Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Держава переклала проблему мобілізації на військовослужбовців ТЦК та СП і не може їх захистити від нападів. Вирішення цієї проблеми – це обов’язок виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці написала уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Кобилинська.
«Мені боляче і невимовно соромно, що держава, переклавши найневдячніший і критично важливий обов’язок на військовослужбовців ТЦК та СП, не може їх захистити. Так не мало і не має бути. Я вже неодноразово наголошувала на тому, що військовослужбовці не повинні займатися безпосередньою мобілізацією. Завдання військових – формування мобілізаційного плану, постановка на облік, розподіл особового складу. Оповіщенням, доставленням, затриманням, притягненням до відповідальності, пропагандою і формуванням відповідної інформаційної політики має займатися виконавча влада, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи», – наголосила Кобилинська
За її словами, самоусунення державних інституцій від питання мобілізації вже призвело до трагедії. Вона висловила співчуття рідним і близьким вбитого співробітника ТЦК Юрія Бондаренка та закликала до реформи мобілізації.
«Краще пізно, ніж ніколи, почати зміни. При чому ці зміни – це як реформа мобілізації від держави, так і боротьба громадянського суспільства, медіа, свідомих громадян з навалою невігластва, безвідповідальності і російського ІПСО», – підкреслила Кобилинська.
Військова омбудсменка також висловила обурення, що в бюджеті на 2026 рік не закладені кошти на підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців.
«Мені прикро і соромно, що в державному бюджеті на 2026 рік не закладені кошти на підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців. Я порушувала це питання перед формуванням бюджету. І на виправдання уряду скажу, що ці кошти мають бути закладені у майбутніх контрактах, на які у наступному році має поступово переходити військо», – додала Кобилинська.
Як повідомляв Укрінформ, у Львові смертельно поранили військового ТЦК під час виконання обов’язків.
В оперативному командуванні «Захід» поінформували, що нападник завдав військовослужбовцю Юрію Бондаренку ножового удару в пахову ділянку, пошкодивши аорту, що спричинило масивну внутрішню кровотечу. Він також ударив у голову старшого солдата Василя Малюка, після чого втік з місця злочину.
Бондаренка доправили в лікарню, та попри зусилля медиків, він помер від критичної крововтрати.
В ОК «Захід» повідомили, що Бондаренко «був учасником бойових дій і продовжував служити Україні в підрозділах ТЦК та СП».
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Вбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
Вбивцями сина заступника Харківського міського голови виявилися колишній митник з Одеси та син бізнесмена з Буковини. Їх затримали в Одесі за криваве вбивство українця у Відні.
Про це повідомило Dетектив.INFO.
25 листопада 2025 року у Відні було жорстоко вбито 21-річного громадянина України Даніла Кузьміна, сина заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. Інформацію про насильницьку смерть юнака, профайл якого внесено до переліку безвісно зниклих осіб на території Австрії.
Тіло юнака виявили на задньому сидінні повністю вигорілого автомобіля Mercedes у районі Донауштадт. Проведений розтин показав численні прижиттєві травми та опіки майже 80% тіла, а також пошкодження зубів. Слідів вдихання диму в легенях не виявлено, що дає підстави слідчим припускати: жертва могла бути мертвою до підпалу або прожила дуже короткий час після нього.
За інформацією місцевих ЗМІ, першими про загибель українця без зазначення прізвища повідомили австрійські видання. 2 грудня Віденське державне управління кримінальної поліції провело пресконференцію, під час якої Герхард Вінклер повідомив попередню версію скоєння злочину. За його словами, вбивство й катування Кузьміна ймовірно пов’язане із фінансовим мотивом: з криптогаманців загиблого зникла значна сума коштів.
Під час заходу офіційно повідомили, що осіб, причетних до злочину, встановлено та затримано на території України. Ними виявилися 45-річний чоловік і 19-річний юнак, молодший з яких навчався в тому самому університеті Відня, що й загиблий.
Щодо підозрюваних, один з них — 45-річний Олександр Агоєв, колишній працівник Одеської митниці ДФС, свого часу начальник відділу митного оформлення №1 митного поста Аккерман, у якого вилучили близько 90 тисяч доларів. Другий підозрюваний — 19-річний Богдан Ринжук, син відомого на Буковині бізнесмена та екс-директора Калинівського ринку Івана Ринжука. Його батько раніше підозрювався у фінансових махінаціях, але у 2021 році суд його виправдав. Відомо, що через діяльність ТОВ “Джемма”, де Ринжук-старший був пов’язаний із фінансовими зловживаннями, а мачухою Богдана є колишня українська посолка в Болгарії Олеся Ілащук.
Де-юре затримання обох підозрюваних, оголошених 27 листопада у міжнародний розшук за статтями 75, 99, 125, 126, 144 і 145 КК Австрії, відбулося 29 листопада ввечері на трасі Здоров’я в Одесі.
2 грудня Київський районний суд міста Одеси застосував до затриманих тимчасовий арешт на 40 діб. В австрійських правоохоронних органах уточнили, що екстрадицію українців не вимагатимуть, і після завершення процедури справу продовжать розслідувати українські правоохоронці.
Станом на 11:00 19 листопада проїзд автомобільними дорогами загального користування державного значення Одеської області забезпечено. Про це пише Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, передає видання «Південь сьогодні».
Підрядні організації та працівники Служби відновлення виконують роботи з патрулювання автомобільних доріг, обробляють їх протиожеледними матеріалами.
Щодо стану проїзду автомобільними дорогами загального користування державного значення звертайтесь на цілодобову гарячу лінію: +38 067 400 60 80.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – Служба відновлення
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень ago
Погрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени