Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба сьогодні, 26 лютого, провів зустріч у форматі ділового сніданку з послами країн Групи семи (G7) та Північної Європи та Балтії (NB8).
Про це Кулеба повідомив на сторінці у Фейсбуку, передає Укрінформ.
«Говорили відверто про те, що визначає життя громад щодня: тепло, воду, логістику. Без автономної генерації на об’єктах, зокрема водопостачання, ми ризикуємо системним збоєм мереж. Тому ми працюємо над резервним живленням і локальною генерацією для цих об’єктів», – зазначив Кулеба.
Партнерам презентували напрацювання по Плану стійкості – конкретні кроки, які Україна має реалізувати протягом 2026 року.
«Наш запит чіткий: обладнання, експертиза, інноваційні рішення та фінансування», – зауважив Кулеба.
Окремо сторони обговорили транспорт і логістику.
«Під час війни пріоритет – дороги до портів, прифронтових громад і міжнародні автошляхи. Саме для цього створено Фонд підтримки транспорту України разом зі Швецією, Канадою та Литвою. Працюємо над залученням фінансових внесків та розширенням кола учасників», – зазначив Кулеба.
Він подякував кожному з партнерів та ЄС за підтримку, роботу із урядами країн і готовність працювати разом та за особисту присутність в Україні, «навіть під час таки російських обстрілів, як сьогодні».
«Стійкість українських громад – це частина безпеки всієї Європи», – додав Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, команди Міністерства розвитку громад та територій та Світового банку напередодні презентації Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) обговорили подальшу співпрацю у питаннях відновлення України.
Фото: Олексій Кулеба/Телеграм
Наприкінці цього року у Канаді пройде міжнародна бізнес-конференція із відбудови України.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів президент Канадсько-української торгової палати Зенон Потічний.
“П’ята щорічна конференція “Відбудова України” запланована на кінець листопада – початок грудня 2026 року”, – сказав Потічний.
За його словами, цю конференцію було вперше організовано у Канаді в 2022-му році – після початку повномасштабного вторгнення Росії до України.
“Вона об’єднує представників міжнародних фінансових інституцій, бізнес-лідерів, інвесторів, українських партнерів і за кілька років стала провідною платформою в Канаді, присвяченою саме питанням відбудови України”, – зазначив президент торгової палати.
Як повідомляв Укрінформ, у спільному комюніке, підписаному за підсумками візиту премʼєр-міністра Канади Марка Карні до України минулого року, йдеться про сприяння Канади в залученні приватних інвесторів до втілення проєктів із повоєнної відбудови України.
Фото: Nick Wons
Уряд Японії виділяє 6,2 млрд єн (приблизно 41 млн дол. США) на першочергові потреби України у відбудові, зокрема, зміцнення муніципальної інфраструктури, охорону здоров’я, розвиток агросектору та підтримку суспільного мовлення.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали угоду (у формі обміну нотами) щодо надання грантової допомоги для реалізації п’ятої фази Програми екстреного відновлення.
“Уряд Японії виділяє 6,2 млрд японських єн (приблизно 41 млн дол. США) на першочергові потреби України у відбудові. Цей етап фінансування спрямований на зміцнення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів”, – йдеться у повідомленні.
Фото: Мінрозвитку громад
Кошти будуть розподілені через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) за чотирма пріоритетними напрямками: муніципальна інфраструктура, охорона здоров’я, підтримка агросектору та підтримка суспільного мовлення.
«Ця угода відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з JICA, де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери – галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави», – зазначає Кулеба.
Як повідомлялось, під час попередніх фаз Програми екстреного відновлення, починаючи з 2023 року, Японія виділила 100 млрд єн, завдяки чому українські громади, державні установи та відомства отримали, зокрема, спецтехніку для розчищення завалів, генератори, модульні мости, рейки для відновлення залізничної інфраструктури, а також обладнання для водоканалів, медичне устаткування для регіональних лікарень і підтримку для агросектору.
Перше фото: Фб/Олена Зеленська
-
Війна7 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Суспільство6 днів agoПомер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси
-
Відбудова7 днів agoГотові провести одну з наступних Конференцій із відновлення України у Відні
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
-
Суспільство1 тиждень agoТраса Одеса–Рені: небезпечні умови для подорожі
-
Усі новини1 тиждень agoжінка знайшла в пустелі таємничий телефон, який всіх вразив (фото)
-
Війна1 тиждень agoЖурналісти встановили імена понад 186 тисяч загиблих в Україні російських військових
-
Політика4 дні agoСкандал у Раді: нардепи Гончаренко та Княжицький звинуватили один одного в роботі на РФ (відео)