Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Суспільство
Скільки коштує зібрати першокласника до школи
Державна допомога «Пакунок школяра»: як оформити, на що можна витратити кошти
Джерело
Суспільство
Суд виправдав одеську лікарку ВЛК у справі про декларац…
Суддя Хаджибейського суду Одеси Олександр Гарський закрив справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності лікарки міської лікарні №1, яку звинувачували у порушенні вимог фінансового контролю.
Як зазначили у постанові, лікарка повідомила на суді, що у квітні 2024 року її залучили до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії. У зв’язку з чим, у 2025 році вона подавала декларацію за період 2024 року та була впевнена, що заповнила все вірно.
Однак, 22 травня 2026 року до лікарні прийшла уповноважена особа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, взяла письмові пояснення в лікарки та зазначила, що при заповненні декларації була допущена помилка, яка полягала у неправильному визначенні типу декларації.
Читайте також “Суддя повинен знати людей, а не лише закони”, – Олександр Гарський про справедливість і виховання через книжки
Також співробітник поліції сказав, що потрібно протягом декількох днів внести зміни у декларацію. Наступного дня, лікарка внесла виправлену декларацію.
Суддя взяв до уваги, що єдина помилка лікарки полягала в тому, що вона при подачі такої декларації в електронному реєстрі декларацій поставила позначку типу декларації “кандидат на посаду”, замість типу декларації “щорічна”. Окрім того, прокурор сприйняв те, що лікарка подала нову декларацію як визнання нею провини. З чим суддя не погодився.
Суспільство
Підприємець з Одеси уник кримінального покарання, самостійно відшкодувавши шкоду
Підприємець з Одеси уник кримінального покарання, самостійно відшкодувавши шкоду
Джерело
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини5 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Суспільство1 тиждень agoАтака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм «Потяг «Червона Рута» покажуть у Канаді
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Політика6 днів agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Одеса1 тиждень agoАтака РФ на Одещину: 13 постраждалих, світло повернули 128 тисячам сімей
