Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Уряд перерозподілив 76,9 млн грн для автономного енергозабезпечення державних закладів та установ освіти в осінньо-зимовий період.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
Зазначається, що на ці потреби використали залишки освітньої субвенції, які накопичилися на рахунках місцевих бюджетів наприкінці 2025 року та були перераховані до спеціального фонду держбюджету для МОН.
Найбільше — 51,3 млн грн — спрямовано державним спеціалізованим закладам загальної середньої освіти наукового, спортивного, інженерного та військового спрямування підпорядкованим МОН.
Ще 10,7 млн грн — установам, які надають методичну й аналітичну підтримку закладам освіти. Це допоможе їм стабільно працювати взимку та підтримувати школи й педагогів.
Крім того, 8,1 млн грн отримають Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи. Посилення їхньої енергостійкості допоможе системі зовнішнього оцінювання працювати безперебійно для учнів і вступників по всій Україні.
5,7 млн грн спрямовано на позашкільну освіту — Національному еколого-натуралістичному центру. Фінансування допоможе створити належні умови в умовах можливих перебоїв з електропостачанням для дітей, які розвивають свої здібності поза шкільною програмою.
0,9 млн грн спрямовано Національному агентству кваліфікацій для безперебійної роботи установи в осінньо-зимовий період.
Ще 165 тис. грн — Центральноукраїнському професійному училищу соціальної реабілітації. Кошти допоможуть закладу підготуватися до холодного періоду та налагодити роботу під час можливих перебоїв з енергопостачанням.
Як повідомляв Укрінформ, МОН рекомендує університетам розглянути можливість навчання по суботах восени 2026-го та навесні 2027 року з продовженням освітнього процесу влітку.
Фото: pixabay
Підприємства критичної інфраструктури Київської та Житомирської областей отримали від литовських компаній трансформатори, захист від перенапруги, електродвигун.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів Міненерго до підприємств критичної інфраструктури Житомирщини та Київщини надійшли нові партії енергетичного обладнання з Литви загальною вагою понад 28 тонн. Вантаж включає трансформатори, обладнання для захисту від перенапруги, електродвигун та інші необхідні компоненти”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що передане устаткування допоможе швидше проводити ремонти та сприятиме надійній роботі електромереж. Допомогу надали оператор системи передачі Литви «Litgrid AB», державна енергетична компанія «Energijos skirstymo operatorius» та литовський оператор ГТС «Amber Grid».
Як повідомлялося, підприємства критичної інфраструктури Закарпатської та Волинської областей отримали понад 32 тонни енергетичного обладнання від Німеччини.
Фото: Генштаб ЗСУ
У Костянтинівській міській громаді Донецької області загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» сягнула понад 7,36 млрд гривень.
Про це у Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.
Зазначається, що Костянтинівська МВА продовжує системну роботу над наданням компенсацій мешканцям громади, чиє житло було повністю зруйноване внаслідок російської збройної агресії.
Спеціальні комісії працюють безперервно, щоб кожен постраждалий зміг отримати допомогу на придбання нового житла. За весь період роботи комісій у громаді визнано повністю зруйнованими 1667 житлових будинків (1291 приватний та 376 багатоквартирних).
«За результатами розгляду заяв та обстежень об’єктів постраждалим мешканцям вже видано 5858 житлових сертифікатів на нову оселю на загальну суму понад 7,362 млрд грн», – йдеться у повідомленні .
Минулого тижня, із 17 по 23 серпня, було визнано зруйнованими 87 житлових об’єктів (76 приватних будинків та 11 багатоквартирних). Також було сформовано та видано 353 житлові сертифікати на загальну суму 381 млн грн., із них: 285 — власникам квартир у багатоквартирних будинках (на суму 292 млн грн) та 68 — власникам приватних житлових будинків (на 89 млн грн).
Як повідомлялося, на Херсонщині з початку року 790 сімей отримали житлові сертифікати на суму понад 1 млрд 181 млн грн.
Фото: Суспільне
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Політика1 тиждень agoМітингувальники несхвально зустріли новину про призначення Хмари міністром оборони