В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
В Україні запускають національну програму дорослого стажування «Досвід має значення» для людей віком 50+, яка має допомогти залучити фахівців на ринок праці в умовах дефіциту кадрів.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Люди – основа нашої стійкості та економічної спроможності. Кожен і кожна потрібні для економіки в умовах війни та відновлення країни. Працюємо над стимулами для роботодавців і можливостями для людей із досвідом повертатися на ринок праці. Для цього уряд запускає «Досвід має значення» – національну програму дорослого стажування для людей 50+», – написала очільниця уряду.
Прем’єр-міністр повідомила, що програму реалізовуватимуть спільно з Державним центром зайнятості, бізнесом та громадськими партнерами.
Ініціатива передбачає три етапи, зокрема навчання та підготовку до нового етапу кар’єри, зустріч із роботодавцем і обговорення формату співпраці, а також працевлаштування або короткострокове стажування з можливістю подальшої роботи.
Свириденко зазначила, що дослідження «Ринок праці після 50 років» показало, що роботодавці цінують надійність працівників старшого віку, однак перешкодами для працевлаштування залишаються недостатній рівень цифрових навичок та вікові стереотипи.
«Уряд формує нову політику зайнятості, у якій людський капітал є головним ресурсом країни, а її фокус – не лише на створення робочих місць, а й на зняття бар’єрів до роботи. Люди різного віку повинні мати змогу реалізовувати свій потенціал в Україні», – підсумувала вона.
Деталі програми та реєстрація доступні за посиланням.
Як повідомлялось, український ринок праці шукає баланс між очікуваною вигодою і можливими обмеженнями працівників «срібного» віку і готовий до збільшення пропозицій роботи для цієї вікової категорії, зокрема близько 65% роботодавців готові розглядати кандидатів віком від 50 років.
Тимчасовий виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль призначив очолювати департамент культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради Олену Іванову.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, відповідне розпорядження оприлюднили у пресслужбі мерії.
Олена Іванова почала працювати з 11 травня й була призначена без конкурсу, але з іспитовим терміном. До цього обіймала посаду деканки факультету журналістики Одеського національного університету імені Мечникова.
В декларації кандидатки на посаду Олена Іванова вказала, що володіє ділянкою землі – 611 квадратних метрів в селі Прилиманське поблизу Одеси, а також третиною квартири в Одесі. Її чоловік Станіслав Бірук є власником семи соток в селі Усатове та співвласникому будинку – 52,9 квадратного метра в тому ж селі. У 2024 році Олена Іванова придбала автомобіль Suzuki Vitara 2015 року випуску.
Доходи родини складаються з зарплати Олени Іванової в університеті – 507,9 тисячі гривень та кешбеку 1,4 тисячі, а заощадженнями – 35 тисяч доларів США та 6 тисяч євро, які Олена Іванова зберігає готівкою.
У листопаді 2025 року Іван Ліптуга, який очолював департамент пішов у відставку. Цьому передувало звернення Громадської організації “Деколонізація. Україна” до очільників Одеської МВА Сергія Лисака та виконуючого обов’язки міського голови Ігоря Коваля з вимогою звільнити Івана Ліптугу.
Автори звернення заявляли, що понад рік триває бездіяльність щодо демонтажу символів “русского мира”, які порушують закон про деколонізацію. Впродовж цього часу Ліптуга та очолюваний ним департамент нібито відписуються і відтягують рішення під різними приводами, зокрема посилаючись на статус пам’яток у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Іван Ліптуга був призначений керівником Департаменту культури в січні 2023 року. Має економічну та юридичну вищу освіту, був директором Департаменту туризму і курортів Мінекономрозвитку України. Є президентом Національної туристичної організації, представник від України з питань маркетингу у Міжнародній торговій палаті.
Після цього на сайті міської ради з’явилося розпорядження про призначення на посаду художника та декана художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського Дмитра Величка, яке згодом зникло з сайту, а департамент очолював Федір Стоянов.
26 квітня на Одещині вирувала сильна негода. Бригади ДТЕК повністю усунули її наслідки. 213,9 тис. родин знову зі світлом. Наразі всі населені пункти з електропостачанням, енергетики відпрацьовують точкові заявки.
Дякуємо мешканцям Одещини за терпіння та розуміння. Світло тримається, – зазначили у ДТЕК.
на форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
Galaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
У Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
Прем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
Наступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
Біженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
Фільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
Мінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
