Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
У жовтні в Україні відшкодовано 25,9 млрд грн податку на додану вартість. На сьогодні платникам повністю сплачено належні їм суми.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.
“У жовтні 2026 року платникам податку відшкодовано з державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 25,9 млрд грн. При цьому у повному обсязі відшкодовано суми ПДВ, виплату яких раніше було призупинено у зв’язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку та пріоритетністю фінансування першочергових видатків на сектор безпеки і оборони, зарплати, пенсії та соціальні допомоги”, – йдеться в повідомленні.
У листопаді 2026 року платникам податків відшкодовано ПДВ на загальну суму 5,6 млрд грн.
Як наголосили в міністерстві, наразі перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється у штатному режимі – протягом п’яти операційних днів після надходження узгоджених сум до Казначейства.
З початку 2026 року (станом на 5 листопада) в Україні відшкодовано 202,4 млрд грн податку на додану вартість.
Як повідомлялось, за даними Мінфіну, за дев’ять місяців 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 255,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 426,1 млрд грн, відшкодовано – 170,9 млрд грн).
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловився про мирні переговори щодо завершення війни РФ проти України та про роль США, Європи та Китаю у цьому процесі. За оцінкою Рютте, ідеться не про перемогу України, а про компромісну домовленість. Яка позиція генсека НАТО щодо ситуації на російсько-українській війні?
Тези Марка Рютте щодо мирних переговорів пролунали у програмі Pauw & De Wit нідерландського медіа BNNVARA/NPO1 від 5 листопада 2026. Генсек НАТО не підтвердив тезу, що на війні РФ проти України одна з країн зможе стати переможцем. Він пояснив, лише Україна та український президент Володимир Зеленський можуть визначити межу компромісу задля завершення війни.
Мирні переговори — позиція Рютте щодо завершення війни див. з 32:04
“[Чи хтось переможе] — це не так очевидно. Можна лише сподіватися, що цю війну буде доведено до завершення, хоча малоймовірно, що Україна поверне всю свою територію. Що Україна готова прийняти в рамках угоди — це справа самої України, вирішувати це можуть лише Зеленський та його уряд від імені українського народу. Але подібні війни завжди закінчуються мирною угодою. А вона часто є компромісом”, — сказав Рютте.
Генсек НАТО також висловився щодо позиції США, переговорників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, ролі Китаю та Європи. На думку Рютте, попри нинішню поведінку Білого дому, Вашингтон відіграє важливу роль у переговорах та підтримці України. При цьому він сказав про спецпредставників, які вислуховують позиції усіх сторін, і Європи у тому числі. Крім того, Рютте нагадав про нещодавню угоду з США про постачання великої кількості ракет Patriot. Тим часом європейцям він порадив нарощувати оборонні витрати та пояснив, що саме вони надаватимуть гарантії безпеки, коли почнеться мир.
Мирні переговори — яка позиція України та РФ
Зазначимо, попередній раунд мирних переговорів щодо війни РФ проти України відбувся 20-21 жовтня. В підсумку відбулось чотириденне перемир’я в Олешках, а російські топпосадовці та диктатор Путін ще раз повторили, що погодяться почати говорити про мир лише тоді, коли ЗСУ без бою віддадуть решту Донецької області. Ще один результат — погодились відновити тристоронні зустрічі делегацій України, США та РФ, а Кремль вирішив повернути 74-річного американця Стівена Габбарда, захопленого під час окупації Ізюму. Крім того, Москва і далі наголосила, що очікує повної капітуляції від України та виконання усіх вимоги Кремля. Своєю чергою президент Зеленський заявив, що сподівається отримати від Заходу гарантії безпеки від України, схожі на гарантії статті 5 Договору про НАТО.
Нагадуємо, 10-11 листопада в Абу-Дабі має відбутись новий раунд переговорів щодо війни РФ проти України: у Кремлі озвучили нову позицію.
Міністерство оборони України та кластер оборонних інновацій Brave1 працюють над масштабуванням технології групового керування безпілотними літальними апаратами, яка дозволяє дронам залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони України.
У Міноборони зазначили, що технологія – multi drone control вже допомагає ефективніше доставляти вантажі на фронті.
“Групове керування дронами передбачає, що борти послідовно злітають один за одним і прямують до заданої точки без GPS. Це дозволяє їм залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)”, – ідеться в повідомленні.
У Міноборони пояснили, як працює технологія: оператор вказує зону на карті, а система автоматично розраховує маршрути для всієї групи, запобігаючи зіткненням. Дрони летять автономно без GPS і в умовах дії РЕБ зберігають орієнтацію завдяки захищеному звʼязку. А всі борти виведені на єдиний інтерфейс керування. Оператор перемикається між ними в один клік і перехоплює ручне управління лише на фінальних хвилинах місії.
Одними з перших, хто системно перевів виконання логістичних місій на групове керування, стали військовослужбовці 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Застосування цієї технології вже дає результати для підрозділу. Упродовж місяця завдяки її використанню кількість доставлених вантажів зросла вдвічі.
Міноборони та Brave1 продовжують розвивати рішення, які допомагають захисникам збільшувати спроможності й ефективніше виконувати життєво необхідні місії.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони спільно з Мінцифри та Brave1 запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет “повітря – повітря” та українських радарів. Наступним кроком буде грантовий конкурс на турбореактивні двигуни.
Фото: Сухопутні війська
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні