Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Суспільство
ВАКС відмовився закрити справу Коломойського через «правки Лозового»
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду під час підготовчого засідання відмовила у задоволенні клопотання захисту бізнесмена Ігоря Коломойського про закриття відносно нього кримінальної справи щодо заволодіння коштами ПриватБанку на суму понад 9,2 млрд грн.
Про це повідомив у коментарі Укрінформу адвокат бізнесмена Олександр Лисак.
За його словами, під час судового засідання у середу на порядку денному було лише одне клопотання – про закриття кримінальної справи відносно бізнесмена на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК – так званих «правок Лозового», які передбачають закриття справи через те, що терміни досудового розслідування спливли.
«Суд відмовив у задоволенні цього клопотання», – сказав адвокат.
Наступне підготовче засідання відбудеться 23 листопада поточного року.
Як повідомляв Укрінформ, на початку серпня поточного року САП стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігоря Коломойського, а також п’ятьох експрацівників банку, яким інкримінують заволодіння 9,2 млрд грн.
Суспільство
ВАКС закрив справу ексголови Одеської ОДА Сьепанова
Вищий антикорупційний суд 16 листопада закрив кримінальне провадження щодо колишнього директора державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” та його пособника. Йдеться про ексочільника Одеської ОДА Максима Степанова, який також був міністром охорони здоров’я.
Як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, сторона обвинувачення не погодилася з таким рішенням і готує апеляційну скаргу.
Хоча в САП не назвали імені фігуранта, з матеріалів справи випливає, що йдеться про Максима Степанова, який очолював Одеську обласну державну адміністрацію у 2017-19 роках.
Провадження закрили на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Ця норма передбачає закриття справи, якщо після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування. Йдеться про так звані “правки Лозового”.
Мотиви рішення суду наразі невідомі, оскільки оголосили лише його резолютивну частину. У САП заявили, що оскаржуватимуть закриття провадження.
Про підозру Степанову повідомили 20 липня 2023 року. Йому інкримінували привласнення майна та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
За версією НАБУ та САП, Степанов і його пособник могли заволодіти понад 20 мільйонами євро державного підприємства. Слідство вважало, що для цього ціни на постачання голограм завищували у чотири-шість разів.
Також обвинувачення стосувалося одержання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на елементи дизайну українських документів – стилізований тризуб і мапу України, а також легалізації доходів.
У САП повідомили, що в межах цієї справи Україні загалом повернули 4,5 мільйона євро.
З цієї суми 1,15 мільйона євро раніше арештували на банківських рахунках обвинувачених. Ще майже 3,4 мільйона євро перерахувала компанія Surys на підставі процесуальної угоди з Національною фінансовою прокуратурою Франції.
Суспільство
Хто постачатиме тепло для навчальних закладів Сергіївки
Відділ освіти Сергіївської селищної ради обрав постачальника теплової енергії для місцевого ліцею та дитячого садка «Сонечко» без проведення відкритих торгів. Для закупівлі застосували скорочену переговорну процедуру.
Загальна вартість контракту становить понад три мільйони гривень. Ціна за одну гігакалорію склала 4 824,69 гривні без ПДВ. Відповідний тариф для постачальника виконком селищної ради затвердив наприкінці жовтня — за кілька тижнів до підписання документів.
Опалення постачатиме приватне підприємство «Мальта». За даними аналітичної системи YouControl, компанія зареєстрована в селищі Шабо. Засновником фірми є Євгеній Самойленко, а керує підприємством Андрій Сирбул. Статутний капітал організації — одна тисяча гривень, а в штаті працюють шість людей. При цьому понад 60% своїх доходів компанія отримує саме з державних закупівель. Згідно з Clarity Project, підприємство виграло 62 тендери, з яких 56 — за неконкурентними процедурами. Основним замовником для компанії виступає саме місцевий відділ освіти.
Водночас ПП «Мальта» засвітилося в кримінальній справі. Правоохоронці розслідують можливу схему із закупівлі деревини для потреб Одеської КЕУ за завідомо завищеною ціною.
На думку слідчих, учасники схеми створювали штучні ФОП і реалізовували товар утричі дорожче за ринкову вартість. Під час обшуків у приміщеннях, якими користувалися ці підприємці, правоохоронці знайшли та вилучили печатку підприємства «Мальта», електронні ключі цифрового підпису, банківські виписки фірми та чорнові записи. Слідство вважає, що підприємці отримували позитивні відгуки для закупівлі від компанії «Мальта» та інших, у яких вони працювали перед тим, як зареєстрували власні ФОП.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.»
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Війна1 тиждень agoВМС переорієнтували застосування «Нептунів» на ураження об’єктів російського ВПК
