Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Дводенна модель НМТ із можливістю перескладання суттєво розтягне вступну кампанію
Перехід на дводенну модель НМТ та запровадження можливості перескласти тест призведе до суттєвого розтягнення вступної кампанії.
Про це в інтерв’ю Дзеркалу тижня розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, передає Укрінформ.
«Загалом ухвалення рішення про можливість другої спроби скласти НМТ та ще й разом із дводенною моделлю тестування може суттєво розтягнути в часі вступну кампанію», — зазначила Вакуленко.
За її словами, пропозиції деяких експертів розпочинати тестування раніше, зокрема у квітні, або продовжувати його у вересні потребують зваженого підходу.
«По-перше, у квітні школярі ще не опанували навчальну програму, і це може бути критичним для них, якщо зважати на наявні освітні втрати. По-друге, як у квітні–травні, так і у вересні НМТ відбуватиметься в приміщеннях шкіл, коледжів, закладів вищої освіти, які насамперед мають забезпечувати звичайний освітній процес. Якщо ми почнемо проводити тестування раніше, чи захопимо вересень, це означатиме, що ми на весь цей час забираємо в них комп’ютери, аудиторії і — педагогів. Замість того, щоб проводити свої уроки чи піти в заслужену літню відпустку, вчителі працюватимуть у тимчасових екзаменаційних центрах», – наголосила вона.
Також, додала Вакуленко, не слід забувати і про значні освітні втрати, які під час війни тільки збільшуються.
Директорка УЦОЯО зазначила, що в багатьох європейських країнах школярі вступають за шкільним випускним іспитом — матурою чи абітуром — аналогом ДПА.
«Здебільшого практики складати тестування кілька разів немає, але буває практика перескладати тестування за умови непрохідного результату», – сказала вона.
Зокрема, за словами Вакуленко, у Польщі потрібно набрати щонайменше 30% від максимальної кількості тестових балів, щоб подолати поріг «склав / не склав». В Україні це переважно 15% тестових балів.
Можливість перескладати вступні іспити є в США – іспити SAT і ACT. Проте, як додала спікерка, вони перевіряють не стільки опанування вступником шкільної програми, скільки здатність до навчання та компетентності. Також ці іспити платні. Наприклад, складання SAT обходиться вступнику у 68 доларів США. Проводить ці іспити окрема агенція, яка має постійні центри, співробітників і займається тільки іспитами.
«У нас НМТ вмонтований у систему освіти, а УЦОЯО як державна установа проводить тестування бюджетним коштом. Заклади освіти, які все літо забезпечують проведення тестувань у таких складних умовах, не отримують компенсації. Ми оплачуємо роботу лише тих фахівців цих закладів, які безпосередньо залучені до проведення оцінювань», – сказала Вакуленко.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №15440, який визначає правила проведення у 2027 році державної підсумкової атестації та вступної кампанії, зберігаючи чинну модель НМТ із чотирма предметами.
Суспільство
У Баштанці 300 тисяч витратили на організацію руху
У Баштанці виникли питання до використання понад 300 тисяч гривень, спрямованих на організацію дорожнього руху.
Про це стало відомо в ході засідання Баштанської міської ради.
Під час засідання міської ради депутати поскаржилися на відсутність дорожніх знаків та поставили під сумнів ефективність витрачених коштів.
Зокрема, один із депутатів звернув увагу на зникнення знака “Зупинку заборонено” поблизу центральної частини міста. За його словами, раніше на погодження, розмітку та встановлення засобів організації дорожнього руху спрямували понад 300 тисяч гривень, однак частина знаків досі відсутня.
“За що? За те, щоб у нас були папірці, а знаків не було”, — обурився депутат.
Також під час обговорення порушили питання організації руху на окремих перехрестях. Депутати закликали відповідні служби перевірити наявність дорожніх знаків та забезпечити належне облаштування дорожньої інфраструктури.
Окрім цього, міська рада підтримала виділення 199 645 гривень на придбання будівельних матеріалів для відновлення пошкодженого гаража комунального підприємства “Добробут”.
Кошти спрямують шляхом перерозподілу бюджетних призначень. Зокрема, 180 тисяч гривень візьмуть із видатків, передбачених на поточний ремонт адміністративного приміщення Пісківського старостинського округу, ще 19 645 гривень — за рахунок економії на виготовленні проєктів землеустрою.
Відповідну поправку до бюджету депутати підтримали під час голосування на 72-й позачерговій сесії Баштанської міської ради.
Суспільство
Фортепіанний дует із Бессарабської громади здобув перше місце на міжнародному конкурсі в Києві
Вихованка та викладачка КЗ «Бессарабська школа мистецтв» здобули перемогу на IX Міжнародному двотуровому багатожанровому фестивалі-конкурсі мистецтв «НАТАЛКА ПОЛТАВКА», який пройшов 17 жовтня 2026 року в Києві. Про це повідомляє Район.Болград з посиланням на Бессарабську селищну раду.
У номінації «Фортепіанний ансамбль» (інструментальний жанр) творчий дует у складі учениці Нелі Вулпє та її наставниці, викладачки Ірини Зглімбії,посів I місце та здобув звання Лауреата I премії.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса6 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
