Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
У Миколаєві СБУ затримала двох агентів російських спецслужб, які окремо один від одного збирали розвіддані для підготовки ракетно-дронових атак по місту. Однією із затриманих виявилася працівниця адміністрації місцевого ринку.
Про це повідомили в Службі безпеки України.
За даними слідства, обох завербували через Telegram-канали, де вони раніше публікували антиукраїнські коментарі на підтримку росії.
Жінка працювала на так звану гру – військову розвідку рф. За її завданням вона фіксувала розташування запасних командних пунктів та блокпостів Сил оборони.
Щоб виконати завдання, агентка обходила місто та околиці й приховано фотографувала військові об’єкти з прив’язкою до місцевості.
Також вона обережно випитувала потрібну інформацію у знайомих та відвідувачів ринку – під час звичайних розмов на сторонні теми.
Паралельно контррозвідка СБУ затримала місцевого різноробочого. За завданням фсб він коригував удари по логістичній інфраструктурі обласного центру.
Також чоловік відстежував бойові позиції української ППО, яка захищає повітряний простір на півдні України. Щоб зібрати ці дані, він об’їжджав місцевість на велосипеді та фіксував на смартфоні координати можливих цілей.
Співробітники СБУ поетапно задокументували злочини обох фігурантів і затримали їх за місцями проживання. Одночасно провели заходи, щоб убезпечити українські об’єкти в зоні ворожої розвідактивності.
Під час обшуків у затриманих вилучили комп’ютерну техніку та мобільні телефони з доказами співпраці зі спецслужбами рф.
Слідчі СБУ повідомили обом підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України – державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.
Зловмисникам загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Тими часом у Херсоні співробітники СБУ затримали двох прокремлівських агітаторів. Вони виправдовували збройну агресію рф проти України та підтримували росіян
Яким буде розвиток будівельного ринку Одеси після війни і що потрібно робити вже сьогодні, щоб залучати інвестиції? Це питання стало центром дискусії, що відбулася на ODESA INVESTMENT CONGRESS 2026. Захід зібрав ключових девелоперів, підприємців, юристів та представників інвестиційної спільноти.
Тематика охопила низку важливих аспектів: від девелопменту та нових бізнес-моделей до юридичних гарантій для інвесторів. Водночас у багатьох виступах неодноразово лунали такі теми, як довіра, управління ризиками, кадровий потенціал і стратегічне бачення розвитку Одеси.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Саме вони окреслили загальний настрій конгресу.
Особлива увага була прикута до девелопменту — галузі, яка навіть в умовах війни залишається однією з найбільш пріоритетних для більшості приватних інвесторів у міську економіку.
Більше по темі
Війська РФ атакували ще одне іноземне судно на Одещині: загинула людина
Росіяни атакували судно під прапором Антигуа і Барбуда у Чорному морі, є загиблий та поранені. Також пошкоджена портова інфраструктура.
CEO SPATIUM Group Олександр Селезньов запропонував подивитися на девелопмент ширше, ніж на будівництво лише житла. На його думку, сучасні проєкти стають більш привабливими та дохідними, якщо в них із самого початку закладається ідея мультифункціональності.
«Чим більше об’єднань різних напрямків діяльності, тим, як не дивно, стійкішим стає кінцевий результат. Ми успішно міксуємо готельний бізнес, медицину та девелопмент, і саме такий продукт зараз запускаємо».
За словами Селезньова, Одеса наразі не перенасичена інвестиційними проєктами. Навіть відносно невеликий обсяг капіталу, що можна залучити до цього процесу, здатен створити потенціал для подальшого зростання ринку.
Тему довіри до забудовника продовжив CEO будівельної компанії STIKON Анатолій Рагулін. Для нього основним чинником надходження інвестицій є не лише фінансування, а й спроможність компанії стабільно працювати.
«Найголовніше сьогодні, коли ми говоримо про сталий потік інвестицій, — це людський потенціал».
Рагулін звернув увагу, що компанії, які мають власні ресурси та повний цикл будівництва, здатні підтримувати темпи робіт навіть у складних умовах. Саме це, на його думку, формує довіру покупців і партнерів.
Практичний бік управління ризиками окреслив CEO будівельної компанії «Гефест» Василіс Бумбурас.
«Найбільший ризик сьогодні — непередбачуване зростання собівартості будівництва».
Бумбурас розповів, що компанія мінімізує цей ризик, закуповуючи основні будівельні матеріали ще на старті проєктів. Водночас, за його словами, поряд із воєнними викликами для інвесторів не менш важливою залишається передбачуваність правил роботи галузі.
CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм запропонував ширший, майже філософський, погляд на Одесу як середовище, у якому ці інвестиції мають працювати.
Він нагадав про результати дослідження, проведеного у 2023 році, згідно з яким Одеса опинилася серед українських міст із найнижчим рівнем оптимізму.
«Більшість звикла сприймати місто біля моря як осередок гостинності, гумору та легкого ставлення до життя. Але дослідження показало зовсім іншу картину. Фактично Одеса посіла останнє місце за індексом оптимізму».
На думку Кестельбойма, за роки війни місто суттєво змінилося. Майже 300 тисяч одеситів виїхали. Натомість цей простір поступово заповнюється новими жителями, з іншими сценаріями існування та економічними потребами.
«З’явився новий мешканець, новий покупець, новий споживач».
Такі об’єктивні зміни, на думку Марка Кестельбойма, потребують іншого підходу до розвитку міста.
«Ми повинні створити новий економічний клімат і запропонувати нові продукти».
Кестельбойм також нагадав про довоєнні спроби сформувати в Одесі нові точки економічного зростання — від заявки на проведення Expo 2030 до розвитку ІТ-кластера. За його словами, окремих проєктів уже недостатньо.
«Без об’єднання бізнесу і без стратегічного бачення ми не досягнемо бажаного результату. Наше завдання — не лише залучати інвестиції. Ми повинні створювати нові продукти та середовище, у якому людям буде комфортно жити».
Ще один аспект розвитку ринку представив співзасновник Harmony Development Олег Чербаджи. Він звернув увагу на зміну попиту, який дедалі частіше виходить за межі центральної частини міста.
«Інвестор купує не лише будинок. Він купує концепцію».
За словами фахівця, сучасна приміська забудова, розташована за 15–20 хвилин від Одеси, може запропонувати покупцям якість життя, яку дедалі складніше забезпечити у щільній міській забудові.
«Інвестиційно привабливим є не лише центр Одеси, а й увесь Одеський регіон».
Завершила дискусію тема правових механізмів захисту інвесторів.
Кандидат юридичних наук, адвокат і керуючий партнер юридичної компанії «ДЕ-ЮРЕ» Григорій Тріпульський звернув увагу, що поряд із безпековими ризиками інвестори оцінюють і юридичну визначеність проєктів. Він наголосив на важливості елемента довіри між усіма сторонами цього процесу. Передусім йдеться про прозорість механізму фінансування, державну реєстрацію прав інвесторів та використання escrow-рахунків — спеціальних рахунків, на яких кошти покупця резервуються до виконання забудовником визначених договором зобов’язань.
Попри різні підходи до розвитку ринку, більшість учасників говорили не стільки про будівництво чи окремі інвестиційні проєкти, скільки про умови, за яких бізнес готовий інвестувати в Одесу. Передбачувані правила гри, професійні команди, довіра між учасниками ринку та довгострокове бачення розвитку міста становлять базу для досягнення успіху.
Саме ці теми звучали протягом ODESA INVESTMENT CONGRESS 2026 і, схоже, визначатимуть економічний порядок денний Одеси найближчими роками.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Усі новини1 тиждень agoКоролівська сімʼя – Кейт показала трьох дітей
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них