Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Україна

Отруєння біля Шипоту – туристи брали воду з водоспаду

Published

on


Люди використовували воду для пиття та приготування їжі, поінформували епідеміологи.

Кількість осіб, які захворіли на гостру кишкову інфекцію після відвідування водоспаду Шипіт на території Пилипецької територіальної громади, наразі становить 38 осіб, повідомили у Закарпатському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

При цьому 28 хворих проживали в наметах та брали участь у неформальному молодіжному заході поблизу водоспаду, а 10 хворих перебували у тій місцевості на екскурсії.

Встановлено, що туристи вживали воду з водоспаду Шипіт для пиття та приготування їжі.

Наразі хворі отримують належну медичну допомогу у закладах охорони здоровʼя.


Важливо

Відпустка 2025: де в Україні можна влаштувати літній відпочинок без тривог


Наголошується, що у більшості пацієнтів зафіксований перебіг захворювання середньої важкості. При цьому тяжких форм або летальних випадків не зафіксовано.

Вперше випадки гострих кишкових інфекцій були зафіксовані 8 липня у 9 учасників неформального заходу. У трьох людей зафіксовано легкий перебіг, а у шістьох — середньої важкості.

Вони були госпіталізовані до інфекційного відділення Міжгірської райлікарні.

Наразі, як наголошується, медичне спостереження та епідеміологічне розслідування триває.

Закарпатський ОЦКПХ принагідно нагадав основні правила безпеки під час відпочинку на природі:

  • не вживайте некип’ячену воду з відкритих джерел;
  • зберігайте продукти в належних умовах, особливо у спекотну погоду;
  • дотримуйтеся правил особистої гігієни.

Нагадаємо, раніше ми писали про 5 найкращих туристичних принад Карпат, які сподобаються дітям та здивують їх різноманітністю та атмосферою.

Також Фокус писав, як підкорити найвищу вершину України, піднявшись на Говерлу одним із найлегших маршрутів.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Україна має акцентувати на спільних історичних перемогах з Польщею

Published

on



Пріоритетним напрямком для Українського інституту національної пам’яті є продовження розпочатого конструктивного діалогу з польською стороною.

Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу нещодавно призначений голова УІНП Олександр Алфьоров.

«За понад тисячолітню історію стосунків ми сьогодні маємо акцентувати на тих спільних перемогах, які відбувалися між нашими народами, на тих спільних історичних звитяжних діях. І це буде девіз, вочевидь, України, українських істориків: фіксувати позитивні зрушення, перемоги. Польські історики, багато хто з них, теж фіксують позитивні зрушення», – сказав Алфьоров.

Голова УІНП нагадав, що у серпні у Польщі відзначатимуть 105 років Варшавської битви, яку ще називають «Диво на Віслі». Вона тривала 13–25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919–1921 років. Тоді завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.

«Так само необхідно згадувати про нашу культурну, історичну, наукову взаємодію. Зрештою, скільки у нас спільних письменників», – зазначив Алфьоров.

Він планує продовжувати вибудовувати добросусідські відносини між Україною і Польщею.

«Для мене це виклик, але він буде, я сподіваюся, прийнятий і доведе до позитивного вирішення певних непорозумінь», – наголосив голова УІНП.

Читайте також: Голова Інституту нацпам’яті пропонує повернути містечка в адміністративний устрій України

Як повідомляв Укрінформ, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що УІНП не зосереджуватиметься лише на історії ХХ століття й спростовуватиме історичні міфи.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Акунін пообіцяв більше не питати нічого про Одесу Анонси

Published

on



Борис Акунін подякував тим хто у коментарях відповіді на його запитання щодо Одеси та пообіцяв більше не запитувати про місто.

Він визнав, що питання було недоречним з погляду публічності, але пояснив його відношенням до підписників на своїй сторінці як до читачів своїх книг. 

“Зі своїми читачами на реальних зустрічах чи в соцмережах я завжди розмовляю не так, як із широкою публікою – виходжу з того, що читачі, на відміну від широкої публіки, цікавляться моєю роботою. Судячи з коментарів до посту, а їх там дві тисячі, дуже багатьом фейсбучним передплатникам мої твори по барабану. Чому вони на мене підписані, не знаю, але чомусь підписані. І я дуже засмучений тим, що образив цих людей своїм питанням, з погляду загальнопублічного, справді, в теперішній час недоречним”, – написав письменник.

Він також наголосив, що незгоден з тими коментаторами, які радили йому спочатку висловити підтримку, а потім питати, мовляв, тоді обурення було б меншим. 

“Мені здається моторошною вульгарністю змішувати ці два жанри: піднесений і практичний. “Душою-з-вами-слава-Україна-до речі-допоможіть-письменнику-в-роботі”. Читачі моєї сторінки мали б і так знати про мою позицію в цій війні, що сто разів заявлена і обійшлася мені забороною в росії, “списком терористів” і трьома кримінальними справами. А втім, ні, нічого українські читачі мені не винні. Ті, хто на мене обрушився – ще раз повторю – мають рацію”, – підсумував письменник.

Тиждень тому російський письменник Борис Акунін викликав хвилю обурення одеситів, попросивши фото з Приморського бульвару під час повномасштабної війни з рф. 

Борис Акунін (справжнє ім’я – Григорій Чхартишвілі) – російський письменник, який з 2022 року публічно засуджує війну, звернувся до підписників із проханням надіслати йому фото або уточнення рельєфу місцевості в Одесі, зокрема, нахилу схилу від Приморського бульвару в напрямку Одеського морського порту. Письменник пояснив, що пише повість, дія якої відбувається в Одесі, де сам ніколи не був. Одесити  застерегли, що такі “літературні запити” можуть виглядати як збір розвідданих.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.