Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
У столиці в межах Національного тижня безбар’єрності відбулася презентація мистецького проєкту «Безбар’єрність — це коли можеш за словами бачити людину».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми на початку дуже важливого тижня, який починається в Україні, – Тижня безбар’єрності. Протягом цього часу ми хотіли би приділити особливу увагу безбар’єрній комунікації, тому що це комунікація, коли про людину говорять з гідністю, коли насамперед бачать людину, а вже потім говорять про неї», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Вона наголосила, що безбар’єрність сьогодні є не лише питанням фізичного простору, а й культури спілкування та ставлення до людини. За її словами, мова формує суспільне сприйняття, а тому важливо вчитися говорити без упереджень та стереотипів.
Вона зазначила, що мистецький проєкт покликаний допомогти українцям переосмислити щоденну комунікацію та навчитися бачити передусім людину, а не її вік, стан здоров’я чи життєві обставини.
За її словами, 13 українських митців зобразили своє бачення безбар’єрної комунікації в цих роботах.
«Важливо розуміти, що інколи саме через мистецтво, зокрема візуальне, як сьогодні, ми можемо побачити надзвичайно важливі речі, які торкають наші душі й серця значно сильніше та ефективніше, ніж офіційні промови чи звичайні слова», – сказала Бережна.
У центрі проєкту — серія авторських ілюстрацій українських художників і художниць, створених на основі Довідника безбар’єрності. Роботи візуалізують слова та формулювання, які часто некоректно використовують у повсякденному мовленні, та закликають бачити насамперед людину — без ярликів і стереотипів.
В Україні з 25 по 31 травня вдруге проходить Національний тиждень безбар’єрності.
Як повідомлялося, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» ухвалили Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затвердили План заходів з її реалізації.
Заслужений лікар України, почесний громадянин міста Білгород-Дністровський в Одеській області та депутат п’яти скликань Леонід Кондратюк, помер вранці 25 травня.
Про це повідомив керуючий справами виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Ігор Величко.
“Леонід Іванович був не просто лікарем – він був людиною з великої літери. Людиною, яка рятувала, підтримувала, допомагала, переживала за інших і до останнього залишалася відданою своїй справі та рідному місту”, – написав Ігор Величко.
Раніше найстарша жителька Кілії в Одеській області поетеса Ніна Чернобикіна померла 18 квітня у віці 104 років. Ніна Чернобикіна народилася в 1921 році в місті Камишлов на Уралі. Там закінчила середню школу та педагогічний технікум за спеціальністю “початкові класи”.
Також почесний мешканець Арцизької громади Одеської області, заслужений лікар-хірург, багаторічний працівник лікарні Арцизу Володимир Теравський помер 17 квітня у віці 90 років.
У вересні 2024 року лікар вийшов на пенсію його ім’я в 2021 році було внесено в Книгу рекордів України, як найстаршого практикуючого хірурга. На той час лікарю було 85 років. Володимир Теравський народився на Хмельниччині, але 50 років жив та працював в Арцизі.
Актор, комік, багаторічний учасник “Маски-шоу”, музикант Володимир Комаров помер 29 березня, а 1 квітня Одеса попрощалася з ним. Кінематографіст, народний артист України, режисер Одеської кіностудії Віллен Новак також помер 29 березня.
У лютому вчена у сфері соціальної педагогіки, учитель, вихователька, громадська діячка, меценатка, дружина почесного громадянина Одеси та Одеської області, Героя України Бориса Литвака – Римма Литвак померла в Одесі на 95 році життя.
З 1 травня 2026 року тариф на квартплату в КП «МУЖКГ» зросте на 40% і становитиме 10,52 грн за кв. м на місяць. У КП «МУЖКГ» повідомили, що головні причини коригування тарифу пов’язані зі зростанням витрат за такими статтями:
- вартість електропостачання;
- заробітна плата;
- технічне обслуговування.
Інформація надана підприємством стосується саме зазначених факторів, що стали підставою для перегляду тарифу.
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Війна1 тиждень agoвсі ракети Х-101 виготовлені цьогоріч і мають західні компоненти
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську