Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
У Харкові у 2025 році відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків, цього року планують роботи ще у 200.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив міський голова Ігор Терехов.
“Ми працюємо на різних рівнях складності. Щодня тривають ремонти десятків будинків із незначними чи середніми пошкодженнями: закриваємо контури, лагодимо дахи, відновлюємо комунікації. Але найважчий фронт роботи – капітальна відбудова. Минулоріч ми відновили 150 дуже сильно пошкоджених багатоповерхівок. План на поточний рік такий самий амбітний – взяти в роботу ще 200 складних. І наголошую: такі масштаби йдуть паралельно з поточними ремонтами менш пошкодженого житла”, – сказав Терехов.
За його даними, загалом до функціонального стану повернуто майже 3800 обʼєктів. Серед них близько 2100 приватних будинків та 1700 багатоповерхівок.
Вартість відбудови значно пошкодженого будинку може сягати 200 млн грн, зазначив мер.
“У нас є багатоквартирні будинки із серйозними руйнаціями, відбудова яких обходиться до 200 млн грн. Є десятки об’єктів, відновлення яких коштує 50, 20 мільйонів. Жодне місто, ні в Україні, ні в Європі, не здатне самостійно покривати настільки колосальні витрати. Наш муніципальний бюджет обмежений воєнними реаліями: ми паралельно ліквідуємо наслідки щоденних прильотів, будуємо підземні школи та утримуємо критичну інфраструктуру. Ми хочемо відновлювати значно більше, проте реальні об’єми робіт прямо пропорційні рівню державної підтримки та допомоги міжнародних партнерів. Без міцного державного плеча витягнути такі темпи просто неможливо”, – вважає Терехов.
Як повідомлялося, за 2025 рік у Харкові внаслідок обстрілів були пошкоджені чи зруйновані майже 2400 об’єктів, а загальна цифра руйнувань сягнула вже понад 13 тисяч об’єктів.
Фото ілюстративне
Мінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026. На першочергові роботи із захисту критичних об’єктів із бюджету спрямували ₴22,8 мільярда. Як досвід України в гуманітарному розмінуванні може допомогти світу.
Джерело
Відбудова
Уряд виділив понад ₴263 мільйони на підтримку працівників, залучених до відновлення інфраструктури після атак
Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для надання державної допомоги працівникам, які були залучені до аварійно відновлювальних робіт після ракетно дронових атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, передає Укрінформ.
Зазначається, що кошти виділено на підтримку фахівців підприємств паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, інших сфер діяльності, а також залізничного транспорту загального користування, які безпосередньо працювали над ліквідацією наслідків пошкоджень та відновленням інфраструктури.
Загальний обсяг фінансування становить 263 460,0 тис. гривень. З них 196 680,0 тис. грн спрямовано Міністерству енергетики України та 66 780,0 тис. грн – Міністерству розвитку громад та територій України.
Окремо рішенням передбачено внесення змін до попередніх урядових розпоряджень, що дозволить збільшити обсяги виплат за січень та лютий 2026 року.
«Це рішення дозволяє підтримати людей, які працюють у найскладніших умовах і забезпечують відновлення критичної інфраструктури. Йдеться про тих, хто щоденно повертає світло, тепло і базові послуги у громади після атак. Така допомога є важливою складовою стійкості країни», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Як повідомляв Укрінформ, понад 12 тисяч працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак, отримають доплати по 20 тисяч гривень за березень. Уряд виділив на це 242 млн грн.
Фото: Сумська ОВА
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Політика1 тиждень agoУкраїна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни