Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Загальна вартість відновлення пасажирського депо та 27 знищених вагонів електропоїздів у Фастові після масованої атаки Росії оцінюється у близько 400 млн гривень.
Про це під час спілкування з журналістами на об’єкті повідомив заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста.
Він нагадав, що в ніч з 5 на 6 грудня російські дрони та ракети вкотре вдарили по залізничних об’єктах Фастова, зокрема руйнацій зазнало депо.
«По депо було завдано близько 20 ударів «шахедами». Також зафіксовано влучання не лише дронами, а й ракетою фактично в пасажирську станцію. Це ще раз підтверджує, що агресор цілеспрямовано атакує саме пасажирську інфраструктуру, яка жодним чином не пов’язана з військовими перевезеннями», – сказав він.
За оцінками міністерства, орієнтовно відновлення лише самого депо коштуватиме близько 100 млн грн.
«Ми підрахували скільки орієнтовно має коштувати відновлення депо – близько 100 млн грн. Тут знаходились три склади електричок, тобто близько 27 вагонів. Їх відновлення оцінюємо у приблизно 300 млн грн», – додав посадовець.
Балеста зауважив, що на фастівському вокзалі також зафіксовано серйозні пошкодження. Планується встановлення модульного вокзалу разом із міжнародними партнерами, які долучилися до відновлення. Однак він наголосив і на важливості додаткового фінансування.
«Вимушені через обмежені кошти сепарувати ті обʼєкти, які ми будемо першочергово відновлювати. На цей час йде перша частина робіт, які дозволять використовувати це депо для обслуговування електричок. Тож працюємо над тим, аби залучити до відновлення донорську допомогу», – підсумував урядовець.
Як повідомлялось, в Україні від початку повномасштабного вторгнення зруйновано близько десяти залізничних вокзалів, ще приблизно сорок об’єктів отримали пошкодження різного ступеня.
Фото Укрінформу можна купити тут
У ще одному закладі освіти Миколаєва облаштували укриття, завдяки якому діти зможуть вчитися офлайн.
Про це повідомляє Миколаївська міська рада у Телеграмі, передає Укрінформ.
“В одному з освітніх закладів Миколаєва завершили облаштування укриття. Простір розрахований на 300 осіб і забезпечує можливість безпечно продовжувати навчання навіть під час повітряної тривоги. Захисну споруду облаштовано коштом міського бюджету”, – йдеться у повідомленні.
У міськраді уточнили, що заклад розташований в Інгульському районі.
Зазначається, що укриття обладнано всім необхідним для комфортного та організованого перебування. Тут встановили санвузли, підготували парти та робочі місця для занять, забезпечили запас води та інші базові умови, що дозволяють проводити навчальний процес у захищеному середовищі.
Як повідомлялося, у вересні в закладі освіти Інгульського району міста Миколаєва за підтримки Королівства Данії з’явилося сучасне укриття, завдяки якому учні зможуть повернутися до офлайн-навчання. Простір площею 233 м² розрахований на 384 людини.
Фото: Миколаївська міська рада
Новозбудований магістральний водогін Нова Одеса – Миколаїв, який має забезпечити обласний центр водою з річки Південний Буг, пройшов випробування на повну потужність.
Про це журналістам під час ознайомчого престуру повідомила начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан, передає кореспондент Укрінформу.
«Днями ми випробували роботу нового водогону на повну потужність – 120 тисяч кубометрів води на добу. Все пройшло добре, водогін продемонстрував високий рівень надійності», – сказала Жадан.
За її словами, перша черга будівництва водогону велася у цілодобовому режимі, роботи вдалося завершити у стислі терміни. Вітчизняна компанія «Автострада» виконала основні роботи за сім місяців, тоді як європейські підрядники стверджували, що потрібно понад три роки.
Водозабір здійснюється чотирма нитками труб діаметром один метр кожна, протяжність яких становить близько 700 метрів. Вода надходить самопливом до першої насосної станції. Всього таких станцій три. На вході біля труб встановлені сітки та електронні системи для відлякування риби, щоб та не потрапила у мережі.
Трубопровід водозабору заглиблений на 4 метри під водою і залитий монолітним бетоном. У прибережній зоні, звідки йде водозабір, вже проведено берегоукріплення та збудований гідропост, який визначатиме якість води.
«Навіть коли буде посуха чи обміління Південного Бугу, води буде достатньо. Також розроблена схема водосховищ, які акумулюють воду і поповнюватимуть водогін у разі потреби. Крім того, тут встановлено сонячні електростанції, є потужні дизель-генератори, тому навіть при вимкненні світла робота не зупинятиметься», – запевнила Жадан.
Своєю чергою голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин зауважив, що сонячна станція працюватиме не лише як резервне джерело, а буде частиною постійного живлення водогону. Це дасть змогу зекономити близько 30% електроенергії.
“Сьогодні дуже важливо враховувати і безпекові ризики. Росія фактично випалює малу генерацію у прифронтових регіонах, тому новий водогін має протидроновий захист, він фактично вкопаний в землю й додатково укріплений, тож може витримати навіть пряме влучання”, – запевнив Сухомлин.
Як повідомлялося, у Миколаєві завершується будівництво першої черги нових очисних споруд, які мають забезпечати постачання якісної питної води обласному центру через новий водогін Нова-Одеса – Миколаїв.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна вода.
Фото: Алла Мірошниченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
-
Суспільство7 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство6 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Усі новини4 дні agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна6 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом