Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Відбудова
На Житомирщині будують житло для понад 500 переселенців
У трьох громадах Житомирщини триває будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, де зможуть оселитися понад 500 людей.
Про це повідомив начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Близько 400 переселенців уже отримали ключі від нових осель у Житомирі, Звягелі, Овручі та інших містах. Прямо зараз триває масштабне будівництво житла для ще понад 500 евакуйованих громадян у Житомирі, Брусилові та Андрушівці», – поінформував посадовець.
Зокрема, в Житомирі за кошти Європейського Союзу будують житловий комплекс для ВПО, в якому зможуть оселитися понад 400 людей. В Андрушівці за кошти акціонерного товариства з Норвегії облаштовують 10 модульних будинків, розрахованих на 20 сімей. У Брусилові за кошти Естонії зведуть будинок на 18 квартир для внутрішньо переміщених осіб.
За інформацією Бунечка, наразі на Житомирщині проживає 73 тисячі ВПО.
Як повідомляв Укрінформ, у Новобузькій громаді на Миколаївщині за підтримки міжнародних партнерів відкрили модульні будинки для ВПО та фельдшерсько-акушерський пункт.
Фото: Фейсбук Віталій Бунечко
Відбудова
У Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
У Запоріжжі завершено відбудову ще одного багатоквартирного будинку, який зазнав значних руйнувань внаслідок російського обстрілу у січні 2023 року.
Про це повідомило у Фейсбуці Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
За інформацією Держагентства, руйнувань зазнали квартири першого під’їзду та частина несучих конструкцій першого поверху. Під час відновлення, вже у 2025 році, будинок двічі потрапляв під повторні обстріли — були пошкоджені вікна, балкони, фасад та внутрішнє оздоблення квартир.
Фахівцям вдалося відновити зруйновані конструкції першого під’їзду, а у другому виконати ремонт пошкоджених квартир. Проведено внутрішні оздоблювальні роботи, комплексну енергоефективну модернізацію та оновлення фасаду.
Зокрема, підсилено балконні плити, встановлено нові балконні конструкції та вікна, відновлено системи опалення, водопостачання й електропостачання. Також виконано благоустрій прибудинкової території.
Особливу увагу приділили енергоефективності будівлі. Зовнішні стіни утеплили мінеральною ватою, що дозволить мешканцям зменшити тепловтрати та підвищити комфорт проживання.
Загалом Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області вже завершила відбудову всіх шести об’єктів житлової інфраструктури, які відновлювалися коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
Як повідомлялося, у Запоріжжі внаслідок ворожих обстрілів у приватних та багатоквартирних будинках потрощено та вибито майже 50 тисяч вікон. За допомогою благодійників у пошкоджених будинках встановлюватимуть “м’які” вікна.
Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури
Відбудова
Україна та Латвія обговорили прискорення передачі обладнання для відновлення енергообʼєктів
Прем’єр-міністри України та Латвії обговорили можливість прискорити передачу устаткування з латвійських ТЕЦ для відновлення енергообʼєктів українських міст.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«У Ризі з Прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом обговорюємо збільшення постачання необхідного нам обладнання, зокрема можливості прискореної передачі устаткування з латвійських ТЕЦ для відновлення енергообʼєктів українських міст», – йдеться в повідомленні.
Свириденко нагадала, що українські об’єкти критичної інфраструктури залишаються однією з головних цілей російських атак. Зокрема, сьогодні під час масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об’єктах енергетики та газової інфраструктури.
Україна активно готується до наступного опалювального сезону та працює над залученням всіх можливих ресурсів та міжнародної підтримки для відновлення й захисту енергетичної системи, зазначила Прем’єр-міністр.
Як повідомляв Укрінформ, через російську масовану атаку у столиці залишилися без електропостачання 140 тис. споживачів. Енергетики вже відновили електропостачання усім споживачам у Києві, які були знеструмлені через атаку у ніч на 2 червня.
Сили протиповітряної оборони знешкодили 40 ракет та 602 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 1 червня.
Фото: facebook.com/CinCAFofUkraine
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
