Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Зі столичного бюджету на зведення тимчасових переправ через Дніпро планується виділити близько 2 млрд грн. Перший транш Агентство відновлення очікує вже найближчим часом.
Про це на брифінгу повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Іван Федоров, передає Укрінформ.
«На сьогоднішній день прийняті нормативні документи, починаючи від головного для нас — рішення Ставки Верховного Головнокомандувача, і продовжуючи низкою документів, які вже ухвалив уряд. Виконувати ці роботи доручено Агентству відновлення та нашим службам. На деяких переправах роботи вже розпочаті, і ми дуже сподіваємося, що зможемо виконати їх у рекордно стислі терміни. Це будуть тимчасові мости. Думаю, вже за місяць ви зможете це побачити», — сказав Федоров.
За його словами, фінансування саме під ці проєкти поки не виділено, але його очікують протягом наступних кількох тижнів. Перший транш, трохи більше ніж 1 млрд грн, дасть змогу здійснити попередню оплату й розпочати оформлення решти документів.
«Ми очікуємо, що на сесії міської ради (КМДА – ред.) будуть виділені кошти — від 1 до 2 мільярдів гривень. Саме такі позиції були узгоджені безпосередньо з Київською міською державною адміністрацією», — зазначив голова відомства.
Також в Агентстві відновлення очікують на кошти з центрального бюджету.
Як повідомлялося, в Україні розпочато будівництво альтернативних мостових переправ, зокрема через Дніпро. Перші мости планується запустити в роботу у Києві вже на початку наступного року.
Україна має створити реальні умови, за яких українські родини зможуть придбати власне житло або орендувати його за доступною ціною.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цьому наголосив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час щорічної житлової конференції «Відбудова житла, відродження громад: масштабування житлових рішень для відновлення та розвитку України».
«Наше спільне завдання сьогодні полягає в тому, що потрібно створити реальні умови, за яких українська родина зможе мати власне житло або орендувати його за посильною для себе ціною», – сказав він.
Зокрема, Стефанчук розповів про рішення, які вже ухвалила Верховна Рада у сфері житлової політики. Він нагадав, що у січні 2025 року парламент ухвалив Закон «Про основні засади житлової політики», що замінив Житловий кодекс УРСР, який навіть станом на 2022 рік залишався частиною українського законодавства.
За його словами, цей закон по-новому визначив правові, економічні й організаційні засади реалізації права на житло, передбачив різні механізми державної підтримки будівництва й оренди житла з урахуванням того, що одні особи потребують іпотеки, хтось – соціального житла, одні – компенсації за знищену квартиру, а інші – можливості орендувати житло за справедливою ціною.
Політик додав, що ухвалення рамкового закону є лише початком роботи. Надалі потрібно створювати дієві механізми реалізації цих положень.
Голова ВРУ також розповів, що 16 вересня цього року парламент ухвалив Закон «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті надати фінансовим установам можливість залучати кошти інвесторів, використовувати передбачені механізми сек’юритизації фінансових активів і випуску облігацій із покриттям.
Окремо Стефанчук зазначив про роль парламенту у формуванні державного бюджету. Він зауважив, що під час презентації проєкту Державного бюджету на 2027 рік уряд заявив про намір передбачити на житлову політику 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік.
Зокрема, у проєкті закладено 45 млрд грн на забезпечення за програмою «єОселя»; 6,9 млрд грн на компенсацію за житло ветеранам з інвалідністю першої та другої груп; 24,4 млрд грн на житлові програми, зокрема «єВідновлення»; 2,4 млрд грн на житло для військовослужбовців; 5,5 млрд грн на компенсації за знищене житло; 0,7 млрд грн на фінансування Фонду енергоефективності.
«Україна вирішує два масштабні завдання: відновлює те, що було зруйновано російською агресією, та змінює саму систему житлової політики. Я переконаний, що в цій роботі ми повинні пам’ятати й ніколи не втрачати головного – людину, заради якої вона здійснюється», – наголосив він.
Голова парламенту додав, що Україні потрібні не численні стратегії, які не змінюють життя громадян, недоступні програми чи інформаційні системи, що лише накопичують дані, а прості, зрозумілі та фінансово забезпечені механізми вирішення житлових проблем.
За його словами, такі механізми мають дозволити військовослужбовцям планувати життя своїх родин, учителям і лікарям – купувати або орендувати житло за доступною ціною, а внутрішньо переміщеним особам – знаходити домівку в громадах, де вони зможуть працювати, виховувати дітей і будувати майбутнє.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.
Відбудова
Президент доручив уряду відновити доплати енергетикам і ремонтникам за роботу під час війни
Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у відеозверненні, оприлюдненому у Телеграмі.
«Цими тижнями по всій Україні практично цілодобово працюють ремонтні бригади, енергетики, після російських обстрілів відновлюють подачу електрики. Цього року в росіян нова тактика: вони б’ють, і не тільки генерацію, але й багато ударів проти мереж, проти розподілу енергії», – зазначив Зеленський.
За його словами, енергетики та ремонтники змушені виконувати значний обсяг відновлювальних робіт попри постійні нові атаки. Кількість ударів сягає десятків на добу.
«Наші енергетики, наші ремонтники – справжні молодці, виконують колосальну роботу. Зараз швидкість відновлення має таке ж значення, як і наявність ракет у ППО. Тому кожен день має бути абсолютно ефективним у ремонтах, у відновленні, у будівництві захисту», – наголосив Президент.
Він заявив, що доручив уряду поновити програму підтримки, яка добре зарекомендувала себе торік. Зокрема, усім енергетикам, залученим до ремонтних робіт, мають щомісяця виплачувати доплати, щоб вони відчували суспільну вдячність за свою роботу.
«Також мають бути ротації команд, які працюють у найбільш складних умовах. Українські громади мають справді йти пліч-о-пліч у відновленні», – підкреслив Зеленський.
Глава держави висловив сподівання, що цього тижня уряд представить усі деталі програми підтримки ремонтних бригад та енергетиків.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський після переговорів з Президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом заявив, що вже наступного тижня очікує на чергову партію генераторів та іншого енергетичного обладнання від Туреччини.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Одеса1 тиждень ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів