Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Мінекономіки України та Офіс проєктних послуг ООН підписали меморандум
Міністерство економіки та довкілля України та Управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів (ЮНОПС) підписали п’ятирічний меморандум про взаєморозуміння, який закладає основу для співпраці на підтримку відновлення України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки та довкілля.
Зазначається, що відповідно до документа, міністерство та ЮНОПС співпрацюватимуть у низці пріоритетних сфер, приділяючи особливу увагу просуванню сталої, стійкої та інклюзивної інфраструктури, а також прозорого використання публічних ресурсів на підтримку пріоритетів розвитку України. Партнерство також охоплює гнучку реалізацію проєктів в умовах кризових викликів, прозорі та сталі публічні закупівлі, гуманітарне розмінування й очищення земель, а також взаємодію з міжнародними державними та приватними партнерами задля забезпечення зеленої та підзвітної відбудови.
Підписання меморандуму відбулося на полях Конференції з питань протимінної діяльності в Україні у Брюсселі.
Заступник міністра економіки та довкілля України Ігор Безкаравайний підкреслив, що Міністерство економіки вже налагодило продуктивне партнерство з ЮНОПС у сфері гуманітарного розмінування. Управління активно працює над зміцненням інституційної спроможності, постачанням спеціалізованого обладнання та поверненням забруднених земель до безпечного й продуктивного використання.
“Меморандум про взаєморозуміння вже має міцний фундамент для ширшої взаємодії між ЮНОПС та міністерством. Це дозволить поєднати міжнародний операційний досвід із нашими національними пріоритетами, зокрема щодо зеленого відновлення та європейської інтеграції”, – наголосив Безкаравайний.

Директор ЮНОПС в Україні та Східній Європі Амір Омерагіч зауважив, що відновлення України потребує практичних, гнучких і прозорих рішень, які перетворюють стратегічні пріоритети на відчутні результати для громад.
“У межах цієї угоди ЮНОПС прагне допомагати долати розрив між плануванням і впровадженням, залучаючи наш технічний та операційний досвід у сферах стійкої інфраструктури, закупівель і управління проєктами для підтримки Міністерства у просуванні сталого розвитку та відбудові за принципом “краще, ніж було”, – прокоментував Омерагіч.
У Мінекономіки повідомили, що початку повномасштабного вторгнення ЮНОПС в Україні реалізувало більше ніж 35 проєктів із загальним бюджетом понад $420 млн. Коштом донорів Управління закуповує різноманітне енергетичне, медичне обладнання, обладнання для комунальних служб тощо. Відновлює та будує такі об’єкти інфраструктури, як школи, лікарні, укриття, що робить громади та країну більш стійкими і спроможними.
Як повідомляв Укрінформ, Миколаївська область за фінансування уряду Королівства Данія.
Фото: Мінекономіки України
Відбудова
Мінвідновлення презентувало на ReBuild Ukraine проєкти публічно-приватного партнерства
У межах конференції ReBuild Ukraine Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України презентувало міжнародним інвесторам портфель першочергових ППП-проєктів загальною вартістю близько 1,35 млрд євро.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
На спільному заході з міжнародною мережею компаній PricewaterhouseCoopers (PwC), присвяченому інфраструктурним проєктам для запуску за механізмом публічно-приватного партнерства, йшлося, зокрема, про концесію портів у Чорноморську, будівництво об’їзних доріг, модернізацію ключових прикордонних коридорів та магістральних маршрутів. Також серед проєктів – розбудова національної мережі систем зважування в русі WIM і сучасних сервісних зон для транспорту.
У залізничному секторі було представлено створення інтермодальних хабів, а також концесійні проєкти пасажирських вокзальних комплексів у Києві та Львові.
«Ми переходимо від формування загального портфеля ідей до практичної реалізації та залучення міжнародного бізнесу. Сьогодні ми презентуємо інвесторам проєкти в дорожній, портовій, залізничній та комунальній інфраструктурі. Завдяки новому законодавству ми маємо гнучкі механізми, зокрема змішане фінансування, де поєднуються приватні інвестиції, бюджетна підтримка та донорські гранти», — наголосив Деркач.

Зауважується, що особливу увагу приділили проєкту комплексного відновлення водопостачання та водовідведення у Хусті. Проєкт розрахований на 20 років, і передбачає модернізацію всієї системи водоканалу — від водозабору й очищення води до водовідведення та очищення стічних вод. Це дасть можливість забезпечити стабільне водопостачання, скоротити втрати води та підвищити енергоефективність водоканалу.
До заходу також долучилися експерти з Агентства з питань підтримки державно-приватного партнерства, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації та представники європейського приватного сектору.

Вони обговорили питання юридичного захисту інвесторів, страхування воєнних ризиків, залучення грантів та порівняли українські можливості з європейськими ринками.
Як повідомляв Укрінформ, Швейцарія та Світовий банк запустили програму технічної допомоги для реалізації першочергових заходів із реформування залізничного транспорту України. Програма передбачає підтримку виконання дорожньої карти реформи залізниць, зосереджуючись на фінансовій стійкості, корпоративному управлінні, прозорому фінансуванні пасажирських перевезень та наближенні до стандартів ЄС.
Фото: mininfra.gov.ua
Відбудова
«Полтававодоканал» отримав два потужні дизельні генератори
Комунальне підприємство «Полтававодоканал» отримало два дизельні генератори для забезпечення роботи критичної інфраструктури Полтавщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич у Фейсбуці.
За його словами, потужність генераторів становить 360 та 512 кВт. Обладнання має посилити енергетичну стійкість підприємства та забезпечити надійну роботу систем водопостачання. Техніку передали завдяки співпраці Полтавської ОВА з польським благодійним фондом Stand With Ukraine.
«Це черговий вагомий крок у реалізації Плану стійкості та безпосереднє посилення спроможності громад», – зазначив Дяківнич.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розподілив 3,77 млрд грн із державного бюджету на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст.
Фото: Віталій Дяківнич / Полтавська ОВА, Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Події1 тиждень agoДослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
