Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про початок підписання нових контрактів Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.
“Починаємо підписувати нові контракти Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками. Від сьогодні підписати нові контракти можуть цивільні, мобілізовані, чинні військовослужбовці та військові, які вже проходять службу за контрактом”, – зазначив Федоров.
За його словами, нові контракти передбачають чіткі терміни служби, гарантовані відстрочки після її завершення, нову систему грошового забезпечення та більше прогнозованості й контролю над власною службою.
“Для чинних військовослужбовців це насамперед чітко визначені терміни служби. Залежно від типу контракту вони можуть становити від 6 до 24 місяців, а після завершення служби передбачена гарантована відстрочка, яка враховує попередній термін служби та бойовий досвід”, – прокоментував Федоров.
Оформити перехід на новий контракт можна кількома способами:
- Через застосунок “Армія+” – подати рапорт у розділі “Сервіси – Контракти” та відстежувати статус його розгляду безпосередньо в застосунку.
- Через військову частину – подати рапорт на укладання нового контракту через відділення персоналу своєї військової частини.
- Через застосунок “Резерв+” – у розділі “Вакансії – Нові контракти” обрати вакансію та подати заявку до підрозділу — далі з людиною зв’яжеться рекрутер.
Через центр рекрутингу – отримати консультацію щодо умов служби, обрати посаду та розпочати оформлювати контракт.
Також уже в липні будуть нараховані нові виплати за червень усім військовим, незалежно від того, чи вони підписали нові контракти.
“Це лише перший етап трансформації. Наше завдання — побудувати систему військової служби зі зрозумілими правилами, справедливими умовами та повагою до людини”, – наголосив Федоров.
Детальна інформація про умови контрактів та порядок оформлення — за номером гарячої лінії 1519 та на сайті контрактної системи Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 15 червня в Україні можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони.
Фото: МОУ
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані більш як тисяча російських загарбників.
Про це повідомив Укрінформу речник Командування Сил підтримки Збройних сил України Максим Кравчук.
За його словами, Інженерні війська Сил підтримки ЗСУ системно нарощують інженерні загородження, застосовуючи безпілотні комплекси для дистанційного мінування.
За травень 2026 року на інженерних загородженнях, встановлених усіма інженерними підрозділами Сил оборони України, були знищені 1099 загарбників, 119 одиниць озброєння та військової техніки і 36 інших цілей.
Мінування здійснюється як безпосередньо перед переднім краєм, так і в глибині території, тимчасово зайнятої ворогом. Такий підхід дає чіткий результат: під час наступальних дій росіяни втрачають значну кількість техніки та близько тисячі осіб щомісяця.
Сучасні технології суттєво змінюють підхід до виконання інженерних завдань. Підрозділи дистанційного мінування із застосуванням безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів ефективно перекривають маршрути просування ворога, створюють нові рубежі інженерних загороджень та завдають значних втрат, підкреслив Кравчук.
Завдяки використанню безпілотних систем мінування виконується швидше, точніше та безпечніше для особового складу. Усі підтверджені результати фіксуються в режимі реального часу та вносяться до системи ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує об’єктивність і достовірність даних, додав речник Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2026 року, становлять близько 1 384 190 осіб.
Масована російська атака на Україну в ніч проти понеділка за своїм характером та масштабом нагадує обстріл 2 червня.
Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в телеефірі, передає Укрінформ.
«Ця атака дуже схожа на обстріл 2 червня – буквально довелося змінити лише деякі цифри. Відмінність полягає в тому, що цього разу не було крилатих ракет “Калібр”, натомість ворог застосував крилаті ракети “Іскандер-К””, – сказав Ігнат.
Загалом, він зазначив, що за даними ранкового зведення Росія випустила по Україні 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.
За словами спікера, серед ракет були протикорабельні “Циркони”, запущені з Криму, 34 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, які також застосовуються як балістичні цілі, 30 крилатих ракет Х-101, а також крилаті ракети “Іскандер-К”. Крім того, противник використав 611 ударних безпілотників різних типів.
“Щодо збитих цілей, то для нас, на жаль, проблемним напрямком і надалі залишається протидія балістичним ракетам”, – сказав Ігнат.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 червня.
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман