В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Президент Володимир Зеленський затвердив законопроєкт щодо повернення декларування для всіх працівників Служби безпеки України.
Про це він повідомив у своєму зверненні, опублікованому у Ютуб-каналі Офісу Президента України, передає Укрінформ.
«Сьогодні я затвердив законопроєкт про повернення декларування для всіх працівників СБУ, щоб їхній спосіб життя та все, що є, були доступні для перевірок та відповідальності. Так само як і в інших органах, і, до речі, не тільки правоохоронних», – наголосив Зеленський.
Він закликав парламентаріїв ухвалити цей закон невідкладно.
Як повідомляв Укрінформ, детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру п’ятьом ймовірним учасникам злочинної організації, викритої напередодні в межах операції «Карфаген», серед яких високопосадовці СБУ й Нацполіції.
Державне підприємство “Ліси України” виплатить до державного бюджету майже 2,5 мільйона гривень шкоди. Підприємство притягнули до відповідальності за проведення суцільної рубки лісу на Херсонщині без обов’язкової оцінки впливу на довкілля.
Про це йдеться у рішенні Господарського суду Одеської області.
Позов Херсонської обласної прокуратури задовольнили повністю. Оскільки місцеве лісове господарство раніше реорганізували, усю суму збитків та судовий збір зобов’язали сплатити його правонаступника — ДП “Ліси України”. Нараховані кошти спрямують до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища.
За даними суду, у 2023–2024 роках у Великоолександрівському лісництві зрубали 4,5 гектара лісу після пожеж, спричинених бойовими діями. Фахівці виявили понад пів тисячі пеньків від знищених дерев. Збитки довкіллю оцінили у 2 мільйони 499 тисяч 591 гривню.
Читайте також: Суд призначив розгляд справи щодо повернення державі земель на Херсонщині
Лісники аргументували свої дії наявністю спеціальних дозвільних документів і проведенням санітарних заходів. Проте за законом проведення суцільних рубок площею понад 1 гектар вимагає обов’язкової екологічної експертизи, якої підприємство не здійснило. Суд визначив, що відсутність ОВД не виправдовується воєнним станом, оскільки територія не перебувала в окупації чи оточенні, також ту не відбувалися безпосередньо бойові дії.
Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо двох колишніх посадовців військової частини, які організовували незаконне нарахування підлеглим виплат за нібито виконання бойових завдань. Обвинувальні акти скеровано до суду.
Із січня 2025 до січня 2026 року фігуранти в різний час обіймали посаду заступника командира окремого батальйону охорони та обслуговування Регіонального управління. Кожен із них під час перебування на посаді використовував однакову схему.
Посадовці оформлювали документи про відрядження підлеглих до чинних угруповань Сил оборони для виконання бойових завдань. Насправді військовослужбовці залишалися в Одесі. На підставі цих документів підлеглим безпідставно нараховували додаткову винагороду за нібито участь у бойових діях. Загалом із бюджету їм виплатили понад 1 млн гривень.
Під час досудового розслідування обидва фігуранти повністю відшкодували завдані державі збитки. Колишніх посадовців обвинувачують у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні.
