Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
В Україні вже відбудували 700 медичних закладів, ще 323 — частково відновлені.
Про це у Фейсбуці повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Станом на 1 грудня 2025 року підтверджено пошкодження або руйнування 2 535 об’єктів у складі 816 медзакладів. Загалом, внаслідок обстрілів повністю зруйновано 327 об’єктів у складі 125 закладів охорони здоров’я. Найбільше постраждали медустанови Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької та Луганської областей”, – йдеться у повідомленні.
За даними МОЗ, медична допомога надається на 1 532 об’єктах, ще 185 працюють частково. 232 заклади евакуйовано, 572 об’єкти не функціонують.
Як зазначають в МОЗ, попри щоденні загрози, відновлення медичних закладів триває. Так, уже відбудовано 700 об’єктів, ще 323 — частково відновлені.
59 об’єктів, які були відремонтовані раніше, знову постраждали.
Дані щодо тимчасово окупованих територій обмежені через неможливість перевірити масштаби руйнувань.
Також, як додали у міністерстві, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила в Україні 280 автомобілів екстреної медичної допомоги, 170 пошкоджено, 80 — захоплено російськими військами.
Як повідомляв Укрінформ, уряд виділив з резервного фонду 37 млн грн на ліквідацію наслідків російської атаки на будівлю Інституту кардіології ім. Стражеска у Києві.
Фото: МОЗ
Ще 11 проєктів для реалізації в межах фінансових угод з Європейським інвестиційним банком відібрано на засіданні експертної робочої групи.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Зазначається, що спільні з ЄІБ проєкти відбирали в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Програми з відновлення України та Програми відновлення України III.
Сім з 11 відібраних за пропозиціями громад проєктів – у Дніпропетровській області. У Першотравенській громаді – реконструкція приміщень під реабілітаційне відділення, Миколаївській громаді – нове будівництво споруди подвійного призначення, що може використовуватись як укриття, Магдалинівській громаді – будівництво водонапірної башти і водопровідної мережі, Верхньодніпровській громаді – реконструкція водопровідної мережі, Новомосковській громаді – будівництво модульного укриття, Жовтоводській – капремонт протирадіаційного укриття та захисних споруд цивільного захисту.
Комісія також відібрала чотири проєкти у Миколаївській області: у Братській громаді – будівництво споруди цивільного захисту, Веснянській громаді – капітальний ремонт споруди цивільного захисту, Березнегуватській громаді – капітальний ремонт ліцею, Широківській громаді – реконструкція системи водопостачання з улаштуванням артезіанської свердловини.
“Фінансування Європейського інвестиційного банку є важливим інструментом реалізації стратегічних проєктів, спрямованих на підвищення стійкості України в умовах війни. Кошти програм можуть бути спрямовані на відновлення соціальної інфраструктури та житлово-комунального господарства в постраждалих регіонах, а також у громадах, які прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб”, – прокоментував заступник міністра Олексій Рябикін.
Як повідомлялося, з 2024 року Мінрозвитку проводить відкритий конкурс проєктів у системі DREAM. Громади подають заявки, отримують оцінювання, а комісія розглядає їх онлайн у прозорий спосіб. Уся інформація про конкурс є відкритою.
Фото: pixabay.com
Україна працює одночасно над швидким відновленням і закладанням основ довгострокового економічного розвитку, у чому важливу роль відіграють німецькі компанії.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у відеозверненні до учасників 8-го німецько-українського бізнес-форуму, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, в Україні ремонтують інфраструктуру, надають компенсації, підтримують громади, одночасно формуючи стратегію розвитку країни на десятиліття вперед. В її центрі – житло, бо воно є основою стабільності для людей, сказав віцепрем’єр.
За його словами, значна частина житлового фонду зруйнована або пошкоджена, майже 2 мільйони сімей втратили домівки, мільйони стали внутрішньо переміщеними. Минулого року зафіксовані збитки перевищили 524 млрд доларів, нині ця цифра ще більша. Понад 18% руйнувань припадає на прифронтові регіони, де живуть понад 10 млн людей, які не виїхали.
«Вони залишилися вдома, бо бачать своє майбутнє в Україні. І це потребує підтримки від усіх нас — з боку держави та партнерів — уже зараз, не чекаючи завершення війни. Ми не можемо дозволити собі чекати», – підкреслив Кулеба.
Він навів приклад програми доступного іпотечного кредитування для ВПО: понад тисячу родин уже отримали житло, а успіх програми дозволив залучити додаткове фінансування від Банку розвитку Ради Європи.
Віцепрем’єр нагадав, що інші ключові сектори також перебувають під постійними атаками. Зокрема, залізниця цього року зазнала понад 800 атак, порти Чорного моря — понад 500 атак дронами та ракетами. Енергетичний сектор постраждав на 70% більше, ніж торік.
Він підкреслив, що відновлення потребує активної участі приватного сектору: інвестиції, технології та державно-приватне партнерство критично важливі для будівництва, термомодернізації та захисту інфраструктури.
Кулеба закликав партнерів бачити Україну не лише як ринок, а як місце, де разом можна створювати інфраструктуру європейського рівня.
Як повідомлялось, 8-й німецько-український бізнес-форум триває у Берліні 15 грудня. Участь у ньому беруть Президент України Володимир Зеленський, голови урядів України та ФРН Юлія Свириденко і Фрідріх Мерц.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса7 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика7 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна1 тиждень agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини7 днів agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Усі новини6 днів agoСонячні панелі викидають з однієї простої причини: експерти розкрили деталі (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні