Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

2 роки ago

04.04.2025

Головний з новин

В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.

Джерело

Суспільство

Конкурси для суддів треба спростити, бо відсіюється третина кандидатів

Published

2 години ago

12.10.2026

Головний з новин

Конкурсні процедури відбору кандидатів на посади суддів потрібно спростити, оскільки третина кандидатів на завершальному етапі відсіюється, а у системі залишається значний кадровий голод.

Про це заявив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик під час виступу на конференції «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності», передає Укрінформ.

За словами Усика, конкурсні процедури, які грунтуються на критеріях доброчесності та компетентності, нині надмірно ускладнені й потребують перегляду.

«Вони включають навіть етапи, які, на мою думку, забирають зайвий час, людський і фінансовий ресурс. Наприклад, тестове завдання на знання історії української державності, крім інформативного значення, не має суттєвого значення для визначення відповідності кандидата на посаду судді. Професійна компетентність і знання у галузі права важливіші», – зазначив голова ВРП.

Він також вважає, що потрібно на законодавчому рівні скоригувати тестування на когнітивні здібності кандидатів.

«Тест на когнітивні здібності кандидата на посаду судді в тому вигляді, який він є наразі, як подальший у проходженні конкурсу, на мою думку, потребує коригування на законодавчому рівні, оскільки, як показує практика проведення конкурсу, на цьому етапі оцінювання участь у конкурсі припиняють більше третини кандидатів. На завершальному етапі конкурсу ми не отримуємо очікуваного результату заповнення вакантних посад суддів за значної стартової кількості кандидатів», – сказав він.

Читайте також: У січні наступного року закінчаться повноваження вісьмох членів ВРП

На думку Усика, недосконалою є й ідея надання кандидату права участі в конкурсі на посади у різних юрисдикціях. Це призводить до того, що кандидати, які мають достатній прохідний бал, вибирають ту юрисдикцію, де набрали найбільший бал. За такої ситуації виникає завелика конкуренція в одній юрисдикції, тоді як інша юрисдикція залишається незаповненою, пояснив він.

Він акцентував, що одним із напрямків роботи ВРП у найближчій перспективі є спільне обговорення разом із законодавцями і Вищою кваліфікаційною комісією суддів внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» в частині проведення конкурсних процедур на заняття вакантних посад суддів.

За словами Усика, наразі у системі правосуддя залишаються вакантними близько двох тисяч суддівських посад. Такий кадровий голод призводить до фізичного і морального виснаження діючих суддів, а також до недотримання строків розгляду справ і неналежної мотивованості судових рішень, заявив він. Ще одним наслідком надмірного навантаження є звільнення досвідчених суддів, підсумував голова ВРП.

Як повідомлялося, 30 вересня Президент призначив трьох суддів Одеського апеляційного суду.

Фото Укрінформу можна купити тут.

Джерело

Суспільство

В Одесі чиновник отримав вирок у справі про мертві душі

Published

2 години ago

12.10.2026

Головний з новин

В Одесі начальника виробничої дільниці комунального підприємства “Житлово-комунальний сервіс “Порто-Франківський” засудили за фіктивне працевлаштування. Посадовець визнав провину та надав викривальні показання щодо інших працівників підприємства.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

За матеріалами справи, з квітня 2024 року до червня 2025-го на дільниці оформили 11 працівників, які фактично не виконували своїх обов’язків. Серед них були слюсарі-сантехніки, тесляр і робітники з комплексного прибирання.

Начальник дільниці підписував табелі обліку робочого часу з неправдивими відомостями про роботу цих людей. Документи передавали до бухгалтерії, де на їхній підставі нараховували зарплату. Водночас обов’язки фіктивно працевлаштованих працівників виконували інші співробітники.

Загальна сума збитків, зазначена в матеріалах справи, становить близько 2,5 мільйона гривень. З них 1,6 мільйона гривень припадали на зарплати, ще понад 360 тисяч гривень — на єдиний соціальний внесок.

У травні 2026 року чоловік уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Він визнав провину та повідомив слідству про можливі протиправні дії інших посадовців комунального підприємства.

Минулого року Інтент і Центр публічних розслідувань досліджували, як у комунальній сфері Одеси працювала система бронювання працівників, серед яких виявляли людей, чия основна діяльність не була пов’язана з комунальним господарством.

Анна Літман

Джерело