Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Американсько-український фонд почне фінансувати щонайменше три проєкти з відбудови до кінця року
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови (URIF) розпочне фінансувати перші проєкти до кінця 2026 року, їх буде не менше трьох.
Про це заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін повідомив під час спеціальної галузевої події Європейської Бізнес Асоціації Mining Day, передає кореспондент Укрінформу.
Посадовець розповів, на розгляд профільних комітетів Фонду вже надійшло більш як 300 проєктів у різних галузях, значна частина яких – понад 60% – в енергетиці.
«Більшість проєктів доволі «сирі», не містять детальних обґрунтувань та розрахунків. Хоча є справді дуже цікаві ідеї і пропозиції. Та їх ще треба доопрацьовувати. Приміром, більшість проєктів у галузі використання надр потребують ретельного вивчення і структурування», – наголосив Перелигін.
За його словами, навіть якщо Фонд вирішив, що той або інший проєкт отримує «зелене світло» і переходить на розгляд інвестиційного комітету, потрібен час для його доопрацювання: фахове оцінювання та структурування – у тому числі, і структурування активів, якщо до втілення проєкту будуть залучені учасники з інших юрисдикцій.
«Тобто, аби побачити перші угоди і перші проєкти, які буде профінансовано, з моменту початку операційної діяльності Фонду (перший внесок надійшов у вересні 2025 року, а офіційний онлайн-портал для прийому заявок від інвесторів запустили у січні 2026-го, – ред.) потрібно щонайменше 12 місяців. Але ми намагаємося прискорити цю роботу, аби до кінця року уже було профінансовано перші проєкти в енергетиці, видобуванні і, можливо, ще в деяких галузях», – продовжив заступник міністра.
У цьому зв’язку Перелигін нагадав про раніше оприлюднені плани щодо започаткування у 2026 році втілення щонайменше трьох перспективних інвестиційних проєктів.
Як повідомлялося, Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund) створений за угодою між Україною та США для фінансування проєктів економічного відновлення. Стартовий капітал – $150 мільйонів, сформований у рівних частках (по $75 млн) від України та Сполученими Штатами Америки через Міжнародну корпорацію фінансування розвитку США (DFC). Пріоритетні галузі: критичні мінерали, енергетика, транспорт і логістика, інформаційно-комунікаційні технології та інновації.
Відбудова
Кременчуцька громада вдруге спрямувала ₴1 мільйон на відновлення Охтирки
Кременчуцька громада вдруге спрямувала мільйон гривень на відновлення Охтирки у межах програми “Пліч-о-пліч”.
Про це повідомила у Телеграмі Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“️Кременчуцька міська територіальна громада вдруге підтримала Охтирку фінансово. Це – результат підписаного у 2025 році Меморандуму про співробітництво в рамках проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади»”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цього року з бюджету Кременчука спрямовано ₴1 мільйон на відновлення в Охтирці ліцею, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ.
В ОВА наголошують, що це вже другий мільйон гривень, який Охтирка отримала від Кременчуцької громади: торік також було надано ₴1 мільйон на відновлення пошкодженої інфраструктури.
Для Охтирки, як зазначають в Сумській ОВА, така підтримка є дуже важливою, вона свідчить про міцність партнерства між громадами та готовність підтримувати одна одну в умовах війни.
Як повідомляв Укрінформ, національний проєкт “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” спрямований на підтримку та відбудову населених пунктів України, які найбільше постраждали від російської агресії, за рахунок партнерства та фінансової допомоги з боку більш безпечних тилових громад.
Охтирка, яка навесні 2022 року зазнала значних руйнувань через масовані авіаудари та артилерійські обстріли ворога, регулярно отримує субвенції від міст-партнерів для відновлення житлового фонду, закладів освіти та об’єктів критичної інфраструктури.
Фото: pixabay
Відбудова
На Київщині за підтримки ЄІБ відбудували Лукашівський ліцей
Діти села Лукаші на Київщині цьогоріч сіли за парти у власній школі вперше після руйнувань, яких заклад зазнав на початку повномасштабного вторгнення Росії у березні 2022 року.
Про це повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
Зазначається, що єдиний освітній заклад громади готовий прийняти 119 учнів, серед яких — діти ВПО та школярі з особливими освітніми потребами.
«Відбудова освітніх закладів — це ключова інвестиція в майбутнє нашої країни та повернення сталого життя в громади. Ми системно відновлюємо та розбудовуємо сучасну інфраструктуру спільно з нашими європейськими партнерами, щоб кожен учень та учениця навчалися в безпечних і комфортних умовах», — наголосив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
Комплексна відбудова перетворила пошкоджену будівлю на сучасний, інклюзивний та енергоефективний простір. Відновили несучі конструкції, звели новий дах, утеплили фасади й встановили енергозберігаючі вікна та двері. У ліцеї облаштували надійне укриття, оновили мережі опалення, вентиляції, системи пожежної безпеки, водопостачання, водовідведення та освітлення.
Приміщення стали повністю безбар’єрними для маломобільних груп населення. Комфортні робочі місця також створено для 25 педагогів і співробітників закладу.

Загальна вартість відновлювальних робіт сягнула 1,07 мільйона євро. Основну частину фінансування — 690 тисяч євро — спрямовано Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) у межах Надзвичайної програми відновлення України, тоді як 385 тисяч євро профінансувала місцева громада.

Проєкт реалізується Мінінфраструктури спільно з Міністерством фінансів та органами місцевого самоврядування за технічної підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова підкреслила, що Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з українськими громадами, оскільки кожен відновлений клас є чітким доказом того, що майбутнє України варте захисту та інвестицій.
Як повідомлялося, відбудова ліцею в Лукашах є частиною ширшої ініціативи на Київщині, де за підтримки ЄІБ у межах програм відновлення охоплено вже 72 об’єкти соціальної інфраструктури.
Серед уже завершених — оновлена початкова школа в Гостомелі, Гатненський ліцей та модернізовані мережі водопостачання в Бучі, що дозволяє жителям регіону щодня відчувати реальні результати міжнародної підтримки.
Фото: Мінвідновлення
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Суспільство1 тиждень agoБезжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника
