Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Улютін обговорив з новою керівницею ЮНІСЕФ Україна пріоритети співпраці
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін зустрівся з новою очільницею ЮНІСЕФ Україна Анн-Клер Дюфей і обговорив з нею питання подальшої співпраці.
Про це урядовець повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Провели зустріч із новою очільницею UNICEF Ukraine Анн-Клер Дюфей, щоб визначити пріоритети співпраці. За результатами першої зустрічі ми вже спрямували підтримку 6 500 гривень для сімей з дітьми з інвалідністю підгрупи А на прифронтових територіях через рахунок гуманітарного реагування і стійкості. Плануємо й надалі використовувати цей інструмент для прозорої та адресної допомоги населенню», – зазначив міністр.
За його словами, під час зустрічі йшлося і про співпрацю за програмою SPIRIT за підтримки Великої Британії та Світового банку, яка допомагає посилювати соціальні послуги в громадах і переводити пілотні рішення в системні. Уже зараз ці послуги охоплюють понад 20 тис. людей.
Міністр зазначив, що також триває координація з партнерами в межах Social Protection Donor Working Group, щоб допомога була узгодженою.
У незмінному фокусі залишається і розбудова системи психосоціальної підтримки та розвиток соціальних послуг у громадах, додав Улютін.
Як повідомлялося, за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Львові відкрили перший в Україні будинок сімейного типу для дітей з інвалідністю.
Суспільство
Не Катерина II: як козаки формували південь України та майбутню Одесу
22 квітня 2026 р. 19:03
0
Історія Одеси має значно глибше українське коріння, ніж прийнято вважати, і бере початок задовго до офіційної дати заснування міста. Козацькі діячі, зокрема Семен Палій та Петро Калнишевський, відіграли ключову роль у формуванні території сучасної Одещини.
Про значення козацької доби для історії міста розповів підполковник Сергій Цехоцький.
За його словами, зв’язок останнього кошового отамана Петра Калнишевського з південними землями України є комплексним — військовим, економічним і культурним.
Також постать Семена Палія має значно глибший зв’язок із територією сучасної Одеси, ніж це зазвичай уявляють. Хоча офіційною датою появи назви міста вважається 1795 рік, ще за століття до цього козацькі загони активно діяли у степах Північного Причорномор’я, закладаючи передумови для майбутнього розвитку регіону. Саме тому сьогодні в Одесі його ім’ям названо одну з магістралей і вулицю.
Ще до приєднання Хаджибею, який згодом став Одесою, до Російської імперії, Калнишевський як керівник козацтва брав активну участь у війнах проти Османської імперії. Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років козацькі загони діяли на території сучасної Одещини: здійснювали рейди на турецькі укріплення, зокрема Хаджибей та Аджидер (нині Овідіополь), проводили розвідку та послаблювали позиції противника.
Саме ці дії значною мірою підготували ґрунт для подальшого захоплення регіону. Водночас Калнишевський проявив себе не лише як військовий, а і як стратег і політик. Він розумів важливість виходу до Чорного моря для розвитку економіки та сприяв формуванню торгівельних шляхів на південь. За його керівництва козаки фактично освоїли степовий коридор до узбережжя, включивши ці території у сферу впливу Запорозької Січі.
Після зруйнування Січі у 1775 році та арешту Калнишевського його соратники — Антон Головатий і Захар Чепіга — сформували Чорноморське козацьке військо. Саме ці підрозділи у 1789 році брали участь у штурмі Хаджибею під керівництвом Хосе де Рібаса. Історики наголошують: без військової школи та організаційного досвіду Калнишевського цей успіх міг бути значно складнішим.
Сьогодні постать кошового отамана дедалі більше розглядається як символ українського коріння Одеси. Його канонізували як святого праведного Петра Багатостраждального, а в храмах Православної церкви України його вшановують як покровителя воїнів і козацтва.
Попри це, питання повноцінного увічнення його пам’яті в Одесі залишається дискусійним. Зокрема, у 2010 році ініціативу встановлення пам’ятника на проспекті Шевченка було заблоковано в міській раді. Водночас у межах сучасних процесів деколонізації питання повернення історичної справедливості та переосмислення ролі козацтва в історії півдня України знову набирає актуальності.
Наразі в Одесі вже є вулиця, названа на честь Калнишевського, що символізує поступове повернення українського історичного наративу в міський простір. Історики наголошують: саме козаки десятиліттями виборювали ці землі, формуючи підґрунтя для розвитку регіону задовго до імперських проєктів.
Також нещодавно в Одеси говорили про постать, яка випередила свій час і залишила по собі одну з перших європейських конституцій. Історія Пилипа Орлика ожила через факти, маловідомі деталі та людські риси, про які рідко згадують у підручниках.
Суспільство
Що відбувається у підземних переходах Одеси
Забруднені та пошкоджені підземні переходи Одеси потребують не лише косметичного ремонту, а й додаткового захисту. Зірване облицювання, розбиті світильники та нові написи на стінах свідчать про системні проблеми, тож влада міста звернулася до мешканців із терміновим проханням реагувати на випадки вандалізму.
Основні факти
- У підземному переході на Дерибасівській триває ремонт плиткового покриття.
- Комунальні служби вже демонтували пошкоджені плитки.
- У переході на Заставі зловмисники розбили шість ламп освітлення.
- Стіни підземних переходів регулярно пошкоджують графіті та надписами.
- Влада закликає повідомляти про акти вандалізму за номером 102.
Комунальники не встигнають відновлювати
Стан підземних переходів у місті потребує безперервного втручання ремонтних бригад: заміна облицювання й відновлення освітлення тривають, але пошкодження виникають систематично. Окрім фізичного ремонту, потрібні й превентивні заходи для захисту об’єктів інфраструктури від повторних пошкоджень.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Усі новини1 тиждень ago2000-річна мумія хлопчика здивувала вчених (фото)
-
Події6 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
