В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
«Українські медики сьогодні є прикладом для всіх нас і для цілого світу – ваша стійкість, ваша відданість справі. Попри надзвичайно складні умови, постійне колосальне навантаження, ви продовжуєте працювати, і кожен ваш день – це врятовані життя українців, і це розвиток нашої медицини», – зазначив Президент.
Він підкреслив, що сьогодні медики надають допомогу у стабілізаційних пунктах, у лікарнях прифронтових громад, в операційних, реанімаціях, амбулаторіях. Вони продовжують життя людей, рятують воїнів після поранень, підтримують тих, хто пережив удари Росії, повертають людей до життя після хвороб, травм і втрат.
За словами Зеленського, в Україні розвивається система реабілітації, яка стане однією з найсильніших у Європі. В країні вже працюють сотні відповідних медичних закладів.
Крім того, зазначив Президент, розбудовується сучасна система ментального здоров’я. Медики щодня проводять понад 17 тисяч терапевтичних сесій – це у шість разів більше, ніж на початку війни.
У країні розвивається і система трансплантації. Вже від початку цієї війни команди вітчизняних лікарів провели майже 2,5 тисячі трансплантацій, наголосив Зеленський.
Він також зазначив, що команди, які забезпечують евакуацію після поранень з різних напрямків фронту, врятували більше 80 тисяч людей.
«Я дякую вам за професійність та витримку, людяність і, найголовніше, дякую за кожне врятоване життя», – наголосив Президент.
Він відзначив державними нагородами медичних працівників та передав відзнаки родинам загиблих медиків, які удостоєні нагород.
Зокрема, як зазначає пресслужба ОП, Президент вручив орден Держави Герою України генеральному директорові Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова Сергію Риженку. Він працює у галузі охорони здоров’я з 1985 року, з 2011 року – головний лікар у лікарні ім. І. І. Мечникова. Під його керівництвом медзаклад з весни 2014 року надає допомогу захисникам України з найскладнішими пораненнями. Відтоді у лікарні врятували понад 40 тисяч поранених.
Глава держави вручив орден «За заслуги» ІIІ ступеня посмертно рідним лікаря Херсонської обласної інфекційної лікарні Сергія Дмитрієва. Після звільнення Херсона Дмитрієв одним із перших повернувся до роботи й забезпечував безперервне надання медичної допомоги. У 2025 році особисто оглянув близько тисячі пацієнтів та надав амбулаторну допомогу 300 людям. 2 липня цього року, перебуваючи на своєму робочому місці, Сергій Дмитрієв дістав несумісні з життям травми внаслідок ворожого обстрілу.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня, присвоєний посмертно, Президент вручив рідним парамедикині Середино-Будської підстанції екстреної медичної допомоги Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Христини Славської. 21 лютого цього року росіяни атакували ударним дроном автомобіль медичної допомоги під час перевезення поранених. 25-річна парамедикиня загинула на місці, а її колега дістав тяжкі травми й опіки. Того ж дня загинув і чоловік Христини Славської – працівник поліції.
Глава держави також відзначив медиків орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність» ІІІ ступеня, Княгині Ольги ІІІ ступеня, медалями «За військову службу Україні» та «За врятоване життя». Президент присвоїв медикам почесні звання «Заслужений лікар України» та «Заслужений працівник охорони здоров’я України».
У Голопристанській громаді продовжили термін оновлення списків мешканців із ТОТ, які планують евакуацію. Це дозволить усім охочим виїхати на підконтрольну Україні територію вчасно надати свої дані.
Початково оновлення списків було заплановано до 25 липня. Наразі кінцева дата збору інформації не зазначена.
Подання заявки є необхідним для формування списків, оперативного інформування громадян та організації легальних евакуаційних заходів. Реєстрація проводиться в межах гуманітарної взаємодії між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини
Раніше посол Італії Карло Формоза засудив рф за ранковий обстріл Херсона, під час якого загинула людина та отримала руйнування історична резиденція, у якій розташовувалося посольство Італії з 1906 по 1918 рік. Він висловив близькість до української влади і населення, а також вказав на те, що пошкоджена будівля була свідченням довготривалої дружби між Італією та Україною.
25-26 липня на Херсонщині внаслідок російських обстрілів загинули двоє людей, ще 24 отримали поранення. Під ударами опинилися понад три десятки населених пунктів області, зокрема Херсон.
Раніше повідомлялося, що в Херсоні померла 48-річна волонтерка Олена Тарасенко, яка півтора місяця перебувала у лікарні після російського обстрілу. Під час окупації міста вона вивозила людей та пережила російський полон.
В Одесі третій день поспіль відбулася акція на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Учасники зібралися в центрі міста, закликаючи владу переглянути рішення про його відставку.
Протестувальники тримали плакати з написами «Поверніть Федорова», «Не міняйте тих, хто змінює країну» та іншими гаслами на підтримку ексміністра. За словами учасників, вони вважають його одним із ключових реформаторів оборонної сфери та виступають проти кадрових змін у Міністерстві оборони.
Подібні акції тривають і в інших містах України, зокрема в Києві, Львові, Харкові, Луцьку, Дніпрі та Івано-Франківську. Організатори наголошують, що протести мають мирний характер і спрямовані на привернення уваги до кадрових рішень у секторі оборони.
Нагадаємо, хвиля протестів розпочалася після оголошення про відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та стало приводом для серії акцій у різних регіонах країни.
