Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Музею війни передали стяги бойових підрозділів Сухопутних військ
Національному музею історії України у Другій світовій війні передали стяги бойових підрозділів Сухопутних військ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Експозиція з понад 80 знамен (державних прапорів, стягів з символікою бригад) дістала назву “Прапори стійкості”.
Музею війни передали стяги бойових підрозділів Сухопутних військ / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ
Усі прапори привезені до Києва з різних напрямків фронту, найгарячіших точок. На кожному – підписи захисників. Кожен стяг має свою історію і є символом стійкості воїнів Сухопутних військ.
«На багатьох прапорах ви можете бачити назви населених пунктів і прізвища військовослужбовців, деяких із яких, на жаль, уже немає серед нас. Ці прапори мають для підрозділів особливий символізм – це пам’ять про бойових побратимів, запеклі бої за нашу незалежність і свободу. Хочу доручити музею зберегти цю пам’ять для наступних поколінь», – сказав командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-майор Геннадій Шаповалов.
У музеї передані бойові прапори Сухопутних військ ЗСУ назвали національними реліквіями й пообіцяли зберегти їх для наступних поколінь як символ героїчної боротьби за свободу і незалежність.
«Ми є учасниками знаменної й глибоко символічної події, коли до нашого закладу передаються прапори, які є свідками, символами й знаками нашого прагнення до національної свободи та незалежності. Ми як музей горді й беремо на себе великий суспільний обов’язок – формувати, зберігати й передавати пам’ять про цю героїчну боротьбу наступним поколінням», – сказав генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
Під час церемонії демонструвалися кадри передачі прапорів підрозділами Сухопутних військ на бойових позиціях для Музею війни.
Як повідомлялося, 6 грудня відзначається День Збройних сил України. Президент Володимир Зеленський відзначив почесною відзнакою «За мужність та відвагу» 67 окрему механізовану бригаду Сухопутних військ та 11 окрему бригаду армійської авіації «Херсон» Сухопутних військ.
Фото: Данило Антонюк. Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
Суспільство
На транспортну інфраструктуру у Херсоні передбачили 68 мільйонів Анонси
Херсонська міська військова адміністрація оновила плани робіт з розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури на 2025 рік. Зміни передбачають додаткове фінансування для електротранспорту, автотранспорту та інших напрямів, а також виплати компенсацій працівникам комунальних підприємств.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань.
Внесені зміни спрямовані на ефективне використання бюджетних коштів та реалізацію Програми розвитку дорожнього господарства, міського пасажирського транспорту та електротранспорту Херсона. План робіт доповнили новими пунктами щодо утримання та розвитку наземного електротранспорту, автотранспорту та інших напрямів.
У сфері електротранспорту передбачено компенсації за невикористані відпустки, нарахування на компенсації та виплати вихідної допомоги при скороченні, загальна сума яких перевищує 68,7 мільйона гривень.
Зміни стосуються комунальних підприємств “Міське дорожнє управління”, “Херсонелектротранс”, “Херсонський комунальний транспортний сервіс” та “Сервіс-Центр”. Контроль за виконанням розпорядження покладено на заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
У межах фінансування КП “Херсонелектротранс” передбачено виплату компенсацій за невикористані відпустки на суму 6 562 716 гривень нарахування на ці компенсації — 1 443 797 гривень, а також виплату вихідної допомоги при скороченні — 326 648 гривень.
КП “Міське дорожнє управління” отримає 27 011 070 гривень на придбання солі для посипання доріг та додаткові витрати у 323 700 гривень.
Для КП “Херсонський комунальний транспортний сервіс” загальне фінансування становить 22 434 414 грн, включно з оплатою праці — 12 226 648, гривень, нарахуваннями на заробітну плату — 2 689 862 гривень, придбанням шин — 285 929 гривень, акумуляторів — 54 925, гривень та запасних частин — 231 900 гривень.
КП “Сервіс-Центр” отримає 771 663 гривень на виконання рішення Господарського суду Одеської області щодо задоволення позовних вимог ТОВ “Херсонська обласна енергопостачальна компанія”, з яких 83 010 гривень підуть на нарахування.
У 2025 році МКП “ВУВКГ м. Херсона” зосередилося на оновленні водопровідної мережі та забезпеченні стабільного електропостачання. Основні витрати припали на капітальні ремонти та модернізацію обладнання — на ці потреби підприємство витратило понад 185 мільйонів гривень.
Суспільство
Зміна погоди спричинила активну міграцію птахів на лиманах Одещини
Зміна погоди спричинила активну міграцію птахів на лиманах Одещини
Різкий перехід до дощової погоди активізував міграцію птахів у Національному природному парку «Тузлівські лимани», змушуючи їх шукати нові місця для кормління та укриття.
Про це повідомляє співробітник нацпарку Іван Русєв.
У заповідній зоні спостерігається динамічний рух пернатих, який безпосередньо залежить від наявності їжі та погодних умов. Зокрема, лебеді-шипуни залишають відкриті ділянки водойм і переміщуються до захищених проток та затишних акваторій, де хвилювання менше й вони можуть спокійно перечекати шторм.
Також активізувалися і мартини звичайні, які зі зміною погоди почали активно полювати на комах, використовуючи короткі періоди між дощами для пошуку поживи.
-
Суспільство2 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Усі новини1 тиждень agoстали відомі три правильні ознаки, що вас «зламали»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини6 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини6 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
