Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Національне інформаційне агентство “Укрінформ” доєдналося до проведення Радіодиктанту національної єдності і запросило спільноту до своєї пресзали.
До написання диктанту долучилися військовослужбовці, українські актори, письменники, музиканти та громадські діячі, передає Укрінформ.
Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Цьогорічний диктант має назву «Лист, який не закінчується».
“Вітання команді Укрінформу. Всім, хто писатиме всеукраїнський Радіодиктант національної єдності. Дякую вам за те, що пишете. Дякую за те, що ви є частиною цієї історії. Бажаю вам, щоб ті слова, які я написав, а Даша з Артуром для вас читатимуть, аби вони і для вас десь трохи стали особистими і важливими. Тож успіхів вам у написанні, і нехай мова всіх нас єднає”, – сказав у відеозверненні до Укрінформу Дронь.
Читали текст Радіодиктанту в прямому ефірі вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва.
Пройдаков у своєму відеозверненні наголосив, що головне – це не орфографічні чи пунктуаційні помилки, а єдність принаймні на час написання та обговорення тексту радіодиктанту.
“Нехай щастить під час цього ритуалу єдності, написання радіодиктанту – 2026”, – сказав Пройдаков.
До написання радіодиктанту в Укрінформі долучилися: генеральна директорка Національного будинку музики Ольга Кононенко, музичний продюсер Євген Петриченко, театрознавиця Ольга Стельмашевська, акторка Національного театру імені Лесі Українки Наталія Доля, представники Головного управління розвідки тощо.
Свій текст Радіодиктанту можна надіслати фахівцям на перевірку. Для цього необхідно надіслати його паперовим листом за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на поштовому штемпелі була дата не пізніше ніж 28 жовтня. Також можна сфотографувати або відсканувати написаний текст у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff або .pdf та надіслати його на електронну адресу [email protected] до 11.00 29 жовтня.
У четвер, 29 жовтня, об 11.00 на платформах Суспільного оприлюднять текст Радіодиктанту національної єдності, щоб кожен зміг самостійно перевірити написане.
Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.
Служба безпеки України затримала в Одесі 21-річного студента, якого підозрюють у державній зраді. За даними слідства, він збирав розвіддані для підготовки диверсій і планував інформаційні провокації на замовлення російських спецслужб.
Про це повідомила СБУ.
За матеріалами справи, студент потрапив у поле зору російських спецслужб, коли шукав легкого заробітку в тематичних Telegram-чатах. На завдання російських кураторів він фіксував місця розташування великогабаритних генераторів в Одесі, які планували підпалити, стежив за об’єктом критичної інфраструктури та намагався встановити адресу проживання українського військовослужбовця.
Крім того, фігурант готував інформаційні провокації для дестабілізації ситуації в Одесі. За даними СБУ, одним із його завдань було зламати систему керування рекламними сітілайтами, щоб розміщувати на них російську пропаганду. Для цього він отримав від кураторів спеціальне програмне забезпечення.
Наступним завданням мало стати розміщення прапора РФ на рекламному сітілайті в центрі міста.
ФОТО: СБУ
Співробітники СБУ задокументували діяльність підозрюваного та затримали його за місцем проживання. Під час обшуку вилучили мобільний телефон із доказами співпраці з російськими спецслужбами.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. Санкція статті передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
У Болграді з’явилося ще одне важливе свідчення новітньої історії краю та його людей. Напередодні та з нагоди Дня територіальної оборони України, який цьогоріч відзначали 4 жовтня, подружжя Кулєшових передали до музею Центру культури та дозвілля Болградської міської ради пам’ятний військовий альбом «Бойовий шлях 184 окремого батальйону територіальної оборони 122 окремої бригади територіальної оборони». Як та для чого було створено це видання, дізналася «Бессарабія INFORM».
Зазначимо, це не просто збірка аматорських фотографій. На його сторінках закарбована історія людей, які на початку повномасштабного вторгнення залишили свої мирні професії та стали до лав територіальної оборони, бойові будні, побратимство, виконання завдань і моменти служби, які тепер назавжди залишаться частиною історії.
Автори фотоальбому – подружжя Кулєшових, самі пройшли цей військовий шлях у складі частини, тому ідея створення такого видання для них має особливе значення.
Нагадаємо, 184-й окремий батальйон територіальної оборони об’єднав мешканців Болграда, Татарбунарів, Сарати, Болградського та Білгород-Дністровського районів Бессарабії, Одеси та інших куточків Одещини. У мирному житті вони мали різні професії, родини та життєві історії, однак із початком великої війни опинилися в одному строю.
«Батальйон ТрО на початку повномасштабної війни – це історія про те, як звичайні люди за одну мить стали захисниками. Про тих, хто не питав: “Чи страшно?”, а питав: “Що потрібно зробити?”. Саме з цього починається книга-альбом», — розповів Геннадій Кулєшов «Бессарабії INFORM».
Фотографії для майбутнього альбому почали збирати ще під час служби. Спочатку просто на згадку, а згодом, коли світлин ставало дедалі більше, прийшло розуміння, що з цих кадрів можна зберегти цілу історію підрозділу.
«Ми збирали все, що вдалося. На жаль, не всі військовослужбовці батальйону є на фотографіях. Частина фото була втрачена разом із телефоном, який зламався після Бахмута. Тому до альбому потрапило лише те, що ми змогли зберегти та зібрати», — пояснює Геннадій.
Водночас він підкреслює, що відсутність людини на сторінках альбому зовсім не означає її відсутності в історії батальйону. За його словами, кожен, хто служив у 184-му окремому батальйоні, виконував бойові завдання, підтримував побратимів і робив свою справу заради спільної мети, залишив свій слід у його бойовому шляху.
Створення видання стало спільною справою багатьох людей, адже основою альбому стали фотографії, зроблені самими військовослужбовцями.
«Заслуга в тому, що цей альбом взагалі з’явився, належить усім військовим 184-го батальйону. Це їхня історія, їхні фотографії та спогади. Ми лише зібрали все це докупи, сформували альбом, надрукували його і тепер передали до музею», — наголошує Геннадій.
На сторінках видання – не лише фотографії. Це своєрідна пам’ять про тих, хто був поруч, хто продовжує боротися, хто чекав своїх рідних удома, а також про побратимів, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Саме тому автори альбому вирішили, що він має зберігатися не лише в родинному архіві.
«Ми хотіли, щоб це видання могли побачити інші люди, молодь, наші діти. Щоб через роки можна було відкрити її і згадати, хто був у цьому батальйоні, через що вони пройшли і якою ціною Україна виборює свою свободу», – додав Геннадій Кулєшов.
Тепер альбом стане частиною музейного фонду Центру культури та дозвілля Болграда – місця, де зберігаються свідчення історії громади та її людей.
Раніше ми повідомляли: Рожеві пелікани готуються до міграції на південь: як війна руйнує спокій птахів у «Тузлівських лиманах»
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Події4 дні agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами