Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

Балістика була націлена на Київ: Ігнат розповів, скільки ракет випустив ворог по столиці

Published

on



Російські окупанти здійснили масовану комбіновану атаку по Києву, застосувавши сотні ударних безпілотників, а також крилаті, балістичні та аеробалістичні ракети.

При цьому сили протиповітряної оборони України відпрацювали ефективно ефективно, знищивши більшість цілей. Про результати роботи ППО розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі каналу “Ми Україна“.

“Балістика дійсно була по Києву потужно застосована. Це 9 ракет “Іскандер-М” або KN-23, і 6 із 9 ракет було перехоплено протиповітряною обороною. Зокрема, це системи “Петріоти”, які, як зазначив президент України, дійсно відпрацювали сьогодні ефективно. Також збито дві аеробалістичні ракети “Кинджал” — це теж балістика”, — зазначив Ігнат.

Окремо він відзначив збиття всіх шести крилатих ракет типу “Калібр” або “Іскандер-К”, випущених по Україні.

При цьому він наголосив, що інформація про ракету “Циркон”, яка на ранок атакувала Сумщину, буде ще уточнюватися. Він не уточнив, чи є можливість, що ця ракета була знищена силами ППО.

Також Ігнат повідомив, що станом на 9:00 із 440 дронів було збито 405.

Атака на Київ: що відомо

Нагадаємо, що російські окупанти здійснили масований обстріл Києва в ніч на 14 листопада. Ворог, за даними Повітряних сил ЗСУ, застосував для атаки 430 дронів різних типів та 18 ракет, серед них — балістичні “Іскандери” та аеробалістичні “Кинджали”.

Президент Володимир Зеленський відреагував на обстріл, наголосивши, що це була спеціально прорахована атака, щоб якомога більше нашкодити людям і цивільній інфраструктурі. У своєму зверненні глава держави акцентував увагу на тому, що поки росіяни б’ють по цивільній інфраструктурі, Україна відповідає на ці удари далекобійною силою. Також Зеленський підтвердив застосування ракети “Циркон”.

Згодом Зеленський опублікував інформацію про те, що мається на увазі під “далекобійною силою” — Сили оборони України вночі завдали удару по території РФ, застосувавши “Довгий Нептун”, який летить а відстань до 1 000 км і має бойову частину вагою 260 кг.

Хоча президент не конкретизував, куди саме було спрямовано удар “Довгими Нептунами”, припускають, що Сили оборони вдарили по Новоросійську. Там повідомлялося про знищення зенітно-ракетного комплексу, а також про приліт по місцевому нафтовому терміналу.



Джерело

Continue Reading

Війна

У Росії заявили, що залучили саперів з КНДР до розмінування Курської області

Published

on



В російському оборонному відомстві уточнили, що військові з КНДР, серед іншого, знешкоджують протитанкові та протипіхотні міни, а також різні артилерійські снаряди.

Перед цим солдати із КНДР пройшли додаткову підготовку у навчальних центрах інженерних військ Росії, повідомило міністерство.

Як повідомляв Укрінформ, торік лідер КНДР Кім Чен Ин та очільник Кремля Володимир Путін уклали договір про всеосяжне стратегічне партнерство між двома країнами. Угода зобов’язує обидві сторони надавати негайну військову допомогу «необхідними засобами» у разі агресії проти однієї з них.

У квітні 2025 року Північна Корея підтвердила участь своїх військових у війні РФ проти України. Вони брали участь у боях із ЗСУ на території Курської області. Крім того, за даними розвідслужб Південної Кореї та низки країн Заходу, КНДР постачає Росії артилерійські снаряди та ракети. Натомість Пхеньян, мабуть, отримує від Москви технічні консультації, зокрема із запуску супутників.

Читайте також: Росія до кінця року хоче залучити близько 12 тисяч працівників із КНДР для виробництва «Шахедів» – розвідка

Цього місяця Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) заявила, що, за її оцінкою, Північна Корея направила до Росії близько п’яти тисяч військовослужбовців-будівельників для відновлення інфраструктури та тисячу інженерів для розмінування.

За даними ГУР МОУ, Росія до кінця цього року планує залучити близько 12 тисяч північнокорейських працівників до роботи на підприємствах окремої економічної зони «Алабуга» в Татарстані, де виготовляють далекобійні дрони типу Shaded/Герань.



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО знешкодила 405 безпілотників і 12 ракет, якими росіяни атакували Україну

Published

on


Сили протиповітряної оборони знешкодили 405 безпілотників і чотирнадцять ракет, якими росіяни атакували Україну з вечора 13 листопада.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.

Оновлюється…

Фото: Повітряні Сили



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.