Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Російська влада на тимчасово окупованих територіях продовжує політику примусової асиміляції українських дітей, залучаючи їх до заходів із вивчення російського фольклору.
Як передає Укрінформ, про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко у Телеграмі.
За словами Харченка, під приводом святкування так званого «всеросійського дня фольклору» дітей у дитячих садках змушують брати участь у заходах із вивчення російських пісень, частівок та народних ігор.
Він зазначив, що метою таких заходів є стирання національної ідентичності українських дітей, позбавлення їх зв’язку з українською культурною спадщиною та штучна інтеграція у культурний простір держави-агресора.
Харченко наголосив, що використання закладів дошкільної освіти для ідеологічного впливу є одним із інструментів кампанії з русифікації та грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права.
Як повідомляв Укрінформ, загарбники на ТОТ Луганщині змушують влітку школярів освоювати військові спеціальності в оборонно-спортивних таборах.
На Миколаївщині за перше півріччя 2026 року правоохоронці розслідували низку резонансних корупційних справ. Серед них — схеми з ухиленням від мобілізації, розтрата бюджетних коштів, незаконне збагачення народних депутатів та вироки посадовцям.
Про це йдеться в огляді Центру публічних розслідувань. Автори зазначають, що більшість справ перебувають на стадії досудового розслідування або судового розгляду, тому йдеться про підозри, а не доведену судом вину, якщо не зазначено інше.
У червні на лаві підсудних опинилася головна спеціалістка управління соціального захисту Вознесенської міської ради. За версією слідства, вона разом із сімейним лікарем та адвокатом допомагала оформити фіктивний медичний висновок для незаконного звільнення військовослужбовця зі служби. Суд призначив посадовиці штраф.
Серед справ про розтрату бюджетних коштів згадується вирок колишньому директору миколаївського КП “ГДМБ” Олександру Урсолову та ще двом учасникам схеми. За даними слідства, під час закупівлі LED-світильників вартість обладнання завищили на 6,2 мільйона гривень. Усім трьом призначили умовні строки та штрафи.
Також правоохоронці повідомили про підозру начальниці управління будівництва Південноукраїнської міської ради. За версією слідства, під час ремонту теплотраси було розтрачено 6,8 мільйона гривень бюджетних коштів.
Окремий блок огляду присвячений незаконному збагаченню. Народна депутатка від Миколаївщини Ірина Кормишкіна уклала угоду зі слідством у справі про незаконне збагачення на понад 20 мільйонів гривень. Суд призначив їй п’ять років позбавлення волі умовно, а також зобов’язав сплатити 20 мільйонів гривень державі та ще 2 мільйони гривень на потреби ЗСУ.
Крім того, Вищий антикорупційний суд продовжує розглядати справу народного депутата від Миколаївщини Ігоря Негулевського, якого обвинувачують у хабарництві.
Серед вироків, які вже набрали законної сили, — справа колишнього начальника ЦНАП Софіївської сільської ради Олександра Цимаха. Суд визнав його винним у розтраті бюджетних коштів, шахрайстві та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та призначив вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, він заволодів понад 1,5 мільйона гривень бюджетних коштів.
На території Одеської області сталася масштабна пожежа, яка розпочалася на сміттєзвалищі, а згодом поширилася на прилеглі заліснені ділянки та сільськогосподарські угіддя. Загоряння було зафіксоване 16 липня неподалік від села Плахтіївка, що розташоване в Білгород-Дністровському районі.
Ключові факти події:
- Місце події: сміттєзвалище поблизу села Плахтіївка, Білгород-Дністровський район, Одещина.
- Дата виникнення загоряння: 16 липня.
- Характер пожежі: поширення вогню з полігону твердих відходів на навколишні зони — заліснені масиви та аграрні території.
- Наслідки: масштабне займання, що торкнулося різних типів ландшафтів.
Подібні інциденти привертають увагу до забруднення довкілля та підвищують ризики поширення вогню на значні площі, що створює загрозу як для рослинного покриву, так і для сільськогосподарських культур.
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Одеса1 тиждень ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень ago
Обстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса5 днів ago
Росія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Події1 тиждень agoУ Києві через російський удар зруйнований офіс видавництва «Мамине сонечко»
-
Війна6 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Відбудова1 тиждень agoДопомога Україні для відновлення та підтримки енергосистеми