Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
У межах «Програми з відновлення України» завершено ремонт пошкодженого ліцею №2 у Малині в Житомирській області.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«На Житомирщині відновили Малинський ліцей №2, пошкоджений вибуховою хвилею під час російських атак у 2022 році. Нині в оновленому закладі навчаються близько 600 учнів», – йдеться в повідомленні.
У ході відновлювальних робіт було відремонтовано дах, модернізовано класи та інженерні системи, а також покращено безбар’єрність і систему пожежної безпеки.
Вартість проєкту становила майже 2 млн євро. Відновлення відбулося за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та коштом місцевого бюджету у співпраці з Мінінфраструктури.
Проєкт реалізований у межах «Програми з відновлення України» — спільної ініціативи ЄС та ЄІБ, яку впроваджують разом з урядом України за підтримки місцевої влади та технічного супроводу ПРООН в Україні.
Як повідомлялося, у Миколаєві в межах програми «ВідновиДім» завершили відновлення двох багатоквартирних будинків, які отримали значні пошкодження під час обстрілів у квітні 2025 року.
Країни Групи семи виділять 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України із посиланням на першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.
“Країни G7 оголосили про намір виділити 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС. Денис Шмигаль назвав це рішення важливим кроком для відновлення ядерної безпеки на ЧАЕС, що була порушена внаслідок російського удару”, – йдеться у повідомленні.
У Міненерго додали, що загальна потреба у відновленні конфайнменту оцінюється щонайменше у 500 млн євро.
Як повідомлялося, Велика Британія оголосила про виділення 17 млн фунтів стерлінгів (понад 20 млн євро) на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Уряд Німеччини надасть 50 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном.
Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість його відновлення становить близько 500 млн євро.
На відбудову та розвиток Миколаївщини у 2027 році Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні спрямує понад 22 мільйона доларів.
Як передає Укрінформ з посиланням на Миколаївську міську раду, про це йшлося під час щорічного засідання Ради проєкту “Стратегічне партнерство для Миколаєва”, у якій взяли участь представники Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Офісу посольства Королівства Данія в Миколаєві, міської та обласної влади.
“Загалом на відбудову та розвиток Миколаївщини в 2027 році буде спрямовано 22,34 мільйона доларів із загального бюджету проєкту в 35,93 мільйона доларів США”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема це стосується відновлення соціальної та адміністративної інфраструктури, підтримки медичних закладів, професійного навчання та стимулювання місцевого бізнесу.
Зазначається також, що представники ПРООН та Уряду Данії презентували звіт щодо виконання програми відновлення, в межах якої місто Миколаїв отримає пряму підтримку для посилення своєї безпекової, соціальної та освітньої інфраструктури.
Ключовим досягненням для міста стало оснащення Миколаївського Ситуаційного центру сучасною ІТ-інфраструктурою та обладнанням, що дозволяє управляти інформацією в реальному часі й оперативно координувати дії під час надзвичайних ситуацій. Серед пілотних проєктів міста визначено реконструкцію Палацу учнівської творчості з бюджетом у 210 тисяч доларів.
Міський голова Олександр Сєнкевич подякував партнерам за підтримку та плідну роботу:
«Ми щиро вдячні народу та Уряду Данії, а також команді ПРООН за послідовну підтримку й реалізацію важливих для Миколаєва ініціатив. Сьогодні планувати майбутнє складно, але завдяки нашій співпраці ми втілюємо в життя проєкти, необхідні для безпеки та комфорту містян. Переконаний, що навіть у ці непрості часи ми можемо черпати досвід і перетворювати виклики на нові можливості для розвитку».
Як повідомлялося, Данія надає 45 мільйонів данських крон (понад 6 мільйонів євро), щоб допомогти українським ветеранам повернутися до цивільного життя та роботи.
Фото: Миколаївська міськрада
-
Війна1 тиждень agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Одеса5 днів ago
Росіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса5 днів ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 117 зі 160 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Відбудова1 тиждень agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство1 тиждень agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Суспільство1 тиждень agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів