Нацональну велику мовну модель (LLM) тренуватимуть на моделі Gemma-3 від Google.

Суд визнав винним колишнього депутата Херсонської облради, який під час окупації став одним із публічних облич пропаганди загарбників. Він закликав мешканців підтримати незаконний референдум і просував рішення, що допомагали окупантам закріпитися у місті.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

Слідство встановило, що після захоплення Херсона чоловік добровільно очолив створену окупантами “громадську раду” — орган, який нібито мав залучати місцевих мешканців до діяльності адміністрації рф. Фактично рада виконувала роль інструменту легітимізації рішень загарбників і платформи для пропагандистських заходів.

Під його керівництвом рада допомагала готувати форум “Мы вместе с россией!”, який країна-агресор використала для підготовки кампанії щодо так званого референдуму. Після цього обвинувачений неодноразово виступав у російських ЗМІ, закликав мешканців брати участь у голосуванні та поширював наративи російської пропаганди про “історичну спадщину”, “утиски російської мови” і “фашизм в Україні”.

Слідство встановило, що 20 вересня 2022 року обвинувачений публічно закликав провести псевдореферендум про “приєднання” Херсонщини до рф, повторюючи пропагандистські тези про нібито “терор з боку Києва” та “загрозу від НАТО”, стверджуючи, що мешканці страждають від “київського режиму”.

У 2024 році СБУ повідомила йому про підозру у посяганні на територіальну цілісність України, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків. У разі затримання й доведення провини йому загрожує додатковий строк. Йдеться про 84-річного Володимира Овчаренка, уродженця Олександрії Кіровоградської області, який багато років проживав у Херсоні.

За вироком суду, його визнано винним за ч. 5 ст. 111-1 ККУ. Йому призначили десять років ув’язнення та конфіскацію майна: дві земельні ділянки, приватний будинок із господарськими будівлями, квартиру та автомобіль Toyota Carina 1991 року. Після відбуття покарання йому заборонено протягом 15 років обіймати будь-які державні посади та виконувати публічні функції.

За даними руху Чесно, до повномасштабної війни Овчаренко мав активне політичне минуле: у 2016 році він був довіреною особою кандидата в народні депутати Сергія Пермінова, у 2015 році балотувався до Херсонської облради від “Союзу лівих сил”, а у 2010 році був обраний депутатом облради від КПУ, де очолював комісію з питань бюджету та фінансів. У 2006–2007 роках намагався пройти до Верховної Ради за списками КПУ, але мандата не отримав.

З 2002 по 2007 рік він працював помічником народного депутата Омеляна Парубка. Був членом КПУ та керував ТОВ “Завод пакувальних матеріалів “Зум”. Овчаренко внесений до бази “Миротворець”. За даними ЗМІ, у радянські часи він працював на Херсонському суднобудівному заводі, з 1973 року перейшов на партійну роботу та став першим секретарем міського комітету КП Херсона. Після здобуття Україною незалежності у 1991 році займався бізнесом.

Також суд визнав винною у колабораційній діяльності 58-річну Світлану Межерицьку, депутатку Херсонської облради та колишню начальницю управління охорони здоров’я Херсонської міськради. Її затримали у березні 2024 року.

Анна Бальчінос

США випустили черговий документ по Україні, який вже встигли назвати “мирний план” Дональда Трампа. Складається він з 28 пунктів, серед яких є і визнання за Росією частини окупованих територій, обмеження української армії, гарантії безпеки від Америки, відмова від НАТО та будівництво так званої “буферної” зони. Ця пропозиція вже викликала серйозне обговорення у суспільстві. Для багатьох українців ця угода прозвучала не як шлях до миру, а як вимога відмовитися від частини власної держави.

Журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів, як вони ставляться до “мирного договору” що пропонує Дональд Трамп?

Реклама

Окуповані території

Найемоційніше на пропозиції реагують люди, які вже втратили свої домівки через російське вторгнення. Інна, переселенка з Донецької області, каже, що читати про готовність “закріпити” регіон за Росією для неї — не просто політика, а особиста трагедія. Вона розповідає, що живе в Одесі, та немає змоги повернутися хоча б подивитися на свій будинок. Її родина втратила не лише житло, а й роботу, звичне коло близьких і друзів. Будь-яка ідея “миру без повернення територій” для таких людей звучить як офіційне закріплення їхнього вигнання.

“Дуже багато сумнівів із цього приводу. Те, що треба забрати Донецьку область. Я родом з Донецької області, я переміщена особа… І просто віддати мою землю, і всі люди залишаться без домівки. Це дуже неприємно”, — каже Інна.

Чимало опитаних загалом підтримують ідею перемовин, але різко заперечують конкретні пункти, що легітимізують окупацію. Віталій, каже, що готовий говорити про мир, але не на таких умовах. На його погляд, документ містить небезпечні “пастки”, які можуть зіграти проти України в довгостроковій перспективі.

“З якого переляку потрібно визнати Крим російським? Ні. Треба пункти переглядати. На цих умовах залишатися не можна”, — каже Віталій.

Припинення війни

Серед опитаних є й ті, хто бачить у плані позитив — передусім можливість припинення вогню та повернення до нормального життя. Ангеліна каже, що хоче миру, як і всі, але не може прийняти ідею “обміну територій на тишу”. За останні роки українці весь час переживають: постійні повітряні тривоги, переїзди та хвилювання за рідних на фронті. Тому будь-яка думка про мир здається привабливою, але коли доходить до втрати територій — виникає внутрішній конфлікт.

“Ця угода має багато позитивних сторін, таких як припинення вогню… Однак там є і те, що ми маємо віддати території. Тоді постає питання всіх українців: за що ми боролися стільки часу? Тому, в мене немає однозначного рішення. Звісно, хочеться, щоб це вже все припинилося…”, — каже Ангеліна.

Марія, також хоче припинення війни, але боїться, що поступки підштовхнуть Росію до нової агресії вже через кілька років. В такі моменти згадуються уроки історії — від Мюнхенської угоди до Мінських домовленостей. Усі ці події в українців асоціюються з тим, що поступки агресору рідко гарантують тривалий мир.

“З одного боку, це начебто припинить війну. А з іншого — ми втратимо те, за що і воювали. Тому я, якщо чесно, не знаю”, — каже Марія.

Росія знову нападе 

Інші ж наголошують, що угода не має повторювати попередніх помилок. Будь-які переговори мають спиратися на інтереси України, а не на бажання великих держав домовитися між собою. На погляд Івана, у плані занадто багато механізмів контролю над Україною та занадто мало реальних гарантій безпеки.

“Потрібно, щоб були прийнятні умови саме для України. Бо є аналогії в історії… ця війна може повторитися. І може бути ще гірше. І ми можемо тоді вже не вистояти”, — каже Іван.

Українці прагнуть миру, але не готові приймати його на умовах, які фактично узаконюють наслідки російської агресії. Для більшості респондентів питання не лише в територіях — це питання справедливості, пам’яті про загиблих і права кожної людини повернутися додому. Пропонований “мирний план” Трампа дає надію на паузу у війні, але водночас викликає глибоку недовіру та страх, що такий компроміс стане лише передумовою для нової ескалації. 

Раніше ми писали, що РФ завдала удару по цивільній інфраструктурі на Одещині — які наслідки. А також, про те Ердоган анонсував розмову з Путіним що до України.