Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
П’ять регіонів України отримали від Швейцарії понад 48 тонн енергообладнання
Зі складів хабів екстреної допомоги Міністерства енергетики до підприємств критичної інфраструктури у Київській, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській та Харківській областях протягом останніх тижнів доставлено понад 48 тонн обладнання.
Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.
Зазначається, що це 127 одиниць обладнання (генератори, накопичувачі енергії та інше енергетичне устаткування), яке передала швейцарська компанія Tetra Laval International SA.
У міністерстві нагадали, що нещодавно до енергетичних об’єктів і закладів охорони здоров’я у Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Харківській та Київській областях доставлені потужні накопичувачі енергії від швейцарської компанії Tetra Laval International SA для безперебійної роботи критично важливої інфраструктури.
Як повідомлялося, із початку 2026 року до хабів Міністерства енергетики вже надійшло 5,7 тис. т допомоги для формування аварійного резерву обладнання на зиму.
Фото ілюстративне
Відбудова
До хабів Міненерго вже надійшло 5,7 тисячі тонн обладнання для аварійного резерву на зиму
Із початку 2026 року до хабів Міністерства енергетики вже надійшло 5,7 тис. тонн допомоги для формування аварійного резерву обладнання на зиму.
Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль під час зустрічі з українським дипломатичним корпусом, передає Укрінформ з посиланням на Міненерго.
«Формуємо аварійний резерв на зиму. У 2026 році до хабів Міненерго вже надійшло 5,7 тис. тонн допомоги. Але наше завдання — створити трикратний запас усього критичного обладнання», – зауважив Шмигаль.
Зазначається, що на зустрічі скоординували позиції щодо взаємодії з міжнародними партнерами для посилення енергетичної стійкості України напередодні зими. Зокрема, обговорили потреби енергосектору – ремонт енергетичної інфраструктури, залучення міжнародної підтримки, розвиток розподіленої генерації, забезпечення фінансування імпорту природного газу та підготовку до чергового засідання Групи G7+.
Міністр енергетики повідомив, що триває робота із залучення обладнання, яке виводиться з експлуатації за кордоном, але ще може використовуватися в Україні. Отримано понад 3,3 тис. тонн такого обладнання з ТЕЦ Литви та Німеччини, очікуються поставки з Латвії.
Шмигаль також наголосив, що непокриті потреби Фонду підтримки енергетики України перевищують 507 млн євро, а українським енергокомпаніям необхідно 600 млн євро для фінансового оздоровлення балансуючого ринку.
За його словами, Україна продовжує розвивати розподілену генерацію, локальне теплопостачання та мережу «енергетичних сот». Для реалізації цих проєктів необхідне додаткове обладнання, яке допоможе зробити громади більш енергетично стійкими.
Крім того, Шмигаль повідомив, що додаткова потреба Групи «Нафтогаз» у фінансуванні імпорту природного газу становить 400 млн євро. Триває робота із залучення міжнародної підтримки для покриття цих потреб.
Окремою темою зустрічі стала підготовка до п’ятого міністерського засідання Групи G7+ з підтримки української енергетики («Енергетичний Рамштайн»), яке відбудеться у вересні та буде присвячене посиленню міжнародної координації підтримки українського енергосектору.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив чіткі завдання для дипломатичного корпусу України: головна мета – конвертувати міжнародні рішення в реальні контракти, залучення фінансування та захист економіки.
Фото: Міненерго
Відбудова
На Харківщині комісії не встигають опрацьовувати заявки на єВідновлення
У Харківській області комісії, що розглядають заяви на отримання компенсацій за пошкоджене майно чи сертифікатів за зруйноване за програмою “єВідновлення”, не встигають опрацьовувати звернення у 30-денний строк через навантаження.
Про це на пресконференції повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, передає Укрінформ.
“Коли починали цю роботу (з програмою “єВідновлення” – ред.), була спочатку проблема щодо створення комісій. Першу хвилю заявок ми пройшли – це були деокуповані в 2022 році території. Зараз у нас найважча ситуація по Дергачівській громаді Харківського району, по Куп’янському району – сам Куп’янськ, у Чугуївському – Вовчанськ. Таких руйнувань і масштабів руйнувань, напевно, жодна з областей не має, і заявок величезна кількість. Та кількість комісій, яка створена, – а більше їх створити немає можливості в тому чи іншому органі місцевого самоврядування, – не може фізично обробити кілька тисяч заявок”, – заявив Синєгубов.
За його словами, процес подання заяв не припиняється.
“Люди подають їх постійно. Наприклад, звертаються щодо зруйнованого будинку. Комісія обстежила, а там немає 80% руйнувань – там 75% або 60%. І людина вже за тиждень подає нову заявку, розуміючи, що, можливо, або переглянуть, або внаслідок бойових дій ще там будуть пошкодження. Цей процес триває постійно”, – пояснив Синєгубов.
Він зауважив, що розгляд заяв складний, оскільки комісії здебільшого не мають фізичного доступу до будинків.
“Він іде або по знімках Національного космічного агентства, де знімки фактично шестимісячної давнини, і вони не можуть правильно, день у день, показати ці всі руйнування. Це все час. Або відповідно до постанови була запропонована процедура із залученням військових. Це все дуже складно. Тому що ми звертаємося до військових, вони кажуть: ми не знаємо про цю постанову, не маємо це все робити і все інше, що у нас інша функція. У нас є кілька відповідей від Генштабу, що це не їхня роль у принципі, і, можливо, частково вони праві. Однак міністерство визначило таку процедуру, іншої немає, тому органи місцевого самоврядування і представники влади на місцях домовляються з військовими, надають якісь дрони, засоби і все інше, тому що вони теж втрачаються під час обстеженння”, – розповів Синєгубов.
Є проблеми з процедурою та методикою визначення ступеню руйнувань, наголосив посадовець. Заявники дістають відмови, хоч їхнє житло зруйноване.
“Велика кількість людей звертається з Куп’янська. Багатоквартирний житловий будинок вигорів вщент, однак конструктив залишається, і неможливо підтвердити, що будинок зруйнований, щоб люди отримали сертифікати. Звичайно, йде хвиля невдоволення – і люди абсолютно праві, тому що там проживати неможливо. Є складнощі з процедурою визначення руйнувань і самою методикою. 80% руйнувань, навіть 70 або 60% руйнувань уже не дозволяють там проживати”, – заявив начальник ОВА.
За його словами, обласна адміністрація зверталася до уряду з пропозицією змінити методику визначення ступеня руйнуванння. Крім того, область запропонувала визначити державний орган на рівні регіональних представництв, що мали б таку саму функцію щодо обстеження та розгляду заявок.
“Щоб розвантажити цей процес. Наразі за законом заявка має розглядатися протягом 30 днів. По факту – це 4-6 місяців. Ми донесли цю всю проблематику і чекаємо на реагування профільних міністерств, щоб змінити цю історію”, – додав Синєгубов.
Як повідомлялося, програма “єВідновлення” стартувала у 2023 році. Компенсації надаються в межах проєкту Світового банку “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)”.
Станом на кінець липня до уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 989 звернень з приводу затримок, відмов та інших проблем заявників на програму “єВідновлення”.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
