Про це повідомили в Мінкультури, передає Укрінформ.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Довженко-Центр зберігає «надзвичайно важливу частину української культурної пам’яті», цифровізація його фондів є «питанням збереження, захисту та доступності величезного масиву аудіовізуальної спадщини».

Підтримка ЮНЕСКО, за її словами, є важливим практичним кроком, який допоможе посилити спроможність Центру та створити необхідні умови для роботи з цінними матеріалами.

«Водночас потреби Довженко-Центру значно ширші, тому ми продовжуємо працювати з міжнародними партнерами над залученням підтримки для його комплексної модернізації», – зауважила віцепрем’єрка.

Як зазначається, допомога сприятиме збереженню унікальної кінематографічної спадщини України, захисту цифрових даних і розширенню доступу до колекцій Центру.

Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зі свого боку зазначила, що збереження аудіовізуальної спадщини є важливою складовою захисту документальної пам’яті України.

«Ми розпочали з оцінки нагальних потреб Довженко-Центру та вже працюємо над забезпеченням спеціалізованим обладнанням, яке посилить його можливості зі збереження й управління цифровими матеріалами. Ця робота є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО та наших партнерів із захисту культурної спадщини України та забезпечення доступу до неї для майбутніх поколінь», – заявила Децці Бардескі.

Повідомляється, що експерт ЮНЕСКО з інженерно-технічних питань уже оглянув стан будівлі та надав попередні рекомендації щодо приміщень й умов зберігання колекцій.

Практична підтримка в межах проєкту буде зосереджена на посиленні технічних спроможностей Довженко-Центру для роботи з цифровими аудіовізуальними матеріалами, зокрема тими, що стосуються єврейської історії та культурної спадщини України. ЮНЕСКО вже розпочало процедури закупівлі спеціалізованого ІТ-обладнання та рішень для надійного зберігання цифрових даних, що сприятиме їх опрацюванню, управлінню й захисту.

Підтримка надаватиметься в межах проєкту ЮНЕСКО, який зі свого боку реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт спрямований на збереження документальної спадщини України, пов’язаної з єврейською історією та культурою, вшанування колективної пам’яті, розширення доступу до архівів і розвиток міжкультурного діалогу.

ЮНЕСКО та Міністерство культури продовжать координацію для визначення подальших пріоритетів і можливостей підтримки Центру, потреби якого у сфері інфраструктури, належного зберігання колекцій і комплексної цифровізації фондів виходять за межі поточного проєкту.

У Мінкульті підкреслюють, що збереження фондів Довженко-Центру набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни, коли культурні інституції й документальна пам’ять України перебувають під постійною загрозою російських атак.

Як повідомлялося, Довженко-Центр є найбільшим кіноархівом України. Заснований він у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики. У Центрі зберігаються понад 7300 найменувань ігрових, неігрових, анімаційних українських та закордонних фільмів, а також тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Довженко-Центр об’єднує Фільмофонд, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, науковий Кіноархів, Медіатеку та власне видавництво. Він здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та за кордоном.

Днями стало відомо, що Довженко-Центр отримає фінансування на збереження кіноколекції в межах нової міжнародної програми із захисту кінематографічної та аудіовізуальної спадщини, що перебуває під загрозою.

Фото: ЮНЕСКО

Про це повідомляє пресслужба Мінкульту, передає Укрінформ.

«Створюємо зрозумілі правила, які допоможуть культурному життю продовжуватися з урахуванням безпекової ситуації. В основі цих рекомендацій — життя і здоров’я людей. Організатори мають завчасно підготувати чіткий план дій, забезпечити доступ до укриттів та оперативно інформувати відвідувачів про рівень загрози. Водночас людина має отримувати всю необхідну інформацію, щоб самостійно ухвалювати рішення щодо подальшого перебування на заході. Такий підхід дає змогу гнучко реагувати на зміну безпекової ситуації та відповідально проводити культурні події», — заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Згідно з новими правилами, встановлення жовтого рівня загрози не означає автоматичного відкладення, припинення або скасування заходу. Організатор може ухвалити рішення про його початок чи продовження, якщо забезпечені необхідні умови безпеки, зокрема доступ до укриття для всіх відвідувачів, учасників і персоналу.

Рекомендації розроблені з урахуванням диференційованого підходу до реагування на різні рівні повітряної загрози. Головним принципом залишається пріоритет життя і здоров’я людей. Документ передбачає завчасне планування дій організаторів, доступ до укриттів, оперативне інформування про зміну рівня загрози та можливість для кожної людини самостійно вирішити, чи залишатися на заході, чи перейти до укриття.

До початку заходу організаторам рекомендується визначити укриття та зручні маршрути до нього, перевірити місткість, забезпечити вільний доступ до евакуаційних виходів, призначити відповідальних за моніторинг безпекової ситуації та інформування людей.

Кількість відвідувачів має визначатися з урахуванням можливості розмістити в укритті також персонал, виконавців та інших учасників заходу.

