Connect with us

Суспільство

Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських

Published

on



Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.

Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.

Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.

Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.

Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.

Читайте також: Рада ухвалила закон про реформу оплати праці держслужбовців

Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.

Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.



Джерело

Суспільство

Майже половина дітей світу зазнає впливу щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно

Published

on



Понад мільярд дітей у світі, або майже половина дитячого населення планети, живуть в умовах щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно, які становлять ризик для їхнього здоров’я, освіти та виживання.

Про це йдеться у новому звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), передає Укрінформ.

У дослідженні ЮНІСЕФ проаналізував вплив восьми основних кліматичних небезпек: прибережних і річкових повеней, посух, тропічних штормів, хвиль спеки, екстремальної спеки, лісових пожеж, а також піщаних і пилових бур.

«Життя дітей продовжує змінюватися через вплив хвиль спеки, лісових пожеж, посух та повеней. Половина дітей у світі зараз живе з принаймні трьома взаємопов’язаними кліматичними загрозами, які формують їхнє повсякденне життя», – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.

За даними дослідження, посуха, екстремальна спека та хвилі спеки – це найпоширеніше поєднання кліматичних небезпек, оскільки понад 296 млн дітей живуть у районах, де діють усі три умови.

Друга за поширеністю комбінація – посуха, екстремальна спека та тропічні шторми – залишає під своїм впливом понад 115 млн дітей у всьому світі.

Зазначається, що країни з високим рівнем доходу не застраховані від кліматичних потрясінь. Наприклад, в Італії понад 6 млн дітей зазнають впливу тривалих хвиль спеки та посухи. Однак ця країна ілюструє, як інвестиції в адаптацію до зміни клімату можуть пом’якшити деякі ризики, з якими стикаються діти, водночас підкреслюючи необхідність подальших дій.

Окрім восьми найчастіших кліматичних небезпек, у звіті аналізується вплив забруднення повітря та малярії на дітей. Дані показують, що забруднення повітря впливає майже на кожну дитину у світі, тоді як 1 млрд дітей зазнають впливу малярії, що додає ще один рівень небезпеки для дітей, які вже стикаються з численними кліматичними небезпеками.

У ЮНІСЕФ підкреслюють, що їхній аналіз може допомогти урядам та особам, які приймають рішення, «краще планувати та ефективніше інвестувати в системи захисту».

Читайте також: Різкі коливання температури стають «новою нормою» – кліматологи

«Зміцнюючи системи охорони здоров’я та освіти й удосконалюючи інфраструктуру з урахуванням потреб дітей, ми захищаємо їх від сучасних кліматичних загроз і допомагаємо забезпечити їхнє майбутнє», – наголосила Рассел.

Як повідомляв Укрінформ, за даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), станом на п’ятий рік повномасштабної війни загалом 2 589 900 українських дітей є переселенцями.

Фото: ЮНІСЕФ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Суд у Гаазі не визнав Чорне та Азовське море “російськими озерами” Анонси

Published

on



Міжнародний арбітражний трибунал підтвердив права України як прибережної держави у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці та не визнав претензії росії на одноосібний контроль над цими акваторіями.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.

Йдеться про справу, яку Україна ініціювала ще у 2016 році через порушення росією Конвенції ООН з морського права після окупації Криму. Арбітражний трибунал виніс рішення по суті 22 квітня 2026 року, а 15 червня МЗС України оприлюднило його ключові висновки.

У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що трибунал не погодився з російськими твердженнями про те, що Чорне та Азовське моря та Керченська протока нібито є виключно сферою контролю рф. Натомість суд підтвердив, що Азовське море і Керченська протока залишаються внутрішніми водами двох держав, а Україна зберігає всі свої права як прибережна держава незалежно від окупації частини території.

Також арбітраж визнав, що дії росії під час реалізації інфраструктурних проєктів у районі Криму та в морських акваторіях порушували норми міжнародного права та зобов’язання щодо захисту морського середовища.

У МЗС підкреслили, що жодні односторонні рішення росії після повномасштабного вторгнення не можуть змінити міжнародно визнаний статус України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях.

Справа має особливе значення для південних регіонів України, адже стосується судноплавства, використання природних ресурсів, рибальства та контролю над морськими шляхами в Азовському морі й Керченській протоці.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС

Published

on



Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.