Про це повідомляє Independent із посиланням на археологічне дослідження, передає Укрінформ.

Досі доказів отруєних мисливських знарядь було мало, вони здебільшого датувалися останнім льодовиковим періодом – близько 10 000 років тому.

У новому дослідженні вчені виявили сліди отрути південноафриканської рослини гіфбол на наконечниках стріл, що датуються приблизно 60 000 років тому і робить їх найдавнішою знайденою зброєю з отрутою у світі на сьогоднішній день.

Знайдені у Південній Африці старі кварцові наконечники стріл виявили хімічні залишки отрути з рослини, яка досі використовується традиційними мисливцями в цьому регіоні.

Довгий час дослідники намагалися простежити траєкторію інновацій доісторичних людей, щоб краще зрозуміти еволюцію технологій полювання.

Одним із таких нововведень є використання отруєної зброї, яка вважається ознакою передових технологій мисливців-збирачів.

«Це показує, що наші предки на півдні Африки не тільки винайшли лук і стріли набагато раніше, ніж вважалося раніше, але й зрозуміли, як використовувати хімію природи для підвищення ефективності полювання», – каже автор дослідження доктор Марліз Ломбард.

Після хімічного аналізу дослідники виявили подібні речовини на 250-річних наконечниках стріл у шведських колекціях, які були зібрані в цьому регіоні мандрівниками протягом 18 століття. Це свідчить про тривалу безперервність передачі знань про отруйну рослину.

«Використання отрути для стріл вимагає планування, терпіння та розуміння причин та наслідків. Це явна ознака передового мислення у ранніх людей», – підкреслив ще один автор дослідження Андерс Хьоґберг.

Як повідомляв Укрінформ, в Африці було виявлено погребальне вогнище, зведене близько 9,5 тисячі років тому, яке вважається найстарішим у світі з останками дорослих і містить рідкісну інформацію про ритуали давніх африканських груп мисливців-збирачів.

Фото: Marlize Lombard

“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.

Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.

“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.

За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.

“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль

Як передає Укрінформ, про це повідомив kniga.biz.ua, власник якого – Дмитро Лаппо, входить до оргкомітету премії.

Книжкова премія  KBU Awards була заснована у 2020 році для популяризації українських авторів, їх книг та ідей.

У 2025 році премія має п’ять номінацій: бізнес, особистий розвиток, історія, ідентичність та війна.

У номінації “Бізнес” до короткого списку увійшли:

• “Більше ніж команда” Артура Лупашка (Punkt publishing);
• “Твій AI-маркетолог” Антона Воронюка (ArtHuss);
• “Солодкий несолодкий бізнес” Анни Завертайло (Stretovych);
• “Люди купують у людей” Юлії Колесник (Stretovych);
• “Storytelling наше все” Еліни Слободянюк (Артіль).

У номінації “Ідентичність” до короткого списку потрапили:

• “Шляхетна традиція” Ольги Петренко-Цеунової (Стилет і стилос);
• “Культурна колонізація” Радомира Мокрика (Локальна історія);
• “Суперсила Різдва” Богдани Неборак та колективу авторів (Stretovych);
• “Як вдихнути вільно?” Маріам Найєм (Лабораторія);
• “Проти культурної амнезії” Віри Агеєвої (Віхола).

У номінації “Війна” у короткому списку:

• “Життя на межі” Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка (Дух і Літера);
• “Перша енергетична” Віталія Крижевського та Євгена Мочалова (Віхола);
• “Книга обіймів” Ірини Білоцерківської (Білка);
• “Володар гніву” Галини Тютюнник (Білка);
• “Чорнобильська рулетка” Сергія Плохія (КСД).

У номінації “Історія” до переліку найкращих увійшли:

• “Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України” Романа Скакуна (Видавництво УКУ);
• “Мазепа. Тисячоликий герой української історії” Віктора Горобця (Віхола);
• “Генерал Кук” Володимира В’ятровича (Vivat);
• “Жінки свободи” Марини “Мамайки” Мірзаєвої (Vivat);
• “29 століть” Анни Євгенії Янченко (Vivat);
• “Українське радіо. Історія буремного століття” Вадима Міського та Тамари Гусейнової (Лабораторія).

У номінації “Саморозвиток” у короткому списку:

• “Відріж себе ніжно” Максима Роменського (СІМІО);
• “Любов не минає” Тетяни Трощинської (Yakaboo Publishing);
• “Що зі мною?” Софії Терлез та Марка Лівіна (Vivat);
• “Як написати книгу” колективу авторів (Stretovych);
• “Soft skills: Бути собою” Володимира Станчишина та Олени Жильцової (Віхола);
• “Прийняття” Ганни Крицької (Книголав).

KBU Awards – спеціалізована премія, що відзначає українських авторів за найкращі нонфікшн-книжки, зокрема відзначаючи літературу про розвиток бізнесу і особистісне зростання. Її заснували у 2021 році. Оргкомітет премії: власник інтернет-магазину бізнес-літератури kniga.biz.ua Дмитро Лаппо, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, ресторатор Максим Храмов (є співзасновниками премії), секретарка премії Наталія Кучер.

До складу журі входять Юлія Тичківська, Георгій Коваленко, Олена Ластівка Мокренчук, Ганна Скоріна, Тетяна Пилипець, Тетяна Лукинюк, Владислав Рашкован, Катерина Глазкова, Андрій Длігач, Лариса Мудрак, Богдан Тихолоз, Андрій Миронюк, Дмитро Джеджула, Михайло Крикунов, Лала Тарапакіна, Остап Українець, Екатерина Ясько, Тамара Сухенко, Олена Джеджора, Оксана Кісь, Роман Кабачій, Андрій Любка, Тетяна Кіпіані, Олена Юзькова, Ірина Тихомірова, Олена Нікольська.

Як повідомлялося, Премія Читомо визначила короткі списки претендентів на перемогу за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році.

Фото: KBU Awards