Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Оголосили переможців Радіодиктанту національної єдності-2025

Published

on



Переможцями Радіодиктанту національної єдності-2025 стали шість учасників, які не припустилися жодної помилки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Результати оголошували член правління Суспільного Дмитро Хоркін, виконавча продюсерка Українського Радіо та координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько та голова комісії з перевірки диктанту Олена Масалітіна.

Жодної помилки не припустились у радіодиктанті шестеро людей:

  • Голошивець Аліна;
  • Данилюк Альона;
  • Семенов Євгеній;
  • Сидорук Ольга;
  • Шура Галина;
  • Щербина Дмитро.

З однією помилкою текст написали 11 людей:

  • Бойко Наталія;
  • Бондар Андрій;
  • Войлокова Анжеліка;
  • Гончарова Діана;
  • Зубрицька Ірина;
  • Купрійчук Ганна;
  • Левченко Оксана;
  • Мисишин Руслана;
  • Паламарчук Світлана;
  • Тесленко Володимир;
  • Халявка Дарина.

Загалом на перевірку надіслали понад 11 200 текстів, більшість із них – електронною поштою, але є й паперові листи, які, зокрема, прислали з Італії, США та Бельгії.

Електронні листи надіслали цього року з 38 країн світу, зокрема це: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Шотландія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Грузія, Молдова, Німеччина, Норвегія, Естонія, Литва, Ізраїль, Ірландія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Йорданія, Бразилія, Канада, США, Кіпр, Китай, Мальта, ОАЕ, ПАР, Туреччина, Японія та Південна Корея.

Як зауважила голова комісії з перевірки диктанту, найпоширенішою помилкою цього року стало неправильне вживання розділових знаків, зокрема тире та знака оклику. Найважчим словом стало «інтерсіті», яке більшість писали з великої букви, проте, комісія не рахувала це за помилку. А також складнощі виникли з написанням «пса Патрона».

Читайте також: Радіодиктант національної єдності: історія за 10 років

Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.

Авторкою радіодиктанту національної єдності цьогоріч стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Читала текст акторка Наталія Сумська.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Директорка ліцею на Херсонщині переводила освітній процес на стандарти рф Анонси

Published

on



За публічного обвинувачення прокурорів Херсонської обласної та Олешківської окружної прокуратур колишню директорку одного з ліцеїв визнано винною у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору (ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України).

Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура. 

Суд призначив колишній директорці покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Додатково її позбавлено права обіймати посади, пов’язані з державною владою, місцевим самоврядуванням та організаційно-розпорядчими функціями, терміном на 15 років.

Прокурори довели, що під час тимчасової окупації селища Білозерка (Херсонщина) засуджена пішла на співпрацю, обійнявши у липні 2022 року псевдопосаду ”директора” захопленого ліцею, який перейменувала на ”Білозерську школу № 1 імені Печерського”.

На цій псевдопосаді вона активно займалася впровадженням освітніх стандартів рф, розміщувала символіку країни-агресора, організовувала підбір працівників та відправляла вчителів на ”перекваліфікацію” до Криму, сприяючи таким чином реалізації окупаційної політики.

Раніше, за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури місцевому жителю заочно повідомили про підозру у колабораційній діяльності (ч. 5, 6 ст. 111-1 КК України) та у виправдовуванні збройної агресії рф.

58-річний підозрюваний у серпні 2022 року очолив так зване ”Новоолександровское территориальное управление Каланчакской ВГА Херсонської області”. На цій посаді він не лише організовував роботу незаконного органу влади, але й безпосередньо сприяв розселенню російських військових у домівках місцевих жителів, які вимушено виїхали з тимчасово окупованої території. Ці дії підпадають під статтю про колабораціонізм.

Крім того, ”посадовець” активно виконував роль пропагандиста, неодноразово даючи інтерв’ю проросійським медіа. У своїх виступах він поширював псевдоісторичні наративи для виправдання окупації регіону, зокрема, щодо нібито ”історичної належності” населених пунктів Херсонщини до росії. Також він схвально оцінював перехід закладів освіти на російські стандарти, що є порушенням статті про виправдовування збройної агресії.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Дивізійська громада отримала новий шкільний автобус для підвезення учнів

Published

on


У Дивізійській сільській територіальній громаді з’явився новий сучасний шкільний автобус, який забезпечуватиме підвезення дітей до Рибальського ліцею. Транспорт передали громаді 19 листопада. Про це повідомили у пресслужбі громади.

Автобус придбали завдяки співфінансуванню з місцевого та обласного бюджетів. 

У громаді зазначили, що новий автобус — це важливий крок до створення безпечних і комфортних умов для здобуття освіти. Він дозволить школярам своєчасно й безперешкодно діставатися навчального закладу, зокрема з віддалених сіл.

Зазначимо, громада не вперше отримує шкільні автобуси. У вересні громаді передали два сучасні шкільні автобуси з метою забезпечення підвезення учнів із села Вишневе до Рибальського ліцею. Нагальна потреба в автобусах була пов’язана із тим, що заклад освіти у селі Вишневе було зруйновано під час ворожої атаки.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.