Відбудова
П’єр Ельброн, спецуповноважений Франції з питань допомоги та відновлення України
Поки Трамп закриває USAID та перекриває міжнародну фінансову допомогу, наша країна посилює тісні зв’язки з іншими партнерами, готовими підтримати Україну в питаннях відновлення та економічної допомоги. Серед них ключову позицію займає Франція, яка вже надала 200 млн євро на модернізацію критичної інфраструктури та залучає інших партнерів до відбудови України. Свідченням серйозної зацікавленості французького бізнесу в українському ринкові та наміру поглиблювати розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Парижем стало призначення Еммануелем Макроном Спеціального уповноваженого Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єра Ельброна, який нещодавно відвідав Київ і знайшов час зустрітися з кореспондентом Укрінформу.
Як Франція оцінює виклики відновлення, які сектори є найбільш перспективними для французьких інвесторів, чи готовий французький бізнес до розширення своєї присутності в Україні та яким є майбутнє економічного партнерства між Києвом і Парижем – про це та інше пан Ельброн розповів під час нашої бесіди.
ФРАНЦІЯ ПРАЦЮЄ НАД ФІНАНСУВАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ НА 450 МЛН ЄВРО
– Франція активно підтримує Україну через різні проєкти та фінансові внески. За вашої підтримки затверджено 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури. Як ви оцінюєте ефективність їх реалізації? Чи виникають труднощі або виклики у здійсненні?
Французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей
– Ви назвали лише декілька інструментів, які ми використовуємо для підтримки України. Ця невелика частина нашої допомоги, яку ми надаємо через Європейський Союз і яка є другою за розмірами. І у 2025 році ми надаватимемо, мабуть, найбільшу за обсягом підтримку Україні, яку фактично Франція фінансує значною мірою завдяки своїм розмірам в Європі. Отож 85% підтримки міжнародної спільноти для України у 2025 році припадатиме на європейців, а якщо додати Велику Британію, то ця підтримка становитиме 90%. І Франція вкладає дуже велику частину цього внеску.
Ми розробили та розгорнули інші інструменти, надали мандат Національному агентству розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні та працює по всій країні й опікується технічною допомогою, зокрема й щодо прямого фінансування українських муніципалітетів на суму у 450 млн євро на наступні три роки, тобто на 2025–2027 роки. Частиною діяльності агентства є 200 млн євро на критичну інфраструктуру .
За кілька тижнів у Франції ми отримали запитів майже на 800 млн євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені в підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей.
Юлія Свириденко координувала різні міністерства, щоб відібрати 19 із 70 запропонованих проєктів на загальну суму 800 млн євро. Ці проєкти мають реалізовувати 17 компаній.
У Бучі, наприклад, ми профінансуємо цифрову підстанцію, яка дасть змогу розподіляти електроенергію на значну частину Києва. Це один приклад із 19 проєктів, який компанія G-Vernova реалізує разом з ДТЕК.
Максимальний ліміт часу для використання грошей цього фонду становить 18 місяців, що суттєво відрізняється від традиційних інструментів розвитку, для яких зазвичай потрібно набагато більше часу.
Географія проєктів охоплює більш-менш усю Україну, але водночас вони створюють робочі місця також у семи регіонах Франції. І це дуже важливо для громадської підтримки у Франції, адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому.
ДРУГИЙ ЦЕНТР ПРОТЕЗУВАННЯ SUPERHUMANS ВІДКРИЮТЬ В ОДЕСІ
– Пане Ельброне, ви брали участь у започаткуванні навчання українських променевих терапевтів і хірургів у Національній академії хірургії в Парижі. Чи заплановані інші такого зразка французькі інвестиції в людський капітал України?
– Найважливішим надбанням України багато в чому є її люди. Це дуже важливо в галузі охорони здоров’я. Ми підтримували реконструкцію лікарень, надаємо медичне обладнання, наприклад мамографи.
Цими днями також я підпишу з Віктором Ляшком сім проєктів, які є частиною цього фонду і стосуються обладнання в галузі охорони здоров’я. Ми дуже пишаємося тим, що третина всієї міжнародної співпраці українських лікарень припадає на Францію. Ми профінансуємо другий після Львова центр Superhumans в Одесі. Він відкриється протягом року.
Ми постачаємо медичне обладнання для боротьби з раком, мамографи французького виробництва в українські лікарні. Не кожна наша лікарня має таку високоякісну апаратуру.
Що стосується ментального здоров’я, яке є величезним пріоритетом з боку вашого уряду, з боку Першої леді, тут ми також визначали досить амбітну програму підтримки українських центрів.
Для людей, які повертаються з фронту, дуже важливо бути частиною функціонування суспільства. У нас є досвід, і це також дає нам певну перевагу в галузі охорони здоров’я, соціальній допомозі, психологічній підтримці та економічному забезпеченні, щоб зробити ветеранів частиною майбутнього України, без будь-якого упередження щодо інвалідності та проблем із психічним здоров’ям.
