Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
У САП пояснили, чому не досліджували можливий вплив Стефанішиної на конкурс з обрання голови НАЗК
Прокурори не досліджували можливий вплив Ольги Стефанішиної на членів конкурсної комісії з обрання голови НАЗК.
Про це заявив керівник САП Олександр Клименко під час брифінгу щодо результатів діяльності САП і НАБУ відомства у першому півріччі, передає кореспондент Укрінформу.
«Це (можливий вплив Стефанішиної на членів конкурсної комісії з обрання голови НАЗК – ред.) не є предметом розслідування у цьому конкретному кримінальному провадженні. Прокурором наводилися ці дані у суді для обґрунтування ризиків – чому потрібен запобіжний захід. Ми обґрунтовуємо, що ця особа брала участь у впливі на конкурсну комісію, де відібрали керівників певних органів, і тому вона може використовувати цей вплив на органи для того, щоб протидіяти цьому конкретному розслідуванню. Це лише ризик, це не є предметом розслідування. Тому ми далі це не досліджували», – зазначив Клименко.
Він також додав, що член конкурсної комісії не є державним діячем. і тому вплив на нього не є криміналізованим.
«Це певна прогалина, нам потрібно попрацювати для того, щоб втручання в роботу конкурсних комісій було якимось чином криміналізовано», – підкреслив керівник САП.
Як повідомляв Укрінформ, 16 липня 2025 року у САП заявили, що зареєстрували кримінальне провадження, у ході якого перевіряють факти, викладені у журналістському розслідуванні, в якому фігурує колишня віцепрем’єр-міністерка, експосолка України у США Ольга Стефанішина.
У розслідуванні «Української правди» йшлося про те, що АРМА визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанішиної.
Своєю чергою Стефанішина наголосила, що не пов’язана із діяльністю колишнього чоловіка.
Раніше організація Transparency International Ukraine повідомляла, що Стефанішина також фігурує у так званій «справі Лукаш», яка вже перебуває на розгляді у ВАКС. Йдеться про справу, за якою колишній міністерці юстиції Олені Лукаш та іншим фігурантам інкримінується заволодіння у 2013-2014 роках коштами в сумі 2 млн 523 тис. грн, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. У той період Стефанішина очолювала департамент Мін’юсту.
Під час засідання з обрання запобіжного заходу Ользі Стефанішиній 5 серпня прокурор заявив, що вона могла впливати на конкурс з обрання керівника НАЗК через підконтрольних владі членів конкурсної комісії.
6 серпня Вищий антикорупційний суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді ₴6 мільйонів застави.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
На Одещині після атаки світло повернули 226 тисячам абонентів Анонси
В Одеській області тривають роботи з відновлення електропостачання після масованої російської атаки, яка сталася в ніч на 9 серпня.
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер, з посиланням на ДТЕК Одеські електромережі, протягом минулої доби енергетики повернули світло майже всім об’єктам критичної інфраструктури, а також 226,7 тисячі абонентів.
Наразі електропостачання відновлено для двох третин родин, які залишилися без світла через російський удар.
Ремонтні бригади продовжують працювати у цілодобовому режимі, щоб якнайшвидше повернути електроенергію всім споживачам.
Ліквідація наслідків масованої атаки на Одещину триває.
Нагадаємо, у ніч на 9 серпня російські війська здійснили один із наймасованіших ударів по Одеській області, застосувавши 11 ракет різних типів та до 100 безпілотників, серед яких були реактивні дрони та баражуючі боєприпаси типу “Бандероль”.
Внаслідок нічної атаки пошкоджено об’єкти інфраструктури та житлову забудову. В Одесі у двох районах пошкоджені й частково зруйновані кілька житлових будинків. Також вогнем знищені та пошкоджені автомобілі місцевих жителів.
За уточненими даними кількість постраждалих внаслідок нічної атаки ворога по Одещині зросла до 12 людей з яких 11 людей госпіталізовані в стані середньої тяжкості. Ще одному постраждалому допомогу надано амбулаторно.
Суспільство
Целенаправленная охота: Братчук рассказал, почему россияне охотятся в Одессе
Пресс-секретарь Украинской добровольческой армии Сергей Братчук в эфире 24 Канала объяснил, каких целей Россия пытается достичь этими атаками. Он также рассказал, как удары по портам связаны с давлением на перевозчиков, партнеров Украины и мировой продовольственный рынок.
Россия охотится на порты Большой Одессы
Число воздушных тревог в Одесской области местами достигает 15 в сутки. Россия применяет реактивные “Шахеды” с двигателями китайского производства, ракеты, баллистические ракеты и тактическую авиацию, нанося удары по жилым кварталам и исторической части Одессы. Из-за высокой скорости таких средств поражения времени, чтобы найти укрытие, часто остается совсем мало.
К сожалению, уже были случаи, когда люди не использовали даже те несколько минут, чтобы спасти свою жизнь. Это закончилось трагически,
– подчеркнул Братчук.
Одной из главных целей атак остается портовая и припортовая инфраструктура. Кремль пытается повредить морской коридор и запугать иностранных перевозчиков и партнеров, работающих с портами Большой Одессы. Удары также должны повлиять на продовольственный рынок, ведь украинские аграрии собирают урожай, в частности пшеницу, которую должны отправить по уже заключенным контрактам.
Россия проводит атаки на гражданские суда под флагами других государств, чтобы заставить операторов морских перевозок отказаться от сотрудничества с Украиной. После этого российское Минобороны заявляет о якобы поражении контейнеровозов с оружием, создавая информационное оправдание для террора.
Это не какой-то “ответ”, а террор и попытка повлиять на наш зерновой коридор. Враг знает, куда целится и по чему бьет,
– сказал представитель Украинской добровольческой армии.
Такие удары призваны одновременно нанести экономический ущерб Украине, сорвать экспорт продовольствия и усилить давление на международные компании, которые продолжают работать с украинскими портами.
Украина снижает угрозу для Одессы
Силы обороны Украины отвечают на российские атаки ударами по авиации, которую враг использует для обстрелов юга. В частности, цели были поражены на военном аэродроме в оккупированных Саках, а один из самолетов, уничтоженных Службой безопасности Украины, мог перед этим участвовать в бомбардировке Одесского района.
Вполне вероятно, что это был самолет, вернувшийся после очередной бомбардировки Одесского района той ночью,
– отметил Братчук.
Ракеты и реактивные дроны, летящие на Одессу и область, также сбивают. О части решений и средств противодействия публично не сообщают, чтобы россияне не смогли учесть эту информацию во время следующих атак.
Сбитых ракет довольно много, поверьте. Последствия были бы гораздо хуже, если бы все, что летит, попадало в цель,
– подчеркнул представитель Украинской добровольческой армии.
Часть этой работы остается за кадром, поскольку раскрытие деталей могло бы помочь врагу изменить тактику.
Братчук объяснил главную цель российских атак на Одессу: смотрите видео
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже ₴6 мільярдів
-
Війна5 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Події1 тиждень agoРежисер серіалу «Спіймати Кайдаша» екранізує підлітковий роман Кокотюхи
-
Суспільство5 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса3 дні agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Суспільство7 днів agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
