Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Міносвіти перенесло дату голосування на виборах ректора КНУ імені Шевченка на жовтень

Published

on



Міністерство освіти й науки України змінило дату голосування на виборах ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах уже оголошеної конкурсної процедури на 27 жовтня.

Як повідомляється на сайті МОН, відповідний наказ підписано 11 травня 2026 року, передає Укрінформ.

“Рішення ухвалено після опрацювання офіційного звернення організаційного комітету з проведення виборів ректора КНУ імені Тараса Шевченка. Організаційний комітет звернувся до МОН після аналізу проміжних результатів підготовки виборчого процесу, пропозицій і зауважень його учасників”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомили у міністерстві, у зверненні зазначено, що під час засідання 7 травня 2026 року організаційний комітет встановив низку питань, які потребують врегулювання до проведення голосування. Йдеться про неузгодженості між локальними нормативними актами університету, потребу їхнього доопрацювання та затвердження Вченою радою, недостатній наразі рівень матеріально-технічної підготовки до виборів, відсутність належних умов для роботи дільничних виборчих комісій, а також невиконання безпекових вимог під час організації виборчого процесу.

Вибори ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка мають відбутися у спосіб, який гарантує довіру до результату. Важливо, щоб процедура відповідала законодавству, забезпечувала рівні умови для всіх учасників і не створювала підстав для подальших оскаржень. У разі фіксації організаційним комітетом питань, які можуть вплинути на якість виборчого процесу, має бути забезпечене реагування в межах визначених повноважень.

Організаційний комітет одноголосно ухвалив рішення звернутися до МОН щодо внесення змін до наказу Міністерства освіти й науки України від 2 березня 2026 року № 108-к-26 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка» та перенесення виборів на іншу дату в межах строку, визначеного наказом МОН від 29 квітня 2026 року № 224-к-26.

До звернення також додали протокол спільного засідання організаційного комітету та головної виборчої комісії від 6 травня 2026 року, протокол засідання організаційного комітету від 7 травня 2026 року, а також звернення Студентського парламенту КНУ імені Тараса Шевченка.

У МОН наголосили, що зміна дати голосування має процедурний характер. Завдання міністерства як засновника — забезпечити проведення виборів із дотриманням законодавства, статуту університету, належних організаційних і безпекових умов, а також прав усіх учасників виборчого процесу.

Читайте також: Спеціально створена комісія вирішить, чи зможе Бугров брати участь у виборах ректора КНУ – Лісовий

Як повідомлялося, у березні 2026 року Міністерство освіти та науки оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також у березні Шевченківський райсуд Києва визнав ректора КНУ ім.Тараса Шевченка Володимира Бугрова винним у недостовірному декларуванні.

1 квітня у Києві студенти КНУ імені Т. Шевченка вийшли на акцію протесту проти чинного ректора Володимира Бугрова. Учасники акції вимагали публічної реакції адміністрації університету на скандали, пов’язані з керівництвом вишу.

Наприкінці квітня Міністерство освіти та науки звільнило Володимира Бугрова з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Фото Укрінформу можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Російський обстріл Херсонщини: поранено дитину Анонси

Published

on




Дванадцять людей дістали поранення на Херсонщині внаслідок російської дронової атаки, авіаційних та артилерийських обстрілів. Серед поранених є дитина.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі перекриють частину Люстдорфської дороги до червня

Published

on



В Одесі перекриють частину Люстдорфської дороги до червня



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.