Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
У Пужниках на Тернопільщині завершили черговий етап пошукових робіт, масового поховання не виявили
Команда українських і польських фахівців завершила черговий етап пошуків останків загиблих під час Другої світової на території колишнього села Пужники на Тернопільщині.
Масового поховання не вдалося виявити, однак натрапили на фундамент цвинтарної каплиці. Про це Укрінформу повідомили у Спеціалізованій установі «Волинські старожитності».
«Під час пошукових робіт ми продовжили обстеження території у північно-східній частині старого кладовища Пужників. Учасники експедиції за допомогою техніки заклали 36 розвідкових траншей на площі близько пів гектара. Нам вдалося визначити межі цвинтаря, а також виявити залишки трьох об’єктів. Попередньо вважаємо, що вдалося натрапити на фундамент каплиці, де відспівували померлих перед похованням, та господарської споруди. Також виявили кам’яну кладку, яка, можливо, є частиною дороги», – розповіли в установі.
Ще зазначили, що Пужники – складне місце для пошукових робіт, адже це горбиста місцевість, яка поросла лісом і чагарниками.
За інформацією Спеціалізованої установи «Волинські старожитності», територію Пужників планують дослідити з допомогою лідар-зйомки (LiDAR – Light Detection and Ranging) – це сучасний метод сканування рельєфу землі, який допоможе у пошуку масового поховання. Однак поки триває оформлення дозволу на її проведення.
З українського боку в Пужниках працювали пошуківці спеціалізованої установи «Волинські старожитності», з польського – фахівці Поморського медичного університету в Щецині та представники фонду «Свобода і демократія».
Раніше у коментарі Укрінформу віцепрезидент фонду «Свобода і демократія» Мацей Данцевич розповів, що пошукові роботи у Пужниках планують продовжити у наступному році.
Як повідомляв Укрінформ, третій етап пошукових робіт у Пужниках розпочався 4 листопада. У складі українсько-польської експедиції працювали семеро фахівців.
1 вересня цього року у Пужниках на Тернопільщині українські та польські фахівці продовжили пошукові роботи. Їм не вдалося виявити масового поховання.
Ексгумація останків загиблих під час Другої світової війни на території колишнього села Пужники відбувалася із 23 квітня до 5 травня 2025 року. Роботи проводила спільна українсько-польська експедиція під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Під час ексгумації виявили останки 42 людей. У Польщі проводять їхні ДНК-дослідження.
У вересні в Тернопільській області відбулася церемонія перепоховання віднайдених під час пошукових робіт у Пужниках останків. У заході взяли участь представники влади України та Польщі й близько 40 нащадків жителів колишнього села Пужники.
Проведення ексгумації у Пужниках на Тернопільщині наприкінці квітня – на початку травня цього року у Варшаві назвали «проривом» у польсько-українських відносинах.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Одеського поліцейського оштрафували за хабарі
В Одесі поліцейського оштрафували за отримання хабарів від перевізників під час комендантської години. Старший лейтенант сплатить понад 104 тисячі гривень та втратить право працювати в поліції.
Про це йдеться у вироку Київського районного суду Одеси.
Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину в отриманні неправомірної вигоди. Водночас він заперечував наявність змови з іншими колегами чи факт вимагання грошей, стверджуючи, що перевізник діяв добровільно заради власних бізнес-інтересів. Суд погодився з цією позицією та перекваліфікував дії правоохоронця з вимагання на одержання неправомірної вигоди.
За матеріалами суду, обвинувачений був інспектором відділу охорони публічного порядку ГУНП в Одеській області. У травні-липні 2025 року правоохоронець систематично пропонував місцевому перевізнику безперешкодне пересування містом у нічний час. За це він брав 100 доларів США з одного автомобіля щотижня.
Читайте також: В Одесі судитимуть начальника відділу ТЦК через талони на пальне
За оплату інспектор ділився інформацією про розташування блокпостів та мобільних патрулів. Він також організовував для транспорту так званий “зелений коридор”.
Перевізник погодився на умови правоохоронця, однак одразу звернувся до компетентних органів. Усі подальші зустрічі проходили під повним контролем працівників спецслужб.
Слідчі задокументували два епізоди передачі грошей: 24 червня 2025 року поліцейський отримав 1 000 доларів США, а 8 липня — ще 1 500 доларів США. Одразу після отримання другої суми старшого лейтенанта затримали “на гарячому”.
Суспільство
В Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
Народный депутат Алексей Гончаренко заявил, что представители Приморского районного ТЦК Одессы задержали 25-летнего добровольца, который имел все документы для службы в медицинском батальоне, и насильно отправили его в штурмовую бригаду. По словам депутата, мужчина по имени Глеб Кучма добровольно разбронирован, уволился с работы и ехал на вокзал в назначенную ВЛК. Гончаренко подчеркнул, что представители ТЦК проигнорировали все звонки из рекрутингового центра и воинской части. Депутат сообщил, что вызывает руководство ТЦК на заседание временной следственной комиссии.
Об инциденте нардеп Алексей Гончаренко рассказал в своем Telegram-канале 7 октября. По его словам, к нему обратились из Одессы с ситуацией вокруг 25-летнего Глеба Егоровича Кучмы, решившего добровольно мобилизоваться и избравшего Первый отдельный медицинский батальон, чтобы служить оператором наземного роботизированного комплекса.
Гончаренко описал, что у мужчины было рекомендательное письмо и запись на военно-врачебную комиссию, ради службы уволился с работы и снял бронирование, несмотря на то, что работал на оборонном предприятии. Он уже ехал на вокзал с билетами в другой город, где должна была состояться ВЛК и мобилизация, и поддерживал контакт с представителями части.
“Но по дороге был похищен представителями Приморского районного ТЦК Одессы, которые, вопреки всем документам и записям в официальной системе, отправили этого человека в штурмовую бригаду”, – написал Гончаренко.
По словам нардепа, все звонки от центра рекрутинга и воинской части представители ТЦК проигнорировали. Он отметил, что мужчину задержали, забрали у него автомобиль и заставили ехать в другое место, откуда его впоследствии распределили в одну из штурмовых бригад.
“И все это – несмотря на распоряжение Начальника Генерального штаба от 30 сентября, которое запрещает так поступать с людьми, которые сами идут на службу через Центр рекрутинга”, – отметил депутат.
Гончаренко добавил, что хочет, чтобы подобные случаи не оставались незамеченными и настоял на вызове руководства ТЦК для объяснений на заседании временной следственной комиссии.
Почему жалобы на действия ТЦК не утихают
Случай в Приморском районе Одессы – не единичный сигнал о методах работы территориальных центров комплектования. Несмотря на наличие официальных процедур добровольной мобилизации и рекрутинга, граждане регулярно сообщают о силовых методах, применяемых даже к тем, кто имеет все документы или предусмотрены законом основания для отсрочки.
Подобные истории подрывают доверие к системе рекрутинга, которую государство пытается развивать как альтернативу принудительной мобилизации. Когда добровольцы, самостоятельно избравшие подразделение и прошедшие все этапы оформления, сталкиваются с грубым нарушением процедур, это демотивирует других граждан обращаться в центры комплектования официальным путем.
Ранее Информатор сообщал, что в Черкасской области в ТЦК избили мужчину, который пришел на обычную процедуру перед ВЛК, – пострадавший оказался в реанимации с разорванным легким, а руководителя территориального центра уволили с должности.
Также мы писали, что британский стриммер Сэм Пеппер чуть не попал в бус ТЦК во время прямого эфира в Украине, когда его остановили на дороге мужчины, похожие на представителей территориального центра комплектования.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну надійшло понад 16 тисяч доз вакцини проти Hib-інфекції для дітей
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoВ Україні відзначили найкращі мовні проєкти 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
