Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Компенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 231 тисяч родин
Компенсації за державною програмою «єВідновлення» отримали вже 231 681 родина, загальна сума виплачених коштів становить 119,1 млрд гривень.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
За інформацією міністерства, станом на 10 липня виплати за пошкоджене житло отримали понад 153 тис. родин на загальну суму 14,8 млрд грн. Загальна кількість поданих заяв за три роки дії програми – понад 232 тис.
Цей тип компенсацій включає дві категорії – виплати за дрібні (категорія А) та капітальні ремонти (категорія В). За ними середні суми компенсацій становили 69 900 гривень та 340 900 гривень відповідно.
За знищене житло понад 74 тис. родин отримали сертифікати для придбання житла на загальну суму 96,9 млрд грн. Кількість поданих заяв цієї категорії за три роки – понад 161 тис.

При цьому вже придбали нове житло понад 33 тис. сімей. Із них понад 11 тис. – родини внутрішньо переміщених осіб.
Також тривають виплати для відбудови на власній ділянці. Вони стартували на початку 2025 року. Кошти першого траншу отримали 818 родин на загальну суму 982,4 млн грн, другого траншу – 409 родин на 515,8 млн грн.

Крім того, погоджено 3 296 заявок на фінансування житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн. Кількість родин, які вже придбали житло завдяки ваучеру, – 3228. За цим компонентом програми надійшло понад 43 тис. заяв, з яких більше 35 тис. уже затверджені комісіями на місцях.
Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації реалізуються в межах проєкту Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)».
Кабінет міністрів погодив залучення додаткової позики у розмірі 100 млн євро для продовження реалізації проєкту «HOME: Компенсація за знищене житло».
Фото: Суспільне
Відбудова
У Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин
У Вишневому Київської області газовики відновили подачу “блакитного палива” на безпечних ділянках, відновлювальні роботи ще тривають.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Група Нафтогаз у Телеграмі.
“214 родин у Вишневому сьогодні знову отримали газ після однієї з наймасштабніших ворожих атак на місто. Фахівці відновили газопостачання на безпечних ділянках”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики продовжують роботи у місті, щоб відновити подачу газу усім мешканцям, які залишилися без цієї послуги внаслідок атаки.
Як повідомлялося, у Вишневому внаслідок російської масованої атаки 6 липня пошкоджено понад 200 об’єктів, з яких більше 100 – житлові будинки. Також пошкоджено сім гуртожитків для залізничників. Відомо про 9 загиблих, 48 людей отримали поранення. Без газу залишилося 300 родин.
Відбудова
У Лаврі розповіли, як готують до зими Успенський собор
У Києво-Печерській лаврі тривають підготовчі роботи до консервації даху Успенського собору до зими.
Про це в телеефірі сказав генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, передає Укрінформ.
“Зараз тривають серйозні підготовчі роботи щодо створення консерваційної конструкції, яка дозволить витримати зиму, бо Успенський собор має дуже складну конфігурацію і тимчасові конструкції не витримають великої маси снігу. Це може завдати ще більшої шкоди собору. Тому має бути створений рівень, який законсервує власне ці поверхні Успенського собору від зимових опадів”, – розповів Остапенко.
За його словами, зараз над цим працює команда заповідника, архітектори, долучилася також Львівська політехніка. На сторінці заповідника є посилання на збір на відновлення собору, до відновлення залучено чимало благодійників, які допомогли матеріалами, а також фахівці ДТЕК, що вирішують проблему з відновленням електроживлення.
Остапенко нагадав, що попередньо шкоду Успенському собору від російського обстрілу оцінено в 500 млн грн. Проте остаточні суми, необхідні на відновлення, будуть зрозумілі після вивчення всіх наслідків та розроблення проєктно-кошторисної документації.
“Це питання ще вивчається, такі складні конструкції, які постраждали під час воєнних дій, потребуватимуть значних коштів. Має бути розроблена проєктно-кошторисна документація, яка має пройти всі етапи експертизи, і саме тоді буде визначено остаточну цифру реконструкції. Наразі ми розуміємо, що шкоду завдано на суму не менше 500 млн грн. Поки будемо вивчати ті художні роботи, внутрішні роботи, які необхідно буде відновлювати, і це теж увійде в проєкт реставрації”, – розповів генеральний директор заповідника.
Також він висловив сподівання на міжнародну підтримку. За словами Остапенка, кілька міжнародних організацій висунули деякі пропозиції, і наразі вирішується, в якій формі ця допомога буде надана. До координації міжнародної допомоги долучиться ЮНЕСКО.
Цьогоріч, нагадав Остапенко, відзначається 975 років від заснування Києво-Печерської лаври. Відповідний указ про заходи з цієї нагоди підписаний Президентом України.
“Ця дата дуже символічна, бо залишається чверть сторіччя до тисячоліття Лаври. І для об’єктів, які є національними святинями, підготовка до таких дат починається за десятиліття”, – резюмував генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство6 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною
