Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Злочини проти людяності: у звіті ООН описали масштаб вивезення дітей з України Анонси

Published

on



Міжнародна комісія ООН дійшла висновку, що вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій, здійснене росією, є злочином проти людяності. Крім того, затягування їхнього повернення в Україну комісія розцінює як воєнний злочин. 

Про це йдеться у новому звіті комісії, де підсумували результати розслідувань за останній рік.

Слідчі дослідили факти депортації 1205 дітей із п’яти українських областей і підтвердили, що ці дії організовані на найвищому рівні влади рф. Комісія з’ясувала, що дітей розселили у сім’ях по 21 регіону росії, часто оформлюючи їм російське громадянство та приховуючи від батьків інформацію про їхнє місцеперебування.

У документі зазначено, що зібрані матеріали дозволили встановити: російська влада причетна до депортації, примусового переміщення та насильницького зникнення дітей. Комісія також підтвердила попередній висновок, що незаконне вивезення та переміщення дітей є воєнним злочином, як і безпідставне затягування їхнього повернення до України.

У звіті також зазначено, що російська влада систематично не розкриває інформацію про місцеперебування дітей. Частину з них розміщують у дитячих закладах або передають у прийомні родини, а в окремих випадках — усиновлюють російські сім’ї, навіть якщо у дітей залишилися родичі в Україні. Такі дії комісія розцінює як ще один злочин проти людяності — насильницьке зникнення дітей.

Попри зусилля України та країн-посередників, процес повернення дітей затягується на роки. У комісії зазначають, що замість створення ефективного механізму репатріації російська влада фактично займається тривалим розміщенням українських дітей у сім’ях або установах на території росії. Крім того, їм оформлюють російське громадянство та додають до баз для усиновлення.

Влада рф відкидає звинувачення у депортації й заявляє, що дітей нібито “евакуювали” з районів бойових дій. Водночас у комісії ООН наголошують: навіть якщо евакуація під час війни допускається, вона має бути тимчасовою, а дітей повинні якнайшвидше повернути до країни походження.

У документі також підкреслюється, що ці дії мають системний характер і є частиною ширшої скоординованої політики. Відповідальність за неї, на думку комісії, несуть російські посадовці різних рівнів, включно з президентом росії.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента росії та російської уповноваженої з прав дитини. Їх підозрюють у воєнних злочинах, пов’язаних із примусовою депортацією та переміщенням населення, зокрема дітей, з окупованих територій України.

За офіційними даними України, з початку повномасштабної війни в росії та на окупованих територіях перебувають понад 20 тисяч українських дітей. Водночас омбудсман Верховної Ради Дмитро Лубінець припускає, що росія незаконно вивезла близько 150 тисяч неповнолітніх, а уповноважена з прав дитини Дарія Герасимчук називала цифру у декілька сотень тисяч, орієнтовно 200–300 тисяч. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі переглянули перелік послуг, які надає ЦНАП :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики

Published

on


В Одесі внесли зміни до переліків адміністративних послуг, що надаються через Центр надання адміністративних послуг міста.

Відповідне рішення ухвалила Одеська міська рада під час сесії 25 лютого 2026 року. Документ передбачає внесення змін до переліків адміністративних послуг, які надаються через міські центри адмінпослуг.

Зміни стосуються послуг, які через ЦНАП надають як структурні підрозділи Одеської міської ради, так і центральні органи виконавчої влади та їх територіальні підрозділи.

Зокрема, рішенням:

  • уточнено та оновлено назви окремих адміністративних послуг;
  • актуалізовано перелік сервісів відповідно до чинного законодавства;
  • впорядковано перелік адміністративних послуг, доступних через ЦНАП.

Про ухвалене рішення повідомили пізніше: 4 березня 2026 року інформацію опублікували на сайті Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради, а 5 березня — на офіційному сайті Одеської міської ради.

У міській раді зазначають, що такі зміни спрямовані на удосконалення системи надання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна» та підвищення зручності їх отримання для мешканців і бізнесу.

Ознайомитися з повним переліком змін можна на офіційному порталі ЦНАП.

Раніше Інтент писав, Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) Одеської міської ради відновив прийом звернень за послугами, пов’язаними з реєстрацією місця проживання та транспортних засобів.

Як повідомляли ЗМІ, 19 грудня міністерка юстиції Ольга Стефанішина повідомила про наймасштабнішу за останній час зовнішню кібератаку на державні реєстри України. Внаслідок цілеспрямованої атаки тимчасово зупинено роботу державних реєстрів.

Стефанішина заявила, що злам реєстрів Міністерства юстиції не вплинув на інші державні інформаційні системи, хоча застосунок “Дія” “не діяв у частині, яка формується з даних” із реєстрів Мін’юсту. Також, за її словами, загрози втрати даних або втрати функціонування реєстрів немає.

Тоді в Мінʼюсті прогнозували, що час першочергового відновлення роботи реєстрів складатиме орієнтовно до 2 тижнів.

Служба безпеки відкрила кримінальне провадження після кібератаки на державні реєстри. Основною версією, яку розглядає СБУ, є те, що за цією кібератакою стоять російські спецслужби, зокрема, хакерські угруповання, повʼязані із ГРУ Генштабу Росії.

Нагадаємо, що у селі Маяки на Одещині планують збудувати новий Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Загальна вартість робіт – 167 мільйона гривень.

 

 


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.