«Франція вже виділила 10 мільйонів євро на попередні дослідження. Тепер вона додає ще 30 мільйонів, тож її загальний внесок становитиме 40 мільйонів євро. Це, безумовно, вагома частка спільного фінансування», – сказав Лескюр.

На закритті конференції міністр-делегат Франції у справах Європи Бенжамен Аддад повідомив, що 15 донорів підтвердили зобов’язання на загальну суму 278 мільйонів євро. За попередньою оцінкою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повне відновлення арки коштуватиме щонайменше 500 мільйонів євро.

Лескюр нагадав, що в жовтні країни G7 оголосили про намір спрямувати на ремонт 260 мільйонів євро під час зустрічі міністрів фінансів у Бангкоку. За його словами, усю необхідну суму розраховують зібрати до весни 2027 року.

«Ми маємо продовжити роботу й розширити коло донорів. Саме тому ми сьогодні всіх зібрали», – зазначив міністр. Він наголосив, що спільне фінансування має допомогти Україні та забезпечити ядерну безпеку в Чорнобилі.

На конференції співголовували Франція, Україна та ЄБРР. Заступник міністра енергетики України Анатолій Куцевол, який взяв участь у зустрічі в Парижі, висловив упевненість, що партнери зможуть зібрати всю необхідну суму.

Як повідомляв Укрінформ, 14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Удар пошкодив зовнішню й внутрішню обшивки арки та її системи безпеки. За оцінкою ЄБРР, повністю відновити споруду потрібно до 2030 року, щоб зменшити ризик корозії сталевих конструкцій.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«Зустрівся з Постійною заступницею Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Катрін Бухгольц. Обговорили подальшу підтримку Херсонщини, результати нашої співпраці з німецькими партнерами та можливості її розширення», – написав Прокудін.

Як зазначається, окрему увагу приділили партнерству з федеральною землею Шлезвіг-Гольштейн, яка стала першим регіональним партнером Херсонщини після звільнення правобережжя.

За словами Прокудіна, завдяки цій співпраці область отримала 1,5 мільйона євро на посилення енергетичної стійкості, зокрема встановлення сонячних панелей у школах і лікарнях. Також є вагомі результати у сфері безпеки та цивільного захисту, обміну досвідом між правоохоронцями.

Наголошується, що важливу роль відіграє і співпраця з Федеральним агентством технічної допомоги Німеччини (THW), яке цього року передало дванадцять пікапів для комунальних служб Херсонщини.

Говорили також про розвиток аграрного партнерства в межах ініціативи «Поле дружби» та подальші обміни досвідом між фермерами.

Під час зустрічі представив книгу «Unbreakable Kherson», у якій зібрано 32 практичні уроки управління прифронтовим регіоном в умовах війни. Прокудін переконаний, що цей досвід може бути корисним і для європейських партнерів.

Окремо начальник ОВА окреслив актуальні потреби області — енергетичне обладнання, генератори, портативні зарядні станції, спеціалізована техніка та транспорт для ремонтних бригад.

Прокудін висловив вдячність Федеральному уряду Німеччини, федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн, прем’єр-міністру Даніелю Гюнтеру, THW та всім німецьким партнерам за послідовну підтримку Херсонщини.

Як повідомляв Укрінформ, Херсонщина отримає від Шлезвіг-Гольштейну €1 мільйон на посилення енергостійкості. Херсонська громада у межах співпраці з Німецьким федеральним агентством технічної допомоги (THW) отримала 13 нових дизельних генераторів потужністю 26 кВт.

Про це заявив посол Австрії в Україні Роберт Мюллер на Першій щорічній житловій конференції України (AHC 2026), повідомляє кореспондент Укрінформу

«Ми підтримуємо Україну… Саме тому Австрія робить вагомий внесок у різноманітні трастові фонди Групи Світового банку. Ми також сподіваємося, що зможемо ділитися практичним досвідом через поглиблені консультації на базі Віденського центру знань про розвиток Світового банку», – сказав посол.

Він додав, що на конференції присутні представники Міністерства фінансів Австрії та профільні експерти країни, які зможуть детально ознайомити українських партнерів з австрійським досвідом, який може стати в пригоді.

Австрія, пояснив посол, має довгу історію розвитку соціального та доступного житла. За його словами, майже 200 некомерційних житлових асоціацій житлового будівництва з обмеженим прибутком забезпечують наразі довгостроковим, доступним і сталим житлом усю країну, оскільки надають житло за принципом покриття собівартості (cost-recovery), а будь-які надлишки коштів реінвестують у нове будівництво. Приблизно половина з них – це кооперативи, інша частина – товариства з обмеженою відповідальністю чи акціонерні товариства, власниками яких є місцеві органи влади, профспілки, фінансові установи або благодійні організації. Усі вони діють у межах єдиного правового поля, підлягають обов’язковій реєстрації та суворому державному нагляду.

«Звісно, австрійську модель неможливо скопіювати один в один для України, але окремі фактори успіху, які спадають на думку, можуть зацікавити наших українських друзів: по-перше, надійна законодавча база, відкрита для інвестицій приватного сектору; по-друге, суворий фінансовий аудит; по-третє, соціальне різноманіття мешканців, різноманітність локацій і висока якість будівель з особливим акцентом на енергоефективність та децентралізоване енергопостачання – що, на мій погляд, вкрай актуально і для наших друзів тут», – сказав Мюллер.

Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом, який звернувся до учасників по відеозв’язку, своєю чергою, зазначив, що відновлення України охоплює енергетику, інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я, економіку та багато іншого.

«У центрі всього цього – житло. Кожній родині потрібен дім, щоб жити в Україні. Житло – це базова потреба, але рішення тут не є простими», – зауважив Сом.

Він додав, що для Групи Світового банку велика честь виступати спонсором конференції та визначати житлову політику як ключову стратегію своєї діяльності в Україні. Чи то йдеться про нормативно-правову базу, фінансування житла, будівництво, відновлення в межах проєкту «HOPE», співпрацю з приватним сектором, підзвітність та прозорість.

Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026) проходить 3-5 листопада в Києві. Її організаторами виступають Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) та уряду Австрії. Конференція об’єднала представників органів державної влади і місцевого самоврядування, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення практичних інструментів житлового відновлення України. Обговорюються питання житлової політики, фінансування та інвестицій, розвитку орендного житла, державно-приватного партнерства, зеленого та стійкого житла, цифровізації й посилення спроможності громад.

Як повідомляв Укрінформ, нова житлова політика має забезпечити формування фонду соціального житла як суспільного активу, що залишатиметься у власності громад і надаватиметься тим, хто найбільше його потребує.