Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Премію Станіслава Вінценза отримала польська дослідниця українського походження Оля Гнатюк
Цьогоріч премію Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів» отримала польська дослідниця українського походження Оля Гнатюк.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Всеукраїнський демфорум.
Оля Гнатюк — перекладачка, есеїстка, радниця президента Українського ПЕН, дослідниця, професорка Інституту славістики Польської Академії Наук, Національного університету «Києво-Могилянська академія», професорка-emeritus Варшавського університету, голова Товариства промоції української культури в Польщі та польської в Україні.
Займається редагуванням книжок, перекладає сучасну українську літературу польською. Авторка низки наукових видань, серед яких: «Відвага і страх» (польською, українською мовами), «Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії», «Польсько-український діалог: часопис KULTURA та його спадщина. До сторіччя Єжи Гедройця», «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», «Українська барокова релігійна пісня», «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами» (у співавторстві із Богумілою Бердиховською).
Вона також є редакторкою серії наукових видань невідомих і маловідомих документів, що зберігаються в Україні та за кордоном «Україна-Європа-1921-1939», тритомного видання «Спадщини Василя Мудрого», що охоплює доробок українського громадського й політичного діяча, журналіста, віцемаршала польського Сейму та віцепрезидента УГВР.
Премію імені Станіслава Вінценза заснували у 2018 році в Україні з метою вшанування памʼяті провідного вченого й письменника. Мета нагороди – визнання внеску сучасників в культуру, науку, суспільне життя, або відстоювання та захист прав людини.
Її щорічно вручають у межах Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи Via Carpatia.
Відомо, що у минулі роки премії імені Станіслава Вінценза були удостоєні Мирослав Маринович, Іван Малкович, Леонід Фінберг, Петро Рихло, Юлія «Тайра» Паєвська, Йосиф Зісельс, Ростислав Держипільський.
Станіслав Вінценз — польський етнограф, есеїст, філософ, письменник, автор відомої трилогії «На високій полонині». Він був дослідником і знавцем культури Гуцульщини та Покуття.
Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч премію імені Джеймса Мейса «Громадянська позиція» отримав журналіст Леонід Фросевич.
Фото: Всеукраїнський демфорум
Суспільство
Нові воєнні злочини росіян задокументовано на Херсонщині Анонси
Троє померлих та сім поранених мирних жителів, пошкодження цивільних об’єктів. Такі воєнні злочини росіян задокументували поліцейські Херсонщини 29 листопада.
Як повідомили в пресслужбі Нацполіції в Херсонській області, Минулої доби, 29 листопада, під ворожим прицілом перебували обласний центр Херсонщини, а також Антонівка, Садове, Кізомис, Велетенське, Комишани, Лиманець, Білозерка, Дніпровське, Софіївка, Берислав, Монастирське, Кам’яне, Шостакове, Старосілля, Львове, Одрадокам’янка, Ольгівка, Тягинка, Веселе, Козацьке.
Після опівдня під ворожий артилерійський обстріл потрапила територія Корабельного району. Внаслідок вибухів поранення отримали 65-річний чоловік, 52-річна жінка та чоловік віком 54 роки, який від отриманих травм невдовзі помер під час надання медичної допомоги в реанімації. Також пошкоджені три приватні домоволодіння та легковий автомобіль.
У Дніпровському районі оператор російського БпЛА скинув боєприпас на цивільний транспортний засіб. В результаті поранення отримала 41-річна пасажирка автівки.
У Білозерці після “прильоту” російського снаряду поранень зазнав 60-річний чоловік. З вибуховою травмою та рваними ранами ноги працівники поліції евакуювали постраждалого до лікарні.
На місцях ворожих влучань працювали криміналісти, вибухотехніки, слідчо-оперативні групи поліції та представники інших екстрених служб.

В Херсонській ОВА додали, що 30 листопада медична допомога знадобилась дитині, яка учора, 29 листопада постраждала через удар російського дрона по автівці у Херсоні. У 13-річного хлопчика діагностували вибухову травму, контузію та гостру реакцію на стрес. Потерпілого шпиталізували. Крім того, До лікарні звернувся чоловік, Також в ОВА розповіли, що зранку 30 листопада через російські обстріли Херсона постраждали троє людей. Вони отримують меддопомогу.
“Впродовж години внаслідок ворожих ударів по Дніпровському району поранення дістали троє чоловіків, яким 53, 73 та 58 років”, – йдеться у повідомленні.
Стан першого потерпілого медики оцінюють як легкий, двох інших – середнього ступеня тяжкості. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу.
Суспільство
У Румунію залетів російський безпілотник під час атаки рф на Одещину
У ніч на 19 листопада російський безпілотник проник у румунський повітряний простір. Повідомлення про тривогу Ro-Alert надіслали для півночі повіту Тулча о 00:20.
Про це повідомляє румунське видання Ordinea.
За даними Повітряних сил Румунії, два німецькі винищувачі Eurofighter Typhoon з бази 57 Міхаїла Когелнічану, що виконували функції посиленої повітряної охорони, злетіли в ніч з 18 на 19 листопада о 00:25 для моніторингу повітряної ситуації на кордоні з Україною після російських атак поблизу річкового кордону з Румунією.
Ще два літаки, F-16 румунських ВПС, були зняті з 71-ї авіабази в Кимпія-Турзі. Літак Eurofighter приземлився на базі Міхаїла Когелнічану о 01:50, а F-16 румунських ВПС повернулися на базу в Кимпія-Турзі близько 02:30.
БпЛА зафіксували від Вилкового до Кілія-Веке, а потім він зник з радарів.
Інцидент не призвів до падіння безпілотника на землю.
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
-
Відбудова6 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Усі новини1 тиждень agoТуриста зняли з круїзу після сутички з пасажиром: сім’я продовжила відпочинок
-
Політика4 дні agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство4 дні agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Одеса1 тиждень agoПаркомісця для людей з інвалідністю в Одесі — роботи тривають
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Події4 дні agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Усі новини4 дні agoЧоловік вперше за 10 років почистив старий диван: там він знайшов любовний вірш
