Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Окупанти оштрафували ведучу кримськотатарського токшоу та журналістку Анонси
Окупаційний суд у Сімферополі оштрафував кримськотатарську журналістку та журналістку Ленору Дюльбер на загальну суму 33 тисячі рублів (17 тисяч гривень). Рішення було прийняте за двома статтями: дискредитація російської армії та створення екстремістських матеріалів.
Про це повідомила громадська ініціатива ”Трибунал. Кримський епізод”.
Цьому рішенню передували події 4 грудня 2025 року, коли російські силовики провели обшук у її будинку в Судаку, вилучили комп’ютерну техніку та на деякий час вивезли журналістку до Сімферополя. Правозахисники переконані, що саме підготовка цих адміністративних протоколів стала формальним приводом для грудневого обшуку та затримання ведучої токшоу ”Меркез”.
Ленора Дюльбер – політологиня, соціологиня, журналістка та кримськотатарська активістка. Веде токшоу ”Меркез”, виступила співавторкою монографії-соціологічного дослідження ”Кримські татари в умовах трансформації політичного простору”.
Основою для звинувачень в екстремізмі стала наукова праця Дюльбер під назвою ”Кримські татари в умовах трансформації політичного простору”, яку силовики виявили у фондах Кримської наукової бібліотеки імені Франка. Окупанти стверджують, що в тексті монографії містяться ознаки виправдання діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та релігійної організації ”Хізб ут-Тахрір”. Водночас правозахисна спільнота наголошує на безпідставності таких закидів, оскільки дослідження є суто науковою роботою, а переслідування за ідеологічні переконання та наукову діяльність має ознаки злочину проти людяності.
Ситуація викликала різку реакцію в Україні, зокрема Комітет Верховної Ради з питань свободи слова офіційно засудив дії окупаційної адміністрації та закликав міжнародні інституції втрутитися у справу. На думку аналітиків, цей випадок є частиною системного тиску на інтелектуальну еліту кримськотатарського народу та спробою повністю зачистити інформаційний простір півострова від незалежних голосів.
Суспільство
Російський удар по Одещині: зруйнований будинок, постраждали мирні жителі
Ключові моменти:
- Російські дрони вночі вдарили по Одесі та області, пошкодивши житлову забудову й енергетичну інфраструктуру.
- Двоє мирних жителів отримали поранення.
- Один приватний будинок зруйновано повністю, щонайменше п’ять будівель зазнали пошкоджень.
- Аварійні служби наразі відновлюють електропостачання; тепло- та водопостачання відновлено.
Двоє людей отримали поранення
В ніч на 12 січня російські безпілотні літальні апарати знову нанесли удари по житлових районах та об’єктах енергетичної інфраструктури Одещини. Напади зачепили як житлові будинки, так і інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населених пунктів.
За повідомленням голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, унаслідок атаки двоє мирних мешканців зазнали поранень. Також постраждали кілька енергетичних об’єктів і одна адміністративна будівля. Повністю зруйновано один приватний будинок, ще принаймні п’ять житлових будівель отримали пошкодження різного ступеня.
Через удари низка населених пунктів тимчасово залишилися без електрики. Аварійні бригади працюють над відновленням енергопостачання. На цей час тепло- та водопостачання в регіоні вже відновлено, тривають роботи з ліквідації наслідків атак.
Нічна атака 12 січня пошкодила інфраструктуру та житлові будинки в Одесі. У Пересипському районі тимчасово відсутнє електропостачання. Для постраждалих організовано оперативний штаб із виплат компенсацій та пункт обігріву, у роботі якого беруть участь також міжнародні організації.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
-
Війна1 тиждень agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Усі новини3 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Війна5 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини7 днів agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
