Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
Шмигаль перевірив відновлення енергооб’єкта на Київщині й доручив оновити запит до Фонду підтримки
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль відвідав один із енергетичних об’єктів на Київщині, де ознайомився з ходом відновлювальних робіт та провів нараду з керівництвом станції і представниками енергетичних підприємств.
Про це повідомляє Міністерство енергетики у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Під час наради учасники обговорили забезпечення підприємств необхідним обладнанням для проведення ремонтних робіт, потреби енергокомпаній та шляхи вирішення проблемних питань. Окрему увагу приділили формуванню резервів обладнання для оперативного реагування та прискорення відновлення енергетичної інфраструктури у разі нових пошкоджень.
Шмигаль доручив оновити запити щодо потреб підприємств в обладнанні до Фонду підтримки енергетики України та подати відповідні запити у Міненерго для подальшого опрацювання.
Учасники також обговорили хід будівництва захисту та подальші кроки для посилення стійкості об’єкта. Київській обласній військовій адміністрації очільник Міненерго доручив опрацювати питання забезпечення фінансування та визначення замовників робіт з облаштування інженерно-технічного захисту критичних елементів енергетичної інфраструктури.
Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів нараду щодо проблемних питань відновлення об’єктів ПАТ “Центренерго”.
На Донеччині за минулий тиждень фахівці АТ «Донецькоблгаз» зафіксували 21 пошкодження газових мереж через російські обстріли, які спричинили витоки газу та відключення споживачів.
Про це повідомило у Фейсбуці АТ «Донецькоблгаз», передає Укрінформ.
«Протягом періоду з 8 по 14 червня 2026 року внаслідок бойових дій зафіксовано 21 пошкодження газових мереж», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики відновили газопостачання для понад 400 абонентів.
Зокрема, у Краматорську російські атаки спричинили сім пошкоджень газової інфраструктури, без газопостачання залишилися 313 абонентів. Водночас фахівцям АТ «Донецькоблгаз» вдалося відновити розподіл газу для 368 абонентів.
У Слов’янську за тиждень зафіксовано 14 пошкоджень газових мереж. Через ворожі обстріли без газопостачання залишилися 355 абонентів. Після проведення аварійно-відновлювальних робіт газопостачання повернули до осель 47 споживачів.
У Донецькоблгазі підкреслили, що попри складну безпекову ситуацію аварійні бригади продовжують працювати.
«Сьогодні наші працівники працюють у надзвичайно складних умовах. Щодня аварійні бригади виїжджають на місця обстрілів, локалізують витоки газу та відновлюють пошкоджену інфраструктуру. Водночас ми стикаємося з випадками стороннього втручання в роботу газових мереж, які створюють додаткові ризики та навантаження для наших фахівців», – заявив голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій.
Він закликав мешканців не проводити жодних самовільних робіт на газових мережах та дотримуватися правил безпеки.
Як повідомлялося, Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, майже щодня армія РФ вбиває та травмує цивільних жителів, руйнує будинки, підприємства, енергетичні, газові та інші інфраструктурні об’єкти. Донецька область має найбільшу довжину лінії фронту.
Фото: Донецькоблгаз
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили основні роботи з ліквідації пожежі внаслідок російської атаки, попередні збитки від пошкодження Успенського собору вже перевищують 500 млн грн.
Про це повідомив у телеефірі генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
«Завершені основні роботи з приборкання вогню. Вже загрози від вогню немає, і наразі силами Державної служби надзвичайних ситуацій ведеться ліквідація небезпечних уламків, демонтаж пошкоджених конструкцій і підготовка даху Успенського собору для встановлення тимчасових конструкцій для консервації собору», – сказав Остапенко.
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За його словами, у заповіднику вже опрацьовують обсяги збитків і потребу в подальшій реставрації та реконструкції святині.
«Ми закінчуємо підготовку цих даних, але очевидно, що вона перевищує 500 млн грн. Це на сьогодні стартова інформація. Наразі надходять ще додаткові дані», – зазначив гендиректор заповідника.
Він наголосив, що одним з першочергових завдань є оцінка стану склепіння собору, яке зазнало впливу високих температур під час пожежі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
«Був ризик обвалення його всередину собору, і тоді міг загорітися іконостас та багато інших речей. Зупинити пожежу було б дуже складно, і ми втратили б величезні художні твори, які знаходяться всередині Успенського собору», – пояснив Остапенко.
Завдяки роботі рятувальників вдалося уникнути тотального знищення храму.
«Склепіння витримало, хоча було дві ділянки, де вогонь вже почав потрапляти всередину собору, і небезпека була дуже серйозною. Тільки те, що вдалося залучити більше 20 одиниць техніки, це врятувало собор від тотального знищення», – розповів гендиректор.
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
Остапенко наголосив, що працівники ДСНС продовжували роботу навіть під час повторних ворожих ударів.
За його словами, спільними зусиллями працівників заповідника, поліції та монахів Києво-Печерської лаври вдалося евакуювати всі реліквії, що зберігалися в соборі.
«Жоден предмет не був пошкоджений і втрачений, тобто відразу була організована евакуація, буквально через 10 хвилин після прильоту», – відзначив Остапенко.
Він висловив сподівання, що за умови належної підтримки відновлення Успенського собору може тривати близько двох років.
«Я думаю, що при нормальних умовах ми зможемо за два роки відновити Успенський собор. І сподіваюся, що ми зможемо і далі його використовувати як найбільшу святиню Києво-Печерської лаври», – додав генеральний директор.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засудила черговий російський удар, внаслідок якого пошкоджено територію Києво-Печерської лаври – обʼєкта всесвітньої спадщини.
Більше наших фото можна купити тут
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса7 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна7 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць