Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю. Це тисячі класів, аудиторій, лабораторій і просторів, де мали навчатися українські діти та молодь”, – написав він.
За словами Лубінця, лише цього року до Офісу омбудсмана надійшло 644 звернення щодо проблем з доступом до навчання, безпеки дітей, вступу, дистанційної освіти, реорганізації закладів, булінгу, дискримінації тощо.
“Тому сьогодні говоримо не лише про початок навчального року. Говоримо про те, якою має бути українська освіта в умовах війни та що необхідно зробити, щоб право на освіту залишалося реальним для кожної дитини”, – підкреслив він.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня відзначають День знань – сьогодні у школах, коледжах та вишах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
В Одесі 31 серпня в спортивному комплексі Національного університету “Одеська юридична академія” провели масштабні урочистості до Дня знань. За словами президента університету Сергія Ківалова, на захід зібрали близько 7 тисяч студентів, їхніх батьків, викладачів та гостей.
Ківалов назвав захід “наймасштабнішим Днем знань в історії України” та повідомив, що рекорд зафіксували представники Реєстру рекордів України.
На оприлюднених фотографіях видно, що люди були масово зібрані на спортивному майданчику, а трибуни навколо нього заповнені глядачами.
При цьому урочистості проходили з 9:00 до 10:30 31 серпня — у день, коли Одещина зазнавала російських атак.
ФОТО: скріншот з відео Сергій Ківалов/Facebook
Близько 8:00, незадовго до початку заходу, російські війська завдали удару по терміналу “Нової пошти” в Одеській області. На об’єкті виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували. Згодом «Нова пошта» повідомила, що внаслідок атаки було знищено інноваційний термінал та сортувальну лінію, обладнання відновленню не підлягає. Серед працівників постраждалих не було.
Більше того, за даними статистики повітряних тривог за 31 серпня, Одещина протягом доби неодноразово перебувала під загрозою. На графіку зафіксовані тривоги, зокрема, вночі, близько 03:00–04:00, о 08:00, 11:00 та 20:00.
Тобто приблизно за годину до початку масового заходу в регіоні пролунала тривога, а неподалік Одеси російський удар спричинив пожежу на великому логістичному об’єкті.
Напередодні 1 вересня директор Департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак закликав освітні заклади відмовитися від традиційних масових лінійок через загрозу російських обстрілів.
“Велике скупчення дітей на подвір’ї школи чи іншому відкритому майданчику — це додатковий і невиправданий ризик”, — заявив Лончак. Він рекомендував проводити святкові заходи у невеликих групах та з урахуванням можливостей укриттів.
Міністерство освіти і науки також окремо рекомендувало уникати скупчення великої кількості людей. Якщо ж захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не має перевищувати розрахункової місткості укриття.
А що з укриттями?
На офіційній карті укриттів Одеси в районі НУ «Одеська юридична академія» редакція знайшла п’ять найпростіших укриттів, які зазначені як такі, що належать університету.
Заявлена місткість вказаних на карті об’єктів:
- Академічна, 9 — 1200 місць;
- Академічна, 8 — 360 місць;
- Академічна, 2 к. 2 — 1240 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць.
Разом — 3040 місць.
Це приблизно на 4 тисячі місць менше, ніж заявлена Ківаловим кількість учасників заходу — близько 7 тисяч.
Звичайно, сама карта укриттів не дає можливості встановити, що всі п’ять споруд мали використовуватися саме учасниками цього заходу. Так само невідомо, який конкретно план евакуації був розроблений організаторами.
Але питання залишається: як у разі раптової повітряної тривоги кілька тисяч людей, які одночасно перебували на стадіоні, мали організовано потрапити до укриттів, якщо їхня заявлена загальна місткість становить близько 3040 місць?
На урочистостях також був присутній голова Одеської обласної ради Григорій Діденко, який опублікував фото із заходу та повідомив, що привітав студентів університету.
При цьому на офіційному сайті НУ “ОЮА” є лише заява від 30 серпня 2025 року про дозвіл оперативного командування “Південь” на проведення урочистостей за умови виконання необхідних заходів безпеки. Опублікований університетом документ із таким дозволом датований 29 серпня 2025 року, тобто стосується минулорічного заходу. Документа про дозвіл на проведення цьогорічних урочистостей офіційно не опубліковано.
Таким чином, питання не в тому, чи мав університет право провести захід — прямої заборони на масові заходи в області не було. Питання в іншому: наскільки виправданим було збирати тисячі людей в одному місці в день, коли Одещина перебувала під реальною загрозою російських ударів, а буквально перед початком урочистостей окупанти атакували об’єкт неподалік Одеси.
Нагадаємо, 29 квітня 2024 року під час ракетної атаки на Одесу росіяни вбили семеро людей і поранили 30 містян, серед них – одна дитина і вагітна жінка. Від ракетного удару пошкоджень зазнав палац студентів “Одеської юридичної академії”, відомий в Одесі як “Замок Гаррі Поттера”
В резиденції загинув проректор Міжнародного гуманітарного університету Борис Васильєв та постраждав колишній народний депутат, президент НУ “ОЮА” та МГУ Сергій Ківалов. В місті було оголошено жалобу.
Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук назвав цей удар винятковим. За словами військового, росіяни і раніше обстрілювали українську територію ракетами зі шрапнеллю, але лише цього разу окупанти вдарили таким касетним снарядом по людному місцю
Уряд України схвалив розподіл державних дотацій на суму 2,3 мільярда гривень, спрямованих на підтримку прифронтових територіальних громад. Ця фінансова допомога має на меті зміцнення економічної стійкості та покращення соціальної інфраструктури регіонів, які безпосередньо постраждали або перебувають у зоні військових дій.
Зокрема, частина коштів, а саме 104,1 мільйона гривень, буде направлена до бюджетів 19 громад Одеської області.
Основні цілі такої підтримки
- Забезпечення сталого функціонування місцевих органів влади.
- Покращення життєвих умов населення у прифронтових районах.
- Підтримку соціальних та комунальних послуг на території громад.
Дана ініціатива є складовою державної політики, спрямованої на зміцнення регіональної безпеки і стабільності. Розподіл фінансування відбувається з урахуванням актуальних потреб територій, які найбільше потребують державної підтримки у складних умовах військового конфлікту.
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень ago
на Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони