Війна
Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)
Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області
Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.
“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.
Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.
“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.
У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.
“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся
Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.
“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.
“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.
Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.
“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».
Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.
“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.
6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.
“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».
“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».
Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.
Шана і слава Герою!
Фото: особистий архів Оксани Павленко
Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту Сил підтримки ЗСУ від початку повномасштабної агресії РФ зафіксували понад 13,7 тис. випадків застосування небезпечних хімічних речовин проти українських Сил оборони.
Про це Укрінформу повідомив речник командування Сил підтримки ЗСУ Максим Кравчук.
За його словами, російські війська продовжують системно використовувати небезпечні хімічні речовини подразнювальної дії поряд із традиційними засобами вогневого ураження. Лише у червні 2026 року зафіксовано майже 200 таких випадків, тоді як у травні їх було майже 250.
«Наразі кількість таких атак зменшилася, однак передбачити подальші дії противника важко», – зауважив Кравчук.
Він уточнив, що противник застосовує газові гранати К-51 та РГ-Во, а також саморобні контейнери, споряджені речовинами CS і CN. Основний спосіб доставки – скид із безпілотних літальних апаратів. За інформацією речника, ворог найчастіше застосовує такі засоби по позиціях Сил оборони, щоб змусити українських військових залишити укриття та отримати тактичну перевагу на певних ділянках фронту.
«Підрозділи радіаційного, хімічного, біологічного захисту Сил підтримки ЗС України здійснюють фіксацію кожного випадку застосування небезпечних хімічних речовин, а відібрані зразки передаються на дослідження», – додав Кравчук.
Загалом, за його словами, від початку повномасштабного вторгнення війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту зафіксували понад 13,7 тис. випадків застосування небезпечних хімічних речовин проти Сил оборони України.
«Відповідно до Конвенції про заборону хімічної зброї, використання таких речовин як засобу ведення війни є забороненим. Речовини CS і CN можуть застосовуватися правоохоронними органами лише у мирний час і виключно для контролю масових заворушень за суворих обмежень. Їх використання в бойових умовах є грубим порушенням міжнародного права», – нагадав Кравчук.
Речник додав: попри те, що ці речовини не належать до бойових отруйних речовин смертельної дії, вони можуть становити серйозну небезпеку.
«Їхній вплив викликає сильне подразнення очей і дихальних шляхів, сльозотечу, кашель, задуху, дезорієнтацію та тимчасову втрату боєздатності. В окремих випадках симптоматика може свідчити про застосування інших хімічних подразників або сумішей невстановленого складу. Військовослужбовцям категорично не слід нехтувати засобами індивідуального захисту, насамперед протигазами, які забезпечують захист органів дихання», – застеріг речник командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, у травні зафіксовано 237 випадків застосування російськими військами небезпечних хімічних речовин на полі бою.
Фото: Сили підтримки ЗСУ
За останній рік швидкість російського наступу в Україні скоротилася в 16 разів. У червні цього року росіяни змогли захопити лише лічені десятки кілометрів української землі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється у звіті ISW.
Упродовж червня 2026 року російські війська захопили або просунулися на територію України загальною площею близько 30,42 кв. км. У середньому вони просувалися на 1,01 кв. км за добу.
Для порівняння фахівці ISW навели дані за червень 2025 року. Тоді армія РФ захопила 481,25 кв. км української території, просуваючись у середньому на 16,04 кв. км на добу.
Таким чином, темпи російського наступу за рік скоротилися приблизно у 16 разів.
Аналітики ISW зазначили, що вже понад рік територіальні здобутки росіян залишаються повільними та поступовими.
До того ж, навіть значно вищі темпи просування, які фіксувалися у 2025 році, аналітики характеризували як повільне поступове просування, а не стрімкий наступ. Тож цьогоріч ситуація для російських військ значно погіршилася.
За словами аналітиків, фактично армія РФ скотилася до поступового, “крокового” наступу. Вона не має достатньо сил для глибоких проривів на фронті, тому просувається невеликими ділянками – на сотні метрів або кілька кілометрів.
Як повідомляв Укрінформ, російське населення, схоже, дедалі більше цікавиться темою завершення війни РФ проти України.
-
Політика5 днів agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство5 днів agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Спорт7 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору