Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

В українця, який напав на людей у монастирі в Польщі, виявили гострі психічні розлади

Published

on



Психічний стан 31-річного громадянина України Ігоря М., підозрюваного у нападі на п’ятьох людей у монастирському комплексі в польському Ярославі, не дозволяє провести його допит та інші процесуальні дії. Експерти виявили у чоловіка гострі психічні розлади.

Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Перемишлі Малгожата Тацюх-Курасевич, передає Укрінформ з посиланням на RMF24.

За її словами, психіатри встановили, що нинішній психічний стан підозрюваного не дозволяє йому брати участь у процесуальних діях. Експерти виявили у нього «гострі, поліморфні психотичні розлади», а також сильне психомоторне збудження, порушення логічного мислення та відсутність логічного контакту.

«Сьогодні й найближчим часом ми точно не проводитимемо жодних дій за участю підозрюваного Ігоря М.», – заявила Тацюх-Курасевич.

Читайте також: Поляк вдарив українця у центрі Варшави, нападнику загрожує до п’яти років в’язниці

Прокуратура звернеться до суду з клопотанням про тимчасовий арешт 31-річного українця.

Як повідомляв Укрінформ, раніше прокуратура у Перемишлі висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, напередодні напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.

Польська прокуратура оприлюднила нові подробиці нападу: один із п’яти постраждалих – священник – помер у лікарні, ще двоє перебувають у стані, що загрожує життю. Нападник – 31-річний українець – у день вбивства в’їхав до Польщі з Німеччини.

У коментарі Укрінформу заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Вєслав Лесьнякевич зазначив, що напад із ножем 31-річного громадянина в Ярославі не має якимось чином обтяжувати всіх українців у Польщі, слід детально з’ясувати, що керувало підозрюваним.

Фото: Polsat News



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У мерії Одеси призначили нового директора СМЕП

Published

on



В Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міської ради. Посаду обійняв Олександр Морозов.

Відповідне розпорядження оприлюднили на сайті Одеської міської ради.

Згідно з документом, Олександра Морозова призначили директором установи з окладом відповідно до штатного розпису. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар міськради Ігор Коваль.

До цього, з 21 серпня, виконання обов’язків директора установи поклали на Дениса Коваля. Він раніше працював першим заступником директора та мав керувати підприємством до призначення постійного керівника.

Підставою для кадрових змін стало звільнення попереднього директора.

До призначення Морозов працював заступником директора з питань розвитку підприємства “Міське капітальне будівництво”.

Інтент проаналізував щорічну декларацію Олександра Морозова за 2025 рік. У документі посадовець зазначив 86 тисяч євро, 137 тисяч доларів і майже 197 тисяч гривень готівкою. Також він задекларував численні об’єкти нерухомості в Одесі, Білгороді-Дністровському та Затоці.

За рік роботи на попередній посаді Морозов отримав 329 тисяч гривень заробітної плати та 54 тисячі гривень пенсії. Загальний задекларований дохід становив понад 383 тисячі гривень.

Серед житлової нерухомості посадовець вказав квартиру площею 45,8 квадратного метра в Одесі, житловий будинок площею 113,5 квадратного метра в Білгороді-Дністровському та садовий будинок площею 426,1 квадратного метра в Затоці.

Також у декларації зазначені земельні ділянки в Білгороді-Дністровському, Затоці та селі Миколаївка.

Окрім житлової нерухомості, Морозов задекларував:

  • склад площею 35,3 квадратного метра;
  • комплекс нежитлових будівель площею 2078,7 квадратного метра;
  • два магазини площею 71,1 та 108,8 квадратного метра;
  • будівлі та споруди загальною площею 3885,9 квадратного метра в селі Салгани, у яких має 52% власності.

Крім того, у декларації вказані два незавершені житлові будинки в Білгороді-Дністровському. Площа одного з них становить 258,5 квадратного метра, площа іншого не зазначена.

Серед грошових активів Олександр Морозов задекларував 196 782 гривні, 86 тисяч євро та 137 тисяч доларів готівкою.

Також у його декларації зазначений легковий автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, придбаний того ж року, та два причепи 2001 і 1984 років випуску.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі військовослужбовця судитимуть за шантажування матері мобілізованого на 6000 доларів

Published

on


В Одесі розпочинається судовий розгляд щодо 28-річного військовослужбовця

Чоловік обвинувачується у вимаганні неправомірної вигоди. За інформацією, отриманою від правоохоронних органів, чоловік наполягав на отриманні 6000 доларів США від матері мобілізованого солдата.

Основні обставини справи такі:

  • Обвинувачений вимагав грошову компенсацію за те, що син потерпілої проходив службу у тиловому регіоні.
  • Окрім того, він обіцяв подальше звільнення мобілізованого від виконання військових обов’язків у зоні активних бойових дій.

Зазначена ситуація перебуває під суворим контролем правоохоронних структур, які проводять розслідування та вживають необхідних заходів для відновлення справедливості.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.