Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Загальний внесок Люксембургу до Фонду підтримки енергетики України зріс до 30 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Люксембург додатково спрямував до Фонду підтримки енергетики України 8 млн євро. Відтак загальний внесок країни до фонду вже становить 30 млн євро”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, Міненерго повідомило про надходження до фонду внесків від Естонії та Іспанії на загальну суму понад 55,5 тис. євро. Так, внесок Іспанії надійшов у межах проєкту «Термінова енергетична солідарність з Україною» через Асоціацію сприяння розвитку України.
Загалом за час роботи Фонду підтримки енергетики України до нього надійшли грантові кошти на суму понад 2 млрд євро від 39 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
Як повідомлялося, у 2025 році через Фонд підтримки енергетики України було виділено фінансування для 250 із 398 заявок, схвалених Міністерством енергетики України. Інші заявки були відкликані або не могли бути профінансовані через недостатній обсяг доступних ресурсів чи визначене донорами цільове призначення внесків.
Фото: Міненерго
У липні енергетикам Київської та Сумської областей доставили 7 одиниць енергетичного обладнання від норвезьких донорів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.
“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до підприємств критичної інфраструктури на Київщині та Сумщині минулого місяця доставлено 7 одиниць енергетичного обладнання від наших норвезьких партнерів”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що партнери передали генератори, вимикачі та інше устаткування для стабільної роботи електромереж.
Як повідомлялося, міжнародні партнери з початку 2026 року передали Україні 4 593 одиниці енергетичного обладнання.
Відбудова
У МЗС закликали українських послів залучати партнерів до відновлення Києво-Печерської лаври
Міністерство закордонних справ закликало керівників українських дипломатичних місій за кордоном залучати партнерів у країнах перебування до відновлення Києво-Печерської лаври.
Про це заявила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца під час візиту українських послів до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Заступниця міністра наголосила, що російські атаки на Києво-Печерську лавру, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, свідчать: що для Росії не існує жодних святинь. Вона також вчергове підкреслила, що війна триває не лише за державність і суверенітет України, а й за українську ідентичність та культурну спадщину.
«Тому, безперечно, для нас надзвичайно важливо, щоб міжнародні лідери приїхали і подивилися на все на власні очі», – зазначила Беца.
Вона розповіла, що після відвідання пошкодженого внаслідок російської атаки Успенського собору та інших українських пам’яток глава однієї з латиноамериканських країн зміг оцінити масштаби руйнувань і зрозуміти, що Росія веде війну на винищення. За словами дипломатки, це позитивно вплинуло на двосторонні відносини, і країна висловила зацікавленість у поглибленні співпраці з Україною, зокрема у сфері drone deal.
Водночас Беца зауважила, що важливими є не лише візити міжнародних лідерів до Києво-Печерської лаври та посилення її захисту, а й відновлення пошкодженого під час атаки безпілотника Успенського собору.
«Тому дуже велике прохання до кожного з вас працювати в країнах акредитації з партнерами, щоб вони максимально долучалися до відновлення Лаври та інших пам’яток, які Росія вже зруйнувала. Це надзвичайно важливо не тільки в контексті збереження не тільки культурної спадщини, а й збереження України», – підкреслила Беца.
У межах заходу генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко представив українським дипломатам стратегічну візію розвитку заповідника, а заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Костянтин Крайній виступив із доповіддю «Ідеологічні міфи Києво-Печерської лаври та їх розвінчання».
Для керівників українських дипломатичних місій також провели екскурсію, під час якої показали пошкодження Успенського собору.
Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ уночі 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок російської атаки було пошкоджено 80% покрівлі собору.
У понеділок, 3 серпня, у Києві розпочалася щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом «Відновлення миру і лідерство України», яка триватиме до 7 серпня.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них
-
Усі новини1 тиждень agoКоролівська сімʼя – Кейт показала трьох дітей