Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Фонд підтримки енергетики України у жовтні законтрактував обладнання на €200 мільйонів
Фонд підтримки енергетики України у жовтні уклав 90 контрактів на постачання енергетичного обладнання на суму майже 200 млн євро — це найвищий місячний показник за весь час його роботи.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
Шмигаль під час розмови з директором Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артуром Лорковським подякував за роботу фонду.
“У 2026 році він суттєво наростив темпи роботи та допомагає енергетичним компаніям швидше відновлювати інфраструктуру після російських атак”, – зауважив віцепрем’єр.
Від початку року фонд уклав 660 контрактів на 515 млн євро. Загальна вартість контрактів фонду від початку його роботи вже перевищила 1,32 млрд євро.
Це силові трансформатори, обладнання для підстанцій, техніка та інші критично необхідні елементи, які допомагають відновлювати електро-, тепло- та газопостачання в громадах.
Сторони скоординували дії щодо пріоритезації потреб та замовлення наступних важливих елементів для посилення стійкості української енергосистеми.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство економіки та довкілля України підготувало та затвердило перелік із 309 найменувань промислової техніки та обладнання вітчизняного виробництва для практичної реалізації відновленої програми компенсації 15% вартості.
Фото ілюстративне
Відбудова
Житлову стратегію до 2033 року ухвалять цьогоріч
Житлову стратегію України до 2033 року, яка має передбачати практичні рішення для забезпечення житлом мільйонів громадян, що втратили домівки через російську агресію, планують ухвалити до кінця 2026 року.
Про це під час Першої щорічної житлової конференції України (АНС 2026) сказав міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін, передає кореспондент Укрінформу.
«Житлова стратегія до 2033 року є в плані дій уряду, і до кінця цього року її буде ухвалено. Але ключове, щоб це не був документ, який просто ляже у шухляди робочих столів, а щоб він був підкріплений практичними рішеннями», – сказав Безгін.
Він наголосив, що державна житлова політика має орієнтуватися на потреби громадян, які втратили житло, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Без цього, за його словами, люди не зможуть повернутися до повноцінного життя на підконтрольній Україні території.
Безгін також відзначив покращення показників фінансування житлової політики у проєкті державного бюджету на 2027 рік, який пройшов перше читання. Водночас, за його словами, потреба у фінансуванні зростає через постійні російські удари по житловій інфраструктурі та евакуацію населення з небезпечних територій.
Як повідомляв Укрінформ, австрійський досвід щодо соціального житла може бути корисним для України.
Відбудова
Канада та Австрія спільно допомагатимуть Україні у відбудові
Австрія та Канада домовилися активізувати співпрацю у повоєнній відбудові України.
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у спільній заяві глав МЗС Канади та Австрії Аніти Ананд та Беати Мейнл-Рейзінгер, оприлюдненій за підсумками їх зустрічі.
“Міністри домовилися зміцнити канадсько-австрійську співпрацю у підтримці України, зокрема у сфері відновлення й відбудови, гуманітарної допомоги, енергетичної безпеки та витривалості, повернення українських дітей, примусово переміщених або незаконно депортованих до Росії, звільнення незаконно затриманих цивільних й військовополонених, а також у питанні підтримки ветеранів й членів їх родин”, – йдеться у заяві.
Міністри також наголосили на важливості притягнення до відповідальності за вчинення воєнних злочинів та порушення міжнародного права.
“Вони засудили нещодавні удари Росії по цивільній інфраструктурі й гуманітарних цілях в Україні, а також інші незаконні й невиправдані дії, повʼязані із російською агресією. Вони підтвердили свою відданість усеохопному, справедливому та тривалому миру відповідно до Статуту ООН й міжнародного права”, – стверджується у документі.
Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабного російського вторгнення Канада надала Україні понад 7 млрд дол військової допомоги та запровадила санкції проти більш як 3500 фізичних та юридичних осіб.
Фото згенероване ШІ
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
