Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Як відбулося спортивне свято у Біляївці
У Біляївській дитячо-юнацькій спортивній школі цього навчального року відзначили низку значних досягнень її вихованців. Зокрема, серед спортсменів виділяються:
– Ничипуренко Дмитро, що представляє відділення боксу, здобув звання Майстра Спорту України.
– Савченко Марія, яка займається художньою гімнастикою, отримала статус Кандидата в Майстри Спорту України.
– Грушко Ірина, також із відділення художньої гімнастики, має звання Кандидата в Майстри Спорту України.
Цей період завершився урочистим останнім дзвоником у Біляївській ДЮСШ, що символізує завершення чергового навчального та тренувального сезону.
Окрім основної події, у регіоні відбуваються й інші важливі події, що заслуговують на увагу:
- Дев’ятикласники Біляївської громади отримали свідоцтва про середню освіту, що стало знаковою сторінкою в їхньому житті.
- 14-річний юний житель Одеси успішно пройшов курс з квантової механіки в університеті та мріє про отримання Нобелівської премії.
- У Біляївці організували публічні бесіди просто неба, присвячені темі цифрової безпеки, під час яких жінок навчали протидіяти шахрайським схемам.
Ці події відображають активне життя громади та прагнення її мешканців до саморозвитку й безпеки в сучасному світі.
Одеса
Ракетно-дронова атака на Одещину: наслідки та постраждалі
Наслідки удару по Одесі. Фото: Новини.LIVE
Російські війська вранці 13 липня завдали комбінованого удару ракетами та дронами по Одеській області. Під удар потрапили об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема автобусне підприємство. Спочатку повідомляли про п’ятьох постраждалих, однак згодом їхня кількість зросла до шести. Серед поранених — 5-річна дівчинка, яка перебуває в лікарні.
Журналісти Новини.LIVE побували на місці удару та зафільмували наслідки атаки.
Перші хвилини після атаки
Найбільших втрат зазнало автобусне підприємство. На його території згоріли автобуси, а десятки транспортних засобів отримали пошкодження. Директор підприємства В’ячеслав Черкесов розповів, що найважчим для нього було дізнатися про стан працівників, які саме повернулися з рейсів.
“Найголовніше — що з людьми. Двоє наших водіїв постраждали. Один зараз перебуває на операційному столі, другого вже стабілізували. Якби удар стався на годину пізніше, наслідки були б значно страшнішими. Це звичайне цивільне підприємство, і навіть із супутника видно, що тут стоять пасажирські автобуси, а не військова техніка”, — зазначив В’ячеслав Черкесов.
За словами директора, збитки вже зараз можна назвати колосальними. Частину автобусів відновити не вдасться, а для ремонту інших доведеться чекати на запчастини та скло з-за кордону.
Читайте також:
Кількість поранених зросла
Після уточнення інформації стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася з п’яти до шести людей. Серед них — 5-річна дівчинка, яку госпіталізували у стані середньої тяжкості. Також поранення отримали чоловіки віком від 55 до 66 років.
Робота рятувальників
На місці працювали понад 30 рятувальників, які ліквідовували наслідки атаки. Попри повторні повітряні тривоги, вони змогли швидко загасити масштабну пожежу та не допустили поширення вогню. Надзвичайники працювали в складних умовах, адже загроза повторних ударів залишалася навіть під час ліквідації пожежі.
“Внаслідок російської атаки спалахнула масштабна пожежа. Горіли шість автобусів, ще одинадцять автобусів і шість легкових автомобілів зазнали пошкоджень. Попри повторні повітряні тривоги рятувальники швидко ліквідували пожежу і не дали вогню поширитися на більшу площу. Також ушкоджень зазнав місцевий санаторій”, — зазначив речниця ДСНС Марина Аверіна.
Що відомо про атаку
Вранці 13 липня російські війська здійснили комбінований удар ракетами та безпілотниками по цивільній інфраструктурі Одеської області. Унаслідок атаки в житловому будинку вибито вікна. Також пошкоджень зазнав місцевий санаторій.
За процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. На місці триває документування наслідків російського удару.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська в ніч проти 11 липня завдали чергового удару по півдню Одеської області. Внаслідок атаки пошкоджено поліклініку, приватні житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.
Також Новини.LIVE писали, що Росія здійснила атаку на цивільну портову інфраструктуру Одещини. Внаслідок ворожого удару пошкоджено об’єкти цивільної портової інфраструктури та спеціалізовану техніку. На території одного з терміналів виникла пожежа. Через атаку загинув докер-механізатор порту. Він у цей момент знаходився на посту.
Суспільство
У ДБР заявили, що не закривали справу забудовника, якого пов’язують із братом директора бюро Сухачова
У Державному бюро розслідувань заявили, що не закривали кримінальне провадження щодо забудовника, якого у ЗМІ пов’язують із братом очільника ДБР Олександром Сухачовим.
Про це повідомила у коментарі Укрінформу радниця директора ДБР з питань комунікацій Тетяна Сапьян, відповідаючи на запитання про опубліковане у п’ятницю у ЗМІ розслідування щодо перебування у власності брата очільника ДБР 143 квартир.
“Щодо згаданого у публікації кримінального провадження повідомляємо, що ДБР не ухвалювало рішення про його закриття”, – повідомила вона.
Як пояснила Сапьян, визначення підслідності кримінального провадження належить до повноважень прокурора відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу. “Постановою заступника генерального прокурора від 16.08.2025 року здійснення розслідування у зазначеному провадженні було доручено підрозділам Національної поліції”, – поінформувала радниця глави ДБР.
Вона додала, що будь-які процесуальні рішення у кримінальних провадженнях ухвалюються уповноваженими слідчими та прокурорами виключно в межах і у спосіб, які визначені законом.
“Родинні зв’язки будь-яких осіб не є підставою для висновків про вплив на перебіг досудового розслідування або прийняття процесуальних рішень”, – заявила Сапьян.
Окремо радниця очільника ДБР пояснила, що Державне бюро розслідувань “не коментує інформацію, що стосується приватної господарської діяльності осіб, які не є працівниками бюро (тут мається на увазі перебування у власності Олександра Сухачова низки квартир – ред.)”.
Раніше у п’ятницю низка ЗМІ опублікували текст розслідування “143 квартири брата директора ДБР”. У ньому, зокрема, ідеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР Олексія Сухачова Олександру, та обставини їхнього набуття.
У матеріалі зазначається, що відповідно до наявних у розслідувачів угод купівлі-продажу, у липні 2018 року Олександр Сухачов придбав 30 квартир в одному з харківських ЖК по ціні від 24 до 49 тис. грн за квартиру (від 932 до 1856 доларів за всю квартиру за тодішнім курсом).
Зокрема, автори публікації звертають увагу на те, що купівля нерухомості відбувалася за вартістю, значно нижчою від ринкових цін.
Як зазначається у публікації, станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами та офісами.
Окрему увагу в матеріалі журналісти присвятили долі кримінального провадження, в межах якого спершу поліція, а потім і саме Державне бюро розслідувань вивчали законність діяльності цього забудовника.
Фото ілюстративне: ДБР
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Війна1 тиждень agoРосіяни випробовують новий БПЛА крилатого типу на оптоволокні
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділить Вишневому на відновлення понад ₴3 мільярди
