Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Кабінет міністрів розподілив третю субвенцію розміром у 183 млн грн на оновлення 10 шкільних їдалень в регіонах.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Уряд затвердив третій розподіл коштів обсягом 183 млн гривень на оновлення шкільних їдалень. Фінансування отримають ще 10 шкіл у 10 областях, серед них і військові ліцеї», – йдеться в повідомленні.
Загалом спільними зусиллями держави, громад і міжнародних партнерів уже оновлено 1 668 харчоблоків – це понад 20% таких об’єктів по країні.
Свириденко нагадала, що оновлення шкільних їдалень є частиною системних змін у сфері шкільного харчування, розпочатих у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Вони передбачають системне оновлення обладнання, зміну норм харчування дітей та запровадження сучасного меню.
Метою реформи є забезпечення з 1 вересня 2026 року усіх учнів 1-11 класів безоплатними гарячими обідами.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів розподілив 421,1 млн грн субвенції з бюджету на облаштування 25 шкільних харчоблоків у громадах 15 областей.
Фото: ОП
Декларації 75 депутатів показали разючий контраст між багатомільйонними статками та повною відсутністю заощаджень у частини обранців. Майже половина всіх задекларованих активів зосереджена у руках лише трьох депутатів, тоді як восьмеро не вказали жодної гривні накопичень.
Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували статки найзаможніших і порівняли їх із показниками попереднього року.
Сукупний обсяг заощаджень, задекларованих 75 депутатами, сягнув 1,16 млрд грн. Водночас фінансовий розрив між обранцями виявився колосальним: майже половина цієї суми припадає лише на трьох депутатів. Натомість вісім представників депутатського корпусу — Аносов, Біб, Дерев’янко, Кобильніков, Мамутов, Орлов, Філонов і Чистякова — не задекларували жодних накопичень.
Найзаможнішим знову став Олег Кутателадзе, родинні активи якого оцінюються у 394,7 млн грн, із яких 383,4 млн грн належать особисто йому. Його кошти розміщені в банках України, Іспанії, Чорногорії, Грузії та Туреччини. Крім того, депутат зберігає значні суми готівкою — 400 тисяч євро та 100 тисяч доларів США. У декларації також вказані активи у турецьких лірах і британських фунтах.
Значна частина статків оформлена як позики: мільйони доларів і євро були надані синові, бізнесмену Андрію Ставніцеру, а також кільком компаніям та фізичним особам. Водночас Кутателадзе повністю закрив борг перед кіпрською компанією Hique Management Ltd, який перевищував 826 тисяч євро.
Друге місце посів Юрій Крук із родинними заощадженнями у 194,5 млн грн, що на 45% більше, ніж торік. Основу його капіталу становить готівкова валюта: понад 1,4 млн доларів США, сотні тисяч євро та ще кілька мільйонів гривень. Також депутат позичив значні суми своєму синові Владиславу та іншим особам.
Третім у рейтингу став позафракційний депутат Іван Фурсін із 87 млн грн активів. Попри значні заощадження, у нього також задекларовані серйозні фінансові зобов’язання — понад 52 млн грн і 3,4 млн доларів США боргів.
На четвертій позиції опинився Сергій Паращенко-молодший із 79 млн грн особистих накопичень. Він активно надавав позики іншим особам, однак і сам має десятки мільйонів гривень непогашених боргів. П’ятірку найбагатших замкнув представник “Європейської солідарності” Вадим Теплицький із 47,5 млн грн заощаджень.
Одразу після лідерів розташувалися Гінак із 36 млн грн та позафракційний Хачатрян із 31,7 млн грн. Останній задекларував подарунок на 15 млн грн, але не уточнив, кому саме передав ці кошти. Окремо увагу привертає фінансовий стан Паращенка-старшого: при заощадженнях у 36,8 млн грн його боргові зобов’язання перевищують 100 млн грн, що майже утричі більше за обсяг задекларованих активів.
Також традиційний сезон декларування доходів знову підсвітив фінансове життя народних обранців. Аналіз оновлених звітів обранців у Верховній Раді від Одеської області за 2025 рік показав, що п’ять найбагатших нардепів-одеситів задекларували 27 мільйонів гривень.
Суспільство
На Одещині чоловіка засудили до п’яти років ув’язнення за стрілянину на дитячому майданчику та напад
Вирок за стрілянину на дитячому майданчику
Жителя Білгорода-Дністровського засудили до п’яти років позбавлення волі за стрілянину поблизу дітей та за побиття знайомого. Потерпілий отримав тяжкі травми внаслідок нападу.
Обставини справи
- Місце події: Білгород-Дністровський.
- Покарання: 5 років ув’язнення.
- Обвинувачення: хуліганство із застосуванням зброї та нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Суд визнав чоловіка винним у скоєнні злочинів, що загрожували життю та здоров’ю оточуючих. Слідкуйте за правовими новинами на ТЕПЛОДАР.BIZ.UA.
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
-
Події1 тиждень agoУ Національному музеї історії України завершився освітній проєкт про доступні простори
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США