Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Росія атакує мережеву інфраструктуру України, але повного зникнення інтернету не буде

Published

on



Росія атакує інформаційну мережеву інфраструктуру України, однак через максимально розподілені інтернет-канали країна не залишиться без інтернету.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив позаштатний радник Президента з технологічних питань та експерт у галузі технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.

«Росіяни атакують нашу інформаційну мережеву інфраструктуру. Але Україна є країною з максимально розподіленими Інтернет каналами, тому вся країна (області, міста) не залишиться без інтернету», – зазначив «Флеш».

Бескрестнов додав, що через атаки можуть виникати локальні перебої з доступом до мережі. За його словами, провайдери мають оперативно усувати такі проблеми.

«Вартість надання Інтернет послуг дійсно може зрости, щоб компенсувати витрати на ремонт пошкодженої інфраструктури», – пояснив радник.

Бескрестнов також закликав не піддаватися інформаційним атакам та не панікувати через повідомлення про можливе зникнення інтернету.

«Нас уже лякали, що не буде їжі, не буде палива, а тепер лякають зникненням інтернету», – наголосив він.

Читайте також: Реактивний перехоплювач працює, запас швидкості достатній – «Флеш»

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської атаки 23 вересня постраждали 43 людини, двоє загинули. Росія застосувала БПЛА зранку та вдень проти АЗС, будівлі бізнес-центру, офісної будівлі, приміщення фармацевтичного підприємства, будівлі колишнього ринку та приміщень неподалік вокзалу.

Росія також атакувала дата-центр. У близько 100 тисяч домогосподарств столиці та області погіршилося інтернет-з’єднання.

Фото: Сергій Флеш/Telegram 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеського суддю покарали за вибіркове покарання водіїв

Published

on



Вища рада правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду Одеси Вадима Іванчука. Причиною стало його вибіркове та незаконне пом’якшення покарання нетверезим водіям. 

Про це написала Судово-юридична газета. 

Судді оголосили догану та позбавили доплат до посадового окладу строком на один місяць.

Підставою для провадження стала скарга щодо п’яти справ про адміністративні правопорушення за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. У цих провадженнях суддя Іванчук обмежився лише призначенням штрафу в розмірі 17 тисяч гривень. Хоча за законом є обов’язковим позбавлення права керування транспортом на один рік. 

Своє рішення він мотивував статусом військовослужбовців, які притягалися до відповідальності. При цьому законодавство прямо забороняє враховувати особу порушника чи пом’якшуючі обставини при призначенні стягнення за цією нормою.

Дисциплінарний орган встановив, що практика Вадима Іванчука мала вибірковий характер, адже в інших аналогічних справах він застосовував санкції у повному обсязі. 

Два роки тому ця Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя винесла судді попередження також через нетверезих водіїв. Але тоді Вадим Іванчук ці справи взагалі закривав за строком давності. 

Як раніше писав Інтент, Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Баштанського районного суду Миколаївської області Оксани Звягіної. Підставою для притягнення до відповідальності стало перебування судді на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння та прогул судових засідань.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ігор Шуліка з Березівки загинув у бою на Донеччині – Rayon.in.ua

Published

on


  1170

Ігор Шуліка з Березівки, 1988 року народження, загинув в боротьбі за Україну.

Ігор був відданий Військовій присязі на вірність Українському народові та до останнього подиху виконував свій військовий обов’язок. Про це інформують у Березівській громаді.

16 листопада 2024 року в бою в районі населеного пункту Єлизаветівка Донецької області Ігор загинув, захищаючи Україну від російського агресора. Йому назавжди 36 років…

Майже два роки його рідні жили у страшній невідомості. Від 2024 року Ігор вважався зниклим безвісти. Увесь цей час у серцях жила надія — на звістку, на повернення, на те, що він живий…

Та тепер він повертається додому «на щиті».

11 вересня Березівська громада проведе Ігоря Шуліку в останню путь.

Спочатку відбудеться прощання біля будинку загиблого, після чого громада живим коридором шани проведе героя до Алеї Слави в Березівці, де відбудеться церемонія поховання.

Закликають мешканців Березівки та всієї громади долучитися до прощання та живого коридору, щоб разом віддати останню шану захиснику.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.