Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Є домовленість щодо ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», яка передбачає розроблення Стратегії розвитку області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.
Як передає Укрінформ, про це повідомив на брифінгу начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін за результатами закордонного відрядження до Франції та Швеції.
«Ще одна важлива зустріч у Стокгольмі – з представниками Sida та програми Polaris. Досягнуто домовленостей щодо реалізації ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», – розповів Прокудін.
За його словами, ініціатива передбачає розроблення Стратегії розвитку Херсонської області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.
Також, як наголосив начальник ОВА, домовилися про залучення додаткового фінансування від Sida через Програму розвитку ООН – 5 мільйонів доларів США на розвиток когенерації. Проєкт спрямований на підвищення енергетичної стійкості Херсонщини та забезпечення стабільної роботи об’єктів критичної інфраструктури.
Прокудін також розповів, що у Стокгольмі він зустрівся з командою Шведського агентства цивільної оборони та стійкості. Є попередні домовленості про підписання меморандуму, який передбачатиме поширення успішного досвіду Херсонщини на загальнонаціональний рівень, залучення матеріально-технічної допомоги для ДСНС, посилення спроможності рятувальників реагувати на надзвичайні ситуації та розвиток співпраці у сфері цивільного захисту.
Також начальник ОВА розповів, що зустрівся з керівництвом оборонної компанії Defencor Group. Обговорили перспективи співпраці у сфері протидії дронам, захисту критичної інфраструктури та залучення сучасних безпекових технологій для потреб Херсонщини, є попередні домовленості щодо посилення захисту Херсонщини.
Окремо начальник ОВА відвідав компанію DeLaval та фермерське господарство Hamra Gård. Він розповів, що ознайомився зі шведським досвідом організації сільськогосподарського виробництва, використання сучасних технологій у тваринництві, автоматизації процесів і забезпечення сталого розвитку фермерських господарств. Під час зустрічі з представниками компанії, аграрного сектора та державних установ Швеції обговорили перспективи співпраці між фермерськими господарствами Херсонщини та Швеції. Йшлося про обмін практичним досвідом, упровадження інноваційних технологій і залучення експертної підтримки для відновлення та розвитку аграрного потенціалу області.
Як повідомляв Укрінформ, Прокудін виступив на тематичних дебатах Палати регіонів щодо розбудови демократичної стійкості в умовах криз у Страсбурзі під час 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Фото: Херсонська ОВА
Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.
Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас у виступі на Першій щорічній житловій конференції України (AHC 2026), повідомляє кореспондент Укрінформу.
Представник ЄС зазначив, що відновлення та інвестиції Європейського Союзу в житловий сектор України є одним із ключових стовпів підтримки, яку надає ця інституція, адже йдеться про людей.
«Станом на сьогодні ми вже інвестували близько 1 млрд євро в житловий сектор, і ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки, щоб ця підтримка надійшла без затримок», – поінформував Навіцкас.
Він наголосив на необхідності працювати пліч-о-пліч, щоб житлова політика України була інклюзивною. Дипломат зазначив, що якщо все буде зроблено правильно, якщо будуть проведені необхідні реформи і якщо допомога Європейського Союзу та держав-членів буде адресною – разом зі Світовим банком і колегами з міжнародних фінансових інституцій, – вдасться закласти фундамент для того, щоб ветерани та внутрішньо переміщені особи мали доступ до соціального житла, а люди мали можливість повертатися в успішне майбутнє України.
Заступник посла відзначив один конкретний проєкт, який ЄС реалізує спільно з Європейським інвестиційним банком: це проєкт соціального житла на 100 млн євро, який складається з гранту в розмірі 50 млн євро та кредиту в 50 млн євро від ЄІБ, що передбачає адресну підтримку внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що таке соціальне житло вже зводиться по всій країні.
Дипломат також звернувся до народних депутатів, закликавши їх ухвалити закон про соціальне житло на початку наступного року.
«Це також частина плану Ukraine Facility під яку передбачено додаткову допомогу від Євросоюзу. А головна мета цього закону – гарантувати, що житло, збудоване за публічні кошти, надалі залишатиметься на службі суспільства», – нагадав він.
«Ви протистоїте жорстокій агресивній війні Росії, але водночас впроваджуєте всі необхідні реформи, зокрема в законодавчій сфері, аби вжити всіх кроків для забезпечення доступного житла. І для нас як Європейського Союзу все абсолютно очевидно. Європейський Союз та його держави-члени є партнером номер один, найбільшим надавачем допомоги Україні. Починаючи з 2022 року, ми вже надали понад 130 млрд євро», – заявив Навіцкас.
Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026) проходить 3-5 листопада в Києві. Її організаторами виступають Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) та уряду Австрії. Конференція об’єднала представників органів державної влади і місцевого самоврядування, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення практичних інструментів житлового відновлення України. Обговорюються питання житлової політики, фінансування та інвестицій, розвитку орендного житла, державно-приватного партнерства, зеленого та стійкого житла, цифровізації й посилення спроможності громад.
Як повідомляв Укрінформ, Україні потрібна підтримка ЄС для розвитку децентралізованої генерації.
У Парижі відбулася конференція високого рівня, присвячена відновленню Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений внаслідок російської атаки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.
Зазначається, що учасниками заходу стали 34 країни та міжнародні організації. Українську делегацію очолив заступник міністра енергетики Анатолій Куцевол.
“Під час заходу до коаліції донорів долучилися нові учасники. Загалом 14 країн та міжнародних організацій зобов’язалися внести 303 млн євро до Міжнародного рахунку співробітництва з питань Чорнобильської АЕС (ICCA), яким керує ЄБРР, для відновлювальних робіт на конфайнменті”, – йдеться у повідомленні.
Серед донорів – Європейський Союз, Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Норвегія, Польща, Швейцарія, Литва, Австрія, Канада, Греція, Італія, Молдова та Нідерланди. Частина партнерів уже оголосила суми зобов’язань, частина – планує оголосити про свої внески у найближчі місяці.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль під час онлайн-виступу подякував Франції за проведення в Парижі Конференції донорів високого рівня, присвяченої відновленню Нового безпечного конфайменту Чорнобильської АЕС. Він нагадав, що у лютому 2025 року конфайнмент був пошкоджений російським дроном.
“Для відновлення об’єкта необхідно близько 500 млн євро. Тимчасовий ремонт уже триває. Плануємо завершити всі інженерні роботи та повністю відновити функціональність конфайнменту до 2030 року”, – наголосив Шмигаль.
Міністр зауважив, що Україна вдячна кожній країні, яка вже зробила внесок у відновлення. Він закликав партнерів приєднатися до відновлення конфайнменту.
“Водночас остаточний рахунок за удар по Чорнобильській станції має оплатити Росія. Тому ми будемо працювати з партнерами, щоб відшкодувати витрати на відновлення з російських активів”, – зазначив Шмигаль.
Як повідомлялося, 9 листопада Франція оголосила, що надасть ще 30 млн євро на ремонт захисної арки Чорнобильської АЕС, яку пошкодив російський дрон. За підсумками донорської конференції в Парижі для повного відновлення споруди залишається залучити щонайменше 222 млн євро.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Відбудова5 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКалашник у Туреччині представив можливості для участі місцевого бізнесу у відновленні інфраструктури України
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одесу 2 листопада: п’ятеро поранених і руйнування
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс