Події
Публіка полюбила українське кіно
Фаворити кінозалів та вищий пілотаж II Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-кіно 2025»
Оголошено переможців II Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-кіно 2025». Минулого року найкращих визначали лише у двох категоріях: найкращий ігровий та неігровий фільм. Тепер експерти оцінювали претендентів ще за чотирма номінаціями: «Найкращий режисер», «Найкращий актор», «Найкраща акторка» і «Найкращий короткометражний фільм». У всіх шести категоріях Національне інформагентство назвало своїх фаворитів – «Вибір Укрінформу».
У четвертий рік повномасштабної війни маємо немалий список добротних кіноробіт. До лонгліста рейтингу Укрінформу «Інфобум-кіно 2025» увійшли 24 ігрові повнометражні фільми (всі вони вийшли в український прокат нинішнього року), 36 неігрових повнометражних і 43 короткометражні фільми (у 2025-му або були у вітчизняному прокаті, або прем’єри відбулися в межах основної програми українських та міжнародних кінофестивалів). Більшість із них торкається теми війни.
«Це наша принципова позиція як Національного інформаційного агентства, підтримувати все українське мистецтво, зокрема кіно», – сказав генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий.
АНДРІЙ ХАЛПАХЧІ: УКРАЇНСЬКЕ КІНО ЗАКЛАДАЄ НАШЕ МАЙБУТНЄ І ДОДАЄ НАСНАГИ
Обирали переможців одинадцять авторитетних кінокритиків і кінознавців. Серед них, зокрема Сергій Тримбач – дослідник кіно, голова Національної спілки кінематографістів 2009–2017 років, лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка, заслужений діяч мистецтв України; Андрій Халпахчі – кінознавець, генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», який єдиний акредитований із 1993 року в FIAPF (Міжнародній федерації асоціації кінопродюсерів); Володимир Войтенко – головний редактор сайтів «Кіно-Коло» та «Сценарна майстерня».

Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-кіно» минулого року започаткували задля підтримки та максимальної популяризації українського кінематографа, наголосила голова оргкомітету журналістка Любов Базів. І цей процес триває та розширюється. Бо українське кіно, попри всі труднощі, розвивається та йде вперед.
Найпомітніший поступ за роки повномасштабної російсько-української війни відбувається в сегменті неігрового кіно. Першого переможця назвав експерт рейтингу Андрій Халпахчі.

У промові багаторічний очільник легендарного КМКФ «Молодість» відзначив важливість того, що в Україні з’явилося більше нагород і премій для кіноіндустрії. «Вони існують скрізь, у багатьох країнах. І те, що є премія від Укрінформу – це теж дуже важливо. Сьогодні ця підтримка потрібна для українського кіно», – сказав він.
Андрій Халпахчі переконаний, що створення фільмів у період повномасштабної російсько-української війни є демонстрація нашої стійкості і того, що ми віримо в наше майбутнє. Він підкреслив: «Це кіно, яке закладає наше майбутнє і додає нам справді якоїсь наснаги існувати сьогодні, працювати сьогодні».
Серед кількох десятків дуже достойних неігрових робіт експерти II Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-кіно 2025» найкращим обрали «2000 метрів до Андріївки» режисера Мстислава Чернова, чий попередній документальний фільм «20 днів у Маріуполі» минулого року отримав «Оскара».
Мстислав, за рішенням експертів рейтингу Укрінформу, отримав також визнання як найкращий режисер за свій другий документальний фільм, де знято бійців Третьої окремої штурмової бригади, що здолали 2000 метрів до Андріївки на Донеччині.
Про переможця в номінації експерт Володимир Войтенко сказав: «Закономірно, що це людина, яка вміє так дивитися на те, що з нами відбувається, як мало кому вдається, як і в попередньому своєму фільмі. І, власне, не має спеціальної кінематографічної освіти. Тому що якщо тобі Бог, батьки, життя дало смак, розуміння, бажання, то ти можеш це зробити».
Ці дві нагороди та дипломи рейтингу Укрінформу «Інфобум-кіно 2025» отримав оператор і співпродюсер фільму «2000 метрів до Андріївки» Алекс Бабенко. Він сказав: «Усі аплодисменти мають іти військовим».
Тим часом стрічка про контрнаступ українських військових увійшла до списків претендентів на нагороди 98-ї кінопремії Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у двох категоріях: кращий міжнародний та документальний фільм.
У номінації «Найкращий неігровий фільм. Вибір Укрінформу» перемогла стрічка «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби. В ній показано два роки великої війни: від масової евакуації на початку вторгнення до поступового занурення в буденну воєнну реальність.
Продюсерка фільму Дар’я Бассель, отримуючи диплом, повідомила, що Ольга Журба перебуває в Лос-Анджелесі на церемонії нагородження IDA – International Documentary Association . Як у минулому програмерка Міжнародного фестивалю про права людини Docudays UA Дар’я з власного досвіду знає, наскільки клопітка робота експертів: передивитися багато фільмів, щоби зробити вибір – це завжди великий труд.
«Я дуже щаслива бачити, що було так багато документальних фільмів, – сказала Дар’я Бассель. – Ми зараз живемо у страшній ситуації війни, але є певні речі, які дають нам надію, дають світло». Продюсерка відзначила, що, попри все, це круто, бо розвивається документальне кіно і багато талановитих людей працюють в цьому жанрі.
УКРАЇНСЬКІ ФІЛЬМИ ДИВЛЯТЬСЯ СОТНІ ТИСЯЧ ГЛЯДАЧІВ У КІНОЗАЛАХ
У списку претендентів – 24 ігрові повнометражні фільми, тобто у прокат щомісяця в Україні виходили в середньому щонайменше два українські фільми. Немало з них розповідають про російсько-українську війну і мають помітну фестивальну історію.
Скажімо, «Медовий місяць» режисерки Жанни Озірної із Романом Луцьким у головній ролі – камерна драма про молоду пару, Тараса і Олю, яка в’їжджає в нову квартиру в київському передмісті, проте застрягає в чотирьох стінах на п’ять діб через російську окупацію, без електрики, без води та зв’язку. Фільм узяв участь у фестивалях у 15 країнах, отримав три гран-прі.
Про події в Бучі під час російської окупації – фільм режисера Єгора Олесова «Донька». Його світова прем’єра відбулася на Варшавському кінофестивалі. «Дві сестри» режисера Лукаша Карвовського – про непросту подорож в Україну, де почалася війна, у Харків, двох польок.
Інша тематика ігрових повнометражних фільмів-претендентів на звання найкращого – постаті української історії. Про колишнього бійця УПА, який намагається знайти себе у світі після звільнення з радянського табору, розповідають режисери Станіслав Гуренко та Андрій Алфьоров у фільмі «Дисидент». Найпомітнішими стрічками в цьому сегменті стали «Малевич» Дар’ї Онищенко, де головну роль виконує Віталій Ажнов, та «МУР. Ти (Романтика) в кіно» режисера Олександра Хоменка.

До топ-10 повнометражних ігрових фільмів увійшли, окрім названих, «Війна очима тварин», «Наш дім в огні», «Киснева станція», «Сірі бджоли». Переможцем стала стрічка «Ти – космос».
«Маю честь представити переможця в цій номінації, тому що це кіно, яке, я думаю, може й мусить стати прикладом, як треба робити кіно; яким воно має бути, і як його любить глядач, – сказав експерт Ярослав Підгора-Гвяздовський, член Спілки кінокритиків України та Української кіноакадемії. – Це особливо актуально, зважаючи на ті рейтинги, на кількість глядачів, які прийшли на цей фільм».
Кіноісторію «Ти – космос» режисера Павла Острікова про Андрія Мельника з Хмельницького, який перевозив радіоактивні ядерні відходи на безлюдний супутник Юпітера Каллісто, протягом трьох тижнів у вітчизняних кінотеатрах подивилися 208 683 глядача. Фільм за цей період заробив 37,7 млн гривень.
Рік, який завершується, був щасливим для українського кінопрокату, констатувала експертка рейтингу кінознавиця Людмила Горделадзе, ексдиректорка (2000– 2018) культового столичного кінотеатру «Жовтень». Глядачі підтримують у прокаті і ігрові, і документальні стрічки.
«Зараз за українським кіно ганяються і директори кінотеатрів, і глядачі. І ми маємо оці дві вершини цього року: це документальна картина «Антарктида», яка взяла касу 70 млн грн – це дуже велика каса для українського кіно, тим більше для документального, – прокоментувала експертка. – Та ігрова художня картина «Ти – космос», яка показує якісь дивовижні результати. Тому зали повні, публіка полюбила українське кіно. І тому я дивлюся на перспективу позитивно, з оптимізмом».
Виконавець головної ролі Володимир Кравчук розповів, що фантастичний фільм «Ти – космос» почали знімати ще до повномасштабного вторгнення. «Саме війна показала, якими можуть бути українці, в яких ситуаціях вони можуть діяти абсолютно безкорисливо, стрімко, із запалом. І цей фільм знову довів, що навіть останній українець може робити вчинки більші, ніж можливо», – сказав він.
Володимир Кравчук став, за оцінками експертів, найкращим актором рейтингу «Інфобум-кіно 2025» за роль у фільмі «Ти – космос». І не приховував радощів: «Усім приємно отримувати нагороди, випадково навіть. А можливо, невипадково я потрапив у акторство, не маючи професійної освіти. Тому відзнака від людей, які в цьому розбираються, експертів – це дуже приємно», – зізнався виконавець після церемонії.
І поділився, якими б хотів бачити кіногероїв у майбутніх фільмах: «Мені б дуже хотілося, щоб українське кіно й надалі розвивалося, децентралізувалося в героях. Щоб наші герої були чітко зрозумілі. Якщо вони із Закарпаття, то щоб говорили закарпатською говіркою. Щоб герої набували рис того регіону, де вони виросли або проживають».
ВІРУ В ПЕРЕМОГУ ДОПОМАГАЄ ТРИМАТИ УКРАЇНСЬКЕ КІНО
Потрійний «Вибір Укрінформ» дістався творцям фільму «Сірі бджоли», за твором Андрія Куркова: власне звання «Найкращий ігровий фільм. Вибір Укрінформ»; «Найкращий режисер. Вибір Укрінформу» – Дмитро Мойсеєв та «Найкращий актор. Вибір Укрінформу» – Володимир Ямненко за роль у фільмі про життя двох друзів у зоні проведення АТО на Донеччині. Людмила Горделадзе вважає, що цей фільм, як і багато інших, не добрав глядачів із тієї причини, що в Україні мало кінотеатрів.
Від команди фільму виконавчий продюсер Василь Білоус зауважив: «Володимир Ямненко не ходить ні на прем’єри, ні на нагородження, але він завжди вчасно приходить на знімальний майданчик».
У номінації «Найкраща акторка» першість виборола Марина Кошкіна за фільм «Війна очима тварин». «Вибір Укрінформу» – Ірма Вітовська за фільми «Малевич» та «Безвихідь».
Титул «Найкращий короткометражний фільм» у рейтингу дістався стрічці «Як пройшли мої літні канікули?» режисера Антоніо Лукіча. А інформагентство-організатор виокремило як «Найкращий короткометражний фільм. Вибір Укрінформу» – «Життя починається» режисера Олексія Тараненка. Стрічка розповідає історію ветерана, який після фронту намагається повернутися до мирного життя, але спогади та травми війни не відпускають його навіть удома. Головну роль виконує Володимир Кравчук. Команда вже наступного року має намір зняти повнометражний фільм за цим сюжетом.
«Ми привітні до кіно, ми фанати кіно, ми любимо кіно», – сказав на завершення церемонії генеральний директор Укрінформу Володимир Череватий, запевнивши спільноту, що інформагентство готове в будь-яких форматах координуватися з митцями. І додав: «Зараз наша країна переживає тяжкий момент, у багатьох опускаються руки, десь є зневіра. Я б хотів, щоб ми всі своєю діяльністю, журналісти і творці кіно, не давали згаснути нашій надії і вірі в нашу Перемогу».
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Володимира Тарасова та Валентини Самченко, інфографіка – Ігор Любшин
Події
У Тернополі суд щодо прав на картини Марчука перенесли через неявку відповідача
У Тернопільському міськрайонному суді перенесли судове засідання у цивільній справі за позовною заявою художника Івана Марчука через неявку одного з відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Раніше суд призначив проведення експертизи підпису Ігоря Апостола на ліцензійному договорі, який передбачає передачу майнових авторських прав на зображення картин Марчука іншим особам.
“В ухвалі про призначення експертизи було зобов’язано відповідача Апостола з’явитися на судове засідання, щоб суд у процесуальному порядку відібрав у нього вільні зразки почерку та підпису. Разом із тим, суд зазначає, що відповідач Апостол на судове засідання не з’явився. До суду надійшло клопотання від представника відповідача Ігоря Апостола адвоката Притули Оксани Богданівни про відкладення розгляду справи”, – зазначив суддя Тарас Якімець.
За його словами, зважаючи на клопотання про перенесення розгляду справи, а також те, що ще не надійшов до суду один з документів, який був витребуваний для отримання зразків підпису Ігоря Апостола, розгляд справи переноситься на наступне судове засідання, яке відбудеться 6 травня.

“При цьому неявку на наступне судове засідання Апостола суд буде вважати таким, що є зловживанням процесуальними правами, та буде застосовувати заходи процесуального примусу”, – додав Якімець.
Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року. Відповідачами у справі є Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Про спробу заволодіння авторськими правами на його твори іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Слідчі Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві проводять розслідування у кримінальному провадженні, яке розпочали на підставі заяви художника Мархудожник
чука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.
Фото: Юлія Томчишин/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
Марина Ер Горбач отримала нагороду на престижному кінофестивалі в Лос-Анджелесі
Українську режисерку, авторку фільмів «Клондайк» та «Ротація» Марину Ер Горбач відзначили премією SEEfest Legacy Award 2026 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
Під час церемонії відкриття XXI Південно-Східного Європейського кінофестивалю SEEfest 29 квітня українській режисерці було вручено нагороду фестивалю «За досягнення».
«Цьогоріч фестиваль SEEfest вшановує молоду режисерку з України, чиї фільми та масштаб творчості вже вивели її в число провідних представників свого покоління. Шість років тому наш фестиваль уперше представив її з фільмом (“Омар і ми” ред.) 2020 року створеним у співавторстві з її чоловіком і творчим партнером Мехметом Багадиром Ером. Її наступний фільм, “Клондайк”, увібрав у себе весь жах і трагедію країни, розірваної напередодні вторгнення. Він здобув головні нагороди на фестивалі “Санденс” і став важливою віхою у її кінематографічній творчості, звертаючись до теми війни в Україні. Її голос став голосом її покоління та її країни. Ми пишаємося тим, що показували фільми Марини Ер Горбач у Лос-Анджелесі, і присуджуємо їй премію SEEfest Legacy Award 2026 року», – коментують організатори фестивалю.
Серед відзначених нагородою Legacy Awards на SEEfest за 21 рік існування фестивалю лише дві українки – акторка Оксана Черкашина та режисерка Марина Ер Горбач.
SEEfest триватиме до 6 травня в Лос-Анджелесі. Серед програми – українське документальне кіно – стрічки «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового й «З любовʼю з фронту» Аліси Коваленко.
Як повідомляв Укрінформ, Марина Ер Горбач – українська режисерка та сценаристка. Володарка нагороди за найкращу режисуру на фестивалі Sundance та Призу екуменічного журі секції «Панорама» Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Клондайк», який також був обраний офіційним представником України на “Оскар”-2023 у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані Мариною Ер Горбач
Події
У бібліотеці Рима знайшли втрачений рукопис англійської поеми VII століття
Дослідники з Триніті-коледжу Дубліна (Ірландія) виявили у римській бібліотеці втрачену копію поеми, написану у сьомому столітті пастухом Кедмоном з англосаксонського королівства Нортумбрії – найдавнішого збереженого вірша англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Середньовічний теолог Беда Преподобний, якого шанують як батька англійської історії, у VIII столітті записав латинський переклад цього вірша у своїй праці «Церковна історія народу англів», але не включив оригінальну староанглійську версію.
За словами Беди, Кедмон побачив «божественне явище», яке і надихнуло його написати та заспівати гімн, який вихваляє Бога за створення світу.
Фото: Trinity College Dublin
Вважається, що Кедмон був неписьменним пастухом, який працював в абатстві Вітбі в Північному Йоркширі.
Зазначається, що давньоанглійський варіант, знайдений у римській бібліотеці, був переписаний ченцем у північній Італії між 800 і 830 роками нашої ери.
Це третій найстаріший збережений текст поеми після старіших копій, які зберігаються в Кембриджі та Санкт-Петербурзі.
В інших версіях поема написана латиною, а староанглійський текст додано на полях або в кінці.
За словами дослідників, те, що знайшли у бібліотеці є важливим, оскільки вірш містить давньоанглійську версію в основній частині тексту, що відображає зростаючий статус мови в IX столітті.
Як повідомляв Укрінформ, команда археологів з Іспанії та Єгипту виявила в Оксирінху мумію з фрагментом давньогрецької поеми Гомера «Іліада».
Перше фото: Rome, National Central Library
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова6 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Усі новини1 тиждень agoНайдивніша риба плаває не згинаючись: рухи стануть проривом у світі підводних апаратів
