Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Розсилка: Ексклюзиви Укрінформу, які набрали найбільше переглядів цього тижня
У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.
Джерело
Суспільство
“Я йшов у військо усвідомлено”: історія 22-річного військового з Білгорода-Дністровського
У 808 Дністровській окремій бригаді підтримки розповіли історію 22-річного військового з Білгорода-Дністровського. Михайло служить понтонером та оператором БпЛА і виконує свою роботу без зайвих слів — уважно й відповідально, добре розуміючи, за що відповідає на війні, передає “Бессарабія INFORM”.
Подвійний фах: очі та опори підрозділу
Михайло родом із Білгорода-Дністровського. Одразу після навчання у будівельному ліцеї, щойно виповнилося 18, він зробив те, про що мріяв змалечку – підписав контракт із ЗСУ. Сьогодні він поєднує дві критично важливі спеціальності: понтонера та аеророзвідника.
Як оператор квадрокоптера Mavic, Михайло стає “очима” для своїх побратимів. Його завдання – прокласти безпечний шлях до місця скидання ланок порому та вчасно помітити загрозу на переправі та поблизу неї.
“Ми забезпечуємо евакуацію поранених”, – скромно каже Михайло. Але за цими словами – робота під постійними обстрілами на Херсонському напрямку.
Професіоналізм замість паніки
Для Михайла війна – це не лише ризик, а й постійне навчання. Попри те, що термін його першого контракту добігає кінця, він уже вирішив: залишається в строю. Більше того – він розмірковує над можливістю переходу на контракт за програмою “18–24”, щоб максимально реалізувати свій потенціал.
Ситуація на фронті складна: ворог масово застосовує ударні дрони, обстрілюючи навіть цивільних та евакуаційний транспорт.
Проте Михайло сприймає це стоїчно: “Безпечних місць немає, є лише відносно безпечні. Головне – бути уважним, обережним і не поспішати. Треба себе налаштувати та бути готовим. Я йшов у військо усвідомлено”.
Про людське обличчя армії та відповідальність
Михайло не уникає складних тем, зокрема питання самовільного залишення частини. На його думку, ключ до стабільності підрозділу – у людяності командирів.
“Люди часто йдуть на такий крок через невирішені проблеми. Все залежить від безпосереднього командира”, – вважає він.
Михайло зазначає, що в його батальйоні та його роті панує інший підхід: командування чує солдата, дає можливість побути вдома та розв’язати нагальні питання. Це і є та сама підтримка, що тримає колектив разом.
Порада новобранцям: мотивація та стійкість
Михайло переконаний: успішна адаптація цивільного в армії – це спільна робота. Досвідчені бійці мають заспокоїти та підтримати, а новачки – не опускати рук, якщо щось не виходить з першого разу. Його формула успіху проста, але дієва: мотивація, стійкість та інтеграція в колектив.
Михайло – це уособлення нової генерації українського війська. Зрілий не за роками, відповідальний та щирий, він доводить: армія тримається не лише на зброї, а на людях, які точно знають, чому вони тут і за що вони борються. На таких людях тримаються наші збройні сили, на них тримається наша країна.
Одеса
Небезпечна погода в Одесі 18 лютого — сніг, ожеледь і вітер
Дівчина під час хуртовини. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
У середу, 18 лютого, в Одесі та області різко погіршиться погода. Синоптики попереджають про сніг, ожеледь і сильний вітер, що можуть ускладнити рух на дорогах і роботу міста.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Гідрометеорологічний Центр Чорного та Азовського морів.
Реклама
Читайте також:
Сніг і замети на Одещині
За прогнозами центру, в регіон заходить активний циклон, який принесе значні опади. Упродовж доби очікується до 19 мм опадів, а місцями вночі та вранці — сильний сніг із кількістю до 29 мм за 12 годин. Через це можливі снігові замети, особливо на відкритих ділянках доріг.
Синоптики попереджають про налипання мокрого снігу на проводах і деревах. Також можливе утворення ожеледі, що робить поверхні слизькими і небезпечними для пішоходів та водіїв.
Потужний вітер і ожеледиця в регіоні
Окрему небезпеку становитиме вітер. Його пориви сягатимуть 15-20 метрів за секунду. Разом зі снігом це може призвести до хуртовин і різкого погіршення видимості.
На дорогах прогнозують ожеледицю. Через це водіям радять бути особливо уважними, не перевищувати швидкість і дотримуватися дистанції. Пішоходам варто обирати взуття з неслизькою підошвою.
Погодні умови можуть вплинути на рух транспорту та роботу комунальних служб. Жителям радять без потреби не виїжджати за місто.
Куди звертатися в разі небезпеки
- Рятувальна служба — 101
- Швидка допомога — 103
- Поліція — 102
- Міський центр “Швидка комунальна допомога” — 15-01
Нагадаємо, у соцмережах масово публікують відео підтоплень на півночі Одеської області. Після морозів прийшло потепління, сніг почав швидко танути, а дощі лише посилили ситуацію. Через це вода накопичується у низинах і виходить на дороги та прибудинкові території.
Також ми писали, що сильний снігопад і мороз паралізували рух у Києві. Вулиці вкриті снігом та кригою, через що в місті утворилися затори й ускладнився проїзд транспорту. Зокрема, снігом замело й Хрещатик, комунальники розчищають проїжджу частину та посипають тротуари реагентами.
-
Суспільство4 дні agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Політика1 тиждень agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
-
Усі новини1 тиждень ago50 років тому апарат NASA все ж таки виявив життя на Марсі: що з’ясували вчені (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
-
Політика1 тиждень agoпро €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
