Війна
Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)
Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області
Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.
“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.
“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.
“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся
Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.
“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.
Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.
“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».
Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.
“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.
“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».
“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».
Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.
Шана і слава Герою!
Фото: особистий архів Оксани Павленко
Війна
Загрози наступу з Білорусі немає, Китай є одним зі стримуючих факторів
Прямої загрози наступу з території Білорусі наразі немає, оскільки вступ білоруської армії у війну проти України був би для Мінська величезним ризиком, який там добре усвідомлюють.
Таку оцінку в ефірі Українського радіо висловив військовий оглядач Денис Попович.
За словами експерта, одним із стримуючих факторів є позиція Китаю, який має суттєвий вплив на білоруське керівництво.
«Китаю дуже невигідно, щоб Білорусь вступала в якісь конкретні активні бойові дії, оскільки тоді закривається шлях для китайських товарів в Європу. А китайцям дуже важливо зберегти торгові відносини з Європою», – наголосив Попович.
Коментуючи інформацію про формування в Білорусі нових десантно-штурмових бригад, зокрема поблизу Гомеля, за 40 км від українського кордону, оглядач зазначив, що це не створює реальної загрози наступу.
«За допомогою однієї бригади вони нічого на українському напрямку не зроблять. Якщо це бригада, то це може бути 2-3 тисячі особового складу. Але я б не сказав, що сам факт формування цієї бригади створює для нас ризики наступу білоруської армії на територію України. Я взагалі вважаю, що для білоруської армії, як такої, ув’язуватися у війну з Україною – це величезний ризик. І в Мінську це чудово розуміють», – пояснив він.
На думку Поповича, дії Мінська можуть бути спробою продемонструвати Кремлю удавану активність для відволікання українських сил.
«Це може бути певна реакція і демонстрація росіянам того, що от ми зміцнюємо свої сили, намагаємося вам допомогти, створюємо додаткову напругу на кордонах з Україною, а тому від нас відчепіться. Або це паліативний захід для того, щоб продемонструвати, що щось вони в цьому напрямку роблять, створюють напругу на кордонах, а відтак змушують нас реагувати і підтягувати туди додаткові війська, які б ми могли використати на інших напрямках», – припустив аналітик.
Загалом Попович вважає, що білоруська армія наразі не готова до ведення сучасної війни.
«У них немає сучасного бойового досвіду, який полягає в широкому використанні дронів. У них немає практики використання дронів, немає великого розуміння, як ці дрони застосовуються і немає широких можливостей для захисту від цих загроз для них. Тобто в них армія фактично радянського зразка і має радянські корені. На сьогоднішній день військова думка і військові можливості пішли вперед. Білоруси до цього не готові», – підсумував військовий оглядач.
Як повідомляв Укрінформ, Білорусь завершує будівництво доріг і бази для боєприпасів поблизу кордону з Україною.
Війна
Україна розширить локалізацію виробництва західного озброєння та посилить співпрацю зі США
«…триває робота для локалізації в Україні необхідних нам видів західного озброєння. Буде суттєве розширення цієї сфери. Наразі без деталей, але дякую партнерам в Європі за готовність саме так довгостроково підтримувати нашу стійкість через локалізацію та спільні оборонні виробництва», – розповів Зеленський.
Він також зазначив, що ключовою темою доповіді була ситуація з ППО.
«Працюємо з американською стороною та партнерами в Європі, щоб отримати необхідні пакети підтримки для України. Це непросто, але розраховуємо, що результат буде. Ракети для ППО потрібні у наших пускових, а не на складах десь далеко від реальних загроз», – сказав Президент.
Він також відзначив, що на зустрічах у Сполучених Штатах під час нещодавнього візиту було домовлено про кілька особливих варіантів застосування ракетних систем і розширення роботи між українськими та американськими компаніями. «Триває підготовка відповідних документів та комунікація між компаніями. Генерал Паліса координуватиме цю роботу з Міністерством оборони України, американською стороною та українськими виробниками. Буде більше сили для наших воїнів», – запевнив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава найближчим часом розгляне можливість передачі Україні додаткових ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.
Фото: ОП
Війна
«Фрея» може забезпечити інтегрований антибалістичний захист Європи
Президент Володимир Зеленський заявив, що на тлі зростання глобальної балістичної загрози український проєкт «Фрея» може стати основою спільної європейської системи антибалістичного захисту.
Про це глава держави повідомив під час виступу на нараді послів, передає кореспондент Укрінформу.
“Одним із найгірших наслідків російської війни проти України, а також наслідком іранської тактики є те, що потенційний агресор у світі бачить, якої шкоди життю може завдати балістика. Отже, буде зростати глобальна балістична загроза. І мають зростати всі спроможності антибалістичного захисту. Наша “Фрея” може стати спільною для Європи системою, яка забезпечить інтегрований захист. “Фрея” буде швидкою у виробництві і перевіреною війною”, — сказав він.
Зеленський заявив, що Україна спроможна виробляти саму ракету та пускову установку, тож, за його словами, вирішальною є співпраця з європейськими державами й партнерськими компаніями, які мають, зокрема, радари й сенсори.
“З усіма цими компаніями, з усіма необхідними країнами ми вже в домовленостях. Йдеться по 10 держав — учасниць антибалістичної коаліції: Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія; 12 компаній — виробників, які вже долучилися до цієї ініціативи. Антибалістична коаліція, проєкт “Фрея” відкриті до приєднання інших учасників, які здатні справді посилити загальноєвропейську безпеку”, — зазначив він.
Глава держави закликав українських дипломатів забезпечити повне сприяння реалізації проєкту “Фрея” та досягати конкретних результатів у переговорах із партнерами щодо співпраці в оборонній сфері й спільного виробництва озброєнь.
“Зважаючи на реальну ситуацію в світі, ми можемо сказати, що кожен антибалістичний проєкт потрібен. Жоден з тих, які існують на цей час, не є спробою когось витіснити чи щось замістити. “Фрея” суттєво доповнить, посилить спроможності — і які є, і які ще будують. Я прошу вас підключитися активніше до роботи на цьому напрямку щодо проєкту антибалістики нашої української, європейської”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та її європейські партнери домовилися спільно розробляти систему протидії балістичним ракетам “Фрея”, яка має поєднати українські ракетні технології з європейськими радарами, сенсорами та системами управління.
До проєкту вже долучилися компанії Eurosam, яка виробляє систему SAMP/T, а також Leonardo, Thales і Saab.
Провідним промисловим партнером проєкту стала українська компанія Fire Point, яка розробила крилату ракету Flamingo. Минулого місяця вона оголосила про домовленість із німецькою оборонною компанією HENSOLDT щодо постачання радара для системи.
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика5 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
