Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
У Міжнародному реєстрі збитків 40 тисяч заяв уже перевірені та очікують на розгляд Міжнародною компенсаційною комісією та подальшого отримання компенсацій.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський.
«Ті, хто знає Раду Європи, знають, що вона стала однією з найвідоміших організацій у світі завдяки своєму досвіду укладення міжнародних договорів. І Конвенція, якою було створено Міжнародну комісію з розгляду заяв для України, стала договором № 229 в історії Ради. Однак за всю 75-річну історію цього договірного процесу ще ніколи стільки країн не підписували новий договір у перший же день після його ухвалення», – розповів він.
Ключковський нагадав, що 16 грудня 2025 року Конвенцію підписали 35 держав таким чином, проклавши шлях до створення повного циклу компенсаційного механізму.
За його словами, це свідчить про «неймовірно потужну міжнародну підтримку» України.
Він також повідомив, що у Реєстрі станом на зараз вже 136 тисяч заяв, поданих в межах 16 різних категорій, але це ще далеко не весь спектр збитків, які можуть бути заявлені.
«Ще 12 додаткових категорій буде відкрито вже зовсім скоро, ймовірно, цього місяця, а всі 43 категорії заяв у Реєстрі будуть відкриті до кінця весни. Серед них будуть категорії заяв не лише від людей, а й від бізнесу, а також від муніципалітетів, а також від держави Україна, щоб кожен вид шкоди, кожен елемент збитків міг бути заявлений і мав шанс на компенсацію», – пояснив він.
За словами керівника Реєстру, понад 40 000 заяв уже перевірено й включено до Реєстру, тож «тепер вони очікують на розгляд Комісією з розгляду заяв та визначення розміру компенсації».
Як повідомляв Укрінформ, парламент Естонії ухвалив закон, який ратифікує конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду позовів про відшкодування Україні збитків, заподіяних агресією РФ.
Відбудова
Шмигаль: Україна під час опалювального сезону відновила після атак 85% потужності ТЕС та 66%
Під час опалювального сезону після атак РФ вдалося відновити 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.
За його словами, “під час опалювального сезону ворог пошкодив більше 9 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Українські енергетики відновили понад 4 ГВт потужності. Відновили після російських атак 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС”.
Як зазначив Шмигаль відремонтоване трансформаторне обладнання системи передачі, загальна потужність якого становить близько 30% всієї трансформаторної потужності енергосистеми Латвії.
У 2025 році були виконані планові ремонти сумарною потужністю 11,8 ГВт, що дозволило успішно пройти цей опалювальний сезон.
“Продовжуємо розвивати розподілену генерацію. Загальний приріст встановленої потужності за 2025 рік склав 642,77 МВт. Встановили нових установок для зберігання енергії на 508 МВт. Це у 254 рази більше, ніж в опалювальному сезоні 2024-2025 років”, – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики провело підсумкове засідання зимового Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці та змінило формат координації, щоб ефективно підготуватися до наступного опалювального сезону.
Про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Ідеться про енергетиків, комунальників, газовиків та залізничників. Підприємства перекажуть кошти безпосередньо на банківські рахунки працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт.
Свириденко зазначила, що на лютневі доплати уряд уже виділив 281,3 млн гривень.
«Такі ж виплати передбачені і за березень», – наголосила вона.
Глава уряду подякувала всім, хто після російських ударів оперативно повертає до роботи пошкоджену інфраструктуру, забезпечує життєстійкість окремих громад та всієї країни.
«Взимку ці роботи відбувалися в особливо важких умовах, і вони тривають і надалі після щоденних ворожих атак», – зауважила прем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого працівникам критичної інфраструктури, які ліквідовують наслідки російських атак, почали виплачувати по 20 тисяч гривень у межах державної підтримки.
Фото ілюстративне
-
Усі новини1 тиждень agoСин Кондратюка служить – продюсер розказав, як Сергій потрапив у ДШВ
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Війна1 тиждень agoСили оборони не дозволяють противнику наблизитися до Оріхова
-
Відбудова1 тиждень agoВільна торгівля з Канадою сприятиме відбудові України
-
Усі новини1 тиждень agoастрономи виявили у нього всередині ядерне паливо (відео)
-
Світ1 тиждень agoПетер Мадяр попередив угорців про загрозу виходу з Євросоюзу: «Незворотній крок»
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили ЗРК «Тор-М1» та склади з боєприпасами росіян на захоплених територіях
-
Війна1 тиждень agoВійна США в Ірані — Трамп хоче оголосити про перемогу в Ірані