Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Синод Православної церкви України приєднав до лику святих Василівських мучеників Анонси

Published

on



Священний синод Православної церкви України ухвалив рішення щодо приєднання до лику святих Василівських мучеників – настоятеля церкви Різдва Христового села Василівки Миколаївської області ієрея Сергія Штенка та мирян Кирила Приймака і Прохора Бунчука.

Нові святі приєднані до лику як місцево шановані у Таврійській єпархії, а день їхньої пам’яті відзначатимуть 26 квітня.

Настоятель церкви та миряни були вбиті більшовиками 26 квітня 1922 року. Сергій Штенко народився у селі Хондаківка Херсонського повіту Херсонської губернії нині це село Новокондакове Снігурівського району, Миколаївської області. Після закінчення Одеської духовної семінарії в 1897 році був направлений до церкви Різдва Христового як псаломщик, потім був висвячений на диякона в цій самій церкві, а 1898 року — на священника.

Як повідомило видання Благовіст, під час більшовицької боротьби з церквами до села приїхав уповноважений, який мав вилучити церковне майно. В церкві вдарили в набат, селяни прийшли й не пустили уповноваженого до храму. Той у відповідь прирівняв це до селянського бунту й викликав озброєне підкріплення. Сергія Штенка, Кирила Приймака та Прохора Бунчука оголосили лідерами повстання та арештували. 

Їх повезли до Снігурівки, але дорогою на священника накинулися охоронці з шаблями й почали його рубати. Прохора Бунчука застрелили коли він намагався завадити цьому. Зрештою священнику вибили зуби, відрізали вуха, викололи очі, понівечили обличчя, потім розпороли живіт і намотали нутрощі на коловорот колодязя. Кирилу Приймаку відтяли голову. Після цього вбивці пішли, а селяни зібрали рештки загиблих й поховали й встановили надгробок, кий був зруйнований офіційною владою.  На початку 90 років на місці поховання встановили пам’ятник, а у 2004 році на місці вбивства, у снігурівській балці, поставили хрест.  


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Лікарня в Татарбунарах отримала допомогу від благодійників

Published

on



Лікарня в Татарбунарах отримала допомогу від благодійників



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.