Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Фінський бізнес зацікавлений у співпраці з Україною для відновлення агросектору
Фінські державні інституції та бізнес розглядають Україну як перспективного партнера для співпраці у відновленні та модернізації аграрного сектору.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького з державно-приватною делегацією Фінляндії, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.
До складу делегації увійшли представники Національного агентства постачання у надзвичайних ситуаціях (NESA), Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії, Фінського агентства з безпеки харчових продуктів та приватних компаній.
Як зазначається, попри понад $11 мільярдів прямих втрат унаслідок російських атак та руйнування Каховської ГЕС, аграрний сектор України зберігає стабільність і залишається важливим елементом глобальної продовольчої безпеки.
Під час зустрічі сторони обговорили наслідки руйнування Каховської ГЕС для аграрного виробництва та водозабезпечення південних регіонів. Зокрема, без стабільного зрошення залишилися близько 1,5 мільйона гектарів земель.
Фінська сторона високо оцінила здатність України забезпечувати функціонування агросектору, логістики та продовольчих ланцюгів в умовах війни та висловила зацікавленість у розвитку спільних проєктів.
Йдеться, зокрема, про співпрацю у сферах водної інфраструктури, агрологістики, зберігання і транспортування зерна, харчової переробки, екологічних технологій та циркулярної економіки.
«Ми повністю забезпечуємо внутрішні потреби та продовжуємо робити внесок у глобальну продовольчу безпеку. Водночас зрозуміло, що відновлення потрібне, і воно передбачає глибоку модернізацію виробництва, логістики та водної інфраструктури. Фінляндія має значний досвід у кризовому управлінні, технологічних рішеннях і забезпеченні роботи критичних систем. Тому ми бачимо великий потенціал для спільних проєктів та інвестицій», – зауважив Висоцький.
Водночас сторони обговорили питання європейської інтеграції аграрного сектору, зокрема гармонізацію стандартів виробництва та розширення доступу української продукції на ринок ЄС.
Україна також веде діалог із фінською стороною щодо прискорення сертифікації української продукції, що має розширити можливості для вітчизняних виробників.
Як повідомлялось, у Верховній Раді зареєстровані близько 100 необхідних для європейської інтеграції України законопроєктів, які чекають свого розгляду.
Фото: me.gov.ua
Відбудова
Голова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков провів зустріч із директором департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Бальтазаром Ліндауером.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДІЯРУ.
“У ході зустрічі сторони обговорили питання співпраці щодо подолання наслідків атаки російського БпЛА на Новий безпечний конфайнмент об’єкта Укриття (НБК). Зокрема йшлося про роботу над розробкою заходів з відновлення проєктних функцій НБК, до якої ЄРББ вже залучено міжнародний консорціум, а також про забезпечення Держатомрегулюванням регулюючого супроводу проєктів з реалізації цих заходів”, – йдеться у повідомленні.
Ліндауер поінформував Корікова про зусилля банку щодо залучення донорів до підтримки ремонту конфайнмента. Він також підкреслив важливість забезпечення сталого співробітництва із українською стороною, координації заходів із регулюючого розгляду, готовність до компетентного прийняття виважених та оптимізованих рішень.
Як повідомлялося, Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.
Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Фото: snriu.gov.ua
Відбудова
В Україні відремонтували 14,7 мільйона м² доріг
В Україні тривають роботи з відновлення дорожнього покриття; з початку року ліквідовані вже понад 14,7 мільйона м² пошкоджень.
Про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
«На дорогах державного значення по всій Україні тривають роботи з експлуатаційного утримання та відновлення дорожнього покриття. Водночас уже завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень, що виникли після осінньо-зимового періоду. З початку року дорожники відновили понад 14,7 мільйона м² покриття», – йдеться в повідомленні.
Найбільші обсяги відновлення з початку року виконано у Кіровоградській (1,54 мільйона м²), Київській (1,52 мільйона м²), Миколаївській (1,61 мільйона м²), Харківській (1,2 мільйона м²) та Дніпропетровській (983 тисячі м²) областях.
Протягом минулої доби, 11 червня, ліквідовані пошкодження на 93 тисячах м² дорожнього покриття. Роботи виконувалися на міжнародних та національних автомобільних дорогах у різних регіонах країни.
Надалі роботи зосереджуватимуться на експлуатаційному утриманні мережі доріг державного значення та відновленні маршрутів у прифронтових регіонах. Особлива увага приділятиметься автошляхам, які мають стратегічне значення для потреб Сил оборони, евакуації населення та забезпечення життєдіяльності громад.
Як повідомлялося, у Житомирській області відновили ремонтні роботи на обході Житомира в межах траси Київ – Чоп та на автодорозі Житомир – Чернівці.
Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події4 дні agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень ago«Київська камерата» презентувала платівку з творами українських композиторів
