Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив двох полонених бійців «Азову» – 30-річного Дмитра Кищенка та 32-річного Всеволода Широких – до 19 та 20 років колонії відповідно.
Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.
Зазначається, що обох військовополонених визнали винними в нібито “участі у терористичному угрупованні” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. За інформацією суду, українців звинувачували “в участі у полку «Азов»”.
У публікації сказано, що Кищенко в «Азові» служив старшим солдатом, а Широких був оператором відділу роботизованої розвідки.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, ще одному українському військовому збільшили строк до 29 років.
Суспільство
40 мільйонів на чиновників та 5 мільйонів на виживання: Херсонська МВА оновила бюджет Анонси
Херсонська МВА оновила бюджетні програми на 2026 рік, передбачивши мільйони на утримання апарату, транспорт, гуманітарну допомогу та пункти незламності. Основні витрати підуть на зарплати посадовців, ще майже 5 мільйонів — на підтримку населення під час війни.
Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько підписав наказ про затвердження у новій редакції паспортів бюджетних програм місцевого бюджету на 2026 рік.
Документ стосується двох ключових напрямків — роботи самої адміністрації та заходів із запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій.
Згідно з оновленими бюджетними документами, на програму “Керівництво і управління у відповідній сфері” передбачили понад 40,3 мільйона гривень. Майже весь обсяг фінансування забезпечуватиметься із загального фонду бюджету.
Найбільшу статтю витрат традиційно становитиме оплата праці працівників апарату Херсонської МВА. На зарплати та нарахування запланували понад 32,5 мільйона гривень. Ще близько 1,6 мільйона гривень мають спрямувати на матеріально-технічне забезпечення, понад 1,35 мільйона — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Окремо передбачені витрати на охорону приміщень, відрядження, судові збори та інші адміністративні потреби.
У штаті адміністрації передбачено 66 посад. У документі також зазначено, що протягом року апарат має забезпечити підготовку сотень розпорядчих актів, а також опрацювання понад 10,5 тисячі листів, звернень, заяв і скарг.
Окремим блоком затвердили програму “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха”. На неї у 2026 році заклали майже 4,96 мільйона гривень. Головна мета програми — підтримка життєдіяльності населення Херсонської громади в умовах воєнного стану та оперативне реагування на надзвичайні ситуації.
У межах цієї програми влада планує фінансувати закупівлю паливно-мастильних матеріалів для критичної інфраструктури міста, організацію доставлення та зберігання гуманітарної допомоги, а також облаштування пунктів незламності, пунктів обігріву, бомбосховищ і споруд цивільного захисту.
Найбільша частина цієї суми — 3,9 мільйона гривень — передбачена саме зберігання гуманітарної допомоги. Ще 565 тисяч гривень мають витратити на пальне для підтримки критичної інфраструктури, а майже 500 тисяч гривень — на облаштування пунктів незламності та укриттів.
Також документом визначено показники ефективності програми: влада планує забезпечити роботу 25 пунктів незламності, охопити допомогою 16 територій обслуговування та реалізувати щонайменше шість заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на території громади.
Водночас у Херсоні перерозподілили майже 50 мільйонів у бюджеті громади на 2026 рік. Пріоритети фінансування змінили на медицину, комунальну сферу, транспорт, безпеку та управлінські потреби.
Де саме знайшли ці поклади?
Золоті пластинки було знайдено у заплаві Дунаю та біля озера Кагул, повідомляє видання “Ділова Одеса“.
Читайте також Золото дорожчає через зміни у відносинах між Іраном та США
Зверніть увагу! Імовірно, це золото було принесено саме з румунських гір Добруджа.
Між Орлівкою та Новосільським також знаходиться багато золота, але воно непомітне з першого погляду. Імовірно, воно залягає в мармурі на глибині орієнтовно – 900 метрів.
А от поклади срібла саме біля озера Кагул. Там цей метал знаходиться на глибині 10 – 15 сантиметрів.
У цій зоні науковці знайшли два види покладів:
- Розсипне золото
Це, фактично, золотий пісок. Він знаходиться переважно у піщаних і глинистих шарах землі. До того ж його можна знайти на невеликій глибині озера.
Біля села Орловка, прямо в заплаві Дунаю, золотоносний шар знайшли на глибині близько 40 метрів,
– кандидата геологічних наук, доцента Сергія Кадуріна.
Окрім зон багатих на невеличкі золоті пластинки, є дві великі області зі сріблом: перша – на березі Кагулу, а друга – біля Орлівки.
- Корінне золото
Воно заховане дуже глибоко під землею. Його виявляли саме в міцних підземних породах між селами Орловка та Новосільське.
Там зафіксували рекордний для регіону вміст металу – майже пів грама на тонну породи. Щоправда, це золото настільки дрібне, що його неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп,
– йдеться у повідомленні.
Чи дійсно Одещина має значний потенціал у царині цінних металів?
-
Як відомо, цінні метали зафіксували в зоні Орловського надсуву. Це великий підземний розлом земної кори, де було виявлено значні поклади золота та срібла.
-
Наразі геологи вважають, що в Ізмаїльщини – надзвичайно серйозний потенціал. Спеціалісти передбачають тут наявність великих родовищ, де може здійснюватись промисловий видобуток золота. Потрібні інвестиції, щоб провести більш масштабні пошукові роботи.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова7 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство5 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події6 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини1 тиждень agoКонцерт Макса Коржа — У Бухаресті ввели безпеку рівня саміту НАТО
-
Суспільство6 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси