До Міжнародної коаліції укриттів цивільного захисту приєдналося ще чотири країни – Греція, Австрія, Словаччина та Чехія.

Перший заступник голови Одеської РДА Андрій Неугодніков у декларації за 2025 рік вказав понад 1,7 мільйона гривень доходу, значні готівкові заощадження в різних валютах і нове нерухоме майно. Також у документі відображені активи та доходи його родини, зокрема дорогий подарунок на сотні тисяч гривень і користування автомобілем, який оформлений на іншу особу.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

У декларації посадовець вказав не лише себе, а й свою родину — дружину Юлію Цал-Цалко та двох дітей: доньку Анастасію і сина Владислава. Усі вони мають українське громадянство і живуть в Одесі.

У документі зазначено, що родина володіє кількома об’єктами нерухомості в Одесі. Частина з них оформлена безпосередньо на посадовця, інша — на членів сім’ї або перебуває у спільній власності. Зокрема, Неугоднікову належить квартира площею 126,8 кв. м, придбана у 2010 році за 200 тисяч гривень. У цьому житлі зареєстровані та фактично проживають усі члени його родини.

Окрім цього, дружина посадовця є власницею нежитлового приміщення площею 54,1 кв. м, яке вона придбала у 2014 році. На момент купівлі його вартість перевищувала 407 тисяч гривень.

У 2025 році в декларації з’явилися нові об’єкти — земельна ділянка площею 927 кв. м і житловий будинок на 298,1 кв. м. Вони перебувають у спільній частковій власності: 50% оформлено на дружину посадовця, ще половина — на Ніну Череднюк. Сам Неугодніков та його діти мають право користування цією нерухомістю і фактично там проживають. Задекларована вартість як земельної ділянки, так і будинку на момент набуття становить по 200 тисяч гривень за кожен об’єкт.

У декларації також відобразили транспортні засоби, якими користується сім’я. Зокрема, у власності посадовця перебуває автомобіль Toyota Highlander 2011 року випуску, придбаний того ж року за 280 тисяч гривень. Крім того, у 2025 році родина почала користуватися ще одним авто — BMW X4 2014 року випуску. Власником цього транспортного засобу є батько дружини посадовця Юлій Цал-Цалко, а сама дружина користується ним безплатно. Вартість автомобіля у декларації не зазначена.

Основні доходи родини у 2025 році сформувалися коштом заробітної плати та підприємницької діяльності. Посадовець задекларував майже 1,3 мільйона гривень доходу. З цієї суми 295 тисяч гривень він отримав як зарплату в Одеській районній державній адміністрації, ще 989 тисяч гривень — у комунальному підприємстві “Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф”.

Його дружина задекларувала 142 тисячі гривень доходу від роботи в Національному університеті “Одеська юридична академія“. Водночас основну частину її заробітку склала підприємницька діяльність — 580 тисяч гривень.

Окрім цього, дружина посадовця отримала подарунок у негрошовій формі вартістю 400 тисяч гривень від Ніни Череднюк. Згідно із законодавством, такі подарунки можуть надаватися лише близькими родичами.

У декларації також вказано готівкові заощадження родини. Зокрема, сам посадовець задекларував 200 тисяч гривень та 10 тисяч доларів США. Його дружина зберігає 445 тисяч гривень, а також 10 тисяч євро готівкою.

Також народний депутат Микола Скорик у своїй щорічній декларації за 2025 рік задекларував нерухомість, транспортні засоби та коштовні годинники. Водночас частина цього майна формально оформлена на інших осіб, однак фактично перебуває у користуванні самого депутата та членів його родини. 

Анна Бальчінос

Ключові моменти:

• Після російських обстрілів в Одесі пошкоджено понад тисячу житлових будинків, серед яких є об’єкти історичної забудови.
• Мешканці будинків-пам’яток часто змушені власним коштом фінансувати ремонт — інколи по 80–100 тисяч гривень з кожної квартири.
• Державні та муніципальні програми відновлення працюють повільно, а оформлення допомоги супроводжується бюрократичними перепонами.
• Якщо історичні будівлі залишити без ремонту, пористий ракушняк швидко руйнується під впливом дощу й морозу.

Після серії російських атак значна частина пошкоджених будинків в Одесі й досі потребує повноцінного відновлення. За офіційними даними міської влади, під час повномасштабної війни в місті пошкоджено або зруйновано понад тисячу житлових будинків, серед яких — пам’ятки історичної забудови.

Щоб детально дізнатися, як відбувається відбудова на практиці, кореспонденти поспілкувалися з мешканцями одного з постраждалих будинків у центрі міста та з головою місцевого ОСББ Валерієм Матковським. За його словами, співвласники були змушені організувати розбирання завалів, оплатити вивіз сміття та фактично взяти на себе ремонт даху.

Журналісти також проаналізували, як працюють державні й міжнародні програми допомоги — зокрема «єВідновлення» та програма підтримки ОСББ «ВідновиДІМ», що фінансується за участі ЄС та уряду України. Формально ці програми покривають витрати на ремонт дахів, фасадів, інженерних мереж і вікон.

Однак на практиці отримати ці кошти швидко вдається не завжди. Через складні процедури погодження, особливо для будинків-пам’яток, мешканці змушені збирати десятки тисяч гривень із кожної квартири, щоб оперативно закрити дах і врятувати старі споруди від подальшого руйнування.

Порятунок за 100 тисяч: коли мешканець стає будівельником

За чотири роки повномасштабної війни внаслідок ворожих обстрілів в Одесі пошкоджено та зруйновано понад тисячу житлових будинків. Серед них у старій забудові — чимало пам’яток історико‑культурної спадщини. Здавалося б, такі споруди мають отримувати пріоритетну увагу з боку міста, але на практиці підтримка часто затримується або взагалі відсутня.

Відновлення житлових будинків у місті триває, стверджують у міськраді: залучають кошти з міського бюджету та в межах муніципальної програми «Незламна Одеса». Власники пошкоджених квартир можуть також претендувати на компенсації в рамках державної програми «єВідновлення» або отримати житлові сертифікати для придбання нового житла. За даними Одеської міської військової адміністрації, понад 1 300 родин вже отримали такі виплати.

Незважаючи на це, реальна допомога часто надходить із затримками. Наприклад, знайомий одного з авторів, чия квартира в одному з районів була пошкоджена під час недавнього обстрілу, зібрав 50 000 гривень і почав відновлювати житло власними силами, хоча всі документи на компенсацію були подані. Очікування на підтримку від влади може розтягнутися на роки, особливо коли йдеться про будинки‑пам’ятки, для яких спрощені процедури відновлення стали доступними відносно недавно. Через це мешканцям часто доводиться рятувати свої будинки самотужки.

Хто в Одесі відповідає за будинок‑пам’ятник?

Будинок на вулиці Пироговській, 3 постраждав влітку минулого року. Він належить до пам’яток культурної спадщини місцевого значення, однак відновлення за участю міської влади не поспішало розпочинатися.

«У місті є програма, яка працює на початковому етапі. Людям компенсують витрати на відновлення вікон і вхідних дверей. Це правильно. Але будинком мені доводиться займатися самому», — розповідає голова створеного тут ОСББ, екс‑заступник міського голови з питань ЖКГ Валерій Матковський. За його словами, увага до проблеми з’явилася лише після його наполегливих звернень, адже він має досвід роботи в системі.

Після «прильоту» мешканці самотужки розбирали завали та оплачували вивезення сміття — допомогли ті сусіди, хто мав змогу. За словами Валерія Дмитровича, тоді вивезли понад 140 так званих човнів.

«Цим мала займатися міська влада. Але ніхто й пальцем не поворухнув», — каже він. ОСББ направляло офіційні листи до Управління культурної спадщини та до інших інстанцій, але відповіді були відсутні або формальні. Лише після його наполегливих дій створили комісію і офіційно зареєстрували будинок як пошкоджений об’єкт.

Пастка для пам’яток: чому статус будівлі заважає відновленню

Сподівалися, що місто профінансує роботи з розбирання аварійних частин будинку, але цього не сталося. Отримати дозвіл на роботи вдалося через обласне управління. Відповідно до закону України «Про охорону культурної спадщини», будь‑які роботи на пам’ятках історії та культури проводяться лише за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Було замовлено проєкт відновлення будівлі — його вартість співвласникам обійшлася в 49 000 гривень.

«Ми повністю відновили чотири парадні, які залишилися без даху. Зросли конструкції крокв, балки, перекриття, покладено металочерепицю. Кожна сім’я скидалася по 80–100 тисяч гривень, щоб взимку будинок не постраждав від снігу та дощу. Врятували частину ще однієї парадної. Інша частина згоріла, бо МНСники приїхали надто пізно — десь через півтори години. Води не вистачало, рукави течуть, вода бризкає усюди, крім того місця, де потрібно було гасити», — згадує Валерій Матковський. Він додає, що якщо влітку не вжити заходів, щоб зміцнити несучі стіни однієї парадної, взимку може статися подальше обвалення, яке потягне за собою ще дві секції будинку.

Автономія всупереч системі: насоси, акумулятори та відеоспостереження

Електропостачання і водопостачання мешканці теж відновлювали самостійно — зовнішньої допомоги не було. ОСББ організувало власну систему життєзабезпечення, бо на міські мережі сподіватися було марно, а в умовах війни — тим паче.

«Кілька років тому ми побудували власну насосну станцію, незалежну від міста, із запасом у шість тонн води. Встановили систему безперебійного живлення», — розповідає голова ОСББ. — «У нашому дворі — закритий колодязь. Ми поставили акумулятори, які заряджаються, коли є світло, і, коли його немає, живлять систему відеоспостереження, доступ до парадних та насосну станцію. Коли все місто сидить без світла, у нас у дворі та в парадних освітлення є цілодобово. Наразі вся система працює.»

Як «ВідновиДІМ» одеському ОСББ допомагає

Співвласники намагалися скористатися програмою «ВідновиДІМ», яка має допомагати ОСББ у відбудові пошкоджених будинків і фінансується за участі ЄС та уряду України.

Фінансування надається на такі види робіт:

• заміна або ремонт пошкоджених віконних блоків, балконних та зовнішніх дверей;
• ремонт пошкоджень фасадів;
• ремонт покриття будівлі;
• ремонт пошкодженого обладнання дахових котелень та інженерних мереж.

Кошти можна витрачати як на виконання робіт, так і на придбання матеріалів та обладнання, необхідних для цих робіт.

«Але скористатися цією програмою виявилося дуже проблематично», — пояснює Валерій Матковський. — «Документи, які ми надсилали, двічі повернули з явно вигаданих причин. Провели з ними три відеоконференції. Остання розмова була доволі жорсткою. Поки що переговори відкладаються.»

«ВідновиДІМ» чи «ВідфутбольДІМ»: де застрягли державні гроші?

У підсумку одесити з’ясували, що отримати фінансову допомогу від держави складніше, ніж отримати будматеріали від громадської організації.

«Дякуємо громадській організації “Десяте квітня” — на перший раз привезли нам шість фур будматеріалів. Потім їхні представники ще двічі приїжджали та контролювали, щоб усе використовували саме для двору, а не десь на дачі», — згадує голова ОСББ. — «Нещодавно надіслали ще шість машин. Зараз погода налагодилась і будівельники вийшли працювати на п’ятій парадній.»

Водночас ОСББ знову готує документи для отримання допомоги за програмою «ВідновиДІМ».

«Наш будинок складається з 12 парадних. У багатьох пошкоджений дах. Під час дощів підтікають металочерепиця та шифер. Минулої осені під час зливи, коли загинули люди, вода заливала з четвертого до першого поверху: у мене у парадній на першому поверсі було сім сантиметрів води», — розповідає Валерій Дмитрович. — «Тому сьогодні ми прагнемо отримати гроші, щоб люди могли хоча б частково відновити стелі. Вікна встановили, але квартири зазнали значних пошкоджень.»

Байдужість влади та мокнучий ракушняк

Відновленням таких будинків, на думку Валерія Матковського, мають займатися не лише їхні мешканці — це завдання районної адміністрації або Управління житлово‑комунального господарства.

«Я розумію, що зараз це складно — руйнувань багато. Якщо не щодня, то дуже часто комусь «прилітає». І подібні проблеми є не лише в нашому будинку, а й у багатьох інших, де були серйозні пошкодження», — говорить він. — «Ось у будинку на розі Прохоровської ніхто нічого не робить, конструкція стоїть відкрита. А це велика біда, особливо для старих будівель з ракушняком. Сніг і дощ набирають вологи, і ракушняк починає просто сипатися. На жаль, влада цього не лише не усвідомлює повною мірою — їй часто байдуже. Тому ці невирішені проблеми накопичуватимуться, немов сніжний ком.

Отже, сьогодні порятунок будинків‑пам’яток історії та архітектури в Одесі майже повністю залежить від ініціативи та фінансових можливостей їхніх співвласників. Те ж саме стосується відновлення зруйнованих квартир у «хрущовках». Залишається питання: чи всі мешканці зможуть «скинутися» по 50 000–100 000 гривень?

Раніше писали, розбиралися в причинах, чому в Одесі не відновлюють зруйноване житло.

Також повідомлялося, що Одеса не використала понад 100 млн грн, виділених на відновлення будинків, і які наслідки це спричинило.

Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua