В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня Конституції відзначив державними нагородами ще 91 громадянина України та 107 українцям присвоїв почесні звання.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №532/2026 від 26 червня оприлюднений на сайті глави держави.
Нагороди та звання призначені за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку.
Зокрема, громадяни України були нагороджені відзнакою Президента України “Майбутнє України”, орденами Богдана Хмельницького, князя Ярослава Мудрого, “За заслуги”, “За мужність”, княгині Ольги та медалями “За військову службу Україні”, “За врятоване життя”, “За працю і звитягу”.
Ще 101 видатному українцю присвоїли почесні звання “Народний артист України”, “Заслужений артист України”, “Заслужений вчитель України”, “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Заслужений діяч мистецтв України”, “Заслужений донор України”, “Заслужений економіст України”, “Заслужений лікар України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений машинобудівник України”, “Заслужений працівник освіти України”, “Заслужений працівник охорони здоров’я України”, “Заслужений працівник сільського господарства України”, “Заслужений працівник промисловості України”, “Заслужений працівник соціальної сфери України”, “Заслужений юрист України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”, “Заслужений художник України”.
Відповідно до указу №531/2026, Президент відзначив державними нагородами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та 30 співробітників Національної поліції і Державної служби з надзвичайних ситуацій, п’ятьох із них – посмертно.
Нагороджені отримали ордени Богдана Хмельницького, Данила Галицького та «За мужність», медаль «Захиснику Вітчизни».
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський нагородив оглядача відділу Головної редакції оперативної інформації Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Тетяну Пасову орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Родичі військовополонених провели в центрі Одеси акцію-нагадування на підтримку полонених під час якої розгорнули 100-метровий прапор.
Як пояснила Інтенту, організаторка акції Вікторія акцію саме до Дня Конституції має нагадати, що Конституція — закон який гарантує, що життя в Україні є найбільшою соціальною цінністю.
“Ми вийшли продемонструвати, що пам’ятаємо про полонених і пам’ятаємо, що їх захищає стаття третя конституції України”, – пояснила Вікторія, брат якої саме в полоні.
Дружина морпіха Людмила Лейва Гарсія, подякувала протиповітряній обороні, за те, що сьогоднішню акцію вдалося провести без повітряної тривоги, але привід для прогулянки та зустрічі невеселий.
“Хоча ми свого захисника дочекалися з полону, але ми знаємо як це боляче, як це тяжко. Шукати, чекати нічого не знати про рідну людину. Тому ми приходимо далі сюди, аби показати єдність, підтримати тих хто ще чекає”, – зазначила вона.
Зазначимо, що обмін полоненими, який відбувся 26 червня повернув додому чотирьох військовослужбовців з Одеської області. Загалом з полону повернулися 160 захисників більшість з яких перебували в полоні з 2022 року – військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Сухопутних військ, Сил підтримки, Десантно-штурмових військ, територіальної оборони, Повітряних Сил, Медичних сил, Військово-морських сил, а також бійці Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної прикордонної служби.
Це вже другий обмін впродовж місяця. Так 5 червня з полону повернулися 185 військових, 12 з яких були з Одеської області. Найбільше з Одеського району — четверо захисників. Також додому повернулися двоє військових із Роздільнянського району та двоє — з Подільського. Своїх мешканців також повернули Березівський, Білгород-Дністровський, Болградський райони та місто Ізмаїл.
У травні відбувся перший етап обміну “1000 на 1000” відповідно до домовленостей, досягнутих за посередництва США, додому повернулися 205 українських полонених. Більшість з них були поневолені під час оборони Маріуполя.
Саме тривалість перебування в полоні є ключовим принципом формування списків обмінів “1000 на 1000”. Окрім солдатів та сержантів вдалося повернути додому більше півсотні офіцерів. Серед звільнених сьогодні є нацгвардієць, що потрапив в полон на ЧАЕС.
Вранці 22 червня російські дрони обстріляли іноземне судно біля берегів Одещини.
Про це повідомляє прес-служба Військово-Морських Сил України.
Спеціалісти ВМС врятували екіпаж суховантажного судна Туреччини VICTRESS після атаки російського дрона. На борту перебували громадяни Єгипту, Туреччини та Індії.