Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Скільки коштує зібрати першокласника до школи

Published

on




Державна допомога «Пакунок школяра»: як оформити, на що можна витратити кошти



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Суд виправдав одеську лікарку ВЛК у справі про декларац…

Published

on



Суддя Хаджибейського суду Одеси Олександр Гарський закрив справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності лікарки міської лікарні №1, яку звинувачували у порушенні вимог фінансового контролю.

Як зазначили у постанові, лікарка повідомила на суді, що у квітні 2024 року її залучили до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії. У зв’язку з чим, у 2025 році вона подавала декларацію за період 2024 року та була впевнена, що заповнила все вірно.

Однак, 22 травня 2026 року до лікарні прийшла уповноважена особа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, взяла письмові пояснення в лікарки та зазначила, що при заповненні декларації була допущена помилка, яка полягала у неправильному визначенні типу декларації.

Читайте також “Суддя повинен знати людей, а не лише закони”, – Олександр Гарський про справедливість і виховання через книжки

Також співробітник поліції сказав, що потрібно протягом декількох днів внести зміни у декларацію. Наступного дня, лікарка внесла виправлену декларацію.

Суддя взяв до уваги, що єдина помилка лікарки полягала в тому, що вона при подачі такої декларації в електронному реєстрі декларацій поставила позначку типу декларації “кандидат на посаду”, замість типу декларації “щорічна”. Окрім того, прокурор сприйняв те, що лікарка подала нову декларацію як визнання нею провини. З чим суддя не погодився. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підприємець з Одеси уник кримінального покарання, самостійно відшкодувавши шкоду

Published

on



Підприємець з Одеси уник кримінального покарання, самостійно відшкодувавши шкоду



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.