УКРАЇНА І ФРАНЦІЯ МАЮТЬ ОДНАКОВУ ТОЧКУ ЗОРУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ
– Франція виділила майже 6 млн євро на розвиток проєктів в українській атомній галузі. У грудні минулого року ви підписали відповідну угоду в присутності міністра енергетики Германа Галущенка. Які конкретно ініціативи планується реалізувати за ці кошти? Які вже розпочато? Ваш візит до Чорнобиля пов’язаний із реалізацією таких проєктів?
Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України
– Я багато разів відвідував Чорнобиль, коли раніше працював у ЄБРР. Безпечний саркофаг навколо ЧАЕС збудований консорціумом із французькими компаніями Bouygues і Vinci. Отже, у Чорнобиля є довга історія щодо французької підтримки України.
Атака безпілотників на ЧАЕС створює нові виклики. Тому я їду туди разом із Світланою Грінчук, вона запросила мене подивитися, які є потреби, пов’язані з цією атакою безпілотників на саркофаг. Про додаткову підтримку Чорнобиля говорити ще зарано.
Гроші, які виділяються на атомну галузь, більше спрямовані на забезпечення того, щоб атомні електростанції могли безпечно далі виробляти електроенергію, наприклад, на своєчасну заміну частини турбін.
Атомна генерація – це критичне джерело виробництва електроенергії в Україні, яке становить 60% від загальної. Це більш-менш віддзеркалює енергетичний баланс Франції, адже ми маємо такий самий енергетичний баланс між ядерною і відновлювальною енергетикою.
Мені цікаво переглянути проєкти із сонячної енергії. Мій візит до Чорнобиля дасть змогу краще зрозуміти, як використати потенціал зони відчуження в енергетичних інтересах України.
– Ви сказали, що інвестиції в Україну – це зміцнення Європи. Як ви переконуєте інших політиків чи бізнесменів, що Україна може стати активом для стратегічної автономії Європи?
Щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше
– Я думаю, що оборонна сфера є цілком очевидним прикладом, тому що європейська індустріальна база та українська доповнюють одна одну. У нас є дуже високоякісне, надзвичайно технологічно розвинене виробництво, що додає потужності Україні. У деяких секторах українці розробили неймовірно успішні вироби, як-от безпілотники. Минулого разу, у лютому, я відвідав ракетний завод, який виробляє цілодобово досить дешеву та ефективну зброю, і вона щодня використовується на фронті. Я вважаю, що це джерело інновацій та натхнення для європейської промисловості.
Побудова гарантій безпеки, як сказав Президент Макрон, залежить від дуже сильної, добре оснащеної української армії, але також базується на Європейському Союзі, який посилює свій виробничий та інноваційний потенціал. І нам є чого повчитися у вас.
Водночас Україна має гостру потребу в ракетах, і тому щодня відбуваються візити або обговорення потреб української армії. Ми намагаємося надати більше. Минулого тижня Президент Макрон після зустрічі з Президентом Зеленським анонсував ще 2 млрд євро.
Україна і Франція є великими сільськогосподарськими державами. Я думаю, що це сфера обопільного інтересу, і наші країни більше доповнюють одна одну, ніж перебувають у конкуренції. Нам потрібно посилювати самодостатність Європи, європейського континенту. Це частина продовольчої безпеки, яку ми намагаємося створити.
Ми – дві країни на континенті, які бачать ядерну і відновлювальну енергію основою енергетичної безпеки в Європі.
Насправді у нас є все, щоб посилити континент на основі об’єднання зусиль і розуміння, що кожен із нас може зробити свій внесок. Якщо ми обʼєднаємося, станемо набагато сильнішими, самостійнішими і побачимо, що у сфері оборони Франція останніми десятиліттями ухвалила рішення створити свій власний потенціал, щоб не залежати ні від кого іншого, як щодо ядерного, так і щодо звичайного озброєння. Ми побачили, що за певних обставин може бути корисно мати можливість покладатися на європейських друзів і власну здатність відстоювати свої інтереси й цінності у досить непередбачуваному світі.
Юрій Чорний, Київ
Фото: Євген Котенко
Відбудова
В Україні протестують пілот японської компанії із переробки будівельного сміття для ремонту доріг
В Україні презентували пілотний проєкт японської корпорації IKEE Group Ltd із переробки будівельних відходів для використання у дорожньому будівництві та ремонті.
Презентація ініціативи відбулася під час робочої зустрічі в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.
«Використання відходів руйнації як вторинної сировини – це важливий крок до формування циркулярної економіки в Україні. Такі проєкти дозволяють поєднати екологічну відповідальність із практичними рішеннями для відновлення інфраструктури», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький.
Зокрема, проєкт передбачає збір відходів руйнування, зокрема бетону, цегли та асфальту, їх сортування і переробку з подальшим використанням як вторинної сировини для відновлення дорожньої інфраструктури.
Сторони також обговорили державну політику у сфері управління відходами, результати реалізації проєкту, інвестиційні бар’єри та можливі механізми підтримки японського бізнесу. Очікується, що IKEE сприятиме передачі технологій виробництва всепогодних матеріалів для ремонту доріг із використанням вторинних заповнювачів, а також їх подальшій комерціалізації.
За схемою JICA компанія проводить випробування матеріалу на українських дорогах, а також тестове виробництво продукту. Розробка може застосовуватися за різних погодних умов, не потребує складної підготовки чи спеціальної техніки, забезпечує швидке введення відремонтованих ділянок в експлуатацію та має високу стійкість до навантажень.
У міністерстві наголошують, що впровадження таких рішень сприятиме поєднанню переробки відходів із сучасними технологіями в будівельній галузі та відповідатиме європейським підходам до сталого розвитку і відновлення країни.
Як повідомлялось, уряд визначив Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ) єдиним замовником робіт і закупівель для відновлення автошляхів у зоні бойових дій і поблизу неї.
Фото: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства
Відбудова
Шмигаль перевірив пошкоджений росіянами обʼєкт генерації
Про це він повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За словами Шмигаля, ця станція від початку повномасштабної війни пережила вже більш як 20 ракетно-дронових ударів РФ, понад чверть із них – протягом опалювального сезону 2025/2026. До 90% її генераційних потужностей зруйновані або пошкоджені.
Наразі на об’єкті йдуть відновлювальні роботи. До нового опалювального сезону планується відновити більшу частину потужностей, але ремонти триватимуть.
Також тривають роботи, спрямовані на захист ключових обʼєктів станції. Шмигаль нагадав, що уряд уже виділив кошти на спорудження другого рівня захисту трансформаторів.
«Обговорили з керівництвом питання захисту й інших обʼєктів. Окремий напрям роботи – посилення активного захисту», – зазначив віцепрем’єр.
Він додав, що Міненерго працює з військовими для забезпечення обʼєктів енергетики засобами протиповітряної оборони й радіоелектронної боротьби.
Також відомство веде переговори з партнерами, щоб збільшити фінансування відновлювальних робіт, зокрема в межах Фонду енергетичної підтримки України.
«Закликаємо партнерів пришвидшити закупівельні процедури – це зараз принципове питання», – заявив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому аналітики зазначали, що за чотири роки повномасштабної війни Росія захопила, знищила або пошкодила в Україні близько двох третин генерації електроенергії.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
Відбудова
Відновлення прифронтових доріг мають пришвидшити
Уряд визначив Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ) єдиним замовником робіт і закупівель для відновлення автошляхів у зоні бойових дій і поблизу неї.
Про це повідомила у Телеграмі Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Уряд визначив Державну спеціальну службу транспорту єдиним замовником робіт і закупівель для поточного ремонту та утримання шляхів у зоні бойових дій і поблизу неї», – йдеться в повідомленні.
ДССТ відповідатиме за відновлення автошляхів на прифронтових територіях і в зоні до 40 км від лінії бойових дій. Перелік і пріоритетність визначатиме Генеральний штаб.
За словами Свириденко, це рішення дозволить одразу розпочати роботи на пріоритетних напрямках — там, де пересуваються військові, відбувається евакуація поранених і забезпечується постачання. Роботи розпочинаються одразу після затвердження переліку та обстеження пошкоджень. Фінансування робіт здійснюватиметься в межах бюджету ДССТ.
Як зазначив міністр оборони Михайло Федоров, Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка пришвидшує відновлення і захист автомобільних доріг державного значення для військової та медичної логістики.
За його словами, в умовах постійних ударів і високого навантаження на логістичні маршрути стан доріг безпосередньо впливає на швидкість постачання, евакуацію поранених та ефективність Сил оборони.
Згідно з постановою, Державна спеціальна служба транспорту виконуватиме роботи з ремонту та антидронового захисту таких доріг, а також замовлятиме роботи з їх утримання в районах активних бойових дій і в зоні до 40 км від них або тимчасово захоплених територій.
Рішення також визначає: перелік і пріоритети доріг, що потребують першочергового відновлення; джерела фінансування та умови виконання робіт; порядок взаємодії між органами влади та особливості оборонних закупівель.
Це пришвидшує проведення робіт і дає змогу відбудовувати дороги там, де це критично для логістики, наголосив Федоров.
Швидке відновлення доріг — це стабільна логістика, своєчасна евакуація поранених та безперебійне постачання на фронт, додав міністр.
Як повідомлялося, Державна спеціальна служба транспорту отримала право зводити та відновлювати критично важливі об’єкти оборонної інфраструктури без додаткових дозвільних процедур, що має прискорити будівництво фортифікацій.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Усі новини6 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика6 днів agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
