Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Уряд схвалив Антикорупційну стратегію до 2030 року та передав її на розгляд Ради

Published

on



На розгляд Верховної Ради подані затверджений Кабміном урядовий законопроєкт “Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки” та депутатський проєкт закону “Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки”.

Про це повідомила пресслужба НАЗК, передає Укрінформ.

“На розгляд Верховної Ради України подано два проєкти Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, кожен з яких ґрунтується на базовому законопроєкті, розробленому та оприлюдненому Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) на початку квітня цього року”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сьогодні, 15 травня, Кабмін схвалив та передав на розгляд Верховної Ради урядовий проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки».

Крім того, повідомляють у НАЗК, 13 травня голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зареєструвала проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки».

“Обидва документи ґрунтуються на базовому законопроєкті, розробленому НАЗК та надісланому до уряду 2 квітня 2026 року, містять засади формування та реалізації державної антикорупційної політики на наступні 5 років, включаючи в себе низку ініціатив як щодо суттєвого підвищення ефективності загальної системи запобігання та протидії корупції, так і мінімізації корупції у найбільш вражених корупцією сферах”, – поінформували у відомстві.

У пресслужбі зауважили, що НАЗК сподівається на конструктивний підхід та фахову дискусію в парламенті щодо обох ініціатив, що в підсумку конвертується в ухвалення ВР Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки в максимально амбітній редакції, спільно узгодженій всіма ключовими сторонами цього процесу.

Зі свого боку Нацагентство запевнило, що забезпечить всебічне сприяння парламентським комітетам та парламенту в цілому в опрацюванні, розгляді та доопрацюванні проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки.

Читайте також: Посол ЄС навела три аргументи, які спростовують тезу про «застій реформ» в Україні

У НАЗК висловили вдячність розробникам, а також усім залученим до цього процесу заінтересованим сторонам за активну позицію у просуванні цього стратегічного для держави документа.

“Своєчасне ухвалення Стратегії є критично важливим для виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах Ukraine Facility, та реалізації Дорожньої карти у сфері верховенства права”, – додали у відомстві.

Як повідомлялося, Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки ґрунтується на концептуальному підході, що поєднує два ключові взаємопов’язані вектори розвитку державної антикорупційної політики: підвищення ефективності всієї антикорупційної системи та мінімізацію корупційних ризиків у найбільш уражених та стратегічно важливих сферах.

Підготовка документа тривала близько двох років і включала проведення 26 досліджень за участі понад 130 експертів. У результаті було ідентифіковано понад 140 проблем і сформовано більш як 400 очікуваних стратегічних результатів.

Фото: КМУ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеса б’є рекорди, Миколаїв тримається на дні: як змінився ринок житла на півдні України Анонси

Published

on


Миколаїв і надалі залишається одним із найдоступніших міст України за цінами на приватні будинки, хоча житло тут за рік подорожчало. Водночас Одеса стрімко зростає в ціні, а Херсонщина через безпекову ситуацію має одні з найнижчих показників у країні.

Про це свідчить дані статистики ЛУН.

Середня вартість приватного будинку на вторинному ринку у Миколаєві станом на 14 травня 2026 року становить близько 42,5 тисячі доларів. При цьому квадратний метр такого житла коштує в середньому приблизно 473 долари. Такі дані оприлюднила платформа ЛУН у свіжій аналітиці ринку нерухомості.

Попри річне зростання цін на будинки на 18%, Миколаїв усе ще залишається серед найдешевших обласних центрів України за вартістю приватного житла. Для порівняння, у сусідній Одесі середня ціна будинку вже досягла 160 тисяч доларів, що майже у чотири рази дорожче, ніж у Миколаєві. Вартість квадратного метра в Одесі також більш ніж удвічі вища — близько 1040 доларів.

ІЛЮСТРАЦІЯ: lun.ua

Водночас Херсонщина залишається одним із найбільш депресивних регіонів ринку нерухомості через постійні обстріли та близькість до лінії фронту. На тлі південних регіонів особливо контрастують ціни у великих містах та на заході країни. У Києві приватний будинок у середньому продають за 220 тисяч доларів, а у Львові — за 221 тисячу. Вартість квадратного метра там перевищує 1,2–1,4 тисячі доларів.

Навіть частина центральних областей демонструє значно вищі показники, ніж Миколаївщина. Наприклад, у Вінниці середня вартість приватного будинку становить близько 89 тисяч доларів, у Чернівцях — 150 тисяч, а в Івано-Франківську — 140 тисяч доларів.

Водночас ціни на однокімнатні квартири в Одесі торік зросли на чверть. Середня вартість однокімнатної квартири в Одесі сягнула 44,6 тисячі доларів США. Для порівняння у Миколаєві це 20 тисяч доларів й за пів року ціна не змінилася.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Начальниця відділу освіти на Одещині уникла покарання :: Новини :: Центр публічних розслідувань

Published

on


28 квітня 2026 р. 21:36

Савранський районний суд Одеської області звільнив від покарання колишню начальницю Відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної, яку обвинувачували в службовій недбалості.

Як вказали в ухвалі суду, недбалість посадовиці полягала в тому, що вона не перевірила повноту виконання угоди про постачання генераторів. 

Генераторів мало бути вісім, але два так й не дійшли. Тим не менш відділ оствіти перерахував постачальнику 1 мільйон 35,4 тисячі гривень – за два генератора, яких не було переплатити 229 тисяч гривень. Усе це сталося у 2021 році й тепер строки давності за цим злочином спливли. Тому обвинувачену звільнили від покарання. 

Як зазначило видання “Антикорупційний вимір”, постачальник генераторів Тітієвський Андрій Миколайович зареєструвався як фізична особа-підприємець 23 листопада 2022 року. Вже за 20 днів Савранський відділ освіти підписав з ним договір на постачання генераторів, який став предметом кримінального провадження.

Загалом в перший місяць після реєстрації з ФОПом підписували десятки договорів, тож Андрій Миколайович постачав усе: чайники, цукерки, паливно-мастильні матеріали, поліетилен, каву, світильники, клей, мийні засоби, вогнегасники, газові плитки, будматеріали, печиво та інші товари. 

Його основний вид діяльності — роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами. 51-річний Андрій Тітієвський, зареєстрований у селищі Саврань Одеської області. За час діяльності з ним уклали 169 договорів на понад 2 мільйони гривень. Усі ці закупівлі були неконкурентними, тобто відбувалися без проведення відкритих торгів. Всі контракти зосереджені саме у Саврані. 

Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.