Війна
Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)
Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області
Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.
“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.
“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.
“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся
Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.
“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.
Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.
Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.
“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».
Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.
“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.
“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».
“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».
Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.
Шана і слава Герою!
Фото: особистий архів Оксани Павленко
Війна
Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по глибокому тилу РФ
Наполегливе бажання Володимира Путіна провести парад 9 травня свідчить про невизнання ним того факту, що розпочата проти України війна повернулася на територію Росії.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
Аналітики зауважують, що вплив українських ударів дедалі сильніше відчувається у різних регіонах Росії, навіть у глибокому тилу. 5 травня Федеральне агентство повітряного транспорту Росії одночасно закрило аеропорти в 15 містах та ввело обмеження в усіх чотирьох аеропортах Москви через атаки дронів. У Ханти-Мансійському автономному окрузі, що за понад 2000 кілометрів від міжнародного кордону з Україною, вперше за чотири роки повномасштабної війни оголошували повітряну тривогу.
«Росіяни дедалі гостріше відчувають тягар військових дій після понад чотирьох років бойових дій: кількість жертв наближається до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни все більше несуть фінансові витрати війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження на мобільний інтернет», – зазначають аналітики.
Російські воєнкори дедалі частіше критикують Кремль і самого Путіна за те, що вони не визнають цю реальність. Один із воєнкорів звинуватив Міноборони РФ у тому, що воно більше переймається безпекою параду 9 травня, ніж захистом стратегічної інфраструктури.
У звіті наголошується, що Кремль значною мірою не зміг захиститися від українських ударів протягом останніх тижнів, що свідчить про недостатність наявних заходів протидії для вирішення проблем, які викликають невдоволення у росіян.
«Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по великих російських містах у глибокому тилу, і в результаті росіяни дедалі більше несуть витрати війни», – констатують аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, щотижневий рейтинг Володимира Путіна, який традиційно щоп’ятниці публікує Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦІОМ), цього разу не з’явився на сайті служби.
Війна
Водоканали зношені: через удари РФ українці можуть залишитися без води на місяці, — експерт
Українці можуть залишитися без води на тижні або навіть місяці у разі нових масованих ударів РФ по водній інфраструктурі. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів та міст із зношеними водоканалами.
Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його словами, подібна ситуація вже виникала у Києві після ударів по енергетиці восени минулого року, коли 70-80% жителів міста майже два дні були без води через проблеми з резервним живленням каналізаційно-насосних станцій.
“Ліквідація наслідків може бути як 1-2 тижні, так і місяці. Все залежить від руйнувань”, — сказав Попенко.
Він навів приклади Полтави та Житомира, де через аварії на колекторах мешканці частково залишалися без водопостачання на кілька тижнів або понад місяць навіть без обстрілів.
За словами експерта, найбільш вразливими є Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області.
Водночас проблема полягає не лише в російських атаках. Попенко заявив, що більшість українських водоканалів потребують капітального ремонту і залишаються вразливими через свій технічний стан.
Він також зазначив, що частина коштів на модернізацію водоканалів, які Україні пропонували міжнародні партнери, залишилися невикористаними через проблеми з підготовкою документації. За його словами, у 2008-2015 роках Україна використала лише 1,8 мільярда євро з приблизно 16 мільярдів, виділених на відповідні програми.
“Кошти є, але ми повинні нарешті ними користуватись”, — підсумував Попенко.
Раніше Фокус писав, що у разі ударів РФ по водоканалах українські міста можуть перейти на графіки подачі води та зіткнутися з проблемами каналізації. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів, а відновлення пошкоджених систем може тривати тижнями або навіть місяцями.
Нагадаємо, через ризик атак РФ на системи водопостачання в Україні, в уряді закликають українців завчасно подбати про запас води. Йдеться про базовий резерв, який допоможе протриматися у разі перебоїв.
Війна
Українські дрони уразили РЛС «Каста» та низку важливих обʼєктів росіян
У координації з Центром глибинних уражень 3–5 травня підрозділи Сил безпілотних систем уразили низку важливих об’єктів противника.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба СБС.
«СБС уразили РЛС «Каста», пункти дислокації особового складу, польовий артилерійський склад, а також склади та елементи залізничної логістики», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, як зазначається, 1-й окремий центр уразив радіолокаційну станцію «Каста» (орієнтовна вартість — близько $60 млн) у Запорізькій області, а також пункт тимчасової дислокації особового складу і локомотив у Луганській області, а також склад матеріально-технічного забезпечення противника в Донецьку.
Крім того, бійці 414-ї бригади «Птахи Мадяра» уразили польовий артилерійський склад, склади матеріально-технічного забезпечення та пункт тимчасової дислокації особового складу в Луганській області. Окремо уражено склад боєприпасів у Донецькій області.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 5 травня 2026 року, становлять близько 1 336 120 осіб, зокрема 970 осіб – за минулу добу.
Фото ілюстративне: МОУ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика7 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла
