Суспільство
Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку
В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.
Верховний суд задовольнив касаційну скаргу Державної аудиторської служби у провадженні щодо порушень у діяльності НАК “Нафтогаз України” у 2017-2018 роках.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Держаудитслужба.
“Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі про нарахування премії колишньому голові правління НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві зауважили, що під час ревізії діяльності Нафтогазу за період з квітня 2017 року по вересень 2018 року Держаудитслужба встановила факти завдання суттєвих збитків державі.
Зокрема, йдеться про виплату премії тодішньому голові правління Нафтогазу Андрію Коболєву на суму понад 228 млн грн.
Крім того, аудитори виявили безпідставне списання дебіторської заборгованості на 11,7 млн грн та низку порушень під час проведення компанією державних закупівель.
НАК “Нафтогаз України” оскаржив вимогу Держаудитслужби про усунення виявлених порушень у суді. У 2019 році Окружний адміністративний суд Києва відмовив компанії у задоволенні позову. Наступного року аналогічне рішення ухвалив Шостий апеляційний адміністративний суд.
У січні 2023 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру ексголові правління Нафтогазу у привласненні понад 228 млн грн. Тоді ж Коболєв подав апеляцію, аргументуючи її тим, що вимога аудиторів зачіпає його права, адже є доказом у кримінальному провадженні проти нього.
“У вересні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував вимогу аудиторів. Однак Держаудитслужба звернулася з касацією. 10 вересня 2026 року Верховний суд, ставши на бік держави, задовольнив касаційну скаргу та поставив крапку у розгляді цього питання”, – повідомляє Держаудитслужба.
Загалом судова тяганина тривала 7 років.
Як повідомлялося, у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд зменшив розмір застави для ексголови правління НАК “Нафтогаз України” із 80 млн грн на 50 млн грн.
У серпні 2025 року колишньому голові правління НАК “Нафтогаз” Андрію Коболєву було зменшено заставу зі 107 млн гривень до 80 млн гривень.
У вересні 2023 року Вищий антикорупційний суд зменшив розмір застави Коболєву з 229 млн грн до 107 млн грн, але залишив без змін перелік обов’язків, покладених на нього. Надалі ВАКС неодноразово продовжував обов’язки для Коболєва.
Судова справа проти Коболєва щодо незаконної виплати премії триває із січня 2023 року. У квітні 2023 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про завершення слідства у справі стосовно Коболєва. Причиною стала відмова ВАКС задовольнити клопотання про продовження термінів досудового розслідування.
Дії експосадовця кваліфікували за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) Кримінального кодексу України.
1 грудня 2023 року САП скерувала обвинувальний акт стосовно Коболєва до суду. 14 грудня ВАКС розпочав розгляд по суті у справі стосовно ексочільника “Нафтогазу”.
Фото: Андрій Коболєв, Фейсбук
На трасі “Одеса — Київ” у Кіровоградській області сталася ДТП за участю вантажного автомобіля. Під час руху вантажівки, яка перевозила порожню цистерну з-під пального, виникла пожежа, після чого вона зіткнулася з автомобілем попереду.
Про це повідомили у поліції Кіровоградської області.
Аварія сталася 14 вересня близько 09:30 на автодорозі “Київ — Одеса” поблизу села Новоселиця Благовіщенської громади Голованівського району.
За попередніми даними, під час руху вантажівки виникло займання. Після цього водій допустив зіткнення з автомобілем, який рухався попереду.
ФОТО: Поліція Кіровоградської області
Через надзвичайну подію та загрозу вибуху рух транспорту в напрямку Одеси тимчасово повністю перекривали.
Унаслідок ДТП ніхто з людей не постраждав.
На місці події працювали рятувальники та поліцейські. Правоохоронці встановлюють усі обставини та причини аварії.
Нещодавно, на трасі біля Одеси 8 вересня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох маршруток. Внаслідок зіткнення є потерпілі, рух транспорту на цій ділянці обмежили.
За уточненою інформацією від поліції, внаслідок ДТП на Одещині загинули дві жінки. Зіткнулися два автобуси, ще щонайменше 25 людей, серед яких п’ятеро дітей, отримали травми.
Попередньо встановили, що зіткнення сталося, коли один із водіїв виїхав на смугу зустрічного руху.
Наразі щонайменше 25 постраждалим, серед яких п’ятеро дітей, надають медичну допомогу. Кількість потерпілих досі уточнюють.
Нагадаємо, Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області обрала підрядника, якому планують заплатити майже мільярд гривень за експлуатаційне утримання дороги загального користування державного значення Київ – Одеса.
Суспільство
В Одесі терміново шукають 8‑річного хлопчика з особливими потребами — оновлюється інформація
В Одесі розшукують 8-річного Юрія Хмелевського. Хлопчик має особливості розвитку, є гіперактивним і потребує постійного догляду. Він самостійно вийшов із квартири в Пересипському районі, після чого його місцеперебування стало невідомим. Про розшук повідомили в Одеській міській раді.
В Одесі зник 8-річний хлопчик із особливими потребами
Юрій покинув помешкання на вулиці Заболотного поблизу зупинки «Савельєва». Наразі невідомо, де він перебуває. Особливе занепокоєння викликає те, що дитина потребує постійної уваги і не повинна залишатися сама. Містян просять звертати увагу і не підпускати дитину без супроводу, якщо помітять її на вулиці.
За наявною інформацією, хлопчик може бути у будь-якій частині житлового масиву. Також не відкидають варіанту, що Юрій сів у автобус або поїхав у напрямку моря. На момент зникнення він був у футболці, яку видно на опублікованому фото. Усіх, хто бачив Юрія або знає його місце перебування, просять негайно телефонувати поліції за номером 102 або матері Надії Хмелевській: 068 255 99 63.
ОНОВЛЕННЯ
О 17:29 стало відомо, що дитину знайшли.
Створено за матеріалами: 048.ua
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін призначив Івана Федорова очільником Агентства відновлення
-
Війна1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 330 військових, понад 200 з них
-
Війна5 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі юнак за $1400 обіцяв зняти військовозобов’язаного з розшуку ТЦК
-
Події1 тиждень agoУ Львові проходить Міжнародний фестиваль архітектури та мистецтв «ВЕЖА»
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Одеса1 тиждень ago
Сергій Братчук про атаки Росії та загрози для Одещини
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis