Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Росія має компенсувати всі збитки, але дієвого міжнародного механізму поки немає
У світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією російської федерації проти України» заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
За її словами, нинішні виплати постраждалим громадянам з боку України є добровільною державною допомогою, а не репараціями у міжнародно-правовому розумінні.
«Те, що робить сьогодні Україна, те, що робить влада для підтримки хоч якоїсь компенсації фізичним особам, це є добровільна допомога держави. Це не є компенсації у розумінні репарацій чи компенсації від держави-агресора», – сказала Мудра.
У майбутньому всі ці витрати будуть виставлені Росії як рахунок до компенсації, однак наразі у світі немає дієвого міжнародного судового органу, який може винести рішення про виплату компенсацій за воєнні збитки.
«Навіть Європейський суд з прав людини міг лише зобов’язати до символічної компенсації, але механізмів примусового виконання його рішень не існувало. Тому й постала необхідність створювати новий міжнародний компенсаційний механізм, правову основу для якого у листопаді 2022 року заклала Резолюція Генасамблеї ООН, підтримана 94 країнами», – додала Мудра.
Вона нагадала, що прямі збитки України, за оцінками Світового банку та Єврокомісії, перевищують 195 млрд дол., а з урахуванням втрат людей, громад та бізнесу і витрат на відновлення втрат – понад 650 млрд дол.
Окремо Мудра наголосила на важливості Реєстру збитків для України (РДФУ), який є ключовим елементом майбутньої компенсаційної системи. Наразі триває імплементація компенсаційної комісії, яка розглядатиме подані заяви, підсумувала заступниця керівника Офісу Президента.
Як повідомлялось, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України станом на 16 березня 2026 року становить понад 6,4 трлн грн.
Фото: ОП
Відбудова
Кулеба розповів про будівництво нових водогонів на Дніпропетровщині
Після завершення будівництва нових систем водопостачання та водовідведення для двох громад Дніпропетровщини стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 тис. мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, питання водозабезпечення для регіону залишається критично важливим після підриву Каховської ГЕС, що призвело до дефіциту питної води та значного навантаження на зношену інфраструктуру.
«Триває будівництво нових водогонів та систем водовідведення для двох громад Дніпропетровщини. Після завершення робіт стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 000 людей», – зазначив Кулеба.
Наразі реалізується комплексний проєкт будівництва нових магістральних водогонів, насосно-фільтрувальних станцій та мереж водовідведення.
У межах проєкту в одній із громад, де проживає близько 18 тис. людей у 35 населених пунктах, роботи виконані на 75%. Там зводять насосно-фільтрувальну станцію потужністю 1 500 кубічних метрів на добу та прокладають мережі водопостачання і каналізації. Завершення робіт очікується у липні 2026 року.
У другій громаді, де мешкають близько 11 тис. людей у 14 населених пунктах, рівень виконання робіт становить 60%. Перший запуск води планується у вересні.
Загалом у межах обох проєктів передбачено прокласти понад 10 км водогонів і більш як 7 км каналізаційних мереж. Роботи виконує Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Як повідомлялось, асоціація професіоналів довкілля PAEW закликає уряд та Раду національної безпеки і оборони України та комісії з надзвичайних ситуацій терміново перейти до реальних дій у сфері водної безпеки держави.
Відбудова
Міністри фінансів України та Польщі обговорили підготовку Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську
Міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч із міністром фінансів та економіки Республіки Польща Анджеєм Доманським; обговорювали, зокрема, підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.
“Сторони обговорили питання фінансової підтримки України, співпраці у сфері відновлення та економічного розвитку, європейської інтеграції України, а також підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Польщі”, – йдеться у повідомленні.
Марченко подякував польській стороні за всебічну підтримку України від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними Кільського інституту дослідження світової економіки, станом на квітень 2026 року загальна допомога Польщі Україні становить близько 5,9 млрд євро, або 1% ВВП країни.

Також наголошувалося на важливості продовження фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

Сторони обговорили деталі підготовки Конференції з питань відновлення України, який Польща прийматиме у Гданську 25-26 червня.
“Польща залишається одним із ключових партнерів України з початку повномасштабного російського вторгнення. Ми високо цінуємо рішення Польщі провести Ukraine Recovery Conference 2026, а також засідання Керівного комітету Української платформи донорів…” – зазначив Марченко.
Окремо було порушено питання співпраці з польським банком розвитку (Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) та експортно-кредитним агентством KUKE щодо підтримки проєктів відновлення України, розвитку муніципальної інфраструктури, енергетики, транспорту та приватного сектору.
Доманський підтвердив готовність польської сторони й надалі підтримувати фінансову стійкість України, процес відновлення та європейську інтеграцію держави.
Як повідомлялось, Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним із ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови України.
Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, ще третина – міжнародні.
Фото: mof.gov.ua
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Політика1 тиждень agoУ Єрмака кинули яйцем після суду – момент потрапив на відео
