Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 13 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Як наголошують у міністерстві, за результатами засідання рекомендовано до фінансування два проєкти у Закарпатській області – реконструкція корпусу дитячого садка в Ясінянській громаді та реконструкція школи в Ужгородській громаді; шість проєктів у Львівській області – будівництво каналізаційних мереж та захисної споруди у Підберізцівській громаді, реконструкція з добудовою у Камʼянсько-Бузький громаді, реконструкція систем електропостачання та теплопостачання і капремонт лікарні у Львівській громаді, капремонт укриття у навчальному закладі Новояричівської громади.
Також кошти у межах програми отримають п’ять проєктів у Рівненській області – капремонт відділення медичного закладу у Рівненській громаді, реконструкція на очисних спорудах у Корецькій громаді, капремонт приміщень медзакладу у Вараській громаді, капремонт системи опалення у медзакладі Березнівської громади, капремонт протирадіаційного укриття у Радивілівській громаді.
Раніше на засіданні Комісії відібрані до фінансування: п’ять обʼєктів у Кіровоградській області, 12 проєктів у Київській області, сім – в Івано-франківській, п’ять – у Черкаській, сім – у Житомирській області, та п’ять – у Вінницькій області, 14 проєктів – у Полтавській області, дев’ять проєктів у Волинській області, три проєкти у Закарпатській області.
Окремо підтримані 76 проєктів у прифронтових регіонах.
Розгляд проєктів робочою групою триває.
Як повідомлялося, упродовж минулого року Європейський інвестиційний банк фінансово підтримав більш як 2,6 тисячі малих та середніх підприємств в Україні.
Фото: mindev.gov.ua
У НАК “Нафтогаз України” відбулася зустріч із технічною робочою групою щодо наслідків російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова правління компанії Сергій Корецький у Фейсбуці.
“Разом із заступником посла ЄС Гедімінасом Навіцкасом зустрілись з технічною робочою групою. Спільно з керівництвом Укртранснафти детально поінформували партнерів про наслідки російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”. Розповіли про поточний стан справ, а також презентували системний план відбудови. Намітили наступні спільні дії”, – написав Корецький.
Він зазначив, що Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги з відбудови інфраструктурних активів перекачувальної станції Броди відповідно до кращих європейських інженерних та безпекових норм та протидії повторним терористичним атакам.
Як повідомлялося, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи ці питання з відновленням транзиту нафти.
Росіяни 27 січня вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Внаслідок пошкоджень зупинився транзит російської нафти по нафтопроводу “Дружба”. За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, внаслідок пожежі була пошкоджена велика частина внутрішнього обладнання нафтопроводу.
Фото: Нафтогаз
“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.
Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.
Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.
Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.
За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.
“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах
-
Війна1 тиждень agoУкраїна вже отримала від Німеччини ракети для Patriot
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Війна1 тиждень agoПісля українських ударів Росія не тримає ракетоносії в Азовському морі