Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.
Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
Кабінет міністрів затвердив склад Організаційного комітету з підготовки та проведення Конференції з питань відновлення України у 2027 році, яка пройде в Естонії.
До кінця 2026 року планується залучити до Фонду підтримки енергетики України понад 400 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики із посиланням на виступ першого віцепрем’єр-міністра України – міністра енергетики Дениса Шмигаля під час заходу високого рівня на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Зокрема, під час виступу Шмигаль зазначив, що внаслідок російських атак пошкоджено 1613 енергетичних об’єктів, а лише минулої зими Україна втратила 9 ГВт генеруючих потужностей.
При цьому він наголосив, що завдання України полягає не лише у відновленні пошкодженої інфраструктури, а й у створенні енергетичної системи, яка гарантуватиме безпеку та стабільність на десятиліття вперед.
Окремо очільник Міненерго відзначив роль Фонду підтримки енергетики України як одного з ключових інструментів міжнародної допомоги українській енергетиці. Найближча мета — мобілізувати понад 400 млн євро до кінця 2026 року.
Шмигаль також запросив приватні компанії та енергетичних партнерів стати ще більш активною частиною відновлення української енергетики.
Як повідомлялося, раніше Шмигаль розповів, що Росія підготувала детальний план ударів по об’єктах генерації, тепло- й водопостачання, водовідведення та енергетичної інфраструктури України цієї зими.
Фото: Міненерго
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса1 тиждень ago
Українське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів