Connect with us

Події

Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник

Published

on



13 березня пішов із життя художник-графік майстер каліграфії, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник. Митцю був 91 рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Національна академія мистецтв у Фейсбуці.

«13 березня на 92 році пішов із життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким», – ідеться у повідомленні.

Василь Чебаник із 2001 року працював над проєктом із відновлення зображення літер української мови, на основі історичних прикладів української писемності та друкарства «Рутенія. Графіка української мови». Був автором оформлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році зі шрифтом «Рутенія» на обкладинці.

Зокрема, шрифти Чебаника використовує Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а також Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Читайте також: У Львові помер видатний скульптор Ярослав Мотика

Митець працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лавреатом Шевченківської премії за проєкт «Графіка української мови» 2019 року.

Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.

Як повідомляв Укрінформ, у тимчасово окупованому Криму на 78 році життя померла активістка кримськотатарського національного руху, педагогиня Гулізар Абдуллаєва.



Джерело

Події

Українські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування

Published

on



Українські кіновиробники можуть подати заявки до Європейського фонду солідарності з українськими фільмами для отримання коштів на фінансування стрічок.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Держкіно у Фейсбуці.

“Європейський фонд солідарності з українськими фільмами (European Solidarity Fund for Ukrainian Films – ESFUF) оголосив про відкриття другого та останнього у 2026 році конкурсу на отримання фінансової підтримки кіновиробництва”, – йдеться у повідомленні.

Конкурс відкритий для повнометражних кінопроєктів у трьох категоріях: ігрове, документальне та анімаційне кіно.

Обов’язковою умовою є створення фільмів у міжнародній копродукції між українськими кіновиробничими компаніями та компаніями, зареєстрованими у країнах – фінансових партнерах ESFUF.

В Держкіно наголошують, що заявки необхідно подати до початку знімального процесу.

Обсяги фінансової підтримки становлять до €200 тисяч для ігрових та анімаційних фільмів та до €90 тисяч для документальних стрічок.

У разі повторного подання того самого кінопроєкту заявники мають додати пояснювальну записку із зазначенням: причин повторного подання заявки; змін і розвитку творчої складової проєкту; змін у фінансовій структурі проєкту.

Заявки необхідно надсилати на електронну адресу: [email protected] до 23:59 за центральноєвропейським часом 2 листопада 2026 року.

Результати конкурсного відбору оголосять під час Берлінського міжнародного кінофестивалю (Berlinale) у лютому 2027 року.

ESFUF започатковано у 2023 році для підтримки розробки та завершення українських кінопроєктів. У 2024 році діяльність фонду розширено програмою підтримки кіновиробництва, яку у 2026 році продовжено на третій рік поспіль.

Читайте також: Публіка полюбила українське кіно

Наразі ініціатива об’єднує 18 європейських партнерів та Європейську асоціацію національних кіноагентств (EFAD).

Як повідомляв Укрінформ, режисер стрічки “Ти – космос” Павло Остріков зніме фільм про професора грецької міфології, який вирушає до Царства мертвих.

Фото: esfuf.eu



Джерело

Continue Reading

Події

Українську майстерню «Аґрафка» номінували на премію Астрід Ліндґрен

Published

on



Творчу майстерню «Аґрафка» Романи Романишин і Андрія Лесіва номінували на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен (ALMA) 2027 року в категорії «Ілюстратори».

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.

Загалом на премію 2027 року номінували 227 кандидатів із 80 країн та регіонів. Серед них – письменники, ілюстратори, оповідачі та організації, які популяризують читання.

Переможця оголосять 6 квітня 2027 року. Його визначить експертне журі з 20 учасників. Лавреат отримає kr5 мільйонів – близько ₴22,3 мільйона.

Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен – щорічна шведська нагорода, заснована урядом Швеції у 2002 році на честь дитячої письменниці Астрід Ліндґрен. Нею відзначають досягнення у літературі для дітей та юнацтва. Премію присуджують авторам, ілюстраторам, оповідачам та організаціям за твори високого художнього рівня, що відповідають гуманістичним цінностям. Нагороду вручає Шведська рада мистецтв.

Майстерня «Аґрафка» – творчий та сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва. Вони є одними з найбільш популярних українських ілюстраторів не лише в межах України, а в усьому світі.

У 2012 році казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та ілюстративному втіленні «Аґрафки» увійшла до світового каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки».

З 2013 року «Аґрафка» співпрацює із «Видавництвом Старого Лева»: саме тоді вийшла збірка «П’ятикнижжя» Грицька Чубая в оформленні Романи Романишин і Андрія Лесіва.

Читайте також: Українські ілюстраторки Маргарита Вінклер та Аліна Ковтун отримали премію World Illustration Awards

У вересні 2023 року «Аґрафка» вдруге отримала відзнаку на літфестивалі в Берліні за німецьке видання книги «Війна, що змінила Рондо». Окрім цього, в листопаді 2023 року майстерня здобула премію від видання «Читомо» в номінації «Амбасадор української книги».

Творча майстерня «Аґрафка» отримувала чотири нагороди BolognaRagazzi Awards 2026 року. Зокрема, у 2026 році – за книгу «З півслова». Також це видання у червні здобуло відзнаку European Design Awards 2026.

Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшли «Арабески» Сергія Жадана та «Мої жінки» Юлії Ілюхи.

Фото: Суспільне Культура



Джерело

Continue Reading

Події

На Миколаївщині завершили розкопки сакрального об’єкта, якому понад 5000 років

Published

on


На Миколаївщині археологи завершили розкопки і передадуть музею доісторичний кромлех, вік якого перевищує 5 тисяч років.

Про це повідомляє ГО «Гард туристичний» у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Миколаївська експедиція археологічного інституту НАН України цьогоріч досліджувала багатошарове поселення Гард-1, розташоване в нижній частині схилу правого берега р. Південний Буг навпроти скель Пугач, Сова та Брама. На шляху до буго-дністровського культурного шару, на глибині близько одного метра, натрапили на кромлех епохи енеоліту – кільце з кам’яних брил, яке мало сакральне значення», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ця знахідка належить до періоду переходу від епохи міді до ранньої бронзи, тобто датується приблизно 3200 роком до нашої ери.

Перші елементи кромлеха були знайдені ще у 2023 році, а цьогоріч його розкопали повністю. Щоб зберегти старовинну сакральну знахідку, археологи запропонували передати цей кромлех Південноукраїнському міському історичному музею. Кожен камінь вони акуратно пронумерували та нанесли його розташування на папір у відповідному масштабі.






На Миколаївщині завершили розкопки сакрального об’єкта, якому понад 5000 років / Фото: ГО “ГАРД туристичний”

1 / 10

Читайте також: Скіфське місто під землею: що німецькі геофізики знайшли у Більському городищі

Активісти вже знайшли спонсорів, які допоможуть з технікою, щоб перевезти камені кромлеху з правого берега на лівий та доставити їх на територію музею. Після чого камені будуть вкопані за відтвореним планом.

Як повідомляв Укрінформ, новітні генетичні дослідження антропологічного матеріалу, який брали з розкопок стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві, засвідчили, що предками українців були індоєвропейці.

Фото: ГО «ГАРД туристичний»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.