Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Трамваї в депо. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик
Вже понад місяць в Одесі не чутно звичний гуркіт трамваїв. Через складну ситуацію зі світлом електротранспорт вимушено переїхав “на канікули” до вагоноремонтних майстерень та депо. Замість них пасажирів містом розвозять соціальні автобуси, поки вагони чекають свого виходу на маршрути.
Журналісти Новини.LIVE побували в Одеському депо та побачили, що відбувається з трамваями міста.
Реклама
Читайте також:
Замкнені в депо трамваї
У депо в Одесі панує незвична тиша, хоча робота тут не припиняється ні на хвилину. Працівники щодня перевіряють вагони, чистять салони та стежать за технічним станом кожної деталі. Попри те, що транспорт не виїжджає за ворота, усередині він повністю готовий до роботи — від електроніки в кабіні водія до кнопок виклику в салоні.
За транспортом ретельно доглядають. Аби першого ж дня після відновлення живлення трамваї були готові прийняти пасажирів та виїхати на вулиці міста.
Зараз одеський електротранспорт перебуває у режимі очікування, а мешканці міста сподіваються на швидке повернення улюблених маршрутів. Кожен такий вагон — це не просто машина, а частина ритму Одеси, якого зараз так не вистачає на дорогах.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що рух Іванівським мостом в Одесі обмежили ще на рік. Також ми писали про те, які наслідки можуть бути через довгий простой трамваїв.
Уряд Швеції ухвалив рішення про створення Центру єдності українців у Швеції, який стане простором підтримки та взаємодії наших співвітчизників у цій країні.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
«Уряд Швеції ухвалив рішення про створення Центру єдності, який стане простором підтримки та взаємодії українців у цій країні.Таке рішення стало можливим завдяки домовленостям, досягнутих під час візиту до Швеції Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютіна у жовтні 2025 року, а також зусиллям Посольства України у Швеції», – йдеться у повідомленні.
Проєкт реалізовуватиметься у тісній співпраці зі шведськими органами влади, українською стороною та організаціями громадянського суспільства.
Для створення та функціонування центру уряд Швеції надасть грант у розмірі 900 тис. євро Міжнародному центру розвитку міграційної політики (International Centre for Migration Policy Development).
Очікується, що Unity Hub розпочне роботу вже влітку 2026 року.
Як повідомлялося, шведські дипломати на знак солідарності з киянами оприлюднили світлини зі своїх робочих місць у морозній столиці: вони працюють у теплому одязі та зігріваються чаєм, як і багато інших киян.
Фото: Pixabay
Український морський коридор функціонує й залишається ключовим маршрутом експорту попри регулярні атаки росіянами портів Одеської області, які наразі залишаються єдиним шляхом морських перевезень.
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, загалом з моменту запуску у вересні 2023 року ним перевезено 168,9 мільйона тонн вантажів, з яких 100 мільйонів тонн – зерно. Лише у 2025 році морським коридором уже перевезено 73,2 мільйона тонн вантажів, з них 38,1 мільйона тонн – зерно.
Загалом У 2025 році порти Одещини перевезли 147 мільйонів тонн вантажів до 50 країн. Наразі тривають реконструкція причалів та підготовка концесії терміналів для підвищення перевалки вантажів.
Ввечері 22 грудня росіяни знову атакували Одесу ударними дронами, пошкодивши припортову інфраструктуру та цивільне судно. Ним виявилося арештоване судно Anka, яке знаходиться в порту Рені
У липні 2024 року військові повідомили про розширення пропускних можливостей українського морського коридору за останні пів року.
Після того як рф вийшла з зернової угоди, порти Великої Одеси опинилися під блокадою, що створило серйозну загрозу глобальній продовольчій безпеці, оскільки Україна є одним з основних постачальників зерна у світі.
Відповідно, за допомогою ООН та Туреччини, Україна організувала гуманітарний коридор, що дозволив відновити експорт зерна і забезпечити його доступ для понад 40 країн.
Від початку повномасштабної агресії рф пошкоджені або зруйновані понад 500 об’єктів портової інфраструктури та 116 цивільних суден, постраждали 157 цивільних осіб. На території Одеського морського порту пошкоджено 161 об’єкт.
-
Одеса1 тиждень agoАварійні відключення світла в Одеській області у 2025 році
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
-
Події1 тиждень agoJamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
-
Політика1 тиждень agoСправа Єрмака: у НАБУ розповіли, чи де він зараз та чи оголосили підозру (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoВід Землі залишиться лише одна смуга із заліза: новий страх розблоковано (фото)
-
Події1 тиждень agoЄвробачення вирушає у перше за всю історію турне
-
Події1 тиждень agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі запустили новий безкоштовний автобусний маршрут і відкрили гарячу лінію для пасажирів