Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Напередодні Дня прикордонника України, який відзначається 30 квітня, у Києві під час спеціального заходу вшанували військовослужбовців Державної прикордонної служби.
Просвітницький захід «Стежини прикордонної звитяги» провела в Укрінформі Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
На ньому виступили військовослужбовці-прикордонники, які розповіли історії зі свого бойового минулого й сьогодення, про виконання важких бойових завдань в умовах повномасштабної війни.
Героїчні історії військовослужбовців ДПСУ увійшли до книжкової серії «Шлях до Перемоги 2022–2025», яку презентували під час заходу.
Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання прикордонників, які загинули на російсько-українській війні.
Представники Верховної Ради подякували прикордонникам за службу й від імені Голови ВР Руслана Стефанчука вручили іменні годинники військовослужбовцям ДПСУ, які відзначилися у бойових діях.
Під час заходу відбувся виступ артистів Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України.
День прикордонника України відзначається 30 квітня. Це професійне свято встановлене згідно з указом Президента від 27 квітня 2018 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України, враховуючи внесок прикордонників у боротьбу за незалежність України».
Як повідомляв Укрінформ, за даними ДПСУ, армія РФ не полишає спроб перевіряти українську оборону на різних ділянках, намагаючись розширити свою зону контролю.
У Києві на спеціальному заході вшанували прикордонників / Фото Юлія Овсяннікова, Укрінформ
1 / 31
Президент Володимир Зеленський нагородив почесною відзнакою 26-у окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Новий виток соняшникової олії в Чорне море, який стався внаслідок російської атаки порту Чорномосрьк в Одеській області, найбільше загрожує перелітним птахам, які невдовзі мають повертатися в регіон та починати гніздування.
Про це повідомив еколог Владислав Балінський, який зазначив, що попри зусилля ліквідаторів витоку пляма рухається.
“Офіційні служби зафіксували пляму безпосередньо в акваторії порту розміром 400 на 200 метрів — на момент першого огляду бони ще утримували розлив. На знімках наступного ранку, після того як віджимний вітер розігнав олію у відкрите море, я оцінюю загальну площу забруднення морської поверхні приблизно в 40 квадратних кілометрів — і це без урахування площі Сухого лиману. Пляма продовжує рухатися”, – розповів еколог.
Владислав Балінський зазначив, що це вже третій такий виток олії в Чорне море й скоріш за все наступними, для кого це стане смертельно небезпечним стануть морські коники.
Річ у тім, що рослинна олія хоча й не отруює воду за кілька тижнів під впливом сонця, кисню і солі полімеризується і осідає на дно. Накопичується у западинах між кам’яними грядами – там, де зимують морські коники та де ростуть мідійні банки. Мідії поглинають цю масу через фільтрацію. Морські коники у стані зимового заціпеніння, імовірно, задихаються, коли піднята штормом маса блокує їхні ніжні зябра.
“Це моя гіпотеза на основі польових спостережень — вона потребує лабораторного підтвердження, але поки що нічого кращого для пояснення того, що я бачив у січні, у мене немає”, – пояснив еколог.
Для птахів механізм інший. Олія склеює пір’я і знищує його теплоізолюючі властивості — птах тоне і замерзає у будь-якій воді.
“Після місяців роботи разом з орнітологами я дійшов до висновку, який звучить контрінтуїтивно: рослинна олія для птахів, схоже, небезпечніша за мазут. Мазут відмивається. Рослинна олія, судячи з усього, руйнує структуру пера глибше і на довше — принаймні так виглядає на практиці”, – заявив Владислав Балінський.
Еколог вважає, що такі атаки на резервуари із соняшниковою олією стали системою: “Три удари по цивільній харчовій інфраструктурі. Три розливи харчового продукту в морі. Передбачуваний екологічний результат щоразу. Це не побічні збитки — це задокументована схема”.
Інтернет-видання «Махала» продовжує розповідати про життя сіл Бессарабії – тих місць, про які рідко пишуть, але які складають справжню картину країни. Від Болграда до Нових Троян – понад 40 кілометрів дорогою. За вікном автомобіля – рівний степ, широке небо і тиша, яку рідко почуєш у місті.
Історія Нових Троян сягає початку XIX століття. Село було засновано на березі річки Великий Катлабух. Переважна більшість мешканців – болгари. Є, звичайно, і представники інших національностей, але саме болгарська громада формує характер цього місця: його говірку, кухню і свята.
Сьогодні в селі зареєстровано 3 870 мешканців. У 1990-х роках ця цифра перевищувала 4 500 – відтік людей, який торкнувся більшості українських сіл, не оминув і Нові Трояни. Народ тут, як кажуть самі мешканці, чесний, гостинний і працьовитий.
Село живе і розвивається – це помітно навіть за короткий візит. У Нових Троянах є своя пекарня і кафе, працює ліцей, садок та Будинок культури. Два роки тому відкрили нову амбулаторію, де ведуть прийом пацієнтів два лікарі.
Більше про життя у селі розповіли у відео.
-
Політика6 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події6 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Відбудова4 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Суспільство6 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Одеса1 тиждень ago
З Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події7 днів agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун