В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
“Зазначена інформація є недостовірною та подається з викривленням змісту нормативних змін”, – повідомили у поліції.
Правоохоронці нагадали, що постановою Кабінету міністрів України від 25 лютого 2026 року № 241 було внесено зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів.
Як зазначається, ці зміни стосуються обліку дітей, які не охоплені навчанням, а не контролю за окремими пропусками занять.
“У разі виявлення таких дітей заклади освіти вносять інформацію до відповідних електронних систем, та інформують служби у справах дітей і підрозділи Національної поліції”, – пояснили в установі.
Як поінформували поліцейські, на практиці йдеться про випадки, коли дитина тривалий час не відвідує заклад освіти без поважних причин, відсутній зв’язок із батьками або законними представниками чи існує ризик порушення права дитини на освіту.
“Підрозділи ювенальної превенції залучаються виключно у випадках, коли необхідно з’ясувати причини відсутності дитини, забезпечити її повернення до навчання та перевірити умови виховання і безпеки”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці повідомили, що це не є механізмом реагування на кожен окремий пропуск занять.
“Притягнення батьків до адміністративної відповідальності можливе лише у разі встановлення факту невиконання обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення), що потребує відповідної перевірки та правової оцінки”, – пояснили в установі.
Ювенальні поліцейські закликали громадян користуватися лише перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення.
Як повідомляв Укрінформ, у МОН заявили, що відповідальність за відвідування дитиною закладу освіти несуть батьки, що заклад освіти має фіксувати тривалу відсутність дитини на навчанні, і що штраф за порушення прав дитини на освіту накладають правоохоронні органи.
Частину пам’ятки архітектури на Французькому бульварі, 10 в Одесі почали зносити вночі 23 березня під час повітряної тривоги.
Про цеповідомили активісти організації “Спільна мета”.
При цьому охорона відмовлялася надавати будь-які документи на проведення робіт. Тож в активістів виникла підозра, що таких документів немає й рооти незаконні.
Інтент звернувся по коментар до очільника Управління державно-будіваельного контролю Одеської міської ради Олександра Авдєєва й той підтвердив пошкодження пам’ятки архітектури. Очільник управління зазначив, що 24 березня, на місці колишнього вінзаводу провели комісійне обстеження за участі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Одеської міської військової адміністрації, Приморської районної адміністрації, Департаменту благоустрою та Управління по роботі з юнеско та охорони культурної спадщини.
Будівля є визначеною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення під назвою “Будівля складів удільного відомства”. Її побудував архітектор Лев Влодек у 1895 році.
Наразі готується відповідний акт, який дозволяє офіційно зафіксувати факт самочинних робіт для подальшого звернення до суду та правоохоронних органів. На підставі акту управління звернеться до прокуратури Одеської області з вимогою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом знищення об’єкта культурної спадщини.
За адресою Французький бульвар, 10, знаходився фірмовий магазин заводу “Одесавінпром” де продавали алкогольні напої марки “Одеса” та “Французький бульвар”. У 2021 році завод приватизували, а у 2024 році компанія “Каплор 7”, яка виграла аукціон з приватизації заводу “Одесавинпром”, запропонувавши за нього 234,9 мільйона гривень, почала відводити під об’єкт землю. Йшлося про об’єднання відразу трьох ділянок заводу в 1,8 гектара для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Тобто без зміни цільового призначення.
У серпні 2025 року на території заводу знесли частину промислових корпусів. Майновий комплекс “Одесавинпром” складається з 97 об’єктів нерухомості, 143 одиниць обладнання та транспортних засобів. Нерухомість розташована на Французькому бульварі, 8, 10, 12, на Атамана Головатого, 151 та Наливній,
Сьогодні, 5 березня, на черговій сесії Білгород-Дністровської міської ради було розглянуто питання, яке, на думку депутатів, потребує уваги на державному рівні. Йдеться про державну програму «єЯсла». Про це у Фейсбук розповіла одна з депутаток міськради Діна Базиленко, передає видання «Південь сьогодні».
Отже, програма передбачає щомісячну допомогу для батьків, які після народження дитини повертаються до роботи. Таку підтримку родина може отримувати до досягнення дитиною трирічного віку.
Сьогодні розмір допомоги становить 8 000 грн на місяць – якщо один із батьків працює та 12 000 грн на місяць – якщо за дитиною здійснює догляд інша особа.
«Це справді відчутна підтримка для сімей з маленькими дітьми.
Але є одна проблема. Чинний порядок не передбачає можливості отримання цієї допомоги для жінок, які є фізичними особами-підприємцями.
Фактично виходить парадоксальна ситуація: жінка працює, веде підприємницьку діяльність, сплачує податки, забезпечує свою родину – але при цьому не має права на державну підтримку, яку отримують інші працюючі матері.
Саме тому мною було підготовлено та винесено на розгляд сесії проєкт рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з проханням врегулювати цю ситуацію та забезпечити рівний доступ до програми «єЯсла» для всіх працюючих матерів, у тому числі для фізичних осіб-підприємців.
Дякую колегам-депутатам, які підтримали це звернення.
Сподіваюся, що це питання буде почуте на державному рівні, адже рівні умови для всіх працюючих батьків – це справедливо!» – зазначила Діна Базиленко.
Усі новини6 днів ago
Війна6 днів ago
Війна1 тиждень ago
Усі новини1 тиждень ago
Усі новини1 тиждень ago
Війна1 тиждень ago
Суспільство6 днів ago
Відбудова1 тиждень ago