Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Очільника Офісу генпрокурора просять ініціювати незалежний аудит САП

Published

on



Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до в.о. генерального прокурора Антона Ковальського з проханням ініціювати проведення незалежного аудиту САП.

Про це інформує пресслужба САП, передає Укрінформ.

Зазначається, що 4 листопада Європейська комісія оприлюднила звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС. У ньому наголошено на необхідності проведення зовнішнього незалежного аудиту САП для забезпечення належного контролю та нагляду за роботою органу.

У зв’язку з цим САП надіслала офіційне звернення до виконувача обов’язків генерального прокурора з пропозицією ініціювати формування Комісії для проведення незалежного аудиту.

«САП зацікавлена в тому, щоб отримати незалежну професійну оцінку нашої роботи. Аудит відзначить як наші сильні сторони, так і сфери, де ми маємо вдосконалитися. Регулярне проходження аудиту — запорука прозорості та підзвітності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перед суспільством», — цитує пресслужба керівника САП Олександра Клименка.

У відомстві нагадали, що закон «Про прокуратуру» передбачає проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності САП кожні два роки. Однак із часу набрання чинності відповідними положеннями закону процедуру формування комісії для проведення аудиту розпочато не було.

Аудит проводить комісія з трьох осіб, яких призначає генеральний прокурор за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, що надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

У САП наголосили, що готові надати Комісії усі необхідні матеріали, а рекомендації незалежних експертів врахувати під час стратегічного планування та подальшого розвитку інституції.

Читайте також: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП викрили схему з хабарями топпосадовцям СБУ, поліції й Офісу генпрокурора

Як повідомляв Укрінформ, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, у якому проаналізувала виконання критеріїв вступу до ЄС, оцінила прогрес у ключових реформах за період із вересня 2025-го до вересня 2026 року та окреслила орієнтири на наступний рік.

У сфері боротьби з корупцією відзначено прогрес у роботі спеціалізованих антикорупційних органів, а саме НАБУ, САП та ВАКС, які за оцінкою ЄК «продемонстрували високу операційну ефективність», розкривши низку резонансних справ високого рівня, серед яких прикладом наведено операцію «Мідас» у сфері енергетики та оборони.

Завданням для України у цій сфері ЄК вбачає ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на 2026–2030 рр.; розширення підслідності НАБУ; усунення процесуальних перешкод у Кримінальному процесуальному кодексі, зокрема скасування автоматичного закриття справ після закінчення строків досудового розслідування та перегляд строків давності); а також подальше зміцнення автономії НАБУ і САП.

Фото: facebook.com/anton.kovalsky



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Депутат одеської райради забув задекларувати активи

Published

on



НАЗК виявило в декларації депутата Одеської райради Руслана Сиротюка неправдиві відомості на понад 2,9 мільйона гривень. Розбіжності стосувалися нерухомості, автомобіля дружини, корпоративних прав та банківських рахунків.

Центр публічних розслідувань дослідив, що виявило НАЗК. 

Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряло декларацію Сиротюка за 2025 рік із 20 липня до 29 жовтня 2026 року. Довідку про результати повної перевірки датували 30 жовтня.

Найбільшу суму неправдивих відомостей — 1 мільйон 489 тисяч 200 гривень — НАЗК встановило у розділі нерухомості. Зокрема, депутат не задекларував вимощення площею 43,5 квадратного метра у Доброславі, а також зазначив неправдиві відомості про п’ять земельних ділянок, права власності на які припинилися або змінилися.

Читайте також: НАЗК виявило в декларації голови Фонтанки недостовірні дані на 4,1 мільйона

Окремі зауваження стосувалися майна дружини. У декларації автомобіль Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року оцінили у 385 тисяч гривень та вказали дату придбання 6 листопада 2020 року. Однак реєстр свідчив, що його придбали 15 грудня 2021 року за 100 тисяч гривень. При цьому Сиротюк особисто представляв продавця під час укладання договору.

Також НАЗК встановило, що депутат не задекларував продаж 50% корпоративних прав ТОВ “Амілор Груп” за 600 тисяч гривень. Крім того, він не відобразив передачу двох земельних ділянок до статутного капіталу цього товариства.

Ще 2 тисячі 581 гривню неправдивих відомостей стосувалися залишків коштів на рахунках в Ощадбанку та ПриватБанку. У декларації також неповно зазначили банківські рахунки дружини та доньки. Сиротюк пояснював частину розбіжностей помилками та обіцяв виправити інформацію в наступній декларації.

 Читати повну версію на сайті ЦПР: Земля та зниклий будинок: НАЗК виявило розбіжності у декларації депутата з Одещини

НАЗК встановило загальну суму неправдивих відомостей у понад 2,9 мільйона гривень. Водночас ознак незаконного збагачення та необґрунтованості активів агентство не виявило.


Анна Літман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одесса лидирует по количеству недемонтированных памятников Пушкину

Published

on


Одесса остается городом с самым большим количеством недемонтированных памятников Александру Пушкину в Украине. По данным общественной организации «Деколонизация. Украина», в городе сохранились три таких объекта.

Речь идет о бюсте возле здания городского совета, памятнике возле музея и бюсте на фасаде Одесского оперного театра.

Еще один памятник Пушкину сохранился в Татарбунарах. Таким образом, в Одесской области остаются всего четыре недемонтированных скульптуры писателя.

Для сравнения, по статистике организации, на остальной территории Украины, где не ведутся активные боевые действия, сохранился только один объект, связанный с Пушкиным, – барельеф в Киеве.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.