Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Спецслужби РФ втягнули у злочини 260 українських дітей
Російські спецслужби втягнули у скоєння злочинів 260 українських дітей.
Про це повідомив заступник генпрокурора Віктор Логачов під час виступу на конференції «Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення», передає Укрінформ.
«Способи використання дітей трансформувалися. Починалося усе з підпалів автівок, передачі інформації ворогу, а зараз дітей залучають до терористичних актів. При цьому діти наражають на небезпеку у першу чергу себе. На сьогодні 260 дітей втягнуті у відповідні дії, з них 50-м не виповнилося іще 15 років, наймолодшому 11 років», – сказав він.
Логачов наголосив, що це не просто статистика, а за цими цифрами стоять зламані долі та втрачене дитинство.
Як повідомляв Укрінформ, в одному з навчальних закладів Ужгородського району на Закарпатті учень 9 класу вистрілив із пістолета в однокласника.
Поліцейські кваліфікували стрілянину як терористичний акт.
За попередніми даними, підліток міг діяти під впливом і психологічним тиском невстановлених осіб, з якими контактував через один із месенджерів. Познайомився хлопець з ними через онлайн-гру. Зокрема, він повідомив про отримання погроз щодо заподіяння шкоди його близьким у разі невиконання висунутих вимог.
Фото: прокуратура України
Суспільство
Доходи родин п’яти депутатів Одеської облради торік сягнули 469 мільйонів Анонси
Депутати Одеської обласної ради задекларували сукупний дохід за 2025 рік на суму 1 мільярд 160 мільйонів гривень.
Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували статки найзаможніших і порівняли їх із показниками попереднього року.
Виявилося, що з 75 депутатів майже півмільярда гривень – дохід родин всього п’яти обранців.
Рейтинг доходів у 2025 році очолив депутат від політичної партії “Слуга народу” Олег Кутателадзе – 295,6 мільйона гривень сукупного родинного доходу. Це для самого обранця на 10% менше, ніж торік: у 2024 році родина задекларувала 328,1 мільйона гривень. Особистий дохід Кутателадзе скоротився з 316,3 до 281,6 мільйона, натомість дружина Валентина Мушинська трохи підтягнулась – з 11,8 до 13,9 мільойна.
Структура доходів обранця незмінна: це переважно дивіденди від власних компаній. Найбільша частка – 166,8 мільйона гривень від кіпрської Hique Management Ltd. Далі – ТОВ “ТІС-Вугілля” (44,9 мільйона гривень), “Трансінвестсервіс” (22,3 мільйона), “Консул” (16 мільйонів), фонд “Нобіліс” (5,7 мільйона) і “ТІС-Руда” (1,5 мільйона). Ще 19 мільйона – від погашення ОВДП та відсотків. Дружина заробила 8,7 мільйона гривень від оренди майна “Трансінвестсервісу” та 2,6 мільйона дивідендів від ТОВ “Віта-555”.
Друге місце – у представника від “За майбутнє” Сергія Паращенка молодшого: 50,2 млн грн, і все – особисті кошти. Рік тому він замикав п’ятірку з 20,3 млн грн, тобто дохід зріс більш ніж удвічі. Відразу за ним – Юрій Крук від “Довіряй ділам”: 49,3 млн грн родинних доходів (42,3 млн грн – особисті). Але тут є суттєвий нюанс: 41,4 млн грн із цієї суми – спадщина від батька Юрія (Борисовича) Крука. Решту формують зарплати в ТОВ “Транс-Сервіс” і “УНТК” та 7 млн грн підприємницького доходу дружини. Рік тому Крук до топ п’ять за доходами взагалі не входив.
Четвертий – позафракційний Князь Хачатрян з 41,8 млн грн, усе – особисті. Його основне джерело – ТОВ “Березівкаагрошляхбуд”: 33 млн грн дивідендів і 5,2 млн грн зарплати, плюс 3,5 млн грн підприємницького доходу. У 2024 році Хачатрян посідав другу сходинку рейтингу з 39,7 млн грн – тобто заробляє дещо більше, хоч і опустився на рядок нижче через появу нових гравців.
П’ятий – колишній голова Одеської ОДА та представник від “За майбутнє” Сергій Паращенко старший: 34,3 млн грн виключно особистих коштів. Основа – агродивіденди від “Агрофірми Ташлик” (14,2 млн грн), “Павлівка-Агро Трейд” (8,4 млн грн) і ТОВ “Компанія ЮСС” (9,7 млн грн), доповнені 17 подарунками у негрошовій формі від брата Олександра Паращенка – на сотні тисяч гривень кожен.
Поза п’ятіркою, але серед помітних: Алла Гінак від “За майбутнє” – 13,7 млн грн, Олександр Маланюк від “Слуги народу” – 11,1 млн грн, Марина Зінченко, теж від “Слуги народу”, – 9,9 млн грн, з яких 8,4 млн – від відчуження нерухомого майна. Окремо варто відзначити представника від “Європейської солідарності” Февзі Мамутова: основна частина його доходу – подарунок від дружини у грошовій формі.
Суспільство
Військовий прокурор Коцюба не вказує витрати на оренду квартири в Одесі
Прокурор спецпрокуратури у сфері оборони Південного регіону Андрій Коцюба, який потрапив у скандал з алкоголем, задекларував Acura TLX та службове житло, але не вказав витрати на оренди житла в Одесі.
Про це редакція 368.media дізналася з його декларації.
Родина Коцюби складається з дружини Ольги та сина Олександра. Військова прокуратури Західного регіону надала у Тернополі квартиру в користування (68,5 м²). При цьому в Одесі є в оренді майно Гуцул Марії Петрівни (85,5 м²). Вартість оренди в декларації не вказана.
На дружину оформлена Acura TLX (2015), придбана 10 травня 2025 року за 330 тис. гривень. Машина оформлена на дружину, Андрій має право користування. Середня ринкова ціна авто — від 480 до 650 тис. грн (залежно від стану, пробігу, комплектації та двигуна — 2.4 або 3.5 л). Коцюба задекларував придбання автомобіля за ціною, що нижче ринкової вартості.
Коцюба заробив 718,5 тис. гривень, 644 тис. гривень та ще 48 тис. гривень інших виплат. Дружина — близько 150 тис. гривень (зарплата від ФОПів). Сім’я також отримала субсидії та «Зимову підтримку» від держави. Готівкою пара зберігає 11 тис. доларів та 109 тис. гривень. На банківських рахунках у ПриватБанку, Ощадбанку, Укрсиббанку та інших банках — десятки тисяч гривень.
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoУкраїна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
