Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Усі 43 категорії заяв будуть відкриті до кінця весни
У Міжнародному реєстрі збитків 40 тисяч заяв уже перевірені та очікують на розгляд Міжнародною компенсаційною комісією та подальшого отримання компенсацій.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський.
«Ті, хто знає Раду Європи, знають, що вона стала однією з найвідоміших організацій у світі завдяки своєму досвіду укладення міжнародних договорів. І Конвенція, якою було створено Міжнародну комісію з розгляду заяв для України, стала договором № 229 в історії Ради. Однак за всю 75-річну історію цього договірного процесу ще ніколи стільки країн не підписували новий договір у перший же день після його ухвалення», – розповів він.
Ключковський нагадав, що 16 грудня 2025 року Конвенцію підписали 35 держав таким чином, проклавши шлях до створення повного циклу компенсаційного механізму.
За його словами, це свідчить про «неймовірно потужну міжнародну підтримку» України.
Він також повідомив, що у Реєстрі станом на зараз вже 136 тисяч заяв, поданих в межах 16 різних категорій, але це ще далеко не весь спектр збитків, які можуть бути заявлені.
«Ще 12 додаткових категорій буде відкрито вже зовсім скоро, ймовірно, цього місяця, а всі 43 категорії заяв у Реєстрі будуть відкриті до кінця весни. Серед них будуть категорії заяв не лише від людей, а й від бізнесу, а також від муніципалітетів, а також від держави Україна, щоб кожен вид шкоди, кожен елемент збитків міг бути заявлений і мав шанс на компенсацію», – пояснив він.
За словами керівника Реєстру, понад 40 000 заяв уже перевірено й включено до Реєстру, тож «тепер вони очікують на розгляд Комісією з розгляду заяв та визначення розміру компенсації».
Як повідомляв Укрінформ, парламент Естонії ухвалив закон, який ратифікує конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду позовів про відшкодування Україні збитків, заподіяних агресією РФ.
Відбудова
Шмигаль: Україна під час опалювального сезону відновила після атак 85% потужності ТЕС та 66%
Під час опалювального сезону після атак РФ вдалося відновити 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.
За його словами, “під час опалювального сезону ворог пошкодив більше 9 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Українські енергетики відновили понад 4 ГВт потужності. Відновили після російських атак 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС”.
Як зазначив Шмигаль відремонтоване трансформаторне обладнання системи передачі, загальна потужність якого становить близько 30% всієї трансформаторної потужності енергосистеми Латвії.
У 2025 році були виконані планові ремонти сумарною потужністю 11,8 ГВт, що дозволило успішно пройти цей опалювальний сезон.
“Продовжуємо розвивати розподілену генерацію. Загальний приріст встановленої потужності за 2025 рік склав 642,77 МВт. Встановили нових установок для зберігання енергії на 508 МВт. Це у 254 рази більше, ніж в опалювальному сезоні 2024-2025 років”, – додав перший віцепрем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики провело підсумкове засідання зимового Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці та змінило формат координації, щоб ефективно підготуватися до наступного опалювального сезону.
Відбудова
Доплати за лютий отримають понад 14 тисяч працівників ремонтно-відновлювальних бригад
Про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Ідеться про енергетиків, комунальників, газовиків та залізничників. Підприємства перекажуть кошти безпосередньо на банківські рахунки працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт.
Свириденко зазначила, що на лютневі доплати уряд уже виділив 281,3 млн гривень.
«Такі ж виплати передбачені і за березень», – наголосила вона.
Глава уряду подякувала всім, хто після російських ударів оперативно повертає до роботи пошкоджену інфраструктуру, забезпечує життєстійкість окремих громад та всієї країни.
«Взимку ці роботи відбувалися в особливо важких умовах, і вони тривають і надалі після щоденних ворожих атак», – зауважила прем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого працівникам критичної інфраструктури, які ліквідовують наслідки російських атак, почали виплачувати по 20 тисяч гривень у межах державної підтримки.
Фото ілюстративне
-
Усі новини1 тиждень agoСин Кондратюка служить – продюсер розказав, як Сергій потрапив у ДШВ
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Війна1 тиждень agoСили оборони не дозволяють противнику наблизитися до Оріхова
-
Відбудова1 тиждень agoВільна торгівля з Канадою сприятиме відбудові України
-
Усі новини1 тиждень agoастрономи виявили у нього всередині ядерне паливо (відео)
-
Світ1 тиждень agoПетер Мадяр попередив угорців про загрозу виходу з Євросоюзу: «Незворотній крок»
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили ЗРК «Тор-М1» та склади з боєприпасами росіян на захоплених територіях
-
Війна1 тиждень agoВійна США в Ірані — Трамп хоче оголосити про перемогу в Ірані
