В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
У прогнозі бюджету Херсонської громади на 2027–2029 роки загальний обсяг коштів скоротився майже на п’яту частину через обнулення двох ключових воєнних дотацій. Попри очікуване зростання власних доходів міста на 12–15%, скасування державних трансфертів змушує суттєво урізати видатки на ЖКГ та цивільний захист.
Основним джерелом надходжень для бюджету громади залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Він забезпечуватиме понад 75% доходів загального фонду: у 2027 році очікують отримати близько 1,01 млрд грн, а до 2029 році ця сума має зрости до 1,39 млрд грн.
Водночас загальний обсяг бюджету громади з урахуванням трансфертів у 2027 році прогнозують у 2,1 млрд грн. Це майже на п’яту частину менше за затверджений бюджет на 2026 рік – 2,59 млрд грн, і менше за фактичний обсяг бюджету 2025 року – 2,94 млрд грн.
Прогнозоване падіння не гарантує реального скорочення державних надходжень майже вдвічі, адже Бюджетна декларація на 2027–2029 роки ще не має остаточного розподілу міжбюджетних трансфертів. Розробники документа пояснюють це непередбачуваністю держполітики, тому в розрахунках використали лише гарантовані показники, тоді як фінальні суми допомоги визначатимуть під час ухвалення щорічних бюджетів.
Кошторис Херсонської МВА як головного розпорядника коштів також потребує уваги. Якщо на 2026 рік адміністрації передбачили 45,7 млн грн, то в розрахунках на 2027–2029 роки її фінансування вказане на рівні нуля. Документ не містить обґрунтування такого рішення, що може вказувати як на майбутнє переформатування чи зміну моделі утримання апарату, так і на ймовірний технічний огріх у розробці прогнозу.
Раніше у Херсоні заклали 400 мільйонів на закупівлю мобільних укриттів. Заплановане буде здійснено в рамках програми захисту населення та території громади від надзвичайних ситуацій на 2026–2028 роки.
Ще понад 43,1 мільйона гривень передбачили на засоби зв’язку, обладнання та матеріали для укриттів. На розвиток і технічну модернізацію місцевої системи централізованого оповіщення заклали понад 26,1 мільйона гривень.
Крім того, 4,6 мільйона гривень планують витратити на поповнення матеріального резерву, а майже 4 мільйони — на системи оповіщення у захисних спорудах.
У мережі з’явилися відео двох конфліктів між підлітками, які сталися в різних районах Одеси.
На першому відео кілька дівчат б’ють ровесницю. Одна з учасниць тримає потерпілу за руки, поки інша завдає їй ударів по обличчю. Інші стоять поруч і підбурюють нападниць.
Інцидент стався ввечері 8 серпня у Хаджибейському районі. Поліція вже встановила його учасників.
Ще одна бійка сталася 13 серпня у Київському районі. На кадрах видно масову сутичку між дівчатами, за якою спостерігали інші підлітки.
Наразі правоохоронці встановлюють усіх учасників другого конфлікту та з’ясовують обставини події.
