Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
В Україні завершився прийом заяв за програмою «Пакунок школяра». За допомогою від держави звернулося понад 205 тис. родин першокласників.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
«1 листопада завершився прийом заяв на державну програму «Пакунок школяра». За час її дії батьки першокласників подали понад 205 тисяч заяв, із них більше ніж 195 тисяч уже погоджено», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, найчастіше родини використовували 5 000 державної допомоги на купівлю дитячого одягу — 30% усіх витрат, сімейного одягу — 27,8%, канцелярських товарів та шкільного приладдя — 15%.
Батьки також купували товари в магазинах зі зниженими цінами (5,5%), іграшкових магазинах (4,2%) та взуттєвих магазинах (3,4%).
Як повідомлялося, цьогоріч навчальний рік у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів і учениць. Серед них — 243 398 першокласників, 148 065 з яких, за даними Мінсоцполітики, отримують «Пакунок школяра».
Фото: freepik
Росія наразі не планує проводити аналогічні гуманітарні операції після евакуації жителів окупованих Олешок на Херсонщині.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам, повідомляє Цензор.НЕТ.
За словами Пєскова, Москва вважає гуманітарну операцію в Олешках успішною та високо оцінює координацію її учасників.
“Планів та ініціатив, аналогічних цій гуманітарній операції, наразі немає, однак у кожному випадку інтереси громадян будуть на першому місці”, — заявив речник Кремля.
Нагадаємо, з тимчасово окупованого міста Олешки до Генічеська вивезли тіла 47 загиблих цивільних. Понад пів року вони зберігалися у підвалах місцевої лікарні.
В свою чергу Омбудсман Дмитро Лубінець підтвердив, що під час режиму тиші з міського моргу вивезли тіла загиблих жителів. Також провели репатріаційні заходи – зібрали тіла як військових, так і цивільних.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до окупованих Олешків на Херсонщині. Люди, які хотіли виїхати з міста на підконтрольну Україні територію, отримали таку змогу.
Того ж дня з Олешків вирушили дві колони: одна прямувала до України, інша – до росії.
Наразі, за словами Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, гуманітарна місія в Олешках успішно завершилася. Він зазначив, що люди, які прибули в Україну, дуже втомлені після складної дороги, але водночас щасливі. Омбудсмен розповів, що евакуйовані діляться пережитим, розповідають про свої плани, говорять про те, що потрібно їм зараз.
Якісна, своєчасна та доступна медицина – це не лише фундаментальне право людини, а в багатьох випадках і життєва необхідність.
Питання дотримання прав пацієнтів, реалізації державних гарантій у сфері охорони здоров’я та покращення доступу до медичних послуг стали головними темами робочої зустрічі Представника Уповноваженого Ігоря Міщенка з в.о. директора Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Денисом Чорним,повідомили у Представництві Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області, передає Район.Медицина.
Під час засідання сторони обговорили ключові аспекти взаємодії та функціонування медичної сфери в умовах сучасних викликів.
Основні напрями співпраці та контролю
Денис Чорний ознайомив учасників зустрічі з пріоритетними напрямами роботи Національної служби здоров’я України. Зокрема, увагу зосередили на таких питаннях:
- Програма медичних гарантій: особливості її реалізації та забезпечення безоплатних послуг для пацієнтів;
- Контрактування закладів: порядок укладання договорів із закладами охорони здоров’я та фінансування медичних послуг;
- Моніторинг: контроль за дотриманням лікувальними закладами умов договорів з НСЗУ;
- Доступність та якість: рівень надання медичної допомоги пацієнтам у різних регіонах.
Медицина в умовах війни: фокус на людиноцентричність
Учасники зустрічі наголосили, що сьогодні особливої уваги потребують такі напрями, як лікування бойових поранень, повноцінна реабілітація, підтримка ментального здоров’я, а також медична допомога ветеранам, дітям та людям із хронічними захворюваннями.
У таких реаліях критично важливо, аби система охорони здоров’я залишалася людиноцентричною – повністю орієнтованою на потреби пацієнта, його стан здоров’я та життєві обставини.
Учасники висловили вдячність за конструктивний діалог. Адже вирішення проблем у сфері медичного забезпечення – це передусім захист прав людини, її здоров’я, гідності та невіддільного права на життя.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса7 днів ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна5 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів