Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Міністерство закордонних справ Фінляндії виділяє 37,3 млн євро на підтримку відбудови України в межах програми «Стратегічні інвестиції та підтримка України» (SISU).
Про це повідомляється в заяві закордонного відомства Фінляндії, передає Укрінформ.
Зазначається, що гроші будуть виділені в рамках спільної ініціативи Міністерства та фінської державної фінансової компанії Finnvera – SISU (Strategic Investment and Support for Ukraine).
Кошти в повному обсязі будуть надані через Інвестиційну рамкову програму для України (UIF) Європейського Союзу та передані в управління Міністерству закордонних справ.
Зазначається, що у жовтні 2026 року компанія Finnvera та Єврокомісія підписали гарантійну угоду в межах програми SISU на суму 240 млн євро. Це дозволить фінансувати інвестиції, спрямовані на зміцнення критичної інфраструктури України, а також розширить можливості для фінських компаній долучитися до відбудови країни.
За даними фінського МЗС, програма SISU допомагає українським підприємствам розвиватися у сферах оборони, безпеки та технологій подвійного призначення, виходити на міжнародні ринки та отримувати доступ до фінансування, а також сприяє управлінню ризиками й підготовці до залучення інвестицій.
Водночас програма підтримує цілі Фінляндії та ЄС щодо зміцнення фінансової стійкості України, її інноваційного потенціалу та довгострокової відбудови. Програма сприяє зростанню приватних інвестицій у розбудову України.
«Мета SISU – залучити нові інвестиції в Україну. Програма поєднує досвід фінського бізнесу, потреби України у відбудові та можливості фінансування з боку ЄС. У такий спосіб ми налагоджуємо співпрацю між підприємствами в секторах, які є життєво важливими для України. Фінляндія твердо налаштована підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, причому бізнес відіграє ключову роль у відбудові та економічному зростанні країни», – зазначила міністр закордонних справ Еліна Валтонен.
За словами міністра зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо, Міністерство закордонних справ і Finnvera створили нові можливості фінансування для фінських компаній, які прагнуть вийти на український ринок.
Як повідомляв Укрінформ, Естонія надасть додаткові 6,5 млн євро, щоб допомогти Україні підготуватися до зими.
Фото: ОП
Євросоюз оголосив про запуск чотирьох нових інвестиційних програм для України загальним обсягом 376 млн євро.
Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах виставки ReBuild Ukraine, що проходить в четвер у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми оголошуємо про чотири програми, які отримають підтримку в обсязі 376 млн євро в межах Ukraine Investment Framework», – повідомила Кос.
Зокрема, Данська стратегічна інвестиційна програма підтримуватиме промислові партнерства, передусім інвестиції у технології подвійного призначення та відновлювану енергетику. Програма словацького банку Eximbanka SR спрямована на зміцнення української промислової бази подвійного призначення, зокрема через інвестиції в кібербезпеку та засоби розмінування. Крім того, додаткове фінансування отримає програма Європейського банку реконструкції та розвитку 5R завдяки внеску Норвегії. Це дасть змогу залучити інвестиції у системи накопичення енергії та відновлювану енергетику. Ще одна програма – Міжнародної фінансової корпорації (IFC High Equity) – матиме збільшене гарантійне покриття ЄС та додатковий внесок Великої Британії.
Кос наголосила, що участь Норвегії та Великої Британії свідчить про перетворення Ukraine Investment Framework на загальноєвропейську платформу, яка об’єднує уряди, фінансові установи та міжнародних партнерів для підтримки економічного майбутнього України. За її словами, ЄС бере на себе частину інвестиційних ризиків, що дає змогу банкам, співінвесторам і компаніям фінансувати проєкти, які інакше могли б виявитися надто ризикованими.
«У листопаді очікується перерахування майже 8 млрд євро в межах Ukraine Facility. Ще 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги планується надати цього місяця через кредитну програму підтримки України. Ці кошти необхідні для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення функціонування держави», – повідомила Кос.
За її словами, минулого тижня Єврокомісія представила щорічний звіт про стан розширення Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Україна четвертий рік поспіль демонструє «відчутний прогрес».
«Нині пріоритетними напрямами реформ є верховенство права, демократичні інституції, реформа державного управління та план дій щодо національних меншин. Якщо реформи триватимуть, наступного року Україна зможе розпочати закриття переговорних розділів», – наголосила єврокомісарка.
Кос підкреслила, що Єврокомісія посилила координацію з українською владою щодо ключових реформ. Вона повідомила, що у неділю в Брюсселі відбудеться зустріч із українським прем’єром Сергієм Корецьким і спікером парламенту Русланом Стефанчуком, під час якої сторони планують визначити подальші кроки та реформи, необхідні для досягнення проміжних критеріїв у сфері верховенства права в першій половині 2027 року.
«Ця робота має велике значення і для європейського бізнесу. Вона закладає основи майбутньої економіки України – сучасної, конкурентоспроможної та стійкої, яка поступово, але впевнено інтегрується до єдиного ринку ЄС», – констатувала вона.
Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив на взаємозв’язку відбудови, економічної трансформації та вступу України до ЄС. За його словами, метою України є створення конкурентоспроможної та стійкої економіки, повністю інтегрованої до єдиного ринку Євросоюзу.
Ченцов зазначив, що Україна вже відкрила чотири переговорні кластери, зокрема ті, що охоплюють внутрішній ринок та інклюзивне зростання. Водночас триває робота над відкриттям двох кластерів, що залишилися.
Він підкреслив, що наближення до членства в ЄС означає не лише виконання політичних критеріїв, а й формування передбачуваного середовища для інвесторів. Гармонізація законодавства з нормами ЄС, верховенство права, чесна конкуренція, прозорість і сильні інституції є важливими як для вступу до Союзу, так і для залучення бізнесу.
За словами Ченцова, Україна має промисловий та аграрний потенціал, інженерні компетенції, цифрові інновації, критичні ресурси й досвід у сфері стійкості та оборонних технологій. Поєднання цих можливостей з європейським капіталом і технологіями може зміцнити виробничі ланцюги та створити нові можливості для бізнесу.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходить у Варшаві 12-13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Є домовленість щодо ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», яка передбачає розроблення Стратегії розвитку області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.
Як передає Укрінформ, про це повідомив на брифінгу начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін за результатами закордонного відрядження до Франції та Швеції.
«Ще одна важлива зустріч у Стокгольмі – з представниками Sida та програми Polaris. Досягнуто домовленостей щодо реалізації ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», – розповів Прокудін.
За його словами, ініціатива передбачає розроблення Стратегії розвитку Херсонської області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.
Також, як наголосив начальник ОВА, домовилися про залучення додаткового фінансування від Sida через Програму розвитку ООН – 5 мільйонів доларів США на розвиток когенерації. Проєкт спрямований на підвищення енергетичної стійкості Херсонщини та забезпечення стабільної роботи об’єктів критичної інфраструктури.
Прокудін також розповів, що у Стокгольмі він зустрівся з командою Шведського агентства цивільної оборони та стійкості. Є попередні домовленості про підписання меморандуму, який передбачатиме поширення успішного досвіду Херсонщини на загальнонаціональний рівень, залучення матеріально-технічної допомоги для ДСНС, посилення спроможності рятувальників реагувати на надзвичайні ситуації та розвиток співпраці у сфері цивільного захисту.
Також начальник ОВА розповів, що зустрівся з керівництвом оборонної компанії Defencor Group. Обговорили перспективи співпраці у сфері протидії дронам, захисту критичної інфраструктури та залучення сучасних безпекових технологій для потреб Херсонщини, є попередні домовленості щодо посилення захисту Херсонщини.
Окремо начальник ОВА відвідав компанію DeLaval та фермерське господарство Hamra Gård. Він розповів, що ознайомився зі шведським досвідом організації сільськогосподарського виробництва, використання сучасних технологій у тваринництві, автоматизації процесів і забезпечення сталого розвитку фермерських господарств. Під час зустрічі з представниками компанії, аграрного сектора та державних установ Швеції обговорили перспективи співпраці між фермерськими господарствами Херсонщини та Швеції. Йшлося про обмін практичним досвідом, упровадження інноваційних технологій і залучення експертної підтримки для відновлення та розвитку аграрного потенціалу області.
Як повідомляв Укрінформ, Прокудін виступив на тематичних дебатах Палати регіонів щодо розбудови демократичної стійкості в умовах криз у Страсбурзі під час 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Фото: Херсонська ОВА
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відновлюють пошкоджений обстрілом будинок на Прохоровській: роботи планують завершити до кінця року