Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Уряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
Кабінет міністрів України вніс зміни у порядок оформлення та переоформлення відстрочки від призову під час мобілізації.
Як передає Укрінформ про це повідомляє Міністерство оборони.
«Військовозобов’язані українці з відстрочкою від призову зможуть переоформити її, якщо виникла інша законна підстава. Подання заяви не припинятиме дію чинної відстрочки, тому людину гарантовано не мобілізують у процесі оформлення документів», – ідеться у повідомленні.
Подати заяву на переоформлення відстрочки можна, якщо виникла інша підстава з переліку, визначеного статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Це стосується випадків, коли у військовозобов’язаного є, наприклад, відстрочка через навчання, але з’явилася інша законна підстава: народження третьої дитини, догляд за родичем тощо.
При цьому діятимуть такі правила: доки комісія приймає рішення, чинна відстрочка залишається чинною, за винятком випадків, коли вона підлягає скасуванню; рішення комісії позитивне – попередня відстрочка анулюється лише тоді, коли нові дані будуть внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг»; рішення комісії негативне – чинна відстрочка зберігатиме дію до завершення визначеного строку.
Ухвалені зміни також передбачають: можливість подання заяви про надання або переоформлення відстрочки через ЦНАП із використанням засобів порталу «Дія»; автоматичну перевірку факту перебування людини на військовому обліку, наявності або відсутності відстрочки; припинення формування заяви, якщо людина не перебуває на військовому обліку або вже має чинну відстрочку, за винятком випадків переоформлення або коли до завершення строку дії відстрочки залишилося менше 30 днів; розгляд заяви комісією протягом 7 робочих днів з дати реєстрації, а у разі необхідності надсилання запитів до державних органів – не більше 15 робочих днів; ненаправлення заявників на медичний огляд ВЛК, доки комісія не ухвалить рішення; швидке внесення даних до реєстру «Оберіг» протягом 1 календарного дня у разі позитивного рішення про надання або переоформлення відстрочки.
Завдяки змінам процедура надання та переоформлення відстрочки стає більш цифровою, прозорою і передбачуваною для військовозобов’язаних.
Окремо уточнюється порядок оформлення відстрочок для заброньованих працівників, державних службовців та окремих посадових осіб, а також порядок внесення відповідних відомостей до реєстру «Оберіг».
Зміни сприятимуть більш чіткому, прозорому та уніфікованому застосуванню процедури надання і переоформлення відстрочок, а також забезпечать збереження прав військовозобов’язаних у період розгляду їхніх заяв.
Як повідомляв Укрінформ, розпочалося чергове автоматичне продовження відстрочок від мобілізації: понад 90% чинних відстрочок можуть бути продовжені без додаткових дій з боку людини.
Фото: КМУ
Суспільство
Лазар Халіф: одесит, який навчив Америку танцювати Анонси
Суспільство
Одещина займає провідні позиції за числом житлових ваучерів, використаних переселенцями
В Одеській області внутрішньо переміщені особи, які були змушені залишити тимчасово окуповані території, скористалися програмою єВідновлення “Житло для ВПО з ТОТ” для придбання власного житла. За умовами цієї ініціативи було використано загалом 298 ваучерів, що надає можливість забезпечити житлом значну кількість людей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Основні аспекти використання ваучерів за програмою:
1. Цільова аудиторія – внутрішньо переміщені особи з територій, тимчасово окупованих під час військових дій.
2. Регіон застосування – Одеська область, де спостерігається активне переселення громадян.
3. Форма підтримки – надання ваучерів, які можна використати виключно на придбання житла.
4. Кількість використаних ваучерів – 298, що відображає рівень попиту на житлові програми серед ВПО.
Цей процес сприяє забезпеченню стабільних житлових умов для внутрішньо переміщених осіб та створює фундамент для їхньої подальшої соціальної інтеграції в нових громадах.
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса6 днів agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoВ Охматдиті встановили сонячні електростанції



