Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
В Україну за результатами репатріаційних заходів повернули тіла 501 загиблого, які за твердженням російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям.
Як передає Укрінформ, про це Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляє у Фейсбуці.
Оновлюється…
Фото: Коордштаб
Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, який погоджував проєкт добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції.
Як повідомила доцентка кафедри садово-паркового господарства та екології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Інна Тимченко, йдеться про ту частину де планується підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 16,9 метра.
Позов до суду подав ветеран війни Олександр Прутян аргументуючись тим, що затоплення загрожує затопленню об’єкта культурної спадщини національного значення – історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького.
Інна Тимченко повідомила, що одним з ключових доказів в суді був акт складений комісією при Миколаївській обласній військовій адміністрації, який встановив, що існує загроза руйнування і втрати об’єктів культурної спадщини, що знаходяться в зазначеній місцевості.
Йдеться про території регіонального ландшафтного парку “Гранітно-Степове Побужжя” та Національного природного парку “Бузький Гард”, що входять до складу природно-заповідного фонду України. А також про об’єкт ландшафт, історії та археології національного значення “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького”.
Навесні 2025 року Національний екологічний центр України (НЕЦУ) повідомив про чергові спроби добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) та планів підняття рівня Олександрівського водосховища, але активісти виступили проти. У грудні 2025 року Миколаєві окружний адміністративний суд ухвалив рішення про бездіяльність Мінкульту у питанні охорони культурної спадщини з цього приводу. Суд також зобов’язав Міністерство культури України призначити охоронні заходи щодо пам’ятки “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівська паланка Війська Запорозького” у зв’язку з загрозою його руйнування або пошкодження внаслідок будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції.
Тим часом у червні 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття ймовірної схеми заволодіння коштами ДП “НАЕК “Енергоатом” під час добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції, що розташована в Миколаївській області. Через закупівлю обладнання за завищеними цінами державі могли завдати збитків майже на 170 мільйонів гривень.
За інформацією Національного університету «Одеська юридична академія», нещодавно відбулося урочисте відкриття меморіалу пам’яті, а також унікального студентського простору, який включає двоповерхову відкриту кухню та нову літню терасу.
У церемонії відкриття взяла участь адміністрація університету. Головними перевагами нової кухні є:
- можливість функціонування навіть під час відключення електроенергії;
- сучасний двоповерховий дизайн, що забезпечує комфортне перебування студентів;
- відкритий простір, який сприяє спільному відпочинку та неформальному спілкуванню.
Нова літня тераса стала додатковою зоною рекреації, де студенти можуть збиратися у теплу пору року для навчання або відпочинку на свіжому повітрі. Цей простір покликаний сприяти активному студенському життю та створювати комфортні умови для навчання й спілкування.
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса6 днів ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»