Connect with us

Відбудова

П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України

Published

on



Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.

Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.

ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО

– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?

Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей

– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.

Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .

За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей. 

Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.

У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК

Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.

Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.

ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ

– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?

– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.

Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.

Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.

Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.

Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.

УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ

– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?

Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України

– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.

Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.

Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.

Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.

Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.

– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?

Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше

– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.

Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.

Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро. 

Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.

Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.

Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.

Юрій Чорний, Київ

Фото: Євген Котенко



Джерело

Відбудова

У Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору

Published

on


«Наше головне завдання зараз – провести консервацію та підготувати проєктно-кошторисну документацію. Коли вона буде готова й пройде експертизу, ми зможемо чітко визначити, які саме роботи потребують міжнародної підтримки і які країни до них долучаться. Адже партнерам потрібно розуміти конкретний обсяг робіт і вартість кожного етапу», – пояснив Остапенко.

За його словами, наявність детального проєкту стане основою для формування міжнародних «лотів» допомоги, коли кожна країна зможе взяти участь у відновленні конкретної частини головної святині Києво-Печерської лаври.

Гендиректор заповідника нагадав, що за попередніми оцінками, загальна сума збитків становить близько 500 млн грн (11–12 млн дол.).

Остапенко підкреслив, що наразі першочерговим завданням є забезпечити збереження Успенського собору до зими. Після пожежі будівлю тимчасово накрили захисною плівкою, однак вона не витримає снігового навантаження, пояснив він.

«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні роботи. Найближчим часом ми розпочнемо встановлення конструкцій, які дозволять безпечно пережити зиму. Паралельно завершуватиметься проєктування. Лише після цього можна буде предметно говорити з міжнародними партнерами про фінансування окремих напрямів реставрації», – підсумував Остапенко.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріло близько 80% дахових перекриттів і дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Башта Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.

Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.






Візит керівників закордонних Дипломатичних установ України до Національного заповідника Києво-Печерська лавра / Фото: Євген Котенко. Укрінформ

1 / 22

Вчора керівники українських дипломатичних місій за кордоном відвідали Києво-Печерську лавру, під час візиту у МЗС закликали їх залучати партнерів у країнах перебування до відновлення собору.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Люксембург перерахував до Фонду підтримки енергетики €8 мільйонів

Published

on



Загальний внесок Люксембургу до Фонду підтримки енергетики України зріс до 30 млн євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Люксембург додатково спрямував до Фонду підтримки енергетики України 8 млн євро. Відтак загальний внесок країни до фонду вже становить 30 млн євро”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, Міненерго повідомило про надходження до фонду внесків від Естонії та Іспанії на загальну суму понад 55,5 тис. євро. Так, внесок Іспанії надійшов у межах проєкту «Термінова енергетична солідарність з Україною» через Асоціацію сприяння розвитку України.

Загалом за час роботи Фонду підтримки енергетики України до нього надійшли грантові кошти на суму понад 2 млрд євро від 39 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.

Читайте також: Азербайджан готовий постачати газ Україні та розширювати партнерство в енергетиці – глава МЗС

Як повідомлялося, у 2025 році через Фонд підтримки енергетики України було виділено фінансування для 250 із 398 заявок, схвалених Міністерством енергетики України. Інші заявки були відкликані або не могли бути профінансовані через недостатній обсяг доступних ресурсів чи визначене донорами цільове призначення внесків.

Фото: Міненерго



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Київщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії

Published

on



У липні енергетикам Київської та Сумської областей доставили 7 одиниць енергетичного обладнання від норвезьких донорів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.

“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до підприємств критичної інфраструктури на Київщині та Сумщині минулого місяця доставлено 7 одиниць енергетичного обладнання від наших норвезьких партнерів”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що партнери передали генератори, вимикачі та інше устаткування для стабільної роботи електромереж.

Читайте також: До хабів Міненерго вже надійшло 5,7 тисячі тонн обладнання для аварійного резерву на зимуШмигаль

Як повідомлялося, міжнародні партнери з початку 2026 року передали Україні 4 593 одиниці енергетичного обладнання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.