Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень у будівельній сфері, які створюють умови для прискорення відбудови, зменшення ризиків для бізнесу, залучення інвестицій та розвитку будівництва.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Ухвалено комплексний пакет рішень ініційований Міністерством розвитку громад та територій та спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що ці рішення є частиною широкої реформи та вдосконалення законодавства в сфері містобудування. На першому етапі оновлюються підходи через урядові постанови, а наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності у сфері будівництва.
Одним із ключових нововведень стало впровадження нового підходу до закупівель у проєктах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Йдеться про механізм рамкових угод, який дозволяє заздалегідь сформувати перелік підрядників і надалі швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Такий підхід суттєво скорочує час на проведення процедур і дозволяє швидше запускати відбудову житла, інфраструктури, соціальних об’єктів тощо.
Паралельно змінюється підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила мають наблизити кошториси до реальних ринкових умов, зокрема через оновлення підходів до визначення рівня оплати праці. Одночасно запускається в роботу база даних цін на будівельні матеріали в складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримують можливість самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Це скоротить строки та зменшить ризики затягування процесів. Механізм запроваджується як експериментальний із подальшою оцінкою ефективності.
Окремим рішенням запроваджено механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Сьогодні цей процес у середньому триває понад 9 місяців, а більше третини заяв, за даними ЄДЕССБ, отримують відмову. Запроваджені зміни дають можливість оскаржити такі рішення. У разі підтвердження їхньої необґрунтованості замовник зможе продовжити проєктування дотримуючись вимог містобудівної документації без отримання містобудівних умов та обмежень.
Також врегульовано питання забудови на приаеродромних територіях, яке особливо загострилося під час війни. Через війну багато цивільних аеродромів і пов’язаних служб не мають чинних сертифікатів, які підтверджують їхню операційну спроможність надавати оцінку впливу запланованих об’єктів. Ухвалені зміни запроваджують чіткий механізм, як враховувати такі обмеження навіть за відсутності стандартних погоджень. Також визначено оновлений порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів, не знижуючи вимог безпеки.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України розпочало формування переліку пріоритетних проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) у сфері транспорту та інфраструктури – йдеться про порти, дороги, порти, залізницю, аеропорти.
Фото Укрінформу можна купити тут
В Україні вдалося відновити вже 1 ГВт потужності теплових електростанцій із запланованих 3,8 ГВт.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці за результатами засідання штабу в рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду.
Енергетичні компанії прозвітували щодо процесу готовності об’єктів електроенергетики до наступної зими.
“Головний фокус – стан виконання планових та аварійних ремонтів. Наша стратегічна мета – відновити 6 ГВт потужностей до старту опалювального сезону. Зокрема, план відновлення для теплових електростанцій складає 3,8 ГВт. Вже маємо перші конкретні результати: наразі вдалося відновити 1 ГВт потужностей. Темпи маємо нарощувати, – зазначив Шмигаль.
Він поінформував, що роботи з посилення фізичного захисту енергооб’єктів активно тривають як на столичних об’єктах генерації, так і на підстанціях НЕК “Укренерго”. Дав доручення розробити чітку матрицю виконання робіт по кожному обʼєкту для жорсткого контролю термінів”.
“Принципове питання – захист об’єктів газової сфери. Це питання є базовим, адже стабільне газопостачання – фундамент, зокрема, для роботи розподіленої генерації”, – підкреслив Шмигаль.
Він поінформував, що “продовжується також активна робота з міжнародними партнерами. Провели верифікацію витрат по Фонду підтримки енергетики, аби кожна гривня та кожна одиниця обладнання використовувалися максимально ефективно”.
Віцепрем’єр-міністр вручив нагороди Президента України – ордени “За заслуги” і “За мужність” працівникам галузі за стійкість на робочому місці, яку вони проявили під час російських атак цієї зими.
Як повідомляв Укрінформ, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч з представниками наглядової ради НАЕК “Енергоатом” на чолі з Руміною Велші, на якій обговорили пріоритети роботи і розвитку компанії.
Відбудова
За опалювальний сезон енергетики ДТЕК 17 разів «підіймали з нуля» теплові електростанції після обстрілів
За минулий опалювальний сезон енергетики компанії «ДТЕК Енерго» 17 разів «підіймали» теплові електростанції з нуля після ворожих обстрілів.
Про це повідомили в ДТЕК, передає Укрінформ.
«Протягом найскладнішого опалювального сезону енергетики ДТЕК Енерго 17 разів «підіймали» теплоелектростанції компанії з нуля та відновлювали їх роботу після масованих обстрілів, з початку повномасштабної війни – 68 разів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що через ворожі атаки станції вимушено повністю зупинялися, за термінологією енергетиків – «сідали на нуль». Це означає, що ТЕС зовсім не виробляє і не відпускає електроенергію в мережу.
До повномасштабного вторгнення «посадка на нуль» була екстраординарною подією, що траплялася надзвичайно рідко та у випадку аварійних ситуацій, але впродовж війни, в умовах постійних обстрілів енергетики, такі «посадки» стали регулярними.
За словами , після кожної хвилі масштабних обстрілів українських ТЕС енергетики оперативно розпочинали ліквідацію наслідків ударів та відновлювальні роботи, щоб якнайшвидше повертати теплоелектростанції до роботи.
«Підняти» станцію з нуля – це завжди багатоетапна, складна фахова робота, яку виконують професійні команди енергетиків і ремонтників. Ми продовжуємо робити все можливе, аби підтримувати стійкість енергосистеми та готуватися до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону», – заявив генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
У компанії нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення теплоі електростанції ДТЕК Енерго були атаковані ворогом понад 220 разів. Унаслідок атак 59 енергетиків станцій було поранено, четверо загинули.
Як повідомлялося, через атаку у ніч на 6 квітня значних руйнувань зазнав енергетичний об’єкт в Одеській області.
Фото: ДТЕК
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Одеса1 тиждень ago
З Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість