Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Уряд ухвалив зміни до правил видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами.
Відтепер строк дії посвідчень залежатиме від категорії транспортного засобу, а нововведення мають наблизити українські правила до європейських стандартів та підвищити безпеку дорожнього руху.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив у Телеграмі.
«Уряд ухвалив зміни до правил видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Головна мета цих змін – поступово привести українські правила у відповідність до європейських стандартів та підвищити безпеку дорожнього руху», – зазначив він.
Клименко поінформував, що посвідчення водія відтепер видаватимуть на різний строк відповідно до категорії транспортного засобу: 15 років – для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів (категорії А1, А, В, В1, ВЕ), а на 5 років – для водіїв вантажного та пасажирського транспорту (категорії С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е, Т).
«Після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження (кожні 15 років) стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування транспортними засобами. Це відповідає європейській практиці та сприятиме підвищенню безпеки на дорогах», – додав він.
За словами міністра, особливу увагу приділять водіям, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення, зважаючи на підвищений рівень відповідальності на дорогах. Вони обмінюватимуть посвідчення кожні 5 років із обов’язковим проходженням медичного огляду.
«Водночас важливо знати: видані раніше постійні посвідчення водія залишаються дійсними до дати, вказаної на документі; під час обміну посвідчення водія (кожні 5 чи 15 років) повторно складати іспити не потрібно, якщо інше не передбачено законодавством», – підсумував Клименко.
Як повідомляв Укрінформ, людям не варто публікувати в Інтернеті фотографії своїх посвідчень водія, бо шахраї можуть використати зображення та персональні дані, зокрема, для виготовлення підробок.
Аналітики R&D центру YouControl проаналізували декларації народних депутатів за 2024–2025 роки та визначили, хто з парламентарів 9 скликання задекларував найбільші доходи й другим у своїй фракції виявився нардеп-одесит Олексій Гончаренко.
Фахівці YouControl оцінили динаміку доходів народних обранців порівняно з попереднім роком та визначили їхні зв’язки з корпоративними групами. Олексій Гончаренко торік отримав дохід 10,8 мільйона гривень.
Першим серед колег виявився п’ятий президент України, а зараз народний депутат та лідер фракції “Європейська солідарність” Петро Порошенко. Сукупний дохід членів фракції “Європейська солідарність” за 2025 рік склав 4,1 мільярда гривень, що складає близько 68% від загального доходу всіх членів парламенту. Петро Порошенко задекларував 4 мільярди 29,1 мільйона гривень. При цьому його дохід зменшився у порівнянні з 2024 роком на 12,8%.
На другій сходинці серед нардепів загалом Денис Приходько — член депутатської групи “Довіра”. Він отримав торік дохід 172,6 мільйона гривень. Це найбільший дохід з 19 членів цієї депутатської групи.
Третю сходинку серед колег посів Андрій Герус зі “Слуги народу”. Сукупний дохід членів фракції “Слуга Народу” у 2025 році становив 762,7 мільйона гривень, що на 10,5% більше, ніж роком раніше.
Станом на 8 червня року у Верховній Раді 390 народних обранців. З них 11 парламентарів не мають оприлюднених декларацій за 2024-2025 років. І ще троє нових нардепів не подавали декларації за 2024 рік.
Сукупний дохід 379 народних депутатів за 2025 рік становив 6,07 мільярда гривень, що на 14% (майже на 1 мільярд гривень) менше порівняно з доходами чинних 376 парламентарів у 2024 році. Доходи 150 чинних народних депутатів, що становить понад третину від їхньої загальної кількості, у 2025 році були нижчими, ніж у 2024 році.
Росія вдарила по сільгосппідприємству на Одещині Іскандером — є загиблий та постраждалі
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових