Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Кабінет міністрів України вніс зміни у порядок оформлення та переоформлення відстрочки від призову під час мобілізації.
Як передає Укрінформ про це повідомляє Міністерство оборони.
«Військовозобов’язані українці з відстрочкою від призову зможуть переоформити її, якщо виникла інша законна підстава. Подання заяви не припинятиме дію чинної відстрочки, тому людину гарантовано не мобілізують у процесі оформлення документів», – ідеться у повідомленні.
Подати заяву на переоформлення відстрочки можна, якщо виникла інша підстава з переліку, визначеного статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Це стосується випадків, коли у військовозобов’язаного є, наприклад, відстрочка через навчання, але з’явилася інша законна підстава: народження третьої дитини, догляд за родичем тощо.
При цьому діятимуть такі правила: доки комісія приймає рішення, чинна відстрочка залишається чинною, за винятком випадків, коли вона підлягає скасуванню; рішення комісії позитивне – попередня відстрочка анулюється лише тоді, коли нові дані будуть внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг»; рішення комісії негативне – чинна відстрочка зберігатиме дію до завершення визначеного строку.
Ухвалені зміни також передбачають: можливість подання заяви про надання або переоформлення відстрочки через ЦНАП із використанням засобів порталу «Дія»; автоматичну перевірку факту перебування людини на військовому обліку, наявності або відсутності відстрочки; припинення формування заяви, якщо людина не перебуває на військовому обліку або вже має чинну відстрочку, за винятком випадків переоформлення або коли до завершення строку дії відстрочки залишилося менше 30 днів; розгляд заяви комісією протягом 7 робочих днів з дати реєстрації, а у разі необхідності надсилання запитів до державних органів – не більше 15 робочих днів; ненаправлення заявників на медичний огляд ВЛК, доки комісія не ухвалить рішення; швидке внесення даних до реєстру «Оберіг» протягом 1 календарного дня у разі позитивного рішення про надання або переоформлення відстрочки.
Завдяки змінам процедура надання та переоформлення відстрочки стає більш цифровою, прозорою і передбачуваною для військовозобов’язаних.
Окремо уточнюється порядок оформлення відстрочок для заброньованих працівників, державних службовців та окремих посадових осіб, а також порядок внесення відповідних відомостей до реєстру «Оберіг».
Зміни сприятимуть більш чіткому, прозорому та уніфікованому застосуванню процедури надання і переоформлення відстрочок, а також забезпечать збереження прав військовозобов’язаних у період розгляду їхніх заяв.
Як повідомляв Укрінформ, розпочалося чергове автоматичне продовження відстрочок від мобілізації: понад 90% чинних відстрочок можуть бути продовжені без додаткових дій з боку людини.
Фото: КМУ
Інтент продовжує серію матеріалів про видатних одеситок і одеситів. Цього разу публікацію буде присвячено Лазару Халіфу.
Перші кроки в балеті й переїзд до США
Лазар Халіф народився в Одесі 1876 року і з дев’яти років навчався балету у Томаша Ніжинського. У 1893 році він завершив навчання та отримав професійний диплом. За пізнішими біографічними джерелами, 1897 року Халіф отримав посаду балетмейстера; згодом він працював балетмейстером Одеського міського театру.
Але з 1904 року починається зовсім нове життя. Лазар емігрує до Америки й змінює ім’я на Луїс Харві Чаліф. У Нью-Йорку короткий час він служить у балеті театру Метрополітен Опера й допомагає балетмейстеру Луїджі Альбертіні, а також дає уроки в приватних балетних школах. Також Халіф викладає народні танці в Нью-Йоркському університеті та в Педагогічному коледжі при Колумбійському університеті. Вже в 1905 році він відкриває власне танцювально-педагогічне училище, де не тільки навчає танцям всіх охочих, а й виховує професійну спільноту інструкторів з танців та фізичної культури.
Власна танцювальна школа в серці Нью-Йорка
З 1910 року Лазар Халіф припиняє танцювальну кар’єру й зосереджується суто на викладанні. Перші роки школа не мала свого приміщення. А в 1916 році балетмейстер запрошує архітекторів Джорджа і Генрі Бемів, щоб спроєктувати будинок для найкращої танцювальної школи Америки.
П’ятиповерховий будинок вартістю 110 тисяч доларів став гордістю власника. Навчальна програма школи була насиченою й передбачала 500 годин занять різними стилями танцю. Сам засновник витрачав не менше 16 годин на день на свою роботу в школі та заняття в околицях. До батьківської справи долучились двоє синів: Амос і Едвард.
Це був не тільки простір для навчання, а повноцінний мистецький центр. На першому поверсі розташовувався великий дерев’яний вестибюль, що вів до сходів і ліфтів. Там же були офіси, гардероб, роздягальні, душові кімнати й велика студія. На другому і третьому поверхах розташовувались великі танцювальні зали. На четвертому поверсі були приватні апартаменти засновника школи, які складались з дев’яти кімнат, трьох ванних і службових приміщень. Останній п’ятий поверх був повністю скляною спорудою під спортивний зал і використовувався як літня школа з відкритим сталевим дахом. Взимку його можна було закривати, а влітку відкривати з усіх боків.
Родина Халіф виховувала вісьмох дітей. Один із синів Лазара Халіфа Амос згадував будинок свого дитинства як найкраще місце для зростання. Журнал Real Estate Record and Guide описував будинок як такий, що має “усі сучасні зручності, які нині можна знайти в апартаментах найвищого класу”.
Під час Великої депресії Лазар Халіф втрачає власність на будинок і продовжує справу вже на іншому місці. Але будівля існує до сьогоднішніх днів і належить організації Columbia Artists Management, Inc. (CAMI).
Справа Лазара Халіфа продовжує жити
До кінця життя Лазар Халіф займався улюбленою справою. Хореограф очолював професійні організації і брав участь у кодифікації правил щодо танців. Так, у 1922 році він підтримав закон, який забороняв би викладання певних “непристойних танців” у штаті Нью-Йорк (закон так і не був ухвалений). До таких танців він, зокрема, відносив степ.
25 листопада 1948 року у віці 71 року Лазар Халіф помер від серцевого нападу під час автомобільної прогулянки з друзями в Центральному парку Нью-Йорка. Діти хореографа взяли на себе школу й керували нею до 1955 року. Після цього продовжили власні викладацькі кар’єри. Амос Чаліф пішов на пенсію у 2000-х. На той момент родина вже викладала танці протягом 100 років.
За все своє життя Халіф створив близько 1200 балетних і танцювальних композицій в найрізноманітніших стилях і техніках: від дитячих танців до класичного балету. Лазар Халіф вів широку просвітницьку роботу і написав шість підручників і п’ять тематичних навчальних збірників, присвячених класичним та народним танцям і різноманітним танцювальним технікам (зокрема, танцям на пуантах). Для популяризації своєї школи танцю Халіф розіслав поштою понад двадцять тисяч каталогів по всьому світу. Зараз ці каталоги, а також фотографії Лазара Халіфа зберігаються в бібліотеці Конгресу США.
Фахові журнали писали про нього як про людину, яка не тільки була “деканом нью-йоркських вчителів танцю”, а й людиною, яка “стояла на передовій руху, який запровадив уроки балету для звичайних американських дітей”.
Віолетта Дідук
В Одеській області внутрішньо переміщені особи, які були змушені залишити тимчасово окуповані території, скористалися програмою єВідновлення “Житло для ВПО з ТОТ” для придбання власного житла. За умовами цієї ініціативи було використано загалом 298 ваучерів, що надає можливість забезпечити житлом значну кількість людей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Основні аспекти використання ваучерів за програмою:
1. Цільова аудиторія – внутрішньо переміщені особи з територій, тимчасово окупованих під час військових дій.
2. Регіон застосування – Одеська область, де спостерігається активне переселення громадян.
3. Форма підтримки – надання ваучерів, які можна використати виключно на придбання житла.
4. Кількість використаних ваучерів – 298, що відображає рівень попиту на житлові програми серед ВПО.
Цей процес сприяє забезпеченню стабільних житлових умов для внутрішньо переміщених осіб та створює фундамент для їхньої подальшої соціальної інтеграції в нових громадах.
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса6 днів ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoВ Охматдиті встановили сонячні електростанції