Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну проти в ніч 24 лютого 2022 року, коли українська енергосистема була відключена від російської і білоруської мереж, але системи витримала та продемонструвала свою стійкість.
Про це сказала в доповіді на міжнародній конференції «Будуючи мости» (Building Bridges) в Дрездені українська дослідниця, запрошена професорка Технічного університету Мюнхена (TUM) та колишня старша дослідниця ETH Zurich Ірина Дороніна, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«На момент початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року енергосистема України розпочала роботу в ізольованому «острівному режимі». Цей період підвищеної вразливості був одним із чинників вибору дати атаки, а енергетична інфраструктура — однією з головних цілей агресора. Попри це, система вистояла та продемонструвала високу стійкість», – зазначається у ключовій науковій доповіді «Просторове планування — місток до сталого відновлення України» («Spatial Analysis for Bridging Gaps in the Energy Transition»).
У ній професорка також оцінила різні сценарії розвитку війни та їхній вплив на територіальну доступність потенціалу відновлення енергетики. Результати демонструють, що навіть за різних безпекових і територіальних сценаріїв Україна зберігає значний потенціал для розвитку відновлюваної та децентралізованої генерації. Просторове моделювання визначило оцінений загальний технічний потенціал на придатних територіях — близько 41 ГВт сонячної та 188 ГВт вітрової генерації.
Окремий акцент було зроблено на екологічному та кліматичному впливах війни. Пов’язані з нею викиди парникових газів становлять орієнтовно 55–60 млн тонн CO₂-еквіваленту на рік, а їх сукупний обсяг за період повномасштабної війни вже перевищив 300 млн тонн CO₂-еквіваленту. Це підсилює необхідність поєднувати відновлення України з декарбонізацією та розвитком чистої енергетики.
Дроніна назвала важливим прикладом переходу від досліджень до практичної реалізації вперше в Україні застосування підходу Renewables Acceleration Areas (RAA) для Чорноморської громади Одеської області відповідно до вимог RED III. Просторовий аналіз використовується для визначення територій, придатних для прискореного розвитку ВДЕ, з урахуванням мережевої інфраструктури, землекористування та екологічних обмежень. Визначені потенційні ділянки для швидкого впровадження альтернативних джерел енергії вже передані громаді та перебувають на стадії інтеграції до містобудівної документації, плану просторового розвитку громади, а також у процесі реалізації плану стійкості.
Інший практичний приклад — проєкт сонячної електростанції потужністю 216 МВт у Хмельницькій області. Застосування результатів і методології досліджень Ірини Дороніної допомогло науково обґрунтувати вибір території, оцінити технічну та інвестиційну придатність, прискорити погодження проєкту та сприяло отриманню позитивного фінального інвестиційного рішення (FID). Цей кейс демонструє, як наукові методи можуть безпосередньо підтримувати інвестиції, українсько-німецьку співпрацю та трансфер технологій в Україну.
Центральною ж темою доповіді стала роль просторового аналізу як містка між наукою, енергетичною політикою, технологіями та інвестиціями. Дослідження професорки Дороніної спрямовані на енергетичну трансформацію, стале відновлення та європейську інтеграцію України, допомагаючи переходити від стратегічних цілей до конкретних територіально обґрунтованих рішень.
Дороніна є співавторкою звіту для Швейцарського федерального офісу цивільного захисту щодо впливу війни на критичну інфраструктуру України. Результати її досліджень також зробили внесок у міжнародні аналітичні матеріали та дорожні карти для України Міжнародного енергетичного агентства (IEA) і Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA).
На дводенній конференції, яка проходить 9-10 вересня, свої доповіді також презентують науковці з НАНУ, Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, Одеського національного економічного університету, а також кілька українських учених, які наразі працюють в університетах Німеччини та Польщі.
Цьогорічна Міжнародна наукова конференція «Building Bridges» проходить 9-10 вересня у місті Дрезден (Німеччина). Вона об’єднала науковців, дослідників, політиків, представників освітніх і наукових установ з метою обговорення поточних розробок у сфері досліджень та інновацій, пов’язаних з енергетикою. Україна є почесним гостем цьогорічної Конференції.
Кабінет міністрів розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу для залучення кредитів на будівництво власної генерації.
Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.
Зазначається, що механізм програми розширений на проєкти відновлення пошкоджених або знищених об’єктів паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі.
“Зважаючи на посилення ворожих обстрілів та масштабні системні втрати бізнесу ми розширюємо держпідтримку для забезпечення енергостійкості підприємців… Для цього уряд надаватиме пільгові кредити на створення захищеної та децентралізованої моделі зберігання пального – через будівництво або модернізацію підземних резервуарних потужностей», – наголосив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.
Серед основних змін у програмі – нові напрями фінансування. Пільгові кредити видаватимуть на відбудову паливної та складської інфраструктури, модернізацію підприємств переробної промисловості, а також, як тимчасовий антикризовий захід, на фінансування оборотного капіталу для оптової та роздрібної торгівлі (для розрахунків із виробниками).
Замість плаваючої ставки, що прив’язувалася до індексу UIRD, запроваджується фіксована компенсація від держави у розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.
Крім того, збільшені ліміти за кредитами. Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн (для прифронтових територій – 30 млн грн). Максимальний ліміт на групу пов’язаних компаній встановлено на рівні 1 млрд грн.
Окремим пунктом виділене фінансування заходів із підвищення стійкості паливної інфраструктури – зокрема, перенесення під землю резервуарів, насосних станцій та систем зберігання пального.
Програма реалізується через Національну установу розвитку (НУР). Подати заявку можна через уповноважені банки, перелік яких буде опублікований на сайті НУР. Проєкти відбираються на конкурсній основі – за пріоритетами програми та в межах бюджету після оцінки банками.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно.
Австрія задекларувала готовність прийняти Конференцію з питань відновлення України в 2028 році.
Про це, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, сказала голова Федеральної ради Австрійської Республіки Крістіна Шварц-Фукс, яка бере участь в установчому саміті восьми країн Карпатського регіону Carpathian 8 Summit.
«Ми були б раді організувати в себе таку конференцію і зібрати різні компанії, що допоможе згодом відбудувати Україну. Є багато австрійських компаній з великим досвідом, експертизою, ноу-хау, і ми хочемо зібрати австрійські та інші компанії разом з українськими, щоби вони могли обмінятися контактами, налагодити зв’язки зараз і для майбутнього відновлення. Це наша мета», – сказала Шварц-Фукс.
Вона зауважила, що Австрія разом з міжнародними партнерами прагне допомогти Україні з відбудовою, оскільки дуже багато об’єктів інфраструктури, зокрема критичної, зруйновані.
У своєму виступі на установчому саміті Carpathian 8 Summit Шварц-Фукс запевнила, що Австрія послідовно відстоюватиме міжнародне право та інтереси України, зокрема, як непостійний член Радбезу ООН в 2027-28 роках. Вона також відзначила важливість і перспективність регіонального співробітництва в Карпатському регіоні та високо оцінила українську ініціативу щодо створення такого формату.
Як повідомлялось, цьогоріч Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) відбулась у польському Гданську, до цього захід проходив у Лугано (Швейцарія), Лондоні, Берліні та Римі. Наступного року конференція пройде в Таллінні (Естонія).
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Політика1 тиждень agoБуданов відреагував на свій третій заочний арешт у Росії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові відновлюють дах пам’ятки 1908 року, пошкодженої РФ
-
Усі новини5 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)