Суспільство
Рада підтримала законопроєкт про підвищення окладів для поліцейських
Відповідний законопроєкт №6506-1 за основу підтримав 261 народний депутат.
Метою ухвалення законодавчого акта є закріплення мінімального, гарантованого рівня посадового окладу поліцейського як головної складової загального розміру грошового забезпечення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановити, що грошове забезпечення поліцейських повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції.
Передбачається, що розмір грошового забезпечення поліцейського має враховувати його посаду, спеціальне звання, строк служби в поліції, інтенсивність та умови служби, кваліфікацію, наявність наукового ступеня та/або вченого звання.
Складовими грошового забезпечення поліцейського мають бути: посадовий оклад, щомісячна надбавка за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, за науковий ступінь та/або вчене звання та премії.
Посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Станом на 2025 рік прожитковий мінімум становить 3028 грн. Таким чином, посадовий оклад поліцейського має бути не менше 30 280 грн.
Очікується, що ухвалення документа сприятиме встановленню справедливого та сучасного рівня грошового забезпечення поліцейських, підвищенню престижу служби в поліції, забезпечить добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про покарання працівників ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію.
Суспільство
Помер активіст кримськотатарського національного руху Айдер Сеїтосманов
У клініці Бельгії 6 грудня помер активіст кримськотатарського національного руху Айдер Сеїтосманов.
Про це у Телеграмі повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передає Укрінформ.
«Увечері 6 грудня 2025 року в Університетській клініці UZ Gent (м. Гент, Бельгія) зупинилося серце Айдера Сеїтосманова — активіста кримськотатарського національного руху, відомого експерта з питань реформування місцевого самоврядування в Україні, делегата Курултаю кримськотатарського народу та члена Меджлісу кримськотатарського народу попередніх скликань», – написав голова Меджлісу.
За його словами, після окупації Криму російськими загарбниками Айдер Сеїтосманов разом із родиною виїхав на материкову частину України. У цей час він працював експертом Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні», був автором численних публікацій із питань розвитку місцевого самоврядування та активно долучався до діяльності міжнародних, українських і кримськотатарських культурно-просвітницьких організацій
«Важка хвороба, з якою він мужньо боровся в останні роки, лише посилила його прагнення зробити якнайбільше корисного для людей і суспільства. Він постійно підтримував зв’язок із Меджлісом кримськотатарського народу та громадськими організаціями, сприяючи реалізації важливих для розвитку громадянського суспільства проєктів», – додав Чубаров.
Він висловив співчуття рідним і близьким Айдера Сеїтосманова – дружині Заремі, синам Тимуру та Ремзі, донькам Ельвіні й Ульвіє, сестрі Ділярі, а також усім його друзям і соратникам.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі 24 листопада після тяжкої хвороби помер колишній кримський політвʼязень Едем Бекіров.
Фото: Рефат Чубаров / Телеграм
Суспільство
В Одесі померла жінка поранена під час російської повітряної атаки Анонси
Жінка, яка отримала тяжкі опіки під час нічної атаки російських дронів на Одесу 21 листопада померла в реанімації 7 грудня.
Про це повідомило видання Суспільне із посиланням на доньку постраждалої.
Також інформацію виданню підтвердила речниця міського департаменту охорони здоров’я Олена Вельможко. За її словами, попри зусилля медиків, отримані ушкодження були критичними та призвели до смерті пацієнтки. 49-річна жінка перебувала у тяжкому стані: медики діагностували опіки близько 65% поверхні тіла та ураження верхніх дихальних шляхів. Вона була госпіталізована одразу після атаки та лікувалася в реанімації, повідомив завідувач відділення ендоскопічної та малоінвазивної хірургії однієї з одеських лікарень Віталій Гуцулюк.
Внаслідок російської атаки Одеси вночі 21 листопада були пошкоджені житловий будинок, станція технічного обслуговування з автівками та адмінбудівля в одному з районів міста. Тоді постраждали п’ятеро людей – троє були госпіталізовані: 49-річна жінка та 16-річний хлопець отримали термічні опіки, а 70-річний чоловік – травму голови. Лікарі надають всю необхідну допомогу. Ще двоє постраждалих: з гострою реакцією на стрес 67-річний чоловік та 43-річний – з опіками обличчя, медичну допомогу отримують амбулаторно.
У ніч на 21 листопада противник атакував Україну 115 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів. За попередніми даними, станом на 9:00, протиповітряна оборона знешкодила 95 ворожих БпЛА на півночі, півдні та сході країни.
17 листопада внаслідок російської повітряної атаки Одеської області без електропостачання залишилися 32,5 тисячі родин переважно на півдні області.
Вночі 17 листопада російська армія масовано атакувала Одеську область ударними безпілотниками. Попри роботу протиповітряної оборони, зафіксовані наслідки для енергетичної та портової інфраструктури. Під час атаки ушкоджень зазнали кілька цивільних суден.
Суспільство
Кілійська лікарня отримає новий портативний УЗД-апарат завдяки допомозі румунського агентства RoAid
Візит до Бухареста. Фото: Facebook/В’ячеслав Чернявський
Мер Кілії Ізмаїльського району В’ячеслав Чернявський повідомив про підписання важливого договору щодо отримання нової технічної допомоги для Кілійської багатопрофільної лікарні.
18 листопада він разом із заступницею директора медзакладу Любов’ю Щербак на запрошення Румунського агентства міжнародного розвитку RoAid відвідав місто Бухарест.
Метою візиту стало укладення угоди про надання лікарні фінансової підтримки в межах Річного плану міжнародного співробітництва та гуманітарної допомоги RoAid на 2025 рік. Це вже друга благодійна допомога, отримана Кілійською лікарнею впродовж року.
Документ підписали генеральний директор RoAid Даніела Марія Добре та представниця Кілійської багатопрофільної лікарні Любов Щербак у рамках проєкту «Зміцнення технічного потенціалу лікарні».
Згідно з угодою, румунська сторона безоплатно передає 970 тисяч гривень для закупівлі портативного ультразвукового сканера SonoBook 6. Новий УЗД-апарат дозволить оновити застаріле обладнання консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення та покращити якість медичного обслуговування мешканців Кілійської та сусідніх громад.
Мер Кілії висловив щиру подяку Міжнародному агентству розвитку та співробітництва RoAid, Генеральному консульству Румунії в Одесі, Посольству Румунії в Україні, Асоціації румун Ізмаїла «Гавріїл Музическу» та представнику Двосторонньої румуно-української торгової палати Валентину Строя.
«Це важливий внесок у розвиток нашої громади та зміцнення медичної інфраструктури в надзвичайно складний для країни час», — наголосив Чернявський.
-
Суспільство3 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини7 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
