Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Колишньому очільнику Управління Служби безпеки України у Харківській області Роману Дудіну оголосили нову підозру.
Про це інформують пресслужби Державного бюро розслідувань і Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.
«Державне бюро розслідувань затримало та оголосило підозру колишньому начальнику управління Служби безпеки України в Харківській області під час спроби вийти з-під варти під заставу», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що колишній посадовець, якому раніше інкримінували державну зраду, сплатив понад 4,2 млн грн, однак правоохоронці повідомили йому нову підозру — за організацію незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації та спробу усунення керівництва Харківської обласної військової адміністрації у перші години повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
За даними слідства, екскерівник Управління СБУ в Харківській області, володіючи інформацією про проведення ЗС РФ 24 лютого 2022 року наступальної операції на територію України, будучи переконаним у її успішності, організував спробу захоплення державної влади, а також захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади, з метою перешкоджання нормальній роботі установи.
У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.
Суд має обрати йому новий запобіжний захід.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 29 травня 2022 року звільнив очільника Управління Служби безпеки України у Харківській області Романа Дудіна, мотивувавши це тим, що Дудін «не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни».
Дудіна затримали у вересні 2022 року на заході України. За даними слідства, у лютому 2022 року він намагався захопити владу в Харківській області.
12 липня 2023 року в Офісі генерального прокурора заявили, що працівники прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Служби безпеки України в Харківській області за фактами державної зради.
Фото: ДБР
26 грудня 2025 р. 09:43
26
ФОТОКОЛАЖ: sprotyv.org.ua
В окупованому Криму відключення або свідоме уповільнення мобільного інтернету перетворюється на постійну практику. Обмеження пояснюють “за міркуваннями безпеки” та нібито для протидії загрозам під час так званої “спеціальної військової операції”.
Про це повідомив Центр національного спротиву.
За даними ЦНС, реальна мета цих рішень — не безпека, а посилення контролю над населенням. Під прикриттям боротьби з “ворожою пропагандою” формується режим, у якому доступ до зв’язку може обмежуватися у будь-який момент без чітких термінів, критеріїв чи публічних пояснень.
Це створює постійну невизначеність і демонструє готовність влади односторонньо контролювати базові комунікації. Тепер цифрові відключення перестають бути тимчасовим заходом і закріплюються як регулярний інструмент управління.
Інсайдери повідомили, що силові структури наполягають на розширенні відключень у “незручні періоди” — під час обстрілів, резонансних подій або зростання соціального невдоволення. Мобільний інтернет розглядають як ризик через можливість швидкої самоорганізації людей, фіксації зловживань та поширення неофіційної інформації.
Внаслідок таких обмежень погіршується соціальна та економічна інфраструктура: ускладнюється доступ до екстрених служб, медицини, фінансових сервісів і незалежних новин. В умовах тимчасово окупованих територій відключення інтернету стає не технічним заходом, а інструментом репресивної політики.
Раніше вже фіксували подібну практику в Лисичанську, Сіверськодонецьку та Рубіжному, де зв’язок навмисно відключали в рамках інформаційної блокади.
Таким чином цифрові обмеження інтегруються в управлінську модель окупаційної влади: риторика “кримбезпеки” стає прикриттям для системного контролю інформаційного простору, переводячи населення Криму в режим керованої ізоляції та повної залежності від офіційного порядку денного.
Також силовим структурам доручили перевіряти документи, мобільні телефони та контакти місцевих жителів, приділяючи особливу увагу підпискам у соцмережах, листуванню та родинним зв’язкам з Україною.
В Одесі оператори мобільного зв’язку стабілізували покриття до 60% після критичного зниження до 30%. У решті області ситуація краща — понад 87% мережі працює в штатному режимі.
Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.
“Через масовану атаку рф у регіоні вже три дні діють екстрені відключення світла. Попри складну ситуацію, оператори роблять все можливе, щоб відновити повноцінну роботу звʼязку”, – говориться у повідомленні.
“Команди Vodafone, Kyivstar та lifecell залучають додаткові бригади з генераторами із сусідніх областей. Оператори стабілізували звʼязок до 60% з критичних 30% в Одесі. В області ситуація стабільніша — там працює понад 87% мережі”, – зазначено у повідомленні.
“Наша команда теж в регіоні. Виділили додаткові термінали Starlink, які розподілили по Пунктах незламності в Одесі”, – додали у Мінцифри.
Нагадаємо, що В Одесі частково відновили мобільний зв’язок після обстрілів.
Читайте наш репортаж, як Одеса переживає найдовший блекаут в історії.
Після масованої атаки рф в Одеській області без електропостачання залишаються понад 430 тисяч споживачів. Через нові удари знеструмлення також зафіксовані ще у двох регіонах, а в окремих областях продовжують діяти графіки відключень.
-
Війна6 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Україна1 тиждень agoмолодик підпалив відділення Укрпошти в Києві
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)