Війна
Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)
Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області
Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.
“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.
“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.
“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся
Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.
“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.
Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.
“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».
Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.
“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.
“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».
“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».
Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.
Шана і слава Герою!
Фото: особистий архів Оксани Павленко
Війна
Армія РФ від початку доби здійснила 53 атаки, найбільше
Російська артилерія сьогодні вдарила по Бачівську, Будках, Кореньку, Товстодубовому, Стариковому, Студенку, Іскрисківщині та Нескучному Сумської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках ворог один раз атакував українські позиції, 25 разів обстріляв населені пункти й позиції Сил оборони, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ двічі проводили штурмові дії в бік Стариці та Землянок.
На Куп’янському напрямку загарбники тричі атакували українські позиції в бік Петропавлівки, Глушківки та Кучерівки.
На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів штурмували в бік Діброви та Лимана. Одне боєзіткнення досі триває.
На Слов’янському та Краматорському напрямках ворог сьогодні ще не проводив активних дій.
На Костянтинівському напрямку українські оборонці відбивали шість атак поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки та Софіївки, у бік Кучеревого Яру. Два боєзіткнення ще тривають.
На Покровському напрямку російські війська 19 разів намагалися потіснити захисників України із займаних позицій у районах Никанорівки, Родинського, Мирнограда, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного й Новопідгородного. Одне боєзіткнення досі триває.
На Олександрівському напрямку армія РФ тричі наступала в бік Олександрограда, Хорошого та Злагоди. Один бій триває.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці успішно відбивали 11 ворожих атак у районах Добропілля, Залізничного, Варварівки та Чарівного. Два боєзіткнення досі тривають.
Російська авіація била по районах Воздвижівки, Лісного, Самійлівки, Новоселівки, Гуляйпільського та Долинки.
На Оріхівському напрямку загарбники один раз штурмували українські позиції в районі Степового, завдали авіаударів по Ясній Поляні, Листівці, Зарічному, Юльївці та Комишувасі.
На Придніпровському напрямку Сили оборони зупинили дві спроби просування армії РФ.
На інших напрямках фронту ситуація залишається без суттєвих змін. До нових спроб просування росіяни не вдавалися.
Як повідомляв Укрінформ, днями Сили оборони зірвали спроби російських військ захопити село Бочкове на Харківському напрямку
Війна
Сили безпілотних систем показали, як уразили НПЗ у Ярославлі
Сили безпілотних систем Збройних сил України оприлюднили відеокадри ураження Ярославльського нафтопереробного заводу, яке Сили оборони здійснили вночі 26 квітня.
Як передає Укрінформ, відео СБС опублікували у Фейсбуці.
Ураження завдали оператори 1-го окремого центру та 414-ї бригади «Птахи Мадяра» у взаємодії з Державною прикордонною службою, Силами спеціальних операцій та іншими складовими Сил оборони.
Підприємство «Славнефть-ЯНОС» із проєктною потужністю 15 млн тонн нафти на рік входить до п’ятірки найбільших російських НПЗ та є найбільшим нафтопереробним заводом на півночі Росії.
Завод спеціалізується на глибокій переробці нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас, пальне для реактивних двигунів, топковий мазут та інші нафтопродукти.
Унаслідок ураження на території підприємства виникла пожежа. Детальні наслідки атаки уточнюються.
Сили безпілотних систем системно уражають паливно-логістичну інфраструктуру ворога, зменшуючи його спроможності забезпечувати ведення бойових дій проти України.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони впродовж 25 та в ніч на 26 квітня уразили нафтопереробний завод у російському місті Ярославль та об’єкти протиповітряної оборони росіян.
Війна
Сили оборони знищили більшу частину резервуарів на НПЗ в Туапсе: з’явилися знімки з супутника
Українські військові атаками по нафтопереробному заводу в Туапсе знищили або пошкодили більшість резервуарів. Неушкодженими залишилися 18 з 47.
Загальна місткість НПЗ у Туапсе — 159 140 кубічних метрів. Про це повідомляє “Мілітарний”.
Після атаки з’явилися супутникові знімки, які оприлюднив OSINT-канал у Telegram “Exilnova+”. На них помітно, що більшість резервуарів були знищені чи пошкоджені.
Пошкодження на НПЗ
Фото: Exilenova+
Інший канал “Око Гора” підрахував, що внаслідок атаки було 24 резервуари, що становить 52% від загальної кількості. Ще 4 одиниці (9%) зазнали пошкоджень. Неушкодженими залишилися 18 резервуарів (39% парку).
Пошкоджені резервуари
Фото: Око Гора
Пошкоджені резервуари
Фото: Око Гора
НПЗ у Туапсе — що відомо
Нафтопереробний завод у Туапсе вважають одним із найбільш технологічно складних підприємств “Роснефти”. Об’єкт належить до ключових експортних терміналів півдня Росії, через який здійснюється відвантаження нафти на експорт через Чорне море.
Постачання нафти для переробки на завод здійснюється із Західно-Сибірських, Оренбурзьких та Ставропольських родовищ за допомогою трубопроводу Тихорецьк – Туапсе, залізничного, водного та автомобільного транспорту.
Завод здатний переробляти до 12 мільйонів тонн нафти на рік із глибиною переробки близько 98% — надзвичайно високий показник для галузі.
Атаки на НПЗ у Туапсе
Нагадаємо, серія вибухів у Туапсе розпочалася пізно ввечері 15 квітня 2026 року. Місцеві жителі скаржилися на атаку дронів, а на відео з місця подій було видно дим і вогонь над резервуарами з російською нафтою.
Далі удари сталися в ніч на 16-те і 20 квітня, після чого росіяни повідомляли про безліч вибухів і масштабну пожежу. У мережі жителі публікують наслідки пожежі, що замовчує місцева влада.
А поки у Туапсе продовжували третю добу гасити пожежу на НПЗ і морському терміналі, що спалахнула після атаки БпЛА, працівники міжрайонної прокуратури вирішили висадити дерева. Силовики опублікували звіт про озеленення міста напередодні 9 травня, позуючи з деревами і лопатами на тлі стовпів чорного диму.
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події4 дні agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Політика1 тиждень agoБессент підтримує Україну, є прогрес у переговорах з МВФ
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Політика4 дні agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Суспільство4 дні agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
