Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Великих аудитів у бойових бригадах ЗСУ цьогоріч не було

Published

on



Інформація про аудит у бойових бригадах та виявлені перевитрати на 300 млрд грн в Збройних силах не відповідає дійсності.

Про це в коментарі Укрінформу повідомили в Головному управлінні комунікацій Збройних Сил України.

«У соцмережах та низці медіа поширюються матеріали з метою дискредитації керівництва Збройних сил України, які нібито ґрунтуються на дописі на сайті видання The Economist та стосуються аудиту військових структур. Звертаємо увагу на те, що в першоджерелі сказано: “…Аудит Міністерства оборони та армійських бригад виявив перевитрати на суму 300 мільярдів гривень ($6,6 млрд)”. За наявною інформацією, масштабні аудити в бойових бригадах Збройних сил України у 2026 році не проводилися», – повідомили в управлінні.

Там додали, що інформація про такі перевірки та виявлені “перевитрати”, зокрема про їх суть, напрямок видатків тощо, якщо вони справді були, – не доводилася до органів військового управління ЗСУ.

Читайте також: Федоров: Українські оборонні компанії отримають доступ до програм ЄС та грантів на €300 мільйонів

Також в пресслужбі запевнили, що якби надмірні витрати справді були виявлені, була б проведена робота щодо встановлення винних осіб та відшкодування збитків, а матеріали такого аудиту були б направлені до правоохоронних органів.

«Допис на сайті The Economist насправді не містить тверджень, що згаданий “аудит Міністерства оборони та армійських бригад” був підставою для міністра оборони вимагати заміни керівництва Збройних сил. Подібний висновок є маніпулятивною інтерпретацією з боку низки видань та блогерів, які не перевіряють фактаж та вводять в оману читачів», – зазначили в пресслужбі.

В управлінні також нагадали механізм визначення потреб та організації закупівель для ЗСУ.

«Генеральний штаб формує потреби війська та визначає їхню пріоритетність. Міністерство оборони планує закупівлі, встановлює правила, здійснює погодження і контроль. Безпосереднє укладання контрактів, фінансування поставок та контроль їх виконання здійснює ДП МОУ “Агенція оборонних закупівель”. Тобто Генштаб лише формує потреби війська, а Міноборони визначає політику та замовляє закупівлі, а їх практичну реалізацію забезпечує АОЗ», – підкреслили в пресслужбі.

Як повідомлялось, 16 червня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що початок трансформації української армії був би неможливим без проведення оптимізації та аудиту Міністерства оборони.

Фото: Генштаб



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі оголосили День жалоби за загиблими від російського удару містянами Анонси

Published

on



Виконувач обов’язків Одеського міського голови ігор Коваль оголосив 16 липня День жалоби за вбитими російською ракетою містянами.

Відповідне розпорядження оприлюднила пресслужба муніципалітету. 

Йдеться про удар вранці 15 липня. Тож 16 липня на будівлях виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій Одеської міської ради приспустять Державний Прапор України та прапор Одеси з траурними стрічками.

Районні адміністрації Одеської міської ради мають забезпечити розміщення на громадських будівлях приспущених Державного Прапора України та прапора Одеси з траурними стрічками, а підприємствам, установам, організаціям міста незалежно від форми власності рекомендують обмежити використання музики та проведення розважальних заходів.

Вранці 15 липня російські війська завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули троє людей. Постраждали ще вісім. Четверо людей госпіталізовані, двоє перебувають у стані середньої тяжкості. Решті постраждалих медичну допомогу надали амбулаторно. Повітряна тривога в Одесі була оголошена вранці через загрозу ракетного удару. Повітряні сили ЗСУ попередили про швидкісні цілі, що рухалися з акваторії Чорного моря у напрямку міста.

Останніми днями російські війська значно посилили удари по Одесі та області, б’ючи по портових об’єктах та цивільних кораблях у Чорному морі під іноземними прапорами

Увечері 14 липня ворог завдав чергового удару по портовій інфраструктурі Одещини. Під час атаки російський БпЛА вразив цивільне судно під прапором Маршаллових Островів, пошкодивши надбудову. На борту виникла пожежа.

Внаслідок атаки загинули двоє людей.

