Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
До Реєстру пошкодженого та знищеного майна упродовж останньої доби надійшло понад 2 500 звернень
У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна зафіксовано вже понад 340 тис. повідомлень, з яких більше 298 тис. стосуються житлових будинків, з них 2,5 тис. надійшли за останню добу.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Чергова російська атака вкотре призвела до нових руйнувань житла українців. Лише за останню неповну добу після чергових російських ударів українці подали через застосунок та портал Дія понад 2,5 тисячі інформаційних повідомлень про пошкоджене або знищене майно. Зокрема, від мешканців Києва надійшло понад 400 повідомлень, від мешканців Дніпра — понад 100», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зафіксовано понад 340 тисяч пошкоджених і знищених об’єктів. Понад 298 тисяч із них — це житлові будинки Решта — інженерні споруди, заклади соціальної сфери, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури та інша нежитлова нерухомість.
Найбільше від російської агресії постраждали Донецька, Харківська, Київська, Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області.
У Мінрозвитку зауважують: на місцевому рівні важливо не лише фіксувати нові руйнування, а й максимально прискорювати прийняття рішень для надання допомоги людям через програму «єВідновлення».
Окремої уваги потребують випадки, коли постраждале житло не приватизоване або право власності на нього не внесене до Державного реєстру речових прав. Місцевим органам влади необхідно посилити роботу з ЦНАПами, державними реєстраторами тощо для прискорення оформлення прав власності, внесення відомостей до державних реєстрів та отримання необхідних документів громадянами. Це дозволить людям швидше скористатися програмами компенсації за пошкоджене або знищене житло.
Окремий напрям роботи стосується мешканців неприватизованого житла, які також втрачають домівки через російські обстріли та потребують дієвих механізмів підтримки. Для вирішення цієї проблеми уряд раніше підтримав пропозицію Мінрозвитку щодо внесення змін до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Йдеться про уточнення переліку житла, яке не підлягає приватизації. Необхідно удосконалити документ, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли житло стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.
Як повідомлялося, упродовж 24-25 травня 2026 року мешканці Києва та Київської області подали понад тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок російських атак житло.
Відбудова
Литва виділить €4 мільйони на проєкти з сонячної енергетики у школах, лікарнях та інших держустановах України
Литва виділить додаткові 4 мільйони євро на підтримку встановлення сонячних енергетичних систем та систем накопичення енергії в українських державних установах, наприклад школах та лікарнях.
Про це повідомило Міністерство енергетики Литви, передає Укрінформ із посиланням на LRT.
Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що на цьому етапі програми планується реалізувати 50 проєктів.
«Підтримка Литви сприяє не лише негайним зусиллям з відновлення, а й побудові більш безпечного енергетичного майбутнього для України. Я радий, що проєкт продовжується і що цього року виділяється ще 4 млн євро із запланованого пакета підтримки», — сказав він.
Зазначається, що Європейський Союз надасть ще 3 млн євро на такі ініціативи.
Торік, під час першої фази програми, Литва виділила на неї 5 млн євро.
Вайчюнас зазначив, що Литва посилила енергетичну допомогу, щоб підтримати Україну в складний зимовий період 2025–2026 р.р.
Цього року вже виділено понад 6,3 млн євро, тоді як за весь минулий рік – трохи більше 10 млн євро.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Вільнюсі анонсувала запуск ініціативи підтримки оборонних інновацій Brave Lithuani за участю України та Литви.
Окрім цього, українська і литовська сторони домовилися про довгострокове бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу в Україну через термінал у Клайпеді.
Фото: pixabay.com
Відбудова
У Києві після російських атак відновили вже 30 найпошкодженіших будинків
У Києві від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 3578 будинків, із 71 найбільш пошкодженого будинку місто вже відновило 30.
Як передає Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко в Телеграмі.
«Місто відновлює будинки, які зазнали ушкоджень унаслідок ворожих атак. Загалом від початку повномасштабного вторгнення у столиці пошкодження різного ступеня отримали 3578 будинків. 71 з них були найбільш пошкоджені. 30 таких будинків місто вже відновило», – йдеться в дописі.
Кличко зазначив, що з 2022 року на відновлення житла з бюджету столиці спрямували 2 млрд 333 млн грн.
«Мешканців пошкоджених або зруйнованих будинків Київ забезпечує тимчасовим житлом. На сьогодні в місті 47 таких квартир для проживання, з них у 22 вже живуть люди, 25 готові до заселення», – підкреслив міський голова.
Кличко зауважив, що всі постраждалі від обстрілів мешканці отримують із 2022 року по 10 000 грн допомоги від міста. За його словами, люди ж, чиє житло дуже пошкоджене, з 2025-го отримують 40 000 грн разової допомоги, а потім — 20 000 грн щомісяця, аби винайняти житло там, де їм зручно.
Кличко додав, що більшість киян обирають допомогу грошима, щоб орендувати помешкання.
«Після останньої масованої ракетно-дронової атаки на Київ, яка була 24 травня, за допомогою звернулися 489 потерпілих мешканців. Унаслідок цього обстрілу пошкоджені 552 об’єкти, з них 488 багатоквартирних та 41 приватний житловий будинок. З них значно пошкоджені 4 багатоповерхівки», – написав міський голова.
Як повідомлялося, влада Києва передбачила одноразову матеріальну допомогу 40 тис. грн на домогосподарство для мешканців, чиє житло постраждало через аварії на інженерних мережах унаслідок російських обстрілів.
Фото архівне
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство6 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна7 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Одеса1 тиждень agoОдесу готують до кругової оборони: роботи завершуються
