Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Росія зруйнувала або пошкодила понад 2,5 тис. об’єктів медзакладів. 703 об’єкти медзакладів повністю відновлено,
Про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Станом на 1 січня 2026 року підтверджено пошкодження або руйнування 2 551 об’єкту в складі 817 закладів охорони здоров’я. Зокрема, внаслідок дій ворога повністю зруйновано 327 об’єктів, що входять до складу 125 закладів охорони здоров’я. Найбільших пошкоджень зазнали медичні заклади Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької та Миколаївської областей”, – йдеться у повідомленні.
За даними МОЗ, 703 об’єкти медзакладів повністю відновлено, ще 325 – частково. 65 об’єктів, що раніше були відбудовані, знову зазнали ушкоджень. Переважно це медзаклади на деокупованих територіях або ті, що постраждали незначно.
Медична допомога продовжує надаватися на 1 546 об’єктах, ще 185 функціонують частково. 233 заклади евакуйовано в інші приміщення.
Як зазначають у МОЗ, інформація щодо медзакладів на тимчасово окупованих територіях наразі є обмеженою через відсутність підтверджених даних.
Крім цього, від початку повномасштабного вторгнення було знищено 283 автомобілі екстреної медичної допомоги, ще 171 авто пошкоджене, а 80 – захоплено ворогом.
Як повідомляв Укрінформ, три лікарні отримали сучасні МРТ потужністю 1,5 Тесла.
Фото: МОЗ
Жителі Хмельниччини упродовж 2025 року отримали за програмою «єВідновлення» 49,6 млн грн компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок російських обстрілів житло.
Про це повідомив начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«За 2025 рік в межах програми єВідновлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна від жителів Хмельницької області подано 483 заяви щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, які постраждали внаслідок російських обстрілів та збройної агресії РФ. Комісіями вже опрацьовано 444 заяви, з яких 411 – із позитивним рішенням та 33 – із негативним», – поінформував Тюрін.
Зазначається, що вже нараховано компенсацію за 411 заявами на 34,4 млн грн. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення житла.
Окрім того, сформовано 6 житлових сертифікатів для придбання житла на суму 10,6 млн грн, а також за однією заявою нараховано грошову компенсацію у розмірі 4,6 млн грн.
Як повідомляв Укрінформ, мешканцям Запорізької області погодили понад 1,15 млрд гривень компенсації за програмою єВідновлення.
Фото: Суспільне
Мінрозвитку спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) оголосили конкурс проєктів на відновлення водопостачання та водовідведення у громадах загальною вартістю 100 млн євро.
Про це у Фейсбуці повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Оголошено конкурс для громад на проєкти з відновлення та модернізації систем водопостачання і водовідведення. Насамперед ідеться про інфраструктуру, постраждалу внаслідок війни, але також — про забезпечення доступу до питної води належної якості та санітарії. Відбір проєктів проходить у межах програми «Відновлення водопостачання та водовідведення України», яку реалізують Мінрозвитку спільно з Європейським інвестиційним банком», – йдеться в повідомленні.
Участь у конкурсі можуть взяти громади з чисельністю населення від 10 тис. осіб, що постраждали від війни або приймають значну кількість ВПО, а також державні та комунальні підприємства.
На фінансування можуть розраховувати проєкти, які передбачають модернізацію та розширення систем водопостачання та водовідведення, оновлення систем очищення стічних вод, закупівлю спеціалізованої техніки.
Вартість одного проєкту — від 1 до 50 млн євро, фінансування надається у вигляді пільгового кредиту строком до 30 років.
Окремо опрацьовується можливість грантового співфінансування у розмірі 25 млн євро, щоб зменшити фінансове навантаження на громади та отримати додаткове обладнання для відновлюваної енергетики.
Заявки для участі у конкурсу приймаються до 6 лютого 2026 року включно.
Як повідомлялося, Україна у грудні отримала 83,6 млн євро кредитного фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в межах шести проєктів, спрямованих на розвиток міської інфраструктури.
Фото: unsplash.com
-
Усі новини3 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Війна5 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна6 днів agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото