Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

У застосунку «Армія+» з’явилась оновлена версія курсу «Оборонні закупівлі 2.0»

Published

on



У застосунку «Армія+» вийшла оновлена версія навчального курсу «Оборонні закупівлі 2.0», програма якого враховує останні зміни в законодавстві та містить актуалізовані відеолекції й нормативну базу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.

«Ключовим доповненням стали практичні матеріали із закупівель безпілотних систем, засобів РЕБ і дронів українського виробництва. Курс допоможе військовим краще орієнтуватися в сучасних процедурах закупівель, ухвалювати обґрунтовані рішення та уникати поширених помилок», – ідеться в повідомленні.

В оборонному відомстві зауважили, що навчання насамперед буде корисним для фахівців із логістики, закупівлі та матеріально-технічного забезпечення у військових частинах. Курс охоплює весь цикл закупівель – від планування потреб і аналізу ринку до проведення закупівлі та укладання договорів.

Так, в оновленому курсі в застосунку Армія+ стали доступні:

  • настанови для військових, яких уперше призначили уповноваженими із закупівель у військових частинах;
  • практичні поради для планування закупівель, підготовки технічних вимог і визначення критеріїв відбору постачальників;
  • модуль про методи закупівель тепер містить порівняння різних способів закупівлі за складністю та строками;
  • модулі про відкриті торги, спрощені закупівлі, Prozorro Market з актуальними алгоритмами та рекомендаціями експертів;
  • додаткові матеріали для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ, фортифікацій, українських дронів;
  • роз’яснення про ПДВ в оборонних закупівлях;
  • приклади моніторингів Держаудитслужби та розбір типових помилок, які допоможуть уникати порушень законодавства.

Також до курсу додали актуальні нормативні документи, інструкції та методичні матеріали, які можна використовувати в роботі з закупівлями.

Читайте також: «Резерв+» може бути недоступним з 18 до 22 липня – Міноборони

Як зауважили у міністерстві, «Оборонні закупівлі 2.0» – один із найбільших навчальних курсів у застосунку «Армія+», який містить 48 відеоуроків, об’єднаних у тематичні модулі. Після кожного модуля передбачене тестування, а після завершення навчання – фінальний іспит та електронний сертифікат.

Авторами курсу стали експерти «Проєкту 100», який реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» та виконує Проєкт реформи оборонних закупівель. Проєкт фінансується в межах Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО Україні за підтримки та нагляду команди Спеціального радника з питань оборони Великої Британії.

Як повідомляв Укрінформ, у застосунку «Армія+» став доступний новий навчальний курс «Службове розслідування».

Фото: armyinform.com.ua



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Румунія вдруге за два дні збила дрон, що залетів після атаки на Одещину Анонси

Published

on


25 липня 2026, 10:57

10



Фото: ac.nato.int

Російські безпілотники, якими окупанти майже щоночі атакують південь Одеської області, дедалі частіше залітають у повітряний простір сусідньої Румунії. Лише за останні два дні румунські військові двічі збивали дрони.

Про інцидент повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

 25 липня близько 08:30 за місцевим часом румунські військові знищили ще один безпілотник приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. 

За його словами, дрон збив пілот винищувача F-16 Повітряних сил Румунії. Тип безпілотника офіційно не називали.

Це вже другий подібний випадок за останні дві доби. Напередодні, 24 липня близько 11:00, румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який вторгся у повітряний простір країни.

Президент Румунії тоді пояснив, що ціль перебувала над незаселеною місцевістю, тому пілот міг застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

Хоча офіційно тип збитого безпілотника не уточнювали, раніше румунські військові візуально ідентифікували схожий апарат як російський ударний дрон Shahed.

Після інциденту 24 липня Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі повідомило, що для контролю ситуації в повітря підняли два румунські винищувачі F-16 з авіабази Фетешти та два італійські Eurofighter з авіабази Міхаїл Когелнічану. Авіація діяла під командуванням НАТО для ідентифікації невідомого безпілотника, який рухався поблизу повітряного простору Румунії.

Обидва випадки сталися на тлі масованих російських атак по Ізмаїльському району Одеської області.

За даними Ізмаїльської РДА, у ніч на 25 липня російські війська знову атакували район ударними безпілотниками. Завдяки роботі сил протиповітряної оборони масштабних руйнувань вдалося уникнути.

Днем раніше, у ніч на 24 липня, Ізмаїльський район також зазнав масованої атаки “шахедів”. Повітряна тривога та удари тривали майже дві години.

Удари по інфраструктурі чорноморських портів та суднах почали впливати на роботу українського зернового експорту через Чорне море. На цьому тлі трейдери обговорюють можливість перенаправити частину поставок через порти Дунаю та румунську Констанцу.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини

Published

on


За перші 17 днів липня 2026 року в Одеській області оголосили 141 повітряну тривогу – це майже стільки ж, скільки пролунало за весь попередній місяць. 

Про це свідчать дані статистики повітряних тривог Air-alarms.

Якщо у червні на область пролунало 162 тривоги за повний місяць, то за неповні 17 днів липня їх кількість уже сягнула 141. Тобто інтенсивність тривог у липні зросла майже вдвічі порівняно з попереднім місяцем – і це ще без урахування другої половини місяця.

Зросла й середня тривалість сигналів, якщо в червні одна тривога в середньому тривала 36 хвилин 51 секунду, то в липні цей показник зріс до 43 хвилин 57 секунд.

Найдовша тривога липня пролунала 12 числа о 21:18 і тривала 3 години 56 хвилин 30 секунд – це довше за рекордну тривогу червня, яку оголосили 7 червня о 20:52 і яка тривала 3 години 2 хвилини 7 секунд.

Останній сигнал, зафіксований станом на 17 липня, пролунав о 22:58 і тривав 1 годину 16 хвилин 6 секунд.

В обидва місяці найбільш загрозливим періодом доби залишається вечір – проміжок з 18:00 до опівночі.

Втім, пікові години дещо змістилися: якщо в червні найбільше тривог оголошували близько 22:00, то в липні пік змістився на більш ранній вечірній час – близько 19:00.

Змінився й день тижня з найбільшою кількістю тривог: у червні це був понеділок, а в липні – середа.

За перші 17 днів липня медіа повідомили про 31 вибух в Одеській області за даними OSINT-моніторингу. Це вже більш ніж удвічі перевищує показник за весь червень, коли зафіксували 13 таких повідомлень.

Лише за 17 липня надійшло чотири повідомлення про вибухи, а останнє з них сталося о 19:53 у Чорноморську. Для порівняння, останнє червневе повідомлення про вибух надійшло 24 червня о 21:32 з Одеси.

Якщо на початку року кількість повітряних тривог була значно меншою, то навесні вона почала зростати, а влітку досягла максимуму.

Так, за даними сервісу статистики повітряних тривог, в Одеській області було оголошено:

  • січень – 93 тривоги;
  • лютий – 99;
  • березень – 168;
  • квітень – 160;
  • травень – 120;
  • червень – 162;
  • липень (станом на 17 число) – 141.

 

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.