Політика
Після схвалення 18-го пакету євросанкцій проти РФ Литва обіцяє ініціювати наступний
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис висловив сподівання, що Євросоюз найближчим часом погодить 18-й пакет санкцій проти Росії.
Як повідомляє Delfi, про це він заявив за підсумками зустрічі з главами МЗС України та Польщі у Любліні, передає Укрінформ.
«Вчора справді сподівалися, що буде досягнуто згоди щодо 18-го пакету санкцій, і сподіваємося, що це буде зроблено найближчим часом, тому що… це дуже потрібний захід. Ми на цьому не зупинимося. Ми продовжимо координувати свої дії з партнерами в США і самі розпочнемо роботу над наступним пакетом санкцій, і так просуватимемося – поки не захлинеться або поки та (російська воєнна – ред.) машина не закриється через неможливість отримувати доходи», – заявив Будрис.
Він наголосив, що на європейському рівні також важливо забезпечити швидкі процеси інтеграції України до ЄС.
«Процес інтеграції має відбуватися якнайшвидше. Він відкритий, ми бачимо перешкоди перед собою, ми бачимо, що деякі країни, ймовірно, грають за чужу команду, а не за нашу, тому що мета нашої команди зрозуміла — щоб Україна була з нами і ми разом будували майбутнє Європи», – сказав Будрис.
Водночас він підкреслив, що головною метою залишається «довгостроковий, сталий та справедливий мир для України».
«Збільшення фінансової, гуманітарної та політичної підтримки України до самої її перемоги, тому що на кону все, що нас об’єднує, – безпека всього регіону та мир хоча б для нашого покоління в Європі. І заради цього справді варто працювати і варто підтримувати Україну», – підсумував глава МЗС Литви.
Як повідомлялося, у польському Любліні в середу відбувалася зустріч міністрів закордонних справ України Андрія Сибіги, Польщі Радослава Сікорського та Литви Кястутіса Будриса.
Політика
У Раді пропонують звільнити міністрів Галущенка та Гринчук
У Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов щодо звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук.
Відповідні документи зареєстровані під реєстраційними номерами 14200 та 14201, передає Укрінформ з посиланням на сайт парламенту.
Ініціатором внесення відповідних проєктів став народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Безпосередньо документів та пояснювальних записок до них ще немає на сайті, проте у своєму Телеграмі Железняк зазначив, що пропонує звільнити Галущенка за «системну корупцію, провал підготовки до захисту енергетики та звʼязки з зрадником Деркачем», а Гринчук – за те, що вона нібито є «представником інтересів Міндіча в уряді, до цього представляла його інтереси на посаді міністра екології».
Як повідомляв Укрінформ, у Національному антикорупційному бюро заявили про викриття корупційної схеми в енергетиці. Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
Офіс злочинної організації у сфері енергетики був розташований у приміщенні, яке належало родині екснардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
Політика
Немає жодної об’єктивної причини для поразки України
Геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже добре, якщо Україна не програє цю війну. Водночас немає жодної об’єктивної причини, чому Україна мала би програти у війні з Росією.
Про це в інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza заявив голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск, передає Укрінформ.
За його словами, з початку повномасштабної війни в Україні стало зрозуміло, що ця жахлива криза «становить для Польщі не лише загрозу». Він підкреслив, що в результаті цього Польща з різних причин стала «ключовою країною», і Варшава «повинна використати це стратегічно у довгостроковій перспективі».
«Я чую питання: що ми отримуємо, допомагаючи Україні? Як то що? Зрештою, навіть від самого припливу такої великої кількості українських сімей до Польщі ми маємо більше переваг, ніж збитків!» – підкреслив Туск, зауважуючи при цьому, що «це іноді виснажливо».
«Я розумію цю втому або навіть роздратування, адже немає місця у світі, де така велика кількість біженців не призводила б до конфлікту інтересів чи зіткнення емоцій, і це цілком зрозуміло. Не полегшує цього й наша трагічна історія. Але те, що ми вважаємо нашою великою пожертвою, одночасно є нашим великим здобутком, адже добрі відносини з Україною є в інтересах Польщі», – наголосив глава польського уряду.
Туск підкреслив, що геополітичне майбутнє Польщі виглядатиме дуже світлим, якщо Україна не програє у війні з Росією і якщо Києву та Варшаві вдасться подолати «історичну польсько-українську неприязнь». Він наголосив, що побудова міцних, дружніх і партнерських відносин із суверенною Україною, захищаючи при цьому власні інтереси, є «чудовим шансом для Польщі».
«Тому ми повинні зосередитися на допомозі Україні, адже якщо вона програла б війну, то ситуація Польщі радикально змінилася б на гірше. Однак в цьому питанні я поміркований оптиміст. Немає жодної об’єктивної причини, чому Україна повинна програти», – наголосив Туск.
Як передавало агентство, голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач нещодавно заявив, що Польща має низку очікувань від України, зокрема у площині складної історії та економіки. За його слоівами, повернення до колишніх відносин з Україною, коли все вирішувалося по «дзвінку до Варшави», уже не буде.
Фото архівне: ОП
Політика
Канада підтримує вступ України до НАТО
Канада виступає за надання Україні повноправного членства в НАТО.
Про це в інтервʼю Укрінформу сказав екскомандувач Сухопутних військ Канади генерал-лейтенант у відставці Ендрю Леслі.
“Наскільки я розумію, Канада прихильно ставиться до вступу України до НАТО, але наш вплив у центрах ухвалення рішень тепер не такий значний, як раніше”, – сказав Леслі.
Він висловив сподівання, що Україна зрештою приєднається до НАТО. “Але в короткостроковій перспективі війна видається настільки інтенсивною, а емоції до такої міри загостреними, що багато країн не зможуть підтримати цього”, – зазначив генерал-лейтенант.
Леслі додав, що “усі хочуть, аби Україна була у безпеці й війна припинилася без відмови від територій, але як це зробити в рамках чинних правил – надзвичайно складне питання”.
Як повідомлялося, за даними соціологічних опитувань, наразі євроатлантичну інтеграцію України підтримують до 90% громадян у кожному регіоні країни, хоча до початку російського вторгнення ці показники були значно нижчими.
Фото: instagram/lt.gen.hon.andrewleslie
-
Усі новини6 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Події4 дні agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини1 тиждень agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою
-
Відбудова1 тиждень agoУряд Грузії закупить генератори для України на понад $500 тисяч
-
Відбудова1 тиждень agoНа Запоріжжі відновили електропостачання після російської атаки
-
Політика6 днів agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Суспільство5 днів agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
