Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
Компенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 231 тисяч родин
Компенсації за державною програмою «єВідновлення» отримали вже 231 681 родина, загальна сума виплачених коштів становить 119,1 млрд гривень.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
За інформацією міністерства, станом на 10 липня виплати за пошкоджене житло отримали понад 153 тис. родин на загальну суму 14,8 млрд грн. Загальна кількість поданих заяв за три роки дії програми – понад 232 тис.
Цей тип компенсацій включає дві категорії – виплати за дрібні (категорія А) та капітальні ремонти (категорія В). За ними середні суми компенсацій становили 69 900 гривень та 340 900 гривень відповідно.
За знищене житло понад 74 тис. родин отримали сертифікати для придбання житла на загальну суму 96,9 млрд грн. Кількість поданих заяв цієї категорії за три роки – понад 161 тис.

При цьому вже придбали нове житло понад 33 тис. сімей. Із них понад 11 тис. – родини внутрішньо переміщених осіб.
Також тривають виплати для відбудови на власній ділянці. Вони стартували на початку 2025 року. Кошти першого траншу отримали 818 родин на загальну суму 982,4 млн грн, другого траншу – 409 родин на 515,8 млн грн.

Крім того, погоджено 3 296 заявок на фінансування житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн. Кількість родин, які вже придбали житло завдяки ваучеру, – 3228. За цим компонентом програми надійшло понад 43 тис. заяв, з яких більше 35 тис. уже затверджені комісіями на місцях.
Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації реалізуються в межах проєкту Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)».
Кабінет міністрів погодив залучення додаткової позики у розмірі 100 млн євро для продовження реалізації проєкту «HOME: Компенсація за знищене житло».
Фото: Суспільне
Відбудова
У Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин
У Вишневому Київської області газовики відновили подачу “блакитного палива” на безпечних ділянках, відновлювальні роботи ще тривають.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Група Нафтогаз у Телеграмі.
“214 родин у Вишневому сьогодні знову отримали газ після однієї з наймасштабніших ворожих атак на місто. Фахівці відновили газопостачання на безпечних ділянках”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики продовжують роботи у місті, щоб відновити подачу газу усім мешканцям, які залишилися без цієї послуги внаслідок атаки.
Як повідомлялося, у Вишневому внаслідок російської масованої атаки 6 липня пошкоджено понад 200 об’єктів, з яких більше 100 – житлові будинки. Також пошкоджено сім гуртожитків для залізничників. Відомо про 9 загиблих, 48 людей отримали поранення. Без газу залишилося 300 родин.
Відбудова
У Лаврі розповіли, як готують до зими Успенський собор
У Києво-Печерській лаврі тривають підготовчі роботи до консервації даху Успенського собору до зими.
Про це в телеефірі сказав генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, передає Укрінформ.
“Зараз тривають серйозні підготовчі роботи щодо створення консерваційної конструкції, яка дозволить витримати зиму, бо Успенський собор має дуже складну конфігурацію і тимчасові конструкції не витримають великої маси снігу. Це може завдати ще більшої шкоди собору. Тому має бути створений рівень, який законсервує власне ці поверхні Успенського собору від зимових опадів”, – розповів Остапенко.
За його словами, зараз над цим працює команда заповідника, архітектори, долучилася також Львівська політехніка. На сторінці заповідника є посилання на збір на відновлення собору, до відновлення залучено чимало благодійників, які допомогли матеріалами, а також фахівці ДТЕК, що вирішують проблему з відновленням електроживлення.
Остапенко нагадав, що попередньо шкоду Успенському собору від російського обстрілу оцінено в 500 млн грн. Проте остаточні суми, необхідні на відновлення, будуть зрозумілі після вивчення всіх наслідків та розроблення проєктно-кошторисної документації.
“Це питання ще вивчається, такі складні конструкції, які постраждали під час воєнних дій, потребуватимуть значних коштів. Має бути розроблена проєктно-кошторисна документація, яка має пройти всі етапи експертизи, і саме тоді буде визначено остаточну цифру реконструкції. Наразі ми розуміємо, що шкоду завдано на суму не менше 500 млн грн. Поки будемо вивчати ті художні роботи, внутрішні роботи, які необхідно буде відновлювати, і це теж увійде в проєкт реставрації”, – розповів генеральний директор заповідника.
Також він висловив сподівання на міжнародну підтримку. За словами Остапенка, кілька міжнародних організацій висунули деякі пропозиції, і наразі вирішується, в якій формі ця допомога буде надана. До координації міжнародної допомоги долучиться ЮНЕСКО.
Цьогоріч, нагадав Остапенко, відзначається 975 років від заснування Києво-Печерської лаври. Відповідний указ про заходи з цієї нагоди підписаний Президентом України.
“Ця дата дуже символічна, бо залишається чверть сторіччя до тисячоліття Лаври. І для об’єктів, які є національними святинями, підготовка до таких дат починається за десятиліття”, – резюмував генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство5 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною
