Події
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.
«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.
Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.
Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.
Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.
Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.
У столиці Перу Лімі археологи виявили скелетні останки дорослої людини, яку, ймовірно, поховали як жертву ритуалу біля підніжжя стародавньої глиняної піраміди Уака-Пукльяна.
Про це повідомляє ABC News, передає Укрінформ.
Вважається, що останки належать чоловікові, якого могли принесли в жертву під час ритуалу, під час якого було закрито канал, з’єднаний з церемоніальним басейном.
Археологиня Гледіс Паз, яка керувала розкопками, зазначила, що кістки допоможуть дослідникам краще зрозуміти ритуали культури Ліми та реконструювати церемонії, які проводилися сотні років тому.
За її словами, тіло поховали всередині каналу, поклавши на лівий бік, головою в бік піраміди та Тихого океану.
Зазначається, що культура Ліми процвітала між I та VII століттями вздовж центрального узбережжя Перу, приблизно за 700 років до виникнення імперії інків.
Уака-Пукльяна була одним з найважливіших церемоніальних та адміністративних центрів культури Ліми, яка зникла за століття до того, як група іспанських конкістадорів заснувала Ліму в 1535 році.
Сьогодні піраміду оточують парки, зелені вулиці та елітні житлові будинки в районах Мірафлорес та Сан-Ісідро. Уака-Пукльяна відкрита для туристів.
За даними влади Перу, у столичному регіоні Ліма є понад 400 археологічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, місія археологів, яка працює у Болівії, виявила схованку з мідними дзвонами, які використовувалися стародавніми андськими громадами під час ритуалів, пов’язаних з інками та їхнім сільськогосподарським календарем.
Фото ілюстративне: Splasho, wiki
Незалежна американська кінокомпанія Briarcliff Entertainment придбала права на прокат у Північній Америці документального фільму «Попіл і олівці» (Ash and Crayons) кінорежисера й номінанта на премію «Оскар» Євгена Афінеєвського.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Попіл і олівці» — документальний фільм про українських дітей, чиї життя були змінені війною, розв’язаною Росією проти України.
«Для мене велика честь поділитися натхненними історіями цих неймовірних дітей. Як вони нам сказали: “Навіть зламані олівці можуть розфарбовувати”», – сказав Афінеєвський.
У США стрічка вийде в кінопрокат 20 листопада – у Всесвітній день дитини.
Афінеєвський більше десяти років знімає кіно про війну в Україні, починаючи з фільму 2015 року «Зима у вогні: Боротьба України за свободу» та його продовження 2022 року – «Свобода у вогні: Боротьба України за свободу».
Як повідомляв Укрінформ, на LXXIX кінофестивалі в Локарно відбулася світова прем’єра українсько-польської стрічки «Демони» режисерки Наталки Ворожбит, у якій свою останню роль зіграла Руслана Писанка.
Фото: Unbroken Generation Production/Unbroken Foundation
«Міністерство культури провело спільну нараду за участю Міністерства економіки та довкілля, народних депутатів, Українського інституту книги, Державного комітету телебачення і радіомовлення, видавництв, друкарень, книгарень, що зазнали втрат унаслідок російських атак. Це вже друга внутрішньоурядова нарада, на якій учасники зафіксували, які інструменти доступні книжковій сфері сьогодні і які зміни потрібні, щоб підтримка дійшла до видавців, друкарень і книгорозповсюджувачів», – ідеться в повідомленні.
Як підкреслила заступниця міністра культури Богдана Лаюк: «Коли Росія системно нищить українську книжку, держава відповідає системними інструментами».
Так, за дорученням Прем’єр-міністра Сергія Корецького Міністерство культури готує запуск компенсації частини вартості оренди для книгарень і відновлення програми поповнення бібліотечних фондів.
Крім того, Верховна Рада найближчим часом має розглянути законопроєкт, який розширить програму «єКнига» на батьків новонароджених. Цим же актом планують внести правку, що дозволить запустити субвенцію з державного бюджету на оренду приміщень для книгарень з урахуванням сучасних систем реєстраторів розрахункових операцій.
У Мінкульті зауважили, що наступного року на книжкову сферу планують поширити державну ініціативу підтримки української культури «Тисячовесна».
«Пакет рішень для підтримки книжкової сфери підтримує профільний урядовий комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Міністерство культури розраховує на конструктивну співпрацю з Міністерством фінансів щодо фінансування програм підтримки книгарень і відновлення державних закупівель у бібліотеки», – підкреслили у відомстві.
Міністерство економіки та довкілля представило інструменти політики «Зроблено в Україні»: гранти на відновлення виробництва, доступні кредити 5–7–9%, компенсацію воєнних ризиків і страхових премій. Ці механізми охоплюють основні засоби – будівлі, приміщення, обладнання, тоді як для видавництв і книгарень основним активом є книжки.
«Процес виробництва книжки й її доставка до читача влаштовані так, що видання, друк і розповсюдження переважно розділені між різними гравцями, що важливо враховувати при визначенні потерпілих сторін, це впливає на наявні інструменти підтримки постраждалих субʼєктів господарювання, які пропонує держава. Мінекономіки опрацює поширення страхування і компенсації воєнних ризиків на товари в обороті та готову продукцію», – додали у міністерстві.
Крім того, Міністерство культури створює постійно діючу робочу групу з підтримки книжкової сфери за участю учасників ринку.
Як повідомляв Укрінформ, міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що національна культурна ініціатива «Тисячовесна» у 2027 році буде проведена з оновленими правилами.
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на комунальні послуги в Одесі у серпні 2026 року
-
Одеса7 днів ago
Аквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoМи боремося за те, щоб виділені Європою кошти йшли на оборонні проєкти в Україні
-
Війна1 тиждень agoкомпанія Fire Point показала «спільну мрію українців»
-
Суспільство1 тиждень ago
Під Одесою 95 млн може отримати фірма зі зв’язками
-
Суспільство1 тиждень agoВизначити чисельність корінних народів в Україні наразі неможливо