Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Уряд Нідерландів додатково виділить 327 мільйонів євро на відновлення та відбудову України у 2027–2029 роках.
Як повідомили кореспонденту Укрінформу в МЗС Нідерландів, кошти будуть спрямовані на немілітарну підтримку, зокрема на відновлення енергетичної системи та критичної інфраструктури, гуманітарну допомогу та підтримку приватного сектору.
“Уряд додатково виділить 327 мільйонів євро на період 2027-2029 років для сприяння відновленню та відбудові України. Ця сума доповнює раніше обіцяні 878 мільйонів євро немілітарної допомоги на цей період”, – повідомило відомство.
За словами міністра закордонних справ Нідерландів Тома Берендсена, геополітична ситуація у світі змінюється, тому Європі та Нідерландам необхідно посилювати власні позиції.
“Глобальна геополітична ситуація змінюється. Європа і Нідерланди можуть вийти з цього процесу сильнішими, але ми повинні активізувати наші зусилля вже зараз. Уряд залишається відданим справі забезпечення нашої безпеки, зокрема й шляхом підтримки України. А задля розбудови сильнішого ЄС ми зосереджуємося на підвищенні конкурентоспроможності та модернізації бюджету”, – заявив він.
Загалом уряд Нідерландів також передбачив 1,1 мільярда євро додаткового фінансування співробітництва з метою розвитку у 2027–2029 роках. Ці кошти планують спрямувати, зокрема, на гуманітарну допомогу, боротьбу зі зміною клімату, безпеку, підтримку прийому біженців у регіонах поблизу зон конфліктів та зміцнення демократичної правової держави.
Крім того, уряд прагне зміцнити міжнародні позиції нідерландських компаній та підвищити їхню здатність генерувати доходи.
Для цих компаній надзвичайно важливими є відкриті ринки, чіткі правила та чесна конкуренція. Водночас одним із пріоритетів залишається зменшення залежностей: уряд прагне зробити Нідерланди та Європу більш стійкими до економічного тиску.
“Конфлікти, бідність, хвороби та зміна клімату не зупиняються на державних кордонах і часто найсильніше вражають найбільш уразливих людей. Саме в час, коли міжнародне співробітництво та міжнародний правопорядок перебувають під тиском, країни повинні й надалі знаходити спільну мову та брати на себе відповідальність. Нідерланди роблять це, допомагаючи людям, які опинилися у кризових ситуаціях, підтримуючи наших союзників, таких як Україна, та спільно з іншими країнами працюючи заради миру, безпеки й сталого розвитку. Адже те, що відбувається в інших частинах світу, зрештою впливає і на нас”, – зазначив міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва з метою розвитку Сьорд Сьордсма.
Також виділять 35 мільйонів євро на зміцнення мережі нідерландських посольств і консульств.
У найближчі роки ці кошти, зокрема, використовуватимуть для відкриття нових посольств та інвестицій у вже наявні дипломатичні представництва. Уряд при цьому зосереджуватиметься на важливих ринках, що розвиваються, у країнах із великим геополітичним значенням, а також на регіонах, де Нідерланди можуть сприяти захисту прав людини та демократії.
У 2029 році Нідерланди головуватимуть у Європейському Союзі. Міністерство закордонних справ Нідерландів координуватиме та організовуватиме головування. На ці потреби уряд загалом виділить понад 156 мільйонів євро.
Варто зазначити, що традиційно у третій вівторок вересня відбувається Prinsjesdag (День принца – ред.) – це щорічний важливий день у політичному житті Нідерландів, коли уряд офіційно представляє парламенту державний бюджет на наступний рік і основні плани уряду.
Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах закликають Європу розробити власні перехоплювачі для балістичних ракет.
Міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч з адміністратором Програми розвитку ООН (ПРООН) Александром Де Кроо.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.
“Сторони обговорили ключові виклики та пріоритети у фінансуванні відбудови України в умовах триваючих масштабних руйнувань, а також загальний макрофінансовий контекст і роботу з міжнародними партнерами”, – ідеться в повідомленні.
Міністр фінансів висловив вдячність ПРООН за системну підтримку та значну роботу команди на місцях від початку повномасштабного вторгнення.
Зазначається, що за час війни ПРООН мобілізувала понад 565 млн дол. США на підтримку української енергосистеми, спрямувавши ці кошти як на оперативне відновлення й постачання критичного обладнання (зокрема когенераційних установок і трансформаторів), так і на довгострокову трансформацію.
Під час обговорення інструментів фінансування було розглянуто можливості запровадження спеціальних гарантійних схем (зокрема через структури на кшталт UNCDF) для зниження ризиків і підтримки українського бізнесу та агросектору.
Крім того, сторони торкнулися питань розширення кредитування через міжнародні фінансові інституції та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) для реалізації муніципальних проєктів.
У Мінфіні наголосили на важливості участі ПРООН в Українській платформі донорів. Практичний досвід та експертиза у реалізації проєктів відновлення, а також у залученні та координації донорської підтримки можуть позитивно вплинути на подальшу роботу Платформи.
Як повідомлялось, на території Чорнобильської АЕС запрацювала сонячна електростанція потужністю 2 МВт, яка забезпечуватиме власне споживання об’єктів, розташованих на майданчику станції. Проєкт вартістю понад 825 тис. дол. був реалізований завдяки підтримці ПРООН та урядів Литви і Японії.
Фото: Міністерство фінансів
Агентство відновлення завершує будівництво водогонів для двох громад у Дніпропетровській області, які забезпечуватимуть водою майже 30 тис. мешканців.
Про це пресслужба держагентства повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Майже 30 тисяч мешканців двох громад Дніпропетровщини будуть забезпечені стабільним водопостачанням та сучасною системою водовідведення. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році низка населених пунктів залишилася без надійного джерела питної води. У 2025 році тут розпочали будівництво нової інфраструктури. Сьогодні обидва проєкти вже на фінальній стадії», – йдеться в повідомленні.
В одній із громад, де проживає близько 18 тисяч людей, і до складу якої входить 35 населених пунктів, підрядники прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання та майже 2 км зовнішніх мереж каналізації.
Ключовим об’єктом будівництва є насосно-фільтрувальна станція потужністю 1 500 кубометрів води на добу. У перспективі її продуктивність може бути збільшена до 3 000 кубометрів. Наразі станція готова на 99%. Збудовано під’їзні дороги, влаштовано асфальтове покриття на території, завершено роботи з облаштування резервуара чистої води.
Прокладено трубопроводи сирої та чистої води, а також каналізаційні мережі. Наразі на об’єкті тривають завершальні роботи – благоустрій території та пусконалагодження обладнання.
Ще один проєкт реалізується в громаді, де проживає 11 тис. людей та до складу якої входить 14 населених пунктів. Тут завершуються роботи з прокладання 1,57 км трубопроводу водопостачання та 5,25 км зовнішніх каналізаційних мереж.
Насосно-фільтрувальна станція на цьому об’єкті матиме потужність 1 000 кубометрів води на добу з перспективою збільшення до 3 000 кубометрів. Її готовність вже становить 87%. Наразі триває влаштування полів фільтрації та впорядкування території. Старе асфальтове покриття демонтоване. Наступні етапи – укладання нового асфальту та облаштування під’їзних доріг до об’єкта.
Після реалізації проєктів громади отримають повноцінну інфраструктуру не лише водопостачання, а й водовідведення, якого не було у більшості населених пунктів.
Як повідомлялося, МКП «Миколаївводоканал» втрачає 40% води під час транспортування до споживачів через зношені мережі, а торік це стало причиною збитків підприємства на 500 млн грн.
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів