Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
Війна
Ворог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
Російські окупанти доставляють військовими тягачами та вантажівками до порту Бердянська морські контейнери з порту Ростова-на-Дону, поки невідомо що всередині.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко та опублікував відповідне відео.
«Другий тиждень поспіль фіксуємо перевезення до Бердянська, на територію порту, таємничих морських контейнерів. Контейнери доставляють військовими тягачами та вантажівками з порту Ростов-на-Дону», – написав Андрющенко.
Він зазначив, що поки не відомо, що саме всередині цих контейнерів, але є намагання встановити.
Як повідомлялося, у захопленому Маріуполі російські окупанти планують побудувати лінії електропередач для покращення своєї військової логістики.
Війна
Пам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)
Служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках
Руслан народився 12 червня 1994 року в Олександрії на Кіровоградщині. Його завжди, з малих літ, вирізняли любов до життя, почуття гумору та людяність.
Хлопець навчався в Олександрійському колегіумі. Захоплювався футболом і деякий час займався у спортивному класі. Тому не дивно, що спочатку закінчив Педагогічний коледж імені Сухомлинського і здобув спеціальність «вчитель фізичного виховання».
Саме спорт виховав у Руслана риси, які допомагали йому бути результативним: витримку, силу характеру, командний дух, бажання завжди йти вперед.
Вищу освіту він здобув у Дніпровському університеті. Проте на цьому не вичерпалося його прагнення до навчання. Уже під час повномасштабної російсько-української війни, паралельно із обороною країни, Руслан закінчив магістратуру Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, обравши напрям «Правоохоронна діяльність».
Шлях у правоохоронних органах розпочав у підрозділі патрульної служби Дніпропетровської області, згодом служив у патрульній поліції Дніпропетровщини.
У 2022 році Руслан долучився до лав Корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області. Отримав позивний «Канада».
Разом із побратимами служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках.
У боях захисник отримав поранення. А після лікування знову повернувся у стрій.
Опанував нову військову спеціалізацію — став пілотом FPV-дронів.
За значний внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України Руслан Ковбасюк був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України». Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.


Життя 31-річного майора поліції обірвалося 19 вересня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу у Костянтинівці Донецької області.
Попрощалися із Русланом Ковбасюком 23 вересня у Кропивницькому. Останній спочинок захисник знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.

У чоловіка залишилися мама, сестра, дружина та син.
У січні 2026 року Руслана Ковбасюка посмертно нагородили відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
У просторі народного меморіалу на майдані Незалежності у Києві серед імен тих, хто віддав своє життя за Україну, кожен перехожий бачить фото захисника із позивним «Канада» з підрозділу поліції особливого призначення «Корд».
Честь і шана Герою!
Валентина Кащенко
Фото: Кропивницька міська рада, Нацполіція
За матеріалами Кропивницької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
«Дрони-ждуни» можуть залишатися небезпечними понад добу
На фронті і в тилу дедалі масовіше застосовуються «дрони-ждуни», які у режимі економії можуть залишатися небезпечними понад 24 години.
Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Застосування «дронів-ждунiв» на фронтах і в тилах стає дедалі масовішим. Я не буду розповідати, які у нас рішення. Покажу рішення противника. Фізика у нас із ворогом спільна, тому показники будуть однаковими», – зазначив він.
Бескрестнов навів такі приклади: при зниженні потужності VTX (електронний модуль на FPV-дроні, який в реальному часі передає відеосигнал з камери на окуляри або монітор пілота) акумулятор дрона-очікувача розряджається через 12 годин. У разі відключення VTX через реле, через 17 годин дрон здатен злетіти з навантаженням 2 кг і пролетіти 5 хвилин. При повному відключенні бортової електроніки, окрім приймача, через 17 годин дрон може злетіти та пролетіти з 2 кг до 13 хвилин.
«Висновок: на стандартному акумуляторі «дрон-ждун» у режимі економії може бути небезпечним понад 24 години», – пояснив радник.
Як повідомляв Укрінформ, протягом останнього тижня Росія випустила по Україні до 3 000 безпілотних літальних апаратів.
Фото: АрміяInform
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Суспільство6 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
