Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Український бізнес виділяє кошти на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври, пошкодженого внаслідок масованого удару РФ по столиці у ніч проти 15 червня.
Зокрема, як передає Укрінформ, пресслужба ПриватБанку повідомила про спрамування на відновлювальні роботи 2 млн грн.
«ПриватБанк спрямував 2 млн грн власних коштів на відновлення пошкодженого ворожим ударом Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Також банк відкриває конверт, аби всі охочі могли доєднатись до збору на відновлення Лаври», – йдеться в повідомленні.
У банку зазначають, що є партнерами заповідника у проєкті, спрямованому на розвиток цифрових платіжних технологій в історико-культурних об’єктах в Україні. Минулого тижня запрацювала послуга безконтактної оплати входу та огляду виставок у національному заповіднику.
***
Крім того, про виділення коштів на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка повідомила Група Нафтогаз.
“Група Нафтогаз у координації з урядом ухвалила рішення надати фінансову допомогу на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що ці об’єкти мають особливе значення для збереження історичної пам’яті, національної ідентичності та культурної спадщини України. За словами голови правління Нафтогазу Сергія Корецького, російські атаки спрямовані не лише проти конкретних будівель, а й проти української ідентичності.
“Лише об’єднавши зусилля держави, бізнесу та суспільства ми зможемо відновити зруйноване, зберегти нашу спадщину та довести, що українську культуру неможливо знищити жодними ракетами чи дронами”, – прокоментував Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Президент Володимир Зеленський, перебуваючи в Києво-Печерській лаврі, запевнив, що пошкоджені російським ударом об’єкти будуть відновлені.
До Києва з візитом прибула президентка Європейського комітету регіонів Ката Тютто.
Про це повідомило у Телеграмі Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Наголошується, що у межах візиту Тютто запланована низка зустрічей та заходів, присвячених відновленню України, розвитку громад і посиленню співпраці між українськими й європейськими регіонами.
Зокрема, пройдуть двосторонні зустрічі з представниками українського уряду, у тому числі з віцепрем’єр-міністром з відновлення – міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою. Сторони обговорять підтримку українських громад, розвиток партнерств між муніципалітетами України та ЄС, а також подальшу співпрацю у сфері відновлення та європейської інтеграції.
Як повідомлялося, Європейський Союз та Україна 11 червня оголосили про запуск Фази ІІІ Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Новий етап має бюджет 25 млн євро і триватиме до січня 2029 року.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов та американський астрофізик Пол Саттер обговорили впровадження інноваційних і науково обґрунтованих рішень для відновлення енергетики та інших галузей України.
Про це Буданов повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Відновлення України після війни необхідно реалізовувати на основі обґрунтованих наукових підходів та з використанням ефективних інновацій. Говорили про це з відомим американським астрофізиком Полом Саттером, який приїхав до України на запрошення нашої наукової спільноти», – розповів він.
За словами Буданова, під час зустрічі Саттер поділився успішними прикладами американського досвіду впровадження наукових досягнень, які Україна може адаптувати вже зараз.
«Це передусім запуск нових, унікальних рішень для виробництва та розподілу електроенергії, які будуть захищені від ракетних ударів ворога. Також обговорили технології фіторемедіації – очищення забруднених через воєнні дії агроземель за допомогою рослин», – зазначив керівник ОП.
Також, за його словами, під час зустрічі йшлося про довгострокові механізми кооперації між цивільними університетами США та України, зокрема для поглибленого вивчення можливостей штучного інтелекту (Deep Tech).
Як повідомлялося, конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) у 2026 році відбудеться у Гданську 25-26 червня.
Фото: Кирило Буданов/Телеграм
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман