Відбудова
Пишний окреслив ключові напрями інвестування для відбудови України
Підтримка експортоорієнтованих секторів економіки, реконструкція інфраструктури та автоматизація виробництва мають стати пріоритетними напрямами спрямування коштів для відбудови України після війни.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Національного банку України Андрій Пишний за результатами конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» у Вашингтоні, передає Укрінформ.
За його словами, першим напрямом має стати підтримка і розвиток експортоорієнтованих секторів економіки. Відтак, інвестиції повинні спрямовуватися як у відновлення логістичної інфраструктури, пошкодженої війною, так і у розширення та модернізацію підприємств, що працюють на зовнішні ринки, щоб підвищити їх конкурентоспроможність.
Другим пріоритетним напрямом він назвав реконструкцію та відновлення енергетичної інфраструктури, житлового та комерційного будівництва, а також інших інфраструктурних проєктів.
Третє — автоматизація виробництва. Він пояснив, що після війни Україна зіткнеться з гострими демографічними викликами, тому інвестиції в автоматизацію процесів допоможуть вирішити проблему браку персоналу та підвищити ефективність виробництва.
“У цьому переліку не зазначений розвиток оборонної галузі лише через те, що він є пріоритетним за замовчуванням. Посилення обороноздатності – це завдання не лише для України, а й загалом для Європейського регіону”, – наголосив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив важливість отримання Україною доступу до основної суми знерухомлених активів РФ як значного ресурсу для покриття завданих збитків. За його словами, це питання справедливості, оскільки “ніхто не вірить, що Росія погодиться виплатити Україні репарації”.
“Багато приділяємо цьому уваги на зустрічах з міжнародними партнерами й під час Весняних зборів МВФ та Світового банку. Я б сказав, що підіймаємо це питання під час кожної розмови. Також спростовуємо тези про ризики такого кроку для стабільності євро”, – зазначив він.
Пишний запевнив, що український фінансовий сектор готовий абсорбувати значні обсяги інвестицій, оскільки банки із запасом виконують нормативи ліквідності, маючи достатньо ресурсів для подальшого нарощення інвестицій та кредитування.
“НБУ сприяє процесам відбудови, забезпечуючи макрофінансову стабільність як основу для припливу інвестицій та стійкого зростання економіки. Але ми цим не обмежуємося, працюємо разом із партнерами над (1) валютною лібералізацією для припливу капіталу, (2) запровадженням системи страхування воєнних ризиків, (3) розвитком кредитування, зокрема іпотечного, (4) розвитком інфраструктури ринків капіталу”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, делегація Національного банку України на чолі з Андрієм Пишним активно розвивала міжнародну співпрацю під час засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.
Фото: Фейсбук / Андрій Пишний
Україна та Японія посилюють співпрацю у сферах відновлення, технологічної модернізації економіки та гуманітарного розмінування, а також працюють над запуском нових інвестиційних та виробничих форматів співробітництва.
Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Питання розширення двосторонньої взаємодії обговорили міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та віцепрезидентка Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Юко Міцуї.
«Японія – наш стратегічний партнер у відновленні та розвитку, і ми дуже цінуємо цю підтримку. Візит віцепрезидентки JICA Юко Міцуї до України – важливий етап структурування нашої подальшої роботи. Дякую Уряду Японії та JICA за системну співпрацю і готовність інвестувати не лише у відбудову «стін», а й у довгострокову трансформацію української економіки», – зазначив Соболев.
Під час зустрічі сторони обговорити гуманітарне розмінування. Наразі у сфері «розумного» розмінування триває робота за домовленостями, досягнутими на Ukraine Mine Action Conference у Токіо минулої осені.
Метою українського уряду є не просто імпорт техніки, а інтеграція японських технологій у вітчизняне виробництво. Очікується, що спершу цей досвід впровадять у секторі розмінування, а згодом масштабуватимуть на аграрну сферу та промисловість.
