Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Знищений унаслідок російського удару балістичною ракетою “Іскандер-М” приватний будинок багатодітної родини Воронових, в якому загинули батьки та троє дітей, ще п’ятьох вважають зниклими безвісти, село Радушне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 30 липня 2026 року.
Собака на понівеченому внаслідок російського ракетного обстрілу подвірʼї, село Капітанівка, Київська область, 29 липня 2026 року.
Рятувальник ДСНС працює серед завалів та знівечених металевих конструкцій ринку “Антиквар” в Оболонському районі після ліквідації пожежі, що спалахнула через російський ракетний обстріл столиці, Київ, 30 липня 2026 року.
Рятувальник працює під час ліквідації наслідків удару російських військ безпілотником типу “Бандероль” по пʼятиповерхівці, Харків, 28 липня 2026 року.
Наслідки російського обстрілу ударними дронами будівельного гіпермаркету “Епіцентр”, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 26 липня 2026 року.
Рятувальники ДСНС ліквідують наслідки російської дронової атаки на складський комплекс логістичного оператора (“Нова пошта”) у Запоріжжі, 25 липня 2026 року.
Чоловіки допомагають розбирати завали на місці влучання російської керованої авіабомби у промислове підприємство в одному з районів Запоріжжя, 25 липня 2026 року.
Торговельний комплекс палає внаслідок російського обстрілу, Запоріжжя, 25 липня 2026 року.
На горизонті видніється судно, над яким здіймається чорний дим унаслідок російського обстрілу, Одеська область, 28 липня 2026 року.
Жінка плаче над загорнутим у ковдру тілом 40-річної жертви російського удару новою ракетою-дроном S8000 “Бандероль” по приватному сектору у Слобідському районі Харкова, 26 липня 2026 року.
Військовослужбовці почесної варти у парадному екіпіруванні виносять труну з катафалка перед початком церемонії прощання з керівницею Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій Управління державної охорони (УДО) Валентиною Савіцькою, яка загинула 24 липня внаслідок російського ракетного удару по приватному полігону на Київщині, де відбувався захід за участю представників української оборонної індустрії, Київ, 26 липня 2026 року.
Восьмиметрова сталева скульптура “Фенікс” українського художника Олексія Сая, встановлена перед будівлею Міністерства закордонних справ України, Київ, 27 липня 2026 року.
Активіст вигукує гасла у гучномовець під час чергової акції-нагадування “Не мовчи – полон вбиває” на підтримку полонених і безвісти зниклих українських військових біля будівлі Харківської ОВА, Харків, 26 липня 2026 року.
Учасник із протезованою ногою робить розминку перед стартом Третьої безбар’єрної благодійної пробіжки на Трухановому острові, Київ, 26 липня 2026 року.
Учасники церемонії вшанування памʼяті загиблих в Оленівці до четвертих роковин трагедії з запаленими фаєрами на Майдані Незалежності, Київ, 28 липня 2026 року.
Кінолог у спеціальному захисному костюмі зі службовими собаками бере участь у службово-бойовому вишколі “Варта-2026”, Київська область, 24 липня 2026 року.
Учасник тренувально-змагальної регати “Вітрила Вільних” для військовослужбовців, ветеранів і ветеранок, організованої для психоемоційної реабілітації, відпочинку та соціальної адаптації через вітрильний спорт, Київ, 25 липня 2026 року.
Учасники етнокультурного фестивалю “Цвіт папороті” в Закарпатському обласному музеї архітектури та побуту, Ужгород, 25 липня 2026 року.
Дівчата хлюпаються у воді під час літнього відпочинку на озері Земснаряд в селі Засулля Полтавської області, 23 липня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Миколаївська обласна рада проводить ревізію гербів і прапорів усіх населених пунктів області, щоб привести місцеву символіку у відповідність до чинного законодавства.
Про це в етері місцевого телеканалу розповів депутат та заступник голови облради Денис Андрєєв.
За словами Андрєєва, символіка супроводжує кожен захід і кожну сесію ради та є способом ідентифікації громади.
Він пояснив, що після повномасштабного вторгнення в законодавство внесли зміни, тому символіку регіону потрібно було привести у відповідність до нових норм, а також підкреслити українську автентичність та історичне коріння краю.
Для цього при облраді створили дорадчий орган – раду з питань геральдики, яку очолив сам Андрєєв. До її складу увійшли фахівці-геральдисти, а також залучили Українське геральдичне товариство, яке брало участь у підготовці змін до символіки Миколаївської області – герба та прапора.
Депутат розповів, що багато населених пунктів області вже мають затверджену місцеву символіку, тому облрада розробляє обласний реєстр місцевої символіки та методичні рекомендації щодо її прийняття і затвердження. Разом із геральдичною радою наразі перевіряють символіку всіх міст і сіл Миколаївщини на відповідність чинному законодавству.
На уточнення про те, чи мають громади самостійність у цьому питанні, Андрєєв відповів, що рішення про затвердження місцевої символіки громади ухвалюють самостійно.
Водночас, зазначив він, чинні укази президента вимагають використання методичних рекомендацій, які готують органи місцевого самоврядування обласного рівня, а сама символіка повинна проходити експертизу Українського геральдичного товариства.
Говорячи про дискусію навколо нової символіки Миколаївської області, депутат розповів, що на розгляд подали три ескізи від різних груп, кожен з яких відображав свій історичний аспект.
“Наша основна задача була створити таку символіку, яка на сто відсотків би відображала саме Миколаївщину”, – зазначив Андрєєв.
За його словами, розробники проводили дослідження та показували ескізи мешканцям як Миколаївської, так і інших областей, щоб з’ясувати, які саме елементи асоціюються з регіоном.
Обраний депутатами варіант, додав він, найбільше відображав історичну складову і чіткіше за інші впізнавався жителями інших регіонів як символ Миколаївщини.
Андрєєв повідомив, що напрацювання геральдичної ради передадуть депутатам обласної ради для обговорення та ухвалення рішень.
Зараз, за його словами, готують положення про місцеву символіку, яке затвердять на сесії облради, а потім надішлють органам місцевого самоврядування всіх рівнів для використання у роботі.
У місті Балта біля міської ради на очах людей обвалилася частина триповерхової промислової будівлі. Про це факт пише «Пульс Одещини».
Споруду ввели в експлуатацію у 1969 році
У місті Балта обвалилася частина триповерхової будівлі. Вона вже була в аварійному стані, її огородили захисними стрічками з попередженнями про небезпеку. За її станом слідкували відеокамери, які, власне, і задокументували факт надзвичайної ситуації.
Першими на місце події з’явилися рятувальники ДСНС, працівники поліції та представники комунальних служб.
«Фахівці ДСНС провели обстеження території та встановлюють причини руйнування», – зазначив міський голова Сергій Мазур.
А директор міського краєзнавчого музею Петро Ткач повідомив, що цю споруду ввели в експлуатацію у 1969 році – у ній був універмаг. А у 2011 році тут відкрили приватне швейне виробництво на 500 робочих місць.
На місце НС виїхав виконувач обов’язків голови Подільської райдержадміністрації Руслан Пітак. Він повідомив, що, на щастя, ніхто з людей не постраждав, а власника будівлі знайти не можуть. Комунальні служби Балтської громади прибирають територію.
♦ Раніше повідомлялося:
• Будівельники з Одещини відновлюють вщент зруйноване ворогом село
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна7 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса7 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Політика1 тиждень agoУ перший тур гіпотетичних виборів Президента виходять Зеленський, Залужний і Федоров