Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Суспільство
На Херсонщині росіяни вбили людину і ще двох поранили Анонси
Минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів російських військ загинула одна людина, а ще двоє отримали поранення. Окупанти атакували житлові квартали та цивільну інфраструктуру в 15 населених пунктах області.
Про це повідомила поліція Херсонської області.
Під ворожим вогнем опинилися Херсон, Антонівка, Берислав, Станіслав та інші громади. Російська армія застосовувала авіацію, артилерію та міномети для ударів по мирних мешканцях.
“Внаслідок влучання снарядів пошкоджено 12 приватних будинків, багатоповерхівку, господарчу споруду та два цивільні автомобілі”, – зазначили у пресслужбі поліції.
З артилерії військові рф обстріляли Ромашкове. Смертельні поранення дістав 61-річний місцевий житель.
В результаті атак дронами типу FPV пошкоджено два приватні будинки в Новокаїрах, багатоквартирний – у Дар’ївці, один приватний будинок в Інженерному.
Через атаки ударними безпілотниками пошкоджено два приватні будинки в Українці та Новодмитрівці, інфраструктуру на території навчального закладу у Хрещенівці, а також адміністративну будівлю, яка уже пошкоджена попередніми обстрілами.
Вдень росіяни обстріляли житлові квартали Корабельного району Херсона з артилерії. Зазнали пошкоджень два багатоквартирні будинки та два автомобілі.
Пізніше під артобстріл потрапила 66-річна жінка. Вона отримала вибухову травму й уламкове поранення стегна.
Ввечері внаслідок артилерійських ударів пошкоджено багатоквартирний та приватний будинки.
У Центральному районі ворожий FPV-дрон атакував мікроавтобус, який перевозив продукти. Внаслідок удару 61-річний водій отримав вибухову та черепно-мозкову травми, контузію, поранення обличчя, живота й ноги. Транспортний засіб пошкоджено.
Крім того, за інформацією правоохоронців, зафіксовані влучання в об’єкти критичної інфраструктури, що спричинило тимчасові перебої зі світлом у деяких районах. Поліцейські відкрили кримінальні провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Суспільство
В Одеській ОВА прокоментували інформацію про штрафи для батьків, діти яких прогулюють школу
Останніми днями у медіа активно обговорюють зміни до порядку обліку дітей дошкільного та шкільного віку, затверджені постановою Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого 2026 року. Подекуди цю новину подають як сенсацію – мовляв, запроваджується «тотальний контроль за прогулами» або «батьків масово штрафуватимуть». Роз’яснення з цього приводу у Фейсбук надав директор департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександр Лончак, передає видання «Південь сьогодні».
За словами посадовця, насправді зміни значно більш прагматичні та логічні. Йдеться передусім про вдосконалення взаємодії між закладами освіти, органами управління освітою, службами у справах дітей та підрозділами Національної поліції України, зокрема підрозділами ювенальної превенції.
«Мета – оперативніше реагувати у випадках, коли дитина систематично випадає з освітнього процесу.
Зміни уточнюють алгоритми обміну інформацією та встановлюють чіткіші строки її передачі. Важливим є і те, що дані про дітей, які не відвідують навчання, мають обов’язково передаватися до уповноважених служб, тоді як раніше це формулювалося як «за потребою». Очевидно, що оцінка такої «потреби» могла бути суб’єктивною», – зазначає директор департаменту.
Водночас він нагадує, що, якщо учень без поважної причини не відвідує школу 10 і більше днів, заклади освіти і раніше були зобов’язані інформувати відповідні служби. Тож нові зміни радше уточнюють порядок взаємодії та роблять його більш оперативним, у тому числі завдяки цифровим сервісам.
«Важливо розуміти: ці нововведення не спрямовані проти батьків чи педагогів. Їхнє головне завдання – захистити право дитини на освіту та своєчасно реагувати на ситуації, коли дитина може опинитися у складних життєвих обставинах.
Кожен учитель добре знає своїх учнів і їхні родини. Освітяни щодня працюють з дітьми і в більшості випадків прекрасно розуміють, коли йдеться про життєві обставини, а коли про ситуації, що потребують більшої уваги», – пояснює посадовець.
І додає, що є випадки, де мовчати не можна: коли учень/учениця систематично не відвідує школу, коли є ризики насильства, занедбаності або інших небезпечних обставин. Саме тоді важливо, щоб система реагувала швидко і злагоджено.
«Тому дивімося на ці зміни з позиції інтересів дитини.
Вони спрямовані на те, щоб жодна дитина не залишилася поза увагою, а взаємодія між освітянами, соціальними службами та ювенальною превенцією була чіткою і своєчасною.
Реагуймо на ці новації спокійно, професійно і відповідально.
У центрі нашої спільної роботи – безпека, благополуччя і право кожної дитини на освіту», – резюмує Олександр Лончак.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
Суспільство
до суду скерували справу 12 учасників кол-центрів
Бюро економічної безпеки завершило досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо 3 організаторів та 9 учасників міжрегіональної злочинної організації. Фігуранти виманювали кошти у громадян, обіцяючи фіктивні призи.
Про це повідомляє пресслужба БЕБ, передає Укрінформ.
“Слідством встановлено, що у Києві та Чернігові учасники злочинної організації облаштували 6 кол-центрів. Приміщення були оснащені серверним програмним забезпеченням, комп’ютерною технікою та засобами IP-телефонії. Через них здійснювали масові дзвінки та розсилки повідомлень громадянам, повідомляючи про нібито виграш у акціях і програмах лояльності”, – йдеться у повідомленні.
Загалом до складу злочинної організації входило понад 13 осіб, одного з яких оголошено у міжнародний розшук.
У пресслужбі зазначають, що під виглядом отримання «призу» потерпілих переконували сплачувати доставку поштових відправлень вартістю 500-2000 грн без можливості їх огляду. Натомість у посилки вкладали дешеві побутові товари. Щоденно фігуранти відправляли 700-1000 таких відправлень. Реального наміру виплачувати обіцяні кошти вони не мали.
Детективами БЕБ проведено понад 30 обшуків у Київській та Чернігівській областях, під час яких, затримано 9 осіб. Вилучено понад 700 одиниць техніки, серверне обладнання, документацію, печатки, банківські картки та 1,3 млн грн готівкою.

Для забезпечення відшкодування збитків арештовано активи фігурантів. Зокрема, 15 об’єктів нерухомості вартістю понад 30 млн грн, грошові кошти та два елітні автомобілі загальною вартістю близько 5 млн грн.
Обвинувальний акт щодо 12 осіб скеровано до суду за ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах та організованою групою), ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та ч. 1, ч. 2 ст. 255 КК України (створення та участь у злочинній організації).
Як повідомляв Укрінформ, на початку року правоохоронці викрили і припинили діяльність мережі із 27 кол-центрів у Києві та Одесі, учасники яких ошукували громадян України, країн Європи та Азії.
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Політика1 тиждень agoАльянс повністю відданий допомозі Україні
-
Війна1 тиждень agoТретій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу РФ
-
Відбудова1 тиждень agoJICA передала громадам Запоріжжя та Чернігова 38 одиниць техніки для відновлювальних робіт
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Події6 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини6 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
