В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Агенція оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України оголосила тендер на закупівлю продуктів харчування на 2027 рік для Збройних сил України і Державної спеціальної служби транспорту, очікувана вартість – 43,8 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
За словами заступника міністра оборони Мстислава Баніка, «всі 360 позицій, що містяться в каталозі продуктів, мають повністю оновлені описи. Ці зміни внесли для того, щоб конкретизувати вимоги до продуктів, які постачаються у військо. З ключового – унормували відсоток води в замороженому мʼясі, прописали калорійність та визначили граничні розміри для овочів та фруктів».
Ці зміни були затверджені у червні цього року. До описів продуктів додали оновлені дані в першу чергу для того, щоб військові отримували якіснішу їжу.
В описи продуктів додали інформацію про поживну енергетичну цінність на кожну позицію, а також вміст білків та жирів на 100 г для продуктів, до яких прописані ДСТУ. Це, зокрема мʼясні, рибні й молочні продукти. Це дозволить краще контролювати загальну калорійність комплектів харчування.
Нові описи включають допустимий вміст води у замороженому мʼясі та мʼясі птиці. Так, відсотки можуть відрізнятися залежно від виду мʼяса, а також від способу заморожування, але не можуть перевищувати 5%.
Для овочів і фруктів прописані граничні розміри – максимальний та мінімальний.
У закупівлі, оголошеній на 2027 рік, зросла ціна комплекту на людину. Очікувана вартість на 2026 рік становила 171,48 грн, на 2027-й – 181,74 грн. Причини зростання ціни полягають у здорожчанні енергоносіїв та в індексі інфляції.
Разом з тим, остаточна ціна буде сформована за результатами торгів. Наприклад, минулого року комплект харчування вартував від 120 до 155 грн, залежно від контрактів.
Відповідність вимогам якості і зобов’язанням будуть перевіряти фахівці Головного управління Державного гарантування якості, проводячи вибіркові перевірки.
«Для нас важливо не лише завчасно планувати закупівлі, а й контролювати виконання контрактів. Агенція використовує методологію SLA, яка дає змогу оцінювати повноту та вчасність постачання, а також дотримання постачальниками контрактних зобов’язань. Це допомагає відстежувати виконання договорів на різних етапах і вчасно реагувати на відхилення», – зазначив т.в.о. директора АОЗ Артем Романюков.
Service Level Agreement (SLA) – це інструмент контролю ефективності логістичних процесів, що дозволяє оцифрувати якість роботи постачальників, фіксує точність термінів та повноту обсягів кожної доставки.
Замовлення на 2027 рік розбили більш ніж на 20 лотів, різних за обсягом і сумою. Це дозволить постачальникам з різними спроможностями взяти участь у торгах та отримати держконтракти.
Постачання організовуватимуть за регіональною моделлю: за кожним постачальником закріплюється визначений регіон. Це допомагає планувати логістику та вчасно доставляти продукти до військових частин.
Агенція третій рік поспіль оголошує тендер на закупівлю харчування заздалегідь, щоб постачальники встигли підготувати виробництво, організувати логістику та вчасно виконати замовлення. Відповідно, це дасть можливість військовим вчасно отримати продукти.
Двох бойовиків так званої днр заочно засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Прокуратура довела, що навесні 2022 року вони катували місцевого фермера та вимагали в нього кошти за звільнення.
Чоловіків засудили за державну зраду та порушення законів і звичаїв війни.
За матеріалами справи, у квітні 2022 року засуджені незаконно затримали фермера та утримували його в підвалі житлового будинку. Як зазначають правоохоронці, бойовики били чоловіка ногами та прикладом автомата по голові й кінцівках, а також катували відкритим полум’ям газового пальника. Засуджені вимагали у цивільного чотири мільйони доларів США за звільнення.
Слідчі встановили, що бойовики є мешканцями Харцизька Донецької області. За даними правоохоронців, вони добровільно вступили до 109-го стрілецького полку так званої днр.
Інтент раніше запитував в одеського юриста Ігоря Шаврова, наскільки ефективними є заочні суди та чи є вірогідність, що їхні вироки будуть виконані.
За словами фахівця, заочні судові вироки є не формальними, а справжніми. Заочне засудження за колабораціонізм — це єдиний законний шлях до притягнення особи до кримінальної відповідальності, у разі переховування особи на території держави-терориста. Це реальний шлях до міжнародного розшуку особи.
За словами експерта, важливим є те, що відповідно законодавству України, строки давності не застосовуються до кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, до яких і належить колабораційна діяльність. Це означає, що притягнути особу до відповідальності можна незалежно від того, скільки часу минуло з моменту вчинення злочину.
Правоохранители Одесской области разоблачили схему незаконной переправки мужчин через государственную границу, за которую организатор просил $6000. Одного из «клиентов» он вез в специально оборудованном тайном отсеке в багажнике внедорожника, чтобы незаметно проехать блокпосты.
По данным следствия, 27-летний военнослужащий через мессенджер подыскивал мужчин призывного возраста и предлагал организовать им незаконный выезд из Украины.
Одному из одесситов он предложил за $6000 помочь добраться до непризнанного Приднестровья. После того как мужчина согласился, организатор забрал его на собственном автомобиле в Одессе и направился в сторону Подольского района. Чтобы незаметно проехать блокпосты, пассажиру велели спрятаться в специально оборудованном отсеке в багажнике внедорожника.
В приграничном населенном пункте организатор объяснил мужчине дальнейший маршрут, по которому тот должен был идти пешком, после чего получил оговоренные $6000. Сразу после передачи денег его задержали правоохранители.
Во время обыска полицейские изъяли деньги, мобильный телефон и автомобиль. Суд наложил арест на имущество.
Задержанному сообщили о подозрении по ч. 3 ст. 332 Уголовного кодекса Украины. Ему грозит до девяти лет лишения свободы с конфискацией имущества. Суд избрал подозреваемому меру пресечения в виде содержания под стражей.
