Суспільство
Під час нічної атаки РФ по Україні загинули троє людей, десятки поранених
Кожна нова російська атака доводить, що Україні терміново потрібні додаткові системи протиповітряної оборони і жорсткіші санкції проти РФ.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила у Телеграмі.
За її словами, цієї ночі Росія знову масовано атакувала Україну — десятки ракет і сотні дронів були спрямовані проти міст і сіл. Під ударами перебували Дніпро, Миколаїв, Чернігів, Запоріжжя, Полтава, Київ, Одеса, Суми, Харків.
У Дніпрі ракета з касетним боєприпасом влучила у житловий будинок.
Загинули троє людей, десятки людей поранені. Росія свідомо б’є по мирних людях та цивільній інфраструктурі — це цілеспрямований терор, наголосила Свириденко.
“Наші захисники вкотре прикрили небо і врятували сотні життів. Дякую їм за відвагу й професіоналізм”, – підкреслила вона.
Водночас, зауважила очільниця уряду, “кожна нова атака росіян доводить: нам терміново потрібні додаткові системи ППО, більше зброї, жорсткіші санкції, щоб відібрати в держави-агресорки ресурси на війну. Потрібна рішуча міжнародна відповідь. Лише так ми зможемо зупинити російський терор і зберегти життя наших людей”.
Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили 552 безпілотники, дві балістичні ракети “Іскандер-М/KN-23” і 29 крилатих ракет Х-101, якими росіяни з вечора 19 вересня атакували Україну.
Одеса
Замах на вбивство брата у Подільському районі на Одещині
Затриманий житель Одещини. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини
У Подільському районі сварка між братами закінчилася пострілом. Під час спільної вечері старший брат вистрілив у молодшого з рушниці. Пораненого чоловіка госпіталізували з тяжкими ушкодженнями. Стрільця затримали, йому вже обрали запобіжний захід.
Про це повідомили в Головному управлінні Нацполіції в Одеській області.
Реклама
Читайте також:
Деталі інциденту
Подія сталася в одному з домоволодінь Подільського району. До поліції надійшло повідомлення від медиків про госпіталізацію 35-річного чоловіка з вогнепальним пораненням живота та ушкодженням внутрішніх органів. Правоохоронці з’ясували, що постраждалий мешкав разом із 49-річним братом. Під час вечері, де вживали алкоголь, між ними спалахнула сварка, яка переросла у бійку. Після цього старший брат дістав зі схованки рушницю та вистрілив у родича, а потім утік, забравши зброю із собою.
“Швидку” пораненому викликали батьки, які живуть поруч. Вони прийшли до синів після того, як почули галас із подвір’я. У ході розшукових заходів поліцейські встановили місцезнаходження підозрюваного та затримали його.
Що загрожує
Під час слідчих дій правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема рушницю, яку чоловік сховав на території обійстя. Затриманому повідомили про підозру в замаху на умисне вбивство. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За законом чоловікові загрожує до 15 років позбавлення волі. Досудове слідство триває.
Нагадаємо, ми повідомляли, що у Херсоні чоловік під час сварки підірвав гранату. Також ми писали, що Коломойський зробив заяву щодо замаху на Міндіча в Ізраїлі.
Суспільство
Експеримент з університетською лікарнею у Львові можуть масштабувати на інші медичні виші
Експеримент зі створення університетської лікарні, який реалізують на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, можуть масштабувати на інші медичні заклади вищої освіти України.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Він нагадав, що у Львові на базі ЛНМУ, який перебуває у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я, реалізують експеримент зі створення університетської лікарні, затверджений постановою уряду. Проєкт передбачає об’єднання в одному пулі фінансових ресурсів, фахівців, а також освітньої, наукової та лікувальної діяльності.
«Відбувалися паралельні процеси про передачу майнового комплексу і затвердження постанови Кабінету міністрів України, яка запустила цей експеримент – створення університетської лікарні. Цей комплекс – це наш експеримент реформи в освіті, але він повністю відображає практику, яка прийнята в країнах Європейського Союзу», – сказав Ляшко.
За його словами, раніше освітню, наукову та лікувальну діяльність необхідно було оформлювати в межах різних юридичних осіб, окремо фіксувати час і визначати місце проведення кожного виду діяльності.
«Ми прагнемо показати, що лікувальна діяльність викладача в університеті є частиною освітнього процесу, бо коли він лікує, оперує, поруч із ним знаходяться або студенти, або інтерни, які здобувають знання. Раніше діяльність, коли викладач тільки читає лекції і коли оперує і водночас навчає, була розділена», – наголосив міністр.
Ляшко зазначив, що після старту експерименту у Львові Міністерство охорони здоров’я поінформувало ректорів усіх медичних університетів про готовність масштабувати цю практику.
«Коли ми стартували, ми збирали ректорів всіх медичних університетів і розповідали про старт експерименту у Львові і нашу готовність поширювати цю практику на всі інші медичні університети», – сказав він.
За словами міністра, нині МОЗ працює з ректорами та обласними радами для розширення проєкту.
«Зараз в міністерстві працюють із ректорами, із обласними радами для того, щоб цей процес був масштабним і як мінімум в п’яти-семи університетах це відбулося», – додав Ляшко.
За словами міністра, студенти вже відчули позитивні зміни.
«Для студентів основні позитивні зміни у тому, що вони отримали доступ до пацієнта разом з викладачем з першого дня навчання», – наголосив урядовець.
Зі свого боку, ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького професор Орест Чемерис повідомив, що процес формування єдиної університетської лікарні вже завершено.
«У новій структурі створено десять клінік, що об’єднають профільні кафедри та відділення кампусів лікарень за різними напрямками. Загалом це 40 відділень, 1350 ліжок та понад 2,9 тис. персоналу», – зазначив Чемерис.
За його словами, усі клінічні команди працюватимуть у межах договорів з НСЗУ.
«Всі команди клінік надаватимуть медичну допомогу за відповідними пакетами угод з НСЗУ – на 2026 рік їх передбачено 31. До складу університетської лікарні ввійде Центр симуляційної медицини, де відпрацьовуватимуть практичні навички студенти, інтерни, молоді лікарі. Ми перші в Україні створюємо модель, яка має органічно поєднати лікувальний та освітній процеси», – додав ректор.
Як повідомлялося, у грудні 2024 року Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького отримав право на реалізацію експериментального проєкту, що змінює підходи в організації сучасної медичної освіти. Тоді Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову, ініційовану МОЗ.
У межах проєкту ЛНМУ має організувати постійне залучення студентів та викладачів до надання медичної допомоги, а практиків – до навчання та науки. Основна ідея експериментального проекту – у посиленні практичного компонента навчання студентів-медиків та реальної автономії закладу.
Постанова передбачає реорганізацію ЛНМУ у державне некомерційне підприємство із дуальним статусом закладу охорони здоров’я (університет має ліцензію на провадження медичної практики) та закладу вищої освіти. При ЛНМУ створено першу в Україні багатопрофільну клінічну лікарню, що надаватиме медичну допомогу населенню за ПМГ і проводитиме навчання студентів та інтернів.
Фото: Пресслужба університетської лікарні
Суспільство
В Україні винесли вирок підконтрольному окупантам голові Ізбіркома Криму Анонси
В Україні до 14 років позбавлення волі заочно засудили Михайла Малишева — очільника підконтрольного рф ”ізбіркому” Криму та одного з ключових організаторів російського псевдореферендуму на півострові.
Про це повідомило ”Крим.Реалії”.
За даними слідства, ще у березні 2014 року засуджений очолив так звану ”Комісію АР Крим з проведення загальнокримського референдуму”. Всупереч українському та міжнародному праву, він безпосередньо сприяв окупації півострова, здійснюючи загальне керівництво фейковим виборчим процесом.
У суді прокурори довели, що він особисто координував створення незаконних дільниць, забезпечував їх технікою та підробленою документацією, а також відповідав за реєстрацію лояльних до кремля іноземних ”спостерігачів” та акредитацію медіа.
Співпраця з ворогом не обмежилася подіями 2014 року. Як зазначають у СБУ, у вересні 2019 року Малишев забезпечив проведення незаконних виборів до окупаційних органів влади в Криму. Ба більше, у 2022 році він брав участь в організації псевдоголосувань на тимчасово захоплених територіях Донецької та Херсонської областей.
Хоча правоохоронці офіційно не називають імені засудженого, деталі справи та дані з відкритих джерел чітко вказують на Михайла Малишева. Наразі публічних коментарів від самого засудженого чи його представників щодо оголошеного вироку немає.
Також, на плато Ай-Петрі поблизу Ялти зафіксували масову забудову територій, які за початковим планом мали використовуватися для розвитку гірськолижного спорту. Замість спортивної інфраструктури землі плато фактично переходять під приватні об’єкти.
Більшість цих об’єктів належить чинним і колишнім посадовцям окупаційної адміністрації, їхнім родичам або діловим партнерам.
Схема забудови передбачала використання спортивного призначення ділянок лише як прикриття для фактичного будівництва з подальшою легалізацією споруд. Хоча після розголосу окупаційна влада видала постанови про знесення незаконних об’єктів протягом п’яти днів, з моменту оприлюднення цих рішень минуло понад 100 днів, проте жоден об’єкт так і не був демонтований.
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Одеса1 тиждень agoЗабруднення Сухого лиману після ударів — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
