В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.
Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.
«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.
За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.
Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».
На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.
Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.
«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.
За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.
Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.
При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.
У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.
Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.
Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.
“На сайті Кабінету міністрів України опубліковано Постанову про запровадження контрактів із чіткими термінами служби. Це означає, що від 15 червня 2026 року можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у Збройних силах України (ЗСУ) та інших складових Сил оборони”, – йдеться у повідомленні.
Відповідно до Постанови Кабміну від 12 червня № 768, експериментальний проєкт діятиме два роки – до червня 2028 року.
У МОУ уточнили, що для всіх військовослужбовців надається можливість укладати контракти на строки від 6 до 24 місяців.
На бойових посадах: для чинних військовослужбовців – 10 місяців; для громадян із запасу – 14 місяців; для громадян із запасу з бойовим досвідом – від 6 місяців. На решті посад – 24 місяці.
Після завершення терміну дії нових контрактів захисникам гарантується звільнення з військової служби. Також для всіх гарантовано відстрочки від призову по мобілізації – не менше 6 місяців (базова відстрочка).
Додаткова тривалість відстрочки: +3 місяці за кожні 30 днів бойових дій – для контрактів на 10, 14 місяців, а також від 6 місяців; +1 місяць за кожні 30 днів бойових дій – для контрактів на 24 місяці; +6 місяців за кожний рік військової служби з початку воєнного стану – для контрактів на 10 місяців; +1 місяць за кожний рік військової служби до воєнного стану – для всіх.
Окрім цього, для українських захисників запроваджуються нові доплати: 20 000 гривень – за добу ведення штурмових дій у глибині оборони своїх військ; 40 000 гривень – за добу ведення штурмових дій у глибині оборони противника.
Виплати за виконання бойових завдань пропорційно до часу виконання відповідних завдань: до 100 000 гривень – базова бойова виплата для першого ешелону оборони або наступу; 170 000 гривень – виплата до взводного опорного пункту; 70 000 гривень – виплата до ротного опорного пункту; 50 000 гривень – на пунктах управління.
“За взяття в полон військовослужбовця противника передбачена винагорода 100 000 гривень. За знищення живої сили противника – 15 000 гривень”, – додали у Міноборони.
Усі військовослужбовці без жодних додаткових виплат (наприклад, тилові), але безпосередньо долучені до забезпечення життєдіяльності військових частин, отримуватимуть не менше 30 000 гривень на місяць. Також встановлюється додаткова винагорода інструкторам у військових частинах від 15 000 до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні розпочинається реформа в армії – перший етап передбачає підвищення зарплат, встановлення чітких термінів служби та реформу рекрутингу.
Донорська плазма, яка могла рятувати життя пацієнтів, опинилася в центрі кримінального розслідування. У Миколаєві посадовців обласної станції переливання крові запідозрили у продажі компонентів крові на мільйони гривень.
Про це повідомив Інтент з посиланням на ухвалу Заводського районного суду Миколаєва.
За версією слідства, посадовці КНП “Миколаївська обласна станція переливання крові” могли організувати незаконний продаж компонентів донорської крові, зокрема плазми. Правоохоронці вважають, що такі дії могли призвести до фінансових втрат для держави.
У матеріалах справи зазначається, що у березні 2026 року між Миколаївською обласною станцією переливання крові та ТОВ “Біофарма Плазма” було укладено договір на реалізацію 2550 літрів плазми для фракціонування загальною вартістю понад 5,9 мільйона гривень. Частину коштів — понад 1,5 мільйона гривень — підприємство вже отримало за поставлену продукцію.
Однак слідчі встановлюють, чи відповідала продана плазма вимогам законодавства. Згідно з чинними нормами, плазма для фракціонування може продаватися лише після закінчення 12-місячного терміну з моменту її заготівлі, коли вона вже не придатна для прямого клінічного використання.
Водночас під час аналізу документів правоохоронці виявили ознаки того, що частина реалізованої плазми могла бути свіжозамороженою та придатною для використання у медичних закладах. Якщо ці підозри підтвердяться, це може свідчити про продаж продукції за нижчою ціною, ніж її фактична вартість для системи охорони здоров’я.
У ході розслідування слідчі отримали списки донорських донацій та іншу супровідну документацію. За їхніми даними, дати заготівлі окремих партій плазми свідчать про те, що на момент реалізації ще не минув необхідний 12-місячний строк зберігання.
Для збору доказів 5 червня правоохоронці провели санкціонований обшук на території станції переливання крові. Під час слідчих дій були вилучені комп’ютери, жорсткі диски, журнали обліку компонентів крові, документи щодо постачання плазми, чорнові записи, бухгалтерська документація та мобільний телефон одного з працівників установи.
Прокуратура наполягала на арешті вилученого майна, оскільки воно може містити відомості, необхідні для встановлення обставин справи. Суд погодився та заарештував майно станції. Наразі досудове розслідування триває.
Також у поле зору правоохоронців потрапили багатомільйонні угоди КП “Миколаївські парки“. Слідчі перевіряють, чи могли через закупівлі незаконно виводити кошти з бюджету Миколаївської громади.
В Одесской области должностным лицам поселкового совета сообщили о подозрении из-за незаконной передачи земли застройщику. Речь идет о участке площадью 5 га под строительство жилого комплекса многоэтажек.
По наблюдениям портала Zagorodna.com, земля под многоэтажную застройку возле крупных городов должна передаваться прозрачно, потому что именно такие участки формируют значительные поступления для общин.
По данным следствия, в 2022 году начальница юридического управления поселкового совета согласовала проект решения о безвозмездной передаче земли конкретной строительной компании. При этом закон предусматривал передачу такого участка через земельный аукцион.
Прокуратура считает, что конкурс был организован «для своих», а участие других компаний было формальным. Нормативно-денежная оценка земли составляет более 46 млн. грн.
Из-за незаконной передачи участка местный бюджет недополучил более 4,6 млн грн.
Вывод: дело показывает, как непрозрачное выделение земли под застройку может напрямую бить по бюджетам общин.
