Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

Пам’яті рятувальника Євгена Сагайди

Published

on


Був справжнім фанатом своєї справи і завжди радів, що робить світ кращим

Євген народився 13 липня 1998 року у селищі міського типу Новодонецьке Донецької області. З дитинства захоплювався плаванням та важкою атлетикою.

У 2015 році хлопець вступив до Національного університету цивільного захисту України і після закінчення навчання за розподілом потрапив до Маріуполя на посаду начальника відділення частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування.

“Як керівник він був дуже щирою людиною. До своїх поставлених задач, до робіт з розмінування місцевості ставився дуже відповідально. Ніколи не порушував дисципліни”, – заявив начальник групи піротехнічних робіт ЧПР та ГР АРЗ СП Андрій Галісєвич.





Із перших днів повномасштабного російського вторгнення рятувальник брав участь у розмінуванні Донецької області.

Особовий склад піротехнічного розрахунку, який він очолював, проводив роботи з розмінування Костянтинівки, Красногорівки, Добропілля, Святогірська, Лиману, селищ Богородичне, Тетянівка, Шандриголове, Сергіївка, Малинівка, смт Удачне тощо.

Останній виїзд Євгена на проведення піротехнічних робіт відбувся 12 грудня 2022 року. Того дня співробітників ДСНС направили до приватного сектору Костянтинівки на місце падіння гелікоптера по вулиці Трудова, 17 для проведення робіт з розмінування місцевості.

Під час них сталася детонація зарядженої касети НАР (некерованої авіаційної ракети), в результаті чого старший лейтенант служби цивільного захисту отримав травми, несумісні з життям.

Указом Президента України №81/2023 від 15 лютого 2023 року Євгена Сагайду було посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

У чоловіка залишилися дружина Людмила і донька Майя.

Ті, хто знав Євгена, вважають його справжнім прикладом служіння Україні і рішучою людиною. Він завжди залишався чуйним і доброзичливим, завжди був готовим прийти на допомогу іншим, турбувався про товаришів і ніколи не залишав їх у біді.

“Під час виконання завдань за призначенням Євген зарекомендував себе з найкращої сторони. Він був взірцем для усього особового складу і піклувався про підлеглих”, – зазначив Галісєвич.

“Він завжди був готовим ризикувати заради інших. Його безстрашна суть і величезне серце надихали нас усіх. Він був справжнім фахівцем своєї справи, хоробрим командиром і ніколи не ховався за спинами колег. Євген був привітним і сміливим”, –  сказав друг Станіслав Литовченко. 

Вічна пам’ять Герою!

За матеріалами Книги пам’яті органів системи МВС УкраїниСпогадів керівництва Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби

Published

on



Російські війська від початку доби 140 разів атакували позиції захисників України, на семи напрямках фронту бої тривають, найбільше ворог тисне на Покровському напрямку.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Артилерійських обстрілів завдавали росіяни по Голубівці, Бобилівці, Товстодубову, Миколаївці, Нововасилівці, Кучерівці, Брусках, Рудаку, Заріччю Сумської області та Хрінівці Чернігівської області.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав два авіаційні удари, скинув шість керованих авіабомб, а також здійснив 103 обстріли, зокрема два – з РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили три ворожі атаки поблизу Вовчанська, Синельникового, Кам’янки та у напрямку Колодязного й Дворічанського. Ще чотири бойові зіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку російські загарбники тричі намагалися прорвати оборону в районі Петропавлівки, Піщаного та у напрямку Шийківки. Два бойові зіткнення тривають.

На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила 15 атак поблизу Надії, Дружелюбівки, Нового Миру, Карпівки, Ставків, Зарічного, Дробишевого, Шандриголового, Новоселівки, а також у напрямку Олександрівки, Лимана та Синьківки. Шість бойових зіткнень тривають.

Читайте також: Прикордонники знищили на Торецькому напрямку китайську РСЗВ

Сили оборони відбили сім ворожих атак на Слов’янському напрямку. Агресор проявляв активність у районах Серебрянки, Діброви, Дронівки, Сіверська, Виїмки та Федорівки. Ще два бойові зіткнення тривають.

На Краматорському напрямку ворог проводив вісім наступальних дій поблизу Васюківки, Міньківки, Віролюбівки, Часового Яру, Ступочок та у напрямку Білокузьминівки. Сили оборони успішно зупинили сім ворожих атак, ще одне бойове зіткнення триває.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 штурмових дій у районах Білої Гори, Костянтинівки, Щербинівки, Торецька, Плещіївки, Русиного Яру, Новооленівки, Степанівки, Софіївки. Тривають два бойові зіткнення.

Читайте також: Коли ворог нарешті видихнеться?

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 52 спроби потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Шахового, Нового Шахового, Паньківки, Никанорівки, Червоного Лиману, Родинського, Мирнограда, Новоекономічного, Рівного, Покровська, Котлиного, Удачного, Новопавлівки, Новомиколаївки, Філії, Дачного та у напрямку Гришиного. Сили оборони стримують натиск та відбили 48 ворожи атак.

На Олександрівському напрямку ворог намагався прорвати українську оборону у районах Олександрограда, Вороного, Соснівки, Вербового, Злагоди, Привільного, Єгорівки, Красногірського. Сили оборони відбили десять ворожих штурмів, ще одне бойове зіткнення триває. Авіаційного удару зазнав населений пункт Великомихайлівка.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони зупинили чотири ворожі атаки в районі Зеленого Гаю та у напрямку населених пунктів Затишшя й Зелене. Ворог завдав авіаційних ударів по району Гуляйполя.

На Оріхівському напрямку ворог чотири рази атакував позиції українських захисників у районах Новоандріївки, Степового та Приморського.

На Придніпровському напрямку ворог не проводив наступальних дій.

На решті напрямків — без змін.

Як повідомляв Укрінформ, у Покровську зростає кількість стрілецьких боїв та збільшуються втрати російської армії від прямого вогню.



Джерело

Continue Reading

Війна

Переміщення білоруської техніки чи особового складу біля українського кордону не спостерігається

Published

on



Українські прикордонники наразі не фіксують переміщення білоруської техніки чи особового складу поблизу українського кордону.

Про це повідомив на брифінгу в Укрінформі речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

«Якихось змін у напрямку нашого кордону ми не фіксуємо: ні переміщення техніки, ні переміщення особового складу. Звісно, цей напрям, як і раніше, для нас є загрозливим, оскільки Білорусь не припиняє підтримувати Росію у війні, розв’язаній проти нашої країни. Тому наші дії, як і раніше, націлені на те, щоб посилювати оборонні спроможності. Зокрема, продовжується інженерне облаштування державного кордону в межах різних областей, які межують з Білоруссю», – сказав він.

Демченко зауважив, що Білорусь продовжує тримати певні підрозділи з акцентом посилення кордону з Україною, ніби вони очікують якусь загрозу від України. «Тим самим Білорусь просто маніпулює, намагається перекинути відповідальність на нашу країну і хоче забути початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкрила свій кордон для російських військ, для їх вторгнення на територію України», – наголосив він.

Читайте також: Російські війська виїхали з Білорусі після навчань «Захід-2025», але загроза не зникла – Демченко

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі проводять комплекс заходів щодо приведення збройних сил країни «до найвищого ступеня бойової готовності з метою перевірки».

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.