Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Наразі немає сигналів про відмову Зеленського приїхати на конференцію з відбудови до Гданська
Президент Володимир Зеленський станом на сьогодні не сигналізував, що на тлі польсько-української напруги у відносинах він не приїде наступного тижня на Міжнародну конференцію з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) до Гданська.
Про це на пресконференції у п’ятницю у Брюсселі після саміту Євроради заявив глава польського уряду Дональд Туск, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання, чи приїде Зеленський на конференцію до Гданська 25-26 червня, Туск підкреслив, що до URC у Гданську ще шість днів, і це – доволі великий термін.
«Я не отримав жодної інформації, також і під час нашої розмови, що він не приїде. Але почекаймо, тут можуть бути замішані різні темні сили», – наголосив Туск.
За словами Туска, під час розмови він обговорив із Зеленським підготовку до конференції у Гданську. «Йтиметься про економічні проєкти, які реалізовуватимуться після досягнення миру в Україні. У конференції має взяти участь бізнес з усього світу», – нагадав польський прем’єр.
Водночас він визнав, що рішення Зеленського щодо надання українському військовому підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА» і дискусія навколо можливого позбавлення українського президента Ордена Білого Орла створюють напруженість у двосторонніх відносинах.
За словами Туска, український лідер усвідомлює чутливість історичних питань для польського суспільства. За даними польського прем’єра, Президент Зеленський і напередодні, і раніше запевняв польську сторону, що не мав наміру образити Польщу чи поляків. Водночас Туск наголосив, що прославляння в Україні УПА через присвоєння імені її героїв військовим підрозділам «не зустріне схвалення в Польщі незалежно від політичних уподобань».
Прем’єр РП підкреслив, що послідовно підтримує Україну у війні з Росією та вважає її перемогу питанням безпеки Польщі. «В інтересах Польщі, щоб Україна в жодному разі не програла цю війну», – наголосив Туск.
Водночас він зауважив, що Київ має враховувати чутливість своїх союзників до певних тем, особливо тих, які надають Україні значну підтримку.
Туск підкреслив, що зробить усе, щоб ця ситуація у польсько-українських відносинах «не поставила під загрозу нашу безпеку та наші відносини».
«Я хотів би, щоб майбутнє належало людям, які справді розуміють, що в цій ієрархії пріоритетів є найважливішим. А найважливішою є наша безпека», – підсумував Туск.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Це викликало негативну реакцію у польському політичному середовищі. У МЗС Польщі розкритикували це рішення. Глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Київ має взяти на себе відповідальність за кризу, яка виникла у відносинах з Варшавою, і запропонувати рішення, які влаштують Польщу.
Водночас речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Глава Офісу Президента України Кирило Буданов відвідав Варшаву, де провів зустрічі у Канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.
Відбудова
Україна завершила модернізацію чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою
Агентство відновлення завершило роботи з модернізації чотирьох пунктів пропуску і облаштування сервісної зони на кордоні з Молдовою.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
“В Одеській області завершили оновлення пунктів пропуску «Старокозаче – Тудора», «Долинське – Чишмікіой», «Лісне – Сеіць» та «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга»”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією Кулеби, на об’єктах оновлено інфраструктуру, встановлено нові модульні споруди, резервні джерела живлення, сучасне освітлення, інженерні мережі, облаштовано пішохідні зони та покращено умови роботи прикордонних і митних служб.
Також завершено будівництво сучасної сервісної зони поблизу пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть» на трасі Одеса – Рені. Майданчик розрахований на 46 вантажівок та 13 легкових автомобілів. Тут створені комфортні умови для відпочинку водіїв, облаштовано освітлення, водопостачання, водовідведення та безбар’єрну інфраструктуру.
Проєкти були реалізовані за підтримки Європейського Союзу у межах ініціативи «Шляхи солідарності».
Як повідомлялося, Кабінет міністрів погодив залучення позики у розмірі 96 млн євро для продовження реалізації проєкту «Покращення мереж автомобільних доріг в рамках ініціативи ЄС «Шляхи солідарності».
Фото: Мінрозвитку
Відбудова
Пошкоджений дах Успенського собору на 70% закрили тимчасовим накриттям
В Успенському соборі тривають роботи з монтажу аварійного накриття пошкодженої покрівлі, станом на сьогодні вже закрили близько 70% даху.
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Наразі в Успенському соборі триває монтаж аварійного накриття пошкодженої покрівлі. Станом на сьогодні вже закрито близько 70% даху”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що сьогодні розпочала роботу Комісія з обстеження конструкції даху Успенського собору за участі фахівців Національного університету «Львівська політехніка». За результатами її роботи буде підготовлений дефектний акт і кошторис на облаштування консерваційного накриття.

Хід робіт із ліквідації наслідків атаки та захисту святині оглянув перший заступник міністра культури Іван Вербицький. За його словами, одним із ключових завдань залишається убезпечення собору від подальшого впливу погодних умов і збереження його унікального історичного та мистецького оздоблення.

“Кожен відновлений об’єкт культурної спадщини – це внесок у збереження нашої історичної пам’яті та стійкості суспільства. Дякую всім, хто долучився до ліквідації наслідків атаки та захисту Успенського собору, – працівникам лаври, братії монастиря, рятувальникам, реставраторам, інженерам, будівельникам та всім фахівцям, які безперервно працюють, щоб зберегти цю святиню. Водночас розраховуємо на подальшу підтримку міжнародних партнерів та меценатів у процесі відновлення пам’яток, що постраждали внаслідок російської агресії”, – зазначив Вербицький.

Мінкульт висловив вдячність «Львівській політехніці» і працівникам університету Ігорю Бокалу, Мар’яні Каплінській та Михайлу Волинцю за участь в обстеженні пошкодженого об’єкта культурної спадщини та підготовці подальших консерваційних заходів.

Водночас Києво-Печерська лавра поступово відновлює доступ для відвідувачів. Уже відкрито Церкву Спаса на Берестові, доступні Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква та частина музейних експозицій. Відновлено проведення групових екскурсій за попереднім записом.
“Попри удари Російської Федерації, ми відновлюємо нашу роботу і робимо все, аби достойно зустріти 975-річницю Києво-Печерської лаври. Робота з відновлення не зупиняється ні на день, бо питання культурної спадщини та збереження наших святинь – це частина когнітивної війни, яку Росія веде проти України”, – сказав генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ у ніч на 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок ворожої атаки пошкоджено 80% покрівлі собору.
Фото: Мінкульт
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Кауана Еліаса – пара розійшлася після гендер-паті
-
Одеса1 тиждень agoВідкриття пляжів в Одесі: названо кількість місць відпочинку
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби 48 разів атакувала позиції Сил оборони, найгарячіший
-
Війна1 тиждень agoКлючова траса до Криму перетворилась на «шосе смерті» завдяки домінуванню українських дронів
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
