Connect with us

Відбудова

Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України

Published

on


Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.

Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ. 

За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.

Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.

Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.

“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.

Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.

“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.

Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.

Читайте також: Централізовані закупівлі дозволять суттєво пришвидшити відбудовуАгентство відновлення

“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.

Фото: Фейсбук / Андрій Пишний



Джерело

Відбудова

До Реєстру пошкодженого та знищеного майна упродовж останньої доби надійшло понад 2 500 звернень

Published

on



У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна зафіксовано вже понад 340 тис. повідомлень, з яких більше 298 тис. стосуються житлових будинків, з них 2,5 тис. надійшли за останню добу.

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

«Чергова російська атака вкотре призвела до нових руйнувань житла українців. Лише за останню неповну добу після чергових російських ударів українці подали через застосунок та портал Дія понад 2,5 тисячі інформаційних повідомлень про пошкоджене або знищене майно. Зокрема, від мешканців Києва надійшло понад 400 повідомлень, від мешканців Дніпра — понад 100», – йдеться в повідомленні.

За даними міністерства, у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зафіксовано понад 340 тисяч пошкоджених і знищених об’єктів. Понад 298 тисяч із них — це житлові будинки Решта — інженерні споруди, заклади соціальної сфери, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури та інша нежитлова нерухомість.

Найбільше від російської агресії постраждали Донецька, Харківська, Київська, Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області.

У Мінрозвитку зауважують: на місцевому рівні важливо не лише фіксувати нові руйнування, а й максимально прискорювати прийняття рішень для надання допомоги людям через програму «єВідновлення».

Окремої уваги потребують випадки, коли постраждале житло не приватизоване або право власності на нього не внесене до Державного реєстру речових прав. Місцевим органам влади необхідно посилити роботу з ЦНАПами, державними реєстраторами тощо для прискорення оформлення прав власності, внесення відомостей до державних реєстрів та отримання необхідних документів громадянами. Це дозволить людям швидше скористатися програмами компенсації за пошкоджене або знищене житло.

Читайте також: На Харківщині до Реєстру пошкодженого та знищеного майна внесли майже 100 тисяч об’єктів

Окремий напрям роботи стосується мешканців неприватизованого житла, які також втрачають домівки через російські обстріли та потребують дієвих механізмів підтримки. Для вирішення цієї проблеми уряд раніше підтримав пропозицію Мінрозвитку щодо внесення змін до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Йдеться про уточнення переліку житла, яке не підлягає приватизації. Необхідно удосконалити документ, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли житло стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.

Як повідомлялося, упродовж 24-25 травня 2026 року мешканці Києва та Київської області подали понад тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок російських атак житло.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Литва виділить €4 мільйони на проєкти з сонячної енергетики у школах, лікарнях та інших держустановах України

Published

on



Литва виділить додаткові 4 мільйони євро на підтримку встановлення сонячних енергетичних систем та систем накопичення енергії в українських державних установах, наприклад школах та лікарнях.

Про це повідомило Міністерство енергетики Литви, передає Укрінформ із посиланням на LRT.

Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що на цьому етапі програми планується реалізувати 50 проєктів.

«Підтримка Литви сприяє не лише негайним зусиллям з відновлення, а й побудові більш безпечного енергетичного майбутнього для України. Я радий, що проєкт продовжується і що цього року виділяється ще 4 млн євро із запланованого пакета підтримки», — сказав він.

Зазначається, що Європейський Союз надасть ще 3 млн євро на такі ініціативи.

Торік, під час першої фази програми, Литва виділила на неї 5 млн євро.

Вайчюнас зазначив, що Литва посилила енергетичну допомогу, щоб підтримати Україну в складний зимовий період 2025–2026 р.р.

Цього року вже виділено понад 6,3 млн євро, тоді як за весь минулий рік – трохи більше 10 млн євро.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Вільнюсі анонсувала запуск ініціативи підтримки оборонних інновацій Brave Lithuani за участю України та Литви.

Читайте також: Україна і Литва домовилися про бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу

Окрім цього, українська і литовська сторони домовилися про довгострокове бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу в Україну через термінал у Клайпеді.

Фото: pixabay.com 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Києві після російських атак відновили вже 30 найпошкодженіших будинків

Published

on



У Києві від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 3578 будинків, із 71 найбільш пошкодженого будинку місто вже відновило 30.

Як передає Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко в Телеграмі.

«Місто відновлює будинки, які зазнали ушкоджень унаслідок ворожих атак. Загалом від початку повномасштабного вторгнення у столиці пошкодження різного ступеня отримали 3578 будинків. 71 з них були найбільш пошкоджені. 30 таких будинків місто вже відновило», – йдеться в дописі.

Кличко зазначив, що з 2022 року на відновлення житла з бюджету столиці спрямували 2 млрд 333 млн грн.

«Мешканців пошкоджених або зруйнованих будинків Київ забезпечує тимчасовим житлом. На сьогодні в місті 47 таких квартир для проживання, з них у 22 вже живуть люди, 25 готові до заселення», – підкреслив міський голова.

Кличко зауважив, що всі постраждалі від обстрілів мешканці отримують із 2022 року по 10 000 грн допомоги від міста. За його словами, люди ж, чиє житло дуже пошкоджене, з 2025-го отримують 40 000 грн разової допомоги, а потім — 20 000 грн щомісяця, аби винайняти житло там, де їм зручно.

Кличко додав, що більшість киян обирають допомогу грошима, щоб орендувати помешкання.

«Після останньої масованої ракетно-дронової атаки на Київ, яка була 24 травня, за допомогою звернулися 489 потерпілих мешканців. Унаслідок цього обстрілу пошкоджені 552 об’єкти, з них 488 багатоквартирних та 41 приватний житловий будинок. З них значно пошкоджені 4 багатоповерхівки», – написав міський голова.

Читайте також: Відновлення Дарницької ТЕЦ відбувається без залучення коштів міського бюджету – КМДА

Як повідомлялося, влада Києва передбачила одноразову матеріальну допомогу 40 тис. грн на домогосподарство для мешканців, чиє житло постраждало через аварії на інженерних мережах унаслідок російських обстрілів.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.