Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі
Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.
Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.
«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.
Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.
За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).
«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.
Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.
Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.
Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.
За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.
Фото: Агентство відновлення
Відбудова
Український культурний фонд виділив понад ₴700 тисяч на відновлення музею «Чорнобиль»
Український фонд культурної спадщини (UCHF) спрямував понад 700 тисяч гривень (14,4 тисячі євро) на технічне обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль», який зазнав значних руйнувань внаслідок російської ракетної атаки 24 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Фахівці вже завершили обстеження будівлі. Вони оцінили пошкодження конструкцій, виявили ризики для безпеки та створили технічну основу для планування відновлювальних робіт.
До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, 26 квітня 2026 року, музей відкрився після реставрації з новою експозицією «Чорнобиль: люди і сенси». Однак уже за місяць російська ракета влучила безпосередньо в будівлю музею. Внаслідок удару були зруйновані третій та частина другого поверху, пошкоджені нова експозиція та мультимедійне обладнання.
За фінансової підтримки Українського фонду культурної спадщини інженери провели комплексне технічне обстеження пошкодженої будівлі. Фахівці визначили стан несучих конструкцій, масштаби руйнувань і потенційні загрози для безпечного перебування в будівлі. Результати дослідження допоможуть визначити подальші кроки з відновлення музею.
За словами віцепрем’єр-міністерки України з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної, музей зберігає пам’ять про одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства та розповідає світові про наслідки рішень радянського режиму.
«Маємо зберегти його для наступних поколінь», – наголосила Бережна.
«Український фонд культурної спадщини об’єднує міжнародну підтримку та український професійний досвід, допомагає захистити історію, ідентичність і колективну пам’ять України», – підкреслила виконавча директорка Українського фонду культурної спадщини Олександра Ковальчук.
Обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль» відбулося в межах механізму екстреного реагування Українського фонду культурної спадщини, який Рада директорів UCHF затвердила 18 червня 2026 року.
Механізм передбачає оперативну підтримку об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій. Спеціальна експертна комісія Фонду визначає проєкти, які потребують першочергової допомоги.
«Врятувати цей музей – означає захистити нашу колективну пам’ять, зберегти історичну правду та зробити все, щоб майбутні покоління ніколи не забули уроків Чорнобиля», – зазначила представниця Національного музею «Чорнобиль» Віталіна Мартиновська.
Український фонд культурної спадщини (UCHF) – механізм залучення міжнародної підтримки для збереження та відновлення культурної спадщини України. Фонд спрямовує ресурси на захист, відновлення та збереження культурних об’єктів, які постраждали внаслідок російської агресії.
Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд цьогоріч надав підтримку для 320 мистецьких проєктів.
Фото: Суспільне
Відбудова
Корецький анонсував запуск програми «Промисловий Рамштайн»
Україна планує у січні 2027 року запустити програму «Промисловий Рамштайн», спрямовану на допомогу підприємствам, які постраждали від російських атак, у відновленні та модернізації виробництва.
Про це заявив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час дев’ятого Німецько-українського економічного форуму в Берліні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Ще одна мета конференції URC у Таллінні – запустити програму “Промисловий Рамштайн”. Вона допоможе українським компаніям, які постраждали від російських атак, придбати нове обладнання, відновити виробництво та модернізувати свої потужності. Ми дякуємо Німеччині за те, що вона вже зробила внесок у цю програму”, – заявив Корецький.
Він наголосив, що одним із пріоритетів України є розширення економічного співробітництва з Німеччиною, зокрема залучення німецьких підприємств до спільних інвестиційних проєктів та майбутньої відбудови.
За словами Прем’єра, важливо розпочинати підготовку інвестиційних проєктів уже зараз, не чекаючи завершення війни, оскільки їх розробка, техніко-економічне обґрунтування, юридичне оформлення, вибір технологій і налагодження партнерств потребують часу.
Корецький також відзначив, що Україна прагне забезпечити взаємну економічну вигоду від співпраці з Німеччиною, зокрема шляхом залучення німецьких компаній до постачання товарів, обладнання та послуг для української економіки.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2026 року Україна та Німеччина підписали декларацію про наміри щодо спільної реалізації ініціативи “Промисловий Рамштайн”. Німецька сторона передбачила початкове фінансування обсягом 30 млн євро через банк розвитку KfW. У жовтні сторони обговорювали подальші кроки для запуску пілотного етапу програми та її масштабування.
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
