Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Суспільство
Президент присвоїв звання Заслуженого журналіста України гендиректору Укрінформу Сергію Череватому
Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне звання «Заслужений журналіст України» генеральному директору Укрінформу Сергію Череватому.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Глави держави.
(Доповнюється…)
Суспільство
СБУ оголосила підозру за обстріл Миколаївської ОВА вже другому генералу рф Анонси
СБУ оголосила підозри двом російським військовим посадовцям, яких вважає причетними до ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної ради навесні 2022 року. Слідство стверджує, що атака була здійснена по цивільному об’єкту, де перебували понад сто людей, що призвело до значних жертв серед населення.
Про це повідомив Інтент з посиланнями на підозри Офісу Генпрокурора.
СБУ повідомила про підозру генерал-лейтенанту Михаілу Зуську та полковнику Ніколаю Горайчуку у справі щодо ракетного обстрілу адміністративної будівлі в центрі Миколаєва.
За версією слідства, у березні 2022 року командувач 58-ї загальновійськової армії рф Михаіл Зусько отримав наказ від командування Південного військового округу росії щодо завдання ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної ради. До виконання операції, як вважають правоохоронці, був залучений заступник командира 12-ї ракетної бригади Ніколай Горайчук.
Слідчі встановили, що 29 березня 2022 року близько 08:35 російські війська застосували крилату ракету комплексу “Іскандер”, яка влучила у центральну частину дев’ятиповерхової адміністративної будівлі. У споруді на той момент розміщувалися Миколаївська обласна військова адміністрація, обласна рада, Господарський суд та інші державні й приватні установи.
Удар припав на робочий час, коли всередині перебували 113 цивільних осіб. Вибух зруйнував значну частину лівого крила будівлі від першого до дев’ятого поверху, а також центральний блок зі сходовими маршами.
Внаслідок атаки загинула 21 цивільна особа, ще 27 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Також загинули 15 військовослужбовців, шестеро були поранені. Поранень зазнали й п’ятеро співробітників поліції.
У будівлі несли службу військові Держспецзв’язку, охорона та представники силових структур, які забезпечували захист об’єкта та урядовий зв’язок. За даними слідства, наявна там зброя використовувалася виключно для охорони приміщення і не застосовувалася у бойових діях.
Правоохоронці наголошують, що на момент удару в будівлі не проводилися й не планувалися жодні військові наради чи операції. Саме тому слідство вважає, що російське командування усвідомлювало можливі наслідки атаки для цивільного населення та розуміло, що потенційна військова вигода від такого удару є неспівмірною із заподіяними втратами.
Крім того, у матеріалах справи зазначається, що знищення приміщень та загибель військовослужбовців, які виконували охоронні функції, не вплинули на перебіг бойових дій і не надали російським військам жодної суттєвої тактичної чи стратегічної переваги на фронті. Саме ці обставини стали підставою для кваліфікації дій підозрюваних як порушення законів та звичаїв війни.
Також у Миколаєві 29 березня відбулися пам’ятні заходи до четвертих роковин одного з найтрагічніших днів в історії міста — ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації.
Тоді загинули 37 людей — працівники обласної військової адміністрації, обласної ради, суду та військовослужбовці, які перебували на робочих місцях. Ще десятки людей отримали поранення.
Суспільство
Одеські фермери продовжують експерименти з бавовником — КУРКУЛЬ
26 травня 2026 39 0
На Одещині стартував третій сезон експериментального вирощування бавовнику. Про це пише Суспільне.
Досвід двох попередніх сезонів показав, що вирощування культури на Півдні можливе, проте шлях від невеликих дослідних ділянок до промислових масштабів виявився складнішим, ніж очікували. Потрібні не лише вдалі сорти, а й полив, техніка, переробка та готовність фермерів вкладати кошти у нову культуру.
Після двох років експериментів окремі фермери вже почали отримувати конкретні цифри. Голова фермерського господарства «Стоянов А.А.» Алла Стоянова розповіла, що перші сезони показали суттєву різницю між вирощуванням на богарних землях та використанням зрошення.
«Перший рік ми його тестували на богарі — у нас не вийшло. Другий рік ми його тестували як на богарі, так і на зрошенні. На богарі ми отримали 800-900 кілограмів з гектара, а на крапельному зрошенні отримали 2,4 т/га», — розповіла Алла Стоянова.
За її словами, протягом двох років господарство постійно коригувало власну технологію вирощування. У господарстві цього року вже облаштували крапельне зрошення на двох ділянках бавовнику. Крім того, планують протестувати нові технології зрошення на українських сортах.
Водночас не всі учасники експерименту вирішили продовжити вирощування бавовника. Власник фермерського господарства «Балкани» з Білгород-Дністровського району Микола Златов розповів, що після двох сезонів господарство вирішило поставити проєкт на паузу.
«Ми два роки пробували, але, на жаль, ніякого ефекту не отримали. На богарних землях сенсу немає. Навіть після пару сіяли — результату не було. Можливо, це працюватиме на поливі», — розповів Микола Златов.
Фермер зазначив, що науковці супроводжували експеримент та консультували господарство, однак погодні умови виявилися сильнішими за агротехнології.
У 2026 році для виробників бавовника продовжує діяти державна підтримка — 10 тисяч гривень на гектар.
Нагадаємо, насіннєве господарство з Миколаївщини ДП «Золотий колос Коларовський» цьогоріч посіяло бавовник.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини5 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини4 дні agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Одеса1 тиждень agoЧастина Одеси та передмістя залишиться без світла й води
-
Події1 тиждень agoУкраїнсько-єврейська літературна премія «Зустріч» оголосила склад міжнародного журі
-
Усі новини5 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв флагмани Samsung, Google та Motorola (фото)
-
Усі новини6 днів ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
