Про це повідомляє Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.

“Відбудовано поліклініку, стаціонарний корпус, дитяче відділення та перехід між поліклінікою і стаціонаром. Тростянецька лікарня є єдиним медичним закладом для понад 30 тисяч мешканців Тростянецької та Боромлянської громад, які тепер знову можуть отримувати якісні медичні послуги в сучасних, безпечних і комфортних умовах”, – йдеться у повідомленні.

В Агентстві відновлення нагадали, що будівлі лікарні зазнали значних пошкоджень під час окупації міста в березні 2022 року. Російські війська обстріляли заклад із танків — було вибито двері та вікна, частково зруйновано плити перекриття, пошкоджено інженерні мережі, знищено медичні кабінети. Суттєвих руйнувань зазнали також фасад і покрівля будівлі.

Капітальний ремонт лікарні тривав із жовтня 2023 року по грудень 2025 року. За цей час Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області замінила плити перекриття, виконала внутрішнє оздоблення приміщень. Проведено комплексну термомодернізацію, замінено інженерні мережі, систему вентиляції та електропостачання.

Відбудову Тростянецької міської лікарні здійснили коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Як повідомляв Укрінформ, Агентство відновлення у межах проєкту комплексної реконструкції завершило першу чергу робіт на центральній площі міста Тростянець на Сумщині.

Фото: restoration.gov.ua

Про це повідомило у Фейсбуці АТ «Донецькоблгаз», передає Укрінформ.

«Робота газовиків Донеччини не зупиняється ні на день. 2025-й став серйозним випробуванням… За цей рік, станом на 28 грудня, фахівці АТ «Донецькоблгаз» відновили газопостачання для 12 727 абонентів, чиї домівки постраждали через обстріли», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що також за цей рік фахівці відновили 2,124 км газових мереж, пошкоджених внаслідок бойових дій; опрацювали 10 221 аварійний виклик, з них 1 579 — безпосередньо пов’язані з війною.

Крім того, упродовж року газовики проводили виїзні прийоми, щоб люди могли отримати консультації безпосередньо на місцях. Оператори контакт-центру за 2025 рік обробили 84 293 дзвінки, опрацювали майже втричі більше звернень, ніж торік — зростання становить понад 54 тисячі дзвінків або 181%.

За словами голови правління АТ «Донецькоблгаз» Вадима Батія, це не просто цифри.

«За кожним відновленим абонентом — родина, яка знову отримала тепло. За кожним кілометром відремонтованих мереж — ризик і відповідальність наших працівників. Ми працюємо там, де небезпечно, але необхідно. І будемо продовжувати робити це доти, доки люди на Донеччині потребують нашої допомоги», – наголосив Батій.

Як повідомлялося, Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, майже щодня армія РФ вбиває та травмує цивільних жителів, руйнує будинки, підприємства, енергетичні, газові та інші інфраструктурні об’єкти. Донецька область має найбільшу довжину лінії фронту – близько 300 км.

Як повідомляє Укрінформ, про це на пресконференції розповів Чернівецький міський голова Роман Клічук.

“Ми стараємося вкладати гроші в економію ресурсів, в енергоефективність. У нас є плани на побудову ТЕЦ. Ми уже домовилися зі шведськими партнерами на проєктування. Отримали 30 мільйонів гривень на розробку техніко-економічного обґрунтування побудови нової ТЕЦ. Після розробки проєкту ця шведська компанія почне шукати гроші на його реалізацію”, – розповів Клічук.

За його словами, йдеться про виробництво електроенергії шляхом переробки сміття. Тому будуватимуть ТЕЦ поблизу сміттєзвалища.

Стосовно часових рамок побудови станції мер зауважив, що це може тривати від двох до трьох років. Усе залежатиме від швидкості пошуку інвесторів для реалізації проєкту.

“Будівництво ТЕЦ вигідне для нас економічно. Ми просто отримуватимемо електроенергію зі сміття. І це зручно. Ми бачили це на прикладі інших країн. Зокрема, наша команда їздила у Данію вивчати їхній досвід. Це дуже крутий проєкт. Тим більше, якщо ми зможемо залучити грантові кошти чи кредит під маленький відсоток”, – зазначив мер Чернівців.

Міський голова додав, що протягом року Чернівці заощадили 23,5 мільйона гривень від роботи однієї когенераційної установки, що виробляє електрику і тепло із газу.

За словами Клічука, вже до кінця січня запустять в роботу другу когенераційну станцію. Ще дві такі установки місто цього року отримало від уряду, їх наразі монтують.

Як повідомлялося, Фонд декарбонізації уже профінансував 72 проєкти з підвищення енергоефективності.

Фото Укрінформу можна купити тут