Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
На міжнародній конференції у Польщі херсонці презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, а також представили напрацьовані інженерні та безпекові рішення – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів та децентралізацію критичної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Херсонська ОВА.
«Головною темою виступів херсонської делегації стало практичне управління громадами, які щодня потерпають від ударів російської артилерії, керованих авіабомб та системними атаками FPV-дронів», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, зокрема, делегація Херсонщини представила напрацьовані інженерні та безпекові рішення, які дозволяють підтримувати життя на деокупованих територіях. Серед них – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів, а також децентралізація критичної інфраструктури.
«Коли ворог цілеспрямовано полює дронами на електриків, рятувальників, водіїв “швидких” та цивільних, класичні управлінські інструкції більше не працюють. Саме тому ми створили нові безпекові протоки та впроваджуємо всі можливі рішення, які дозволяють зберегти життя людям та особливо фахівцям, які підтримують життєдіяльність прифронтових громад», – зазначив перший заступник начальника ХОВА Дмитро Бутрій.
Крім того, польським колегам презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, роботу комунальних служб та надання адміністративних послуг через мобільні ЦНАПи. Також присутніх ознайомили з роботою координаційних центрів з підтримки ВПО «Вільні разом».
Представники Херсонської МВА та регіонального «Офісу євроінтеграції» зосередилися на збереженні системи надання базових соціальних послуг у Херсоні та співпраці з міжнародними донорами для посилення матеріально-технічної бази деокупованих громад.
На полях конференції члени делегації також поспілкувалися з польськими партнерами та представниками місцевих органів самоврядування. Сторони домовилися продовжити діалог, обмінюватися напрацюваннями й розвивати міжмуніципальне співробітництво.
Масштабний захід «Місцеве самоврядування в умовах війни та кризи: уроки українського досвіду» відбувся у Варшаві та зібрав понад 900 учасників, серед яких – представники польського уряду та дипломатичного корпусу, очільники воєводств і повітів, фахівці із цивільного захисту, безпеки та оборони, керівники екстрених служб, а також профільні експерти. Саме для них українські посадовці, які працюють у прифронтових регіонах, представили напрацьовані протоколи кризового адміністрування в зоні активних бойових дій.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонщина підготувала та презентувала книгу Unbreakable Kherson, у якій зібрано 32 уроки для Європи з Херсона.
У Київській області триває будівництво 47 нових об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, також до кінця року планують встановити два мобільних укриття.
Про це йдеться у відповіді Київської обласної державної адміністрації на інформаційний запит Укрінформу.
“З метою збільшення фонду захисних споруд цивільного захисту ведеться будівництво 2 сховищ, 26 протирадіаційних укриттів, 16 споруд подвійного призначення та 3 найпростіших укриттів, а також облаштування та приведення у готовність 42 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, на Київщині встановлено 30 мобільних укриттів та до кінця 2026 року планується встановлення ще двох таких укриттів.
Зазначається, що загальна кількість фонду захисних споруд цивільного захисту на Київщині складає 2 345 об’єктів місткістю 609 857 осіб.
Як повідомлялося, відповідно до регіональних даних, наразі в Україні необхідна значна кількість первинних мобільних укриттів – ця цифра може сягати понад 8 тис. споруд.
З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено 150 млн грн на відновлення будинків у Запорізькій області.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.
«Уряд спрямовує 150 млн грн на відновлення 11 багатоквартирних будинків у Запорізькій області, пошкоджених російськими атаками. Ці кошти передбачені у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії», – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що 43 млн грн передбачені на два проєкти відновлення, які вже реалізуються, ще 107 млн грн — на дев’ять нових у Запоріжжі.
Нові проєкти включені до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій Запорізької області. Реалізація запланована у 2026 році.
Корецький підкреслив, що всі роботи мають бути реалізовані до кінця року, щоб люди мали змогу якнайшвидше повернутися у свої домівки.
Як повідомлялося, в Олександрівському районі Запоріжжя внаслідок нічної дронової атаки РФ 21 вересня знищені понад десять квартир, пошкоджені 15 багатоквартирних будинків.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Одеса1 тиждень ago
Нічна атака на Одещину 15 вересня: наслідки удару РФ