Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Уряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
З резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 млрд грн для невідкладного ремонту доріг місцевого значення.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила в Телеграмі.
“Відремонтуємо критичні ділянки доріг місцевого значення для підвищення безпеки жителів та логістики Сил оборони. З резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 млрд грн для невідкладного ремонту доріг місцевого значення”, – зазначила вона.
За словами очільниці уряду, кошти будуть спрямовані на конкретні ділянки, де це найбільш критично. Для людей це питання безпеки та швидшого доступу до лікарень, пологових, шкіл, а для Сил оборони це питання евакуації, логістики і забезпечення підрозділів.
Кошти виділяються на умовах співфінансування з місцевими бюджетами і будуть розподілені між усіма регіонами, зауважила Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, дорожні служби завершили основні планові роботи з відновлення дорожнього покриття на дорогах державного значення; відремонтовано 14 млн кв. м.
Відбудова
Західні мери цікавляться українським досвідом безпекової стійкості громад
Західні мери дедалі більше цікавляться українським досвідом безпекової стійкості громад, тоді як українським містам потрібна європейська експертиза для підготовки якісних інфраструктурних проєктів за міжнародними стандартами.
Про це міський голова Вінниці Сергій Моргунов розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу на полях міжнародного саміту мерів Urban 7 у Нансі.
«Коли мери з Німеччини, Польщі та Франції приїжджали до нас цього разу, пару тижнів тому, для мене було здивуванням, що вони почали ставити питання, як громада працює в плані безпеки. Особливо німецькі муніципалітети. Вони кажуть: підкажіть нам, які першочергові кроки потрібно зробити», – сказав Моргунов.
Він зазначив, що в багатьох європейських країнах, зокрема в Німеччині, уряди вже вимагають від муніципалітетів формувати плани так званої безпекової стійкості.
«Вони відверто говорять, що їхні уряди вимагають від громад і муніципалітетів формувати плани щодо безпеки. А тут кожній громаді України нам є чим поділитися. У кожної є свої особливості, у Вінниці – свої пріоритети. Але важливо, що цей діалог з ними достатньо відкритий, і ми готові ділитись», – зазначив мер.
Водночас Моргунов наголосив, що участь українських міст у таких міжнародних зустрічах важлива не лише для політичних заяв про підтримку України, а насамперед для конкретних контактів та експертизи.
«Нам важливо, щоб була конкретика з точки зору реалізації проєктів або підготовки до їх реалізації. Ми навіть не про гроші говоримо. Ми говоримо про саме експертизу, тому що виготовлення техніко-економічного завдання за європейськими стандартами – це їхні корисні навички. Якщо ми будемо готувати його лише за своїм розумінням, воно не зовсім лягатиме на сприйняття міжнародними інституціями. Все має відповідати міжнародним нормам і стандартам», – пояснив Моргунов.
Як приклад, він навів питання якості води у Вінниці. За словами мера, для цього необхідно сформувати водну стратегію, визначити заходи щодо річки, водних ресурсів, очисних споруд і підготувати якісні документи, які можуть бути зрозумілими для міжнародних фінансових організацій.
«Є багато програм з відновлення України на рівні урядів. Але коли є проєкти, занесені в DREAM або нашу платформу публічних інвестицій, ці проєкти передусім мають бути підготовлені. А потім країни й організації самі бачать, що їм цікаво. Так, ми вже маємо успішний досвід зі шведськими партнерами, які виділили близько мільйона євро на вивчення питання реконструкції очисних споруд і будівництва енергетичного комплексу. Ця робота тривала понад рік, але тепер із цією експертизою, якісно підготовленою, ми спілкуємося з різними банками і фінансовими організаціями. І ми вже бачимо, що формується певна фінансова система», – розповів Моргунов.
Водночас він зауважив, що європейські процедури часто рухаються повільніше, ніж хотілося б українським громадам.
«В Україні нам усе треба швидко. Вони так не працюють, але ми просимо. Основний наш меседж такий – якщо ми не створимо в Україні якісні, комфортні громади після нашої перемоги чи завершення війни, то українці не повернуться. І чим довше ми будемо створювати цю комфортність, тим менше українців повернеться з Європи. Тому в нас часу немає», – підсумував Моргунов.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції українські мери та представники міських адміністрацій розповіли про стійкість громад, роботу критичної інфраструктури, підтримку військових, ветеранів, переселенців і цивільного населення в умовах повномасштабної війни.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
В ЄС готуються відкрити перший переговорний кластер з Україною. Держава змінює філософію банкрутства бізнесу. Процес передачі літієвих надр американській компанії перейшов у фінальну стадію. Литва виділить €4 мільйони на проєкти з сонячної енергетики у держустановах України.
Джерело
-
Усі новини5 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини5 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини5 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Політика5 днів agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини6 днів ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події1 тиждень agoУ Києві стартував «Книжковий Арсенал»
-
Усі новини6 днів agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Події4 дні agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
