Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Національний тест з медіаграмотності пройшли понад 34 тисяч українців

Published

on



Національний тест з медіаграмотності 2025 розпочали 66 510 людей, з них 34 470 українців повністю його пройшли.

Про це повідомила керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко під час пресконференції в Укрінформі.

“Цьогоріч було 34 470 учасників, які пройшли тест повністю, і 66 510 розпочали тест. … На нашу думку, це хороші результати”, – сказала Кравченко.

Вона зазначила, що тест складався з 25 питань і 5 тематичних блоків, присвячених соціальним мережам, фактчекінгу, медіа, кібербезпеці та штучному інтелекту. За її словами, цьогоріч до тесту додали блок про штучний інтелект, якого не було раніше.

Читайте також: Україна та Латвія співпрацюватимуть у сфері медіаграмотності та безпеки журналістів

Кравченко зауважила, що найактивніше тест проходили жителі Києва, Київської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Львівської, Вінницької і Одеської областей.

«Приємно бачити, що люди, наприклад, у Запоріжжі – фактично дуже близько до лінії зіткнення і під постійними обстрілами – цікавляться темою медіаграмотності та знайшли час, щоб пройти тест. Це також свідчить про те, що тест має потенціал об’єднувати українців», – сказала вона.

Крім того, Кравченко зазначила, що результати тесту показують тенденцію: жінки потенційно більш відкриті до розвитку навичок медіаграмотності та охочіше здобувають відповідні знання.

Аналітик даних Центру соціологічних досліджень децентралізації та регіонального розвитку KSE Institute Владислав Шиманський зауважив, що учасники тесту найкраще впоралися з питанням щодо розуміння того, наскільки (правдиво – ред.) у Telegram-каналах публікується інформація про репрезентативні рейтинги.

“Найскладнішим питанням виявилося те, наскільки респонденти здатні оцінити верифікованість експерта. Їх питали, наскільки можна довіряти тому чи іншому експерту в залежності від повідомлення. І тут лише третина респондентів змогла дати правильні відповіді”, – сказав Шиманський.

Національний тест з медіаграмотності проводять уже четвертий рік поспіль, аби об’єднати українців навколо теми медіаграмотності. Ініціатива має на меті допомогти українцям перевірити власну стійкість до фейків і маніпуляцій та відчути, як медіаграмотність стає найкращим захистом від інформаційного хаосу.

Тест проведено Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури України разом з Центром демократії та верховенства права за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії.

Як повідомлялося, минулого року національний тест з медіаграмотності пройшли понад 76 тисяч українців.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині арештували майно депутата через контрабанду лісу Анонси

Published

on


В Одеській області суд арештував майно депутата, якого підозрюють у масштабній контрабанді лісу до ЄС. Йдеться про сотні кубометрів деревини та підроблені документи.

Про це повідомила пресслужба ТУ БЕБ в Одеській області.

За даними детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області суд обрав запобіжний захід депутату Добрянської селищної ради Чернігівської області. Під час розслідування встановили, що фігурант разом із двома спільниками протягом року контрабандно експортував лісоматеріали до країн ЄС.

Для цього вони підробляли документи про походження деревини, отримували фіктивні сертифікати та подавали неправдиві відомості для митного оформлення. Деревину перевозили через різні пункти пропуску, щоб уникнути уваги правоохоронців.

Загалом за межі України вивезли майже 115 м³ деревини. Підозрюваних затримали під час спроби експорту чергової партії через пункт пропуску “Старокозаче” в Одеській області.

Суд, з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди, наклав арешт на майно депутата: 39 земельних ділянок, 2 житлові будинки та транспортні засоби. Загальна вартість арештованих активів становить майже 30 мільйонів гривень.

Як повідомив керівник Територіального управління БЕБ в Одеській області Сергій Мунтян, за матеріалами детективів БЕБ суд обрав організатору протиправної діяльності запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 3 мільйони гривень. Досудове розслідування за ч. 2 ст. 201-1 Кримінального кодексу України триває.

Оперативний супровід забезпечує Управління СБУ в Чернігівській області, а процесуальне керівництво — прокурори Одеської обласної прокуратури.

Також за матеріалами детективів того ж управління БЕБ раніше суд визнав винним підприємця, який незаконно експортував деревину до ЄС за підробленими документами, і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, нещодавно під варту взяли заступника керівника Територіального управління БЕБ в Одеській області, якого підозрюють у фінансуванні окупантів. За версією слідства, він був пов’язаний із компанією, що працювала на окупованій Луганщині та перераховувала гроші на підтримку російської армії.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Акция в Одессе против нового Устава города

Published

on


Люди с картонками на акции. Фото: Новини.LIVE

На очередную сессию Одесского городского совета вынесли обновленный устав города. Пока депутаты рассматривали и обсуждали его в зале, под зданием мэрии проходил митинг активистов. Люди требовали внести правки в документ до его принятия. В частности правильного определения Дня города и других исторических дат.

Об этом сообщают журналисты Новини.LIVE с места события.

Реклама

Читайте также:

Митинг против Устава

На Биржевой площади сегодня собирались представители общественных организаций, чтобы выразить несогласие с новой редакцией Устава. Участники держали плакаты и призывали учесть предложения историков и экспертов. Они отмечали, что документ не отражает украинскую идентичность и сохраняет противоречивые даты праздников, связанные с российской пропагандой. 

Участники акции возле мэрии. Фото: Новини.LIVE

Майя, член ОО “Делаем вам нервы”, рассказала, что цель акции — показать несогласие одесситов с утверждением Дня города 2 сентября и других дат, которые, по их мнению, не соответствуют историческим реалиям. Она подчеркнула важность популяризации украинской культуры и памяти в городе.

“Мы собрались, чтобы показать, что одесситы не согласны с обновленной редакцией устава. 19 мая — настоящий День города, и мы хотим закрепить его на местном уровне. Одесса может стать настоящим центром украинства, и ради этого стоит бороться”, — отметила девушка.

Член ОО “Делаем вам нервы” Майя. Фото: Новини.LIVE

По мнению историка Александра Музычко, нынешний Устав содержит много российских нарративов и нуждается в доработке. Он считает, что рассмотрение документа следует перенести на неопределенный срок и создать экспертную комиссию для подготовки нового текста, который будет учитывать украинские праздники и исторические реалии.

“Второго сентября как День города — это фейк, связанный с российской историей. Устав надо переделать, насытить его украинскими нарративами и праздниками, чтобы он соответствовал исторической правде Одессы”, — рассказал Музычко.

Историк Александр Музычко. Фото: Новини.LIVE

Утверждение устава

Несмотря на митинг, депутаты Одесского горсовета 19 ноября проголосовали за принятие новой редакции Устава территориальной громады. Работу над документом начали в июне 2022 года, провели многочисленные обсуждения и консультации с общественными организациями и экспертами. Новый Устав уже обнародован на сайте мэрии.

“В течение 2022-2025 годов провели 19 заседаний, в ходе которых проработали предложения общественных организаций, институтов гражданского общества, исполнительных органов Одесского городского совета, экспертной среды и фракций городского совета”, — сказал исполняющий обязанности мэра Одессы Игорь Коваль.

Участники акции. Фото: Новини.LIVE

Напомним, мы сообщали, что в Одессе состоялась акция возле Международного комитета Красного Креста. Также мы писали, что во Львове напомнили о пленных.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.