Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Захисник, якого з ампутацією ніг після 491 дня на позиції евакуювали дроном, зробив перші кроки на протезах
Військовослужбовець Костянтин Власенко, який провів на бойовій позиції на Куп’янському напрямку 491 день і був евакуйований після тяжких поранень під час унікальної повітряної операції, зробив перші кроки на протезах.
Про це у Фейсбуці повідомив Всеукраїнський центр воєнної травми Superhumans, передає Укрінформ.
“Костянтин Власенко зробив перші кроки на протезах! За два тижні в Superhumans Lviv герой зробив те, чого ми так чекали разом із ним”, – написали в Центрі.
Підвівшись на протези, захисник зазначив, що не був при такому зрості 292 дні.
“Якби мені сьогодні віддали протези додому, завтра вже прибіг би сам сюди, я трошки нетерплячий”, – жартує герой.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня Верховна Рада підтримала направлення звернення до Президента щодо присвоєння Власенку звання Героя України.
Суспільство
На Одещині водіїв ловитимуть непомітні “фантоми”
з 16 листопада на дорогах Одеської області працюватимуть спеціальні автомобілі поліції “фантоми”. Вони контролюватимуть дотримання правил дорожнього руху, зокрема швидкісного режиму, насамперед на найбільш аварійних ділянках.
Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
За його словами, автомобілі “фантоми” зовні не відрізняються від звичайних машин, однак обладнані системами автоматичної фіксації швидкості. Вони можуть вимірювати швидкість транспортних засобів як під час руху, так і в нерухомому положенні.
Перевищення швидкості фіксується автоматично, без зупинки автомобіля порушника. Система контролює транспорт в обох напрямках — попутному та зустрічному.
Крім того, екіпажі “фантомів” реагуватимуть на інші небезпечні порушення правил дорожнього руху. Зокрема, йдеться про проїзд на червоний сигнал світлофора, перетин подвійної суцільної лінії та виїзд на зустрічну смугу. У таких випадках поліцейські можуть зупинити водія та притягнути його до адміністративної відповідальності.
Також із 16 листопада автомобілі “фантоми” патрулюватимуть дороги Львівської області.
Фантоми — це службові автомобілі патрульної поліції, зовні майже не відмінні від звичайних машин. Вони обладнані комплексами автоматичної фіксації порушень ПДР, які вимірюють швидкість транспорту під час руху або стоянки та розпізнають номерні знаки. Система контролює автомобілі в обох напрямках і може фіксувати перевищення швидкості без зупинки водія. Екіпажі також можуть виявляти інші небезпечні порушення та зупиняти порушників.
Суспільство
Дощі на Одещині гальмували сівбу озимих та жнива пізніх культур
Через дощову погоду сівба озимих зернових культур в господарствах Одеської області призупинялась, але завдяки ефективним опадам повсюдно зволожився орний шар ґрунту. На кінець жовтня запаси продуктивної вологи під посівами озимих культур в орному шарі ґрунту переважно становили 30–42 мм, що свідчить про достатнє, а в окремих випадках оптимальне забезпечення ґрунту вологою для нормального росту й розвитку рослин. У метровому шарі ґрунту на більшості обстежених площ вологозапаси перебували в межах 101–204 мм, що характеризувало загалом задовільний рівень вологозабезпечення посівів.
Про це йдеться в аналітичній довідці НААН.
Станом на 4 листопада площа посівів озимих зернових і зернобобових культур в господарствах області порівняно з попереднім періодом збільшилась на 40,4 тис. га і становить 411,8 тис. га. Сівбу озимих зернових культур слід продовжувати, так як врожайність їх навіть за сівби у листопаді може бути значно вищою за ярі зернові колосові культури.
Оптимальні строки сівби ріпаку озимого закінчилися ще на початку третьої декади вересня, але сільськогосподарські підприємства, ризикуючи, продовжують його сіяти – за останній тиждень площа посіву збільшилась на 9,2 тис. га і становила 207,4 тис. га (143% до прогнозу).
Дощові погодні умови дещо гальмували збирання пізніх сільськогосподарських культур. На 5 листопада в регіоні кукурудза на зерно обмолочена на 82 % від загальної площі збирання, соняшник зібраний на 93 % площ, соя – на 56 %. Продовжується збирання винограду. Збір проведено на 81,2 % площ, валовий збір становив 37,9 тис. тонн за урожайності 4,87 т/га.
В цілому, за даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, на Одещині погодні умови початку листопада були сприятливими для росту і розвитку озимих культур. На дослідному полі Одеської ДСДС інституту пшениця озима, висіяна 17 вересня після непарового попередника, має густоту 386 шт./м2, сформувала 3-4 бокові пагони та вузлові корені, висота рослин – 23-25 см; за сівби 25 вересня та 5 жовтня по пару – створила відповідно 392 і 412 шт./м2 рослин, спостерігається повне та початок кущення, висота рослин – 17-18 і 12-14 см відповідно.
На ранніх посівах спостерігається ушкодження головного пагону пшеничною мухою, цикадками та попелицею, що потребувало проведення хімічного захисту. В ячменю озимого за вказаних строків сівби рослини утворили 2-3, 1,5 і 1,1 пагони, висота рослин – 21, 19 і 16 см. У ріпаку озимого, посіяного 17 вересня, сформувалась розетка з 4-6-и справжніх листків. Але на таких посівах спостерігається забур’яненість та заселення ріпаковим листоїдом, що також вимагає негайної боротьби з ними.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Політика5 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство6 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
