Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
В Україні відзначають Міжнародний день волонтера
В Україні та світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера.
Як повідомляє Укрінформ, Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (такою є повна назва Дня волонтерів) проголошений рішенням 40 сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року.
Слово “волонтер” походить від французського volontaire (доброволець), яке в свою чергу запозичене з латинського voluntarius (voluntas – вільне волевиявлення, volō – бажання, намір). Тобто волонтерство – добровільна безкорисна суспільно важлива діяльність.
Перший волонтерський проєкт був здійснений після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, за участю німецької та французької молоді. Тоді волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й волонтерський рух поширився світом.
В Україні волонтерський рух розпочався у 90 роках XX століття. Він регламентується Законом “Про волонтерську діяльність”.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але розквіт волонтерської діяльності в Україні припав на час Революції гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.
Волонтери добровольцями йшли на фронт, збирали гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали переселенців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.
Під час повномасштабної війни волонтери, часто ризикуючи життям, допомагають українським військовим і цивільним. Нині волонтером став фактично кожен українець.
Сьогодні про волонтерський рух в Україні із захопленням говорять у багатьох країнах називаючи це явище унікальним.
***
Міністр оборони Денис Шмигаль привітав українських волонтерів зі святом.
“Українські волонтери стали пліч-о-пліч з нашими захисниками. Об’єдналися та відклали звичні справи заради великої мети – допомоги тим, хто боронить Україну”, – написав Шмигаль у Телеграмі.
“Кожен із вас рятує життя, підтримує наших воїнів і щоденно робить внесок, відчутний на кожній ділянці фронту”, – підкреслив міністр.
За його словами, “волонтерський рух сьогодні – надійна опора українського війська”.
Шмигаль подякував волонтерам і волонтеркам “за працю, силу та людяність, за те, що допомагають Україні вистояти у найважчі часи”.
Як повідомлялось, в Україні та світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера.
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (такою є повна назва Дня волонтера) проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної асамблеї ООН 17 грудня 1985 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Одеську національну бібліотеку внесли до списку ЮНЕСКО Анонси
Одеську національну наукову бібліотеку офіційно внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Це найвищий рівень охорони, який надають об’єктам, що мають виняткове значення для людства, перебувають під національним захистом і не використовуються у військових цілях.
Про це повідомила генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова.
Одеська національна наукова бібліотека одна з найстаріших і найцінніших книгозбірень країни, заснована ще у ХІХ столітті, стала 46-м українським об’єктом, що отримав такий статус. Бібліотека пережила численні історичні епохи, стала свідком культурних, наукових і суспільних змін, а нині залишається важливою частиною архітектурної та інтелектуальної спадщини Одеси й України загалом.
Як зазначила директорка бібліотеки, рішення ЮНЕСКО стало можливим завдяки спільній роботі українських дипломатичних і культурних інституцій. Включення бібліотеки до списку підвищеного захисту означає, що у разі загрози вона користуватиметься особливими міжнародно-правовими гарантіями, передбаченими Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року.
Як підкреслила Ірина Бірюкова, Україна залишається однією з країн із найбільшою кількістю об’єктів культурної спадщини, які мають найвищий рівень міжнародного захисту.
У жовтні Уряд затвердив проєкт закону про ратифікацію грантової угоди з Італією на відновлення культурної спадщини Одеси. Програма передбачає реставрацію музеїв, філармонії та інших історичних об’єктів у центрі міста.
Торік Одеський літературний музей також включили до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. До цього до списку внесли 25 українських об’єктів культурної спадщини, здебільшого пам’ятки, які вже входять до Списку всесвітньої спадщини. Виняток становлять об’єкти на тимчасово окупованих територіях.
Суспільство
У Білгороді-Дністровському судитимуть водія через наїзд на пішохода
У місті Білгород-Дністровський перед судовим органом постане водій, який став учасником дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила травмування пішохода. За інформацією правоохоронців, працівники поліції завершили досудове розслідування за даним інцидентом та направили до суду обвинувальний акт.
Основні деталі справи:
- Місце події: Білгород-Дністровський.
- Учасник інциденту: водій транспортного засобу.
- Наслідок ДТП: тілесні ушкодження пішоходу.
- Етап розслідування: завершення досудового розслідування.
- Подальший процес: скерування обвинувального акту до судових органів.
Про розвиток подій та подальші рішення повідомляють у офіційному пресцентрі поліції.
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени
