Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Агресор має платити за відновлення України
Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен заявив, що війна Росії проти України продовжує завдавати величезних збитків, і агресор має платити за завдану шкоду.
Відбудова
Світовий банк розглядає можливість розширення житлових програм в Україні
Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін обговорив із регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи Робертом Сомом можливість розширення програм забезпечення українців житлом.
Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Наголошується, що під час зустрічі її учасники детально зосередилися на відновленні пошкодженого житла. Житловий сектор залишається одним із найбільш постраждалих від російських атак, тому важливо давати людям можливість якнайшвидше повертатися у відновлене житло. Тут уже працюють два ключові інструменти: компенсації за програмою «єВідновлення» та комплексне відновлення багатоквартирних будинків у громадах. Світовий банк є важливим партнером у реалізації обох. Йдеться про фінансування виплат компенсацій у межах проєкту HOPE та капітального ремонту 204 багатоквартирних будинків у Бучі, Макарові, Миколаєві та Запоріжжі. Наразі проєктна документація перебуває на фінальному етапі підготовки.
Окремо йшлося про важливість безперервного фінансування житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з ТОТ та підготовку нового спільного проєкту зі Світовим банком, який дозволить залучити додатковий ресурс.
Також під час заходу обговорили практичні кроки для розвитку соціального житла — зокрема створення коаліції міжнародних партнерів, яка допомагатиме громадам формувати фонди соціального житла. До участі в такій коаліції Мінрегіон запропонував долучитися і Світовому банку.
Як повідомлялося, Світовий банк за проєктом HOPE («Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей») виділив Україні значні кошти для відновлення пошкодженого житла. Цей проект допомагає фінансувати ремонт пошкодженого житла (поточний та капітальний), щоб понад 100 000 родин могли відновити свої домівки. Понад 50 000 українців уже отримали компенсації завдяки цьому проєкту.
Відбудова
Заклади освіти отримають майже ₴77 мільйонів на підготовку до зими
Уряд перерозподілив 76,9 млн грн для автономного енергозабезпечення державних закладів та установ освіти в осінньо-зимовий період.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
Зазначається, що на ці потреби використали залишки освітньої субвенції, які накопичилися на рахунках місцевих бюджетів наприкінці 2025 року та були перераховані до спеціального фонду держбюджету для МОН.
Найбільше — 51,3 млн грн — спрямовано державним спеціалізованим закладам загальної середньої освіти наукового, спортивного, інженерного та військового спрямування підпорядкованим МОН.
Ще 10,7 млн грн — установам, які надають методичну й аналітичну підтримку закладам освіти. Це допоможе їм стабільно працювати взимку та підтримувати школи й педагогів.
Крім того, 8,1 млн грн отримають Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи. Посилення їхньої енергостійкості допоможе системі зовнішнього оцінювання працювати безперебійно для учнів і вступників по всій Україні.
5,7 млн грн спрямовано на позашкільну освіту — Національному еколого-натуралістичному центру. Фінансування допоможе створити належні умови в умовах можливих перебоїв з електропостачанням для дітей, які розвивають свої здібності поза шкільною програмою.
0,9 млн грн спрямовано Національному агентству кваліфікацій для безперебійної роботи установи в осінньо-зимовий період.
Ще 165 тис. грн — Центральноукраїнському професійному училищу соціальної реабілітації. Кошти допоможуть закладу підготуватися до холодного періоду та налагодити роботу під час можливих перебоїв з енергопостачанням.
Як повідомляв Укрінформ, МОН рекомендує університетам розглянути можливість навчання по суботах восени 2026-го та навесні 2027 року з продовженням освітнього процесу влітку.
Фото: pixabay
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Політика1 тиждень agoМасаші Накаґоме, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴4,9 мільярда від ЄІБ на відновлення громад
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
-
Політика1 тиждень agoСергій Кислиця, перший заступник голови Офісу Президента
