Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
В Україні від початку року вже ліквідували 2,7 млн кв. м пошкоджень на дорогах загального користування.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Телеграмі.
За її словами, в Україні тривають дорожні роботи на міжнародних трасах і дорогах загального користування. Щодня по країні працює майже 170 бригад і понад 1 500 працівників.
Від початку року вже ліквідували 2,7 млн кв. м пошкоджень.
“Станом на сьогодні виконано близько 50% поточного ремонту на трасах міжнародного значення. Усі роботи з поточного ремонту на таких трасах планують завершити до 1 травня, а основні роботи – до 1 червня”, – зауважила очільниця уряду.
Додатково тривають заходи з посилення міжнародного транспортного сполучення.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, лідером серед регіонів за виконанням дорожніх робіт є Кіровоградщина.
Фото: Олексій Кулеба/Фб
Євросоюз передав Укрзалізниці понад 50 одиниць техніки у межах одного пакета допомоги.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на АТ «Укрзалізниця» у Фейсбуці.
«Укрзалізниця отримала черговий пакет допомоги від Європейського Союзу, який допоможе посилити стійкість компанії в умовах війни та постійних атак на залізничну інфраструктуру», – зазначається у повідомленні.
Частину цієї техніки українським залізничникам передала делегація ЄС на чолі з верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас та міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем.
ЄС через Службу зовнішньополітичних інструментів (FPI), передали Україні 23 одиниці техніки, зокрема транспорт і генератори. Додатково оголошено про ще понад 25 одиниць допомоги, серед яких самоскиди, екскаватори та вантажівки. Ця техніка допоможе швидше відновлювати та ремонтувати пошкоджені ділянки й об’єкти інфраструктури. Генератори, у разі потреби та під час блекаутів, забезпечать живлення сигналізаційних постів та інших залізничних систем.
Також у межах спільної ініціативи Team Europe Німеччина передає для залізниці 18 транспортних засобів загальною вартістю 600 000 євро.
Уся техніка буде розподілена між підрозділами Укрзалізниці та працюватиме там, де вона найбільше потрібна — для забезпечення безперебійного руху пасажирських і вантажних перевезень та зміцнення української залізниці, підкреслюється у публікації.
Як повідомляв Укрінформ, Кабмін додатково виділив 528,5 млн гривень на будівництво другої черги захисних споруд для інфраструктурних об’єктів залізниці, зокрема тягових підстанцій.
«Наша співпраця охоплює широке коло напрямів: від регіонального розвитку та зміцнення спроможності місцевої влади до енергонезалежності й стійкості інфраструктури. Пріоритетом залишається відновлення критичних систем життєзабезпечення громад», – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, йдеться, зокрема, про розбудову розподіленої генерації, модернізацію мереж тепло- та водопостачання, а також забезпечення їх безперервної роботи.
Сторони приділили увагу переходу від оперативного реагування на наслідки війни до довгострокової моделі сталого розвитку громад, зокрема реалізації планів енергетичної стійкості регіонів.
Під час зустрічі також обговорили впровадження підходу «під ключ» – від проєктування до монтажу обладнання, що є особливо актуальним для прифронтових територій.
Окремо йшлося про підтримку громад через державні програми та розвиток партнерств у межах ініціативи «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади», а також її подальшу цифровізацію.
Крім того, за підтримки ПРООН понад 3,5 тисячі представників місцевої влади вже пройшли навчання з підготовки інвестиційних проєктів, а новий цикл навчань на 2028-2034 роки реалізовуватиметься за підтримки уряду Японії.
Олексій Кулеба відзначив спільну підготовку до наступної Ukraine Recovery Conference (URC-2026). Для забезпечення якісного представлення українських проєктів на міжнародній арені та побудови стійких механізмів інформування громад, наразі розглядається можливість створити офіс комунікацій при Мінрозвитку.
Пріоритетними темами для комунікації стануть підготовка до зими, логістика, енергоефективність та реформа управління публічними інвестиціями.
На завершення зустрічі Кулеба подякував партнерам із ПРООН за підтримку та наголосив на важливості консолідації зусиль держави й міжнародних інституцій для відновлення українських громад.
Як повідомляв Укрінформ, ПРООН з 2022 року мобілізувала понад 1 млрд дол. США на реалізацію проєктів в Україні.
Фото: Мінрозвитку
-
Війна1 тиждень agoВійна США в Ірані — Трамп хоче оголосити про перемогу в Ірані
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoВійськового на Одещині затримали за торгівлю місцями у тилу Анонси
-
Війна1 тиждень agoАрмія РФ від початку доби здійснила 66 атак, бої точаться на шести напрямках
-
Політика5 днів agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Суспільство1 тиждень agoНаслідки ракетного удару в Затоці — що відомо про стан постраждалих
-
Події1 тиждень agoГолову робота C-3PO із «Зоряних воєн» продали на аукціоні більш як за $1 мільйон
-
Усі новини1 тиждень agoперед тим, як з’їсти здобич, рисі роблять щось дивне (фото)