Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Ексголові Верховного Суду присудили 5 років та конфіскували нерухомість у Миколаєві Анонси
Колишнього Голову Верховного Суду Всеволода Князєва, якого викрили на отриманні хабаря, засудили до тюрми. Посадовець погодився свідчити проти інших фігурантів справи, а також втратив майно у Миколаєві та сотні тисяч доларів.
Про це повідомила пресслужба САП.
Вищий антикорупційний суд 8 червня 2026 року затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та колишнім Головою Верховного Суду Князєвим, якого у травні 2023 року викрили на одержанні хабаря в особливо великому розмірі.
У межах угоди обвинувачений повністю визнав свою провину, погодився співпрацювати зі слідством та надати викривальні покази щодо інших учасників корупційної схеми. Також він погодився на реальне покарання та конфіскацію активів.
Вироком суду Князєва визнали винним та призначили п’ять років тюрми з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах протягом трьох років.
Крім того, суд конфіскував квартиру та будинок у Миколаєві, 32 тисячі гривень, 1,7 тисячі євро та 201 тисячу доларів США особистих заощаджень. Також застосували спеціальну конфіскацію 1,248 мільйона доларів США, які були предметом хабаря.
За умовами угоди ще 1,104 мільйона доларів США спрямують на підтримку Збройних сил України через благодійний фонд “Повернись живим”.
У САП наголосили, що завдяки укладенню угоди держава отримала понад 2,55 мільйона доларів США, або більше ніж 113 мільйонів гривень. За даними відомства, ці кошти можуть бути використані на оборонні потреби та інші державні видатки.
У прокуратурі також підкреслили, що справа перебувала на розгляді суду з серпня 2024 року, а затвердження угоди дозволило завершити тривалий процес, отримати обвинувальний вирок і забезпечити подальше викриття інших причетних до корупційного злочину посадовців.
Антикорупційні органи після майже трирічної паузи повернулися до справи ексголови Верховного суду Всеволода Князєва у травні цього року. Підозри також отримали троє чинних суддів Верховного суду та один суддя у відставці, яких слідство пов’язує зі схемою отримання хабарів за рішення на користь бізнесмена Костянтина Жеваго.
За версією слідства, у 2023 році судді Великої палати Верховного суду могли отримати хабарі за ухвалення рішення в інтересах власника групи “Фінанси і кредит” Костянтина Жеваго. Обшуки провели у приміщеннях Верховного суду, а також за місцем проживання та в автомобілях фігурантів.
Суспільство
Одесу готують до кругової оборони
Навколо Одеси завершується зведення багатокілометрових протитанкових ровів та бліндажів, встановлюють колючий дріт, «зуби дракона» та «плутанки». Місто готують до кругової оборони, про що повідомили у регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Південь» ЗСУ, передає видання «Південь сьогодні».
«Такі заходи — не бравада, а робота на випередження, щоб у ворога не було жодних ілюзій: будь-яка спроба десанту приречена на поразку. Надійна оборона не підвищує, а знижує ризик того, що ворог в осяжному майбутньому сюди посуне!» — зауважили у регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Південь».
Одеса
Штучний інтелект в українських школах: програма впровадження
Учні в школі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Україна розширює використання штучного інтелекту в освіті через впровадження нових цифрових моделей. Технологію планують інтегрувати у шкільні системи для автоматизації навчальних процесів і персоналізації освіти. Особливий акцент роблять на розвитку українськомовних рішень для учнів. Система вже поступово охоплює тисячі шкіл і продовжує масштабуватися по країні.
Про це заявив вмконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков під час Black Sea Security Forum, передають журналісти Новини.LIVE, які перебувають на місці події.
Новий етап цифрової освіти
В Україні планують активніше впроваджувати модель LAM у сфері освіти. Вона має допомогти автоматизувати навчальні процеси та зробити навчання більш персоналізованим. Окрему роль у цьому відіграє цифрова освітня платформа для шкіл. Зараз система вже поступово розширюється в навчальних закладах по всій країні.
“Під тиском Росії, ми хочемо використовувати модель LAM і в освітніх цілях. Ми маємо проєкт “Мрія” — цифрову систему для автоматизації освітніх процесів”, — заявив в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Масштабування системи
Особливий акцент роблять на використанні української мови в роботі моделі. Також наголошується на важливості врахування історичного контексту під час навчання дітей. Система вже використовується в тисячах шкіл і продовжує розширюватися.
Читайте також:
“Ми хочемо використовувати українські моделі LAM, тому що діти будуть ставити питання, пов’язані з історією та іншими процесами. Зараз система розгортається у понад 3500 школах і до кінця року ми хочемо охопити половину шкіл України”, — додав Борняков.
Що таке модель LAM
LAM — це мовна модель, яка здатна працювати з великими обсягами тексту та розуміти запити користувачів. У контексті освіти її планують використовувати для підтримки навчального процесу, зокрема для пояснення складних тем. Модель має інтегруватися з освітніми цифровими системами та працювати українською мовою для школярів.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі стартував прийом дітей до першого класу на 2026 рік. Батькам уже назвали чіткі терміни та правила подачі документів. Жодних конкурсів чи перевірок знань для першачків не буде.
Також Новини.LIVE писали, що в одеських школах активно змінюють підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях.
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини7 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події6 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
