Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
У червні-серпні до підприємств критичної інфраструктури у різних областях було доправлене обладнання на загальну суму 74,79 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.
“Протягом червня-серпня 2026 року підприємства критичної інфраструктури з різних регіонів України отримали 76 партій енергетичного обладнання та матеріалів на суму 74,79 млн євро. Допомога профінансована 15 країнами-донорами та Європейським Союзом”, – йдеться у повідомленні.
При цьому майже 75% фінансування закупівель припало на внески 5 країн: Нідерланди – 15,98 млн євро; Німеччина – 13,08 млн євро; Італія – 13,01 млн євро; Велика Британія – 7,38 млн євро; Швеція – 6,63 млн євро. Гуманітарну допомогу отримали енергетики 11 областей, а також міжрегіональні підприємства.
Зазначається, що обладнання та матеріали, закуплені за підтримки міжнародних партнерів через Фонд підтримки енергетики України, допомагають енергетикам оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти, посилювати стійкість енергосистеми та готувати її до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.
Як повідомлялося, із початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 736 одиниць енергетичного обладнання.
Кабінет міністрів перерозподілив понад 12,5 млн грн на відновлення роботи комунальних закладів освіти, пошкоджених або знищених внаслідок бойових дій.
Про це за підсумками засідання уряду повідомив у Телеграмі постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.
Зазначається, що ці кошти є залишком коштів спеціального фонду держбюджету та були отримані у 2025 році на рахунок, відкритий Міністерством освіти і науки в Національному банку для задоволення потреб освіти і науки.
Наразі кошти в обсязі 12 млн 544 тис. 863 грн (видатки розвитку) перерозподілені Міністерству освіти і науки на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій.
Установлено, що вищезазначені кошти використовуються відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій.
Також уряд перерозподілив З млн 900 тис. гривень спецфонду держбюджету на субвенцію місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів для закладів загальної середньої освіти.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів перерозподілив 33,6 млрд грн з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоб своєчасно забезпечити необхідні виплати військовим та членам їх сімей у вересні.
Кабінет міністрів спрямував майже 400 мільйонів гривень на відновлення 11 будинків у Харківській області.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.
«Уряд спрямував майже 400 млн грн передбаченого в бюджеті фінансування на відновлення 11 житлових будинків у Харкові, Дергачах, Ізюмі, Балаклії та Чугуєві. Основний етап робіт запланований на 2026-2027 роки», – йдеться в повідомленні.
Прем’єр-міністр зауважив, що російські атаки тривають, тому є потреба в оперативному реагуванні на нові руйнування та завершенні вже розпочатих робіт, особливо у прифронтових громадах, щоб люди могли повертатися до своїх домівок.
За інформацією Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб, фінансування у вигляді субвенції з державного бюджету отримають Харківська міська територіальна громада (210 млн грн), Чугуївська міська територіальна громада (38,2 млн грн) та обласний бюджет Харківської області (150,1 млн грн).
Кошти виділені з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Завдяки прийнятому рішенню, загальний обсяг коштів, які держава спрямовує з Фонду на реалізацію проєктів відновлення, зростає з 338,1 млн грн до 736,48 млн грн.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів виділив 2,3 млрд грн із резервного фонду на відновлення житла, пошкодженого внаслідок російського обстрілу Вишневого на Київщині.
Фото: Фейсбук / Харківська міськрада
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoяк змінилась солістка гурту Reflex (фото)