Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
Війна
Прикордонники не фіксують нарощування ударного угруповання на території Білорусі
Нарощування на території Білорусі ударного угруповання в напрямку українського кордону не спостерігається, проте Росія не полишає спроб затягнути Білорусь у війну.
Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«Наші підрозділи і Генеральний штаб також помічають, що нарощування якогось ударного угруповання у напрямку нашого кордону на території Білорусі немає. Але, знову ж таки, тиск з боку Росії на Білорусь зберігається, для того, щоб та більш активно долучалася до війни проти нашої країни. Тобто навіть спробами дестабілізувати ситуацію по кордону», – сказав Демченко.
Він запевнив, що кордон з Білоруссю зараз значно краще укріплений, ніж 2022 року.
«І це стосується інженерного облаштування, це стосується фортифікаційних укріплень, зміни мінно-вибухових загороджень на найбільш загрозливих напрямках. Тобто Білорусь має розуміти і бачити, що ми робимо, що ми не становимо загрози Білорусі, але якщо раптом Білорусь своїми силами вирішить долучитися до війни, то вона має розуміти, з чим буде мати справу», – сказав речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі цілком реальна.
За словами командувача СБС Роберта Бровді (Мадяра), Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.
Командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.
Війна
Атака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
Українське оборонне відомство підтвердило удари дронів по НПЗ у Самарській області. Підприємство, яке належить “Роснефті”, забезпечує паливом російські війська.
Після удару українських дронів вночі у суботу, 8 серпня, на Сизранському нафтопереробному заводі у Самарській області РФ виникла пожежа. Про це повідомили у МО України.
Зазначається, що нафтопереробний завод потужністю близько 8,5 млн тонн на рік є одним із ключових об’єктів галузі в регіоні та забезпечує паливом потреби російських військ.
Атака на Сизранський нафтопереробний завод
Фото: Міноборони України
“Сили оборони продовжують руйнувати економічну основу збройної агресії Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні Міноборони.
Українська оборонна компанія Fire Point зазначала, що для ураження Сизранського НПЗ Сили оборони України задіяли БПЛА FP-1.
Атака на Ільський НПЗ на Кубані
Ураження Ільського НПЗ
Фото: пресслужба ГУР Міноборони
Своєю чергою атаку на Ільский нафтопереробний завод у Краснодарскому краї підтвердили у Головному управлінні розвідки.
Наголошується, що deepstrike-операцію на території Росії провели оператори департаменту активних дій та департаменту безпілотних систем ГУР МО України.
Внаслідок атаки на НПЗ, що живить ресурсами злочинну війну Росії проти України, виникла пожежа, повідомили в ГУР.
Нагадаємо, вночі 8 серпня вибухи пролунали на двох нафтопереребних заводах у Росії. Були атаковані Сизранський та Ільський НПЗ.
Раніше Фокус писав про низку вибухів, які сталися у місті Сизрань Самарської області РФ. Декілька днів тому у Сизрані вже атакували місцевий НПЗ.
Війна
В України є домовленість зі США про щомісячні поставки ракет-перехоплювачів
Президент Володимир Зеленський заявив, що в України є домовленості зі США про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів до «Петріот», проте кількості ракет недостатньо.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.
«У кого є антибалістичні ракети і система? У виробника. Це Сполучені Штати Америки, передусім. Чи можуть вони допомогти? Ми працюємо. Чи будуть вони виділяти нам ракети кожного місяця? Так. У нас є домовленості. Чи достатньо цих ракет? Ні», – розповів Зеленський.
Він додав, що кількість ракет-перехоплювачів, які отримує Україна, скоротилася у 2026 році порівняно з 2025-м.
«Я не говорю про чітку цифру, не можу готувати і «рускіх», і не можу (називати її – ред.) по відношенню до наших партнерів. Цих ракет стало менше в 2026-му році. В 2025-му цього було більше», – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Усі новини5 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: загроза ракет та дронів РФ
-
Війна1 тиждень agoДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині

