Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Одеса пережила чергову нічну атаку: є загиблий та поранені

Published

on



Одеса пережила чергову нічну атаку: є загиблий та поранені



Джерело

Continue Reading

Одеса

На узбережжі Одеси знаходять мертвих дельфінів: причини загибелі

Published

on


Дельфіни у морі. Фото ілюстративне: Азовський рибоохоронний патруль

На узбережжі Одещини знову фіксують загибель чорноморських дельфінів. Тіла тварин знаходять у районі Тузлівських лиманів і на пляжах Одеси. Ситуація повторюється вже не перший рік.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.

Наслідки обстрілів ​

Протягом останніх днів ворог застосував понад 1500 ударних дронів та десятки ракет по всій Україні, значна частина яких була спрямована на логістичні вузли узбережжя. Зокрема, крилаті ракети “Калібр” запускали безпосередньо з акваторії Чорного моря. Наслідком цих потужних шумів стала контузія тварин. Двох живих, але дезорієнтованих азовок зафіксували на пляжах Одеси. Там же знайшли тіла загиблих ссавців, а ще чотири викинуло на території нацпарку “Тузлівські лимани” та неподалік від нього.

“Травень 2026 року знову приносить тривожні новини. Лише за останній тиждень на території нацпарку та неподалік виявлено вже чотири тіла китоподібних. Крім того, ще двох загиблих та двох живих, але контужених азовок знайшли на пляжах Одеси”, — зазначив еколог Іван Русев. ​

Тіло дельфіна на піску. Фото: Іван Русев

Екологічні фактори

​Науковець Іван Русев зазначає, що дельфіни могли отримати травми або загинути від мін в окупованих акваторіях Криму, Херсонської та Миколаївської областей. Іншою причиною є отруєння нафтопродуктами, які потрапляють у воду поблизу російських портів Туапсе та Новоросійськ. Схожа кризова ситуація через викиди мазуту й хімікатів триває в Азовському морі. ​

Читайте також:

“В Азовському морі наразі триває справжня екологічна катастрофа. Це безпосередній наслідок війни через критичне забруднення води нафтопродуктами та хімічними сполуками, які масово скидають окупанти”, — додав еколог.

Дельфін на узбережжі. Фото: Іван Русев

Безпека курортного сезону

Напередодні старту літнього сезону питання готовності Одеси до прийому туристів та безпеки морської води залишається під пильним контролем влади. Як зазначає провідний науковий співробітник Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін, через безпекові обмеження повноцінне дослідження всієї акваторії наразі неможливе, а моніторинг здійснюється виключно у прибережній зоні. При цьому стан води є неоднорідним і суттєво різниться навіть у межах одного узбережжя залежно від течій, погодних умов та локальних джерел забруднення.

Попри наявні ризики, еколог не прогнозує повної заборони на купання в сезоні, проте наголошує на необхідності постійного мікробіологічного та хімічного контролю. Окрім екологічного фактора, ключовим викликом залишається загальна безпекова ситуація, зокрема загроза мінування Чорного моря. Відтак, відкриття пляжних локацій суворо залежатиме від наявності облаштованих укриттів, рятувальних постів та регулярного обстеження акваторії.

Як повідомляли Новини.LIVE, на Кучурганському водосховищі в Одеській області зафіксували замор риби. Загибель товстолоба виявили одразу у двох громадах поблизу українсько-молдовського кордону. Екологи вже відібрали проби води та встановлюють причини мору.

Також Новини.LIVE писали, що пляма соняшникової олії, яка потрапила у Чорне море після російського удару по порту Чорноморська, дійшла до території нацпарку “Тузлівські лимани”. Забруднення вже викинуло на піщаний пересип у заповідній зоні. Екологи кажуть, що частина олії опустилась у товщу води та донні відкладення, тому її складніше контролювати.



Джерело

Continue Reading

Україна

У МОЗ повідомили про постачання життєво важливого препарату від сказу: скільки доз отримали

Published

on


У травні в ЗМІ широко обговорювалася тема можливої нестачі в Україні антирабічного імуноглобуліну, препарату, який допомагає запобігти ризику зараження сказом після укусу інфікованої тварини.

Раніше Міністерство охорони здоров’я спростовувало цю інформацію, запевнивши, що в країні немає дефіциту препарату, а сьогодні, 29 травня, повідомило про надходження в країну 5500 флаконів антирабічного імуноглобуліну, закуплених Всесвітньою організацією охорони здоров’я за підтримки Норвезької агенції з розвитку співробітництва.

Україна отримала його як гуманітарну допомогу за запитом Міністерства охорони здоров’я, призначену для медустанов областей, які надають антирабічну допомогу. Розподіл і розвезення між областями стартує з 1 червня за координації Центру громадського здоров’я.



Фото: Минздрав/Facebook

Антирабічний імуноглобулін використовують для екстреної профілактики сказу у випадках високого ризику зараження. Зокрема, у разі важких або множинних укусів, укусів у ділянці голови, шиї, кистей або в разі ослинення слизових.

Вибір схеми профілактики в кожному конкретному випадку визначає лікар тільки після оцінки ризику інфікування.

Що таке сказ і як запобігти захворюванню?

Сказ є особливо небезпечним інфекційним захворюванням, якому можна повністю запобігти за умови вчасного звернення по медичну допомогу та проведення постконтактної профілактики, що передбачає вакцинацію проти сказу та в певних випадках — введення антирабічного імуноглобуліну.

Що робити, якщо вас вкусила, подряпала або обслюнявила заражена тварина:

  • ретельно (не менше 15 хвилин) промивати місце контакту водою з милом;
  • після промивання обробити антисептиком або накласти стерильну пов’язку;
  • негайно звернутися по медичну допомогу.

Нагадаємо, у листопаді минулого року у Львові померла жінка після укусу кота. Пізніше лікарі виявили симптоми сказу.

Також повідомлялося, що небачений роками коров’ячий сказ несподівано проявився у США.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.