В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Укрінформ підготував проєкт «Краматорськ.Relocation» про те, як після чотирьох років війни діти з прифронтового Краматорська знову повернулися за парти, але вже в безпечній громаді на Закарпатті.
6 березня 2023 року російська армія завдала подвійного удару по школі №1 у Краматорську. Постійні обстріли та загроза життю змусили родини залишити місто й шукати місце, де діти зможуть продовжити навчання. Такою опорою стала Перечинська громада на Закарпатті, яка прийняла Перший краматорський ліцей і надала приміщення для роботи школи.
Директорка ліцею Наталія Тисленко згадує про роки вимушеного дистанційного навчання: «За ці чотири роки я не чула дитячих голосів. Це був лише екран. Мені дуже хочеться, щоб у цих стінах діти не чули сигналів тривоги».
У проєкті «Краматорськ.Relocation» Укрінформ розповідає історії родин, які залишили свої домівки, показує, як «оживали» класи та як діти вперше за тривалий час сіли за парти в безпечному середовищі.
Релокація ліцею відбулася у межах державної програми «Пліч-о-пліч», що об’єднує громади з різних регіонів. Керівниця проєкту Мар’яна Томин підкреслює значення цього партнерства:
«Схід, захід, північ і південь – це єдина країна. “Пліч-о-пліч” – це не тільки назва, а символ і зміст практичних справ, які ми реалізували разом».
Герої програми – учні, батьки, вчителі, будівельники та місцеві мешканці, які долучилися до відновлення школи й підтримали переселенців. У кадрах – історії дітей, які роками навчалися онлайн під звуки сирен, розповіді про переїзд, а також зйомки ремонтних робіт, де кілька десятків людей працювали щодня, щоб встигнути до початку навчального року.
Будівельні роботи розпочалися навесні. За пів року приміщення повністю оновили. 1 вересня школа відчинила двері для понад 300 учнів – дітей із Краматорська та інших прифронтових регіонів і місцевої громади.
Історія про те, як дітям повернули школу й дитинство, – у проєкті Укрінформу «Краматорськ.Relocation».
Як повідомляв Укрінформ, Кабмін міністрів запустив проєкт щодо посилення співпраці між тиловими та прифронтовими громадами, зокрема, запровадив поняття «громада-форпост», що означає населені пункти у 100-кілометровій зоні від лінії зіткнення, а також від кордону з РФ та Білоруссю.
Після потужного шторму в окупованій Керчі узбережжя від міського пляжу до коси опинилося вкрите шаром мазуту.
Про це повідомляє моніторингова група ”Кримський вітер”.
За даними аналітиків, забруднення триває вже кілька днів, і попри те, що місцеві мешканці ще на вихідних фіксували перші плями мазуту, окупаційна адміністрація не вживає жодних заходів для ліквідації наслідків. Ба більше, окупаційна влада офіційно заявляє, що ”нових викидів у Керченській протоці не зафіксовано”, прямо заперечуючи очевидні факти.
Масштаб катастрофи підтверджується супутниковими знімками, які виявили кілька великих мазутних плям. Найбільші з них сягають 5,9 та 6,4 кілометрів у довжину і займають площу 0,75 та 1,07 квадратних кілометрів відповідно. Узбережжя вкрите темними плямами, мазут прибиває до берега разом із водоростями, а найстрашніше — вже знайдено птаха, повністю вкритого нафтовими відходами.
Це свідчить про пряму шкоду живій природі. Розливи мазуту можуть спричиняти загибель сотень птахів через отруєння або втрату здатності до термоізоляції, і наслідки для екосистеми можуть тривати десятиліттями.
Нагадаємо, після аварії танкерів “Волгонефть” на Чорному морі, забруднення від викидів мазуту продовжує поширюватися, завдаючи значної шкоди екосистемі. До середини січня, згустки мазуту можуть досягти Одеської затоки.
Як повідомив еколог та керівник громадської організації “Зелений лист” Владислав Балінський, вже через день після аварії експерти змогли прогнозувати території, які першими зазнають забруднення. Зокрема, це стосується узбережжя Таманського півострова, Бугазької коси та Анапи. Згодом забруднення досягло Керченського півострова та південного узбережжя Криму, що підтверджується даними з кримських пабліків та супутниковими знімками.
Мазут продовжує витікати без спроби його локалізації або вилучення уламків суден, що значно ускладнює ситуацію. Основна небезпека полягає в тому, що мазут опустився в товщу води та на дно, що створює серйозну проблему на роки вперед.
Рішення міськради відкриває шлях до перегляду чинних договорів оренди пляжних територій — прокуратура вже готується до дій.
Джерело: коментар депутата обласної ради Дмитра Чапіра на своїй сторінці у Facebook.
Сьогодні, 19 листопада на сесії Одеської міської ради обговорили питання використання міських пляжів для надання платних послуг.
Саме обговорення викликало резонанс: чи мають приватні структури право обмежувати доступ до узбережжя та заробляти на тому, що повинно бути відкритим для всіх?
У результаті депутати міськради проголосували за втрату чинності рішення від 05.04.2007 №1133-V, яким були затверджені Правила устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси.
З сесійної зали міськрадиРезультати голосування під час пленарного засідання міськради
Це означає, що попередня нормативна база офіційно скасована — і саме на ній ґрунтувалася значна частина чинних договорів щодо користування пляжними територіями.
У найближчий час очікується хвиля судових оскаржень укладених договорів на оренду пляжів.
За словами політика Дмитра Чапіра, ініціатором цих процесів, ймовірно, виступить прокуратура, яка вже проявляє підвищену увагу до цього питання.
