В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