Крім того, уряд працює над запуском тристоронніх форматів із Колумбією та Сирією, з якими Україна за підтримки Японії ділитиметься унікальним досвідом у сфері протимінної діяльності. Це дозволить відкрити нові ринки для українських операторів гуманітарного розмінування та вітчизняних виробників спеціалізованої техніки.
Також спільна робота з JICA фокусується на відновленні ґрунтів, підтримці малих фермерів, зокрема жінок-фермерок, розвитку рішень у сфері чистих технологій та переробці відходів від руйнувань.
Для забезпечення українських компаній японським обладнанням наразі розробляється механізм змішаного фінансування через Національну установу розвитку (НУР). Водночас японська сторона висловила зацікавленість у створенні венчурного фонду, який фінансуватиме спільні українсько-японські підприємства.
Разом із UkraineInvest, JETRO та JICA уряд України працює над запуском українського хабу в місті Осака для просування інвестиційних можливостей серед японського бізнесу. Відповідної домовленості було досягнуто торік у Японії під час міжнародної виставки Expo-2025.
Як повідомлялось, Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямків відновлення та стійкості.
Фото: Мінекономіки
Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямів відновлення та стійкості.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Підписали Грантову угоду між урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) в межах Програми екстреного відновлення. Йдеться про близько 40 млн доларів США, які будуть спрямовані на критично важливі напрями відновлення та підтримки стійкості України», – написав Кулеба.
За його словами, понад 15 млн дол. буде спрямовано на відновлення та покращення громадської інфраструктури, зокрема, закупівлю техніки й обладнання для комунальних підприємств, розвиток морської інфраструктури та модернізацію критично важливих об’єктів.
Ще понад 15 млн дол. передбачено на розвиток медичних та оздоровчих послуг. Решта коштів буде спрямована на підтримку аграрного сектору та розвиток суспільного мовлення.
Кулеба зазначив, що це вже п’ята фаза Програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з Японією та JICA.
Наразі, за підтримки уряду Японії, вже реалізуються проєкти в енергетиці, транспорті, водопостачанні, медицині, освіті, гуманітарному розмінуванні, управлінні відходами руйнувань і комунальній інфраструктурі. Загальний обсяг фінансування перевищує 700 млн дол. США.
Як повідомлялось, Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) передало ПрАТ АК «Київводоканал» нові системи дезінфекції питної води для артезіанських насосних станцій у межах Проєкту екстреного відновлення та реконструкції.
Відбудова
Уряд виділив ₴12,4 мільйона на відновлення пошкодженої через війну інфраструктури Тернополя
Кабінет міністрів спрямував із резервного фонду державного бюджету 12,4 млн грн для завершення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя, пошкоджених внаслідок російської агресії.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що 12,4 млн грн із резервного фонду державного бюджету надійдуть Тернопільській обласній військовій адміністрації для продовження робіт, які не вдалося завершити у 2025 році через обмежені строки бюджетного періоду, погодні умови та тривалість процедур закупівель.
«Оперативне відновлення пошкодженої житлової інфраструктури важливе для безпеки та нормального життя людей у громадах, які постраждали внаслідок російських атак. За ці кошти можна завершити першочергові роботи та не допустити подальшого погіршення стану об’єктів», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.
Зокрема, виділене фінансування дозволить провести заміну вікон у житлових будинках, відремонтувати місця загального користування та внутрішньобудинкові мережі тепло й електропостачання, виконати капітальний ремонт ліфта у житловому будинку, а також відновити елементи благоустрою початкової школи №2.
У міністерстві наголосили, що це рішення допоможе завершити комплекс аварійно-відновлювальних заходів на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя та забезпечити належні умови для мешканців громади.
Як повідомляв Укрінформ, 1 травня 2026 року понад 50 “Шахедів” атакували Тернопіль, понад 20 із них вибухнули. Були влучання у промислові та інфраструктурні об’єкти міста. Повідомлялось про 12 постраждалих.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів