Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
Потреби України на відновлення та модернізацію інфраструктури водного сектору становлять $17,5 мільярда
Потреби українського водного сектору у фінансуванні для відновлення та модернізації становлять 17,5 млрд дол. США на наступні десять років, і без масштабних інвестицій не впоратися.
Про це під час секторальної панелі під час Конференції з відновлення URC 2026 заявила заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.
«Відповідно до RDNA5, прямі збитки у водному секторі вже сягнули 7,8 млрд доларів США, економічні втрати оцінюються у 14,4 млрд доларів, а потреби у відновленні та модернізації становлять 17,5 млрд доларів на наступні десять років. З огляду, на обсяги збитків, зрозуміло, що для відновлення галузі потрібні масштабні інвестиції, зокрема, і приватні», – йдеться в повідомленні.
Наразі Україна переходить від відновлення пошкодженої інфраструктури до системної модернізації та створення умов для залучення довгострокових інвестицій. У тому числі і приватних. Мінрозвитку залучає міжнародних партнерів для супроводження перших проєктів публічно-приватного партнерства в галузі.
На сьогодні визначено понад 30 проєктів із потенційним обсягом інвестицій понад $5,7 млрд. П’ять із них реалізовуватимуться саме у водному секторі.
Паралельно триває комплексне реформування галузі та впровадження необхідних законодавчих змін. Відповідно до положень Закону №4777-IX повноваження зі встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення надано органам місцевого самоврядування. Це посилює відповідальність громад та закладає основу для більш сталої моделі фінансування галузі.
Також Україна імплементує ключові директиви ЄС щодо питної води, очищення міських стічних вод та енергоефективності через три національні програми — «Енерговода», «Екостоки» та «Соцвода».
Одним із ключових інструментів модернізації стала Програма відновлення водопостачання і водовідведення України, яку Міністерство реалізує спільно з Європейським інвестиційним банком. У межах програми попередньо відібрані проєкти на 100 млн євро.
Під час цьогорічної Конференції з відновлення, за сприяння Європейської Комісії, Мінрозвитку підписало з ЄІБ грантову угоду на 25 млн євро. За рахунок цих коштів буде здійснено співфінансування проєктів, відібраних в рамках Ukraine Water Recowery. Умовами грантової угоди визначено пріоритети щодо більшої інтенсивності грантової допомоги для прифронтових та постраждалих регіонів.
Також досягнуто домовленість розпочати роботу над залученням наступного траншу пільгового кредиту на 100 млн євро від ЄІБ, який також буде доповнено аналогічним грантом на 25 млн євро.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів встановив правила використання коштів державного фонду розвитку водного господарства, а також бюджетних коштів для захисту від шкідливої дії вод і забезпечення централізованого водопостачання у сільських населених пунктах, що користуються привізною водою.
Фото: Мінрозвитку
Відбудова
Миколаївщина отримає понад €40 мільйонів від Швеції та Данії
“У результаті конференції Миколаївщина підписала низку меморандумів про співпрацю, які передбачають виділення коштів на інфраструктурні проєкти”, – йдеться у повідомленні.
Так, зокрема, компанія NEFCO співфінансуватиме проєкти у Баштанській, Новобузькій, Коблівській, Первомайській, Вознесенській, Південноукраїнській та Миколаївській громадах.
Загалом область отримає понад 40 млн євро від Швеції та Данії на проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики, модернізації систем водо- й теплопостачання, вуличного освітлення та інших важливих напрямів у громадах регіону.
«Такі масштабні заходи завжди дають значні результати. Цього разу область залучила велику кількість грантових коштів, які будуть спрямовані на покращення та відновлення, аби наші люди могли повертатися додому та користуватися якіснішими послугами у всіх сферах», – наголосила заступниця директора Агенції Ольга Ніколаєвич.
Як повідомляв Укрінформ, Миколаїв підписав грантову угоду з компанією NEFCO щодо реалізації двох проєктів, які стосуються енергоефективності та стабільної роботи електротранспорту міста.
Фото: facebook.com/mkrdagency
Відбудова
У Баштанській громаді на Миколаївщині будують протирадіаційне укриття вартістю ₴152 мільйонів
У Баштанській громаді на Миколаївщині за підтримки міжнародних партнерів реалізують проєкт по будівництву протирадіаційного укриття вартістю 152 мільйони гривень.
Про це у Фейсбуці написав міський голова Баштанки Олександр Береговий, передає Укрінформ.
“В рамках міжнародного форуму URS 2026 у Гданську мав змістовну зустріч зі старшою менеджеркою проєкту Аурімою Ласіцкіне. Обговорили хід реалізації одного з найважливіших для нашої громади проєктів — будівництва сучасного укриття подвійного призначення для Баштанського ліцею, а також перспективи подальшої співпраці”, – написав Береговий.
За його словами, проєкт реалізується Центральним агентством з управління проєктами Литовської Республіки під керівництвом директорки Лідії Кашубене за фінансової підтримки програми «Сусідство, розвиток і міжнародна співпраця – Глобальна Європа».
У рамках проєкту буде збудовано нове укриття подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття та облаштовано перехід до існуючого корпусу Баштанського ліцею.
Станом на червень 2026 року загальна вартість проєкту становить 152 мільйони гривень.
Як повідомлялося, у двох ліцеях Баштанського району Миколаївської області відкрили укриття за фінансування уряду Королівства Данія.
-
Політика2 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство2 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
