Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Понівечена внаслідок масованої комбінованої російської атаки будівля Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”, оповита чорним димом, Київ, 15 червня 2026 року.
Пожежна техніка біля пошкодженого внаслідок масованої російської комбінованої атаки Успенського собору Києво-Печерської лаври, Київ, 15 червня 2026 року.
Приміщення Успенського собору Києво-Печерської лаври, на даху якого внаслідок масованої російської комбінованої атаки виникла пожежа, Київ, 15 червня 2026 року.
Рятувальник працює на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, де внаслідок масованої російської комбінованої атаки виникла пожежа, Київ, 15 червня 2026 року.
Деформований вибуховою хвилею старовинний позолочений хрест і шматки обпаленої металевої обшивки лежать на площі біля Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври, куди під час масованої атаки на столицю у ніч на 15 червня влучив російський безпілотник, Київ, 16 червня 2026 року.
Руїни будівлі на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка після масованого комбінованого російського обстрілу, Київ, 15 червня 2026 року.
Пошкоджений унаслідок російського масованого обстрілу купол Будинку органної та камерної музики (колишньої Брянської церкви), Дніпро, 15 червня 2026 року.
Люди проходять повз багатоповерхівку, понівечену внаслідок російського масованого комбінованого обстрілу, на території одного з житлових комплексів, Київ, 15 червня 2026 року.
Рятувальник гасить пожежу, що виникла в пошкодженому внаслідок російського обстрілу ударними безпілотниками Харківському художньому музеї, Харків, 14 червня 2026 року.
Рятувальники на місці ліквідації наслідків російського обстрілу ударними дронами триповерхового житлового будинку, Запоріжжя, 16 червня 2026 року.
Жінка, яка постраждала внаслідок російського обстрілу ударними дронами, Запоріжжя, 16 червня 2026 року.
Наслідки влучання російського ударного дрона у дев’ятиповерховий житловий будинок, Краматорськ, Донецька область, 16 червня 2026 року.
Приміщення пошкодженого внаслідок російського масованого обстрілу Дніпровського індустріального коледжу, Дніпро, 15 червня 2026 року.
Чоловік несе розбиту віконну раму під час прибирання території Національної кіностудії імені Олександра Довженка, пошкодженої внаслідок масованого російського обстрілу столиці 15 червня, Київ, 19 червня 2026 року.
Учасники заходу, в межах якого представники профільного військового відомства, що займається вивченням і аналізом засобів повітряного нападу, показали збиті та перехоплені російські безпілотні літальні апарати (БпЛА) різних типів та розповіли про особливості їхнього застосування, в Українському національному інформаційному агентстві “Укрінформ”, Київ, 11 червня 2026 року.
Комунальник натягує між стовпами опорний трос для майбутнього антидронового купола, Запоріжжя, 18 червня 2026 року.
Процес змотування розпеченої сталевої смуги у рулон на підлоговому намотувачі безперервного тонколистового стану гарячої прокатки “1680” у цеху гарячої прокатки металургійного комбінату “Запоріжсталь”, Запоріжжя, 28 травня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Спроба розв’язати питання з військовим розшуком через знайомства у ТЦК завершилася вироком суду в Миколаєві. Продавець будівельного гіпермаркету намагався заробити на призовниках.
Про це повідомив Інтент з посиланням на вирок Інгульського районного суду Миколаєва.
Як встановили слідчі, наприкінці 2025 року один із працівників системи комплектування та рекрутингу, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, запропонував організувати схему отримання грошей від громадянина, який перебував у розшуку в системі “Оберіг”. До реалізації плану залучили продавця-консультанта одного з будівельних гіпермаркетів Миколаєва.
Виявилось, що спільники отримали інформацію про перебування чоловіка в розшуку та надіслали йому відповідне підтвердження через месенджер. Після цього йому повідомили, що проблему можна вирішити за гроші, використовуючи нібито вплив на посадових осіб, які мають доступ до відповідних рішень.
У лютому 2026 року обвинувачений зустрівся з чоловіком у приміщенні гіпермаркету “Епіцентр” у Миколаєві та озвучив суму — 500 доларів США. За ці кошти він пообіцяв посприяти у знятті клієнта з розшуку та вплинути на рішення уповноважених службовців. Згодом гроші були передані, а частину отриманого хабаря — 200 доларів — чоловік віддав своєму спільнику.
Під час розслідування підозрюваний визнав провину, співпрацював зі слідством та погодився викривати інших учасників схеми. Саме це стало підставою для укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокуратурою.
Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. В результаті йому призначили узгоджене сторонами покарання — штраф у розмірі 51 тисячі гривень.
Окремо суд вирішив долю застави, яку за чоловіка внесла його дружина. Майже 100 тисяч гривень після набрання вироком законної сили буде перераховано як благодійний внесок на рахунок однієї з військових частин для підтримки Збройних сил України. Відповідну заяву подала сама заставодавиця, а сторони процесу не заперечували проти такого рішення.
У травні у Миколаєві суд обрав запобіжний захід інструктору відділення рекрутингу та комплектування, якого підозрюють у схемі вимагання хабаря за розв’язання питання із ТЦК. За даними слідства, чоловік разом зі спільником вимагав 500 доларів за зняття військовозобов’язаного з розшуку.
Про це повідомляє Одеська ОВА.
Масштабний чемпіонат об’єднав бригади екстреної медичної допомоги з різних регіонів та країн. Учасники відпрацьовували сценарії, максимально наближені до реальних надзвичайних ситуацій — від швидкості реагування до злагодженої командної роботи.
Одеська команда показала впевненість у складних умовах і стабільно високий рівень професійних навичок.
За результатами змагань перемогу здобули парамедик Наталя Фролова, парамедик Євген Чебан та екстрений медичний технік Юрій Топчій.
Раніше УСІ писала, що в Одесі майже 80% хворих на грип і ГРВІ — діти.
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 150 мільйонів заощаджень й дарунки від родичів: що задекларували голови судів Одещини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Дніпрі відновили дві пошкоджені російськими обстрілами гімназії
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців