Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Кабінет міністрів доручив Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту прискорити роботи з відновлення Південного мосту у Києві, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетної атаки у ніч проти 27 жовтня.
На цьому у Телеграмі наголосив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.
«Є влучання у Південний міст і метрополітен. За інформацією Повітряних сил, ворог застосував до 16 балістичних ракет. Зранку вже на зв’язку з міською адміністрацією. Доручив Мінінфраструктури прискорити роботи, щоб відновити міст якомога швидше. Уряд надає необхідне сприяння у відновленні. Людям потрібен вільний рух з одного берега на інший. Інші мости працюють, але навантаження на них зросло», – йдеться в повідомленні.
Зелена лінія метро працює від «Сирця» до «Видубичів», далі до «Червоного хутора» поїзди не курсують, станції працюють як укриття. Щоб розвантажити червону лінію, запущено тимчасовий автобусний маршрут, збільшено кількість автобусів на маршрутах, які тепер їдуть через Дарницький міст. Укрзалізниця оперативно запускає додаткові рейси Kyiv City Express у години пік вже з сьогоднішнього вечора.
Корецький закликав місцеву владу стежити за навантаженням і за потреби додавати дублюючий наземний транспорт до працюючих станцій метро та до міської електрички.
«Люди мають нормально дістатися на роботу й додому, поки міст відновлюють», – підкреслив Прем’єр-міністр.
Він поінформував про те, що вночі Росія масовано атакувала Україну ракетами та ударними дронами. Основний удар припав на Київ, під атакою також були 10 областей. Одна людина загинула, щонайменше 16 постраждали.
Як повідомляв Укрінформ, війська РФ атакували Київ балістичними ракетами – пошкоджені медзаклади, школа, Південний міст, станція метро, гуртожиток університету, багатоквартирний будинок.
В Україні реалізували перший етап програми «Будуємо майбутнє: економічна реінтеграція через професійну підготовку вразливих груп населення».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Асоціація інноваційної та цифрової освіти (АІDE).
Програма «Будуємо майбутнє» є пілотним проєктом підготовки кадрів для відбудови країни. Її реалізує AIDE спільно з благодійним фондом «Разом для України» (Razom).
Головна мета ініціативи – створити дієвий механізм економічної реінтеграції українців, які через війну або інші життєві обставини опинилися у складному становищі. Ключова ідея – перетворити соціальну підтримку на економічну самостійність, а професійну підготовку – на реальний інструмент відновлення країни.
Програма орієнтована на внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та членів їхніх родин, людей з інвалідністю, пенсіонерів, молодь і жінок, які прагнуть змінити професію, повернутися до трудової діяльності або отримати нові можливості для заробітку.
Особливістю проєкту є його практична спрямованість. Навчання орієнтоване на здобуття конкретної професії, яка може забезпечити людині роботу, стабільний дохід та можливість професійного розвитку.
«Війна змінила життя мільйонів українців. Хтось був змушений залишити рідний дім, хтось втратив роботу чи власну справу, а хтось після повернення з фронту шукає можливості реалізувати себе в цивільному житті. Водночас Україна вже сьогодні гостро потребує кваліфікованих фахівців, які відбудовуватимуть зруйновані будинки, школи, лікарні та інфраструктуру. Програма «Будуємо майбутнє» поєднує вирішення цих двох важливих завдань: допомогу людям, які потребують нових економічних можливостей, та підготовку кадрів для відбудови країни», – зазначають в Асоціації.
Перший етап програми реалізували в Одесі. До нього долучилися 40 людей.
На базі Одеського професійного ліцею будівництва та архітектури учасники опанували професії муляра і штукатура, отримали як теоретичні знання, так і практичні навички, необхідні для роботи в будівельній галузі. Це дає можливість їм розпочати новий професійний шлях, забезпечити фінансову незалежність своїх родин і стати активними учасниками економіки України, створюючи додану вартість та сприяючи зростанню ВВП.
Як зауважив директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак, на сьогодні професійна освіта має бути максимально наближеною до реальних потреб людей та економіки.
«Особливо важливо створювати можливості для тих, хто через війну чи складні життєві обставини потребує нового професійного старту. Такі програми демонструють, як співпраця держави, закладів освіти, громадських організацій та благодійних партнерів може давати конкретний результат. Ми не просто навчаємо людей нових професій – ми створюємо передумови для їхньої економічної самостійності та водночас готуємо фахівців, яких потребує відбудова України», – наголосив Лончак.
Заступник голови AIDE Дмитро Бондаренко зі свого боку підкреслив, що основою будь-якої економіки є люди, які працюють, створюють товари та послуги, формують додану вартість.
«Сьогодні ми випускаємо перших 40 учасників, але наше стратегічне завдання – створити модель для всієї країни. Адже відновлення України починається не лише з будівель та інфраструктури, а насамперед із розвитку людського капіталу держави, відновлення економічних можливостей кожного українця і забезпечення вітчизняних роботодавців професійно підготовленими кадрами», – заявив він.
В Асоціації очікують, що програма «Будуємо майбутнє» стане першим етапом створення Національного кадрового резерву для відбудови України – системи професійної підготовки й залучення до економічної діяльності внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю та інших вразливих груп населення.
Подальший розвиток програми передбачає розширення географії навчання, залучення нових категорій учасників, підготовку фахівців за іншими професіями, які мають попит на українському ринку праці, а також залучення інших роботодавців, організацій і провайдерів професійного навчання до формування Національного кадрового резерву для відбудови України.
Як повідомляв Укрінформ, формування портфеля якісних проєктів відбудови є одним із ключових пріоритетів роботи Мінекономіки на наступний рік.
Фото: Асоціація інноваційної та цифрової освіти
Висока представниця Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відвідала Реєстр збитків, завданих Україні, у Гаазі.
Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Ради Європи, вона підтвердила підтримку ЄС міжнародних зусиль з притягнення Росії до відповідальності та компенсації шкоди, спричиненої її агресією.
“Висока представниця ЄС наголосила на рішучій підтримці роботи Ради Європи щодо притягнення Росії до відповідальності та відшкодування збитків, завданих її агресією”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час візиту Кая Каллас зустрілася з виконавчим директором Реєстру Маркіяном Ключковським та членами його команди. Вони обговорили поточну роботу Реєстру та його роль у міжнародному механізмі компенсації.
Реєстр, який офіційно діє в межах Ради Європи, що об’єднує 46 держав, фіксує шкоду та руйнування, спричинені загарбницькою війною Росії.
Реєстр є першим елементом комплексної системи компенсації постраждалим. Вона також передбачатиме створення міжнародної компенсаційної комісії та майбутнього компенсаційного фонду.
Фізичні особи, підприємства та Українська держава можуть подавати до Реєстру заяви про відшкодування збитків, втрат або шкоди здоров’ю за допомогою інноваційного вебпорталу та застосунку.
Наразі Реєстр отримав понад 200 тисяч заяв за більш ніж 40 різними категоріями.
ЄС рішуче підтримує роботу Ради Європи задля забезпечення відповідальності за агресію проти України.
Європейський Союз є одним із засновників Реєстру та надає фінансову підтримку його створенню, розвитку й роботі.
У грудні 2025 року ЄС і 34 держави підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Вона стане наступним етапом міжнародного механізму компенсації.
У травні 2026 року Євросоюз ратифікував конвенцію, ставши одним із перших її учасників, які зробили цей крок. Наразі документ ратифікували десять держав і ЄС.
Комісія зможе розпочати роботу після ратифікації конвенції 25 державами-підписантами за умови достатнього фінансування для початкового етапу її діяльності.
ЄС наголошує на підтримці роботи Ради Європи та міжнародних зусиль, спрямованих на забезпечення відповідальності Росії за агресію проти України й відшкодування завданої шкоди.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв.
Фото: coe.int
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події4 дні agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає