Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

День Незалежності, Київ у диму і забіг стійкості

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Євген Котенко

Монумент “Батьківщина-мати” та Печерські пагорби на тлі хмари диму від пожежі у передмісті столиці внаслідок російської масованої атаки ударними БпЛА на Київську область, Київ, 28 серпня 2026 року.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Пара на оглядовому майданчику, з якого відкривається краєвид на стовп чорного диму, що здіймається над місцем російського обстрілу у Бориспільському районі Київської області, Київ, 27 серпня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Рятувальники ДСНС ліквідують наслідки російської атаки на будівельний гіпермаркет “Епіцентр” в Одесі, 24 серпня 2026 року.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Рятувальник ДСНС працює на місці ліквідації наслідків російського удару по складському приміщенні у Бориспільському районі Київської області, 27 серпня 2026 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Співробітник ДСНС України оглядає знищене внаслідок влучання російського БпЛА приміщення будівельного гіпермаркету “Епіцентр” в Основ’янському районі Харкова, 27 серпня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Чоловік стоїть на даху пошкодженої внаслідок російського обстрілу будівлі в Одесі, 27 серпня 2026 року.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Криміналіст Національної поліції України несе уламки російського безпілотника, знайдені після російського обстрілу столиці на Парковій дорозі у Печерському районі, Київ, 27 серпня 2026 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Чоловік заспокоює літню жінку, чий будинок зазнав суттєвих пошкоджень унаслідок атаки російського реактивного ударного БпЛА у приватному секторі Основ’янського району Харкова, 25 серпня 2026 року.

Фото: Юрій Рильчук
Фото: Юрій Рильчук

Могили полеглих у російсько-українській війні на міському кладовищі у селі Чукалівка Івано-Франківської області у День Незалежності України, 24 серпня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Жінка у чорному одязі вшановує полеглих героїв біля Народного меморіалу пам’яті загиблих захисників України на Майдані Незалежності під час відзначення 35-ї річниці Незалежності України у Києві, 24 серпня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Містяни несуть містом 50-метровий синьо-жовтий стяг під час символічної акції “Крила єдності”, проведеної з нагоди 35-ї річниці Незалежності України, Дніпро, 24 серпня 2026 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Синьо-жовтий стяг, урочисто піднятий на флагшток з нагоди Дня Державного Прапора України у Києві, 23 серпня 2026 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем (справа наліво), який приїхав зі своїм першим закордонним візитом на цій посаді саме до України, та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії, постійний представник України при Міжнародній морській організації (IMO) Валерій Залужний (другий ліворуч) спілкуються під час офіційної зустрічі з нагоди 35-річчя Незалежності України, Київ, 24 серпня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, Премʼєр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Президент України Володимир Зеленський, Президент Литви Гітанас Науседа та Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал (зліва направо) йдуть площею перед Маріїнським палацом під час саміту “Україна – країни Нордично-Балтійської вісімки” (NB8) у День Державного прапора України, Київ, 23 серпня 2026 року.

Фото: Юлія Овсяннікова
Фото: Юлія Овсяннікова

Лауреат президентської відзнаки “Національна легенда України”, американський актор, режисер і сценарист Шон Пенн бере участь у шостій урочистій церемонії вручення державної нагороди у Маріїнському палаці, Київ, 25 серпня 2026 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Учасники розминаються під керівництвом паралімпійського чемпіона Максима Кріпака перед початком символічного “Забігу стійкості!”, присвяченого Дню Незалежності України, Харків, 22 серпня 2026 року.

Фото: Олександр Клименко
Фото: Олександр Клименко

Відвідувачі прогулюються ландшафтною зоною “Вишневий сад” з квітучими деревами та штучним рельєфом на масштабній інтерактивній виставці “Той день”, відкриття якої відбулося на Центральному залізничному вокзалі у Києві до 35-річчя Незалежності України, 25 серпня 2026 року.

Фото: Юлій Зозуля
Фото: Юлій Зозуля

Актори Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв грають у виставі “Річард ІІІ” у Невицькому замку у передмісті Ужгорода, 24 серпня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В мерії Одеси пояснили, як довести хамство водія маршру…

Published

on



В Одеській мерії порадили пасажирам фіксувати на відео конфлікти з водіями маршруток та громадського транспорту, щоб мати докази у разі скарги.

Про це говорили під час засідання постійної комісії Одеської міської ради з питань транспорту та дорожнього господарства.

Депутат-член комісії розповів, що до нього звернувся ветеран, який зіткнувся з хамською поведінкою водія маршрутки. Депутат поцікавився у представника Департаменту транспорту, що робити в таких ситуаціях та куди звертатися.

Той пояснив, що за подібними зверненнями проводять перевірки: до департаменту викликають керівників підприємств-перевізників та самих водіїв, а працівники щотижня виїжджають на підприємства, де проводять співбесіди та інструктажі.

Якщо є такі факти, будь ласка, до департаменту звертайтесь, – зазначили під час засідання.

Депутат уточнив, що важливо не лише розібратися у скарзі, а й розуміти, які наслідки чекають на водія, якщо порушення підтвердять.

У департаменті відповіли, що все залежить від доказів. Водія можуть відсторонити від керування на 5-7 днів, перевести на іншу роботу або звільнити. Водночас звільнення трапляються рідко, оскільки в місті бракує водіїв.

Окремо на засіданні обговорили питання доказів у таких конфліктах. На запитання, чи варто пасажирам записувати спілкування з водієм на телефон, у департаменті відповіли, що це може бути необхідним – без доказів ситуація часто зводиться до протиставлення слів пасажира та водія.

Щоб доказати цей факт, потрібно зняти або мати свідків, – пояснив представник департаменту.

Водночас там зазначили, що пасажири нерідко звертаються зі скаргами, які після перевірки не підтверджуються. Саме тому для встановлення обставин конфлікту важливі відеозапис або свідчення очевидців.

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Стан води на одеських пляжах 14 серпня

Published

on


Підсумки аналізів

Морська вода на головних пляжах Одеси та Чорноморська виявилась безпечною для купання і повністю відповідає встановленим мікробіологічним нормам. Такий висновок зробили експерти Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПБ) на основі результатів чергового моніторингу узбережжя.

Під час перевірки була проведена лабораторна оцінка води на відкритих пляжах міст Одеса та Чорноморськ. Аналізи не виявили жодних порушень чи відхилень за мікробіологічними показниками. Проте фахівці наголосили, що якість морської води може значно змінюватися в разі сильних злив чи штормових погодних умов, що слід враховувати при плануванні відпочинку.

Перевірка води проводилась у таких місцях:

  • В Одесі: пляжі «Ланжерон», «Отрада», «Дельфін», «Аркадія», а також на 10-й, 13-й та 16-й станціях Великого Фонтану;
  • У Чорноморську: пляж «Центральний».

Таким чином, поточний моніторинг узбережжя підтвердив безпечність морської води для місцевих та гостей регіону. Разом з тим, варто пам’ятати про можливі неочікувані зміни якості води після несприятливих погодних явищ.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.