Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
У квітні до Фонду підтримки енергетики України надійшло 72,3 млн євро, загальна сума внесків становить майже 1,934 млрд євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.
“У квітні до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові внески від Канади, Хорватії та Великої Британії. Загальний обсяг надходжень становить 72,3 млн євро”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, за минулий місяць партнери анонсували нові внески: 10 млн євро від Італії та 155 тис. євро від Канади. Підписані документи про надходження 10 млн євро від Єврокомісії, 0,5 млн євро від приватної латвійської компанії.
Через механізм Фонду у квітні підписані контракти на постачання критично необхідного обладнання на суму близько 8,1 млн євро. Йдеться про обладнання для підсилення електромереж, захисту об’єктів, забезпечення аварійної стійкості енергосистеми, модернізації підстанцій, генерації та газової інфраструктури тощо.
За раніше підписаними контрактами було доставлене обладнання на близько 5,7 млн євро: комплектні трансформаторні підстанції, система моніторингу турбогенераторів та інше обладнання для відновлення і підсилення енергетичної інфраструктури країни.
Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,934 млрд євро від 37 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
Як повідомлялося, у березні до Фонду підтримки енергетики України надійшло 3,2 млн євро, були підписані контракти на постачання критично необхідного обладнання на суму близько 41,7 млн євро.
Фото: Pixabay
Уряд підтримав рішення виділити з резервного фонду державного бюджету 3,5 млрд гривень на ремонт та утримання місцевих доріг загального користування на умовах співфінансування з місцевими бюджетами.
Про це повідомив у Телеграмі віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, ідеться саме про ті маршрути, якими «щодня користуються громади, рухається транспорт, працює бізнес, здійснюється підвезення людей, гуманітарна та критична логістика».
Рішення ухвалили після опрацювання потреб разом з обласними військовими адміністраціями, Агентством відновлення й Міністерством фінансів.
«Далі – підготовка розподілу фінансування по областях та визначених ділянках доріг. Працюємо над тим, щоб ремонтні роботи стартували максимально швидко», – заявив віцепрем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, на виїзному засіданні Кабмін доручив спрямувати з резервного фонду держбюджету 96 млн гривень на облаштування антидронових укріплень у Херсоні та на евакуаційних маршрутах.
Фото Укрінформу можна купити тут
Україні в межах ремонтної кампанії за квітень вдалося відновити 711 МВт генерації.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці за підсумками засідання штабу, передає Укрінформ.
«Рухаємося чітко в графіку затвердженої на цей рік ремонтної програми», – зазначив віцепрем’єр.
Щодо відновлення генерації та обладнання київського енерговузла, за словами Шмигаля, наразі фахівці опрацьовують механізми для функціонування систем резервного живлення об’єктів теплопостачання.
Також тривають роботи з посилення захисту енергооб’єктів по всій країні.
«Наше завдання – захистити максимально все, що можемо», – наголосив Шмигаль.
Учасники засідання деталізували плани зі встановлення когенераційних установок.
Щодо енергетичних хабів, віцепрем’єр зауважив, що розподіл ресурсів чітко відповідає нагальним запитам компаній і регіонів. Лише за березень-квітень Україна отримала від міжнародних партнерів понад 140 гуманітарних вантажів загальною вагою майже 1,5 тисячі тонн.
За підтримки японської JICA планується постачання 62 потужних трансформаторів. Ще 11 надасть Програма розвитку ООН.
До Фонду підтримки енергетики з березня вдалося залучити вже 75,7 млн євро.
Шмигаль висловив вдячність усім міжнародним партнерам за постійну підтримку.
Як повідомляв Укрінформ, українська енергосистема потребує додаткових 6,5 гігават потужностей.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події4 дні agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Відбудова5 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Одеса3 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»