Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.

Зокрема, надійшли лікарські засоби (440 768 449 од.), вироби медичного призначення, ЗІЗ, комплектуючі (260 924 210 од.), медичне обладнання та IT (36 099 од.), медичний та інший транспорт (987 од.), 876 генераторів, – інструменти (139 072 од.), медичні меблі та інвентар (3 026 од.), бронежилети та каски (4 815 од.), мобільні будівлі та госпіталі (9 од.), портали Starlink (595 од.), а також ще 17 289 499 од. іншої допомоги.

Медична гуманітарна допомога була надана міжнародними та неурядовими організаціями, бізнес-сектором та урядами таких країн: США, Італія, Люксембург, Чехія, Німеччина, Франція, Австрія, Малайзія, Словаччина, Данія, Іспанія, Індія, Швейцарія, Польща, Латвія, Швеція, Південна Корея, Пакистан, Фінляндія, Литва, Ліхтенштейн, Бельгія, Велика Британія, Канада, Норвегія, Азербайджан, Нідерланди, Румунія, Ізраїль, Сербія, Кенія, Молдова, Аргентина, Словенія, Угорщина, ОАЕ, Туреччина, Японія, Мексика, Естонія, Австралія, Болгарія, Китай, Ірландія, Сінгапур, Бразилія, Кіпр, Греція, Індонезія.

У МОЗ наголосили, що гуманітарну допомогу розподіляють не лише на заклади охорони здоровʼя свого підпорядкування, а й на комунальні та відомчі заклади, зокрема й ті, що у підпорядкуванні Сил безпеки та оборони.

Гуманітарна допомога розподіляється за пріоритетністю. Найперше – для закриття потреб медичних закладів у зоні бойових дій та поблизу них, а також тих, що займаються лікуванням поранених. Крім того, у фокусі заклади регіонів із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб.

Як повідомлялося, міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що Україні вдалося залучити у 2025 році понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги. Це найвищий показник від початку повномасштабної війни.

Фото: МОЗ

У Миколаївській області ініціювали реконструкцію міської лікарні, щоб перепрофілювати терапевтичні та дитячі відділення в сучасний акушерсько-гінекологічний стаціонар.

Про це свідчать дані екосистеми DREAM.

У Первомайську запланували капітальний ремонт і реконструкція приміщень КНП “Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня”. Планується перепрофілювати терапевтичне, дитяче хірургічне та відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії в сучасний акушерсько-гінекологічний стаціонар.

Лікарня на Миколаївщині. ФОТО: DREAM

Проєкт передбачає створення комфортного середовища для породіль та новонароджених, дотримання санітарно-гігієнічних норм, доступність для людей з інвалідністю, оптимізацію використання приміщень та економію енергоресурсів. Під час реконструкції запланували утеплення фасаду, заміна електромереж, систем водопостачання та опалення, оновлення вентиляції та кондиціонування, а також встановлення сучасних ліфтів.

У рамках ремонтних робіт на першому поверсі мають оновити хол, зону очікування та дитячий куточок. Другий поверх має зайняти приймальне відділення акушерського стаціонару, оглядові кабінети, 6 палат патології вагітності, 6 гінекологічних палат, операційна, мала операційна, процедурний кабінет, кімнати для складу медикаментів і психологічної підтримки, а також навчальна кімната та палати ізолятора.

Лікарня на Миколаївщині. ФОТО: DREAM

На третьому поверсі запланували розташувати палати інтенсивної терапії, компресорну, кімнати для приготування сумішей та БЦЖ, ординаторську, сестринські та підсобні приміщення. Четвертий поверх передбачає два індивідуальні пологові зали, 20 індивідуальних палат для матері та дитини з душовими та туалетами, оглядову, маніпуляційну, ординаторську, операційні, післяопераційні палати та приміщення для зберігання медикаментів.

Загальний бюджет проєкту становить 18,8 мільйона гривень. Однак наразі підтверджене фінансування відсутнє. Ініціатором та балансоутримувачем виступає КНП “Первомайська ЦМБЛ” міської ради.

Лікарня на Миколаївщині. ФОТО: DREAM

Проєкт входить до стратегії розвитку територіальної громади. Його мета — підвищення рівня медичної допомоги, створення сучасного та безпечного акушерсько-гінекологічного стаціонару, доступного для всіх груп населення, включно з маломобільними пацієнтами.

Також у Миколаєві анонсували ремонт дитячої лікарні №2 з утепленням фасаду та заміною вікон. Фінансування поки відсутнє, тому строки початку реконструкції ще не визначені.

Анна Бальчінос

Голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко офіційно заявив про своє рішення достроково припинити повноваження та піти у відставку після п’яти років перебування на посаді.

Про це посадовець повідомив на власній сторінці у мережі Facebook.

За словами політика, 15 грудня сплив п’ятирічний термін його роботи.

Він зазначив, що попросив з’їзд партії відкликати його за власним бажанням.

Відповідні рішення про складання мандата депутата та повноважень голови райради вже ухвалені.

У своєму зверненні Віталій Барвіненко висловив критику на адресу центральної влади.

Він вважає, що роль місцевого самоврядування в країні нівелюється.

«Треба визнати правду — влада, прикриваючись війною, свідомо знищила місцеве самоврядування», — написав експосадовець.

Політик наголосив, що не бажає створювати видимість роботи органів влади на різноманітних форумах.

Він планує зосередитися на публічній діяльності та співпраці з міжнародними партнерами.

«Багаторічний політичний досвід навчив мене, що в політиці іноді вчасно піти набагато важливіше, ніж триматись за пустоту», — підсумував Віталій Барвіненко.

Довідка редакції: політичний шлях та бекграунд

Віталій Барвіненко очолював Одеську районну раду з моменту її створення у грудні 2020 року.

До роботи в органі місцевого самоврядування він був народним депутатом України трьох скликань (VI, VII, VIII).

Політична кар’єра екснардепа позначилася зміною партійної приналежності.

У 2007 році він пройшов до парламенту за списками Блоку Юлії Тимошенко.

Згодом перейшов до фракції Партії регіонів, від якої обирався у 2012 році.

Після подій Революції Гідності був членом депутатської групи «Економічний розвиток».

Діяльність політика супроводжувалася увагою журналістів-розслідувачів та громадського сектору.

Рух ЧЕСНО та медіа фіксували факти «кнопкодавства» (неперсонального голосування) з боку депутата.

Також у відкритих джерелах є інформація про його участь у підписанні звернення до Сейму Польщі у 2013 році.

У документі містилося прохання визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу, що викликало резонанс в українському суспільстві.