Сили спеціальних операцій уночі 6 січня завдали ураження по логістичному складу бригади Збройних сил РФ у Селидовому та складу боєприпасів підрозділу армії РФ у Гірному на тимчасово захопленій території Донецької області.

Відрухом на це лаконічне сухе повідомлення став шквал коментарів знайомих полеглого Воїна. Вони добре знали Сергія як принципового та твердого в переконаннях чоловіка.

Сергій Бурлай народився у селі Хмелів на Сумщині. Замешкавши згодом у Липцях на Харківщині, він здобув нову малу Батьківщину і невдовзі став тим, без кого годі було уявити місцеву громаду.

Відповідальний і часом непоступливий, він завжди тримав слово і лишився у пам’яті односельців добрим другом, сусідом і знайомим, завжди готовим прийти на допомогу.

Саме так він вчинив тоді, коли російські загарбники вдерлися в Україну, зруйнувавши його рідну домівку на прикордонні Харківської області та плюндруючи країну.

Сергій Бурлай, не вагаючись, став на захист українського народу і держави, долучившись до лав Збройних Сил України.

Маючи військове звання старшини й обіймаючи посаду стрільця-помічника гранатометника, він швидко здобув повагу та підтримку побратимів, які цінували його за ті самі риси, що й односельці.

Відзначило принципового та відповідального бійця також і командування, призначивши Сергія Бурлая командиром відділення 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

Разом зі своїм підрозділом старшина пройшов важкими фронтовими дорогами півдня та сходу України, боронячи Запоріжжя та Донеччину.

6 березня 2023 року Сергій Бурлай загинув під час виконання бойового завдання в районі села Серебрянка Бахмутського району Донецької області.

З військовими почестями полеглого Захисника поховали на центральному цвинтарі у нещодавно визволеному від російських окупантів рідному селі Липці.

Рік потому, Указом Президента України №147/2024 від березня 2024 року старшину Сергія Бурлая було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

У лютому 2025 року батьків орден отримав син Іскандер. «Отримав Батьків орден “За мужність”», – коротко написав на своїй сторінці в Instagram.

Згідно розпорядження начальника Харківської обласної військової адміністрації, на честь Сергія Бурлая назвали вулицю Липців, на якій він мешкав багато років.

Підтримка цього перейменування серед односельців полеглого Захисника України була твердою й одностайною. «Сергій Бурлай – наш герой», – такою була спільна думка мешканців Липецької громади.

* * *

Довідково:

Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 143/2022, хвилина мовчання проводиться щодня о 9:00, її оголошують у всіх засобах масової інформації.

«З метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги та самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України, постановляю: започаткувати проведення щоденно о 9 годині 00 хвилин загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, яку оголошувати у всіх засобах масової інформації незалежно від форми власності», — йдеться в документі.

Антон Печерський

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Стівен Міллер з’явився в ефірі агентства CNN та, серед іншого, прокоментував допис дружини про прапор США у Гренландії й про події у Венесуелі. Представник Білого дому відповів на питання, які турбували медіа у контексті погроз Трампа щодо Колумбії, Мексики та Ірану, ідеться у статті CNN. З його слів, союзники повинні прислухатись до позиції США і визнати, що це наддержава, яка діятиме як наддержава.

Міллер найперше заявив, що Трамп і раніше говорив про Гренландію, і тому не варто сьогодні дивуватись, оскільки це не новина. З іншого боку, у контексті контролю над островом, посадовець нагадав, що для Данії це колонія і виникає питання, за яким правом “тримають контроль над Гренландією” й звідки взялись “територіальні претензії”.

“Щоб Сполучені Штати могли забезпечити безпеку Арктичного регіону, захистити НАТО та інтереси НАТО, очевидно, що Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів”, — пояснив Міллер важливість острова для США.

Представник Білого дому уникнув прямої відповідати на питання про те, яким чином США планує отримати контроль над Гренландією і чи буде силове захоплення. Серед іншого, він робив зауваження журналісту, який хотів почути пряму відповідь про силове чи несилове захоплення. При цьому, відповідаючи на питання щодо спецоперації США у Венесуелі, він заговорив про право сили та право влади, які діють у “реальному світі”.

“Ми живемо у світі, де можна говорити скільки завгодно про міжнародні тонкощі та все інше. Але ми живемо у світі, у реальному світі… яким керує сила, яким керують владні сили, яким керує влада. Це залізні закони світу”, — пояснив Міллер.

США та Гренландія — деталі

Два дні тому дружина Стівена Міллера, Кеті Міллер, опублікувала зображення Гренландії, зафарбованої кольорами прапора США. При цьому жінка написала єдине слово — “Soon” [незабаром — пер. з англ.].

Тим часом аналітики медіа Politico зібрали інформацію про можливі загрози для Гренландії та Данії з боку США і припустили, що Вашингтон може спробувати розв’язати питання до 4 липня — до свята Дня Незалежності. При цьому методи захоплення, ймовірно, відрізнятимуться від методів у Венесуелі: спробують вплинути політично і, серед іншого, купуватимуть місцевих політичних діячів, пояснив представник аналітичного центру Eurasia Group Муджтаб Рахман.

“США можуть спробувати використати вікно можливостей для встановлення контролю над Гренландією в найближчі місяці, напередодні проміжних виборів у США в листопаді та вчасно до 250-ї річниці незалежності Америки 4 липня”, — написали аналітики.

Зазначимо, Трамп у перші дні президентства заявив, що США потребують Гренландії, оскільки важливо тримати контроль над Арктикою та північним морським шляхом. З того часу очільники Данії регулярно заявляють, що готові співпрацювати з США, але не продаватимуть і не віддаватиме частину своєї території.

Нагадуємо, в ніч на 3 січня сталась стрілянина у резиденції президента Венесуели Ніколаса Мадуро: з’ясувалось, що діяли спецпризначенці США.