Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
Оператори 3-го загону 4-го полку Сил спеціальних операцій «Рейнджер» взяли в полон російського військовослужбовця, який був переодягнений у військову форму Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, про це повідомив 3-й загін 4-го полку ССО «Рейнджер» у Телеграмі.
«Оператори 3-го загону 4-го полку ССО «Рейнджер» захопили в полон військовослужбовця РФ без жодного пострілу», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, на одному з найгарячіших напрямків фронту спецпризначенці виявили позицію озброєного російського солдата, який був переодягнений в українську форму. Противника видало залишене сміття – ймовірно, він готувався до виходу на бойове завдання. При собі він мав зброю, три радіостанції та рюкзак із провізією й спорядженням.
«Оператор із позивним «Машиніст» вступив із ворогом у діалог, зумівши повністю його дезорієнтувати та переконати скласти зброю без бою. Під час первинного допиту з’ясувалося, що полонений служив в армії РФ із 2023 року. Після підписання контракту він брав участь у наступі на Харківщині, а згодом виконував завдання на інших ділянках фронту», – поінформували у загоні.
Військові додали, що завдяки успішнім спеціальним діям українських воїнів обмінний фонд поповнився ще одним окупантом, а бійці 3-го загону отримали від полоненого цінну інформацію.
Як повідомляв Укрінформ, оператори 6-го полку Rangers Сил спеціальних операцій Збройних сил України здійснили наліт на позиції військ Російської Федерації на одному з операційних напрямків і взяли в полон трьох загарбників.
Фото ілюстративне: МОУ
Приватні групи протиповітряної оборони в Україні тепер мають право перехоплювати ворожі цілі не лише над власними об’єктами, а й захищати інші підприємства на договірній основі. Кабінет Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони ухвалив рішення про розширення цього пілотного проєкту.
Уряд суттєво оновив правила діяльності приватних підрозділів ППО задля посилення захисту критичної інфраструктури в умовах активізації ворожих повітряних атак. Про це повідомляє пресслужба Кабміну.
Окрім можливості захисту об’єктів третіх сторін на договірній основі, нові положення дозволяють переміщувати засоби ППО між підприємствами (за погодженням із Повітряними силами), а також включати пілотовані літальні апарати до складу таких груп ППО. Крім того, до участі в проєкті тепер можуть долучитися резиденти “Defence City” та підприємства, визнані критично важливими. Також встановлено правила використання бойових частин та електродетонаторів для дронів-перехоплювачів, а мінімальний вік учасників таких груп ППО знижено з 21 до 18 років.
У Міністерстві оборони наголошують, що приватні підрозділи ППО діють під суворим контролем військового командування та в межах єдиної системи протиповітряної оборони Збройних Сил України. Ця ініціатива, що регулюється постановою Кабінету Міністрів № 1506 від 19 листопада 2025 року, дозволяє бізнесу убезпечити власні об’єкти, не створюючи додаткового навантаження на Сили оборони.
Експеримент уже демонструє високу ефективність: приватні групи розпочали чергування навесні 2026 року, і станом на середину жовтня майже 100 підприємств-учасників знищили понад 60 повітряних цілей, зокрема ударні БПЛА типу “Shahed” та розвідувальні дрони “Zala”.
Нагадаємо, співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов розповів, що “Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.
Раніше ми повідомляли, що ЄС перерахував Україні майже 2,9 млрд євро на системи ППО та РЕБ.
Військовослужбовці інженерного підрозділу 15 окремого полку підтримки (ОПП) 30 корпусу морської піхоти ЗСУ на Херсонському напрямку укріплюють оборону за допомогою бар’єрних загороджень “Єгоза” і малопомітних перешкод (МПП).
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Як військові інженери зміцнюють оборону Півдня».
«Загородження «Єгоза» – це спеціальна спіральна конструкція з оцинкованого дроту. Працювати з нею потрібно в рукавицях і дуже обережно. Адже якщо військовослужбовець отримає поранення, воно дуже довго загоюватиметься. Тут ми застосовуємо її разом із МПП», – розповідає командир роти другого інженерно-саперного батальйону 15 ОПП майор Олександр Філатов із позивним «Філін».
За його словами, зведений підрозділ, який він наразі очолює, облаштовує смугу невибухових загороджень на рубежах оборони на Херсонському напрямку.
«Єгоза» та МПП призначені для того, щоб зупинити просування піхоти та легкої броньованої техніки. У поєднанні з протитанковим ровом такі загородження здатні затримати ворога й виграти час, необхідний для підходу наших військ. Це один з елементів загальної системи оборони, до якої входять і фортифікаційні споруди.
«Якщо підійде диверсійно-розвідувальна група (ДРГ), яка, як правило, працює вночі, то обов’язково потрапить у пастку. Бачите, вони навіть удень майже непомітні серед рослинності. А назад людина вже самостійно не вибереться – її доведеться вирізати кусачками», – пояснює командир.
І додає, що так само зупиниться і легка техніка, адже дріт намотається на колеса.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів спростив процедури рубок для потреб оборони та фортифікацій у прикордонних областях; відтепер сили оборони зможуть оперативно створювати природні бар’єри та просіки без затримок на бюрократичні узгодження.
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила дві балістичні ракети та 255 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну