Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

В Україні запроваджені нові правила розслідування злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством

Published

on



Офіс Генерального прокурора, Служба безпеки України та Міністерство внутрішніх справ підписали спільну Інструкцію щодо організації досудового розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із сексуальним насильством в умовах конфлікту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Під час підписання також був присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні сер Ніл Кромптон.

Робота над документом тривала з 2023 року за підтримки Посольства Великої Британії в Україні в межах Ініціативи із запобігання сексуальному насильству в умовах конфлікту (PSVI), а також за участі експертів Synergy for Justice та Global Rights Compliance.

Інструкція встановлює єдині правила роботи прокурорів і слідчих у кримінальних провадженнях цієї категорії та закріплює потерпілоорієнтований підхід на всіх етапах досудового розслідування.

Зокрема, документ передбачає спеціальну підготовку прокурорів і слідчих, оцінку ризиків для постраждалих, отримання інформованої згоди на участь у процесуальних діях, їх попереднє планування, а також можливість супроводу постраждалої особи людиною, якій вона довіряє.

Окремо врегульовано порядок першої комунікації з особою, яка зазнала сексуального насильства, але ще не набула процесуального статусу потерпілої. У документі також розмежовано поняття «постраждала особа» та «потерпіла особа».

Для зменшення ризику повторної травматизації під час спілкування з постраждалими інструкція передбачає використання підходів, заснованих на менш формалізованій комунікації. Зокрема, замість традиційного поняття «допит» у відповідних положеннях використовується поняття «інтерв’ю».

Документ також визначає порядок взаємодії прокурорів і слідчих із Координаційним центром підтримки потерпілих і свідків та механізм направлення постраждалих для отримання необхідної допомоги і супроводу.

Крім цього, інструкція враховує положення Директиви ЄС 2012/29/ЄС щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів. Її прийняття також є частиною виконання Україною зобов’язань у межах євроінтеграційного процесу та Дорожньої карти з питань верховенства права.

Читайте також: Постраждалим від сексуального насильства через агресію РФ виплатять по €3000 – уряд затвердив порядок репарацій

Як повідомляв Укрінформ, Управління ООН з прав людини відзначає, що від початку повномасштабного збройного нападу РФ на Україну сексуальне насильство застосовувалося до цивільних осіб і військовополонених як частина шокуючої практики катувань, залякування та примусу.

Фото: Офіс генерального прокурора



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині викрили схему бронювання через автофірму

Published

on



На Одещині співробітники СБУ затримали директора транспортної компанії та двох його спільників. Їх підозрюють в організації схеми фіктивного бронювання від мобілізації. 

Про це повідомили в Управлінні СБУ в Одеській області. 

Затриманим загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

За матеріалами справи, підозрювані пропонували людям працевлаштування з “бронюванням” від мобілізації. При цьому вони оформлювали чоловіків водіями лише на папері. Пізніше ті не виходили на роботу та не здійснювали рейсові поїздки. Їхню заробітну плату привласнювали собі організатори схеми.

Порушення виявили за результатами комплексних заходів.

Згідно із законодавством, військовозобов’язані працівники критично важливих підприємств, зокрема у сфері транспорту та перевезень, мають право на офіційне бронювання від мобілізації. Відповідно до урядової постанови № 76, такі компанії отримують квоту на надання відстрочки для своїх співробітників, чия робота є необхідною для безперебійного функціонування фірми.

Як раніше писав Інтент, в Одеському районі фермера підозрюють у вимаганні шести тисяч доларів за зняття військовозобов’язаного з розшуку.

За ці гроші він також обіцяв вплинути на службових осіб, щоб зняти чоловіка з розшуку в системі “Оберіг” і забронювати його через фіктивне працевлаштування на підприємство зі статусом критично важливого.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Частина Одеси знеструмлена через аварійну ситуацію

Published

on



Частина Одеси знеструмлена через аварійну ситуацію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.