В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Президент Володимир Зеленський призначив державні стипендії 16 видатним діячам освіти.
Відповідний указ №1023/2026 від 22 жовтня оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
«Відповідно до указу Президента України від 10 вересня 2011 року № 906/2011 «Про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери» (із наступними змінами) призначити строком на два роки державні стипендії видатним діячам освіти», – ідеться у документі..
Іншим указом №1024/2026 Президент призначив довічні державні стипендії шістьом видатним діячам освіти, які досягли сімдесятирічного віку.
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Ірина Сябренко 2 жовтня набула у власність обладнання для відновлюваної енергетики вартістю 426 тисяч 400 гривень. Йдеться про гібридну систему електропостачання із сонячними панелями, акумулятором та бензиновим генератором.
Про це свідчить повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, яке суддя подала 4 жовтня.
Згідно з декларацією, придбання та встановлення системи відбулося 2 жовтня 2026 року. До її складу входять фотоелектричні модулі потужністю 10 кВт, установка для зберігання електроенергії ємністю 10 кВт та бензиновий генератор потужністю 3,5–3,8 кВт.
Обладнання має торгову марку Deye. Вартість майна становить 426 тисяч 400 гривень.
У повідомленні як джерело зазначена громадянка України Альона Куліш. Водночас у документі не уточнюється характер цих коштів чи взаємовідносини між нею та суддею, тому стверджувати, що система була подарована, підстав немає.
У розділах про доходи, нерухомість, транспорт, цінні папери та корпоративні права цього повідомлення нових об’єктів не зазначено. Видатки також не декларувалися.
Ірина Сябренко є суддею Казанківського районного суду Миколаївської області. У декларації за 2025 рік, яку аналізували Центр публічних розслідувань та Інтент вона фігурувала як голова цього суду.
За даними аналізу, у 2025 році родина Сябренко отримала 2 мільйони 220 тисяч гривень доходу. Із них 1 мільйон 410 тисяч гривень становила зарплата самої судді, ще 809 тисяч гривень заробив її чоловік Микола Бібік. За рік до цього родина задекларувала 2 мільйони 280 тисяч гривень.
На мальовничому схилі над морем у Київському районі Одеси зненацька виріс цілий квартал — 47 охайних триповерхових таунхаусів. Проблема лише в тому, що частину землі під ними забудовник, судячи з усього, ні в кого не питав.
Історія почалася ще у 2019 році, коли компанія на законних підставах орендувала в міста понад 2,3 гектара на вулиці Дачі Ковалевського — під будівництво готельно-апартаментного комплексу. Але, за версією слідства, забудовник на цьому не зупинився і потихеньку «прихопив» ще майже 0,75 гектара сусідньої комунальної землі на схилі.
Щоб не привертати уваги, нову забудову оформили як «реконструкцію» вже наявного об’єкта — у документах писали, що параметри фундаменту не змінюються. Коли ж 47 таунхаусів вже стояли, частину з них переоформили через підконтрольні фірми та фіктивні договори, а кілька будинків встигли продати звичайним покупцям.
Поліція та прокуратура оцінили збитки територіальній громаді Одеси більш ніж у 50 мільйонів гривень. Забудовнику повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу — самовільне зайняття землі та легалізація майна, здобутого злочинним шляхом. Суд вже наклав арешт на спірну нерухомість, хоча рішення ще не набрало законної сили.
Ім’я забудовника слідство поки офіційно не розголошує. Максимальне покарання за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
