Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Значна частина матеріалів справи «Карфаген» щодо діяльності шахрайських колцентрів і наркотрафіку поки що не може бути оприлюднена в інтересах слідства.
Про це заявив у Фейсбуці керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов, передає Укрінформ.
«Те, що ви побачили, – лише верхівка айсберга. Ми показали тільки те, що могли показати, не зашкодивши інтересам слідства. Значна частина матеріалів поки що не може бути оприлюднена. І повірте, найтемніша частина цього корупційного айсберга ще залишається під водою», – зазначив він.
За словами детектива, операція «Карфаген» показує зовсім інший бік корупції.
«Коли злочинець знає, що за гроші можна купити захист правоохоронця, він перестає боятися закону. Коли правоохоронець розуміє, що його повноваження можна перетворити на джерело незаконного збагачення, він перестає служити державі. А коли ці двоє знаходять спільну мову, виникає щось значно небезпечніше за звичайну корупційну схему. Виникає мафія», – написав Абакумов.
Він наголосив, що НАБУ має амбітну мету: викорінити системну корупцію як явище і зруйнувати механізми, які дозволяють злочинності проникати в державні інституції.
Як повідомлялося, 4 листопада Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорцпційна прокуратура заявили про викриття схеми із надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів за безперешкодну діяльність шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів.
За даними слідства, до злочинної діяльності були залучені чинні високопосадовці СБУ, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
У Нацполіції повідомили про відсторонення від виконання службових обов’язків на час службового розслідування поліцейських, щодо яких НАБУ проводило процесуальні дії. Голова СБУ Олександр Поклад також звільнив із посад двох високопосадовців відомства, які стали фігурантами розслідування.
5 листопада ВАКС обрав підозрюваному у справі першому заступнику начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Володимиру Ценову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 15 млн грн.
Ще одного фігуранта справи, Віталія Рибалка, суд узяв під варту без визначення застави.
Крім того, колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку суд зааарештував із правом на заставу в 65 млн грн.
На другому етапі операції підозри оголосили першим п’ятьом учасникам нової злочинної організації, до якої, за даними слідства, було залучено щонайменше 12 осіб.
Перед цим, 4 вересня, НАБУ і САП заявили про викриття в межах операції «Карфаген» злочинної організації, яка, за даними правоохоронців, систематично одержувала хабарі від шахрайських колцентрів і відмивала отримані кошти.
Зокрема, тоді про підозру повідомили заступнику керівника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергію Кропиві. За версією слідства, він створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники вимагали хабарі за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.
Після затримання працівників ОГП генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку. 15 вересня Президент звільнив його з посади.
Фото: НАБУ
Одеська міська рада через суд розірвала контракт на 148,6 мільйона гривень щодо реставрації Валіховського корпусу інфекційної лікарні. Роботи зупинили через виявлені Держаудитслужбою порушення під час закупівлі.
Про це йдеться у рішенні Господарського суду Одеської області.
Позов подало Управління капітального будівництва міськради до фірми-підрядника — Консорціуму “АВІС”. Представники відповідача на судові засідання не з’явилися та письмових заперечень не надали. Суд розірвав контракт та зобов’язав підрядника сплатити судовий збір.
За матеріалами судової справи, угода на ремонтно-реставраційні роботи Валіховського корпусу міської клінічної інфекційної лікарні була укладена наприкінці 2024 року. Фінансування проєкту мало здійснюватися за кошти Європейського інвестиційного банку. Як зазначається у рішенні, під час моніторингу закупівлі Держаудитслужба виявила порушення законодавства та зобов’язала замовника припинити зобов’язання за договором.
Міські чиновники тривалий час намагалися оскаржити цей висновок у судах, однак програли справи в усіх інстанціях. Після цього мерія Одеси запропонувала підряднику розірвати контракт за взаємною згодою, але фірма відмовилася, посилаючись на передчасність таких дій. На той момент виконавець уже встиг здійснити частину робіт та отримати оплату на суму 12,3 мільйона гривень.
Після цього, як зазначено у судовій справі, міськрада звернулася до суду для примусового припинення договору. Суд повністю задовольнив позовні вимоги, оскільки в самій угоді було передбачено пункт про її обов’язкове розірвання у разі наявності чинного висновку Держаудитслужби.
Наразі в Одесі тримається прохолодна погода, тому одесити вже намагаються додатково обігрівати свої домівки. Але найближчими днями температура повітря почне підвищуватися. Так, із 10 листопада в Одесі прогнозують до +13 °C.
Факти ICTV розповідають, коли увімкнуть опалення в Одесі та як місто готується до зими.
Коли почнеться опалювальний сезон в Одесі у 2026 році
В Одеській міській раді повідомили, що опалення в Одесі почнуть запускати сьогодні, 9 листопада. Підключення споживачів до теплопостачання відбуватиметься поступово, тому тепло надходитиме до будинків у різні дні.
Зараз дивляться
Спочатку планують запустити невеликі об’єкти теплопостачання. Паралельно розпочнуть подачу тепла до закладів соціальної сфери — шкіл, дитячих садків і медичних установ. На підключення цих об’єктів відведуть орієнтовно тиждень.
Із 16 листопада мають розпочати запуск великих об’єктів теплопостачання. Основну частину житлових будинків планують підключити до опалення 18–20 листопада.
Згідно з планом, упродовж двох тижнів від початку опалювального сезону міська система теплопостачання має запрацювати повністю.
Також у міськраді звернулися до ОСББ, житлово-будівельних кооперативів і керуючих компаній, які ще не надали акти готовності внутрішньобудинкових систем до опалювального сезону. Їх закликають якнайшвидше оформити та передати необхідні документи.
Як Одеса готується до опалювального сезону 2026
Під час засідання штабу окремо розглянули можливі аварійні ситуації. Йдеться про тривалі знеструмлення, перебої з теплопостачанням та інші надзвичайні обставини.
Для оперативного реагування на звернення жителів районні адміністрації готують цілодобові гарячі лінії. Також керівники районів мають зустрітися з головами ОСББ та житлово-будівельних кооперативів. На цих зустрічах планують узгодити порядок дій у разі аварій.
Ще одне важливе питання — забезпечення міста природним газом. Міська влада підтримала проєкт рішення про підписання договору з НАК Нафтогаз України. Він передбачає розподіл номінацій газу, необхідних для проходження опалювального сезону.
У міськраді також наголосили на важливості координації комунальних служб. Особливу увагу приділяють готовності інфраструктури до роботи в умовах загрози російських атак.
Одеситів закликають погасити борги за опалення
Міська влада звернулася до жителів із проханням сплатити накопичену заборгованість за теплопостачання. Своєчасна оплата допомагає комунальним підприємствам закуповувати енергоресурси та підтримувати стабільну роботу взимку.
Отже, опалювальний сезон в Одесі 2026 року попередньо має розпочатися 9 листопада, але остаточне рішення залежатиме від погодних умов та ситуації в місті.
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoКанада виділить €500 мільйонів на підтримку України