Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Укренерго на конференції з відбудови уклало угоди на понад €100 мільйонів
Зокрема, із Державним банком розвитку Німеччини (KfW) підписали угоду про надання грантового фінансування обсягом 11 млн євро. Кошти будуть спрямовані на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею та підтримку надійної роботи енергосистеми.
Зазначається, що Німеччина – один із ключових партнерів України у сфері енергетики та один із найбільших донорів українського енергетичного сектору під час повномасштабної війни.
З 2022 року уряд Німеччини через KfW надав Укренерго грантового та кредитного фінансування на суму понад 334 млн євро. Ці кошти були спрямовані на закупівлю високовольтного обладнання, спеціалізованої техніки для аварійно-відновлювальних робіт, реконструкцію та будівництво ліній електропередачі, а також облаштування захисту критично важливих енергооб’єктів.
Зі шведською державною фінансовою установою розвитку Swedfund підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає співпрацю за напрямами: підвищення стійкості та надійності системи передачі електроенергії; інтеграція відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії до енергосистеми; цифровізація управління енергосистемою та впровадження сучасних технологічних рішень.
Від початку повномасштабного вторгнення Швеція надавала «Укренерго» високовольтне обладнання та трансформаторну оливу, а також зробила один із найбільших внесків до Фонду підтримки енергетики України — майже 260 млн євро.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку надасть Укренерго 90 млн євро для посилення захисту енергетичної системи та формування резервів обладнання в Україні.
Фото: Міненерго
Відбудова
У Гданську Україна досягла домовленостей про €1,5 мільярда на відновлення
25-26 червня в польському Гданську в межах Ukraine Recovery Conference 2026 Міністерство розвитку громад та територій досягло домовленостей про спрямування 1,5 млрд євро на відновлення України
Про це у Фейсбуку повідомив віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, понад 1,5 млрд євро нових домовленостей, фінансування та анонсованих програм для відновлення України – один з головних результатів роботи міністерства на Ukraine Recovery Conference 2026, яка цього року обʼєднала понад 9 тис. учасників.
Це проєкти, які працюватимуть для українських громад.
Серед ключових результатів: 524 млн євро – у межах Ukraine Infrastructure Facility на реалізацію проєктів муніципальної інфраструктури; 351 млн євро – на житлові програми: компенсації за знищене житло, пільгові іпотечні кредити для ветеранів, підтримку ВПО та розвиток соціального житла.
Понад €212 млн інвестицій та близько €83 млн грантової підтримки підуть на реалізацію проєктів українських громад і регіонів, €149 млн – на ремонт та відновлення автомобільних доріг.
Ще €120 млн анонсовано на енергоефективне відновлення багатоквартирних будинків, а €100 млн – на нові проєкти у сфері водної інфраструктури.
Окрім того, €60 млн становить перший транш майбутньої рамкової позики Європейського інвестиційного банку на розвиток прикордонної інфраструктури, €36 млн передбачено на програми екстреного відновлення, €25 млн – на модернізацію систем водопостачання та водовідведення
За інформацією Кулеби, майже 18 млн доларів міжнародної підтримки залучили для реалізації нових проєктів Укрзалізниці, 8,5 млн євро – на захист критичної залізничної інфраструктури, її модернізацію та інтеграцію до європейської транспортної системи
Ще €3,1 млн – перші внески партнерів до Ukraine Transport Support Fund для підтримки транспортної інфраструктури України.
Віцепрем’єр подякував усім міжнародним партнерам за підтримку та інвестиції в майбутнє України, в майбутнє Європи.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську 25 червня розпочалась 5-та Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).
Її рограму було поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.
Фото надане прес-службою віцепрем’єр-міністра
Відбудова
Україна просуває в Раді Європи фінансові інструменти відновлення та компенсацій
Голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева стала доповідачкою за проєктом резолюції щодо діяльності Банку розвитку Ради Європи – інституції, через яку Україна вже отримує підтримку для відновлення.
Про це віцепрезидентка ПАРЄ розповіла в коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб призначив мене доповідачкою за важливим проєктом резолюції «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Так, у Ради Європи є свій банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю державою-членом. І вже зараз діє багато програм, які націлені на відновлення України, зокрема, прямі сертифікати для українців на відбудову власного житла», – розповіла голова української делегації.
Вона також повідомила, що готується фінансовий план Ради Європи для України на 2027–2029 роки обсягом 60 мільйонів євро. Українська сторона хоче, щоб ці кошти були спрямовані на конкретні напрями допомоги людям, які постраждали від війни.
«Ми хочемо, звісно, побачити і політику інклюзії, і ветеранську політику, і молодіжну політику, і політику відновлення. Щоб усі програми були пов’язані дуже конкретно з тим, аби Україна стала по-новому зручною для всіх верств населення, і щоб ці програми напряму допомагали всім постраждалим», – наголосила Мезенцева.
Окрему увагу депутатка звернула на роботу міжнародного Реєстру збитків, куди українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія»: «Хочу нагадати, що діє 21 категорія, за якою можна подати заяву в межах міжнародного Реєстру збитків і компенсацій. Ми плануємо відкрити 43 категорії, але зараз закликаємо українців подаватися на 21 наявну».
Вона підкреслила, що кількість заяв до Реєстру має принципове значення для майбутнього компенсаційного механізму та дозволить говорити про більшу легітимність, більшу кількість постраждалих.
«Заяв однозначно має бути більше. Для того, щоб у майбутньому ми використали російські заморожені активи, а можливо, і певні приватні активи всіх тих, хто пов’язаний із ВПК РФ, із агресією, воєнними злочинами і геноцидними злочинами», – додала голова української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.
Фото: facebook.com/maria.mezentseva
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
