Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

Начальник ГУР зустрівся з командирами підрозділів активних дій на Запорізькому напрямку

Published

on



У межах робочої поїздки на Запорізький напрямок начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко відвідав підрозділи, які виконують бойові та спеціальні завдання, і провів наради з командирами.

Про це повідомила пресслужба воєнної розвідки, передає Укрінформ.

Зазначається, що командири доповіли про результати виконання завдань, зміни в обстановці та актуальні питання, що потребують рішень на рівні командування.

За підсумками Іващенко уточнив завдання підрозділам з урахуванням поточної обстановки та набутого бойового досвіду.

Читайте також: Росія завербувала на війну понад 28 тисяч іноземних найманців – начальник ГУР

«Ми не можемо змагатися із противником лише кількістю ресурсів. Наша перевага – у здатності швидше побачити зміни, проаналізувати їх і прийняти рішення. Тому практичний досвід підрозділів має безпосередньо впливати на те, як ми плануємо подальші дії, готуємо людей і розвиваємо наші спроможності”, – наголосив він.

Раніше в інтерв’ю Укрінформу Іващенко заявив, що Головне управління розвідки МОУ на третину збільшило кількість особового складу, який залучають до виконання бойових завдань.

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Війна

Забезпечення ЗСУ на 15-20% — Сирський розповів про дефіцит і конфлікт із Федоровим

Published

on



Гострий дефіцит зброї та роботизованих систем у ЗСУ спричинив публічний конфлікт між вищим командуванням і призвів до гучних кадрових переростановок у Міноборони.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.

За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.

Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.

Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.

“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.

За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.

Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.

Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.

Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.

Що раніше говорив Федоров

Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.

У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.

У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.

Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.

Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова

Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.

В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.

Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.

Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.

На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.

Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.



Джерело

Continue Reading

Війна

«Азов» зірвав спробу РФ вийти на логістичні шляхи біля Дружківки

Published

on



Сили оборони у смузі відповідальності 1-го корпусу Нацгвардії «Азов» провели зачистку російських військ, які накопичувалися протягом літа, та зірвали спробу противника вийти на логістичні шляхи для оперативного оточення Дружківки й удару в напрямку Добропілля.

Як передає Укрінформ, про це повідомив 1-й корпус НГУ «Азов» у Телеграмі та оприлюднив відповідне відео.

«У смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» проведено зачистку сил противника, які накопичувалися впродовж літа… Було зірвано спробу противника вийти на логістичні шляхи з метою оперативного оточення Дружківки та удару в напрямку Добропілля», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що операцію провели загін розвідки спеціального призначення (ЗРСП) Ultima Ratio 1-го та 6-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», окремий загін спеціального призначення (ОЗСП) «Туман» 1-го корпусу НГУ «Азов» та батальйону «Шквал» 425-го ОШП «Скеля». Підрозділи діяли за підтримки ОЗСП Lasar’s Group НГУ.

Читайте також: Удар по ворожій логістиці: Сили оборони зруйнували мости на Гуляйпільському напрямку

У корпусі додали, що деталі координації дій підрозділів та результати операції показані у відео.

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 22 вересня, на фронті зафіксовано 247 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.

Фото: 1-й корпус НГУ «Азов»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.