Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Україна повернула з російського полону ще сімох цивільних
Додому повернулися семеро цивільних громадян України, які роками незаконно утримувались у неволі в Росії.
Як передає Укрінформ, про це уповноважений Верховної Ради із прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
За словами омбудсмена, це результат його прямої гуманітарної роботи з російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.
Лубінець подякував Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України та всім іншим дотичним органам, які працюють у межах Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
“На рідну землю повернулися українці віком від 35 до 66 років. Усіх їх росіяни незаконно затримали у 2022 році під час окупації Маріуполя, Київської, Харківської, Запорізької та Луганської областей. Щодо Київщини – це саме Бучанський район, де окупанти у 2022 році чинили звірства”, – підкреслив уповноважений ВР.
Як зауважив Лубінець, одного із українців росіяни викрали із власної домівки лише тому, що його сини служать у ЗСУ. Іншого українця – по дорозі на роботу, куди він прямував у день російського вторгнення.
“Серед звільнених також доброволець, який у 2022 році приєднався до бригади “Ангели Тайри” в Маріуполі. Саме того дня разом із ним була затримана й Тайра, яку нам вдалося повернути додому раніше”, – наголосив омбудсмен.
Лубінець також додав: “Наша команда зробить усе можливе, аби їхні права були повністю гарантовані та захищені”.
Як повідомляв Укрінформ, 26 червня Президент Володимир Зеленський заявив, що з російського полону звільнили 160 українських військовослужбовців, які перебували в неволі з 2022 року.
Фото: скриншот із відео
Суспільство
Дослідження інституту війни підтвердило знекровлення військової логістики у Криму Анонси
27 червня 2026, 14:46
24
ФОТО: euronews.com
Окупований Крим опинився під однією з наймасштабніших хвиль ударів за останній час, що спричинила перебої з паливом, електроенергією та рухом через Керченський міст. На тлі зростання проблем на півострові вже запровадили режим надзвичайної ситуації.
Про це йдеться в аналітиці Інституту вивчення війни (ISW).
Президент України Володимир Зеленський заявив про початок 40-денної кампанії ударів середньої та великої дальності по військових цілях рф. Її головною метою є посилення тиску на державу-агресора та створення умов для припинення війни.
За даними СБУ, 26 червня українські безпілотники атакували низку військових об’єктів в окупованому Криму. Під удар потрапили кабельні судна проєкту 15310 “Волга” і “Вятка” біля суднобудівного заводу “Затока” поблизу Керчі, пором “Петропавловськ” та радіолокаційна станція комплексу С-400. На суднах виникли пожежі, а супутники NASA FIRMS зафіксували теплові аномалії в районі заводу.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді повідомив про ураження російських РЛС СТ-68У біля Джанкоя та “Імбір” поблизу Армянська. Також були атаковані кілька електропідстанцій, які забезпечують військову й цивільну інфраструктуру. Кримські Telegram-канали повідомляли про удари по військовому аеродрому біля Керчі, паливозаправниках та залізничній інфраструктурі.
Окупаційна адміністрація також визнала проблеми з паливом та електропостачанням. Запаси бензину спрямовують насамперед для лікарень, громадського транспорту та інших критично важливих об’єктів, а продаж цивільним планують відновити після накопичення резервів. Через перебої зі світлом виникли проблеми з водопостачанням, а “Крименерго” запровадило тимчасові обмеження електропостачання.
Після нічної атаки безпілотників окупаційна влада майже на шість годин перекрила рух на Керченському мосту. На виїзді з Криму утворився затор приблизно з 2,5 тисячі автомобілів.
Водночас у рф посилюються економічні труднощі. Віцепрем’єр Олександр Новак заявив про можливу тимчасову заборону експорту дизельного пального через зростання внутрішнього попиту, а Володимир Путін продовжив до кінця 2027 року заборону на експорт нафти й нафтопродуктів за цінами, що відповідають ціновим обмеженням G7 та ЄС.
Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що доходи рф від експорту нафти й газу за перші п’ять місяців 2026 року скоротилися приблизно на 30% порівняно з аналогічним періодом торік. За його словами, на економіку рф також тиснуть зростання бюджетного дефіциту, державного боргу та високі військові витрати.
На тлі цих атак так званий глава Криму Сергій Аксьонов запровадив режим надзвичайної ситуації для спрощення відновлення пошкоджених об’єктів. У Севастополі пояснили, що це дасть змогу швидше ремонтувати енергетичну інфраструктуру та компенсувати мешканцям збитки через перепади напруги.
Суспільство
На Одещині третю добу шукають 10-річну дівчину, яку віднесло у відкрите море
Людина і суспільство
Трагедія сталася біля села Сичавка
На Одещині третю добу тривають пошуки 10-річної дівчинки, яку віднесло на надувному колі в море.
Про це повідомляє Головне управління ДСНС України в Одеській області.
Загалом від початку пошукових робіт обстежено 6 км узбережжя, 210 га надводної поверхні та 4,5 га морського дна. Від ДСНС залучені водолази, рятувальники, психологи та фахівці безпілотних систем.
Рятувальники наголошують: відпочинок на стихійних пляжах суворо заборонений. І не дарма, адже на перший погляд «затишне» місце може за мить стати місцем трагедії. Відсутність рятувальних постів, неперевірені узбережжя, дно та пісок – це величезний ризик! А використання надувних плавзасобів в таких місцях – це подвійна небезпека!
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Усі новини1 тиждень agoНа старовинних фотографіях побили дивні деталі — знайшлося пояснення, що це
