Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Шведський уряд схвалив рішення про виділення 1,4 мільярда шведських крон (понад 126 мільйонів євро) на підтримку нового кризового механізму Світового банку, який надає допомогу Україні.
Про це йдеться на сайті уряду Швеції, передає Укрінформ.
«Стійкість України не повинна сприйматися як належне. Україна потребує значної підтримки, щоб мати змогу й надалі виплачувати зарплати медичним працівникам та підтримувати в робочому стані свою електромережу. Україна захищає не лише свою свободу, а й нашу», – сказав міністр зовнішньої торгівлі та питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку Швеції Бенджамін Дуза.
Зазначається, що виділені кошти дозволять надати нові кредити на загальну суму приблизно 4,2 мільярди шведських крон (понад 380 мільйонів євро) для відбудови та відновлення України.
Внесок Швеції спрямується до програми Світового банку Special Program for Ukraine Recovery 2.0 у рамках нового кризового механізму Crisis Facility 2.0. Міжнародної асоціації розвитку (IDA).
Поточний внесок Швеції є доповненням до гарантії Світовому банку, оголошену шведським урядом 29 травня, яка дозволила надати Україні нові позики на суму приблизно 2,5 мільярдів шведських крон (понад 226 мільйонів євро), йдеться у пресрелізі.
Як повідомляв Укрінформ, Швеція внесла додатково 124,1 млн євро (1 370 000 000 шведських крон) до Фонду підтримки енергетики України; загальний внесок Швеції перевищив 386 млн євро.
Дорожники відновили вже тридцятий міст, зруйнований в одній із прифронтових областей.
Про це у Фейсбуці повідомів голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає Укрінформ.
«Черговий міст у прифронтовій області відновлено. Фактично «з нуля». Це вже 30-й міст, зруйнований внаслідок війни, який Агентство відновлення відбудувало за останні два роки», – йдеться в повідомленні.
Сухомлин підкреслив, що для прифронтових регіонів такі інженерні споруди виконують вкрай важливу функцію – ними проходить евакуація, забезпечення військової логістики, доставка гуманітарної допомоги та підтримки зв’язку між громадами.
Як повідомляв Укрінформ, Рахункова палата перевірила процес відновлення мостів, що зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії РФ, на автомобільних дорогах державного значення у період із 2022 року по перше півріччя 2025 року включно.
Аудитом встановлено, що на кінець червня 2025 року внаслідок військової агресії РФ в Україні було пошкоджено або зруйновано 198 мостових споруд. З цього числа 54 мости розташовані на тимчасово окупованих територіях, пʼять – у районах активних бойових дій, тож їх відновлення наразі неможливе.
Фото: Агентство відновлення / Фейсбук
До Харківської області надійшли інженерні захисні конструкції, передані The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Харківської області передано 85,5 тонни гуманітарної допомоги, наданої Швецією. Допомога надійшла від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB), Швеція та включає інженерні захисні конструкції – габіони і контейнери, які використовуватимуться для посилення захисту об’єктів енергетичної інфраструктури в прифронтовому регіоні”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що отримане обладнання сприятиме захисту інфраструктури енергетичних об’єктів, підвищенню їхньої стійкості до ворожих атак та забезпеченню більш надійної роботи енергосистеми в області.
Як повідомлялося, за кошти Фонду підтримки енергетики України для АТ “Харківобленерго” придбано 14 спеціальних автомобілів, два – уже надійшли енергетикам.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Одеса6 днів ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси