Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Рятувальники гасять пожежу, що виникла внаслідок російського обстрілу ударними дронами, біля знищеної вантажівки на території місцевої автостоянки, Запоріжжя, 25 червня 2026 року.
Чоловіки несуть на ношах накрите простирадлом тіло 26-річної жінки, яка загинула на одному з пляжів унаслідок російського обстрілу, Одеса, 23 червня 2026 року.
Тіло людини, яка загинула унаслідок російського обстрілу КАБами, у салоні понівеченого автомобіля, Запоріжжя, 20 червня 2026 року.
Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) обслуговують пускову установку після стрільби та заряджають її новим боєкомплектом, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) ведуть реактивний вогонь по позиціях російських військ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Виїзд розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) на бойовій машині до вогневої позиції на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Технік запускає український розвідувальний безпілотний літальний апарат Raybird під час проведення аеророзвідки бійцями 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Броньований військовий автомобіль, покритий додатковим захистом від ударів російських FPV-дронів, їде дорогою, захищеною антидроновими сітками, Донецька область, 20 червня 2026 року.
Місцевий житель їде на велосипеді дорогою, захищеною антидроновими сітками, у прифронтовому Краматорську, Донецька область, 18 червня 2026 року.
Оборонне загородження зі спірального колючого дроту на тлі пошкоджених внаслідок російських обстрілів житлових будинків у прифронтовій Дружківці, Донецька область, 19 червня 2026 року.
Хірурги оперують пораненого військового у стабілізаційному пункті ОШБ НПУ “Лють” “Щит життя”.
Учасник першого військового K9-забігу DRYLAND CANICROSS із собакою долає дистанцію на Трухановому острові, Київ, 25 червня 2026 року.
Учасники змагаються під час відбіркового турніру проєкту “Південний сет” – всеукраїнського заходу з адаптивного великого тенісу для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок війни, Вишгород, Київська область, 25 червня 2026 року.
Чоловік на підіймальній платформі миє пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу і Мефодію, який тривалий час був закритий захисними конструкціями, у межах ініціативи “Тижні благоустрою історичних памʼяток Києва” напередодні Дня Конституції України на Михайлівській площі, Київ, 25 червня 2026 року.
Робітниця працює в полі фермера Володимира Матросенка з села Миколай-Поле Запорізького району, який вирощує розсаду томатів, перцю та баштанних, Запорізька область, 19 червня 2026 року.
Дівчата у вишиванках і вінках водять танок навколо купальського вогнища під час масштабного святкування Івана Купала “Купайла на Йвана” за автентичними українськими звичаями у козацькому селищі “Мамаєва Слобода”, Київ, 23 червня 2026 року.
Дівчата синхронно перестрибують тліючі жарини купальського вогнища під час святкування Купала у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Київ, 21 червня 2026 року.
Учасники Маршу рівності “КиївПрайд-2026”, який об’єднав представників та представниць української спільноти ЛГБТІК+, йдуть вулицею Володимирською, Київ, 21 червня 2026 року.
Учасниця гурту “ДахаБраха” Олена Цибульська виступає під час етнофестивалю “Заграва”, Київ, 20 червня 2026 року.
Дівчата займаються сапбордингом на Русанівському каналі під час спеки, Київ, 24 червня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Мазут і рослинну олію знову виявили на узбережжі Чорного моря в нацпарку «Тузлівські лимани»
Працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час обстеження морського узбережжя зафіксували нові осередки забруднення мазутом та рослинною олією.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв, – передає Еко.Район.
Фахівці зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення Росії негативний вплив на екосистеми Чорного моря став практично постійним.
Під час нещодавнього обстеження піщаного пересипу парку науковці виявили ділянки, де море періодично виносить на берег сліди забруднення. Серед них – осередки мазуту та рослинної олії, які залишаються в прибережній зоні.
За словами природоохоронців, хвильові процеси на узбережжі дуже активні. Тому вже за кілька днів забруднення можуть бути приховані під шаром піску або змиті морем. Водночас це не означає, що проблема зникає.
Екологи наголошують: навіть якщо забруднювачі не видно візуально, вони продовжують негативно впливати на морські екосистеми, живі організми та стан прибережних територій.
У нацпарку підкреслюють, що наслідки воєнного забруднення Чорного моря залишатимуться відчутними ще тривалий час і потребують постійного моніторингу та досліджень.
Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak
У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.
Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.
Які обмеження запроваджують у Криму
У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.
Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.
ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.
Читайте також:
Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.
Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.
“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.
Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.
Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників