Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Керівництво компанії «Автомобільні дороги України» викрили на хабарі
Служба безпеки України та Національна поліція за сприяння керівництва державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» затримали заступника голови правління та керівника відділу цієї держкомпанії, які вимагали хабар за відчуження державного майна.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.
Розслідування встановило, що йдеться про майновий комплекс підприємства «Автомобільні дороги України» у Волинській області, котрий намагався придбати місцевий бізнесмен.
За 10 тисяч доларів посадовці обіцяли йому не створювати штучних перешкод під час продажу та приватизації вищеназваної нерухомості.
Правоохоронці поетапно задокументували злочини фігурантів і затримали їх після отримання одного із траншів.

Під час обшуків у затриманих вилучили мобільні телефони із доказами незаконної діяльності.
Посадовцям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.
Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як повідомляв Укрінформ, в Івано-Франківську за хабарництво судитимуть трьох викладачів університету.
Суспільство
Наживались на фермерах: ексчиновників Держпродспоживслужби з Миколаївщини судитимуть за хабарі Анонси
З листопада 2024 року керівник одного із секторів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області разом із підлеглим організували схему одержання хабарів від місцевих фермерів за перереєстрацію сільськогосподарської техніки.
Як розповіли у Миколаївській обласній прокуратурі, до так званого “пакета платних послуг” також входило і оформлення посвідчення тракториста-машиніста без проходження навчання та складання іспитів.
“Загалом задокументовано 15 епізодів одержання обвинуваченими неправомірної вигоди на суму понад 100 тисяч гривень”, – йдеться у повідомлені.
Правоохоронці кваліфікували їх дії як одержання неправомірної вигоди службовою особою та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.
Наразі обвинувальний акт щодо експосадовців скеровано до суду, а їх самих звільнили з органу державної влади.
Раніше ДБР повідомило про підозру ще херсонському правоохоронцю, причетному до корупційної схеми з продажу водійських прав. За даними слідства, він допоміг щонайменше трьом людям отримати посвідчення без навчання за гроші.
А на Миколаївщині суд розглянув клопотання поліції про тимчасовий доступ до документів і речей у кримінальній справі щодо розтрати на генераторах. За версією слідства, сільський голова Валерій Хоміцький розробив корупційну схему з привласнення бюджетних коштів. За даними слідства, він мав розгорнути Пунктів незламності у громаді, забезпечивши обігрів, електроенергі, воду та продукти. Втім, Хоміцький замість проведення публічних закупівель ухвалив рішення про перерозподіл бюджетних коштів.
Суспільство
Сезонні дощі в Одесі: на якому етапі модернізація міських мереж
Ключові моменти:
- Трагедія 30 вересня 2025 року в Одесі: загинуло 9 людей; питання інфраструктури досі не вирішені.
- Дмитро Жеман підкреслює, що системної модернізації зливової каналізації не проведено; замість практичних кроків — пошук винних.
- Через складний рельєф та систему водозборів під час сильних опадів вода традиційно стікає в пониження.
- Замулені та технічно слабкі мережі не витримують навантажень і перестають працювати.
- Без планової інфраструктурної роботи самі лише покарання посадовців ситуацію не виправлять; втрачається дорогоцінний час на усунення недоліків.
«Полювання на відьом» замість практичних рішень?
Ексвіцемер Одеси Дмитро Жеман у своєму дописі привернув увагу до підготовки міста до сезону дощів та згадав нищівну зливу 30 вересня 2025 року, під час якої загинуло дев’ять людей.
За його словами, у фокусі тоді були питання зливової каналізації, колекторів, буферних зон і необхідності впровадження системних інженерних рішень.
«Минуло майже пів року. На порозі весна, а отже — зовсім небагато часу до сезонних дощів. Ми знову витрачаємо час на обговорення: хто винен, кого посадити, кого звільнити. Емоційно триває «полювання на відьом», вимагаються покарання й гучні заяви. І майже не чути запитання „що робити?“, — зазначив ексвіцемер.
Жеман наголошує, що Одеса має складну мережу водозборів і численні пониження рельєфу, тож під час сильних дощів вода природно збирається в низинах. Якщо магістральні колектори не мають достатньої пропускної здатності або замулені — система перевантажується й фактично втрачає функціональність. Повторні випадки підтоплень свідчать про відсутність помітної системної роботи по всьому місту.
Він підкреслює, що догляд за зливовими мережами має проводитися не лише в реактивному режимі після трагедій, а регулярно — за чітким графіком. Проблемні ділянки потрібно модернізувати не «під камери», а на підставі інженерних і гідравлічних розрахунків. Місто, яке функціонує як «живий механізм», не може жити у постійному реагуванні на надзвичайні події — воно має працювати в режимі профілактики.
Дмитро Жеман попереджає: без затверджених регламентів, планування, професійних розрахунків і регулярного обслуговування ситуація не зміниться, незалежно від того, скільки посадовців притягнуть до відповідальності. У гонитві за винними втрачається найважливіше — відповідь на питання «що робити» і найцінніший ресурс — час на виправлення помилок.
Нагадаємо, одеський регіон весною 2026 року може опинитися серед територій із підвищеним ризиком підтоплень. Рівень води в окремих басейнах уже піднявся до близько 3,5 метра, і фахівці говорять не про тимчасовий сезонний сплеск, а про зміну водної реальності.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoУ Генштабі обговорили нарощування спроможностей Сил оборони з ураження ворога
-
Економіка1 тиждень agoАтака на Іран — в Ормузькій протоці зупиняються судна
-
Відбудова1 тиждень agoУ Канаді в листопаді відбудеться п’ята бізнес-конференція із відбудови України
-
Політика1 тиждень agoУкраїна продовжує підготовку зустрічі у тристоронньому форматі
-
Одеса1 тиждень agoПеретин кордону з Молдовою: нові правила для українських водіїв
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок для мами в гаражі — жінка показала, де живе її родичка
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
