“Окраєць” – книжка про досвід полону, який автор вирішив записати після розмови з Оленою Мандзюк у Краматорську. “Вона запитала, чи не хочу я розповісти це більшій кількості людей. Я спочатку відмовлявся через брак часу, службу у війську і думку, що це нікому не буде цікаво, бо люди більше цураються теми війни і полону, ніж підтримують”, – розповів “Расті”.

Мандзюк запропонувала записати його спогади на диктофон. Наступного дня автор отримав текстову версію розповіді, перечитав її й опублікував у своєму інстаграмі. Саме реакція читачів, за його словами, показала, що історія має бути розказана не лише в дописах.

“Дійсно побачив, що це для інших важливо – знати правду, усвідомлювати злочини росіян, говорити про тих, хто досі в полоні. Я отримував сотні коментарів, тисячі репостів, слова підтримки і прохання говорити про це гучно, більше, написати книгу”, – зауважив “Расті”.

За словами автора, “Окраєць” – це книжка про злочини, які росіяни скоювали проти нього під час полону, а також про тих, хто досі залишається в російських тюрмах і таборах.

“Книга “Окраєць” – це свідчення про злочини росіян, які вони скоювали наді мною у російському полоні впродовж 886 днів. Ця книга буде передаватись з рук в руки до друзів, до рідних, до дітей, адже це реальна історія з перших вуст про мою історію виживання і нелюдського ворога – Росію, про зло, яке я хочу робити видимим, адже тільки тоді його можна побороти”, – наголосив він.

Робота над книжкою, за словами військового, була складною не лише для нього, а й для всієї команди. Автор розповів, що під час підготовки тексту довелося знову проживати спогади, які психіка намагалася відсунути в підсвідомість. “Я зустрів певні труднощі, коли почав працювати над книгою. Розумію, що моя психіка берегла мене і ховала всі страшні спогади десь далеко у підсвідомість, а тут я вирішив все дістати назовні. Найважче було те, що, відновлюючи ці спогади, я розумів, що прямо зараз, там, у російському полоні, мої побратими досі проживають ці ж самі катування та знущання, отримують удари, страждають від голоду”, – розповів він.

Він також зазначив, що розуміє небажання частини людей говорити про полон і катування, однак вважає мовчання небезпечним: “Я розумію, чому тут, в Україні, люди в тилу оминають подібні теми. Вони просто не хочуть знати, що таке страшне зло може існувати. Але в цьому і проблема: закриваючи очі на зло, воно не перестає існувати, воно росте ще більше”.

Над книжкою працювала команда, частина якої долучилася до проєкту на волонтерських засадах. За словами “Расті”, для редакторів і людей, які допомагали з текстом, ця робота також стала емоційно важким досвідом. “Редактори плакали над редагуванням тексту, хтось згодом не міг спати ночами, в когось тремтіли руки, хтось перейняв та розділив цей біль зі мною”, – ідеться в дописі автора.

Як повідомляв Укрінформ, вийшла книга Миколи Тимошика “Українці у Великій Британії”.

Фото: dmytro_kanupier/instagram

Про це про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.

Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу / Фото: Юлії Вебер, Національний академічний драматичниий театр імені Івана Франка

1 / 7

Над постановкою спільно працюють команда театру та військовослужбовці «Азова», режисер вистави Іван Уривський. Це буде сучасне сценічне переосмислення поеми Гомера, у якому шлях підрозділу постає як сучасна українська Одіссея. Вистава поєднує класичний текст у перекладі Бориса Тена зі свідченнями оборонців Маріуполя.

«Історія оборони Маріуполя розказана ЗМІ очима цивільних. А що відбувалось із воїнами, які брали на себе найважчу ношу боротьби? Призма театру дозволяє менше говорити про цифри та події і звернутись до людської душі. Що там відбувається з почуттями? Саме розповідаючи про почуття, ми розказуємо історії справжніх людей», – зазначив автор п’єси, військовослужбовець 1-го корпусу НГУ «Азов» Олексій Доричевський (Фіш).

Вистава метафорично переосмислює сучасний український досвід через один із ключових європейських міфів про повернення додому, вписуючи українську історію у ширший культурний контекст: повернення до себе та до власної ідентичності.

Дія вистави «Одіссея. Меотида» розгортатиметься у двох вимірах: побутовому світі Пенелопи та героїчному світі Одіссея, які зустрінуться у просторі віри. На шляху героя з’являтимуться різні істоти й перешкоди, образи яких створюють за допомогою роботизованих механізмів та штучного інтелекту. Поєднання у постановці античності й останніх технологічних досягнень підкреслюватиме необхідність в усі часи дбати про безпеку свого дому.

Для «Азова» Маріуполь є символічною Ітакою: місцем заснування та точкою майбутнього повернення.

«Настав час засобами мистецтва, передусім театру, який здатен через образи, історичні паралелі та впізнавані світові міфи доносити важливі меседжі, формувати для майбутніх поколінь наратив стійкості й вибореного права на вільну, незалежну, демократичну європейську державу!» – наголосив генеральний директор – художній керівник Театру Франка Євген Нищук.

У виставі зіграють Даніїл Мірешкін, Акмал Гурєзов, Олена Хохлаткіна, Лариса Руснак, Дарія Легейда, Мaрія Рудинськa, Віталій Ажнов, Дмитро Чернов, Андрій Самінін, Сергій Калантай, Михайло Кукуюк, Іван Шаран, Іван Білаш, Ромaн Ясіновський, Іван Довженко тa Ян Корнєв.

Як повідомлялося, на Прикарпатті дружини військових зіграють документальну виставу «Парасоля».

Фільм розповідає історію українських пілотів та розвідників, які навесні 2022 року здійснили одну з найзухваліших місій російсько-української війни – прорив повітряного коридору до оточеного загарбниками міста Маріуполь Донецької області та гарнізону «Азовсталі», щоб доставити боєприпаси, медикаменти й евакуювати поранених.

Показ відвідали, зокрема, рідні та близькі безпосередніх учасників операції. Серед них – родина воїна 10-го окремого загону спецпризначення ГУР Олександра Клепікова. 5 квітня 2022 року він разом із полеглим Героєм України Назаром Боровицьким у складі евакуаційної групи вилетів на пошуки й порятунок побратимів із гелікоптера, що повертався з Маріуполя та був підбитий російськими військовими.

«Це був реальний героїчний вчинок. Хлопці знали, що це політ в один кінець. Незважаючи на це, ніхто не сумнівався, що треба виконувати завдання. На жаль, 5 квітня вони загинули. Я вдячний авторам фільму за те, що вони зберігають пам’ять про цей подвиг – для наступних поколінь», – зазначив батько Олександра.

Стрічку створили за підтримки Головного управління розвідки, Сухопутних військ Збройних сил України, представників окремого загону спеціального призначення «Азов» та Міністерства культури.

Режисер «Сталевих птахів» Сергій Сторожев поділився, що одним із ідейних натхненників у створенні цього фільму було саме ГУР.

«Нам надали ексклюзивні матеріали, максимально допомагали в комунікації з іншими підрозділами та консультували в процесі створення фільму. Це не про яскраві спецефекти – це про сенси, про фіксацію здобутків наших героїв. Це документ, який потрібен для того, щоб ніхто цього ніколи не забув», – зауважив він.

Як повідомляв Укрінформ, на 15:15 понеділка, 18 травня, на каналі 2+2 запланована телевізійна прем’єра фільму «Сталеві птахи».

Фото: ГУР