Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Щоб українці поверталися, потрібно створити візію повоєнної держави

Published

on


Україна має вже зараз визначити, якою буде держава після війни, щоб люди, які виїхали за кордон, бачили перспективу повернення. Українська діаспора прагне брати участь у формуванні цієї візії та в ухваленні рішень про відбудову.

Про це голова Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) Ярослава Хортяні розповіла кореспонденту Укрінформу на полях міжнародної конференції «Українки світу в дії» у Лісабоні.

«Ми запитуємо українок з усього світу, чи повернуться вони. Й лунає чимало голосів, що так. Але щоб люди справді захотіли повернутися, їм потрібно показати візію майбутнього. Якою буде Україна після війни?» – сказала Хортяні.

За її словами, федерація розпочала цю розмову ще на конференції в Будапешті у 2024 році, куди запросила українок, змушених виїхати через війну. Обговорення продовжили на конференції в іспанській Малазі у 2025 році, після якої напрацювали дорожню карту дій.

Хортяні бачить повоєнну Україну демократичною державою, яка спирається на європейські принципи місцевого самоврядування. Важливою умовою відбудови вона назвала прозорий контроль за використанням міжнародної допомоги, та наголосила «українські організації за кордоном можуть долучитися до такого моніторингу завдяки своїм зв’язкам із партнерами в країнах проживання».

Водночас, наголосила вона, відбудова має відповідати потребам людей. Потрібна також програма, яка допоможе охочим повернутися до України та застосувати набутий за кордоном досвід. Для цього, на переконання голови СФУЖО, діаспора повинна мати повноцінний голос у владі.

«Я бачу Україну, в парламенті якої є і наша присутність. Раз вже є закон про множинне громадянство, то ми не просто за те, щоб мати український паспорт, але без прав, а за те, щоб ми могли брати повну участь і у процесах відновлення, відбудови України. Наша критика й наполегливість у діалозі з владою – це не конкуренція з нею. Ми говоримо не проти, а заради України. Наш голос має бути почутий», – наголосила вона.

Одним із практичних шляхів такої участі Хортяні назвала роботу в Альянсі діаспори з відновлення України, співголовою якого її нещодавно обрали.

За словами Хортяні, представниці СФУЖО вже працюють у тематичних групах Альянсу, зокрема над питаннями людського капіталу та регіонального відновлення. Тож вона сподівається, що напрацювання українських жіночих організацій будуть представлені на наступній Конференції з відновлення України, яка має відбутися у січні 2027 року в Таллінні.







У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова

1 / 16

Читайте також: Історія в коробці: як діаспора зберігає українську ідентичність

Як повідомляв Укрінформ, лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».

У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн.

Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Жителі, які залишили Олешки, розповіли про випадки смер…

Published

on



В окупованих Олешках на Херсонщині критична гуманітарна ситуація – у місті майже не залишилося їжі, а люди виживають, варячи портулак із власних городів. За повідомленнями, там уже є випадки голодної смерті.

Про ситуацію розповів журналіст Олег Батурін, який поспілкувався з мешканцями Олешок, що одними з останніх цього року виїхали з міста. Вони досі підтримують зв’язок зі знайомими, які залишаються в окупації.

За словами співрозмовників журналіста, місцевий ринок майже зник. Продукти там практично неможливо купити – їх можна лише виміняти. Люди збирають портулак на городах, варять його та їдять.

“В Олешках стає все гірше. Є вже випадки голодної смерті. “Базару”, на якому чогось купити майже неможливо – лише виміняти, майже теж немає. Люди рвуть портулак на городі, його варять і їдять”, – розповіли мешканці.

Вони також повідомили, що майже весь час сидять удома через страх виходити на вулицю. Зв’язок у місті дуже поганий і лише зрідка відновлюється.

Проте співрозмовники Батуріна не підтвердили повідомлення про те, що люди їдять собак або щурів. Журналіст зазначив, що через зруйновану інфраструктуру, заміновані дороги, небезпеку обстрілів і відсутність зв’язку мешканці можуть не знати, що відбувається в інших частинах міста.

Про критичну гуманітарну ситуацію в Олешках також заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації домогтися доступу до міста для доставки гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних.

За його словами, в Олешках бракує не лише їжі, а й ліків, чистої води, електроенергії та медичної допомоги. У таких умовах залишаються й діти.

Олешки були окуповані росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який наразі є природною перепоною між звільненою та окупованою частинами Херсонщини.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Понад 3 мільярди гривень єдиного податку отримали бюджети Одещини

Published

on


За сім місяців поточного року до місцевих бюджетів Одещини надійшло 3,1 млрд грн єдиного податку

Про це повідомили в пресслужбі ГУ ДПС в Одеській області.

«За січень – липень 2026 року суб’єктами господарювання Одещини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування сплачено до місцевих бюджетів 3,1 млрд грн єдиного податку. Це на 9,7 %, або на 0,3 млрд грн  більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – зазначив у повідомленні начальник Головного управління ДПС в Одеській області Юрій Гурський.

Із загальної суми, фізичними особами – підприємцями сплачено 2,1 млрд грн єдиного податку, що на 9,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Сільськогосподарські виробники — платники єдиного податку IV групи сплатили до бюджетів громад 0,6 млрд грн єдиного податку, що на 13 більше, ніж за січень — липень 2025 року.

Юридичні особи, які обрали ІІІ групу єдиного податку, сплатили 0,4 млрд грн, що на 5,6 % більше, ніж за 7 місяців 2025 року



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.