Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Росія в межах когнітивної війни намагається підірвати підтримку європейської інтеграції України через дезінформаційні наративи, тому Україна та ЄС мають спільно і проактивно протидіяти цим впливам.
Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Дипломат зазначив, що впродовж багатьох років Європейський Союз і Україна стикаються з однаковою загрозою – масштабними операціями впливу, які походять із Росії.
«Україна, безумовно, залишається головною ціллю цих дій. Ми всі добре розпізнаємо наративи, спрямовані на підрив довіри до Європейського Союзу, розкол українського суспільства і, звичайно, ослаблення міжнародної підтримки України. Вони ніколи не досягнуть успіху», – заявив Навіцкас.
У цьому контексті він нагадав, що Євросоюз спрямував понад 100 млн євро на підтримку незалежних медіа, фактчекінгу та медіаграмотності в Україні.
«Ми також виконуємо свою роботу всередині Європейського Союзу. У нас є низка інструментів, і один із них — сайт EUvsDisinfo, де ми вже задокументували понад 20 тисяч випадків російської дезінформації та маніпуляцій. Ми робимо це не лише для того, щоб їх викривати, а й щоб мати інструменти, інформацію та можливості для протидії цим наративам», – підкреслив заступник посла ЄС в Україні.
Він зауважив, що російські інформаційні операції, які ведуться роками, є частиною ширшої когнітивної війни.
«Вони спрямовані на формування сприйняття, емоцій і поведінки. Саме тому ключовим викликом для всіх нас — і для Європейського Союзу також — є перехід від реактивної боротьби з дезінформацією до проактивної когнітивної безпеки та превентивних заходів. Україна вже це робить. Когнітивна війна – це не лише про майбутнє. Це вже те, що відбувається зараз», – наголосив Навіцкас.
За його словами, частина операцій російської когнітивної війни спрямована на підрив підтримки європейської інтеграції України та її шляху до членства в ЄС: Росія поширює шкідливі наративи, які ставлять під сумнів стратегічний вибір України та намагаються розхитати довіру до нього.
Водночас він наголосив, що ці ризики слід нейтралізувати на ранньому етапі – через посилення медіаграмотності, просування переваг євроінтеграції та демонстрацію практичної підтримки ЄС, яку вже отримує Україна.
«Це наше «домашнє завдання», зокрема і Представництва ЄС в Україні. Але ваша роль незамінна, і ми вчимося у вас, адже саме ви перебуваєте на передовій когнітивного захисту Європи», – наголосив заступник посла ЄС.
Своєю чергою генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий розповів про діяльність Європейського альянсу інформаційних агентств, зокрема роботу Комітету з протидії дезінформації, створеному у 2024 році.
“Ми використовуємо всі можливості, щоб нівелювати російську дезінформацію і пропаганду, як і кожна українська інституція. Ми це робимо на майданчику, де представлені всі провідні європейські новинні агентства. У 2022 році ми добилися, щоб призупинили участь ТАСС в роботі Альянсу. Зараз ми працюємо над тим, щоби повністю виключити ТАСС з цієї організації”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов наголосив, що Росія має багаторічний досвід створення альтернативної, вигідної для себе реальності, і тому не варто недооцінювати здібності Росії в когнітивній війні.
Фото Укрінформу можна купити тут.
В Одесі 21 травня відбувся День вишиванки, під час якого містяни долучилися до пам’ятної акції “Вишита стрічка пам’яті”. Захід об’єднав родини полеглих військових, волонтерів та небайдужих одеситів, які вшанували пам’ять загиблих Захисників і Захисниць України.
Фотокореспондент Інтенту Наталія Михайленко зафіксувала подію у світлинах.
Ініціатором події стала громадська організація “Родина Янголів Світла”. Акція розпочалася на Алеї Героїв у парку імені Тараса Шевченка, де учасники у вишиванках провели пам’ятну церемонію, хвилину мовчання та прикрасили стенди полеглих воїнів вишитими стрічками пам’яті під музичний супровід.
Під час заходу лунали вірші, звучала фонова музика, а всі охочі могли зробити фото біля портретів своїх Героїв. Після церемонії учасники вирушили пам’ятною ходою “Іду за Героя” центральними вулицями Одеси.
Завершилася акція на Європейській площі біля народного меморіалу, де учасники запалили лампадки у пам’ять про загиблих українських військових. Організатори наголосили, що головною метою події було збереження національної пам’яті, підтримка родин Захисників та єднання українців навколо спільної пам’яті.
Всесвітній День вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.
Це свято започаткували у 2006 році студенти Чернівецького національного університету, які вирішили одного дня просто одягнути вишиті сорочки на знак поваги до традицій. Ідея швидко поширилася по всій країні й навіть за її межами. Сьогодні День вишиванки відзначають не лише в Україні, а й українці в усьому світі — від Канади до Австралії.
Як писав Інтент, торік біля сотні людей зібралися на Європейській площі, де влаштували фотосесію в національному вбранні. Після цього учасники вирушили ходою.
Благоустрій Алеї Слави у Роздільній
Учні 11-Б та 11-В класів Роздільнянського міського ліцею №1 під керівництвом директорки Світлани Пантась долучилися до благоустрою Алеї Слави. Захід відбувся спільно з працівниками Роздільнянського народного історико-краєзнавчого музею на чолі з Олександром Цимбалюком.
Учасники заходу:
- учні 11-Б та 11-В класів;
- педагогічне керівництво Роздільнянського міського ліцею №1;
- співробітники Роздільнянського народного історико-краєзнавчого музею.
Метою ініціативи було впорядкування території Алеї Слави та приведення її до належного стану. Ця акція поєднала шкільну громаду та музейних працівників у спільній роботі задля підтримання пам’ятного громадського простору.
Більше новин читайте на TEPLODAR.BIZ.UA.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів