Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал