Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
“Щоденно ми затримуємо громадян, які хочуть незаконно перетнути кордон. І це відбувається на багатьох напрямках. В першу чергу, найбільше їх затримується на кордоні з Румунією та Молдовою”, – розповів Демченко.
За його словами, з осені кількість осіб, які намагаються незаконно покинути територію України, поступово зменшується порівняно з літнім періодом, але спроби порушень залишаються щоденними. Зменшення кількості спроб частково пов’язане з погіршенням погодних умов, але навіть узимку люди продовжують ризикувати життям, намагаючись перетнути кордон через річки чи важкодоступні гірські ділянки.
Демченко відзначив, що цьогоріч спостерігається збільшення спроб незаконно перетнути кордон на напрямку з Білоруссю.
“Станом на зараз таких порушників на ділянці кордону з Білоруссю було затримано майже 1400. Тобто фактично це менше, ніж на ділянках кордону з країнами Європейського Союзу, але, як бачимо, і на цьому напрямку також почалися спроби незаконно перетнути державний кордон”, – зауважив речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, правоохоронні органи протягом року викрили 420 злочинних груп, які спеціалізувалися на незаконному переправленні чоловіків за кордон.
Протягом 2025 року ситуація з водними ресурсами в окупованому Криму суттєво погіршилася. Згідно з останніми даними, наповнення водосховищ природного стоку скоротилося на 34 мільйонів кубометрів.
Про це повідомило ”Крим.Реалії”.
Станом на кінець грудня загальні запаси води в цих об’єктах становлять близько 100 млн кубометрів, що є критичним показником для забезпечення потреб півострова.
За даними моніторингу, які озвучив професор Ілля Ніколенко із так званого ”КФУ”, наповнення водосховищ природного стоку наразі рухається за низхідною кривою. Хоча до 24 грудня в об’єкти надійшло 4 млн кубометрів води, загальна динаміка залишається негативною. Протягом 2025 року загальні запаси зменшилися на 34 мільйони кубометрів, навіть з урахуванням усіх притоків, що свідчить про початок чергового циклу маловоддя.
На кінець грудня у водосховищах природного стоку вдалося закумулювати 88 мільйонів кубометрів води. Цей показник перебуває у критичній зоні між середньобагаторічним значенням, яке становить 132 мільйонів кубометрів, та історичним мінімумом у 35 мільйонів кубів. Для порівняння, на піку наповненості запаси сягали 224 мільйонів кубометрів (близько 88%), проте зараз система стрімко втрачає ресурс.
За прогнозами фахівців, поточний рівень води вказує на неминуче наближення до посушливого періоду. Оскільки наповнення водосховищ станом на кінець року є значно нижчим за середні показники, це створює суттєві ризики для стабільного водопостачання півострова в наступному сезоні, особливо для регіонів, що залежать виключно від природних опадів та стоку річок.
Особливе занепокоєння викликає стан Ізобільненського водосховища, яке є головним джерелом води для Алушти. Наразі воно заповнене лише на 19%, що становить приблизно 2,4 мільйони кубометрів. Динаміка притоків у грудні вкрай низька: за перші 24 дні місяця надійшло лише 586 тисяч кубів, а до кінця року очікується, що загальний грудневий показник не перевищить 757 тисяч кубометрів.
16 грудня Сергій Лисак зустрівся з молодіжною радою при Одеському міському голові. Про це пише «Пульс Одещини».
Молодь запросили долучитися до розробки Стратегії розвитку міста
Голова військової адміністрації Одеси Сергій Лисак повідомив, що хотів особисто познайомитися, поспілкуватися й почути ідеї.
«Молодь – покоління, яке відбудовуватиме країну після війни. Дякую кожному, хто залишається в Україні, продовжує навчання, волонтерську та громадську роботу. Це важливо.
Запросив молодих колег долучатися до розробки Стратегії розвитку міста – незабаром вона буде винесена на обговорення. Без їхнього бачення цей документ не може бути повноцінним.
Своєю чергою вони презентували Молодіжну стратегію Одеси. Вона розроблена відповідно до Національної молодіжної стратегії України до 2030 року та узгоджена з Європейською молодіжною стратегією (Engage – Connect – Empower).
Окремо говорили про роль молоді в соціалізації ветеранів, підтримці побратимів і родин. Переконаний: саме молодь є рушієм української культури, ідентичності та змін.
Обговорили ідею створення повноцінного молодіжного центру в Одесі.
Чекаю від молоді більше ініціатив і пропозицій. Готовий підтримувати», – мовиться в інформації С.Лисака.
♦ Вас може зацікавити:
• На Одещині сільрада запросила на стратегічну сесію старійшин громади
-
Політика1 тиждень agoГреція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
-
Усі новини1 тиждень agoЧому китайський ШІ кращий за американський — відповідь вас здивує
-
Україна1 тиждень agoРФ незаконно вивезла мирних жителів Грабовського — заява омбудсмена
-
Події1 тиждень ago«2000 метрів до Андріївки» потрапив до рейтингу найкращих фільмів року за версією The Guardian
-
Суспільство1 тиждень agoЗа час повномасштабної війни росіяни атакували 400 відділень «Нової пошти»
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ наступають у районі Гуляйполя — деталі
-
Війна1 тиждень agoШмигаль ознайомився із ситуацією на полі бою в районі Гуляйполя
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби