Події
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.
«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.
Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.
Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.
Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.
Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.
Події
У Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
У Кам’янці-Подільському 1 вересня відбувся прем’єрний показ документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» про ветерана, майора ЗСУ, викладача 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» Валерія Одайника, який втратив на війні обидві ноги і знайшов себе в адаптивному спорті.
Про це Укрінформу розповів режисер стрічки Андрій Заєць.
«Документальний фільм «Щоденники війни. Валерій Одайник» розповідає про життєвий шлях українського військовослужбовця, майора Збройних сил України, ветерана російсько-української війни, призера Invictus Games 2025 та Strong Spirits Games, викладача та спортсмена із Кам’янця-Подільського. Валерій Одайник під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку в січні 2023 року дістав важке мінно-вибухове поранення. Він пережив клінічну смерть і втратив обидві ноги, але завдяки неймовірній праці та силі духу, пройшовши тривалу реабілітацію та протезування, активно зайнявся адаптивним спортом та його популяризацією серед ветеранів війни», – зазначив Заєць.
За його словами, фільм створено не для комерційного розповсюдження, а з метою благодійної підтримки українських захисників. У межах показів відбуватиметься збір коштів на розвиток матеріально-технічної бази для реабілітації поранених військовослужбовців 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» та членів їхніх родин. Нині вже вдалося зібрати 150 тис. грн.
Прем’єра документального фільму відбулася у день шостої річниці створення 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля».
8 та 11 вересня відбудуться благодійні покази стрічки в Кам’янці-Подільському.
Документальний фільм «Валерій Одайник. Щоденники війни» відібраний на 29-й Міжнародний кінофестиваль «SPORTFILM Liberec», який відбуватиметься в Чехії з 30 вересня по 4 жовтня, де його також покажуть.
Заєць додав, що благодійні покази будуть розширювати, аби зібрати 3 млн грн для реабілітаційного центру військової частини.
Режисер, продюсер, оператор, монтажер та композитор документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» фільму – Андрій Заєць. Головний саундтрек для стрічки створив гурт «Експансія» з Кам’янця-Подільського.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського «Санаторій Горького: Поєдинок».
Події
Лауреатку «Оскара» Джуліанн Мур відзначать на кінофестивалі у Цюриху
Американська акторка та лауреатка престижної премії «Оскар» Джуліанн Мур отримає на кінофестивалі Цюриха (Швейцарія) відзнаку за досягнення у кіноіндустрії.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Джуліанн Мур — одна з видатних акторок американського кіно. Вона володіє надзвичайною універсальністю і знову і знову примудряється захоплювати нас своїми яскравими відтворенням персонажів, яких вона грає. Незалежно від того, в якому фільмі ми її бачимо, ми вболіваємо за її персонажів», — заявив генеральний директор Цюрихського кінофестивалю Крістіан Юнген.
Зазначається, що на кінофестивалі Мур отримує нагороду «Золота ікона» за життєві досягнення під час її кінокар’єри та нещодавньої головної ролі у фільмі «Дебют», показ якого відбудеться на самому фестивалі.
Упродовж кінокар’єри, яка триває вже понад три десятиліття, Мур працювала з видатними режисерами сучасного кіно, серед яких – Роберт Альтман («Короткі історії»), Пол Томас Андерсон («Ночі в стилі бугі», «Магнолія»), брати Джоел та Ітан Коени («Великий Лебовскі») та Тодд Гейнс («Безпека», «Далеко від раю», «Травень, грудень»).
Серед найвідоміших фільмів Мур — «Все ще Еліс» (2014), за який вона здобула найпрестижнішу кінопремію «Оскар» у категорії «Найкраща жіноча роль».
Попередніми лауреатами премії «Золота ікона» у Цюриху були всесвітньо відомі актори Кейт Вінслет, Сильвестр Сталлоне та Шерон Стоун.
22-й Цюрихський кінофестиваль триватиме з 24 вересня по 4 жовтня.
Як повідомляв Укрінформ, провідна іспанська акторка й лауреатка премії «Оскар» Пенелопа Крус отримає відзнаку за досягнення у кіно на кінофестивалі Торонто у Канаді.
Фото: Jennifer 8. Lee / WikiPortraits
Події
«Недописані» запустили сайт пам’яті людей літератури, яких вбила Росія
Проєкт “Недописані” запустив меморіальний сайт із профілями людей літератури, чиї життя забрала Росія.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Команда ідентифікувала 289 діячів і діячок – письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової сфери. Про це повідомили засновники проєкту Євген Лір і Олена Герасим’юк.
На сайті можна шукати імена загиблих людей літератури, читати їхні біографії, дізнаватися про твори, професійний і творчий шлях, а також переглядати зібрані командою матеріали та спогади близьких.
Платформу запустили у бета-форматі. Команда продовжує додавати нові профілі та доповнювати вже опубліковані матеріали. Основну роботу з наповнення сайту планують завершити до кінця осені 2026 року.
“За три роки список імен виріс в архів, а тепер архів отримав власний простір. На nedopysani.org.ua можна шукати імена людей літератури, читати біографії, дізнаватися про їхні твори, творчий і професійний шлях, повертатися до написаного ними”, – зазначили у проєкті.
Архів продовжують наповнювати на основі інтерв’ю, документів, текстів, фотографій та інших матеріалів. Частину розмов із родичами й близькими загиблих команда записала ще на початку роботи над “Недописаними”, до деяких історій поверталася повторно, щоб перевірити факти та доповнити інформацію.
Через великий обсяг матеріалів нові профілі й оновлення публікуватимуть поступово після перевірки та редакційного опрацювання. Якщо користувачі помітять помилку або неточність, матимуть додаткову інформацію чи матеріали про людину, представлену на сайті, вони можуть звернутися до команди електронною поштою. Так само можна долучитися до збору матеріалів для архіву.
На платформі також є форма “Поділитися іменем”, через яку можна запропонувати людину для додавання до проєкту.
На сайті людей літератури можна шукати за професійними категоріями, зокрема:
- проза, поезія, есеїстика, художня література, дитяча література, літературознавство,
- переклад, нон-фікшн, промоція літератури, видавнича справа, бібліотечна справа та архіви, редактура, освіта та наука.
Також на платформі передбачені фільтри, зокрема за роком загибелі, областю народження, категорією діяльності та військовою службою. Імена на сайті розподілені, зокрема, за періодами 2014-2022 та 2022-2026 років.
Серед представлених на платформі людей, які загинули від початку російсько-української війни у 2014 році, – Богдан Сольчаник, Максим Штатський, Степан Петрівський, Іван Пантелєєв, Тарас Матвіїв, Олександр Козенко, Михайло Микусь, Олексій Ємець, Роман Набєгов, Олександр Дзюбелюк, Олексій Кваша, Андрій Витвицький, Степан Чубенко, Тарас Сич, Іван Жуков, Андрій Юркевич та Оксана Гайдар.
У розділі за 2022-2026 роки представлені, зокрема Василь Богач, Микола Головенко, Діана Савіта Ваґнер, Ольга Павленко, Олександр Тужилов, Юлія Шевченко, Дмитро Войтюк, Назар Мялікгулиєв, Денис Антіпов, Андрій Славич, Олександр Кузенков, Сергій Жилін, Максим Ємець, Олександр Хухлей, Олена Чебоненко, Владислав Онищенко, Юрій Дадак, Олександр Гордєєв, Сергій Іщенко, Сергій Баламутовський, Геннадій Афанасьєв, Роман Строгий, Ярослав Кузьменко, Любомир Крупа, Євген Гулевич, Орест Білінчук-Портяк, Кирило Денисенко, Максим Петренко, Світлана Риженко, Богдан Петрущенко, Сергій Коновал та Микола Рачок.
Йдеться не лише про відомих письменників. “Недописані” збирають інформацію про людей, які працювали в різних ланках літературного процесу.
Авторами “Недописаних” є ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.
Перелік убитих Росією людей літератури Герасим’юк і Лір почали складати навесні 2023 року.
На початковому етапі інформацію шукали у новинах, соціальних мережах та через пошукові системи. Частину імен вдавалося встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші історії потребували тривалого пошуку. Згодом робота проєкту розширилася: волонтери не лише збирають біографічну інформацію, а й шукають рукописи загиблих, працюють зі спогадами близьких, перекладають їхні тексти та проводять вечори пам’яті. Родичі та близькі від початку роботи передавали команді фотографії, документи, тексти й особисті свідчення. У “Недописаних” зазначили, що запуск сайту став можливим, зокрема завдяки їхній співпраці.
На сайті про “Недописаних” зазначають: “Війна – це коли у боротьбі за країну, у спробі вижити під натиском ворога гине майбутнє. З 2014 року і понині Росіяни вбили близько трьохсот українців і українок, які були людьми літератури. “Недописані” – проєкт памʼяті тих, чия історія в літературі обірвалася”.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії Ігор Ходжаніязов.
Фото ілюстративне: Дія
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика7 днів agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Україна1 тиждень agoкиян попередили про зміни для тролейбусів 6, 16, 18
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
