Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
За період воєнного стану Україна отримала 18 454 тонни медичної гуманітарної допомоги на суму 21,52 млрд грн.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
Зокрема, надійшли лікарські засоби (440 768 449 од.), вироби медичного призначення, ЗІЗ, комплектуючі (260 924 210 од.), медичне обладнання та IT (36 099 од.), медичний та інший транспорт (987 од.), 876 генераторів, – інструменти (139 072 од.), медичні меблі та інвентар (3 026 од.), бронежилети та каски (4 815 од.), мобільні будівлі та госпіталі (9 од.), портали Starlink (595 од.), а також ще 17 289 499 од. іншої допомоги.
Медична гуманітарна допомога була надана міжнародними та неурядовими організаціями, бізнес-сектором та урядами таких країн: США, Італія, Люксембург, Чехія, Німеччина, Франція, Австрія, Малайзія, Словаччина, Данія, Іспанія, Індія, Швейцарія, Польща, Латвія, Швеція, Південна Корея, Пакистан, Фінляндія, Литва, Ліхтенштейн, Бельгія, Велика Британія, Канада, Норвегія, Азербайджан, Нідерланди, Румунія, Ізраїль, Сербія, Кенія, Молдова, Аргентина, Словенія, Угорщина, ОАЕ, Туреччина, Японія, Мексика, Естонія, Австралія, Болгарія, Китай, Ірландія, Сінгапур, Бразилія, Кіпр, Греція, Індонезія.
У МОЗ наголосили, що гуманітарну допомогу розподіляють не лише на заклади охорони здоровʼя свого підпорядкування, а й на комунальні та відомчі заклади, зокрема й ті, що у підпорядкуванні Сил безпеки та оборони.
Гуманітарна допомога розподіляється за пріоритетністю. Найперше – для закриття потреб медичних закладів у зоні бойових дій та поблизу них, а також тих, що займаються лікуванням поранених. Крім того, у фокусі заклади регіонів із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Як повідомлялося, міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що Україні вдалося залучити у 2025 році понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги. Це найвищий показник від початку повномасштабної війни.
Фото: МОЗ
У Миколаївській області ініціювали реконструкцію міської лікарні, щоб перепрофілювати терапевтичні та дитячі відділення в сучасний акушерсько-гінекологічний стаціонар.
Про це свідчать дані екосистеми DREAM.
У Первомайську запланували капітальний ремонт і реконструкція приміщень КНП “Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня”. Планується перепрофілювати терапевтичне, дитяче хірургічне та відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії в сучасний акушерсько-гінекологічний стаціонар.
Проєкт передбачає створення комфортного середовища для породіль та новонароджених, дотримання санітарно-гігієнічних норм, доступність для людей з інвалідністю, оптимізацію використання приміщень та економію енергоресурсів. Під час реконструкції запланували утеплення фасаду, заміна електромереж, систем водопостачання та опалення, оновлення вентиляції та кондиціонування, а також встановлення сучасних ліфтів.
У рамках ремонтних робіт на першому поверсі мають оновити хол, зону очікування та дитячий куточок. Другий поверх має зайняти приймальне відділення акушерського стаціонару, оглядові кабінети, 6 палат патології вагітності, 6 гінекологічних палат, операційна, мала операційна, процедурний кабінет, кімнати для складу медикаментів і психологічної підтримки, а також навчальна кімната та палати ізолятора.
На третьому поверсі запланували розташувати палати інтенсивної терапії, компресорну, кімнати для приготування сумішей та БЦЖ, ординаторську, сестринські та підсобні приміщення. Четвертий поверх передбачає два індивідуальні пологові зали, 20 індивідуальних палат для матері та дитини з душовими та туалетами, оглядову, маніпуляційну, ординаторську, операційні, післяопераційні палати та приміщення для зберігання медикаментів.
Загальний бюджет проєкту становить 18,8 мільйона гривень. Однак наразі підтверджене фінансування відсутнє. Ініціатором та балансоутримувачем виступає КНП “Первомайська ЦМБЛ” міської ради.
Проєкт входить до стратегії розвитку територіальної громади. Його мета — підвищення рівня медичної допомоги, створення сучасного та безпечного акушерсько-гінекологічного стаціонару, доступного для всіх груп населення, включно з маломобільними пацієнтами.
Також у Миколаєві анонсували ремонт дитячої лікарні №2 з утепленням фасаду та заміною вікон. Фінансування поки відсутнє, тому строки початку реконструкції ще не визначені.
Голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко офіційно заявив про своє рішення достроково припинити повноваження та піти у відставку після п’яти років перебування на посаді.
Про це посадовець повідомив на власній сторінці у мережі Facebook.
За словами політика, 15 грудня сплив п’ятирічний термін його роботи.
Він зазначив, що попросив з’їзд партії відкликати його за власним бажанням.
Відповідні рішення про складання мандата депутата та повноважень голови райради вже ухвалені.
У своєму зверненні Віталій Барвіненко висловив критику на адресу центральної влади.
Він вважає, що роль місцевого самоврядування в країні нівелюється.
«Треба визнати правду — влада, прикриваючись війною, свідомо знищила місцеве самоврядування», — написав експосадовець.
Політик наголосив, що не бажає створювати видимість роботи органів влади на різноманітних форумах.
Він планує зосередитися на публічній діяльності та співпраці з міжнародними партнерами.
«Багаторічний політичний досвід навчив мене, що в політиці іноді вчасно піти набагато важливіше, ніж триматись за пустоту», — підсумував Віталій Барвіненко.
Довідка редакції: політичний шлях та бекграунд
Віталій Барвіненко очолював Одеську районну раду з моменту її створення у грудні 2020 року.
До роботи в органі місцевого самоврядування він був народним депутатом України трьох скликань (VI, VII, VIII).
Політична кар’єра екснардепа позначилася зміною партійної приналежності.
У 2007 році він пройшов до парламенту за списками Блоку Юлії Тимошенко.
Згодом перейшов до фракції Партії регіонів, від якої обирався у 2012 році.
Після подій Революції Гідності був членом депутатської групи «Економічний розвиток».
Діяльність політика супроводжувалася увагою журналістів-розслідувачів та громадського сектору.
Рух ЧЕСНО та медіа фіксували факти «кнопкодавства» (неперсонального голосування) з боку депутата.
Також у відкритих джерелах є інформація про його участь у підписанні звернення до Сейму Польщі у 2013 році.
У документі містилося прохання визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу, що викликало резонанс в українському суспільстві.
-
Відбудова5 днів agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін — історія про життя співака та шлюб з чоловіком
-
Війна1 тиждень agoРФ знову використовує військову базу в Луганську, яка раніше зазнавала удару ATACMS
-
Усі новини1 тиждень agoяку модель Xiaomi радять експерти (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoщо з ними не так
-
Усі новини1 тиждень agoПомер Пет Фінн — актор з серіалу Друзі
-
Відбудова1 тиждень agoКошти на відновлення підуть лише на території, що перебувають під контролем України
-
Політика1 тиждень agoДокумент про закінчення війни може бути винесений на загальнонаціональний референдум