Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
Українців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків
Українцям важливо активно подавати заявки до Реєстру збитків, завданих російською агресією, який вже отримав 150 тис. подібних повідомлень, і в цьому контексті місцевій владі потрібно якісно інформувати населення про таку можливість.,
Про це заявила Сандра Лінгдорф, заступниця виконавчого директора Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, яка виступила в Європарламенті під час презентації Ініціативи Справедливість для Маріуполя, передає кореспондент Укрінформу.
«Відповідальність часто розглядається з точки зору кримінального правосуддя. Але для жертв правосуддя також означає визнання, відновлення та здатність до перебудови. Тому компенсація є важливою», – наголосила вона.
За її словами, з цією метою будується структурована система з трьома елементами, включаючи Реєстр збитків для України, майбутню Міжнародну комісію з розгляду претензій та Компенсаційний фонд.
«Це не окремі ініціативи. Вони є частиною єдиної архітектури», – зазначила чиновниця.
Вона нагадала, що Реєстр збитків відкритий для фізичних осіб, підприємств та держави Україна.
«На сьогоднішній день вже подано майже 150 тис. претензій, з яких майже 25 тис. пов’язані з Маріуполем. Понад 45 тис. заяв вже опрацьовано та офіційно зареєстровано», – сказала посадовець.
Вона нагадала, що заяви можна подавати через платформу Дія, що робить систему доступною в тому числі для тих, хто виїхав з України.
«Ми тісно співпрацюємо з українською владою, муніципалітетами та громадянським суспільством, щоб заявники знали про свої права та мали можливість подавати претензії», – зазначила Лінгдорф.
Щодо Міжнародної комісії, вона сказала, що її правова база вже створена, зазначивши, що очікує до кінця цього року відповідної ратифікації участі з боку 25 держав.
Водночас вона додала, що компенсації повинні бути підкріплені фінансуванням.
«І це один з найскладніших викликів з юридичної та політичної точки зору. Але з точки зору жертв, цей принцип дуже цинічний. Компенсація має бути реальною. Від цього залежить довіра до всієї системи, і це стосується не лише України. Йдеться про довіру до міжнародного права», – заявила чиновниця.
Вона підкреслила, що навіть якщо компенсація може здаватися далекою перспективою, подання заяв має значення.
«Кожна заява забезпечує докази, зберігає пам’ять, стверджує право, яке не можна ігнорувати, і гарантує, що збитки не зводяться до статистики», – зазначила вона. «Щоб міжнародна архітектура компенсації була успішною, люди повинні знати про неї та довіряти їй».
У зв’язку з цим вона закликала до підвищення обізнаності серед потенційних заявників як в Україні, так і серед переміщених осіб по всій Європі та за її межами.
«Кожна подана заява зміцнює основу цієї архітектури. Кожна заява наближає нас на один крок до компенсації», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 6 травня в Європейському парламенті у Брюсселі проведено захід, зосереджений на ініціативі «Справедливість для Маріуполя», яка об’єднує перевірені свідчення, оцінку збитків та міжнародні правові механізми, спрямовані на забезпечення відповідальності РФ та відповідної компенсації жертвам агресії.
Відбудова
Енергетики у квітні заживили майже 4 мільйони споживачів після обстрілів
У квітні 2026 року енергетики відновили електропостачання після обстрілів для майже 4 млн споживачів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство енергетики.
“Протягом квітня українські енергетики відновили електропостачання майже для 4-х мільйонів споживачів, які були знеструмлені внаслідок російських атак та бойових дій. Відновлювальні роботи проводилися у регіонах, які систематично зазнають ворожих обстрілів та пошкоджень енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільше споживачів заживили у Чернігівській, Дніпропетровській, Миколаївській, Донецькій, Сумській, Одеській, Харківській та Запорізькій областях. Попри підвищені безпекові ризики енергетики щоденно працюють над якомога оперативнішим відновленням електропостачання.
Як повідомлялося, оператори системи розподілу, що входять до Групи ДТЕК, у квітні відновили електропостачання 1,5 мільйона споживачів, що знеструмлювалися через російські атаки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Україна отримала 150-тонний трансформатор за $4,3 мільйона
Завдяки донорській допомозі партнерів українська енергосистема отримала ще один потужний трансформатор, його вартість – 4,3 млн дол.
Як передає Укрінформ, про це Укренерго повідомило у Фейсбуці.
“За рахунок грантового фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку і завдяки прямому договору НЕК «Укренерго» з виробником резерв обладнання, для заміни пошкодженого російськими обстрілами, поповнився устаткуванням, що вкрай важливе для стабільного функціонування системи передачі електроенергії”, – йдеться у повідомленні.
Як наголосив голова правління Укренерго Віталій Зайченко, виробництво трансформатора такого типу є дуже тривалим. Його вартість перевищила 4,3 млн дол. США. Виробництво було повністю профінансоване ЄБРР.
Але не менш важливим є й аспект логістики, організацією та оплатою якої займалася Програма розвитку ООН в Україні, за сприяння уряду Данії. Провезти обладнання вагою понад 150 т та висотою (на платформі) близько 5 м – можна далеко не кожною дорогою та не кожним мостом.
Зайченко подякував усім партнерам, завдяки яким до нас врешті надійшло це обладнання.
Як повідомлялося, у січні – квітні міжнародні партнери передали українським енергетикам 2628 одиниць енергетичного обладнання. Очікується надходження ще 1974 генераторів, 457 трансформаторів та 191 одиниці іншого обладнання.
Фото: скриншот із відео
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
