Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Напад у монастирі в Польщі: суд заарештував підозрюваного українця

Published

on



Суд у польському Ярославі ухвалив узяти під варту 31-річного громадянина України, якого підозрюють у вбивстві священника та нападі з ножем на чотирьох людей на території монастиря.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на RMF24.

Суд задовольнив клопотання районної прокуратури Ярослава. Запобіжний захід застосовано до 23 грудня 2026 року.

Згідно з рішенням суду, з огляду на стан здоров’я фігуранта арешт має здійснюватися в умовах лікарні з посиленим режимом безпеки.

Підозрюваного не доставляли на судове засідання через стан його здоров’я.

За даними прокуратури, він має перебувати в медичному закладі з відділенням посиленого режиму безпеки. Місце його перебування правоохоронці не розголошують.

Читайте також: Зеленський відреагував на напад у польському монастирі сестер-бенедиктинок: Шоковані цим злом

Як повідомляв Укрінформ, прокуратура Перемишля висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, 24 вересня напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.

За даними слідства, чоловік взяв ніж у монастирській кухні і напав на п’ятьох людей – чотирьох чоловіків та жінку. Священник, який намагався зупинити нападника, помер. Двоє поранених перебувають у тяжкому стані в лікарні Ярослава. Поранена жінка перебуває у лікарні міста Пшеворськ, ще один постраждалий після надання допомоги залишив лікарню в Перемишлі.

За даними слідства, Ігор М. в’їхав до Польщі з Німеччини в ніч проти 23 вересня. Він планував перетнути польсько-український кордон у пункті пропуску Корчова-Краківець, проте не зміг цього зробити, оскільки автомобіль не мав обов’язкового страхування. Машину затримали та евакуювали до Ярослава, туди ж поїхав і чоловік. Але замість того, щоб забрати автомобіль, він вирушив до монастиря бенедиктинок.

Прокуратура допитала прикордонників, безпосередніх свідків нападу та потерпілих.

Фігурант через стан здоров’я не міг брати участь у процесуальних діях. Психіатри виявили в нього симптоми гострого поліморфного психотичного розладу. Чи був чоловік осудним у момент нападу, має встановити окрема експертиза в рамках розслідування.

Фото: Polsat News



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Крим посів 55 позицію з 80 в рейтингу безпеки доріг рф

Published

on



Тимчасово окупований Крим посів 55 місце із 80 у російському рейтингу безпеки дорожнього руху. При цьому загалом на півострові зафіксували зниження кількості ДТП.

Про це повідомив Голос Криму.

Експерти пояснюють низькі показники недотриманням правил водіями. Вони також зазначають, що велика кількість камер спостереження на дорогах не запобігає перевищенню швидкості, виїзду на зустрічну смугу та нетверезому кермуванню.

За словами кримського автоексперта Дмітрія Тарана, водії нерідко звикають до розташування камер і орієнтуються на них замість дорожніх знаків та розмітки. 

Головними причинами смертельних аварій в окупованому Криму є виїзд на зустрічну смугу й перевищення швидкості, особливо на трасах між населеними пунктами. Водночас з цим на незаконно зведеній автомагістралі “Таврида” правила дорожнього руху найчастіше ігнорують приїжджі. 

Як раніше писав Інтент, в окупованому Криму загострилася паливна криза, через яку бензин на більшості АЗС повністю зник або продається перекупниками за подвійними цінами. На тлі дефіциту та регулярних атак на логістику цистерни з пальним тепер супроводжують військові мобільні вогневі групи.

Активіст із Білогірська розповів журналістам, що раніше пікапи МВГ із великокаліберними кулеметами супроводжували бензовози лише до Криму з боку Херсонської області. Тепер же вони з’явилися і на кримських трасах.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Погрожував відправити сина на передову: в Одесі військовий вимагав у матері $6000

Published

on


Фото: Нацполіція Одеської області

В Одесі судитимуть 28-річного військовослужбовця, якого обвинувачують у вимаганні 6000 доларів у матері мобілізованого. За версією слідства, за ці гроші він обіцяв вплинути на командування, щоб її син залишився служити в тилу, а в разі відмови погрожував його відправленням на лінію активних бойових дій.

Про завершення розслідування повідомили в ГУ Нацполіції в Одеській області.

Вимагав $6000, щоб син залишився в тилу

28-річного військовослужбовця однієї з військових частин викрили ще на початку червня. За даними слідства, він отримав номери телефонів матері мобілізованого одесита та її знайомого, після чого сам зв’язався з ними.

Чоловік переконував співрозмовників, що має необхідні зв’язки та може вплинути на військове командування. За 6000 доларів він нібито обіцяв зробити так, щоб мобілізованого залишили проходити службу у тиловій військовій частині.

На цьому пропозиції не закінчилися. За інформацією поліції, військовий запевняв матір, що згодом зможе домогтися навіть звільнення її сина з лав ЗСУ.

Також він нібито пропонував допомогти чоловіку безперешкодно залишити військову частину та приховати факт самовільного залишення місця служби від відповідних органів.

Погрожував передовою, якщо грошей не буде

Слідство стверджує, що вимога про 6000 доларів супроводжувалася погрозами. Якщо жінка не погодиться заплатити, її сина нібито обіцяли відправити на лінію активних бойових дій.

Військовослужбовця затримали під час отримання грошей від посередника. Поліцейські вилучили отримані кошти, телефон та автомобіль фігуранта.

У машині також знайшли ніж. Експертиза встановила, що він належить до короткоклинкової холодної зброї колючої дії.

Після затримання суд обрав військовому тримання під вартою з можливістю внесення застави. За даними поліції, він скористався цим правом.

Слідчі завершили розслідування та висунули чоловіку обвинувачення за ч. 3 ст. 369-2 КК України — одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення уповноваженої особи, поєднане з вимаганням, а також за ч. 2 ст. 263 КК України — носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обвинувальний акт уже скерували до суду. У разі доведення вини чоловіку загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У поліції також повідомили, що це не перша подібна справа фігуранта. Минулого року Київський районний суд Одеси визнав його винним у зловживанні впливом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та призначив штраф.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.