Connect with us

Відбудова

П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України

Published

on



Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.

Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.

ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО

– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?

Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей

– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.

Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .

За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей. 

Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.

У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК

Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.

Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.

ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ

– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?

– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.

Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.

Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.

Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.

Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.

УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ

– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?

Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України

– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.

Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.

Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.

Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.

Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.

– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?

Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше

– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.

Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.

Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро. 

Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.

Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.

Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.

Юрій Чорний, Київ

Фото: Євген Котенко



Джерело

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2025

Published

on




Укрзалізниця збудує новий вокзал у Фастові. Італія надасть Одещині €30 мільйонів кредиту на новий корпус дитячої лікарні. «єВідновлення»: українці вже отримали майже ₴57 мільярдів компенсацій за житло.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна отримала ще €30 мільйонів за проєктом НОМЕ на компенсації за знищене житло

Published

on



Банк розвитку Ради Європи надав Україні ще 30 млн євро на компенсації за знищене житло, загальна сума фінансування за проєктами НОМЕ сягнула 200 млн євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.

“Україна отримала від Банку розвитку Ради Європи останній транш обсягом 30 млн євро для реалізації проєкту “HOME: Компенсація за знищене житло. Додаткове фінансування 1”. Кошти вже надійшли до спеціального фонду державного бюджету”, – йдеться у повідомленні.

Таким чином, Україна одержала всі 200 млн євро, заплановані проєктами “HOME: Компенсація за знищене житло” та “HOME: Компенсація за знищене житло. Додаткове фінансування 1” .

Станом на сьогодні в межах програми видано майже 4700 житлових сертифікатів, що дозволило забезпечити новими домівками понад 10 тисяч українців. З них 1900 житлових сертифікатів профінансовано у 2025 році.

“Житловий сектор залишається одним із найбільш постраждалих від російської агресії. За останні чотири роки уряд України отримав понад 185 тисяч заявок щодо пошкодженого житла. Додаткове фінансування у розмірі 30 млн євро дасть змогу профінансувати ще близько 800 житлових сертифікатів”, – зауважила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

Читайте також: «єВідновлення»: українці вже отримали майже ₴57 мільярдів компенсацій за житло

Сьогодні кредитний портфель проєктів Банку розвитку Ради Європи в Україні налічує п’ять проєктів на загальну суму 550 млн євро. Із середини 2023 року Україна залучила майже 460 млн євро фінансування від Банку.

Як повідомлялось, проєкт “HOME” передбачає, що постраждалі громадяни (зокрема, учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих ветеранів та багатодітні сім’ї) отримують компенсацію за втрачене через бойові дії та теракти РФ житло у вигляді сертифікатів на його придбання. У 2024 році Україна вже отримала від БРРЄ 100 млн євро на такі цілі. Згодом 70 млн євро – у вересні 2025 року.

Фото: Pixabay 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Калашник обговорив з японською делегацією будівництво укриттів на Київщині

Published

on


Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник провів робочу зустріч із представниками японської делегації — компанії Metal Products Inc., офісу JICA в Україні та Японії пі час якої сторони обговорили будівництво укриттів на Київщині.

Про це Калашник повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Японія вже кілька років поспіль демонструє послідовну та глибоку підтримку України, і для Київщини співпраця з японськими інституціями є стратегічно важливою. Ми вдячні всім нашим партнерам за увагу до регіону, за конкретні рішення та за те, що вони продовжують нарощувати присутність саме в напрямі безпеки населення», – зазначив Калашник.

Микола Калашник

За його словами, японська сторона хотіла глибше зрозуміти механізми, які Київщина застосовує під час будівництва укриттів: від вибору типу споруд і процедур закупівель до розподілу бюджетів та визначення першочергових об’єктів.

«Ми презентували партнерам розгорнуту інформацію щодо того, як працює система та які рішення дозволяють нам нарощувати фонд обʼєктів цивільного захисту в умовах війни», – розповів голова ОВА.

Станом на сьогодні у закладах освіти Київщини облаштовано 1297 укриттів, але потреба залишається значною: 36 укриттів необхідно для дитсадків і ще 43 — для шкіл. Частина з них уже має проєктно-кошторисну документацію, частина перебуває на етапі будівництва або капітальних ремонтів.

Протягом цього року завершили будівництво п’яти об’єктів цивільного захисту, оновили 21 укриття та проводять роботи ще на десятках локацій. Пріоритетом залишається саме сфера освіти, адже від наявності укриття залежить можливість дітей повернутися до очного навчання.

«Окремо розповів японським партнерам про модульне укриття в Бородянці — швидке, повністю автономне та максимально ефективне рішення, яке ми вже реалізували. Це приклад того, як сучасні технології можуть максимально оперативно забезпечити безпеку людей у громадах, де звичайне будівництво триває довше або є технічно складним», – підкреслив Калашник.

Японська делегація
Японська делегація

Він запросив японську сторону долучитися до реалізації конкретних проєктів саме там — де укриття потрібне негайно і де його поява фактично відновить роботу шкіл і садочків. Японські партнери висловили зацікавленість у реалізації пілотного проєкту укриття на 150 людей. Вони вже мають розроблені моделі місткістю 150, 250 і 500 осіб, і саме формат на 150 людей може стати першим швидким рішенням для однієї з громад.

Калашник також запропонував разом виїхати в один з населених пунктів, що найбільше потребує такого укриття, провести огляд ділянки та почати практичну роботу якнайшвидше. Японська сторона підтвердила зацікавленість у реалізації проєкту в Київській області й наголосила, що хоче долучитися саме до безпекової інфраструктури.

Читайте також: Японія передасть МВС обладнання для розмінування і медпотреб на $27 мільйонів – меморандум

Окремо голова ОВА подякував голові українського офісу JICA Осаму Хатторі, представникам токійського та київського офісів JICA, директору Metal Products Inc. Сусуму Ватанабе, раднику компанії Хіроюкі Івамацу за інтерес до співпраці та готовність реалізовувати проєкти на території Київщини. Це команди, які не просто знайомляться з концепцією, а готові заходити в практичну роботу якнайшвидше.

«Продовжуємо роботу. Безпека людей — абсолютний пріоритет. Разом із міжнародними партнерами ми зможемо забезпечити громади сучасними укриттями та створити умови, у яких діти зможуть повернутися до повноцінного навчання. Це — основа стійкості регіону, і ми рухаємося вперед щодня», – наголосив Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, Київська область отримає 260 сучасних автобусів із повним комплектом додаткових запасних частин від французьких партнерів із регіону Іль-де-Франс.

Фото: Фейсбук/Микола Калашник



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.