Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Україна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини підписали декларацію про наміри щодо підтримки відновлення промисловості та забезпечення її стійкості в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Мінекономіки.
Зазначається, що підписання відбулося 14 квітня у Берліні під час інавгураційного засідання українсько-німецьких міждержавних консультацій за співголовування канцлера Німеччина Фрідріха Мерца та Президента України Володимира Зеленського.
Декларація закріплює намір сторін поглибити співпрацю в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн», спрямованої на відновлення, модернізацію та підвищення стійкості української промисловості, а також її інтеграцію до європейських ланцюгів створення вартості.
«Промисловий Рамштайн формує системну рамку підтримки українських виробників. І ми вдячні німецьким партнерам за готовність до спільної реалізації цієї ініціативи. Йдеться не лише про відновлення зруйнованих потужностей, а й про модернізацію, запуск нових виробництв та інтеграцію в європейські ринки», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
У межах реалізації домовленостей Німеччина через банк розвитку KfW має намір надати початковий внесок у розмірі 30 млн євро для запуску спеціальної програми фінансування. Кошти будуть спрямовані на підтримку українських підприємств, зокрема через механізми пільгового фінансування для закупівлі обладнання європейського виробництва.
Особливий акцент робиться на підприємствах, виробничі потужності яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій.
Програма передбачає використання грантів, кредитів і гарантій, що дозволить адаптувати підтримку до потреб конкретних підприємств. Окрему увагу приділять модернізації виробництва, запуску нових або релокованих потужностей, розвитку експорту та інтеграції українських компаній у європейські ланцюги постачання.
Загальний обсяг нового фінансування від Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини становить 233 млн євро. Ці кошти спрямують на зміцнення енергетичної інфраструктури, підготовку фахівців, підтримку соціального житла та розвиток спроможностей у сфері реагування на надзвичайні ситуації.
Як повідомлялось, Україна та Німеччина підписали меморандум про співпрацю у сфері геології та надрокористування, який передбачає створення спільного координаційного комітету з питань корисних копалин.
Фото: Мінекономіки
Відбудова
Кулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зустрівся із федеральним міністром з питань навколишнього середовища, клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером.
Про це Кулеба повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Російська агресія завдала масштабних втрат інфраструктурі, тому відновлюємо країну одразу за європейськими стандартами – з акцентом на енергоефективність і сучасні технології. Саме за цим підходом ми запустили програму Renewable Energy Solutions – це грант на 16,5 млн євро на нашу стійкість. Вперше заклади освіти, медицини не лише споживають, а й віддають надлишки сонячної енергії в мережу», – наголосив віцепрем’єр-міністр.
За його словами, проєкт планується масштабувати, в тому числі на прифронтові громади.
Під час зустрічі також йшлося про результати роботи Національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, до якої вже внесено інформацію про більш як 10 тис. об’єктів, понад 1 000 представників громад вже пройшли навчання щодо роботи із базою.
Кулеба розповів партнерам і про плани запуску ІТ-платформи для Фонду енергоефективності, яка значно спростить подання заявок і доступ до грантів для ОСББ. Крім того, сторони обговорили подальшу підтримку розвитку локальної енергетики у межах фонду E5P.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні підписали фінансову угоду, що офіційно розпочинає реалізацію програми «Рішення у сфері відновлюваної енергії» (Renewable Energy Solutions, RES).
Фото: Олексій Кулеба, Телеграм
Відбудова
у Мінрозвитку розповіли про меморандум із Німеччиною
Міністерство розвитку громад та територій України підписало меморандум про співпрацю з Федеральним міністерством житлового будівництва, міського розвитку та будівництва Німеччини, який передбачає розвиток співпраці за напрямом відновлення громад.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Наголошується, що підписання відбулось під час візиту української делегації до Берліну у межах міжурядових консультацій між Україною та Німеччиною 14 квітня.
Документ закріплює поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною у ключових напрямах відновлення та розвитку громад.
Меморандум передбачає розвиток співпраці у сферах житлової політики, містобудування та просторового планування, благоустрою населених пунктів, теплопостачання, будівництва та архітектури, відновлення постраждалих регіонів та інфраструктури, а також у розвитку взаємодії між державними та професійними інституціями обох країн.
Окрему увагу сторони приділили відновленню постраждалих регіонів, розвитку житлової політики та створенню сучасної, стійкої інфраструктури.
Як повідомлялося, за даними Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), потреба у відновленні житлового сектору України на 31 грудня 2025 року становить 83,7 млрд дол.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні
