Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Зеленський відзначив нагородами 34 учасників бойових дій і медиків

Published

on



Президент Володимир Зеленський відзначив 34 громадян державними нагородами з нагоди Дня українського добровольця.

Як передає Укрінформ, про це ідеться в указі №236/2026.

Учасники бойових дій та медики нагоолжені орденами “За заслуги”, “За мужність”, орденом княгині Ольги, орденом Данила Галицького медалями “За врятоване життя”.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 14 березня відзначають День українського добровольця.

Пам’ятну дату встановила Верховна Рада 17 січня 2017 року, щоб вшанувати мужність і героїзм людей, які добровільно стали на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Дату обрали невипадково. Саме 14 березня 2014 року перші добровольці Самооборони Майдану вирушили на тренувальну базу в Нових Петрівцях під Києвом для формування добровольчих підрозділів.

Читайте також: Які спеціальності обирають добровольці: у Міноборони назвали п’ять найпопулярніших

Навесні 2014 року тисячі українців добровільно прийшли до військкоматів або приєдналися до новостворених батальйонів, щоб протистояти російській агресії на сході країни. Добровольчі формування стали важливою підтримкою для української армії в перші місяці війни, коли тривало розгортання регулярних сил і мобілізація.

У боях 2014-2015 років на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом інтегрували до складу Збройних сил України, Національної гвардії та інших силових структур.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році хвиля добровольчого руху знову значно посилилася. У перші тижні війни десятки тисяч людей вступили до лав Сил територіальної оборони.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Криму окупанти почали підготовку до альтернативної цивільної служби Анонси

Published

on


14 березня 2026 р. 13:15

197



ФОТО: ukrinform.ua

Окупаційна влада Криму почала готувати інфраструктуру для майбутніх призовних кампаній. Передбачається залучення призовників до роботи на підприємствах і в установах.

Про це повідомив Центр національного спротиву.

У ЦНР зазначили, що перехопили документ, який свідчить про підготовку системи альтернативної цивільної служби на 2026 рік. Його розіслали виконавчим органам із вимогою надати перелік підприємств, професій та посад, де можуть працювати громадяни, залучені до такої служби.

У документі також вказано, що пропозиції потрібно подавати окремо для весняного та осіннього призовів. Фактично йдеться про створення повноцінної інфраструктури призову навіть для тих, хто формально не проходитиме військову службу.

Окупаційна адміністрація складає список установ і підприємств, які зможуть приймати таких людей на роботу. Крім того, від органів влади вимагають передбачити можливість їхнього розміщення в гуртожитках, якщо служба проходитиме не за місцем проживання.

Такий підхід свідчить про поступове вбудовування тимчасово окупованого Криму в російську систему призову. У цих умовах альтернативна служба фактично перестає бути правом вибору і стає частиною загальної системи обліку та контролю призовного ресурсу.

Таким чином окупаційна адміністрація формує повний механізм контролю над людьми призовного віку — від військової служби до альтернативної, що дозволяє залучати мешканців півострова до роботи на потреби окупаційної системи навіть у разі відмови служити в армії.

Також в окупованому Криму російська адміністрація заявила про створення масштабного навчального центру з підготовки операторів безпілотних систем. На півострові нібито сформовано повний цикл підготовки фахівців для військ БпЛА — від навчання молоді до тренування чинних військовослужбовців.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В медзакладах Одеси провели акцію з профілактики порушень слуху – СИЛА ГРОМАД

Published

on


3 березня 2026 року в медзакладах Одеси провели День профілактики та раннього виявлення порушень слуху. Профілактичний захід організовано за підтримки Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради та Одеського міського центру здоров’я до Всесвітнього дня слуху, повідомили в міській раді.

Протягом дня всі охочі дорослі й діти могли безоплатно пройти профілактичне обстеження та отримати консультацію отоларинголога або сурдолога, за потреби надавалося направлення на проведення аудіометрії.

Під час акції обстеження слуху пройшли 435 осіб, з них 247 дітей. За результатами оглядів виявлено 98 випадків захворювань і порушень слуху, з яких 53 випадки – у дітей. Направлення на аудіометрію отримали 73 пацієнти з виявленою патологією слуху.

Для медзакладів Одеси за кошти міського бюджету закуплені ЛОР-комбайни та інше сучасне устаткування для діагностики хвороб органу слуху. Також нещодавно в дитячій міській поліклініці № 4 відкрито Міський дитячий центр слуху.

Фахівці нагадують про профілактику порушень слуху:

– використовуйте беруші у місцях з високим рівнем шуму;
– консультуйтесь з лікарем щодо захворювань ЛОР-органів, приймайте ліки лише за призначенням медиків;
– носіть слухові апарати, якщо це рекомендовано;
– не використовуйте ватні палички для очищення вух;
– не слухайте гучну музику;
– не діліться своїми навушниками або вкладками;
– регулярно перевіряйте свій слух.

Вас мають насторожити й спонукати звернутися до лікаря такі ознаки: 
– вам важко чути інших людей, ви не розумієте, що вони говорять;
– ви часто просите повторити сказане;
– ви погано чуєте під час розмови телефоном;
– вам важко підтримувати розмову;
– вам важко концентруватися під час того, як слухаєте когось;
– інші люди вказують на ваші проблеми зі слухом.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.