Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

В ОК «Південь» назвали основні запити, з якими громади звертаються по допомогу

Published

on



Щомісяця до підрозділу цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» надходить близько 200 звернень від громад, які стосуються різних видів допомоги, зокрема обстеження будівель та мінної безпеки.

Про це начальниця управління цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» Оксана Козиренко повідомила в інтервʼю Укрінформу.

«Щомісяця до нас надходить близько 200 звернень саме від громад. Це переважно запити про допомогу, зокрема щодо обстеження будівель – наприклад, у населених пунктах, куди цивільні повертаються після виїзду з початку повномасштабного вторгнення, зокрема на деокупованих територіях», – розповіла Козиренко.

Читайте також: У ЗСУ пояснили, що змінилося у роботі після запровадження соціального супроводу військових та їхніх родин

Окремо вона поінформувала, що також ідеться про обстеження на мінну безпеку.

«Загалом це звернення щодо різних видів допомоги. Ми спільно з ДСНС та підрозділами Сил підтримки проводимо такі обстеження або координуємо їх до Нацполіції», – додала Козиренко.

Як повідомлялося, відповідно до наказу головнокомандувача ЗСУ від 24 грудня 2022 року № 333, щорічно 5 травня відзначається День фахівців цивільно-військового співробітництва ЗСУ.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Через російський удар по порту Чорноморська витікла кілотонна олії Анонси

Published

on



Внаслідок російського удару по порту Чорноморськ в Одеській області 3 травня пошкоджень зазнав термінал компанії “Кернел” з перевалки рослинної олії і стався витік понад 1,1 тисячі тонн продукції.

Як повідомило видання The Page і посиланням на пресслужбу компанії “Кернел”, також від удару постраждав працівник компанії.

В копанії зазначили, що дрон поцілив прямо у резервуар, але витік локалізували і олія не потрапила у море тож загрози для довкілля немає.

Утім удар спричинив масштабну пожежу, яка охопила частину виробничих потужностей. Вогонь і уламки дронів пошкодили обладнання, офісні приміщення, а також логістичну інфраструктуру — зокрема, чотири залізничні цистерни. Через значні руйнування підприємство призупинило прийом і відвантаження продукції. 

Одеська область вночі 3 травня вчергове стала об’єктом російських атак дронами, в результаті яких загинули двоє людей, а ще п’ятеро постраждали. В Одеському районі зафіксовані влучання ворожих безпілотників у три житлових будинки, ще два пошкоджені. Також ушкоджені споруди та обладнання портової інфраструктури. Пожежі, що виникли, наразі ліквідовані рятувальниками.

Тим часом площа забруднення моря олією, яка витікла з пошкоджених резервуарів наприкінці квітня, у північно-західній частині Чорного моря стрімко зросла з десятків до сотень квадратних кілометрів. Супутникові знімки 29 квітня зафіксували, що пляма різко розширилася та змістилася у бік узбережжя Одеси, охоплюючи дедалі більшу акваторію.

Раніше, на радарному знімку Sentinel-1, пляма ще залишалася притиснутою до узбережжя між Чорноморськом та Одесою. Її довжина тоді становила близько 35,7 км. Однак після зміни погодних умов ситуація різко погіршилася.

Як зазначивеколог Владислав Балінський то був вже третій такий виток олії в Чорне море й скоріш за все наступними, для кого це стане смертельно небезпечним стануть морські коники. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі відбудеться чергова сесія міськради

Published

on



В Одесі відбудеться чергова сесія міськради



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.