Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
В Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури, пошкоджених унаслідок російських обстрілів, ще 311 відновили частково.
Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Водночас 93 об’єкти, які були повністю відновлені, згодом зазнали повторних пошкоджень”, – йдеться у повідомленні.
За даними МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень або руйнувань зазнали 2708 об’єктів у складі 853 закладів охорони здоров’я. Із них 340 об’єктів, що належать до 127 медзакладів, повністю зруйновані.
Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксували в закладах охорони здоров’я Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Київської областей. Водночас інформація про знищення та ступінь руйнування об’єктів на тимчасово окупованих територіях є неповною через неможливість її підтвердження.
Наразі медична допомога надається на 1660 об’єктах, ще 186 працюють частково, а 238 об’єктів евакуйовано в інше місце.
Також від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила 359 автомобілів екстреної медичної допомоги, ще 249 пошкодила, а 80 захопила.
У міністерстві наголошують, що спільно з міжнародними партнерами продовжують відновлювати пошкоджені медичні заклади та забезпечувати умови для безперервного надання медичної допомоги.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 1 грудня 2025 року в Україні відбудували 700 об’єктів медичної інфраструктури, ще 323 – частково.
Фото: МОЗ
Відновлення та будівництво нового житла неможливі без урахування загальних потреб громад та без комплексного розв’язання їхніх проблем.
На цьому під час Першої щорічної житлової конференції України (АНС 2026) наголосив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач, передає кореспондент Укрінформу.
Посадовець нагадав, що в Україні чимало громад, де зафіксовано колосальні руйнування. Відновлення таких міст, селищ і сіл – один із пріоритетів повоєнної відбудови.
Однак є і громади, де руйнування порівняно незначні, але куди переїхало дуже багато внутрішньо переміщених осіб, що так само навантажує місцеву інфраструктуру і неабияк впливає на демографічну ситуацію. Зведення житла там – також одне із пріоритетних завдань.
«Водночас не можна говорити про будівництво житлової нерухомості відірвано від загальних потреб громад та без комплексного розв’язання їхніх проблем. Наше завдання – відновити повноцінну життєдіяльність людей і громад, а не просто відбудувати житло», – переконаний Деркач.
За його словами, недостатньо звести індивідуальний чи багатоквартирний будинок, потрібно подбати про його повноцінне функціонування, забезпечивши якісну роботу комунальних служб, транспорту та соціальної сфери.
«Люди повинні розуміти, що у них є можливість віддати дитину в садочок поруч із будинком та водити до школи, що є транспорт, який відвезе до лікарні або на роботу. І це – питання єдиного підходу до комплексного відновлення. Так, у нас є різні громади із абсолютно різними потребами. Але потрібні загальні підходи та принципи, які точно можна використовувати при комплексному відновленні у будь-якій громаді», – пояснив заступник міністра.
Зокрема, перед початком реалізації кожного проєкту з відновлення та спорудження нового житла належить визначити всі потреби громад. Будівництву має передувати аналіз, скільки тут уже створено робочих місць та скільки планується створити, скільки людей тут житиме, яка соціальна інфраструктура для них потрібна, що з електромережами, газом, водопостачанням, теплопостачанням тощо.
«Лише комплексний підхід забезпечить якісну відбудову й гарантуватиме повноцінну життєстійкість громади в майбутньому. Фокус тільки на будівництві окремого житлового масиву без супутньої інфраструктури проблем людей не розв’яже», – ще раз наголосив Деркач.
Як приклад вдумливого підходу він навів досвід відновлення Бородянки на Київщині, де втілюють проєкти Агентство відновлення та Київська обласна військова адміністрація.
«В Агентства відновлення – 24 житлові і соціальні проєкти. Чотири будинки здадуть цього року, два нові будинки і 14 комплексних ремонтів завершать у 2027-му. КОВА здала 35 об’єктів на 1000 квартир. А окрім житла, побудовано інженерні мережі, 5 кілометрів основної дороги, відновлюється соціальна інфраструктура: садочки, школи і так далі, відновлено транспорт. Нині працюємо над більш ефективним підходом до транспортного сполучення в Бородянській громаді, зокрема, сполучення із Києвом», – розповів посадовець.
Інший приклад – відбудова села Ягідне у Чернігівській області. Загалом там планують відновити 84 будинки, паралельно розбудувавши й модернізувавши комунальну і соціальну інфраструктуру.
А в Посад-Покровському на Херсонщині не лише відновлюють 313 будинків (більше 200 із них – нове будівництво), а й уже побудували десятки кілометрів електромереж, прокладають інженерні комунікації для тепло- та водопостачання і водовідведення.
Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України відбувається 3-5 листопада у Києві. Організатори – Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) і уряду Австрії.
Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін поінформував про плани вже цьогоріч затвердити Житлову стратегію України до 2033 року, яка передбачатиме практичні рішення для забезпечення житлом мільйонів громадян, котрі втратили домівки через російську агресію.
Коли Україні очікувати на фінансовий безвіз. У Києві проходить Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026). Уряд удосконалив умови надання грантів на відновлення підприємств після обстрілів. Очільник Херсонської ОВА розповів про потреби мешканців Херсонщини.
Джерело
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну надійшло понад 16 тисяч доз вакцини проти Hib-інфекції для дітей
-
Усі новини7 днів agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoЩомісяця до армії РФ долучаються близько 1800 іноземців
-
Події1 тиждень agoРосіяни планують облаштувати військовий табір часів імперії у Ханському палаці