перевірено боєм»: можливості броньованого автомобіля Oncilla / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 9

Програма «Перевірено боєм» – про техніку, якій довіряють життя, та військових, які щодня перевіряють її у реальному бою. Журналісти проєкту тестують зброю і техніку, яку обирають Сили оборони. Дивіться новий випуск у середу, 22 липня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Як повідомлялося, Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони бронетранспортер Oncilla-Shturm, призначений для виконання широкого спектра завдань.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Війна

Звільнення Сирського — яку посаду може зайняти ексголовком ЗСУ — ЗМІ

Published

on



Після звільнення з посад колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов, ймовірно, не братимуть участі в операційному управлінні військами. Водночас їхній досвід і професійна експертиза можуть бути використані в інших напрямах.

Як пише видання “РБК-Україна”, посилаючись на власне поінформоване джерело, після відставки Сирський і Гнатов не займатимуться операційною діяльністю.

За словами співрозмовника видання, обидва військові й надалі можуть бути залучені до роботи, однак уже не в ролі командувачів, які ухвалюють оперативні рішення. Очікується, що вони зможуть використовувати свій досвід у сфері стратегічного планування, експертної та консультативної діяльності.

Джерело зазначило, що їхні знання та професійна експертиза залишаються цінними для оборонної сфери, тому вони можуть бути залучені до інтелектуальної та візійної роботи.

Водночас, за інформацією співрозмовника, одним із можливих напрямів подальшої діяльності Олександра Сирського є система військової освіти. Остаточне рішення щодо його майбутньої посади наразі ще не ухвалене.

“Вони точно не будуть займатися операційною діяльністю. У них є знання, експертиза, тож вони будуть долучені інтелектуально, візійно. Сирський може бути десь в системі військової освіти — але ще побачимо”, — сказав співрозмовник видання.

Водночас у своїй останній публікації Володимир Зеленський повідомив, що під час наради вже визначили подальші напрями роботи для колишнього головнокомандувача Олександра Сирського та генерала Андрія Гнатова.

Звільнення Сирського — що про це відомо

Нагадаємо, що 21 липня ввечері стало відомо про звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ, хоча офіційного підтвердження на той момент ще не було. Перед цим президент Володимир Зеленський провів окремі зустрічі з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та самим Сирським, а згодом повідомив про кадрові зміни у військовому керівництві.

Зокрема, причиною звільнення Олександра Сирського стали кількаденні акції протесту, що відбувалися в різних містах України. Їхні учасники виступали проти відставки міністра оборони Михайла Федорова та одночасно закликали звільнити Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ.

Зрешто, 21 липня президент Володимир Зеленський призначив новим головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, разом із новим керівництвом уже визначено, якою має бути оновлена конфігурація Генерального штабу ЗСУ.

Також Фокус писав, що посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний публічно привітав Михайла Драпатого з призначенням на посаду головнокомандувача Збройних сил України. У своєму зверненні він наголосив, що на нового очільника ЗСУ чекають надзвичайно складні випробування.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.