Connect with us

Події

Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник

Published

on



13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.

«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.

Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.

Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Читайте також: У Львові помер видатний скульптор Ярослав Мотика

Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.

Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.

Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.



Джерело

Події

В Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі

Published

on



За її словами, на учасників програми чекають три місяці навчання з лідерства, фінансів, маркетингу та партнерств, робота над власним проєктом розвитку інституції. Також передбачений менторський супровід після навчання.

«Культура – це те, що об’єднує нас і нагадує, хто ми є. Під час війни вона стала й частиною спротиву. Тому її підтримка – справа всієї країни», – акцентувала Бережна.

Музеї, заповідники та меморіальні комплекси, зауважила вона, сьогодні не лише бережуть спадщину, а й шукають, як розвиватися: залучати партнерів, знаходити ресурси, запускати нові проєкти.

«Для цього потрібні команди з сильними управлінськими знаннями», – наголосила віцепрем’єрка.

Над проєктом працює Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури України.

Подати заявку на участь у програмі може команда з двох людей до 29 листопада включно. Детальніша інформація доступна за посиланням. 

Читайте також: Росіяни пошкодили 2185 об’єктів культурної спадщини в Україні

Як повідомляв Укрінформ, перший набір на освітню програму «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» був проведений навесні цього року.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер відомий волинський письменник Йосип Струцюк

Published

on


Про це Національна спілка письменників повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Струцюк був поетом і драматургом, автором понад 60 книжок. Залишив по собі творчий спадок, присвячений, зокрема, історії та культурі Холмщини й Волині.

Мав звання почесного громадянина Луцька.

Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (Польща). У 1946 році, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.

У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток Луцького району, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах.

Свого часу обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості. Був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела», очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».

З 1956 року Струцюк почав друкувати вірші. Його перша збірка поезій «Освідчення» вийшла в 1965 році. Загалом видав понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок.

Він зібрав й упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень. У пісенному жанрі співпрацював з відомими композиторами, серед яких – Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Олександр Некрасов, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин.

Був лауреатом низки міжнародних та всеукраїнських літературних премій, членом НСПУ.

Як повідомляв Укрінформ, пішов із життя актор, театральний діяч Ігор Тєтруєв.

Фото: Національна спілка письменників України НСПУ



Джерело

Continue Reading

Події

Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова

Published

on



Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.

Про це йдеться у публікації Укрінформу.

“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.

До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.

До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.

“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.

Читайте також: Фільм «Сліди» представить Україну на премії «Оскар»

Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.

Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.