Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Проведення масових заходів у школах 1 вересня, зокрема урочистих лінійок, є небезпечним через ризик обстрілів з боку РФ.
Про це освітня омбудсманка Надія Лещик написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“З огляду на безпекову ситуацію в країні та реальні ризики, пов’язані з можливими обстрілами, хочу наголосити: проведення масових заходів, зокрема шкільних лінійок, 1 вересня та під час освітнього процесу є небезпечним. Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу “Повітряна тривога” забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно. Закликаю керівників закладів освіти: відмовитися від проведення масових урочистостей у закладах освіти. Організувати початок навчального року у форматах, що мінімізують ризики для учасників освітнього процесу”, – наголосила Лещик.
Також освітня омбудсманка закликала зосередити увагу на проведенні інструктажів з безпеки, перевірці готовності укриттів та психологічній підтримці дітей.
“Безпека дитини – це спільна відповідальність. Давайте зробимо так, щоб 1 вересня запам’ятався учням та батькам безпекою, турботою, спокоєм та впевненістю у власному захисті. Нехай навчальний рік розпочнеться безпечно”, – написала Лещик.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Міністерства освіти та науки, до навчального року готується понад 25 тис. закладів загальної середньої освіти.
У Первомайську мешканці опинилися в судах через старі борги за воду. Право стягувати ці борги приватний підприємець купив на аукціоні за 134 тисячі гривень – хоча номінальна сума заборгованості перевищувала 11,2 мільйона гривень.
Про це свідчать дані аукціону на “Прозорро.Продажі” та рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Як продали борги банкрута
31 березня 2025 року комунальне підприємство “Первомайськводоканал” визнали банкрутом. Щоб повернути частину коштів, ліквідатор виставив на продаж право вимагати заборгованість мешканців за комунальні послуги.
2 лютого 2026 року на “Прозорро.Продажі” відбувся аукціон з продажу цього портфеля боргів. Номінальна сума заборгованості становила понад 11,2 мільйона гривень, з яких 8,3 мільйона – борги звичайних мешканців.
Стартова ціна лота становила 6,7 мільйона гривень. Проте фінальна ціна продажу виявилася в десятки разів нижчою – близько 134,5 тисячі гривень. В аукціоні брав участь лише один учасник – фізичний підприємець Геннадій Галкін, який і став переможцем торгів.
Як зазначено в протоколі аукціону, заборгованість підтверджувалася лише довідкою та реєстром боржників – інших документів у ліквідатора не було.
Судова справа, яку виграв ФОП
Після придбання портфеля боргів у судах Первомайська зафіксували значну кількість позовів проти мешканців. В одному з них суд задовольнив вимоги нового кредитора.
Йшлося про жінку, яка отримала квартиру в спадок після смерті родички. Разом із майном до неї перейшов і борг за комунальні послуги в розмірі 1382,14 гривні, накопичений з вересня 2021 по березень 2023 року.
Суд наголосив: право власності передбачає й обов’язки, тому спадкоємиця повинна оплачувати комунальні послуги за успадковане житло. Відповідачка не з’явилася на засідання і не надала заперечень.
У підсумку з жінки стягнули 1382,14 гривні основного боргу, 370,38 гривні інфляційних втрат, 100,99 гривні трьох відсотків річних та 1331,20 гривні судового збору – загалом 3184,71 гривні.
Справа, яку ФОП програв
В іншому випадку суд відмовив підприємцю в задоволенні позову. Він вимагав з іншої мешканки Первомайська 1712,49 гривні, з яких 1296,93 гривні – нібито борг за воду.
Спочатку позивач заявляв, що борг виник з вересня 2021 по лютого 2022 року, але вже під час розгляду справи змінив період – на березень 2022-лютий 2023 року.
Жінка заперечила заборгованість і заявила, що вчасно платила за послуги. Ключовим питанням стали показники лічильника.
За документами, до березня 2022 року жінка сплачувала за воду, а станом на квітень 2022 року навіть мала переплату 108 гривень. 14 березня 2022 року лічильник показував 173 кубометри. Після цього показники не передавалися, тому “Первомайськводоканал” самостійно розрахував, що жінка нібито використала ще 29,61 кубометра – звідси й з’явився борг.
Проте 25 січня 2025 року працівник “Первомайськводоканалу” під час звірки зафіксував інший показник – 168 кубометрів. А в травні 2026 року нове комунальне підприємство повідомило суду, що заборгованості за цією адресою немає взагалі, а показник лічильника становить 174 кубометри.
Суд дійшов висновку, що позивач не довів реальний обсяг спожитої води, і 3 липня 2026 року повністю відмовив ФОП у стягненні 1712,49 гривні.
У Києві нещодавно відбувся Чемпіонат України з пляжного волейболу серед юнаків та дівчат вікової категорії до 14 років. Ці престижні змагання пройшли на території Академії пляжних видів спорту Sunrise, яка стала спортивною ареною для кращих молодих спортсменів країни.
Учасники та результати
За нагороди першості боролися:
- 20 команд юнацького складу;
- 32 колективи дівчат.
Учасники представляли різні регіони України, що підтверджує загальнонаціональний масштаб турніру. Серед переможців значні успіхи продемонстрував дует спортсменів з Одеської області, який посів друге місце та здобув срібні медалі змагань.
Цей чемпіонат став важливою подією у спортивному житті молоді, сприяючи розвитку пляжного волейболу на національному рівні та створенню умов для виявлення і підтримки талановитих спортсменів.
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду