Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Представники Міністерства фінансів України обговорили з керівництвом Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) стан та подальші кроки реалізації спільних проєктів, а також пріоритети співпраці на 2026 рік.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.
Зазначається, що основну увагу зустрічі представників Міністерства фінансів України з делегацією БРРЄ було зосереджено на практичній імплементації програм, спрямованих на відновлення житла, підтримці підприємництва та соціальної сфери в умовах повномасштабної війни.
“Поточний портфель банку в Україні охоплює чотири проєкти на 550 млн євро, з яких уже вибрано понад 90% коштів, або 458 млн євро, що свідчить про високу ефективність співпраці. Нещодавно Рада директорів банку схвалила нові операції для України – додаткове фінансування проєкту HOME на 100 млн євро (компенсація громадянам за житло, зруйноване внаслідок російської агресії) та програму підтримки малих і середніх підприємств на 20 млн євро. Підписання відповідних угод очікується під час Конференції з відновлення України влітку в Польщі”, – йдеться в повідомленні.
Так, українська сторона та БРРЄ розглянули досягнуті результати за проєктами:
“HOME: Компенсація за знищене житло” – всі 200 млн євро за проєктом було залучено. Проєкт забезпечив компенсацію за зруйноване житло через видачу житлових сертифікатів, профінансувавши понад 6 000 сертифікатів для близько 17 тисяч громадян.
“Підтримка внутрішньо переміщених осіб” – залучено 200 млн євро за проєктом. Фінансування спрямовано на виплати допомоги на проживання ВПО для покриття базових потреб і забезпечення безперервності соціальних виплат, повністю використано у 2025 році.
“Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” – залучено половину коштів із 50 млн євро, передбачених проєктом. Проєкт надає пільгові іпотечні кредити ВПО. На сьогодні профінансовано понад 400 кредитів для більш ніж 1 000 громадян.
HEAL Ukraine (“Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя”) – залучено 33,67 млн євро зі 100 млн євро, передбчених проєктом. Проєкт спрямований на відновлення медичної інфраструктури та вже забезпечив реконструкцію шести амбулаторій і центрів первинної допомоги у Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській та Полтавській областях.
Сторони домовилися продовжити тісну координацію для забезпечення ефективної реалізації проєктів та подальшого розширення співпраці, спрямованої на відновлення України, підтримку економіки та підвищення добробуту громадян.
Зокрема, БРРЄ та Міністерство фінансів розглянули можливість реалізації нових спільних проєктів у сферах відновлення та доступу до житла, підтримки мікробізнесу й ВПО, іпотечного кредитування ветеранів, розвитку соціальної оренди житла та модернізації інфраструктури вищої освіти.
Під час зустрічі з регіональною директоркою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі Інес Роша Ольга Зикова обговорила залучення приватного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, запуск механізму Viability Gap Funding обсягом близько 500 млн євро (дозволить співфінансувати до 50% капітальних витрат у пріоритетних секторах інфраструктури) та приватизацію державних активів. Сторони домовилися продовжити координацію для розвитку нових інструментів фінансування та інвестиційних проєктів.
Зазначається, що IFC вже мобілізувала для підтримки українського бізнесу 2,8 млрд доларів США, з яких понад 1,5 млрд доларів США – власне фінансування IFC та понад 1 млрд доларів США – мобілізовані ресурси партнерів.
Як повідомлялося, з моменту приєднання України до БРРЄ у 2023 році, банк уже схвалив фінансування на суму понад 670 млн євро.
Портфель інвестицій Міжнародної фінансової корпорації в Україну з 2022 року становить понад 1,8 млрд доларів США з фокусом на підтримку МСП, агросектору, інфраструктури та енергетики, зокрема, проєктів відновлюваної енергетики для забезпечення сталого енергопостачання.
Фото: Мінфін
Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Корея Чо Хьоном у Франції, передає Укрінформ.
Глава української дипломатії подякував Республіці Корея за її послідовну підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах міжнародних форматів.
«Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України. Ми також обговорили шляхи зміцнення наших двосторонніх відносин і вирішення спільних глобальних та регіональних викликів, зокрема безпекові загрози, пов’язані з поглибленням співпраці між Москвою та Пхеньяном», – поінформував міністр.
Він додав, що сторони підтвердили спільну відданість глобальному миру, стабільності та повазі до міжнародного права, що ґрунтується на цілях і принципах Статуту ООН.
Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на засіданні G7 закликав до рішучої відповіді на ядерні загрози Росії.
Фото: Х Andrii Sybiha
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.
“Канада має залишатися надійним і залученим партнером України у процесі відбудови та досягнення сталого економічного зростання”, – сказав Фаст.
Він також висловив сподівання, що в Україні незабаром “запанує мир із залученням міжнародної спільноти до відновлення зруйнованої інфраструктури та економіки”. “Якщо протягом п’яти років Україна вийде на траєкторію економічного зростання, що дасть їй змогу рухатися до повноправного членства в ЄС, – це буде великою перемогою”, – зазначив ексміністр.
Нагадаємо: між Канадою та Україною ще з 2017-го року діє угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема інвестицій.
Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Канади запевнила, що її країна продовжить підтримувати зусилля України із відновлення пошкодженої російськими ударами енергетичної інфраструктури.
Фото: Ed Fast / Фейсбук
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу