Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник зустрівся з представниками корейської компанії SsangYong Engineering & Construction.
Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.
“Обговорили подальші плани співпраці. Сьогодні готуємо пакет проєктів відновлення, які вже викликають зацікавленість у партнерів. Йдеться про розвиток соціальної, медичної та інженерної інфраструктури, а також про ініціативи у сфері стійкості регіону — модернізацію систем водопостачання, відновлення критичної інфраструктури, впровадження сучасних інженерних рішень”, – написав очільник КОВА.
Він ознайомив корейську делегацію з поточною ситуацією в області, наслідками російської агресії та ходом відбудови. Крім того, подякував за дотичність і фінансування Центру комплексного розвитку та підтримки дітей у Бучі.
“Окремо говорили про перспективу реалізації нових проєктів у сфері реабілітації та відновлення інженерної інфраструктури. Працюємо над тим, щоб ці ініціативи були технічно якісними, інвестиційно привабливими та швидкими в реалізації”, – зазначив Калашник.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року Київська обласна державна адміністрація підписала три меморандуми про взаєморозуміння з провідними корейськими організаціями під час Глобальної конференції з питань співробітництва в галузі інфраструктури (Global Infrastructure Cooperation Conference 2025). Зокрема, був підписаний меморандум з компанією SSANGYONG Engineering & Construction Co., Ltd, який передбачає співпрацю у сферах освіти, охорони здоров’я, водопостачання та водовідведення, відновлення та модернізації інфраструктури, а також енергетики.
Кабінет міністрів ухвалив зміни до правил публічних закупівель, спрямовані на підвищення оперативності підготовки громад до викликів воєнного часу.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
«В умовах постійної загрози обстрілів традиційні процедури відкритих торгів можуть займати довгий час. Прийняті нововведення дозволять максимально швидко відновлювати пошкоджене обладнання, будувати нові об’єкти розподіленої генерації та забезпечувати резервне живлення для систем життєзабезпечення міст», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, до 15 жовтня 2026 року продовжено можливість укладення прямих договорів для реалізації експериментальних проєктів із будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури у паливно-енергетичному та житлово-комунальному секторах.
Розширено перелік закупівель за прямими договорами, оскільки тепер це не лише енергообладнання, як генератори, когенераційні установки і трансформатори, але й роботи та послуги з їхнього встановлення та фізичного захисту.
Окремо передбачено можливість оперативного технічного обслуговування когенераційних установок, що має запобігти тривалим перебоям у тепло- та електропостачанні через бюрократичні затримки.
Водночас усі закупівлі здійснюватимуться з дотриманням принципів прозорості, а інформація про договори публікуватиметься в системі Prozorro, але без розкриття чутливих даних з міркувань безпеки.
Як повідомлялось, Кабінет міністрів виділив 12,85 млрд грн на підготовку до зими 209 об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових та Київській областях.
Пізніше уряд додатково виділив 9,2 мільярда на плани стійкості регіонів.
Фото: КМУ
Компенсації за державною програмою «єВідновлення» отримали вже 188 085 родини, загальна сума виплачених коштів становить ₴82,2 мільярда.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Станом на ранок 10 квітня компенсації отримали 188 085 родин на загальну суму ₴82,2 мільярда. З них за пошкоджене житло – понад 136,4 тисячі родин на загальну суму ₴13,2 мільярда. Загальна кількість поданих заяв за весь час – понад 207 тисяч», – йдеться у повідомленні.
За даними міністерства, середні суми компенсації за дрібні ремонти скали ₴70,1 тисячі, за капітальні – ₴341 тисячу.
Крім того, держава надала більше 50,5 тисячі житлових сертифікатів за знищене майно на загальну суму ₴67,8 мільярда. Загальна кількість поданих заяв за весь час – понад 126 тисяч Нове житло замість втраченого вже придбали понад 29 тисяч сімей. Із них понад 10 тисяч – родини внутрішньо переміщених осіб.
Також тривають виплати для відбудови на власній ділянці. Вони стартували на початку 2025 року. Кошти першого траншу отримали 767 родин на загальну суму ₴917 мільйонів. А також 267 родин вже отримали кошти другого траншу на загальну суму ₴326,2 мільйонів.
Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації реалізуються у межах проєкту Світового Банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)».
Фото: Pixabay
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Події1 тиждень agoУ кінотеатрах Чехії покажуть український фільм «Мавка. Справжній міф»
-
Суспільство1 тиждень ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Усі новини1 тиждень agoМобілізація музикантів Цибульської – що сталося насправді у Вараші
-
Суспільство4 дні agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Усі новини7 днів agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Політика4 дні agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених