Події
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.
«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.
Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.
Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.
Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.
Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.
Американська академія кінематографічних мистецтв і наук у четвер оголосила список номінантів на 98 премію «Оскар».
Список оголосили актори Даніель Брукс та Льюїс Пуллман під час прямої трансляції на сайті кіноакадемії, передає Укрінформ.
Зокрема, за нагороду у категорії «Найкращий фільм року» змагатимуться «Бугонія», «Формула 1», «Франкенштейн», «Гамнет», «Марті Супрім. Геній комбінацій», «Одна битва за іншою», «Таємний агент», «Сентиментальна цінність», «Грішники», «Потяг у снах».
Звання найкращого режисера можуть отримати Хлоя Чжао («Гамнет»), Джош Сафді («Марті Супрім. Геній комбінацій»), Пол Томас Андерсон («Одна битва за іншою»), Йоахім Трієр («Сентиментальна цінність»), Раян Куглер («Грішники»).
Нагороду за найкращу чоловічу роль можуть отримати Тімоті Шаламе («Марті Супрім. Геній комбінацій»), Леонардо Ді Капріо («Одна битва за іншою»), Ітан Гоук («Блакитний місяць»), Майкл Б. Джордан («Грішники»), Вагнер Моура («Таємний агент»).
В аналогічній «жіночій» категорії за перемогу змагатимуться Джессі Баклі («Гамнет»), Роуз Бірн («Я не залізна»), Кейт Гадсон («Пісня любові»), Ренате Реінсве («Сентиментальна цінність»), Емма Стоун («Бугонія»).
На нагороду у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» претендують Ель Феннінг та Інґа Ібсдоттер Ліллеаас («Сентиментальна цінність»), Емі Мадіґан («Зброя»), Вунмі Мосаку («Грішники»), Теяна Тейлор («Одна битва за іншою»).
Золоту статуетку за найкращу чоловічу роль другого плану можуть отримати Бенісіо дель Торо («Одна битва за іншою»), Джейкоб Елорді («Франкенштейн»), Делрой Ліндо («Грішники»), Шон Пенн («Одна битва за іншою»), Стеллан Скашгорд («Сентиментальна цінність»).
У категорії «Найкращий міжнародний художній фільм» представлені «Таємний агент» (Бразилія), «Це був просто нещасний випадок» (Франція), «Сентиментальна цінність» (Норвегія), «Сират» (Іспанія), «Голос Хінд Раджаб» (Туніс).
На нагороду у номінації «Найкращий анімаційний повнометражний фільм» висунуті «Арко», «Еліо», «K-Pop Мисливиці на демонів», «Маленька Амелі або Характер дощу», «Зоотрополіс 2».
Документальна стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» не потрапила до п’ятірки номінантів у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Із повним списком номінантів премії можна ознайомитися на сайті Американської кіноакадемії.
Як повідомляв Укрінформ, 98 церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбудеться 15 березня 2026 року у театрі «Долбі» у Лос-Анджелесі. Подія транслюватиметься у прямому ефірі АВС та у понад 200 країнах. Її ведучим стане популярний американський комік ірландського походження й телеведучий Конан О’Браєн.
Фото: flickr.com/Prayitno
У віці 24 років від тяжкої хвороби помер режисер Сергій Сасін.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на допис брата режисера у Фейсбуці.
Сергій Сасін народився 23 травня 2001 року в Києві.
“Попри молодий вік він встиг зробити вагомий внесок у розвиток сучасного українського мистецтва”, – ідеться у повідомленні.
Сасін працював у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Він обіймав посаду керівника літературно-драматургічної частини, координував роботу з молодими митцями і розвивав нові театральні проєкти.
Здобув визнання як режисер фільму “Несміяна” (2022 р.). Зазначається, що це “стрічка про 13-річну танцівницю Лесю, яка шукає свободу у світі власної уяви, стала помітним висловлюванням на теми психологічної вразливості та дорослішання”.
Митець помер після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням.
Колеги згадують Сергія як надзвичайно світлу людину і професіонала, який тонко відчував драматургію та вмів створювати глибокі образи навіть у короткому метрі.
Як повідомляв Укрінформ, 20 січня пішов з життя засновник видавництва “Наш Формат” та громадської організації “Реформація” Владислав Кириченко.
Фото: Facebook/Serhii Sasyn
Археологи знайшли споруду, описану римським архітектором та інженером Марком Вітрувієм Полліоном.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Artnet.
У центрі міста Фано в Італії були виявлені залишки 2000-річної базиліки, а разом з ними й зв’язок з архітектором зі Стародавнього Риму – Вітрувієм.
Споруду виявили під час реконструкції площі Андреа Коста в самому центрі міста Фано.
Руїна базиліки має прямокутний план, а також 12 колон по периметру: вісім колон на довгих сторонах та чотири – на коротких.
Дослідники порівняли споруду з планом Вітрувія та підтвердили автентичність базиліки. Це відкриття є частиною досліджень, що тривають уже декілька років.
Здогадка про існування базиліки вперше з’явилась у 2022 році, коли під час розкопок на сусідній вулиці Віа Вітрувіо були виявлені стінові конструкції та тротуари, виготовлені з цінного мармуру, що свідчило про наявність високої споруди десь поблизу.
Як повідомляв Укрінформ, на Вінниччині громаді повернули землю з прадавніми курганами.
Фото: Italian Cultural Ministry
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень ago
ДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Політика1 тиждень agoРада звільнила Федорова з посади глави Мінцифри