Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, основною темою якої стала підготовка до опалювального сезону.
Про це повідомила пресслужба Мінінфраструктури, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили відновлення критичної інфраструктури, підготовку до опалювального сезону, реалізацію спільних проєктів із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та подальший розвиток українсько-японського партнерства», – йдеться в повідомленні.
У фокусі зустрічі – підготовка до нового опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання. Серед першочергових потреб – розгортання блочно-модульних котелень у Львівській, Київській та Херсонській областях загальною потужністю понад 400 МВт.
Крім того, йшлося про формування резерву обладнання для підприємств водопостачання та водовідведення, необхідного для сталого проходження зимового періоду в умовах воєнних ризиків.
Калашник підкреслив, що ключовим інструментом співпраці між Україною та Японією залишається Програма екстреного відновлення. Триває її п’ята фаза, яка охоплює відновлення та покращення інфраструктури, систем водопостачання, морської галузі, а також підтримку медичної сфери та сільського господарства.
Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток співпраці: японська сторона ініціює новий проєкт грантової допомоги в енергетичному секторі. Для його реалізації Мінінфраструктури вже підготувало і передало JICA перелік необхідного пріоритетного обладнання.
Як повідомлялося, уряд Японії надав українській стороні вже $20 млрд з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото: mininfra.gov.ua
У липні Полтавській області передали трансформаторні підстанції, дизельні генератори, насоси від Німеччини.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Минулого місяця зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Полтавської області передано понад 80 тонн гуманітарної допомоги від Німеччини. Допомога включає чотири трансформаторні підстанції, два аварійні дизельні генератори, насоси та теплообмінник”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що обладнання використовуватиметься для забезпечення безперебійної роботи об’єктів енергетичної інфраструктури та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
У Міненерго наголосили, що Німеччина залишається одним із ключових партнерів України, системно підтримуючи український енергетичний сектор та допомагаючи зміцнювати стійкість критичної інфраструктури.
Як повідомлялося, у липні НЕК “Укренерго” отримала 20 трансформаторів напруги від Німеччини для заміни обладнання, пошкодженого через російські атаки у чотирьох областях.
Україна переймає досвід Швеції щодо швидкого будівництва доступного й енергоефективного житла для людей, які втратили свої домівки.
Про це у Фейсбуці повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, передає Укрінформ.
«Шукаємо довгострокові житлові рішення для людей, які втратили свої домівки. Одне з них – швидке будівництво доступного й енергоефективного житла за шведською технологією», – йдеться в повідомленні.
За словами міністра, його заступниця Тетяна Кірієнко вже відвідала виробництво модульних будинків у Швеції та ознайомилася з технологією.
Наразі представники двох країн домовилися створити робочу групу і почати з пілотного будинку. На ньому буде пройдено весь шлях від адаптації до українських вимог і підготовки ділянки до ввезення модулів, монтажу, підключення мереж та введення в експлуатацію.
Якщо модель виявиться робочою, її буде масштабовано.
Окремо з БФ «Шведський Центр Допомоги» досягнуто домовленості про посилення співпраці у підготовці до зими, зокрема щодо забезпечення об’єктів соціальної інфраструктури безперебійним живленням.
Як повідомлялося, з початку 2026 року понад 5 тис. українців скористалися програмою «єОселя»; загальна сума наданих пільгових кредитів на житло становить 10 млрд грн.
Фото: Денис Улютін/Фб
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Війна6 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
-
Суспільство6 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Одеса4 дні ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