Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

На фронті від початку доби

Published

on



Російська армія від початку доби 64 рази атакувала позиції захисників України. Найбільшу активність ворог проявляє на Костянтинівському та Покровському напрямках, підвищену – на Гуляйпільському.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 четверга, 9 квітня, передає Укрінформ.

Війська РФ сьогодні вдарили по Будках, Бачівську, Хліборобу, Товстодубовому, Кореньку, Рогізному, Волфиному, Степанівці, Рижівці, Іскрисківщині, Червоному, Шалигиному, Ворожбі, Стариковому та Прогресу Сумської області, по Діброві та Лісківщині Чернігівської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках росіяни 47 разів обстріляли населені пункти та позиції Сил оборони України, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню, скинули три керовані авіабомби.

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники двічі намагалися покращити своє становище в районі Вовчанських Хуторів. Одна їхня атака триває.

На Куп’янському напрямку російські війська чотири рази проводили штурмові дії в районах Петропавлівки й Новоосинового.

На Лиманському напрямку українські захисники відбивають три спроби армії РФ просунутися в бік Новомихайлівки, Твердохлібового та Лимана. Усі три штурмові дії тривають.

На Слов’янському напрямку росіяни сьогодні ще не намагалися просуватися.

На Краматорському напрямку загарбники один раз атакували в районі Никифорівки.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Степанівки, Іллінівки, Русиного Яру, Софіївки й Новопавлівки. Дві його штурмові дії тривають.

На Покровському напрямку від початку доби російська армія 18 разів намагалася потіснити українських оборонців із займаних позицій у районах Іванівки, Родинського, Мирнограда, Шевченка, Гришиного, Покровська, Удачного, Новомиколаївки, Новопавлівки, Молодецького й Новопідгороднього. Три її штурмові дії тривають.

На Олександрівському напрямку війська РФ чотири рази атакували в бік Олександрограда, Вороного та Злагоди. Із авіації загарбники вдарили в районі Олександрівки.

На Гуляйпільському напрямку росіяни десять разів атакували в бік українських позицій у районах Залізничного, Гуляйполя, Варварівки, Гіркого, Гуляйпільського та Староукраїнки. Три їхні атаки тривають

Ворожа авіація завдала ударів по Воздвижівці, Цвітковому, Вікторівці, Зеленій Діброві, Кринівці, Самійлівці, Барвінівці, Широкому та Любицькому.

На Оріхівському напрямку загарбники сьогодні ще не починали штурмових дій, натомість завдали авіаудару в районі Балабиного.

На Придніпровському напрямку російські війська провели три штурмові дії в бік Антонівського мосту. Одне бойове зіткнення триває.

Читайте також: Десантники знищили російську гармату Д-30 у Мирнограді на Донеччині

На інших напрямках фронту ситуація залишається незмінною. Просуватися армія РФ не намагається.

Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.

Як повідомляв Укрінформ, російська арміяперекидає військову техніку в напрямку Гуляйпілля через тимчасово захоплений Маріуполь Донецької області.



Джерело

Continue Reading

Війна

Ворог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери

Published

on



Російські окупанти доставляють військовими тягачами та вантажівками до порту Бердянська морські контейнери з порту Ростова-на-Дону, поки невідомо що всередині.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграміповідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко та опублікував відповідне відео.

«Другий тиждень поспіль фіксуємо перевезення до Бердянська, на територію порту, таємничих морських контейнерів. Контейнери доставляють військовими тягачами та вантажівками з порту Ростов-на-Дону», – написав Андрющенко.

Він зазначив, що поки не відомо, що саме всередині цих контейнерів, але є намагання встановити.

Читайте також: Маріупольці подали до Реєстру збитків вже 25 тисяч заяв, які є доказами злочинів РФ

Як повідомлялося, у захопленому Маріуполі російські окупанти планують побудувати лінії електропередач для покращення своєї військової логістики.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)

Published

on


Служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках 

Руслан народився 12 червня 1994 року в Олександрії на Кіровоградщині. Його завжди, з малих літ, вирізняли любов до життя, почуття гумору та людяність. 

Хлопець навчався в Олександрійському колегіумі. Захоплювався футболом і деякий час займався у спортивному класі. Тому не дивно, що спочатку закінчив Педагогічний коледж імені Сухомлинського і здобув спеціальність «вчитель фізичного виховання». 

Саме спорт виховав у Руслана риси, які допомагали йому бути результативним: витримку, силу характеру, командний дух, бажання завжди йти вперед. 

Вищу освіту він здобув у Дніпровському університеті. Проте на цьому не вичерпалося його прагнення до навчання. Уже під час повномасштабної російсько-української війни, паралельно із обороною країни, Руслан закінчив магістратуру Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, обравши напрям «Правоохоронна діяльність». 

Шлях у правоохоронних органах розпочав у підрозділі патрульної служби Дніпропетровської області, згодом служив у патрульній поліції Дніпропетровщини. 

У 2022 році Руслан долучився до лав Корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області. Отримав позивний «Канада».  

Разом із побратимами служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках. 

У боях захисник отримав поранення. А після лікування знову повернувся у стрій.  

Опанував нову військову спеціалізацію — став пілотом FPV-дронів. 

За значний внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України Руслан Ковбасюк був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України». Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій. 

Життя 31-річного майора поліції обірвалося 19 вересня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу у Костянтинівці Донецької області.

Попрощалися із Русланом Ковбасюком 23 вересня у Кропивницькому. Останній спочинок захисник знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.

У чоловіка залишилися мама, сестра, дружина та син. 

У січні 2026 року Руслана Ковбасюка посмертно нагородили відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».  

У просторі народного меморіалу на майдані Незалежності у Києві серед імен тих, хто віддав своє життя за Україну, кожен перехожий бачить фото захисника із позивним «Канада» з підрозділу поліції особливого призначення «Корд». 

Честь і шана Герою! 

Валентина Кащенко 

Фото: Кропивницька міська рада, Нацполіція

За матеріалами Кропивницької міської ради 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.