Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
У Харкові демонтували залишки зруйнованого росіянами будинку 1860-их років
У Харкові демонтували зруйнований російським ударом житловий будинок 1860-их років на майдані Героїв Небесної Сотні, уламки та цеглу з нього сортували волонтери. Відібрані матеріали можна використовувати для відбудови інших архітектурних пам’яток.
Про це розповів кореспонденту Укрінформу архітектор-реставратор, співзасновник громадської організації “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
“Сюди влучила авіабомба 6 березня 2022 року і зруйнувала чи пошкодила кілька будівель. Житловий будинок купця Сорокіна був збудований у 1860-их роках. Через численні перебудови об’єкт не мав статусу пам’ятки, однак зберігав масштаб і загальну архітектурну форму”, – зазначив Дворніков.

Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Садиба Сорокіна мала два поверхи та підвал, фасад П-подібної будівлі виходив на Михайлівську площу, нині – майдан Героїв Небесної Сотні.
За інформацією міської ради, рішення про демонтаж ухвалювали, бо руйнування внаслідок російського удару склали понад 80%.

Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
На думку Дворнікова, було зруйновано орієнтовно 50% будинку, однак понад три роки будівля перебувала під дією температури та вологи, тож про якусь реновацію, яка дозволила б зберегти фасад, уже не йшлося навіть теоретично.
“Понад три роки – без даху. Всередині – дерев’яні перекриття, дерев’яні стіни. За цей час воно прогнило, ще більше деградувало. Зрозуміло, що зараз це відновити неможливо було б”, – зауважив архітектор.

Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
Він додав, що маєток Сорокіна – це не якась унікальна будівля, однак і вона в тому числі створювала цілісність історичного району міста.
“Це типове історичне харківське середовище, яке сформувалося на початок XX cтоліття. Можна сказати, архітектурний “заповідник”, так само як залопанська частина міста (тобто розташована за річкою Лопань, – ред.), і ця захарківська частина (за річкою Харків, – ред.), це наші слободи. І середовище це було добре збереженим (до вторгнення РФ, – ред.). Так, ми бачимо деякі включення – новобудови, але переважно, якщо пройтися майданом, то 80% – це історичні будівлі. У цьому цінність і неповторний, невідтворюваний вайб. Ця стара забудова підкреслює автентичність визначних пам’яток – наприклад, будівлі суду чи першого реального училища”, – пояснив Дворніков.
Під його керівництвом група небайдужих волонтерів, зокрема з числа студентів, у листопаді та грудні займалася сортуванням залишків будівлі. Таким чином намагаються зберегти автентичні матеріали для можливої відбудови інших пам’яток.
“Це донорський матеріал для інших об’єктів Харкова”, – зазначив Дворніков.
Волонтери та сам архітектор працювали вручну. Загалом перебрано десятки кубометрів будівельного сміття і відібрано 15 кубометрів історичної цегли. Більша частина цієї цегли має клейма конкретних виробників, зафіксовано понад 20 різних типів позначок. Цей історичний будівельний матеріал зберігатиметься на визначеному майданчику.
Будівля Сорокіна стала третім зруйнованим об’єктом, на якому за ініціативою ГО “Платформа урбаністичного розвитку” проводилося сортування уламків.
По сусідству з уже демонтованим маєтком, на майдані Героїв Небесної Сотні, 7, розташовується інша пам’ятка того ж періоду – житловий будинок орієнтовно 1880-их років. Він дуже постраждав від вибухової хвилі 6 березня 2022 року. Виконавчий комітет Харківської міської ради 21 травня вніс цей об’єкт до переліку небезпечних, які підлягають демонтажу. Ступінь пошкодження, за даними міськради, – 81%. Водночас громадська організація “HeMo”, яка займається моніторингом руйнацій архітектурної спадщини, вважає, що пошкоджені будівлі в цьому кварталі можна відновити.
На супутникових фото 2022 року після масованого удару РФ по кварталу дах будинку №7 ще залишався, а у 2024-му – його вже немає. За інформацією архітектора, у другій половині 2022 року була спроба надбудови ще одного поверху у процесі відновлення, але, можливо, через вибухові пошкодження, стіни не витримали навантаження, будинок почав розвалюватися.
“Ця будівля – у планах на наступний рік на знесення. Ми будемо “бодатися” за неї. Бо буде втрачена ще одна частинка історії. Останній, найбільш відомий власник цієї ділянки – єврейський меценат та купець Пейсах Бурас, який був опікуном Товариства допомоги бідним євреям. А тут, зокрема, розміщувалася одна з його мануфактур”, – додав Дворніков.
Як повідомлялося, у Харкові в листопаді 2024 року з будівлі першого реального училища на проспекті Героїв Харкова, 45, яку зруйнував російський ракетний удар, почалася практика сортування уламків задля збереження автентичних будівельних матеріалів.
Перше фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Відбудова
Уряд оновив розрахунок вартості ремонту за програмою єВідновлення
Кабінет міністрів оновив показники середньої вартості ремонтних робіт, які використовуються для розрахунку компенсацій за пошкоджене житло у межах програми єВідновлення із 5 січня 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій.
“Оновлення показників дозволить робити розрахунок компенсацій за пошкоджене житло відповідно до реальних ринкових цін. Комісія, як і раніше, оглядатиме житло, визначатиме масштаби пошкоджень і перелік необхідних робіт. У чек-листах, які формуватимуть після 5 січня, вартість кожного виду робіт уже буде врахована за новими цінами”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що після початку дії рішення суми компенсацій зростуть, й українці отримають більше коштів для оплати ремонту. Надалі вартість робіт у чек-листі планується оновлювати щороку, відповідно до змін на ринку.
Урядовці переглянули вартість 65 видів робіт: від покрівлі та вікон до внутрішнього оздоблення та інженерних систем. В середньому вартість робіт зросла на 27,5%.
Мінрозвитку зауважує, що граничні суми компенсацій наразі залишаються незмінними. Так, максимальна сума виплати на поточний дрібний ремонт пошкодженого житла – до 200 тис. грн, на капітальний ремонт квартир – до 350 тис. грн, а на капітальний ремонт пошкоджених приватних будинків – до 500 тис. грн.
Як повідомлялося, за понад два роки дії програми єВідновлення більш як 153 тис. родин отримали 56,99 млрд грн компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло.
На фінансування програми єВідновлення у бюджеті-2026 передбачено понад 20 млрд грн.
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Одеса4 дні agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика4 дні agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Політика1 тиждень agoУ Раді готують проєкт постанови про звільнення міністра освіти Лісового
-
Події1 тиждень agoХор «Гомін» виступить з єдиним концертом у Києві
