Війна
Прикордонні підрозділи стали бойовими нарівні з іншими
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прикордонники почали виконувати не лише правоохоронні, а й оборонні функції нарівні з іншими підрозділами Сил оборони.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.
Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.
«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.
За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.
«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.
Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.
«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.
За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.
За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.
Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.
У липні цього року на фронті відбулося майже 8 тис. бойових зіткнень. Також за липень ворог застосував понад 8,3 тис. КАБів.
Про це з посиланням на дані Генерального штабу Збройних сил України повідомляє Міністерство оборони, передає Укрінформ.
“У липні на фронті зберігалась висока інтенсивність бойових дій. За інформацією Генштабу ЗСУ, минулого місяця було зафіксовано 7 922 бойових зіткнення. Тобто в середньому щодоби відбувалося понад 250 боїв. Для порівняння, у червні було зафіксовано 7 316 бойових зіткнень. За липень ворог здійснив майже 97 000 обстрілів, зокрема понад 1 300 – з РСЗВ”, – йдеться у повідомленні.
Також у липні ворог застосував найбільшу кількість КАБів за весь час – понад 8 300 авіаційних бомб, оснащених універсальними модулями планування і корекції. Для порівняння, у червні ворожа авіація скинула 8 266 КАБів.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 3 серпня, були зафіксовані 226 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: 23 окрема механізована бригада
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий доручив Військовій службі правопорядку провести перевірку у 225-му окремому штурмовому полку після журналістського розслідування Анни Калюжної.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Детектор медіа з посиланням на журналістку Анну Калюжну, яка оприлюднила відповідну інформацію у Фейсбуці. За даними видання, служба перевірятиме імовірність віддавання злочинних наказів та випадки насильства у полку. У Головному управлінні комунікацій ЗСУ Калюжній сказали, що наразі «здійснюється детальний аналіз усіх фактів і документів».
«Недоторканих бути не повинно. У разі підтвердження фактів незаконних дій винні відповідатимуть згідно з чинним законодавством», – повідомили у Головному управлінні комунікацій ЗСУ.
За словами Калюжної, поки що це єдина офіційна реакція держави на її розслідування. Журналістка додала, що їй невідомо, щоб профільні правоохоронні органи відкривали кримінальне провадження за фактом свідчень у матеріалі.
Своєю чергою, Детектор медіа звернеться з офіційним запитом до Державного бюро розслідувань (ДБР), щоб з’ясувати, чи розслідують у відомстві задокументовані випадки.
Як повідомлялося, 30 липня Texty.org.ua опублікували розслідування Анни Калюжної про грубі порушення прав військових у 225-му полку, зокрема про незаконне утримання у так званих «ямах», побиття, прив’язування до «дерева правди» та погрози розстрілом.
Командир 225-го ОШП Олег Ширяєв заперечив наявність «ям» на базі полку та існування «загороджувальних загонів». Водночас він сказав, що йому відомо про випадок побиття, після якого причетних до порушення відсторонили.
Прямої загрози наступу з території Білорусі наразі немає, оскільки вступ білоруської армії у війну проти України був би для Мінська величезним ризиком, який там добре усвідомлюють.
Таку оцінку в ефірі Українського радіо висловив військовий оглядач Денис Попович.
За словами експерта, одним із стримуючих факторів є позиція Китаю, який має суттєвий вплив на білоруське керівництво.
«Китаю дуже невигідно, щоб Білорусь вступала в якісь конкретні активні бойові дії, оскільки тоді закривається шлях для китайських товарів в Європу. А китайцям дуже важливо зберегти торгові відносини з Європою», – наголосив Попович.
Коментуючи інформацію про формування в Білорусі нових десантно-штурмових бригад, зокрема поблизу Гомеля, за 40 км від українського кордону, оглядач зазначив, що це не створює реальної загрози наступу.
«За допомогою однієї бригади вони нічого на українському напрямку не зроблять. Якщо це бригада, то це може бути 2-3 тисячі особового складу. Але я б не сказав, що сам факт формування цієї бригади створює для нас ризики наступу білоруської армії на територію України. Я взагалі вважаю, що для білоруської армії, як такої, ув’язуватися у війну з Україною – це величезний ризик. І в Мінську це чудово розуміють», – пояснив він.
На думку Поповича, дії Мінська можуть бути спробою продемонструвати Кремлю удавану активність для відволікання українських сил.
«Це може бути певна реакція і демонстрація росіянам того, що от ми зміцнюємо свої сили, намагаємося вам допомогти, створюємо додаткову напругу на кордонах з Україною, а тому від нас відчепіться. Або це паліативний захід для того, щоб продемонструвати, що щось вони в цьому напрямку роблять, створюють напругу на кордонах, а відтак змушують нас реагувати і підтягувати туди додаткові війська, які б ми могли використати на інших напрямках», – припустив аналітик.
Загалом Попович вважає, що білоруська армія наразі не готова до ведення сучасної війни.
«У них немає сучасного бойового досвіду, який полягає в широкому використанні дронів. У них немає практики використання дронів, немає великого розуміння, як ці дрони застосовуються і немає широких можливостей для захисту від цих загроз для них. Тобто в них армія фактично радянського зразка і має радянські корені. На сьогоднішній день військова думка і військові можливості пішли вперед. Білоруси до цього не готові», – підсумував військовий оглядач.
Як повідомляв Укрінформ, Білорусь завершує будівництво доріг і бази для боєприпасів поблизу кордону з Україною.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика5 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення