В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Співробітники Національного природного парку “Тузлівські лимани” знайшли впродовж тижня на узбережжі чотирьох загиблих дельфінів та ще двох поза межами нацпарку.
Про це повідомив колишній директор нацпарку Іван Русєв, який порівняв ситуацію із загибеллю дельфіеів у травні 2026 року з такою ж у равні 2022 року.
“На піщаному пересипу неподалік від нацпарка, виявлено вже чотири тіла чорноморських китоподібних: три азовки та одну білобочку. Крім того, ще двох загиблих азовок знайшли на пляжах Одеси. Там же, в Одесі, зафіксували ще двох живих азовок із нетиповою поведінкою – ймовірно, тварини контужені потужними шумами війни”, – розповів еколог.
Він зазначив, що у травні 2026 року став одним із наймасштабніших за кількістю застосованих засобів ураження. Війська рф здійснили хаотичні бомбардування дронами в перемішку з ракетами, зокрема запускаючи крилаті ракети типу “Калібр” з акваторії Чорного моря, а також БпЛА типу Shahed та балістичні ракети.
ЕКолог також не виключає, що ссавці загинули або були контужені від розривів бомб чи мін в окупованих російькою федерацією акваторіях моря Херсонської, Миколаївської областей та Криму, або ж у зоні нафтового забруднення Чорного моря поблизу російських портів Туапсе чи Новоросійськ, після чого течія принесла їх до берегів нашого національного парку.
“Можливо, тварини загинули й через отруєння згустками нафтопродуктів. Таке явище ми спостерігали у минулому році, коли море винесло до нацпарку мертву афаліну, забруднену нафтою за майже 700 кілометрів звідси. До слова, останнім часом також виявлено близько 40 тіл китоподібних на чорноморському узбережжі Грузії”, – наголосив Іван Русєв.
Останій раз масована загибель дельфінів була помічена влітку 2025 року.
Анатолій — уродженець легендарного міста Вилкове, що на самому півдні Одещини. До великої війни його життя було спокійним і звичним для мешканця «української Венеції»: робота на Дунаї, рибальство та мирна праця. Проте з початком повномасштабного вторгнення чоловік змінив рибальські сіті на зброю, ставши на захист країни.
Свій бойовий шлях Анатолій розпочав у піхоті, де пройшов через найважчі випробування піхотних буднів. Згодом професійний розвиток привів його до підрозділу безпілотних систем 21-ї окремої механізованої бригади. Побратими описують його як надзвичайно спокійну та надійну людину, чия виваженість допомагає приймати правильні рішення навіть у критичних ситуаціях.
Саме за таку рішучість воїн отримав почесну відзнаку Головнокомандувача ЗСУ — «Золотий Хрест». Нагородою відзначили героїчний вчинок Анатолія: під час виконання складного завдання в Курській області він зміг евакуювати пораненого побратима з-під вогню. Ця відзнака стала символом його мужності та відданості найвищій цінності — людському життю.
