Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Індустріальні парки можуть отримати до ₴150 мільйонів на розвиток
Під час відвідин Вінницької області Юлія Свириденко заявила, що індустріальні парки можуть отримати до 150 млн грн для створення промислової інфраструктури.
Відповідний допис Прем’єр-міністерка оприлюднила у Фейсбуку, передає Укрінформ.
«У Вінниці й області вони (індустріальні парки – ред.) розвиваються, будують інфраструктуру і запускають нові заводи. На розвиток індустріальні парки можуть отримати до 150 млн грн для створення промислової інфраструктури і приєднання до мереж. Зобов’язання – співфінансування, введення в експлуатацію виробничих приміщень і залучення інвесторів-виробників», – написала вона.
Свириденко уточнила, що заявки можна подати до 15 серпня, та нагадала, що у попередні два роки 22 індустріальні парки отримали підтримку на суму 1,8 млрд грн. Наразі там реалізуються 56 проєктів.
Під час виїзного засідання уряду у Вінниці очільниця Кабміну відвідала підприємство «Промавтоматика», яке 26 років працює у сфері виробництва електротехнічного обладнання, інжинірингу, промислової автоматизації.
Як відзначила Свириденко, в умовах нестачі кадрів на підприємстві навчають жінок традиційно чоловічих професій. Так, освітня програма «Монтажниця СЕС» уже допомогла понад 150 жінкам з усієї країни опанувати нову спеціальність.
Прем’єр-міністерка нагадала, що уряд розвиває ваучери на навчання, програми перекваліфікації та Reskilling Ukraine для водійок вантажівок, операторок техніки, автомеханікинь, зварювальниць та інших затребуваних спеціальностей.
Як повідомляв Укрінформ, уряд ухвалив низку рішень для підтримки Вінницької області, зокрема щодо підготовки до опалювального сезону, забезпечення стабільності соціальної сфери та відновлення інфраструктури.
Фото: Юлія Свириденко, Фейсбук
Відбудова
Суми у неділю залишаться на 10 годин без світла через відновлювальні роботи
У неділю Суми залишаться на 10 годин без світла через відновлювальні роботи.
Про це у Телеграмі повідомив в.о. Сумського міського голови, Секретар Сумської міської ради Артем Кобзар, передає Укрінформ.
«На жаль, завтра із шостої ранку до 16.00 у місті Суми буде відсутнє електропостачання. Працівники обленерго будуть займатися відновленням», – сказав Кобзар у відеозверненні до містян.
Він закликав сумчан завчасно зарядити гаджети.
Як повідомлялось, армія РФ протягом доби обстрілювала Сумщину маже 100 разів, пошкоджені та зруйновані об’єкти цивільної інфраструктури.
Відбудова
Росія має компенсувати всі збитки, але дієвого міжнародного механізму поки немає
У світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією російської федерації проти України» заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
За її словами, нинішні виплати постраждалим громадянам з боку України є добровільною державною допомогою, а не репараціями у міжнародно-правовому розумінні.
«Те, що робить сьогодні Україна, те, що робить влада для підтримки хоч якоїсь компенсації фізичним особам, це є добровільна допомога держави. Це не є компенсації у розумінні репарацій чи компенсації від держави-агресора», – сказала Мудра.
У майбутньому всі ці витрати будуть виставлені Росії як рахунок до компенсації, однак наразі у світі немає дієвого міжнародного судового органу, який може винести рішення про виплату компенсацій за воєнні збитки.
«Навіть Європейський суд з прав людини міг лише зобов’язати до символічної компенсації, але механізмів примусового виконання його рішень не існувало. Тому й постала необхідність створювати новий міжнародний компенсаційний механізм, правову основу для якого у листопаді 2022 року заклала Резолюція Генасамблеї ООН, підтримана 94 країнами», – додала Мудра.
Вона нагадала, що прямі збитки України, за оцінками Світового банку та Єврокомісії, перевищують 195 млрд дол., а з урахуванням втрат людей, громад та бізнесу і витрат на відновлення втрат – понад 650 млрд дол.
Окремо Мудра наголосила на важливості Реєстру збитків для України (РДФУ), який є ключовим елементом майбутньої компенсаційної системи. Наразі триває імплементація компенсаційної комісії, яка розглядатиме подані заяви, підсумувала заступниця керівника Офісу Президента.
Як повідомлялось, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України станом на 16 березня 2026 року становить понад 6,4 трлн грн.
Фото: ОП
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівецькому університеті зіграли для ветеранів виставу «Ромео і Джульєтта»
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
