Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Командувач Нацгвардії України генерал-майор Олександр Півненко відвідав Хмельницьку АЕС та підрозділи НГУ, які забезпечують охорону об’єктів критичної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Нацгвардія.
Командувач Нацгвардії перевірив роботу підрозділів, що охороняють Хмельницьку АЕС / Фото: НГУ
1 / 7
Під час зустрічі з генеральним директором ВП «ХАЕС» Андрієм Козюрою Півненко обговорив питання стабільної роботи одного з ключових енергетичних підприємств країни, а також подальше посилення й розвиток підрозділів, залучених до охорони та оборони станції.
Зазначається, що підрозділи Нацгвардії постійно нарощують спроможності, удосконалюють систему захисту стратегічних об’єктів, підвищують професійний рівень особового складу та ефективно забезпечують прикриття повітряного простору.
«Захист і безперебійна робота Хмельницької АЕС – наш спільний пріоритет. В умовах війни від ефективної взаємодії між усіма складовими сектору безпеки та оборони з керівництвом стратегічних підприємств залежить енергетична стійкість України. Важливу роль у посиленні підрозділів відіграє тісна співпраця з Хмельницькою атомною електростанцією, яку ми й надалі будемо розвивати», – зазначив Півненко.
Також командувач НГУ відвідав військовослужбовців 36 Подільського полку. Він ознайомився з актуальними потребами, матеріально-технічним забезпеченням та організацією підготовки особового складу, поспілкувався з гвардійцями і командирами, які виконують завдання із забезпечення безпеки як у населених пунктах, так і на фронті.
«Розвиток, модернізація та всебічне забезпечення підрозділів Національної гвардії України залишаються серед ключових пріоритетів. Наш обов’язок – створити для військовослужбовців усі необхідні умови для ефективного виконання завдань із захисту держави. Дякую кожному військовослужбовцю НГУ за відданість службі, професіоналізм, незламність духу та щоденну роботу заради безпеки України», – додав командувач Нацгвардії.
Як повідомляв Укрінформ, у Генштабі ЗСУ поінформували, що 7 червня 2026 року о 02.10 зафіксували пряме влучання ворожого ударного БПЛА у будівлю приймання контейнерів Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива АТ “НАЕК “Енергоатом” поблизу населеного пункту Буряківка Київської області. Відстань до ЧАЕС близько 15 км.
Виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився виділити кошти на утримання та реконструкцію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк “Дюківський сад”.
Відповідне розпорядження оприлюднила пресслужба мерії.
Йдеться про кошти з міського фонду охорони навколишнього природного середовища міста Одеси й про суму у 522 тисячі гривень. Департаменту фінансів доручили простежити, за тим, аби ці кошти отримав департамент екології.
Дюківський сад розташований на стику двох досить колоритних історичних районів Одеси: Молдаванки та Слобідки. З цією місцевістю пов’язано багато історій. У 1789 році саме тут, у Водяній балці, де Рібас із козацькими полками провів ніч перед штурмом Хаджибея 14 вересня. При цьому історичні джерела вказують на джерело з гарною водою, якою вгамовували спрагу козаки напередодні битви за Хаджибей. Джерела в парку існують і зараз. Вони наповнюють водою створені на його території ставки.
Парк розташований на трьох рівнях: нижньому — вздовж вулиці Балківської, середньому — на самому схилі балки (не дуже крутому, місцями зі штучними терасами) і верхньому — плоскому. Від головного входу веде алея, що перетворена на сходи із майданчиками, від яких відходять бічні алеї. Внизу, ліворуч від входу, достатньо великий поздовжній ставок (200 на 50 метрів) з острівком, що живиться від прісного джерела, який витікає зі схилу. Головна алея веде на центральний майдан із великим кам’яним павільйоном і ще деякими будівлями.
Закладений у 1810 році за наказом Дюка де Рішельє (на честь останнього й дістав назву), як сад його резиденції. На початку свого існування мав назву Рішельєвська дача, Рішельєвський сад, пізніше — Дюківський сад.
У листопаді 2024 року Одеська міська рада через суд намагалася розірвати орендний договір з приватною фірмою “Центр Катюша”. Йшлося про оренду земельної ділянки в Дюківському парку площею майже 25 гектарів.
У 2021 році Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру створила на публічній кадастровій карті інформаційний шар “Природно-заповідний фонд”, що містив інформацію про 7 тисяч 108 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 4,28 мільйона гектарів. Серед об’єктів був й “Дюківський сад”.
Фото: Олег Кіпер
Російські війська ввечері атакували Одесу ракетами та дронами. Внаслідок удару пошкоджено житлові будинки, школу та об’єкт інфраструктури, а комунальні служби всю ніч ліквідовували наслідки атаки.
Про це повідомили очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, начальник Одеської МВА Сергій Лисак та міська військова адміністрація.
Яких пошкоджень зазнала Одеса після атаки
За інформацією міської влади, в одному з районів Одеси пошкоджено об’єкт інфраструктури. Також вибухова хвиля пошкодила вікна у навчальному закладі та прилеглих житлових будинках.
У п’яти будинках вибило близько 50 вікон. Станом на 7:00 комунальні служби завершили першочергові роботи у житловому секторі.
У школі внаслідок удару пошкоджено ще 47 вікон. Через складність робіт на місце залучили спецтехніку для закриття пошкоджених отворів.
“Зараз продовжують працювати у школі – там пошкоджено 47 вікон. Через складність робіт залучили спецтехніку”, — повідомив Сергій Лисак.
За словами очільника Одеської МВА, кількість постраждалих після атаки зросла до чотирьох людей.
“На жаль, щойно стало відомо, що один з них помер. Лікарі до останнього боролися за його життя, але травми виявилися несумісними із життям”, — повідомив Сергій Лисак.
На місці події продовжують працювати екстрені служби та спеціалісти районної адміністрації, які проводять обстеження пошкоджених будівель та оцінюють масштаби руйнувань.
Нагадаємо
Росія увечері 25 травня завдала удару по Одесі. Спочатку повідомлялося про чотирьох постраждалих. Згодом стало відомо, що один із них помер у лікарні.
Читайте: На Одещині чоловіки підпалили вантажівку заради “легких грошей”
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Події3 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова6 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини6 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів про плани РФ послабити зв’язки України з низкою держав