Події
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.
«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.
Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.
Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.
Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.
Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.
Події
У Києві презентували багатомовну книгу про Голодомор
У Києві представили багатомовне видання Національного музею Голодомору-геноциду “Голодомор. Основні факти”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Книга допоможе поширювати у світі правду про Голодомор 1932-1933 років, протидіяти російській дезінформації та сприятиме міжнародному визнанню Голодомору геноцидом українського народу.
У презентації, яка відбулася у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ, взяли участь представники дипломатичного корпусу, державних установ, музейної та експертної спільнот.
“Коли дізналася про Голодомор – це була історія моєї родини. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, нам пощастило, що наші рідні вижили, адже мільйони українців загинули. Сьогодні Росія знову намагається нищити нашу історію, мову, культуру. І лише разом із міжнародними партнерами ми можемо цьому протистояти. Дякую всім країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Дуже важливо, щоб про цей злочин знали у світі, щоб факти та свідчення були доступними різними мовами”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Вона подякувала команді Національного музею Голодомору-геноциду за дослідницьку роботу, збирання та систематизацію історичних свідчень.
“Голодомор – глибока рана українського народу та злочин геноциду, який не має права бути забутим ніколи. Сьогодні, коли Росія своєю неспровокованою агресією проти нашої держави знову намагається знищити українську націю, відновлення історичної правди та справедливості набуває особливого значення. Нашим пріоритетом залишається досягнення широкого міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу. Спільно з міжнародними партнерами ми послідовно працюємо над утвердженням історичної правди, міжнародним засудженням цього злочину та недопущенням повторення подібних трагедій”, – наголосила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

Видання підготували науковці Національного музею Голодомору-геноциду насамперед для іноземної аудиторії. На 50 сторінках автори доступно пояснюють передумови, причини та механізми організації Голодомору 1932-1933 років, наводять історичні факти й докази його геноцидного характеру.
Книга також розповідає про політику радянського режиму, спрямовану на знищення української культури, мови, традицій та національної ідентичності.
Видання підготовлене 14 мовами: українською, англійською, болгарською, данською, іспанською, німецькою, новогрецькою, норвезькою, португальською, румунською, сербською, турецькою, французькою та шведською.
Співавтор видання, завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею Михайло Костів розповів про роботу над книгою, її переклади та міжнародні інформаційні ініціативи.
Зокрема музей реалізував інформаційну кампанію для іноземних аудиторій, передусім країн Глобального Півдня. Її мета – донести достовірну інформацію про Голодомор до суспільств, де ця сторінка української історії залишається маловідомою.
Учасники заходу обговорили можливості використання видання у дипломатичній, освітній та просвітницькій роботі, а також перспективи підготовки нових перекладів.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Мальти Валлетті 19 листопада відбудеться відкриття виставки, присвяченої пам’яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.
Фото: Мінкульт
Події
У Львові презентували академічне зібрання творів Олени Пчілки у 12 томах
У Львівському національному університеті імені Івана Франка презентували академічне зібрання творів видатної української письменниці Олени Пчілки у 12 томах.
Про це у Фейсбуці повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка, передає Укрінформ.
Зазначається, що видання охоплює всю творчу спадщину письменниці: поезію, прозу, драматургію, літературну критику, публіцистику, фольклористику, етнографію, переклади, мемуари та епістолярій.
Захід організував Волинський національний університет імені Лесі Українки, науковці-філологи якого працювали над систематизацією творчої спадщини Пчілки.
Під час заходу також презентували трейлер до фільму «Я словом поділюсь. Олена Пчілка». Стрічка розповідає про життя, літературну спадщину та просвітницьку діяльність Пчілки, розкриваючи її насамперед як видатну письменницю, редакторку та патріотку.

У повідомленні нагадали, що раніше філологи Волинського національного університету імені Лесі Українки презентували в Будинку вчених академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах. Відтак ця подія стала тематичним продовженням інтелектуального обговорення творчої спадщини українських письменниць.

