Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Верифікація терміналів Starlink

Published

on


Як провести верифікацію Starlink, щоб термінал безпечно працював в Україні, а ворог не мав такої можливості

За інформацією ЗМІ

Перше фото: МОУ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеситка Зоя Казанжи увійшла до наглядової ради Суспільного Анонси

Published

on



Одеська журналістка, громадська діячка та письмениця Зоя Казанжи увійшла до складу наглядової ради суспільного мовника – акціонерне товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”.

Про це повідомила сама журналістка. 

За її словами, до наглядової ради вона увійшла за квотою політичної партії Європейська солідарність, як це передбачено Законом України “Про суспільні медіа України”. Зокрема із 16 членів наглядової ради дев’ятеро мають бути представниками громадських організацій, а семеро – політичних партій, які представлені у Верховній Раді України. Термін каденції – 5 років. Робота – безоплатна.

Чим відома 

Зоя Казанжи народилася в селі Лиман Татарбунарського району на Одещині. Закінчила Інститут журналістики Київського університету імені Шевченка. Працювала кореспонденткою, оглядачкою, завідувала відділом у газетах Одещини. Була головною редакторкою тижневика “Слово”. Керувала прес-службою Центральної виборчої комісії, коли комісію очолював Сергій Ківалов. Від 2002 року працює медіаконсультанткою та медіатренеркою у програмах ОБСЄ. Власниця й директорка креативного бюро “Жаба”. Була активною учасницею Одеського Євромайдану. У 2014—2015 роках працювала радницею голови Одеської ОДА Ігоря Палиці.

Дивіться також:  “На Майдані люди казали: якщо Одеса з нами, ми виграємо”, – Зоя Казанжи

Що значить квота від ЄС

Журналістка наголосила, що квота – це механізм формування ради, а не політичне представництво. 

“Після призначення, всі члени наглядової ради мають один обов’язок – бути незалежними. Не представляти партії, не відстоювати політичні інтереси, а діяти виключно в інтересах Суспільного мовника і суспільства. Ми не керуємо новинами і не втручаємося в редакційну роботу. Журналісти Суспільного залишаються незалежними у своїх рішеннях. І саме це є базовою цінністю суспільного мовлення – воно працює не для влади, не для власників і не для рейтингу, а для суспільства”, – наголосила журналістка.

Національна суспільна телерадіокомпанія України або Суспільне мовлення – українська суспільна телерадіокомпанія, до якої входять загальнонаціональні телеканали “Перший”, “Суспільне Культура”, “Суспільне Спорт”, радіоканали “Українське радіо”, “Радіо Промінь”, “Радіо Культура”, “Радіоточка”, та “Radio Ukraine International”, 24 регіональні філії, а також діджитал-платформи, зокрема інтернет-ЗМІ “Суспільне Новини”, “Суспільне Культура” і “Суспільне Спорт”. НСТУ є акціонерним товариством, 100 % акцій якого належать державі. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

До котрої години в одеситів не буде води сьогодні: перелік адрес

Published

on


14:03, 7 лютого

Надійне джерело

Фото ШІ для 048.ua

Сьогодні, 7 лютого, за деякими адресами міста працівники Інфоксводоканалу проводитимуть аварійно-ремонтні роботи. За попередніми даними, воду вимкнули до 17:00.

У пресслужбі філії “Інфоксводоканал” повідомили, що за деякими адресами сьогодні проводимуть аварійно-ремонтні роботи до 17:00. У відомстві звернули увагу, що час відновлення водопостачання попередній і може змінюватися в ході проведення ремонтних робіт як в більшу, так і в меншу сторону.

“Після відновлення водопостачання може також знадобитися час на заповнення системи водою, і більш віддалені споживачі, або верхні поверхи можуть отримати воду пізніше зазначеного часу” – йдеться у дописі.

Перелік адрес, де буде відсутня вода до 17:00:

  • м. Одеса, вул. Маразліївська;
  • м. Одеса, провул. Дмитра Лисича;
  • м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8, 8/1, /2, /3, /4, /5.

Нагадуємо

Правоохоронці розшукали й затримали трьох чоловіків, яких підозрюють у нападі на клієнта одеського готелю. Розбійникам загрожує позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте: Крижаний дощ і термінова робота: як виглядає одяг одеських енергетиків у сьогоднішніх реаліях, – ФОТО 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.