Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
Війна
Генштаб підтвердив ураження сторожового корабля РФ у Криму і порохового заводу в Рязанській області
“3 червня та у ніч на 4 червня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали ураження по низці важливих об’єктів російського агресора”, – ідеться у повідомленні.
За інформацією Генштабу, уражений прикордонний сторожовий корабель проєкту 10410 (шифр “Светляк”) в акваторії Азовського моря. Масштаби збитків уточнюються.
Також уражений район зосередження озброєння і військової техніки росіян поблизу Новоєгорівки Харківської області і пункт управління в районі Очеретиного Донецької області.
Крім того, уражений склад боєприпасів у районі Грінталя на Донеччині і склади паливно-мастильних матеріалів у Сімферополі у Криму та Мелітополі Запорізької області.
Серед іншого, уражена територія філіалу ТОВ “Гефест-М” – пороховий завод “Еластік” у Рязанській області. Як зазначили у Генштабі, розпочалася пожежа на площі понад 400 кв. м.
Крім того, за результатами додаткового аналізу встановлено, що 3 червня у районі нафтового терміналу “Санкт-Петербург” (Санкт-Петербург, РФ) знищений один резервуар і пошкоджені шість резервуарів та дві технічні естакади.
Також підтверджене займання складського приміщення площею понад 200 м. кв. на підприємстві з виробництва складових частин високоточного озброєння “Мичуринський завод “Прогрес” у Тамбовській області РФ.
Як повідомляв Укрінформ, командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді поінформував, що СБС Збройних сил України уразили у тимчасово окупованому Криму російський прикордонний сторожовий корабель типу “Світляк”.
Війна
Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України
У ЗСУ триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України.
Як передає Укрінформ, про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив у Фейсбуці.
За його словами, наслідки щоденних повітряних ударів РФ по території України були б значно важчими, якби не системна робота Збройних сил України щодо розбудови “малої ППО” та зміцнення її спроможностей.
“Сьогодні більша частина знешкоджених російських “шахедів”, “гераней” та інших засобів повітряного нападу — це результат роботи наших БПЛА-перехоплювачів”, – зауважив Сирський.
Як зазначив головнокомандувач, у травні українські дрони-перехоплювачі в трьох ешелонах протиповітряної оборони знищили понад 3,5 тисячі ворожих БПЛА різних типів. За цей час зросла не лише кількість збитих безпілотників, а й ефективність роботи “малої ППО”. Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень.
“Ми нарощуємо кількість екіпажів БПЛА-перехоплювачів і продовжуємо навчання персоналу. Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області. Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати”, – зазначив Сирський.
“Водночас, – підкреслив генерал, – ми пам’ятаємо, що російський агресор не стоїть на місці. Ворог постійно змінює тактику застосування БПЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції”.
Як повідомив Сирський, на робочій нараді з питань протидії ворожим ударним БПЛА він заслухав пропозиції щодо підвищення ефективності ППО та подальших рівнів модернізації вітчизняних перехоплювачів.
“Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але Збройні сили України намагаються нарощувати власні спроможності у виробництві таких елементів. За підсумками наради визначив завдання за цими та іншими напрямками на наступний період”, – додав головнокомандувач.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Повітряних сил Збройних сил України, у травні 2026 року протиповітряна оборона знищила понад 57 тисяч російських повітряних цілей.
Фото: Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine
Війна
Із Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
Окрім дій Росії щодо використання нею повітряного простору Білорусі (коли звідти залітають “Шахеди” чи “Гербери”), українські прикордонники не фіксують якихось інших дій.
Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував під час брифінгу в Укрінформі.
Зокрема, зазначив він, прикордонники не фіксують у безпосередній близькості до українського кордону нарощення угруповання на території Білорусі, а також інших дій, зокрема, і провокативних.
Водночас українська сторона продовжує нарощувати свої оборонні можливості, і досить ефективно, відзначив він.
“Це стосується і інженерного укріплення безпосередньо лінії кордону, і нарощення мінно-вибухових загороджень, які здійснюють підрозділи ЗСУ на найбільш загрозливих напрямках, аби унеможливити вільний проїзд технічних засобів, якщо такі використовуватимуться з території Білорусі чи-то підрозділами армії Росії, чи-то підрозділами армії Білорусі, якщо Росія дотисне цю країну, щоб вона більш масштабно власними силами долучилася до війни проти України”, – заявив Демченко.
Речник повідомив із посиланням на сигнали від підрозділів розвідок, що тиск з боку Росії продовжується саме в цьому напрямку (на Білорусь – ред.).
“І, звісно, що наші дії також націлені на те, щоб посилювати фортифікаційні укріплення – і прикордонні також, щоб кожен український воїн мав всі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти до нас з території Білорусі”, – запевнив він.
Демченко пояснив, що загалом цей напрямок усі роки залишався і надалі залишатиметься загрозливим, і так триватиме доти, доки Білорусь не припинить підтримувати Росію.
Він також повідомив, що ДПСУ торік на білоруській ділянці кордону зафіксувала суттєве збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону – протягом року в цілому там було затримано близько 1400 порушників.
“Зараз цю ділянку кордону громадяни не використовують так активно, як це було в минулому році. Загалом протягом п’яти місяців цього року на цій ділянці кордону було затримано 160 порушників”, – поінформував Демченко.
Як повідомлялося, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі, на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Тополя ДТП – співачка показалася після пережитого
