Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Україна і Польща 8 червня розпочнуть пошукові роботи в районі Гути Пеняцької на Львівщині

Published

on



У Львівській області 8 червня розпочнуться спільні українсько-польські пошукові роботи на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Мета пошукових робіт – локалізація місць поховань останків жителів села, які трагічно загинули в лютому 1944 року. Роботи триватимуть до 19 червня 2026 року.

Під час пошукових робіт здійснять обстеження ділянок потенційного розташування поховань. У випадку виявлення останків результати пошукових робіт стануть підставою для проведення подальших ексгумацій.

Дослідження виконає спільна українсько-польська експедиція, у складі ТОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» і фахівців Інституту національної пам’яті Республіки Польща.

Роботи будуть забезпечені належним фаховим наглядом зі сторони українських фахівців за сприяння та фінансування Українського інституту національної пам’яті.

Дозвіл на здійснення таких пошукових робіт Мінкульт надав у лютому 2026 року відповідно до домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті.

Вони зафіксовані у спільному комюніке за підсумками роботи у 2025 році, а також підтверджені під час зустрічі Президентів України та Польщі Володимира Зеленського і Кароля Навроцького 19 грудня 2025 року у Варшаві.

Україна продовжує крок за кроком дотримуватися досягнутих домовленостей і станом на сьогодні українські органи державної влади видали всі дозволи, передбачені вищезгаданими домовленостями.

Гута Пеняцька – колишнє село на Львівщині, відоме ще з XVIII століття. Впродовж 1920-30-х рр. Гута Пеняцька належала до Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польської Республіки. Тоді у селі компактно проживали представники польського етносу.

Читайте також: У Польщі подякували Україні за згоду на проведення пошукових робіт у Гуті Пеняцькій

28 лютого 1944 року Гута Пеняцька зазнала збройного нападу. За даними архівних джерел, напад на село здійснив підрозділ німецької поліції. Значна частина жителів Гути Пеняцької трагічно загинула, а село було спалене. Точна кількість жителів Гути Пеняцької, які стали жертвами трагедії у лютому 1944 року, невідома. Після руйнування Гута Пеняцька не була відновлена.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України надало дозвіл на проведення пошукових робіту районі колишнього села Гута Пеняцька – нині в межах сіл Жарків і Голубиця на Львівщині.

 Фото: Shutterstock



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Робота одеситки увійшли до лонгліста премії World Illustration Awards 2026 Анонси

Published

on



Роботи ілюстраторки Дарії Філіппової з Одеси увійшли до довгого списку престижної міжнародної премії World Illustration Awards 2026.

Як повідомило видання “Суспільне.Культура”, зокрема йдеться про її ілюстрації до роману “Полічи зорі” Лоїс Лоурі в категорії Publishing (Professional).

Книжку про дружбу та людяність під час Другої світової війни видало українське видавництво “Крапки”. Книга описує окуповану Данію та евакуацію євреїв очима десятирічної Аннемарі.

Дарія Філіппова — ілюстраторка з Одеси. Вона працювала графічною дизайнеркою в Одеському художньому музеї та Зеленому театрі в Одесі. Серед її клієнтів — Penguin Random House, TedX, Vox, “Видавництво Старого Лева”, McDonald’s і “Сільпо”.

Загалом у переліку окрім Філіпової 10 українок:

  • Марія Фоя – ілюстраторка з Києва, випускниця кафедри образотворчого мистецтва Київського політехнічного університету.  
  • Ольга Лісовськахудожниця та ілюстраторка-фрилансерка, яка живе й працює в Харкові. Вона спеціалізується на книжковій та редакційній ілюстрації, поєднуючи традиційні й цифрові техніки.
  • Марія Білінська – графічна художниця та ілюстраторка. Вона навчалася у Львівському коледжі декоративного й ужиткового мистецтва та Краківській академії мистецтв, працює з книжковою графікою та класичними друкарськими техніками.
  • Українсько-британська ілюстраторка Ірена Заблоцька, яка створює концептуальні ілюстрації, натхненні анатомічними сюжетами, ретро-естетикою, фольклором та особистою міфологією.
  • Ірина Яременко ілюстраторка та графічна дизайнерка, яка нині мешкає у Великій Британії та навчається в Leeds Art University. Її стиль натхненний народним мистецтвом, мотивами природи, міським та сучасним мистецтвом.
  • Гена Гудкова – ілюстраторка з Києва, яка зараз мешкає в Кембриджі (Велика Британія). Вона працює над дитячими, підлітковими та дорослими книжками.
  • Ілюстраторка Дарія Лада нині мешкає в Канаді. Вона працює в галузях редакційної ілюстрації, брендингу й концептуальних проєктів.
  • Аліна Ковтун – ілюстраторка та дизайнерка з Києва. Вона створює проєкти для книжок, журналів та незалежних брендів. Її ілюстрації досліджують емоції, характер та ігровий візуальний сторителінг.
  • Андріана Чуніс – мультидисциплінарна художниця, артдиректорка та ілюстраторка зі Львова. У своїй практиці вона досліджує різні графічні техніки, а її роботи вирізняються концептуальним підходом і увагою до прихованих смислів.
  • Євгенія Ніконорова – ілюстраторка та моушн-дизайнерка з Лос-Анджелеса, яка виросла в Україні. Художниця зазначає, що на її творчість впливають яскраві кольори, форми та орнаменти українського народного мистецтва.

World Illustration Awards заснувала Британська асоціація ілюстраторів. Премія проводиться раз на два роки, а конкурсантами можуть стати як початківці, так і досвідчені митці. Роботи переможців, які увійдуть до короткого списку премії, експонуватимуть по всьому світу впродовж наступного року.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Рені через зливи різко піднявся рівень води на балці Баланешти – Rayon.in.ua

Published

on


  181

У місті Рені обговорили ситуацію на балці Баланешти, де після інтенсивних опадів різко підвищився рівень води.

Питання стало головною темою виїзного засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Ізмаїльській райдержадміністрації.

У нараді взяли участь перший заступник голови Ізмаїльської РДА Сергій Проданов, в.о. Ренійського міського голови Людмила Чакир, а також представники ДСНС, поліції та профільних служб.

Як зазначалося під час засідання, 21–22 травня через сильні зливи на території балки Баланешти зафіксували значне підвищення рівня води. Додаткове навантаження спричинило й надходження води з території Молдови.

Комунальні служби Ренійської громади працювали у посиленому режимі: забезпечували прохід води, очищували двори та прибудинкові території від намулу, а також відкачували воду з підвалів.

Наразі роботи з ліквідації наслідків негоди тривають. До них залучено спеціалізовану техніку та працівників комунальних підприємств.

Під час виїзду учасники комісії також оглянули проблемну ділянку, через яку проходить міжнародна траса М-15. Через накопичення води у балці існує ризик підтоплення дороги та ускладнення транспортного сполучення.

Окремо під час наради наголосили на необхідності постійного утримання балки у належному стані та проведення профілактичних робіт для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

У райдержадміністрації зазначили, що профілактичні роботи на балці Баланешти проводилися і раніше — у 2018, 2019 та 2021 роках, а також у 2025 році силами громади на окремих ділянках русла.

Ситуація перебуває на контролі відповідних служб.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.