Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

РФ планує створити буферну зону на Вінниччині

Published

on



Росія має у планах створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я, однак сил на це в агресора немає.

Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Павло Паліса в інтерв’ю РБК Україна, передає Укрінформ.

Паліса зауважив, що росіяни весь час змінюють свої плани, передусім – дедлайни для їх виконання.

“Безумовно, основна їхня увага цього року буде зосереджена на Донбасі. І також за сприятливих для них умов вони будуть розвивати і нарощувати зусилля на Південному напрямку – це Олександрівський та весь Запорізький напрямок”, — зазначив заступник керівника ОП.

У намірах росіян, за його словами, створення буферної зони у Харківській, Сумській і Чернігівській областях, створення умов для спроби захоплення Запоріжжя та Херсонщини і в довгостроковій перспективі — реалізація агресивних амбіцій із захоплення Миколаївської та Одеської областей.

“У них (росіян – ред.) у планах навіть з’явився пункт щодо створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я. Це вперше зафіксовано у них плани такого характеру. Відверто кажу, що панікувати тут не варто, тому що на даний момент я не бачу у них сил для реалізації усіх цих намірів”, — сказав Паліса.

Оцінюючи можливість захоплення Донбасу російськими військами, він зазначив, що в найближчій перспективі росіяни не зможуть вийти на адмінмежі Донецької області.

“До прикладу, якщо ми візьмемо статистику загалом по лінії фронту за минулий рік – це в середньому близько 120 вбитих і поранених ворогів на окупований квадратний кілометр нашої території. На напрямку головного удару – минулого року це був Покровський напрямок – у них було приблизно 160 вбитих та поранених на квадратний кілометр захопленої території”, — зауважив заступник керівника ОП.

Читайте також: Сирський: ЗСУ цьогоріч зосередяться на стратегічній обороні і контрнаступах на «слабких» напрямках

Він навів статистику за перший квартал 2026 року в межах Донецької області – від частково Лиманського і до Олександрівського напрямку. “Станом на зараз на один окупований квадратний кілометр у Донецькій області у них виходить 316 вбитих та поранених. Тобто порівнюючи напрямки головного удару минулого року та сьогодні, є зростання майже вдвічі. А їхні середньостатистичні втрати по лінії зіткнення на Донбасі збільшились майже втричі”, — наголосив Паліса.

За його словами, росіяни вдаються до заяв про захоплення Донбасу як до переговорної тактики в “момент, коли вони самі відчувають, що не все так добре”.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у березні Росія зазнала найбільших втрат за всю війну – було вбито та важко поранено понад 35 тисяч окупантів.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

Війська РФ перекидають додаткові штурмові групи для тиску на Гришине

Published

on



У селі Гришине Донецької області в його в південно-східній частині тривають стрілецькі бої.

Як передає Укрінформ, про це 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомляє у Телеграмі щодо ситуації в Покровській агломерації.

«Намагаючись посилити наступ у Покровській агломерації, росіяни нарощують кількість далекобійної артилерії у смузі відповідальності 7 корпусу швидкого реагування ДШВ. Ворог переховує артилерію як у лісосмугах, так і в приватній житловій забудові», – ідеться у повідомленні.

Читайте також: Від початку доби відбили 82 атаки, найгарячіші – Костянтинівський, Гуляйпільський і Покровський напрямки

Розуміючи логіку дій ворога, Сили оборони виявляють і знищують російські гармати. Лише за останню добу українські військові пошкодили та знищили 5 одиниць ворожої артилерії в районі Покровська та Мирнограда.

Попри постійний тиск ворога, підрозділи у смузі відповідальності 7 корпусу швидкого реагування ДШВ продовжують утримувати позиції в північній частині Покровська.

Українські підрозділи змусили ворога сповільнити просування, тож росіяни активізуються на напрямках Гришиного та Родинського.

У Гришиному тривають стрілецькі бої, зокрема в південно-східній частині села. Сили оборони України діють за активної підтримки підрозділів БПЛА та артилерії.

Війська РФ безуспішно перекидають додаткові штурмові групи для тиску на Гришине, зокрема із застосуванням мототехніки.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 16:00 7 квітня російська армія 82 рази атакувала позиції Сил оборони України, найбільше боїв відбулося на Костянтинівському, Гуляйпільському та Покровському напрямках.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

двом полковникам Нацгвардії оголосили підозри

Published

on



Двом полковникам – колишньому командиру та його першому заступнику однієї з військових частин Національної гвардії України повідомили про підозру у справі щодо багатомільйонних виплат за фактично не виконані завдання.

Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.

За даними слідства, у березні 2025 року посадовці допустили нарахування та виплату додаткової винагороди 164 військовослужбовцям за грудень 2024 – лютий 2025 року нібито за виконання бойових і спеціальних завдань, зокрема утримання взводних опорних пунктів.

Правоохоронці встановили, що підрозділу було визначено утримання семи таких пунктів у Криворізькому районі Дніпропетровської області поза районом бойових дій, однак фактичне виконання цих завдань у зазначений період документально не підтверджено.

У середньому кожен військовослужбовець отримав 85-90 тис. грн за три місяці. Загальні збитки державі перевищили 11,9 млн грн, що підтверджено судово-економічною експертизою. Наразі забезпечено повернення надміру виплачених коштів.

Читайте також: Наводив російські ракети на аеродроми: мешканця Рівненщини засудили до восьми років

Полковникам інкримінують порушення ч. 4 ст. 425 ККУ – недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану.

Як повідомляв Укрінформ, працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування махінацій з військовими виплатами у Запоріжжі, через яких штабні працівники отримали майже 700 тисяч гривень бойових доплат.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.