Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Каховське водосховище відкрило шлях до відновлення степ…
Після зникнення Каховського водосховища на його території відновлюються не лише заплавні ліси Великого Лугу, а й кам’янисті та піщані степи. У результаті може сформуватися велика природна територія площею майже 300 тисяч гектарів, яка об’єднає різні екосистеми.
Про це розповів науковий співробітник біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, доктор біологічних наук, професор і член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу.
За словами науковця, до створення Каховського водосховища на прилеглих територіях були степові схили, піщані ділянки та інші природні середовища. Після затоплення частина цих територій опинилася під водою, а після її відступу на кам’янистих схилах залишилося вимите біле каміння.
Нині на цих ділянках поступово повертається степова рослинність. Відновлюються як кам’янисті, або петрофітні, степи, так і піщані, або псамофітні, де знову з’являються характерні для цих середовищ рослини.
Мойсієнко пояснив, що раніше біля берега водосховища росла вузька смуга водної рослинності, за якою розташовувалися степові схили, а далі — сільськогосподарські поля. Тепер на місці колишнього водосховища та прилеглих територіях формується значно різноманітніший природний комплекс.
Площа самого Каховського водосховища становила близько 215 тисяч гектарів. Якщо врахувати степові території навколо нього, до природного комплексу можуть увійти ще 50–70 тисяч гектарів. Таким чином, загальна площа території з потенціалом природного відновлення може наблизитися до 300 тисяч гектарів.
Науковець наголосив, що на тлі масштабного знищення природи внаслідок війни відновлення екосистем на місці колишнього водосховища є важливим компенсувальним чинником. Водночас формування нового природного комплексу означає повернення різноманіття середовищ, які раніше були затоплені.
У вересні в коментарі для Інтента професор Іван Мойсієнко розповів, що територія колишнього Каховського водосховища може стати найбільшим природно-заповідним масивом України.
Суспільство
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
У селі Нестоіта Куяльницької громади відкрили нову місцеву пожежну команду. Відтепер 10 вогнеборців чергуватимуть цілодобово, забезпечуючи оперативне реагування на надзвичайні ситуації та додатковий захист для мешканців 8 навколишніх населених пунктів.
Для ефективної роботи підрозділ повністю забезпечили пожежним автомобілем, сучасним обладнанням, бойовим одягом та необхідним спорядженням. У межах проєкту також відреконструювали приміщення депо, створивши належні умови для несення служби.
Створення пожежної команди стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу в межах міжнародного проєкту «Co-Resilience», спрямованого на підвищення стійкості громад до лісових пожеж у басейні Чорного моря. Проєкт успішно реалізували завдяки спільним зусиллям рятувальників, місцевої влади та громадськості.
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна4 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Усі новини1 тиждень agoПісля смерті колишньої Кличка зникла її каблучка за $500 тисяч (фото)
-
Одеса6 днів agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
