Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства
Реалізація Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки потребує внесення технічних змін до законодавства України та фінансової підтримки на державному рівні.
На цьому наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в Укрінформі на круглому столі «Екосистема кримськотатарської мови та літератури в Україні: що зроблено і яке домашнє завдання перед нами?».
«Кабінет Міністрів України у квітні 2026 року ухвалив розпорядження, яким офіційно закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Отже, Меджліс сьогодні має цей правовий статус. Але для того, щоби безпосередньо приступити до виконання своїх завдань, які передбачені Законом «Про корінні народи України», треба певним чином оформити цей статус. І тут виявляється, що в законодавстві України є певні прогалини, зокрема щодо набуття статусу юридичної особи. Для цього потрібно внести певні зміни, які носять такий більш технічний характер, до законодавства України, щоб представницький орган корінного народу мав право створювати виконавчий орган, який діє як юридична особа на підставі положення, затвердженого цим представницьким органом», — пояснив він
Чубаров зауважив, що найближчим часом роботи в цьому напрямку мають завершитися та законопроєкт буде внесено для реєстрації Верховною Радою України.
За словами голови Меджлісу, на сьогодні Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки також потребує фінансової підтримки на державному рівні.
«Законом України «Про медіа» передбачено, що мовники мовами корінних народів мають забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною та своєю мовою не менше ніж 75%, з яких мінімум 30% — державною мовою. Але у нас немає грошей і достатньої кількості журналістів, які володіють мовами корінних народів. Потрібна ресурсна допомога. Важлива підтримка теле- та медіаресурсів кримських татар», — додав він.
Як повідомлялося, Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки — це комплексний державний документ, схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 224-р від 23 лютого 2022 року. Головною метою стратегії є збереження, популяризація та відновлення кримськотатарської мови, яка за класифікацією ЮНЕСКО перебуває під серйозною загрозою зникнення. Вона реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів.
Суспільство
Підприємця підозрюють у крадіжці коштів на укритті
На Миколаївщині повідомили про підозру підприємцю-підряднику, який проводив поточний ремонт укриття одного з ліцеїв у місті Південноукраїнську. За версією слідства, він незаконно заволодів понад 260 тисячами гривень.
Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.
За версією слідства, підприємець під час виконання договору вніс до актів приймання робіт завідомо неправдиві відомості щодо їх обсягів та якості. На підставі цих документів на рахунок підрядника з бюджету безпідставно перерахували кошти.
Підприємцю загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.
Раніше посадовицю Управління капітального будівництва Одеської міської ради відправили під суд за можливе зловживання службовим становищем під час ремонтно-реставраційних робіт. За даними слідства, через завищення обсягів і вартості виконаних робіт бюджету Одеси завдали збитки на декілька мільйонів.
Детективи Територіального управління БЕБ в Одеській області встановили, що жінка відповідала за технічний нагляд під час реставрації та укріплення фундаменту дитячого центру. За версією слідства, посадовиця знала, що частину робіт, передбачених договором, фактично не виконали. Попри це, вона підписувала документи, у яких були зазначені завищені обсяги та вартість робіт.
Суспільство
В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят
В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Політика1 тиждень agoПрезиденти України та Коста-Рики обговорили потенціал для співпраці між країнами
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували інклюзивний культурно-мистецький проєкт «Коло незламних»
-
Усі новини1 тиждень agoПотап прокоментував скандальні слова Полякової — що сказав репер
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» перевищила 6,6 мільярда