Перед початком заходу відвідувачів рекомендується поінформувати, де розташоване найближче укриття, як до нього пройти та як діяти у разі встановлення «жовтого» або «червоного» рівня загрози. Цю інформацію організатори мають також розміщувати на сайтах, у соціальних мережах і месенджерах, на квитках, інформаційних стендах, екранах та за допомогою QR-кодів.

У разі встановлення «червоного» рівня загрози до початку події захід не розпочинається. Якщо «червоний» рівень встановлено вже під час заходу, організатор припиняє його проведення, інформує людей про найближче укриття та забезпечує організований перехід до нього.

Окремі рекомендації передбачені для концертів, фестивалів, виставок, ярмарків та інших масових подій на відкритих територіях. Організатор має оцінити місткість укриттів, відстань до них, пропускну спроможність маршрутів та можливість швидкого переміщення людей без небезпечного скупчення. Якщо забезпечити швидкий доступ усіх учасників до укриття неможливо, проводити такий захід на відкритій території під час «жовтого» рівня загрози не рекомендується.

Документ також визначає підходи до перенесення, відновлення або скасування заходів та використання квитків. Під час ухвалення рішення організатору рекомендується враховувати безпекову ситуацію, тривалість перерви, комендантську годину, роботу громадського транспорту та можливість безпечного повернення людей додому.

У Мінкульті наголошують, що рекомендації не скасовують вимог законодавства у сфері цивільного захисту та рішень військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади й місцевого самоврядування, ухвалених з урахуванням безпекової ситуації на відповідній території.

Як повідомлялося, в Києві з 6 вересня за рішенням уряду запроваджено диференційоване оповіщення про повітряні загрози.

У звʼязку із погіршенням безпекової ситуації у столиці тимчасово заборонять всі розважальні та фізкультурно-спортивні заходи на відкритих територіях та в спорудах, де немає укриттів.

Фото: lesyatheatre.com.ua

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми говоримо про історію Другої світової війни, а вона сама по собі є доволі складним матеріалом для вивчення, дослідження і тим більше для подальшого поширення на екрані. Зрештою, сьогодні, у час, коли Росія прагне знищити українську державність, ми водночас зіштовхуємося з тим, що нас вбивають не тільки російські ракети, а й російська пропаганда, яка активно заходить на поле пам’яті, на історичне поле і намагається стерти українців також в історичному контексті, зокрема в питанні Другої світової війни. Ідея фільму, очевидно, народилася як певний опір, протистояння російським наративам про те, що українці під час Другої світової війни “були лише нацистами та колаборантами”, – сказав режисер фільму Андрій Ступак.

Презентація документального фільму «Час збирати каміння» / Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ

1 / 12

Він зазначив, що плануються спеціальні покази фільму за кордоном, зокрема, на фестивалях.

За його словами, якомога більше людей мають дізнаватися про історію українців.

Заступник генерального директора з наукової та фондової роботи Національного музею історії України у Другій світовій війні Дмитро Гайнетдінов зауважив, що протягом дуже тривалого часу українська історія перебувала в полоні радянських і російських міфів. За його словами, після початку повномасштабного російського вторгнення весь світ побачив їхню брехливість.

“Сьогодні ми так чи інакше дивимося на події Другої світової війни через призму сучасної війни, а інколи шукаємо відповіді на сьогоднішні питання в подіях минулого. Але за певним парадоксом, через ці дві призму ми бачимо історію набагато чіткішою, адже ми усвідомлюємо, що зараз теж українці зіштовхнулися із абсолютним злом, яке потрібно перемогти”, – сказав Гайнетдінов.

У фільмі “Час збирати каміння” представлено історії українців, які воювали проти нацизму в Русі Опору Італії та Франції, у лавах Іноземного легіону французької армії, а також були серед тих, кого відправили на примусові роботи до цих країн, і пам’ять про кого привласнює Росія. Серед них: Георгій Ліпницький, Микола Буянов, Василь Порик, Олександр Накорчемний, Петро Білобран. Через родинні спогади, архівні фото і документи, музейні колекції, місця пам’яті, дослідження в Італії, Франції та Україні автори стрічки відновлюють їхню українську ідентичність, показують український внесок у перемогу над нацизмом та масштаб російської маніпуляції, утверджують право українців на власну історію.

Фільм знято у формі уроку історії для учнів однієї зі шкіл на Хмельниччині, який проводить педагог, доктор філософії Юрій Клімчук.

Фільм “Час збирати каміння” є початком масштабного документального проєкту, який став одним з переможців ініціативи “Тисячовесна”. Наступні епізоди будуть присвячені долям українців у Норвегії, Польщі, Чехії та Німеччині.

Стрічку згодом буде оприлюднено на платформі Українського іномовлення (ДП “МПІУ”).

Як повідомлялося, про військового, поета і фотографа Максима “Далі” Кривцова знімуть монтажний документальний фільм “Я, Максим Кривцов”.