Connect with us

Відбудова

П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України

Published

on



Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.

Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.

ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО

– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?

Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей

– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.

Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .

За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей. 

Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.

У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК. 

Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.

Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.

ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ

– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?

– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.

Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.

Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.

Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.

Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.

УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ

– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?

Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України

– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.

Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.

Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.

Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.

Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.

– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?

Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше

– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.

Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.

Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро. 

Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.

Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.

Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.

Юрій Чорний, Київ

Фото: Євген Котенко



Джерело

Відбудова

Міненерго та ПРООН запустили механізм для прискорення відновлення енергосистеми України

Published

on



Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання для прискорення відновлення української енергосистеми.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.

“Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання в Україні (UEIF) – загальнонаціональну платформу, яка допоможе фінансувати та координувати завершальні етапи реалізації проєктів — інженерні оцінки, підготовку майданчиків, встановлення обладнання, підключення до мереж, введення в експлуатацію та контроль якості”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що проєкт розрахований на 5 років. Механізм підтримки буде реалізовуватись у взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, операторами комунальних підприємств, технічними експертами та представниками приватного сектору.

“Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання в Україні — це практичний інструмент, який допоможе перетворити міжнародну допомогу на ефективну енергетичну інфраструктуру. Разом із ПРООН та міжнародними партнерами ми прискорюємо реалізацію проєктів, посилюємо технічний потенціал та забезпечуємо, щоб критично важливі енергетичні об’єкти працювали на користь людям і громадам по всій Україні”, – прокоментував перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

За словами адміністратора ПРООН Александра Де Кроо, Ukraine Energy Installation Facility долатиме розрив між доставкою обладнання та відновленням енергопостачання. Механізм спиратиметься на спроможність ПРООН реалізовувати проєкти на всіх етапах, від підготовки проєктів та інженерного проєктування до встановлення, введення в експлуатацію й прозорої звітності.

Читайте також: Шмигаль зустрівся з адміністратором ПРООН: Очікуємо на доставку 12 силових трансформаторів

Як повідомляв Укрінформ, Програма розвитку ООН (ПРООН) за останні чотири роки залучила $1,3 млрд допомоги Україні, значна частина якої спрямовується на відновлення енергетичної інфраструктури, що зазнає руйнування внаслідок російських обстрілів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у Мінекономіки назвали ключові пріоритети на 2027 рік

Published

on



Міністерство економіки та довкілля України назвало ключові пріоритети роботи на 2027 рік, серед яких – формування портфеля якісних проєктів відбудови.

Про це міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив в інтерв’ю Forbes, передає Укрінформ з посиланням на Мінекономіки.

За словами міністра, нині основним драйвером зростання ВВП залишається споживання, водночас зростає торговельний дефіцит. Значна частина міжнародної допомоги спрямовується на споживання, а не на розвиток виробництва, що стримує економічне зростання та робить таку модель менш стійкою.

Перший пріоритет – нарощування інвестицій. Для цього необхідно створювати умови для внутрішніх і зовнішніх інвесторів через комплексну систему de-risking – зниження та розподілу інвестиційних ризиків.

«Ключова прогалина – страхування воєнних ризиків. Необхідний комплексний механізм, який зробить інвестиції в Україну прийнятними для приватного капіталу. Орієнтир на наступний рік – близько $5 млрд прямих іноземних інвестицій (FDI)», – наголосив Кравченко.

Другий пріоритет – формування портфеля проєктів відбудови. Як зауважив міністр, потенціал інвестицій у відновлення України становить сотні мільярдів доларів, тому вже зараз необхідно готувати якісні проєкти, готові до залучення фінансування. Орієнтир на 2027 рік – сформувати портфель таких проєктів загальним обсягом близько $40 млрд.

Міністр також назвав умови, які мають допомогти перетворити інтерес до України на реальні інвестиції. Серед них – приклади іноземних компаній, які продовжують працювати та інвестувати в Україні, розвиток індустріальних парків і механізму підтримки проєктів зі значними інвестиціями.

Мінекономіки також перебуває в діалозі з міжнародними партнерами щодо можливості компенсації капітальних інвестицій через податки. Важливим сигналом для іноземних інвесторів залишаються й інвестиції українського бізнесу.

Паралельно міністерство працює над дерегуляцією та скороченням бюрократичного навантаження. Уже ухвалено новий закон про державний нагляд, а з 1 353 переглянутих регуляторних інструментів понад 350 скасовано. Наступний крок – скасування ще 58 дозволів, запровадження єДозволу з вичерпним переліком дозвільних документів та заміна ще 147 дозволів деклараціями.

Читайте також: Проєкт держбюджету–2027: на які доходи й видатки розраховує Україна

Як повідомляв Укрінформ, у проєкті держбюджету-2027 на публічні інвестиційні проєкти та програми передбачено 116 млрд гривень. Із них 76,4 млрд гривень – залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Комісія визначить можливість відновлення приміщення Нацакадемії наук після удару РФ

Published

on


Після звершення розбору завалів пошкодженого внаслідок російського удару приміщення Національної академії наук України комісія визначить можливість чи неможливість його відновлення.

Як передає Укрінформ, про це повідомила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп у телеефірі.






У центрі Києва дрон РФ впав на нежитлову будівлю / Фото: Кирило Чуботін, Володимир Тарасов

1 / 24

«Наразі, як ви знаєте, в цьому приміщенні (будівля Національної академії наук України – ред.) було зафіксовано горіння майже всіх поверхів, крім першого. Верхня частина споруди повністю зруйнована. Довго проводився розбір завалів, оскільки конструкція вся повністю пішла в напрямку першого поверху, несуча конструкція будинку. Тому стосовно відновлення цієї споруди досить важко констатувати можливість такого відновлення. Але наразі після розбору всіх завалів буде допущена служба, яка зможе оцінити проєктування цієї будівлі і наскільки можна відновити, і чи взагалі вона підлягає відновленню, чи повністю треба зносити залишки і перебудовувати нову конструкцію», – пояснила речниця.

Читайте також: У центрі Києва дрон РФ влучив у будівлю Національної академії наук, є загиблі і поранені


Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Києві працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій локалізували пожежу в будівлі Національної академії наук України, яка виникла внаслідок атаки РФ. Наразі відомо про двох загиблих унаслідок російського удару по будівлі НАНУ, серед них – помічниця колишнього секретаря РНБО Володимира Горбуліна.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.