Connect with us

Відбудова

П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України

Published

on



Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.

Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.

ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО

– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?

Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей

– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.

Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .

За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей. 

Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.

У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК

Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.

Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.

ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ

– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?

– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.

Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.

Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.

Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.

Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.

УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ

– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?

Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України

– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.

Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.

Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.

Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.

Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.

– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?

Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше

– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.

Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.

Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро. 

Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.

Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.

Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.

Юрій Чорний, Київ

Фото: Євген Котенко



Джерело

Відбудова

Киянам виплатили майже ₴690 мільйонів компенсацій за пошкоджене та знищене житло

Published

on



Постраждалим жителям Києва виплатили майже 690 млн грн компенсацій за житло, пошкоджене або знищене внаслідок російських атак.

Про це повідомили у Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.

“Станом на 16.12.2025 мешканцями міста Києва подано до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, 10 730 заяв щодо пошкоджених об’єктів нерухомого майна та 726 заяв щодо знищених об’єктів. За результатами розгляду заяв здійснено виплату компенсацій: за пошкоджене майно – 512 964 826,99 грн; за знищене майно – 176 307 196,82 грн”, – йдеться у відповіді.

Читайте також: Програма компенсацій за житло “єВідновлення” протягом року суттєво розширена – Кулеба

Зазначається, що компенсації надають у межах державної програми «єВідновлення». Розгляд заяв здійснюють спеціальні комісії, утворені розпорядженнями Київської міської військової адміністрації.

За даними КМДА, внаслідок повітряних атак у Києві пошкоджено або знищено 2 647 багатоквартирних житлових будинків та близько 643 приватних будівель різного призначення.

Як повідомлялося, в Україні удосконалили механізм подання заяв на компенсацію за програмою «єВідновлення»: нову заяву у випадку повторного влучання у будинок можна подати через «Дію».

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Відновлення Держпрому після російських ударів ускладнюють протоколи ЮНЕСКО

Published

on



“Дуже велика така стара бюрократична машина ЮНЕСКО. По-перше, чим це ускладнюється: тим, що у них такий випадок взагалі вперше в історії. Не було ось таких руйнувань об’єктів ЮНЕСКО, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО, під тим чи іншим протоколом, напрямком, не будемо вдаватися в деталі, внаслідок війни чи військової агресії, де є конкретна країна, винна в цьому. Вони зараз думають, яким чином це все організувати”, – розповів Синєгубов.

За його словами, для всіх робіт на пам’ятці є суворі вимоги, аби в процесі відновлення вона не втратила автентичності, а відтак – статусу.

“Якби питання було в будівництві, ми б його (Держпром – ред.) вже відновили давно. Питання в тому, що там є певні процедури, узгодження з ЮНЕСКО, в тому числі: хто буде ремонтувати, яким чином ремонтувати, на якому обладнанні навіть це буде відбуватися. Для того, щоб повторити ту марку бетону, яка використовувалася у 1928 році, та арматуру, яка виливалася в 1928 році – ми не можемо це все робити із сучасних будівельних матеріалів, інакше втратимо статус. Тому ми в цьому напрямку працюємо, і я думаю, що ми його реалізуємо”, – зазначив начальник ОВА.

Першочергово у будівлі хочуть замінити вибиті вікна.

“Ми не стоїмо на місці. Ми зараз домовилися з Мінкультом, по-перше, з приводу заміни вікон. Їх у нас вибито понад 400. Частину ми вставили самостійно (за кошти обласного бюджету – ред.), частину ще будемо ремонтувати. Вікна складні, відповідно – дороговартісні. Бо там ми маємо відповідати тим вимогам історичності тощо”, – пояснив посадовець.

Читайте також: Україна потребує близько ₴8 мільярдів на оновлення реабілітаційних госпіталів – Шмигаль

За його словами, є попередня домовленість про фінансування заміни решти пошкоджених вікон із Мінкультом.

“Це приблизно 70-80 млн грн буде. Ми дуже розраховуємо на ці кошти”, – додав начальник ОВА.

Як повідомлялося, внаслідок російського авіаудару 28 жовтня 2024 року в Держпромі були зруйновані стіна та поверх одного з під’їздів, пошкоджені близько 700 вікон. Удар по центру міста 8 листопада спричинив додаткові руйнування.

28 лютого 2025 року фахівці ЮНЕСКО розпочали моніторинг пошкоджень будівлі.

У вересні 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром до переліку обʼєктів для посиленого захисту.

Держпром (Будинок державної промисловості) – пам’ятка національного значення у стилі конструктивізм, розташована в центрі Харкова, на майдані Свободи. Будівлю, що складається з групи різновисоких “башт” (найвищі – 13 поверхів), сполучених переходами, звели у 1925-1928 рр.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На Вінниччині з початку вторгнення через обстріли РФ пошкоджені понад 450 будинків

Published

on



Станом на початок грудня на Вінниччині через російські обстріли з початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 454 житлові об’єкти.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна.

«Вінниччина – це умовний тил, бо “прилітає” і є руйнування. Гинуть люди, хоча й немає бойових дій. Можу сказати, що, загалом, за час повномасштабного вторгнення ми маємо численні руйнування інфраструктури. Постраждали 454 житлові об’єкти», – повідомила Заболотна.

За її словами, із зазначеної кількості пошкоджених житлових об’єктів 115 – це багатоквартирні будинки, 335 – приватні.

Також обстріли РФ в області пошкодили чотири гуртожитки, чотири заклади культури, а також 28 освітніх об’єктів, два – фізичної культури і спорту та 12 медичних закладів.

Читайте також: У двох районах Чернігівщині внаслідок російської атаки пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури

Окрім того, постраждали 15 промислових об’єктів, у тому числі релоковане підприємство.

Як повідомлялося, під час масованого обстрілу уночі та вранці 23 грудня на Вінниччині зафіксували пошкодження 14 будинків.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.