В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила сприйняття України у Німеччині, а в німецькій історіографії відбувається поступове переосмислення багаторічного ототожнення Радянського Союзу виключно з Росією.
Про це заявила в коментарі власному кореспонденту Укрінформу німецька історикиня, фахівчиня з історії Східної Європи Ута Ґерлант.
“Повномасштабна війна Росії проти України змінила сприйняття у Німеччині. Багато людей, які раніше майже нічого не знали про Україну, сьогодні значно краще поінформовані про країну, ніж раніше. Крім того, багато німців мають контакти з українцями, які тепер живуть тут. Отже, Україна більше не є “білою плямою”, – сказала Ґерлант.
За її словами, дедалі більше німців усвідомлюють, що Україна особливо сильно постраждала від нацистських злочинів у роки Другої світової війни.
“Багатьом людям тут стало зрозуміло, що Україна також особливо масово постраждала від нацистських воєнних злочинів. Хоча я не можу сказати, якою є частка тих, хто має більш диференційовані знання про Україну”, – зазначила історикиня.
Ута Ґерлант
Вона додала, що до повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Україна фактично залишалася маргіналізованою в німецьких академічних дослідженнях, проте зараз ситуація змінюється.
“До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна в дослідженнях Східної Європи в німецьких університетах була маргіналізована або ігнорувалася, як із соромом визнав історик Карл Шльоґель. Нині ж Україна в історіографії Другої світової війни чітко сприймається як окрема жертва та як суб’єкт, хоча ще потрібно провести дуже багато досліджень”, – заявила Герлант.
Водночас історикиня вказала на серйозну проблему у повсякденній мові, де “українське” все ще часто зникає за “російським”, яке помилково використовують як синонім до “радянського”.
“Зазвичай говорять про російських жертв нацизму, російський полон, російських визволителів. Це є проблемою, оскільки спотворює сприйняття. Українська та інші нації при цьому стають невидимими”, – зазначила Ґерлант.
Вона також вказала на викривлення історичного сприйняття, коли позитивні дії приписуються росіянам, а українців пов’язують передусім із колаборацією: “До цього додається те, що позитивні дії, як-от опір німецькій окупації, більше приписуються росіянам, тоді як українців часто пов’язують із колаборацією, яка існувала й серед інших радянських народів, включно з російським”.
За словами фахівчині, саме ця “прогалина у свідомості” створює простір для російської пропаганди, яка намагається знайти виправдання агресії проти України під виглядом “антифашизму”.
“У цій прогалині у свідомості пропаганда може діяти ефективно: злочинна агресивна війна Росії перевизначається як антифашистська, яку нібито потрібно вести проти “фашистського режиму” в Україні”, – заявила історикиня.
Вона зауважила, що це перекладання провини “має щось особливо підступне” – частина німецького суспільства, яке несе історичну відповідальність за нацистські злочини, у результаті може солідаризуватися “з нинішнім російським агресором, який атакує своїх колишніх українських побратимів у боротьбі проти нацистської Німеччини”.
За її словами, така позиція просувалася, зокрема, під час акцій, організованих ультралівою партією BSW: “Ця солідаризація з Кремлем на демонстраціях, які організовувала BSW, навіть подавалася як “дружба народів”, хоча є прямою протилежністю цьому. Підтримка ж України паплюжилася натомість як “розпалювання війни” – ніби це Україна є агресором, а війна закінчилася б, якби вона здалася”.
Водночас Герлант підкреслила, що у Німеччині є доступ до об’єктивної інформації та значна підтримка України. “Ця пропаганда діє дестабілізуюче, заплутує та залякує. Але об’єктивна інформація доступна, і в Німеччині існує велика солідарність з Україною. Тож ми маємо тут одночасно і нерішучість, і рішучість у підтримці України”, – резюмувала вона.
У селі Кам’янське на Одещині за кошти Євросоюзу планують збудувати протирадіаційне укриття для ліцею вартістю понад 38 мільйонів гривень. Підряд без конкурсу отримала компанія, яка фігурувала у розслідуваннях про ймовірне завищення цін та схеми навколо Енергоатому.
Відділ освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради завершив тендер на будівництво захисної споруди для Кам’янського ліцею у Болградському районі Одеської області. На реалізацію проєкту передбачили понад 38,2 мільйона гривень. Роботи фінансуватимуть у межах програми Ukraine Facility за підтримки Євросоюзу.
СКРИНШОТ: Prozorro
Йдеться про спорудження укриття на території навчального закладу на вулиці Бориса Топора, 52 у селі Кам’янське. Завершити будівництво мають до 31 грудня 2026 року.
Очікувана сума закупівлі перевищувала 38 мільйонів гривень. Участь у тендері взяла лише одна компанія — ТОВ-фірма “Кортакоз”, яка запропонувала виконати роботи за 38 мільйонів 233 тисячі 488 гривень. Саме її й визначили переможцем.
Тендер оголосили 3 квітня 2026 року, а тендерні пропозиції відкрили 24 квітня. Замовником виступив Відділ освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради. У документації зазначено, що проєкт реалізують у межах Плану України для фінансування ЄС за інструментом Ukraine Facility, який спрямований на підтримку відновлення та розвитку держави.
СКРИНШОТ: Prozorro
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ-фірма “Кортакоз” була зареєстрована у Рівному у 1993 році зі статутним капіталом 1 тисяча гривень. Основний напрям діяльності компанії — будівництво житлових та нежитлових будівель. Її власниками є Андрій Мошанецький, Роман Кононюк, Віктор Марчук та Олексій Огонь.
З 2017 року компанія заробила на державних тендерах понад 2,7 мільярда гривень. Найбільший дохід фірма отримала у 2025 році — понад 786 мільйонів гривень.
Компанія також неодноразово потрапляла у поле зору журналістських розслідувань. Зокрема, у лютому цього року видання Politerno писало, що після гучної корупційної справи “Мідас” та заяв влади про перезавантаження наглядових рад енергетичних компаній триває боротьба за вплив на АТ “НАЕК “Енергоатом”.
СКРИНШОТ: YouControl
Йдеться про підприємство, яке виробляє близько 60% електроенергії в Україні та оперує сотнями мільярдів гривень. За даними журналістів, під виглядом “оновлення” окремі групи впливу намагались призначити на керівні посади людей із сумнівною репутацією. Серед фігурантів матеріалу згадувався керівник Рівненської АЕС Павло Павлишин.
Одним із центральних епізодів розслідування називали можливе системне виведення коштів через пов’язані компанії. Однією з таких структур медіа вказували ТОВ “Кортакоз”, яке фігурує у справі так званого “Енергоатом-гейту”. За версією слідства, компанія могла використовуватись як “прокладка” для виведення державних коштів через завищення цін у 2–3 рази. За даними правоохоронців, отримані готівкові кошти могли спрямовуватись на хабарі, а зв’язки бенефіціарів “Кортакозу” ведуть до найближчого оточення Павлишина.
Торік фахівці DOZORRO також звернули увагу на ймовірно завищені ціни на будівельні матеріали у кошторисах ТОВ “Кортакоз”. За їхніми оцінками, це могло призвести до переплати у 6 мільйонів гривень під час утеплення двох шкіл у Рівному. Частину будматеріалів у документації вказували без виробника та маркування, однак навіть у порівнянні з пропозиціями різних виробників їхня вартість залишалась вищою.
Також протиаварійні роботи в історичній будівлі Одеси віддали компанії з неоднозначною репутацією. Раніше фірма вже фігурувала у справі про можливі зловживання під час ремонту укриття навчального закладу.
У Білгород-Дністровській районній державній адміністрації відбулася урочиста церемонія вручення високої державної нагороди мешканцю села Приморське Сергіївської громади Вячеславу Степановичу Добрянському. Старший сапер 808-го окремого полку підтримки Сил підтримки ЗСУ був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня згідно з Указом Президента України за особисту відвагу та бездоганне виконання військового обов’язку в умовах ризику для життя.
Бойовий шлях Вячеслава Степановича став прикладом неймовірної стійкості: він неодноразово здійснював розмінування територій під прямим вогнем противника, що дозволяло успішно евакуювати поранених бійців і пошкоджену техніку, а також уникати зайвих втрат серед особового складу. Трагічний і водночас героїчний епізод стався у вересні 2022 року поблизу населеного пункту Роботине на Запоріжжі. Після того як сапер успішно розчистив вулицю від мін для проходу наших підрозділів, у нього поцілила снайперська розривна куля. Внаслідок цього важкого поранення воїн втратив кінцівку, проте його самовідданість допомогла зберегти життя багатьом побратимам. Представники РДА підкреслили, що ця нагорода є символом загальнонаціональної вдячності за мужність і незламний характер захисника, який боронив суверенітет України на найнебезпечніших ділянках фронту.
