Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

у суді показали відео зі сховком зі зброєю

Published

on


У середу, 14 жовтня, у Франківському районному суді Львова відбулося засідання у справі про вбивство колишнього Голови Верховної Ради, народного депутата Андрія Парубія, під час якого вивчали відеодокази та результати експертиз, зокрема показали відео зі сховком зі зброєю.

Про це повідомляє Суспільне, передає Укрінформ.

Зазначається, що засідання стартувало об 11:19. У залі суду були присутні обвинувачений Михайло Сцельніков, його адвокат Віктор Пономаренко, прокурор Тарас Ковальчук, дружина загиблого Уляна Парубій та адвокат потерпілих Юрій Зошій.

На початку засідання обвинувачений знову просив суд надати йому адвоката Діану Кару. Суддя Олександр Величко наголосив, що суд «неуповноважений давати чи не давати адвоката», а обвинувачений має право укласти договір із захисником.

Як інформують, далі розпочали вивчати відеодокази у справі. Зокрема, відео, де знайшли сховок зі зброєю у лісі, який, ймовірно, облаштував обвинувачений.

«Час потратили, 40 хвилин подивилися. В принципі я те саме казав, так — це мій пістолет і просто я не бачу, навіщо затягувати процес», – заявив обвинувачений.

Уляна Парубій звернула увагу суду, що вилучену зброю було поміщено у паперові пакети, на яких були номери, бірки із поясненнями та підписами учасників слідчих дій, але відео не фіксує цього.

Прокурор зачитав висновки експертиз, зокрема щодо ідентифікації голосу та зовнішності Сцельнікова на відеозаписах, та результати дослідження пістолета Макарова.

Представник сторони обвинувачення озвучив також висновки експертів, які працювали з тілом Андрія Парубія, зокрема, досліджували кульові поранення. Зачитав, що постріли «були скоєні у швидкий проміжок часу». Також експерти встановили, що можна вважати, що постріли були здійснені на відстані від 30 см до 100 см.

У межах слідства також проводили запахову експертизу. За її висновками, запах обвинуваченого Сцельнікова збігається з тим, що вилучили на вулиці Єфремова на місці вбивства.

Усі експертизи суд долучив до матеріалів справи. У засіданні оголосили перерву до 20 жовтня.

Читайте також: Вбивство Парубія: у суді завершили допит обвинуваченого Сцельнікова

Як повідомляв Укрінформ, 30 серпня 2025 року у Львові застрелили колишнього Голову Верховної Ради, народного депутата Андрія Парубія. Нападник здійснив вісім пострілів. Підозрюваного затримали у Хмельницькій області в ніч проти 1 вересня.

1 вересня 2025 року керівник Львівської облпрокуратури підписав підозру львів’янину Михайлу Сцельнікову у справі про вбивство Парубія.

11 березня 2026 року справу про вбивство Парубія скерували до суду. 1 квітня суд продовжив запобіжний захід – тримання під вартою терміном на 60 діб – підозрюваному у вбивстві Парубія Михайлу Сцельнікову без альтернативи внесення застави.

Фото: Суспільне Львів



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині запланували перепоховання Котовського з мавз…

Published

on


У Подільську Одеської області готують рішення про перепоховання останків радянського військового діяча Григорія Котовського. Його тіло досі зберігається в мавзолеї, а після перепоховання його планують перенести на міське кладовище.

Про це повідомила організація “Деколонізація. Україна”.

Відповідь на звернення до урядової гарячої лінії оприлюднили в організації. У листі виконавчого комітету Подільської міської ради зазначено, що рішення про перепоховання готують відповідно до наказу Міністерства культури України від 10 серпня 2026 року та розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 26 липня 2024 року.

Відповідь на звернення. ФОТО ГО “Деколонізація. Україна”/Facebook

Ці документи стосуються вилучення пам’яток із державного реєстру та демонтажу з публічного простору об’єктів, які містять символіку російської імперської політики.

Нарешті. Цей процес ми намагалися рухати майже 10 років, – зазначили в організації “Деколонізація. Україна”.

Григорій Котовський був радянським військовим і політичним діячем, який брав участь у встановленні радянської влади в Україні. Після його смерті у 1925 році тіло забальзамували та помістили в мавзолей у тодішній Бірзулі, нині – Подільську.

У міськраді зазначили, що про подальший перебіг процесу перепоховання повідомлять додатково. Дату перенесення останків поки не оголосили.

Як раніше стало відомо, склеп-могилу Котовського в Подільську виключили з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Відповідний наказ Міністерства культури України видали 10 серпня 2026 року. Вилучення з реєстру позбавило споруду статусу пам’ятки, який міг перешкоджати її демонтажу.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Арцизька громада відкрила сімейний центр Порада

Published

on


Микола Заєць

Арцизький міський голова Сергій Парпуланський повідомив, що в громаді запрацював сімейний центр «Порада» – простір підтримки дітей та родин. Про це пише «Пульс Одещини».

Посприяли фонд «Вітри змін» та ЮНІСЕФ

Керівник ОТГ зазначив, що тут можна отримати психологічну й соціальну допомогу, консультації фахівців, долучитися до корисних занять і клубів, а за потреби отримати гуманітарну підтримку.

Проєкт реалізовано завдяки співпраці Арцизької міської ради з фондом «Вітри змін» та ЮНІСЕФ.

«Сімейний центр «Порада» облаштований на базі ФАПу в Арцизі-2, і завдяки підтримці партнерів приміщення повністю оновили: тут з’явилися сучасні меблі, необхідне обладнання та все необхідне, щоб простір був затишним, комфортним і функціональним для дітей та дорослих. В центрі доступні групові заняття із соціальним працівником – цікаві активності та корисні теми для дітей, допомога кейс-менеджера – індивідуальний супровід родин у складних життєвих ситуаціях, заняття з психосоціальної підтримки (MHPSS) дітей і батьків у стресових ситуаціях, консультації фахівців – індивідуальні або групові зустрічі для своєчасного вирішення проблем і запобігання складнощам у майбутньому, клуби для мам – зустрічі, спілкування, обмін досвідом і взаємна підтримка, заняття з профілактики насильства в родинах, дівочі клуби – безпечний простір для підлітків, де можна поговорити, дізнатися нове та бути почутою», – мовиться в інформації С. Парпуланського.

Водночас фахівці центру продовжують опановувати нову методику для реалізації моделі центрів життєстійкості.

♦ Раніше повідомлялося:

• На Одещині громада оперативно відновлює в селах проблемні ділянки вуличних доріг 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.