Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
Міжнародні організації представили у Мінкульті напрями ініціативи EU4Reconstruction
Представники ЄС та міжнародних організацій представили у Міністерстві культури України основні напрями програми EU4Reconstruction та можливості її подальшого розвитку з урахуванням культурного складника.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Мінкульт.
Заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар провела зустріч із посадовцями Представництва Європейського Союзу в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва та французького агентства міжнародної технічної співпраці Expertise France.

Головною темою обговорення стала інтеграція культурного складника у процеси відновлення України в межах міжнародної програми EU4Reconstruction, про що нещодавно оголосила Європейська комісія.

Як зазначили у Мінкульті, передбачається, що новий компонент програми допоможе сформувати практичні механізми врахування культурних аспектів під час планування та реалізації проєктів відновлення – від роботи з культурною спадщиною до формування якісного, естетичного та людиноцентричного простору у громадах.
Бондар наголосила на важливості системного включення культурного складника до державної політики відновлення та відповідних нормативних документів. За її словами, Міністерство культури вже працює над інтеграцією цих підходів у законодавчі й практичні інструменти відбудови.

Також окремим напрямом роботи Мінкульту є посилення спроможності територіальних громад, щоб культура, естетика та локальна ідентичність були інтегровані у проєкти розвитку й відновлення.

Представники міжнародних партнерських організацій презентували основні напрями програми EU4Reconstruction та можливості її подальшого розвитку з урахуванням культурного складника.

Одним зі стратегічних напрямів програми є впровадження принципів Нового європейського Баухаузу (New European Bauhaus), які передбачають поєднання естетики, сталого розвитку та інклюзивності у формуванні середовища для життя.
У Мінкульті поінформували, що у межах цієї роботи міжнародні партнери підтримують створення в Україні хабу Нового європейського Баухаузу – платформи для об’єднання українських освітніх, наукових, дослідницьких установ і громадських організацій.
Сторони також обговорили необхідність ширшого застосування принципів NEB у підготовці публічних інвестиційних проєктів, зокрема через практичні інструменти, які допоможуть громадам враховувати культурні й естетичні аспекти вже на етапі планування відбудови.
Бондар запропонувала розглянути можливість розробки практичного посібника з готовими дизайнерськими та культурними рішеннями для об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема укриттів, шкіл і лікарень.
Як пояснили в Мінкульті, “йдеться про створення проєктів архітектурно мистецьких рішень, адаптованих до різних потреб, які допоможуть інтегрувати українські культурні та історичні елементи у повсякденний простір. Це можуть бути візуальні матеріали, культурні мапи України, тематичні оформлення та інші доступні інструменти, що сприятимуть формуванню української ідентичності й зроблять простір більш комфортним для людей”.
За результатами зустрічі сторони домовилися опрацювати перелік потенційних напрямів співпраці та конкретних заходів, які можуть бути реалізовані в межах додаткового компонента EU4Reconstruction.
Як повідомлялось, EU4Reconstruction – це спільна ініціатива Європейського Союзу, Данії, Німеччини, Франції та Литви, спрямована на підтримку стратегічної, інклюзивної та узгодженої зі стандартами ЄС відбудови України. Програма включатиме фінансування, технічну допомогу та цифрові інструменти для забезпечення відповідності відбудови стандартам ЄС. Діятиме до 2028 року та фокусуватиметься на реформах у публічних інвестиціях, будівельному секторі, а також на залученні громадянського суспільства до моніторингу процесів відбудови.
Фото: mincult.gov.ua
Відбудова
На Київщині завершується відбудова шляхопроводу поблизу Макарова
Про це повідомила пресслужба відомства, передає Укрінформ.
«На Київщині триває відбудова шляхопроводу поблизу Макарова, пошкодженого внаслідок бойових дій. Наразі будівельна готовність об’єкта становить 69%», – йдеться в повідомленні.
Станом на зараз на ділянці шляхопроводу на автомобільній дорозі Т-10-19 Феневичі – Бородянка – Макарів – Бишів вже змонтувано металоконструкції прогонових будов, облаштовано опори та виконано бетонування монолітної плити.
Наразі роботи переходять до завершальних етапів. Триває облаштування підходів до шляхопроводу, улаштування гідроізоляції, антикорозійний захист конструкцій та підготовка до дорожніх робіт.
Загальна вартість відновлення становить 396 млн грн. Фінансування у 2026 році здійснюється коштом державного бюджету та кредитних ресурсів Citi Bank UKEF.
Завершення робіт заплановане до кінця року за умови сприятливих погодних умов та забезпечення необхідними ресурсами.
Як повідомлялося, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України сподівається, що народні депутати підтримають ініціативу з відновлення дорожнього фонду. У проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене спрямування у нього 52,8 млрд грн.
Фото: restoration.gov.ua
Відбудова
Агентство відновлення розраховує, що в бюджеті-2027 повернуть фінансування дорожнього фонду
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України сподівається, що народні депутати підтримають ініціативу з відновлення дорожнього фонду.
Про це на брифінгу заявив голова Агентства відновлення Іван Федоров, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми дуже сподіваємося, що народні депутати підтримають проєкт закону про державний бюджет, у якому вже забюджетовано дорожній фонд, наше основне джерело фінансування на утримання доріг. Ми дуже на це розраховуємо. Це дозволить нам розпланувати роботи, які ми виконуватимемо протягом 2027 року», – сказав Федоров.
Щодо потреб у коштах, за його словами, багато залежатиме від того, наскільки складною для дорожнього господарства буде зима. Посадовець нагадав, що минула зима була «надскладною», а цьогорічну спрогнозувати важко.
Тому Агентство визначило для себе кілька завдань. Перше – під час зимового періоду й навесні прибрати аварійність з усіх основних доріг, що перебувають на балансі Агентства. Друге – спланувати ремонти безпосередньо на 2027 рік.
Федоров також повідомив, що Агентство налагоджує автоматичну систему відстеження якості доріг. Вона має зробити розподіл коштів між регіонами зрозумілим.
«Але пріоритетом для нас була і залишається військова логістика. Тому прифронтовим територіям ми точно приділятимемо велику увагу, щоб забезпечувати логістику й евакуацію», – наголосив очільник Агентства.
Як повідомлялося, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене спрямування 52,8 млрд грн на дорожній фонд.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
