Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Україна з початку року отримала понад 5000 одиниць енергообладнання від партнерів
З початку 2026 року партнери передали українським енергетикам 5050 одиниць енергетичного обладнання.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.
“З початку року до України надійшло 5050 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори різної потужності, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.
Допомогу передали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.
Очікується ще надходження 624 генераторів, 231 трансформатора та 124 одиниць іншого обладнання, зокрема котлів, БМК і КГУ.
З початку року області отримали 761 вантаж гуманітарної допомоги, зокрема, 3 807 генераторів, 436 трансформаторів та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

Загалом із березня 2022 року в Україну надійшло 2677 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 34,2 тис. т, із них понад 31,5 тис. т уже розподілено між областями.
Як повідомлялося, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 249,7 млн євро від партнерів.
Відбудова
У Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
Міжнародні партнери України закликали активніше залучати приватні інвестиції до відновлення країни, прискорювати реформи та поглиблювати інтеграцію української економіки до європейського ринку.
Про це йшлося на церемонії відкриття міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine: Construction & Energy, яка розпочалася у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив, що відновлення України та її вступ до Європейського Союзу мають відбуватися паралельно.
«Ми не просто відновлюємо те, що зруйнувала Росія. Ми будуємо економіку майбутньої держави-члена ЄС. Саме тому відновлення України та європейська інтеграція мають просуватися разом. Обидва процеси потребують сильних інституцій, верховенства права, прозорості й передбачуваного бізнес-середовища», – зазначив він.

За словами Ченцова, відбудова не може чекати завершення війни. Україна має створювати стійкіші, децентралізовані та безпечніші системи, зокрема в енергетиці й транспорті. Він також закликав європейські компанії долучатися до постачання обладнання, локалізації виробництва та створення спільних підприємств.
Окремо Ченцов відзначив потенціал польського бізнесу у відновленні України, зокрема у сферах будівництва, енергетики, транспорту й логістики. За його словами, польські компанії мають бути не лише постачальниками, а й довгостроковими інвесторами та технологічними партнерами.
Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначив, що, за спільною оцінкою України та Світового банку, потреби країни у відновленні та відбудові перевищують 600 млрд дол.

«Найбільшу частину цієї суми забезпечить приватний сектор, а отже, йдеться про значні інвестиційні можливості, ймовірно, найбільші в Європі з часів Другої світової війни», – наголосив він.
За словами міністра, ключовими умовами залучення капіталу є передбачуваність ведення бізнесу, прискорення реформ, макрофінансова стабільність та ефективні механізми зниження інвестиційних ризиків.
Кравченко підкреслив, що Україна прагне побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану до єдиного ринку ЄС. Серед перспективних напрямів він назвав енергетичну безпеку, чисту генерацію, оборонні та технології подвійного призначення, цифрові послуги, передове виробництво й сільське господарство.
Своєю чергою єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна демонструє значний прогрес на шляху до членства в ЄС, попри російську агресію. Вона наголосила, що реформи, необхідні для європейської інтеграції, водночас створюють прозоріші та передбачуваніші умови для міжнародних інвесторів.

«Ніколи раніше в історії Європейського Союзу ми не вели переговорів із країною, яка перебуває у стані війни», – зауважила Кос.
Вона також повідомила про роботу над можливостями поступової інтеграції України до європейського ринку ще до повноправного членства. Серед конкретних прикладів єврокомісарка назвала наближення України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що спростить і здешевить грошові перекази для громадян та бізнесу.
Міністерка економіки та промисловості Естонії Ліна Вахтрас закликала розглядати Україну не лише як країну, що потребує допомоги, а як повноцінного економічного партнера.
За її словами, українські підприємства продовжують працювати, виробляти продукцію, експортувати та інвестувати попри російські удари по енергетичній і транспортній інфраструктурі. Водночас для подальшого розвитку їм потрібні інвестиції, стабільне енергопостачання та ширший доступ до європейських ринків.
Вахтрас наголосила на необхідності розвивати спільні проєкти естонських та українських компаній у сферах оборонних і цифрових технологій, енергетики та сільського господарства.
Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса закликав партнерів збільшувати фінансову підтримку України та робити її довгостроковою і передбачуваною.

Він наголосив, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й інвестицією у спільну безпеку Європи. Доуса також закликав міжнародних партнерів долучатися до відновлення української транспортної інфраструктури, зокрема залізниці та прикордонних переходів, які мають критичне значення для українського експорту.
Учасники конференції зійшлися на думці, що успішна відбудова України потребує поєднання державної та міжнародної фінансової підтримки з приватним капіталом, а також поглиблення економічної інтеграції з Євросоюзом.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine триватиме у Варшаві 12–13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Відбудова
Провайдери з прифронтових областей зможуть отримати безплатне обладнання для відновлення роботи
Близько 50 інтернет-провайдерів з прифронтових областей мають можливість отримати від партнерів комплекти телекомунікаційного обладнання для відновлення роботи.
Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації, передає Укрінформ.
«Щоб підтримати тих, хто щодня тримає зв’язок під обстрілами, разом з BRDO (Офісом ефективного регулювання – ред.) запускаємо конкурс у межах програми Connectivity Resilience Facility. До 50 провайдерів безкоштовно отримають комплекти телеком-обладнання, кабелю та джерел резервного живлення для ремонту й посилення енергостійкості мереж», – ідеться в повідомленні.
Кожен переможець відбору отримає один стандартизований набір, до якого входять: волоконно-оптичний кабель, натяжні затискачі, оптичні муфти для монтажу та термінового ремонту ліній. Також у наборі є резервні джерела живлення: бензиновий генератор і комплект акумуляторних батарей.
Комплекти є стандартизованими; змінювати їхнє наповнення чи отримати грошову компенсацію замість обладнання не можна.
Подати заявку можуть як юридичні особи, так і ФОПи, зареєстровані в Україні та включені до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
За умовами конкурсу, оператори мають працювати і використовувати отримане обладнання в одній із семи визначених областей: Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській або Дніпропетровській.
Головний фокус проєкту – на практичній допомозі мережам, які найбільше постраждали від бойових дій і забезпечують інтернетом людей та екстрені служби.
Під час оцінювання анкет враховуватимуть, зокрема, географію діяльності, технології, кількість абонентів, наявність документально підтверджених пошкоджень мереж унаслідок ворожих атак, а також обґрунтованість потреби в обладнанні та його важливість для місцевих громад.
Прийом заявок стартує 12 листопада і триватиме по 2 грудня 2026 року включно.
Як повідомлялось, уранці 26 вересня київський інтернет-провайдер Коло.ТБ вже втретє опинився під російським ударом.
Фото: Міністерство цифрової трансформації
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Політика5 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство6 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
