Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Суспільство
Майже половина дітей світу зазнає впливу щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно
Понад мільярд дітей у світі, або майже половина дитячого населення планети, живуть в умовах щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно, які становлять ризик для їхнього здоров’я, освіти та виживання.
Про це йдеться у новому звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), передає Укрінформ.
У дослідженні ЮНІСЕФ проаналізував вплив восьми основних кліматичних небезпек: прибережних і річкових повеней, посух, тропічних штормів, хвиль спеки, екстремальної спеки, лісових пожеж, а також піщаних і пилових бур.
«Життя дітей продовжує змінюватися через вплив хвиль спеки, лісових пожеж, посух та повеней. Половина дітей у світі зараз живе з принаймні трьома взаємопов’язаними кліматичними загрозами, які формують їхнє повсякденне життя», – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.
За даними дослідження, посуха, екстремальна спека та хвилі спеки – це найпоширеніше поєднання кліматичних небезпек, оскільки понад 296 млн дітей живуть у районах, де діють усі три умови.
Друга за поширеністю комбінація – посуха, екстремальна спека та тропічні шторми – залишає під своїм впливом понад 115 млн дітей у всьому світі.
Зазначається, що країни з високим рівнем доходу не застраховані від кліматичних потрясінь. Наприклад, в Італії понад 6 млн дітей зазнають впливу тривалих хвиль спеки та посухи. Однак ця країна ілюструє, як інвестиції в адаптацію до зміни клімату можуть пом’якшити деякі ризики, з якими стикаються діти, водночас підкреслюючи необхідність подальших дій.
Окрім восьми найчастіших кліматичних небезпек, у звіті аналізується вплив забруднення повітря та малярії на дітей. Дані показують, що забруднення повітря впливає майже на кожну дитину у світі, тоді як 1 млрд дітей зазнають впливу малярії, що додає ще один рівень небезпеки для дітей, які вже стикаються з численними кліматичними небезпеками.
У ЮНІСЕФ підкреслюють, що їхній аналіз може допомогти урядам та особам, які приймають рішення, «краще планувати та ефективніше інвестувати в системи захисту».
«Зміцнюючи системи охорони здоров’я та освіти й удосконалюючи інфраструктуру з урахуванням потреб дітей, ми захищаємо їх від сучасних кліматичних загроз і допомагаємо забезпечити їхнє майбутнє», – наголосила Рассел.
Як повідомляв Укрінформ, за даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), станом на п’ятий рік повномасштабної війни загалом 2 589 900 українських дітей є переселенцями.
Фото: ЮНІСЕФ
Суспільство
Суд у Гаазі не визнав Чорне та Азовське море “російськими озерами” Анонси
Суспільство
Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС
Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС
Джерело
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
