Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Окремі об’єкти Чернігівщини можуть включити до програм відновлення Українського фонду культурної спадщини
Окремі об’єкти Чернігівщини можуть включити до програм відновлення Українського фонду культурної спадщини.
Як повідомляє Міністерство культури, про це під час візиту на Чернігівщину сказав перший заступник міністра культури Іван Вербицький, передає Укрінформ.
«Окремі об’єкти Чернігівщини можуть бути включені до програм відновлення Українського фонду культурної спадщини. Для нас важливо і відбудовувати пошкоджені пам’ятки, і зберігати історичну пам’ять про події, які пережили українські громади під час окупації та бойових дій», — зазначив Вербицький.
Іван Вербицький разом із заступником голови Чернігівської обласної державної адміністрації Іваном Ващенком оглянули культурні та історичні об’єкти, пошкоджені внаслідок російської агресії.
Вони обговорили стан пошкоджених об’єктів, першочергові потреби для їх відновлення та можливості подальшої підтримки.
Крім цього, в Національному заповіднику «Чернігів стародавній» учасники обговорили питання розвитку інституції, відновлення памʼяток, співпрацю з релігійними організаціями і спільні проєкти з Чернігівським обласним історичним музеєм імені Василя Тарновського.
Як повідомляв Укрінформ, Україна відкрила на Всесвітньому урбаністичному форумі WUF13 у Баку національний павільйон, присвячений відновленню зруйнованих російськими атаками міст і громад.
Фото: Мінкульт
Відбудова
Україна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
«Наша мета на цьому форумі – поділитися унікальним українським досвідом подолання наслідків масштабних руйнувань житлового сектору внаслідок російської агресії, консолідувати міжнародну підтримку та залучити інвестиції для масштабування програм компенсацій і комплексної відбудови громад», – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У межах форуму Україна презентує підходи до швидкого відновлення житла, компенсаційні механізми та програми залучення інвестицій для відбудови.

За даними міністерства, першочергова потреба у фінансуванні цих проєктів становить близько 3,9 млрд дол. США, тоді як загальна потреба у відновленні житлового сектору оцінюється приблизно у 88 млрд дол. США за даними RDNA5.

В Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб, що додатково підкреслює масштаб питання.
У національному павільйоні представлені ключові інструменти відновлення житлового сектору. Зокрема, у межах програми «єВідновлення» понад 196 тис. родин уже отримали компенсації за пошкоджене або зруйноване житло. Також діють програми пільгового іпотечного кредитування, якими скористалися понад 2400 родин, та концепція соціального житла з доступною орендою.
Окрему увагу приділено комплексному відновленню населених пунктів, зокрема Бородянки, Ягідного, Посад-Покровського та Тростянця, де не лише відбудовують окремі об’єкти, а й створюють сучасне безпечне та енергоефективне середовища.

У павільйоні також представлено символічну інсталяцію – макет підземної школи, розроблений «Культурними силами», що демонструє концепцію безпечної міської інфраструктури в умовах воєнних загроз.
Як повідомлялось, Всесвітній урбаністичний форум (WUF) відкрився у Баку 17 травня 2026 року. Це глобальна платформа під егідою ООН (ООН-Хабітат), яка раз на два роки збирає лідерів держав, міжнародних партнерів та провідних експертів для обговорення стратегій сталого розвитку міст та стійкості громад.
Фото: Мінрозвитку
Відбудова
На конференції з відбудови у Гданську мають підписати угоду з проєктами і правилами для польських компаній
На Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, планують підписати польсько-українську міжурядову угоду, щодо якої вже кілька місяців тривають переговори між робочими групами.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів ексголова Агентства розвитку промисловості РП, представник Польщі в Консультативній раді бізнесу, яка діє в рамках Української Платформи Донорів Бартломей Бабуська.
«Цьогорічна конференція (URC 2026) буде великою дипломатичною подією для Польщі, і важливо створити документ, який стане великим кроком уперед у визначенні умов співпраці між нашими країнами. У майбутній міжурядовій угоді мають бути чітко визначені проєкти та правила, за якими наші країни працюватимуть», – наголосив ексголова Агентства розвитку промисловості РП.
Він додав, що польські будівельні компанії часто виграють тендери (в Україні – ред.), але потім не можуть реалізувати ці перемоги, оскільки тендери скасовуються або виникають технічні проблеми. Тобто йдеться про питання прозорості процедур, які мають бути врегульовані між українським та польським урядами.
«Ми повинні створити прозору й чесну систему відбору компаній для відбудови України. І це, серед іншого, має бути прописано в угоді», – наголосив Бабуська, зауважуючи, що будівництво відрізку автомагістралі з пункту пропуску «Корчова-Краківець» до Львова є «ідеальним пілотним проєктом», на якому можна навчитися співпрацювати і де можуть проявитися всі помилки та проблеми.
Реалізація цього проєкту відбуватиметься на основі рішень, прийнятих під час конференції у Гданську.
«Вже за два місяці ми повинні знати, коли запускатимемо відповідні процедури, адже слід розуміти, що будівництво розпочнеться не одразу. Бульдозери не заїдуть на будівельний майданчик через два місяці. Спершу треба провести тендери, потім буде етап проєктування. Тож до моменту, коли перший екскаватор почне роботу, мине щонайменше рік», – зазначив Бабуська.
Він не виключив, що після етапу проєктування треба буде призупинити його реалізацію до завершення гарячої фази війни.
«Це теж логічний підхід. Але поляки не бояться. Коли пів року тому прозвучало гасло “їдемо до Києва”, всі керівники найбільших будівельних компаній – Budimex, Polimex, Unibep, Strabag – одразу поїхали потягом до Києва на переговори», – зауважив представник Польщі в Консультативній раді бізнесу.
В коментарі Укрінформу радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін заявив, що Київ і Варшава до Міжнародної конференції з відновлення України (URC 2026) наприкінці червня у Гданську напрацюють «польську модель» взаємної співпраці, і тоді буде підписано перші контракти у сфері ОПК.
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика7 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини7 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса7 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