Як повідомлялося, Олена Пчілка – літературний псевдонім Ольги Косач (до шлюбу Драгоманової), яка народилася 29 червня (11 липня) 1849 року в Гадячі Полтавської губернії, а померла 4 жовтня 1930 року в Києві. Вона була українською письменницею, меценаткою, перекладачкою, етнографкою, фольклористкою, публіцисткою та громадською діячкою, брала участь у національно-визвольному та феміністичному рухах. У 1925 році стала членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук. У 1887 році разом із Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший вінок» – першу в Україні феміністичну збірку.

Олена Пчілка була матір’ю шістьох дітей, серед яких – поетеса Леся Українка. Її старшим братом був громадський і політичний діяч Михайло Драгоманов.
Як повідомляв Укрінформ, Олена Пчілка у 27-річному віці підготувала ґрунтовне видання «Український народний орнамент. Вишивки, тканини, писанки», до якого увійшли понад 300 зразків орнаментів. У 1878 році цю працю представили на Всесвітній виставці в Парижі. Також вона була редакторкою дитячого журналу «Молода Україна», на сторінках якого публікували твори українських авторів, народні казки та переклади зарубіжної класики.
Події
В Амстердамі відбулася прем’єра вистави про українців, розділених війною
В амстердамському театрі De Balie відбулася прем’єра міжнародної документальної вистави Letters Home («Листи додому»), створеної спільно українськими театральними командами в Нідерландах і прифронтовому Запоріжжі за підтримки European Cultural Foundation.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.
«Цей проєкт об’єднує професійних акторів, українців, які були змушені залишити свої домівки та переїхати до Нідерландів, а також ветеранів війни з обох країн, аби дослідити болюче питання, породжене війною: що означає дім, коли людей розділяють кордони, відстань, втрати та роки війни?» – розповіла в коментарі Укрінформу керівниця проєкту та режисерка Яша Гудзенко.
Над постановкою працювали United Ukrainian Theatre у Нідерландах і платформа «Дім актора» в Запоріжжі.
«Протягом трьох із половиною місяців у Нідерландах і Запоріжжі паралельно працювали театральні лабораторії, які збирали та опрацьовували особисті історії за допомогою методу документального театру verbatim (дослівного відтворення свідчень). Ці свідчення стали основою для 18 монологів: 12 створено за участю українців у Нідерландах, ще шість – за участю акторів і ветеранів у Запоріжжі. Вистави поєднують дві локації за допомогою живого театрального дійства та відео. У Нідерландах глядачі можуть побачити живі історії, доповнені відеосвідченнями із Запоріжжя. У Запоріжжі шість живих історій поєднуються з відеоматеріалами, створеними в Нідерландах», – зазначила Гудзенко.
Серед героїв вистави – український актор, який добровільно пішов на фронт; акторка, яка пережила окупацію та змогла виїхати з Маріуполя; жінка з Луганська, затримана в московському аеропорту Шереметьєво, де її протягом двох діб допитували; ветеран Андрій Сіромаха, який після тяжких поранень та ампутації продовжує будувати нове життя.
Також у виставі звучить історія оперної співачки з Одеси Еліни Данеліан-Михеєвої, яка після переїзду до Нідерландів нині працює в McDonald’s, а також інші свідчення про вимушене переселення, самотність, втрати, надію та пошук нового життя.
За задумом авторів, ці особисті історії відображають складну реальність українського суспільства на п’ятому році повномасштабної війни та показують, як люди зберігають зв’язок одне з одним, попри тисячі кілометрів між ними.
Вистава Letters Home відбувається українською мовою з англійськими субтитрами. У ній беруть участь перформери Аміна Онуфрієнко, Артем Смотрич, Мілана Мезенцова, Таїсія Агаєва, Ксенія Сергієнко, Лана Чумаченко, Оксана Кряжева, Саша Серова, Анастасія Пилипенко, Дмитро Кіряков і Микола Шуман.
Після кожного показу відбувається обговорення з глядачами. До кінця листопада заплановано ще три покази – у Зандамі, Роттердамі та Гарлемі.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі під час Європейського форуму оборонних інновацій (EDIF) Український міжнародний балет (Ukrainian International Ballet) представив постановку за участю ветерана Андрія Сіромахи, який пішов захищати Україну у 21 рік і внаслідок поранення втратив праву руку та праву ногу.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса7 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
