Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
Суми у неділю залишаться на 10 годин без світла через відновлювальні роботи
У неділю Суми залишаться на 10 годин без світла через відновлювальні роботи.
Про це у Телеграмі повідомив в.о. Сумського міського голови, Секретар Сумської міської ради Артем Кобзар, передає Укрінформ.
«На жаль, завтра із шостої ранку до 16.00 у місті Суми буде відсутнє електропостачання. Працівники обленерго будуть займатися відновленням», – сказав Кобзар у відеозверненні до містян.
Він закликав сумчан завчасно зарядити гаджети.
Як повідомлялось, армія РФ протягом доби обстрілювала Сумщину маже 100 разів, пошкоджені та зруйновані об’єкти цивільної інфраструктури.
Відбудова
Росія має компенсувати всі збитки, але дієвого міжнародного механізму поки немає
У світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією російської федерації проти України» заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
За її словами, нинішні виплати постраждалим громадянам з боку України є добровільною державною допомогою, а не репараціями у міжнародно-правовому розумінні.
«Те, що робить сьогодні Україна, те, що робить влада для підтримки хоч якоїсь компенсації фізичним особам, це є добровільна допомога держави. Це не є компенсації у розумінні репарацій чи компенсації від держави-агресора», – сказала Мудра.
У майбутньому всі ці витрати будуть виставлені Росії як рахунок до компенсації, однак наразі у світі немає дієвого міжнародного судового органу, який може винести рішення про виплату компенсацій за воєнні збитки.
«Навіть Європейський суд з прав людини міг лише зобов’язати до символічної компенсації, але механізмів примусового виконання його рішень не існувало. Тому й постала необхідність створювати новий міжнародний компенсаційний механізм, правову основу для якого у листопаді 2022 року заклала Резолюція Генасамблеї ООН, підтримана 94 країнами», – додала Мудра.
Вона нагадала, що прямі збитки України, за оцінками Світового банку та Єврокомісії, перевищують 195 млрд дол., а з урахуванням втрат людей, громад та бізнесу і витрат на відновлення втрат – понад 650 млрд дол.
Окремо Мудра наголосила на важливості Реєстру збитків для України (РДФУ), який є ключовим елементом майбутньої компенсаційної системи. Наразі триває імплементація компенсаційної комісії, яка розглядатиме подані заяви, підсумувала заступниця керівника Офісу Президента.
Як повідомлялось, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України станом на 16 березня 2026 року становить понад 6,4 трлн грн.
Фото: ОП
Відбудова
Кулеба розповів про будівництво нових водогонів на Дніпропетровщині
Після завершення будівництва нових систем водопостачання та водовідведення для двох громад Дніпропетровщини стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 тис. мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, питання водозабезпечення для регіону залишається критично важливим після підриву Каховської ГЕС, що призвело до дефіциту питної води та значного навантаження на зношену інфраструктуру.
«Триває будівництво нових водогонів та систем водовідведення для двох громад Дніпропетровщини. Після завершення робіт стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 000 людей», – зазначив Кулеба.
Наразі реалізується комплексний проєкт будівництва нових магістральних водогонів, насосно-фільтрувальних станцій та мереж водовідведення.
У межах проєкту в одній із громад, де проживає близько 18 тис. людей у 35 населених пунктах, роботи виконані на 75%. Там зводять насосно-фільтрувальну станцію потужністю 1 500 кубічних метрів на добу та прокладають мережі водопостачання і каналізації. Завершення робіт очікується у липні 2026 року.
У другій громаді, де мешкають близько 11 тис. людей у 14 населених пунктах, рівень виконання робіт становить 60%. Перший запуск води планується у вересні.
Загалом у межах обох проєктів передбачено прокласти понад 10 км водогонів і більш як 7 км каналізаційних мереж. Роботи виконує Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Як повідомлялось, асоціація професіоналів довкілля PAEW закликає уряд та Раду національної безпеки і оборони України та комісії з надзвичайних ситуацій терміново перейти до реальних дій у сфері водної безпеки держави.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Політика1 тиждень agoУ Єрмака кинули яйцем після суду – момент потрапив на відео
-
Суспільство1 тиждень agoНайзаможніші депутати Миколаївщини: готівка, земля та сімейні активи Анонси
