Керівник Офісу Президента Кирило Буданов поінформував, що для мешканців Олешків, які бажають евакуюватися на підконтрольну Україні територію, підготовлений транспорт.

Кримськотатарський ресурсний центр засудив наміри російської окупаційної влади використовувати Бахчисарайський ханський палац для просування російських імперських наративів і пропаганди.

Про це йдеться у заяві КРЦ.

За наявною інформацією, 31 жовтня – 1 листопада 2026 року на території пам’ятки планують відтворити військовий табір російської імперії. Також там хочуть провести історичну реконструкцію “Героїчна оборона Севастополя” та відкрити музейну виставку, присвячену Кримській війні 1853–1856 років.

У Центрі наголошують, що ці заходи відбуватимуться на території тимчасово окупованого Криму – невіддільної частини України. Там нагадали, що резолюція Генеральної Асамблеї ООН 68/262 підтвердила територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Вона також закликала не визнавати зміну статусу Криму на підставі так званого референдуму 2014 року.

У заяві зазначено, що Бахчисарайський ханський палац – один із головних символів історії та державності кримськотатарського народу й унікальна спадщина Кримського ханату. На думку авторів заяви, заходи на його території спрямовані на те, щоб підмінити історичний зміст пам’ятки та витіснити з неї пам’ять про народ, який її створив.

Окремо в Центрі звернули увагу на вибір теми Кримської війни. У тій війні Османська імперія, Велика Британія та Франція виступили союзниками проти російської імперії. В умовах окупації звернення до цієї теми в Ханському палаці, за оцінкою Центру, набуває особливого політичного значення.

Там також зазначили, що окупаційна влада проводить так звану “реставрацію” палацу. За оцінками фахівців, вона супроводжується втручанням в автентичні конструкції та історичні елементи. Поєднання цього з нав’язуванням чужих історичних інтерпретацій, на думку Центру, загрожує і матеріальній автентичності пам’ятки, і її значенню для кримськотатарського народу.

У Центрі висловили занепокоєння ігноруванням прав корінного кримськотатарського народу та його представницького органу – Меджлісу. Заборона його діяльності росією у 2016 році, наголошують у заяві, не припиняє права кримських татар на представництво та участь у прийнятті рішень щодо власної культурної спадщини.

Там послалися на Декларацію ООН про права корінних народів. Зокрема, на статті 18, 19 і 31, які закріплюють право брати участь у прийнятті рішень через обраних представників, а також право зберігати, контролювати, захищати й розвивати власну культурну спадщину.

Крім того, у Центрі нагадали, що рф як держава, яка здійснює окупацію, зобов’язана дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права щодо охорони культурних цінностей. Йдеться, зокрема, про Гаазьку конвенцію 1954 року та Другий протокол до неї 1999 року.

Ірина Глухова

В Одесі поновили розгляд справи, у якій прокуратура вимагала стягнути з будівельної компанії понад 8,4 мільйона гривень на користь міста. Йдеться про кошти пайової участі, які, за твердженням прокуратури, компанія безпідставно зберегла.

Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Одеської області.

Позов подала Приморська окружна прокуратура Одеси в інтересах Одеської міської ради до ТОВ “Південна фінансово-будівельна компанія”. Загальна сума вимог становить 8 мільйонів 434 тисячі 798 гривень. З них понад 7,3 мільйона гривень — це кошти пайової участі, ще 830,3 тисячі гривень нарахували як інфляційні втрати, а 282,8 тисячі гривень — як три відсотки річних.

Суперечка стосується будівництва апартаментів із вбудованими адміністративними та торгівельними приміщеннями й підземним паркінгом на вулиці Великій Арнаутській, 115 в Одесі. Суд призначав будівельно-технічну експертизу, щоб з’ясувати фактичну вартість будівництва та порівняти її з даними, зазначеними в документах на введення об’єкта в експлуатацію та проєктно-кошторисній документації.

Експерт мав також перевірити, які саме витрати були включені до вартості будівництва, зокрема чи враховувалися витрати на земельну ділянку, підготовку будівельного майданчика, інженерні мережі та транспортні комунікації. Вартість експертизи становила 45 тисяч гривень, її оплату поклали на будівельну компанію.

Після проведення дослідження експерт надав суду висновок будівельно-технічної експертизи. Після його надходження суд поновив провадження у справі, яке раніше було зупинене саме на час проведення експертизи.

Окремо у справі прокуратура просила накласти арешт на кошти компанії в межах суми позову. Спочатку суд у цьому відмовив, однак апеляційний господарський суд скасував це рішення та застосував арешт до коштів компанії на рахунках у межах 8,43 мільйона гривень.

Сторонам запропонували надати свої пояснення щодо висновку експерта, після чого суд має перейти до подальшого розгляду вимог прокуратури про стягнення коштів на користь міста.

Також в Одесі розслідують забудову ринку. За версією слідчих, на ділянці роками незаконно зводили капітальні споруди всупереч умовам оренди.

Анна Літман