Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
“Ми не цифри”: у Турині пролунали свідчення про масштаб репресій у Криму Анонси
Показ фільму про українських політв’язнів у Турині став приводом для розмови про системні репресії на окупованих територіях України, зокрема в Криму. Під час заходу озвучили актуальні дані про переслідування мешканців півострова та закликали до їхнього звільнення.
Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.
У Турині в Колонному залі міської ради відбувся показ документального фільму “В’язнені: система терору” від проєкту “Активатика”, після якого пройшла публічна дискусія про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
Особливу увагу привернув виступ Тетяни Зеленої, сестри кримського політв’язня, яка розповіла про долю свого брата та озвучила свіжі дані Кримськотатарського Ресурсного Центру щодо переслідувань у Криму.
Вона зазначила, що в цей момент на окупованих територіях України людей викрадають, катують і вбивають за злочини, яких вони не скоювали, і додала, що щодня тривають обшуки, арешти та вивезення у невідомому напрямку, а система репресій ніколи не зупиняється.
Ми не цифри — ми живі люди, які відчувають біль, страх і надію, — заявила вона.
Захід організували за підтримки італійської ініціативи Associazione Culturale Ucraina Libera та об’єднання Ucraina Libera. У ньому взяли участь мер Турина Стефано Ло Руссо, журналіст і колишній цивільний заручник Олександр Тарасов, представники правозахисних організацій та родини українських полонених.
Під час обговорення повідомили, що приблизно 16 тисяч українців перебувають у полоні або в місцях несвободи, де багато з них зазнають катувань і психологічного тиску. Тетяна Зелена наголосила, що це системна проблема, а не поодинокі випадки, і що репресії продовжуються щодня.
Вона також навела статистику: 510 кримчан наразі проходять переслідування за кримінальними справами, серед них 276 представників кримськотатарського народу, а щонайменше 300 осіб утримуються у СІЗО та колоніях. З 2014 року додому повернулися лише 12 кримських політв’язнів.
Особисту історію Тетяни доповнила розповідь про її брата, Сергія Лихоманова, цивільного та військового у відставці, якого викрали співробітники фсб, засудили у військовому суді і утримують у СІЗО Таганрога без належної медичної допомоги. Вона згадала й інших українців, незаконно ув’язнених за політичними мотивами, і закликала міжнародну спільноту до конкретних дій: забезпечити звільнення заручників, допуск гуманітарних місій і покарання винних.
Міська рада Турина ухвалила заяву, засудивши дії російських силових структур як можливі воєнні злочини і злочини проти людяності, та пообіцяла звернутися до міжнародних організацій із вимогою звільнення українських цивільних заручників.
У 2025 році політичне переслідування жінок у Криму та на території росії значно посилилося. Щонайменше 64 жінки з Криму, а також Херсонської та Запорізької областей перебували в місцях несвободи. Багато з них отримали суворі вироки за звинуваченнями, які правозахисники називають політично мотивованими.
Суспільство
Ожеледиця в Одесі: сотні постраждалих і провал у реагуванні на негоду
Ключові моменти:
- Під час крижаного покриття до травмпунктів Одеси звернулися 872 людини.
- Основна проблема — нерівномірне прибирання тротуарів; дороги прибирали значно краще.
- Шкільні заняття не скасовували, попри небезпечні умови й зростання травматизму.
Чому місто «підковзнулося»?
Незважаючи на попередження синоптиків, робота муніципальних служб виявилася непослідовною. Якщо проїжджі частини очищувалися відносно регулярно й серйозних скарг від водіїв майже не було, то ситуація на тротуарах була різною: в одних місцях їх посипали пісчано-солевою сумішшю, а в інших —, схоже, робота взагалі не проводилася.
По темі: Одеса перетворилася на ковзанку: місто накрив небезпечний крижаний дощ
У соціальних мережах швидко з’явилися численні фото та відео, де видно, як люди важко пересуваються вулицями, падають і травмуються. Попри це вихідні чи скасування уроків не оголошувалися, тож людям доводилося виходити з дому навіть у підвищеної небезпеки.
За даними мерії, з початку періоду ожеледиці до травмпунктів Одеси звернулися 872 людини (станом на 4 лютого; є підстави вважати, що після недавнього погіршення погоди ця цифра зросла). Медики відзначають, що потік постраждалих цього року значно перевищив звичайні показники, а найвищий рівень травматизму зафіксували в перший робочий день після погіршення погоди.
Рішення не скасовувати шкільні заняття викликало особливе невдоволення мешканців. Експерти вказують, що при загостренні погодних умов міська влада могла б оперативно зібрати комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та вжити більш жорстких заходів, проте таких кроків не зробили.
Комунальні служби та бізнес: хто відповідає за чисті тротуари під час гололеду
Фахівці з ЖКГ вважають, що комунальні служби не спрацювали узгоджено. За їхнім переконанням, під час подібних погодних умов потрібно було заздалегідь посилити роботу двірників, забезпечити їх необхідними матеріалами й налагодити взаємодію з підприємцями.
Згідно з правилами благоустрою, відповідальність за прибирання тротуарів лежить не лише на комунальниках, а й на власниках магазинів, кафе та інших закладів — у зоні від 5 до 15 метрів від фасаду будівлі. Інформація про кількість штрафів для підприємців поки що не оприлюднена.
Водночас у міських службах стверджують, що працювали в посиленому режимі. За повідомленнями мерії, до прибирання вулиць та тротуарів було залучено понад 1 600 комунальників та 85 одиниць техніки. У службах також визнають наявність кадрового дефіциту — фактично задіяно менше половини необхідного штату.
Що відбувалося у травмпунктах?
Пік госпіталізацій припав на 26 січня. Лікарі повідомляли про черги постраждалих: багатьом доводилося очікувати прийому кілька годин через великий потік людей, серед яких було багато пенсіонерів.
Прогнози синоптиків залишаються тривожними. Одеситам радять без нагальної потреби не виходити на вулицю, бо температурні коливання й надалі перетворюватимуть тротуари на зони підвищеного ризику.
Джерело: Думська, фото Марії Котової
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
-
Усі новини5 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини5 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство7 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини7 днів agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Суспільство1 тиждень agoУ ГСЦ попереджають про шахрайський Телеграм-чатбот, де продають «записи на прийом»
-
Події1 тиждень agoУ Софії Київській показали врятовану картину «Поцілунок Іуди», пов’язану з Караваджо
-
Усі новини6 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
