Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
У Бородянці відкрили відділення банку з підвищеною доступністю
У місті Бородянка на Київщині, яке досі відновлюється після окупації росіянами у 2022 році, відкрили перше відділення банку із підвищеною доступністю.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба ПриватБанку.
У відкритті взяли участь заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк та член правління ПриватБанку Дмитро Мусієнко.
“Відкриття у Бородянці першого відділення підвищеної доступності, яке є зручним і для людей з інвалідністю, чітко показує, що Україна не просто відновлює те, що було зруйновано, а створює нову якість, де людина та її потреби у центрі уваги. Особливість цього відділення у тому, що воно має понижені касові вузли, що робить їх комфортними для людей на кріслах колісних”, – наголосив Мусієнко.

За його словами, для ПриватБанку це відділення особливе також тим, що мешканці міста самі звернулися із проханням про його запуск.

До повномасштабного вторгнення банк був активно представлений у місті, але у 2022 році, на жаль, відділення було зруйноване авіаційною бомбою. Згодом на одній із плит зруйнованого багатоквартирного будинку, де було відділення, з’явилося відоме графіті Бенксі.

Нині відділення ПриватБанку працюватиме за новою адресою – вулиця Центральна, 333.
“Бородянка сьогодні демонструє, яким має бути сучасне відновлення: не точковим, а комплексним і орієнтованим на потреби людей. Ми не просто відбудовуємо зруйновану інфраструктуру, а паралельно створюємо якісно новий простір із доступними сервісами, зручною логістикою та безбар’єрним середовищем для всіх мешканців. Відкриття банківського відділення з підвищеною доступністю гарантує не лише отримання фінансових послуг, а й забезпечення рівних можливостей, гідності та комфорту для кожного”, – зазначила Гаватюк.
У відділенні є доступна вхідна група із пониженим входом, тактильні мнемосхеми зі шрифтом Брайля, тримачі для милиць, універсальний санвузол. На касі є дублювання платежів текстом для людей з порушеннями слуху, доступна консультація жестовою мовою.
Це відділення стало 75 відділенням підвищеної доступності ПриватБанку в межах країни.
Як повідомлялось, інтерактивна мапа безбар’єрності, над наповненням якої працюють Міністерство розвитку громад та територій спільно з компанією ЛУН, містить дані вже про понад 70 тис. об’єктів і більш як 2 тис. локацій безбар’єрних маршрутів.
Фото: ПриватБанк
Відбудова
На першочергові роботи із захисту критичних об’єктів із бюджету спрямували ₴22,8 мільярда
Регіони пришвидшують реалізацію планів стійкості, на першочергові роботи із захисту критичних об’єктів уряд вже направив ₴22,8 мільярда.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Загальна вартість планів стійкості – ₴278 мільярда. Держава вже спрямувала ₴22,8 мільярда на першочергові роботи із захисту критичних об’єктів. Очікуємо від регіонів збереження високого темпу підготовки до наступного опалювального сезону», – зазначила Свириденко.
Для пришвидшення реалізації заходів із підготовки до наступної зими уряд уточнив механізм співфінансування захисту критичної інфраструктури. Так, для прифронтових і найбільш навантажених областей його частка зменшена до 10% – для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей; для Дніпропетровської області – до 15%.
Для решти регіонів зберігається співфінансування на рівні не менше 20%.
За словами Свириденко, з урахуванням пропозицій ОВА та реальних можливостей громад, які спрямовують ресурси на оборону, безпеку і базові потреби людей, співфінансування з місцевих бюджетів застосовується лише до об’єктів комунальної власності.
Також уряд надав можливість органам місцевого самоврядування фінансувати місцевий бізнес для виконання планів стійкості з коштів резервного фонду на безповоротній основі.
Очільниця уряду підкреслила, що ухвалені рішення дозволять громадам швидше переходити від планування до реалізації – фінансувати роботи і запускати проєкти в енергетиці, теплопостачанні та водопостачанні.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів переглянув умови співфінансування заходів із реалізації планів стійкості у прифронтових областях, зменшивши розмір частки для місцевих бюджетів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Прем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
Прем’єр-міністр Чеської Республіки Андрей Бабіш планує взяти участь у конференції з відновлення України наприкінці червня.
Про це він написав у соцмережі Х після зустрічі в Єревані з Президентом України Володимиром Зеленським.
«Ми говорили про поточну ситуацію на фронті та про те, як завершити війну, але також обговорили допомогу з післявоєнною відбудовою України, що може бути чудовою можливістю для чеських компаній. Наприкінці червня я відвідаю конференцію в Гданську, де обговорюватиметься ця тема і де ми знову побачимося», – написав Бабіш.
Він зауважив, що давно знайомий із Володимиром Зеленським: уперше політики зустрілися у 2019 році, а загалом зустрічалися чотири рази. Нинішня бесіда стала першою після переобрання Бабіша главою чеською уряду, вона відбулася напередодні саміту Європейської політичної спільноти, яка проходить 4 травня в Єревані.
«Дякую за зустріч», – написав чеський прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна конференція з відновлення України (URC 2026) цьогоріч відбудеться 25-26 червня у Гданську, вона зосередиться на п’яти головних тематичних напрямках. Участь у заході мають узяти делегації зі 100 країн, зокрема 40 – на урядовому рівні.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події6 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика6 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події5 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
