Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Дроном по науці, зруйнований притулок для тварин і дзвіночки пам’яті

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Володимир Тарасов

Люди намагаються врятуватися з охопленої пожежею внаслідок влучання російського ударного безпілотника будівлі Національної академії наук України, Київ, 28 вересня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Понівечена внаслідок російського дронового обстрілу будівля бізнес-центру у Дніпрі, 28 вересня 2026 року.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Люди біля пошкодженої внаслідок влучання російського дрона будівлі школи в Солом’янському районі Києва, 1 жовтня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Співробітник Національної поліції України оглядає уламки російського безпілотника, що впав у дворі житлового будинку, поблизу дитячого майданчика, без детонації бойової частини, в Оболонському районі столиці, Київ, 30 вересня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Керівниця притулку для тварин “Люблячі серця” Ольга Шиліміна тримає на руках врятованого кота на тлі обпалених стін зруйнованої внаслідок влучання російського ударного безпілотника головної будівлі прихистку, Одеська область, 29 вересня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Уцілілий після удару російського безпілотника по притулку для тварин “Люблячі серця” собака сидить у вуличному вольєрі, Одеська область, 29 вересня 2026 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Рятувальники працюють під час ліквідації наслідків російського обстрілу керованими авіабомбами житлової багатоповерхівки, Харків, 28 вересня 2026 року.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Військовослужбовець оглядає місце падіння та уламки російського безпілотника на проїжджій частині у місті Вишневому Бучанського району Київської області, 27 вересня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Зруйноване внаслідок російського обстрілу складське приміщення в Одеській області, 27 вересня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники ДСНС України працюють серед повністю вигорілих металевих контейнерів на Центральному речовому ринку (“Анголенко”), що зазнав суттєвих руйнувань внаслідок російської дронової атаки, Запоріжжя, 26 вересня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Парамедики накривають тіло померлої у кареті “швидкої” людини, яку було деблоковано з-під завалів зруйнованого російським безпілотником приватного житлового будинку, Запоріжжя, 26 вересня 2026 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Віряни беруть участь у літургії, присвяченій вшануванню пам’яті загиблих воїнів, з нагоди Дня захисників і захисниць України у храмі пресвятого Іоана Богослова, Харків, 1 жовтня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Учасниця пам’ятного заходу з нагоди Дня захисників та захисниць України, у межах якого на меморіальній інсталяції “Дерево пам’яті” встановили 85 металевих дзвіночків з іменами полеглих Героїв, закріплює спеціальний модуль із дзвіночками на інсталяції в парку Металургів, Запоріжжя, 30 вересня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Дівчина на пірсі фотографує Чорне море, Одеса, 28 вересня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Посадовець Херсонської ОВА задекларував майно співмешка…

Published

on



Будинок на понад 225 квадратів, дві земельні ділянки та 55 тисяч доларів готівкою – усе це в декларації записано на співмешканку посадовця Херсонської ОВА Ростислава Сімеоніді. Сам посадовець вказав 33 тисячі доларів готівкою та майже мільйон гривень зарплати.

Про це йдеться в його декларації, яку він подав після звільнення за період з 1 січня до 8 вересня 2026 року.

Ростислав Сімеоніді працював начальником управління адміністративно-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації. 

Разом із ним живе Ірина Сімеоніді, але вони не одружені.

Уся нерухомість із декларації записана на Ірину Сімеоніді:

  • земельна ділянка у Херсоні на 578 квадратних метрів, право на неї набуто 2 березня 2015 року;
  • житловий будинок у Херсоні на 225,9 квадратного метра, право набуто 3 березня 2015 року;
  • земельна ділянка на 20 тисяч квадратних метрів у селі Громівка Новотроїцької громади на Херсонщині. Право набуто 14 березня 2018 року, вартість на ту дату – 39,8 тисячі гривень.

У власності посадовця лише причіп “Лев” 2017 року випуску за 5 тисяч гривень.

За 2026 рік Ростислав Сімеоніді отримав від Херсонської ОВА 969,2 тисячі гривень зарплати.

Його співмешканка отримала 1,39 мільйона гривень зарплати в Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області. Також вона отримала 12,25 тисячі гривень благодійної допомоги та 8,09 тисячі гривень допомоги по безробіттю.

У готівці посадовець задекларував 33 тисячі доларів, а Ірина Сімеоніді – 55 тисяч доларів. Разом це 88 тисяч доларів.

На банківських рахунках родини також є 326,6 тисячі гривень, 5,4 тисячі доларів та 4,4 тисячі євро. Крім того, Ростислав Сімеоніді вказав 10 тисяч доларів, які позичив іншій людині.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

футбол об’єднав команди з різних громад

Published

on


Минулих вихідних у Камчику Саратської громади та Острівному Катлабузької громади відбулися два відбіркові тури ювілейного футбольного турніру за «Кубок болгарських сіл». До фіналу, який планують провести наприкінці вересня, пройшли чотири команди. Про це Махалі розповів голова ГО «Камчик» Іван Стоянов.

5 вересня на Центральному стадіоні в селі Камчик Білгород-Дністровського району відкрили XV ювілейний футбольний турнір «Кубок болгарських сіл півдня Одеської області». Відбірковий тур зібрав чотири команди — ФК «Кубей», ФК «Ялпуг», ФК «Дружба» та господарів поля — ФК «Зоря».

Цього року турнір відбувається вже вп’ятнадцяте. У його проведенні була перерва через пандемію, однак традицію вдалося відновити.

«Мета цього турніру — збереження єдності болгарської діаспори в Україні та популяризація футболу в селах і містах півдня Одеської області. Це здоровий спосіб життя і підтримка України», – поділився Іван Стоянов.

Перед початком матчів учасники виконали державні гімни України та Республіки Болгарія. Присутні також вшанували хвилиною мовчання пам’ять захисників і цивільних громадян, які загинули внаслідок російської агресії.

На відкриття приїхали консул Республіки Болгарія в Одесі Стоян Стоянов та дипломат Генерального консульства Республіки Болгарія в Одесі Іліан Занєв. Для гостей та учасників підготували культурну програму — виступили народний оркестр болгарської музики «Хоро» та вокальний ансамбль «Ліляна».

За результатами першого відбіркового туру до фінальної стадії пройшли ФК «Зоря» та ФК «Дружба» з села Каланчак.

Без травм і конфліктів

Організатор розповів, що цьогорічне відкриття пройшло спокійно, а сам формат змагань дозволив командам зустрітися на футбольному полі без зайвої напруги.

Окрім команд, які продовжили боротьбу за Кубок, було відзначено найкращих гравців першого туру. Найкращим воротарем став Михайло Кружков з ФК «Кубей», нападником — Євген Караіванський з ФК «Ялпуг», півзахисником — Нікіта Пельтек з ФК «Дружба», а захисником — Дем’ян Пенов з ФК «Зоря».

Острівне повернулося до футбольного життя

Другий відбірковий тур відбувся вже 6 вересня в Острівному (Бабата) Ізмаїльського району. Для села цей день став важливим не лише через футбольний турнір.

На початку 2026 року місцеві громадські діячі Федір Кесар та Петро Добрєв розпочали роботу з відновлення стадіону «Тракія». Паралельно вдалося відновити місцеву футбольну команду ФК «Бабата», яка вже встигла зіграти свої перші офіційні матчі.

Саме ця активність привернула увагу організаторів «Кубка болгарських сіл». Іван Стоянов розповів, що після того, як дізнався про відновлення футбольного життя в Острівному, запропонував місцевим активістам провести там один з відбіркових турів.

«Я спостерігав за тим, що відбувалося в Острівному, зв’язався з ними і запропонував провести другий турнір. Вони погодилися, і ми провели його 6 вересня», – додає організатор Кубку.

У другому відбірковому турі зіграли три команди: ФК «Кулевча», ФК «Катлабуг» та господарі — ФК «Бабата». До фіналу пройшли ФК «Кулевча» та ФК «Бабата».

Цей турнір став продовженням загального розіграшу Кубка, а не окремим змаганням.

«Це дружній турнір, але команди боролися за Кубок болгарських сіл півдня Одеської області. У Камчику й Острівному відбулися два відбіркові тури, а фінальний плануємо провести в Кирничках вже незабаром», – зауважив Іван.

Підготовкою стадіону «Тракія» до змагань займався спортивний інструктор села В’ячеслав Арнаут за підтримки Федора Кесаря та Петра Добрєва.

Під час свого виступу староста Острівного Світлана Стоянова повідомила громаді про загибель військовослужбовця Валерія Бреславцева, який загинув 9 квітня 2024 року, та оголосила про початок благодійної кампанії на допомогу його родині.

Серед гостей другого туру знову були консул Республіки Болгарія в Одесі Стоян Стоянов та дипломат Генерального консульства Болгарії в Одесі Іліан Занєв. Також на змагання приїхали голова Кулевчанської сільської ради Михайло Попов.

Найкращим воротарем другого туру визнали Павла Стоянова з ФК «Кулевча», захисником — Валентина Іванова з ФК «Бабата», півзахисником — Сергія Маркова з ФК «Катлабуг», нападником — Константина Іванова з ФК «Бабата». А найкращим гравцем став Андрій Пейчєв з ФК «Кулевча».

Попереду фінал

Після двох відбіркових турів визначилися чотири фіналісти XV «Кубка болгарських сіл»: ФК «Зоря» (Камчик), ФК «Дружба» (Каланчак), ФК «Кулевча» та ФК «Бабата» (Острівне).

«Ми плануємо провести фінальний турнір орієнтовно 26 вересня в Кирничках Ізмаїльського району. Залишилося остаточно погодити дату з Федерацією футболу Одеської області, щоб наші змагання не збіглися з іншими», – зазначив голова ГО «Камчик».

Головною метою цьогорічного ювілейного турніру було зберігати єдність болгарської діаспори в Україні, популяризувати футбол у селах і містах півдня Одеської області та популяризація здорового способу життя.

А для Острівного цьогорічний турнір став ще й частиною відновлення місцевої футбольної традиції. Після відродження стадіону «Тракія» та ФК «Бабата» село прийняло один з відбіркових турів і тепер готується представити свою команду у фінальній частині ювілейного Кубка.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.