Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
“Офісу військового омбудсмана було відомо про складну ситуацію в 14-й бригаді. Проблему намагалися вирішити вже з новим командиром без розголосу, щоб не наражати на небезпеку бійців. Паралельно командування вживало заходів, відбулися кадрові зміни”, – зазначила вона.
За її словами, тривають перевірки, і до їх завершення називати винних передчасно. Водночас Решетилова висловила думку, що подібні ситуації часто є наслідком невчасних рішень щодо ротації чи зміни тактичної обстановки.
“Не хотіла б, щоб у суспільства склалося враження, що це типова ситуація: за майже 1,5 року моєї роботи це друга скарга на абсолютну відсутність логістики на позиції. Попередня була влітку минулого року, до речі, на цьому ж напрямку”, – сказала вона.
За її словами, у тому випадку після її звернення бійцям однієї з бригад доставили воду та їжу і вивели їх на відновлення.
Військовий омбудсман наголосила, що зазвичай ситуація з логістикою є стабільно, “але з довготривалим перебуванням на позиціях справді є велика проблема”. За її словами, формально максимальний термін перебування на позиції становить 15 днів, однак ця норма не дотримується, що призводить до тривалого перебування військових у складних умовах.
“Попередньо бачимо, що після 40 днів людині стає байдуже, виживе вона, чи ні – у неї настає повна апатія. Кожен командир має прийняти цю інформацію до відома. Усе, що понад 40 днів, не може бути ефективним”, – пояснила вона.
Наразі Офіс військового омбудсмана готує пропозиції щодо змін до інструкцій і проводить дослідження психологічного стану військових під час тривалого перебування на позиціях.
Решетилова також поінформувала, що після запуску 27 січня до її офісу надійшло майже 5,5 тисячі скарг, тоді як упродовж 2025 року, до створення інституції, було отримано близько 12 тисяч звернень. Щодо найтиповіших скарг від військових, вона зауважила, що типових немає, кожна історія складна по-своєму.
Як повідомлялось, у соцмережах з’явились повідомлення родичів бійців 14-ї ОМБр, які розповіли про нестерпні умови на позиціях, відсутність постачання їжі, води і ліків.
У Генеральному штабі Збройних Сил України поінформували, що комплексна комісія Сухопутних військ проводить розслідування щодо ситуації в 14-й окремій механізованій бригаді. Її командира усунуто з посади. Також звільнено з посади та призначено з пониженням командира 10 армійського корпусу.
В Угрупованні об’єднаних сил назвали ситуацію із забезпеченням позицій військовослужбовців 14-ї ОМБр жахливим “управлінським” соромом. Командування УОС розпочало перевірку по всій вертикалі управління 10 корпусу.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
Під атакою ворога у Херсоні опинився Свято-Духівський кафедральний собор. Разом із храмом обстріли накрили житлові будинки й інфраструктуру, перетворивши чергову добу на ланцюг руйнувань і трагедій для мирних жителів.
Як повідомила пресслужба Нацполіції у Херсонській області, упродовж доби правобережжя регіону зазнало інтенсивних обстрілів із застосуванням артилерії, мінометів і безпілотників різних типів.
Під ударами опинилися Херсон і десятки населених пунктів. Внаслідок атак пошкоджено щонайменше три багатоповерхівки, три приватні будинки, об’єкт критичної інфраструктури, адміністративну будівлю, підприємство, храм, а також кілька автомобілів і господарських споруд.
Особливо небезпечними залишаються удари FPV-дронів. У Шевченківці через таку атаку постраждав 56-річний чоловік — у нього контузія та травма плеча. У Дар’ївці та Комишанах ворожі безпілотники влучили в житлові будинки, спричинивши руйнування.
Окремо зафіксовано артилерійський обстріл межі Центрального та Корабельного районів Херсона. Там пошкоджено житлові будинки, фабрику, собор, транспорт і господарські споруди.
Також пресслужба Херсонській єпархії УПЦ повідомила, що під час обстрілу 26 квітня значних руйнувань зазнав Свято-Духівський кафедральний собор у Херсоні — два снаряди влучили в дах, спричинивши пожежу та пошкодивши центральний вівтар. Також постраждали будівлі на території храму, однак обійшлося без жертв.
У мікрорайоні “Північний” артилерія пошкодила адміністративну будівлю, а в Дніпровському районі через скид вибухівки з дрона зазнав ушкоджень автомобіль.
Тим часом у лікарні померла 69-річна жінка, яка отримала тяжкі поранення внаслідок атаки дрона 25 квітня в Садовому. Також медики надали допомогу ще двом постраждалим від попередніх атак — у них діагностовано уламкові поранення ніг.
На місцях влучань працювали всі екстрені служби. Загалом за добу поліція опрацювала понад дві сотні звернень громадян та відкрила вісім кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів.
Добою раніше внаслідок ворожої атаки було пошкоджено багатоповерховий будинок, два приватні домоволодіння, складське приміщення, фермерське господарство, автозаправну станцію, стільникову вежу, вантажівку та приватні автомобілі. Через російську агресію семеро людей дістали поранення.
17:20, 1 квітня
Надійне джерело
Фото: Патрульна поліція
В Одесі поступово відновлюється робота громадського електротранспорту. Водіям вже висунули жорстку вимогу — не залишати авто на трамвайних коліях.
Як зазначають у пресслужбі Патрульної поліції, запуск електротранспорту є важливим кроком для стабільного пересування містян. Але трамвайні колії — не місце для паркування, адже навіть один залишений автомобіль може зупинити рух.
“Пам’ятайте про заборону зупинки та стоянки транспортних засобів на трамвайних коліях, адже це унеможливлює рух електротранспорту та створює незручності для пасажирів”, – додають у повідомленні.
Особливу увагу приділятимуть дотриманню правил дорожнього руху. Якщо транспортний засіб заважає проїзду, інспектори складатимуть адміністративні матеріали.
У випадках, коли водій відсутній, на місце викликатимуть евакуатор. Такі автомобілі доставлятимуть на спеціальні майданчики, що створює додаткові витрати та незручності для власників. Містян закликають бути відповідальними та не створювати перешкод для роботи електротранспорту.
Нагадуємо
Навесні в Україні почали діяти нові правила утримання домашніх тварин. Тепер людям заборонено постійно тримати собак на ланцюгові без можливості вигулу та вільного руху.
Читайте: Як в Одесі зараз працює електротранспорт: розклад руху
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Одеса1 тиждень ago
З Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося