Суспільство
Прифронтові громади звернулися до уряду з пропозиціями підтримки сфери освіти
Асоціація прифронтових міст та громад буде звертатися до уряду з пропозиціями змін для посилення стійкості освіти, зокрема, з пропозицією виділити більше коштів на оплату праці вчителів та скасувати вимоги співфінансувати освітні проєкти.
Як передає Укрінформ, про це Асоціація прифронтових міст та громад повідомляє у Фейсбуці.
«Ключові зміни, яких потребують освітяни таких громад — це збільшення освітньої субвенції з державного бюджету через запровадження додаткового коефіцієнту, а також скасування або ж мінімізація вимоги співфінансувати з місцевих бюджетів відповідних громад дороговартісні освітні проєкти — облаштування укриттів, харчоблоків, освітніх просторів та інших», – ідеться у повідомленні.
Відповідну заяву сьогодні, 9 жовтня, підтримали учасники зустрічі «Освіта для стійкості та перемоги: діалоги прифронтових громад», організованої в Чернігові Асоціацією прифронтових міст та громад та Чернігівською обласною військовою адміністрацією.
«Для Чернігівщини, як і для інших прифронтових областей, зараз важливо зберегти людей. І суттєва компонента в цьому – якісна освіта. Фундамент для майбутнього наших дітей. Уряд приділяє чимало уваги освіті. Діє низка програм підтримки: укриття, автобуси, харчоблоки, розвиток профтехосвіти. Днями прийнято постанову про доплати педагогам, які працюють у прифронтових громадах, зокрема на Чернігівщині. Але для прикордоння, яке має менше ресурсів і вагому частку спрямовує на оборону, потрібна додаткова допомога. Зокрема, для реалізації масштабних проєктів, які визначатимуть спроможності нашої освіти у майбутні десятиліття», — зазначив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
Досвідом підтримки та розвитку освіти в умовах війни з учасниками зустрічі поділився Харківський міський голова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.
Він зазначив, що за роки війни Харків пройшов значний шлях — від невеликих навчальних класів у метрошколі до десятків тисяч школярів, які цього року вже відвідують школи офлайн. Місто першим в Україні побудувало підземну школу. Цього року у Харкові діють вже 18 безпечних освітніх локацій, ще три підземні школи будуть відкриті на початку 2026 року.
«Усі діти на прифронтових територіях мають бути забезпечені доступом до якісної освіти. Однак будівництво підземних шкіл та дитсадків — це дороговартісні проєкти, які більшість громад самостійно, без допомоги, не в змозі реалізувати. Тому зараз вони вирішують проблеми доступу до освіти точково — як можуть. Але очевидно, що системно розв’язати проблеми можна лише на рівні держави. Для цього треба сформувати єдину стратегію комбінованого навчання у прифронтових громадах та забезпечити гідні умови праці педагогічних працівників. Потрібні додаткові фінансові стимули та безпечне середовище роботи, а цього ми зможемо досягнути лише спільно — активною позицією як громад, так і держави», — зазначив Терехов.
Високі показники забезпечення доступу дітей до навчання цього року демонструє і прифронтова Миколаївщина — 87% закладів середньої освіти області працюють в очному або змішаному форматі. При цьому, якщо в регіоні вдається швидко побудувати школу після руйнувань — тут шукають інші рішення. Наприклад, модульні школи, які з’явилися завдяки допомозі Данської ради. В обласному центрі цього року запрацювала найбільша підземна школа-садок.
«Де б дитина не проживала, вона повинна мати доступ до якісної освіти. Це наша найнадійніша інвестиція в майбутнє дітей і всієї країни, бо рівень освіти в регіоні прямо впливає на рівень його економічного розвитку. Для відбудови України нам будуть потрібні тисячі наших кваліфікованих кадрів, і ми мусимо дбати про це вже зараз», — зазначив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, який долучився до зустрічі онлайн.
Підсумком зустрічі також стало суттєве розширення Асоціації прифронтових міст та громад — меморандум про намір приєднатися до АПМГ вже підписали 25 громад Чернігівської області. Ще низка громад регіону долучаться до Асоціації згодом.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні в Україні створили Асоціацію прифронтових міст і громад, її очолив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Фото: Асоціація прифронтових міст та громад
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зокрема, протягом минулого місяця оператори виконали 12 угод із розмінування агроземель, а середня вартість очищення одного гектара становила 57,1 тис. грн.
Крім того, у січні Центр гуманітарного розмінування за вісьмома договорами очистив понад 3,5 тис. га сільгоспугідь. Вартість цих послуг становила 252,7 млн грн.
Наразі роботи з розмінування тривають за 25 договорами на агроділянках загальною площею близько 5,7 тис. га.
Загалом із початку дії програми виконано 73 договори, в межах яких до використання повернули 13,63 тис. га сільгоспземель. Загальна вартість виконаних робіт сягнула майже 790 млн грн.
У міністерстві нагадали, що під час формування плану гуманітарного розмінування на 2026 рік уперше в межах експериментального проєкту використали цифрову платформу GRIT.
За її допомогою сформували перелік земель сільськогосподарського призначення, які підлягатимуть очищенню в межах плану. Загальна площа таких ділянок становить 5 312 га.
Як повідомлялось, Програма розвитку ООН (ПРООН) підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування, зокрема ветеранів та жінок із родин військовослужбовців, які розпочнуть роботу в громадах Харківської області.
За даними Мінекономіки, після завершення підготовки всі учасники та учасниці були офіційно працевлаштовані у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.
Фото: Олександр Павлюк / Телеграм
Одним із питань порядку денного пленарного засідання сесії Ізмаїльської міської ради, що відбулося 6 лютого, стало надання дозволу Ізмаїльському водоканалу на залучення кредитних коштів.
Про це повідомляє кореспондентка Інтента.
Депутати одностайно підтримали рішення про укладення кредитного договору з Укрексімбанком у формі овердрафту на суму до 2 мільйонів гривень.
Згідно з ухваленим документом, встановлено такі основні умови кредитування:
- термін дії договору — 12 місяців із дати підписання;
- відсоткова ставка — не більше 17,75% річних;
- щомісячна комісія за управління кредитом — 1% річних від ліміту.
Як зазначено в документі, отримані кошти планується спрямувати на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства та забезпечення стабільної роботи водоканалу. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань інфраструктури та життєзабезпечення міста. Варто зазначити, що залучення кредитних ресурсів Ізмаїльським водоканалом протягом останніх років має системний характер і відбувається щороку.
Депутати Ізмаїльської міської ради одностайно підтримали рішення про припинення договору оренди з Центральною районною лікарнею Саф’янівської сільської ради щодо приміщень в Ізмаїлі, де розміщується інфекційне відділення.
Також управління житлово-комунального господарства на Одещині підбило підсумки тендеру з вибору підрядника для відновлення стоянки великовантажного транспорту в Ізмаїлі. Майданчик для фур облаштують на шляху до перевалкових пунктів Ізмаїльського морського торгівельного порту. Його, згідно з умовами договору, мають зробити впродовж найближчих шістьох місяців. А всі необхідні роботи планують завершити до кінця 2027 року. Фінансувати роботи будуть декількома траншами впродовж вказаного терміну.
Суспільство
У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше
19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».
На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.
«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.
Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.
Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.
«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Війна7 днів agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини7 днів agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoДе зараз наймолодший син Віктора Ющенка і який він має вигляд (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
Цены на мясо в Одессе после праздников: что подешевело
-
Відбудова1 тиждень agoУряд розподілив 987 мільйонів на проєкти відновлення в громадах