В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Християни східного обряду в неділю, 5 квітня, відзначають Свято Входу Господнього в Єрусалим, або Вербну неділю.
Як повідомляє Укрінформ, це свято є одним з 12 найбільших у церковному календарі та відзначається в шосту неділю Великого посту, рівно за тиждень до Великодня.
Свято Входу Господнього в Єрусалим святкується з часів давньої Церкви, перші згадки про нього відомі з ІІІ століття.
За переказами, цього дня Ісус на віслюку в’їхав до Єрусалима. Наближалося юдейське свято Песах, тому до міста прибувало чимало людей. Юдея була тоді однією з провінцій Римської імперії, і її мешканці вірили, що мусить з’явитися Той, хто визволить їх від панування римлян. І містяни, і прочани радо вітали Ісуса і встилали Йому дорогу пальмовим гіллям. Вони знали, що напередодні Він воскресив мертвого Лазаря, який пролежав у печері три дні, і юдеї вітали Ісуса як свого Царя.
Цього дня люди зранку йдуть до храмів, аби посвятити вербу. Гілочки верби символізують пальмові гілки, якими зустрічали Ісуса в Єрусалимі.
Як зазначають у Православній церкві України, освячення зеленого віття – це символ перемоги Христа над смертю, прославлення тієї великої добровільної жертви, яку Він звершив заради нашого спасіння.
Сьогодні закінчується шоста – і остання – седмиця Святої Чотиридесятниці та розпочинається Страсний тиждень – особливий період, який нагадує про найбільш важливі події у справі нашого спасіння.
Напередодні звершується бдіння, а в день свята – Божественна літургія за чином святителя Іоана Золотоустого. Священнослужителі убрані у святкові зелені облачення. На завершення урочистого богослужіння в день свята Входу Господнього в Єрусалим священнослужителі окроплюють освяченою водою усіх присутніх та гілочки верби, які віряни приносять до храму.
В окупованому Криму помер ветеран кримськотатарського національного руху Асан Джемілєв — старший брат Мустафи Джемілєва.
Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, 4 квітня 2026 року в Бахчисарай на 89-му році життя пішов із життя Асан Джемілєв.
Чубаров назвав цю звістку гіркою та висловив щирі співчуття рідним і близьким покійного.
Про час і місце проведення дженазе (похорону), яке відбудеться 5 квітня в Бахчисараї, буде повідомлено додатково.
Асан Джемілєв був свідком та безпосереднім учасником трагічних подій депортації, про які неодноразово розповідав у інтерв’ю, зберігаючи пам’ять про історію свого народу.
Раніше Інтент писав, вранці 22 жовтня 2025 року після тривалої хвороби на 52-му році життя помер Ельдар Ебубекіров, син Сафінар Джемілєвої та лідера кримськотатарського народу, народного депутата України Мустафи Джемілєва.
У 2000-х роках Ельдар Ебубекіров був учасником українського миротворчого контингенту, який перебував у складі багатонаціональної коаліції в Іраку в період з 2003 до 2008 року.
Нагадаємо, у квітні має відбутися прем’єра фільму, що розповідає про кохання та боротьбу лідера кримських татар Мустафи Джемілєва і його дружини. Стрічка показує їхню незламність у засланні та репресіях, привертаючи увагу до теми гідності та справедливості.
10 квітня в український прокат має вийти стрічка “Киснева станція” – історія про кохання, гідність і боротьбу, що не припиняється навіть у засланні. Фільм режисера Івана Тимченка розповідає про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва та його дружину Сафінар, які разом пройшли крізь репресії, тюрми та вигнання.
Стрічки “Киснева станція” зображує події літа 1980 року, коли Мустафа Джемілєв, багаторічний політичний в’язень, відбував чергове заслання в радянській Якутії, на кисневій станції в селищі Зирянка. Щодня він наповнював іржаві балони киснем, там же і починається історія його кохання з майбутньою дружиною Сафінар.
Мустафа — дисидент, засланий за тисячі кілометрів від дому, а Сафінар — молода вчителька, яка вирушає в подорож, щоб зустрітися з ним. Вони побралися за кілька днів після зустрічі, адже лише шлюб дозволяв їй залишитися поруч.
Робота над фільмом тривала понад п’ять років і стала новим проєктом від творців стрічки “Іловайськ 2014. Батальйон “Донбас” режисера Івана Тимченка та сценариста Михайла Бриних.
Цими вихідними (4-5 квітня) на вулиці Дерибасівській у районі Міського саду відбудеться 13-та масштабна історично-театралізована «Пасхальна Реконструкція».
Подія об’єднає понад 300 костюмованих учасників, щоб з максимальною історичною достовірністю відтворити побут, військову справу тощо. Глядачі зможуть побачити побуту легіонерів, монетний двір, античний салон краси та суд над Христом просто неба.
Програма заходу
4 квітня (субота), 13:00 – 19:00 — робота римського військового табору реконструкторів (клуб VEMI).
5 квітня (неділя) • 14:30 — Концертна програма: виступ військового оркестру, показовий бій легіонерів та античний показ мод. • 16:00 — Старт головної театралізованої вистави «Пасхальна Реконструкція» (перетворення Дерибасівської на Віа Долороса).
За день до головної ходи в центрі міста розгорнеться табір Всеукраїнського військово-історичного клубу «Вексиляція римських військ Нижньої Мезії». На локації діятиме суворий історичний дрес-код та аутентичний побут. Процес реконструкції зброї, відтвореної за археологічними знахідками з Румунії, Англії та Німеччини, тривав понад 3 роки.
Приготування їжі відбуватиметься на копії гриля з Помпеїв (раціон легіонера: сочевиця, баранина, часник, оливкова олія). Крім того, гра в античні шахи (латрункулі) та на точній репліці римської ліри, відтвореній за фресками з Помпеїв і ще дуже багато цікавого.
