Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін і федеральний міністр у справах сім’ї, людей старшого віку, жінок та молоді Німеччини Карін Прін обговорили поглиблення двосторонньої співпраці.
Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики, передає Укрінформ.
Окрему увагу сторони приділили підтримці сімей і дітей, що є критично важливим напрямом для зміцнення демографічної стійкості. Йшлося, зокрема, про перехід від фрагментованих виплат до системи, яка зменшує навантаження на сім’ї та створює умови для поєднання роботи і батьківства, а також підтримує ранній розвиток дітей.
За словами Улютіна, у цьому контексті Україна зацікавлена у вивченні досвіду Німеччини у сфері забезпечення доступності систем догляду за дітьми та впровадження політик балансу між роботою і сімʼєю.
Сторони також обговорили реформу деінституціалізації: Україна переходить до моделі, у центрі якої – дитина та сім’я, а підтримка організована на рівні громад.
Крім того, йшлося про повернення українських дітей, незаконно переміщених до Росії. Улютін поінформував німецьку сторону, що Україні вже вдалося повернути понад 2 тис. дітей, і ця робота триває. Він наголосив, що повернення є лише першим етапом, після якого необхідна комплексна підтримка та реінтеграція кожної дитини.
«За результатами зустрічі сторони домовилися поглибити співпрацю за пріоритетними напрямами, зокрема у сфері підтримки сімей, налагодити регулярний експертний діалог між командами міністерств, а також працювати над розробкою спільних проєктів у сфері соціального захисту», – зазначили у міністерстві.
Як повідомлялося, у Берліні 14 квітня відбулось урочисте відкриття першого в Європі Центру єдності українців. Участь у відкритті Unity Hub Berlin взяли міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін та федеральний міністр внутрішніх справ ФРН Александр Добріндт.
Фото: Thomas Koehler / BMBFSFJ / photothek.de
В Одеській області слідчі викрили ймовірну схему розкрадання бюджетних коштів під час будівництва укриття та ремонтів харчоблоків. За даними розслідування, понад 100 мільйонів могли “освоїти” через сумнівні договори й завищені ціни на матеріали.
Про це свідчить ухвала Хаджибейського районного суду Одеси.
Детективи Бюро економічної безпеки розслідують кримінальне провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Йдеться про низку договорів, пов’язаних із будівництвом протирадіаційного укриття та ремонтами об’єктів соціальної інфраструктури.
За даними слідства, у серпні 2023 року між розпорядником бюджетних коштів та приватною компанією було укладено договір на будівництво укриття вартістю понад 44 мільйони гривень. Значну частину фінансування — близько 20 мільйонів — становили кошти державної субвенції.
Згодом аудит закупівлі виявив порушення і рекомендував розірвати договір. Однак цього не сталося. Натомість посадовці уклали додаткову угоду, якою формально зменшили суму контракту до приблизно 30 мільйонів гривень — рівно настільки, скільки вже було “освоєно”. Таким чином договір фактично закрили, не повертаючи коштів і не усуваючи порушень.
Уже наступного дня сторони уклали новий — прямий — договір ще на понад 6,7 мільйона гривень із надзвичайно коротким терміном виконання — лише 11 днів. І ці кошти також були повністю витрачені за тиждень. Слідство вважає, що це могло бути зроблено для “дотягування” залишків бюджету до підрядника.
Під час огляду об’єкта з’ясувалося, що фактичний обсяг виконаних робіт може не відповідати заявленим у документах. Крім того, зафіксовано суттєве завищення вартості матеріалів — зокрема бетону, піску та цегли.
Схема, за версією правоохоронців, не обмежувалася одним об’єктом. Та ж компанія отримувала нові підряди:
- майже 20 мільйонів гривень на ремонт харчоблока;
- додатково понад 2,5 мільйона гривень за прямим договором;
- ще один контракт майже на 85 мільйонів гривень на інші ремонтні роботи.
За частиною цих угод також виявлено ознаки завищення кошторисів і сумнівного освоєння бюджетних коштів.
У межах розслідування слідчі отримали дозвіл суду на доступ до матеріалів будівельно-технічних експертиз, які проводилися за замовленням підрядника протягом 2023–2026 років. Ці документи можуть стати ключовими доказами у справі, зокрема для встановлення реальних обсягів виконаних робіт та перевірки підписів у документації.
Також в Одесі слідчі перевіряли виконання робіт у навчальному корпусі аграрного університету. Попри повний розрахунок із підрядником ще до кінця року, частину конструкцій на об’єкті так і не встановили або виконали з порушеннями, що стало підставою для розслідування.
Замах на теракт в Одесі: 19-річну чернівчанку затримали із саморобною вибухівкою
Джерело
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні