Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Ще один свідок у справі Фаріон заявив, що Зінченко не схожий на її вбивцю
Сьогодні у Шевченківському районному суді Львова під час засідання у межах продовження розгляду справи В’ячеслава Зінченка допитали жінку-свідка, яка відвідувала брата, що жив поруч з місцем убивства, і бачила ймовірного вбивцю біля місця проживання мовознавиці.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з зали судових засідань.
«Інший хлопець вбив. Ви (суд – ред.) мені показали цього (Зінченка – ред.), а я вам сказала, що він не схожий на того, кого я бачила. Там, абсолютно, навіть ніс, губи – вони не схожі», – сказала свідок.
Також, за її словами, той, кого вона бачила, виглядав на 30-32 роки і у нього не було висипки на обличчі.
Крім того, свідок повідомила, що той, кого вона бачила, виглядала як наркозалежний, мав шрами на руках і просив у неї для себе одяг. За її словами, вона навіть бачила, як той приймав наркотичні речовини. При цьому, на запитання прокурора в який спосіб він це робив і на якій руці у нього шрами, свідок відповісти не змогла.
Також свідок зазначила, що бачила, як ймовірний вбивця спілкувався з Іриною Фаріон.
«Ця особа, мужчина, він теж спілкувався з нею. На лавочці він сидів, він з нею спілкувався. Потім вона пішла в квартиру (суддя уточнив, що у під’їзд – ред.) і він теж за нею пішов», – сказала свідок.
Також в межах засідання допитали кінолога, який працював зі службовим собакою на місці вбивства та експерта (через відеозв’язок), який проводив порівняння фото та відеоматеріалів, на яких зображений ймовірний вбивця Ірини Фаріон, з фотографіями обвинуваченого Зінченка.
Зокрема, експерт підтвердив висновок проведеної ним судово-портретної експертизи зображень обох осіб. За його словами, аналіз особливостей обличчя та інших частин тіла особи на фото і відеоматеріалах з місця вбивства мовознавці та анатомічних особливостей обвинуваченого, дали йому підстави зробити висновок про схожість цих двох осіб.
Також під час засідання обвинувачений Зінченко повідомив, що відмовився від послуг одного з трьох адвокатів.
Наступне засідання у справі про вбивство Ірини Фаріон відбудеться 16 грудня о 14:00.
Як повідомляв Укрінформ, новий свідок у справі Фаріон сказав, що Зінченко не схожий на її вбивцю.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Ветеранську базу відпочинку на Одещині продали фірмі-новачку Анонси
Регіональне відділення Фонду державного майна України провів аукціон з приватизації базу відпочинку “Ракета”, розташовану в селі Лиман Лиманської громади Білгород-Дністровського району.
Згідно з інформацією оприлюдненою в системі Прозорро.Продажі, учасник аукціону був один – товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест Хаус Плюс”.
Компанія запропонувала 1 мільйон 621,2 тисячі гривень при стартовій ціні – 1 мільйон 328,4 тисячі гривень.
Балансоутримувачем бази відпочинку є громадська організація “Всеукраїнська спілка інвалідів війни в Афганістані та інших локальних конфліктів”. База відпочинку “Ракета” складається з: основної будівлі загальною площею 453,4 квадратного метра, п’яти тимчасових будівель загальною площею 150,5 квадратного метра, вбиральні площею 41,9 квадратного метра, резервуара площею 11,9 квадратного метра, огорожі загальною протяжністю 377 метрів.
За даними сервісу YouControl, ТОВ “Інвест Хаус Плюс” зареєстроване у січні 2025 року. Кінцевим бенефіціарним власником є киянин Євген Богуславський. Це була вже не перша спроба продати цю базу відпочинку. У січні 2024 року Фонд держмайна вже виставляв цю базу на аукціон.
Також Фонд державного майна України провів аукціон з приватизації бази відпочинку “Наука” в Одеській області загальною площею 789,9 квадратного метра.
У вересні Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях продало дитячий оздоровчий центр “Юний судноремонтник” в Одесі.
У торгах за об’єкт змагалися шість учасників. У порівнянні зі стартовою ціною відбулося зростання вартості у 4,9 раза. Стартова ціна складала 14 мільйонів 207,9 тисячі гривень.
Суспільство
Мінекономіки продовжило прийом заявок на гранти для виноробів Одещини
Прийом заявок на грантову підтримку малих виноградарів і виноробів Одеської області продовжено до 30 листопада 2025 року.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає Укрінформ.
“Набір заявок продовжено з метою розширення допомоги якомога більшій кількості підприємців розвивати виробництво”, – йдеться у повідомленні.
Прийом заявок стартував 28 жовтня 2025 року і станом на 19 листопада 30 підприємців Одещини вже подали заявки на участь у програмі.
Як повідомлялося, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за фінансової підтримки уряду Італії надають можливість отримати грант у розмірі від 10 тис. до 25 тис. доларів США для малих виноградарів і виноробів, які обробляють від 2 до 50 гектарів. Сума буде залежати від обсягів виробництва та обґрунтованих потреб.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події6 днів agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса6 днів agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика7 днів agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство6 днів agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика7 днів agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова7 днів agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Усі новини7 днів agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени
