В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Хоч на Землі з року в рік підвищується температура, теплі зими можуть траплятися і не кожного року.
Про це керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко повідомила у телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.
«Не потрібно сприймати глобальне потепління примітивно. Світові експерти зі зміни клімату попереджають про те, що абсолютно не кожного року буде тепла зима. Можливо, будуть траплятися і такі похолодання, як відбулось цього року», – сказала вона.
Адаменко нагадала, що зими 2006, 2010 і 2012 років були ще холоднішими, ніж нинішня.
«І нічого дивного в цьому немає. Такі синоптичні процеси, які впливали на погоду зими цього року, вони – абсолютно класичні в сенсі географічного положення нашої країни», – заявила представниця УкрГМЦ.
Вона повідомила, що взагалі, якщо розглядати січень-лютий цього року, то відхилення від норми склало від одного до чотирьох градусів – тобто, була температура нижче норми.
«І насправді не було таких аномальних морозів. Мінус 20 для нашого клімату – це абсолютно нормально. І навіть літній сезон у період глобального потепління може виявитися холодним. І до цього потрібно бути готовими», – поінформувала Адаменко.
Окремо представниця УкрГМЦ сказала, що загалом більша частина території України отримала норму зимових опадів і навіть більше.
Як повідомлялося, Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського заявила, що середньомісячна температура у столиці у лютому була зафіксована на рівні -5,3 градуси, що нижче від кліматичної норми на 3 градуси.
Національний банк України не зміг знайти покупців на цілісний майновий комплекс, розташований в Одесі на вулиці 19-й кілометр Старокиївської дороги, 34, загальною площею 25 тисяч 659,9 квадратного метра.
Згідно з даними оприлюдненими у системі Прозорро.Продажі, аукціон, запланований на 10 березня, як й низка попередніх, не відбувся за відсутністю охочих взяти у ньому участь.
Стартова ціна аукціону складала 96 мільйонів 492,8тисячі гривень. Попередній аукціон, запланований на 17 лютого не відбувся через відсутність охочих взяти в ньому участь. Перший цього року аукціон мав відбутись 23 січня, але охочих взяти участь також не знайшлося.
Останній торішній аукціон запланований на 30 грудня провалився через відсутність охочих, як й усі попередні. Цілісний майновий комплекс представлений групою нежитлових будівель і споруд складського та адміністративного призначення, розташований приблизно у 16 кілометрів від центру Одеси, у зоні Куліндорівського промислового вузла на території Пересипського району міста, на відстані 0,5 км від Старокиївської дороги (відрізок автошляху міжнародного сполучення М-14 “Одеса – Мелітополь – Новоазовськ”). Продаж відбувається на підставі рішення правління Національного банку України про відчуження та відповідно до регламенту роботи електронної торгової системи ProZorro.Продажі щодо проведення електронних аукціонів з продажу чи надання в оренду майна.
В оголошенні до попереднього аукціону заявляли, що лот виставляється вперше на англійський аукціон зі стартовою ціною у 96 мільйонів 482,8 тисячі гривень, але 30 червня 2025 року цей лот виставлявся на продаж зі стартовою ціною 92 мільйони 655,4 тисячі гривень. Аукціон не відбувся через відсутніх охочих взяти в ньому участь.
Нацбанк намагався продати цей комплекс 5 червня, але аукціон провалився через відсутність охочих взяти в ньому участь. Перед тим національний банк вчергове не зміг продати цей майновий комплекс 7 травня зі стартовою ціною у 92 мільйони 655,4 тисячі гривень. В оголошені організатори також вказували, що лот виставляється вперше, але й до того цей майновий комплекс Нацбанк намагався продати двічі. Другий аукціон був запланований на 14 лютого, але охочих не було. Попередній аукціон, який планували на 5 грудня 2024 року не відбувся через відсутність охочих взяти у ньому участь.
Шостого березня, з 09:00 до 19:00, енергетики ДТЕК Одеські електромережі виконають аварійний ремонт обладнання. У цей час для безпеки робіт буде тимчасово знеструмлено частково Хаджибейський та Пересипський райони Одеси. Про це повідомляє пресслужба ДТЕК Одеські електромережі.
Обʼєкти критичної інфраструктури будуть забезпечені електроенергією. У разі оголошення повітряної тривоги терміни виконання робіт можуть бути подовжені, про що буде додаткова інформація в чат-боті Viber та Telegram.
В ДТЕК зазначили, що невідкладні ремонти створюють незручності, однак це дозволить стабілізувати та поліпшити ситуацію зі світлом в Одесі та передмісті.Після завершення робіт енергетики будуть поступово повертати світло в оселі містян і цей процес потребує додаткового часу. Фахівці докладуть всіх зусиль, щоб якомога швидше завершити роботи та відновити електропостачання.