Перед тим, 14 червня, у Чорному морі були атаковані два торгові судна – під прапорами Танзанії та Ліберії. Капітан одного з кораблів загинув, ще троє членів екіпажу отримали поранення.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ціни кусаються, але місць немає: що відбувається на переповнених пляжах Одеси та скільки коштує вікенд –

Published

on


Попри воєнні небезпеки та постійні загрози, Одеса влітку 2026 року залишається головним морським курортом України. Через брак альтернатив для внутрішнього туризму на місцевих пляжах спостерігається справжній аншлаг. Особливо відчутним туристичний бум став у неділю, 21 червня, коли вільне місце на муніципальних зонах відпочинку знайти було практично неможливо.

Реклама

Проте вартість літнього вікенду на двох здатна шокувати багатьох українців. Комерційні пляжні комплекси та орендодавці виставили доволі солідні цінники на всі види послуг, – пише Телеграф.

Ціни на житло в Одесі

Попри колосальний наплив відпочивальників, пропозицій на ринку нерухомості вистачає. Орендувати пристойні апартаменти неподалік від чорноморського узбережжя на вихідні для двох осіб можна за ціною від 2500 гривень за добу. Кінцева вартість залежить від умов комфорту та близькості до популярних локацій.

Ціни на житло для двох в Одесі

Скільки коштує відпочинок у комерційних пляжних комплексах

Приватні пляжні клуби пропонують широкий асортимент послуг, проте відпочинок у них суттєво вдарить по гаманцю. Розцінки на оренду пляжного інвентарю та VIP-зон розподілилися так:

  • Ibiza Beach Club: у будні (понеділок – четвер) стандартний шезлонг біля моря коштує 350 грн, VIP-шезлонг — 500 грн, Double Bed — 1200 грн, ліжко — 1500 грн, а VIP-ліжко або бунгало — 2000 грн. У вікенд (п’ятниця – неділя) ціни злітають: шезлонг біля моря — 500 грн, VIP-шезлонг — 800 грн, Double Bed — 2000 грн, ліжко — 2500 грн, а VIP-ліжко чи бунгало обійдуться у 3500 грн.
  • Red Line: пропонує більш помірні умови, де вартість шезлонгів стартує від 300 грн.
  • «Рибачок»: оренда звичайного шезлонга коштуватиме 500 грн, лаунж-зона на пляжі — 500 грн, а лаунж-зона місткістю до 3 персон — 1000 грн.
  • Пляжний комплекс «Золотий Берег»: звичайний шезлонг вартує 300 грн, м’який — 500 грн, ліжко на двох — 900 грн, а бунгало на двох — 1000 грн.
  • Portofino Beach & Resort: відпочивальникам пропонують шезлонг за 500 грн та ліжко за 1500 грн. Оренда рушника оплачується окремо — 100 грн.
  • PANORAMA DE LUXE: відпочинок біля басейну коштує 600 грн у будні (понеділок – четвер) та 800 грн у вихідні дні (п’ятниця – неділя).

Вартість пляжних закусок та розваг

Традиційні літні смаколики, які продають на узбережжі, також тримають високу цінову планку. За порцію вареної кукурудзи або шматочок медової пахлави доведеться викласти по 100 гривень. Порція річкових рачків чи креветок коштує в середньому 250 гривень.

Реклама

Для тих туристів, яким бракує гострих відчуттів на морі, працюють міські атракціони. Зокрема, у Лунапарку на вулиці Успенській, 2, працює екстремальний атракціон Energy Rush. Вартість одного квитка становить 300 гривень.

Зростання цін не зупиняє українців, які шукають можливості для літнього перепочинку в умовах обмеженого вибору курортних зон.

Субота Онлайн наголошує на важливості дотримання правил безпеки під час перебування на відкритих пляжах Одещини. Купання у невстановлених місцях та ігнорування сигналів повітряної тривоги в умовах воєнного стану несуть пряму загрозу для життя.

Реклама

Одеське узбережжя залишається головним осередком внутрішнього туризму країни.

Хочете знати більше про те, чим живе область та світ?
Отримуйте оперативні сповіщення у нашому Telegram або читайте нас у Facebook.
Тільки найважливіше та найцікавіше!

Реклама





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.